ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ БРОНХОПНЕВМОНІЇ У ТЕЛЯТ : ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ НПВП при бронхопневмонии у телят

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОЗІЙ Наталія Володимирівна

УДК 619:616.24-002-092:615.276:636.2.053

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ БРОНХОПНЕВМОНІЇ У ТЕЛЯТ

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Біла Церква - 2004

ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1. Етіологія бронхопневмонії у телят
1.2. Основні механізми запальної реакції при патологічних процесах у бронхолегеневій системі
1.3. Зміни вуглеводного, ліпідного та білкового обміну при
легеневій патології
1.4. Роль системи гемостазу у розвитку бронхопневмонії
1.5. Лікування тварин, хворих на бронхопневмонію
Розділ 2. Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи
виконання роботи
2.1. Вибір напрямів досліджень та методи виконання роботи
2.2. Об’єкти досліджень, місця проведення дослідів
Розділ 3. Показники обміну білків та системи гемостазу у
клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію телят
3.1. Клініко-гематологічний стан телят, хворих на
бронхопневмонію
3.2. Деякі показники функцій печінки і нирок
у телят, хворих на бронхопневмонію
3.3. Показники білкового обміну у клінічно здорових і
хворих на бронхопневмонію телят
3.4. Показники системи гемостазу у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію телят
3.5. Обговорення результатів вивчення білкового складу і
системи гемостазу в телят, хворих на бронхопневмонію
Розділ 4. Гістопатологічні зміни легень у телят, хворих
на бронхопневмонію
Розділ 5. Експериментальне обґрунтування застосування
диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну при лікуванні телят з гострим перебігом бронхопневмонії
5.1. Результати мікробіологічного дослідження змивів
трахеобронхіального слизу хворих телят
5.2. Результати клінічного дослідження при лікуванні телят 5.3. Динаміка показників білкового обміну при лікуванні
телят, хворих на бронхопневмонію
5.4. Динаміка показників системи гемостазу при лікуванні
телят, хворих на бронхопневмонію
Розділ 6. Ефективність протизапальних засобів при лікуванні
телят із хронічним перебігом бронхопневмонії
6.1. Клініко-гематологічні зміни при лікуванні телят
6.2. Результати біохімічного дослідження крові при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію
6.3. Зміни показників системи гемостазу при лікуванні телят
з хронічним перебігом бронхопневмонії
Розділ 7. Аналіз і узагальнення результатів досліджень
Висновки
Практичні пропозиції
Список використаної літератури
Додатки

Ст.
5
11
11

16

24
27
32

41
41
49

51

51

54

56

65

69

75

82

82
84

87

99

106
106

109

122
129
157
161
162
194

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

НДІ - науково-дослідний інститут
ВАТ - відкрите акціонерне товариство
ДАУ - державний аграрний університет
ВГЕ - вміст гемоглобіну в одному еритроциті
АСТ - аспарагінова трансфераза
СФА - сумарна фібринолітична активність
ПА - активність плазміну
t-РА - тканинний активатор плазміногену
α1-ІП - α1-інгібітор протеїназ
α2-М - α2-макроглобулін
ДМСО - диметилсульфоксид

ВСТУП
Актуальність теми. У структурі захворюваності молодняку великої рогатої худоби хвороби органів дихання, зокрема неспецифічна бронхопневмонія, є досить поширеними і завдають значних економічних збитків. Лікування бронхопневмонії залишається однією з важливих складових у боротьбі з цим захворюванням. Проте часто лікарі ветеринарної медицини не отримують бажаних результатів, що значною мірою зумовлено неповним урахуванням особли­востей патогенезу запального процесу в легеневій тканині у телят.
Питанням патогенезу бронхопневмонії в телят присвячені наукові праці ба­гатьох провідних учених ветеринарної медицини - М.Ф. Ковбасенка [1] та його учнів - М.О. Костини [2] і В.І. Левченка [3], В.М. Данилевского [4], І.П. Кондрахіна [5], А.М. Стадника [6], А.П. Бриліна [7], Ю.В. Головізніна [8] та ряду інших учених і практиків.
Подальше вивчення цієї хвороби є актуальним у нашій країні та за кордоном. Так, привертають увагу повідомлення про 100%-ну захворюваність бичків на деяких фермах по відгодівлі у Луганській області [9], а на Кубані протягом 5 років легеневі захворювання реєстрували у 65−78,5% телят від числа народжених [10]. У стаціонарно неблагополучних господарствах, за спостереженнями авторів, бронхопневмонія вражає 70−100% телят і відхід у цих випадках досягає 55−65% від телят, що захворіли. Втрати від респіраторних хвороб телят у США складають 640 млн. доларів щорічно, а в Канаді для боротьби з хворобами органів дихання у телят використовується 80% зареєстрованих біопрепаратів [11]. Встановлено [12, 13], що телята з патологією органів дихання в подальшому мали значно менші прирости маси тіла, ніж здорові, а собівартість продукції, отриманої від таких тварин, зростає на 7% [14]. D.C. Barret [15] вказує, що респіраторні хвороби молодняку великої рогатої худоби мають викликати стурбованість не лише з економічної точки зору, а й соціальної, оскільки, підбираючи антимікробні препарати для лікування хворих тварин, потрібно враховувати їх згубний вплив на здоров’я людей.
Для досягнення позитивного результату лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, має бути комплексним, включати етіотропну і патогенетичну терапію з урахуванням особливостей перебігу хвороби і загального стану тварини. Питанням патогенезу бронхопневмонії у телят були присвячені наукові праці багатьох провідних учених ветеринарної медицини (1-4, 16, 17). Порушення функції бронхолегеневої системи зумовлює зміни білкового обміну [1, 3, 4, 18, 19], показники якого при запальних процесах є інформативними щодо перебігу та ефективності лікування хворих тварин. При бронхопневмонії телят порушення білкового обміну, передусім, полягає в розвитку диспротеїнемії [3, 4, 18, 19]. Однак, зміни фракційного складу білків сироватки крові телят, хворих на неспецифічну бронхопневмонію, та їх зміни при лікуванні вивчалися, в основному, шляхом електрофорезу на папері, що не дає можливості більш глибокого пізнання їх динаміки.
При розвитку запалення в легенях активуються альвеолярні нейтрофіли і макрофагоцити, що сприяє збільшенню у місці пошкодження концентрації біологічно активних речовин - метаболітів арахідонової кислоти, гістаміну, серотоніну, інтерлейкіну, фактору некрозу пухлин [20-24], які викликають значну дисфункцію дихальної системи: звуження бронхів, пульмональну гіпертензію, підвищення проникності легеневих капілярів, зменшення очисної здатності респіраторних шляхів, що спричиняє порушення газообміну в легенях [25].
Однією з причин пригнічення газообміну у хворих на бронхопневмонію є підвищення прокоагулянтної системи, що зумовлює накопичення фібрину у просвіті альвеол, а посилення внутрішньосудинного гемостазу спричиняє розвиток тромбозу. У медичній практиці накопичені дані, що свідчать про значну роль системи гемостазу, фібринолізу [26], протеолізу та факторів їх регуляції [27, 28] у виникненні та перебігу патологічних процесів у бронхолегеневій системі. У ветеринарній літературі є лише дані щодо вмісту фібриногену в крові телят, хворих на бронхопневмонію [29], проте стан системи фібринолізу, його активаторів та інгібіторного потенціалу плазми крові при цьому захворюванні не вивчені.
Отже, не дивлячись на те, що розвиток запалення є захисною, пристосу­вальною реакцією організму, при пневмонії накопичується цілий ряд біологічно активних речовин, які зумовлюють подальше погіршення стану тварин. Тому при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію, виникає необхідність використання в комплексній патогенетичній терапії протизапальних препаратів [30-32]. Проте, патогенетичного обґрунтування їх застосування у ветеринарній літературі недостатньо [30, 31], а у вітчизняній - вони відсутні. В той же час розширення арсеналу засобів патогенетичної терапії при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію, може підвищити ефективність терапевтичних заходів, тому вважаємо вибір напрямів досліджень актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського державного аграрного університету (номер держреєстрації 0103U004460), яка є складовою галузевої науково-технічної програми УААН Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні” (розділ 13-113).
Метою роботи є патогенетичне обґрунтування застосування нестеро­їдних протизапальних препаратів - диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію, на основі вивчення їхнього впливу на стан системи гемостазу, протеолізу і показники білкового обміну.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
а) з’ясувати поширення бронхопневмонії телят у господарствах Київської області;
б) вивчити деякі показники функції печінки і нирок у телят, хворих на бронхопневмонію;
в) дослідити фракційний склад білків сироватки крові у клінічно здорових і хворих телят 1,5-4-місячного віку;
г) вивчити показники системи гемостазу та інгібіторів протеїназ у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію телят та динаміку їх при лікуванні;
д) дослідити гістологічні зміни легень у телят із хронічним перебігом брон­хопневмонії;
ж) розробити й апробувати схеми комплексної терапії телят з використанням нестероїдних протизапальних препаратів і на основі результатів клінічного дослід­ження, аналізу динаміки показників білкового обміну та системи гемостазу експериментально і теоретично обґрунтувати їхню ефективність.
Об’єкт дослідження - система гемостазу і показники білкового обміну у клінічно здорових та хворих на бронхопневмонію телят.
Предмет дослідження - експериментальне обґрунтування застосування нестероїдних протизапальних засобів для лікування телят, хворих на бронхо­пневмонію, на основі вивчення клінічного стану, динаміки показників обміну білків і системи гемостазу.
Методи дослідження - клінічні, мікроскопічні (морфологічний склад крові), біохімічні (гемоглобін, АСТ, сечовина, креатинін, загальний білок, цинк-сульфатний тест, кількість фібриногену, сумарна фібринолітична активність, активність плазміну, тканинного активатора плазміногену, a1-інгібітор протеї­наз та a2-макроглобулін), електрофоретичні (білкові фракції в поліакриламідному гелі), гістологічні (легені), бактеріологічні (дослідження мікрофлори трахеобронхіального слизу та її чутливості до антибіотиків).
Наукова новизна роботи. Розвиток бронхопневмонії в телят супровод­жується мобілізацією адаптивних та неспецифічних захисних факторів, що проявляється зростанням у сироватці крові умісту гаптоглобіну і церуло­плазміну, а при хронічному перебігу - Ig G. Уперше встановлено, що при бронхопневмонії розвивається дисбаланс між прокоагулянтною та фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей крові з одночасним зниженням сумарної фібринолітичної активності, що призводить до порушення гемоциркуляції (тромбоз, оклюзія судин, ішемія і некроз тканин) та набряку легеневої тканини при гострому перебігу бронхопневмонії, а зниження інгібіторного потенціалу (a1-інгібітора протеїназ і, особливо, a2-макроглобуліну) посилює деструктивний вплив ендогенних протеїназ на легеневу тканину у вогнищі запалення. Одержані результати теоретично обґрунтовують необхідність застосування протизапальних засобів у комплексній патогенетичній терапії телят, хворих на бронхопневмонію. На основі вивчення динаміки вмісту імуноглобулінів А і G, білків гострої фази” (гаптоглобіну, трансферину і церулоплазміну), кількості фібриногену і показників фібринолітичної активності крові (сумарної фібринолітичної активності, активності плазміну і тканинного активатора плаз­міногену, a1-інгібітора протеїназ та a2-макроглобуліну) вперше експеримен­тально доведені протизапальні властивості диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію. Уперше в комплексній терапії телят, хворих на бронхопневмонію, запропоноване інтраплевральне введення розчину диметилсульфоксиду.
Практичне значення роботи. У дисертаційній роботі визначено опти-мальні ліміти 9-ти фракцій білків сироватки крові у клінічно здорових телят 1,5-4-місячного віку, що дозволяє врахувати динаміку їх при патології різних органів. Інформативними маркерами гострого перебігу бронхо­пневмонії в телят є білки гострої фази” (церулоплазмін, трансферин та гаптоглобін), кількість яких зростає в 1,38-1,74 рази. Відновлення їх умісту, передусім трансферину і гаптоглобіну, є по­казником ефективності засобів патогенетичної терапії.
За результатами визначення кількості білків гострої фази” запалення та показників гемостазу у хворих телят доведена необхідність застосування препаратів протизапальної дії. Розроблене, апробоване й експериментально обґрунтоване застосування в комплексній схемі лікування телят із гострим перебігом бронхопневмонії нестероїдних протизапальних препаратів - інтраплевральних ін’єкцій диметилсульфоксиду та внутрішньом’язового введення флуніксинмеглюміну. При хронічному перебігу бронхопневмонії доведена ефективність інтраплеврального застосування диметилсульфоксиду, виготовленого на 0,5%-ному розчині новокаїну, та енроксилу. Одержані результати пропонується використовувати у практичній ветеринарній медицині, при викладанні курсів Клініч­на біохімія”, Клінічна фармакологія” та Внутрішні хвороби тварин” у вузах 3- і 4-го рівнів акредитації. Результати досліджень щодо застосування диметилсульфоксиду, викладені в дисертаційній роботі, увійшли до Рекомендацій щодо застосування інтраплеврального введення диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину для лікування телят, хворих на бронхопневмонію”, затверджених головою ТК №132 Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки”, директором ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок, членом-кореспондентом УААН, професором М.В. Косенком (протокол №13 від 8 грудня 2003 р.), а також увійшли до підручника Ветеринарна клінічна біохімія” / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левчен­ка і В.Л. Галяса. - Біла Церква, 2002. - С. 258.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертантка самостійно виконала увесь обсяг клінічних, експериментальних і лабораторних досліджень та проаналізувала одержані результати. Склад мікрофлори у хворих телят вивчений разом із доктором ветеринарних наук, професором В.М. Івченком, гіс­тологічні дослідження легень проведені разом із кандидатами ветеринарних наук І.В. Папченком і М.В. Утеченком.
Апробація результатів. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми неінфек­ційної патології тварин” (м. Біла Церква, 3-4 листопада 2000 р.), Всеукраїнській науковій конференції докторантів і аспірантів (м. Біла Церква, 13-17 травня 2002 р.), IV науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 4-5 червня 2003 р.) та конференціях науково-педагогічних працівників Білоцерківського ДАУ (1999-2003 рр.).
Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 7 статтях, у тому числі 6 - у фахових виданнях: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (4), Віснику Полтавської державної аграрної академії” (1), Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького” (1).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації запропоноване нове вирішення наукового завдання щодо вивчення патогенезу неспецифічної бронхопневмонії в телят та патогенетично обґрунтоване застосування протизапальних засобів при її лікуванні. За результатами біохімічних, гемостазіологічних та морфологічних досліджень виявлено, що розвиток запального процесу в легенях телят зумовлює значні функціональні зміни системи гемостазу, протеолізу, обміну білків та імуноглобулінів. На підставі цього обґрунтована необхідність використання засобів протизапальної терапії в комплексному лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію. Розроблені, теоретично й експериментально обґрунтовані ефективні схеми патогенетичної терапії телят із гострим і хронічним перебігом бронхопневмонії з використанням диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну.
2. Протягом 1997-2001 рр. захворюваність телят на бронхопневмонію в господарствах Київської області становила 41,5%, летальність - 6,5%. При бак­теріологічному дослідженні в трахеобронхіальних змивах телят, хворих на бронхопневмонію, виявлено асоціативну мікрофлору: Str. pneumoniae, Kleb. pneumoniae, Staph. aureus, E. coli (77,8%); як монокультуру виявляли лише Str. pneumoniae (22,2%). Виділені мікроорганізми проявляли високу чутливість до енроксилу, амоксициліну, фармазину та норфлоксу.
3. Гострий перебіг бронхопневмонії супроводжується вірогідним зростан­ням активності АСТ (до 2,64±0,12 ммоль/л, р<0,001), збільшенням кількості сечовини (р<0,001), а хронічний, окрім того, - вірогідним збільшенням умісту креатиніну (р<0,001), що свідчить про зниження в телят знешкоджувальної функції печінки і фільтраційної - нирок. Підвищення вмісту гаптоглобіну, трансферину і церулоплазміну (р<0,001) при гострому перебігу бронхопневмонії та Ig G - при хронічному є показником мобілізації адаптивних та неспецифічних захисних факторів організму.
4. При гострому перебігу бронхопневмонії у плазмі крові телят істотно збі­льшується кількість фібриногену (у 2,1 рази; р<0,001), знижується сумарна фібринолітична активність (в 1,3 рази; р<0,001) і активність плазміну (у 2,6 рази; р<0,001), що свідчить про виражений дисбаланс між прокоагулянтною та фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей крові, який може спричинити порушення гемоциркуляції та накопичення фібрину в легеневій тканині. Хронічний перебіг бронхопневмонії супроводжується менш вираженою дискоагулопатією.
5. Зниження вмісту інгібіторів протеїназ у плазмі крові на ранній стадії бронхопневмонії (a1-інгібітора протеїназ - в 1,15 рази: р<0,01; a2-макроглобу­ліну - в 1,4 рази: р<0,001) посилює деструктивну дію протеїназ на легеневу тканину і є важливим фактором патогенезу бронхопневмонії в телят, що обґрун­товує необхідність застосування протизапальних засобів.
6. Хронічний перебіг бронхопневмонії в телят характеризується спазмом бронхів та інфільтрацією перибронхіальної тканини лімфоїдними клітинами, скупченням у просвіті бронхів і альвеол клітинного емігранту та фібрилярних білків, лізисом їхніх стінок, вогнищами некрозу, що є наслідком негативного впливу медіаторів запального процесу та порушення гемоциркуляції в легенях.
7. При лікуванні телят із гострим перебігом бронхопневмонії на 12-й день від початку досліджень повне клінічне одужання їх спостерігали при застосу­ванні диметилсульфоксиду - у 93,3% тварин, флуніксинмеглюміну - у 86,7% та лише в 54,5% тварин контрольної групи. Під час лікування збільшується вміст білків S-фракції, Ig G, нормалізується рівень Ig А, що є показником активації імунної відповіді та посилення місцевого захисту слизової оболонки дихальних шляхів.
8. На 5-й день лікування в телят із гострим перебігом бронхопневмонії при застосуванні диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну відновлюється абсолютний уміст білків гострої фази” - гаптоглобіну, трансферину, церуло­плазміну та a2-макроглобуліну, що свідчить про виражений протизапальний потенціал цих препаратів та меншу ймовірність розвитку деструктивних процесів у легеневій тканині телят. Альбуміносинтезувальна функція печінки не відновлювалася повною мірою навіть на 12-й день досліджень.
9. Застосування диметилсульфоксиду в комплексній терапії телят із гост­рим перебігом бронхопневмонії сприяло зниженню кількості фібриногену на 5-й день лікування, а після флуніксинмеглюміну - на 12-й день (р<0,01). Су-марна фібринолітична активність не відновлювалася і залишалася вірогідно (р<0,001) нижчою, порівняно з показниками клінічно здорових телят. Тканинний актива­тор плазміногену залишався низьким у всіх групах, а активність плаз-міну, необхідна для лізису фібрину, відновлювалася на 12-й день лише після застосування диметилсульфоксиду - очевидно, за рахунок альтернативних активаторів плазміногену. Застосування етіо­тропної терапії без диметилсульфоксиду і флу­ніксинмеглюміну не забезпечує нормалізації показників прокоагу-лянтної та фібринолітичної систем, що може зумовити хронізацію запального процесу.
10. Застосування димексиду і, особливо, флуніксинмеглюміну при хро­нічному перебігу бронхопневмонії протягом 12 днів спостережень не відновлює повною мірою білоксинтезувальної і знешкоджувальної функцій печінки та фільтраційної - нирок. Підвищений уміст Ig G у телят усіх груп незалежно, від обраної схеми лікування, свідчить про активацію синтезу антитіл, а низький рівень Ig А у телят другої групи - про недостатній місцевий захист слизових оболонок дихальних шляхів.
11. При застосуванні телятам із хронічним перебігом бронхопневмонії диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину (інтраплеврально) вияв­лена позитивна динаміка між показниками прокоагулянтної і фібринолітичної систем крові: кількість фібриногену на 12-й день зменшува­лася, а сумарна фіб­ринолітична активність залишалася високою внаслідок підвищеної активності тканинного активатора плазміногену. У другій групі активність фіб­ринолітичної системи відновлюється, а рівень фібриногену залишається висо­ким, що свідчить про порушення динамічної рівноваги між цими системами. Активність a1-інгі­бітора протеїназ у контрольній і другій дослідній групах не відновлюється, а в першій - вірогідно збільшується, хоча й не досягає показника клінічно здорових телят. Підвищений рівень a2-макроглобуліну в телят усіх груп, очевидно, ком­пенсує дефіцит a1-інгібітора протеїназ, що послаблює руйнівний вплив протео­літичних ферментів на білкові і сполучнотканинні структури легень хворих телят.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ковбасенко М.Ф. Патогенез, терапия и профилактика бронхопневмонии телят и поросят: Автореф. дис. д-ра вет. наук. - М., 1956. - 34 с.
2. Костына М.А. Нарушение и восстановление внешнесекреторной функции поджелудочной железы при бронхопневмонии у телят. − Автореф. дис. ... канд. вет. наук. − Белая Церковь, 1968. − 21 с.
3. Левченко В.И. Нарушение функций щитовидной железы и минерального обмена при бронхопневмонии у телят. − Автореф. дис. канд. вет. наук. − Белая Церковь, 1970. − 24 с.
4. Данилевский В.М. Бронхопневмония телят: этиология, патогенез, диагностика и лечение // Ветеринария. − 1985. − №1. − С. 16−19.
5. Кондрахін І.П. Діагностика, терапія і профілактика бронхопневмоній телят // Вет. медицина України. - 1998. - №3. - С. 28−30.
6. Стадник А.М. Фактори імунітету і глікокон’югати крові у вивченні патогенезу, розробці діагностики і лікування бронхопневмонії телят // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали. наук.-практ. конф. - Біла Церква, 1995. - Ч.І. − С. 167−168.
7. Брылин А.П. Микрофлора легких у телят // Ветеринария. - 1986. - №2. - С. 34-35.
8. Головизнин Ю.В. Экспериментально-клинические данные к применению аэрозолей лекарственных веществ при бронхопневмонии телят.- Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. - Казань, 1983. - 39 с.
9. Симонович В.М. Ефективність БАІ та кламоксилу при бронхопневмонії телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. − Вип. 5, ч.1. − Біла Церква, 1998. − С. 119−121.
10. Высокопоясный А.И., Басова Н.Ю., Шахов А.Г. Респираторные болезни на Кубани // Ветеринария. − 2000. − №12. − С. 8−11.
11. Bowland S.L., Shewen P.E. Bovine respiratory disease: commercial vaccines currently available in Canada // Can. Vet. J. - 2000. − Jan. − Vol. 41(1). − P. 33−48.
12. Calf and disease factors affecting growth in female Holstein calves in Florida // G.A. Donovan, I.R. Dohoo, D.M. Montgomery, F.L. Bennett // USA Prev. Vet. Med. - 1998. − Jan. − Vol. 33(1-4). − P. 1−10.
13. Relationship of calf antibody status to disease and performance / G.L. Caldow, D.G. White, M. Kelsey et. al. // Vet. Rec., 1988.− Jan. 16. −Vol. 122 (3). − P. 63-65.
14. Griffin D. Economic impact associated with respiratory disease in beef cattle // Vet. Clin. North Am. Food Anim. Pract. - 1997. − Nov. − Vol. 13(3). − P. 367−377.
15. Barrett D.C. Cost-effective antimicrobial drug selection for the management and control of respiratory disease in European cattle // Vet. Rec. - 2000. − May. - №6. − Vol. 146(19). − P. 545−550.
16. Кориков П.Н. Неспецифическая бронхопневмония телят, этиопатогенез и методы лечения // Ветеринария. - 1983. − №7. − С. 35−37.
17. Григорян С.М., Манасян А.В. Роль надпочечников в патогенезе бронхопневмонии телят // Ветеринария. − 1998. − №9. − С. 34−36.
18. Кондрахін І.П. Методика діагностики і прогнозування бронхопневмонії телят за біохімічним тестом // Вет. медицина України. - 1997. - №4. - С. 38.
19. Нагашян О.З. Динамика белков сыворотки крови при различном течении бронхопневмонии // Ветеринария. − 1990. − №1. − С. 49−50.
20. Meуrick B.O., Brigham K.L. Acute effects of E. coli endotoxin on the pulmonary microcirculation of anaesthetized sheep // Lab. Invest. - 1983. - Vol. 48. - P. 458-470.
21. Lekeux P., Art T., Amory H. Effect of common bovine respiratory diseases on tidal breathing flow-volume loops // Vet. Res. Com. - 1988. − Vol. 12. − P. 463−473.
22. Ishii Y. Role of adhesion molecules in the development of acute lung injury // Nihon Kyobu Shikkan Gakkai Zasshi - 1995. − Dec. − Vol. 33. − P. 239−244.
23. Expression of the neutrophil chemoattractant interleukin-8 in the lesions of bovine pneumonic pasteurellosis / J.L. Caswell, D.M. Middleton, S.D. Sorden, J.R.Gordon // Vet. Pathol. - 1998. − Mar. − Vol. 35(2). − P. 124−131.
24. Cornelle D.G. Synergistic effects of bovine respiratory syncytial virus and non-cytopathic bovine viral diarrhea virus infection on selected bovine alveolar macrophage functions // Can. J. Vet. Res. - 1999. − Jan. − Vol. 63(1). − P. 41−48.
25. Clinical and pulmonary function changes indused by aerosoltherapy during bovine acute respiratory distress sundrome /B. Genicot, R. Close, F. Mouligneau, P. Lekeux // XVII th World Buiatrics Congress, St. Paull (USA), August 1992. - P. 88-93.
26. Братчик А.М. Клинические проблемы фибринолиза. − К.: Здоров’я, 1993. − 334 с.
27. Оглоблина О.Г. Роль протеиназ гранулоцитов и их ингибиторов в патогенезе неспецифических эндобронхитов // Вопр. мед. химии. − 1984. − Т. 30, вып.1. − С. 3−13.
28. Веремеенко К.Н., Кизим А.И. Протеолитические ферменты и их ингибиторы при бронхолегочных заболеваниях // Врач. дело. 1985. - №7. - С. 34−38.
29. Пахомов Т.А. Клиническое значение исследования сиаловых кислот и фибриногена при бронхопневмониях молодняка // Профилактика болезней молодняка на животновод. комплексах: Тез. докл. - Воронеж, 1981. - С. 106−107.
30. Skerrett S.J., Park D.R. Anti-inflammatory treatment of acute and cyronic pheumonia // Semin. Respir. Infect. - 2001. - Mar. - Vol. 16 (1). - P. 76-84.
31. Cunningham F., Lees P. Advances in anti-inflammatory therapy // Br. vet. J. - 1994. - Vol. 150(2). - P. 115-134.
32. The association of titers to bovine coronavirus with treatment for bovine respiratory disease and weight gain in feedlot calves / S.W. Martin, E. Nagy, P.E. Shewen, R.J. Harland // Can. J. Vet. Res. - 1998. − Oct. − Vol. 62(4). − P. 257−261.
33. Левченко В.І. Хвороби дихальної системи // Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, М.О. Судаков та ін.; За ред. В.І. Левченка. − Біла Церква, 1999. − Ч.1. − C. 170-223.
34. Ардаматский Н.А., Решетникова О.П. К проблеме этиопатологии и патогенеза острых пневмоний // Тер. архив. - 1982. - №4. - С. 10-12.
35. Гуренко І.А. Змішані форми респіраторних хвороб телят, їх діагностика і аерозолетерапія.− Автореф. дис. ... канд. вет. наук.- Київ, 2002.− 20 с.
36. Пьявкин А.И. Этиология и профилактика респираторных болезней телят в межведомственных предприятиях. Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - Воронеж, 1990. - 25 с.
37. Bovine viral diarrhea viral infections in feeder calves with respiratory disease: interactions with Pasteurella spp., parainfluenza-3 virus, and bovine respiratory syncytial virus // R.W. Fulton, C.W. Purdy, A.W. Confer et al. // Can. J. Vet. Res. - 2000. - Jul. - Vol. 64(3). - P. 151−159.
38. Rusvai M., Fodor L. Occurrence of some viruses and bacteria involved in respiratory diseases of ruminants in Hungary // Acta Vet. Hung. - 1998. − Vol. 46(4). − P. 405−414.
39. Costa M., Garcia L., Yunus A.S. Bovine respiratory syncytial virus: first serological evidence in Uruguay // Vet. Res. - 2000. − Mar-Apr. − Vol. 31(2). − P. 241−246.
40. Kovarcik K. Respiratory syncytial viruses: viral characteristics and epizootiology of the disease // Vet. Med. (Praha). - 1997. − Sep. - Vol. 42(9). - P. 253−263.
41. Гумеров В.Г., Надточей Г.А., Равилов А.З. Участие вируса диареи в респираторно − кишечных заболеваниях телят // Респ. науч.−произв. конф.: Тез. докл. − Казань, 1990. − С.19.
42. Юров К.П. Болезни телят и их профилактика // Материалы науч. сессии Россельхозакадемии. - Т. І: Плен. засед., секции І−ІІІ. − М.: Россельхозакадемия, 1999. − С. 214−216.
43. Фельдман И.И. Диарея, бронхопневмония, полиартриты телят // РАСХН.− Сиб. отд. ИЭВСиДВ.− Новосибирск, 1992. − 48 с.
44. Mars M.H., Bruschke C.J., van Oirschot J.T. Airborne transmission of BHV1, BRSV, and BVDV among cattle is possible under experimental conditions // Vet. Microbiol. - 1999. − Apr., 19. − Vol. 66(3). − P. 197−207.
45. Observations on outbreaks of respiratory disease in housed calves − (1) Epidemiological, clinical and microbiological findings // D.G. Bryson, J.B. McFerran, H.J.Ball, S.D. Neill // Vet. Rec. - 1978. − Nov., 25. − Vol. 103(22). − P. 485−489.
46. Башкиров О.Г. Высокоэффективный антибиотик микотил - 300 // Ветеринария. - 1999. - №1. - С. 9-10.
47. Щербаков П.Н., Гусев А.Г. Профилактика и лечение желудочно-кишечных и респираторных болезней телят // Ветеринария. − 2002. − №3. − С. 15−16.
48. Uttenthal A., Jensen N.P., Blom J.Y. Viral aetiology of enzootic pneumonia in Danish dairy herds: diagnostic tools // Vet. Rec. - 1996. - Aug., 3. - Vol. 139(5). − P. 114−117.
49. Association between infection of the respiratory tract attributable to bovine coronavirus and health and growth performance of cattle in feedlots / S.L. Lathrop, T.E. Wittum, K.V. Brock et al. // Am. J. Vet. Res. - 2000. − Sep. − Vol. 61(9). − P. 1062−1066.
50. Key D.W., Derbyshire J.B. Serological studies of parainfluenza type 3 virus, bovine adenovirus type 3 and bovine respiratory syncytial virus infection in beef calves // Vet. Microbiol. - 1984. − Oct. − Vol. 9(6). − P. 587−592.
51. Epidemiologic and pathologic characteristics of respiratory tract disease in dairy heifers during the first three months of life // A.M. Virtala, G.D. Mechor, Y.T. Grohn еt al. // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 1996. − Jun., 15. − Vol. 208(12). − P. 2035−2042.
52. Jones C.D. Proliferation of Pasteurella haemolytica in the calf respiratory tract after an abrupt change in climate // Res. Vet. Sci. - 1987. − Mar. − Vol. 42(2). − P. 179−186.
53. Inactivation of Pasteurella (Mannheimia) haemolytica leukotoxin causes partial attenuation of virulence in a calf challenge model // S.K. Highlander, N.D. Fedorova, D.M. Dusek еt al. // Infect. Immun. - 2000. − Jul. − Vol. 68(7). − P. 3916−3922.
54. Van der Fels-Klerx H.J., Horst H.S., Dijkhuizen A.A. Risk factors for bovine respiratory disease in dairy young stock in the Netherlands: the perception of experts // Vet. Rec. - 2000. − Sep., 1. − Vol. 66(1). − P. 35−46.
55. Numbers of airborne bacteria and fungi in calf houses // J.Y. Blom, E.B. Madsen, H.V. Krogh, J. Wolstrup // Nord. Vet. Med. - 1984. − Jul-Aug. − Vol. 36(7−8). − P. 215−220.
56. Сулейманов С.М. Достижения и проблемы в области болезней молодняка сельскохозяйственных животных // Материалы науч. сессии Россельхозакадемии. - Т. І: Плен. засед., секции І−ІІІ. − М.: Россельхозакадемия, 1999. − С. 207−209.
57. Le Jan C., Asso J. Induction of interferon activity in nasal mucus by association of levamisole bysystemic route ( inactivated virus by local route // Ann. Rech. Vet. - 1980. − Vol. 11(3). − P. 307−312.
58. Белопольский В.А., Головизнин Ю.В. Иммунологические основы комплексного лечения телят при бронхопневмонии // Ветеринария. − 1993. − №11−12. − С. 48−49.
59. Кашин А.С. Профилактика и терапия транспортного стресса телят // Ветеринария. − 1981. − №4. − С. 61.
60. Кашин А.С., Кашина Г.В. Фармакологическая регуляция транспортного стресса телят и ускорение их адаптационно-компенсаторных способностей // Профилактика и терапия болезней животных Алтая с учетом изменений морфологии. − Барнаул, 1981. − С. 40−44.
61. Колесников И.К. Влияние технологических приемов выращивания на иммунное состояние организма телят // Ветеринария. − 1987. − № 8. − С. 34−35.
62. Baker J.C., Ellis J.A., Clark E.G. Bovine respiratory syncytial virus // Vet. Clin. North. Am. Food Anim. Pract. - 1997. − Nov. − Vol. 13(3). − P. 425−454.
63. Комплексне лікування телят-гіпотрофіків, хворих катаральною бронхопневмонією / В.Г. Парій, А.М. Стадник, А.О. Драчук Б.М. Терлецкий // Науковий вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. Т. 2(№2). - ч.1. − Львів, 2000. − С. 141−143.
64. Эльце К., Мейер Х., Штейнбах Г. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных . - М.: Колос, 1977. − 286 с.
65. Высокос Н.П., Гуцалюк Н.А., Бубличенко А.Г. Действие микробиологического каротина на естественную резистентность // Ветеринария. - 1983. - №9. - С. 62-63.
66. Rola niedoboru witaminu A w etiopatogenezie bronchpneumonii cielat. / W. Radominski, M. Kondrachi, B. Stefaniakowa, J. Kita // Med. wet. − 1970. − №26(9). − С. 531−534.
67. Вплив підвищеного рівня вітаміну А у раціоні телят на синтез білків і ліпідів у слизовій травного каналу і легенях / В.Г. Янович, В.В. Іваняк, Г.М. Галяс та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.− Вип. 5, ч.1. − Біла Церква, 1998. - С. 233-235.
68. Музычин С.И. Секреторные антитела в респираторных органах новорожденных телят // Ветеринария. - 1986. - №12. - С. 29-30.
69. Effects of copper deficiency and copper deficiency coupled with high dietary iron or molybdenum on phagocytic cell function and response of calves to a respiratory disease challenge // G.P. Gengelbach, J.D. Ward, J.W. Spears, T.T. Brown // Jr. J. Anim. Sci. - 1997. − Apr. − Vol. 75(4). − P. 1112−1118.
70. Pulmonary function values in Friesian and double-muscled calves during acute poikilocapnic hypoxia / F. Rollin, H. Amory, D. Desmecht еt al. // Zentralbl. Veterinarmed. A., 1997. − Apr. − Vol. 44(2). − P. 79−90.
71. Bureau F., Uystepruyst C., Coghe J. Spirometric variables recorded after lobeline administration in healthy Friesian and Belgian white and blue calves: normal values and effects of somatic growth // Vet. J. - 1999. − May. − Vol. 157(3). − P. 302−308.
72. Viet H.P., Farrell R.L. The anatomy and physiology of the bovine respipatory system // Cornell Vet. − 1978. − Vol. 68(4). − P. 555−580.
73. Dungworth D.L. The respiratory system // Pathology of domestic animals / Eds. Jubb K., Kennedy P., Palmer N. − New York: Academic Press, 1985. − P. 414−416.
74. Regulation of bronchomotor tone in conscious calves / P. Gustin, A.R. Dhem, P. Lekeux et al. // J. Vet. Pharmacol. Ther. − 1983. − Vol. 12. − P. 58−64.
75. Miura M., Belvisi M.G., Barnes P. Effect of bradicinin on airwayneural responses in vitro / // J. Appl. Physiol. − 1995. − Vol. 73(4). − P. 1537−1541.
76. Jacoby D.B., Fryer A.D. Abnormalities in neural control of smooth muscle in virus infected airways // Trend. Pharmacol. Sci. − 1990. − №11. − P. 393−395.
77. A peptigerdic component to vagallyinduced tracheal vasodilatation in the dog / T. Ito, T. Tacubo, S. Hussain, J.G. Martin // J. Appl. Physiol. − 1992. − Vol. 73(3). − P. 1102−1107.
78. Breeze R.G., Wheldon E.B., Pirie H.M. Cell structure and function in the mammalian lung: the trachea, bronchi and bronchioles // Vet. Bull. − 1976. − Vol. 46. − P. 319−337.
79. Development of pulmonary intravascular macrophage functions in newborn lambs / K.E. Longworth, A.N. Westgate, M.K. Grady еt al. // J. Appl. Physiol. − 1992. − Vol. 73. − P. 2608−2615.
80. Apley M.D. Ancillary therapy for bovine respiratory disease // Proc. 26th ann. Conv. Amer. assoc. of bov. pract. - New Mexico, 1993. − P. 124−130.
81. Чернух А.М. Воспаление (очерки патологии и экспериментальной терапии). − М.: Медицина, 1979. − 448 с.
82. Кулініч С.М. Зміна деяких показників гемостазу при асептичному запаленні у молодняку великої рогатої худоби // Науковий вісник НАУ. − Вип. 38. − К., 2001. − С. 102−104.
83. Arrigoni-Martelli E. Inflammation and anti-inflammatories.− New York, 1977. − Р. 324−330.
84. Серов В.В., Пауков В.С. Воспаление // Руководство для врачей. − М.: Медицина, 1995. − 640 с.
85. Idell S. Extravascular coagulation and fibrin deposition in acute lung injury // New Horiz. - 1994. − Nov. − Vol. 2(4). − P. 566−574.
86. Пахомов Г.А. Концентрация гистамина и серотонина в крови животных, больных бронхопневмонией // Ветеринария. − 1984. − №1. − С. 57−58.