ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ РИСУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ В УКРАЇНІ : ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИИ главных вредителей риса И СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СИСТЕМЫ ЗАЩИТЫ посевов В УКРАИНЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ РИСУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ В УКРАЇНІ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИИ главных вредителей риса И СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СИСТЕМЫ ЗАЩИТЫ посевов В УКРАИНЕ
  • Кол-во страниц:
  • 147
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН ІНСТИТУТ РИСУ УААН
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН
    ІНСТИТУТ РИСУ УААН




    На правах рукопису



    ДУДЧЕНКО ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА


    УДК 632.931.934.653.632.7:633.18


    ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ РИСУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ В УКРАЇНІ


    16.00.10 - ентомологія



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата сільськогосподарських наук





    Науковий керівник:
    доктор сільськогосподарських
    наук, професор
    Трибель Станіслав Олександрович



    Київ 2007










    ЗМІСТ

    ВСТУП........................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1 Огляд літератури....................................................................................11
    1.1. Поширеність та шкідливість фітофагів в світовому
    рисівництві....11
    1.2. Біолого-морфологічні ознаки шкідників рису ..............................20
    1.3. Заходи захисту посівів......................................................................28
    РОЗДІЛ 2 Умови та методика проведення досліджень ......................................41
    2.1. Ґрунтово - кліматичні умови району проведення досліджень.....41
    2.2. Методика проведення досліджень...................................................45
    РОЗДІЛ 3 Особливості розвитку шкідників рису та їх
    шкідливість в умовах Півдня України...................................................53
    3.1. Рисовий комарик (Cricotopus silvestris Fabr. )................................53
    3.2. Прибережна муха (Ephydra macellaria Egers.) ..............................57
    3.3. Ячмінний мінер (Hydrellia griseola Fall. ).......................................62
    3.4. Ракоподібні шкідники: щитень (Apus cancriformis Schaff.),
    естерія (Leptesteria dahalacensis Sars.)...................................................64
    3.5. Шкідливість фітофагів рису ............................................................69
    РОЗДІЛ 4 Стійкість сортів рису до шкідників.....................................................79
    РОЗДІЛ 5 Вплив агротехнічних прийомів на чисельність та заселеність
    посівів рису основними шкідниками.....................................................92
    5.1. Попередники......................................................................................92
    5.2. Строки сівби.......................................................................................95
    5.3. Віддаленість чеків від місць резервацій фітофагів........................98
    5.4. Просторова ізоляція від злакових культур...................................101
    РОЗДІЛ 6 Ефективність застосування інсектицидів на посівах
    рису та токсичність гербіцидів проти комах......................................103
    6.1. Ефективність інсектицидів.............................................................103
    6.2. Токсичність гербіцидів...................................................................110
    6.3. Екотоксикологічна оцінка застосування інсектицидів
    при вирощуванні рису........................................................... ................111
    РОЗДІЛ 7 Інтегрована система захисту рису від шкідників.............................115
    РОЗДІЛ 8 Виробнича перевірка та економічна ефективність
    застосування засобів захисту рослин рису від шкідників..................120
    8.1. Виробнича перевірка результатів досліджень..................120
    8.2. Економічна ефективність застосування засобів захисту
    рослин .125
    ВИСНОВКИ............................................................................................................131
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ...........................................................................133
    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................134
    ДОДАТКИ...............................................................................................................148






    ПЕРЕЛІК ВЖИВАНИХ ТЕРМІНІВ ТА СКОРОЧЕНЬ

    ГТК гідротермічний коефіцієнт, визначає рівень зволоження аналізованого
    періоду;
    САТ сума ефективних температур вище 10 0С, за аналізований період;
    ЕПШ мінімальний рівень заселеності шкідником, за якого можливе
    зниження врожаю в грошовій одиниці, рівне величині затрат на
    застосування пестицидів та збирання додаткового врожаю,
    отриманого в результаті проведення захисних заходів;
    ПШ чисельність шкідника, за якої помітні втрати врожаю;
    ЕПД чисельність шкідників за якої проведення захисних заходів окупиться
    збереженим урожаєм рису не менше ніж у два рази, що обумовлено
    рівнем екологічної безпечності, встановленої для вирощування
    культури;
    екз./м2 екземплярів на метрі квадратному;
    екз./пастку за добу екземплярів на пастку за добу;
    шт./м2 штук на метрі квадратному;
    лич./росл. личинок на рослину;
    екз./росл. екземплярів на рослину;
    % - відсоток;
    к.е. концентрат емульсії;
    мк.с. мікрокапсульована водна суспензія;
    в.г. водорозчинні гранули;
    р.п. розчинний у воді порошок;
    с.к. суспензія концентрат;
    АЕТІ агроекотоксикологічний індекс, що характеризує ризик застосування
    пестицидів із значенням від 1 до 10.









    ВСТУП

    Рис одна з найважливіших зернових культур, яка забезпечує харчування понад 3 млрд. чоловік земного шару. Популярність рису на планеті залежить від регіону його вирощування. Так, середнє споживання в країнах Азії на душу населення складає близько 150 кг на рік, а в Європі та країнах СНД менше 2 кг [2, 18, 116, 153].
    Сучасна зона рисівництва охоплює Індію, Індонезію, Китай, Японію, Філіппіни, Малайський архіпелаг, острови Тихого океану, Афганістан, Іран, Туреччину, Австралію, Центральну Америку, частину США, всю Африку, Балкани, Північну Італію, Південну Францію, Іспанію, Середню Азію, Росію, Південну Україну. У світовому землеробстві поряд з пшеницею та кукурудзою рис є головною харчовою культурою. Історичні, лінгвістичні, археологічні та фольклорні дані стверджують, що рис давня культура азіатського континенту, де нині зосереджено понад 90% світових площ посівів рису, а вирощувати його почали з ІІІ тисячоліття до н.е. [24, 44, 118, 135, 142].
    Нині рис вирощують в 118 країнах світу на площі 147 млн. га з річним виробництвом зерна близько 600 млн. т [15, 18, 42]. За посівними площами рису перше місце в світі займає Індія 33 млн. га, потім Китай 24,5, Пакистан понад 9, Індонезія 7, Бірма біля 5, Японія понад 3,2, Філіппіни біля 3, Бразилія 2,6, Камбоджа 1,2 та США 0,6 млн. га, в Італії, Мексиці, Кубі, Іспанії та інших країнах посівні площі значно менші [25, 80, 87]. В Україні посівна площа рису становить 21,6 тис. га.
    Серед інших культурних злаків рис значно відрізняється за своїми еколого-біологічними ознаками. Це основна культура зрошувального землеробства, яка займає більше 2/3 всіх зрошувальних земель у світі [15, 26]. Рис - теплолюбна культура, що висівається в спеціальних інженерних чи напівінженерних іригаційних системах .
    За показниками калорійності серед інших зернових культур рис дещо поступається лише пшениці (1 кг рису містить 3594 калорії, пшениці 3610); за вмістом крохмалю він перевищує усі злаки.
    Крупа рису неперевершений дієтичний продукт. З високими харчовими властивостями. Рисову січку використовують для виготовлення спирту, пива, крохмалю, в косметичній промисловості. З мучки виготовляють ліки, з рисової лузги - до 30 видів різних матеріалів, з соломи - різні плетені вироби та кращі сорти паперу. Відходи рису використовують як промислову сировину та на корм для тварин. В зерні рису міститься біля 80% крохмалю, 7,2% білка, є фосфор, органічні та мінеральні солі, вітаміни. Через своєрідний склад білка крупа рису засвоюється організмом людини краще ніж інших зернових культур [3, 15, 44, 74, 82].
    Актуальність теми. На урожайність рису як і будь-якої сільськогосподарської культури впливають багато факторів, а саме: погодні умови, сівозміна, системи обробітку ґрунту та удобрення, строки сівби, сорт, догляд за посівами, шкідливі організми тощо. Серед шкідливих організмів, що суттєво знижують урожайність рису на долю шкідників припадає близько 36% втрат від загальної кількості.
    Дослідження щодо видового складу шкідників рису, їх біологічних особливостей та шкідливості, в умовах України раніше проводились недостатньо. Окремі повідомлення свідчать про наявність на посівах рису біля 20 - 35 видів шкідників, проте відомості про їх біологію та шкідливість мали фрагментарний характер. Не розроблені доступні для виробників методи моніторингу чисельності та прогнозування шкідливості окремих видів, відсутня система захисних заходів.
    Розташування рисових зрошувальних систем вимагає жорсткого дотримання екологічної безпеки заходів захисту, які неможливі без глибоких знань біології шкідників, обґрунтування організаційно-господарських, агротехнічних та імунологічних методів захисту посівів, пошуку найбільш екологічно безпечних хімічних засобів, та наукового обґрунтування регламентів їх застосування.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження щодо дисертаційної роботи виконані згідно з тематичним планом Інституту рису УААН в 2001-2006 рр. в 2001-2005 рр. за завданням Розробити наукові основи регулювання розвитку та управління чисельністю шкідливих організмів при вирощувані рису” (номер державної реєстрації 0101U001928) та в 2006 р. за завданням „Вдосконалити екологічно-безпечні технології захисту посівів рису від шкідливих організмів за умов регулювання їх розвитку і чисельності та розробити еколого-токсикологічні основи раціонального застосування пестицидів в рисових агроекосистемах” (номер державної реєстрації 0106U001963).
    Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення екологічних особливостей основних шкідників рису, розробка моніторингу та прогнозу їх розвитку на посівах рису, удосконалення інтегрованої системи захисту. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
    - вивчення закономірностей динаміки чисельності основних шкідників рису;
    - вивчення екологічних особливостей та шкідливості основних шкідників рису;
    - вплив елементів технології вирощування рису на розвиток та поширення шкідників;
    - оцінка стійкості нових сортів та сортозразків рису до основних шкідників;
    - визначення ефективності інсектицидів та розробка технологічних регламентів їх застосування;
    - удосконалення інтегрованої системи захисту посівів рису від основних шкідників.
    Об’єкт досліджень основні шкідники посівів рису: щитень, естерія, рисовий комарик, прибережна муха, ячмінний мінер; сорти та сортозразки рису; хімічні та біологічні інсектициди.
    Предмет досліджень розробка екологічно безпечної інтегрованої системи захисту рису від основних шкідників.
    Методи досліджень. Польовий дослідження динаміки чисельності шкідників залежно від екологічних умов, оцінка стійкості селекційного матеріалу, встановлення впливу агротехнічних прийомів на розвиток та розмноження основних шкідників, та визначення ефективності інсектицидів. Лабораторний оцінка токсичності препаратів щодо ракоподібних шкідників. Математично-статистичний оцінка достовірності результатів досліджень та встановлення кореляційних зв’язків.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах України проведено узагальнюючу характеристику видового складу шкідливого ентомокомплексу рисового агробіоценозу, детально вивчено динаміку чисельності та стану популяцій основних видів в залежності від дії біотичних та антропічних чинників. Вивчена шкідливість окремих видів фітофагів та уточнені і змінені економічні пороги шкідливості основних шкідників рису.
    Вперше в Україні проведена оцінка стійкості наявних сортів рису та селекційного матеріалу до основних шкідників, та удосконалена інтегрована система захисту посівів культури, де основними методами регулювання чисельності фітофагів є гармонійне поєднання агротехнічних прийомів, використання стійких сортів, та застосування інсектицидів за чисельності фітофагів з врахуванням розроблених економічних порогів шкідливості.
    Вивчено ефективність ряду нових інсектицидів для обмеження чисельності шкідників, до економічно невідчутного рівня, доведено їх безпечність за використання на територіях, що межують з курортними та рекреаційними зонами
    Практичне значення одержаних результатів. Уточнені біологічні особливості розвитку рисового комарика, ячмінного мінера, та прибережної мухи, покладені в основу розробки інтегрованої системи захисту посівів рису від них.
    Результати вивчення шкідливості та поширення головних шкідників в посівах рису, їх біологічних особливостей, стійкості сортів використовувались нами при розробці Прогнозу фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендацій щодо захисту рослин” у 2006 р.
    Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в Державному підприємстві Дослідному господарстві Інституту рису УААН та рисосійних господарствах АР Крим. Застосування інсектицидів дало змогу ефективно контролювати розвиток двокрилих шкідників та сприяло збереженню врожайності на 0,9-1,9 т/га, а чистий прибуток становив від 883-2116 грн./га.
    За результатами дослідження ефективності інсектицидів проти шкідників рису Сумітіон, 50% к.е. та Карате Зеон, 5% мк.с., внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” (2003, 2006 рр.).
    Розроблена система заходів з контролю чисельності шкідників рису включає: дотримання сівозмін, ретельне вирівнювання поверхні чеків, дотримання водного режиму, використання толерантних сортів та застосування інсектицидів, увійшла до Технології вирощування рису з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України” (Херсон, 2004 р.) та „Рисової системи землеробства” (Севастополь, 2006 р.), а результати вивчення стійкості районованих та перспективних сортів до „Особливостей сортової агротехніки рису” (Херсон 2005 р.).
    Особистий внесок здобувача. Планування дослідів, експериментальні дослідження, аналіз отриманих даних та їх узагальнення виконані дисертантом особисто.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції „Проблемы и перспективы развития адаптивного земледелия в ХХІ столетии” (Херсон, 2004), на Всеукраїнській науково-практичній-конференції молодих вчених „Екологічно обґрунтований захист рослин” (Київ, 2005), на Науковій ентомологічній конференції, присвяченій пам’яті члена кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора В.Г.Доліна (Львів, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин проблеми та перспективи” (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми землеробства сухого Степу в сучасних умовах” (Херсон, 2006), ІІ-й міжнародній конференції „Підвищення ефективності ведення галузі рисівництва в ринкових умовах" (Скадовськ, 2006), засіданнях координаційно-методичної ради НМЦ з проблеми „Захист рослин” (Київ, 2003, 2004, 2005, 2006 рр.)
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 друковану працю, у тому числі: 2 монографії, 7 статей у фахових збірниках наукових праць, 1 рекомендації щодо захисту посівів рису від шкідливих організмів, 1 авторське свідоцтво на винахід, 4 статті за матеріалами конференції, 6 статей у науково-популярних та виробничих журналах.
    Структура дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, 8 розділів, висновків, пропозицій виробництву, додатків, містить 51 таблицю, ілюстрована 25 рисунками. Список використаних джерел літератури налічує 170 найменувань, у тому числі 30 зарубіжних авторів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. В результаті аналізу видового складу фітофагів рисового агроценозу виявлено 20 видів потенційних фітофагів, серед яких найбільш поширеними та небезпечними шкідниками рису є три представники класу комах - рисовий комарик, прибережна муха, ячмінний мінер та два представники з класу ракоподібних щитневий рачок та естерія, які за масового розмноження спроможні спричинити від 15 до 26% втрат врожаю.
    2. Вивчення шкідливості основних фітофагів рису дало змогу уточнити пороги шкідливості (ПШ рівень чисельності фітофагів за якого відмічається початок зниження врожаю), які для умов півдня України такі: чисельність щитня 10-15 екз./м2, естерії 65-80 екз./м2, рисового комарика 2 личинки/рослину, прибережної мухи 25-35 екз./м2, ячмінного мінера 1 личинка /рослину.
    3. Уточнені для зони економічні пороги доцільності (ЕПД) застосування хімічних засобів захисту, які становлять: для щитнів 32 екз./м2, естерій 168 екз./м2, рисового комарика 4 личинки /рослину, прибережної мухи 73 екз./м2, ячмінного мінера 2 личинки /рослину.
    4. Удосконалені методики оцінки стійкості сортозразків рису до шкідників та уніфіковані шкали, що ґрунтуються на обліках порівняльного заселення сортозразків фітофагами (антиксенотична дія), чисельності личинок (антибіотична дія) та на неспівпаданні уразливих фенофаз рослин із шкідливою стадією фітофагів.
    5. Серед оцінених на стійкість до шкідників 100 сортозразків рису стійким до рисового комарика та ячмінного мінера виявився сортозразок УкрНДС 822 (бал 6-7). Стійким до рисового комарика сортозразок УкрНДС 8211 (бал 6-7), до ячмінного мінера Віраж (бал 6-7). До прибережної мухи, усі досліджувані сортозразки характеризуються як слабкостійкі (бал 2).
    6. За існуючих сівозмін в рисосійних господарствах та насиченості їх зерновими культурами понад 50%, чисельність фітофагів утримується на високому рівні. Встановлено, що їх чисельність збільшується пропорційно до кількості років вирощування рису на одному місці, пізніх строках сівби, невеликій відстані (до 100 м) від дренажно-скидної мережі та польових злакових культур.
    7. За даними випробувань найбільш ефективно контролюють чисельність шкідників такі інсектицидні препарати: Сумітіон, 50% к.е. з нормою витрати 1,0-1,5 л/га та Карате Зеон, 5% мк.с. 0,2 л/га. За результатами досліджень цих препаратів розширена сфера їх застосування на посівах рису.
    8. Ефективність препарату Сумітіон, 50% к. е. проти ракоподібних шкідників при нормі 1,0 л/га становила 100 %, проти двокрилих шкідників (1,5 л/га) рисового комарика 84,1%, ячмінного мінера 95,1 %.
    9. Препарат Карате Зеон, 5% мк.с. (0,2 л/га) характеризується швидкою дією на ракоподібних та забезпечує досить високу ефективність проти двокрилих шкідників (в межах 84,8 - 85,8%), за якої збережений врожай становить 1,9 т/га.
    10. В результаті економічного аналізу найбільш ефективним виявилось застосування Карате Зеону, 5% мк.с. Сума чистого прибутку з 1 га становила 2116 гривень, рівень рентабельності склав 178,8%, собівартість 1т зерна була найменшою 448 гривень.
    11. Використання хімічних засобів захисту рису від шкідників за показниками визначених ризиків застосування інсектицидів є екологічно безпечним, оскільки показник АЕТІ не перевищує 1 та становить за умови 50% обробки площ 0,04 і характеризує ризик застосування препаратів як малонебезпечний.






    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    Для покращення фітосанітарного стану рисових полів та отримання більш сталих високих врожаїв необхідно дотримуватись таких вимог.
    1. Не допускати перенасичення рисових сівозмін злаковими культурами, з обов’язковим введенням у сівозміну інших культур. Вирощувати рис на одному полі не більше двох років.
    2. Підтримання елементів рисових зрошувальних систем у чистому від бур’янів стані методом регулярного їх скошування. Ретельна заробка та спалювання пожнивних решток, після збирання врожаю, які є місцем зимівлі фітофагів.
    3. Проведення капітального та експлуатаційного вирівнювання поверхні ґрунту чеків для недопущення понижень, які є джерелом масового розмноження ракоподібних шкідників.
    4. Підбір стійких сортів рису до шкідників серед яких перспективним є сортозразок УкрНДС 6191. Ранні строки сівби рису ( ІІІ декада квітня).
    5. Дотримання водного режиму культури відповідно до обраної технології вирощування рису з постійним чи короткотривалим затопленням.
    6. За масового розмноження ракоподібних шкідників в період появи сходів, до обробки посівів гербіцидами, тимчасове пониження рівня води в чеках до нульової позначки. За неможливості проведення цього агротехнічного заходу провести обробку інсектицидом Сумітіон, 50 % к.е. (0,5 л/га) по периметру чеків.
    7. В фазу 1-3 листків у рису підтримувати шар води на оптимальному рівні, з обов’язковою умовою, щоб 1/3 рослини рису знаходилась над поверхнею.
    8. За чисельності двокрилих шкідників на рівні економічного порогу доцільності (ЕПД): щитнів 32 екз./м2, естерії 168 екз./м2, рисового комарика 4 личинки на рослину, прибережної мухи 73 екз./м2, ячмінного мінера 2 личинки на рослину проводити обприскування посівів інсектицидами Карате Зеоном, 5% мк.с. (0,2 л/га) чи Сумітіоном, 50% к.е. (1,0-1,5 л/га).







    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Агарков В.Д., Касьянов А.И. Теория и практика химической защиты посевов риса. Краснодр: Советская Кубань, 2000. 335 с.
    2. Агарков В.Д., Уджуху А.Ч., Харитонов Е.М. Агротехнические требования и нормативы в рисоводстве. Краснодар, 2006. С. 49-76.
    3. Алешин Е.П., Сметанин А.П., Елагин И.Н. Передовые приемы возделывания риса. М.: Колос, 1972. 152 с.
    4. Алёшин Е.П., Агарков В.Д., Подкин О.В. Эффективная система защиты риса // Защита растений. 1980. №3. С. 48-52.
    5. Алёшин Е.П., Алёшин Н.Е. Рис. Краснодар, 1997. 503 с.
    6. Алешин Е.П., Кириченко К.С., Сметанин А.П. Теория и практика выращивания риса. // Борьба с вредителями. М.: Колос, 1965. С. 233-249.
    7.Андреева Е.И., Кондратьев Ю.А. О фунгицидном действии пестицидов и регуляторов роста растений //Химия в сельськом хозяйстве, 1982. - №6. С. 29-31.
    8. Безтравный В.А., Казанок Г.Т. Опыт применения бактокулицида для борьбы с рисовым комариком // Защита растений в условиях интенсификации с/х Украинской ССР: Сб. науч. тр. К., 1990. С. 124-128.
    9. Бехметьева А.М. Предварительные сведения о видовом составе вредителей риса в Узбекистане // Научные исследования по защите растений НИИЗР УЗАСХН. 1960. С. 261-266.
    10. Бей-Биенко Г.Я. Определитель насекомых Европейской части СССР: В 5т.: Двукрылые, Блохи. Л.: Наука, 1969. -Т.5, Часть 1. 805 с.
    11. Борейко Т.А., Костюченко И.П. О чувствительности личинок рисового комарика к бактокулииду // Тезисы докладов III съезда Украинского энтомологического общества. К., 1987. 81 с.
    12. Бурый В.Ф. Вредители риса в Приморье // Защита растений. 1980. № 11. С. 32-33.
    13. Бычко А.С. Сорняки, вредители и возбудители болезней риса на Юге Украины // Бюллетень НТИ ВНИИ риса. Краснодар, 1972. №8 С. 54-55.
    14. Бычко А.С., Казанок Г.Т. Особенности развития рисового комарика в рисовых чеках юга Украины // Матер. VII съезда Всесоюзного энтомологического общества. Л., 1974. Част. 2. С. 32.
    15. Ванцовський А.А. Культура рису на Україні. Херсон: Айлант, 2004. 172 с.
    16. Васильев В.П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. В. 3-х томах. К.: Урожай, 1987. Т.1 440 с.
    17. Воронова Л.Д., Денисова А.В., Пушкарь А.Г. Влияние пестицидов на фауну наземных экосистем. М., 1981. 76 с.
    18. Воронюк З.С., Дудченко В.В., Дудченко Т.В. Рисова система землеробства в Україні. Севастополь: ПП. Хімагромаркетинг, 2006. 72 с.
    19. Воронюк З.С., Дудченко В.В., Дудченко Т.В. Захист рису від шкідників, хвороб та бур’янів // Пропозиція, 2006. №8. С.74-80.
    20. Гендрик Ю.Н., Шапиро И.Д., Николаенко М.П. Методические рекомендации по оценке усточивости сельскохозяственных культур к вредителям. Л.: Наука, 1978. С. 33-58.
    21. Герасимов С.Б. Устойчивость сортов риса к вредителям // Сельское хозяйство за рубежом. 1974. №2. С. 54 -57.
    22. Гершунина В.Я., Касьянов А.И. К вопросу о продолжительности сохранения актелика при применении на рисе // Бюллетень научно-технической информации ВНИИР. Краснодар, 1985. Вып. 34. С. 56-59.
    23. Горник Н. Вредители риса в Суринаме // Защита риса от вредителей и болезней. 1965. №6. 51 с.
    24. Грановська Л.М. Економіка природокористування в зоні рисосіяння України. Херсон.: Наддніпряночка, 2004. С. 46-51.
    25. Гужов Ю.Л. Селекция риса на устойчивость к болезням и вредителям в Индии // Сельское хозяйство за рубежом. 1971. №11. С. 44-45.
    26. Дао Тхе Туан. Происхождение, систематика и экология риса. Ташкент, 1960 83с.
    27. Довідник із захисту рослин / Васечко Г.І., Бублик Л.І., Васільєв В.П., Лісовий М.П., та ін. К.: Урожай, 1999. 744 с.
    28. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта: Учебное пособие. М.: Колос, 1979. - 416 с.
    29. Дудченко Т.В. Ракоподібні шкідники // Захист рослин. 2003. № 12. С. 4-6.
    30. Дудченко Т.В. Застосування інсектициду Сумітіон для контролю чисельності шкідників рису // Агробізнес. 2003. №8 (31). С. 22-23.
    31. Дудченко Т.В. Видовий склад та шкодочинність шкідливої ентомофауни рисових чеків півдня України // Таврійський науковий вісник. 2004. Вип. 30. С. 79-83.
    32. Дудченко Т.В. Ракоподібні шкідники та заходи по обмеженню їх чисельності на посівах рису // Агроном. 2004. №2 (4). С. 40-41.
    33. Дудченко Т.В. Видовий склад та шкідливість найпоширеніших шкідників рису в Україні // Захист і карантин рослин. 2004 №50 . С. 170-176.
    34. Дудченко Т.В.. Дудченко В.В. Система захисту рису від бур’янів, шкідників та хвороб //Таврійський науковий вісник. Херсон, 2004. Вип. 34. С.162-166.
    35. Дудченко Т.В. Агротехнічні заходи із захисту посівів рису від шкідників // Тези конф. молодих учених „Екологічно обґрунтований захист рослин” Київ, 2005. С.78-79.
    36. Дудченко Т.В. Apus cancriformis та Leptesteria dagalacennsis головна проблема при отриманні сходів рису в Україні // Тези конф. Ентомологічна конференція присвячена В.Г. Доліну. Львів, 2005. С. 78-79.
    37. Дудченко В.В., Дудченко Т.В. Інтегрований захист посівів рису //Агроном. 2005. № 1. С. 44.
    38. Дудченко Т.В. Оцінка сортів рису до шкідників // Захист та карантин рослин. 2006. Вип. 52. С. 123-135.
    39. Дудченко Т.В., Дудченко В.В. Екологічно безпечний захист посівів рису від шкідників //Зрошувальне землеробство. 2006. №45. С.145-149.
    40. Дудченко Т.В. Ефективність нових інсектицидів на посівах рису // Тези між. конф. „Підвищення ефективності ведення галузі рисівництва в ринкових умовах”. Скадовськ , 2006 . С 10-11.
    41. Дудченко Т.В. Стійкість сортів рису до рисового комарика (Cricotopus silvestris), ячмінного мінера (Hydrellia griseola) та прибережної мухи. (Ephydra macelaria)// Тези міжн. конф. „Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи”. К., 2006. С. 25-27.
    42. Дудченко В.В. Дудченко Т.В., Воронюк З.С. Рис в сучасному землеробстві // Діловий агрокомпас. 2006. №5. С. 86-87.
    43. Дудченко Т.В., Дудченко В.В. Шкідники та хвороби рису контроль їх шкідливості // Зрошувальне землеробство. 2006. Вип. 46. С.153-157.
    44. Ерыгин П.С., Натальина Н.Б. Рис. М.: Колос, 1968. С. 279-289.
    45. Егураздова А. Борьба с цикадками на посевах риса с помощью приманочных культур (Новая Зеландия) // Научно-практический опыт в агропромышленном производстве. М.: ВНИИТЭИ агропром, 1988. Вып.1. 14 с.
    46. Энгельгардт В., Мищенко А. Насекомые вредители риса в Дальневосточном крае. М., 1940. С. 191-193.
    47. Жовтоног И.С., Иваненко Д.И., Положай В.С. Рис на Украине. К.: Урожай, 1971. С. 135-139.
    48. Жовтоног И.С. Рис. К.: Урожай, 1978. С. 104-108.
    49. Ижевский С.С., Зискид Л.А. Воздействие пестицидов на паразитических и хищных насекомых и клещей. - М.: ВНИИТЭИ сельхоз ВАСХНИЛ, 1978. 57 с.
    50. Ильин А.И. Производство и использование риса во Вьетнаме // Достижения в науке и технике АПК. 1990. №10. 62 с.
    51. Исаева Л.И. Влияние гербицидов на вредителей, возбудителей болезней сельскохозяйственных культур и полезных членистоногих. М., 1984. 50 с.
    52. Казанок Г.Т. Особенности развития рисового комарика на Украине // Бюллетень НТИ ВНИИР. Краснодар, 1975. Вып. 17. С. 100-102.
    53. Казанок Г.Т. Вредители посевов риса на Украине. К.: Наукова думка, 1984. С. 204-205.
    54. Казанок Г.Т. Вредители посевов риса // Защита растений . 1986. №3. С. 20.
    55. Кандибин Н.В., Ермолова В.П. Восприимчивость рисового комарика к микробным препаратам // Бюллетень ВНИИ сельскохозяйственной микробиологии. Л., 1988. №50. С. 27 -31.
    56. Касьянов А.И. Двукрылые вредители риса // Защита растений. 1967. № 9. С. 33-34.
    57. Касьянов А.И. Ракообразные вредители риса //Защита растений. 1967. №5. С. 36-37.
    58. Касьянов А.И. Изучение и подбор новых химпрепаратов для борьбы с вредителями риса // Краткий отчет о научно-исследовательской работе по рису в СССР за 1971-1975 гг. Краснодар, 1976. С. 133-135.
    59. Касьянов А.И. Обыкновенная злаковая тля и большой конусоголов-вредители риса // Защита растений. 1973. №11. С. 30 -32.
    60. Касьянов А.И. Ракообразные - вредители риса // Защита растений. 1973. №6. С. 32 -36.
    61. Касьянов А.И. Вредители риса на Кубани // Защита растений. 1973. №5. С. 27-28.
    62. Касьянов А.И. Ракообразные и насекомые- вредители посевов риса на Кубани: Автореф. дис... канд. с/х. наук. Краснодар, 1974. 20 с.
    63. Касьянов А.И. Определения эффективности новых инсектицидов против рисовой цикады Sogatf oryzicola Muir в лабораторных условиях. // Бюллетень НТИ ВНИИ. Краснодар, 1978. Вып. 25. С. 53-55.
    64. Касьянов А.И. Водные долгоносики на рисовых системах Кубы, // Бюллетень НТИ ВНИИР. Краснодар, 1980. Вып. 28. С. 66-67.
    65. Касьянов А.И. Защита посевов риса от вредителей. Краснодар: ВНИИ риса, 1980. 32 с.
    66. Касьянов А.И. Эффективность микробенила против обыкновенной злаковой тли // Бюллетень НТИ ВНИИР. Краснодар, 1981. Вып. 29. С. 71-72.
    67. Касьянов А.И. Защита посевов риса от вредителей // Защита растений 1982. №8. С. 48 -51.
    68. Касьянов АИ. Метатион и фосфамид против тли на рисе // Защита растений. 1982. №10. 37 с.
    69. Касьянов А.И. Сроки и условия проведения первичных испытаний инсектицидов против рисовой цикады. (По материала зарубежной командировки) // Бюллетень НТИ ВНИИР. Краснодар. 1984. Вып. 32. С. 45-47.
    70. Касьянов А.И. Эффективность этафоса против тли на посевах риса // Бюллетень НТИ ВНИИР. Краснодар, 1989. Вып. 38. С. 68-69.
    71. Касьянов А.И. Прибрежная муха // Защита растений. 1989. №7. С. 14 -15.
    72. Касьянов А.И. Вредители посевов риса в Российской Федерации. Краснодар: ВНИИ риса. 1999. 17 с.
    73. Касьянов А.И., Лукьянчиков В.П. Вредители риса на Кубани // Труды ВНИИ риса. Краснодар, 1972. Вып. ІІ. С. 180-181.
    74. Кириченко К.С. Рис на Юге России. М.: Министерство сельского хазяйства, 1958. 37 с.
    75. Кириченко К.С. Рис в СССР. М.: Знание, 1962. 39 с.
    76. Кириченко К.С., Доценко В.П. Получение высоких урожаев риса на Кубани. Краснодар, 1951. 42 с.
    77. Климанов Н.К. Минёры на рисе // Защита растений. 1971. №4. С. 33 -34.
    78. Климанов Н.К. Влияние сортовых особенностей риса на заселение ячменным минёром // Труды Дальневосточного НИИСХ 1976 1977. Т. 19. С. 211 214.
    79. Ковалёв В.С., Зеленский Г.Д. Селекция и агротехника риса в Венгерской Республике //Селекция и семеноводство. 1989. №5. С. 57 59.
    80. Конохова В.П. Опыт возделывания риса в США. М., 1977. С. 19-20.
    81. Конохова В.П. Интенсивные технологии возделывания риса // Зерновое хозяйство . 1986. №3. С. 24 -29.
    82. Криволапов И.Е. Рис на Дальнем востоке. Владивосток: Дальневосточное книжное издательство, 1971. С. 191-194.
    83. Кузьменко Г.В. Изучение механизмов устойчивости в системе «Рис прибрежная муха» // Тезисы Всесоюзной конференции молодых ученых-рисоводов, посвященной 60-летию академика ВАСХНИИЛ Е.П. Алешина. Краснодар, 1991. С. 45.
    84. Лукьянчиков В.П., Подкин О.В., Касьянов А.И. Болезни и вредители риса, и борьба с ними. Краснодар, 1972. С. 87-94.
    85. Лукьянчиков В.П., Касьянов А.И., Харченко Е.С. Разработка интегрированной системы защиты риса от основных вредителей // Краткий отчет о научно-исследовательской работе по рису в СССР за 1971-1975 гг. Краснодар, 1976. С. 133-135.
    86. Лукьянчиков В.П. Вредители риса и борьба сними // Сельское хозяйство за рубежом. 1978. №6. С. 25 -28.
    87. Лукьяненко А. Рисоводство в Индии // Зерновые культуры. 1990. №6. С. 40 42.
    88. Мельник П.П., Чайка В.М. Оцінка економічної ефективності заходів захисту рослин (на прикладі озимої пшениці) //Захист і карантин рослин. 2002. № 48. С. 224-228.
    89. Методические указания по технологии возделывания риса / Алёшин Е.П., Сметанин А.П., Зайцев В.Б. М.: Колос, 1979. С. 57-58.
    90. Методические рекомендации по составлению прогноза развития и учёту вредителей и болезней сельскохозяйственных растений / Бабчук И.В., Григоренко В.Г., Коваль М.К. и др. К., 1981. 233 с.
    91. Методические указания по оценке селекционного материала риса на устойчивость к обыкновенной злаковой тле / Касьянов А.И., Мырзин А.С. - Краснодар, 1983. 12 с.
    92. Методика определения экономической эффективности использования в сельськом хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторскихработ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений. К.: Урожай, 1986.- 116 с.
    93. Методики випробування і застосування пестицидів / Трибель С.О, Сігарьова Д.Д., Секун М.П., Іващенко О.О. та ін. К.: Світ, 2001. 446 с.
    94. Методические указания по выявлению, учёту численности и хранению вредителей посевов риса. Касьянов А.И., Агарков В.Д Краснодар, 1986. 21 с.
    95. Методические указания по оценке селекционного материала риса на устойчивость к прибрежной мухе и рисовому комарику /Алимбетов К.А., Котляр овал.А., Мырзин А.С. Алма-Ата: КНИИ риса, 1986. 10 с.
    96. Миномарский В.А., Бальчинова Т.Ч. Прибрежная муха // Защита растений. 1986. №7. С. 28 -29.
    97. Михайлова Н.А. Устойчивость сельскохозяйственных культур к вредным насекомым. М.: ВНИИТЭИ сельхоз ВАСХНИЛ, 1982. 47 с.
    98. Мордкович Я.Б. Защита риса от вредителей в странах Юго-Восточной Азии // Сельское хозяйство за рубежом . 1983. №9. С. 30 -31.
    99. Мырзин А.С., Лукъянчиков В.Л. Основные ентомофаги обыкновенной злаковой тли на рисе в Краснодарском крае // Бюллетень НТИ ВНИИР. Краснодар, 1980. Вып. 27. С. 66-69.
    100. Мырзин А.С. Оценка повреждений риса тлёй // Защита растений. 1981. №10. 26 с.
    101. Мырзин А.С. Факторы устойчивости риса к обыкновенной злаковой тле // Бюллетень НТИ ВНИИР. Краснодар, 1985. Вып. 33. С. 64-67.
    102. Натальин Н.Б., Чурочнова Н.И. Вредители риса // Рис. М.: Колос, 1965. С. 136-143.
    103. Новодед М.Ф. Вредители риса // Защита растений. 1971. №5. С. 12 -13.
    104. Особливості агротехніки нових сортів рису / Ванцовський А.А., Судін В.М., Дудченко В.В., Дудченко Т.В. та ін. Херсон. : Наддніпряночка, 2005. 39 с.
    105. Определитель сельскохозяйственных вредителей по повреждениям культурных растений / Ахремович М.Б., Батеашвили И.Д., Бей-Биенко Г.Я. и др. Под ред. д-ра. с/х наук професора Г.Е. Осломовского. Л.: Колос, 1976. С. 48-55.
    106. Панкратова В.П. Личинки и куколки комаров подсемейства Orthocladiinae фауны СССР (Diptera, Chironomidae = Tendipedidae). Л.: Наука. 1970. 343 с.
    107. Пайнтер Р. Устойчивость растений к насекомым /Перевод с английского Ю.В.Лукашевича и др. М.: Иностранная литература, 1953. 442 с.
    108. Попкова К.В. Учение об иммунитете растений. М.: Колос, 1979. С. 159-188.
    109. Підкопай І.Ю., Савельєв В.Ф. Заходи боротьби з шкідниками та хворобами рису. К.: Урожай, 1966. 7 с.
    110. Подкин О.В., Касьянов А.И. Борьба с вредителями и качество урожая // Зерновое хозяйство. 1980. №6. С. 12-13.
    111. Рассел Г.Е. Селекция растений на устойчивость к вредителям и болезням. М.: Колос, 1982. С. 322-327.
    112. Рекомендації із захисту посівів рису від хвороб, шкідників та бур’янів / Ванцовський А.А., Дудченко В.В., Шапар І.І. та ін. К.: Нора-прінт, 2002. 28 с.
    113. Рукавишников Б.И. Интегрированная защита риса // Защита растений. 1981. №10. С. 48-51.
    114. Сборщикова В.П. Вредитель посевов риса рачок-щитень // Сел. хоз-во за рубежом. 1962. №3 24 с.
    115. Сборщикова В.П. Вредители риса и борьба сними. Ташкент 1967. 25 с.
    116. Сборщиков М.П. Вредители риса в Средней Азии и меры борьбы с ними // Важнейшие проблемы селекции, орошении и агротехники риса: Сб. науч. тр. М.: Колос, 1970. №1. С. 209-213.
    117. Сборщиков М.П. Вредители риса в Узбекистане: Автореф. дис канд. биол. наук: 03.098 / Таш. СХИ. Ташкент, 1970. 26 с.
    118. Система рисоводства Краснодарского края /Авакян К.М., Агарков В.Д., Алексеенко Е.В., Касьянов А.И. и др. Краснодар, 2006. С. 253-261.
    119. Смирнов С.С. Глава ІІ Ракообразные (Crustaceae) Введение листоногие раки (Phyllopoda) // В кн. Жизнь пресных вод СССР. 1940. Т.1. 332 с.
    120. Справочник по защите растений / Чепкин, В.А Черкасов, В.А. Захарченко, Н. Р. Гончаров. М.: Агропромиздат, 1990. 367 с.
    121. Справочная книга рисовода / Е.П. Алешин, В.П. Кононова., А.Г. Ляховкин В.Ф., Щупаковский. М.: Колос, 1975. 151-152 с.
    122. Старостин С.П., Кондратенко В.И. Основные вредители, болезни, и сорняки риса и меры борьбы сними // Защита растений. 1987. №11. С. 26-27.
    123. Теория и практика выращивания риса / Мацубаяси М., Ито Р., Такасе Т., Номото Т., Ямада Н. Пер. с англ. М.: Колос, 1965. С. 218-227.
    124. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України // Ванцовський А.А., Вожегов С.Г., Дудченко В.В., Дудченко Т.В. та ін. Херсон: Наддніпряночка, 2004. - 77 с.
    125. Трафимчик В.В. Влияние гербицидов на вредителей зерновых культур // Защита растений. - Сб. науч. тр. БелНИИЗР, 1982. Вып.7. С.60-65.
    126. Требух Л.Д. Изучение вредителей и разработка мер борьбы с ними// Краткий отчет о научно-исследовательской работе ВНИИ риса за 1967-1970 гг. Краснодар, 1971. С. 104-112.
    127. Трибель С.О. Стійкі сорти. Радикальне розв’язання проблеми зменшення втрат врожаю від шкідливих організмів // Карантин і захист рослин . 2004. № 6. - С.6-7.
    128. Трибель С.О., Гетьман М.В. Злакові мухи та удосконалення методів польової оцінки сортів пшениці на стійкість // Захитс та карантин рослин. 2005. №51. С.102-121.
    129. Фам Вам Лам. Главнейшие вредители риса и интегрированные приёмы борьбы с ними в условиях Вьетнама: Автореф. дис канд. биол. наук: 06.01.11 / УСХА. К., 1985. 24 с.
    130. Фурсов В.Н. Как собирать насекомых энтомофагов. К., 2003. 66 с.
    131. Харитонов Е. М. Социально-экономическая концепция развития рисоводства в Российской Федерации. Ростов на Дону: Фолиант, 2003. 176 с.
    132. Чебанова Т. Два вредителя риса // Защита растений от вредителей и болезней. 1965. №7. 51 с.
    133. Чесноков П.Г. Методы исследования устойчивости растений к вредителям. М.-Л.: Сельхозгиз, 1953. 134 с.
    134. Чурочнова Н.И. Вредители риса / Сб. статей. Рис. М.: Колос. 1965. С.136 -143.
    135. Шагаев В.П. Вредители и болезни риса в Узбекистане. Ташкент. 1940. 205 с.
    136. Шиленко Ю.В. Токсичность гербицидов Сатурн и Базагран для Daphnia magna Straus. Бюл. ВНИИ риса. Краснодар, 1978. Вып. 24. С. 60-63.
    137. Шадрин А.Т., Рухлядева Н.М. Рис в Ростовской области. Ростов-на-Дону, 1957. С.61.
    137. Шадрин А.Т. Интенсификация производства риса. М.: Колос, 1977. 190 с.
    134. Шапиро И.Д., Вилкова Н.А, Слепян Э И. Иммунитет растений к вредителям и болезням . Л.: Агропромиздат, 1986. 186 с.
    140. Шпак Д.В., Судін В.М. Экологическая оценка сортов риса в условиях юга Украины // Рисоводство. 2006. №7. С. 13-16.
    141. Adiroubane D., Lethoumanane S. Mechanisms of resistance in rice Oryza sativa L. against the brown planthopper, Nilaparvata lugens Stal. (Homoptera: Delphacidae)// Madras Agric. J. (ENG). 2000. №87(7/9). P. 434-438.
    142. Amaugo G.O., Emosairue S.O. Effect of neem seed kernel extracts on stem borer damage and yield of upland rice in southeastern Nigeria// Intern. Rice Research Notes. 2005. №30.1. P. 24.
    143. Benedict J. H. Strategies for controlling insect, mite and nematode pests// Plants, genes and crop biotechnology.- Ref. Subdury Mass. Jones and Bartlett Publ. (ENG). 2003. SB123.57. P. 414-445.
    144. Bharathi T. E., Sathiyanandam V. K., David P.M.M. Trapping the adult whorl maggot Hydrellia philippina Ferino with baits// Intern. Rice Research Notes.- 2003. №28.1. P. 39.
    145. Cheng J., Lou Y., Zhu Z. and Jiang M. Integrating ecological principles for resistance to insect pests of rice// Rice science: Innovations and impact livelihood. International Rice Research Institute. 2003. Р. 573-583.
    146. Cheng J.M., Yu X.P., Lu Z.X., Zheng X.S. Tolerance of rice varieties to whitebacked planthopper Sogatella furcifera and variation of nutrient components in rice plants// Chin. J. Appl. Ecol. 2003. №14(12). P. 2246-2250.
    147. Cheng X.N., Wu J.C., Ma F. Brown planthopper: occurrence and control. Beijing (CHI), 2003. P. 373
    148. Giudici M.L., Villa B. Ostrinia nubilalis stem borer of rice in Italy// Proceeding of the Medrice Conf. Torino (Italy). 2004. P. 75-80.
    149. Gupta S.P., Singh R.A., Dwivedi J.L. and Chaudhary R.C. Screening of rice genotypes for resistance to leaffolder, Cnaphalocrocis medinalis Guenee, and stem borer, Scirpophaga incertulas Walker// Intern. Rice Research Notes. 2003. №28.2. P. 32.
    150. Heinrichs E.A. Host plant resistant // Biology and management of rice insects.- New Delhi (India): Wiley Eastern Limited.- 1994.- P. 517-547.
    151. Heinrichs E.A. Management of rice insect pests.- University of Minnesota (ENG). 1998. P. 15.
    152. Helliwell S., Stevens M.M. Efficacy and environmental fate of alphacypermethrin applied to rice fields for the control of chironomid midge larvae (Diptera: Chironomidae)// Field Crops Res. (ENG). 2000. №67(3). P. 263-272.
    153. Heong K.L. and Escalada M.M. Pest management of rice farmers in Asia. International Rice Research Institute. 1998. P. 27-34.
    154. Heong K.L., Escalada M.M., Sengsoulivong V. Insect management beliefs and practices of rice farmers in Laos// Agric. Ecosyst. Environ. (ENG). 2002. № 92(2/3). P. 137-145.
    155. Hidaka T. Nugaliyadde L. Development of integrated rice pests management in Sri Lanka// Expert Bull. (JPN). 1989. №22(3). P. 1-16.
    156. Hirae K. Integrated pest management, measurement of IPM, and pesticide risk reduction in various countries// J. Agri. Sci. (JPN). 1999. №54(1). P. 21-26.
    157. Hirae M., Fukuta Y., Tamura K., Oya S. A method for evaluation of rice resistance to green rice leafhopper, Nephotettix cincticeps, based on nymphal growth// J. Appl. Entomol. Zool. (JPN). 2002. №83(2). P. 178-181
    158. Ivata T. Morphological changes due to insect pests // Science of the rice plant. Tokyo: Food and Agr. Policy Res. Center. 1993. Vol. 1. P. 572-577.
    159. Kogan M. Plant resistance in pest management// Introduction to insect pest management.- New York, N.Y.(USA): John Wiley&Sons. 1974. P. 103-146.
    160. Kogan M. Integrated pest management: historical perspectives and contemporary development.- Annu. Rev. Entomol. 1995. №43. P. 243-270.
    161. Nalini R., Gunathilagarai K., Uthamasamy S. Interaction among resistant rice genotypes, whitebacked planthopper Sogatella furcifera (Horvat) and eggs parasitoid Anagrus nr. flaveolus// Intern. Rice Research Notes. 2005. №30.1. P. 29.
    162. Namani K. Studies on population characteristics of green rice leafhopper, Nephotettix cincticeps and its feeding damage on rice plants// Ref. Thesis.- Kyoto University (JPN). 1994. P. 145.
    163. Pathak M.D. Stem borers// Insect pest of rice.- IRRI.- Los Banos (Philippines).1977. P. 2-15.
    164. Preap V., Zalucki M.P., Jahn G.C., Nesbitt H.J. Establishment of Nilaparvata lugens Stal, in rice crop nurseries: a possible source of outbreaks// J. Asia- Pac. Entomol. (ENG). 2002. №5(1). P. 75-83.
    165. Price P.W. Ecological aspects of host plant resistance and biological control: interaction among three trophic levels// Interactions of plant resistance, parasitoids and predators of insects.- New York, N.Y. (USA): Wiley. 1980. P. 11-27.
    166. Shepard B.M., Barrion A.T., and Litsinger I.A. Riсe feeding insect of Tropical Asia. International Rice Research Institute. 1995. P. 124-129.
    167. Sing R.A., Sing R.B., Sing G. Drought-induced shifting of stem borer species in shallow deepwater rice // Intern. Rice Res. Notes.2005. №30.2. P. 24.
    168. Sing P.K. Occurrence of insect pests and estimation of losses caused by them in rice// Ref. Thesis G.B.- Pant University of Agriculture & Technology.1985. P. 153.
    169. Teng P.S., Heong K.L. and Moody K. Rice pest science and management. International Rice Research Institute. 1994.&n
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины