МОНІТОРИНГ, ПРОГНОЗ ТА КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЛУЧНОГО МЕТЕЛИКА І КОМПЛЕКСУ САРАНОВИХ В УКРАЇНІ : МОНИТОРИНГ, ПРОГНОЗ И КОНТРОЛЬ ЧИСЛЕННОСТИ лугового мотылька И КОМПЛЕКСА саранчовых В УКРАИНЕ

Краткое описание

Українська академія аграрних наук
інститут захисту рослин

На правах рукопису

Кравченко віталій павлович

УДК 632.654 + 632.7

моніторинг, прогноз та контроль чисельності лучного метелика і комплексу саранових в україні
16.00.10 ентомологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук

Науковий керівник

Чайка Володимир Миколайович, доктор сільськогосподарських наук

Київ-2005

Зміст
Вступ 4
РОЗДІЛ 1. Біологія, методи моніторингу та контролю чисельності головних багатоїдних шкідників 9
1.1. Лучний метелик як модельний об’єкт досліджень 9
1.1.2. Поширення та шкодочинність 10
1.1.4. Біологія та екологія 11
1.1.5. Теорії динаміки чисельності 17
1.1.6. Методи обліку 18
1.1.7. Методи прогнозу чисельності та шкодочинності 21
1.2. Саранові основні багатоїдні шкідники сільськогосподарських культур 23
1.2.1. Історія масових розмножень 26
1.2.2. Характеристика комплексу саранових в Україні 27
1.2.3. Циклічність масового розмноження 32
1.2.4. Шкодочинність 34
1.2.5. Методи обліку 35
1.2.6. Методи контролю чисельності 38
РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи досліджень 41
РОЗДІЛ 3. Стан популяції лучного метелика в Україні 52
3.1. Багаторічна динаміка чисельності та поширення лучного метелика в Україні 52
3.2. Аналіз шкодочинності лучного метелика в різних регіонах України 60
РОЗДІЛ 4. Стан популяції саранових в АР КРИМ 70
4.1. Динаміка чисельності популяції саранових АР Криму 70
4.2. Видова структура популяції саранових в санітарно-куротній зоні АР Крим 78
4.3. Особливості фенології саранових в санітарно - курортній зоні АР Крим 82
4.4. Обґрунтування регламенту протисаранових заходів (на прикладі санітарно-корортних зонах АР Крим) 86
4.4.1. Стаціальний розподіл та трофічні звязки саранових 87
4.4.2 Ефективність екологічно безпечних інсектицидів проти саранових в санітарно-курортних зонах 100
4.4.3. Обгрунтування прогнозу ризику надзвичайної ситуації при масовому розмноженні саранових та економічних витрат на проведення заходів боротьби 104
РОЗДІЛ 5. Аналіз та Прогноз стану популяції лучного метелика і саранових в Україні 112
5.1. Динаміка основних еколого-економічних чинників, що впливають на стан популяцій багатоїдних шкідників в Україні 113
5.2. Прогноз подальшого стану популяції лучного метелика 119
5.3. Прогноз подальшого стану популяції саранових 126
ВИСНОВКИ 138
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 141
Список використаних джерел 143

ВСТУП
До основних багатоїдних шкідників в Україні належить лучний метелик та саранові. Цим видам притаманні циклічні спалахи масових розмножень, які тісно пов’язані з 11-річним циклом сонячної активності [9,10,138]. Лучний метелик має великі потенційні можливості розмноження. Середня плодючість самиці 200 яєць, а в роки з оптимальними агрометеорологічними умовами до 600 яєць. В залежності від суми ефективних температур шкідник може розвиватися у 2-4 поколіннях. В період масових розмножень гусениці лучного метелика пошкоджують майже всі сільськогосподарські культури, які вирощуються в нашій країні.
Термін "сарана" - це збірне поняття, під яким розуміють спільноту споріднених видів. З них біля 100 видів зареєстровано як шкідники рослин, до найбільш небезпечних в Україні належить італійська сарана або прус. Шкідливість саранових обумовлена надзвичайно високою інтенсивністю живлення, здатністю до масового розмноження та перельотів на великі відстані, особливо в степовій зоні.
Окрім того, біологія лучного метелика та саранових характеризується наявністю механізмів трансформації популяції комах з одиночної в стадну фазу, коли, внаслідок збільшення її щільності в сприятливих умовах екологічних чинників, комахи утворюють куліги личинок або зграї імаго у саранових, зграї гусені та імаго у лучного метелика. Фазовий перехід супроводжується зміною морфологічних, фізіологічних та поведінкових ознак. Зграя комах починає поводити себе як "єдиний організм" з дуже високою ненажерливістю та міграційною активністю. Їх міграції в агроценози можуть призвести до катастрофічних економічних наслідків.
При плануванні заходів із попередження надзвичайних ситуацій у фітосанітарному стані актуальний прогноз доцільності і обсягів хімічної боротьби, що дає змогу обґрунтовувати залучення бюджетних коштів, та своєчасної мобілізації внутрішні резервів господарств.
Актуальність теми. Розробка і впровадження сучасних систем фітосанітарного моніторингу єдиний шлях вирішення проблеми прогнозу ризику надзвичайних ситуацій, пов’язаних із масовим розмноженням багатоїдних шкідників. Але існуючі системи фітосанітарного моніторингу розроблялись для іншої, ніж тепер в Україні структури землекористування, для інших еколого-економічних умов. В зв’язку з цим удосконалення методів визначення стану популяцій лучного метелика та саранових як основи прогнозу ступеня загрози від шкідників агроценозам України має суттєве практичне значення.
В умовах санітарно-курортних зон України, де хімічні заходи боротьби жорстко регламентуються, надзвичайно актуальним є попередження надзвичайних ситуацій у фітосанітарному стані. Надійний контроль чисельності саранових не можливий без чіткого регламенту комплексу протисаранових заходів. Цей регламент повинен включати в себе оптимальну систему моніторингу, асортимент інсектицидів для обробки неорних земель і випасів, та екологічно безпечних препаратів для умов санітарно-курортних зон, а також методику прогнозу ризику надзвичайної ситуації та економічних витрат на проведення боротьби в залежності від поточного стану саранових, що дозволить обґрунтовувати залучення бюджетних коштів. Ці проблеми розроблені недостатньо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках робочої програми лабораторії прогнозів і економіки Інституту захисту рослин УААН із завдання 04.01 „Розробити методи обліків та системи моніторингу і прогнозування шкідливих організмів на основі моделювання їх розвитку” (номер державної реєстрації 0104U002895).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення методів моніторингу та прогнозу лучного метелика, обґрунтування регламенту проведення протисаранових заходів (на прикладі санітарно-куротних зон АР Крим).
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
- створення багаторічної бази даних про динаміку чисельності лучного метелика та саранових в Україні;
- створення багаторічної бази даних з погодних умов та сонячної активності;
- дослідження поточного стану популяцій лучного метелика та саранових у вогнищах шкідників;
- на базі системного аналізу баз даних встановлення закономірностей динаміки чисельності багатоїдних комах від еколого-економічних чинників різної природи;
- дослідження шкодочинності лучного метелика в різних регіонах України;
- уточнення видової структури, динаміки чисельності, трофічних зв’язків та фенології саранових в умовах АР Крим;
- обґрунтування оптимальної системи моніторингу саранових в умовах узбережжя АР Крим;
- дослідження ефективності асортименту сучасних інсектицидів для контролю чисельності саранових;
- обгрунтування методики короткострокового прогнозу загрози саранових агроценозам;
- обгрунтування системи заходів контролю та прогнозу стану популяцій лучного метелика і саранових в Україні.

Об’єкт досліджень. Природні популяції лучного метелика (Margaritia sticticalis L.) та комплексу саранових півдня Степу України.
Предмет досліджень. Динаміка чисельності, стаціальний розподіл та трофічні зв’язки, поширення та шкодочинність лучного метелика і саранових в Україні, алгоритми прогнозу фітосанітарного стану агроценозів, вдосконалені системи моніторингу шкідників.
Методи досліджень. Загальноприйняті методи фауністичних досліджень в ентомології та обліку чисельності комах, популяційної екології, захисту рослин польових та лабораторних досліджень, моделювання динаміки популяцій комах.
Наукова новизна результатів досліджень. Проведено аналіз поточного стану популяції лучного метелика в Україні. Обґрунтовано, що внаслідок суттєвої зміни структури агропромислового виробництва після чергового циклічного розмноження шкідника впродовж 1999-2002 рр. фоновий рівень його чисельності збільшився. В наслідок цього в умовах депресії популяції сформувалися сталі вогнища шкодочинності лучного метелика в південних та південно-східних регіонах держави на перелогових землях.
Вдосконалено систему моніторингу лучного метелика в агроценозах: обґрунтовано регіони та с.-г культури, де з високим рівнем вірогідності слід очікувати його шкодочинність, рівень за якої робить доцільним хімічні заходи боротьби.
Вперше на прикладі АР Крим обґрунтовано регламент протисаранових заходів в санітарно-курортній зоні України, який містить в собі оптимальні строки, стації та методи обстежень популяції саранових, метод оперативного прогнозу загрози агроценозам та асортимент екологічно безпечних інсектицидів для контролю чисельності личинок саранових. Виконання цього регламенту обумовлює упередження надзвичайних ситуацій за масових розмножень саранових.
Практичне значення одержаних результатів. Вдосконалення систем моніторингу головних багатоїдних шкідників в Україні дає змогу суттєво підвищити продуктивність праці та надійність обліків, з сезонною завчасністю прогнозування ступені загрози від фітофагів урожаю, оптимальні строки проведення заходів захисту, має економічне значення та сприяє покращенню екологічного стану довкілля, дає змогу з мінімальними трудовитратами, за уніфікованими стандартними методами обліків формувати багаторічні бази даних з поширення та чисельності багатоїдних шкідників, тобто отримувати об’єктивну інформацію, яка є основою фітосанітарних прогнозів.
Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізів та обробці отриманих даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції молодих вчених „Проблеми сучасного землекористування” (Чабани, 2002 р.), VIму з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 2003 р.), четвертій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2004 р.), розширеній нараді лабораторії прогнозів і економіки, на засіданнях вченої ради Інституту захисту рослин у 2002-2005 рр.
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у п’яти статтях і чотирьох тезах конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 161 сторінках комп’ютерного набору, складається із вступу, п’яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 26 таблиць та 28 рисунків. Список літератури включає 203 джерела, у тому числі 29 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Головною складовою заходів з попередження надзвичайних ситуацій у фітосанітарному стані є надійний прогноз зони і часу з’явлення загрози масового розмноження шкідників. Ефективна боротьба з мігруючими кулігами та зграями саранових, гусінню лучного метелика можлива тільки за умов планування бюджетного фінансування та централізованої організації заходів із захисту рослин. Для складання надійних прогнозів на неорних землях необхідно ввести систему моніторингу поширення та чисельності перш за все таких шкідників, як саранові і лучний метелик.
Внаслідок суттєвої зміни структури агропромислового виробництва (зменшення обсягів захисту із захисту рослин, порушення агротехніки, виведення орної землі з обробітку, збільшення ступеня забур’яненості полів, тощо) в період чергового періоду розмноження лучного метелика впродовж 1999-2002 рр. рівень коефіцієнта заселеності шкідника в Україні збільшився в 10 разів, із КЗ = 0,002-0,006 до КЗ = 0,012-0,06. В умовах спаду чисельності та депресії популяції сформувалися сталі вогнища шкодочинності лучного метелика в південних та південно-східних регіонах держави.
За результатами оцінки шкодочинності в 1999-2004 рр. найбільша загроза від лучного метелика виявляється в господарствах Запорізької, Луганської, Херсонської областей та АР Крим. Для своєчасного виявлення вогнищ заселення в цих областях на посівах люцерни, цукрових буряків, овочевих та соняшнику слід проводити ретельний моніторинг шкідника.
В умовах АР Крим в ентомокомплексі саранових нами виявлено 11 видів комах, серед яких частка італійського пруса коливається в межах 5-95%, блакитнокрилої кобилки 2-25%, чорно смугастої і мінливої кобилок 0,5-8%, видів роду Chorthippus та поодиноких особин інших видів 1-55%. Видова структура ентомокомплексу залежить від типу стації та стану популяції саранових. Зростання частки італійського пруса передує масовому розмноженню саранових.
Поточна ситуація із станом саранових свідчить, що в 2005 році почався черговий цикл багаторічної динаміки популяції шкідників: спад чисельності, депресія, підйом чисельності, спалах розмноження. Це обумовлює необхідність постійної уваги служб Головдержзахисту до ретельного моніторингу стану саранових в південно-східних регіонах України.

6. Оптимізація системи моніторингу саранових полягає в плануванні оптимальних маршрутів для обстеження основних місць резервації шкідників та в строгому додержанні рекомендованих строків і методів обстежень. Встановлено, що основними місцями резервацій саранових в санітарно-курортних зонах узбережжя АР Крим є узлісся та галявини узбережжя, а також вигони та пасовища з дикою рослинністю. Щільність саранових в цих стаціях в період масового розмноження може сягати більше 1000 екз./м2. Особливості екології саранових в умовах АР Крим свідчать, що моніторинг шкідників слід розпочинати в I-II травня.

Розроблена методика прогнозу потенційної шкодочинності куліг саранових агроценозам, якаа базується на підрахунку за допомогою рекомендованих методів та формул перерахунку загальної щільності стадних та одиночних саранових в стації, наступному порівнянні отриманих показників з пороговими рівнями. Якщо у фази депресії та спаду чисельності багаторічної динаміки щільність популяції саранових складає < 5-10 екз./м2 - ймовірність значної шкодочинності куліги незначна. В цьому випадку хімічна боротьба із сарановими економічно не доцільна.
Високу ефективність (83,7-87,9%) показали екологічно-безпечні препарати Актофіт, 0,2%, к.е. та Матч 050 ЕС, к.е. для контролю чисельності личинок саранових в природних стаціях та агроценозах в умовах санітарно-курортних зон України.
Обґрунтовано рівняння регресії, який має вид: Y=2,19064-0,00620256X-0,361391X1-1,36022X2+1,45865X3-0,885957X4,

де Y коефіцієнт заселення; Х показник числа Вольфа; X1 - показник ГТК травня; X2 показник ГТК червня; Х3 показник ГТК липня; X4 - показник ГТК серпня.
Воно дає змогу вірогідно (r=0,97) прогнозувати стан популяції саранових на підставі показників сонячної активності та погоди.
10. Обґрунтовано регламент протисаранових заходів в санітарно-курортних зонах України, який складається з методики оптимальної системи моніторингу шкідників, методики прогнозу ризику надзвичайної ситуації у фітосанітарному стані та обсягів бюджетних коштів для її попередження, асортименту екологічно безпечних препаратів для контролю чисельності личинок саранових. Дотримання цього регламенту дає змогу ефективно вирішувати проблему попередження надзвичайних ситуацій з мінімальними витратами бюджетних коштів. Отримані результати можуть бути основою для створення рекомендацій стосовно прогнозу та боротьби з сарановими.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Лучний метелик
1.1. Пунктам сигналізації і прогнозу Головдержзахисту України по Запорізькій, Луганській, Херсонській областях та АР Крим (за допомогою рекомендованих методів обліку) потрібно проводити ретельний моніторинг поширення та чисельності лучного метелика, на неорних землях та на полях люцерни, цукрових буряків, овочевих та соняшнику.
1.2. За умов коли чисельнісьлм перевищує порогові рівні регулювання чисельності проводять за допомогою інсектицидів що внесені в „ Перелік пестицидів...” і рекомендованих на даних культурах.
2. Саранові. Регламент протисаранових заходів (на прикладі санітарно-курортних зон узбережжя АР Крим).
2.1. В період відродження личинок (починаючи з І-ої декади травня) за допомогою пристрою Комкова обстежити стаціїрезерватори саранових: посіви багаторічних трав, пасовища та вигони з дикою рослинністю; галявини та узліссях лісових насаджень, а також стації, де в липні-серпні минулого роцу реєструвалась висока чисельність шкідників.
2.2. Визначити загальну чисельність личинок в кулізі або в кулігах, що утворилися в стації, перерахувати загальну чисельність стадних саранових на площу стації (Ps) та порівняти ці показники з пороговим рівнем чисельності (з показником ЕПШ). Порогові рівні саранових: ЕПШ = 5-10 екз./м2.
Якщо у фазі депресії та спаду чисельності багаторічної динаміки популяції саранових показник Ps < 5-10 екз./м2 - ймовірність значної шкодочинності куліги незначна. В цьому випадку хімічна боротьба із сарановими економічно не доцільна.
Якщо популяція саранових перебуває у фазі підйому чисельності або масового розмноження хімічні обробки доцільні за любого розміру куліги
2.3. Для контролю чисельності личинок молодших віків нестадних видів саранових та італійського пруса у нестадній фазі розвитку в природних стаціях та агроценозах в умовах санітарно-курортних зон України використовувати екологічно безпечні препарати Актофіт, 0,2%, к.е. (2,4 л/га) та Матч 050 ЕС, к.е. (0,15 л/га).
2.4. В період масового окрилення (липень-серпень) методом трансект підрахувати чисельність саранових, та встановити стації-резерватори для визначення зимуючого запасу.
2.5. Для прогнозу стану популяції на наступний рік використовувати рівняння:
Y=2,19064-0,00620256X-0,361391X1-1,36022X2+1,45865X3-0,885957X4,
де Y коефіцієнт заселення; Х показник числа Вольфа; X1 - показник ГТК травня; X2 показник ГТК червня; Х3 показник ГТК липня; X4 - показник ГТК серпня.

Список використаних джерел

1. Алескеев А.А., Кнорр И.Б., Наумова Е.Н. Действие плотности на фотопериодическую реакцию лугового мотылька Loxostege sticiticalis L // Докл. РАН 1998. - С. 136-138.

2. Андрианова Н.С. Экология насекомых. М., 1970. - С. 110-113.

3. Арешников Б.А., Григорович-Ковтун І.В., Когосова Е.Я. Показники фізіологічного стану клопа шкідливої черепашки і можливості використання їх у прогнозуванні чисельності шкідника. // Зб. захист рослин, - 1975. - №. 22 - С. 48-50.

4. Бакланова О.В., Кравченко В.П., Чайка В.М. Стан популяцій основних багатоїдних шкідників в Україні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ″Інтегрований захист рослин на початку XXI століття″, Київ, 2-5 листопада 2004 р. - Київ: - 2004. - С. 115-118.

5. Бей-Биенко Г.Я. Руководство по учету саранчовых. М. - Л., 1932. - 192с.

6. Бей-Биенко Г.Я. Борьба с вредными саранчовыми. - М., 1934. - 96 с.

7. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. "Высшая школа", - 1971. - 479 с.

8. Бей-Биенко Г.Я., Мищенко Л.Л. Саранчовые фауны СССР и сопредельных стран. - М.-Л.: Изд. АН СССР, - 1951. - Ч. 1-2. 376 с.

9. Белецкий Е.Н. Теория цикличности динамики популяции. // Известия Харьковского энтомологического общества. - Х., - 1993. Т. 1. Вып 1. - С.-5-16.

10. Белецкий Е.Н. Цикличность динамики популяции, - теоретическая основа прогноза массовых появлений насекомых // Защита растений. 1986. - №12. - С. 16-17.

11. Белецкий Е.Н., Хасан Самер, Худжери Хусейн. Популяционные циклы // Известия ХЭО. - Харьков, - 1998. - Т.VI. - Вып. 2. - С. 150-153.

12. Бугаев Г.С. Стациальное распределение нестадных саранчовых в зоне ленточных сосновых боров в Северо-Восточном Казахстане // Вестник с.-х. наук Казахстана, Алма-Ата, - 1977. - № 6. - С. 37-40.

13. Бунин Л.Д., Курдюков В.В. Вредоносность итальянского пруса // Защита растений. - 1983. - №11. - С. 40-41.

14. Бунтова Е.Г., Руденская Г.А., Чайка В.Н. и др. Биоценозы Зоны отчуждения, как места резервации вредителей и патогенов // Киев-Чернобыль, - 1999. - 48 с.

15. Васильев К.А. Итальянская саранча (Calliptamus italicus L.) в Центральном Казахстане // Тр. НИИ защ. раст. Каз. ССР, - 1962. - Т. 7. - С. 124-190.

16. Васильєв В.П., Чайка В.М., Зацерківський В.О. Комплексний показник шкодочинності угруповання фітофагів на посівах сільськогосподарських культур // Захист рослин. - 1997. - № 8. - С. 2-3.

17. Владимирская Л.И. Материалы к вопросу о массовом размножении лугового мотылька (Loxostege sticticalis) в зависимости от метеорологических условий // Защита растений. 1935. - № 6. - С. 18.

18. Володичев М.А. Саранчовые в России // Защита и карантин растений. - 1996. - N 8. - С. 44-45.

19. Вронских Н.Д. Ларионенко М.А. Вронских Т.Д. Луговой мотылёк и меры борьбы с ним в условиях Молдавии. Кишинев, Картя Молдавеняскэ. - 1976. - С. 49.

20. Гар К.А. и др. К вопросу о влиянии отравления на ход энергитических процессов и связанный с ними обмен аминокислот в тканях насекомых // Тр. 13-й междунар. энтомол. конгресса. - Л.: "Наука", - Т.2. - С. 231-232.

21. Григоренко В.Г. Методы учёта численности вредителя // Методические рекомендации по составлению прогноза развития и учёту вредителей и болезней сельскохозяйственных растений. - М., 1974. - 47 с.

22. Гусева В.С., Литвинова И.Ф., Крицкая И.Г. Зональные особенности численности нестадных саранчовых (Orthoptera, Acrididae) // Зоол. жур., - 1979. - Т. LVIII. - Вып. 12. С. 10-12.

23. Деклараційний патент України на винахід № 59739 А. Спосіб моніторингу саранових. А01М5//00. Бакланова О.В., Чайка В.М. Заяв. 29.11.2002; Опубл. 15.09.2003. Бюл. №9. - С. 2-10.

24. Добровлянский В.В. Луговой мотылек, Phlyctaenodes (Botys) sticticalis L. и меры борьбы с ним. „Хозяйство”, Киев. 1913. - №24. 37 с.

25. Добровольский Б.В. Добровольский Б.В. Луговой мотылек. Прогноз появления и учёт вредителей и болезней сельскохозяйственных культур. М., 1958. - С. 232-234.

26. Добровольский Б.В. Фенология насекомых. М., Высшая школа. 1969. - 229 с.

27. Довідник по захисту польових культур // В.П. Васильєв, I.В. Веселовський, Т.I. Горбач та iн. /Под ред. Васильєва В.П. і Лісового М.П./ - К.: Урожай, - 1993. 223 с.

28. Довнар-Запольский Д.П. Наблюдения над биологией прусика // Бюлл. Рост.-Нахич. опытной ст. энтомол. отд. Новочеркасск. - 1925. - № 166. - С. 1-20.

29. Долженко В.И., Буркова Л.А. Совершенствование ассортимента средств защиты от вредных саранчовых // Защита и карантин растений. - 1999. - № 3. - С. 25.

30. Долженко В.И., Наумович О.Н., Никулин А.А. Вредные саранчовые // Защита и карантин растений (приложение). 2003. - № 5. С. 54-81.

31. Дормидонтова Г.Н. Вредоносность нестадных саранчовых в Казахстане // Саранчовые - экология и меры борьбы. Сб. научн. тр. ВИЗР, - 1987. - С. 84-91.

32. Дормидонтова Г.Н., Удалов С.Г. Сравнение различных методов учета нестадных саранчовых при массовых обследоываниях с.-х. угодий // Сб. ВИЗР. - 1987. - 98 с.

33. Дружелюбова Т.С. Эколого-физиологические различия отдельных поколений озимой совки. Труды ВИЗР, - Вып. 32 - Ч. І. - 1971. С. 251-265.

34. Ермаков А.В. Будет ли саранча в 1998 году? // Защита и карантин растений - 1998. - № 3. - С. 18-19.

35. Захаров Л.З. Динамика размножения и накопления азиатской саранчи в плавнях Кубани и Приазовья // Социалистическое зерновое хозяйство. - 1938. - N4. - С. 148-170.

36. Захаров Л.З. Поведение азиатской саранчи // Ученые записки Са ратовского государственного университета. - 1950. - Т. 26. С. 30-36.

37. Зверозомб-Зубовский Е.В. Вредители сахарной свеклы. К., Изд. Ан УССР, - 1957. 276 с.

38. Зимин Л.С. К биологии и экологии пруса. - В кн.: "Работы саранчовой експедиции УЗОСТАЗРа по изучению биологии и экологии пруса и мер борьбы с ним, проведенные в 1928-1929 гг.", Ташкент, 1931. - №24. - С. 94-251.

39. Зимин Л.С. Кубышки саранчовых. Морфология, систематика, диаг ностика, экология // Определитель по фауне СССР. М.Л., 1938. - Т. 23. 16 с.

40. Знаменский А.В. Луговой мотылёк. Сб. ВИЗР, - 1932. - №1. - С. 23-26.

41. Знаменский А.В. Погода и луговой мотылёк. Сб. ВИЗР 1932. - №2. С. 32-36.

42. Иванов Е.Н. Победа над саранчовыми в СССР // Защита растений - 1968. - № 7. - С. 19-21.

43. Иванов Е.Н., Цыпленков Е.П., Сафаров А.А. Не ослаблять внимание к саранче // Защ. раст. - 1980. - № 2. - С. 25-26.

44. Камбулин В.Е., Бугаев Г.С. Значение нестадных саранчовых (Orthoptera, Acrididae) в злаковых ассоциациях западной части Центрального Казахстана и зоны ленточных боров северовосточного Казахстана // Энтомол. обозр. - 1980. - Т. 59. - №3. - С. 529-534.

45. Камбулин В.Е. Димилин против саранчовых // Защита и карантин растений. - 1999. - № 10.- С. 25.

46. Кеппен Ф. Вредные насекомые // В кн.: Введение в энтомологию.-Спб., 1881.-Т.1.-240 с.

47. Кириченко А.Л. Материалы по экологии и биологии пруса (Calliptamus italicus L. ) в степной полосе Украины // Видання Одеської крайової с.-г. дослідної станції, 1926. - 47 с.

48. Кнорр И.Б., Башев АН., Алексеев АА, Наумова Е.Н. Действие плотности популяции на экологиче­ские характеристики лугового мотылька Loxostege sticticalis L. (Lepidoptera: Pyraliae) в градационном цикле // Изв. РАН. Сер. биол. - 2000. - № 1. - С. 75-83.

49. Кожанчиков И.В. Об особенностях диапаузы яиц саранчовых насе комых // Энтомолог. обозрение. - 1954. - Т. 35. - Вып. 1. - С. 43-47.

50. Кожанчиков И.В. Плодовитость чешуекрылых в зависимости от экологических условий. Зоологический журнал. - 1937. - т. 16 - вып. 4. - С. 643-662.

51. Кожанчиков И.В. Распределения и годичные изменения численности озимой совки и лугового мотылька в связи с условиями тепла и влажности. - Зоологический журнал. - 1941. - Т. ХХ. - Вып. І. С. 27-31.

52. Кожанчиков И. В. Экспериментальные исследования по влиянию температуры на развития лугового мотылька // Защита растений. - 1935. - №7. С. 7-9.

53. Колыбин В.А., Зелинская Л.М. Эколого-физиологические особенности популяции непарного шелкопряда (Porthetria dispar L.) в Нижнем Приднепровье. „Вестник зоологии”, К., Наукова думка, - 1971. - № 9. - С. 45-50.

54. Комков Д.Я., Хорошенькая В.В., Присный А.В. Устройство для учета прыгающих насекомых // Защита растений. - 1991. - № 6. - С. 49-50.

55. Кравченко В.П., Чайка В.М. Стан популяції лучного метелика в Україні // Захист і карантин рослин. Зб.н. п. - К., 2002. - Вип. 48. - С. 17 - 25.

56. Крыстева Х.Т. Особенности развития и размножения лугового мотылька (Loxostege sticticalis L.) в зависимости от питания и температуры. // Автор дис..канд. биол.наук. К., 1979. 20 с.

57. Крышталь О.П. Комплекс шкідників сільськогосподарських рослин в умовах Лісостепу та Полісся України // Київ : Видавництво Державного Університету ім. Т. Г. Шевченко, 1959 - 358 с.

58. Кузнецов Н.Я. Основы физиологии. 1940.Часть ІІ. - С. 98-115

59. Курдюков В.В., Васильев С.В. Обоснование разработки експресс-метода определения эффективности применения химических средств борьбы с саранчовыми // "Саранчовые - экология и меры борьбы", Л. - 1987. - С. 92-98.

60. Лаппа Н.В. Гемолимфа златогузки (Euproctis chrysorrhoea L.) и патологические изменения в ней под влиянием энтомопатогенных бактерий // Защита растений. 1967. - №4. - С. 60-76.

61. Лаппа Н.В. Метод прогноза размножения златогузки. // Защита растений от вредителей и болезней. М., - 1961. - №10. С. 15-19.

62. Ларченко К.И. Влияние температуры и влажности на развитие жирового тела у лугового мотылька и его роль в созревании половых продуктов. Итоги н-и работ ВИЗР за 1935год, Л., 1936. Изд-во ВАСХНИЛ. С. 60-66.

63. Ларченко К.И. Морфологические особенности метаморфоза насекомых. Доклады на УП и УШ ежегодных чтениях памяти Н. А. Холодковского, М.-Л., - 1956. - С. 24-31.

64. Ларченко К.И. Цикл развития жирового тела лугового мотылька и озимой совки и его связь с созреванием и плодовитостью. // Энтомологическое обозрение. - 1937. - Т. 27. - Вып. 1-2. - С. 79-83.

65. Ларченко К.И. Эколого-гистологические исследования плодовитости лугового мотылька // Зоологический журнал - 1940. - Т. ХІХ, - Вып. 6. С. 33-37.

66. Лачининский А.В., Локвуд Дж.А., Сергеев М.Г. Опыт борьбы с саранчовыми североамериканских прерий // Защита и карантин ратений. - 1999. - № 8. - С. 12-14.

67. Летопись Самовидца Полное собрание русских летописей, - 1878. - 164 с.

68. Липчанская Р.А. Саранчовые - впереди новые испытания // Защита и карантин растений. - 1999. - № 3. - С. 9-10.

69. Литвинова И.Ф., Гусева В.С. Саранча: Профилактика и надзор // Защита растений. - 1994. - № 8. - С. 34-35.

70. Лісовий М.П., Чайка В.М. Наукові основи моніторингу // Захист рослин. - 2002. - № 8. - С. 2-3.

71. Мадалинов К.П. Влияние количества и качества корма на содержание ферментных элементов гемолимфы и биологические признаки тутового шелкопряда. Тр. Среднеазиатского НИИ шелководства - 1973. - № 8. - С. 102-108.

72. Мальченкова Н.И. Подотряд короткоусые - Brachycera // Насекомые // Под. ред. Б.В. Верещагина и С. Т. Плугару./ - Кишинев: ШТИИНЦА, - 1983. - С. 55-60.

73. Махоткин А.Г., Зверев А.А., Махоткина Л.Я. Обработки почвы против пруса. // Защита и карантин растений. - 1999. - № 8. С. 19.

74. Мегалов В. А. Выявление вредителей полевых культур. М., 1968. 59 с.

75. Мельник П.П. Чайка В.М. Оцінка економічної ефективності заходів захисту рослин (на прикладі озимої пшениці) // Захист і карантин рослин. 2002. вип 48. C. 224-228.

76. Мельниченко А.Н. Закономерности массовых размножений лугового мотылька и проблема построения прогноза его залётов. Тр. по защ. раст., Л., 1935.- 1 сер.. - Вып 17.

77. Мельниченко А.Н. Экологические особенности лугового мотылька в западном Казахстане Сб. ВИЗР Л., 1934. - № 8. С. 48-53.

78. Методика випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко та ін. За ред. проф. С.О. Трибеля. К.: Світ. 2001. 448 с.

79. Методические указания по борьбе с вредными саранчовыми // Ред. Е.П. Цыпленков, М.: "Колос", 1979, 31 с.

80. Методичні рекомендації (тимчасові) щодо обліку чисельності сарани і боротьби з нею в Україні // Лісовий М.П., Чайка В.М., Бакланова О.В. та ін. Київ. 1996. 8 с.

81. Мигулин А.А., Кудрявцев В.С. Биологические параметры особей популяции насекомых и динамика их численности. // Весник зоологи, К., Наукова думка - 1970. - № 1 - С. 78.

82. Мищенко Л.Л. Саранчевые ( Catantopinae ) // Фауна СССР. Насекомые прямокрылые. - М. - Л., 1952. - Т. 4. вып.2. - 591 с.

83. Мокржецкий С.А. Луговой мотылёк, его жизнь и меры борьбы с ним. // Труды бюро по энтомологии. - 1902. - т. ІІІ. - № 2. С. 36.

84. Никитенко В.Г. Борьба с саранчой - дело государственное // Защита и карантин растений. - 1998. - № 4. - С. 15-16.

85. Новожилов К.В., Жуковский С.Г. Патогенез гемолимфы насекомых при отравлении инсектицидами. Бюлл. Всес. НИИЗР, 1970. - № 15. - С. 53.

86. Ованесян Т.Т. О форме клеток гемолимфы гусениц тутового шелкопряда при различных физиологических состояниях организма // Зоологический журнал. - 1951. -Т. ХХХ. - Вып. 1. - С. 86-88.

87. Олсуфьев Н.Г. К вопросу о периодичности азиатской саранчи // Тр. по защ. раст. сер. энтомол. - 1930. - Т.1. - Вып.1. - 87с.

88. Омелюта В.П. Плодовитость лугового мотылька и обусловливающие её факторы // Исследование по энтомологии и акарологии на Украине. Тезиси докладов ІІ съезда УЭО. г. Ужгород К. 1980 122 с.

89. Омелюта В.П., Скибинская Р.Н. Показатели эколого-физиологического состояния гусениц яблонной плодожорки и их связь с выживаемостью и плодовитостью бабочек // Вестник зоологии. - 1979. - № 5 - 96 с.

90. Омелюта В.П., Скибинская Р.Н. Физиологическое состояние и репродуктивная способность яблонной плодожорки после химической обработки сада. Сельхозбиология. 1978. - Т. ХІІІ. - № 6. С. 44-51.

91. Пайкин Д.М., Виноградова Н.М. Борьба с массовым размножением черепашки // Земледелие. - 1954. - № 7. С. 18-24.

92. Пайкин Д.М. Вредная черепашка. М., Колос, 1969. 58 с.

93. Петруха О.И., Трибель С.А. Динамика численности лугового мотылька (в УССР) // Защита растений. - 1975. - № 4. - С.41-43.

94. Петруха О.И., Трибель С.А. Луговой мотылёк на Украине. // Защита растений. 1974. - № 4. - С. 41-43.

95. Плотников В.И. Locusta (Pachytylus) migratoria L. и L. danica как самостоятельные формы и их производные // Изд. Узбекской опытной станции защиты растений. - Ташкент, 1927. - С. 104-110.

96. Поляков И.Я., Хомякова В.О. Методические указания по выявлению учёту, прогнозу численности лугового мотылька и борьбе с ним. М., 1976, МСХ СССР - 42 с.

97. Поляков И.Я., Дружелюбова Т.С., Хомякова В.О. Методические указания по осеннему выявлению зимующих гусениц лугового мотылька в 1975 г. и проведения агротехнических мер по борьбе с ним. М.-Л., МСХ СССР, 1975. - 45 с.

98. Поляков И.Я., и др. Совершенствование методов распространения лугового мотылька и сигнализация сроков борьбы с ним // Методы прогноза развития вредителей и болезней с.х. культур. М., Колос, 1978. С. 9-11.

99. Поляков И.Я. Прогноз распространения сельсскохозяйственных вредителей. - Л.: Колос, 1964. 325с.

100. Поляков И.Я. Фитосанитарные прогнозы. // Защита растений. - 1987. - № 8. С. 49.

101. Поляков И.Я., Хомякова В.О., Кубьяс Л.М. Причины массового размножения лугового мотылька // Защита растений. - 1977. - № 2. - С. 28.

102. Поляков И.Я. Выявление сельскохозяйственных вредителей и сигнализация сроков борьбы с ними. - М., 1964. - 264 с.

103. Поляков И.Я. Прогноз фаз динамики популяций лугового мотылька и сигнализация сроков борьбы с ним. Л.: ВИЗР, 1987. - С. 39.

104. Поплавский В.В. Внимание, луговой мотылёк // Защита растений. - 1975. - № 9. - С. 30-31.

105. Попов Г.А., Сафаров А.А., Столяров М.В., Цыпленков Е.П. Вредные саранчовые // Распространение вредителей и болезней с.-х. культур в СССР в 1964 г. Тр. ВИЗР. - Л.: Колос, 1965. - Вып. 25. - С. 42-49.

106. Попов Г.А., Цыпленков Е.П. Нестадные саранчовые - кобылки // Распространение вредителей и болезней с.-х. культур в СССР в 1963 г. Тр. ВИЗР. - Л., 1964. - Вып. 22. - С. 75 - 80.

107. Попов Г.А. Динамика численности и вредоносность саранчовых // Сб.научн.тр. ВИЗР, 1987. - С. 12-21.

108. Попов Петъч. Исползване на данните от светоуловките за целите на прогнозата и сигнализацията. // Раст. защита. - 1975. - № 10. - С. 13-18.