УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИ ЛИСТОКРУТОК (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРИМЕНЕНИЯ трихограмм (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИВ листоверток (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) яблоневых садов СЕВЕРНОГО Лесостепи УКРАИНЫ



  • Название:
  • УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИ ЛИСТОКРУТОК (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРИМЕНЕНИЯ трихограмм (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИВ листоверток (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) яблоневых садов СЕВЕРНОГО Лесостепи УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 177
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису



    ЗУБКО ОЛЕНА ГЕОРГІЇВНА


    УДК 632.5 : 57.089 : 634.11 [477.4]



    УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИ ЛИСТОКРУТОК (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

    16.00.10 ентомологія


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата сільськогосподарських наук




    Науковий керівник:
    доктор сільськогосподарських наук, професор
    ШЕЛЕСТОВА ВАЛЕНТИНА СЕРГІЇВНА.


    Київ 2005










    ЗМІСТ
    ВСТУП ................................................................................................................. 4
    РОЗДІЛ 1. СТАН ВИВЧЕННОСТІ ПИТАННЯ
    1.1. Листокрутки яблуневих садів, їх шкідливість.................................. 8
    1.2. Регулююча роль видів роду Trichogramma Westw. в обмеженні чисельності садових листокруток.................................................... 12
    1.3. Історія вивчення проблеми розведення і застосування
    трихограми.......................................................................................... 13
    1.4. Систематичне положення та морфологія видів роду Trichogramma Westw........................................................................ 17
    1.5. Біологічні та екологічні особливості садових видів трихограми, трофічні зв'язки......................................................... 19
    1.6. Ефективність яйцеїда в плодових насадженнях, фактори, які її обумовлюють....................................................................................... 23
    1.7. Способи застосування та місце трихограми в інтегрованій системі захисту саду....................................................................... 26
    РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
    2.1. Місце і агрокліматична характеристика зони проведення досліджень........................................................................................ 33
    2.2. Дослідження видового складу та динаміки чисельності садових листокруток...................................................................................... 35
    2.3. Вивчення корисної ентомофауни саду.............................................. 37
    2.4. Визначення ступеня впливу хімічних, гормональних та біологічних препаратів на популяцію трихограми....................... 40
    2.5. Дослідження ефективності застосування трихограми проти листокруток в саду............................................................................. 41
    РОЗДІЛ 3. ВИДОВИЙ СКЛАД, ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ САДОВИХ ЛИСТОКРУТОК ТА ЇХ ШКІДЛИВІСТЬ
    3.1 . Видове різноманіття листокруток яблуневих насаджень Північного Лісостепу України............................................................ 44
    3.2 . Особливості динаміки чисельності яблуневої плодожерки та комплексу інших садових листокруток............................................ 50
    3.3 . Шкідливість садових листокруток................................................. 60
    РОЗДІЛ 4. ВИДИ РОДУ TRICHOGRAMMA WESTW., ОСОБЛИВОСТІ ЇХ БІОЛОГІЇ Й ЕКОЛОГІЇ В САДАХ
    4.1 . Місце природної трихограми в ентомокомплексі саду................ 66
    4.2 . Видовий склад та чисельність трихограми в агробіоценозах яблуневих садів................................................................................. 74
    4.3 . Особливості розвитку трихограми в садових і польових агробіоценозах, їх залежність від погодних умов........................ 82
    4.4 . Роль додаткового живлення у привабленні трихограми.................. 91
    РОЗДІЛ 5. ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ У ЗАХИСТІ САДУ ВІД ЯБЛУНЕВОЇ ПЛОДОЖЕРКИ ТА ІНШИХ САДОВИХ ЛИСТОКРУТОК
    5.1. Пошукова здатність Tr. pintoi Voeg. в різних типах яблуневих насаджень................................................................................................ 95
    5.2 . Уточнення строків, кратності та норми випуску яйцеїда в саду.100
    5.3 . Вплив різних систем захисту яблуні на природну популяцію трихограми...................................................................................... 106
    5.4 . Токсична дія хімічних, гормональних і біологічних препаратів
    на популяцію трихограми ................................................................. 112
    5.5 . Застосування трихограми з іншими засобами захисту плодових насаджень ............................................................................................. 114
    РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ
    САДІВ ПРОТИ САДОВИХ ЛИСТОКРУТОК З ВИКОРИСТАННЯМ ТРИХОГРАМИ...................................................................................... 128
    ВИСНОВКИ.......................................................................................................................... 134
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.............................................................................. 137
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................. 138
    ДОДАТКИ................................................................................................................. 172








    ВСТУП
    Актуальність теми. Орієнтація інтенсифікації садівництва на біобезпечність, ресурсоенергозбереження і рентабельність передбачає зниження пестицидного навантаження за рахунок біологізації систем захисту рослин від шкідливих організмів. З урахуванням сучасних агроекологічних вимог до систем інтегрованого захисту рослин набувають ваги технології контролю і оперативного регулювання чисельності шкідників, спрямовані на відновлення біоценотичної рівноваги агробіоценозів шляхом активізації природних популяцій ентомофагів і ентомопатогенів, застосування новітніх біологічних препаратів та сезонної колонізації зоофагів [49,55].
    У багатьох країнах світу одним з основних елементів біологічних та інтегрованих програм контролю чисельності комплексу лускокрилих шкідників є сезонна колонізація трихограми, яку застосовують на зернових, зернобобових, технічних та овочевих культурах, багаторічних травах, виноградниках, в плодових та лісових насадженнях, а також останнім часом у зерносховищах [174,207,292].
    Широка варіабельність іноді досить суперечливих даних, отриманих дослідниками минулого століття як в експериментах, так і у використанні трихограми в польових умовах, визначає орієнтири для наукових досліджень, пов'язаних з критичною переоцінкою, перевіркою і удосконаленням процесів її розведення та застосування у виробництві. Значимість трихограми у захисті польових сільськогосподарських культур і недостатня вивченість її видового складу, особливостей розвитку в природі, прийомів та способів застосування проти листокруток в яблуневих насадженнях зумовили проведення наших досліджень.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є частиною державної науково-технічної програми (ДНТП) Національного аграрного університету: „Високоефективні технології і засоби захисту рослин” і є складовою наукової теми: „Розробити екологічні основи регуляції чисельності шкідників плодово-ягідних агробіоценозів, прийоми моделювання прогнозів їх чисельності і шкідливості в умовах Північного Лісостепу України” (державний реєстраційний номер 0196U013093).
    Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення технології застосування трихограми проти листокруток в промислових та присадибних яблуневих садах з урахуванням закономірностей розвитку ентомокомплексів на біоценотичному та популяційному рівнях під дією факторів навколишнього середовища.
    Програмою досліджень передбачалося:
    - визначити видовий склад та особливості динаміки льоту садових листокруток;
    - встановити роль трихограми в ентомокомплексі саду;
    - провести ідентифікацію видів роду Trihogramma Westw. в яблуневих садах;
    - уточнити особливості розвитку трихограми в природі;
    - розробити технологію застосування трихограми в різних типах яблуневих насаджень, уточнити строки, кратність та норми її випуску;
    - охарактеризувати ступінь впливу ряду хімічних, гормональних та біологічних препаратів на популяцію трихограми;
    - удосконалити прийоми підвищення ефективності яйцеїда;
    - визначити місце трихограми в інтегрованій системі захисту сада.
    Об'єкт дослідження: яблунева плодожерка, інші садові листокрутки, трихограма.
    Предмет дослідження: механізми регуляції шкідливості яблуневої плодожерки та комплексу інших садових листокруток у різних типах яблуневих садів; елементи біологізованої системи захисту саду.
    Методи дослідження: лабораторні та польові дослідження біології, екології шкідників і трихограми, ефективності сучасних біологічних засобів і заходів зниження чисельності й шкідливості комплексу листокруток в яблуневих садах згідно з загальноприйнятими методиками.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Північного Лісостепу України обґрунтована біологізована система заходів, спрямованих на зниження чисельності та шкідливості садових листокруток.
    Досліджено в садах різного типу шкідливу й корисну ентомофауну. Встановлено суттєве зменшення чисельності бівольтинних видів садових листокруток, а також видів, які зимують у фазі яйця, з домінуванням моноциклічних. Частка видів роду Trihogramma Westw. у загальному ентомокомплексі саду екстенсивного типу становить 2 %, інтенсивного типу 1 %, серед корисної ентомофауни 5-3 % відповідно; серед яйцеїдів трихограма займає домінуюче положення. Доведено, що в яблуневих садах мешкають три види роду Trihogramma Westw.: Tr. dendrolimi Mats., Tr. embryophagum Htg., Tr. pintoi Voeg., серед яких переважає Тr. dendrolimi Mats. Простежена динаміка сезонного розвитку природних популяцій трихограми в агробіоценозах. Встановлені строки вильоту яйцеїда з місць зимівлі і час настання діапаузи восени. Активність трихограми в природі контролюється температурою та відносною вологістю повітря, що зумовлює, в період з високою температурою (+32ºС і вище) й відносно низькою вологістю повітря, уповільнення розвитку і малу чисельність популяцій ентомофага та масову появу видів не на протязі всього періоду вегетації, як це вважалось до останнього часу, а тільки в кінці весни - на початку літа (травень - червень) та в кінці літа - на початку осені (серпень - вересень). З урахуванням літнього періоду уповільненого розвитку встановлено, що трихограма розвивається в природі в п´яти поколіннях. Охарактеризовані пошукова здатність трихограми в саду, вплив різних технологій вирощування яблуні на життєдіяльність яйцеїда. Визначена післядія частини сучасних хімічних (фунгіцидної й інсектицидної дії), гормональних та биологічних препаратів на популяцію трихограми.
    Практична цінність роботи. Обґрунтована доцільність поєднаного застосування гормонального препарату Інсегару 25 WP з. п., бактеріального препарату лепідоциду зі спеціалізованим видом трихограми для обмеження чисельності і шкідливості яблуневої плодожерки, інших садових листокруток. Встановлено оптимальні строки, норми й кратність сезонної колонізації яйцеїда з врахуванням типу насадження та показників ЕПШ. Для зменшення кількісних та якісних втрат урожаю виробництву пропонуються оптимальні строки використання біологічних засобів, котрі показали у дослідах високу ефективність. Запрпоновану систему захисту яблуневих садів, з переважним використанням біологічних засобів впроваджено в науково-дослідно-виробничому агрокомбінаті „Пуща-Водиця” на площі 25 га.
    Оптимізовано практичні рекомендації біолабораторіям стосовно процедури збору та ідентифікації природних популяцій трихограми.
    Особистий внесок здобувача. Аналітичний огляд літератури, планування завдань, організація та проведення експериментів, спостережень, обліків, математична обробка дослідних даних; виробнича перевірка застосування трихограми разом з іншими засобами захисту, підготовка матеріалів до опублікування - виконані особисто дисертантом.
    Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації і результати наукових досліджень доповідались і обговорювались: на засіданнях кафедри ентомології НАУ (2000-2003 рр.); на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету захисту рослин НАУ (2002-2003 рр.); на першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (м. Київ, НАУ, 15-16 березня 2001 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Харків, 21-25 травня 2001 р.); на VI з'їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 8 -10 вересня 2003 р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано п´ять наукових статтей у фахових виданнях та чотири тези доповідей на конференції та VI з’їзді Українського ентомологічного товариства.

    Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота, об'ємом 177 сторінки комп’ютерного тексту, складається з вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву, додатків; містить 24 таблиці і 24 рисунка, з яких 8 фотознімків. Список використаних джерел включає 301 найменування, у тому числі 62 іншомовних.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. В яблуневих садах Північного Лісостепу України поширені 12 видів листокруток. Численними виявились: яблунева плодожерка, плодова, брунькова, свинцевосмугаста та підкорова листокрутки, з яких домінуючий вид - яблунева плодожерка. Зменшилась чисельність бівольтинних видів, а також видів, які зимують у фазі яйця, з підвищенням ступеня домінування моноциклічних видів. Види садових листокруток (розанова, строкатозолотиста, глодова, сітчаста, всеїдна, смородинова кривовуса, вербова кривовуса), які в минулому вважались досить небезпечними шкідниками, в умовах Північного Лісостепу Україниі, нині втратили своє господарське значення.
    2. Видовий та кількісний склад садових листокруток змінюється в залежності від погодно-кліматичних умов року, системи захисту яблуні, типу яблуневого саду. Спостерігається незбіг календарних строків розвитку листокруток в яблуневих насадженнях різного типу: в інтенсивному саду літ метеликів першого покоління розпочинається в середньому на 10 діб раніше,
    ніж в екстенсивному. Порівняння календарних строків динаміки льоту яблуневої плодожерки з льотом домінуючих листокруток свідчить про збіжність періодів їх масового льоту, і, отже про можливість одночасного здійснення захисних заходів проти них.
    3. Шкідлива дія комплексу садових листокруток (переважно ранньовесняні види) починається з моменту вступу в фенофазу обособлення пуп´янків і триває до обсипання зав´язі, в період росту плодів основної шкоди завдає яблунева плодожерка. В середньому в досліджених насадженнях листокрутками пошкоджено 8,2 % листових розеток та суцвіть, 5 % плодів, а яблуневою плодожеркою - 35,9 % яблук.
    4. Ентомофауна екстенсивних садів різноманітна та численна. В інтенсивних садах різноманіття комах зменшене вдвічі, спостерігається домінування хижаків над паразитами. Частка видів родини Trichogrammatidae в загальному ентомокомплексі саду екстенсивного типу 2 %, інтенсивного типу 1 %, серед корисної ентомофауни 5 % та 3 % відповідно. Серед паразитів яєць листокруток трихограма домінує.
    5. В садах виявлено 3 види трихограми: Tr. dendrolimi Mats., Tr. embryophagum Hartig., Tr. pintoi Voeg., домінує - Tr. dendrolimi Mats., складаючи 59,9 % від загальної кількості виявлених особин, інші види були супутніми і зустрічались в природі майже в однаковому співвідношенні, особливо на ділянках, які межували з лісосмугами. В садах з забур´яненістю та задернінням міжрядь, природна трихограма зустрічається часто і в значних кількостях.
    6. Активність трихограми в природі контролюють переважно температура та відносна вологість повітря, що зумовлює в період з високою температурою (+32ºС і вище) і порівняно низькою вологістю уповільнення розвитку і зменшення чисельності видів та появу їх в масовій кількості тільки в весняно-літній (травень - червень) та літньо-осінній (серпень - вересень) періоди року. Збіг періодів інтенсивного льоту трихограми і масового відкладання яєць яблуневою плодожеркою та іншими листокрутками свідчить про пристосованість в одному напрямку до умов життя як паразита, так і живителів, що дає можливість визначити періоди підвищеної діяльності природних популяцій трихограми в агробіоценозах, приурочивши до них строки сезонної колонізації яйцеїда.
    7. Вихід природних видів трихограми з зимової діапаузи розтягнений у часі, розпочинається в середині квітня і триває два тижні. В природі види трихограми розвиваються в п´яти поколіннях. Тривалість розвитку поколіня залежить від температури і становить 15-40 днів. Поява природних популяцій яйцеїда після перезимівлі навесні в польових та садових агробіоценозах неодночасна - в садових агробіоценозах розпочинається раніше.
    8. Сезонна колонізація Tr. pintoi Voeg. ефективна в саду інтенсивного типу, трихограма заражує яйця шкідника рівномірно по всій кроні дерева на 75,9 - 70,5 %. Оптимальні строки випуску яйцеїда: на початку відкладання яєць шкідником під час першого та другого періоду інтенсивного льоту трихограми в
    природі, повторні випуски - через кожні 10 днів. В період низької активності трихограми в природі (орієнтовно в липні) сезонну колонізацію проводити недоцільно. Найбільш ефективний 4-кратний випуск яйцеїда з нормою випуску 3 тисячі самиць на дерево
    9. Пестицидонасичені системи захисту яблуні спричиняють зменшення чисельності трихограми, розділення популяції яйцеїда на дрібні осередки, розріджені відстанню до 25 м.
    10. Сучасні хімічні (інсектицидної і фунгіцидної дії) препрати, а також авермектиновий препарат актофіт зумовлюють 100 % загибель трихограми при її контакті з обробленою поверхнею. Гормональні препарати впливають на здатність самок до паразитизму, зменшується відсоток відродження дочірнього покоління в 3 рази, у порівняні з варіантами, де застосовували бактеріальні препарати (триходермін, планриз, лепідоцид, гаупсин) Бітоксибацилін викликає загибель до 27 % особин яйцеїда.
    11. Сезонну колонізацію трихограми недоцільно проводити як окремий захід захисту саду від яблуневої плодожерки та інших листокруток, його необхідно розглядати в комплексі з іншими біологічними засобами. Ефективність застосування проти першого покоління яблуневої плодожерки Інсегару, 25 WP з.п. з 3-кратним випуском трихограми та проти другого покоління обробки лепідоцидом (3 л/га) у поєднанні з випуском трихограми становить 97,8 %, і не поступається ефективності на хімічному еталоні. У варіантах з застосуванням гормонального препарату і трихограми зараженість гусениць ентомофагами і ентомопатогенами була в 4 рази більша ніж на хімічному еталоні, а у варіантах з застосуванням бактеріальних препаратів майже в 7 раз, внаслідок зменшення імунітету гусениць до ентомопатогенних організмів під впливом бактеріальних препаратів.
    12. Застосування біологічних засобів і заходів проти яблуневої плодожерки та інших садових листокруток в інтегрованому захисті саду екологічно доцільне та економічно вигідне: отримується продукція без залишків пестицидів, покращуються агроекологічні умови довкілля; затрати на застосування гормональних, бактеріальних препаратів й трихограми окуповуються в 6,1 рази, приріст урожаю плодів становить 75 ц/га.
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    1. В садах інтенсивного типу проводити сезонну колонізацію Tr. pintoi Voeg. сумісно з обприскуванням гормональним препаратом Інсегар, 25 WP з.п. проти першого покоління яблуневої плодожерки; проти другого покоління випуск трихограми у поєднанні з обробкою бактеріальним препаратом лепідоцидом (3 л/га). При проведенні сезонної колонізації трихограми у поєднанні з гормональним препаратом, випускати трихограму через 10 днів після обробки препаратом, при проведенні сезонної колонізації трихограми у поєднанні з бактеріальним препаратом випускати трихограму за 10 днів до обробки. Строки випуску трихограми: перший на початку відкладання яєць шкідником (друга-третя декада травня), наступні два - через 10 діб після попереднього. В липні випуски не проводити, четвертий випуск провести в серпні. Норма випуску 3 тисячі самиць на дерево. В садах інтенсивного типу заходи захисту планувати на 10 діб раніше ніж в екстенсивних.
    2. В садах екстенсивного типу приватних та фермерських господарств проводити сезонну колонізацію способом різноярусного випуску трихограми в крону дерева; кратність випуску - не менше 4, норма випуску -1,5 тисячі самиць в верхній та нижній яруси дерева.
    3. Збір природної трихограми для поновлення лабораторної популяції та створення маточної культури яйцеїда в біолабораторіях проводити в другій половині травня червні, переважно в садових агробіоценозах, та в серпні вересні, як на полі, так і в саду, шляхом використання екранних етикетованих карток з щільного паперу розміром 4х12 см, які складають вдвічі, наклеюють на внутрішню сторону 20 %-м цукровим сиропом яйця зернової молі та розташовують їх на висоті 1-1,5 м від поверхні грунту з розрахунку на 1 га 50 карток за день збору.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абашкин А.С., Гринберг Ш.М., Горбан В.П. Состояние вопроса и перспективы производства трихограмы на биофабриках // Трихограмма в защите растений: Сб. науч. тр. ВИЗР. М., Агропромиздат, 1988. - С. 3 - 11.
    2. Абашкин А.С., Кику Б.Б., Гончарук А.И. К совершенствованию средств механизации расселения трихограммы // Трихограмма в защите растений: Сб. науч. тр. ВИЗР. - М., Агропромиздат, 1988. - С. 93 - 102.
    3. Агасьева И.С. Элементы экологизованной системы защиты семечковых садов // Агро XXI. - 2001. - № 11.- С.5.
    4. Адашкевич Б.П., Умарова Т.М., Сорокина А.П. Виды энтомофага в Узбекистане // Защита растений. - М., 1987. - № 5. - С. 34 - 37.
    5. Алексеев А.Е. Применение трихограммы (Trichogramma evanescens Westw.) в борьбе с яблонной плодожоркой в условиях Ленинградской области // Итоги научно-исследов. работ ВИЗР, Всесоюзная Академия с.-х. наук им. В.И. Ленина. Ленинград, 1936. - С. 18 - 23.
    6. Алпеев А. Е. Вредные листовёртки в интенсивных садах юго-восточной степи Украины и усовершенствование мер борьбы с ними // Автореф. дис... канд. с. - х. наук, 03.00.09. НАУ, Симферополь, 1996. - 23с.
    7. Аристов М.Т. Вредные насекомые плодового сада. М.: Сельхозгиз, 1932. 144 с.
    8. Ахундова-Туаева Л.М., Сидоровнина Е.П. Трихограмма в борьбе с вредителями плодовых культур. Ученые записки Азерб. гос. ун-та. Баку, 1962. - № 4. - С. 51 56.
    9. Бабидорич М.М. Аннотированный список энтомофагов яблонной плодожорки - Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae) в Молдавии // Информ. бюл. ВПС. МОББ. - Л., 1983а.- № 7. - С. 35 - 53.
    10. Бабидорич М.М. Влияние антропогенного фактора на численность энтомофагов сада // Охрана живой природы. - М., 1983б. - С. 16 17.
    11. Бабидорич М.М. Проблемы применения трихограммы в борьбе с яблонной плодожоркой // Тез. докл.: III Всес. Совещ. Застосування біопрепаратів в садах Молдавії // IV з´їзд УЕТ. Тез. докл. - Харків, 1992б. - С. 14 - 15.
    12. Бабидорич М.М. Застосування біопрепаратів в садах Молдавії // IV з'їзд УЕТ. Тез. докл. - Харків, 1992б. - С. 14 - 15.
    13. Бабидорич М.М., Шкварук Я.М. Досягнення і перспективи розвитку біологічного методу захисту рослин у Закарпатті // Захист i карантин рослин. 2000. - Вип. 46. - С. 127 - 135.
    14. Балыкина Е.Б. Современные интегрированные системы защиты яблони от вредителей в Крыму // Мат. Bcеукр. наук.-практ. конференції: Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів. Харків, 21-25 травня 2001р. С. 51 54.
    15. Бейбутов Р.А. Интегрированная борьба с вредителями плодовых культур // Тез. докл.: Биологические методы защиты плодовых и овощных культур от вредителей, болезней и сорняков как основа интегрированных систем. Кишинев. - Молдгизпрозем, ГКП. - 1971.- 128 с.
    16. Беспалова А.П. Биометоду - развиваться. // Защита и карантин растений. - М., 2000. - № 3. - С. 18 - 19.
    17. Болдырев М.И. Результаты испытания различных видов и рас трихограммы против яблонной плодожорки в ЦЧО. Сб. науч. работ ВНИИС: Технология интенсивного садоводства в различных географических зонах страны. Мичуринск. 1980. С. 119 125.
    18. Болдырев М. И. Интегрированная система защиты яблоневых садов // Плодоовощ. хоз. - во. - 1985. - № 2 - С. 42 - 48.
    19. Болотникова В.В., Супранович Р.В. Некоторые особенности этологии Trichogramma cacoeciae March. в садах Белоруссии // Тез. докл. Всесоюз. конф. „Поведение насекомых как основа разработки мер борьбы с вредителями сельского и лесного хазяйства”. Минск, 1981. С. 29 31.
    20. Боубэтрын И.Н., Пынзарь Б.В., Серый Н.Н, Менчер Э.М., Абашкин А.С., Кику Б.Б. К вопросу о биологическом обосновании расселения трихограммы в капсулах // Трихограмма, ч. I. Штиинца, 1980. - С. 64 - 71.
    21. Бичина Т.И. Методы учета видового состава и численности листверток для интегрированной борьбы в садах юго запада СССР // ВНИИБМЗР. Кишинев. - Молдгизпрозем, ГКП. -1978. 11 с.
    22. Бублик И.Ж. Вредная ентомофауна сада и биологическая особенность главнейших вредителей плодових культур Львовской области и смежных районов УССР // Автореф. дис...канд. биол. наук, 06.01.11.-ЛСХИ, Львов, 1965. 20 с.
    23. Васильев В.П. Вредители садовых насаждений. Киев: АН УССР, 1955. 80 с.
    24. Васильев В.П. та інш. Захист саду від шкідників та хвороб. Київ: Урожай, 1976. 264 с.
    25. Васильев В.П., Гродский В.А., Омелюта В.П. Рекомендации по борьбе с плодожорками в плодоносящих садах // - М.: Колос, 1981. 17 с.
    26. Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур.- М: Колос, 1984. 399 с.
    27. Васильев И.В. Насекомые, вредящие плодовым деревьям // Изображение и краткое описание главнейших насекомых, вредящих плодовым садам.: Санкт Петербург, 1910. 68 с.
    28. Викторов Г.А. Экология паразитов-энтомофагов. - М.: Наука, 1976. 39 с.
    29. Волкодав В.В., Конверская В.П. Сортова реакція яблуневих насаджень на природну та внесену в агроценоз методом сезонної колонізації трихограмму // Захист рослин. - 2002. - № 5. - С. 14 - 15.
    30. Воротынцева А.Ф. К вопросу о создании нектароносного конвейера для дополнительного питания полезных насекомых в агроценозе сада. // Вредители растений и их ентомофаги. - Кишинев.: Штиинца, 1978. - С. 13 - 22.
    31. Гар К.А. Методы испытания токсичности и еффективности инсектицидов // Под ред. Совзарга. М.: Сельхозиздат, 1963. 287 с.
    32. Голдин Е.Б. Биологическая защита растений в XXI веке: тенденции и перспективы // Науч. Тр. КГАУ.: Агропромышленный комплекс Крыма в XXI веке. - Вып 68. - Симферополь, 2002. - С. 122 - 131.
    33. Гончарук А.И., Семичев М.Ю., Старчевский О.И. Трихограмма: куда идти? // Защита растений. М., 1995. - № 2. С. 17 18.
    34. Григоренко А.И., Роик Д.А., Игнатко М.И. Эффективность применения специализированных видов и рас трихограммы // Интегрированная защита растений от вредителей и болезней сельскохозяйственных культур: Сб.науч. тр. - К., УСХА, 1983. - С. 7 - 10.
    35. Гринберг Ш.М., Боубэтрын И.Н., Пынзарь Б.В., и др. Инструкция по авиационному расселению трихограммы самолётом АН-2 с целью биологической защиты посевов сахарной свеклы, кукурузы и хлопчатника. Кишинёв: Штиинца, 1984. 16 с.
    36. Гринберг Ш.М., Боубэтрын И.Н., Пынзарь Б.В., Воротынцева А.Ф. О результатах лабораторного разведения и использования разновозрастной трихограммы // Массовое разведение насекомых. - Кишинёв, 1984. - С. 60 - 63.
    37. Гринберг Ш.М., Дюрич Г.Ф., Медони Л.Ф. Межвидовая конкуренция трихограммы // Массовое разведение насекомых. - Кишинев, 1984. - С. 19 26.
    38. Гринберг Ш.М., Зильберг Л.П., Пынзарь Б.В., Торговецкий А.В. и др. Инструкция по наземному механизированному расселению трихограммы. - М., 1985.- 17 с.
    39. Гринберг Ш.М., Пынзарь Б.В., Боубэтрын И.Н. Трихограмма не эффективна? Давайте искать причину // Защита растений - М., 1992. - № 12. С. 4 8.
    40. Гринберг Ш.М., Руснак А.Ф. Получение трихограммы высокого качества // Тр. ВНИИБМЗР. - М., Агропромиздат, 1985. 6 с.
    41. Гринберг Ш.М., Руснак А.Ф., Дюрич Г.Ф. и др. Основные проблемы в припромышленном производстве трихограммы и пути их решения // Биологическая регуляция численности вредных организмов. - М., Агропромиздат, 1986. С. 197 - 213.
    42. Гринберг Ш.М., Цыбульская Г.Н., Бондаренко Н.В. Трихограмма: Проблемы, перспективы разведения и применения // Защита растений. - М., 1979. - № 9. - С. 20 - 23.
    43. Гринберг Ш.М., Язловецкий И.Г. Успехи и перспективы научных исследований и практического использования трихограммы в СССР // Информ. бюл. ВПС. МОББ., 1983. - № 6. - С. 42 - 50.
    44. Гусев Г.В. Использование энтомофагов в защите растений // Биологический метод в комплексной системе мероприятий по защите сельскохозяйственных культур. Кишинев.: Штиинца,1974. - С. 1 - 2.
    45. Дегтярёв Б.Г., Цыбульская Г.Н., Янишевская Л.В., и др. Проблемы массового разведения трихограммы и её хозяев // Сб. научных трудов - М., Агропромиздат, 1988. - С.13 - 22.
    46. Дирш В.М. Опыт использования Trichogramma evanescens Westw. против яблонной плодожорки в Крыму // Защита растений - 1937.- № 15.- С. 69 80.
    47. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
    48. Дрозда В.Ф. Обоснование и методика расчета производства трихограммы на Украине // Трихограмма (биология, разведение, применение), Кишинев, 1991. ГВЦ Госкомстата МССР. С. 59 62.
    49. Дрозда В.Ф. Экологические принципы решения проблемы защиты плодового сада от фитофагов // Міжнар. наук.-прак. конф. „Випробування, прогнозування i адаптація до виробничих умов вітчизняної та зарубіжної техніки i технологій для рослинництва i тваринництва„ 17-19 жовтня 1995 р. Тези доповідей. - Дослідницьке. - 1995. - С. 53 54.
    50. Дрозда В.Ф. Биологическая роль энтомофагов в регуляции численности фитофагов плодового сада. Эколого економические основы усовершенствования интегрированных систем защиты растений от вредителей, болезней и сорняков // Тезисы докладов науч.-прак. конференции посвященной 25-летию БелНИИЗР. Минск - Прилуки. - 1996.- С. 110 - 111.
    51. Дрозда В.Ф. Специализированные энтомофаги садових листоверток, технология их выращивания и применения в яблоневых садах // Тезисы докладов Всерос. совещания «Актуальные вопросы теории и практики защиты плодовых и ягодных культур». М., 1998. - С. 34 - 38.
    52. Дрозда В.Ф. Трихограмма - проблемы и перспективы использования в Украине // Материалы 7-йМеждународной научно-практической конференции „Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье". - Симферополь, - 1998. 101 с.
    53. Дрозда В.Ф. Біологізація захисту рослин // Захист рослин, - К., 2000. - № 6 - С.4-7.
    54. Дрозда В.Ф.Виды рода трихограмма (Hymenoptera, Trichogrammatidae) в плодовом саду: стратегия поведения, эффективность // Міжнародний сімпозіум: Інтегрований захист плодових культур i винограду. Збірник наукових статей., - Ужгород, 2000. - С. 52 - 54.
    55. Дрозда В.Ф. Біоценотичне обгрунтування інтегрованного захисту плодового саду від шкідників в Лісостепу України: Автореф. дис... д - ра с. - г. наук. 03.00.09. НАУ. - К., 2001. 22 с.
    56. Дрозда В.Ф. Экологические особенности агроценоза яблоневого сада и интегрированная защита от вредных видов // Зб. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2001. С. 27 - 32.
    57. Дрозда В.Ф., Конверская В.П. Проблемы и перспективы использования трихограммы на Украине // Биологизация защиты растений; состояние и перспективы: Мат-лы. докл. Международ., науч - практ. конф. - Краснодар, 2001.- С. 37-39.
    58. Дрозда В.Ф., Лаппа Н.В. Використання біопрепаратів для обмеження чисельності шкідників садових насаджень // Вісник сільськогосподарської науки. - 1983. - № 10. - С. 37 - 41.
    59. Дрозда В.Ф., Шелестова B.C. Сучасний стан, перспективи досліджень та практика використання роду Trichogramma (Hymenoptera, Trichogrammatidae) в Україні. // Наук. вісник НАУ - К., 2002. - Вип. 53. - С. 54 - 63.
    60. Дрозда В.Ф., Чайка В.М., Бахмут О.О. Біологічний захист рослин, як фактор оптимізації фітосанітарного стану на забруднених радіонуклідами тepитopiяx // Вісник ДААУ. - 2001. - № 1 - С. 125 - 126.
    61. Дюрич Г.Ф. Новые виды рода Trichogramma Westw. (Hymenoptera, Trichogrammatidae) из Молдавии // Зоологический журнал. - 1987. - № 2. - С. 475 - 479.
    62. Дюрич Г.Ф., Шкьопу Л.Н. Биологическое и морфологическое разнообразие популяций T.cacoeciae Marsh. // Трихограмма (биология, разведение, применение), Кишинев, 1991, ГВЦ Госкомстата МССР. С. 10 11.
    63. Дядечко М.П., Гончаренко О.И. Перспективы развития биологического метода защиты урожая от вредителей, болезней и сорной растительности // Методич. разработка УСХА, - К., 1977 21 с.
    64. Дядечко М.П., Цибульская Г.М., Тронь М.М. Рекомендації по розмноженню i використанню трихограми в бородьбі з шкідниками сільськогосподарських культур. - Київ, 1974. - С. 3 41.
    65. Дядечко Н.П., Францевич Л.А. Применение местной формы желтой трихограммы в борьбе с яблонной и восточной плодожорками в условиях степной зоны Украины // Защита растений от вредителей и болезней. Науч. труд. УСХА. - 1978. - Вып. 209. - С. 8 11.
    66. Ефремова Т.Г. Листовертки садових культур Харьковского района // Автореф. дис... канд. биол. наук. 03.00.09. ХСХИ. Харьков, 1955. 14 с.
    67. Зерова М.Д., Фурсов В.Н. Каталог видов рода Trichogramma Westwood (Hymenoptera, Trichogrammatidae ) мировой фауны. Киев: Ин-т. зоологии, - 1989.
    68. Зерова М.Д., Толканец В.Н., Котенко А.Г. и др. Энтомофаги вредителей яблони юго-запада СССР. - К., Наукова думка, 1992. 279 с.
    69. Зильберг Л.П. Пути повышения эфективности применения трихограммы // Биологическая защита растений, 1976. - С. 23 - 24.
    70. Зубачев С.Р., Шевченко С.А., Яновский Ю.П. Биометод на Черкащине // Защита растений. - 2001. - № 4. 12 с.
    71. Игнатко Н.И. Приемы совершенствования технологии хранения и разведения трихограммы, повышающие эфективность ее применения в борьбе с вредителями сельскохозяйственных культур: Автореф. дис... канд. с.- х. наук. 06.01.11. УСХА. - К., 1983. 22 с.
    72. Исаева Л.И. Использование биологического и новых методов защиты растений в интегрированных программах // ВНИИТЭСХ. Москва, 1976. 46 с.
    73. Исмаилов В.Я., Коваленков В.Г., Надыкта В.Д. Биологический метод: прошлое, настоящее, будущее // Защита и карантин растений. - М., 2001. - № 3 - С. 13 - 16.
    74. Капустина О.В. Действие некоторых пестецидов на трихограмму // Труды ВИЗР.- Л., 1975. 44 с.
    75. Караджов С., Пулев В. Достижения исследовательской и прикладной работы по применению трихограммы в интегрированных системах борьбы с вредителями в НРБ // Доклады I Международного симпозиума по линии ВПС. МОББ 7-8 VI. 1979. - София, 1980. - С. 51 - 58.
    76. Кеппен Ф. Вредные насекомые. Бабочки двукрылые и полужесткокрылые. Изд. Департамента Земледелия и Сельской промышленности. Санкт Петербург: 1883, т. ІІІ, Спец. часть ІІ.
    77. Кладь А.А., Праля И.И. Решаем проблемы защиты садов // Защита и карантин растений. - М., 2000. - № 5 - С. 6 - 8.
    78. Коваленков В.Г. Трихограмма эфективна в интегрированной системе. // Защита растений. - М., 1993. - № 10 - С. 16 - 19.
    79. Коваленк
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины