СИСНІ ШКІДНИКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ : Сосущие вредители озимой пшеницы и регулирования их численности в северной Степи УКРАИНЫ

Краткое описание

Українська академія аграрних наук
інститут захисту рослин

На правах рукопису

курцев володимир олегович

УДК: 632.7 633.11

сисні шкідники озимої пшениці та регулювання їх чисельності в північному степу україни

16.00.10 ентомологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник

секун Микола Павлович, доктор сільськогосподарських наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. Сучасний стан проблеми (огляд літератури)

10

1.1 Сисні шкідники озимої пшениці

10

1.2 Видовий склад

10

1.3 Поширення

13

1.4 Особливості біології

16

1.4.1 Шкідлива черепашка

16

1.4.2 Злакові попелиці

19

1.4.3 Пшеничний трипс

21

1.4.4 Цикадки

22

1.5 Трофічні зв’язки та шкодочинність сисних шкідників

23

1.6 Чинники , що обмежують чисельність сисних шкідників

28

1.6.1 Роль екологічних чинників в обмеженні чисельності сисних
шкідників озимої пшениці.

28

1.6.2 Агротехнічний метод

33

1.6.3 Імунологічний метод

39

1.6.4 Хімічний метод

40

РОЗДІЛ 2. Місце та методика досліджень

46

2.1. Ґрунтово-кліматичні умови зони проведення досліджень

46

2.2. Гідротермічні умови в роки досліджень

47

2.3. Методики проведення досліджень

52

РОЗДІЛ 3. Формування структури шкідливої ентомофауни агробіоценозу озимої пшениці в Північному Степу України

55

РОЗДІЛ 4. Біологічні особливості сисних шкідників озимої пшениці та їх шкідливість в Північному Степу

67

4.1 Листкові злакові попелиці

67

4.2 Хлібні клопи

79

4.3 Трипси

95

РОЗДІЛ 5. Вплив окремих прийомів агротехніки вирощування озимої пшениці на чисельність сисних шкідників

105

5.1 Строки сівби

105

5.2 Попередники

111

5.3 Норми висіву

115

5.4 Системи мінерального живлення

121

РОЗДІЛ 6. Удосконалення хімічного захисту озимої пшениці проти сисних шкідників

127

6.1. Ефективність сучасних інсектицидів на посівах озимої пшениці проти сисних шкідників

127

6.2. Обґрунтування застосування сумішей інсектицидів проти сисних шкідників озимої пшениці

132

6.3. Оптимізація авіаційного обприскування посівів озимої пшениці проти сисних шкідників

137

РОЗДІЛ 7. Економічна ефективність хімічного захисту озимої пшениці від сисних шкідників

143

ВИСНОВКИ

150

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

153

ДОДАТКИ

154

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

180

ВСТУП
Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно і вироблені із нього продукти завжди були ліквідними, оскільки становлять основу продовольчої бази і безпеки держави. Історично відомо, що по виробництву зерна Україна належить до провідних країн Європи. Природокліматичні умови та родючі землі сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють одержувати високоякісне продовольче зерно в обсягах достатніх для забезпечення внутрішніх потреб та формування експортного потенціалу. В одержанні стабільного і якісного урожаю озимої пшениці велике значення має захист її від комплексу шкідників.
Останніми роками в аграрному секторі України під впливом економічних реформ змінилась структура посівних площ сільськогосподарських культур. Розширились посіви зернових, соняшнику, ріпаку, кукурудзи, гречки, тобто культур, продукція яких має великий попит не тільки на внутрішньому, й на зовнішньому ринках. Це спричинило порушення сівозмін.
Спільна дія еколого-економічних чинників зменшення обсягів проведення захисних заходів, формування природних резервів за вилучення з обробітку орних земель, спалахів масового розмноження та розселення шкідливих комах призвели до різкого збільшення чисельності та розширення зон шкодочинності фітофагів основних сільськогосподарських культур дротяників, несправжніх дротяників, совок, клопа шкідливої черепашки, хлібної жужелиці та ін.
Державною цільовою програмою „Зерно України 2009 - 2015 рр. ” передбачено довести посівні площі під усіма зерновими культурами до 15,5 млн. га, а валові збори зерна до 80 млн. тонн, де частка пшениці складатиме 46,5 %, а це нерозривно пов’язане з необхідністю удосконалення системи захисту цієї культури від комплексу шкідників.
В нових формах землекористування головною метою підвищення продуктивності та стабільності виробництва озимої пшениці є максимальне використання біоенергетичного потенціалу ґрунту, умов навколишнього середовища, сортів інтенсивного типу, високої культури землеробства, поліпшення її якості.
Актуальність теми. Одним з головних завдань сільськогосподарського виробництва є збільшення збору зерна і насамперед пшениці як найбільш цінної продовольчої культури. В Північному Степу вона займає до 50% посівних площ. В той же час ця зона характеризується найбільш високою шкідливістю фітофагів, в тому числі великої групи сисних комах. Середні втрати врожаю зерна від шкідників становлять 1015% при одночасному зниженні його хлібопекарських і посівних якостей.
Інтенсивність розмноження сисних фітофагів, їх шкідливість в значній мірі залежать від багатьох чинників, серед яких найбільш суттєвими є агрокліматичні та система заходів із захисту рослин.
Останніми роками фітосанітарний стан посівів озимої пшениці суттєво погіршився. Відбулося територіальне реформування сільськогосподарських угідь в бік зменшення як самих площ полів, так і структури посівних площ і технології вирощування культур в цілому, що призвело до порушення сівозмін, збільшення частоти масового розмноження фітофагів.
Дослідженнями вчених багатьох країн світу встановлено, що на Землі спостерігається глобальне потепління, негативними наслідками якого можуть бути поширення шкідників, та зміна видової структури ентомокомплексу пшеничного агробіоценозу. Тому вивчення і уточнення видового складу комах-фітофагів і насамперед сисних, особливостей їх біології з урахуванням умов сьогодення, пошук оптимізації агротехнічних прийомів вирощування культури, раціональне застосування в системі захисту сучасних інсектицидів набуває особливої актуальності та сприятиме збільшенню виробництва високоякісного зерна озимої пшениці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з тематичним планом Інституту захисту рослин УААН в рамках державної науково-технічної програми Захист рослин ” і завданнями: Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат урожаю ” (№ д. р. 0197U012341) та Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удосконалити технології їх застосування ” (№д. р. 0197U012336).
Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було виявлення найбільш шкодочинних видів сисних шкідників озимої пшениці, вивчення особливостей біології та обґрунтування методів регулювання їх чисельності в північному Степу України.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
уточнення видового складу та структури ентомокомплексу озимої пшениці;
вивчення особливостей сезонної динаміки чисельності основних видів сисних шкідників;
дослідження ролі гідротермічних умов, ентомофагів та елементів технології вирощування озимої пшениці на динаміку чисельності сисних шкідників;
оцінка ефективності сучасних інсектицидів при різних технологіях їх застосування проти сисних шкідників;
оцінка економічної ефективності хімічних заходів захисту посівів озимої пшениці від сисних шкідників.
Об’єкт досліджень основні сисні шкідники озимої пшениці: хлібні клопи, пшеничний трипс, листкові злакові попелиці, цикадки їх ентомофаги, інсектициди.
Предмет досліджень удосконалена система заходів захисту озимої пшениці від комплексу сисних шкідників.
Методи досліджень. Польові визначення видового складу шкідників, динаміки чисельності основних видів сисних фітофагів залежно від екологічних умов, встановлення впливу агротехнічних прийомів вирощування озимої пшениці на їх розмноження та визначення ефективності хімічних заходів захисту посівів озимої пшениці. лабораторні визначення схожості від рівня пошкодженості насіння озимої пшениці, вивчення рівня ураження паразитами популяцій шкідливої черепашки та злакових попелиць. Математично-статистичні оцінка достовірності результатів досліджень та встановлення кореляційних зв’язків одержаних даних. Розрахунковий визначення економічної ефективності хімічного захисту озимої пшениці від комплексу сисних шкідників.
Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад шкідливого ентомокомплексу озимої пшениці в Північному Степу України і виявлено 55 видів комах-фітофагів з 21 родини. Встановлено, що із шкідливих комах на посівах озимої пшениці домінують види, які належать до групи сисних: злакові попелиці, злакові цикадки, хлібні клопи, пшеничний трипс.
Вивчено динаміку чисельності основних видів сисних шкідників в залежності від дії абіотичних, біотичних та антропічних чинників. За зміною чисельності фітофагів на пшениці протягом вегетаційного періоду встановлено три найбільш значущих періоди збігу сприятливого для комах біохімічного складу кормової культури з часом появи їхньої стадії, що живиться.
Обґрунтована ефективність сумішей ряду нових інсектицидів для зменшення чисельності шкідників до економічно невідчутного рівня.
Доведено доцільність використання надлегкої авіації та економічна перевага в порівнянні з наземними обприскувачами в захисті озимої пшениці від комплексу шкідників, що дає змогу своєчасно і в стислі строки застосувати інсектициди на великих площах, при цьому скоротивши витрати робочої рідини до 5 л на гектар, зменшити втрати урожаю на рівні 187 кг/га за уникнення витоптування” колесами наземної техніки та отримати високу господарську і економічну ефективність.
Встановлено, що додавання до інсектицидів поверхнево-активних речовин (ПАР) з класу сурфрактантів для захисту посівів озимої пшениці від комплексу сисних шкідників в літній період способом авіахімічного обприскування покращує фізичні показники рідини, осадження та прилипання на листкову поверхню рослин, значно підсилює захисну дію пестицидів.
Практичне значення одержаних результатів. Уточнення біологічних особливостей розвитку шкідливої черепашки, злакових попелиць, пшеничного трипсу з етапами органогенезу пшениці покладені в основу строків хімічного захисту посівів від комплексу шкідників. Обґрунтовано важливість моніторингу динаміки чисельності домінантних видів сисних шкідників, дотримання рекомендованих для зони технологій вирощування культури, раціонального використання інсектицидів для захисту озимої пшениці.
Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в Кіровоградській ДСГДС УААН. Обприскування посівів Децис Профі 25 WG, в. г. зі зменшеними нормами 0,020,03 л/га в період наливу зерна озимої пшениці забезпечило збереження врожаю зерна на рівні 0,270,28 т/га та отримання додаткового умовно чистого прибутку в розмірі 168,7 і 169,0 грн./га відповідно при окупності 5,9 і 4,8 грн./грн. Ефективність суміші фосфорорганічного інсектициду Бі-58 Новий 40%, к. е. (0,75 л/га) з піретроїдом Блискавка 10%, к. е. (0,05 л/га) проти шкідливої черепашки склала 86,4%, злакових попелиць 87,3%, трипсів 91,0%, що забезпечило збереження урожаю зерна на 0,4т/га. При витратах 44 грн./га, додатково умовно чистий прибуток склав 187 грн./га.
За авіаційної обробки посівів озимої пшениці проти сисних шкідників в фазу наливу зерна Блискавкою, 10%, к. е. 0,1 л/га, з додаванням до робочого розчину ПАР Cide-Kіck технічна ефективність інсектициду підвищується на 46% і досягла проти шкідливої черепашки до 94%, злакових попелиць 87,6%, пшеничного трипсу 87,5%. При затратах 32,0 грн./га умовно-чистий прибуток склав 486 грн./ га.
Особистий внесок здобувача Планування, підготовка і проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних, апробація і впровадження результатів у виробництво, підготовка матеріалів до друку виконані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях вченої ради Інституту захисту рослин УААН (20032005рр.), VI з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття ” (м. Київ, 2004 р.), Конференції молодих вчених (м. Київ, 2004 р.), Науково-практичній конференції молодих вчених За мир і розвиток” (м. Кіровоград, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах” (м.Кіровоград, 2005 р.), V Міжнародній науково-технічній конференції Проблеми конструювання виробництва та експлуатації с. г. техніки” (м. Кіровоград, 2005 р.), Науково-практичній конференції молодих вчених Сучасні проблеми захисту рослин ” (м. Київ, 2005 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів Агропромислове виробництво України стан та перспективи розвитку” (м. Кіровоград, 2005 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, з них 6 у фахових виданнях та 8 тез.

Список литературы

Висновки

В результаті досліджень уточнено структуру ентомокомплексу, біологічні особливості основних видів сисних шкідників озимої пшениці та їх шкідливість, удосконалено систему захисту посівів в північному Степу України.
1. В агробіоценозі озимої пшениці в північному Степу України виявлено 55 видів комах-фітофагів з 21 родини. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися ряд Cоleoptera, представлений родинами: Carabidae, Scarabaeidae, Chrysomelidae, Elateridae, Tenebrionidae та ряд Homoptera з родинами Cicadinea і Aphidinea, частка яких в структурі ентомокомплексу складала по 21% від загалу. Найменш чисельними були представники ряду Hymenoptera 4%.
2. При живленні кожен вид пристосувався до певного етапу органогенезу рослин пшениці, що забезпечує оптимальні умови його розвитку. Встановлено три критичні періоди розвитку рослин озимої пшениці, з якими пов’язані певні комплекси фітофагів: сходи кущіння (дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки, злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібна жужелиця); вихід рослин у трубку (злакові попелиці, хлібні клопи, п’явиці, хлібні блішки); цвітіння налив зерна (хлібні клопи, злакові попелиці, трипси, жужелиці, пильщики, хлібні жуки).
3. В шкідливому ентомокомплексі пшеничного агроценозу вирізняється комплекс сисних фітофагів, серед яких найбільш чисельними та небезпечними є представники родини щитники-черепашки (Scutelleridae) з якої домінуючим видом є шкідлива черепашка, родини попелиць (Aphidinea) велика та звичайна злакові попелиці, а серед трипсів (Thripidae) пшеничний трипс.
4. Динаміка чисельності і шкідливості сисних шкідників відрізняється як за роками спостережень, так і окремими фазами розвитку кормової культури і обумовлені, головним чином, гідротермічним режимом та екологічними особливостями виду. Встановлено, що чисельність попелиць знаходиться в прямій кореляційній залежності від суми опадів та ГТК у вегетаційний період. Оптимальні умови для розвитку попелиць складаються за помірної вологості повітря та ГТК ≥0,61,7, для шкідливої черепашки 0,41,4.
5. В обмеженні чисельності злакових попелиць, шкідливої черепашки та пшеничного трипса мають значення ентомофаги. Серед 30 видів ентомофагів сисних шкідників найбільш суттєво регулюють щільність попелиць кокцинеліди, на долю яких приходилося 80-95% усіх ентомофагів. Серед них домінуючими видами є сонечко 7-крапкове (Сoccinella septempunctataL.), сонечко мінливе (Adonia variegata Goeze.) та двокрапкове (Adonia bipunctataL.). Серед паразитичних комах найбільше значення в регулюванні чисельності шкідливої черепашки мають яйцеїди теленоміни зараженість яєць якими досягала 51%. Чисельність пшеничного трипса суттєво регулють жук малашка (Malachius geniculatusF.) та хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.).
6. Важливим чинником регулювання чисельності злакових попелиць та цикадок в осінній період вегетації озимої пшениці мають строки сівби. При ранніх строках сівби чисельність цих шкідників на посівах в півтора рази вища, ніж при оптимальних та в шість раз, ніж при допустимо оптимальних. Оптимальними для озимої пшениці в зоні північного Степу є строки сівби з 17 по 25 вересня. Більш високий рівень чисельності сисних шкідників відмічено на посівах після непарових попередників.
7. Чисельність злакових попелиць збільшується в міру підвищення доз мінеральних добрив на пшениці після попередника чорний пар від 2,9 особин на одну заселену рослину до 3,5 на варіанті з подвійними дозами добрив. Підживлення озимої пшениці карбамідом в фазу колосіння при низькому значенні ГТК -<0,5 сприяє прискоренню дозрівання рослин, знижуючи чисельність шкідників. При ГТК 1,52,0 підживлення азотним добривом сприяє кращому розвитку рослин пшениці, збільшенню тривалості вегетаційного періоду та збільшенню чисельності фітофагів.
8. Обприскування посівів озимої пшениці в період наливу зерна Децисом Профі 25% в. г. (0,020,04 кг/га), Ф’юрі 10% к. е. (0,070,1 л/га) обмежують чисельність личинок шкідливої черепашки на рівні 97,8 та 99,7%, злакових попелиць 99,7 та 99,4%, Вектор, 20% к. е. дещо менше в порівнянні з іншими препаратами (94,1 та 99,1%). Ефективність дії інсектицидів проти пшеничного трипса була значно нижча в порівнянні з іншими шкідниками протягом всього періоду проведення досліджень.
9. Застосування Децису Профі 25 WG, в. г. зі зменшеними нормами 0,02, 0,03 л/га в період наливу зерна озимої пшениці забезпечило збереження врожаю зерна озимої пшениці на рівні 0,270,28 т/га, його якості на рівні третього класу та отримання додаткового умовно чистого доходу в розмірі 168,7 і 169,0 грн./га при окупності 5,9 і 4,8 грн./грн.
10. Поєднання у суміші фосфорорганічного інсектициду Бі-58 Новий 40%, к. е. з піретроїдом Блискавка 10%, к. е. в половинних нормах (0,75 л/га і 0,05 л/га) забезпечило вищу ефективність, ніж окремо взяті препарати в повних нормах. Смертність шкідливої черепашки становила 86,4%, злакових попелиць 87,3%, трипсів 91,0%. Це дало можливість зберегти врожай зерна озимої пшениці на рівні 0,42 т/га, при витратах на захисний захід 44 грн./га, додатково умовно чистий прибуток склав 187 грн./га.
11. При авіаційному обприскуванні посівів озимої пшениці в фазу наливу зерна проти сисних шкідників інсектицидом Блискавка 10%, к. е. (0,1 л/га), з додаванням до робочої рідини ПАР Cide-Kіck (0,025 л/га) ефективність інсектициду підвищилася на 46% і досягла проти шкідливої черепашки 94%, злакових попелиць 87,6%, пшеничного трипса 87,5% в порівнянні з окремо взятим інсектицидом. При затратах 32,0 грн./га умовно-чистий прибуток склав 486 грн./га.

Список використаних джерел

1. Абдуллаев А.А., Эффективность интегрированных приемов борьбы с тлями на посевах озимой пшеницы в условиях центральной Лесостепи и Полесья Украины / Абдуллаев А.А., Бабенко В.Н., Дядечко Н.П. // Сб. «Приемы повышения продуктивности зерновых культур в Лесостепи УССР. К. :1985. С. 65-69.
2. Агафонова З.Я. Биологический контроль в защите растений./ Агафонова З. Я. : Россельхозиздат. 1968. 102 с.
3. Агротехнический метод защиты растений : [учебное пособие] /В.А. Чулкина, Е.Ю. Торопова, Ю.И Чулкин. / Под ред. А.Н. Каштанова. М. : ИВЦ «Маркетинг», 2000. 336 с.
4. Адашкевич Б.П. Полезная энтомофауна овощных полей Молдавии / Адашкевич Б.П. Кишинёв : Штиинца, 1972. 107 с.
5. Адылов З.К. Оценка эффективности хищных кокцинеллид для биологической борьбы с тлями в Узбекистане: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук: спец. 06.540/ З.К. Адылов. ВНИИЗР. Л., 1965. 21 с.
6. Алексеев А.В. Пути снижения вредоносности пшеничного трипса и злаковых тлей / А.В. Алексеев, В.И. Демкин // Защ. и карант. раст. 2005. № 6. С. 18-20.
7. Алехин В.Т. Тактика борьбы с вредной черепашкой / Алехин В.Т. // Защита и карантин растений. 1998. № 4. С. 17-19.
8. Алехин В.Т. Влияние удобрений на вредителей и урожай сахарной свеклы на юго-востоке европейской части СССР / Алехин В.Т. // Агрохимия. 1970. № 2. С. 87-90.
9. Антова Ю.К. Насекомые вредители зерновых культур в районах южного Таджикистана / Ю.К Антова // Сталинабад, 1949. С. 29-48 — (Тр. Тадж. филиала АН СССР ; Т. 19)
10. Антонова В.П. Биологическое обоснование и эффективность химических обработок в борьбе с большой злаковой тлёй // Новое в защите растений: Кишинёв, 1974. С. 63-68 — (Тр. Кишинёвского с.-х. ин-та. ; Т. 124)
11. Арешников Б.А. Система захисту озимої пшениці від шкідників і хвороб при мінімальному використанні пестицидів / Арешников Б.А., Гончаренко Н.Ф., Костюковський М.Г., Лисенко С.В. // Захист рослин. 1993. Вип. 40. С. 3-8.
12. Арешников Б.А. Наездники-яйцееды в условиях орошения юга степной зоны Украины и их роль в динамике численности вредной черепашки / Арешников Б.А., Мельникова Г.Л., Секун Н.П. // Энтомол. обозрение. 1987. Т. 66. Вып. 1. С. 47-51.
13. Арешников Б.А. Вплив пошкодження клопом-черепашкою на вміст клейковини в зерні пшениці / Арешников Б.А., Самолевський Й.Л., Теселько В.Л., Знаменський О.П. // Зерновое хозяйство. 1972. № 11. С. 13-17.
14. Арешников Б.А. Защита озимой пшеницы от хлебной жужелицы / Арешников Б.А., Санин В.А., Секун Н.П., Костюковский М.Г. // Химия в с.-х. — 1983. № 1. С. 25-27.
15. Арешников Б.А. Вредная черепашка и меры борьбы с ней / Б.А. Арешников, С.П. Старостин. М. : Агроиздат, 1992. 60 с.
16. Арешников Б.А. Состояние и перспективы химического метода бороьбы с вредной черепашкой на Украине / Арешников Б.А. // В кн: Защита растений, 1967. Вып. 6. С. 16-28.
17. Бабенко В.А. Особенности динамики численности злаковых тлей и приёмы интегрированной борьбы с ними на посевах озимой пшеницы : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-х. наук : спец. 06.01.11 / В.А. Бабенко. К., 1984. 23 с.
18. Бабіч С.М., Проблеми та перспективи сільськогосподарської авіації /С.М. Бабіч , С.Ф. Колісниченко // Захист і карантин рослин. 2004. Вип. 50. С. 267-276.
19. Бабич С.М., Ефективність авіаційного обприскування озимої пшениці проти комплексу сисних шкідників / Бабич С.М., Курцев В.О., Мостіпан Т.В. // Наукові праці академії ДЛАУ (Державна льотна академія України) В.ІХ Кіровоград : Вид-во ДЛАУ, 2005. — С. 266 273.
20. Байдык Г.В. Вредоносность злаковых тлей / Г.В. Байдык // Сб. научн. тр. Харьк. с.-х. ин-та. — 1982. — Вып. 282. С. 3-5.
21. Бальцер Г.Г. О применении жуков-кокцинеллид в борьбе с тлями / Г.Г. Бальцер // Итоги работ Укр. н.-и. ин-та зернового хозяйства за 1939 г. Днепропетровск, 1941. Ч. 3. С. 90-92.
22. Баран М., Вредоносность тли Sitobion avenae Fabr. и экономическая эффективность борьбы с ней на пшенице / Баран М., Пиданы Ян. // VIII Междунар. конгр. по защ. раст. : Докл. сообщ. Секц. 1. : Экон. пробл. М. : 1975. С. 4-15.
23. Барыльник Н.Т. Видовой состав и динамика численности злаковых тлей Нижнего Приднепровья / Н.Т. Барыльник // Защита растений от вредителей и болезней. Кишинёв: Картя Молдавенска. — 1975. С. 20-22.
24. Беляев И.М. Вредители зерновых культур / Беляев И.М. М. : Колос, 1974. 284 с.
25. Беляева Т.Г. Влияние паразитизма фазий на нейросекреторную систему и прилежащие тела вредной черепашки (Eurygaster integriceps) / Т.Г. Беляева // Зоол. журн. — 1972. Т. 51. Вып. 10. С. 1491-1498.
26. Берест З.Л. Трофические связи энтомофагов листовых злаковых тлей / З.Л. Берест // Вестник зоологии. 1987. № 1. С. 45-48.
27. Берест З.Л. Энтомофаги, регулирующие численность листовых злаковых тлей на полях пшеницы степной зоны Правобережья УССР/ З.Л. Берест // Вестник зоологии. 1980. № 5. С. 84-87.
28. Биенко М.Д. Полезная фауна степных агроценозов и пути повышения её активности / М.Д.Биенко, Н.И. Бондаренко , А.С. Кириленко // Защита зерновых от вредителей и болезней при интенсивных технологиях. Днепропетровск. 1989. С. 103-108.
29. Білецька Н.Є. Шкідлива черепашка. Закономірності і прогноз масового розмноження локальних популяцій / Н.Є. Білецька // Захист рослин. 2003. № 1. С. 6-8.
30. Білецький Є.М. Локальные популяции вредной черепашки (Eurugaster integricepe) / Є.М. Білецький // 5 з'їзд УЕТ : тези доп. Харків, 1998. С. 21-22.
31. Білецький Є.М. Міжсистемний метод прогнозу / Є.М. Білецький // Захист рослин. 1997. № 5. С. 2-3.
32. Білецький Є.М. Стратегічний прогноз масового розмноження шкідливих комах на Україні на період до 2030 року / Є.М. Білецький // 4 з'їзд УЕТ : Тези доповідей. Харків, 1992. С.24-25.
33. Білецький Є.М. Теорія і технологія багаторічного прогнозу / Є.М. Білецький // матеріали міжнар. науково-практичної конф. [Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття], ( Київ, 1-5 листопада 2004р.). 2004. С. 29-35.
34. Божко М.П. Об адаптациях у тлей степной зоны / М.П. Божко // Вопросы экологии. 1962. Т. 7. С. 11-12.
35. Божко М.П. Тли кормовых растений / Божко М.П. Харьков : Высшая школа, 1976. 131 с.
36. Бокина И.Г. Влияние системы обработки почвы и средств химизации на злаковых тлей и их энтомофагов в агроценозе яровой пшеницы в западной Сибири / И.Г. Бокина // Вестн. Защита раст. — 2006. — № 2. с. 25-33.
37. Бондаренко Н.И. Особенности формирования и пути повышения активности энтомофагов основных вредителей зерновых культур: дис. ... кандидата биол. Наук : 06.01.11 / Бондаренко Н.И. Днепропетровск, 1985. 148 с.
38. Борисова З.П. Влияние питания тлей на продуктивность растений и посевные качества семян озимой пшеницы и ячменя / З.П. Борисова // Динамика численности насекомых, повреждающих сельскохозяйственные культуры: К. 1966. С. 15-21 — (Труды / Харьк. с.-х. институт; Т. 55)
39. Борисова З.П. Динамика численности тлей злаковых агробиоценозов в 1962-1966 гг. / З.П. Борисова // Динамика численности вредителей сельскохозяйственных культур и меры борьбы с ними : К. 1969. С. 10-16 — (Труды / Харьк. с.-х. институт; Т. 30 (118))
40. Борисова З.П. Заселённость тлями сортов яровой и озимой пшеницы : материалы научной конференции / З.П. Борисова Харьков. 1967. Вып. 5. С. 4-6.
41. Борисова З.П. Злаковые тли на сортах озимой и яровой пшеницы /Борисова З.П. // 1976. С. 16-22.— (Науч. тр. Воронеж. с.-х. ин-та.; Т. 54)
42. Борисова З.П. К вопросу о вредоносности тлей на посевах зерновых злаков / З.П. Борисова // Материалы в помощь сельскохозяйственному производству. Воронеж. 1973. Вып. 3. Ч. 5. С. 36-39.
43. Борисова З.П. Цикадки, повреждающие злаковые культуры в Харьковском районе / З.П. Борисова // научная конференция, 6-8 июня 1962 г. : тезисы докл. Вып. 4.: Энтомология, зоология, фитопатология. Харьков : ХСХИ. 1962. С. 7-8.
44. Бруннер Ю.И. Бесплужная обработка почвы и энтомофауна / Ю.И. Бруннер, Л.О. Колесников // Защита растений. 1982. №8. С. 18-19.
45. Бурлака Г.А. Посевные и урожайные качества семян яровой пшеницы при повреждении клопами-черепашками / Г.А. Бурлака // С.-х. биол. сер. биол. раст. 205. № 1. С. 78-84.
46. Бусуек О.И. Сирфиды (Diptera, Syrphidae) афидофаги на полях озимой пшеницы Молдавии / О.И. Бусуек // Хищники и паразиты вредителей растений. Кишинёв, 1977. С. 17-20.
47. Васильєв В.П. Комплексний показник шкодочинності угруповання фітофагів на посівах сільськогосподарських культур / В.П. Васильєв, В.М.Чайка, В.О. Зацерківський // Захист рослин. 1997. № 8. С. 2-3.
48. Васильев В.П. Будуще за интегрированным методом / В.П. Васильев// Защ. раст. — 1970. - № 4. С. 32-35.
49. Веретельник Е.Ю. Влияние технологии выращивания пшеницы на заселенность клопами вредной черепашки / Е.Ю. Веретельник // 1999. № 377. С. 84-88 — (Тр. Кубанского гос. аграр. ун-та.)
50. Викторов Г.А. Индивидуальное развитие и экология золотистой фазии Clytiomyia helluo F, (Diptera, Larvaevoridae) / Викторов Г.А. // Вредная черепашка. М. : АН СССР, 1960. Т. 4. С. 98-146
51. Викторов Г.А. Проблемы динамики численности насекомых на примере вредной черепашки / Г.А. Викторов М. : Наука, 1967. 271 с.
52. Викторов Г.А. Факторы динамики численности вредной черепашки (Eurygaster mtegnceps Put.) на Кубани в 1956-1958 гг. / Г.А. Викторов // Вредная черепашка. М. : АН СССР, 1960. Т. 4. С. 222-236.
53. Вилкова Н.А. Основы иммунологической защиты растений от вредителей / Н.А. Вилкова , И.Д. Шапиро // Защ. раст. 1987. № 6. С. 20-25.
54. Виноградова Н.И. Роль злаковых цикад в распространении вирусных инфекций / Виноградова Н.И. // тезисы докл. IX съезда Всесоюзного энтомол. об-ва. Часть 1. К. : «Наукова думка», 1984. С. 92.
55. Власов Ю.И., Родина Э.И. Переносчики вируса мозаики пшеницы /Ю.И. Власов, Э.И. Родина // Бюлл. Всесоюзного НИИ защиты растений. 1971. № 20. С. 35-38.
56. Возов Н.А. Влияние предшественника озимой пшеницы и удобрений на численность вредной черепашки / Возов Н.А // Агротехнический метод защиты полевых культур. М., 1984. С. 32-36.
57. Возов Н.А. Для снижения вредоносности клопа черепашки / Н.А. Возов // Защита растений. 1980. № 9. С. 19.
58. Возов Н.А. Мочевина против вредной черепашки / Н.А. Возов // Защ. раст. — 1973. № 11. С. 16.
59. Володичев М.А. Вредная черепашка / М.А. Володичев // Защита растен. 1991. № 2. С. 9-12.
60. Володичев М.А. Особенности вредоносности пшеничного трипса и их влияние на урожай и качество зерна / М.А. Володичев // Сельскохозяйственная биология. 1989. № 5. С. 95-102.
61. Володичев М.А. Факторы, определяющие вредоносность перезимовавших клопов вредной черепашки / М.А. Володичев // Сельськохозяйственная биология. 1987. № 9. С. 63-68.
62. Волошин О.С. Структура посівних площ північного Степу України / О.С. Волошин, Н.М. Волошина // Аграрний вісник Причорномор’я. — 1999. С. 22-25.
63. Воронин К. Биологическая защита зерновых культур от вредителей / Воронин К. Е., Шапиро В.А., Пукинская Г.А. М. : Агропромиздат, 1988. 197 c.
64. Воронин К.С. Энотомофаги основных вредителей пшеницы / К.С. Воронин, Г.А. Пупинская, А.И.Лахидов // Биоценоз пшеничного поля. М. : «Наука». 1986. С. 66-80.
65. Вронских М.Д. Влияние технологии возделывания полевых культур на развитие вредителей и болезней / Вронских М.Д. Кишенёв : 1981. 203 с.
66. Гальков В.П. Шеститочечная кобылка (Jassus sexnotatus Fall.) на Урале / В.П. Гальков // Защ. раст. от вред. Ленинград : 1927. Т. 4. № 2. С. 374-375.
67. Глазунова Н.Н. Влияние лесополос на энтомофауну в агроценозе озимой пшеницы / Н.Н. Глазунова // Защита и карантин растений.— 2007. — №4 С. 44-45
68. Глазунова Н.Н. Пути снижения вредоносности злаковых трипсов и тлей / Н.Н. Глазунова // Защита и карантин растений. — 2004. — №8 С. 44-41
69. Гриванов К.П. Пшеничный трипс / Гриванов К.П. — Саратов : Книгоиздат, 1958. С. 31-37.
70. Григоров С. Взаимоотношения между листните въшки и афидофагите по житните культури / Григоров С. // Биологична и интегрирана борба с вредителите по полсните культури. 1983. С. 26-31.
71. Григорьева Т.Г. Возникновение процессов саморегуляции в агробиоценозе при длительной монокультуре / Т.Г. Григорьева // Энтомол. обозрение. 1970. Т. 49. Вып. 1. С. 10-22.
72. Григорьева Т.Г. Влияние обработки почвы на фауну пшеничного поля / Т.Г. Григорьева // Проблемы почвеной зоологи : тезисы докл.— М.: Наука, 1972. С. 42.
73. Гегенава Г.В. О целесообразнсоти комбинирования фосфорорганических препаратов и синтетических пиретроидов / Г.В. Гегенава, О.Н. Сеинишвили // Сообщ. АН Груз. ССР. - 1987. № 2. Т. - 127. С. 401-404.
74. Гулий В.В. Справочник по защите растений для фермеров / В.В. Гулий, Н.Г. Памужак. К. : Урожай, 1984. С. 120-121.
75. Гурова Н.Н., Влияние орошения и различных доз минеральных удобрений на численность и темпы развития клопа черепашки в посевах яровой пшеницы / Н.Н. Гурова , Н.А. Емельянов // Защ. раст. от вред. и болезн. на Юго-Востоке. Саратов, 1987. С. 90-94
76. Джафаров А.А. Главнейшие вредители зерновых злаков в Азербайджане из отряда равнокрылых хоботных / А.А. Джафаров // Материалы VII Сессии Закавказкого Совета по координации научно-исследовательских работ по защите растений. Кировобад, 1975. С. 160-161
77. Джибладзе А.А. Материалы к изучению афидофауны Кахетии / А.А. Джибладзе // III Совещание Всесоюзного энтомологического общества: тез. докл. Тбилиси, 1957. Ч. 2. С. 38-39.
78. Дидусь В.И. Повышение качества зерна озимой пшеницы селекционными и агротехническими путями / В.И. Дидусь, Л.П. Кучумова, А.В. Заговора. // Проблемы повышения качества зерна. М. : ВАСХНИЛ, 1977. С. 126-138.
79. Довідник із захисту рослин / За ред. М.П. Лісового К. : Урожай, 1998 743 с.
80. Довідник по захисту польових культур / Під ред. Васильєва В.П., Лісового М. П. К. : Урожай, 1993. С. 42-45.
81. Долженко В.И. Борьба с вредной черепашкой в южной зоне Ростовской области / В.И. Долженко, Г.И. Сухорученко // Защита и карантин растений. - 2001. № 6. С. 27.
82. Доля Н.Н. Агроэкологическое обоснование защиты озимой пшеницы от вредителей при интенсивном земледелии в Лесостепи Украины : автореф. дисс. на соискание науч. степени д-ра с.-х. наук : спец. 06.01.09 / Н.Н. Доля — К. : 1992. 32 с.
83. Доронина Г.М. Целесообразность борьбы с вредной черепашкой / Г.М. Доронина, Л.А. Макарова // Защита растений. 1987. №11. С.28-30.
84. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Доспехов Б.А. М. : Колос, 1985. 416 с.
85. Дрозда В.Ф. Біорізноманіття як фактор стабілізації агроекосистент та стратегія сучасного стану захисту рослин / Дрозда В.Ф. // матер. Міжнародної наук.-практ. конф. [«Аграрна наука і освіта на початку III тисячоліття»]. Львів : 2001. С. 88-96.
86. Дубина Г.Л. Золотистая фазия паразит вредной черепашки / Г.Л. Дубина // Защита растений. 1974. № 6. С. 30-31.
87. Дубровская Н.А. Комбинированные обработки / Н.А. Дубровская // Защита раст. — 1968. № 12. С. 37-38.
88. Дударєва Г.Ф., Романенко О.Л. Стійкість нових сортів / Г.Ф. Дударєва, О.Л. Романенко // Карантин і захист рослин. — 2006. №4. С. 9-10.
89. Дудник Г.Ф. Биологические особенности большой злаковой тли в условиях Центральной Лесостепи УССР и разработка интегрированной борьбы с ней на озимой пшенице : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. с.-х. наук : спец. 06.01.11 / Г.Ф. Дудник. Умань, 1983. 233 с.
90. Дутко В.П. Вирус желтой карликовости ячменя в степной зоне Украины (проявление заболевания, особенности патогенеза на озимой пшенице и разработка мер борьбы): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. биол. наук : спец. 06.01.11 / В.П. Дутко. Ленинград, 1974. 20 с.
91. Дядечко Н.П. Энтомофаги пшеничного трипса / Н.П. Дядечко // Защита растений. 1971. № 10. С. 22-28.
92. Дядечко М.П. Трипси, як шкідники злакових рослин / М.П. Дядечко // Проблема ентомології на Україні. — К. : 1959.
93. Дядечко Н.П. Кокцинеллиды Украинской ССР / Н.П. Дядечко. К. : АН УССР, 1954. 157 с.
94. Дядечко Н.П. Методы управления процессами саморегуляции организмов в зерновых агроценнозах / Н.П. Дядечко // Сб. Защита сельскохозяйственных культур от вредителей и болезней. — К., 1986. С. 3-14.
95. Дядечко Н.П. Энтомофаги и возбудители грибных заболеваний у растительноядных трипсов / Н.П. Дядечко // Защита растений. — 1967. В.4. С.7-13.
96. Дядечко Н.П. Вредоносность злаковых тлей / Н.П. Дядечко, М.Б. Рубан // Защита растений. — 1975. № 12. С. 17-18.
97. Единые методические указания по оценке эффективности систем защиты сельскохозяйственных культур от болезней, вредителей и сорняков. М. : ВАСХНИЛ, 1979. 19 с.
98. Економіка плюс екологія. Ресурсозберігаюча система захисту озимої пшениці від хвороб, шкідників та бур’янів // Захист рослин. 2001. № 3. С. 8-11.
99. Емельянов А.Ф. Цикадовые / А.Ф. Емельянов // Определитель насекомых Европейской части СССР: В 5 т. / АН СССР, Зоол. ин-т / под ред. Г.Я. Бей-Биенко. М. Л.: Наука, 1964. Т. 1: Низшие, древнекрылые, с неполным превращением / Г.Я. Бей-Биенко, Д.И. Благовещенский, В.Н. Вишнякова и др. / Под общ. ред. Г.Я. Бей-Биенко. С. 344-398.
100. Емельянов А.Ф. Цикадовые насекомые, вредящие кукурузе в СССР / А.Ф. Емельянов. М. Л. : АН СССР, 1960. 273 с.
101. Ефективність сумішей інсектицидів проти шкідливої черепашки / [Бобруйко Н.П., Поспішенко Н.О., Курцев В.О., Мостіпан Т.В., Секун М.П.] // Карантин і захист рослин. 2004. - № 6. - С. 12 - 13.
102. Євтушенко М.Д. Сучасний стан і перспектива розвитку захисту рослин / М.Д. Євтушенко // Вісник ХНАУ. — 2002. №3. С. 9 - 12.
103. Жовта карликовість ячменю. Епіфітотія вірусу в сезоні 1998 / 1999 років / [А.І. Юхименко, А.І. Гірко, В.П. Поліщук, А.Л. Бойко] // Захист рослин. 2000. № 3. С. 7-8.
104. Журавлёва И.А., Исмаилова И. О факторах, обусловливающих изменение численности тлей в зависимости от условий среды / И.А. Журавлёва, И. Исмаилова // Экология насекомых Узбекистана и научные основы борьбы с вредными видами. Ташкент : ФАН. 1968. С. 23-28.
105. Заговора А.В. Токсикация всходов злаковых культур как метод борьбы со шведской мухой / А.В. Заговора // IX Менделеевский съезд по общей и прикладной химии. М. : Наука, 1965. С. 221-222.
106. Заева И.П. Сравнительная роль внесения химических оброботок и комплекса хищников и паразитов в динамике численности вредной черепашки / И.П. Заева // Зоол. Журнал. — 1969. — Т. 48, Вып. 11. С. 1652-1660.
107. Зазимко М.И. Концептуальные основы экологизации системы защиты колосовых культур на Северном Кавказе / М.И. Зазимко // сб. Экологически безопасные и безпестицидные технологии получения растениеводческой продукции. Пущино, 1994. С. 17-18.
108. Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях / [Б.А. Арєшніков, М.П. Гончаренко, М.Г. Костюковський та ін.] ; за ред. Б.А. Арєшнікова. К. : Урожай, 1992. 201 с.
109. Захист злакових і бобових культур від шкідників, хвороб бурянів: Навчальний посібник / [М.О. Білик, М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін, та ін.] ; за ред. В.К. Пантєлєєва. Харків. : Еспада, 2005. 672с.
110. Злая Е.Д. Влияние уровня минерального питания озимой пшеницы на поврежденность скрытностеблевыми и сосущими вредителями / Злая Е.Д., Тимошенко В.В., Шелудько А.Д.// тезисы докл. III съезда Украинского энтомол. общ-ва. — К. 1987. С. 74-75.
111. Знаменский А.В. Насекомые, вредящие полеводству / А.В. Знаменский. 1926. С. 3-296. — (Тр. Полтавской с.-х. оп. ст.; Ч. 1. )
112. Знаменский А.П. Влияние клопа вредной черепашки на качество зерна озимой пшеницы и разработки экономических порогов вредоносности в Степной зоне Украины : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. с.-х. наук : спец. 06.01.11 / А.П. Знаменский. — К., 1986. 19 с.
113. Іващенко О.О. Комплексний захист / О.О. Іващенко // Захист рослин. 1999. № 1. С. 2-3.
114. Кабачник М.И. Совершенствование химического метода защиты растений / М.И. Кабачник, Н.Н. Мельников // Проблемы защиты растений от вредителей, болезней и сорняков М. : Колос, 1979. С. 45-54.
115. Каменкова К.В. Оценка устойчивости яйцеедов вредной черепашки к инсектицидам / К.В. Каменкова // Бюлл. ВИЗР. 1969. № 21. С. 7-10.
116. Каменченко С.Е. Биологические особенности злаковых тлей и меры борьбы с ними в Саратовском Левобережье / С.Е. Каменченко // Пути интенсификации, использование земель в Поволжье. Саратов. 1980. С. 77-82.
117. Камянченко С.Е. Вредоносность и экономический порог пшеничного трипса / С.Е. Камянченко // Защ. Раст. — 1982. № 3. С. 22.
118. Карлащук С.В. Особливості формування ентомокомплексів в сучасних агроценозах / С.В. Карлащук // Сучасні проблеми захисту рослин: Тези допов. конф. молодих вчених. К. : 2005. С. 19-21.
119. Картацев Н.И. Овицидное действие диптерекса и метафоса в борьбе с вредной черепашкой / Н.И. Картацев // Бюлл. ВИЗР. 1972. Вып. 19. С. 45-47.
120. Касьянова В.И. Препараты против вредной черепашки / В.И. Касьянова // Химия в с.-х. — 1981. № 7. С. 31-34.
121. Клечковський Э.Р. Значение природных теленомин и других энтомофагов в регулировании численности вредной черепашки в условиях Воронежской обл. / Э.Р. Клечковський, В.П. Кичеров // Краткие тезисы докладов по приемам биологической борьбы с вредной черепашкой в интегрированной системе защиты зерновых культур. Л. : — 1971. С. 96-98.
122. Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченка. К. : Вид-во Раєвського, 2003. 343 с.
123. Когосова Э.Я. Сравнительная токсичность инсектицидов и их смесей для клопа вредной черепашки / Э.Я. Когосова // Защ. раст. — 1973. Вып. 18. С. 24-27.
124. Ко