БІОЛОГІЯ ЩИТОНОСОК БУРЯКОВОГО АГРОБІОЦЕНОЗУ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ ПРОТИ НИХ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : БИОЛОГИЯ щитоносок свекольного агробиоценоза И ОБОСНОВАНИЕ защитных мер против НИХ В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ Лесостепи УКРАИНЫ



  • Название:
  • БІОЛОГІЯ ЩИТОНОСОК БУРЯКОВОГО АГРОБІОЦЕНОЗУ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ ПРОТИ НИХ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • БИОЛОГИЯ щитоносок свекольного агробиоценоза И ОБОСНОВАНИЕ защитных мер против НИХ В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ Лесостепи УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 165
  • ВУЗ:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

    БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





    На правах рукопису



    ШУШКІВСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

    УДК 633.63:632.768/.934(477.41)

    БІОЛОГІЯ ЩИТОНОСОК БУРЯКОВОГО АГРОБІОЦЕНОЗУ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ ПРОТИ НИХ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

    16.00.10 ентомологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук



    Науковий керівник
    Федоренко Віталій Петрович,
    доктор біол. наук, професор,
    член-кореспондент УААН










    Біла Церква 2003








    ЗМІСТ

    стор.
    ВСТУП___________________________________________________ 4
    РОЗДІЛ 1 Огляд літератури__________________________________ 8
    РОЗДІЛ 2 Місце, умови і методика проведення досліджень________ 37
    2.1 Грунтово-кліматична характеристика району досліджень___ 37
    2.2 Загальні обліки і спостереження_______________________ 42
    2.3 Вегетаційні досліди___________________________________ 44
    2.4 Лабораторні досліди___________________________________ 46
    2.5 Польові досліди_______________________________________ 47
    2.6 Виробничі досліди_____________________________________ 49
    РОЗДІЛ 3 Характеристика агробіоценозу бурякового поля_________ 50
    РОЗДІЛ 4 Біологія щитоносок, що оселяються на посівах
    цукрових буряків___________________________________ 54
    4.1 Зимівля______________________________________________ 54
    4.2 Весняне пробудження__________________________________ 55
    4.3 Відкладання яєць______________________________________ 56
    4.4 Постембрональний розвиток____________________________ 60
    4.4.1 Вплив температури і вологості повітря на розвиток
    личинок, лялечок та імаго Cassida nebulosa L.___________ 60
    4.5 Кількість генерацій___________________________________ 69
    4.5.1 Вплив довжини дня і температури повітря на
    кількість генерацій у Cassida nebulosa L._______________ 70
    4.6 Фенологія Cassida nebulosa L.__________________________ 74
    РОЗДІЛ 5 Трофічні зв’язки бурякової та лободової щитоносок____ 79
    5.1 Кормові рослини_____________________________________ 79
    5.2 Плодючість_________________________________________ 81
    5.3 Кормові зв’язки личинок та тривалість їх розвитку________ 84

    РОЗДІЛ 6 Біотичні фактори, що впливають на життя та
    розвиток щитоносок_______________________________ 86
    РОЗДІЛ 7 Стан популяцій і прогноз чисельності щитоносок______ 90
    7.1 Динаміка чисельності Cassida nebulosa L і Cassida nobilis L
    на території Білоцерківського району Київської області____ 90
    7.2 Стан популяції Cassida nebulosa L. у 19962002 рр.________ 94
    7.3. Алгоритми прогнозування чисельності щитоносок________ 97
    РОЗДІЛ 8 Шкідливість щитоносок та заходи захисту буряків_____ 100
    8.1 Характер шкоди, що завдають щитоноски, на початку
    вегетації ___________________________________________ 101
    8.2 Шкідливість Cassida nebulosa L. у другій половині
    вегетації цукрових буряків _________________________________ 101
    8.3 Пороги шкодочинності ______________________________ 108
    8.4 Дія різних норм витрати фурадану, 35% т.пс. на
    бурякову щитоноску _______________________________ 113
    8.5 Вплив передпосівної обробки насіння цукрових
    буряків пестицидами на урожайність коренеплодів
    та збір цукру ______________________________________ 114
    8.6 Ефективність обприскування цукрових буряків
    інсектицидами у другу половину вегетації_____________ 124
    РОЗДІЛ 9 Економічна ефективність обприскування посівів
    цукрових буряків проти щитоносок_____________________ 127
    ВИСНОВКИ ___________________________________________ 130
    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ________________________ 132
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ____________________ 133
    ДОДАТКИ_____________________________________________ 150









    ВСТУП

    Для Лісостепу України цукрові буряки є традиційною культурою і основним джерелом отримання цукру цінної продукції різнобічного використання. Важливе значення мають і продукти переробки цукрових буряків. Меляса і жом є сировиною для харчової, парфумерної і текстильної промисловості. Жом і гичку використовують на корм тваринам.
    Грунтово-кліматичні умови Лісостепу Украіни дають змогу одержувати високі та сталі врожаї цукрових буряків, які можуть повністю задовольнити потреби промисловості в сировині. Для цього потрібно впроваджувати у виробництво сучасну інтенсивну технологію вирощування цукрових буряків, складовою частиною якої є інтегрована система захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів.
    Актуальність теми. В сучасних умовах у сільськогосподарських підприємствах відбувається зниження загального рівня культури землеробства, що призводить до погіршення фітосанітарного стану агробіоценозів та спричиняє спалахи масових розмножень шкідливих організмів.
    Впровадження у виробництво токсикації сходів цукрових буряків зменшує шкодочинність довгоносиків, блішок, крихітки, але менше впливає на щитоносок, які з’являються на плантаціях значно пізніше і завдають рослинам непоправної шкоди, знищуючи листкову поверхню на 5075%, а на окремих ділянках навіть більше.
    У науковій літературі недостатньо висвітлено вплив біотичних і абіотичних факторів на щитносок на усіх стадіях їх розвитку, трофічні зв’язки та пошкодження ними листкової поверхні у другу половину вегетації і як результат зниження урожайності і цукристості коренеплодів.



    Лише системний підхід до пізнання закономірностей динаміки чисельності щитоносок, уточнення їх біології може стати підгрунтям для розробки високоефективної та екологічно орієнтованої системи захисту від цих шкідників.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою тематичного плану наукових досліджень Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІЦБ Цукрові буряки”. Номер державної реєстрації 0196U012876 на 1995-2000 рр. та 0101U001242 на 2001- 2005 рр.
    Мета досліджень полягає у вивченні біологічних особливостей щитоносок та вдосконаленні на цій основі контролю їх чисельності з урахуванням змін та закономірностей, що проходять в агробіоценозах.
    Дослідження спрямовані на вирішення таких завдань:
    - уточнення видового складу щитоносок;
    - уточнення біологічних особливостей щитоносок в сучасних умовах;
    - визначення сезонної та багаторічної динаміки чисельності щитоносок;
    - встановлення ролі і значення ентомофагів у зниженні щільності популяції щитоносок;
    - уточнення шкодочинності, зокрема економічних порогів чисельності;
    - вивчення ефективності дії сучасних інсектицидів для захисту цукрових буряків від щитоносок.
    Об’єкт досліджень рослини буряків, бур’янів, щитоноски та інсектициди при різних способах їх застосування.
    Предметом досліджень були особливості біології, їх шкодочинність та заходи захисту цукрових буряків від щитоносок.
    Методи дослідження вегетаційні, лабораторні та польові.
    Наукова новизна. Встановлені динаміка чисельності щитоносок на різних стадіях їх розвитку і вплив погодних умов та ентомофагів на їх кількість і шкодочинність. В личинках і лялечках щитоноски бурякової вперше виявлені два види паразитичних перетинчастокрилих Teleopterus erxias Walker, родина Eulophidae (в літературних джерелах він значиться як внутрішній паразит яєць) та гіперпаразит з родини Pteromalidae.
    Встановлено видове співвідношення щитоносок в агробіоценозі і особливості заселення ними бурякового поля.
    Визначені параметри шкодочинності бурякової щитоноски залежно від її чисельності, фаз розвитку і стану рослин.
    Встановлена кореляційна залежність між ступенем пошкодження листкової поверхні цукрових буряків щитоносками, масою коренеплодів та їх цукристістю.
    Доповнена система заходів захисту цукрових буряків від щитоносок.
    Практичне значення. Встановлені конкретні строки (з 20 червня по 24 липня) з’явлення у значній кількості жуків нового покоління бурякової щитоноски у другу половину вегетації цукрових буряків.
    Уточнені економічні пороги шкодочинності щитоносок у другу половину вегетації: 10 комах на 1 рослину.
    Для надійного захисту бурякових плантацій від щитоносок обгрунтована доцільність застосування у другу половину вегетації при перевищенні порогу шкодочинності таких препаратів, як діазинон, 60% к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак, 10% к.е. (0,1 л/га), нурел Д, 55% к.е. (0,8 л/га) та шерпа, 25% к.е. (0,1 л/га), які забезпечують надійний захист плантацій від щитоносок.
    Наукові положення, які виносяться на захист:
    - особливості біології щитоносок в умовах Центрального Лісостепу;
    - стан популяції та шкідливість бурякової щитоноски;
    - роль і значення ентомофагів у зниженні чисельності щитоносок;
    - алгоритми прогнозування щитоносок;
    - ефективність ряду інсектицидів проти щитоносок.
    Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто узагальнила результати вітчизняних та зарубіжних досліджень. Самостійно провела лабораторні та польові досліди, теоретичні і практичні узагальнення, статистичну обробку отриманих даних на персональному комп’ютері Graphics Series G655”.
    Польові досліди проведені в науковій сівозміні Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІЦБ УААН, Білоцерківського ДАУ.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались щорічно на засіданнях кафедри захисту рослин, ради агрономічного факультету Білоцерківського державного аграрного університету у 19972003 роках, на Всеросійській науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка А.Л. Мазлумова (Рамонь, 1996), Республіканській ентомологічній конференції, присвяченій 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (Ніжин, 2000), науково-практичній конференції Захист цукрових буряків від шкідників, хвороб та бур’янів” (Біла Церква, 2002), науково-практичній конференції Новітні технології в рослинництві” (Біла Церква, 2002), VI з’їзді Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 2003).
    Публікації. Основні положення дисертації викладені в 7 роботах, з них 4 наукові праці, 3 тези доповідей конференцій і з’їзду.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 132 сторінках комп’ютерного набору, містить 27 таблиці, 26 рисунків. Список літератури включає 183 джерела, у тому числі 16 зарубіжних авторів.
    Робота складається зі вступу, огляду літератури, умов та методики досліджень, аналізу їх результатів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і додатків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У Центральному Лісостепу України у агробіоценозі бурякового поля серед комах підродини Cassidinae Steph. домінантом є бурякова щитоноска. Лободова і кропивна щитоноски виявлені у незначній кількості. Осотова щитоноска оселяється на буряковому полі і є корисним фітофагом, оскільки живиться осотом. Темношовна, жовтувата, зелена, болотна і березкова щитоноски виявлені за межами бурякового поля.
    2. Основними місцями зимівлі лободової щитоноски є лісосмуги, бурякової узлісся. Вихід щитоносок з місць зимівлі відбувається за СЕТ вище 100С понад 390С.
    3. Відкладання яєць буряковою щитоноскою розпочинається при СЕТ 881330С. Чим інтенсивніше відбувається наростання температур, тим менше часу потрібно для статевого дозрівання. Залежно від погодних умов період відкладання яєць триває 2455 діб.
    Дозрівання гонад у жуків нового покоління відмічено: в кінці червня 1996 р. (СЕТ5000С), на початку липня 1999 р. (СЕТ6420С) та у середині липня 2002 р. (СЕТ 6730С).
    4. У природних умовах бурякові щитоноски добре розвиваються за середньодобової температури вище 180С. Найчутливішими до зміни погодних умов є личинки, особливо молодших віків, які не витримують контакту з водою.
    5. Для розвитку від яйця до імаго для бурякової щитоноски достатньо суми ефективних температур вище 100С 3900С, а для початку розвитку другого покоління 5000С і тривалість дня не менше 16 годин. При скороченні світлового дня друге покоління не встигає завершити свій розвиток.
    6. Значна кількість жуків нового покоління бурякової щитоноски з’являється з 20 червня по 24 липня. Саме в цей період міграція жуків нового покоління бурякової щитоноски на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна. Важливо проводити спостереження за поведінкою комах і обстеження різних стацій, щоб у разі утворення осередків високої чисельності щитоноски поблизу цукрових буряків прогнозувати захисні заходи.
    7. Повноцінне живлення бурякової щитоноски відбувається на лободі, лутизі і цукрових буряках. Основною рослиною, на якій розвивається її потомство, є лобода біла (Chenopodium album L.), придатними є лутига списовидна (Atriplex hastata L.) і меншою мірою буряки (Beta vulgaris L.).
    8. В окремі роки за значно високої температури повітря (1999 р.) паразити відіграють значну роль в обмеженні числа щитоносок на стадії розвитку личинок та лялечок. Вони належать до надродини Chalcidoidea, підряду паразитичних перетинчастокрилих (Hymenoptera, Parasitica). Найчисленішим є вид Aprostocetus bruzzonis Masi. Вперше виявлені в личинках бурякової щитоноски: вид Teleopterus erxias Walker (родина Eulophidae) та гіперпаразити з родини Pteromalidae.
    9. З 1995 р. заселеність буряковою щитоноскою біотопа почала зростати і залишається не меншою 15,9%. У лободової щитоноски в роки досліджень спостерігався депресивний стан.
    10. У другу половину вегетації цукрових буряків при пошкодженні буряковою щитоноскою рослин в 34 бали істотно зменшується маса гички ( на 1,131,69 кг/м2), коренеплодів (на 1,121,32 кг/м2) і вміст цукру (на 1,21,3%).
    11. Пороговою чисельністю шитоносок слід вважати у фазу першої пари листків 0,65 жука на 1 рослину, у другу половину вегетації 10 комах на 1 рослину.
    12. Застосування інсектицидів у фазу змикання листків у міжряддях забезпечило збереження коренеплодів 4,88,0 т/га і отримання прибутку 1687,52007,8 грн./га. Рентабельність дорівнює 40,648,7%.
    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    1. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами фураданом т.пс. (30 л/т), круїзером 350 FS, т.к.с. (15 л/т) та їх сумішами з фунгіцидіами: фурадан, т.пс. + тачигарен, 70% з.п. (30 л/т + 6 кг/т); гаучо,70% з.п. + тачигарен, 70% з.п. (60 л/т + 6 кг/т); гаучо, 70% з.п. + сульфокарбатіон К, 9095% п. (60 л/т + 4 кг/т); фурадан т.пс. + семафор, т.к.с. (15+2 л/т) + сульфокарбатіон К, 9095% п. (4 кг/т); фурадан т.пс. + семафор, т.к.с. (25+2 л/т) + сульфокарбатіон К, 9095% п. (4 кг/т); фурадан т.пс. (30 л/т) + сульфокарбатіон К, 9095% п. (4 кг/т); фурадан, т. пс. (30 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); гаучо, 70% з.п. (60 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); круізер 350 FS, т.к.с. (15 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); фурадан, т. пс. (15 л/га) + гаучо, 70% з.п. (45 кг/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); фурадан, т. пс.(15 л/т) + круізер 350 FS, т.к.с.(10 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т); фурадан т. пс. (15 л/т)+ промет 400, 40% т.п.(15 л/т) + апрон XL, 35% т.к.с. (2 л/т) надійно захищає посіви цукрових буряків від шкідників, у тому числі і від щитоносок, знижує ураженість рослин коренеїдом і сприяє збільшенню урожаю коренеплодів.
    2. У другу половину вегетації рослин (з 20 червня по 24 липня) бурякова щитоноска заселяє спочатку краї плантацій. Тому, за порогової чисельності 10 комах на 1 рослину, обприскування інсектицидами слід проводити на крайових смугах шириною 4060 м за периметром поля, або тільки з двох-трьох боків, де відмічається загроза від шкідників і тільки при необхідності обробляти усе поле. Доцільно застосовувати: діазинон, 60% к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак, 10% к.е. (0,1 л/га), нурел Д, 55% к.е. (0,8 л/га) та шерпу, 25% к.е. (0,1 л/га).








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Бровдій В.М. Жукилистоїди, щитоноски і шипоноски: Фауна України. К.: Наукова думка, 1983. Т.19. Вип.20.188 с.
    2. Васильев Е.М. Благородная щитоноска. Вредители свеклы // Отчет о деятельности энтомологической станции Всероссийского общества сахарозаводчиков за 1911 год. Смела, Черкасский уезд, Киевская губерния. К., 1912. С.162.
    3. Богданов-Катьков Н.Н. Энтомологические экскурсии на овощные и бахчевые поля и огороды. М.-Л.: Госиздат. колхоз. и совхоз. лит-ры, 1933. 688 с.
    4. Щеголев В.Н. Сельскохозяйственная энтомология. М.; Л.; Сельхозгиз, 1955. 293 с.
    5. Зверезомб-Зубовский Е..В. Вредители сахарной свеклы. К.: Изд-во АН УССР, 1957. 276 с.
    6. Кришталь О.П. Комахи-шкідники сільськогосподарських рослин в умовах Лісостепу та Полісся України. К.: В-во КДУ, 1959. 360 с.
    7. Палий В.Ф. Описание личинок жуков щитоносок (Coleoptera, Chrysomelidae, Cassidinae) Европейской части СССР и некоторые черты их биологии и экологии // Энтомологическое обозрение. 1959. Т.38. №4. С. 805818.
    8. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений: В 3-х т. Т. 2. Вредные членистоногие позвоночные / под ред. В.П.Васильева. К.: Урожай, 1988. 575с.
    9. Горбунов Н.Н., Шеремет В.Г. Щитоноски уничтожают сорняки // Защита растений. 1968. №2. С. 54.
    10. Бичук Ю.П., Трибель С.А., Прусская Н.Д. Свекловичные щитоноски // Защита растений. 1986. №6. С. 55-58.
    11. Коковихин А.И. Вредители сахарной свеклы (Coleoptera, Chrysomelidae- Halticinae, Cassidinae, Curculionidae) в Лесостепной и Степной зонах Западной Сибири: Автореф. дис. канд. биол. наук. К., 1969. 28 с.
    12. Славчев А. Щитоноските по захарното цвекло в Българиа // Растителна защита. 1979. 27. №4. С.29-32 (болг.).
    13. Матис Э.Г. К вопросу о роли щитоносок как биологических агентов в снижении засоренности полей // Тез. докл. IV съезда ВЭО. Воронеж, 1970. С.116.
    14. Слободянюк В.Я. Фауна листоедов осота розового в условиях севера Воронежской области // Сборник научных трудов ВНИИСС. Воронеж, 1974. Т. 5. Вып. 4. С.6166.
    15. Слободянюк В.Я. Насекомые фитофаги вьюнка полевого и осота розового Лесостепи Центрально-Черноземного района РСФСР и перспективы использования в биологической борьбе: Автореф. дис. канд. биол. наук. К., 1987. 18 с.
    16. Слободянюк В.Я., Сергеев Г.Я. Лунин П.К. 2,4 Д, щитоноски и осот розовый // Защита растений. 1977. №10. С. 19.
    17. Бровдий В.М., Попова И.В., Слободянюк В.Я. Для борьбы с осотом розовым // Защита растений. 1988. №11. С. 28.
    18. Палий В.Ф. Жуки листоеды (сем. Chrysomeliae). в кн.: Свекловодство. К.: Госсельхозиздат УССР, 1959 Т.3. ч. 1, С. 168170.
    19. Справочник агронома по защите растений/ А.Ф. Ченкин, В.А. Черкасов, В.А. Захаренко, Н.Р. Гончаров М.: Агропромиздат, 1990. 367 с.
    20. Самедов Н.Г. Фауна и биология жуков, вредящих сельскохозяйственным культурам в Азербайджане. Баку: Изд-во АН АзССР, 1963. 376 с.
    21. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В.П.Омелюти. К.: Урожай, 1986. 294с.
    22. Бровдий В.М. Щитоноски // Защита растений. 1968. №1. С. 3132.
    23. Прогноз появления и учет вредителей и болезней сельскохозяйственных культур/ Под ред. Косова В.В. и Полякова И.Я. М.: Изд-во Мин. с.-х. СССР 1958. 631с.
    24. Петруха О.И., Жетвин Ф.П., Житкевич Е.М. и др. Вредители и болезни сахарной свеклы. М.: Госиздат с.-х. литературы, 1952. С.3143.
    25. Нестеренко Н.И. Основы химической защиты сахарной свеклы от вредителей, К.: Урожай, 1971. 186 с.
    26. Сельскохозяйственная энтомология/ Под ред. А.А. Мигулина и Г.Е. Осмоловского. М., Колос, 1976. 446с.
    27. Шапиро Д.С. Подсем. Hispinae Cassidinae щитоноски. В кн.: Насекомые и клещи вредители сельскохозяйственных культур. Т.2. Жесткокрылые. Л.: Наука, 1974. с.194 196.
    28. Свекловичные щитоноски и меры борьбы с ними. Ю.П. Бичук, В.П. Федоренко, Н.И. Гуцул. В кн.: Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы. К. ВНИС, 1990, С. 153161.
    29. Добровольский Б.В. Вредные жуки.- Ростов-на-Дону: Ростиздат, 1951. 435 с.
    30. Матис Э.Г. Жуки щитоноски (Coleoptera, Chrysomelidae, Cassidinae) основных природно-ландшафтных зон Казахстана и Киргизии: Автореф. дис. канд. биол. наук. Фрунзе, 1968. 18с.
    31. Menozzi C. Informazioni sui danni causati da Insetti alla Barbabietola durante le campagna saccarifera 1930 e sulla lotta control diessi.-Ind. Saccarif. Ital., 1931, 24, p. 17.
    32. Bioloska i ekoloska istrazivanja perine kaside (Cassida nebulosa L.) kao osnova za utvrdivanje suzbijanja. Redzepagic H. Poljopr. Znanstv. smotra”, 1984, № 64, 7587 (серб.хорв.)
    33. Петруха О. И., Струкова С. И. Маревая щитоноска // Защита растений.1979. №3. с. 4849.
    34. Малинин А.М. Латинско-русский словарь. М., Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1961. 764с.
    35. Чернов Ю.И. Понятие животное население” и принципы геозоологи-ческих исследований // Журн. общ. биологии. 1971. Т.32, вып. 4 С. 425438.
    36. Мельниченко А.Н. Полезащитные полосы и размножение животных полезных и вредных для сельского хозяйства. М.: МОИП, 1949. 360с.
    37. Яхонтов В.В. Экология насекомых. М.: Высшая школа, 1969. 488с.
    38. Добровольский Б.В. Фенология насекомых. М.: Изд-во Высшая школа”, 1969, 232 с.
    39. Дружелюбова Т.С., Макарова Л.А. Погода и прогноз размножения вредных насекомых. Л.: Гидрометеоиздат. 1972. 84 с.
    40. Славчев А. Сравнителни екологични проучвания върху малката и обикновената цвеклова Щитоноска (Cassida nobilis L. И Cassida nebulosa L., Coleoptera, Chrysomelidae) неприятелы по захарното цвекло // Почвознание, агрохимия и растителна защита. София, 1985. 20. №3. С. 136147 (болг.)
    41. Сэвеску А. Защита растений. Т.1 Бухарест: Изд-во Мередиане”, 1966. 214 с.
    42. Сондерс Д. Биологические ритмы. В двух томах. Т. 2. Пер. с англ. / Под ред. Ю.А. Ашоффа М.: Мир, 1984. 264 с.
    43. Горишин Н.И. Техническое оснащение экологических исследований в энтомологии. Л. Изд. Ленингр. ун-та, 1966. 235 с.
    44. Шилов И.А. Физиологическая экология животных. М.: Высш. шк., 1985. 328 с.
    45. Данилевский А.С. Фотопериодизм и сезонное развитие насекомых. Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1961. 244 с.
    46. Трибель С.А. Закономерности динамики численности вредителей сахарной свеклы // Защита растений. 1990. № 10. С. 3337.
    47. Белецкий Е.Н. Цикличность динамики популяции теоретическая основа прогноза массовых появлений насекомых // Защита растений. 1986. №12. С. 1618.
    48. Белецкий Е.Н. Теоретическое обоснование цикличности динамики популяции для разработки многолетнего прогноза массового появления вредных насекомых: Автореф. дис. д-ра биол. наук. К., 1987. 42 с.
    49. Нуждин В.Ф. Закономерности циклов размножения маревой щитоноски / Тез. докл. Всероссийской научно-практической конференции Пути повышения эффективности свеклосахарного производства России в условиях рыночной экономики”. Рамонь: ВННИСС, 1996. С. 58.
    50. Федоренко В.П., Шушківска Н.І. Бурякова щитоноска // Захист рослин. 1997. №8. С. 14.
    51. Федоренко В.П. Ентомокомплекс на цукрових буряках. К.: Аграрна наука, 1998. 463 с.
    52. Тишлер В. Сельскохозяйственная экология. М. : Колос, 1971. 217с.
    53. Арнольди Л.В., Медведев Л.Н. Эколого-географический обзор фауны листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) Центрального Казахстана // Зоол. журн., 1975. Т.54, №11, С. 16341642.
    54. Логачев Е.Д. Заметки к фауне жесткокрылых Омской и Северо-Казахстанской областей, Омский областной краеведческий музей. Материалы к изучению фауны беспозвоночных Омской и сопредельных областей, Омск, 1949. 9 с.
    55. Лопатин И.К. Жуки-листоеды Средней Азии и Казахстана. Л. : Наука, 1977. 270 с.
    56. Волков А.Н., Герасимов Б.А., Заринг П.В. и др. Пособие по борьбе с вредителями и болезнями сельскохозяйственных культур. М.: Сельхозгиз, 1960. 616 с.
    57. Ларионенко М., Соловьева Г. Борьба с вредителями и болезнями сахарной свеклы. Сельское хозяйство Молдавии. №7.1980.С.21-23.
    58. Саблук В.Т., Гресь Ю.А., Головаш Л.І. Основні шкідники та заходи регулювання їх чисельності // Захист рослин. 1998. №3. С. 18, 19, 2830.
    59. Jolivet P. Les parasites predateurs et phoretiques des Chrysomeloidea (Coleoptera) de la fauna Franco-Belge.- Bull. Inst. Roy. Sci. Natur. Belg., 1950, 26, N34, p. 1-39.
    60. Тряпицын В.А. Костюков В.В. Семейство Eulophidae/ В кн.: Медведева Г.С. Определитель насекомых Европейской части СССР. Т.3, ч. 2. Перепончатокрылые. Л.: Наука, 1978. 756 с.
    61. Караджов С., Славчев А. Интегрирана борба с неприятелитя по захарното цвекло с участие на биоагенти. Сб. Биологична и интегрирана борба с вредителите по полските култури.- София, 1983. С. 6467.
    62. Masi L. Descricione di un Tetrastichus parasitte di Cassida vittata Villers (Hym. Chalc.) Boll. Soc. entom. Itai., 1930, 62, p. 2632.
    63. Graham M. W. R. A reclassification of the European Tetrastichinae (Hymenoptera, Eulophidae), with a revision of certain genera. // Bull. Bitish Mus. Nat. History, 1987, 55, And 1, pp. 1392.
    64. Herting B. A catalogue of parasites and predators of terrestrial arthropods. Coleoptera to Stepsiptera Commonwealth Agric. Bureaux, England, 1973. Vol. 3. 185 pp.
    65. Никольская М.Н. Хальциды фауны СССР (Chalcidoidea) Изд-во АН СССР. М.Л., 1952. 575 с.
    66. Нуждин В.Ф. Агроэкологическое обоснование защиты свекловичного агробиоценоза от маревой и свекловичной щитоносок (Cassida nobilis L., Cassida nebulosa L.) Автореф. дис. канд. с.-г. наук. Воронеж 1987. 23 с.
    67. Матис Э.Г. Естественные враги жуков-щитоносок. Тр. ВНИИ защиты растений, 1971, 1, С. 7684.
    68. Дубешко Л.Н. Медведев Л.Н. Листоеды Средней Сибири. В кн.: Фауна насекомых Восточной Сибири и Дальнего Востока. Иркутск, 1974, С. 105146.
    69. Зайцев Ю.М., Медведев Л.Н. Фауна листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) Амурской области. В кн.: Фауна насекомых Восточной Сибири и Дальнего Востока. Иркутск, 1974, С.147149.
    70. Kaufmann O. Der glanzstreifige Schildkafer Cassida nobilis L. Nebst einigen Bemerkungen uber den nebeligen Schildkafer Cassida nebulosa L. Arb. Biol. Reichsanst. Abt. Land. Forstw., 1933, 20. Jahrg., S. 457516.
    71. Германов А. Фенология на цвекловите щитоноски покръмното цвекло в Южна България и биологична борьба с тях. Науч. труд. София, 1983. С.417426 (болг.)
    72. Фауна на България /ВАН. Ин-т по зоология; Ред. кол. Б. Ботев отг. ред. и др. София, 1986, 388 с.
    73. Bacher S., Schenk D., Imboden H. A monoclonal antibody to the shield beetle Cassida ruiginosa (Coleoptera, Chrysomelidae): a tool for predator gut analysis. Biological control. Bern, Switzelend 1999. 16:3 pp. 299309.
    74. Spring A. Kok L.T. Winter survival of Cassida rubiginosa (Coleoptera: Chrysomelidae), a biological control agent of Canada this tle. Journal of Entomological Science. Blacksburg, USA. 1999. 34: 4, pp. 489493.
    75. Obermaier E., Zwolfer H. Plant quality or quantity? Host exploitation strategies in three Chrysomelidae species associated with Asteraceae host plants. Entomologia Experimentalis et Applicata. Bayreuth, Germany. 1999. 92: 2, pp. 165177.
    76. Kaszab L. 6 alczalád: Cassidinae. 1n: Fauna Hungaria, Levélbagarrak, Chrysomelidae. Budapest: Magyarország állátvilága, 1962, 9 Kot. 6 füz., p. 399416.
    77. Gressit J., Kimoto Sh. The Chrysomelidae (Coleoptera) of China and Korea. . Pacif. Ins. Monogr. 1 B, 1963, pp.3011026.
    78. Евлахова А.А., Швецова О.И. Болезни вредных насекомых. М.: Колос, 1965. 52 с.
    79. Миноранский В.А., Ф.М.Эль-Гами. Вредители свеклы в Египте. Защита растений, 1989. №10 С.6162.
    80. Якобсон Г.Г. Определитель жуков.- 2-е Изд.- М.; Л., 1931, С. 306316.
    81. Гуссаковский В.В. Сем. Chrysomelidae. Листоеды. В кн.: Вредные животные Средней Азии (справочник). М.; Л., 1949, С.78292.
    82. Засульська Т.М., Захарченко І.Г. Грунти Київської області.- К.: Урожай, 1969. 59 с.
    83. Краткий агроклиматический справочник Украины/ под. ред. К. Т. Логинова, Л., Гидрометеоиздат, 1976. 255 с.
    84. Денисюк Д. Я. Почвенно-климатические условия зоны деятельности Белоцерковской опытно-селекционной станции// научные труды Белоцерковской опытно-селекционной станции: Сб. науч. трудов. К.: Госсельхозиздат УССР, 1958. С.1340.
    85. Злотин А.З. Техническая энтомология. К.: Наукова думка, 1989, 183 с.
    86. Методики випробування і застосування пестицидів// С.О.Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П.Секун, О.О.Іващенко та ін. За ред. проф. С.О.Трибеля. К.: Світ. 2001.448 с.
    87. Гар К.А. Методы испытания токсичности и эффективности инсектицидов. М.: Изд-во с.-х. литературы, журналов и плакатов, 1963. 288 с.
    88. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
    89. Вагнер Ф. Техника полевых опытов /Пер. с нем.. М.: Колос, 1965. 183 с.
    90. Литл Т., Хиллз Ф. Сельскохозяйственное опытное дело. Планирование и анализ. М.: Колос, 1981. 320 с.
    91. Рокицкий П.Ф. Биологическая статистика. Минск: Вышейша школа, 1973. 320 с.
    92. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології: Навчальний посібник/ О.М.Царенко, Ю.А.Злобін, В.Г.Скляр, С.М.Панченко. Суми: Видавництво Університетська книга”, 2000. 203 с.
    93. Шапиро И.Д. Закономерности становления и развития агробиоценозов // Защита растений. 1985. № 6. С.1820.
    94. Масюк Н.Т. Агроэкосистема: расширение и углубление содержания термина // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 1998. №12. С. 514.
    95. Масюк Н.Т. Развитие некоторых представлений в области общей сельско-хозяйственной экологии // Вісник аграрної науки. 1998. Спеціальний випуск, січень. С. 814.
    96. Сельскохозяйственный энциклопедический словарь/ Редкол.: В.К.Месяц (гл. ред.) и др. М.: Сов. энциклопедия, 1989. С.1213.
    97. Андрианова Н.С. Экология насекомых. Курс лекций. М: Изд-во Московского университета, 1970. 157 с.
    98. Драховская М. Прогноз в защите растений. М.: Сельхозиздат, 1962.352с.
    99. Федоренко В.П. Структура энтомофауны свекловичного агробиоценоза // Информационный листок научно-информационного и посреднического центра ИМЕКС. К., 1992. №92-012 Ф 4 с.
    100. Стациальное распределение насекомых в свекловичном агробиоценозе // Информационный листок научно-информационного и посреднического центра ИМЕКС. К., 1992. №92-015 Ф 5 с.
    101. Петруха О.И., Пожар З.А., Шевченко В.Н. и др. Защита сахарной свеклы / Защита растений. 1982. №6. С. 2326.
    102. Роїк В.М. Буряки. Київ: Видавництво «ХХІ вік» РІА «ТРУДКИЇВ», 2001, 320 с.
    103. Довідник із захисту рослин/ Л.І. Бублик, Г.І.Васечко, В.П.Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999.744 с.
    104. Трибель С.О. Сядриста О.Б. Фітосанітарний стан агроценозів // Захист рослин. 2001. №3. С. 35.
    105. Слободянюк В.Я. Методика подсчета количества яиц в яйцекладках щитоносок // Защита растений. 1977. №4. С. 45.
    106. Агрометеорологія: Навч. посібник / За ред. В.Б.Павловського. К.: Вища шк., 1994. 174 с.
    107. Елин Ю.А., Грисюк М.М. Рослини луків і боліт. К.: Рад. шк., 1991. 224с.
    108. Жизнь растений в 6-ти томах. Т. 5. ч. 2. Цветковые растения М.: Просвещение, 1981. 422с.
    109. Рафес П.М. Роль и значение растительноядных насекомых в лесу. М.: Наука, 1968. 235 с.
    110. Graham M.W.R. A reclassification of the European Tetrastichinae (Hymenoptera, Eulophidae). Revision of the remaining genera. // Memoirs American Entomol. Institute, 1991, And 49, 321 pp.
    111. В.П.Федоренко Дротяники, щитоноски, попелиці // Захист рослин. 1999. №3. С. 67.
    112. Яковенко О.М. Ентомокомплекс сходів та його контроль при інтенсифі-кації буряківництва //Захист росли. 1999. №3. С. 1011.
    113. Білецький Є.М. Міжсистемний метод прогнозу// Захист рослин. 1997. №5. С.23.
    114. Чайка В.М., Пасічник Л.П., Бунтова О.Г. Шкідливі комахи в різних стаціях // Захист рослин. 1997. №9. С. 8.
    115. Білецький Є.М., Туренко В.П. Методологія прогнозу // Захист рослин. 2002. №7. С. 24.
    116. Дружинин И.П., Хамьянова Н.В. Солнечная активность и переломы хода природных процесов на Земле. М.: Наука, 1969. 224 с.
    117. Лаппа О.М., Дацишин В.О. Сігналізація та прогноз // Захист рослин. 1999.№9. С. 2426.
    118. Прогноз развития сельскохозяйственных растений/ Под ред. И.Я.Поля-кова. Л.: Колос, 1975. 239 с.
    119. Білецький Є.М., Бистрова В.Л., Венгер В.М. та ін. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 1995 році / За ред. М.М.Рубця, О.В.Сядристої. К.: Украгрохім, 1995. 137 с.
    120. Бабич С.М., Бакланова О.В. Білецький Є.М. та ін. Прогноз фітосанітар-ного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 1996 році/ За ред. М.М.Рубця, О.В.Сядристої. К.: Украгрохім, 1996. 130 с.
    121. Бабич С.М., Бакланова О.В., Венгер В.М. та ін. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 1998 році / За ред. М.М.Рубця, О.В.Сядристої. К.: Украгрохім, 1998. 116 с.
    122. Бабич С.М., Бакланова О.В., Бойко Л.П. та ін. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 1999 році / За ред. В.С. Колісніченка, О.В.Сядристої. К.: Центрдержзахист, 1999. 124 с.
    123. Бабич С.М., Бакланова О.В., Бойко Л.П. та ін. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 2000 році / За ред. В.С. Колісніченка, О.В.Сядристої. К.: Центрдержзахист, 2000. 124 с.
    124. Бабич С.М.,Бакай І.Д., Бакланова О.В. та ін. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 2001 році / За ред. В.С. Колісніченка, О.В.Сядристої. К.: Головдержзахист, 2001. 146 с.
    125. Бабич С.М., Бакланова О.В., Бойко Л.П. та ін. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 2002 році / За ред. В.С. Колісніченка, О.В.С
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины