ГРОНОВА ЛИСТОКРУТКА LOBESIA BOTRANA DEN ET SCHIFF. (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) НА ВИНОГРАДНИКАХ В УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ УКРАЇНИ ТА КОНТРОЛЬ ЇЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ : Гронов листовертки LOBESIA BOTRANA DEN ET SCHIFF. (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) на виноградниках В УСЛОВИЯХ ЗАКАРПАТЬЕ УКРАИНА И КОНТРОЛЬ ЕЕ ЧИСЛЕННОСТИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН

На правах рукопису

ЛОГОЙДА СТЕПАН ІВАНОВИЧ

УДК: 595.782+632.931

ГРОНОВА ЛИСТОКРУТКА LOBESIA BOTRANA DEN ET SCHIFF. (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) НА ВИНОГРАДНИКАХ
В УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ УКРАЇНИ ТА КОНТРОЛЬ ЇЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ

16.00.10 ентомологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
доктор сільськогосподарських наук
Дрозда Валентин Федорович

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Стан вивченості гронової листокрутки в Європі
1.2. Прийоми та засоби обмеження чисельності гронової листокрутки
РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень
2.2. Агрокліматичні умови
2.3. Методика проведення досліджень
2.3.1. Лабораторні дослідження
2.3.2. Польові дослідження
2.4. Оцінювання ефективності інсектицидів
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРОНОВОЇ ЛИСТОКРУТКИ НА ВИНОГРАДІ
3.1. Видовий склад та динаміка чисельності листокруток на винограді
3.2. Динаміка чисельності гронової листокрутки за різних умов господарювання
3.3. Біологія та екологія гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff. (Lepidoptera, Tortricidae) в умовах Закарпаття
3.4. Шкідливість гронової листокрутки
3.5. Місця зимівлі та стан лялечок гронової листокрутки
3.6. Екологічні ніші гронової листокрутки
3.7. Природні чинники регуляції чисельності гронової листокрутки
РОЗДІЛ 4. ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ ЧИСЕЛЬНОСТІ ГРОНОВОЇ ЛИСТОКРУТКИ
4.1. Обґрунтування та апробація використання гормональних препаратів та трихограми в промислових насадженнях винограду
4.2. Вдосконалена система захисту винограду
4.3. Обґрунтування та апробація використання гормональних препаратів та трихограми на присадибних насадженнях винограду
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДУ ВІД ГРОНОВОЇ ЛИСТОКРУТКИ
5.1. Економічна ефективність застосування системи захисту від гронової листокрутки на промислових насадженнях винограду
5.2. Економічна ефективність системи захисту винограду на присадибних насадженнях
ВИСНОВКИ
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

4
6
11
11
24
34
34
35
41
41
43
47

54
54

62

67
77
81
85
89

96

96
110

115

124

124

129
132
134
135
165

ВСТУП

Виноград відноситься до роду Vitis, родини Vitaceae Juss. Плоди винограду, із яких виготовляють різноманітні вина, продукти харчування (більш ніж 50 найменувань) збагачують людину необхідною їй енергією (з 1 кг винограду людина отримує 30% енергії), вітамінами (А, В1, В2, В6, РР та ін.), мінеральними речовинами (К, Na, Ca, Mg, Р, S), мікроелементами (Fe, Cu, Zn, Al, Cl, J), органічними кислотами (винна, яблучна, лимонна, щавелева та ін.).
В Україні виноград в промисловій культурі вирощують в Криму, південній частині степової зони України та в Закарпатті [54]. Культура винограду в Закарпатті існує декілька сотень років. Появу винограду тут відносять до 10 століття, а широке поширення до 13 століття. Перші рослини винограду були виявлені кочовими племенами мадяр. Коли у цих місцях виникло місто, вони назвали його «Севлюш», що означає «Виноградний».
Інтенсивний розвиток виноградарства почався в 1848р. Деякі аматори виноградарства в пошуках кращих сортів в другій половині 19 століття привозили посадковий матеріал з Італії та Франції [153].
Незважаючи на те, що ґрунтово-кліматичні умови Закарпаття сприяють широкому розвитку виноградарства і культура тут давно відома, площі виноградників в останні роки знижувались. Так, в 1984 р. загальний обсяг виноградних насаджень по Закарпатській області сягав 11,073 тис. га, а потім зменшилися в 1991 р. до 7,6 тис. га, в 1995 р. - 6,3тис. га; 1998 р. 6,1 тис. га; 2003 р. - 4,8 тис. га. В 2004 р. площі виноградних насаджень по всіх категорія господарств складали 4,7 тис. га., з них 3,0 тис.га сільськогосподарські підприємства, включаючи фермерів та 1,7 тис.га належать господарствам населення.
Нині галузь виноградарства в Закарпатті починає відновлюватися, сортовий склад та технології вирощування формуються згідно сучасних технологій. У поточному десятиріччі Закарпаття перетворюється в область розвинутого виноградарства та садівництва. Щороку здійснюються нові посадки винограду: в 2004 р. посаджено 40,7 га, в 2005 р. закладено 209 га виноградних насаджень.
У всіх зонах України спостерігається збільшення кількості присадибних насаджень, організовуються фермерські господарства, де серед вирощуваних культур значне місце приділяється плодово-ягідним культурам та винограду.
Серед факторів, що в значній мірі впливають на отримання якісної продукції є шкідлива діяльність членистоногих та збудників хвороб, які за відсутності заходів контролю чисельності здатні знищити понад 50% урожаю. Існуючі технології захисту орієнтуються переважно на використання хімічних пестицидів. Проте, тенденція збільшення виробництва столового винограду, ставить вимоги до підвищення якості продукції, що викликає необхідність розвитку екологічно безбечних методів захисту культури. На сьогодні, за кордоном та в Україні все більше уваги приділяють розробці біологічних методів боротьби з шкідниками. В нових формах господарювання, освоєння сучасних технологій вирощування винограду повинно ґрунтуватись на використання переважно біологічних засобів захисту. Для зниження чисельності гронової листокрутки перспективним є використання паразита яєць багатьох шкідників сільського господарства трихограми.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Виноград за калорійністю, вмістом вітамінів, своїми лікувальними властивостями є цінним продуктом харчування. Нині галузь виноградарства в Закарпатті поступово відновлюється, проте щорічно, значних збитків урожаю винограду завдають шкідники та збудники хвороб. Серед комах велику небезпеку представляють листокрутки, особливо виділяється гронова листокрутка.
Гусениці гронової листокрутки живляться бутонами, квітками суцвіть, а пізніше ягодами винограду, що спричинює недобір понад 30% урожаю. Окрім того, гусениці другої та третьої генерацій живлячись ягодами, сприяють поширенню збудника сірої гнилі, що значно погіршує якість продукції.
Контроль чисельності шкідника здійснюється переважно застосуванням хімічних інсектицидів. Проте, внаслідок особливостей біології, прихованого способу життя гусениць, цей метод не завжди забезпечує бажаного ефекту. Окрім того, у період достигання винограду, проти третьої генерації шкідника застосування хімічних препаратів заборонено. Саме тому особлива увага приділялась обґрунтуванню біологічних методів контролю чисельності гронової листокрутки, як найпоширенішого та небезпечного шкідника винограду в Закарпатті. Для раціонального контролю чисельності листокрутки досить перспективним є застосування сучасних гормональних препаратів та паразита яєць трихограми.
Враховуючи умови Закарпаття, специфіку використання винограду та екологічну ситуацію, виникла нагальна потреба поглибленого вивчення особливостей біології виду в регіоні для розробки ефективних, екологічно безпечних захисних заходів на промислових та присадибних насадженнях винограду.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота входила в план наукових досліджень лабораторії застосування ентомофагів Інституту захисту рослин УААН за завданнями: „Науково обґрунтувати і розробити безпестицидні технології захисту рослин в зонах особливої екологічної небезпеки, виробництва продукції дитячого та дієтичного харчування, санітарно-курортних та водоохоронних зонах з переважним використанням ентомофагів, біопрепаратів, БАР та інших нехімічних засобів” (2004-2005 рр. - № 0101U003858); „Вдосконалити технологію застосування перспективних видів ентомофагів та екологічно безпечних заходів захисту рослин в агроценозах відкритого та закритого ґрунтів для регулювання чисельності економічно важливих видів шкідників” (2006 р. - № 0106U002716).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення особливостей розвитку, поширення та шкідливості гронової листокрутки залежно від екологічних чинників навколишнього середовища в умовах Закарпаття, а також вдосконалення системи захисту винограду, обґрунтування технології застосування засобів захисту виноградників в промислових та присадибних насадженнях для отримання високоякісного та сталого урожаю.
Для досягнення мети досліджень передбачалось:
- уточнення особливостей біології та вивчення динаміки чисельності гронової листокрутки;
- вивчення поширення, характеру розвитку усіх генерацій фітофагу залежно від гідротермічних умов;
- визначення на основі морфологічних та фізіологічних показників відсотку життєздатної частини популяції гронової листокрутки;
- вивчення ефективності використання нового гормонального препарату Люфокс 105 ЕС, к.е. в промислових та присадибних насадженнях винограду;
- уточнення норм, строків та кратності розселення трихограми;
- обґрунтування раціонального застосування трихограми окремо та у комплексі з гормональними препаратами;
- удосконалення системи захисту винограду.
Об’єкт дослідження: гронова листокрутка, визначення поширення, шкідливості та особливості її розвитку залежно від екологічних чинників регіону, технології захисту винограду, гормональні препарати, трихограма.
Предмет дослідження: удосконалення системи захисту винограду від гронової листокрутки в агроценозах виноградників колективного та приватного секторів.
Методи дослідження:
- маршрутні обстеження виноградних насаджень для виявлення та збору окремих фаз розвитку гронової листокрутки, а також встановлення рівня чисельності;
- польові вивчення поширення, шкідливості, динаміки чисельності гронової листокрутки в умовах Закарпаття, а також обґрунтування ефективності окремих елементів технології захисту виноградників в промислових та присадибних насадженнях;
- лабораторні для визначення життєздатності популяції гронової листокрутки, рівня паразитизму ентомофагами, ураженості збудниками хвороб, а також визначення репродуктивного потенціалу;
- статистичний для розрахунків найменшої істотної різниці між варіантами дослідів;
- розрахунковий для визначення економічної ефективності використання технології захисту винограду.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов Закарпаття експериментально досліджено розвиток гронової листокрутки на дикорослих чагарникових рослинах, зокрема на ожині звичайній (Rubus caecius L.); глоді колючому (Crataegus oxyacantha L.); терені звичайному (Prunus spinosa L.); калині звичайній (Viburnum opulus L.); бузині чорній (Sambucus nigra L.).
Встановлено, що природні біоценози, які оточують виноградні насадження є джерелом відновлення чисельності гронової листокрутки впродовж вегетаційного періоду.
На основі морфо-фізіологічного моніторингу визначено структуру популяції гронової листокрутки та виділено небезпечну її частину, яка характеризується високим репродуктивним потенціалом, що дало змогу передбачити потенційну шкідливість виду.
Вперше розроблена та апробована на практиці раціональна система захисту винограду за різних форм господарювання, яка включає застосування гормональних препаратів та трихограми.
Встановлено, що застосування трихограми проти другої та третьої генерацій гронової листокрутки забезпечує захист винограду, особливо проти третьої генерації шкідника, коли використання хімічних препаратів заборонено.
Вперше для регіону оцінено ефективність дії нового гормонального препарату Люфоксу 105 ЕС, к.е. проти гронової листокрутки на промислових та присадибних насадженнях винограду та встановлено високу його ефективність 92,5-94,1%.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано та впроваджено в виробництво технологію захисту винограду в промислових насадженнях, що ґрунтується на комплексному використанні гормональних препаратів та трихограми.
На основі якісних показників трихограми та з врахуванням темпів відкладання яєць гронової листокрутки в проекції куща запропоновано норми, строки та кратність застосування ентомофага.
Обґрунтовано строки та кратності застосування нового гормонального препарату Люфоксу 105 ЕС, к.е., як окремо, так і у комплексі з трихограмою. Проведено апробацію запропонованої системи в промислових та присадибних насадженнях винограду.
В насадженнях винограду на присадибних ділянках запропоновано та апробовано технологію захисту від гронової листокрутки з переважним використанням трихограми. Встановлено, що на фоні високого рівня рослинного біорізноманіття, де зосереджується значна кількість шкідника, одна обробка інгібітором синтезу хітину Матчем 050 ЕС, к.е. проти першої генерації, і розселення трихограми проти другої та третьої генерацій забезпечує захист винограду від шкідника.
Особистий внесок здобувача. Планування лабораторних та польових досліджень, складання схем дослідів, організація та проведення польових експериментів. Лабораторно-польові обліки, спостереження, збір матеріалу здійснені особисто здобувачем. Аналіз отриманих результатів досліджень, їх статистична обробка, формування висновків, підготовка матеріалів для публікації статей, апробація та впровадження результатів у виробництво виконувались за власної участі та за консультативною допомогою наукового керівника.
Апробація результатів досліджень. Основні положення за темою дисертаційної роботи доповідалися: на конференціях молодих учених: «Сучасні проблеми захисту рослин» (14 вересня 2004 р., м. Київ), «Екологічно обґрунтований захист рослин» (4-7 жовтня 2005 р., м. Київ) та на міжнародній науковій конференції «Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи» (13-17 листопада 2006 р., м. Київ).
Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано у 7 наукових роботах, з них - 4 у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, п’яти розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків, містить 26 таблиць, 20 рисунків. Список літератури включає 312 джерел, у тому числі 116 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Домінуючими видами шкідників на виноградних насадженнях в умовах Закарпаття є гронова, двулітна та виноградна листокрутки. Найчисельнішою та найбільш небезпечною є гронова листокрутка, яка займає основну нішу серед листокруток - 54%, двулітна та виноградна листокрутки 22 та 24% відповідно.
2. Літ імаго гронової листокрутки після зимівлі починається в кінці третьої декади квітня і триває 31-34 дні, першої генерації 29-31 день, другої - 34-42 дні. Початок відкладання яєць шкідником першої генерації відмічено 7-12 травня, другої - 3-8 липня, третьої - 12-18 серпня, масове відкладання яєць починалась через 3-4 дні від його початку. Масове виплодження гусениць першої генерації - 21-27 травня, другої 12-19 липня, третьої 20-28 серпня.
3. Найбільшої шкоди завдають гусениці першої генерації фітофага, у період формування бутонів та цвітіння винограду (травень - середина червня). За період розвитку одна гусінь знищує 5-27 і більше бутонів або зав’язей в суцвітті. Гусінь другої генерації (кінець червня початок серпня) пошкоджує 4-12 ягід, третьої (серпень-вересень) 2-7 ягід в гроні.
4. Виділено 5 екологічних ніш, де зосереджувались на зимівлю гусениці шкідника: в тріщинах кори на штамбах куща 34,6%, на рукавах 21,2%, в підпорах та місцях підв’язки лози 11,1%, в обпалому листі та рослинних рештках 24,3%, в верхніх шарах ґрунту 8,9%. Найбільш життєздатна частина популяції (55,8%) концентрується переважно в тріщинах кори на штамбах та рукавах куща. В рослинних рештках, а також на поверхні ґрунту зимувала переважно та частина гусениць (44,3%), яка не повністю завершила живлення, паразитована ентомофагами або уражена збудниками хвороб.
5. Генерація гронової листокрутки, яка перезимувала характеризувалась значною часткою лялечок (64,6%) з яких вилітають самиці з високим репродуктивним потенціалом (54,3-74,9 яєць). На відміну від зимуючої генерації, перша та друга генерації шкідника більш життєздатні і кількість лялечок з яких вилітають самиці з високим репродуктивним потенціалом (58,4-86,8 яєць) складає 82,2-83,1% від загальної чисельності шкідника, що зумовлює високу чисельність виду.
6. Встановлено, що одним із джерел відновлення чисельності гронової листокрутки в агроценозах є частина популяції шкідника, яка розвивається в лісосмугах на дикорослих рослинах. Найбільш сприятливими рослинами для розвитку гронової листокрутки є: ожина звичайна (Rubus caecius L.); глід колючий (Crataegus oxyacantha L.); терен звичайний (Prunus spinosa L.) калина звичайна (Viburnum opulus L.); бузина чорна (Sambucus nigra L.).
7. Збудники захворювань уражували до 9,1% лялечок шкідника на виноградниках, а в лісосмугах - 10,0% лялечок. Паразитованість ентомофагами становила відповідно 12,0%, і 13,6%, смертність від впливу низьких температур 15,5%.
8. Видовий склад ентомофагів гронової листокрутки нараховував понад 20 видів комах з чотирьох рядів (твердокрилі, сітчастокрилі, перетинчастокрилі, двокрилі), а також павуки з трьох родин (Linyphiidae, Theridiidae, Araneidae), які трофічно пов’язані з гроновою листокруткою.
9. Природні ентомофаги знищували 20,4% яєць, 14,0% гусениць та 15,0% лялечок першої генерації листокрутки, другої генерації відповідно 29,2%, 25,8%, 19,0%, третьої 27,4%, 25,3%, 38,4%. Разом, протягом розвитку першої генерації шкідника було знищено 16,7% популяції, другої 24,9%, третьої 30,1%.
10. В промислових та присадибних насадженнях винограду в умовах Закарпаття встановлена висока ефективність гормонального препарату Люфокс 105 ЕС к.е. щодо гронової листокрутки: за норми витрати 1,0 л/га проти першої генерації 93,3%, другої (0,5л/га) 84,4%.
11. Вдосконалено ефективні системи захисту винограду від гронової листокрутки з використанням екологічно безпечних засобів: гормонального препарату Люфокс проти І-ї і ІІ-ї генерацій та трихограми проти ІІІ-ї генерації, чи Люфоксу проти І-ї генерації та трихограми проти ІІ-ї і ІІІ-ї генерацій, які забезпечують високу рентабельність в межах 297-373%. На присадибних насадженнях винограду найбільшу рентабельність (290-307%) забезпечує система захисту із шестикратного (по 2 проти 3-х генерацій) випуску трихограми.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Проводити регулярний фітосанітарний моніторинг стану виноградних насаджень методом візуальних спостережень та з використанням феромонних пасток. Необхідно враховувати, що поріг шкідливості за показниками відкладених яєць гроновою листокруткою складає: першої генерації 4-5 яєць/100 суцвіть; другої 6-7 яєць/100 грон; третьої 8-9яєць/100 грон. За показниками виловлених імаго на феромонну пастку: 15-20 екз./пастку за 3 доби першої генерації; 20-30 екз./пастку за 3 доби другої і третьої генерацій шкідника.
2. Для захисту промислових насаджень винограду в Закарпатті від гронової листокрутки за чисельності два і більше ЕПШ, проводити обробку Люфоксом 105 ЕС к.е. або Матчем 050 ЕС к.е. (1,0 л/га) проти першої генерації. Проти другої застосовувати Люфокс 105 ЕС к.е. (0,5 л/га) та дворазовий випуск трихограми (Trichogramma pintoi Voeg.) у період розвитку третьої генерації шкідника на початку та під час масового відкладання яєць (100 самиць/на кущ).
3. За чисельності гронової листокрутки, що не перевищує два показники ЕПШ проводити обробку Люфоксом 105 ЕС к.е. або Матчем 050 ЕС к.е., (1,0 л/га) проти першої генерації. Проти наступних генерацій випуск трихограми дворазове розселення на початку та у період масового відкладання яєць (100 самиць/на кущ).
4. Для захисту винограду на присадибних насадженнях за чисельності листокрутки 1,5-2 показники ЕПШ проводити обробку Матчем 050 ЕС к.е. (8 мл/10 л води) з наступним розселенням трихограми проти другої та третьої генерацій (100 самиць/на кущ), при пороговому рівні чисельності - дворазове розселення трихограми проти кожної генерації шкідника (100 самиць/на кущ).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аверкин И., Мокржецкий С. Крестовая листовертка в Кахетии // Вестник виноделия. 1903. №1. С. 21-24.
2. Агаева З.М. Вредители виноградной лозы и меры борьбы с ними в Азербайджанской ССР // Виноделие и виноградарство СССР. 1987. №5. С. 30-32.
3. Аганова С.Н., Бурдинская В.Ф., Толкова Р.П. Фитосанитарный мониторинг на виноградниках Ставрополя // Виноделие и виноградар.- 2004.- №1.- С. 32-35, 55.
4. Аракелян А.О. Вредители и болезни виноградной лозы // Зашита растений.- Москва, 1982. - №10.- С. 62 63.
5. Аракелян А.О. Вредители и болезни виноградной лозы // Защита растений.- Москва, 1990.- №5.- С.46-51.
6. Асланов А.А. Гроздевая листовертка на виноградной лозе // Защита растений.- Москва, 1992.- №6.- С.24.
7. Асриев Э.А. Комплексная защита виноградников: Справочное издание. - Симферополь; Таврия, 1983. - 103 с.
8. Атанасов А. Аннотированный список энтомофагов сем. Ichneumonidae вредителей сельскохозяйственных культур и леса в Болгарии // Информац.бюл. ВПС МОББ. - 1986. - №14. - С. 7-14.
9. Ахмедов Д.С. Вредители и болезни винограда и меры борьбы с ними. Махачкала, 1976. - 41 с.
10. Бабаян Г.А., Мокацян В.В., Ананян А.М. О возможности применения некоторых пиретроидов против третьего поколения гроздевой листовертки // Тез.докл. 12-го сьезда Закавказ.совета по координации науч.-исслед. Работ по защите растений. -1986. - С. 24-28.
11. Бедный В.Д. Рекомендации по испытанию феромонных ловушек.- Кишинев, 1980. 10 с.
12. Бескровная М.Л. Гроздевая листовертка опасный вредитель винограда // Защита растений. Москва, 1972. №8. С. 57-58.
13. Бескровная М.Л., Сторожук Е.М. Динамика лета бабочек гроздевой листовертки // Прикладная ботаника, интродукция растений. М.: Колос, 1973. С. 230.
14. Биологическая защита растений / Штерншис М.В., Джалилов Ф.С.-У., Андреева И.В., Томилова О.Г. М.: Колос, 2004. 264 с.
15. Бондарев В.П., Захарова Е.И. Агротехнические исследования по созданию интенсивных виноградных насаждений на промышленной основе. -Новочеркаоок., 1978. - 173 с.
16. Брадовский В.А., Рошка Г.К. Использование феромонов и хемостерилизаторов для управления популяции гроздевой листовертки // Проблемы практического применения феромонов в защите с.-х. культур: Тезисы докладов науч.-методич. совещ. Тарту, 1981. - С. 51-52.
17. Буров В.Н., Сазонов А.П. Использование биологически активных веществ в защите плодового сада // Инф.бюл. ВПС МОББ. Л., 1987. - №20.- С. 54-61.
18. Быстрая Г.В. Защита виноградников от вредителей и болезней. // Защита растений. Москва, 1987. № 9. С. 24-26.
19. Ванек В.Н. Атлас болезней и вредителей плодових, ягодных, овощных культур и винограда. Братислава: Природа, 1989. - 563 с.
20. Васильев В.П. Вредители плодовых насаждений. К., 1955. - 266 с.
21. Васильев В.П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. В 3 т. К.: Урожай, 1989. Т.2: Вредные членистоногие, позвоночные. 544 с.
22. Васильев В.П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. В 3 т. К.: Урожай, 1989. Т.3: Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений. 408 с.
23. Велиева Е.Н. Половой феромон гроздевой листовертки // Защита растений.- Москва, 1983. - №9.- С. 25.
24. Войняк В.И., Олой И.Н., Дроздов Ю.И., Аникина З.Л. Половые феромоны насекомых в защите растений // Биологическая регуляция численности вредных организмов.- М.: Агропромиздат, 1986. - С. 44-62.
25. Войняк В.И. Результаты испытаний синтетических половых феромонов виноградных листоверток // Феромоны листоверток вредителей сельського и лесного хозяйства: Материалы Всесоюзной конференции (19-21 ноября, 1984 г.).- Тарту, 1986. - С. 66-73.
26. Вредители, болезни и сорняки на виноградниках / Ж.А. Чичинадзе, Н.А. Якушина, А.С. Скориков, Е.П. Странишевская.- К.: Аграрна наука, 1995.- 303 с.
27. Гар К.А. Методы испытания токсичности и эффективности инсектицидов.- М.,1963. - 255 с.
28. Гринберг Ш.М. Научное основы биотехнологии производства и применения трихограммы. - Ленинград, 1991.- 23с.
29. Груздев М.В., Дрожкина А.В., Петриченко С.И. Защита зеленых насаждений в городах: Справочник.- М.: Стройиздат, 1990. - 502 с.
30. Гумбаев М.Ф. Результаты применения феромонных ловушек против гроздевой листовертки на виноградной лозе // Защита растений.- Москва, 1987.- №9.- С. 2.
31. Давыдов Г.Н. Фенология гроздевой листовертки // Защита растений. -Москва, 1976. №2. С. 52.
32. Давыдов Г.Н., Аракчеев Л.Я. Приемы химической стерилизации в борьбе с листовой листоверткой // Материалы седьмой сессии Закавказского совета по координации научно-исследовательских работ по защите растений. Кировобад, 1975. С. 78-80.
33. Данилевский А.С. Листовертки. Определитель насекомых Европейской части СССР. М.-Л.: Сельхозгиз., 1948. 159 с.
34. Дериманов М., Харизанов А. Динамика развития гроздевой листовертки и борьба с ней // Лозарство и винарство.- 1961.- №3.- С. 19-25.
35. Дирш В.М. Вредители виноградной лозы в Крыму и меры борьбы с ними. Ялта: ВНИИВиВ «Магарач», 1941. 68 с.
36. Дирш В.М. Вредители виноградной лозы и меры борьбы с ними. М.: Сельхозиздат, 1938. С. 6-13.
37. Добей В.О. Біоценотична приуроченість листовійок (Тоrtricidae) Закарпаття //Тези доп. 49 наук. конф.УжДУ, серія біологія.- Ужгород, 1995. - С. 38.
38. Добей В.О. Дані про листовійок (Tortricidae) Закарпаття, знайдених на плодових і ягідних культурах //Тез. доп. XIX н. конф. УжДУ.-Ужгород, 1965 а.- С. 64-66.
39. Добей В.О. До екології деяких видів листовійок плодових насаджень Закарпатської області // Тез.доп. «Флора і фауна Українських Карпат».- Ужгород, 1965 б. С. 56-59.
40. Добей В.О. К экологии листоверток (Lеріdорtега, Тоrtricidae) вредителей садов Закарпатской области // Вопросы охраны природы Карпат.- Ужгород: Карпати, 1969. - С. 132-137.
41. Добей В.О. Экология листоверток (Lеріdорtега, Тоrtricidae) Закарпатской области: Автореф.дисканд. биол. наук.- Львов, 1978. - 24 с.
42. Добродеева А.И. Виноградные листовертки: двулетная и гроздевая и меры борьбы с ними по новейшим исследованиям // Труды бюро по энтомологии. Петроград, 1915, Т. XI, №5. 41 с.
43. Довідник із захисту рослин / Бублик Л.І., Васечко Г.І., Васильєв та ін; За ред. М.П. Лісового.- Київ: Урожай, 1999. - 744 с.
44. Долидзе Г.В. Состояние системы мероприятий и пути ее усовершенствования в борьбе с основными вредителями виноградной лозы в Грузинской ССР: Автореф. дис. д-ра с-х. н. Тбилиси, 1972. - 76 с.
45. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб.- М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.
46. Дрозда В.Ф. Трихограма над полями: проблеми та перспективи використання // Захист рослин.- 1997. - №3. - С. 8-10.
47. Дрозда В.Ф. Трихограмма проблемы и перспективы использования в Украине // Матер.7-й Международной научно-практической конференции «Нетрадиционное растениеводство. Экология и здоровье».- Симферополь, 1998.- С. 101-104.
48. Дрозда В.Ф. Спосіб прогнозу життєздатності популяцій плодожерок (Lepidoptera) Патент України № 30703 А, МПК А 01К 67/04, 1999.
49. Дрозда В.Ф., Конверская В.П. Проблемы и перспективы использования трихограммы на Украине // Материалы докл. межд.практ. конференции «Биологизация защиты растений: состояние и перспективы».- Краснодар, 2001. - часть 2.- С. 37-39.
50. Дрозда В.Ф., Логойда С.І. Особливості біології, характер розвитку, динаміка чисельності та шкідливість гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff., (Lepidoptera, Tortricidae) на виноградниках в умовах Закарпаття // Збірник наук. праць УДАУ, Умань, 2005. Вип.59. - С. 261-267.
51. Дрозда В.Ф., Секун М.П., Логойда С.І. Особливості використання інсектицидів в захисті винограду в умовах Закарпаття // Карантин і захист рослин.- Київ, 2006. - №12. - С. 12-13.
52. Дрозда В.Ф., Шелестова В.С. Сучасний стан, перспективи досліджень та практика використання видів роду трихограма (Hymenoptera, Trichgrammatidae) в Україні // Науковий вісник НАУ.- К., 2002.- вип. 58. - С. 54-64.
53. Дядечко М.П. Основи біологічного методу захисту рослин. К.: «Урожай», 1979. 280 с.
54. Журин А.Б., Рубин С. М. Справочное пособие по виноградарству.- М.: Колос, 1973. - 153 c.
55. Запрянов А., Стоева Р. Паразитната ентомофауна по Lobesia botrana Schiff. в Югозападна България и нейнатароля за намаляване плътността на неприятеля // Град. и лоз. наука. - 1982. - №3. - С. 74-79.
56. Засс Е.К. Гроздевая листовертка на виноградниках Крыма // Защита растений от вредителей и болезней. - 1962. - №7.- С. 30.
57. Засс Е.К. Некоторые вопросы биологии гроздевой листовертки в условиях ЮБК и меры борьбы с ней // Виноградарство: Труды ВНИИВиВ «Магарач». М.: Пищепромиздат, 1963. Т. 12. С. 168-178.
58. Засс Е.К. Определение сроков борьбы с гроздевой листоверткой на основе суммы эффективных температур и фаз развития виноградного куста // Рефераты научных работ Всесоюзного НИИ виноделия и виноградарства «Магарач», 1962. Вып. 1. С. 91-92.
59. Засс Е.К. Строки борьбы с первым поколением гроздевой листовертки //Сад и огород. - 1956.- №6. - С. 62.
60. Захаренко В.А. Оценка экономической эффективности применения пестицидов: Методическое положение. Москва: «Колос», 1983. 9 с.
61. Каталог районированных сортов с/х. культур по Закарпатской области.- Ужгород, 1990. - 123 c.
62. Кику Б.Б., Малицкий И.А., Жигин А.И., Абашкин А.С. К разработке установки для расселения трихограммы на винограднике // Трихограмма (биология, разведение, применение): Тезисы докладов ІІІ Всесоюзного совещания по трихограмме (11-16 марта 1991 г.).- Кишинев, 1991. -С. 113-114.
63. Кику Б.Б., Тешлер М.П. Особенности механизированного расселения трихограммы на винограднике // Трихограмма (биология, разведение, применение): Тезисы докладов ІІІ Всесоюзного совещания по трихограмме (11-16 марта 1991 г.).- Кишинев, 1991. - С. 111-113.
64. Кику Б.Б., Тешлер М.П., Абашкин А.С., Гринберг Ш.М. Применение биологических методов защиты растений в сельскохозяйственном производстве // Биологическая защита с.х. растений.- 1988.- №7.- С.28-36
65. Кипиани А.А. Биозащита виноградников от гроздевой листовертки // Садоводство и виноградарство.- 1990.- №10.- C. 23 25.
66. Кискин П.Х. Уменьшить количество пестицидов на виноградниках // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии.- 1983. №11.- С. 43-46.
67. Кискин П.Х., Лазарь И.С. Использование порога вредоносности в борьбе с листовертками винограда // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. 1981. - №7. С. 41-43.
68. Кискин П.Х., Лазарь И.С. Особенности развития виноградных листоверток // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. 1980. - №9. С. 45-47.
69. Кискин П.Х., Лазарь И.С., Мальченкова Н.И. Защита виноградников от листоверток и клещей в Молдавии // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. 1984. - №3. С. 37-38.
70. Клечковский Ю.Е., Глушкова С.А. Биологические особенности развития гроздевой листовертки и опыт применения гормональных препаратов // Аграрний вісник Причорномор’я.- Одеса, 1999. - №3.- С. 179-181.
71. Клечковский Ю.Е., Глушкова С.А., Кульмінська Л.О., Палагіна О.В., Чебановська Г.Ф. Карантинні шкідники, хвороби та бур’яни на виноградниках // Виноградарство і виноробство: Міжвідомчий темат. науковий збірник ІВіВ ім. В.Є. Таїрова.- Одеса, 2004. - №41. - С. 75-87.
72. Клечковський Ю.Е., Глушкова С.О., Багаєва О.С. Гронова листокрутка. Захист виноградних кущів за допомогою хімічних та біологічних засобів // Захист рослин. - 2001. - №11. - C. 17 18.
73. Коваленков В.Г., Тюрина Н.М. Формирование резистентности к пестицидам в популяциях вредных насекомых // 12 Съезд Русского энтолог.общ. Санкт-Петербург (19-24 августа, 2002): Тезисы докладов. - 2002. - С. 165-166.
74. Козарь И.М. // Фитосанитарное состояние виноградников Украины // Виноградарство і виноробство: Міжвідомчий темат. науковий збірник ІВіВ ім. В.Є. Таїрова.- Одеса, 2004.- №41. - С.5-21.
75. Козарь И.М. Вредители и болезни винограда. Настольная книга виноградаря // К.: Урожай, 1995. - С. 176-209.
76. Козарь И.М. Справочник по защите винограда от вредителей, болезней и сорняков. К.: Урожай, 1990. 110 с.
77. Козарь И.М. Экологически безопасная система защиты винограда от гроздевой листовертки // Виноградарство і виноробство: Міжвідомчий темат. науковий збірник ІВіВ ім. В.Є. Таїрова.- Одеса, 2004. - №41. - С. 120-135.
78. Козарь І.М. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України в 1997 році. Київ, 1997. 110 с.
79. Козарь І.М. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів в господарствах України у 2001році. Київ, 2001. 145 с.
80. Комарова О.С. Жизненный цикл и условия развития гроздевой листвертки (Lobesia botrana) // Зоологический журнал. - 1954. - 33, вып.1. - С. 102-113.
81. Конверськая В.П., Черний А.М. Развитие и жизнеспособность трихограммы при использовании димилина для подавления популяций чешуекрылых вредителей // Всероссийский съезд по защите растений. «Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экология». Тез. докл. Санкт-Петербург. 1995. С. 421-422.
82. Конверька В.П. Трихограма, особливості використання в приватних та фермерських господарствах // Захист рослин. - 1998. - №11. - С. 27-28.
83. Костадинов Д. Использование трихограммы T. embryophagum против яблонной плодожорки // Костинброд, Болгария. - 1981. - №4. - С. 6-9.
84. Кот Ян Зависимость эффективности трихограммы Trichogramma spp. от плотности яиц хозяина // Доклады 1 Межд.симпоз. по ВПС МОББ (София,1979). - София, 1980. - С. 32-37.
85. Коченко З.И. Гроздевая листовертка в Нижнеднепровье // Защита растений. 1987. №11. С. 36-37.
86. Кулагин Н.М. Вредные насекомые и меры борьбы с ними. М.-Л.: Сельхозгиз, 1930. 30 с.
87. Кулагин Н.М. Обзор главнейших работ по энтомологии за последние 20 лет// Зоологический журнал. Т. XVI. Вып.5. М.: АН СССР, 1937. С. 19-26.
88. Лазарь И.С. Листовертки винограда Молдавии и прогнозирование развития вредных насекомых: Дис.канд.с.-х. наук: 06.01.11.- Киев, 1983.- 179 с.
89. Лазарь И.С. Листовертки винограда Молдавии. Кишинев: Штиинца, 1988. 64 с.
90. Лазарь И.С. Подготовка информации для прогнозирования вредителей сельского хозяйства на примере виноградных листоверток // Тез.докл.респ.конф.молодых ученых и специалистов.- Душанбе, 1982.- С. 61-63.
91. Лазарь И.С. Экология листоверток на винограде в связи с разработкой мер борьбы с ними // Тез.докл. Всес. совещания «Формирование микробного и животного агроценозов», Пущино (14-16 сентября, 1982г.).- М.: Наука.- 1982. - С. 103-105.
92. Лафон Ж., Куйо П. Болезни и вредители винограда // М.: Госиздат с.-х. лит.-ры. - 1958. - С. 94-102.
93. Лебедев С.Н. Гроздевая листовертка и современные средства борьбы с нею/ Науч. труды КГАУ. Вып. 60. Симферополь: Корпорация «Борис», 1999. С. 180-184.
94. Лебедев С.Н. К биологии развития гроздевой листовертки в условиях предгорного Крыма / Науч. труды КГАУ. Вып.58. Ч.1. Симферополь: Корпорация «Борис», 1999. С. 116-120.
95. Лившиц І.З., Ейдельберг М.М. Роль паразитов в ограничении численности гроздевой листовертки в Крыму // Интегрированная защита садово-паркового агроценоза: Труды Никит. ботан. сада. Ялта. 1991. Т. 111. С. 41 49.
96. Лившиц И.З., Петрушова Н.И. Методические рекомендации по прогнозируемой системы защиты плодовых культур от вредителей. - Ялта, 1977. - 22 с.
97. Липецкая А.Д., Рузаев К.С. Вредители и болезни виноградной лозы. М.: Сельхозиздат, 1958. 278 с.
98. Липецкая А.Д., Рузаева К.С. Вредители и болезни виноградной лозы. М.: Государственное издательство с /х литературы, 1958. 223 с.
99. Литвинов П.И., Глушкова С.А. Защита виноградников от вредителей и болезней // Защита растений. 1985. №11. С. 55-57.
100. Литвинов П.И., Глушкова С.А., Сырельщикова Л.П. Новые перспективные пестициды для борьбы с вредителями и болезнями виноградных кустов // Виноградарство и виноделие СССР. 1984. - №3. С. 38-40.
101. Логойда С.І. Видовий склад та домінуючі шкідники виноградної лози в умовах Закарпаття // Екологічно обґрунтований захист рослин: Тези доповідей конференції молодих учених (4-7 жовтня 2005 р.). Київ, 2005. С. 108-111.
102. Логойда С.І. Особливості розвитку, динаміка чисельності та шкідливість гронової листокрутки (Lobesia botrana Den. et Schiff.) на виноградниках в умовах Закарпаття // Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доповідей конференції молодих учених (14 вересня 2004 р.). - Київ, 2005. - С. 31-33.
103. Логойда С.І. Потенціал плодючості гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff., (Lepidoptera, Tortricidae) на виноградних насадженнях // Міжнародна наукова конференція «Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи» (13-16 листопада 2006 р.). Київ, 2006. С. 44-45.
104. Логойда С.І. Особливості фенології гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff., (Lepidoptera, Tortricidae) на виноградниках // Карантин і захист рослин.- Київ, 2006.- №10.- С. 16-17.
105. Логойда С.І. Характеристика популяції гронової листокрутки Lobesia botrana Den. et Schiff. (Lepidoptera,