СТІЙКІСТЬ ГІБРИДІВ І СОРТІВ КУКУРУДЗИ ДО КУКУРУДЗЯНОГО МЕТЕЛИКА ТА БАГАТОРІЧНИЙ ПРОГНОЗ ЙОГО ЧИСЕЛЬНОСТІ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : Устойчивость гибридов и сортов кукурузы до кукурузного мотылька и многолетний ПРОГНОЗ ЕГО ЧИСЛЕННОСТИ В Лесостепи УКРАИНЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • СТІЙКІСТЬ ГІБРИДІВ І СОРТІВ КУКУРУДЗИ ДО КУКУРУДЗЯНОГО МЕТЕЛИКА ТА БАГАТОРІЧНИЙ ПРОГНОЗ ЙОГО ЧИСЕЛЬНОСТІ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • Устойчивость гибридов и сортов кукурузы до кукурузного мотылька и многолетний ПРОГНОЗ ЕГО ЧИСЛЕННОСТИ В Лесостепи УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 168
  • ВУЗ:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
    ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН









    На правах рукопису













    БАХМУТ Олександр Олександрович

    удк: 595.7 + 575.1 : 635.1

    стійкість гібридів і сортів кукурудзи до кукурудзяного метелика та багаторічний прогноз його чисельності в Лісостепу України

    16.00.10 ентомологія

    дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    сільськогосподарських наук










    Науковий керівник:
    доктор сільськогосподарських наук, професор
    Трибель Станіслав Олександрович







    Київ - 2002








    Зміст








    стор.




    ВСТУП



    4





    Розділ 1. Стан вивченості питання


    8




    1.1. Систематичне положення кукурудзяного метелика


    8




    1.2. Історія становлення кукурудзяного метелика шкідником кукурудзи


    9




    1.3. Ареал та зони шкодочинності кукурудзяного метелика


    10




    1.4. Особливості біології та етології шкідника


    12




    1.5. Типи пошкоджень рослин. Зв’язок шкідника з органогенезом рослин


    15




    1.6. Екологічні раси та феромонна комунікація кукурудзяного метелика


    17




    1.7. Фактори, що впливають на динаміку чисельності кукурудзяного метелика і прогноз поширення та шкодочинності


    19




    1.8. Ентомофаги кукурудзяного метелика


    21




    1.9. Прогноз динаміки чисельності та шкодочинності кукурудзяного метелика


    23




    1.10. Стійкість рослин кукурудзи до кукурудзяного метелика


    27





    Розділ 2. Матеріал і методика досліджень


    39




    2.1. Агрометеорологічна характеристика місця проведення досліджень


    39




    2.2. Польові дослідження


    43




    2.3. Аналітичні та лабораторні дослідження


    50





    Розділ 3. Результати досліджень


    51




    3.1. Ентомокомплекс кукурудзяного поля в зоні досліджень


    51




    3.2. Особливості біології кукурудзяного метелика


    61




    3.3. Стан популяції кукурудзяного метелика в посівах різних за ступенем стійкості гібридів кукурудзи


    64




    3.4. Оцінка рівня стійкості гібридів і сортів кукурудзи до кукурудзяного метелика


    84




    3.5. Вплив абіотичних факторів на багаторічну динаміку чисельності кукурудзяного метелика


    106




    3.6. Оперативний прогноз втрат врожаю від комплексу шкідників


    114





    Розділ 4. Обговорення результатів досліджень


    124





    Висновки


    129





    Пропозиції виробництву


    132





    Список використаних джерел


    133





    ДОДАТКИ


    158










    ВСТУП

    Актуальність теми. В інтегрованому захисті рослин важлива роль належить створенню стійких до шкідників сортів сільськогосподарських культур. Посіви стійких сортів менше приваблюють до себе шкідників. На таких плантаціях складаються менш сприятливі екологічні умови і виникають труднощі в здобутті та засвоєнні для нормальної життєдіяльності та розмноження фітофагів енергетичних та пластичних речовин. Тому використання стійких сортів є значним важелем, з допомогою якого можливе довготермінове регулювання чисельності шкідників та забезпечення захисту рослин від них без використання хімічних засобів [1].
    Головним шкідником кукурудзи в умовах України є кукурудзяний (стебловий) метелик (Ostrinia nubilalis Hbn.). Втрати врожаю зерна від ушкодження цим фітофагом дотепер великі. У багатьох зонах СНД вони в середньому складають 12-15% врожаю, а в роки масового розмноження кукурудзяного метелика вони можуть сягати 25% і більше. Крім прямої шкоди, кукурудзяний метелик, ушкоджуючи рослини кукурудзи, створює умови для проникнення таких збудників небезпечних захворювань, як пухирчаста сажка, фузаріоз і цвіль качана. Злами стебел і качанів, як результат ушкодження рослин гусеницями, ускладнюють механізоване збирання урожаю і є однією з причин втрат урожаю при здійсненні цієї найважливішої операції в технології вирощування культури.
    У зв'язку із особливостями біології і труднощами захисту посівів кукурудзи від кукурудзяного метелика, загострюється необхідність створення стійких сортів (гібридів) кукурудзи до цього шкідника. Світовий досвід свідчить, що економічна ефективність використання стійких гібридів і сортів дуже висока. Так, у США широке використання стійких гібридів і сортів до пошкоджень тільки кукурудзяним метеликом оцінюється одержанням щорічно додаткового урожаю на суму 200-250 млн. доларів. Тому селекція кукурудзи на стійкість є важливим народногосподарським завданням. Саме тому у США одними із перших створені трансгенні сорти кукурудзи стійкі до кукурудзяного метелика. В Україні особливо важливим в сучасних умовах є оцінка гібридів та сортів кукурудзи, що мають високу стійкість до шкідливих організмів. Селекція на створення нових високостійких сортів з комплексною стійкістю, неможлива без вивчення механізмів стійкості культури та особливостей біології і екології шкідників.
    Зв’язок роботи з науковими програмами. Виконані дослідження були складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводилися в Інституті захисту рослин УААН впродовж 1999-2001 рр. лабораторією стійкості сільськогосподарських культур до шкідників: державна науково-технічна програма Вивчити взаємодію факторів стійкості рослин із шкідниками та обгрунтувати методи їх використання при створенні стійких сортів і гібридів” (№ державної реєстрації 0197V012339); лабораторією прогнозу та економіки (прикладної екології та прогнозу): державна науково-технічна програма Розробити методи прогнозу поширення та шкодочинності шкідливих організмів в умовах різних форм ведення сільськогосподарського виробництва” (№ державної реєстрації 0197V012338).
    Мета і задачі дослідження. Визначення стійкості гібридів і сортів кукурудзи, що проходили державне сортовипробування в період досліджень, до кукурудзяного метелика. На підставі екологічних особливостей і багаторічної динаміки чисельності кукурудзяного стеблового метелика розробити методи багаторічного прогнозування його чисельності.
    Поставлена мета досліджень передбачала такі завдання:
    - дослідження особливостей біології кукурудзяного метелика на півдні Лісостепу України, пов’язаних із стійкістю рослин кукурудзи до нього;
    - оцінка стійкості до стеблового метелика сортів і гібридів кукурудзи, що проходили державні випробування;
    - визначення закономірностей багаторічної динаміки чисельності кукурудзяного метелика та розробка комп’ютерної моделі її прогнозування.
    Об’єкти дослідження. Гібриди і сорти кукурудзи в державному сортовипробуванні та кукурудзяний стебловий метелик Ostrinia nubilalis Hbn. (Lepidoptera: Pyralidae).
    Предмет дослідження. Особливості біології кукурудзяного стеблового метелика, рівні стійкості гібридів і сортів кукурудзи до шкідника, багаторічна динаміка його чисельності та розробка методів її прогнозування, алгоритмів втрат врожаю за чисельністю фітофага і рівнем стійкості гібридів.
    Методи дослідження. Для визначення динаміки чисельності та тривалості льоту метеликів використовували метод феромонного моніторингу самців. Обліки заселеності рослин кладками яєць та гусеницями проводили за загальноприйнятими методиками. Вплив пошкодженості рослин на їх продуктивність визначали за різницею урожайності непошкоджених і пошкоджених рослин. Масу зимуючих гусениць шкідника визначали в лабораторії. Для характеристики погодних умов використовували метод зведення, групування та статистичного аналізу. Для встановлення довгострокової динаміки чисельності метод ретроспективного системного аналізу та комп’ютерного моделювання.
    Наукова новизна одержаних результатів. Уточнені біологічні особливості кукурудзяного стеблового метелика в умовах Південного Лісостепу України з урахуванням рівня стійкості кукурудзи та метеорологічних умов вегетаційного періоду. Вперше встановлено зворотну залежність (коефіцієнт кореляції -0,668) багаторічної динаміки чисельності (Y) кукурудзяного метелика від сонячної активності (чисел Вольфа, W), що виражена рівнянням: Y=5,45606+254,898/W+1,035(W-155,1). Вперше включено показник рівня стійкості гібриду (сорту) (Ск) до кукурудзяного метелика, після чого рівняння розрахунку втрат врожаю від комплексу шкідників в посівах кукурудзи набуло вигляду: Вп = Іеіп х Ккор х Ск, це підвищило точність прогнозу до 97,8%.
    Практичне значення одержаних результатів. Оцінено 292 гібриди та сорти кукурудзи різних строків дозрівання на стійкість до кукурудзяного метелика, відібрано для практичного використання 36 гібридів за ознаками високого рівня стійкості та найбільшої врожайності, що в середньому дає змогу додатково отримати 0,56 т/га зерна кукурудзи щорічно. Розроблено метод прогнозування багаторічної динаміки чисельності за показниками сонячної активності, що дозволяє прогнозувати роки найбільш вірогідного спалаху розмноження шкідника та завчасно вжити заходи із зменшення втрат врожаю.
    Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у плануванні, особисто проводив досліди, експерименти та спостереження, обробку даних, аналітичну роботу та підготовку матеріалів до друку.
    Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів Вчимося господарювати” (Київ-Чабани, 1999 р.), міжнародному симпозіумі Нетрадицион-ное растениеводство. Экология. Эниология и здоровье” (Сімферополь, 2000), науковій конференції Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів" (Київ, 2000 р.), міжнародній науково-практич-ній конференції Биологизация защиты растений: состояние и перспективы” (Краснодар, 2001 р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано вісім наукових праць, 4 з яких в фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертації.
  • Список литературы:
  • висновки

    1. В південній частині лісостепової зони України найбільш поширеним і шкодочинним є кукурудзяний метелик, заселеність яким рослин кукурудзи, в середньому за 1990-2000 рр. у Чернівецькій, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській і Харківській областях вдвічі перевищує поріг шкідливості. На долю цих областей припадає 33,4% посівних площ культури в державі.
    2. Чисельність кукурудзяного метелика та його шкодочинність залежать від метеорологічних умов (травень-вересень), зокрема, зволоженості (ГТК) у межах 1,1-1,6.
    3. За допомогою феромонних пасток в зоні досліджень встановлена така залежність чисельності самців в період піку їх льоту від зволоженості: 1999 р. (ГТК за липень 0,52) 18 екз./пастку за 10 діб; 2000 р. (1,17) 23,8; 2001 р. (1,63) 25,3.
    4. Сезонний літ метеликів розтягнутий і триває з І декади червня до початку ІІ декади серпня; пік льоту припадає на ІІІ декаду червня І декаду липня; період відкладання яєць з ІІІ декади червня до ІІ декади серпня; відродження гусениць з кінця І декади липня до середини серпня. Ці строки розвитку стадій фітофага необхідні для своєчасного проведення заходів захисту культури.
    5. У польових умовах при оцінці стійкості гібридів кукурудзи до кукурудзяного метелика не відмічено модифікуючого впливу ентомофагів на чисельність шкідника. Так, в 2000 році, за середньої щільності яєць 4,07 шт./рослину загинуло від хижаків і паразитів 6,67%, а в 2001 р. відповідно 11,97 шт./рослину 8,5%.
    6. Встановлена суттєва модифікуюча роль в регулюванні чисельності кукурудзяного метелика строків дозрівання кукурудзи. Так, в середньому за 2000-2001 рр. було заселено рослинних решток зимуючими гусеницями шкідника: цукрової кукурудзи 75%, ранньостиглих гібридів 73,5%, середньоранніх 68%, середньопізніх 44%, пізніх 40%.
    7. Проведена у 1999-2001 рр., в умовах Кіровоградської обласної державної сортовипробувальної станції, польова оцінка 292 сортозразків кукурудзи на стійкість до кукурудзяного метелика, з яких високостійкими виявилися 11 гібридів, стійкими 25 гібридів. Встановлено, що найбільше пошкоджуються фітофагом рослини цукрової кукурудзи, найменше середньопізні та пізні гібриди, які і доцільно вирощувати в зоні підвищеної шкодочинності кукурудзяного метелика. Вони мають достатній ступінь стійкості до пошкоджень кукурудзяним метеликом, високий рівень урожайності.
    8. Вирощування стійких гібридів в 1999-2001 рр., за підвищеної чисельності кукурудзяного метелика дозволило щорічно зберігати 9-11% врожаю, що в абсолютному виразі в середньому складає 0,56 т/га зерна кукурудзи, у порівняні з вирощуванням нестійких гібридів.
    9. Встановлена висока залежність між чисельністю кукурудзяного метелика і сонячною активністю. Різке збільшення чисельності кукурудзяного метелика за період 1970-2000 рр. відбувалось в роки низької сонячної активності, що дало змогу визначити залежності між заселеністю рослин шкідником (Y), як найбільш прийнятного показника, та сонячною активністю (числами Вольфа, W), за відповідного рівняння залежності: Y = 408,087W-1,07712.
    10. В результаті оцінки ролі стійкості гібридів в збереженні урожаю від пошкоджень кукурудзяним метеликом удосконалений алгоритм розрахунків втрат врожаю за показниками чисельності шкідників. Вперше включено показник рівня стійкості сорту (Ск), після чого рівняння розрахунку втрат врожаю набуло вигляду: Вп = Іеіп х Ккор х Ск.
    11. В польових умовах із застосуванням пестицидів (інсектицидів, фунгіцидів та гербіцидів) визначено комплексні рівні шкідливості фітофагів, хвороб кукурудзи і бур’янів. На дослідних полях КДСВС (с. Новоселиця, Ульяновського р-ну, Кіровоградської обл.) з високим рівнем агротехніки вирощування кукурудзи, за використання наведеного методу оцінки втрат врожаю від комплексу шкідників кукурудзи, з урахуванням стійкості рослин до кукурудзяного метелика, розбіжність прогнозованих та реальних втрат складала лише 0,7-1,0%, а точність прогнозу 97,7-97,8%.




    Пропозиції виробництву

    1. В роки низької сонячної активності, прогнозувати заселеність рослин кукурудзи в умовах Кіровоградської області за рівняння залежності:
    Y = 408,087W-1,07712,
    де Y прогнозована заселеність рослин посівів кукурудзи, %
    W число Вольфа.
    2. Для запобігання втрат врожаїв зерна кукурудзи в зоні підвищеної шкодочинності кукурудзяного метелика (Чернівецька, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська і Харківська обл.) доцільно вирощувати такі гібриди кукурудзи: цукрової Джубілі; ранньостиглої КХ 5314, ХО769, Планета 180; середньоранньої ЛГ 2289, КХ 8399, Титан 220 СВ, ЛЗМ 148/31 та РМ 997; середньостиглої Одеський 385 МВ, Блок МВ, ОдМа 310 та 38Р05; середньопізньої Кадр 443 СВ, ЗПСК 434, СЕ 6580 та Аполон МВ, пізньої Балкан та Перекоп СВ.
    3. Для більш точного обчислення ймовірного рівня втрат врожаю (Вп) слід користуватись рівнянням:
    Вп = Іеіп х Ккор x Ск,
    де Іеіп інтегральний економічний індекс для комплексу шкідників;
    Ккор коефіцієнт кореляції для врахування закономірностей залежності між зростанням чисельності популяцій шкідників і зниженням врожаю;
    Ск коефіцієнт стійкості, що складає для стійких гібридів - 0,91. При використанні сортів з комплексною стійкістю цей коефіцієнт змінюється у відповідності з даними щодо відсотку збереження урожаю від пошкоджень цільовими шкідниками.










    Список використаних джерел






    1.


    Шапиро И.Д, Вилкова Н.А, Слепян Э.И. Иммунитет растений к вредителям и болезням. - Л.: Агропромиздат. - 1986. - 192 с.




    2.


    Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений: В 3 т. /Под. Ред. В.П.Васильева. К.: Урожай, 1988. Т.2. С. 308-309.




    3.


    Muutura A., Monroe E. Taxonomy and distribution of the European corn borer and allied species: genus Ostrinia (Lepidoptera: Pyralidae) // Entomol. Soc. Canada Mem. 1970. 71. P. 1-112.




    4.


    Lorenz N., Langenbruch G.-A. Untersuchungen zur Verbreitung des Maiszunslers (Ostrinia nubilalis Hbn., Lepidoptera, Pyralidae) in der Bundesrepublik Deutschland // Mitt. Dt. Ges. Allg. Angew. Entomol. 1989. Т. 7, N 1/3. - S. 289-294




    5.


    Методические указания по испытанию cинтетических половых феромонов стеблевого мотылька /И.Д.Шапиро, Н.А.Вилкова, А.Н.Фролов. - Л.: ВИЗР, 1979. 14 с.




    6.


    Шапиро И.Д., Переверзев Д.С, Храменко И.С. О характере пищевых связей стеблевого мотылька в условиях Центральной Лесостепи Украины // Экология. 1979. - №3. C. 75-79.




    7.


    Щеголев В.Н., Шапиро И.Д. Вредители кукурузы // Определитель насекомых по повреждениям культурных растений. - М.-Л.: Сельхозгиз, 1960. С. 46-54.




    8.


    Фролов А.Н. Репродуктивная изоляция между видами рода Ostrinia (Lepidoptera, Pyralidae) как критерий их дифференциации // Зоологический журнал. 1982. Т.61, № 3. С. 364-376.




    9.


    Фролов А.Н. К истории вредной деятельности кукурузного мотылька на кукурузе в СССР // Бюл. ВНИИ защиты растений. - 1982. - № 52. С.15-20.




    10.


    Vilkova N.A., Ivaschenko L.S., Frolov A-N. Biological charakteristic of the European corn borer (Ostrinia nubilalis Hubn.) in connection with the quality of nitrinon // Rept. Intern, project Ostrinia nubilalis. 1976. - ph. 3. P. 33-40.




    11.


    Фролов А.Н. Географическая изменчивость популяционной структуры стеблевых мотыльков (Ostrinia spp.) на двудольных растениях-хозяевах и факторы, ее определяющие // Зоол.журн. 1994. Т.73, вып.3. С. 47-59




    12.


    Фролов А.Н. Плодовитость кукурузной и конопляной форм стеблевого мотылька (Ortrinia nubilahs Hbn) // Тез. докл. II Всес. науч.-технич. конференции молодых ученых по проблемам кукурузы (21-23 ноября 1978г.). 1978. - C. 135-137.




    13.


    Фролов А.Н., Царегородцева О.Е., Крапивенко Т.М. Эффективность антибиотической устойчивости кукурузы к кукурузному мотыльку Ostrinia nubilalis (Lepidoptera, Pyralidae) первой генерации и скороспелость растений // Энтомол.обозрение. 2000. Т.79. вып.2. С. 322-327




    14.


    Югенхеймер Р. Кукуруза: улучшение сортов, производство семян, использование. М., 1979. 519 с.




    15.


    Wilkes H.G. Maize and its wild relatives // Science. 1972. Vol. 177, N 4054. P. 1074-1077.




    16.


    Barghoorn A.O. Preliminary studies of the nutrive requiment of the European corn borer // J. Agr. Res. 1954. vol. 60. P. 273-282.




    17.


    Mangelsdorf Р.С. The orign and evolution of maise // Adv. Genet. 1947. N 1. P. 161-207.




    18.


    Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи. - Ленинград: Колос, 1971. 751 с.




    19.


    Декапрелевич Л.Л. Из истории кукурузы в СССР // Материалы по истории сельского хозяйства и крестьянства СССР. М.: АН СССР. 1960. сб. 4. С. 366-416.




    20.


    Sapiro I.D. Growth and Organogenesis of Plants and their Effects on the Formation of Behavior in Phytophagous Insects // Acta Phytopathol Acad. Sci. Hung., 1976. Vol. 11. N1-2. P. 105-109.




    21.


    Шапиро И.Д., Переверзев Д.С., Шура-Бура Г.Б. Некоторые особенности мотылька Ostrinia nubilalis Hbn. на различной по устойчивости кукурузе и ее влияние на численность популяции вредителя // Тез. докл. совещ. ученых Закавказских республик: Устойчивость с.-х. культур к болезням и вредителям Баку, 1974. С. 105.




    22.


    Sapiro I.D. Novi aspekti strategije zastite biljaka od stetociha // Godisnji zbornik naucnih radova. - Beograd, 1980. t. 2. S. 79-88.




    23.


    Фролов А.Н. Дифференциация видов и форм рода Ostrinia по способности развиваться на кукурузе. // Зоологический журнал. 1989. Т.68, № 3. С. 206-217.




    24.


    Николов Н., Стоянова И. Вредност и стопанско значение на царевичния пробивач (Ostrinia nubilalis Hbn. /Lepidoptera: Pyralidae/) за пипера, отглеждан на полето // Растен. науки. 2000. Т.37. N 2. С. 115-122




    25.


    Александрова Л.Е. Стеблевой кукурузный мотылек - Ostrinia nubilalis в орошаемой зоне Алма-Атинской области // Труды Казахского НИИ земледелия. 1975. 11. С. 114-128.




    26.


    Umeozor O., Bradley jr J. Intercrop effects on the distribution of populations of the European corn borer, Ostrinia nubilalis, in maize // Entomol. exper. Appl. - 1986. Т. 40, N 3. P.293-296.




    27.


    Manojlovic B. Neka svojstva razvoja kukuruznog plamenca (Ostrinia nubilalis , Lepidoptera, Pyralidae) na raznim biljkama hraniteljkama // Zast. Bilja. 1984. V.35, № 167. C.23-35.




    28.


    Зубрев А.И., Станишевский М.А. Вредители кукурузы в Среднем Приамурье // Актуальные проблемы иммунитета, оздоровления и защиты с.-х. растений в Рос.Приамурье. - Хабаровск, 2000. С. 114-117




    29.


    Шапиро И.Д. Иммунитет полевых культур к насекомым и клещам. Л., 1985. 320 с.




    30.


    Calvin D.D. Using a decision model to optimize European corn borer (Lepidoptera: Pyralidae) egg-mass sampling // Enuiron. Entomol. 1986. 15, N6. P. 1212-1219.




    31.


    Labatte J.M. Modelling damage on maise by the European Corn Borer, Ostrinia nubilalis // Ann. Appl. Biol.. 1991. V.119, N 3. P. 401-413.




    32.


    Попова Е.А. Особенности развития стеблевого мотылька (Ostrinia nubilalis) на посевах кукурузы в Самаркандской области // Защита и карантин растений в Средней Азии и Южном Казахстане. Координационное совещание. Ташкент, 1978. С.106-110




    33.


    Hudon M. Biology and population dynamics of the European corn borer (Ostrinia nubilalis) with special reference to sweet corn in Quebec. III. Population dynamics and spatial diistribution // Phytoprotection. 1986. V.67, N 2. P. 93-115.




    34.


    Kornosor S. Cukurova Bolgesi misirlarinda sarar yapan Misir kurdu (Ostrinia nubilalis, Lepidoptera: Pyralidae) nun yillik dol sayisi ve populasyon gelismesi // Turk. entomol. derg. 1989. V.13, N 1. P. 15-24.




    35.


    Stockel J., Arnaud L., Peypelut L. Influence du type de culture et de L’antecedent cultural sur les deplacements des adultes de la pyrale du mais Ostrinia nubilalis // Entomol. exper. Appl. 1986. Т. 41, N 1. P. 45-52




    36.


    Beck S.D. Thermoperiodik induction of larval diapause in the European corn borer, Ostrinia nubilalis // J. Insect Physiol. 1982. V.28, N3. P. 273-277.




    37.


    Skopik S.D Insect photoperiodism: an hourglass measures photoperiodic time in Ostrinia nubilalis // J.Comp. Physiol. 1976. N 3. P. 249-259.




    38.


    Lee D.A., Spencer J.R. Developmental adaptation of the European corn borer (Ostrinia nubilalis Hubner) in Alberta // Canad. Entomologist. 1987. Т. 119, N 4. P. 371-380.




    39.


    Gadenne С. La diapause de la pyrale du mais, Ostrinia nubilalis (Lep., Pyralidae), synthese et donnees nouvlles // Acta. oecol. appl. 1986. V.7, N 3. P. 215-229.




    40.


    Lavenseau L. Pacteurs externes et diapause chea la pyrale du mais Ostrinia nubilalis (Lep., Pyralidae) // Bull. Soc. Zool . Fr. 1985. V.110, N 3. P. 275-278.




    41.


    Robin J. Some factors affecting diapause in European corn borer Ostrinia nubilalis (Lep., Pyralidae) // J. Canad. Rool. 1980. v. 37. P. 161-168.




    42.


    Saringer G. Diapause-Versuche mit der ungarischen Population von Ostrinia nubilalis (Lep., Pyralidae) // Z. angew. Entomol. 1976. 80. N 4. P. 426-434.




    43.


    Hudon M., LeRoux E.J. Biology and population dynamics of the European corn borer (Ostrinia nubilalis) with special reference to sweet corn in Quebec. 1. Systematics morphology, geographical distribution, host range, economic importance // Phytoprotection. 1986. Т. 67, N 1. P. 39-54.




    44.


    Stengel M. Essai de mise au point de la prevision des degats pour la lutte centre la pyrale du mais (Ostrinia nubilalis) en A1sace (Est de la France) // Entomophaga. 1982. V.27 spec-issue. P. 105-114.




    45.


    Hawlitzky N. Etude de la biologie de la pyrale du mais, Ostrinia nubilalis (Lep. Pyralidae) en region parisienne durant quatre annees et recherche d'elements previsionnels du debut de ponte // Acta oecol. appl. 1986. V.7, N1. P. 47-68.




    46.


    Щеголев В.Н. Кукурузный мотылек (Pyrausta nubilalis). Хозяйственное значение // Экология. Системы мероприятий. Л., 1934. 63 с.




    47.


    Хомякова В.О. Кукурузный мотылек. Л.-М., 1962. 36 с.




    48.


    Gohari H. Аctivite reproductrice de la pyrale du' mais, Ostrinia nubilalis (Lep. Pyralidae) a basses temperatures constantes // Agгоnоmуе. 1986. V.6, N 10. P. 911-917.




    49.


    Fiala V. Influence de la teneur en glucides solubles des feuilles de Zea mays L. sur le choix du site de ponte de la pyrale, Ostrinia nubilalis (Lepid. Pyralidae) // Agronomie. 1985. V.5, N 10. P. 927-932.




    50.


    Derridj S. Increase of European corn borer (Ostrinia nubilalis) oviposition induced by a treatment of maise plants with maleic hydrazide; Role of leat carbohydrate content. // Entomol. exp. et appl. 1986. 41, N 3. P. 305-310.




    51.


    Gyurko P. А kukoricamoly (Ostrinia nubilalis Hbn.) rajzasdiyamikai vizsgalata Borsod-Abauj-Zemplen megyeben // Novenyvedelem, 1990. Т. 26, N 4. P. 177-178




    52.


    Shelton A.М. Distribution of European corn borer (Lepidoptera: Pyralidae) egg masses and larvae on sweet corn in New York // Environ. Entomol. 1986. V.15, N 3. P. 501-506.




    53.


    Ohnesorge В., Reh P. Undersuchungen zur Populations dynamik des Maiszunslers Ostrinia nubilalis (Lepidoptera, Pyralidae) in Baden - Wurttemberg. I. Populations struktur, Aррагеnz, verteilung in Habitat // Z. angen. Entomol. 1987. 103, N 3. - 288-304.




    54.


    Valencic L. Napad kukuruzsnog moljca (Ostrinia nubilalis) na sjemenskom kukuruzsu. PIK-a Belje u 1977 godini // Glas. sast. bilja. 1978. V.1, N 9. P. 279-284.




    55.


    Rassipour A. L'etude de la nutrition de la pyrale du mais Ostrinia nubilalis // Entomol. et phytopathol. appl. 1983. V.50, N 1-2. P. 11-14.




    56.


    Beck S.D. Developmental and seasonal biology of Ostrinia nubilalis // Agr. Zool. Revs. Wimborne. 1987. V. 2. P. 59-96




    57.


    Vallo V., Hubaishan M.A. Effects of population density of larvae on some life characteristics of the european corn bober Ostrinia nubilalis (HBN.) (Lepidoptera, Pyraustidae) // Works - Inst. of experimental phytopathology and entomology. 1988. Т. 3, N 2. P. 451-463




    58.


    Webster R.P. Influence of relative hum idity on calling benaviour on the female European corn borer moth (Ostrinia nubilalis) // Entomol. exp. et. appl. 1982. 32, N 2. P. 181-185.




    59.


    Sappingtoh T.W. Adult European corn borer (Lepidoptera: Pyralidae) flight activity in and away from aggregation sites // Environ. Entomol. 1983. 12. - N 4. P. 1154-1158.




    60.


    Vaillant J. Testing hypotheses about occupancy rates for clustered populations // Biometr. J. 1992. - Vol. 34, N 6. P. 735-744.




    61.


    Pleasants J.M., Bitzer B.J. Aggregation sites for adult European corn borers (Lepidoptera: Crambidae): a comparison of prairie and non-native vegetation // Environm.Entomol. 1999. Vol.28, N 4. P. 608-617




    62.


    Stockel J. Signification et limites du piegeage sexuel de la pyrale du mais, Ostrinia nubilalis Hbn. (Lepidoptera; Pyralidae): recherche d'une relation entre captures de males et niveau de population // Agronomie. 1984. V. 4, N 7. P. 597-602.




    63.


    Despins J.L. Within-plant and hithin-field distribution of first-generation-european corn borer (Lepidoptera; Pyralidae) egg masses on field corn in Virginia // Environ. Entomol. 1986. V. 15, N 1. P. 106-108.




    64.


    Bigler F., Waldburger M., Bosshart S. Ertragsverluste bei Korner- und Silomais durch den Maiszunsler, Ostrinia nubilalis Hbn. // Landwirtsch. Sweiz. 1990. Т. 3, N 11. - S. 591-596




    65.


    Методические рекомендации по оценке устойчивости сортов сельскохозяйственных культур к вредителям. Л.: ВІЗР. 1978. 164 c.




    66.


    Белоус Г.М., Теплицкий Е.А., Махова Ф.А., Белявский Ю.В. Влияние условий выращивания кукурузы на пораженность ее стеблевым мотыльком // Вiсник аграрної науки. 1997. N 2. С. 15-17.




    67.


    Чумаков М.А., Фролов А.Н. Экологические взаимодействия в патосистеме "кукуруза - комплекс вредных организмов" // Всерос. съезд по защите растений "Защита растений в условиях реформирования агропром. комплекса: экономика, эффективность, экологичность": Тез.докл. - СПб., 1995. С. 269-270




    68.


    Sapiro I.D. On methodology of studies in plant resistant to pests // Тр. XIII Междунар. энтомол. конгр. (1968). Л., 1971. T. 2. С. 382-383.




    69.


    Carruthers R.I., Bergstrom G.C., Haynes P.A. Accelerated development of the European corn borer, Ostrinia nubilalis (Lepidoptera: Pyralidae), induced by interactions with Colletotrichum grainicola (Melanconiales: Melanconiaceae), the causal fungus of maize anthrocnose // Ann. Entomol. Soc. America. 1986. Т. 79, N 3. P. 385-389




    70.


    Барбье М. Введение в химическую экологию. М.: Мир, 1978. 231 с.




    71.


    Berger G. Die verwendung von Duftfallen im Maisbau // Pflanzenarst. 1975. 28, N2. S. 16-18.




    72.


    Anglade P. Selection de lignees la resistance et tolerance a la pyrale // Phytoma. 1985. Т. 370. P. 19-21.




    73.


    Cagan L. Voltinism of the European corn borer, Ostrinia nubilalis Hbn., in Slovakia // Plant Protect. Sc. 1998. Vol.34, N 3. P. 81-86.




    74.


    Klun J.A., Tipton С.L. Role of 6-methoxybenzoxazolinone in inbred resistance of host plant (Maize) to firet-brood larvae of European corn borer // J. Econ. Entom. V. 59, N 3. 1966. P. 711-718.




    75.


    Klun J.A, Maini S. Genetic basis if insect chemical communication system: the European corn borer // Ibidem. 1979. V. 8, N 3. P. 423-426.




    76.


    Arbuthnot K.D. Strains of the European corn borer in the United States // USDА Techn. Bull. 869. 1944. P. 1-20.




    77.


    Liebherr J., Roelofs W.L. Laboratory hybridization and mating period studies using two pheromone strains of Ostriaia nubilalis // Ann. Entomol. Soc. Amer. 1975. V. 68. N 2. P. 305-309.




    78.


    Harrison R.G., Vawter A.T. Allozyme differentiation between pheromone strains of the European corn borer, Ostrioia nubilalis // Ann. Entomol. Soc. Amer. 1977. V.70. N5. P. 717-720.




    79.


    Carde R.T., Roelofs W.L., Harrison R.G., Vawter А. Т., Brusard P.P., Mutuura A., Munroe E. European corn borer: pheromone polymorphism or sibling species // Science. 1999. 4328. 78. P. 555-556.




    80.


    Фролов А.Н. Дифференциация видов и форм рода Ostrinia по способности развиваться на растениях-хозяевах: различия в физиологии или поведении при питании // Зоол. журн. 1991. Т. 70, N 3. С. 38-45.




    81.


    Шапиро И.Д., Фролов A.Н., Вилкова Н.А. Анализ структуры популяций стеблевого мотылька (Genus ostrinia) с помощью синтетических половых феромонов // Поведение насекомых как основа для разработки мер борьбы с вредителями сельского и лесного хозяйства. Тез. Всесоюз. конф. Минск, 1981. C. 262-267.




    82.


    Hudon M., Pitblado R.E., Hamilton R.I., Bourgeois G., Kuzir S. Response of maize inbred lines to two European corn borer (Ostrinia nubilalis) strains in Canada // Phytoprotection. 1991. - Vol. 72, N 2. Р. 69-76.




    83.


    Radin Z. Dinamika populacije kukuruznog plamenca Ostrinia nubilalis Hbn. (Lepidoptera: Pyralidae) u severozapadnoj Backoj u periodu od 1979.do 1988.godine // Zastita Bilja. 1990, Т. 41, N 192. S. 151-163.




    84.


    Anglade P. Variabilite des populations de la pyrale du mats Ostrinia Nubilalis Hbn., d’apres les piegeaaes par pheromones. // Ann. zool. ecol. anim. 1977 (1978). 9. N 3. P. 590.




    85.


    Cagan L., Berger H., Tancik J., Sivicek P. Der Fang des Maiszunslers (Ostrinia nubilalis Hbn.Lep.Pyralidae) mit Pheromonfallen in der Slovakei und Osterreich // Pflanzenschutzberichte. 1996. Bd.56, H. 1. S. 61-66.




    86.


    Чайка В.Н., Черний А.М. К разработке концепции мониторинга вредных чешуекрылых с помощью феромонов // Энтомологическое обозрение. 1990. вып. 71, № 4. C. 42-751.




    87.


    Hrdy I., Hubaishan M., Marek J. Prvni zkusenosti s monitorovanim zavijece kukuricneho, Ostrinia nubilalis, v Ceskoslovensku feromonovymi lapaky // Ochr. Rostl. 1986. Т. 22, N 2. - S. 129-140.




    88.


    Ngollo E.D., Groden E., Dill J.F., Handley D.T. Monitoring of the European corn borer (Lepidoptera: Crambidae) in Central Maine // J. econ. entomol. 2000. Vol.93, N 2. P. 256-263.




    89.


    Fletcher-Howell G., Ferro D.N., Butkewitch S. Pheromone and black-light trap monitoring of adult European corn borer (Lepidoptera: Pyralidae) in western Massachusets // Environ. Entomol. V. 12, N 2. 1983. P. 531-534.




    90.


    Фролов А.Н. Кукурузный мотылек: факторы влияющие на динамику числености // Защита и карантин растений. 1997. - № 1. С.35-37.




    91.


    Макарова Л.А., Доронина Г.М. Агрометеорологические предикторы прогноза размножения вредителей сельскохозяйственных культур. Л., 1988. 214 с.




    92.


    Макарова Л.А., Доронина Г.М. Логическая модель прогноза фаз динамики лугового мотылька // Тр. ВИЗР. 1980. С. 42-69.




    93.


    Рекомендации по борьбе со стеблевым мотыльком /В.О.Хомякова. М.: Колос, 1982. 22 с.




    94.


    Кузнецова Г.И., Фролов А.Н. Влияние энтомофагов на численность кукурудзного мотылька // Тр. ВИЗР. 1983. С. 28-33.




    95.


    Каменкова М.П. Энтомофаги вредителей кукурузы. // Тез. докл. III Всесоюз. совещ. знтом. общ. Тбилиси, 1957. Ч.1. С. 150-157.




    96.


    Брадовская Н.П. Эффективность бракона (Bracon hebetor Say) в интегрированной защите кукурузы против стеблевого мотылька // Экол.-экон. основы усовершенствования интегрир.систем защиты растений от вредителей, болезней и сорняков. Минск, 1996. Ч. 1. С. 95-96.




    97.


    Bokor P., Cagan L. Phenology, basic biology and parasitism of Microgaster tibialis (Hymenoptera, Braconidae), a parasitoid of the European corn borer, Ostrinia nubilalis, in Central Europe // Biologia. 1999. Vol.54, N 5. P. 567-572




    98.


    Nafus D.M., Schreiner I.H. Parasitoids of the corn borer Ostrinia furnacalis [Lep.:Pyralidae] in the Mariana Islands // Entomophaga. 1986. Т. 31, N 3. P. 219-224.




    99.


    Кузнецова Е.И. Паразиты кукурузного мотылька // Защита растений. 1968. - №1. С. 59.




    100.


    Вилкова Н.А., Гостюхина В.В. Особенности эколого-физиологических взаимоотношений в системе кукуруза - кукурузный мотылек (Ostrinia nubilalis Hbn.) основные энтомофаги кукурузного мотылька (тахина (Lydella grisescens L.), габробракон (Habrobracon hebetor Say)) // Материалы VI совещ. "Вид и его продуктивность в ареале". Спб., 1993. С. 234-235.




    101.


    Bigler F. Mass production of Trichogramma maidis Pint. et Voeg. and its field application against Ostrinia nubilalis Hbn. in Switzerland // J. appl. Entomol. 1986. Т. 101, N 1. P. 23-29.




    102.


    Manojlovic В. Rezultati procavanja leta kukurusnog plamenca. (Ostrinia nubilalis Hbn., Lep., Pyralidae) i njegovih parasita. // Zast. Bilja. 1984. V. 35, N 169. - S. 249-261.




    103.


    Manojlovic B. Neke bioloske osobine Lydella thompsoni Hrt. (Diptera,, Tachinidae) anacajnog parazta kukuruznog plamenca // Zast. Bilja. 1985. V. 36, N 171. C. 93-100 .




    104.


    Sandlan К.P., Jones R.L., Chiang H.С. Influence of density of the European cor borer, Ostrinia nubilalis, (Lepidoptera: Pyralidae) on the parasitoid Lydella Thompsoni (Dipttera: Tahinidae) // Environ. Entomol. 1983. V.12, N l. P. 174-177.




    105.


    Brust G.E., Stinner B.R., McCartner D.A. Predation by soil inhabiting arthropods in intercropped and monoculture agroecosystems // Agr. Ecosystems Environm. 1986. Т. 18, N 2. P. 145-154.




    106.&n
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины