БУЛЬБОЧКОВІ ДОВГОНОСИКИ РОДУ SITONA GERM. ТА КОНТРОЛЬ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПОСІВАХ ГОРОХУ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : Пузырьковые долгоносики РОДА SITONA GERM. И КОНТРОЛЬ ИХ ЧИСЛЕННОСТИ В посевах ГОРОХА В УСЛОВИЯХ СЕВЕРНОГО Лесостепи УКРАИНЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • БУЛЬБОЧКОВІ ДОВГОНОСИКИ РОДУ SITONA GERM. ТА КОНТРОЛЬ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПОСІВАХ ГОРОХУ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • Пузырьковые долгоносики РОДА SITONA GERM. И КОНТРОЛЬ ИХ ЧИСЛЕННОСТИ В посевах ГОРОХА В УСЛОВИЯХ СЕВЕРНОГО Лесостепи УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 182
  • ВУЗ:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
    ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

    На правах рукопису

    ЛИТВИН ОКСАНА ПАВЛІВНА

    УДК 633.358:595768.23+639.934

    БУЛЬБОЧКОВІ ДОВГОНОСИКИ РОДУ SITONA GERM. ТА КОНТРОЛЬ
    ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПОСІВАХ ГОРОХУ В УМОВАХ
    ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

    16.00.10 ентомологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата сільськогосподарських наук


    Науковий керівник:
    доктор біологічних наук, професор,
    академік УААН
    Федоренко Віталій Петрович



    КИЇВ - 2008











    ЗМІСТ




    Перелік умовних скорочень


    4




    ВСТУП


    5




    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


    9




    1.1. Видовий склад бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ.


    9




    1.2. Біологія бульбочкових довгоносиків та їх поширення


    18




    1.3. Агротехнічний метод захисту рослин від бульбочкових
    довгоносиків роду Sitona Germ.


    23




    1.4. Хімічні заходи захисту гороху від бульбочкових довгоносиків
    роду Sitona Germ.


    25




    1.5. Ентомофаги бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ.


    29




    РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА
    ДОСЛІДЖЕНЬ


    33




    2.1. Ґрунтово-кліматичні умови зони досліджень


    33




    2.2. Матеріали і методики досліджень


    40




    2.2.1. Загальні обліки та спостереження


    40




    2.2.2. Польові, вегетаційні та лабораторні досліди


    41




    РОЗДІЛ 3. ВИДОВИЙ СКЛАД БУЛЬБОЧКОВИХ ДОВГОНОСИКІВ
    РОДУ SITONA GERM. В ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУРАХ


    46




    РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ
    БУЛЬБОЧКОВИХ ДОВГОНОСИКІВ РОДУ SITONA GERM. В
    АГРОБІОЦЕНОЗАХ БОБОВИХ КУЛЬТУР


    63




    4.1. Багаторічна динаміка чисельності бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ.


    63




    4.2. Сезонна динаміка чисельності бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ.


    74




    РОЗДІЛ 5. ІНТЕГРОВАНИЙ ЗАХИСТУ ГОРОХУ ВІД
    БУЛЬБОЧКОВИХ ДОВГОНОСИКІВ РОДУ SITONA GERM.


    92




    5.1. Оцінка сортів гороху щодо їх стійкості до пошкодження бульбочковими довгоносиками роду Sitona Germ.


    92




    5.2. Ентомофаги бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ.


    99




    5.3. Агротехнічні заходи щодо обмеження чисельності бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ. на горосі


    101




    5.4. Ефективність дії інсектицидів проти бульбочкових довгоносиків за обробки насіння гороху у польових умовах


    103




    5.5. Ефективність дії інсектицидів проти бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ. за обприскування сходів гороху


    128




    РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО
    ЗАХИСТУ СХОДІВ ГОРОХУ ВІД БУЛЬБОЧКОВИХ
    ДОВГОНОСИКІВ РОДУ SITONA GERM.


    132




    Висновки


    138




    Пропозиції виробництву


    141




    Додатки


    142




    Список використаних ЛІТЕРАТУРНИХ джерел


    162







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ЕПШ економічний поріг шкідливості
    ГТК гідротермічний коефіцієнт
    СЕТ сума ефективних температур
    ТШХ тонкошарова хроматографія
    ГРХ газорідинна хроматографія
    ЕЗД електронний захоплюючий детектор
    NPД азотно-фосфорний детектор
    МДР максимально допустимий розчин
    к.е. концентрат емульсії
    т.к.с. текучий концентрат суспензії
    т. пс. текуча паста
    в.е. водна емульсія
    мк.с. мікрокапсульована емульсія
    в.г. водорозчинні гранули









    ВСТУП

    Актуальність теми. Горох (Pisum sativum L.) одна з основних бобових культур України з високим вмістом рослинного білку та вітамінів, надзвичайно важлива для харчування людей і годівлі тварин.
    Горох має величезне агрокультурне значення, оскільки може зв’язувати вільний азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій, які розвиваються на кореневій системі. Тому бобові рослини збагачують ґрунт на азотовмісні сполуки.
    Одержанню високих урожаїв зерна гороху перешкоджають численні шкідники, серед яких особливо небезпечними є бульбочкові довгоносики роду Sitona Germ., які у фазі імаго пошкоджують листя, а личинки бульбочки на корінцях рослин.
    У зв’язку з екологічною ситуацією, що склалася в агробіоценозах горохового поля, потребують уточнення особливості розвитку цих шкідників за умов широкого впровадження нових сортів та технологій їх вирощування і необхідне удосконалення, ефективних, екологічно орієнтованих заходів захисту, що є надзвичайно актуальним.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в 2004-2008 рр. в Інституті захисту рослин УААН, на базі дослідних полів Інституту фізіології і генетики рослин НАНУ та Інституту землеробства УААН згідно з державною науково-технічною програмою: Еколого-економічна оптимізація інтегрованих систем захисту польових культур від основних шкідників у різних ґрунтово-кліматичних умовах” (державний реєстраційний номер 0104U002898).
    Мета і завдання досліджень. Обґрунтування і удосконалення екологічно орієнтованої системи захисту посівів гороху від бульбочкових довгоносиків на основі застосування безпечних заходів обмеження їх чисельності.
    Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
    уточнити видовий склад довгоносиків роду Sitona Germ.;
    визначити вплив абіотичних та біотичних чинників на щільність популяції довгоносиків;
    дослідити багаторічну та сезонну динаміку чисельності бульбочкових довгоносиків;
    вивчити розподіл бульбочкових довгоносиків по стаціях агроценозів;
    виявити стійкі біотипи гороху до пошкодження довгоносиками роду Sitona Germ.;
    оцінити ефективність дії нового асортименту інсектицидів проти довгоносиків роду Sitona Germ. та обґрунтувати доцільність їх застосування, як за обробки насіння, так і обприскування цієї культури;
    удосконалити існуючу систему інтегрованого захисту гороху від бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ.
    Об’єкт досліджень: бульбочкові довгоносики роду Sitona Germ., горох, сучасні інсектициди.
    Предмет досліджень: видовий склад, динаміка чисельності бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ., система захисту гороху.
    Методи досліджень: загальноприйняті в ентомології та захисті рослин: лабораторні, вегетаційні та польові дослідження з визначенням динаміки чисельності бульбочкових довгоносиків, ефективності та тривалості токсичної дії інсектицидів при обробці насіння гороху і обприскуванні сходів з підсадкою бульбочкових довгоносиків в ізолятори. Статистичний дисперсійний аналіз одержаних результатів та даних для формування висновків на основі критеріїв достовірності за допомогою програми Excel 5.
    Наукова новизна одержаних результатів. В зоні Північного Лісостепу України вперше уточнено видовий склад бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ., встановлено особливості їх біології в агробіоценозах горохового поля, конюшини, люцерни і суміші багаторічних бобових трав та розподіл цих фітофагів по стаціях агроценозу. Досліджено багаторічну і сезонну динаміку чисельності бульбочкових довгоносиків та чинники, що їх визначають. Виявлено стійкі біотипи гороху до пошкодження цими шкідниками.
    Встановлено ефективність і тривалість токсичної дії сучасних інсектицидів для обробки насіння гороху та обприскування його сходів проти бульбочкових довгоносиків. Удосконалено систему інтегрованого захисту гороху.
    Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено екологічно орієнтовану систему захисту гороху від бульбочкових довгоносиків, що ґрунтується на моніторингу динаміки їх чисельності та уточненому видовому складу, що дає можливість диференціювати захисні заходи.
    Виявлено сорти гороху стійкі до пошкодження бульбочковими довгоносиками, що дає змогу зменшити інсектицидне навантаження на агроценоз.
    Встановлено ефективність дії сучасних інсектицидів проти бульбочкових довгоносиків, в результаті чого рекомендовано виробництву кращі варіанти хімічного захисту гороху.
    Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у 2007 р. на Білоцерківській дослідно-селекційній станції на площі 150 га. Встановлено, що обробка насіння гороху Круізером, 35% т.к.с. (0,5 л/га) забезпечувала надійний захист рослин від бульбочкових довгоносиків і є економічно вигідною, оскільки дозволяє одержати 544,85 грн. прибутку з гектара. При цьому рентабельність становила 69,1%. Обприскування гороху інсектицидом Нурел Д, 55% к.е. (1 л/га) є економічно вигідним у порівнянні із Карате Зеоном, 50% мк.с. (0,7 л/га), що дало можливість одержати 319 грн. прибутку з гектара, при цьому рівень рентабельності становив 36,8%.
    Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні та проведенні досліджень і аналізі одержаних даних, апробації та впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку. Достовірність визначеного видового складу бульбочкових довгоносиків підтверджено систематиком к. б. н., ст. н. с. В.Ю. Назаренком Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, за що висловлюємо щиру вдячність.
    Апробація результатів досліджень. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися: на засіданнях лабораторії ентомології та вчених радах Інституту захисту рослин УААН (Київ 2004-2008 рр.); конференції молодих вчених «Сучасні проблеми захисту рослин (14 вересня 2004 р., м. Київ); науково- практичній конференції, присвяченій пам’яті члена кореспондента НАНУ В.Г. Доліна «Загальна і прикладна ентомологія в Україні (15-19 серпня 2005 р., м. Львів,); конференції молодих вчених «Екологічно обґрунтований захист» (4-7 жовтня 2005 р., м. Київ); конференції молодих учених та спеціалістів «Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів» (2-5 жовтня 2006 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції «Інтегрований захист рослин, проблеми та перспективи» (13-16 листопада 2006 р., м. Київ); VІІ з’їзді Українського ентомологічного товариства (14-18 серпня 2007 р., м. Ніжин).
    Публікації. За результатами досліджень щодо теми дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 6 у фахових виданнях ВАК України.
    Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 182 сторінках комп’ютерного набору, включає 27 таблиць, 23 рисунка. Складається з вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних джерел включає 205 найменувань в тому числі 23 латиницею.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В результаті проведених досліджень в зоні Північного Лісостепу України уточнено видовий склад бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ. та особливості їх біології, сезонної і багаторічної динаміки чисельності в агроценозах бобових культур, досліджено ефективність хімічного захисту гороху від цих шкідників. Удосконалено систему інтегрованого захисту від бульбочкових довгоносиків. З проведених досліджень випливають такі висновки:
    1. На посівах зернобобових культур в зоні Північного Лісостепу України виявлено 14 видів бульбочкових довгоносиків: S. lineatus L.; S. crinitus Hrbst.; S. sulcifrons Thunb.; S. humeralis Steph.; S. hispidulus F.; S. flavescens Marsh.; S. waterhоusei Walt.; S. inops Schönh.; S. longulus Gyll.; S. puncticollis Steph.; S. suturalis Steph.; S. cylindricollis Fahr.; S. callosus Gyll. а також вперше для зони виявлено S. ononidis Steph.
    2. Глобальні зміни в агроценозах вплинули на багаторічну динаміку чисельності бульбочкових довгоносиків. Найменша щільність популяції шкідника спостерігається в роки з найвищим значенням ГТК. Зона екологічного оптимуму розширюється на північ, що спричинило просування в цьому напрямі багатьох фітофагів в тому числі і бульбочкових довгоносиків. Яскравим прикладом розширення зони шкодочинності та ареалу і освоєння нових екологічних ніш є S. ononidis Shasp. якого вперше виявлено в Північному Лісостепу України.
    3. Сезонна динаміка чисельності бульбочкових довгоносиків визначається їх кормовими рослинами, погодними умовами та деякими іншими чинниками. Сходи гороху пошкоджують переважно смугастий (87,4%) та щетинистий (12,0%) бульбочкові довгоносики. Чисельність та шкодочинність цих довгоносиків збільшується на початку та всередині сезону. У зв’язку з коротким періодом вегетації гороху вони особливо небезпечні в період сходів.
    4. З інших видів, що пошкоджують горох відмічені (S. humeralis Steph., S. flavescens Marsh., та S. inops Schönh. (0,6%)), проте їхні кормові зв'язки більш тісні з дикоростучими однорічними та багаторічними рослинами родини метеликових. На цих ценозах домінує S. humeralis Steph. (52,8%) часто зустрічаються S. longulus Gyll., S. crinitus Hrbst., S. lineatus L., S. inops Schönh., S. hispidulus F., S. sulcifrons Thunb.
    5. Значному наростанню чисельності довгоносиків на люцерні сприяють оптимальні трофічні та інші чинники. Тут широко представлений S. humeralis Steph. (53,4%), у значній чисельності виявлено S. crinitus Hrbst., S. lineatus L., S. hispidulus F., S. longulus Gyll., S. sulcifrons Thunb., S. inops Schönh. Інші види траплялися в незначних кількостях в межах 0,1-0,3 %.
    6. На конюшині спостерігалася нижча загальна чисельність бульбочкових довгоносиків ніж на люцерні і суміші багаторічних бобових трав. На цій культурі домінував S. sulcifrons Thunb. (49,2%), з підвищенням щільності популяції на початку та в кінці вегетації. Цей фітофаг поширений по всій території України на стаціях з достатнім зволоженням. Переважали і такі види, як: S. crinitus Hrbst., S. lineatus L., S. humeralis Steph., S. hispidulus F., S. flavescens Marsh., S. puncticollis Steph. Інші види бульбочкових довгоносиків виявлено в незначній чисельності.
    7. На сумішах багаторічних трав спостерігалася найвища щільність популяції бульбочкових довгоносиків. На цій стації, як і на люцерні домінує S. humeralis Steph.
    8. Встановлено, що сорти Уладівський харчовий та Люлинецький короткостебельний найменше пошкоджувались бульбочковими довгоносиками роду Sitona Germ.
    9. В Північному Лісостепу України виявлено 15 видів жужелиць серед яких найбільш перспективний спеціалізований вид Bembidion properans Steph., ентомофаг бульбочкових довгоносиків, який знищує за добу до 100 яєць шкідника.
    10. Для зменшення заселення гороху бульбочковими довгоносиками обов’язково необхідна просторова ізоляція між зернобобовими культурами не менше 500 м. Висів гороху в оптимально ранні строки сприяє зменшенню пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками і веде до підвищення врожайності цієї культури.
    11. Застосування інсектицидів Гаучо, 70% з.п. (2,5 л/т) та Круізер, 35% т.к.с. (2,0 л/т) для обробки насіння гороху зменшувало шкодочинність бульбочкових довгоносиків на початку вегетації у 18 разів, при ефективності дії 95%. Тривалість такої захисної дії утримувалася більше 30 діб. При цьому рослини менше пошкоджувалися, краще розвивалися і довжина їх кореня сягала (14 см) майже вдвічі перевищуючи цей показник на контролі (8 см) де насіння гороху не оброблялося інсектицидними протруйниками.
    12. Круізер, 35% т.к.с. (2,0 л/т) та Гаучо, 70% з.п. (2,5 л/т) забезпечували також зниження чисельності передімагінальних фаз бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ. у ґрунті в період цвітіння гороху відповідно у 6 та 5 разів при ефективності дії понад 80%.
    13. Встановлено, що найбільш ефективними інсектицидами проти бульбочкових довгоносиків за обприскування гороху є такі препарати, як: Нурел Д к.е. (0,75 л/га), а з піретроїдів Карате Зеон мк.с. (0,20 л/га).

    14. Обробка насіння гороху Круізером, 35% т.к.с. (0,5 л/га) забезпечувала надійний захист рослин від бульбочкових довгоносиків і є економічно вигідною, одержано додатково 544,85 грн. прибутку з кожного гектара. При цьому рентабельність становила 69,1%. Обприскування гороху інсектицидом Нурел Д, 55% к.е. (1,0 л/га) є економічно вигідним у порівняні із Карате Зеоном, 50% мк.с. (0,1 л/га), що дало змогу одержати додатково 319 грн. прибутку з кожного гектара за рівня рентабельності 36,8%.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Петруха О.И. Формирование фауны клубеньковых долгоносиков рода Sitona Germ. / Петруха О.Ю. // «Вопросы экологии». Москва: Высшая школа. 1962. Т. VІІ. С. 135-137.
    2. Петруха О.Й. Поширення бульбочкових довгоносиків Sitona Germ. і їх кормові зв’язки / О.Й. Петруха // Проблеми ентомології в Україні. Київ. 1956. С. 202-203.
    3. Junk W. Coleopterum Catalogus / W. Junk, S. Schenkling // Curculionidae: Otiorrhynchinae. 1936. № 1. s. 1-226.
    4. Heyden L. Zweiter Beitrag zur Coleopteren-Fauna der Amurländer / L. Hayden // Entomol. 1887. Bd. XXXI, H. 11. s. 22-54.
    5. Петруха О.И. / О.И. Петруха Ленинград: изд. «Наука» 1969. 576 с. (Клубеньковые долгоносики рода Sitona Germ. фауны СССР. вредящим бобовым культурам).
    6. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений / [Долин В.Г. Стовбчатый В.Н. и. др.]; под ред. В.П. Васильева. [3-х т. Т. 2.]. К.: Урожай, 1988. С. 90.
    7. Иоаннисиани Т.Г. Жуки дoлгоносики Белорусии (Coleoptera, Curculionidae) / Иоаннисиани Т.Г. Минск.: изд. «Наука и техника», 1972. 352с.
    8. Germar E.F. Fauna insectorum Europae / E. F. Germar // Mag. Entomologic. 1817. s. 45-68.
    9. Reitter E. Fauna Germanica / E. Reitter // Stuttgart. 1916. Käf. Deutsch. Reich., Bd. V. s.26-62.
    10. Junk W. Coleopterum Catalogus / W. Junk, S. Schenkling // Curculionidae: Brachyderinae. 1939. № 3. s. 197-327.
    11. Schönherr C.I. Genera et species Curculionidum / C.I. Schönherr // Synonymia Insectorum. Pares. 1840. T. VI, № 1. s. 44-52.
    12. Jacquelin du Val. Genera des Coleopteres d’Europe / Jacquelin du Val // Paris. 1868. t. 4. vol. 43-51.
    13. Calwers C.G. Käferbuch. Naturgeschichte der Käfer Europas. Stuttgart, 1893. 155 s.
    14. Линдеман К. Обзор географического распространения жуков в российской империи / Карл Линдеман // Труды русского энтом. обще-ва, СПб. 1871. Т. 6. 366 с.
    15. Гроссгейм Н.А. Материалы к изучению клубеньковых долгоносиков (Sitona Germ.) / Н.А. Гроссгейм // Труды Млеевской сад.-огород. опытн. стан. Киев. 1928. вып. 17. 57 с.
    16. Беляев М.И. Гороховые слоники / М.И. Беляев // Бюлл. Московской с.-х. областной опытной станции. 1934. № 2. С. 3-43.
    17. Улашкевич М.И. Бульбочкові довгоносики / М.И. Улашкевич // державне видавництво радян. літератури УССР. Київ-Харків. 1936. С. 52-56.
    18. Кокорин А.К. К биологическому обоснованию мер борьбы из отряда Coleoptera // А.К. Кокорин // Труды всесоюзного института защиты растений. Ленинград. вып. 14. С. 13-30.
    19. Богачева В.И. Вредители и болезни клевера в Свердловской области и меры борьбы с ними / В.И. Богачёва, А.В. Коробейникова // Академия наук СССР. Свердловск. 1957. С. 7-13.
    20. Богачева В.И. Клубеньковые долгоносики (Sitona Germ.) как вредители корневой системы клевера в условиях Свердловской области: авторреф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. энтомология «Уральского филиала АН СССР» / В.И. Богачева. Свердловск, 1962. 19с.
    21. Климова Л.Е. Энтомофауна однолетних бобовых культур среднего Урала / Л.Е. Климова // Труды Уральского научно-исследовательского института с.-х. Свердловск. 1967. Т. VII. С. 268-271.
    22. Тверитина Т.А. О долгоносиках Закарпатья связанных с бобовыми травами / Т.А. Тверитина // Ужгородский государственный университет научные. записки. изд-во. Львовского университета им. И. Франка. 1955. Т. ХІ. С. 85- 87.
    23. Тверитина Т.А. О характере распределения долгоносиков Закарпатья / Т.А. Тверитина // Ужгородский государственный университет научные записки. изд-во. Львовского университета им. И. Франка. 1956. Т. ХХI. С. 135-145.
    24. Савченко Є.М. Шкідники і хвороби польових культур та заходи боротьби з ними / Є.М. Савченко, П.І. Савинський // «Радянська школа». Київ. 1959. С. 79-81.
    25. Орлов Ю.М. Видовой состав и вредоносность (Sitona Germ.) на горохе / Ю.М.Орлов // Труды Великолуцкого с.-х. института. 1969. вып. 8. С. 237-240.
    26. Размадзе К.С. К изучению видового состава и количественного соотношения жуков долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae), распространенных на люцерне, клевере и эспарцете / К.С. Размадзе, Е.А. Кохредзе // Труды н.-и. земледелия Груз. ССР. 1968. вып. 15. С. 215-220.
    27. Терещенко В.Е. Видовой состав и динамика численности вредителей клевера / В.Е. Терещенко // Научные труды УСХА. Комплексные методы борьбы с вредителями и болезнями с.-х. культур. Киев. 1977. вып. 159. С. 26-29.
    28. Ковальский Е.П. Видовой состав и количественное состояние клубеньковых на посевах люцерны цетральной Лесостепи УССР / Е.П. Ковальский // Научные труды УСХА. Защита растений от вредителей и болезней. Киев. 1979. вып. 230. С. 77-79.
    29. Ковальский Е.П. Видовой состав вредителей люцерны в условиях центральной Лесостепи УССР / Е.П. Ковальский, А.К. Ольховская-Буркова // Интегрированная защита растений от вредителей и болезней зерновых и кормовых культур. Киев. 1981. С. 108-113.
    30. Антонова В.П. Видовой состав, биология и меры борьбы с клубеньковыми долгоносиками на семенной люцерне / В.П. Антонова // Защита с.-х. растений от вредителей и болезней. Кишинев. 1979. С. 13-18.
    31. Золин В.П. Видовой состав вредителей люцерновых полей в Белоруии / В.П. Золин, Л.А. Ефремова // Защита растений. 1982. вып. 7. С. 110-117.
    32. Гончаренко О.И. Динамика численности насекомых на посевах зернобобовых и многолетних бобовых трав / О.И. Гончеренко. Саади Хуссейн // Сборник научных трудов УСХА «Интегрированная защита растений от вредителей и болезней с.-х. культур». 1983. С. 17-20.
    33. Ермаков А.В. Долгоносики вредители бобовых трав / А.В. Ермаков, А.Ф. Рогулев // Защита растений. 1984. № 12. С. 41.
    34. Павлов И.Ф. Клубеньковые долгоносики / И.Ф. Павлов // «Агротехнические методы защиты растений», Россельхозиздат. Москва. 1971. С. 124-126.
    35. Роик Д.А. Клубеньковые долгоносики и жужелицы на посевах однолетних зернобобовых культур и многолетних бобовых трав / Д.А. Роик, О.И. Гончаренко // Технол. защиты с.-х. культур от вредителей, болезней и сорняков. Киев. 1991. С. 60-65.
    36. Петруха О.И. Клубеньковые долгоносики рода Sitona Germ. (Curculiоnidae, Coleoptera) фауны СССР, вредящие бобовым растениям: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. биол. наук: спец. энтомология Сельскохозяйственная академия” / О.И. Петруха. Киев. 1965. 41 с.
    37. Абдыразаков А.А. Клубеньковые долгоносики вредители всходов люцерны / А.А. Абдыразаков // Киргизское научн. производ. объеодн. по земледелию, министерство с.-х. Киргизской ССР. Фрунзе. 1983. 11 с.
    38. Васильев В.П. Вредная энтомофауна козлятника восточного и щавеля кормового / В.П. Васильев, С. К. Гребенщиков // Сборник волгод. гос. молочнохоз. акад. Вологда. 1998. С. 35-37.
    39. Горган М.Д. Главнейшие виды долгоносиков на посевах семенной люцерны и интегрированные приемы борьбы с ними / М.Д. Горган // Технол. защиты с.-х. культур от вредителей, болезней и сорняков. Киев. 1991. С. 78-85.
    40. Агнаева Н.Г. Долгоносики на многолетних бобовых трав в Северной Осети / Н.Г. Агнаева // Защита растений. 1994. № 12. С. 18.
    41. Щеголев В.Н. Насекомые вредящие полевым культурам / В.Н. Щеголев, А.В. Знаменский, Г.Я. Бей-Биенко // В кн.: Щеголев В.Н. [и др.]. М.-Л. 1937. 528 [297-302] с.
    42. Тураев Н.С. Исследование вредоносности гороховых слоников (S. Lineatus l. и S. Crinitus Hrbst.) / Н.С. Тураев // Запад. Ленинград с.-х. институт. 1938. вып. І. С. 78-96.
    43. Боякова А.С. Роль клубеньковых долгоносиков в гибели клеверов на Урале / А.С. Боякова // Журнал «Селекция и семеноводство». 1948. - № 12.- С. 60-63.
    44. Петруха О.Й. Шкідники бобових та злакових рослин / О.Й. Петруха, О.П. Кришталь // Видав-во КДУ ім. Т.Г. Шевченка Київ. 1949. С. 72-102.
    45. Петруха О.Й. Защита всходов бобовых от вредителей / О.Й. Петруха // Защита растений от вредителей и болезни. 1962. № 4. С. 41-42.
    46. Арсеньева М.В. Вредители и болезни гороха и кормовых бобов в Иркутской области / М.В. Арсеньева, С.А. Кулик // Кн. Издательство, Иркутск. 1962. 27 с.
    47. Зверезомб-Зубовський Е.В. Вредители сахарной свеклы / Е.В. Зверезомб-Зубовский // изд. АН УССР. Киев. 1956. С. 102-103.
    48. Ракаускас П. Вредители гороха в Литовской ССР / П. Ракаускас // Защита растений от вредителей и болезней. 1962. № 6. С. 28-29.
    49. Williams L. Pea leaf weevil herb ivory on pea seedlings: Effects on growth response and yield / Livy Williams, D. J. Schotzko, L. E. O’Keefe // Entomol. exp. et appl. 1995. 76, № 3. С. 255-269.
    50. Каравянский Н.С. Вредители кормовых культур / Н.С. Каравянский // Труды всесоюзного научно иссле-го ин-та защиты растений. Леннград. 1964. вып. 22. С. 228-229.
    51. Виноградова Н.М. Вредители гороха / Н.М. Виноградова // Труды всесоюзного научно иссле-го ин-та защиты растений. Ленинград. 1964. вып. 22. С. 217-219.
    52. Виноградова Н.М. Вредители и болезни зернобобовых культур / Н.М. Виноградова // Труды всесоюзного научно иссле-го ин-та защиты растений изд. «Колос». Ленинград. 1965. вып. 25. С. 150-153.
    53. Шапошникова Н.Г. Вредители гороха и болезни бобовых трав / Н.Г. Шапошникова // Труды всесоюзного научно иссле-го ин-та защиты растений изд. «Колос». Ленинград. 1966. вып. 28. С. 153-157.
    54. Быкова Е.П. Вредители гороха / Е.П. Быкова // Труды всесоюзного научно иссле-го ин-та защиты растений. Ленинград. 1969. вып. 34. С. 169-175.
    55. Золин В.Н. Основные вредители зернобобовых кульутр в Белорусской ССР / В. Н. Золин, Л.А. Ефремова // Тез. докл. научн. произв. конференций Рига. 1983. Ч. 1. С. 33-34.
    56. Золин В.Н. Защита посевов гороха от клубеньковых долгоносиков / В.Н. Золин, Л.А. Ефремова // инф. листок БелНИИНТИ. Минск. 1986. 3 с.
    57. Тураев Н.С. Энтомологический фактор в семеноводстве люцерны / Н.С. Тураев, П.И. Койгородцев // Труды с.-х. ин-та. Свердловск. 1969. № 15. С. 201-27.
    58. Вредители и болезни сельскохозяйственных растений / [Васильева В.П., Пересыпкина В.Ф. и др.]; под ред. В.П. Васильева. К.: изд. «Урожай». 1969. С. 155-156.
    59. El-Dessouki Sami A. Der Einfluss von Larven der Yattung Sitona (Curculionidae) und unige leguminosen. J. anger. Entomol., - 1971. 67, № 4. рр. 441-431.
    60. Кокорин А.Н. Перспективный способ защиты растений / А.Н. Кокорин, Л.А. Архарова // Защита растений изд. «Колос».- 1968. № 8. С. 15-16.
    61. Лукина М.И. Повреждаемость зернобобовых культур клубеньковыми долгоносиками в кормовых смесях / М.И. Лукина, А.П. Исаев // Полит. инст. техн. информации ВНИИ зернобобовых и крупяных культур. 1977. № 15. С. 78-80.
    62. Жуковский С.Г. Защита всходов гороха от клубеньковых долгоносиков / С.Г. Жуковский, С.Г. Иванов // Бюлл. Всесоюз. научн. исследов. Института защиты растений. 1976. № 37. С. 38-41.
    63. Александров Т.Ф. Влияние плотности жуков ситонов на их прожорливость в поисках гороха / Т.Ф. Александров // Сборник научн. трудов Белоруссии. 1977. вып. 23. С. 24-25.
    64. Havlickova H. Causes differ rent feedinprates of pea leaf weevil S. lineatus L. on three pea caltivars / H. Havlickova // Entomol. exper. appl. 1980. 27, 3. s. 283-293.
    65. Опанасенко Ф.И. Клубеньковые долгоносики Sitona Germ. юга Западной Сибири / Ф.И. Опанасенко // Сб. научн. трудов институт с.-х. культур от вредителей и болезней. Новосибирск. 1986. С. 51-55.
    66. Старостин С.П. Вредители, болезни и сорняки гороха и меры борьбы с ними / С.П. Старостин, В.В. Котова, Н.А. Цветкова, Л.А. Борисенко // Защита растений. 1988. № 3. С. 14-15.
    67. Алехин В.Т. Контроль фитосанитарного состояния посевов зернобобовых трав / В.Т. Алехин, А.В. Ермаков, В.И. Черкашин // Защита и карантин растений. 1998. № 6. С. 43
    68. Бояр Д.М. Экономические пороги вредоносности основных вредителей / Д.М. Бояр // Защита растений. Минск. 2003. Вып. 27. С. 53-61.
    69. Брагина А.А. Біологическія наблюденія надъ гороховымъ долгоносикомъ (Sitona lineatus L.) / А.А. Брагина // «Хозяйство». Киев. 1910. № 31. С. 1407-1414.
    70. Добродеев А. Гороховые слоники меры борьбы с ними / А. Добродеев // Труды бюро по энтомологии учетн. комиссии. Министерство Земледелия. Петербург. 1915. Т. ХІ. № 8. 37 с.
    71. Петруха О.Й. Шкідники України / О.Й. Петруха // державне сільгоспвиробництво. Харків. 1931. 40 с.
    72. Кулагин Н.М. Вредные насекомые и меры борьбы с ними / Н.М. Кулагин // Ленинград. 1940. Т. 1. С. 257-259.
    73. Герасимова А.И. Вредители и болезни кормовых трав / А.И. Герасимова, О.М. Миняева // Сельхозиз. Москва. 1960. С. 32-35.
    74. Петруха О.И. Формирование фауны клубеньковых долгоносиков рода Sitona Germ. / О.И. Петруха // Вопросы экологии. Москва. 1962. Т. VII. С. 135-137.
    75. Михайлов К.Г. О летних миграциях эспарцетного долгоносика / К.Г. Михайлов // Защита растений от вредителей и болезней. Москва. 1962. № 1. С. 31.
    76. Рыбчин В.Е. О зимовке клубеньковых долгоносиков / В.Е. Рыбчин // Защита растений. 1967. № 12. С. 18.
    77. Красутская А.Г. Вредное влияние клубеньковых долгоносиков при накоплении азота люцерной в условиях орошения / А.Г. Красутская // Орошаемое земледелие. 1968. Вып. 3. С. 125-127.
    78. Мегалов В.А. Вредители гороха и других однолетних зернобобовых культур / В.А. Мегалов // Выявление вредителей полевых культур изд-во «Колос». Москва. 1968. С. 88-92.
    79. Петруха О.Й. Клубеньковые долгоносики / О.Й. Петруха // Защита растений. 1970. № 6. С. 24-26.
    80. Кабыш Т.А. Особенности развития мотылькового долгоносика Sitona flavescens Mrsh. в Московской области / Т.А. Кабыш // Защита растений. 1975. вып. 4. С. 141-147.
    81. Melamed-Madjar V. Observations on four species of Sitona (Coleoptera, Curculionidae) occring in Israel / V. Melamed-Madjar // «Bull. Entomol. Res.». 1966. № 3. р. 505-514.
    82. Ботвина М.П. Клубеньковые долгоносики Татарии / М.П. Ботвина // Уч. зап. Казанского гос. университета. 1956. Т. 116. С. 4-6.
    83. Макаренко Е.Е. Клубеньковые долгоносики, вредящие бобовым культурам и меры борьбы сними / Е.Е. Макаренко // Тр. по селекции, агротехники и защите растений. 1956. Т. 5. С. 175-182.
    84. Тураев Н.С. Гороховые слоники (Sitona lineatus L. и Sitona crinitus Hrbst.) / Н.С. Тураев // Труды Свердловского с.-х. ин-та. 1957. Т. 1. С. 125-150.
    85. Бодренков Г.Е. К экологии вредителей клевера лугового / Г.Е. Бодренков // Уч. зап. Орловского гос. пед. ин-та. 1959. Т. 14. вып. 5. С. 133-151.
    86. Горбунова Н.Н. Клеверные клубеньковые долгоносики и борьба с ними / Н.Н. Горбунова // Бюлл. научно техн. инф. «Белорусский НИИ земледелия». 1960. № 3. С. 40-41.
    87. Тураев Н.С. Видовой состав и географическое распространение клубеньковых долгоносиков на Урале // Тр. Свердловского с.-х. института. 1968. Т. 15. С. 218-223.
    88. Александрова М.М. Животное население почв в агробиоценозах Среднего Поволжья / М. М. Александрова, Н.М. Утробина // Животное население почв и агробиоценозов и его изменение под влиянием с.-х. производства. 1969. С. 3-62.
    89. Краснопольская Л.Ф. Видовой состав клубеньковых долгоносиков левобережных областей Украины / Л.Ф. Краснопольская // Тр. Харьковского с.-х. института. 1972. Т. 172. С. 14-24.
    90. Rezmani A. Polskie pismo entomologiczne / A. Rezmani, W. Stein // Bulletin entomologique de pologne. 1973. T. 43. s. 819-826.
    91. Шуманова В.И. Вредители люцерны на Алтае / В.И. Шуманова // Труды Алтайск краевой станции защиты растений. Барнаул. 1949. № 1. С. 119-154.
    92. Антонова В.П. Биологические особенности корневого люцернового долгоносика в Молдовии / В.П. Антонова // Защита с.-х. растений от вредителей и болезней. Кишенев. 1978. С. 37-42.
    93. Корзун Б.Г. Об изучении клубеньковых долгоносиков на люцерне в Иркутской области «Насекомые Восточной Сибири» / Б.Г. Корзун // Иркутск. 1978. С. 172-175.
    94. Zurańska Irena. Wyniki obserwacji nad występowaniem oprzędzików Sitona sp. / Irena Zurańska, Sadej Wojciech // (Coleoptera, Curculionidae) na uprawach bobiku w woj. olsztyńskin. «Ochr. roslin». 1979. 23. № 2. C. 12-15.
    95. Сади Хуссейн. Закономерности динамики численности клубеньковых долгоносиков на посевах однолетних зернобобовых культур и интегрированные приемы борьбы с ними / Сади Хуссейн // Биологическая и химическая защита растений от вредителей, болезней и сорняков. 1985. С. 44-56.
    96. Иванов С.Г. Для рациональной борьбы с долгоносиками / С.Г. Иванов, С.Г. Жуковский // Защита растений. Москва. 1983. № 9. С. 42-43.
    97. Czerniakowski Z. W. Dynamika występowania opzędzika pregowanego (Sitona lineatus L.) na nieużytkach I gruntach odtogowanych w potudniono-wsochodnij Polsce / Z. W. Czerniakowski // Mater. 35 Ses. nauk. Inst. ochr. rošl. Poznań. 1995. Cz. 1. C. 132-138.
    98. Санникова М.Ф. Динамика численности клубеньковых долгоносиков на козлятнике восточном / М.Ф. Санникова, С.П. Грейзе // Сиб. вестн. с.-х. науки. 1995. № 3-4. С. 110-113.
    99. Энциклопедический словарь юного земледельца / [Э61 Сост. Джахангиров А.Д. и др.]. М.: Педагогика, 1983. С. 16-17.
    100. Шевчук І.В. Сучасні методи захисту плодово-ягідних та овочевих культур від шкідників організмів / І.В. Шевчук // «Раритет». Киев. 2003. С. 88-90.
    101. Петруха О.Й. Агротехника в борьбе с вредителями / О.Й. Петруха // Сахарная свекла. 1980. № 2. С. 29-33.
    102. Довідник із захисту рослин [Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та інші]; за ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. С. 12-18.
    103. Лихочвор В.В. Рослиництво / В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко // Сучасні інтенсивні технології основних польових культур. Львів. 2006. С. 328-379.
    104. Лихочвор В.В. Рослиництво / В.В. Лихочвор // Технології вирощування сільськогосподарських культур. Київ. 2004. С. 346-363.
    105. Маркова Т.Ю. Шкідники гороху / Т.Ю. Маркова, В.П. Петренкова // Агроном. 2005. № 2 (8). С. 55-61.
    106. Демкин В.И. Совершенствование защиты гороха от вредителей / В.И. Демкин, М.В. Добронранцева, А.В. Демкин // Защита и карантин растений. 2007. № 12. С. 25-26.
    107. Батиашвили И.Д. Результаты испытания синтетических препаратов против главнейших вредителей кормовых трав / И.Д. Батиашвили, Т.М. Чавчанидзе, Э.М. Самунджива // Труды Института защиты растений. Изд-во академия наук грузинской ССР. Тбилиси. 1950. С. 32-34.
    108. Шапиро И.Д. Повышения урожая гороха путем защиты его от повреждения клубеньковыми долгоносиками / И.Д. Шапиро // Изд. «Советская академия». Москва. 1952. № 4. С. 44-48.
    109. Костылев А.Д. Применение ДДТ и гексахлорана в борьбе с вредителями семенной люцерны и влияние полива люцерны на изменение видового состава вредителей / А.Д. Костылев // Труды Кубанского с.-г. Института. Изд. «Советская Кубань». Краснодар. 19
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины