РАННЯ ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗІВ (Se і Co) ТЕЛЯТ : РАННЯЯ ДИАГНОСТИКА, ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ микроэлементозы (Se s Co) ТЕЛЯТ

Краткое описание

Львівська державна академія ветеринарної медицини
ім. С.З.Ґжицького

На правах рукопису

личук микола григорович

УДК: 636.087:636.2:619:616.07

Рання діагностика, профілактика і лікування мікроелементозів (Se і Co) телят

16.00.01 діагностика і терапія тварин

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник Стадник Андрій Максимович
кандидат біологічних наук, професор

Львів 2002

з м і с т
стор.
Перелік умовних позначень...4
Вступ....5
Розділ 1. Огляд літератури....10
1.1. Селен у повітрі, воді, грунті та кормах.......10
1.2. Біологічне значення селену..12
1.3. Етіологія, патогенез та діагностика
білом`язової хвороби............18
1.4. Лікування і профілактика селенової нестачі.......20
1.5. Розповсюдження кобальту в природі...22
1.6. Біологічна роль кобальту......23
1.7. Діагностика дефіциту кобальту....26
1.8. Лікування та профілактика гіпокобальтозу....28
1.9. Використання хелатних сполук мікроелементів у лікуванні
та профілактиці мікроелементозів..28
Розділ 2. Вибір напрямів досліджень. Матеріал та методи
виконання роботи....32
Розділ 3. Клініко-біохімічний статус телят при нестачі
селену і кобальту.....38
3.1. Вміст селену та кобальту в кормах......38
3.2. Метаболічні порушення в організмі телят при нестачі
селену та кобальту ...40
Розділ 4. Корекція метаболічних порушень при захворюваннях,
спричинених нестачею селену та кобальту...48
Розділ 5. Комплексна мінерально-вітамінна терапія гіпокобальтозу
і гіпоселенозу...64
5.1. Експериментальне обґрунтування методики застосування
метіонатів селену і кобальту та препарату Урсовіт”..64
5.2. Ефективність застосування Еветселю” для лікування
білом’язової хвороби телят.....78
Розділ 6. Аналіз і узагальнення результатів дослідження...91
Висновки.....108
Пропозициї виробництву.....110
Список використаних джерел....111
Додатки....147В

В С Т У П
Актуальність теми. Однією з важливих проблем сучасної ветеринарної науки і практики в галузі тваринництва є одержання здорового приплоду, збереження його в період вирощування, лікування молодняку та профілактика захворювань.
Великих збитків тваринництву завдають мікроелементози, спричинені, зокрема, нестачею селену і кобальту [1, 2].
Клінічні ознаки, характерні для нестачі селену i кобальту, є досить вираженими лише при тяжких дефіцитних станах. Субклінічний перебіг мікроелементозів проявляється неспецифічними і навіть типовими, але не патогномонічними ознаками: зниженням приросту маси тіла, зміною шкіри і волосяного покриву, алотріофагією, порушенням кровотворення, анемією і гіпоксією, гепатодистрофією, за якими діагностувати хворобу досить складно [3]. Гіпомікроелементози, спричинені нестачею селену та кобальту в кормах, за даними літератури [48], широко розповсюджені в різних господарствах західної біогеохімічної зони, що завдає значних збитків тваринництву. У той же час рання діагностика, патогенез, лікування та комплексна профілактика цих мікроелементозів на сьогодні є недостатньо вивченими.
Використання з лікувальною метою неорганічних солей дефіцитних мікроелементів не завжди забезпечує належний рівень мікроелементів у тканинах, що зумовлено досить невисокою доступністю їх, утворенням нерозчинних ком- плексних сполук, невідповідністю стандартних преміксів біогеохімічним особливостям регіону. Причому, підвищення рівня біогенних мікроелементів у раціоні для досягнення оптимального метаболізму викликає інколи порушення обміну речовин і токсикози. У зв’язку з цим доцільним, на наш погляд, є застосування хелатних сполук мікроелементів, оскільки вони, за даними Р.Й.Кравціва [7],порівняно з іншими їхніми органічними і неорганічними формами, є оптимальною для організму формою сполучення біогенних металів і мають високу біологічну доступність [7]. Проте методика застосування їх для телят опрацьована недостатньо. У зв’язку з цим тема роботи є актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом галузевої програми науково-дослідної роботи Мініс-терства аграрної політики України, шифр 9/4, Розробка методів діагностики, комплексної профілактики мікроелементозів тварин у регіоні та покращення якості продукції тваринництва”; номер держреєстрації 0199U0004483. Робота є розділом комплексної теми кафедри внутрішніх хвороб тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Розробка методів обґрунтованої терапії, комплексної профілактики і удосконаленої діагностики метаболічних, респіраторних і шлунково-кишкових хвороб молодняку великої рогатої худоби на грунті порушень обміну речовин, які виникають в результаті аліментарних чинників”; номер держреєстрації 0102U001336.
Мета роботи полягає в розробці та експериментальному обґрунтуванні методів ранньої діагностики мікроелементозів телят, спричинених нестачею селену і кобальту, їх комплексної профілактики і терапії із застосуванням метіонатів селену і кобальту.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:
а) визначити мікроелементний склад кормів дослідного господарства та з’ясувати рівень забезпечення ними хворих телят;
б) вивчити показники, що характеризують обмін кобальту і селену в телят при недостатньому надходженні їх із кормом (гемопоез, уміст селену, МДА, кобальту, ціанокобаламіну, активність ГПО у крові та вміст ММК у сечі);
в) удосконалити методи ранньої діагностики мікроелементозів, спричинених нестачею селену та кобальту в телят;
г) розробити методику застосування хелатних сполук (метіонатів) кобальту і селену, вивчити їхню терапевтичну ефективність у порівнянні з неорганічними солями цих елементів та в комплексі з препаратом Урсовіт”;
д) вивчити профілактичний і терапевтичний вплив препарату Еветсель” при білом’язовій хворобі телят;
е) на основі одержаних результатів розробити рекомендації щодо лікування і профілактики гіпоселенозу та гіпокобальтозу в телят з урахуванням біогеохі- мічних особливостей західного регіону.
Об’єкт дослідження телята чорно-рябої породи 26-місячного віку.
Предмет дослідження кров, сеча, корми.
Методи дослідження клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, активність ГПО, селен, кобальт, вітаміни А і Е, каротин, загальний білок, імуноглобуліни та МДА) і мікробіологічний (вітамін В12) методи дослідження крові, біохімічний аналіз сечі (уміст ММК).
Наукова новизна одержаних результатів. На основі вивчення гемопоезу, обміну кобальту, селену, вітаміну В12, ММК і МДА уперше здійснено комплексний підхід до глибшого пізнання патогенезу мікроелементозів, спричинених нестачею селену та кобальту. Вперше встановлено кореляційну залежність між порушенням обміну вітаміну В12 і кобальту в крові та ММК у сечі телят, між обміном селену та активністю ГПО і умістом МДА в крові цих тварин. Доведено участь процесів ПОЛ у розвитку мікроелементозів, спричинених нестачею селену та кобальту. Вивчення перерахованих закономірностей дало можливість теоретично і експериментально обгрунтувати нові методи діагностики гіпокобальтозу і В12-гіповітамінозу шляхом визначення умісту ММК в сечі, а недостатності селену за активністю ГПО в крові. Обгрунтовано можливість використовувати ці показники як критерій оцінки ефективності проведеного лікування.
На основі вивчення обміну кобальту і селену, показників гемопоезу, вмісту МДА і ММК, активності ГПО вперше розроблено і експериментально обґрунтовано методику комплексної терапії хворих телят із застосуванням хелатних сполук мікроелементів (метіонатів) у поєднанні із внутрішньом’язовим введенням вітамінного препарату Урсовіт”. Проведено лікування телят із симптомами білом’язової хвороби з використанням препарату Еветсель” (Polfa”).
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та експериментально обґрунтовано нові методи діагностики білом’язової хвороби шляхом визначення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах та гіпокобальтозу і В12-гіповітамінозу дослідженням концентрації ММК в сечі. Розроблена і впроваджена методика застосування метіонатів селену і кобальту в комплексі з препаратом Урсовіт” для лікування і профілактики патології та препарату Еветсель” (Polfa”) для лікування молодняку із симптомами білом’язової хвороби. Результати дослідження впроваджені в господарствах Обрій” та Колос” Любомльського району Волинської області (інформаційний листок Львівського ЦНТЕІ, № 3, 2002 р.).
Матеріали дисертації використовуються в лікуванні та профілактиці білом’язової хвороби і гіпокобальтозу молодняку в окремих господарствах Волинської і Львівської областей, при читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять із наступних предметів: Клінічна діагностика”, Клінічна біохімія” і Внутрішні хвороби тварин” на факультеті ветеринарної медицини Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. Результати досліджень увійшли до підручника Внутрішні хвороби тварин” (В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, В.В.Влізло та ін.; За ред. В.І.Левченка. Біла Церква, 2000. ч. 2. С. 382386). На основі результатів дослідження отримано позитивний висновок про видачу деклараційного патенту (№ 74852 від 14.11.2002).
Особистий внесок здобувача. Самостійно проведено аналіз літератури з проблеми мікроелементозів телят, спричинених нестачею селену та кобальту, формування дослідних груп і клінічне обстеження тварин. Гематологічні та біохімічні дослідження виконані безпосередньо автором. Самостійно проведено лікування телят, хворих гіпоселенозом та гіпокобальтозом, обґрунтовано використання розробленої комплексної терапії, здійснено статистичну обробку результатів, проаналізовано й узагальнено одержані результати, сформульовано вис-новки, запропоновано практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: Діагностика, профілактика та лікування хвороб продуктивних тварин” (м. Київ, 1620 жовтня 2000 р.); Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків, 1626 березня 2001 р.); Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки” (м. Львів, 45 жовтня 2001 р.); Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” (м. Львів, 2425 січня 2002 р.); Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2627 червня 2002 р.); Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні” (м. Київ, 2021 березня 2002 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 статей у фахових виданнях: наукових вісниках Національного аграрного університету (1), Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького (3), Інституту біології тварин УААН (1), Сумського Національного аграрного університету (1), збірнику наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії (1) та в журналі Сільський господар” (1); видруковано 1 інформаційний листок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації на основі комплексних досліджень сформульована нова схема патогенезу і ранньої діагностики нестачі селену і кобальту в телят, що базується на визначенні вмісту цих мікроелементів у кормах і крові тварин, вивченні активності ГПО еритроцитів, концентрації вітаміну В12, гемоглобіну та кількості еритроцитів у крові, умісту МДА, вітамінів А і Е у сироватці крові та ММК у сечі. Розроблені та науково обгрунтовані профілактика і комплексна терапія телят, хворих на гіпоселеноз та гіпокобальтоз, із застосуванням хелатних сполук (метіонатів) цих мікроелементів та вітамінного препарату Урсовіт”, а також метод лікування телят із симптомами білом’язової хвороби з використанням препарату Еветсель” (Polfa”).
2. У грунтах зони Полісся, зокрема Волинської області, міститься недо- статня кількість селену і кобальту, що є основною причиною захворювання телят на гіпокобальтоз та білом’язову хворобу.
3. У телят при нестачі селену і кобальту виявлено зниження концентрації гемоглобіну, вітаміну В12, кобальту, селену, кількості еритроцитів, активності ГПО еритроцитів та зростання ВГЕ, концентрації МДА в сироватці крові та ММК у сечі.
4. Встановлено кореляційну залежність між умістом кобальту і вітаміну В12 та концентрацією ММК у сечі (r = 0,49; 0,67), між умістом селену в крові та активністю ГПО в еритроцитах (r = +0,89) і умістом МДА в сироватці крові (r = 0,58).
5. Критерієм для діагностики В12-гіповітамінозу і гіпокобальтозу повинні бути оптимальні кількості їх у крові (відповідно 0,0980,186 нг/мл і 0,4780,654 мкмоль/л) та концентрація ММК у сечі (1,83,9 мкмоль/л), кількість якої при патології збільшується.
6. Діагностувати білом’язову хворобу можна за вмістом селену в крові (оптимальний 65,187,2 нг/мл), активністю ГПО в еритроцитах (325,1407,8 мкмоль/хв GSH на 1 г Hb) та рівнем МДА в сироватці крові (оптимальний 2,443,31 мкмоль/л).
7. Кращий лікувально-профілактичний ефект за недостатності селену і кобальту відмічено при застосуванні хелатних сполук (метіонатів), порівняно з неорганічними солями цих мікроелементів.
8. Максимальний терапевтичний ефект та оптимальна корекція метаболічних порушень в організмі телят з ознаками нестачі селену та кобальту спостерігалися при наступному співвідношенні компонентів у суміші: метіонат селену 2,4, метіонат кобальту 8,5 мг на голову в день протягом 30-и діб та введенні препарату Урсовіт” у дозі 3 мл внутрішньом’язово дворазово з інтервалом 14 днів.
9. Одноразове введення препарату Еветсель” сприяє зростанню антиоксидантного захисту та стимулює гемопоез, а дворазове у дозі 7 мл, на відміну від одноразового, забезпечує потреби телят у селені та вітаміні Е, що проявляється нормалізацією біохімічних і гематологічних показників до фізіологічного рівня та клінічним одужанням телят з симптомами білом’язової хвороби.

Пропозиції виробництву
1. З метою з’ясування рівня забезпеченості організму телят кобальтом пропонуємо визначати, окрім умісту кобальту і вітаміну В12 у крові (у нормі в межах 0,4780,654 мкмоль/л і 0,0980,186 нг/мл), концентрацію ММК у сечі, що є менш трудомістким та економічно дешевшим методом. Максимальний уміст ММК у сечі здорових телят складає 3,92, у хворих кількість її збільшується до 11,07 мкмоль/л.
2. Об’єктивним показником недостатності селену в організмі є зменшення його кількості в крові до 36,2 нг/мл і нижче (у нормі 65,187,2) та зниження активності ГПО (у нормі 325,1407,8 мкмоль/хв GSH на 1 г Hb).
3. Для лікування мікроелементозів, спричинених нестачею селену та кобальту в кормах, телятам необхідно щоденно протягом 30 днів згодовувати хелатні сполуки (метіонати) цих мікроелементів з розрахунку: 2,4 мг метіонату селену та 8,5 мг метіонату кобальту на тварину в комплексі з дворазовим внутрішньом’язовим уведенням вітамінного препарату Урсовіт” у дозі 3 мл з інтервалом 14 днів.
4. Для лікування телят з ознаками білом’язової хвороби пропонуємо також застосовувати препарат Еветсель” (Polfa”) дворазово з інтервалом 14 днів у дозі 7 мл.

список використаних джерел

1. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1976. 500 с.
2. Кузнецов С.Г. Биологическая доступность минеральных веществ для животных из кормодобавок и химических соединений //С/х биология. 1991. № 6. С. 150160.
3. Underwood E.I. Trace elements in Human and animal nutrition /4rd Ed. New York: Acad. Press, 1977. 402 p.
4. Сучков Б.П., Штутман П.М., Халмурадов А.Г Биохимическая роль селена в организме животных //Украинский биохимический журнал. 1978. Т. 50. С. 659 671.
5. Сучков Б.П. Гигиеническое значение селена как микроэлемента: Автореф. дис. д-ра мед. наук. Киев, 1980. 47 с.
6. Кравцив Р.И. Физиологическое обоснование оптимального уровня микроэлементов в рационах бычков на откорме //Вестн. с.-х. науки. 1989. № 3. С. 6468.
7. Кравцив Р.И. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроэлементного питании/ Дис... в форме науч. докл. докт. биол. наук. Львов, 1992 87с.
8. Мікроелементози сільськогосподарських тварин /М.О. Судаков, В.І. Береза, І.Г. Погурський та ін. /За ред. М.О. Судакова. К.: Урожай, 1991. 144 с.
9. Вадковская И.К., Лукашев К.Н. Геохимические основы охраны биосферы. Минск, 1977. 275 с.
10. Диденко Л.Г., Попова И.Я., Боярский Ю.И. Элементный состав аэрозольных выбросов тепловой станции, работающей на угле //Гигиена и санитария. 1990. № 6. С 1720.
11. Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Л.: Гидрометиоиздат, 1986. 271 с.
12. Гордеев В.В., Лисицын А.П. Химия океана. М.: 1979. T. I. С. 337375.
13. Алексеенко В.А. Поступление микроэлементов из атмосферы и их содержание в природных водах лесного водосбора //Экология. 1988. № 3. С. 7173.
14. Волкова Н.И., Озеров А.М., Пачаджанов Д.Н. Формы нахождения микроэлементов в водах озёр Памира //Геохимия. 1988. №12. С. 17731779.
15. Глазковская М.А. Теория геохимии ландшафтов в приложении к изучению техногенных потоков и анализу способности природных систем к самоочищению //Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука. 1981. С. 741.
16. Гоголева Г.А., Торикова М.В., Солодов Н.А. Закономерности распространения и формирования металлоносных рассолов. М.: Недра, 1981. 264 с.
17. Добровольский В.В. География микроэлементов. Глобальное рассеяние. М.: Мысль, 1983. 272 с.
18. Елпатьевский П.В., Луценко Т.Н. Формы закрепления микроэлементов в природно- и техногенно-аномальных почвах //Тезы докл. съезда Всесоюз. о-ва почвоведов. Тбилиси: Мецниереба, 1981. Кн. 2. С. 100101.
19. Елпатьевский П.В., Нестеров В.Н. Химический состав атмосферных осадков Сихотэ-Алинского биосферного заповедника как показатель фоновых характеристик атмосферы //Прикладные аспекты програмы Человек и биосфера”. М.: Наука, 1983. С. 196212.
20. Ермаков В.В. Субрегионы и биогеохимические провинции СССР с различным содержанием селена //Тр. биогеохимич. лаборатории. М.: Наука, 1978. C. 5457.
21. Чаженгина Е.А., Сольникова Р.Д. Селен в горных породах и почвах //Микроэлементы в биологии и их применение в медицине и сельском хозяйстве: Тезисы докладов Х Всесоюз. науч. конф. Чебоксары, 1986. Т. 3. С. 2021.
22. Халилова Х.А., Ализаде А.М Селен в черно-луговых черно-земновидных и степных почвах и растениях Малого Кавказа //Селен в биологии: Материалы Ш науч. конф. Баку, 1981. Т.З. С. 247 248.
23. Лукашев В.К., Симуткина Т.Н. Особенности распределения и формы соединений микроэлементов в почвах крупного промышленного города //Почвоведение. 1984. № 4. С. 4352.
24. Алиев С.А Биологическое накопление селена органическими веществами почвы //Селен в биологии: Материалы Ш науч. конфер. Баку, 1981. Т.З. С. 243245.
25. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях. М.: Мир, 1989 439 с.
26. Ковальский В.В., Тугаринов А.И. Биогеохимическое районирование - методы изучения экологического строения биосферы //Тр. биохим. лаборатории. М.: Наука, 1978. T. 15. С. 5457.
27. Новиков Ю.В. Селен в воде и его влияние на организм //Гиг. и сан. 1984. № 9. C.6668.
28. Розанов Б.Г. Основы учения об окружающей среде. М.: Изд-во Московского ун-та, 1984. 376 с.
29. Экологическая геология Украины /Под ред. Е.Ф. Шнюкова, М.Г. Демчишина, А.А. Дроздова К.: Наукова думка, 1993. С. 24 25.
30. Андреев М.Н. Профилактика и лечение болезней селеновой недостаточности животных // Методич. рекомендации. М.: ВАСХНИЛ. 1973. С. 35.
31. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко,. І.П. Кондрахін, В.В. Влізло та ін.; за ред. В.І. Левченка. Біла Церква, 2001. Ч. 2. 544 с.
32. Вальдман А.Р. Витамины в животноводстве. Рига: Зинатне, 1977. 352 с.
33. Георгиевский В.И. Значение ультрамикроэлементов (мыш’яка, ванадия, селена) в питании сельскохозяйственной птицы //Животноводство и ветеринария (биологические основы). Москва. 1972. С. 534.
34. Георгиевский В.И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. М.: Колос. 1979. 471 с.
35. Гюльмухамедов А.Н., Агеев Н.A. Распределение селена в горных выщелоченных черноземах и горно-торфянистых почвах пастби­щных угодий Малого Кавказа //Селен в биологии: Материалы Ш науч. конфер. Баку, 1981. Т. З. С. 245246.
36. Кудрявцев А.Н. Селен в растениях //Ветеринария. 1980. №9. С. 26 27.
37. McDowell L.R., Blair R. Feeding minerals to cattle on pasture /15th Western Nutrition Conference and the Canola Pre-Conference Seminar, Winnipeg, Manitoba, Canada, 13-14 September 1994 //Animal Feed Science and Technology. 1996. Vol. 60, № 34. P. 247271.
38. Marzec Z., Bulinski R. Nutritional value of daily food intakes in various parts of Poland. VII. Cobalt, chromium, nickel and seleniu //Roczniki-Panstwowego Zakladu Higieny. 1995. Vol. 43, № 2. P. 135138.
39. Staskiewiez G., Wiercinski J., Fidecha H. Zawartose Se w nektoruch roslinah pastev w nuch i parszach //Ann. Uniw. M. Curie Sklodouska. 1986. DD23. P. 157 162.
40. Дяченко Л.С., Феденко Н.Я. Селен у кормах і раціонах овець півдня України //Вівчарство. Київ. 1980. № 19. С. 5659.
41. Калашников А.П., Клейменов Н.М. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных /Справочное пособие. М.: Агропромиздат, 1985. C. 3639.
42. Mineral status of beef cattle in the eastern area of Chaco and Formosa provinces (Argentina). 5. Cobalt and selenium /O. Balbuena, L.R. McDowell, C.A. Luciani //Veterinaria-Argentina. 1990. Vol. 7, № 61. P. 25 33.
43. Micronutrient imbalances in dairy animals in relation to their status in soils and plants / S.S.Randhawa, V.K.Nayyar, Randhawa C.S., Dhillon K.S.//Journal of Research Punjab Agricultural University. 1996. Vol. 33, № 14. P. 354367.
44. Gupta Umesh C., Gupta Subhas C. Selenium in soils and crops, its deficiencies in soils and crops, its deficiencies in livestock and humans: implications for management //Commun Soil. Sci. and Plant. Anal. 2000. Vol. 31, № 1114. P. 1791 1807.
45. Авцын А.П. Микроэлементозы человека //Клиническая медицина. 1987. Т. 65, № 6. С. 3644.
46. Blood selenium, vitamin E, vitamin A, and beta-carotene concentrations and udder health, fertility treatments, and fertility /E. Jukola, J. Hakkarainen, H. Saloniemi, S. Sankari //Journal of Dairy Science. 1996. Vol. 79, № 5. P. 838845.
47. Zust J., Hrovatin B., Simundic B. Assessment of selenium and vitamin E deficiencies in dairy herds and clinical disease in calves //Veterinary Record. 1996. Vol. 139, № 16. P. 391394.
48. Кудрявцев А.А. Распределение селена в тканях //Ветеринария. 1974. № 11. С. 105107.
49. Orr J.P., Blakley B.R. Investigation of the selenium status of aborted calves with cardiac failure and myocardial necrosis //Journal of Veterinary Diagnostic Investigation. 1997. Vol. 9, № 2. P. 172179.
50. Авцын А.П. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология. М.: Медицина, 1991. 496 с.
51. Dargatz D.A., Ross P.F. Blood selenium concentrations in cows and heifers on 253 cow-calf operations in 18 states //Journal of Animal Science.- 1996. Vol. 74, №12. Р. 28912895.
52. Mineral status of soils, forages and beef cattle in southeastern Venezuela. II. Microminerals /L.X. Rojas, L.R. McDowell, N.S. Wilkinson, F.G. Martin //International Journal of Animal Sciences. 1993. Vol. 8, № 2. P. 183188.
53. Selenium and cobalt in several forages of Costa Rica: effect of season and growth stage /E. Vargas, R. Solis, M. Torres, L. McDowell //Agronomia Costarricense. 1992. Vol. 16, № 2. P. 171176.
54. Velasquez Pereira J., McDowell L., Conrad J. Mineral status of soils, forages and cattle in Nicaragua. I. Microminerals //Revista de la-Facultad de Agronomia, Universidad del Zulia. 1997. Vol. 14, № 1. P. 7389.
55. Weiss J. Trace elements in dairy cattle feeding //Milchpraxis. 1996. Vol. 34, № 2. P. 101103.
56. Кравцив Р.И. Белково-минеральный обмен у откормочного молодняка крупного рогатого скота в зависимости от уровня селена в рационе // Биохимия сельськохозяйственных животных и продовольственная программа: Тезисы докладов всесоюз. симпозиума. Ташкент, 1986. С. 169.
57. Кудрявцев A.П. Профилактика селеновой недостаточности у животных и птицы. М.: Россельхозиздат, 1979. 87 с.
58. Кудрявцева Л.А. Селен в кормлении животных и предупреждении его недостаточности //Сельское хозяйство за рубежом. 1974. №1. С. 1417.
59. Кузнецов С.Г. Биологическая доступность минеральных веществ для животных //Обзорная информация ВНИИИТЭИ. М.: Агропром, 1992. 52 с.
60. Блинова Л.С., Поляков В.Ф., Егоров В.Г. Метод определения селена в биологическом материале /Методы научных исследований в ветеринарии // Бюллетень Всесоюз. ордена Ленина ин-та экспериментальной ветеринарии. Москва, 1979. Вып. 34. С.5456.
61. Arthur J. R. The role of selenium in thyroid hormone metabolism // Can. J. Physiol. and Pharrnacol. 1991. Vol. 69, № 11. P. 1648 1652.
62. Manston R., Gleed P.T. Reaction cements as materials for the sustained release of trace elements into the digestive tract of cattle and sheep. II. Release of cobalt and selenium //Vet Pharmacol. Ther. 1985. Vol. 8, № 12. P. 374381.
63. Скаржинская Г.М. Колебания содержания селена в крови крупного рогатого скота Костромской области //Актуал.пробл. науки в с.-х. пр-ве: Тезы докл. науч.-практ.конф. Иваново, 1995. С. 210
64. Скаржинськая Г.М., Кузьменкова Е.Л., Иванов В.И. Уровень селена в крови коров //Ветеринария. 1997. №1. С. 38 41.
65. Hao Z.L., Wu Y.X., Zhang C.Z., Huang Q.G., Zhang Z.G., Gyo Y.S., Quo T.Y. Analysis on trace elements in blood, hair, milk and semen from cows and stud bulls of Austria line, Simmental //Acta-Veterinaria-et-Zootechnica-Sinica. 1993. Vol.24, №1. P. 3640.
66. Forrer R., Gautschi K., Lutz H. Comparative determination of selenium in the serum of various animal species and humans by means of electrothermal atomic absorption Spectrometry //Journal of Trace Elements & Electrolytes in Health & Disease. 1991. Vol. 5, № 2. P. 101113.
67. Abdelrahman M.M., Kincaid R.L. Effect of selenium supplementation of cows on maternal transfer of selenium to fetal and newborn calves //Journal of Dairy Science. 1995. Vol. 78, №3. P. 625 630.
68. Effect of selenium supplements on the distribution of selenium among serum proteins in cattle /F.T. Awadeh, M.M. Abdelrahman, R.L. Kincaid, J.W. Finley //Journal of Dairy Science. 1998. Vol. 81, №4. P. 1089 1094.
69. Growth of suckling beef calves in response to parenteral administration of selenium and the effect of dietary protein provided to their dams /D.M. Castellan, J.P. Maas, I.A. Gardner et al. //Journal of the American Veterinary Medical Association. 1999. Vol. 214, № 6. P. 816821.
70. Significance of amount and form of dietary selenium on blood, milk, and casein selenium concentrations in grazing cows /S.O. Knowles, N.D. Grace, K. Wurms, J. Lee //Journal of Dairy Science. 1999. Vol. 82, № 2. P. 429437.
71. Lacetera N., Bernabucci U., Ronchi B. Effects of selenium and vitamin E administration during a late stage of pregnancy on colostrum and milk production in dairy cows, and on passive immunity and growth of their offspring //American Journal of Veterinary Research. 1996. Vol. 57, № 12. P. 17761780.
72. Smith K.L., Hogan J.S., Weiss W.P. Dietary vitamin E and selenium affect mastitis and milk quality //Journal of Animal Science. 1997. Vol. 75, № 6. P. 16591665.
73. Pugh D.G., Williams E.I. Trace mineral nutrition in cattle // Proceedings of the Twenty Seventh Annual Convention American Association of Bovine Practitioners, Pittsburgh, Pennsylvania, USA, September 22-25, 1994. 1995. Vol. 9. P. 104106.
74. Bednarek D., Bik D. Skutki niedoboru skladnikow mineralnych u bzdia і owiec //Nova Weterynaria. 1997. Vol. 2, №1. P. 25 33.
75. Dargatz D.A., Ross P.F. Blood selenium concentrations in cows and heifers on 253 cow-calf operations in 18 states //Journal of Animal Science.- 1996. Vol. 74, №12. Р. 28912895.
76. Graham T.W. Trace element deficiencies in cattle //Vet Clin North Am Food Anim Pract. 1991. Vol. 7, № 3. P. 153215.
77. Jaskowski J.M., Lachowski A., Gehrke-M., Diagnosis of deficiencies of copper, selenium, cobalt and manganese in cattle and sheep //Medycyna-Weterynaryjna. 1993. Vol. 49, № 7. P. 306308.
78. Stowe H.D., Herdt T.H. Clinical assessment of selenium status of livestock //Journal of Animal Science. 1992. Vol. 70, № 12. P. 39283933.
79. Suttle N.F. Problems in the diagnosis and anticipation of trace element deficiencies in grazing livestock //Vet. Rec. 1986. Vol. 119, № 8 . P. 148152.
80. Trace element disorders /N.F. Suttle, A.H. Andrews, R.W. Blowey et al //Bovine medicine: diseases and husbandry. 1992. P. 261270.
81. Suttle N.F., Jones D.G., Recent developments in trace element metabolism and function: trace elements, disease resistance and immune responsiveness in ruminants //Journal of Nutrition. 1989. Vol. 119, № 7. P. 10551061.
82. Comparison of 3 methods of selenium assessment in cattle /C. Waldner, J. Campbell, G.K. Jim et al. //Canadian Veterinary Journal. 1998. Vol. 39, № 4. P. 225231.
83. Снітинський В.В. Антоняк Г.Л. Біохімічна роль селену //Укр. біохім. журн. 1994. Т 66, № 5. С. З 16.
84. Степанов Е.И. Генералов И.С. Профилактика болезненей селеновой недостаточности у овец //Изучение и розроботка мер профилактики болезней у овец Читинской области. Улан-Удэ, 1976. С. 269 275.
85. Трифонов Г.А., Сотников Д.А. Влияние препаратов микроэлементов селена на интенсивность роста и сохранность индюшат //Совершенствование племенных и продуктивных качеств животных и птиц : Материалы конф., посвящ. 80-летию МВА им. К. И. Скрябина (Москва, 1999 г). М., 1999. С. 72 73.
86. Эффект обогащения рационов селеном и витамином Е на некоторые показатели имунитетта у крыс / Э.Н. Трушина, З.В. Карагодина, М.М. Левачев и др //Бюл. экспер. биологии и мед. 1995. Т. 119, № 3. С. 317 319.
87. Штутман Ц.М. Селен и витамин Е в кормлении животных //Вестник сельскохозяйственной науки. 1977. №3. С. 41 47.
88. Possible roles of vitamin E in immune response of calves /M. Hidiroglou, T.R. Batra, L.F. Laflamme, F. Markham //International Journal for Vitamin & Nutrition Research. 1992. Vol. 62, № 4. P. 308311.
89. Kirchgessner M., Schwarz F.J., Stangl G.I. Growth performance of beef cattle fed corn silage-based rations without Cu, Zn, Mn, Co and Se supplementation //Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition. 1998. Vol. 78, № 3. Р. 141153.
90. Livrea M.A., Tesoriere L. Interactions between vitamin A and vitamin E in liposomes and in biological contexts //Methods in Enzymology. 1999. Vol. 299. P.421430.
91. Антоняк Г.Л. Активність селензалежних ферментів еритроїдних клітин тварин у неонатальному періоді розвитку //Укр. біохім. журнал.- 2000. Т.72, № 1. С. 9399.
92. Антоняк Г.Л., Бабич Н.О., Сологуб Л.І. Утворення активних форм кисню та система антиоксидантного захисту в організмі тварин //Біологія тварин. 2000. Т.2, № 2. С. 3443.
93. Антоняк Г.Л., Снітинський В.В., Бабич Н.О. Роль селену в регуляції функціональної активності лейкоцитів крові тварин у неонатальному періоді //Вісн. аграрн. науки. 1999. № 5. С. 3638; 8587.
94. Бутовский П.В., Петрусенко Г.П. Влияние селенсодержащего препарата на активнocть глутатионпероксидазы эритроцитов и гемопоэз у свиней //Ветеринарная наука производству: Межведомственный сборник. Минск: Ураджай, 1989. Вып. 27. С. 114117.
95. Кулаченко В.П. Критерии оценки метаболизма микроэлементов у сельскохозяйственных животных //C/х биология. 1984. № 4. С. 118121.
96. Мишанин Ю.Ф., Прядко А.А. Некоторые гематологические и биохимические показатели крови жеребных кобыл при скармливании амилоселеидина //Вестн. вет. 2000. № 16. С. 8688.
97. Моин В.М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах //Лаб. дело. 1986. № 12. С. 724727.
98. Рикеби С.Д. Потребность в селене у жвачных животных / Новейшие исследования питания животных: Пер с англ. М.: Колос”, 1984. Вып. З. С. 145157.
99. Roquet J., Nockels C.F., Papas A.M. Cattle blood plasma and red blood cell alpha-tocopherol levels in response to different chemical forms and routes of administration of vitamin E //Journal of Animal Science. 1992. Vol. 70, № 8. P. 25422550.
100. Rotruck J.T., Pope A.L., Canther H.E. Selenium: biochemical role as a component of glutathione peroxidase //Science. 1973. Vol. 179, № 4073. P. 588590.
101. Кулинський В.И., Колисниченко Л. С. Обмен глутатиона //Успехи биол. химии. М.: Наука, 1990. Т. 31 C. 157179.
102. Velasquez Pereira J., McDowell L.R., Wilkinson N.S. Soil, forage, and serum nutrient changes as affected by deposition of volcanic sediments in northwestern Nicaragua. Communications-in-Soil-Science-and-Plant-Analysis. 1996. Vol. 27, № 1314. P. 26752686.
103. Parenteral iodine and selenium supplementation in stillbirth/perinatal weak calf syndrome /M.A. McCoy, J.A. Smyth, W.A. Ellis, D.G. Kennedy // Veterinary Record. 1995. Vol. 136, № 5. P. 124126.
104. Pehrson B., Knutsson M., Gyllensward M. Glutathione peroxidase activity in heifers fed diets supplemented with organic and inorganic selenium compounds //Swedish Journal of Agricultural Research. 1989. Vol. 19, № 1. P. 5356.
105. Salisbury C.D., Chan W., Saschenbrecker P.W. Multielement concentrations in liver and kidney tissues from five species of Canadian slaughter animals //Journal Association of Official Analytical Chemists. 1991. Vol. 74, № 4. P. 587591.
106. Schrauzer G.N. Nutritional selenium supplements: product types, quality, and safety //Am. Coll. Nutr. 2001. Vol. 20, № 2. P. 14.
107. Seremak B., Udala J., Lasata B. Zmiamy stezen seleny w suruwicy krwi i osoczu nasienia trykow po podaniu im roznych dawek evetselu //Folia Univ. agr. Stetin. ZooTechn. 2000. № 39. P. 159162.
108. Кузнецов С.Г. Биохимические критерии обеспеченности животных минеральными веществами // С/х биология. 1991. №2. С. 1633.
109. Pehrson B., Ling K., Ortman K. The selenium status of dairy cattle in Estonia// Acta Veterinaria Scandinavica. 1997. Vol. 38, № 4. P. 353356.
110. Колоскова Е.М., Галочкина В.А., Сопоставительные изучения антиоксидантной активности селенопирана //Актуальные проблемы питания в животноводстве: Тезисы докладов (68 сентября 2000). Россия. Боровск, 2000. С. 295296.
111. Кудрявцева Л.А. Селен в кормлении животных и предупреждение его недостаточности //Сельское хозяйство за рубежом. 1974. №1. С. 1417.
112. Кузнецов С.Г. Итоги и перспективы изучения минерального питания животных //Актуальные проблемы питания в животноводстве: Тезисы докладов (68 сентября 2000). Россия. Боровск, 2000. С. 138140
113. Кудрявцев А.А. Распределение селена в тканях //Ветеринария. 1974. № 11. С. 105107.
114. Ellis R.G., Herdt T.H., Stowe H.D. Physical, hematologic, biochemical, and immunologic effects of supranutritional supplementation with dietary selenium in Holstein cows //American Journal of Veterinary Research. 1997. Vol.58, №7. P. 760764.
115. Jukola E., Hakkarainen J., Saloniemi H., Sankari S. Effect of selenium fertilization on selenium in feedstuffs and selenium, vitamin E, and beta-carotene concentrations in blood of cattle //Journal of Dairy Science. 1996. Vol. 79, №5. P. 831837.
116. Москалев Ю.И. Минеральный обмен. М.: Медицина, 1985. С. 202204.
117. Kim J., Van Soest P.J., Combs G.F.Jr. Studies on the effects of selenium on rumen microbial fermentation in vitro //Biological Trace Element Research. 1997. Vol. 56, № 2. P. 203213.
118. Абдулаев Г.Д., Сулейманов Н.С., Гаджиева Н.А. Электрофизиологическое исследование влияния селена на световую чувствительность глаз животных с экспериментальной дистрофией сетчатки //Селен в биологии: Материалы 11 науч. конф. Баку. 1981. Т. З. С. 1217.
119. Абрамов В.Ф. Влияние селена на обмен веществ у ягнят и на их рост //Химия в сельском хозяйстве. 1967. Т. 5, № 12. С 5356.
120. Абрамов В.Ф. Действие селена на организм растущих овец //Вестник сельхоз. науки. 1968. № 4. С. 4547.
121. Ахмедов Н.М., Наджафов Д.А. Влияние селенита натрия и улучшенного кормления на рост эмбрионов овец //Изв. АН АзССР: Серия биол. наук. Баку. 1976. № 5 С. 6266.
122. Бабенко Г.А. Актуальные направления медицинской микроэлементологии //Микроэлементы в биологии и их применение в сельском хозяйстве и медицине: Тезисы докл. ХІ Всесоюз. конф. (Самарканд, 1990 г.) Самарканд. 1990. С. 412416.
123. Байматов В.Н., Багаутденов А.М. Влиние полисоли на печень свиней //Актуальные пробл. вет. науки.: Тезисы докл. Моск. гос. вет. акад. и биотехнол. М., 1999. С. 5556.
124. Барабой В.А. Механизмы стреса и перекисное окисление липидов //Успехи современной биологии. 1991. Т.111, № 6. С. 923931
125. Кактурский Л.B., Истомин А.А. Содержание селена в мышце сердца и других тканях человека при инфаркте миокарда //11 Всесоюз. конфер. о роли микроэлемен. и их прим. в с.-х. и медицине. Самарканд, 1990. Т. 2. С. 233225.
126. Чекунова М.П., Фролова А.Д. Современные представления о биологическом действии металлов //Гигиена и санитария. 1986. № 12. С. 18 21.
127. Hadrzynski C. Diabetes and trace elements: Pap. Sth Conf. int. Soc. Trace Elem. Res. New Aspects Trace Elem. Res”, 1999 //J. Trace Elem. Exp. Med. 1999. Vol.12, № 4. P. 367374.
128. Баланеску С.Д, Парий Б.И., Хамер Б.Л. Влияние селенита натрия на организм свиней //Проблемы и проф. незар. болезн. с.-х. жив. в промышл. животн. Воронеж, 1986. С. 2728.
129. Воробьева Л.А., Рудакова Т.А. О возможности прогноза состояния некоторых химических элементов в природных водах и растворах по диаграммах растворимости //Вестн. МГУ . Почвоведение. 1981. № 4. С. 312.
130. Касумов C.Н Биологическое значение селена для жвачных. М.: ВНИИТЭиСХ, 1979. 49с.
131. Кравцив Р.И. Белково-минеральный обмен у откормочного молодняка крупного рогатого скота в зависимости от уровня селена в рационе // Биохимия сельськохозяйственных животных и продовольственная программа: Тезисы докладов всесоюз. симпозиума. Ташкент, 1986. С. 169.
132. Кравців Р.Й. Проблеми моніторингу у виробництві екологічно чистої яловичини і молока та технології їх переробки //Матеріали наук.-практ. семінару-симпозіуму. Кузнецовськ, 1995. №3. С. 25.
133. Кравців Р.Й., Біленчук Р.В., Островський Я.Ю. Хелатні комплекси мікроелементів у раціонах корів //Науковий вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С. З. Гжицького. 1999. Вип. 2. С. 610.
134. Кравців Р.Й., Новіков В.В., Колесников В.Т. Синтез біологічноактивних речовин, як мікроелементних добавок до преміксів комбікормів // Тези доп.наук. конф. до 150-річчя Львівської політехніки”. Львів. 1994. С. 101.
135. Кравців Р.Й., Новіков В.П., Стадник А.М. Синтез, метаболічний та продуктивний вкад координаційних сполук мікроелементів з метіоніном у крові корів і бичків //Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. Львів, 2001. Вип. 12. С. 87 92.
136. Кравців Р.Й., Осередчук Р.С. Вплив селену, L-токоферолу на якість яловичини //Сільський господар. 1997. № 910. С. 89.
137. Кравців Р.Й., Паска М.З. Вплив хелатних сполук мікроелементів на метаболічні процеси в організмі тварин //Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С. З. Гжицького. 2001.- Т. 3, № 1. С. 2430.
138. Effects of pre- or postpartum selenium supplementation on selenium status in beef cows and their calves /F. Enjalbert, P. Lebreton, O. Salat, F. Schelcher //Journal of Animal Science. 1999. Vol. 77, № 1. P. 223229.
139. A simplified method for the estimation of glutathione peroxidase activity and selenium concentration in bovine blood /C. Kinoshita, K.I., Saze S. Kumata et al. //Journal of Dairy Science. 1996. Vol. 79, №9. P. 15431548.
140. Wolffram S. Der Stoffwechsel ernahrungsphysiologisch relevanted anorganischer und organisher Selenverbindungen //Ubersieht Terernahr. 2000. Vol. 28, № 1. P. 6594.
141. Андреєва Л.В., Куртяк Б.М,. Андрійчук П.Є. Біологічна роль вітаміну А і його застосування в тваринництві //Біологія тварин. 2000. Т. 2, № 2. С. 2233.