БІОЛОГІЧНЕ ОБРГУНТУВАННЯ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА (HOPLOCAMPA TESTUDINEA KLUG.) В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : БИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЗАЩИТЫ ЯБЛОНИ ОТ яблоневого ПЛОДОВОГО пилильщика (HOPLOCAMPA TESTUDINEA KLUG.) В УСЛОВИЯХ СЕВЕРНОГО Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БОНДАРЕВА ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 632.9:595.793:634.11

БІОЛОГІЧНЕ ОБРГУНТУВАННЯ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА (HOPLOCAMPA TESTUDINEA KLUG.) В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.10 - ентомологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник Доля Микола Миколайович,
доктор сільськогосподарських наук, професор

Київ - 2004

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. РІВЕНЬ РОЗВ¢ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА АНАЛІТИЧНИЙ
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 10
1.1. Морфологія яблуневого плодового пильщика 10
1.2. Поширення та шкідливість пильщика 11
1.3. Особливості розвитку яблуневого плодового пильщика 15
1.4. Трофічні зв’язки 29
1.5. Природні регулятори чисельності фітофага 32
1.6. Обґрунтування теорії захисту насаджень яблуні від шкідника 35
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА, МІСЦЕ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ 39
2.1. Методика досліджень 39
2.2. Місце та погодні умови 48
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 54
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ І ШКІДЛИВОСТІ
ПИЛЬЩИКА У НАСАДЖЕННЯХ ЯБЛУНІ 54
3.1. Біологія яблуневого плодового пильщика 54
3.2. Роль корисних організмів у регуляції чисельності фітофага 81
3.3. Шкідливість лободового пильщика (Ametastegia glabrata) в насадженнях яблуні 86
РОЗДІЛ 4. СТІЙКІСТЬ СОРТІВ ЯБЛУНІ ДО ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА 90
4.1. Заселеність районованих і перспективних насаджень сортів яблуні яблуневим плодовим пильщиком 90
4.2. Вплив строків цвітіння та морфологічних ознак яблуні на
заселеність її пильщиком 95
4.3. Деякі біохімічні зміни в зав’язі яблуні при пошкодженні її личинками плодового пильщика 99
РОЗДІЛ 5. МОДЕЛІ СЕЗОННОГО ПРОГНОЗУ РОЗМНОЖЕННЯ ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА 110
РОЗДІЛ 6. ШКІДЛИВІСТЬ ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА 113
6.1. Шкідливість яблуневого плодового пильщика 113
6.2. Пороговий рівень чисельності фітофага 117
РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ З ОБМЕЖЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА 124
7.1. Агротехнічні заходи 124
7.1.1. Вплив фрезування на чисельність яблуневого плодового пильщика 124
7.1.2. Вплив системи утримання ґрунтів, їх типів і внесення мінеральних добрив у садах яблуні на чисельність пильщика 127
7.2. Вплив хімічних засобів захисту рослин на чисельність яблуневого плодового пильщика 130
7.2.1. Значення рослиноїдних кліщів при захисті саду від плодового пильщика 142
7.2.2. Визначення залишків пестицидів у плодах яблуні 147
РОЗДІЛ 8. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН ПРОТИ ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА 150
ВИСНОВКИ 155
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 159
ДОДАТКИ 176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
в.г. водорозчинні гранули
в.р.к. водорозчинний концентрат
г - грами
ГТК гідротермічний коефіцієнт
екз.- екземпляри
ЕПШ економічний поріг шкідливості
з.п. змочувальний порошок
к.е. концентрат емульсії
к.с. концентрат суспензії
мг - міліграми
å - сума

ВСТУП

В структурі плодових насаджень України особливе місце за комплексом біолого-технологічних і організаційно-економічних ознак посідає яблуня, частка якої становить 70%. Проте валове виробництво її плодів в Україні нестабільне. Незважаючи на сприятливі грунтово-кліматичні умови, врожайність насаджень становить лише 1,5-2,0 т/га залежно від зони. На одну людину в країні вирощують близько 10 кг яблук на рік, в той час як за рекомендаціями дієтологів необхідно споживати 60 кг [71].
Значний вплив на врожай, якість продукції та економічну ефективність галузі має захист садів від шкідників. При несвоєчасному проведенні захисних заходів проти основних шкідливих видів комах урожайність знижується на 30-45, а товарність продукції на 25-60% [100]. Заходи щодо захисту насаджень, які застосовують у сучасних умовах, сприяють зниженню втрат урожаю на 30-40% [76]. Збільшення обсягів використання інсектицидів при подальшому зростанні значення фітофагів і витрат на захист від них випереджає ріст продукції садівництва.
У деяких садових господарствах застосовують систему захисту садів від шкідників, недостатньо враховуючи стан розвитку основних фітофагів на сучасних сортах. Це призводить до зайвого використання хімічних засобів захисту рослин і тим самим до загибелі ентомофагів, забруднення навколишнього середовища, погіршення лежкості плодів. Відмічається, що профілактичні обробки, які включають 7-8 обприскувань, нерідко сприяють спалаху розвитку фітофагів. Для збереження ентомофагів, збільшення їх чисельності важливо зменшувати кратність хімічних обробок. Це покращить екологічний стан в агроценозі із збереженням урожаю. Доцільно враховувати стан популяції, визначати економічні пороги головних шкідників залежно від урожаю та метеорологічних умов року і на основі прогнозу розмноження фітофагів впроваджувати у виробництво нові, менш токсичні препарати з раціональним їх застосовуванням.
Актуальність теми. Значні втрати врожаю яблуні спричинюють комахи, які безпосередньо пошкоджують плоди. Одним з найбільш шкідливих спеціалізованих фітофагів цієї культури в зоні помірного клімату є яблуневий плодовий пильщик (Hoplocampa testudinea Klug.). За відсутності захисних заходів він місцями знищує до 90% зав’язі [63]. Прихований спосіб життя личинок пильщика, здатність до затяжної діапаузи, холодостійкість, значна шкідливість вимагають удосконалення системи захисту плодових насаджень від шкідника у Північному Лісостепу України.
Необхідність уточнення особливостей розвитку фітофага, вдосконалення методів і заходів захисту садів від нього, зокрема, із застосуванням нових хімічних і біологічних препаратів на основі прогнозу та порогової чисельності, а також виявлення сортів яблуні, стійких до пильщика в умовах сучасної інтенсифікації садівництва обумовили пріоритетність напрямку досліджень і актуальність теми даної дисертації. Доцільно відмітити стабільно високу чисельність пильщика в Північному Лісостепу України, що свідчить про необхідність удосконалення системи захисту плодових насаджень від шкідника в цій зоні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано протягом 2001-2003 рр. у Національному аграрному університеті згідно з науковою темою Агроекологічне обґрунтування регулюючих механізмів сучасних ентомокомплексів” (номер державної реєстрації 0101U003623).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є обргунтування та вдосконалення системи захисту інтенсивних садів від яблуневого плодового пильщика на основі прогнозу його розмноження та порогової чисельності на різних сортах яблуні. Для цього необхідно було вирішити такі основні завдання:
- уточнити особливості розвитку та розмноження яблуневого плодового пильщика і визначити роль ентомофагів і патогенних мікроорганізмів в обмеженні розмноження шкідника за сучасних умов ведення садівництва;
- виявити сорти, стійкі до пошкоджень фітофагом;
- визначити пороговий рівень чисельності яблуневого плодового пильщика в сучасних типах насаджень яблуні;
- розробити моделі сезонного прогнозу розмноження цього шкідника;
- встановити оптимальні строки проведення заходів щодо захисту яблуні та дати оцінку економічної ефективності системи захисту плодових насаджень від яблуневого плодового пильщика в умовах Північного Лісостепу України.
Об’єкт досліджень яблуневий плодовий пильщик.
Предмет досліджень ентомокомплекс плодових насаджень і прийоми управління чисельністю основних фітофагів.
Методи польові та лабораторні дослідження біології шкідника, встановлення ефективності сучасних пестицидів, складання моделей сезонного прогнозу згідно з загальноприйнятими методиками [96], а також визначення достовірності отриманих результатів методом дисперсійного аналізу даних [37].
Наукова новизна результатів досліджень:
- вперше в умовах Північного Лісостепу України встановлено, що шкідливість пильщика проявляється при пошкодженні його личинками 32% зав’язі і більше;
- обчислено пороговий рівень чисельності фітофага в залежності від урожайності сортів при різній густоті садіння дерев;
- виявлено три сорти яблуні (Прісцилла, Підзамче, Аскольда), відносно стійкі до заселення їх яблуневим плодовим пильщиком;
- встановлено, що в загущених насадженнях зі схемами садіння 4 ´ 2, 3 ´ 1 і 2,5 ´ 1 м шкідливість фітофага зростає у 2-3 рази порівняно з традиційно висадженими садами;
- розроблено математичні моделі сезонного прогнозу чисельності шкідника, що ґрунтуються на показниках температури ґрунту, опадів, відносної вологості повітря і ГТК;
- доведено, що обробіток ґрунту фрезою ФА-076 у період масового заляльковування плодового пильщика не відіграє істотної ролі у зниженні його чисельності;
- визначено ефективність дії (73,8-93,1%) сучасних пестицидів проти фітофага і обґрунтовано доцільність проведення лише однієї обробки ними після цвітіння;
- запропоновано вдосконалену систему захисту яблуні від шкідника.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що визначено ефективність дії та оптимальні строки обприскувань яблуні сучасними інсектицидами проти плодового пильщика. Це забезпечує надійний захист урожаю від пошкоджень фітофагом на основі прогнозу його розмноження. При цьому істотно зменшуються кратність обробок і норми витрат пестицидів.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто проводила польові та лабораторні дослідження, виконувала всі технологічні операції, обліки, спостереження на варіантах експериментів, аналіз усіх дослідних даних, випробування вдосконаленої системи захисту, її виробничу перевірку і впровадження результатів у виробництво.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету в 2002-2003 рр., на 2-й Міжнародній конференції молодих учених «Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений» (Харків, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр¢єва, 2003 р.), а також на 6-ому зїзді Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 8-11 вересня 2003 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових статей і тези 2 доповідей на конференціях та з¢їзду Українського ентомологічного товариства, в яких представлено основні положення дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу подано на 215 сторінках комп¢ютерного тексту. Вона складається із вступу, огляду літератури, опису умов та методики проведення досліджень, шести розділів експериментальної частини, висновків, пропозицій виробництву, додатків, містить 40 таблиць, 12 рисунків і 8 фотографій. Перелік літературних джерел включає 193 найменування, в тому числі 49 - іноземних авторів.

Список литературы

Висновки

1. У Північному Лісостепу України в агробіоценозі яблуні постійним і небезпечним шкідником є яблуневий плодовий пильщик, личинки якого у 2001-2003 рр. пошкоджували до 50% зав’язі.
2. Личинки цього фітофага заляльковуються у квітні при температурі ґрунту на глибині 10 см +50С, а частина їх (19-26,4%) залишається в діапаузі та зимує вдруге. Вихід імаго шкідника з ґрунту починається за 1-5 днів до початку цвітіння яблуні сорту Айдаред при сумі ефективних температур (вище +50С) на глибині залягання коконів 139,2-175,80С. Личинки відроджуються і заселяють у першу чергу ранні сорти. Період їх живлення триває 20-33 дні. Одна личинка знищує 3-5 плодів, головним чином, більших розмірів. У першій-другій декадах червня несправжні гусениці мігрують у грунт, де впадають у діапаузу і зимують. Цикл розвитку яблуневого плодового пильщика триває 65-76 днів і залежить від погодних умов.
3. У роки досліджень спеціалізований ентомофаг їздець Lathrolestes verticalis Brishke - знищував 7,9% личинок і не відігравав істотної ролі в регулюванні чисельності яблуневого плодового пильщика, тоді як ураження несправжніх гусениць під час діапаузи збудниками паразитичних грибів, що викликають мюскардінози, склало 24,9%.
4. Порівняно стійкими (1,2-2,7%) до заселення пильщиком є сорти Прісцилла, Підзамче та Аскольда. Інтенсивно (21-23,3%) пошкоджуються плоди сортів: Ліберті, Мекінтоша та Папіровки.
5. Виявлено достовірне збільшення заселення яблуневим плодовим пильщиком сортів, у яких початок цвітіння збігається з льотом шкідника і відкладанням самицями яєць. Менше заселяються сорти з сильним опушенням поверхні чашечки квітки. У слабопошкоджуваних сортів зав¢язь багата на дубильні речовини.
6. У зав’язі всіх досліджуваних сортів, мінованій личинками пильщика, зростає вміст: цукрів на 7-24, сухих речовин - на 7, дубильних на 8-37 і деяких амінокислот на 53-84%. В той же час кількість аскорбінової кислоти в середньому зменшується на 33,7% від рівня її в непошкоджених плодах.
7. На основі вивчених особливостей розвитку шкідника розроблено 4 моделі сезонного прогнозу його розмноження з урахуванням фенології та погодно-кліматичних умов у стадії: імаго, личинок в коконах у ґрунті, окремо чисельності самиць і самців.
8. Пошкодження яблуневим плодовим пильщиком до 32% зав¢язі у Північному Лісостепу України не справляє істотного впливу на зниження врожайності яблуні. Потомство однієї пари імаго пильщика (самець і самиця) знижує цей показник до 19,9 кг з одного дерева.
9. Пороговий рівень чисельності яблуневого плодового пильщика у промислових садах інтенсивного типу в зоні досліджень залежить від урожайності сорту і густоти насаджень. При врожайності 20,0; 32,5 і 40,0 т/га та схемі садіння дерев 8 × 6 м пороговою чисельністю пильщиків слід вважати відповідно 8; 13 і 16; 8 × 4 м 5; 8 і 10; 6 × 4 м 3; 6 і 7; 5 × 4 м 2; 5 і 6; 4 × 2 м 1-2 імаго на одне дерево.
10. Встановлено, що при одноразовому фрезуванні пристовбурних смуг у насадженнях яблуні в період масового заляльковування плодового пильщика гине 29,3-42% коконів.
11. Оптимальним строком обробки саду інсектицидами проти яблуневого плодового пильщика є період масового переходу личинок з першого у другий плід. У цей час зменшення кількості шкідника до господарсько невідчутного рівня досягається одноразовим обприскуванням одним з інсектицидів: сумітіон (50% к.е., 2,0 л/га), децис-форте (12,5% к. е., 0,2 л/га), конфідор (20% в.р.к., 0,25 л/га) і актофіт (0,2% к.е., 2,0 л/га). Останній (0,2% к.е., 2,0 л/га) знижує чисельність пильщика у порівнянні з контролем на 73,8%.
12. Одноразове застосування актофіту (0,2% к.е., 2,0 л/га), децису-форте (12,5% к. е., 0,2 л/га), конфідору (20% в.р.к., 0,25 л/га), сумітіону (50% к.е., 2,0 л/га) сприяє істотному зменшенню пошкодженості зав’язі личинками фітофага (на 73,8-93,1%), забезпечує підвищення врожайності яблуні на 57-77 ц/га порівняно з контролем і на 11-31 ц/га з еталоном. По відношенню до останнього прибуток на одну витрачену гривню становить від 3,3 до 7,6 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аветян А.С. Вредители плодовых культур в Армянской ССР. - Ереван: из-во АН Армянской ССР, 1952. 184 с.
2. Балаж Д. Яблоневый пилильщик и разработка мер борьбы с ним: Автореф. дисканд. биол. наук / 03.00.09. Москва, 1955. 17 с.
3. Балаж Д. Яблонный пилильщик (Hoplocampa testudinea Kl) и меры борьбы с ним // Докл. ТСХА. Вып.41. - Москва, 1959. С.159-162.
4. Барабанов В.А., Тимошенко С.Е. Устойчивость к вредителям и болезням сортов яблони, районированных в Ставропольском крае // Сб. научн. тр. Ставропольского ГСХА. Ставрополь, 1996. С.45-48.
5. Батиашвили И.Д. Вредители континентальных и субтропических плодовых культур. Тбилиси: Генатлеба, 1965. 334 с.
6. Безденко Т.Т. Защита плодового сада от вредителей. Минск: Ураджай, 1958. 122 с.
7. Безденко Т.Т. Биологический метод защиты плодовых культур от вредителей. Минск: Ураджай, 1975. 100 с.
8. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. М.: Высшая школа, 1966. 484 с.
9. Богдан Г.П. Значение аскорбиновой кислоты в патологическом процессе // Тр. 5 Всесоюзного совещания по иммунитету растений. Вып. 1. - К., 1969. С. 36-38.
10. Болдырев В.Ф. Борьба с вредителями и болезнями сельскохозяйственных растений. М.-Л., 1933.
11. Болдырев М.И. Интегрированная защита яблоневых садов // Садоводство и виноградарство. - 1989. - №6. С.25-34.
12. Болдырев М.И. Особенности защиты плодовых культур в связи с усиливающимся воздействием негативных экологических факторов // Матер. междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых, посвященной 145-летию со дня рождения И.В. Мичурина и 90-летию проф. В.И. Будаговского. Ч.2. - Мичуринск, 2000. С.22-25.
13. Бородай А.Е. Яблоный (Hoplocampa testudinea Klug.) и грушевый (H. brevis Kl) плодовые пилильщики в условиях центральной правобережной и юго-западной Лесостепи УССР и меры борьбы с ними: Автореф. дисканд. биол. наук: 03.00.09. Харьковский с.-х. ин-т, Харьков, 1977 21 с.
14. Булухто Н.П. Главнейшие пилильщики, вредящие плодово-ягодным культурам в Орловской области: Автореф. дисканд. биол. наук. Ленинград-Пушкин, 1968. 23 с.
15. Васильев В.П. Вредители садовых насаждений. К.: из-во Академии наук УССР, 1955. 267с.
16. Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. М.: Сельхозгиз, 1958. 392 с.
17. Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. М.: Колос, 1984. 399 с.
18. Васильев В.П. О концепции экономического порога вредоносности // Защита растений. 1988 - №1. С.28-31.
19. Венгеляускайте А. Яблонный пилильщик // Защита растений.- 1992. - №8. С.37.
20. Вержуцкий Б.Н. Пилильщики Прибайкалья. Москва: Наука, 1966. С. 107-108.
21. Вержуцкий Б.Н., Полякова Е.В. Малый яблонный пилильщик (H. ehippiata Knw.) // Зоологический журнал. - 1966. Т.11. С.57-59.
22. Галахов П.Н. Эффективная защита яблони от яблоневого пилильщика // Сад и огород. - 1956. - №12. С. 61.
23. Гайнанова С.Ю. Борьба с яблонным пилильщиком // Садоводство. - 1967. - №3. С. 21.
24. Гайнанова С.Ю. Биологические особенности яблоневого пилильщика и других вредителей плодов яблони Правобережья Саратовской области и меры борьбы с ними: Автореф. дис...канд. биол. наук / 03.00.09. Саратов: Саратовский с.-х. ин-т, 1972. 26 с.
25. Глебов М.А., Ченкин А.Ф. Организация и экономика защиты растений. М.: Россельхозиздат, 1969. 175 с.
26. Гонтаренко М.А. Яблоневый пилильщик и меры борьбы с ним в Молдавии // Сб. Молдавской станции ВИЗР. Кишинев, 1958. Вып.3. С. 42-43.
27. Гонтаренко М.А. Плодовые пилильщики опасные вредители семечковых садов Молдавии // Науч. тр. Кишинев. с.-х. ин-та им. Фрунзе. Т.18. Кишинев, 1960. С.264-268.
28. Горячева Е.Н. Меры борьбы с яблоневым пилильщиком // Сад и огород. - 1954. - №5. С. 78.
29. Горячева Е.Н. Яблонный пилильщик и меры борьбы с ним. // Сб. Итоги работ по защите растений от вредителей и болезней”. М.:НИИС имени И.В. Мичурина, 1957. С. 73-77.
30. Государственная фармакопея Союза Советских Социалистических Республик. Вып.1 Общие методы анализа. Москва, 1987. С. 286-287.
31. Гроссгейм Н.А., Пятакова В.Л. Предварительный список насекомых, вредящих плодовым культурам в районе Млеевской опытной станции (за годы 1923-1927) // Тр. Млеевской садово-огородной опытной станции. - Млеево, 1928. Вып.5. С. 30.
32. Данилевский А. С. Фотопериодизм и сезонное развитие насекомых. Л., 1961. 241 с.
33. Данилов В.П. Против плодовых пилильщиков // Защита растений. - 1964. - №6. С. 9-10.
34. Дворянкин Е.А., Дукина В.И., Шуровенков Ю.Б. Деградация белка и аминокислотный состав зерна яровой пшеницы при повреждении трипсом // Сельскохозяйственная биология. 1984. - №9. С. 79-80.
35. Джальменова П.У. Яблоневый пилильщик опасный вредитель плодовых культур в Каракалпакии // Вестник Каракалпак. фил. АН УзССР. 1986. - №1. С. 35-36.
36. Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. 744 с.
37. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) М.: Колос, 1979. 416 с.
38. Дрозда В.Ф. Діапауза. Регуляторні механізми в популяціях комах. Визначна роль фітогормонів // Захист рослин. - 2000. - №1. С. 33-34.
39. Евтушенко Н.Д. Развитие яблонного плодового пилильщика в учебно-опытном хозяйстве Коммунист” Харьковского СХИ // Тр. Харьк. с.- х. ин-та им. В.В. Докучаева. Т.232. Харьков, 1977. С. 41-43.
40. Евтушенко Н.Д. Вредоносность яблонного плодового пилильщика и борьба с ним // Тр. Харьк. с.- х. ин-та им. В.В. Докучаева. Т.232. Харьков: ХСХИ, 1977.- С. 44-46.
41. Евтушенко Н.Д Некоторые факторы, влияющие на снижение численности яблонного плодового пилильщика // Тр. Харьк. с.- х. ин-та им. В.В. Докучаева. Т.259. Харьков: ХСХИ, 1979. С. 14-17.
42. Евтушенко Н.Д Яблонный плодовый пилильщик и борьба с ним в Харьковской области: Автореф. дис...канд.. биол. наук / 03.00.09. Харьков: Харьковский с.-х. ин-т, 1979. 18 с.
43. Евтушенко Н.Д. Особенности развития и вредоносности яблонного плодового пилильщика // Тр. Харьк. с.- х. ин-та им. В.В. Докучаева. Т.282. Харьков: ХСХИ, 1982. С. 28-31.
44. Єрмоленко В.М. До вивчення рогохвостів та пильщиків (Hymenoptera, Symphyta) Українського Полісся. В кн.: Екологія та географічне поширення членистоногих // Пр. ін-ту зоол. АН УРСР Т.20. Київ: Інститут зоології АН УРСР, 1964. 201 с.
45. Єрмоленко В.М. Рогохвости та пильщики /Фауна України. Т. 10. К.: Наукова думка, 1972. 201 с.
46. Ермоленко В.М. Подотряд сидячебрюхие (рогохвосты и пилильщики) Sumphyta / Вредители с.-х. культур и лесных насаждений. Т. 1. Киев: Урожай, 1974. С. 415-468.
47. Єрмоленко В.М. Атлас комахшкідників польових культур. К.: Урожай, 1984. С. 73-77.
48. Желоховцева А.Н., Зиновьев А.Г. Список пилильщиков и рогохвостов (Hymenoptera, Symphyta) фауны России и сопредельных территорий //Энтомологическое обозрение. - 1996. Т.75. Вып.2. С. 357-379.
49. Зайцев Э.Ф. Борьба с яблоневым пилильщиком // Защита растений. - 1968. - №3. С. 52.
50. Зайцев Э.Ф. Диапауза яблонного плодового пилильщика (Hoplocampa testudinea Kl.) в условиях предгорного Крыма //Вестник зоологии. - 1969. - №3. С. 91-92.
51. Зайцев Э.Ф. Об очагах размножения яблоневого плодового пилильщика в Крыму // Вестник зоологии. 1969. - №2. С. 79.
52. Зайцев Э.Ф. Яблонный плодовый пилильщик (Hoplocampa testudinea Klug.) в Крыму и меры борьбы с ним: Автореф. дис. канд. биол. наук: 03. 098. Одесса: Одесский с.-х. ин-т., 1970. 24 с.
53. Заянчкаускас П.А. Пилильщики (Humenoptera Tenthredinoidea) вредители плодовых деревьев, ягодных кустарников и роз в условиях Литовской ССР: Автореф. дис... канд. биол. наук / 03.00.09. Вильнюс, 1958. 32 с.
54. Заянчкаускас П.А. Наблюдения за развитием яблоневого пилильщика (Hoplocampa testudinea Kl.) в условиях Литовской ССР // Тр. АН Лит. ССР. Вильнюс, 1963. Сер. Б. Вып.1. С. 39-42.
55. Зерова М.Д., Толканиц В.И., Котенко А.Г. Энтомофаги вредителей яблони юго-запада СССР. - К.: Наукова думка, 1992. 276 с.
56. Златанова А.А. Некоторые экологические особенности яблонной плодожорки // Тр. Казахского НИИЗР. 1978. - №14. С. 19-29.
57. Злиденна Л.П. Плодові пильщики (Hymenoptera: Tenthredinidae) в умовах Лісостепу України // Известия Харьковского энтомологического общества. Том 8. Харьков, 2000. - Вып. 2. С. 101-102.
58. Казанский А.Н. Значение казарки в распространении плодовой гнили. - Ленинград.: Всесоюз. акад. с.-х. наук им. Ленина, 1935. 169 с.
59. Карабаш Ю.А. Защищайте урожай от яблонного пилильщика // Садоводство. 1965. - №7. С. 40.
60. Карабаш Ю.А. Усовершенствование борьбы с яблонным пилильщиком // Защита растений. 1966. - №5. С. 55-56.
61. Карабаш Ю.А. Яблонный плодовый пилильщик и меры борьбы с ним // Садоводство Киев, 1967. Вып.6. С. 80-90.
62. Карабаш Ю.А. Опыт применения биопрепарата боверина в сочетании с гексахлораном в борьбе с яблоневым плодовым пилильщиком (Hoplocampa testudinea Kl.) // В сб.: Защита растений”. 1967.- Вып.4. С. 24-28.
63. Карабаш Ю.А. Биология яблонного плодового пилильщика (Hoplocampa testudinea Kl.) в Полесье и Лесостепи УССР и меры борьбы с ним: Автореф. дис....канд. биол. наук :03.00.09. Киев: Украинская с.-х. академия, 1967. 17 с.
64. Карабаш Ю.А., Приходько Ю.И., Ткачев В.М., Лошицкий В.П. Три вредителя яблони // Защита растений. 1970. - №12. С. 41.
65. Кара-Мурза Л.Х. Дубильные вещества в растениях, пораженных вирусами // Докл. Ан СССР. - 1948. Вып. 61. - №2. С. 301-304.
66. Колесова Д.А. Накопление полезной энтомофауны в садах // Садоводство и виноградарство. 1992. - №11-12. С. 10-11.
67. Колесова Д.А., Чмырь П.Г. Роль бактериальных препаратов и биологически активных веществ в снижении пестицидной нагрузки в садах // Тез. докл. участников семинара-совещания «Экологизация с.-х. производства Северо-Кавказского региона». Анапа, 1995. С. 101-103.
68. Колесова Д.А., Чмырь П.Г. Борьба с комплексом вредителей яблони // Защита и карантин растений. 1997. - №5. С. 15.
69. Колесова Д.А., Чмырь П.Г. Система защиты яблоневых садов в ЦЧР // Защита и карантин растений. 2000. - №7. С. 33-35.
70. Комплексна система захисту розсадників зерняткових культур від шкідників і хвороб в центральному Лісостепу України (рекомендації). // Хоменко І.І., Лошицький В.П., Яновський Ю.П. - Мліїв, 2001. 50 с.
71. Кондратенко П.В. Адаптація яблуні в Україні. Київ.: Світ, 2001. 191с.
72. Кулагин Н.М. Вредные насекомые и меры борьбы с ними. Москва, 1913. 780 с.
73. Кришталь О.П. Комахи-шкідники с.-х. рослин в умовах Лісостепу та Полісся України. К.: Вид-во КДУ, 1959. 359 с.
74. Лошицький В.П. Шкідливі тетраніхові кліщі плодових насаджень північного Лісостепу України // Садівництво. 1977. - №25. С. 77.
75. Лошицький В.П., Ткачов В.М. Рослиноїдні кліщі. Способи зниження чисельності у плодових насадженнях Лісостепу та Полісся // Захист рослин. 1999. - №5. С. 21-22.
76. Макарова Л.А., Доронина Г.М. Агрометеорологические предикторы прогноза размножения вредителей сельскохозяйственных культур. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 212 с.
77. Матвиевский А.С. Пилильщики и семяеды // Защита растений. 1976. - №7. С. 56-58.
78. Матвієвський О.С. Боротьба з шкідниками та хворобами в колективних і присадибних садах. К.: Урожай, 1977. 144 с.
79. Матвиевский А.С., Лошицкий В.П., Ткачев В.М., Богдан Л.И., Хоменко И.И. / Интегрированая защита сада. К.: Урожай, 1987. 252 с.
80. Майдебура В.И., Беляк Н.И., Козак Н.В. Система содержания почвы и урожайность яблони // Садоводство и виноградарство. 1988. - №5. С. 10-13.
81. Мегалов В.А. Регулирование обмена веществ в растениях, как способ понижения плодовитости колюще-сосущих вредителей сельскохозяйственных культур // Известия ТСХА. М.: Сельхозгиз, 1954.
82. Метлицкий О.З., Васильева С.О., Данилов А.Г. О возможности использования энтомопатогенных нематод в садоводстве // Плодоводство и ягодоводство России: сб. науч. тр. РАСН. Москва, 1994. С. 143-148.
83. Методики випробування і застосування пестицидів / Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П., Іващенко О.О. та ін. / За ред. проф. С.О. Трибеля. - К.: Світ, 2001. 448 с.
84. Методические рекомендации по проведению исследований по вопросам хранения и переработки плодов и ягод. Киев: Украинский научно-исследовательский институт садоводства, 1980. 142 с.
85. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан В.С., Підоплічко В.Н., Каленич Ф.С. та ін. / За ред. В.П. Омелюти. Київ.: Урожай, 1986. 296 с.
86. Ольховская-Буркова А.К. Влияние некоторых физиолого-биохимических факторов на устойчивость яблони к листоверткам // Тр. 5 Всесоюзного совещания по иммунитету растений Плодово-ягодные культуры и виноградарство». К., - Вып.15, 1969 - С. 106-111.
87. Ольховская-Буркова А.К., Бородай А.Е. Влияние сорта на содержание витамина С, аминокислот в листьях, плодах яблони и ее устойчивость к вредителям // Науч. тр. УСХА Влияние агротехнических приемов на качество растений”. Киев: УСХА, 1971. Вып.57. С. 107-111.
88. Онуфрейчик К.М. Развитие личинок яблонного пилильщика // Защита растений. 1968. - №7. С. 50.
89. Онуфрейчик К.М. К вопросу диапаузы и реактивации ложногусениц яблонного плодового пилильщика в условиях Западной Белоруссии // Науч. тр. Белорусской с.-х. академии. Т.76. Горки, 1971. С. 83-91.
90. Онуфрейчик К.М. О биологии имагинальной фазы Hoplocampa testudinea Kl. // Науч. тр. Белорусской с.-х. академии. Т.76. Горки, 1971. С. 93-102.
91. Онуфрейчик К.М. Естественные ограничители численности пилильщиков // Защита растений. 1974. - №9. С. 30.
92. Панкевич Т.П. Пилильщики - вредители сельского и лесного хозяйства Белоруссии. М.: Наука и техника, 1981. 151 с.
93. Петрушова Н.И. Интегрированая защита яблони от вредителей, методы диагностики и учета // Защита растений. 1980. - №4. С. 50 -53.
94. Петрушова Н.И. Интегрированая защита яблони от вредителей, методы диагностики и учета // Защита растений. 1980. - №5. С. 46-50.
95. Полякова Е.В. Особенности биологии яблонного пилильщика (Hoplocampa testudinea Kl.) и меры борьбы с ним в условиях Прибайкалья // Зоологический журнал. - Т.36, 1957. В.7. С. 1256-1257.
96. Поляков И.Я., Персов М.П., Смирнов В.А. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохозяйственных культур (с практикумом). Л.: Колос, 1984. 318 с.
97. Попкова К.В. Учение об иммунитете растений. М.: Колос, 1979.272 с.
98. Порчинский И.А. Насекомые, вредящие плодовым садам в Крыму. Ч.3. СПб, 1889. 68 с.
99. Порчинский И.А. Рябина (Sorbus aucuparia) и яблоня в садах Средней и Северной России в связи с живущими на них вредными насекомыми // Тр. бюро по энтомологии. Т.9. - СПб, 1912. №9. - С. 26-28.
100. Продуктивність та безпечність Вашого саду / О.М. Лапа, І.І. Хоменко, І.М. Шевчук, Ю.П. Яновський / Під ред. О.М. Лапи. Київ, 2002. 70 с.
101. Прогноз развития метеоситуации на ближайшие десятилетия 21 века и реакция на них сельскохозяйственных культур // Матер. межрегион. науч.-практ. конф. Краснодар, 1999. 90 с.
102. Ребеза А.Г., Бусуйок М.Н., Якимчук А.П. Влияние элементов интенсивной технологии возделывания яблони на плотность популяции красного плодового клеща // Науч. тр. Кишиневского СХИ. 1987. С. 54-59.
103. Ритума. Возможности препарата боверина в ограничении личинок яблоневого пилильщика и яблоневой плодожорки в Латвийской СССР // Тр. Латв. с.-х. академии. 1971. - Вып. 29. С. 208.
104. Роман И.С., Попович П.Д., Матвиевский А.С. Справочник по удобрению и защите растений в коллективных садах и на приусадебных участках. К.: Урожай, 1987. С. 63-65.
105. Рубин Б.А., Арциховская Е.В. Биохимия и физиология иммунитета растений. М.: Из-во Академии наук СССР, 1960. 352 с.
106. Рябчинская Т.А., Харченко Т.Л., Стерлина Т.С., Кругляк Б.Б., Дриняев В.А., Юркеев В.А. Фитоверм (стрептовермин) перспективный препарат в борьбе с вредителями сада // Агрохимия. 1995. - №1. С. 90-93.
107. Савздарг В.Э. Вредители и болезни плодовых и ягодных культур. М.: Сельхозгиз, 1956. 165 с.
108. Савковський П.П Шкідники та хвороби плодово-ягідних культур. К.:Наукова думка, 1969. 277 с.
109. Савковский П.П. Атлас вредителей плодовых и ягодных культур. К.: Урожай, 1990. 104 с.
110. Сад і город без пестицидів / Роман І.С., Ткачов В.М., Кондратенко П.В. та ін. К.: Аграрна наука, 1996. 231 с.
111. Селиванова Н.А. Яблонный пилильщик // Защита и карантин растений. 2001. - №4. С. 51.
112. Славгородская-Курпиева Л.Е., Славгородский В.Е., Алпеев А.Е. Защита сельскохозяйственных культур от вредителей и болезней: справочное пособие. Донецк: Донеччина, 2003. 480 с.
113. Скорикова О.А. Пилильщики, вредящие плодово-ягодным культурам. М. Л.: Сельхозгиз, 1960. 75 с.
114. Соболев А.М., Жданова Л.П. Отложение веществ в запас / Физиология семян. М., 1982. С.51.
115. Соколов А.М., Соколова Р.А. Устойчивость плодовых растений к вредителям и болезням. М.: Колос, 1974. 160 с.
116. Сунга Серафин. Биологическое обоснование системы защиты яблони от плодовых клещей: Автореф. дисканд. биолог. наук: 06.01.11. Москва: Московская академия им. К.А. Тимирязева, 1999. 19 с.
117. Сусидко П.И., Писаренко В.Н. Защита садовых и овощных культур без применения пестицидов. М.: Росагропромиздат, 1991. 77 с.
118. Талицкий В.И. Наездники и мухи-тахины-паразиты вредителей сада в Молдавии // Тр. Молдавск. научно-исслед. и-та сад-ва, вин-ва и виноделия. К.: Штиинца, 1961. Т.7. С. 139-140.
119. Танский В.И. Биологические основы вредоносности насекомых. М.: Агропромиздат, 1988. 182 с.
120. Ткачов В.М., Онищенко Л.Г. Біологічний захист саду від шкідників і хвороб. К.: Урожай, 1992. 240 с.
121. Ткачов В.М. Ентомофаги в яблуневому саду // Захист рослин. 1996. - №5. С. 10-12.
122. Толстова Ю.С., Буркова Л.А. Развитие устойчивости у садовых листоверток // Защита растений. 1986. - №7. С. 41-42.
123. Третьяков Н.Н. Влияние биохимического состава листьев сортов яблони на численность плодовых клещей // Тр. докл. Всерос. совещания РАСН «Актуальные вопросы теории и практики защиты плодовых и ягодных культур от вредных организмов в условиях многоукладного сельского хозяйства». Москва, 1998. С. 178-180.
124. Тыщенко В.П. Нейроэндокринные механизмы регуляции сезонных циклов // Тр. Всесоюзного энтомологического общества. 1983. Т.64. С. 144-156.
125. Фадеев Ю.Н. На пути к созданию интегрированых систем // Защита растений. 1980. - №7. С. 2-5.
126. Федоров Ю.В. Меры борьбы с яблоневым плодовым пилильщиком в предгорной зоне КБАССР // Тр. Кабардино-Балкарской опытной станции сад-ва. Нальчик, 1977. Вып.1. С. 334-338.
127. Филиппович Ю.Б., Егорова Т.А., Севастьянова Г.А. Практикум по общей биохимии. М.: Просвещение, 1982. 352 с.
128. Хайрушев Е.К., Логинова Ф.И. Вредители генеративных органов яблони в условиях Псковской области // Тр. ЛСХА. - 1981. Вып.188. С. 3-9.
129. Хаустович И.П. Изменение климата и применение химических средств защиты в садоводстве // Тез. докл. Всерос. совещ. «Актуальные вопросы теории и практики защиты плодовых и ягодных культур от вредных организмов в условиях многоукладности сельского хозяйства». Москва, 1998. С. 92-94.
130. Хоменко І.І. Захист зерняткових садів у центральному Лісостепу України. К.: Фенікс, 1996. 239 с.
131. Циновский Я. П. Насекомые Латвийской ССР / Рогохвосты и пилильщики - Рига: АН Латв. ССР, 1953.
132.