ЛИСТКОВІ ЗЛАКОВІ ПОПЕЛИЦІ І ЦИКАДКИ НА ОЗИМІЙ ПШЕНИЦІ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ : Листочные злаковые тли и цикадки на озимой пшенице И ОБОСНОВАНИЕ МЕРОПРИЯТИЙ ОГРАНИЧЕНИЯ ИХ ЧИСЛЕННОСТИ В СЕВЕРНОМ степи УКРАИНЫ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

Чоловський Сергій Миколайович

УДК: 632.934 : 632.752/753 : 633.11

ЛИСТКОВІ ЗЛАКОВІ ПОПЕЛИЦІ І ЦИКАДКИ НА ОЗИМІЙ ПШЕНИЦІ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 16.00.10 ентомологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник
Пінчук Надія Іванівна
кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник

Дніпропетровськ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Сучасний стан проблеми (огляд літератури).................................9
РОЗДІЛ 2. Характеристика умов і методика проведення досліджень.....36
2.1.Грунтово-кліматичні особливості зони проведення досліджень.....................................................................................36
2.2.Гідротермічні умови в роки досліджень.....39
2.3.Методика досліджень...................47
РОЗДІЛ 3. Видовий склад та шкодочинність комплексу сисних шкідників ряду Homoptera ...........................................................................55
3.1.Видовий склад і структура комплексу листкових злакових попелиць і цикадок........................................................................55
3.2.Шкодочинність листкових злакових попелиць і цикадок.........62
3.2.1.Шкодочинність злакових попелиць ..............62
3.2.2.Шкодочинність цикадок..........71
РОЗДІЛ 4. Особливості розвитку популяцій листкових злакових попелиць і цикадок в агроценозі озимої пшениці...............80
4.1.Значення ентомофагів і ентомофторових грибів у формуванні популяцій сисних шкідників ряду Homoptera............80
4.1.1.Ентомофаги та ентомопатогени злакових попелиць .......80
4.1.2.Ентомофаги та ентомопатогени цикадок...........................93
4.2.Вплив агротехнічних заходів вирощування озимої пшениці на динаміку чисельності сисних шкідників ряду Homoptera .......95
4.2.1.Значення строків сівби у регулюванні чисельності злакових попелиць і цикадок.........................................96
4.2.1.1.Значення строків сівби у регулюванні чисельності злакових попелиць і цикадок в осінній період вегетації озимої пшениці........................................96
4.2.1.2.Значення строків сівби у регулюванні чисельності злакових попелиць і цикадок в весняно-літній період вегетації озимої пшениці..........................101
4.2.2.Вплив попередника на динаміку чисельності злакових попелиць і цикадок...............................................110
4.2.2.1.Вплив попередника на розвиток злакових попелиць і цикадок в осінній період вегетації озимої пшениці......................................................110
4.2.2.2.Вплив попередника на розвиток злакових попелиць і цикадок в весняно-літній період вегетації озимої пшениці......................................113
4.2.3.Значення сортів озимої пшениці в обмеженні розвитку листкових злакових попелиць і цикадок....118
РОЗДІЛ 5. Хімічні заходи захисту озимої пшениці від сисних шкідників ряду Homoptera...........................................................................................129
5.1.Обгрунтування строків хімічного захисту озимої пшениці від злакових попелиць і цикадок в осінній період вегетації ......129
5.2.Ефективність осіннього обприскування рослин озимої пшениці системними інсектицидами......................................133
5.3.Ефективність передпосівної обробки насіння озимої пшениці системними інсектицидними протруйниками...................135
5.4.Економічна оцінка застосування хімічного захисту озимої пшениці від злакових попелиць і цикадок..................142
ВИСНОВКИ.........................146
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.............................149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................150
ДОДАТКИ............................................186

ВСТУП

Зернові культури за розміром зайнятих площ і валовому збору майже в усіх країнах займають перше місце серед інших культур. Озима пшениця є провідною зерновою культурою в Україні, за рахунок якої вирішується загальний рівень виробництва зерна. Великих збитків виробництву зерна завдають шкідники, хвороби і бур’яни. В Україні потенційні втрати врожаю зернових колосових культур від шкідливих організмів обчислюються близько 10 млн. т, що становить 20-32 % валового збору зерна [88, 82, 242]. Це переконливо свідчить, що навіть часткове запобігання цим втратам важливий фактор підвищення продуктивності зернового поля.
Актуальність теми. Сисні шкідники ряду Homoptera листкові злакові попелиці і цикадки досить чисельна і широко розповсюджена група комах, яка щорічно спричиняє відчутні втрати врожаю зерна озимої пшениці. Увага дослідників і виробників зерна до цих дрібних комах останнім часом дещо ослаблена не зважаючи на їх значну шкодочинність не тільки в посівах озимої пшениці, а й інших зернових культур.
Щодо шкодочинності злакових попелиць з досліджень В.О. Мамон-тової [128, 129], З.П. Борисової [39, 42], М.Г. Костюковського [106], Г.В. Байдик [17] та інших вчених, проведених в Україні, відомо, що вони в окремі роки здатні нанести значні збитки врожаю та його якості. В той самий час, літературні дані про цикадок та їх шкодочинність, зокрема, дуже обмежені. Тому дослідження видового складу, шкодочинності цикадок та заходів захисту посівів від них мають актуальність і велике практичне значення для сьогодення.
Шкодочинність злакових попелиць і цикадок посилюється у зв’язку з їх здатністю переносити збудників вірусних і мікоплазмових захворювань зернових культур, що часто не береться до уваги при розробці технології вирощування культури. Тому дослідження в даній області і в цілому проблеми захисту від сисних шкідників озимої пшениці, а також інших колосових, не втрачають своєї актуальності, особливо при вирощуванні їх в умовах реформованих господарств, коли зміни елементів технології прямо або опосередковано можуть сприяти розповсюдженню та інтенсивному розвитку зазначених хвороб і їх переносників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані автором згідно з тематичним планом Інституту зернового господарства УААН в рамках державної науково-технічної програми "Захист рослин" і завданнями "Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат урожаю" (№ д.р. 0197U012341) та "Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удосконалити технології їх застосування" (№ д.р. 0197U012336).
Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було виявлення особливостей динаміки чисельності листкових злакових попелиць і цикадок в посівах озимої пшениці, періодів їх найбільшої шкодочинності, обгрунтування та вдосконалення агротехнічних і хімічних заходів захисту.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі задачі:
уточнити видовий склад і вивчити структуру ентомокомплексу сисних шкідників ряду Homoptera (листкових злакових попелиць і цикадок);
визначити шкодочинність злакових попелиць і цикадок;
встановити значення цих комах як векторів збудників вірусних хвороб озимої пшениці;
оцінити вплив гідротермічних умов, ентомофагів і ентомофторових грибів та агротехнічних заходів (попередника, строку сівби, добору сортів) на динаміку чисельності цих шкідників;
вивчити ефективність хімічних заходів захисту: передпосівної обробки насіння і обприскування рослин інсектицидами;
оцінити економічну ефективність хімічних заходів захисту посівів озимої пшениці від попелиць і цикадок.
Об’єкт дослідження листкові злакові попелиці, цикадки та їх ентомофаги на озимій пшениці.
Предмет дослідження обгрунтування та вдосконалення інтегрованої системи захисту посівів озимої пшениці від листкових злакових попелиць, цикадок та ураження рослин вірусом жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ).
Методи досліджень лабораторні методи визначення схожості та ураженості насіння озимої пшениці хворобами; лабораторно-польові методи визначення втрат врожаю озимої пшениці від листкових злакових попелиць, біологічної ефективності застосування препарату гаучо, 70% з.п. проти цикадок з використанням марлевих ізоляторів; польові методи досліджень динаміки чисельності сисних шкідників ряду Homoptera та їх ентомофагів, значення агротехнічних заходів вирощування озимої пшениці (строк сівби, попередник, сорт) у регулюванні чисельності сисних шкідників, ефективності хімічних заходів захисту посівів озимої пшениці; методи дисперсійного та кореляційного аналізу одержаних даних тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад цикадок (41 вид) і листкових злакових попелиць (4 види) на озимій пшениці в Північному Степу. Встановлено, що серед вірусних хвороб озимої пшениці в регіоні найпоширенішою є жовта карликовість ячменю, яка переноситься злаковими попелицями; цикадки як вектори вірусних хвороб озимої пшениці важливого економічного значення не мають. Досліджено, що сівба озимої пшениці в допустимо пізні строки дозволяє значно зменшити ураженість рослин вірусними хворобами. Вперше виявлено два типи динаміки чисельності цикадок (з одним або двома піками) залежно від видового складу шкідників та строків появи сходів озимої пшениці. Визначено 43 види афідофагів. Встановлено, що в весняно-літній період вегетації озимої пшениці при співвідношенні афідофагів і злакових попелиць 1:40 1:60 потреби в хімічному захисті посівів немає. Виявлені комплексно стійкі до злакових попелиць і цикадок та ураження ВЖКЯ сорти озимої пшениці: Альбатрос одеський, Одеська 161, Фантазія. Вперше розроблено технологію і регламенти застосування протруйника насіння гаучо, 70% з.п. на озимій пшениці.
Практичне значення одержаних результатів. Застосування рекомендованої технології передпосівної обробки насіння препаратом гаучо, 70% з.п. забезпечує збереження врожаю 4,9-6 ц/га, а його бакової суміші з раксилом, 2% з.п. 5,3-6,1 ц/га. При осінньому обприскуванні рослин Бі-58 новий, 40% к.е. рівень збереження врожаю складає 2,2-2,8 ц/га. Ці рекомендації захисту посівів озимої пшениці від осіннього комплексу сисних шкідників та ураження вірусними хворобами пройшли виробничу перевірку в Дослідному господарстві "Дніпро" ІЗГ (Дніпропетровська обл.).
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні польових та лабораторних досліджень, аналізі і теоретичному обгрунтуванні одержаної наукової інформації, узагальнення її у наукових статтях, проведенні статистичного аналізу даних, а також в перевірці результатів досліджень у виробничих умовах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та розробки дисертаційної роботи доповідались автором і обговорювались на вчених радах Інституту зернового господарства УААН (1999-2001 рр.), V з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Харків, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, 7-11 вересня 1998 р.), науково-виробничому семінарі молодих вчених і спеціалістів "Вчимося господарювати" (м. Київ Чабани, Інститут землеробства УААН, 22-23 листопада 1999 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення" (м. Дніпропетровськ, Інститут зернового господарства УААН, 10-11 лютого 2000 р.), III Міжнародному симпозіумі "Україна Австрія. Сільське господарство: наука і практика" (м. Чернівці, Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, 14-16 вересня 2000 р.), Міжнародній конференції молодих вчених "Сучасні проблеми генетики, біотехнології та селекції рослин" (м. Харків, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2-7 липня 2001 р.), III Міжнародній конференції "Біоресурси та віруси" (м. Київ, Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 11-15 вересня 2001 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць в тому числі 3 статті у виданнях, що затверджені ВАК України як фахові, 1 стаття в інших виданнях, 4 тези.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Комплекс листкових злакових попелиць на озимій пшениці в Північному Степу України представлений видами Sitobion avenae F., Schizaphis graminum Rond., Rhopalosiphum padi L. та Rh. maidis Fitch. Домінуючим видом протягом усієї вегетації озимої пшениці є S. avenae (70-80%), субдомінантним Sch. graminum (20-25% загальної чисельності попе-лиць). Інші види складають незначну частку. В посівах озимої пшениці зареєстровано 41 вид цикадок, але найістотніше шкодять лише 3-6 видів. Домінуючим видом в осінній період є Psammotettix striatus L., субдомінантними, залежно від фази розвитку рослин, Macrosteles laevis Rib., Empoasca spp. і Zyginidia sp. У весняно-літній період вегетації домінують Ps. striatus і M. laevis.
2. Виявлено два типи динаміки чисельності цикадок на озимій пшениці з одним або двома піками залежно від видового складу шкідників і строків появи сходів. Чисельність цикадок в весняно-літній період детермінується привабливістю посівів за своїми мікрокліматичними умовами. Їх кількість завжди більша в посівах раннього і оптимального строків сівби по чорному пару.
3. Найбільша загроза пошкодження злаковими попелицями спостерігається восени в період "сходи кущіння", а цикадками "сходи початок кущін-ня" в посівах раннього і оптимального строків сівби. Заселеність пшениці злаковими попелицями у весняно-літній період негативно відбивається на показниках структури врожаю. В період "формування зерна воскова стиглість" при чисельності 5±1 особин/стебло, залежно від толерантності сорту озимої пшениці, маса колосу зменшується на 12-18, маса зерна з колосу на 11,4-18,2 та маса 1000 насінин на 12,4-17,6%. При чисель-ності 20±4 попелиць/стебло відповідно на 21-34,2, 24,2-40,9, 20,8-40,6%.
4. Виявлений тісний зв’язок між чисельністю злакових попелиць восени та розповсюдженістю ВЖКЯ (r = 0,867-0,966). Ураженість посівів раннього строку сівби складає 17,4, оптимального 11,2, пізнього 0,4%. Цикадки як переносники збудників вірусних хвороб озимої пшениці в Північному Степу суттєвого значення не мають. При інтенсивному (вище 40-50 особин/м2) заселенні посівів цикадки несуть загрозу посівам як безпосередні шкідники.
5. В обмеженні розвитку листкових злакових попелиць і цикадок суттєве значення мають абіотичні фактори. При ГТК<0,9 і ГТК>2,5 чисельність і шкодочинність злакових попелиць в період "трубкування молочна стиглість" різко знижується і немає економічного значення. Найбільш сприятливі умови для розвитку цикадок в весняно-літній період складаються при ГТК<1,2, коли їх чисельність може сягати 423,2 особин на 100 помахів сачка.
6. В посівах озимої пшениці виявлено і ідентифіковано 43 види афідофагів. Активно знижують чисельність попелиць кокцинелліди (6 видів). Вияв-лено, що при співвідношенні кількості личинок кокцинеллід і попелиць 1:100 1:280, або при співвідношенні афідофагів і попелиць 1:40 1: 60 в фазі молочної стиглості зерна повне знищення шкідника спостерігається через 5-7 днів. Ефективність кокцинеллід в обмеженні шкодочинності злакових попелиць в більшій мірі проявляється при відсутності інших джерел живлення. Значення афідіїд як фактора зниження чисельності попелиць спостерігається лише при спаді чисельності останніх. На розвиток цикадок з ентомофагів найбільший вплив мали павуки.
7. Серед 22 оцінених районованих та перспективних сортів озимої пшениці груповою стійкістю до листкових злакових попелиць і цикадок виділяються Альбатрос одеський, Айсберг одеський, Одеська 161 і Фантазія. Відносно стійкими до ураження ВЖКЯ є сорти Тіра, Одеська 161, Фантазія, Донецька 48, Альбатрос одеський. Комплексно стійкими до сисних шкідників та ураження ВЖКЯ є сорти Альбатрос одеський, Одеська 161 і Фантазія.
8. Відзначено опосередкований вплив попередника на розвиток сисних шкідників. Більша чисельність злакових попелиць восени спостерігається після вологозберігаючого (чорний пар) попередника, який забезпечує ранню появу сходів і більшу густоту травостою, а цикадок після непарових попередників (кукурудза на силос, озима пшениця) в більш зріджених посівах. У весняно-літній період чисельність листкових злакових попелиць в посушливі роки дещо вища після непарових попередників, а чисельність цикадок в посівах після парового попередника, де формується більш вища густота і висота стеблостою та більш м’який мікроклімат. В роки достатнього зволоження вплив попередника на сисних шкідників нівелюється.
9. Важливим фактором, що впливає на заселення та чисельність попелиць і цикадок восени, є строк сівби, який детермінує час появи сходів і збіг найбільш сприйнятливих до ураження вірусною інфекцією фаз розвитку рослин з періодом найвищої активності сисних шкідників. Зміщення сівби пізніше оптимальних строків збільшує розрив між цими періодами і є одним з шляхів зменшення вірусного навантаження на посіви. Вплив строків сівби зводиться до формування навесні високої початкової чисель-ності шкідників в посіві раннього строку сівби і низької пізнього, а також густоти стеблостою, який визначає мікрокліматичні умови в посіві.
10. Хімічний захист посівів повинен бути приурочений до моменту найвищого заселення рослин злаковими попелицями і цикадками на протязі періоду "сходи, 3-й листок початок кущіння". Біологічна ефективність обприскування в цей період препаратом Бі-58 новий, 40% к.е. проти попелиць складає 88,9-90,8, проти цикадок 67,5-74,8%. Ураженість рослин ВЖКЯ знижується з 18,8-23,3 до 2,3-6,9%, рівень збереження врожаю зерна складає 2,2-2,8 ц/га.
11. Біологічна ефективність протруювання насіння препаратом гаучо, 70% з.п. проти злакових попелиць складає 96,2-99,3, цикадок 53,7-88,2, личинок злакових мух і хлібної жужелиці 77,8-88,9%. Ураженість рослин ВЖКЯ в варіантах з використанням протруйника не перевищує 0,5-2,3 при 9,8-11,5% в контролі. Захисна дія препарату продовжується близько 2-х місяців. Сумісне застосування інсектицидного протруйника з фунгіцидним (раксил, 2% з.п., 1,5 кг/т) сприяє захисту сходів як від шкідників, так і хвороб і забезпечує збереження 5,3-6,1 ц/га врожаю зерна.
12. Розроблена технологія і регламенти застосування протруйника насіння гаучо, 70% з.п. на озимій пшениці свідчить про високу його ефективність. Цей препарат можна рекомендувати Укрдержхімкомісії до внесення в "Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для зменшення ураженості озимої пшениці вірусними хворобами проводити сівбу сортами стійкими до сисних шкідників (Альбатрос одеський, Одеська 161 і Фантазія). Зменшити втрати врожаю від цього комплексу шкодочинних об’єктів можливо зміщенням строків сівби в бік допустимо пізніх.
2. При чисельності злакових попелиць 100-300 і цикадок 40-50 особин на 1 м2 для попередження розвитку вірусних хвороб озимої пшениці доцільно провести обприскування посівів раннього і оптимального строків сівби інсектицидом Бі-58 новий, 40% к.е. (1,5 л/га) в період "сходи, 3-й листок початок кущіння".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков В.А. Мозаика озимой пшеницы в Правобережье Украины // Вирусные болезни сельскохозяйственных растений и меры борьбы с ними: Сб. трудов III Всесоюз. совещ. по вирус. болезням. М.: МСХ СССР. 1960. С. 309-319.
2. Агарков В.О. Блідо-зелена карликовість озимої пшениці в Чернігівській області // Вісник сільськогосподарської науки. К.: Урожай. 1965. № 3. С. 53-58.
3. Агарков В.А. Вирусная бледно-зелёная карликовость озимой пшеницы в Хмельницкой области // Биол. науки. 1966. № 1. С. 201-206.
4. Агроклиматические особенности и краткая характеристика почв Опытного хозяйства ВНИИ кукурузы / Ю.Е. Кизяков, Н.В. Гниненко, В.В. Турчин, А.Г. Мусатов // Приёмы повышения продуктивности кукурузы и озимой пшеницы в Степи УССР: Сб. науч. ст./ ВНИИ кукурузы. Днепропетровск, 1974. С. 18-29.
5. Агроэкологическая оценка природных условий / Ю.Е. Кизяков, Н.В. Гниненко, И.А. Пабат и др. // Научно-обоснованная система земледелия Днепропетровской области. Днепропетровск, 1988. С. 7-18.
6. Адашкевич Б.П. Полезная энтомофауна овощных полей Молдавии. Кишинёв: Штиинца, 1972. 107 с.
7. Адылов З.К. Оценка эффективности хищных кокцинеллид для биологической борьбы с тлями в Узбекистане: Автореф. дис. .. канд. биол. наук / ВНИИЗР. Ленинград, 1965. 21 с.
8. Алеева М.Н. К биологии афидиида Praon volucre Hal. (Hymenoptera, Аphidiidae) в среднем Приобье // Бюлл. науч.-техн. информации. Новосибирск. 1976. Вып. 16. С. 58-65.
9. Антова Ю.К. Насекомые вредители зерновых культур в районах южного Таджикистана // Тр. Тадж. филиала АН СССР. Сталинабад. 1949. Т. 19. С 29-48.
10. Антонова В.П. Биологическое обоснование и эффективность химических обработок в борьбе с большой злаковой тлёй // Новое в защите растений: Тр. Кишинёвского с.-х. ин-та. Кишинёв. 1974. Т. 124. С. 63-68.
11. Артемьева Н.Н. Методические указания по выявлению и учёту вирусных болезней злаков. М.: Колос, ВИЗР МСХ СССР, 1971. 22 с.
12. Артемьева Н.Н., Теплоухова Т.Н. Данные к расшифровке эпифитотии на зерновых колосовых в Иссык-Кульской области // Вирусные болезни сельскохозяйственных растений и меры борьбы с ними: Тез. докл. Всес. совещ. М. 1978. С. 34-35.
13. Артюх А.Д., Ярчук И.И., Гурова Т.А. Пестициды, морозостойкость и продуктивность озимой пшеницы // Защита зерновых от вредителей и болезней при интенсивных технологиях. Днепропетровск. 1989. С. 129-134.
14. Бабенко В.А. Особенности заселения посевов пшеницы, подсолнечника и семенников свеклы тлями и обоснование краевых обработок для борьбы с ними // Защита от вредителей и болезней: Науч. тр. УСХА. К. 1978. Вып. 209. С. 109-112.
15. Бабенко В.А. Особенности динамики численности злаковых тлей и приёмы интегрированной борьбы с ними на посевах озимой пшеницы: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 06.01.11 / УСХА. К., 1984. 23 с.
16. Байдык Г.В. Влияние повреждений листовых злаковых тлей на биохимический состав озимой пшеницы // IX Съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тез. докл. (Киев, октябрь 1984 г.). Часть 1. К.: Наукова думка. 1984. С. 42-43.
17. Байдык Г.В. Листовые злаковые тли на озимой пшенице и борьба с ними в Восточной Лесостепи УССР: Дис. ... канд. с.-х. наук: 06.01.11. Харьков, 1985. 190 с.
18. Байдык Г.В., Шаруда Г.И., Николенко Л.К. Вредоносность листовых злаковых тлей на зерновых культурах // III Съезд Украинского энтомологического общества: Тез. докл. К.: КГУ им. Т.Г. Шевченко. 1987. С. 15-16.
19. Бальцер Г.Г. О применении жуков-кокцинеллид в борьбе с тлями // Итоги работ Укр. н.-и. ин-та зернового хозяйства за 1939 г. Днепропетровск. 1941. Ч. 3. С. 90-92.
20. Баран М., Пиданы Ян. Вредоносность тли Sitobion avenae (Fabr.) и экономическая эффективность борьбы с ней на пшенице // VIII Междунар. конгр. по защ. раст.: Докл. сообщ. Секц. 1.: Экон. пробл. М. 1975. С. 4-15.
21. Барыльник Н.Т. Видовой состав и динамика численности злаковых тлей Нижнего Приднепровья // Защита растений от вредителей и болезней. Кишинёв: Картя Молдавенска. 1975. С. 20-22.
22. Беляев И.М. Вредители зерновых культур. М.: Колос, 1974. 284 с.
23. Берест З.Л. Энтомофаги, регулирующие численность листовых злаковых тлей на полях пшеницы степной зоны Правобережья УССР // Вестник зоологии. 1980. № 5. С. 84-87.
24. Берест З.Л. Паразиты листовых злаковых тлей степной зоны УССР // Зоол. журн. 1985. Т. 64. № 5. С. 772-775.
25. Берест З.Л. Трофические связи энтомофагов листовых злаковых тлей // Вестник зоологии. 1987. № 1. С. 45-48.
26. Биенко М.Д., Бондаренко Н.И., Кириленко А.С. Полезная фауна степных агроценозов и пути повышения её активности // Защита зерновых от вредителей и болезней при интенсивных технологиях. Днепропетровск. 1989. С. 103-108.
27. Биенко М.Д., Москалева В.С., Махоткин А.Г. Вредители кукурузы в юго-западной Степи УССР // Новые приёмы борьбы с вредителями и болезнями кукурузы: Сб. статей. Днепропетровск: НИИ кукурузы. 1979. С. 47-51
28. Божко М.П. К фауне тлей Одесской области // Тр. н.-и. ин-та биологии Харьк. гос. ун-та. Харьков. 1950. Т. 14-15. С. 225-232.
29. Божко М.П. К фауне тлей Харьковской и Сумской области // Тр. н.-и. ин-та биологии Харьк. гос. ун-та. Харьков. 1950. Т. 14-15. С. 173-191.
30. Божко М.П. Тли Aphidoidea // Животный мир СССР. М.-Л., 1950. Т. 3. С. 373-393.
31. Божко М.П. О кормовых связях вредных тлей с естественными биотопами Степи и Лесостепи Украины // Энтом. обозр. 1952. Т. 32. № 1-2. С. 43-48.
32. Божко М.П. Об адаптациях у тлей степной зоны // Вопросы экологии. 1962. Т. 7. С. 11-12.
33. Божко М.П. Фауна тлей (Aphidoidea) степной зоны Украины и Лесостепи её Левобережья: Автореф. дис. ... докт. биол. наук / АН УССР, Отделение биологических наук. Киев, 1962. 40 с.
34. Божко М.П. Тли кормовых растений. Харьков: Высшая школа, 1976. 131 с.
35. Бойко А.Л. Экология вирусов растений. К.: Вища школа, 1990. 166 с.
36. Бондаренко Н.И. Особенности формирования и пути повышения активности энтомофагов основных вредителей зерновых культур: Дис. ... канд. биол. наук / 06.01.11. Днепропетровск, 1985. 148 с.
37. Бондаренко Н.И. Пути сохранения энтомофагов основных вредителей озимой пшеницы и кукурузы при применении инсектицидов // Вклад молодых учёных Украины в интенсификацию сельскохозяйственного производства: Тез. докл. 2-й респуб. науч.-произв. конф. мол. учёных и специалистов, 24-26 сентября 1986 г. Харьков. 1986. С. 94-95.
38. Борисова З.П. Цикадки, повреждающие злаковые культуры в Харьковском районе // Научная конференция 6-8 июня 1962 г.: Тез. докл. Вып. 4: Энтомология, зоология, фитопатология. Харьков: ХСХИ. 1962. С. 7-8.
39. Борисова З.П. Влияние питания тлей на продуктивность растений и посевные качества семян озимой пшеницы и ячменя // Динамика численности насекомых, повреждающих сельскохозяйственные культуры: Тр. Харьк. с.-х. ин-та. К. 1966. Т. 55. С. 15-21.
40. Борисова З.П. Заселённость тлями сортов яровой и озимой пшеницы // Материалы научной конференции. Харьков. 1967. Вып. 5. С. 4-6.
41. Борисова З.П. Динамика численности тлей злаковых агробиоценозов в 1962-1966 гг. // Динамика численности вредителей сельскохозяйственных культур и меры борьбы с ними: Тр. Харьк. с.-х. ин-та. К. 1969. Т. 30 (118). С. 10-16.
42. Борисова З.П. К вопросу о вредоносности тлей на посевах зерновых злаков // Материалы в помощь сельскохозяйственному производству. Воронеж. 1973. Вып. 3. Ч. 5. С. 36-39.
43. Борисова З.П. Злаковые тли на сортах озимой и яровой пшеницы // Науч. тр. Воронеж. с.-х. ин-та. 1976. Т. 54. С. 16-22.
44. Бродбент Л. Применение инсектицидов в борьбе с распространением вирусных болезней растений // Современные проблемы энтомологии: Сб. статей. М.: Изд. ин. лит-ры. 1961. Т. 2. С. 148-162.
45. Бусуек О.И. Сирфиды (Diptera, Syrphidae) афидофаги на полях озимой пшеницы Молдавии // Хищники и паразиты вредителей растений. Кишинёв: Штиинца, 1977. С. 17-20.
46. Бучинский И.Е. Засухи, суховеи, пыльные бури на Украине и борьба с ними. К.: Урожай. 1970. 235 с.
47. Ведёрников Н. Цикады на зерновых // Защ. раст. от вред. и болез. 1965. № 5. С. 58.
48. Везиров Н.Д., Алиева Э.М. Тли, вредящие зерновым культурам в Щеки-Закатальской зоне Азербайджана // Изв. АН Аз. ССР. 1979. № 4. С. 90-95.
49. Вецель Т., Фрайер Б. Моделирование связей между эпизоотиями некоторых вредных насекомых и вредом, причиненным ими зерновым культурам // Разработка интегрированных систем защиты растений в странах членах ВПС / МОББ. Кишинёв. 1981. С. 56-59.
50. Вилкова Н.А., Шапиро И.Д. Основы иммунологической защиты растений от вредителей // Защ. раст. 1987. № 6. С. 20-25.
51. Виноградова Н.И. Роль злаковых цикад в распространении вирусных инфекций // IX Съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тез. докл. (Киев, октябрь 1984 г.). К.: Наукова думка. 1984. Ч. 1. С. 92.
52. Власов Ю.И., Родина Э.И. Переносчики вируса мозаики пшеницы // Бюлл. Всесоюзного НИИ защиты растений. 1971. № 20. С. 35-38.
53. Власов Ю.И., Теплоухова Т.Н. Экологические аспекты снижения вредоносности вирусных и микоплазменных болезней хлебных злаков // Экологические аспекты вредоносности болезней зерновых культур: Сб. науч. тр. Л.: ВИЗР. 1987. С. 97-105.
54. Володичев М.А. Рекомендации по определению потерь урожая от основных вредителей зерновых культур. М.: МСХ СССР, Главное управление защиты растений, Центральная научно-исследовательская лаборатория прогнозов вредителей и болезней растений, 1978. 35 с.
55. Волошин Г.А., Мельничук А.С. Шеститочечная цикадка // Защ. раст. от вред. и болез. 1964. № 6. С. 51-52.
56. Вольф В.Г. Статистическая обработка опытных данных. М.: Колос, 1966. 255 с.
57. Воронин К.Е. Роль энтомофагов в динамике численности тлей в Приморском крае // Наука сельскому хозяйству. Хабаровск, 1964. С. 11-12.
58. Воронин К., Старостин С., Арешников Б. Основы интегрированной защиты зерновых культур от вредителей // Разработка интегрированных систем защиты растений в странах членах ВПС / МОББ. Кишинёв. 1981. С. 60-67.
59. Выявление, учёт численности и определение тлей и их энтомофагов на злаковых культурах: Метод. указания / ВАСХНИЛ, ВНИИБМЗР. Кишинёв: Реклама, 1984. 36 с.
60. Гальков В.П. Шеститочечная кобылка (Jassus sexnotatus Fall.) на Урале // Защ. раст. от вред.: Бюлл. постоянного бюро Всероссийских энтомо-фитопатологических съездов. Ленинград. 1927. Т. 4. № 2. С. 374-375.
61. Гешеле Э.Э., Дутко В.П. Вирус жёлтой карликовости ячменя // Сельское хозяйство за рубежом. Растениеводство. 1972. № 6. С. 56-58.
62. ГОСТ 12038-84. Семена сельскохозяйственных культур. Методы определения всхожести. Взамен ГОСТ 12038-66; Введ. 19.12.84. М.: Изд-во стандартов, 1985. 57 с.
63. ГОСТ 12044-66. Семена сельскохозяйственных культур. Методы определения заражённости болезнями. Взамен ГОСТ 5055-56; Введ. 01.07.66. М.: Изд-во стандартов, 1966. 121 с.
64. Григоров С. Листки въешки и борота с тех. София: Земиздат, 1980. 285 с.
65. Григоров С. Взаимоотношения между листните въшки и афидофагите по житните культури // Биологична и интегрирана борба с вредителите по полсните культури. 1983. С. 26-31.
66. Гришаев Н.С., Бобнев Н.А. Большая злаковая тля и меры борьбы с ней // Информационный листок № 341-75. Курск: ЦНТИ, 1975. 4 с.
67. Гроссгейм Н.А. Ячменная тля (Brachicolus noxius Mordv.) // Тр. естественно-историч. музея Тавр. губ. земства. 1914. Т. 3. С. 1-42.
68. Грунтово-кліматична характеристика зони Степу / І.О. Бучинський, Н.І. Михайлова, В.Д. Кисіль, П.О. Гаврик // Наукові основи ведення землеробства і тваринництва в Степу УРСР. К.: Урожай, 1964. С. 171-173.
69. Гузь В.Г. Підвищення стійкості та продуктивності рослин озимої пшениці в Степу України: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / ІЗГ УААН. Дніпропетровськ, 1998. 17 с.
70. Гусынина Л.М. Отрицательное влияние питания тлей на рост растений // Тр. Новосиб. с.-х. ин-та. 1964. Т. 25. Вып. 3. С. 149-151.
71. Джафаров А.А. Главнейшие вредители зерновых злаков в Азербайджане из отряда равнокрылых и хоботных // Материалы VII Сессии Закавказкого Совета по координации научно-исследовательских работ по защите растений. Кировобад. 1975. С. 160-161.
72. Джибладзе А.А. Материалы к изучению афидофауны Кахетии // III Совещание Всесоюзного энтомологического общества: Тез. докл. Тбилиси. 1957. Ч. 2. С. 38-39.
73. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Колос, 1985. 416 с.
74. Дубовский Г.К. Материалы по фауне и экологии цикадовых (Auchenorrhyncha) района плодовых лесов восточной Ферганы // Энтом. обозр. 1965. Т. 44. Вып. 2. С. 324-334.
75. Дубовский Г.К. Цикадовые (Auchenorrhincha) Ферганской долины. Ташкент: ФАН, 1966. 256 с.
76. Дубоносов Т.С., Панарин И.В., Каневчева И.С. Вирусные болезни злаков. М.: Колос, 1975. 120 с.
77. Дудник Г.Ф. К биологии злаковых тлей в условиях Винницкой области // Защита растений от вредителей и болезней: Науч. тр. УСХА. К. 1979. Вып. 230. С. 83-84.
78. Дудник Г.Ф. Прогнозирование злаковых тлей // Защ. раст. М. 1982. № 8. С. 35.
79. Дудник Г.Ф. Биологические особенности большой злаковой тли в условиях Центральной Лесостепи УССР и разработка интегрированной борьбы с ней на озимой пшенице: Дис. ... канд. с.-х. наук: 06.01.11. Умань, 1983. 233 с.
80. Дутко В.П. Вирус желтой карликовости ячменя в степной зоне Украины (проявление заболевания, особенности патогенеза на озимой пшенице и разработка мер борьбы): Автореф. дис. ... канд. биол. наук.: 06.01.11. / ВИЗР. Ленинград, 1974. 20 с.
81. Дядечко Н.П. Кокцинеллиды Украинской ССР. К.: АН УССР, 1954. 157 с.
82. Економіка плюс екологія. Ресурсозберігаюча система захисту озимої пшениці від хвороб, шкідників та бур’янів // Захист рослин. 2001. № 3. С. 8-11.
83. Емельянов А.Ф. Цикадовые насекомые, вредящие кукурузе в СССР. М.-Л.: АН СССР, 1960. 273 с.
84. Емельянов А.Ф. Цикадовые // Определитель насекомых Европейской части СССР: В 5 т. / АН СССР, Зоол. ин-т / Под общ. ред. Г.Я. Бей-Биенко. М.-Л.: Наука, 1964. Т. 1: Низшие, древнекрылые, с неполным превращением / Г.Я. Бей-Биенко, Д.И. Благовещенский, В.Н. Вишнякова и др. / Под общ. ред. Г.Я. Бей-Биенко. С. 344-398.
85. Жовта карликовість ячменю. Епіфітотія вірусу в сезоні 1998 / 1999 років / А.І. Юхименко, А.І. Гірко, В.П. Поліщук, А.Л. Бойко // Захист рослин. 2000. № 3. С. 7-8.
86. Журавлёва И.А., Исмаилова И. О факторах, обусловливающих изменение численности тлей в зависимости от условий среды // Экология насекомых Узбекистана и научные основы борьбы с вредными видами. Ташкент: ФАН. - 1968. С. 23-28.
87. Зажурило В.К., Ситникова Г.М. Мозаика пшеницы и других злаков, её вредоносность и пути распространения в природе // Вирусные болезни растений и методы борьбы с ними. М.-Л.: АН СССР. 1941. С. 153-164.
88. Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях / Б.А. Арєшніков, М.П. Гончаренко, М.Г. Костюковський та ін. / За ред. Б.А. Арєшнікова. К.: Урожай, 1992. С. 3-4.
89. Знаменский А.В. Насекомые, вредящие полеводству // Тр. Полтавской с.-х. оп. ст. 1926. Ч. 1. С. 3-296.
90. Каменченко С.Е. Биологические особенности злаковых тлей и обоснование химических и других мер борьбы с ними в Левобережье Саратовской области: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.09 / ВНИИЗР Ленинград, 1976. 21 с.
91. Каменченко С.Е. Биологические особенности злаковых тлей и меры борьбы с ними в Саратовском Левобережье // Пути интенсификации, использование земель в Поволжье. Саратов. 1980. С. 77-82.
92. Кирияк И.Г. Энтомофаги тлей вредителей злаковых культур в Молдавии // Энтомофаги вредителей растений. Кишинёв: Штиинца, 1980. С. 21-27.
93. Кирияк И.Г. К прогнозу численности тлей на озимой пшенице в Молдавии // IX Съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тез. докл. (Киев, октябрь 1984 г.). К.: Наукова думка. 1984. Ч. 1. С. 218-219.
94. Кисиленко А.А. Агроклиматические особености области // Агроклиматический справочник по Днепропетровской области. Л.: Гидрометеоиздат, 1958. С. 5-12.
95. Клодницкий И.И. Новые данные о чередовании поколений у афид // Изв. Петроградского н.-и. ин-та им. Л.Ф. Лесгафта. 1921. Т. 4. С. 285-296.
96. Ковалёва К.Е. К вопросу о вредоносности цикад на зерновых злаках в условии Белоруссии // Защита урожая полевых культур от вредителей: Сб. науч. тр. Белорус. с.-х. акад. Горки. 1970. Т .65. С. 105-108.
97. Козаченко Е.С. Випробування інсектицидів у боротьбі з цикадками на озимих культурах // Селекція, агротехніка і захист рослин: Зб. наук. праць Білоцерків. досл.-сел. ст. К.: Урожай. 1968. Вип. 4. С. 168-171.
98. Козаченко Е.С. Эффективность предпосевной обработки семян озимой пшеницы в борьбе с цикадками на Белоцерковской опытно-селекционной станции // Селекционно-семеноводческая работа по зерновым, зернобобовым культурам и травам на станциях ВНИС. К.: ВНИС. 1970. С. 66-68.
99. Козаченко Е.С. Вредоносность цикадок на озимой пшенице // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС по сахарной свекле за 1968 г. К.: ВНИС. 1972. С. 453-455.
100. Козаченко Е.С. Изучение биологии цикадок и разработка мер борьбы с ними в условиях свекловичного севооборота в Центральной части правобережной лесостепи Украины: Дис. ... канд. с.-х. наук: 06.540. Белая Церковь, 1972. 165 с.
101. Козаченко Е.С. Эффективность предпосевной обработки семян кукурузы в борьбе с цикадками // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС по сахарной свекле за 1968 г. К.: ВНИС. 1972. С. 447-449.
102. Козаченко Е.С. Повреждения озимой пшеницы шеститочечной и полосатой цикадками и их влияние на урожай и качество зерна // Селекция, агротехника и защита растений: Сб. науч. тр. Белоцерков. оп.-сел. ст. К.: ВНИС. 1973. Вып. 5. С. 233-235.
103. Кокот О.П., Федько И.А. Главнейшие вредители кукурузы в Степи УССР и меры борьбы с ними // Новые приёмы борьбы с вредителями и болезнями кукурузы: Сб. статей. Днепропетровск: НИИ кукурузы. 1979. С. 60-65.
104. Колесова Д.А., Чмырь П.Г. Большая злаковая тля (Macrosiphum (=Sitobion) avenae F.) // Биологические науки. 1976. № 10. С. 36-42.
105. Костюковський М.Г. До питання про строки хімічних обробок посівів проти злакових попелиць // Захист рослин. К.: Урожай. 1978. Вип. 25. С. 7-11.
106. Костюковский М.Г. Экологическое обоснование и усовершенствование химического метода борьбы со злаковыми тлями в Южной степи Украины: Дисс. ... канд. с.-х. наук: 06.01.11. К., 1981. 230 с.
107. Костюковский М.Г., Кушнерик В.М. Особенности динамики численности злаковых тлей на посевах озимой пшеницы // Защ. раст. 1990. Вып. 37. С. 10-13.
108. Костюковський М.Г., Гончаренко М.П., Ушакова Л.Т. Біологічний метод // Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях / Б.А. Арєшніков, М.П. Гончаренко, М.Г. Костюковський та ін. / За ред. Б.А. Арєшнікова. К. : Урожай, 1992. С. 159-177.
109. Костюковський М.Г., Гончаренко М.П., Ушакова Л.Т. Методи обліку основних видів шкідників, хвороб зернових культур та засміченості посівів бур’янами і визначення втрат урожаю // Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях / Б.А. Арєшніков, М.П. Гончаренко, М.Г. Костюковський та ін. / За ред. Б.А. Арєшнікова. К.: Урожай, 1992. С. 112-139.
110. Красиловец Ю.Г. Иммунизация озимой пшеницы инсектофунгицидами. К.: Реклама, 1987. 4 с.
111. Красиловец Ю.Г. Экологические основы применения инсектофун-гицидов для предпосевной обработки семян зерновых колосовых культур: Автореф. дис. ... докт. с.-х. наук: 06.01.11 / УСХА. К., 1989. 43 с.
112. Красиловец Ю.Г., Будённая К.И., Иванов Ю.А. Сравнительная эффективность иммунизации всходов и наземных обработок инсектицидами в защите озимой пшеницы от вредителей //