мікроелементи в системі захисту чорної смородини від шкідників в умовах правобережного лісостепу україни : микроэлементы в системе защиты черной смородины от вредителей в условиях правобережной лесостепи Украины

Краткое описание

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

мостов’як світлана миколаївна

удк 634.7:632.7

мікроелементи в системі захисту чорної смородини від шкідників в умовах правобережного лісостепу україни

16.00.10 ентомологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Шевченко Жанна Петрівна
кандидат біологічних наук, доцент

умань 2004

ЗМІСТ

Вступ....
РОЗДІЛ1.ШКІДЛИВА ЕНТОМОФАУНА ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ ТА 3АХОДИ БОРОТЬБИ З ОСНОВНИМИ ЇЇ ВИДАМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).
РОЗДІЛ2.ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ...
2.1. Місце проведення досліджень та характеристика ґрунтів...
2.2. Кліматичні умови регіону
2.3. Погодний режим у роки досліджень...
РОЗДІЛ3.МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ..
РОЗДІЛ4.РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
4.1.Видовий склад та фенологія розвитку найбільш поширених видів шкідників чорної смородини в роки досліджень....
4.1.1.Смородинова склівка, смородинова вузькотіла златка..
4.1.2.Листокрутки, які шкодять насадженням чорної смородини в різних регіонах правобережного Лісостепу України
4.1.3 Попелиці...
4.1.4. Звичайний павутинний кліщ.................................................
4.2.Шкідливість найбільш поширених фітофагів у роки досліджень
4.2.1.Шкідливість смородинової склівки та смородинової златки.
4.2.2.Шкідливість листокруток на чорній смородині у роки досліджень.
4.2.3 Шкідливість попелиць..
4.2.4 Шкідливість павутинного кліща в роки досліджень....
4.3.Фізіолого-біохімічні процеси, що відбуваються в рослинах чорної смородини при внесенні мікроелементів на фоні інсектицидів і без них.
4.4.Заселеність рослин чорної смородини шкідниками при застосуванні інсектицидів та обробках розчинами мікроелементів..
4.5.Урожайність і якість продукції насаджень чорної смородини при позакореневому застосуванні мікроелементів...
Розділ5.ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ НА ЧОРНІЙ СМОРОДИНІ. ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
5.1.Економічна ефективність застосування мікроелементів на фоні інсектицидів..
5.2.Енергетична оцінка застосування мікроелементів на фоні інсектицидів..
5.3.Виробнича перевірка результатів досліджень...
ВИСНОВКИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..
ДОДАТКИ..

Вступ

Чорна смородина одна з провідних ягідних культур. В насадженнях ягідників України вона займає більше 9 тисяч гектарів, що становить близько 30% їх площі [1-3].
Цінність чорної смородини визначається передусім її високими смаковими якостями, наявністю у ягодах значного вмісту вітамінів, мікроелементів та інших речовин важливих для харчування людини [3-5]. За даними Ф.В.Церевітінова [6] загальна кількість цукрів у ягодах чорної смородини складає від 7,26 до 12,96 %. Крім цукрів ягоди містять лимонну, яблучну та інші органічні кислоти. Азотовмісні речовини ягід чорної смородини багаті на амідні та аміачні сполуки, що робить культуру дуже цінною для виноробства.
Ягоди чорної смородини цінна сировина для харчової та переробної промисловості, оскільки навіть після термічної обробки ними втрачається дуже малий відсоток аскорбінової кислоти [5-7].
Молоді листкові бруньки використовуються для приготування спиртових екстрактів, що застосовуються як ароматична есенція при виготовленні кондитерських і лікеро-горілчаних виробів [6].
За твердженням багатьох авторів [2, 8] саме в Лісостеповій зоні України склалися найсприятливіші кліматичні і ґрунтові умови для успішного культивування чорної смородини. За даними І.М. Ковтуна та ін., [2] найбільші площі під цією культурою зосереджені у Черкаській, Вінницькій, Харківській областях від 330 до 370 га.
Актуальність теми. У сільськогосподарських підприємствах, де при вирощуванні ягідників, в тому числі і чорної смородини, застосовуються сучасні технології, одним із основних елементів яких є захист від шкідників та збудників хвороб, одержують високі і стабільні прибутки. Однак, як відомо, захист чорної смородини, як і інших сільськогосподарських культур є однобічним, із застосуванням переважно інсектицидів, тому має місце невиправдане знищення ентомофагів. Стійких до шкідників сортів, які можна було б культивувати і таким чином зменшити застосування пестицидів обмаль, тому виникає необхідність пошуку таких засобів та заходів, які давали б можливість навіть при пошкодженні культури шкідниками, мобілізовувати захисні сили рослинного організму і таким чином зменшити втрати урожаю. На основі аналізу доступної для нас наукової літератури та результатів попередніх особистих досліджень, ми дійшли висновку, що для смородини таким засобом можуть бути мікроелементи, як речовини високої фізіологічної активності, які здатні впливати на основні фізіолого-біохімічні процеси рослини, і цим самим підвищувати компенсаторні можливості рослин смородини при пошкодженні її членистоногими. Комплексні дослідження на чорній смородині з цих питань у межах України не проводилися. Обираючи тему для дисертаційної роботи, саме наведеним вище ми і керувалися. Виходячи з цього визначали основні напрямки досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках державної програми: Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистеми правобережного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0101U004495.
Мета і завдання досліджень. Головною метою роботи було встановити ефективність позакореневого застосування сполук мікроелементів, як таких, що здатні підвищувати компенсаторні можливості рослин чорної смородини при пошкодженні їх шкідниками, а також вивчити особливості перебігу фізіолого-біохімічних процесів у рослинах даної культури при застосуванні мікроелементів; виявити наявність антифідантних властивостей у рослин, оброблених розчинами сполук мікроелементів відносно комах-фітофагів.
Відповідно до поставленої мети передбачалося вирішити такі задачі:
уточнити видовий склад і поширення найбільш шкідливих на чорній смородині фітофагів та деяких їх ентомофагів в умовах правобережного Лісостепу України;
вивчити фенологію основних видів шкідливих комах на чорній смородині;
виявити здатність мікроелементів сприяти підвищенню компенсаторних можливостей рослин чорної смородини при пошкодженні їх шкідниками;
у рослинах чорної смородини, оброблених мікроелементами, прослідкувати перебіг фізіолого-біохімічних процесів що здатні зумовлювати підвищення їх компенсаторних можливостей при пошкодженні фітофагами;
провести оцінку економічної та енергетичної ефективності застосування мікроелементів як окремо, так і на фоні обробок інсектицидами.
Об’єкт дослідження фенологія основних видів шкідливих комах та фізіолого-біохімічні процеси, що відбуваються в рослині чорної смородини сорту Минай Шмирьов при застосуванні мікроелементів на фоні інсектицидів.
Предмет дослідження шкідники та деякі їх ентомофаги, розчини сполук мікроелементів міді, марганцю, цинку, бору, молібдену, рослини чорної смородини сорту Минай Шмирьов.
Методи дослідження. Польовий спостерігали проходження фенологічних фаз окремих шкідників чорної смородини, визначали ефективність впливу мікроелементів, що застосовувалися окремо і на фоні обробок інсектицидами на продуктивність рослин при заселенні і пошкодженні їх шкідниками; лабораторний вивчали активність ферментів, накопичення хлорофілу у листках, вміст цукрів, аскорбінової кислоти, фенольних сполук у листках і ягодах та кислотність ягід, заселеність листокруток паразитами та зараження хворобами; математично-статистичний під час планування досліджень, аналізу отриманих результатів з метою визначення вірогідності даних на певному рівні значущості; розрахунково-порівняльний для встановлення економічної і енергетичної ефективності застосування мікроелементів у системі захисту чорної смородини від шкідників.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах правобережного Лісостепу України уточнено видовий склад найбільш поширених фітофагів чорної смородини та деяких їх природних ворогів (ентомофагів). Встановлено, що в даних умовах найбільш дієвими етомофагами личинок, які паразитують на смородиновій кривовусій листокрутці є їздці представники надродини Ichneumonoidea, родин Ichneumonidae і Brakonidae.
Із родини Brakonidae, найбільш поширеними були Basus rufides Nees, Meteorus ictericus Nees, Macrocentrus linearis Nees. З родини Ichneumonidae зустрічались представники роду Lissonota dubia Holmgr.
Доведено, що позакоренева обробка рослин чорної смородини розчинами сполук міді, марганцю, цинку, бору і молібдену сприяє підвищенню компенсаторних можливостей рослин при пошкодженні фітофагами завдяки підвищенню вмісту у лисках фенольних сполук, хлорофілу, цукрів; зростанню активності окисно-відновних ферментів. Встановлено, що поліпшується якість сформованого врожаю ягід, це проявляється у зростанні вмісту у них цукрів, фенольних сполук, сухих речовин, аскорбінової кислоти. Крім того, виявлено, що застосування мікроелементів, як компенсаторних речовин, має високий економічний та енергетичний ефект.
Практичне значення держаних результатів. Уточнення видового складу шкідників чорної смородини і їх шкідливості в умовах правобережного Лісостепу України, результати вивчення їх ентомофагів та застосування позакореневої обробки рослин чорної смородини сполуками міді, цинку, марганцю, бору, молібдену дає можливість оптимізувати систему інтегрованого захисту чорної смородини від шкідників. Обприскування рослин чорної смородини розчинами сполук названих мікроелементів може бути одним з елементів системи інтегрованого захисту культури від шкідливих організмів та сприяти збільшенню врожайності і якості ягід.
Результати даних досліджень пройшли виробничу перевірку в умовах СВК „Дружба” Новомиргородського району Кіровоградської області на площі 2 га з високою економічною ефективністю.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень, що викладені в дисертації, оприлюднені та обговорені на засіданнях кафедри захисту рослин Уманського державного аграрного університету. Основні їх положення було викладено в матеріалах Міжнародного симпозіуму „Агроекологічні і економічні проблеми хімізації АПК України (Умань, 1997), на V з’їзді Українського ентомологічного товариства (Харків, 1998), на VI з’їзді Українського ентомологічного товариства (Біла Церква, 2003).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях: 2 в наукових журналах і 3 в збірниках наукових праць, 2 тези доповідей V і VI з’їздів Ентомологічного товариства України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота, викладена на 136 сторінках комп’ютерного друку, складається зі вступу, п’яти розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Роботу проілюстровано 43 таблицями та 12 рисунками. Список використаних джерел включає 170 позицій, в тому числі 15 іншомовних. Додатки включають 36 таблиць.

Список литературы

Розділ 5
економічнА та енергетичнА ефективнІстЬ застосування мікроелементів НА ЧОРНІЙ СМОРОДИНІ.
виробнича перевірка результатів досліджень

5.1 Економічна ефективність обприскування рослин чорної смородини розчинами сполук мікроелементів на фоні інсектицидів

Одним із найважливіших критеріїв оцінки будь-яких агротехнічних заходів є їх економічна ефективність. Сутність її полягає у порівнянні одержаного того чи іншого ефекту з витратами матеріально-технічних ресурсів і затратами праці, що використовувалися для досягнення даного ефекту [152, 162]. При вирощуванні ягід чорної смородини захист культури від шкідників є обов’язковим елементом технології її вирощування. При цьому кожна із складових системи інтегрованого захисту культури, як і інших прийомів технології, повинна бути, як зазначає О.М. Шестопаль [153] всебічно обґрунтована, в тому числі і з економічної точки зору. Кожен із показників економічної ефективності повинен відповідати одній із сторін господарського процесу. Саме цей показник дає можливість на основі реальних витрат та прибутків, встановити вигідність та доцільність застосування ти чи інших заходів. Основною метою товарного виробництва в умовах ринкової економіки є одержання прибутку, знаходимо у Г. Емерсона [163]. Основними показниками економічної ефективності були: величина урожаю, вартість валової продукції, чистий прибуток, собівартість та рівень рентабельності. Розрахунки економічної ефективності наведені в таблицях 5.1-5.3 та додатку Л.

Таблиця 5.1
Економічна ефективність обприскування рослин чорної смородини мікроелементами на фоні обробок актелліком
( середнє за 1996-1999 рр.)

Показник

Рослини не обприс-кували
(контроль)

Актеллік
(фон)

Фон +
борна кислота

Фон +
молібдат амонію

рівень показ-ника

% до конт-ролю

рівень показ-ника

% до конт-ролю

рівень показ-ника

% до конт-ролю

Урожайність, ц/га

26,4

52,40

-

59,74

-

58,75

-

Прибавка урожаю, ц/га

-

26,00

98,5

33,34

126,3

32,35

122,5

Загальні витрати на 1 га, грн

3280,98

3381,23

-

3384,73

-

3386,31

-

В т.ч. додаткові, витрати, грн

-

100,5

3,1

103,75

3,16

105,58

3,22

Вартість ВП, грн

4863,41

9653,13

-

11005,30

-

10822,92

-

В т. ч. додаткової, грн

-

4789,72

98,48

6141,89

126,28

5959,51

122,50

Чистий прибуток з 1 га, грн

1582,43

6271,9

-

7620,57

-

7436,61

-

Собівартість 1 ц, грн

124,27

64,53

51,9

56,65

45,59

57,64

46,38

Рентабельність, %

48,23

185,49

137,26

225,15

176,92

219,60

171,38

Додатковий прибуток, грн

-

4689,22

-

6038,14

-

5853,93

-

Окупність додаткових витрат, (разів)

-

49,6

-

58,20

-

55,40

-

Окупність витрат при застосуванні мікроелементів (разів)

-

-

-

8,60

-

5,80

-

Рентабельність застосування мікроелементів

-

-

-

39,66

-

34,11

-

Таблиця 5.2

Економічна ефективність обприскування рослин чорної смородини мікроелементами на фоні обробок золоном
( середнє за 1996-1999 рр.)

Показник

Рослини не обрис-
кували
(конт-
роль)

Золон
(фон)

Фон +
борна кислота

Фон +
молібдат амонію

рівень показ-ника

% до конт-ролю

рівень показ-ника

% до конт-ролю

рівень показ-ника

% до конт-ролю

Урожайність, ц/га

26,4

52,67

-

60,04

-

59,09

-

Прибавка урожаю, ц/га

-

26,27

99,5

33,64

127,4

32,7

123,8

Загальні витрати на 1 га, грн

3280,98

3382,66

-

3386,16

-

3387,74

-

В т.ч. додаткові, витрати, грн

-

101,7

3,1

105,2

3,2

106,8

3,3

Вартість ВП, грн

4863,4

9702,9

-

11060,6

-

10885,6

-

В т. ч. додаткової грн

-

4839,5

99,5

6197,2

127,4

6022,2

123,8

Чистий прибуток з 1 га, грн

1582,4

6320,2

-

7674,4

-

7497,7

-

Собівартість 1 ц, грн

124,27

64,22

51,7

56,4

45,4

57,3

46,1

Рентабельність, %

48,23

186,84

138,6

226,6

178,4

221,3

173,1

Додатковий прибуток, грн

-

4737,8

-

6092,0

-

5915,4

-

Окупність додаткових витрат, (разів)

-

46,6

-

57,9

-

55,4

-

Окупність витрат при застосуванні мікроелементів (разів)

-

-

-

11,3

-

8,8

-

Рентабельність застосування
мікроелементів

-

-

-

39,76

-

34,46

-

Таблиця 5.3
Економічна ефективність обприскування рослин чорної смородини мікроелементами на фоні обробок шерпою
( середнє за 1996-1999 рр.)

Показник

Рослини не обприску-
вали
(контроль)

Шерпа
(фон)

Фон +
борна кислота

Фон +
молібдат амонію

рівень показ-ника

% до конт-ролю

рівень показ-ника

% до конт-ролю

рівень показ-ника

% до конт-ролю

Урожайність, ц/га

26,4

53,91

-

61,45

-

60,44

-

Прибавка урожаю, ц/га

-

27,51

104,2

35,05

132,77

34,04

128,93

Загальні витрати на 1 га, грн.

3280,98

3343,1

-

3346,6

-

3348,2

-

В т.ч. додаткові, витрати, грн

-

62,1

1,2

65,6

2,0

67,2

2,0

Вартість ВП, грн.

4863,41

9931,3

-

11320,3

-

11134,3

-

В т. ч. додаткової грн.

-

5067,9

104,2

6456,9

132,8

5533,9

113,8

Чистий прибуток з 1 га, грн

1582,43

6588,2

-

7973,7

-

7786,1

-

Собівартість 1 ц, грн

124,27

62,0

49,9

54,5

43,8

55,4

44,5

Рентабельність, %

48,23

197,1

148,8

238,3

190,0

232,5

184,3

Додатковий прибуток, грн

-

5005,80

-

6391,30

-

6203,70

-

Окупність додаткових витрат, (разів)

-

80,60

-

97,43

-

92,32

-

Окупність витрат при застосуванні мікроелементів (разів)

-

-

-

16,8

-

11,7

-

Рентабельність застосування мікроелементів

-

-

-

41,2

-

35,4

-

Оцінюючи показники економічної ефективності обприскування розчинами сполук мікроелементів рослин чорної смородини на фоні застосування інсектицидів, необхідно зазначити, що їх застосування було рентабельним протягом всього періоду досліджень, тобто, сприяло значному підвищенню урожайності. Найвищі показники урожайності ми одержали при застосуванні борної кислоти та молібдату амонію на всіх досліджуваних фонах (табл. 5.1-5.3, додатки Л1-Л3.) Зростання урожайності у дослідних варіантах сприяло отриманню додаткового прибутку. Цей показник становив у варіанті із застосуванням борної кислоти та молібдату амонію на фоні актелліку відповідно 6038,14 та 5853,93 грн, золону 6092,0 і 5915,4 та шерпи 6391,3 і 5466,7 грн. Значне підвищення урожайності впливало на зниження собівартості одиниці одержаної продукції. Якщо на контролі (рослини не обприскували) собівартість складала 124,27 грн/ц, то у дослідних варіантах вона значно знижувалась і становила при обприскуванні борною кислотою та молібдатом амонію на фоні застосування актелліку, відповідно 56,65 і 57,64 грн/ц, що становить 45,59 та 46,38% контролю. Застосування цих мікроелементів на фоні золону забезпечувало зниження собівартості продукції на 56,4 і 57, грн/ц, що відповідно складало 45,4 та 46,1% порівняно із контролем. Така ж тенденція збереглася при застосуванні названих мікроелементів на фоні шерпи. Зниження собівартості продукції сприяло отриманню вищого чистого прибутку. У варіанті із борної кислоти та молібдату амонію на фоні актелліку, дані показники становили відповідно 7620,57 і 7436,61, золону - 7674,4 і 7497,7 та шерпи 7973,7 і 7786,1 грн. Зниження собівартості одиниці продукції впливало на підвищення рентабельності виробництва ягід. Так при застосуванні борної кислоти та молібденово кислого амонію на фоні актелліку відбувалося зниження собівартості на 45,59 і 46,38% і зростання рентабельності на 176,92 та 171,38% порівняно із контролем. Застосування цих мікроелементів на фоні золону забезпечувало зниження собівартості відповідно на 45,4 та 46,1% порівняно із контролем, а підвищення рентабельності на 178,4 та 173,1%. Застосування інших мікроелементів на фоні інсектицидів також сприяло покращенню економічних показників (додаток Л1-Л3).
На основі вищенаведеного можна зробити висновок про те, що застосування мікроелементів на фоні інсектицидів сприяє підвищенню урожайності, зниженню собівартості одержаної продукції та підвищенню рентабельності її вирощування. Таким чином, застосування мікроелементів на фоні інсектицидів є доцільним і економічно виправданим заходом.

5.2. Енергетична оцінка застосування мікроелементів на фоні інсектицидів

В умовах інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції постає проблема неадекватності підвищення економічної ефективності відносно збільшення витрат енергоресурсів. У ряді країн світу встановлено, що для приросту обсягів виробництва на 1%, відбувається збільшення витрат енергії на 2-3 %. Тому є необхідність поряд із економічною оцінкою, проводити і енергетичну оцінку результатів досліджень [152]. Основні показники такої оцінки: коефіцієнт енергетичної ефективності та енергоємність конкретного виду продукції. Коефіцієнт енергетичної ефективності, визначається відношенням енергії, яка міститься у продукції до енергії витраченої на її одержання. Енергоємність обернений показник до коефіцієнта енергетичної ефективності, витрати енергії порівнюються із масою одержаної продукції. Чим вищий коефіцієнт енергетичної ефективності та нижча енергоємність продукції, тим більш доцільно застосування певних заходів в технології вирощування конкретного виду продукції.
Дані про енергетичні показники доцільності застосування мікроелементів на фоні інсектицидів наведено в таблицях 5.4-5.6.
Розрахунок даних енергетичної ефективності позакореневого застосування мікроелементів на фоні актелліку (табл. 5.4) показує, що енергоємність виробництва одного центнера ягід на контролі становила 0,032ГДж, при урожайності 26,4 ц/га. Коефіцієнт енергетичної ефективності 6,04. У варіанті із застосуванням актелліку (мікроелементи не застосовували), енергоємність виробництва зменшувалася до 0,021 ГДж. Це відбувалося за рахунок підвищення урожайності до 52,4 ц/га. Коефіцієнт енергетичної ефективності зростав на 3,04 пункти.

Таблиця 5.4
Енергетична оцінка обприскування рослин чорної смородини розчинами сполук мікроелементів на фоні застосування актелліку
( НДГ „Родниківка”, середнє за 1996-1999 рр.)

Варіант

Урожай-
ність,
ц/га

Вміст енергії в продукції з 1 га, ГДж

Витрати енергії на виробництво, ГДж/га

Енерго-
ємність виробництва 1 ц ягід, ГДж

Коефіцієнт енерге-тичної ефек-тивності

Рослини не обприскували (контроль)

26,4

5,07423

0,83936

0,032

6,04

Актеллік (фон)

52,40

9,8512

1,0857

0,02

9,08

Фон +
сульфат
міді

58,27

10,95476

1,09439

0,01879

10,01

Фон +
сульфат
марганцю

57,69

10,84572

1,10027

0,01908

9,86

Фон +
сульфат цинку

57,47

10,80436

1,09859

0,01912

9,84

Фон +
борна кислота

59,74

11,23112

1,10381

0,01848

10,18

Фон + молібдат амонію

58,75

11,045

1,10524

0,01882

10

Таблиця 5.5
Енергетична оцінка обприскування рослин чорної смородини розчинами сполук мікроелементів на фоні застосування золону
(сорт Минай Шмирьов, НДГ „Родниківка”, середнє за 1996-1999 рр.)

Варіант

Урожай-
ність, ц/га

Вміст енергії в продукції з 1 га, ГДж

Витрати енергії на виробництво, ГДж/га

Енерго-
ємність виробництва 1 ц ягід, ГДж

Коефіцієнт енергетичної ефективності

Рослини не обприскували (контроль)

26,4

5,07423

0,83936

0,032

6,04

Золон (фон)

52,67

9,90196

1,0945

0,02078

9,05

Фон +
сульфат
міді

58,57

11,01116

1,10319

0,01884

9,9

Фон +
сульфат
марганцю

57,98

10,90024

1,10907

0,01913

9,83

Фон +
сульфат цинку

57,75

10,857

1,10739

0,01918

9,81

Фон +
борна кислота

60,04

11,28752

1,11261

0,01854

10,15

Фон +
молібдат амонію

59,04

11,09952

1,11404

0,01887

9,97

При застосуванні сірчанокислого цинку та сірчанокислого марганцю на фоні актелліку, енергоємність одного центнера ягід становила 0,0191 та 0,0192 ГДж відповідно. Урожайність у названих варіантах зростала порівняно із контролем на 31,07 та 31,29 ц/га. Коефіцієнти енергетичної ефективності даних варіантів були майже однаковими - 9,84 та 9,86. При застосуванні молібдату амонію, борної кислоти та сульфату міді енергоємність одиниці продукції знижувалася до 0,018 ГДж. Урожайність на даних варіантах була відповідно на 32,35, 33,34, 31,87 ц/га, вища за контроль. Коефіцієнт енергетичної ефективності зростав до 10.