Контроль чисельності сисних шкідників в посівах цукрових буряків та їх насінників в умовах Центрального Лісостепу України : Контроль численности сосущих вредителей в посевах сахарной свеклы и их семенников в условиях Центральной Лесостепи Украины

Краткое описание

Інститут цукрових буряківУААН

На правах рукопису
УДК 633.63:595.70

САБЛУК СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Контроль чисельності сисних шкідників в посівах цукрових буряків та їх насінників в умовах Центрального Лісостепу України

16.00.10 ентомологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
На здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник ФЕДОРЕНКО Віталій Петрович,
доктор біологічних наук, професор

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП 4
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 9
Розділ 2. МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ 31
Розділ 3. МОНІТОРИНГ ШКІДЛИВИХ СИСНИХ КОМАХ ТА ЇХ
ЕНТОМОФАГІВ 46
3.1 Динаміка чисельності шкідливих сисних комах та
ентомофагів на цукрових буряках, їх насінниках та
інших стаціях 46
3.2 Рівень ураженості цукрових буряків вірусними
хворобами залежно від щільності листкової бурякової
попелиці 60
3.3 Залежність заселення рослин цукрових буряків листковою
буряковою попелицею від гідротермічних показників 63
Розділ 4. КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ СИСНИХ ШКІДНИКІВ У
ПОСІВАХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ 67
4.1 Роль ентомофагів у регулюванні чисельності листкової
бурякової попелиці 67
4.2 Ефективність інсектицидів проти листкової бурякової
попелиці при обприскуванні ними насінників цукрових
буряків 71
4.3 Вплив нових інсектицидів при обприскуванні ними
насінників цукрових буряків проти листкової бурякової
попелиці на корисну ентомофауну 78
4.4 Ефективність дії інсектицидів нового покоління проти
листкової бурякової попелиці при обробці ними насіння
цукрових буряків 84
4.5 Ефективность різнополярних інсектицидів проти листкової
бурякової попелиці 89
Розділ 5. ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, РОЗВИТКУ РОСЛИН ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУРИ ПРИ ОБРОБЦІ НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НОВИМИ ІНСЕКТИЦИДАМИ ПРОТИ
ЛИСТКОВОЇ БУРЯКОВОЇ ПОПЕЛИЦІ 96
Розділ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЇХ НАСІННИКІВ ВІД
ЛИСТКОВОЇ БУРЯКОВОЇ ПОПЕЛИЦІ 111
ВИСНОВКИ 118
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 121
ДОДАТКИ 145

ВСТУП

Актуальність теми: У зв’язку із зміною земельних відносин, які відбуваються в останні роки в Україні, загострюється проблема підвищення ефективності використання землі для вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі і цукрових буряків. Власники землі з метою досягнення найкращих результатів, намагатимуться впроваджувати у практику сільськогосподарського виробництва досягнення науки і практики та робитимуть все, щоб уникнути втрат урожаю з різних причин, у тому числі від шкідливих організмів.
Цукрові буряки ушкоджує велика кількість шкідливих комах, серед яких значне місце займають сисні види. Найбільш шкодочинними серед останніх є листкова і коренева бурякові попелиці, різні види клопів, цикадки та інші шкідливі комахи, які щорічно масово заселюють як фабричні посіви культури, так і їх насінники. Особливо небезпечними ці фітофаги є у зоні Центрального Лісостепу України, де сконцентровані основні посіви цукрових буряків і їх насінників.
Тому особливої актуальності набуває розробка ефективних заходів контролю чисельності листкової бурякової попелиці та інших сисних комах з урахуванням регулюючої дії їх ентомофагів. Ця проблема загострюється у зв’язку з виникненням у багатьох видів сисних комах резистентності до інсектицидів і необхідністю постійного вивчення й поновлення асортименту хімічних сполук, які б забезпечували надійний захист посівів культури від цієї групи шкідників. Оптимізована система інтегрованого захисту цукрових буряків від сисних шкідників дає змогу зменшити інсектицидне навантаження на агробіоценоз бурякового поля і підвищити її ефективність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження проводились під час навчання в аспірантурі у 1998-2000 рр. у відділі захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно з тематичним планом на 1995-2000 рр. Цукрові буряки”. Номер державної реєстрації: 03.04 МВ/1998.
Мета і завдання проведених досліджень оптимізувати й екологічно зорієнтувати інтегровану систему захисту цукрових буряків та їх насінників від сисних шкідників на основі використання нових високоефективних інсектицидів, раціональних способів їх застосування з урахуванням наявності у агробіоценозі корисної ентомофауни та її регулюючої здатності.
Завдання досліджень:
· провести моніторинг шкідливих сисних комах та їх ентомофагів на посівах цукрових буряків, їх насінниках та на інших стаціях;
· встановити роль ентомофагів у регулюванні чисельності листкової бурякової попелиці;
· визначити біологічну ефективність проти листкової бурякової попелиці нових інсектицидів та їх композицій при обприскуванні ними рослин і нанесенні на посівний матеріал;
· дослідити вплив нових інсектицидів і їх композицій при обприскуванні насінників цукрових буряків на корисну ентомофауну, а також на ріст, розвиток рослин і продуктивність культури;
· встановити залежність ефективності нових інсектицидів від їх полярності при різних способах застосування проти листкової бурякової попелиці.
Предмет досліджень система захисту цукрових буряків та їх насінників від сисних шкідників.
Об’єктом досліджень були шкідливі сисні комахи та їх ентомофаги на фабричних посівах цукрових буряків, насінниках та прилеглих стаціях, а також нові інсектициди при різних способах їх використання.
Методи досліджень. У лабораторно-польових дослідах вивчали ненажерливість кокцинелід, у польових біологічну ефективність нових інсектицидів та їх вплив на корисну ентомофауну, ріст і продуктивність цукрових буряків. Здійснювали моніторинг шкідливих сисних комах та ентомофагів. Провели аналіз впливу полярності інсектицидів на ефективність проти листкової бурякової попелиці.
Наукова новизна результатів досліджень. В умовах Центрального Лісостепу України вперше здійснено моніторинг шкідливих сисних комах та їх ентомофагів на різних стаціях. Встановлено, що останні у найбільшій чисельності концентруються у лісосмугах, узліссі та неорних землях.
Вивчено ефективність застосування нових інсектицидів проти шкідливих сисних комах як способом обприскування, так і нанесенням на посівний матеріал. Встановлено, що коли для передпосівного обробітку насіння застосовують такі інсектициди як гаучо, 70% з.п. (діюча речовина імідаклоприд), круїзер, 35% т.к.с. (тіаметоксам) та промет, 40% м.к.с (фуратіокарб), то при ранньому заселенні бурякових плантацій попелицею практично виключається необхідність в наземних хімічних обробках посівів інсектицидами.
На насінниках найвищу ефективність дії проти попелиці (понад 90%) забезпечило обприскування рослин лебайцидом, 50% к.е. (1 л/га) та композицією конфідору з децисом, у половинних нормах витрати (0,25+0,125 л/га).
Вперше визначено залежність ефективності інсектицидів при їх застосуванні проти листкової бурякової попелиці від полярності цих хімічних сполук. Чим менший дипольний момент у препарата, тим небезпечнішим він є для шкідника.
Вивчено вплив нових інсектицидів на корисну ентомофауну. Встановлено, що захист насінників від попелиці таким інсектицидом системної дії як конфідор, 20% в.р.к., забезпечує збереження афідофагів на полі на 25-89% більше ніж застосування інших препаратів.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі даних моніторингу шкідливих сисних комах та їх ентомофагів на різних стаціях, а також враховуючи ненажерливість окремих видів афідофагів та ефективність нових інсектицидів, розроблена і рекомендована система інтегрованого захисту фабричних посівів цукрових буряків та їх насінників від цих шкідників. Така система передбачає раціональне використання інсектицидів для захисту цукрових буряків і їх насінників від шкідливих комах з урахуванням регулюючої здатності щодо контролю їх чисельності за допомогою афідофагів. Так, заселення насінників цими шкідниками у незначній мірі (за І-им балом) та наявності 10 личинок кокцинелід на одну рослину недоцільно застосовувати інсектициди для збереження урожаю; при заселенні насінників шкідливими комахами (ІІ і ІІІ ій бали) також недоцільно застосовувати інсектициди при чисельності 15 личинок кокцинелід на одну рослину.
Такий системний підхід дозволяє значно скоротити обсяги обприскування рослин інсектицидами, зменшити їх витрати з розрахунку на одиницю площі без зниження захисного ефекту, кількості та якості урожаю коренеплодів та насіння.
Особистий внесок здобувача.
Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізі та обробці отриманих даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на конференції молодих вчених (Київ, Інститут цукрових буряків, лютий, 2001 р.); на Республіканській конференції, присвяченій 50-й річниці УЕТ (Ніжин, педуніверситет, серпень, 2000 р.); на засіданнях ученої ради Інституту цукрових буряків (Київ, 1999, 2000, 2001); на розширених засіданнях спеціалістів з захисту рослин Інституту цукрових буряків, мережі його дослідно-селекційних станцій (Київ, 1999, 2000, 2001); ученій раді Білоцерківської дослідно-селекційної станції (Біла Церква, 2000); розширеному засіданні кафедри захисту рослин БДАУ (Біла Церква, 2001).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаної літератури, що включає 260 джерел, у тому числі 24 латинським шрифтом, та додатків. Загальний обсяг дисертації 144 ст. комп’ютерного тексту, включає 32 таблиці, 10 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Моніторинг шкідливих сисних комах та їх ентомофагів на різних стаціях дозволяє здійснювати екологічно орієнтовані підходи щодо ефективного контролю чисельності листкової бурякової попелиці та інших сисних комах на посівах цукрових буряків і їх насінниках.
2. Характер заселення цукрових буряків листковою буряковою попелицею у травні визначається середньодобовою температурою повітря першої половини квітня. Вища температура у цей період збільшує вірогідність значного заселення рослин культури даним шкідником у травні. У червні щільність популяції попелиці визначається кількістю атмосферних опадів їх збільшення веде до зменшення ступеня заселення рослин шкідником.
3. Важливим лімітуючим фактором чисельності листкової бурякової попелиці є афідофаги. При заселенні рослин шкідником по І балу і наявності 10 личинок сонечка на 1 рослину та при заселенні буряків ІІ-ІІІ балом і чисельності кокцинелід 15 особин на ту ж одиницю обліку застосовувати інсектициди недоцільно. За низької щільності популяції афідофагів (менше 15 особин на 1 рослину) і ступеня заселення посівів попелицею, що перевищує 3 бали виникає необхідність у застосуванні хімічних обробок інсектицидами селективної дії.
4. Високу ефективність проти листкової бурякової попелиці забезпечує обприскування насінників лебайцидом, 50% к.е., яка на 7-й день після застосування становила 93,3% і перевищувала показники інших варіантів на 4,9-35,3%.
5. Інсектициди, які використовуються для захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці, істотно впливають на корисну ентомофауну. Найбільший пестицидний прес на афідофагів проявляє застосування інсектициду контактної дії лебайцид, 50% к.е., і найменший від препарату системної дії конфідору, 20% в.р.к.
6. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами нового покоління: гаучо, 70% з.п., круїзеру, 35% т.к.с. та космосу, 50% т.к.с., а також композиції фурадану, 35% т.п. та гаучо і фурадану та круїзеру у половинних проти рекомендованих нормах витрати надійно контролює чисельність листкової бурякової попелиці на посівах цукрових буряків без наземних хімічних обробок.
7. Встановлено залежність ефективності дії інсектицидів проти листкової бурякової попелиці та їх полярністю як при нанесенні препаратів на посівний матеріал, так і при обприскуванні рослин. Збільшення полярності хімічної сполуки веде до зниження її ефективності проти шкідника не залежно від способу застосування.
8. Обробка насіння цукрових буряків новими інсектицидами і їх композиціями впливає на початковий ріст, розвиток рослин та продуктивність культури. Застосування хімічних препаратів має інгібуючу дію на початкових фазах росту та розвитку рослин, а у більш пізній період вегетації проявляється стимулюючий ефект. У фазі вилочки маса рослин на варіантах із застосуванням інсектицидів на 5,2-21,5% була меншою, а у фазі другої пари листків на 4,7-16,3% більшою ніж на контролі.
9. Урожайність насінників цукрових буряків у значній мірі залежить від ступеня заселення їх листковою буряковою попелицею і тих заходів, що здійснюють контроль за її численністю. Чим вищий показник ефективності інсектициду проти даного шкідника, тим більша урожайність насіння. При обприскуванні насінників лебайцидом, 50% к.е. відбувалося зниження заселенності їх листкової буряковою попелицею на 93,3%, а урожайність насіння становила 1,48 т/га, що на 0,19 т/га більше, ніж при використанні для цієї мети регенту, 2,5% к.е., ефективність якого проти даного шкідника була на 35,3% нижчою.
10. Використання для обробки насіння цукрових буряків нового інсектициду круїзер і обприскування насінників композицією конфідору і децису забезпечило отримання прибутку у розмірі 1457,4 грн/га на фабричних посівах і 3103,1 грн/га на насінниках, що відповідно в 1,7 і 1,5-2 рази перевищує показники базових варіантів (обробка насіння фураданом і обприскування насінників децисом). Рентабельність застосування цих інсектицидів на фабричних посівах цукрових буряків і їх насінниках дорівнює відповідно 48,6 і 156,8%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверин В.Г. Важнейшие вредители сельского хозяйства и меры борьбы с ними. Харьков: Книгоиздат «Союз», 1919. 104 с.
2. Антипенко І.П. Хімічна боротьба з шкідниками. К.:Вид. Всеукрїнської АН, 1931. 53 с.
3. Арбузов А.Е. Журнал русского физико-химического общества. 1906. -№38. С. 687-718.
4. Арбузов А.Е. Избранные труды. М.: Изд. СССР, 1952. 243 с.
5. Асанов М.А. Свекловичная тля в Горьковской области //Защита растений. 1964. - №6. С. 24.
6. Ассаул Н.Ф., Байдачная Г.Н. Сравнительная эфективность инсектицидов в борьбе со свекловичной тлей // Пути повышения урожайности сахарной свеклы, зернобобовых культур и многолетних трав Уладово-Люлинецкой опытной станции. К. 1970. С. 108-112.
7. Байдачная Г.Н. Роль божьих коровок в ограничении свекловичной тли // Защита сахарной свеклы от вредителей. К. 1977. С. 73-78.
8. Байдачная Г.Н. Значение кокцинелид в подавлении размножения свекловичной листовой тли в условиях Правобережной Лесостепи УССР // Резервы повышения урожайности и качества сахарной свеклы и других культур свекловичного севооборота в зоне достаточного увлажнения. К. 1978. С. 101-103.
9. Байдачная Г.Н., Ковбасюк Е.В. Результаты испытания инсектицидов системного действия против свекловичной листовой тли // Новое в исследовании по сахарной свекле и зерновым культурам. К. 1973. С. 140-145.
10. Бах А.Н. Сборник избранных трудов. Изд. АН СССР, 1949. С. 189-194.
11. Берим Н.Г. О биологических принципах усовершенствия системы применения инсектицидов // Энтомологическое обозрение. вып. 3. Изд. Наука”. 1964. Т. 14. С. 495-502.
12. Берим Н.Г. Химическая защита растений. Ленинград: Колос, 1966. 135 с.
13. Білановський І. Нові досягнення в боротьбі з шкідливими комахами. вид. Наркомпостачання УРСР, 1934. 76 с.
14. Богданов-Катьков Н.Н. Анабазин и его применение. Ленинград: изд. ВИЗР, 1934. 34 с.
15. Божко М.П. К изучению тлей вредителей полевых и огородних культур в лесостепной и степной зонах // Тезисы к докладу на ІІ экологической конференции. ч. 3. К.: КГУ. 1950. С. 57-59.
16. Божко М.П. О кормовых связях вредных видов тлей с естественными биотипами степи и лесостепи Украиы // Энтомологическое обозрение. 1952. -Т. 32. С. 43-48.
17. Божко М.П. Тли вредители древесных и кустарниковых пород полезащитных лесных полос и питомников юга Украины // Труды респ. конф. по разв. степ. лесоразв. В УССР. К.: АН УССР, 1952. С. 80-96.
18. Божко М.П. Об адаптациях у тлей степной зоны // Вопросы экологии. 1962. Т. 7. С. 11-12.
19. Брамсон К.Л. Вредные насекомые. изд-во Русское энтомологическое общество”, 1894. 412 с.
20. Бублик Л.И., Васильев В.П., Кавецкий В.Н. Справочник по контролю за применением средств химизации сельского хозяйства. - К.: Урожай, 1989. 159 с.
21. Бублик Л.І. Теоритичні основи і методи моніторингу пестицидів в агроекосистемі // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора с.-г. наук, 06.00.13. К.: НАУ, 1995. 24 с.
22. Бублик Л.І. Контроль за застосуванням хімічних засобів захисту рослин. К: Урожай. - 1999. С. 639-661.
23. Бутовский А.П. Свекловичная тля // Свекловодство. К.: Гос. изд-во с/х литературы УССР. 1959. Т. 3. С. 252-263.
24. Вавилов И.Ф. Как бороться анабазином с вредителями сельского хозяйства. Симферополь: Госиздат Крым АССР, 1935. 54 с.
25. Васильев В.П., Кавецкий В.Н., Бублик Л.И. Интегральная класификация пестицидов по степени опасности, создаваемой их применением, и оценка опасности загрязнения окружающей среды // Агрохимия. 1989. - №6. С. 97-102.
26. Васильєв В.П., Кавецький В.М., Бублик Л.І. Принципи оптимізації хімічного захисту рослин // Вісник АН УРСР. 1989. - №12 С. 67-74.
27. Вернигор С.Ф. К биологии свекловичного клопа Poeciloscytos cognatus Fieb. // Захист рослин. 1927. - №5. С. 12.
28. Галахов П.Н. Новые инсектициды и их эфективность // Защита растений. 1960. -№ 10. С. 30-33.
29. Гапонова А.Ф., Жукова Т.П., Струкова С.И. Кормовые связи свекловичной корневой тли // Защита растений. 1975. - №7. С. 47.
30. Гар К. Новые ядохимикаты // Защита растений от вредителей и болезней. 1956. - №1. С. 52.
31. Гатилова Ф.Г., Самосова С.М., Халидов А.Б. Влияние химических мер борьбы на почвенных беспозвоночных свекловичного поля // Проблемы почвенной зоологии. К: Наука. 1966. С. 45-47.
32. Голиков В.И. Некоторые черты биологии и меры борьбы с корневой свекловичной тлей // Материалы III зоологической конференции педагогических институтов РСФСР. Волгоград. 1967. С. 54-56.
33. Головаш Л.І. Новий інсектицид для обробки насіння цукрових буряків // Оптимазація пестицидного навантаження в інтегрованих системах захисту цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни від шкідників хвороб та бур¢янів. К. 1995. С. 3-6.
34. Голубев В.Н., Контум А.М. О механизме физико-химического взаимодействия гербицидов с липидами клеточных мембран // Сельскохозяйственная биология. 1989. С. 18-24.
35. Горбатюк Н.М. Корневая тля опасный вредитель свеклы // Сельское хозяйство Молдавии. 1967. - №6. С. 15-16.
36. Гресь Ю.А. Биологическое обоснование использования энтомофагов и энтомофторовых грибов для защиты сахарной свеклы от тлей (листовой и корневой): Автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. биол. наук: 03.00.09. / НИИСС. Кишинев, 1981. 28 с.
37. Громаков П.М. Биологический метод // Свекловодство. К.: Гос. изд-во с/х литературы УССР. 1959. Т. 3. С. 53-70.
38. Гуленко А.Т. Биологический метод в производство // Защита растений. 1988. - №9. С. 26.
39. Гумовская Г.Н. Вредоносность свекловичной листовой тли // Сахарная свекла. 1983. - №3. С. 39.
40. Гумовская Г.Н. Эфективность энтомофагов свекловичной тли на сахарной свекле и ее семенниках в уловиях Правобережья Украины // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании ее по индустриальной технологии. К. 1984. С. 37-45.
41. Гумовская Г.Н. Биологические особенности листовой тли (Aphis fabae Scop.) в условиях Правобережной Украины // Интенсификация производства сахарной свеклы в зоне достаточного увлажнения. К. 1988. С. 136-144.
42. Дорошина Л.П. Жизненные циклы корневой свекловичной тли и близких к ней видов. К.: Наукова думка, 1981. 124 с.
43. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. 5-е издание дополненное и переработанное. М: Агропромиздат, 1985. 351 с.
44. Дядечко Н.П. Метилмеркаптофос в борьбе с тлями на высадках свеклы // Защита растений от вредителей и болезней. 1958. - №8. С. 35.
45. Дядечко Н.П. Микробиологический метод борьбы с тлями на высадках // Сахарная свекла. 1958. - №12. С. 41-42.
46. Дядечко М.П. Препарати системної дії в боротьбі з сисними шкідниками в садах // Наукові праці Укр. н-д. Інституту захисту рослин. 1960. - №10. С.70-74.
47. Ефимов А.Л. Химический меод борьбы с вредителями и болезнями сельскохозяственных растений. К.: Сельхозгиз, 1949. 36 с.
48. Житкевич Е.Н. Скорость развития свекловичной тли при различной температуре и влажности // Труды ВНИС. К. 1937. С. 130-131.
49. Житкевич Е.Н. Условия массового размножения и распространения свекловичной тли (Aphis fabae Scop.) в основной зоне свеклосеяния // Сборник научно-исследовательских работ ВНИС по культуре сахарной свеклы и свекловичному семенноводству. К.: Госиздат колх. и совх. лит. УССР. 1939. С. 136-137.
50. Житкевич Е.Н. Условия массового размножения и распространения свекловичной тли (Aphis fabae Scop.) в основной зоне свеклосеяния // Экологическая конференция по проблеме Массовые размножения животных и их прогноз”. К.: Изд. АН УССР. 1940. С. 78-80.
51. Житкевич Е.Н. Корневая тля на свекле // Труды ВИЗР «Распространение вредителей и болезней с.-х. культур в СССР в 1962 г. и прогноз их появления в 1963». Ленинград: Колос. 1963. С. 5.
52. Житкевич Е.Н. Корневая тля на свекле (Pemphigus fuscicornis Koch.) // Труды ВИЗР «Распространение вредителей и болезней с.-х. культур в СССР в 1963 г.». Ленинград: Колос. 1964. С. 11-12.
53. Житкевич Е.Н. Свекловичные долгоносики и другие вредители сахарной свеклы // Труды ВИЗР «Распространение вредителей и болезней с.-х. культур в СССР в 1964 г.». Ленинград: Колос. 1965. С. 10-12.
54. Житкевич Е.Н. Корневая тля на свекле // Труды ВИЗР «Распространение вредителей и болезней с.-х. культур в СССР в 1965 г.». Ленинград: Колос. 1966. С. 15-17
55. .Журавская С.А. Защита хлопчатника от сосущих вредителей // Материалы межреспубликанского совещания по координации научно-исследовательских работ по хлопководству. Ташкент: АН УзССР. 1957. С. 167-177.
56. Зайцева Е.Г. Эффективность системных инсектицидов против свекловичной листовой тли методом токсикации семенников сахарной свеклы // Защита растений сахарной свеклы и других культур от вредителей. К. 1971. С. 164-171.
57. Зайцева Е.Г. Токсикация высадков сахарной свеклы в борьбе со свекловичной листовой тлей // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС по сахарной свекле за 1968 г.. К. 1972. С. 444-447.
58. Зайцева Е.Г. Изучение сроков опрыскивания семенников сахарной свеклы против листовой тли // Пути повышения урожайности и улучшения качества сахарной свеклы и зерновых культур. К. 1973. С.200-204.
59. Зайцева Е.Г. Инсектициды для борьбы с тлей на семенниках сахарной свеклы в условиях ЦЧО // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании ее по индустриальной технологии. К. 1984. С. 98-103.
60. Залкинд М.Д. К вопросу о действии сульфат анабазина на свекловичную тлю Aphis fabae Scop. // Наукові записки з цукрової промисловості. К. 1932. С. 185-189.
61. Зверозомб-Зубовский Е.В. Насекомые, вредящие сахарной свекле. К.: Изд. С.С.У. Сахаротреста, 1928. 126 с.
62. Зверозомб-Зубовский Е.В Вредители сахарной свеклы. К.: изд. АН УССР, 1957. 98 с.
63. Зильберминц И.В. Предотвратить резистентность тлей // Защита растений. 1989. - №7. С. 26-27.
64. Знаменский А.В. Насекомые, вредящие полеводству // Труды Полтавской сельскохозяйственной опытной станции. ч. 2. - Полтава. 1926. С. 34-38.
65. Іванов С.П., Борисевич Г.Ф. Головні шкідники і хвороби цукрових буряків і боротьба з ними. К.: Наркомінуторгу УРСР, 1935. 78 с.
66. Исаченко В.Б., Горицкая О.В. Некоторые данные токсикологического анализа пиретра // Труды по защите растений. К. 1931. Т.1. С.156-157.
67. Исмухамбетов Ж.Д., Комиссарова И.А. Вредоносность свекловичной тли и меры борьбы с ней // Вестник с.-х. науки Казахстана. Алма-Ата. - №12. 1983. С. 37-42.
68. Клодницкий И.И. Жизненные циклы, чередование поколений и определение пола у Aphididae. К.: Держвидав., 1921. 130 с.
69. Козаченко Е.С. Изучение биологии цикадок и разработка мер борьбы с ними в условиях свекловичного севооборота в Центральной части правобережной лесостепи Украины: Автореф. дисканд. с.-х. наук: 03.00.09 / К, 1972. 25 с.
70. Козлова Е.Н., Дворцова Е.И. Токсикация растений органическими инсектицидами // Докл. ВАСХНИЛ. М.: Наука. 1952. №4. - С. 45-48.
71. Кораб И.И., Залкинд М.Д. Результаты испытаний действия новых контактных инсектицидов на свекловичную тлю Aphis fabae Scop. // Научные записки по сахарной промышленности. 1934. - №2. С. 77-85.
72. Королев П.Н., Никифоров А. Б. Перспективные инсектициды // Защита растений. 1966. - №1. С. 35-38.
73. Космачевский А.С. Борьба с вредителями полевых и овощных культур. Краснадарское книжное издательство, 1966. 152 с.
74. Космачевский А.С Корневая свекловичная тля // Материалы III зоологической конференции педагогических институтов РСФСР. Волгоград. 1967. С. 74-78.
75. Космачевский А.С, Голиков В.И. Корневая свекловичная тля. М.: Колос, 1976. 43 с.
76. Кубацка М. Гранулированные инсектициды в борьбе со свекловичной тлей // Сельское хозяйство за рубежом. 1968. -№7. С. 63-64.
77. Кулагин Н.М. Энтомология. Вредные насекомые и меры борьбы с ними. М., 1906. 306 с.
78. Кулик Г.А. Вплив біологічно активних речовин в композиції з фураданом, 35% т.п. на початковий ріст і продуктивність цукрових буряків // Оптимізація пестицидного навантаження в інтегрованих системах захисту цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни від шкідників, хвороб та бур’янів. К. 1995. С. 11.
79. Курдюмов Н.В. Труды Полтавской сельскохозяйственной опытной станции. 1911. вып. 1. - №1. С. 23-25.
80. Лапечук П.И Совершенствование химической борьбы со свекловичной листовой тлей на свеклокультурах // Защита растений сахарной свеклы и других культур от вредителей. К. 1971. С. 171-184.
81. Лапечук П.И. Эффективность метилмеркаптофоса для борьбы со свекловичной листовой тлей на посевах сахарной свеклы при применении его совместно с цинебом // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС по сахарной свекле за 1968 г. К. 1972. С. 444-447.
82. Лапечук П.И. Изучение способов и сроков химической защиты сахарной свеклы и ее семенников от свекловичной листовой тли (Aphis fabae Scop.) с учетом полезной деятельности энтомофагов // Селекция, генетика, агротехника, механизация и экономика сахарной свеклы. К. 1972. С. 183-186.
83. Лахидов А.И. Тлевые коровки на бобовых // Защита растений. 1970. - №11. С. 48-49.
84. Лахидов А.И. Свекловичная тля // Картофель и овощи. 1971. - №1. С. 38-39.
85. Логинова Л., Петрова Т. Влияние пестицидов на оксиды // Труды ВИЗР. Л. - №50. С. 64-66.
86. Малинин В.М. Рентабельность применения меркаптофоса // Защита растений от вредителей и болезней. 1950. - №5. С. 13-14.
87. Мамонтова В.А. Тли (Aphidodea) главнейшие вредители сельскохозяйственных культур правобережной лесостепи УССР: Автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. биол. наук: 03.00.09.. К., 1950. 15 с.
88. Мамонтова В.А. Тли сельскохозяйственных культур правобережной лесостепи УССР. К.: Изд. АН УССР, 1953. 72 с.
89. Мамонтова В.А. Дендрофильные тли Украины. - К.: Изд. АН УССР, 1955. 53 с.
90. Мамонтова В.А. Злакові попелиці України. К.: Вид. АН УРСР, 1959. 62 с.
91. Мамонтова-Солуха В.О., Гапонова Г.Ф. Коренева бурякова попелиця (Pemphigus fuscicornis Koch.) на Україні // Захист рослин. 1966. вип. 3. С. 24-26.
92. Манукян В. Корневая тля в Армении // Защита растений от вредителей и болезней. 1966. - №10. С. 15-16.
93. Матов Г.Н. Биологические особенности бобво-свекловичной тли // Агрохимия, физиология, растениеводство, почвоведение. М.: Колос. 1963. - №94. С. 339-344.
94. Матов Г.Н. Биологические основи комплекса мер борьбы с бобовой (свекловичной) тлей (Aphis fabae Scop.) в Московской области // Доклады ТСХА (биология, земледелие и растениеводство). М.: Колос. 1965. №108. С. 115-120.
95. Мельников Н.Н. Фосфороорганические инсектициды и акарициды // Защита растений от вредителей и болезней. 1958. - №5. С. 13-15.
96. Мельников Н.Н., Варшавский С.Л., Швецова-Шиловская К.Л., Андрианова Л.В., Бочарова Л.П., Кофман Л.П. Высокоэффективный инсектицид-фосфамид // Химическая промышленность. 1961. - №10. С. 17-20.
97. Миноранский В.А. Материалы к характеристике энтомологических условий возделывания сахарной свеклы в Ростовской области // Материалы 6 научной конференции аспирантов. Изд-во Ростовского университета. 1965. С. 66-71.
98. Миноранський В.А. Некоторые сведения о корневой свекловичной тле // Зоологический журнал. М. - 1966. Т. 14. С.122-143.
99. Миноранский В.А., Эль-Агами Ф.М., Демина О.Н. Орошение и численность свекловичной тли // Защита растений. 1985. - №9. С. 18.
100. Михина Н.Г. Не допускать появления устойчивых популяций тлей // Защита растений. 1982. - №11. С. 13.
101. Мордвилко А.К. К биологии и морфологии тлей (сем. Aphididae Pass.) // Труды Русского энтомологического общества. М.: Изд-во Русское энтомологическое общество”. 1897. Т.31. - С. 253-313.
102. Мордвилко А.К. К биологии и морфологии тлей (сем. Aphididae Pass.) // Труды Русского энтомологического общества. М.: Изд-во Русское энтомологическое общество”. 1901. Т.33. - С. 163-1012.
103. Мордвилко А.К. Тли Aphidodea. Фауна России и сопредельных стран. Насекомые полужесткокрылые. Петроград, 1914. 236 с.
104. Мордвилко А.К. Кормовые растения тлей СССР и сопредельных стран // Труды по прикладной энтомологии. Гос. инст. оп. агрон.. 1929. Т.14. С. 1-100.
105. Мордвилко А.К. Неполноциклые тли и их происхождение // Природа. 1935. - №6. С. 27-29.
106. Мордвилко А.К Черная бобовая или свекловичная тля - Aphis fabae Scop. // Защита растений. 1936. - №10. С. 69-72.
107. Муравйов В.П. Вирусная мозаика // Свекловодство. К.: Гос. изд-во с/х литературы УССР. 1959. Т. 3. С. 352-363.
108. Невский В.П. Тли Средней Азии. Ташкент, 1929. 243 с.
109. Нестеренко Н.И. Препараты против свекловичной тли. Из опытов применения ядохимикатов // Защита растений от вредителей и болезней. 1963. - №9. С. 56-60.
110. Нестеренко М.І. Хімія в боротьбі з шкідниками цукрових буряків // Хімічна промисловість. 1964. - №1. С. 37.
111. Нестеренко Н.И. Препараты сайфоса в борьбе со свекловичной тлей // Труды ВИЗР. Ленинград. вып. 20. 1964. С. 75-77.
112. Нестеренко Н.И. Испытание новых препаратов в борьбе со свекловичной тлей // Химия в свекловодстве. К. 1964. С. 250-253.
113. Нестеренко Н.И. Испытание инсектицидов в борьбе вредителями сахарной свеклы // Химия в свекловодстве. К. 1964. С. 240-242.
114. Нестеренко Н.И. Результаты испытания новых инсектицидов против вредителей сахарной свеклы // Химия в сельском хозяйстве. 1964. №10,40. С. 31-32.
115. Нестеренко Н.И. Байтекс, мезуран, и унден в борьбе с вредителями сахарной свеклы // Новое в свекловодстве. К. 1965. С. 164-196.
116. Нестеренко Н.И. Борьба со свекловичной тлей // Защита растений от вредитеей и болезней. 1965. - №5. С. 27.
117. Нестеренко Н.И. Байтекс фосфороорганический инсектицид для борьбы с вредителями свеклы и других культур // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС за 1961-1964. К. 1966. С. 257-261.
118. Нестеренко Н.И. Использование метилнитрофоса и фосфамида против свекловичной тли // Химия в сельском хозяйстве. 1967. - №8. С. 74.
119. Нестеренко Н.И. Предпосевное опудривание семян сахарной свеклы сайфосом в борьбе с тлей // Химическая защита сахарной свеклы и других культур свекловичного севооборота от вредителей. К. 1967. С. 132-136.
120. Нестеренко Н.И. Основы химической защиты сахарной свеклы от вредителей // Защита растений сахарной свеклы и других культур от вредителей. К. 1971. С. 153.
121. Нестеренко Н.И. Эффективность антио и амифоса в борьбе со свекловичной тлей как инсектицидов, менее токсичных для теплокровных животных // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС по сахарной свекле за 1968 г. К. 1972. С. 452-454.
122. Нечипорук Т.С. Об устойчивости сахарной свеклы к листовой тле // Защита растений. 1989. - №8. С. 31.
123. Нечипорук Т.С. Устойчивость к листовой тле // Сахарная свекла. 1990. - №3. С. 31-33.
124. Николенко М.П., Шустов И.И. Корневая тля на юге Украины // Сахарная свекла. 1967. - №8. С. 20-21.
125. Новожилов К.В. Проблемы динамики и метаболизма инсектицидов в растениях в связи с их рациональным использованием // Труды ВИЗР. Л. 1977. С. 23-26.
126. Орехов А., Меньшиков И. Бюллетень научно-исследовательского хим.-формац. института. 1931. 2 с.
127. Павлюк Н.И. Корневая тля на свекле // Защита растений от вредителей и болезней. 1963. - №6. С. 45-47.
128. Павлюк Н.И. Энтомофаги корневой тли // Защита растений от вредителей и болезней. 1965. - №3. С. 56-57.
129. Пайкин Д.М. Новые ядохимикаты для защиты растений // Земледелие. 1961. -№10. С. 35-40.
130. Пеннєр Уничтожайте свекловичного клопа // Сахарная свекла. 1962. - №6. С. 30.
131. Петруха О.Й. Шкідники цукрових буряків і заходи боротьби з ними // Агровказівки по культурі цукрових буряків. К.: Держсільгоспвидав. УРСР. 1947. С.19-35.
132. Петруха О.Й. Шкідники цукрових буряків і заходи боротьби з ними // Агровказівки по культурі цукрових буряків. К.: Держсільгоспвидав. УРСР. 1947. С.20-41.
133. Петруха О.Й. Боротьба з шкідниками цукрових буряків // Агровказівки по культурі цукрових буряків. К.: Держсільгоспвидав. УРСР. 1952. С. 17-29.
134. Петруха О.Й. Боротьба з шкідниками цукрових буряків // Агровказівки по культурі цукрових буряків. К.: Держсільгоспвидав. УРСР. 1953. С. 22-35.
135. Петруха О.И. Основы построения системы борьбы с вредителями сахарной свеклы // Труды III энтомологической конференции. К. 1954. ч.1. С. 67-69.
136. Петруха О.Й. Шкідники цукрових буряків та заходи боротьби з ними // Цукрові буряки. К.: Держсільгоспвидав. УРСР. 1956. С. 56-68.
137. Петруха О.И. Борьба с вредителями сахарной свеклы. М.: Изд. МСХ СССР, 1958. 245 с.
138. Петруха О.И. Новые препараты и прием