КИСЛОТНО-ОСНОВНИЙ БАЛАНС У ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА КЕТОЗ КОРІВ : Кислотно-основной БАЛАНС У ЗДОРОВЫХ И БОЛЬНЫХ Кетоз КОРОВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КИСЛОТНО-ОСНОВНИЙ БАЛАНС У ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА КЕТОЗ КОРІВ
  • Альтернативное название:
  • Кислотно-основной БАЛАНС У ЗДОРОВЫХ И БОЛЬНЫХ Кетоз КОРОВ
  • Кол-во страниц:
  • 171
  • ВУЗ:
  • Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Львівська національна академія ветеринарної медицини
    імені С.З. Ґжицького


    На правах рукопису


    ЛЕНЬО МАРТА ІГОРІВНА


    УДК 636.2:619:577.1:636.09:616.008.9

    КИСЛОТНО-ОСНОВНИЙ БАЛАНС
    У ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА КЕТОЗ КОРІВ


    16.00.01 діагностика і терапія тварин

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник - доктор
    ветеринарних наук, професор,
    член-кореспондент УААН
    Влізло Василь Васильович


    Львів 2005








    ЗМІСТ
    Стор.
    Перелік умовних позначень...........................................................................4
    Вступ................................................................................................................6
    Розділ 1. Огляд літератури ..........................................................................11
    1.1. Кислотно-основний баланс організму..........................................11
    1.2. Порушення кислотно-основного балансу в організмі
    тварин.....................................................................................................22
    Розділ 2. Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи
    виконання роботи ........................................................................................30
    Розділ 3. Аналіз умов утримання та годівлі корів...................................36
    Розділ 4. Кислотно-основний баланс у клінічно здорових корів..............................................................................................................51
    4.1. Кислотно-основний баланс і стан обміну речовин
    у клінічно здорових корів з середнім рівнем продуктивності.........51
    4.2. Кислотно-основний баланс і стан обміну речовин у
    клінічно здорових корів з високою продуктивністю........................59
    4.3. Зміни кислотно-основного балансу в корів залежно
    від їх продуктивності...........................................................................67
    Розділ 5. Клінічний статус, стан обміну речовин і
    кислотно-основний баланс у корів, хворих на кетоз...............................80
    5.1. Клінічний статус та гематологічні показники у
    хворих корів.........................................................................................80
    5.2. Стан обміну речовин у хворих корів..........................................83
    5.3. Показники кислотно-основного балансу у корів,
    хворих на кетоз....................................................................................90
    5.3.1. Кислотно-основний баланс крові....................................90
    5.3.2. Кислотно-основний баланс сечі......................................95
    5.4. Кислотно-основний баланс у корів, хворих на кетоз,
    залежно від ступеня кетонурії..........................................................100
    5.5. Кореляційна залежність між показниками
    кислотно-основного балансу крові та сечі.....................................110
    5.6. Корекція кислотно-основного балансу у корів, хворих
    на кетоз внутрішньовенним введенням глюкози..........................122
    Розділ 6. Аналіз та узагальнення результатів досліджень...................130
    Висновки...................................................................................................142
    Пропозиції виробництву..........................................................................145
    Список використаної літератури.............................................................146
    Додатки.......................................................................................................170






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    КОБ кислотно-основний баланс
    ЗКОБ загальний кислотно-основний баланс
    АЛТ аланінова трансфераза
    АСТ аспарагінова трансфераза
    г-екв грам-еквівалент
    К+ іони калію
    ЛЖК леткі жирні кислоти
    A-aDO2 альвеолярно-артеріальний кисневий градієнт
    ВЕ зміщення буферних основ крові
    ВЕecf зміщення буферних основ у внутрішньоклітинній рідині
    Са кальцій
    Н+ іони водню
    НСО3- іони гідрокарбонату
    Mg магній
    Na+ іони натрію
    NН3 аміак
    NН4+ іони амонію
    О:К коефіцієнт співвідношення основ до кислот
    О2 загальний вміст кисню
    Р фосфор
    р критерій вірогідності
    рСО2 парціальний тиск вуглекислого газу
    рН водневий показник
    рО2 парціальний тиск кисню
    R1 респіраторний коефіцієнт
    SBC стандартний бікарбонат
    SО2 насичення гемоглобіну киснем
    ТСО2 загальна кількість вуглекислоти
    ЩОК щавлевооцтова кислота







    ВСТУП
    Актуальність теми. Забезпечення населення продуктами харчування є визначальною передумовою ефективного соціально-економічного розвитку держави. Економічна ефективність роботи будь-якого господарства, товарної ферми, а також рівень їх рентабельності значною мірою залежить від продуктивності тварин. Порушення догляду, утримання та годівлі тварин сприяє поширенню різного роду патологій, через які господарства несуть значні економічні збитки.
    Серед патологій великої рогатої худоби найбільш поширені хвороби, спричинені порушенням обміну речовин. За даними літератури [1, 28], у корів молочних порід часто діагностують кетоз. Незважаючи на те, що кетоз великої рогатої худоби активно вивчався протягом останніх десятиліть [510], ряд питань етіології, патогенезу та лікування хвороби залишаються ще мало відомими. Зокрема, у корів хворих на кетоз, описано [7, 23 та ін.] розвиток метаболічного ацидозу. Однак дослідження кислотно-основного балансу проводилось із застосуванням старих методів, за допомогою яких не можна всесторонньо визначити перебіг метаболічного ацидозу. Сьогодні існують нові інформативні лабораторні аналізатори, які дають змогу вивчати стан кислотно-основної рівноваги в організмі на більш високому методичному рівні.
    Для підтримання стабільності кислотно-основної рівноваги в організмі існують три основні механізми: внутрішньо- і зовнішньоклітинна нейтралізація іонів Н+ буферними системами; виділення СО2 через легені (респіраторна регуляція); виділення Н+- іонів і реабсорбція НСО3- у нирках (ниркова регуляція) [1, 2]. Вивчення вказаних процесів регуляції кислотно-основного балансу в організмі тварин має важливе значення при дослідженні патогенезу, пошуку інформативних методів діагностики та засобів лікування хворих. У великої рогатої худоби нирки беруть на себе основну роль у регуляції кислотно-основного балансу, оскільки по відношенню до власної маси тіла ці тварини мають малий об’єм легень [3]. Тому дослідження КОБ не лише у крові, а й у сечі може мати важливе значення при аналізі кислотно-основної рівноваги організму. Таким чином, вивчення стану кислотно-основного балансу у корів, хворих на кетоз, дає можливість дослідити патогенез хвороби, прогнозувати її перебіг, обґрунтувати комплексне та ефективне лікування.
    Буферні системи організму нейтралізують кислоти чи луги, що утворюються у процесі метаболізму або надходять ззовні. При надмірному навантаженні кислотами чи лугами буферні системи не в змозі повною мірою їх нейтралізувати, що спричиняє розвиток ацидозу або алкалозу.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри клінічної діагностики Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького: ”Вивчення етіології, патогенезу, розробка інформативних методів ранньої діагностики, засобів терапії та профілактики хвороб печінки і обміну речовин у великої та дрібної рогатої худоби в Західному та Поліському регіонах України” (номер держреєстрації № 0102U0011328).
    Мета роботи вивчення кислотно-основного балансу в організмі здорових і хворих на кетоз корів (з’ясування змін показників кислотно-основного балансу крові та сечі) при різному ступені кетонурії, обґрунтування ролі глюкози у корекції КОБ при лікуванні тварин, хворих на кетоз.
    Для виконання поставленої мети перед нами стояли наступні завдання:
    1) дослідити кислотно-основний баланс крові та сечі корів у період сухостою та лактації, а також залежно від продуктивності та складу раціону;
    2) вивчити кислотно-основний баланс крові та сечі корів, хворих на кетоз;
    3) встановити зміни кислотно-основного балансу в організмі корів залежно від ступеня кетонурії;
    4) вивчити кореляційну залежність між показниками КОБ крові та сечі у корів, хворих на кетоз;
    5) вивчити ефективність корекції кислотно-основного балансу в організмі корів, хворих на кетоз, внутрішньовенним введенням глюкози.
    Об’єкт дослідження кислотно-основний баланс крові та сечі здорових та хворих на кетоз корів різної продуктивності.
    Предмет дослідження патогенез, діагностика та корекція стану метаболічного ацидозу, який виникає при кетозі.
    Методи дослідження клінічні, мікроскопічні (еритроцити, лейкоцити крові); біохімічні (глюкоза, загальний білок та його фракції, кетонові тіла, концентрацію загального кальцію, неорганічного фосфору, кількість іонів калію та натрію, показники кислотно-основного балансу крові рН, рСО2, НСО3-, ВЕ, ВЕecf, SBС, рО2, SO2, ТO2, ТСO2, A-aDO2, R1; рН сечі, стан кислотно-основного балансу сечі загальний кислотно-основний баланс (ЗКОБ), кількість іонів амонію (NH4+), загальний вміст кислот та лугів, відношення кислот до лугів).
    Наукова новизна роботи. Досліджено кислотно-основний баланс організму корів за різних фізіологічних періодів та рівнів продуктивності. Вперше досліджено ряд показників кислотно-основного балансу крові (ВЕecf, SBС, SO2, ТO2, A-aDO2, R1), що сприяє більш повному вивченню ацидозу та алкалозу в організмі. На основі вивчення кислотно-основного балансу крові та сечі експериментально та теоретично обґрунтовано розвиток метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз. Вперше визначено показники кислотно-основного балансу крові та сечі у корів, хворих на кетоз, залежно від ступеня кетонурії. Встановлено основні показники, що характеризують розвиток метаболічного ацидозу. Вперше в Україні вивчено основні показники кислотно-основного балансу сечі з метою діагностики метаболічного ацидозу та алкалозу, а також досліджено кореляційний зв’язок між основними показниками КОБ крові та сечі у здорових і хворих на кетоз корів. Вперше досліджено роль глюкози у корекції кислотно-основного балансу організму корів, хворих на кетоз.
    Практичне значення роботи. Запропоновано ефективні методи ранньої діагностики порушень кислотно-основного балансу в організмі корів. Показано ефективність внутрішньовенного введення глюкози для корекції метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз. Встановлено окремі ланки патогенезу кетозу. Запропоновано основні показники кислотно-основного балансу сечі для діагностики метаболічного ацидозу та алкалозу у корів. Одержані результати досліджень увійшли до довідника ”Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині” (Львів, 2004). Матеріали дисертаційної роботи використовуються для читання лекцій та проведення лабораторно-практичних занять із клінічної діагностики, внутрішніх хвороб тварин, патфізіології та клінічної біохімії у Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького та Білоцерківському державному аграрному університеті.
    Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав запланований обсяг експериментальної частини дисертації, провів статистичну обробку, аналіз та узагальнення одержаних результатів.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: ”Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2627 червня 2002 р.), ”Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 45 червня, 2003 р.), ”Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (м. Львів, 2526 листопада 2004 р.), ”Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (м. Львів, 1011 червня 2004 р.), V-му Україно-Австрійському симпозіумі (м. Київ, 911 вересня 2004 р.)
    За темою дисертації опубліковано 6 робіт, 5 з яких увійшли до фахових видань: ”Науково-технічного бюлетеня Інституту біології тварин” (2), ”Наукового вісника Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького” (2), ”Вісника Білоцерківського державного аграрного університету” (1). Матеріали дисертаційної роботи надруковано у збірнику V Україно-Австрійського симпозіуму (1).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено механізм розвитку метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, та запропоновано нові інформативні методи ранньої діагностики порушень кислотно-основного балансу організму. Одержані результати є новим розв’язанням важливої наукової проблеми при вивченні хвороб обміну речовин великої рогатої худоби.
    2. У клінічно здорових корів кислотно-основний баланс крові є стабільним і не залежить від продуктивності. Після родів у корів зростає кількість кислих елементів крові, що спричиняє активацію компенсаторних функцій організму за рахунок збільшення виділення з сечею кислот та іонів амонію (р<0,01) і зменшення виділення основ (р<0,05).
    3. Кетоз реєструється у дійних корів, продуктивність яких більше 5000 кг молока за лактацію. У кінці першої декади лактації кетонурія встановлена у 20 % корів (20 % слабкого ступеня ”+”, 40 % середнього ”++”, 40 % сильного ”+++”), під час другої декади 36 % (33 % ”+”, 44 % ”++”, 23 % ”+++”), на другому місяці після родів 11 % (33 % ”+”, 50 % ”++”, 17 % ”+++”). Причиною кетозу у високопродуктивних корів є незбалансованість раціонів за основними поживними та біологічно-активними речовинами (протеїном, цукром, клітковиною, жиром), цілорічне стійлове утримання, гіподинамія, ожиріння, післяродова патологія.
    4. Клінічно у корів, хворих на кетоз, розвивається загальне пригнічення, кволість, неохочі рухи, залежування, зниження апетиту, порушення чутливості, запах ацетону з видихуваним повітрям та зі шкіри, гепатомегалія, зниження кількості еритроцитів (р<0,001), лейкоцитів (р<0,05) та гемоглобіну.
    5. У крові корів, хворих на кетоз, збільшується кількість кетонових тіл (р<0,001) за рахунок зростання частки ацетону та ацетооцтової кислоти (відношення бета-оксимасляної кислоти до ацетону і ацетооцтової кислоти складає 4:1 проти 5:1 у клінічно здорових тварин); знижується вміст глюкози (р<0,001), загального білка (р<0,01), альбумінів (р<0,001), збільшується активність АСТ (р<0,001) та АЛТ.
    6. У крові корів, хворих на кетоз, знижується концентрація кальцію (р<0,01), магнію (р<0,05), фосфору та натрію (р<0,05) і збільшується К+, що свідчить про активацію компенсаторних реакцій організму, направлених на зниження кількості іонів водню у плазмі крові.
    7. Накопичення в крові корів, хворих на кетоз, кетонових тіл та інших недоокислених продуктів спричиняє розвиток метаболічного ацидозу, що характеризується зміщенням водневого показника у кислу сторону, дефіцитом буферних основ (р<0,05), зниженням парціального тиску вуглекислого газу (р<0,05) та зростанням парціального тиску кисню (р<0,05). У одних хворих корів компенсаторні можливості підтримують КОБ організму у фізіологічних межах, а у інших виникає компенсований або субкомпенсований метаболічний ацидоз ( у крові знижується рН до 7,339, рСО2 до 35,6 мм рт. ст., рО2 до 26,0 мм рт. ст., НСО3- до 23,2 ммоль/л, ВЕ до 2,4 ммоль/л; у сечі рН знижується до 6,5, ЗКОБ сечі до 27,0 ммоль/л, основи до 55,0 ммоль/л та зростають кислоти до 80,4 ммоль/л і NH4+ до 46,8 ммоль/л).
    8. При компенсованому метаболічному ацидозі активуються буферні властивості нирок, йде посилене виділення кислих продуктів з організму і нормалізація кислотно-основного балансу крові. У сечі корів, хворих на кетоз, знижується рН (р<0,05) та показник загального кислотно-основного балансу за рахунок збільшення виділення кислот та іонів амонію і зменшення основ. Вказані показники сечі є важливими патогенетичними та діагностичними тестами, які свідчать про порушення кислотно-основного балансу організму.
    9. При метаболічному ацидозі, який розвивається у корів, хворих на кетоз, спостерігається тісна кореляційна залежність між показниками кислотно-основного балансу крові та сечі. Так, коефіцієнт кореляції між показниками КОБ сечі (рН, ЗКОБ, кислоти, основи, NH4+) та крові (рН, HCO3-, BE, pCO2) складає від 0,6 до 0,97, що вказує на можливість використання простих методів дослідження сечі для діагностики метаболічного ацидозу чи алкалозу.
    10. Внутрішньовенне введення 0,3 г на кг маси 40 %-ного розчину глюкози коровам, хворим на кетоз, сприяє зниженню кетонових тіл і нормалізує кислотно-основний баланс організму.







    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. З метою ранньої діагностики кетозу слід проводити диспансеризацію високопродуктивних корів. У період інтенсивної лактації діагностичний етап диспансеризації має включати щоденний клінічний огляд корів, щотижневий аналіз сечі на вміст кетонових тіл, дослідження показників ЗКОБ сечі з метою запобігання порушень кислотно-основного балансу організму.
    2. Для діагностики порушень кислотно-основного балансу організму пропонуємо використовувати дослідження сечі для визначення рН, ЗКОБ та його фракцій (основ, кислот, іонів амонію, відношення основ до кислот).
    3. З метою нормалізації рівня кетонових тіл та корекції кислотно-основного балансу в організмі корів, хворих на кетоз, проводити внутрішньовенні ін’єкції 40 %-ного розчину глюкози в дозі 0,3 г на кг маси тварини.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике. Минск: Беларусь, 2000. Т. 2. С. 325342.
    2. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін., За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. Біла Церква, 2002. 400 с.
    3. Cakala S. Zur Entstehung der Azidose und der damit bedingten Stoffwechselstörungen der Wiederkäuer // Mh. Vet Med. 1981. № 36. S. 290294.
    4. Stöber M., Gründer H.-D. Flüssigkeitshaushalt, Säure-Basen-Gleichgewicht, Elektrolyt-Status und Serummineralstoffe. In. G. Rosenberg. Die Klinische Untersuchung des Rindes. Berlin, Hamburg: Parey, 1990. S. 89154.
    5. Влізло В.В., Готтер Г., Баумгартнер В. Патогенетичні механізми виникнення кетозу у лактуючих корів // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. збірник. К.: Аграрна наука, 1997. Вип. 71. С. 5660.
    6. Левченко В., Сахнюк В. Кетоз високопродуктивних тварин: етіологія та діагностика // Вет. медицина України. 2002. № 2. С.1820.
    7. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. М.: Агропромиздат, 1989. 256 с.
    8. Порушення годівлі корів причина захворюваності / В. Влізло, М. Гольтерсгінкен, Г. Шольц, М. Штюбер // Вет. медицина України. 2001. № 5. С. 3839.
    9. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Патогенез деяких внутрішніх хвороб у високопродуктивних корів // Вісник Полтав. держ. аграр. акад.: Зб. наук. праць. Вип. 21, ч. 2. Полтава, 2002. С. 280282.
    10. Schlerka G., Filar J. Der Einfluß einer experimentell ausgelösen Ketose auf das klinische Bild, den Säure-Basen- und Elektrolythaushalt, den Ketonkörpergehalt sowie auf zellige Bestandteile im Blut bei Kühen // Wien. terärztl. Mschr. 1981. № 68. S. 436441.

    11. Горячковский А.М. Клиническая биохимия. Одесса: Астропринт, 1998. 607 с.
    12. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 3: Клиническая биохимия / Под ред. М.А. Базарновой, проф. В.Т. Морозовой. К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. 279 с.
    13. Gasaustausch und Säuren-Basen-Gleichgewicht / R. Eckert, D. Rardall, W. Burggren, K. French // Tierphysiologie. Stuttgart. 1999. S. 588608.
    14. McSherry B.J., Grinyer I. The pH values, carbon dioxyde content, and the levels of sodium, potassium, calcium, chloride, and inorganic phosphorus in the blood serum of normal cattle // Am. J. Vet. Med. Assoc. 1954. № 177.
    P. 551554.
    15. Maak H.R. Untersuchungen über den Säure-Basen-Zustand des Blutes bei gesunden und kranken Rindern mit Hilfe der Blut-pH-Messung: Diss... doc. med. vet. Hannover, 1968. 106 s.
    16. Tasker J.B. Fluid, Electrolyte, and acid-base abonormalities in cattle // Am. J. Vet. Med. Assoc. 1969. № 155. P. 19061910.
    17. Schrotman A.J.H. The acid-base balance in clinically healthy and diseased cattle. Neth. J. Vet. Sci. 1971. № 4. S. 523.
    18. Poulsen J.S., Surynek J. Acid-base status of cattle blood. Sampling and storing // Nord. Vet. 1977. № 26. P. 271283.
    19. Breukink H.J., Kuiper R. Digestive disorders following obstruction of the flow ingesta through the abomasum and small intestines // Bovine Pract. № 15. P. 139143.
    20. Buscher C. Untersuchungen über den prä- und postoperatieven Verlauf von pH-Wert und Säure-Basen-Ausscheidung im Harn von Kühen mit Labmagenverlagerung: Diss... doc. med. vet. Hannover, 1992. 110 s.
    21. Coles E.H. Veterinary Clinical Pathology: Philadelphia, 1996. 231 p.
    22. Carlson G.P. Fluid, electrolyte and acid-base balance // Clinical Biochemistry of domestic animals, 5th Academic Press, San Diego. 1997.
    № 18. S. 485516.
    23. Влізло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. Київ, 1998. 34 с.
    24. Kraft W. Klinische Labordiagnostik in der Tiermedizin. Stuttgart, 1997. S. 166168.
    25. Silbernage S. Taschenatlas der Phusiologie. Stuttgart, 2001. 436 s.
    26. Bender S., Gelfert C.-C., Staufenbiel R. Kuhharn hats in sich. Analysen für das Fütterungs-Controlling // DLZ-Agrarmagazin. 2001. № 8. S. 8890.
    27. Lohse K. Beitrage zur Ernahrungsforschung bei Wiederkauern (bis 1930) - Verdauungsphysiologie, Mineralstoffe: Diss... doc. med. vet. Hannover, 2000. 121 s.
    28. Muller-Ozkan E. Untersuchungen zu möglichen Auswirkungen anionischer Futterzusätze auf den Kohlenhydratstoffwechsel im Pansen des Rindes (in vitro): Diss... doc. med. vet. Hannover, 2002. 128 s.
    29. Klemme J. Entwicklung der Ernahrungsforschung bei Wiederkauern im 19. Jahrhundert Futterungsversuche, Energiehaushalt und Eiweißstoffwechsel: Diss... doc. med. vet. Hannover, 2003. 116 s.
    30. Fürll M. Diagnostik und Therapie chronischer Störungen des Säure-Basen-Haushaltes bei Rindern // Prakt. Tierärzt. 1993. № 75. S. 4954.
    31. Особенности электролитного баланса крови новорожденных телят в норме и при диарее / Д.А. Мельничук, Д.А. Засекин, Н.А. Захаренко и др. // Укр. биохим. журн. 1987. Т. 59, №6. С. 5963.
    32. Bender S., Gelfert C.-C., Staufenbiel R. Einsatz der Harnuntersuchung zur Beurteilung des Säure-Basen-Haushalts in der Bestandsbetreuung von Milchkuhherden // Tierärztl. Prax. 2003. № 31. S. 132142.
    33. Ґжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посіб. Львів: Світ, 2001. 176 с.
    34. Клінічна біохімія / С. Ангельські, М.Г. Домінічак, З. Якубовскі. Сопот, 1998. С. 947.
    35. Гончарук В.А., Мельничук Д.О., Любецька Т.В. Показники білкового та азотного обмінів у новонароджених телят за експериментальних метаболічних ацидозу та алкалозу // Укр. біохім. журн. 1997. Т. 69, № 3. С. 8388.
    36. Грищенко В.А. Гемоглобін новонароджених телят в умовах штучної зміни кислотно-лужних параметрів крові // Укр. біохім. журн. 1999. Т. 71. №5. С. 6972.
    37. Захаренко М.О. Механізми порушень обміну речовин і способи їх корекції у новонароджених телят: Автореф. дис. ... д-ра біол. наук. Львів, 1993. 35 с.
    38. Любецкая Т.В. Особенности азотистого и энергетического обмена у новорожденных телят в условиях метаболического ацидоза и способы его коррекции: Автореф. дис. канд. вет. наук. Москва, 1988. 24 с.
    39. Деякі аспекти взаємозв’язку обміну речовин у вагітних тварин та їх плодів / О.М. Тупицька, М.О. Захаренко, Д.О. Мельничук та ін. // Укр. біохім. журн. 1997. Т. 69. № 2. С. 3540.
    40. Harrington J.T., Lemann J. The metabolic production and disposal of acid and alkali // Med. clin. North. Am. 1970. № 54. P. 15431554.
    41. Ivan Roque de Barros Filho Perioperatieve Veränderungen im Säure-Basen- und Elektrolythaushalt von abomasopexierten oder omentopexierten Kühen mit linksseitiger Labmagenverlagerung: Diss... doc. med. vet. Hannover, 2002. 121 s.
    42. Robertson S.A. Simple acid-base disorders // Vet. Clin. North Am. 1989. № 19. P. 289306.
    43. Гулий М.Ф., Мельничук Д.О. Відділ регуляції обміну речовин / Про деякі проблеми біохімії // Укр. біохім. журн. 1995. Т. 67. №3. С. 7684.
    44. Fürll M., Kirbach H. Neues zur Harnreaktion (NSBA) bei Wiederkäuern. 6- Jahrestagung der Fachgrupe Innere Medizin und Klinische Laboratoriundiagnostik in der DVG: München 1997.
    45. Buddecke E. Grundriß der Biochemie, 9 Aufl. Berlin, New York. 1994. 348 s.
    46. Грищенко В.А., Любецька Т. В., Мельничук Д.О. Компенсація змін кислотно-лужного балансу в інтактних новонароджених телят і за умов експериментального метаболічного ацидозу та алкалозу // Укр. біохім. журн. 1999. Т. 71. №6. С. 7175.
    47. Krück F. Pathophysiologie, Pathobiochemie. München, 1994. 346 s.
    48. Мельничук С.Д., Роговський С.П., Мельничук Д.О. Особливості кислотно-лужної рівноваги та азотового обміну в організмі щурів за умов штучного гіпобіозу // Укр. біохім. журн. 1995. Т. 67. №4. С. 6774.
    49. Взаємозв’язок товщини аерогематичного бар’єра легень та основних показників дихання при зміні концентрації кисню / Т.І. Таволжанова, К.В. Розова, М.Г. Дубова, О.В. Петренко // Фізіол. журн. 2004. Т. 50. № 3. С. 2429.
    50. Patience J. A review of the role of acid-base balance in amino acid nutrition // J. Anim. Sci. 1990. № 68. S. 398408.
    51. Metabolism of in lysine in isolated swine renal cortical tubules subjected to variations in extracellular pH, bicarbonate and CO2 / J. Patience, R.E. Austic, N.E. Forsberg, E. Esteve-Garcia // Nutr. Researtch. 1990. № 10. P. 807817.
    52. Patience J., Wolunetz M.S. Influence of dietary undetermined anion on acid-base status and performance in pigs // J. Nutr. 1990. № 6. P. 579587.
    53. Harth O. Nierenfunction. In R.F. Schmidt, G. Thevs. Physiologie des Menschen. Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, New York, Tokio, 1985. S. 668702.
    54. Hormonelle Reaktionen bei Mastbulen und Kühen während dreiwochiger Buttersäurebelastung / M. Fürll, M. Schäfer, M.N. Dabbagh, H. Beir // Berl. Münch. Tierärztl. Wschr. 1993. № 106. S. 364370.
    55. Staufenbiel R. Experimentelle Untersuchungen zur Beurteilung der Energiebilanz der Milchkuh // Energie und Fettstoffwechsel der Milchkuh. Berlin, 1990. S. 7988.
    56. Gül J., Gründer H.D. Ergebnisse von Leberfunktionsprüfungen bei Labmagenverlagerungen und Ketosen des Rindes // Dtsch. Tierärztl. Wschr. 1990. № 97. S. 126130.
    57. Zur Beurteilung des Leberfettgehaltes bei der Milchkuh / R. Staufenbiel, D. Lügner, D. Dargel, N. Rossow // Mh. Vet. Med. 1991. № 46 S. 798805.
    58. Rossow N., Bolduan G. Stoffwechselstörungen bei Haustieren. Stuttgart: G. Fischer, 1994. 207 s.
    59. Schumacher M. Zum Eliminationsverhalten der Creatin-Kinase (CK), Aspartat-Amino-Transferase (AST), Glutamat-Dehydrogenase (GLDH), Sorbit- Dehydrogenase (SDH) und der Gamma-Glutamyl-Transferase (G-GT) im Blutplasma von Rindern unterschiedlichen Alters: Diss... doc. med. vet. Hannover, 1992. 106 s.
    60. Тлиджан М. Влияние рН рубцового содержимого (ацидоз, алкалоз) на функцию печени и липидный обмен у коров: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Москва, 1986. 17 с.
    61. Мачюльскис П. К. Морфофункциональные изменения органов нейроэндокринной системы высокопродуктивных коров при патологи обмена веществ (острый кетоз, вторичная остеодистрофия): Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Москва, 1991. 15 с.
    62. Енергетичний обмін у новонароджених телят / Т.В. Любецька, А.А. Луцик, Д.О. Мельничук, І.В. Кузьменко // Укр. біохім. журн. 1993. Т. 65. №3. С. 8084.
    63. Деякі аспекти взаємозв’язку речовин у вагітних тварин та їх плодів / О.М. Тупицька, Н.А. Захаренко, Д.А. Мельничук та ін. // Укр. біохім. журн. 1997. Т. 69. №2. С. 3540.
    64. Любецька Т.В. Взаємозв’язок між катіонно-аніонним складом крові і молозива корів та нормалізацією кислотно-лужного стану крові новонароджених телят // Укр. біохім. журн. 1999. Т. 71. №5. С. 7379.
    65. Особенности электролитного баланса крови новорожденных телят в норме и при диарее / Д.А. Мельничук, Д.А. Засекин, Н.А. Захаренко и др. // Укр. биохим. журн. 1987. Т. 59. №6. С. 5963.
    66. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. К.: Здоров’я, 1989. 195 с.
    67. Hartmann H. Bandt C. Glatzel P. Einfluss wechselnder oraler Mineralstoffzufuhr auf Nierenfunktionen einschließlich renaler fraktioneller Exkretion von Ca, Mg und Phosphat bei Kühen // Berl. Münch. Tierärztl. Wschr. 2001. № 114. S. 267272.
    68. Вільям Ф. Ґанонг Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Ґжегоцький, Ф. Шевчук, О. Заячківська. Львів: Бак, 2002. 784 с.
    69. Müller-Plethe O. Säure-Basen-Haushalts und Blutgase // Klienische Chemie in Einzeldarstеllungen. Bd. 1. Stuttgart. 1973. S. 147203.
    70. Hartman H. Flüssigkeitstherapie bei Tieren. Stuttgart, 1995. S. 69173.
    71. Carlson G.P. Fluid, electrolyte and acid-base balance // Clinical Biochemistry of domestic animals, 5th Academic Press, San Diego. 1997. № 18. S. 485516.
    72. Bailey J. E., Pablo L. Practical approach to acid-base disorders // Vet. Clin. North Am. 1998. № 28. P. 645662.
    73. Cunningham J.C. Textbook of veterinary physiology. 2nd ed. Saunders, Philadelphia, 1997. № 51. P. 621632 .
    74. Dibartola S. P. Fluid therapy in small animal practice. 2nd ed. Saunders, Philadelphia, 2001. 611 p.
    75. Кислотно-щелочное равновесие крови крупного рогатого скота и пути его регулирования / В.А. Малько, Д.А. Мельничук, Р.К. Вовк, Г.Н. Тищенко // Ветеринарные проблемы промышленного животноводства: Тез. докл. республ. научно-практ. конф. Белая Церковь, 1985. Ч. 3. С. 44.
    76. Мельничук Д.А. Метаболическая система кислотно-щелочного гомеостаза в организме человека и животных // Укр. биохим. журн. 1988. Т. 61. № 3. С. 322.
    77. Мельничук Д.А. Метаболическая система кислотно-щелочного гомеостаза в организме животных // Биохимия с.-х. животных и продовольственная программа: Тез. докл. Всес. симпоз. К.: УСХА, 1989. С. 46.
    78. Klinische Propadeutik der inneren Krankheiten und Hautkrankheiten der Haus-und Heimtiere / W. Baumgartner/Hrsg/Unter Mitarb. Berlin: Psrey, 1999. 482 s.
    79. Сморж С.А. Вплив хлориду амонію та сечовини на структуру і функції лактатдегідрогенази та глутаматдегідрогенази: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. Київ, 1998. 19 с.
    80. Cunitz G., Weis K.H., Mandel R. Vergleichende Bestimmungen des Säure-Basen-Status und der Blutgase aus zentralvenösem und arteriellem Blut // Anaesthesist. 1971. № 20. S. 9094.
    81. Morgan D.J., Upton P.K. The effect of sampling technique on acid-base balance and other blood parameters in the sheep // Lab Anim. 1975. № 9. P. 9398.
    82. Lieske R., Deegen E., Fischer J. Der Einfluß der Lagerungstemperatur und dauer auf das Verhalten einiger Blutgasparameter im arteriellen Pferdeblut // Prakt. Tierärzt. 1981. № 6. S. 447484.
    83. Костенко Л.О. Методичні підходи до дослідження сечі // Наук. праці Полтавської держ. аграр. академії. Том. 2 (21). Полтава, 2002. С. 277280.
    84. Жила І.А. Деякі аспекти дослідження сечі коней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 23. Біла Церква, 2002. С. 5154.
    85. Kolb E. Lehrbuch der Physiologie der Haustiere. 5. Aufl. Stuttgart, Verlag Gustav Fischer, 1989. 286 s.
    86. Kutas F. Über die Diagnostik metabolischer Störungen des Säure-Basen-Gleichgewichts mittels Beschtimmung der Netto-Säure-Basen-Ausscheidung beim Rind // 4. Int. Tag. Weltges. 1966. S. 243247.
    87. Schuknecht A. Untersuchungen zum Einflus der Fütterung auf den Harn-pH-Wert und die renale Mineralstoffausscheidung bei der Katze: Diss... doc. med. vet. Hannover, 1991. 125 s.
    88. Senior D. F., Sundstrom D.A., Wolfson B. Testing the effects of ammonium chloride and dl-methionin the urinary pH of cats // Vet. Med. 1986. № 81. P. 8893.
    89. Haraszti J. Die diagnostische und prognostische Beduetung der Ketonurie bei den Fruchtbarkeitsstörungen des Rindes // Dtsch. Tierärztl. Wschr. 1990. № 97. S. 337340.
    90. Bender S., Gelfert C.-C., Staufenbiel R. Einflüsse bestimmter Futterkomponenten in Milchkuhrationen auf diagnostische Parameter in Harnpro- ben // Tierärztl. Umschau. 2001. № 56. S. 639644.
    91. Bender S., Gelfert C.-C., Staufenbiel R. Einflüsse bestimmter Futterkomponenten in Milchkuhrationen auf diagnostische Parameter in Harnproben // Tierarztl. Umschau. 2001. № 56. S. 644648.
    92. Bender S., Gelfert C.-C., Staufenbiel R. Kuhharn hats in sich. Analysen für das Fütterungs-Controlling // DLZ-Agrarmagazin. 2001. № 8. S. 8890.
    93. Оценка кислотно-основного состояния (КОС) крови и основные направления коррекции нарушений /А.И. Трещинский, В.Ф. Жалко-Титаренко, М. А. Базарнова, Т.И. Каменецкая // Метод. рекомендации. К., 1983. 20 С.
    94. Amin M. Einfluß unterschiedlicher Mineralstoffversorgung auf die renale Netto-Säure-Basen-Ausscheidung (NSBA) bei Kühen: Diss... doc. med. vet. Leipzig, 1992. 119 s.
    95. Buscher E., Klee W. Untersuchungen über den prä- und postoperativen Verlauf von pH-Wert und Netto-Säure-Basen-Ausscheidung im Harn von Kühen mit Labmаgenverlagerung // Dtsch. Tierärztl. Wschr. 1993. № 100. S. 171176.
    96. Bernard C. Léçons sur propriétés physiologiques et les altérations pathologiques des différents liquides de l'organisme. Paris: Bailliere, Vol. 2. 1859. S. 1827.
    97. Krohn U. Beeinflussung des Säure-Basen-Haushalts von Zuchtsauen durch Futterzusätze: Diss... doc. med. vet. Hannover, 1993. 204 s.
    98. Whitloch R. Bovine Stomach Diseases / In: N.V. Anderson: Veterinary Gastroenterology. 1980. S. 246324.
    99. Markusfeld O., Nahari N., Adler H. Traits associated with the ”fat cow syndrome” in dairy cattle. A combined clinical, epidemiological study of a multifactorial disease syndrome // Israel J. Med. 1988. № 44. S. 176182.
    100. Becker M. Bestimmung des Säure-Basen Verhältnisses im Harn // Biochem. Zsch. 1937. № 295. S. 198210.
    101. Siegl W. Experimentelle Untersuchungen zum Säure-Basen-Haushalt des Rindes: Diss... doc. med. vet. Leipzig, 1974.
    102. Kutas F. Determination of net acid-base excretion the urine of cattle // Acta vet. Acad Sci. hung. 1965. № 15. Р. 147153.
    103. Lachmann G., Seffner W. Zur Problematik der metabolischen Azidose des Wiederkäuers // Mh. Vet. Med. 1979. № 34. S. 4446.
    104. Dirksen G. Innere Medicin und Chirurgie des Rindes. Berlin/Wien. 2002. S. 648664.
    105. Kauselhof-Bochus R., Sanftleben P. Milchleistungsfutter mit erhöhtem Energiegehalt im Praxistest // Milchpraxis. 1996. № 34. (4) S. 188191.
    106. Salewski A. Ketose und Mineralstoffstörungen beim Rind // Milchpraxis. 1997. № 35 (3). S. 153156.
    107. Freitag M. Stoffwechselstörungen früzeitig erkennen // Milchpraxis. 1995. № 33 (4). S. 166167.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины