СИМПТОМИ І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧІНКИ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРУКТУРНИХ ЗМІН ЇЇ ПАРЕНХІМИ : Симптомы и функциональное состояние печени у крупного рогатого скота ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТРУКТУРНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ее паренхимы

Краткое описание

Білоцерківський державний аграрний університет

на правах рукопису

УТЕЧЕНКО МИКОЛА ВАЛЕНТИНОВИЧ

удк: 619:616. 36-071/-072/-091.8

СИМПТОМИ І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧІНКИ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРУКТУРНИХ ЗМІН ЇЇ ПАРЕНХІМИ

16.00.01 діагностика і терапія тварин

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник Левченко Володимир Іванович,
доктор ветеринарних наук,
професор, академік УААН

Біла Церква 2003

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень3
Вступ4
Розділ 1. Огляд літератури.8
1.1. Етіологія і патогенез хвороб печінки великої рогатої худоби8
1.2. Діагностика захворювань печінки у великої рогатої худоби.12
Розділ 2. Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи
виконання роботи..30
Розділ 3. Клінічні, біохімічні та морфологічні зміни печінки при
токсичній гепатодистрофії..40
Розділ 4. Значення морфологічного дослідження печінки для контролю
ефективності лікування молодняку великої рогатої худоби
при токсичній гепатодистрофії64
Розділ 5. Інформативність клінічних, біохімічних і морфологічних тестів
для діагностики жирової дистрофії печінки у корів..76
Розділ 6. Функціональний стан печінки та патоморфологічні зміни
окремих органів у корів при аліментарній дистрофії88
Розділ 7. Морфологічні зміни та функціональний стан печінки і нирок
у телят при гіпотрофії.113
Розділ 8. Узагальнення результатів дослідження та їх аналіз.126
Висновки..144
Пропозиції виробництву.147
Список використаних джерел148
Додатки.168

ВСТУП
Актуальність теми. Високоефективний розвиток аграрного сектору економіки і переробної галузі неможливий без стабільного розвитку тваринництва, зокрема скотарства. Для задоволення внутрішніх потреб України та створення експортного потенціалу необхідно в 2011 році виробляти 17500 тис. т. молока і 4400 тис. т. м’яса в забійній масі, порівняно з 13444 тис. т. молока і 1489 тис. т. м’яса, які вироблені у 2001 році. В останні роки у господарствах різних форм власності практикується розведення високопродуктивних порід корів [1,2]. Висока молочна продуктивність тварин потребує створення і дотримання технологічної дисципліни їх експлуатації. Навіть незначні порушення годівлі та утримання, особливо в перехідний період, який починається за три тижні до родів і закінчується через три тижні після отелення, зумовлюють виникнення хвороб печінки, передшлунків, серця, нирок та порушення обміну речовин [38]. Особливо часто у корів реєструють патологію печінки: при продуктивності 3000 6000 кг молока за лактацію у 30 75 % корів, при надої понад 6000 кг у 75 90 % [46].
Розроблено ряд методів діагностики патології печінки і лікування хворих тварин [911], проте й нині ця проблема залишається актуальною. Однією з головних причин утруднення клінічної діагностики хвороб печінки є її великі компенсаторні можливості, тому порушення функцій і відповідні симптоми виявляються лише при глибоких змінах морфологічного стану органа, після того як відмовляють” механізми адаптації та компенсації, тобто симптоматика хвороби проявляється через певний період часу від моменту фактичного початку патологічного процесу в його морфологічному оформленні” [12]. Із цього виходить, що діагностика хвороб печінки повинна бути ранньою, розпізнавати їх необхідно ще до того, як вони проявлять себе характерними симптомами. Виконати таке завдання можна лише при поєднанні функціональних досліджень із прижиттєвими морфологічними.
Зв’язок роботи з науковими працями, планами, темами. Окремі розділи теми (35) є фрагментом держбюджетної угоди № 1/16 з Міністерством аграрної політики України, номер держреєстрації 0100U001534, яка є складовою галузевої науково-технічної програми УААН Забезпечення ветеринарносанітарного благополуччя в Україні” (завдання 13.01), інші розділи (6, 7) ініціативні і входять до плану НДР кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського державного аграрного університету.
Мета роботи полягає у вивченні діагностичної інформативності симптомів і різних показників функціонального стану печінки при її патології у великої рогатої худоби за різних структурних змін паренхіми.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:
а) вивчити симптоми і функціональний стан печінки в телят при експе-риментально змодельованій токсичній гепатодистрофії з урахуванням прижиттєвих змін її структури та їх відновлення при лікуванні;
б) порівняти діагностичну інформативність симптомів і окремих показників функціонального стану печінки з морфологічними змінами гепатоцитів у корів із різним ступенем жирової гепатодистрофії;
в) дослідити функціональний стан та морфологічні зміни печінки у корів з ознаками аліментарної дистрофії, залежно від стадії хвороби;
г) вивчити клінічний статус, функціональний стан печінки і нирок у телят при гіпотрофії та морфологічні зміни біоптатів цих органів.
Об’єкт дослідження телята 1520-денного і 45-місячного віку, корови віком 37 років чорно-рябої і голштинської породи.
Предмет дослідження кров, сеча, біоптати печінки і нирок, патматеріал.
Методи дослідження клінічні, біохімічні (загальний білок і фракції білків, АСТ, АЛТ, ГГТ, ЛФ, білірубін, сечовина, креатинін); сечі органолептичне (колір, прозорість) і біохімічне (pH, білок, глюкоза); патолого-анатомічне, гістологічне і ультразвукове дослідження печінки та інших органів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальному і теоретичному обгрунтуванні взаємозв’язку симптомів і функціонального стану печінки із прижиттєвою гістологічною характеристикою її біоптатів у великої рогатої худоби при різних хворобах: жировій гепатодистрофії високопродуктивних корів і аліментарній дистрофії корів, токсичній гепатодистрофії та гіпотрофії телят. Експериментально виявлені біохімічні синдроми ураження печінки при цих хворобах дозволили теоретично обгрунтувати й узагальнити механізми розвитку токсичної гепатодистрофії та рекомендувати окремі з них для ранньої діагностики хвороб печінки.
Практичне значення роботи полягає у порівнянні інформативності різних методів діагностики патології печінки клінічного, біохімічного, соно-графічного і прижиттєвого гістологічного при деяких внутрішніх хворобах великої рогатої худоби. На основі гістологічного дослідження біоптатів печінки та вивчення її функціонального стану і симптомів виділено легкий, середній і тяжкий ступінь жирової гепатодистрофії високопродуктивних корів, що має значення як для ранньої діагностики хвороби, так і її прогнозу. Прижиттєвим дослідженням біоптатів печінки встановлено, що найбільш ранніми та інформативними тестами в діагностиці токсичної гепатодистрофії є визначення активності ГГТ і АСТ; при жировій гепатодистрофії в корів активність АСТ, а гепатомегалія, гіпоальбумінемія, гіпербілірубінемія і збільшення активності ГГТ є типовими для середнього ступеня хвороби.
Результати досліджень з вивчення жирової гепатодистрофії включені до методичних рекомендацій Діагностика, лікування та профілактика хвороб печінки у великої рогатої худоби”, затверджених НТР Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства АПК України (протокол № 3 від 23. 12. 1997 р.) К., 1998. С. 1315. Одержано посвідчення № 1 на раціоналізаторську пропозицію Удосконалення інструменту для пункції (біопсії) печінки у великої рогатої худоби”, видане Білоцерківським ДАУ 15 травня 1997.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно проводив клінічні, біохімічні та гістологічні дослідження печінки в телят при токсичній гепатодистрофії, з’ясував ефективність різних методів її ранньої діагностики, здійснював лікування хворих телят та контроль ефективності за зміною структури біоптатів печінки. Самостійно досліджував функціональний стан печінки і нирок та морфологічні зміни їх біоптатів у телят при гіпотрофії, разом з аспірантом кафедри терапії та клінічної діагностики М.Я.Тишківським при аліментарній дистрофії корів, докторантом кафедри В.В.Влізлом при жировій гепатодистрофії високопродуктивних корів. Ультразвукове дослідження печінки автор проводив разом із докторантом кафедри акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Д.В.Подвалюком. Усі патоморфологічні дослідження, узагальнення і аналіз результати експеримен-тальних досліджень дисертант виконав самостійно.
Апробація результатів дисертації проводилася на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 45 червня 1998 р. та 34 листопада 2000 р.), До 100-річчя від дня народження С.З.Ґжицького” (м. Львів, 46 травня 2000 р.), науково-практичній конференції Неінфекційна патологія тварин” (м. Біла Церква, 78 червня 1995 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського ДАУ у 1998 2002 рр.
Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 10 статтях, що вийшли у фахових виданнях: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (6), Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького” (2), Науковому віснику Національного аграрного університету” (1), журналі Ветеринарна медицина України” (1); у тезах (1) та матеріалах конференції (1).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На основі клінічного дослідження тварин, біохімічного аналізу крові та гістологічного біоптатів печінки виявлені інформативні біохімічні тести для ранньої діагностики патології печінки при різних хворобах: жировій гепатодистрофії високопродуктивних корів (збільшення активності АСТ), аліментарній дистрофії (гіпоальбумінемія, гіпербілірубінемія і гіперферментемія), токсичній гепатодистрофії (збільшення активності ГГТ, АСТ і білірубіну) та гіпотрофії (гіпоальбумінемія) телят. Гістологічне дослідження біоптатів дозволяє об’єктивно з’ясувати характер і ступінь ураження гепатоцитів, інформативність різних показників функціонального стану печінки для діагностики патології, ефективність лікування хворих тварин. Експериментально виявлені біохімічні синдроми ураження печінки, теоретично узагальнені механізми розвитку токсичної гепатодистрофії.
2. При експериментально спричиненій патології печінки через 2448 годин після введення тетрахлориду вуглецю розвивається білкова зерниста гепатодистрофія, збільшується активність ГГТ у 7,416 разів і АСТ в 1,321,93 рази, що є раннім і об’єктивним показником синдромів холестазу і цитолізу гепатоцитів. Через 72 години спостерігаються гіпербілірубінемія (19,1±3,3 мкмоль/л), жирова декомпозитивна гепатодистрофія та паренхіматозна жовтяниця.
3. Для ранньої діагностики токсичної гепатодистрофії клінічні симптоми є малоінформативними, а ультрасонографією збільшення розмірів печінки, зміни її паренхіми та діаметра печінкових судин виявляються на 4-ту добу від початку експерименту.
4. Лікування телят, хворих на токсичну гепатодистрофію, застосуванням протягом семи днів глюкози, аскорбінової кислоти, інсуліну, піридоксину гідрохлориду, кальцію глюконату і тривітаміну є недостатньо ефективним, оскільки структура гепатоцитів, пігментна функція печінки та активність ГГТ відновлюються не повністю. Після застосування фармакотерапії необхідна реабілітаційна дієтотерапія тривалістю не менше 10 днів.
5. Дослідження біоптатів печінки, активності АСТ, ГГТ, вмісту загального білка і альбумінів дозволяє: а) діагностувати ранню стадію жирової гепатодистрофії у високопродуктивних корів; б)диференціювати ступінь ураження печінки при жировій гепатодистрофії; в) прогнозувати перебіг хвороби та ефективність лікування.
6. Легкий ступінь жирової гепатодистрофії у високопродуктивних корів характеризується локальним накопиченням дрібних крапель жиру в гепатоцитах, частковою дискомплексацією балок, збільшенням печінки у 38,7 % корів, гіпоальбумінемією у 48,4 %, підвищенням активності АСТ у 77,4 і ГГТ у 58,1 % корів (синдроми цитолізу і холестазу).
7. Середній ступінь жирової гепатодистрофії супроводжується дискомплексацією печінкових балок, появою перснеподібних гепатоцитів, перилобулярним, а інколи й дифузним накопиченням жиру, незначною тахікардією, пригніченням загального стану тварин, зниженням їхньої вгодованості і продуктивності, незначною іктеричністю кон’юнктиви, гіпотонією передшлунків, гепатомегалією (у 74 % корів). Активність АСТ збільшена в 85 % корів, ГГТ у 74 %.
8. Тяжкий ступінь жирової гепатодистрофії проявляється дифузним відкладанням великих крапель жиру в печінці (більше 25 % маси біоптату), перснеподібною формою гепатоцитів, повною дискомплексацією балок, сопорозним станом корів, динамічною атаксією, гепатомегалією (ширина поля притуплення в 11-у міжреберному проміжку 2025 см), гіпоальбумінемією у 88,9 % корів, підвищенням активності АСТ і ГГТ відповідно у 100 і 88,9 % корів.
9. Функціональний стан печінки при першій стадії аліментарної дистрофії у корів характеризується гіпопротеїнемією (69,0±1,33), гіпоальбумінемією (21,5±0,8) і диспротеїнемією, білірубінемією, гіперферментемією (АСТ і ГГТ), зернистою дистрофією переважної більшості гепатоцитів, яка встановлена при гістологічному дослідженні. Діагностувати патологію печінки за клінічними симптомами неможливо. У третини корів розвивається зерниста дистрофія кардіоміоцитів та епітелію звивистих канальців нирок.
10. Ураження печінки при другій стадії аліментарної дистрофії супроводжуються поглибленням гіпопротеїнемії (67,8±2,8 г/л), гіпоальбумінемії (24,2±1,50 г/л) та гіпоглікемії (2,1±0,1 ммоль/л), білірубінемією, підвищеною активністю АСТ і ГГТ, протеїнурією. При гістологічному дослідженні спостерігаються паренхіматозна жовтяниця, зерниста та жирова дистрофія гепатоцитів та зерниста кардіоміоцитів і епітелію канальців нирок, ознаки коагуляційного некрозу 80 % м’язових волокон.
11. При третій стадії виснаження корів патологія печінки діагностується за результатами клінічного (зменшення перкусійного поля печінки, брадикардія) і біохімічного дослідження функціонального стану печінки. Ця стадія хвороби відзначається прогресуючою гіпоальбумінемією (22,7±2,8 г/л проти 38,9±0,70 у здорових корів), гіпербілірубінемією (14,8±0,33 мкмоль/л), гіпоглікемією (1,1±0,1 ммоль/л), синдромами холестазу (активність ГГТ 203,0±19,1 нкат/л) і цитолізу (активність АСТ 675,0±41,7 нкат/л). При гістологічному дослідженні спостерігаються зерниста і жирова дистрофія та некроз окремих гепатоцитів, білкова зерниста дистрофія кардіоміоцитів і епітелію канальців нирок, деструкція їхніх клубочків, фрагментація і некроз м’язових волокон. Клінічні ознаки, біохімічні синдроми та морфологічні зміни внутрішніх органів несумісні з життям тварин.
12. У телят з ознаками гіпотрофії клінічним дослідженням симптомів ураження печінки не виявлено. Біохімічним аналізом встановлено гіпоальбумінемію, збільшення кількості кон’югованого білірубіну та активності ГГТ, гістологічним дослідженням біоптатів білкову зернисту дистрофію гепатоцитів та епітеліальних клітин більшості прямих і звивистих канальців нирок.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою ранньої діагностики та попередження розвитку патології печінки у високопродуктивних корів на молочно-товарних фермах різних форм власності і державних племінних заводах діагностичний етап диспансеризації повинен включати дослідження крові на вміст загального білка і альбумінів, активність ензимів (АСТ, ГГТ) та вибіркову (35% корів) пункцію печінки (органолептичне та гістологічне дослідження біоптатів).
2. Діагностувати токсичну гепатодистрофію великої рогатої худоби необхідно за результатами визначення активності ГГТ і АСТ та гістологічного дослідження біоптатів, а контролювати ефективність лікування визначенням активності ГГТ, рівня кон’югованого білірубіну і дослідження біоптатів печінки.
3. Ураження печінки при гіпотрофії телят доцільно діагностувати за результатами визначення кількості альбумінів та дослідження біоптатів печінки.

4. Для біопсії печінки і нирок пропонуємо використовувати сконструйований нами троакар та голки американського (Tru-Cut-Bio-psienadel) фірми Travenol Laboratories Ins.” і японського (Menghini Aspiration biopsy, Set) виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буркат В.П. Деякі аспекти наукового обгрунтування розвитку скотарства в Україні // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. Вип. 7, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 153161.
2. Стратегічні напрямки розвитку агропромислового комплексу України / П.Т.Саблук, В.Я.МесельВеселяк, М.Я.Дем’яненко та ін. Київ, 2002. 60 с.
3. Кондрахин И.П. Полиморбидность внутренней патологии // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. Вип. 5, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 7983.
4. Влізло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів: Автореф. дис. д-ра вет. наук. Київ, 1998. 34 с.
5. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Проблеми патології внутрішніх органів у високопродуктивних корів // Аграрні вісті. Біла Церква, 2000. № 1. С. 1315.
6. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Етіологія, патогенез та діагностика внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів // Вісник аграрної науки. 2001. № 10. С. 2832.
7. Чуб О.В. Вторинна дистонія рубця у високопродуктивних корів (патогенез і лікування): Автореф. дис. канд. вет. наук. Біла Церква, 2002. 18 с.
8. Dracley J.K., Elliott J.P. Milk composition, ruminal charcteristics, and netrient utilization in dairy cows fed partially hudrogenated tallow // J. Dairy Sci. 1993. Vol. 76. P. 326337.
9. Постников В.С. Диагностика и лечение функциональных нарушений печени у крупного рогатого скота: Автореф. дис. д-ра вет. наук. М., 1968. 25 с.
10. Уша Б.В. Клинико-функциональные и морфологические исследования в изучении патологии печени крупного рогатого скота: Автореф. дис. д-ра вет наук. М., 1974. 40 с.
11. Левченко В.И. Болезни печени у молодняка крупного рогатого скота при выращивании и откорме в специализированных хозяйствах: Автореф. дис. д-ра вет. наук. М., 1986. 26 с.
12. Логинов С.А., Аруин Л.И. Клиническая морфология печени. М.: Медицина, 1985. 240 с.
13. Жаров А.В. Функциональная морфология печени высокопродуктивных коров в норме и при патологии обмена веществ: Автореф. дис. д-ра вет наук. М., 1975. 37 с.
14. Достоєвський П.П. Основні напрями профілактики незаразних хвороб сільськогосподарських тварин // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук. практ. конф. Біла Церква, 1995. Ч. 2. С. 810.
15. Левченко В.І., Влізло В.В. Діагностика, лікування та профілактика хвороб печінки у великої рогатої худоби (методичні рекомендації). К.,1998. 22 с.
16. Леонтьев В.И., Арсентьев Д.Д., Щербаков В.М. Болезни свиней и крупного рогатого скота в хозяйствах промышленного типа и их профилактика: Обзор //С.-х. за рубежом. 1976. № 3. С.3136.
17. Байматов В.Н., Муха С.М. Оценка проб для определения функционального нарушения печени // Ветеринария. 1981. № 6. С.66.
18. Головаха В.І. Вторинний гепатоз у телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. К., 1995. 24 с.
19. Кирилов В.Г. Клинический статус, функциональное состояние щитовидной железы, печени и профилактика гепатоза у высокопродуктивных коров в специализированных хозяйствах: Автореф. дис. канд вет. наук. М., 1986. 15 с.
20. Рахимжанова Д.Т. Активность факторов естественной резистентности и ее рефлекторная коррекция при гепатозе коров: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1993. 13с.
21. Krankheiten des Rindes / G. Rosenberger und Mitarb. 2. Unveränd. Aufl. Berlin. Hamburg: Parey, 1978. S. 216 379.
22. Reid I.M. Diagnosis of fatty liver in dairy cows // Isr. J. Vet. Med. 1986. № 4. P. 399 404.
23. Reid I.M. Incidence and severity of fatty liver in dairy cows // Vet. Rec. 1980. № 107. P. 281 284.
24. Stöber M., Dirksen G. Das Lipomobilisations syndrom der Milchkuh // Prakt. Tierärzt. 1982. № 63. S. 79 88.
25. Деякі аспекти патогенезу поліморбідності внутрішньої патології у високопродуктивних корів / В.І.Левченко, В.В.Сахнюк, О.В.Чуб та ін. // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет медицини ім. С.З.Гжицького. Т. 2 (№ 2). Ч. 1. Львів, 2000. С. 114118.
26. Жаров А.В., Шефер М. Влияние белкового кормления на функцию печени коров // Ветеринария. 1970. № 5. С. 9193.
27. Постников В.С. Диагностика и лечение функциональных нарушений печени у крупного рогатого скота // Науч. тр. / Моск. вет. акад. 1972. Т. 61. С. 1213.
28. Левченко В.І., Головаха В.І. Індикаторні ензими печінки у телят, одержаних від хворих гепатозом корів // Информационный бюллетень ИЭКВМ. Харьков, 1985. С. 179180.
29. Алехин Ю Н. Функциональное состояние печени у клинически здоровых новорожденных телят // Сб. науч. тр. Воронеж, 1991. С. 1014.
30. Алехин Ю.Н. Патология печени у новорожденных телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. Воронеж, 1992. 19 с.
31. Левченко В.І., Рягін С.Т., Дудко І.С. Етіологія і патогенез гнійного гепатиту при інтенсивній відгодівлі бичків // Вісник с. г. науки. 1982. № 12. С. 4244.
32. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Патогенез деяких внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів // Наукові праці Полтав. держ. аграр. акад. Т. 2 (21). Полтава, 2002. С. 280282.
33. Байматов В.Н. Этиология и патогенез заболеваний печени // Уральские нивы. 1986. № 9. С.5051.
34. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. М.: Агропромиздат, 1989. 256 с.
35. Кондрахин И.П. Методические указания по диспансеризации коров в крупных специализированных хозяйствах и розработка общих неспецифических мер профилактики. М., 1998. 29 с.
36. Постников В.С. Методы диагностики функциональных нарушений у продуктивных животных при диспансеризации в промышленном комплексе //Профилактика незаразных болезней с.-х. животных: Науч. тр. /ВАСХНИЛ. 1977. С. 274276.
37. Уша Б.В. Ветеринарная гепатология. М.: Колос, 1979. 260 с.
38. The relationship between post parturient fatty liver and blood composition in dairy cows / I.M. Reid, G.J. Rowlands, A, M. Dewet et al. // J.Agric. Sci. 1983. № 101. P. 473 480.
39. Новожицька Ю.М. Якість кормів і стан обміну речовин у корів в господарствах України// Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук. практ. конф. Біла Церква, 1995. Ч. 1. С.8283.
40. Пярн Х.И. Применение функциональных проб для диагностики поражения печени у крупного рогатого скота // Теоретичекие и практические вопросы ветеринарии: Сб. науч. тр. / Эстон. с.-х. акад. Тарту, 1981. Т.127. С. 101107.
41. Хмельницкий Г.А. Терапия животных при отравлениях. К.: Урожай, 1990. 216 с.
42. Кондрахин И.П. Кетоз молочных коров // Ветеринария. 1981. № 8. С. 5658.
43. Мазуркевич А.Й., Данилов В.Б. Роль печінки в знешкодженні нітратів і нітритів // Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Матеріали Укр. конф. молодих вчених. Київ, 1994. С. 5960.
44. Кондрахин И.П. Кетоз, остеодистрофия и ожирение коров в условиях интенсивного животноводства (этиология, диагностика, лечение и профилактика): Автореф. дис. д-ра вет. наук. М., 1979. 36 с.
45. Collins R.A., Reid I.M. A corelated biochemical and stereo logical study of periparturient fatty liver dairy cows // Res. Vet. Sci. 1980. № 28. P. 373 376.
46. Collins R.A. Rumenitis liver abscesses a revien of the problem in feedlot cattle // Aminal Nutr. аnd Health. 1972. № 27. P. 6 7.
47. Левченко В., Сахнюк В. Кетоз високопродуктивних корів: етіологія та діагностика // Вет. медицина України. 2002. № 2. С. 1820.
48. Савойский А.Г., Адамушкина Л.Н. Метаболизм липидов у высокопродуктивных коров, больных гепатозом // Актуальные вопросы гастроэнтерологической и метаболической патологии: Сб. науч. тр. / Моск. вет. акад. 1986. С.31 34.
49. Reid I.M. An ultrastructural and morphometric study of the liver of lactating cow in starvation ketosis // Exp. Molec. Pathol. 1983. № 18. P. 316 330.
50. Кузнецов Н.И. Биологически активные вещества для профилактики и лечения нарушения обмена веществ и нормализации функции печени у животных // Итоги и перспективы научных исследований по проблемам патологии животных и разработке средств и методов терапии и профилакти- ки. Воронеж, 1995. С. 4145.
51. Плященко С.И., Сидоров В.Т. Стрессы у сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1987. 192 с.
52. Влізло В.В. Ураження печінки у корів, хворих на кетоз // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. Біла Церква, 1997. Вип. 2, ч. 1. С. 1922.
53. Влізло В.В. Жировий гепатоз при зміщенні сичуга у корів // Наукове забезпечення агропромислового комплексу України: Матеріали наук. практ. конф., присв’яч. 75-річчю Білоцерківського ДСГІ. Біла Церква, 1995. С. 5859.
54. Александренко Н.В. Некоторые клинико-функциональные показатели при диагностике токсической дистрофии печени у крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. Львов, 1973. 16 с.
55. Hermisson C. Leberschaden in der Rinderpraxis //Prakt. Tierärzt.1974. № 55. S. 617620.
56. Ников С.И. Изучение и оценка методов диагностики некоторых заболеваний печени у крупного рогатого скота: Автореф. дис. д-ра вет. наук. София: М., 1967. 32 с.
57. Влізло В.В. Діагностика жирової дистрофії печінки у корів // Вет. медицина України. 1996. № 2. С. 2829.
58. Клінічна діагностика хвороб тварин /В.І. Левченко, М.О.Судаков, Й.Л. Мельник та ін.: За ред. В.І. Левченко. К.: Урожай, 1995. С. 198207.
59. Braun U. Lebererkrankungen beim Rind. Zürich, 1993. 22 s.
60. Баев Г.М. Границы печени у крупного рогатого скота //Труды науч. конф. / Киргиз. с.-х. ин-т. 1954 С. 2930.
61. Горяинова З.С. Использование вспомогательных линий для определения перкуторных границ печени у крупного рогатого скота // Учен. зап. /Витеб. вет. ин-т. 1961. Т. 17. С. 5557.
62. Forenbacher S. Experimentalni i klinicki priloszi, diagnosticon znacenyn zerumskih transаminaze kod domacik zivotinym // Vet. Arch. 1972. J.42. № 7/8. S. 171 208.
63. Орлов В.Н., Фомичев В.И. Хронические заболевания печени. М.: Знание, 1998. 64 с.
64. Титов В.Н. Биохимические методы диагностики патологии печени // Терапевтический архив. 1993. № 2. С. 85 89.
65.Феоктистов А.А. Функциональное и цитологическое исследование печени у крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. Краснодар, 1961. 19 с.
66. Жаров А.В. Функциональная морфология печени высокопродук-тивных коров // Ветеринария. 1974. № 4. С. 9498.
67. West H.J. Effect on liver function of acetoneamia and fat cow syndrome in catle // Res. Vet. Sci. 1990. № 48. P. 221 227.
68. Reid I.M., Roberts C.J. Subclinical fatty liver in dairy cows // Vet. J. 1983. № 37. P. 104110.
69. Zur Beurteilung des Leberfettgehaltes bei der Milchkuh / R. Staufenbiel, D. Lügner, E. Lügner, N Rossow // Mtsch. Vet. Med. 1990. № 45. S. 532 537.
70. Жаров А.В. Ультраструктура и гистохимия печени коров в зависимости от продуктивности и патологии обмена веществ // Ветеринарные проблемы промышленного животноводства: Тез. докл. Респ. науч.-практ. конф. Белая Церковь, 1985. Ч. 2. С.2526.
71. Влізло В.В. Ультразвукова діагностика захворювань печінки і жовчного міхура у великої рогатої худоби // Вісник аграрної науки. 1993. № 9. С. 5964.
72. Влізло В.В. Застосування ехографії для прижиттєвого вивчення морфологічного та топографічного стану печінки // Актуальні питання ветеринарної патології: Матеріали першої Всеукраїн. наук. - вироб. конф. вет. патологів (1315 лист. 1996 р., м. Київ). Ч. 2. К., 1996. С. 265266.
73. Braun U. Ultrasonographic examination of the liver in cows // Am. J. Vet. REC. 1990. № 51. P. 15221526.
74. Iwao T. Ultrasonographic appeanance of diffuse changes in the bovine liver // Jpn. J. Vet. Sci. 1987. № 35. P. 130132.
75. Lechtenberg K.F., Nagaraja T.G. Hepatic ultrasonography and blood changes in cattle with experimentally induced hepatic abscesses // Am. J. Vet. Res. 1991. № 52. P. 803809.
76. Кумар Ю.А. О поражении печени у высокопродуктивных коров //Теоретические и практические вопросы ветеринарии: Материалы респуб. конф. Тарту, 1983. Т. 1. С. 5661.
77. Мехтиев М.А. Значение определения функционального состояния печени при лечении различных заболеваний сельскохозяйственных животных: Автореф. дис. д-ра вет наук. Кировобад, 1949. 24 с.
78. Кононський О.І. Біохімія тварин: Підруч. / Пер. з рос. Н.А. Серебрякова, М.Д. Михайлова. К.: Вища шк., 1994. 439 с.
79. Состояние обмена веществ у животных при экспериментальном гепатозе / А.В. Жаров, В.П. Финник, Г.В. Чернова, В.В. Семенова // Актуальные вопросы гастроэнтерологической и метаболической патологии: Сб. науч. тр. / МВА. М., 1986. С. 4952.
80. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін та ін.; За ред. В.І.Левченка і В.Л.Галяса. Біла Церква, 2002. 400 с.
81. Gründer H. D. Diagnose und Therapie der Leberkrankheiten beim Rind // Pract. Tierärzt. 1975. № 55. S. 1217.
82. Serum and tiesue transaminase activities in domestic animal / C.E. Cornelius, Y. Bishop, Y. Smitrer, E.A. Rhode // Cor. Vet. 1959. Vol. 49. P. 116126.
83. West H.J. Liver function of dairy cows in late pregnancy and early lactation // Res. Vet. Sci. 1989. № 46. P. 231237.
84. Саркисов Б.С., Пальцев М.А., Хитров Н.К. Общая патология человека. М.: Медицина, 1997. С. 478522.
85. Левченко В.І., Безух В.М., Сахнюк В.В. Доклінічний перебіг метаболічних хвороб // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 16. Біла Церква, 2001. С. 115120.
86. Тишківський М.Я. Симптоми, патогенез і ефективність лікування корів, хворих на аліментарну дистрофію: Автореф. дис. канд. вет. наук: Біла Церква, 2002. 18 с.
87. Жаров А.В. Алиментарная дистрофия у коров // Ветеринария. 1978. № 3. С. 8490.
88. Етіологія дистрофії печінки у корів / В.В.Влізло, М.В.Утеченко, М.Я.Тишківський та ін. // Наук. вісник Львівської держ. акад. Т. 2 (№2). Ч. 1. Львів, 2000. С. 3235.
89. Функціональні та структурні зміни в організмі великої рогатої худоби при аліментарній дистрофії / В.Левченко, В.Влізло, М.Тишківський, М.Утеченко // Вет. медицина України. 2001. № 4. С. 2830.
90. Профилактика алиментарной дистрофии у крупного рогатого скота / Й.Л.Мельник, П.Н.Олейник, Н.В.Александренко и др. // Профилактика и лечение болезней крупного скота: Сб. науч. тр. Киев, 1983. С. 6365.
91. Профилактика алиментарной дистрофии у крупного рогатого скота при откорме на комплексах / Й.Л.Мельник, А.А.Драчук, С.К.Демидюк, Б.П.Мысык // Болезни парнокопытных в условиях Украины. 1987. С. 3639.
92. Кондрахин И.П. Влияние структуры потребляемых кормов на состояние здоровья скота и его продуктивность // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. Біла Церква, 1995. Ч. 1. С. 5254.
93. Стан обміну речовин та репродуктивного циклу у корів при аліментарній дистрофії / В.В.Влізло, М.Я.Тишківський, М.В.Утеченко та ін.// Наук. вісник Націон. аграр. ун-ту. В 22. Київ. 2000. С. 112115.
94. Reid I.M., Baird Y.D., Heitzman R.Y. Effects of fasting in non-lactating cows // J. Agric. Sci. 1977. № 89. P. 319325.
95. Experimentelle Untersuchungen zur Leberverfettung der Milchkuh bei Futterrestruktion Ultrastruktur und Funktion der Hepatozyten // U.Johannsen, S.Menger, R.Staufenbiel, N.Rossow // Mh. Vet. Med. 1992. .№ 47. S. 657662.
96. Герасименко В.Г. Патогенез и последствия алиментарной дистрофии у крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. Белая Церковь, 1966. 23 с.
97. Шевчук П.Ф. Рост, развитие и некоторые биохимические пока-затели крови у телок на фоне низкого уровня кормления: Автореф. дис. канд. вет. наук. Белая Церковь, 1971. 21 с.
98. Нальотов М.П. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин. К.: Колос, 1966. 340 с.
99. Stöber M. Zur Pathogenese multifactoriell beding der Krankheiten ans buiatrisch Klinicher Sicht // Dtsch. Vet. Med. Ges. 1989. № 18. S. 1935.
100. Влізло В.В. Нераціональна годівля корів причина виникнення кетозу // Міжнародна конференція: Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах. Вінниця: Аграрна думка, 1995. С. 564.
101. Nemes M., Zadnik T., Jazbec I. Buttersäuregehalt in Grassilage und Auftreten von Aceton in der Vilch // Der Wiederkäuer und Seine Probleme. Wien, 1995. S. 57.
102. Красота Л.А., Кудрявцева Т.П. Морфологический состав и биохимические показатели крови у коров клинически здоровых и при заболеваниях печени // Бюллетень. ВИЭВ. 1981. Вып. 44. С. 7074.
103. Schumacher M., Klee W., Bickhardt К. Eliminationz kinetiken einiger klinisch relevanten Ensyme in Blutplasma von Rindern nach intravenösen Bolus Infusion homologer Präparate //Dtsch. Tierärztl. Wschr. 1992. № 99. S. 225227.
104. Достоєвський П.П., Ільченко А.В. Проблеми неінфекційної па-тології тварин // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 5, ч. 1 Біла Церква, 1998. С. 36.
105. Криштофорова. Б.В., Гаврилин П.Н. Пренатальное недоразвитие и жизнеспособность продуктивных животных в неонатальный период // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 5, ч. 1 Біла Церква, 1998. С. 8587.
106. Свечин К.Б. Индивидуальное развитие сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1980. 226 с.
107. Нежданов А.Г. Физиологические основы профилактики бесплодия коров: Автореф. дис. д-ра. вет. наук: 16.00.07. Воронеж, 1987. 39 с.
108. Дубин М.И. Некоторые вопросы этиологии, клиники, профилактики и лечения врожденной гипотрофии телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. Казань, 1971. 21 с.
109. Хачатурян Ю.С. О диагностике и лечении гипотрофии телят // Ветеринария. 1978. № 5. С. 8082.
110. Криштофорова Б. Неонатологія телят // Вет. медицина України. 1997. № 2. С. 2830.
111. Аликаев В.А., Митюшин В.В. Определение характера расстройств пищеварения у телят // Ветеринария. 1982. № 11. С. 5357.
112. Митюшин В.В., Аликаев В.А. Этиология острых расстройств пищеварения у новорожденных телят // Ветеринария. 1982. № 4. С. 5155.
113. Івасенко Б.П. Вплив умов пренатального розвитку і хвороб новонароджених телят на репродуктивну функцію телиць // Автореф. дис. канд. вет. наук. Харків, 1998. 17 с.
114. Левченко В.И., Заярнюк В.П. Желудочно-кишчные болезни новорожденных телят: Методич. рекоменд. для слушателей ФПК. Белая Церковь, 1988. 71 с.
115. Курносов К.М. Изменения внутриутробного развития и жизнеспособности животных под влиянием патоанатомических изменений плодных оболочек // Журнал общей биологии. 1963. Т. 24. № 5. С. 387391.
116. Любецький В., Борисевич Б. Мікроструктурні зміни в тканинах матки корів при метриті // Вет. медицина України. 1997. № 7. С. 1516.
117. Гармашева В.Л., Константинова Н.Н. Введение в перинатальную медицину. М.: Медицина, 1978. 291 с.
118. Надточій В.П. Морфологічні показники плаценти і внутрішніх органів у телят, хворих на антенатальну гіпотрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 4, ч. 1 Біла Церква, 1998. С. 7982.
119. Немченко М.И. Болезни новорожденных телят (этиология, класси-фикация, нозологические формы) // Ветеринария. 1989. № 1. С. 5154.
120. Харута Г., Івасенко Б., Ордін Ю. Гіпотрофія новонароджених телят // Вет. медицина України. 1997. № 6. С. 2829.
121. Сороковой В.С. Гистохимия слизистой оболочки желудка, кишечника и клинико гематологические показатели у новорожденных телят при гипотрофии: Автореф. дис. канд. вет. наук. Омск, 1975. 22 с.
122. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н. Морфологический статус и иммунокомпетентные структуры новорожденных телят. Симферополь. 1995. 74 с.
123. Смоляк В. Морфологічний статус неонатальних телят при утриманні корів в умовах гіподинамії // Вет. медицина України. 1998. № 3. С. 2627.
124. Криштофорова Б.В., Хрусталева И.В., Демидчик Л.Г. Морфофункциональные особенности новорожденных телят: Учебное пособие. М., 1990. 88 с.
125. Надточій В.П. Зміни фагоцитарної активності нейтрофілів у телят гіпотрофіків // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 3, ч. 1 Біла Церква, 1997. С. 100103.
126. Надточій В.П. Клінічний статус і неспецифічна резистентність телят при антенатальній гіпотрофії: Автореф. дис. канд. вет. наук. Біла Церква, 1999. 18 с.
127. Надточій В.П., Надточій В.М. Динаміка Т- і В-лімфоцитів у клінічно здорових і хворих на гіпотрофію телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 7, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 5763.
128. Надточій В.П. Гуморальні і клітинні фактори неспецифічної резистентності телят-гіпотрофіків // Матеріали наук.-практ. конференції (м. Біла Церква, 78 черв. 1995 р.) Ч. 1. Біла Церква, 1995. С. 7981.
129. Надточій В.П. Імунний статус новонароджених телят-гіпотрофіків / Матеріали першої Всеукр. наук.-вироб. конф. вет. патологів (м. Київ, 1012 жовт. 1996 р.) К., 1996. С. 310311.
130. Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Д. Патофізіологія тварин. К.: Вища школа, 2000. С. 2537.
131. Феоктистов А.А. Диагностическая пункция печени у крупного рогатого скота // Ветеринария. 1963. № 1. С. 5253.
132. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / И.П.Кондрахин, Н.В.Курилов, А.Г.Малахов и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
133. Влізло В.В., Утеченко М.В. Значення біопсії печінки в діагностиці патології // Вчені Білоцерківського ДСГІ виробництву: Тези доп. наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 1920 квіт. 1994 р.) Біла Церква, 1994. С. 6667.
134. Влізло В.В., Утеченко М.В. Удосконалення інструменту для пункції (біопсії) печінки у великої рогатої худоби Біла Церква. № 1. Рац. пропоз. 1997. С. 1.
135. Test for estimation of bovine hepatic lipid content / T.H.Herdt, L.Goeders, J.S.Liesmann, R.S.Emery // J. Amer. Vet. Med. Ass. 1983. № 1983. Р. 953955.
136. Утеченко М.В. Експериментальне відтворення дистрофії печінки у великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 9. Біла Церква, 1999. С. 161165.
137. Утеченко М.В. Морфологічні та клінікобіохімічні зміни при токсичній гепатодистрофії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 16 Біла Церква, 2001. С. 211215.
138. Левченко В.І. Функціональний стан серцево-судинної системи при хворобах печінки // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 7, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 3944
139. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике. Т. 1. Минск: Беларусь, 2000. С. 477490.
140. Ефективність лікування великої рогатої худоби після експериментальне змодельованої токсичної гепатодистрофії / В.В.Влізло, М.В.Утеченко, М.Я.Тишківський та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 13, ч. 2. Біла Церква, 2000. С. 3641.
141. Утеченко М.В., Влізло В.В. Клінічні та патоморфологічні дослідження печінки корів, хворих на гепатоз // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 1. Біла Церква, 1996. С. 3941.
142. Влізло В.В., Утеченко М.В. Інформативність симптомів і лабора-торних тестів для діагностики жирової дистрофії печінки у корів // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет медицини ім. С.З.Гжицького. Вип. 3, ч. 1. Львів, 1999. С. 110113.
143. Функціональний стан нирок у корів, хворих на аліментарну дистрофію / М.Я.Тишківський, В.В.Влізло, В.І.Головаха, М.В.Утеченко та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 4, ч.1. Біла Церква, 1998. С. 121124.
144. Утеченко М.В., Тишківський М.Я., Влізло В.В. Патологомор-фологічні зміни у корів, хворих на аліментарну дистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 5, ч.1. Біла Церква, 1998. С. 225227.
145. Тишківський М.Я. Відновлення функцій печінки у корів, хворих на аліментарну дистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 9. Біла Церква, 1999. С. 156161.
146. Утеченко М.В., Надточій В.П. Морфологічна структура печінки і нирок та білковий обмін у телят з ознаками антенатальної гіпотрофії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 21. Біла Церква, 2002. С. 227233.
147. Хо Ван Нам. Некоторые биохимические показатели крови, мочи и фекалий у крупного рогатого скота при поражении печени: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1974. 17 с.
148. Дроздова Э.И. Функциональные пробы в диагностике дистрофии печени у норок: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1972. 18 с.
149. Сергеев Н.С. Жировая дистрофия печени у норок и меры борьбы с ней в условиях звероводческого комплекса: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1981. 16 с.
150. Дикий О.А. Гепатодистрофія у собак службових порід (етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика): Автореф. дис. канд. вет. наук. Біла Церква, 2000. 17 с.
151. Комарицын Н.Н. Методы исследования пигментной функции печени и применение их в ветеринарии и животноводстве: Автореф. дис. д ра. вет. наук. М., 1956. 32 с.
152. Помаскина З.Н. Функциональное и цитологическое исследование печени здоровых и больных лошадей: Автореф. дис. канд. вет. наук. Киров, 1955. 17 с.
153. Бодя К. Изменения белкового обмена у крупного рогатого скота при заболеваниях печени: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1959. 15 с.
154. Козачок В.С. Секреторная и экскреторная функции печени у клинически здоровых и больных катаральным гастроэнтеритом поросят: Автореф. дис. канд. вет. наук. К., 1964. 23 с.
155. Савкин Н.А. Диагностичес