клініко-біохімічне обґрунтування методів діагностики та профілактики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у курей-несучок : клинико-биохимическое обоснование методов диагностики и профилактики нарушений фосфорно-кальциевого и D-витаминного обменов у кур-несушек

Краткое описание

Білоцерківський національний аграрний університет

На правах рукопису

Мельник Андрій Юрійович

УДК 619:616−008.0−071:616.391:636.5

клініко-біохімічне обґрунтування методів діагностики та профілактики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у курей-несучок

16.00.01 діагностика і терапія тварин

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
кандидат ветеринарних наук, доцент
Москаленко Валерій Петрович

Біла Церква

2008 р.

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень4
Вступ.5
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Фосфорно-кальцієвий обмін у курей-несучок9
1.1.1 Обмін кальцію в курей-несучок....9
1.1.2 Обмін фосфору в курей-несучок..14
1.1.3 Регуляція фосфорно-кальцієвого обміну в курей-несучок17
1.1.4 Вплив вітаміну D3 на регуляцію фосфорно-кальцієвого
обміну в курей-несучок..19
1.2 Діагностика порушень фосфорно-кальцієвого і
D- вітамінного обмінів у курей-несучок.............................22
1.3 Профілактика порушень фосфорно-кальцієвого та
D-вітамінного обмінів у курей-несучок..31
Розділ 2. Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи
виконання роботи..................................................................................37
Розділ 3. Методика прижиттєвого відбору крові
у курей-несучок......................................................................................42
Розділ 4. Динаміка фосфорно-кальцієвого обміну та гормонального
статусу курей-несучок під час яйцекладки.......................................49
Розділ 5. Активність фосфатаз лужної (кістковий і кишковий
ізоферменти) та кислої під час яйцекладки71
Розділ 6. Добова динаміка деяких показників фосфорно-
кальцієвого обміну в курей-несучок.................................................87
Розділ 7. Оцінка кальцієвого обміну в курей-несучок
за D-гіповітамінозу................................................................................95
Розділ 8. Діагностика і профілактика порушень фосфорно-
кальцієвого та D-вітамінного обмінів у курей несучок.103
8.1 Діагностика порушень фосфорно-кальцієвого і
D-вітамінного обмінів у курей-несучок.........................................103
8.2 Профілактична ефективність препарату Ровімікс D3 500...105
8.3 Профілактична ефективність препарату Гідровіт....113
Розділ 9. Аналіз і узагальнення результатів досліджень...............................119
Висновки................................................................................................................143
Пропозиції виробництву.....................................................................................147
Список використаних джерел...............................................................................148
Додатки....................................................................................................................176

перелік умовних позначень

1,25(ОН)2D3 1,25-дигідроксихолекальциферол
24,25(ОН)2D3 24,25-дигідроксихолекальциферол
25ОНD3 25-гідроксихолекальциферол
ПТГ паратгормон
КТ кальцитонін
ЛФ лужна фосфатаза
МО міжнародна одиниця
рН водневий показник
СаЗБ кальцієзв’язувальний білок
УФ −ультрафіолет
НРО4− − гідрофосфатний іон
НСО3− − гідрокарбонатний іон
45Са − радіоактивний ізотоп кальцію
Р − фосфор
нР − неорганічний фосфор
Од/л − одиниця дії на літр
г − грам
кг − кілограм
л − літр
мл − мілілітр
ммоль/л − мілімоль на літр
Lim − межа значення
М − середнє арифметичне
m − помилка середнього арифметичного
n − кількість
t − коефіцієнт вірогідної різниці
р − критерій вірогідності
r − коефіцієнт кореляції

ВСТУП
Актуальність теми. Птахівництво України займає важливе місце в забезпеченні населення високоякісними дієтичними продуктами харчування яйцями та м’ясом. Використати повною мірою генетичний потенціал курей-несучок можна лише за умови дотримання ветеринарно-санітарного благополуччя птахофабрик, повноцінної годівлі та профілактики різних хвороб. Серед захворювань неінфекційної етіології досить часто реєструють гіповітамінози [1, 2], сечокислий діатез [3−5], остеопороз [6, 7].
Хвороби, зумовлені порушенням обміну кальцію та холекальциферолу, знижують несучість курей промислового стада [8−10]. Враховуючи, що міцність шкаралупи визначається насамперед рівнем кальцію, фосфору та вітаміну D3 [11], цим факторам приділяється особлива увага. Так, за даними G.Huyhebaert and Maertens [12], додавання до комбікорму замість 3000 МО/кг вітаміну D3 комбінації аналогів (1500 МО D3 + 1500 МО 25ОНD3 на 1 кг комбікорму) значно покращує якість шкаралупи яєць та підвищує несучість курей. Тому підтримання кальцієвого гомеостазу займає одне з провідних місць у забезпеченні високої продуктивності птиці [13]. Проблема раціонального використання вітамінно-мінеральних добавок набуває особливої актуальності у зв’язку з фазовим розмежуванням годівлі курей у кількісному й годинному інтервалі [14−17]. Методи ранньої діагностики та профілактики порушень вітамінно-мінерального живлення займають одне з провідних місць у вирішенні проблеми збереження стада та отримання продукції високої якості [18−21].
У зв’язку з цим подальше вивчення методів діагностики і профілактики порушень D-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського національного аграрного університету (номер держреєстрації 0103U004460), яка є складовою галузевої науково-технічної програми УААН Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні” на 2002−2005 рр. (розділ 13113), Вивчення етіології, розробка методів діагностики і профілактичної терапії хвороб печінки та обміну речовин у курей (подагра, канібалізм, випадіння пера, рахіт, гіповітамінози”; дисертант вивчав розділ 13−113.10 (діагностика і профілактика D-гіповітамінозу) та галузевої науково-технічної програми УААН на 2006−2010 рр.Здоров’я тварин”, розділ 01.23.101.21; дисертант виконував розділ Вивчення дозозалежного впливу вітамінів А, D3 та Е на стан фосфорно-кальцієвого обміну в курей-несучок”.
Мета роботи експериментально обґрунтувати методи ранньої діагностики та профілактики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у курей-несучок.
Для виконання мети необхідно було розв’язати наступні завдання:
1) вивчити динаміку вмісту ультрафільтрованої, іонізованої, нейтральної і білокзв’язаної форм кальцію та неорганічного фосфору, активності лужної (кістковий і кишковий ізоферменти) й кислої фосфатаз у сироватці крові курей-несучок 90520-добового віку та їх добові зміни;
2) дослідити концентрацію 25ОНD3, кальцитоніну, Т3, Т4 упродовж піку яйцекладки;
3) з’ясувати діагностичну інформативність визначення вмісту фракційного складу кальцію, неорганічного фосфору та активності лужної (кістковий, кишковий ізоферменти) і кислої фосфатаз за експериментального D-гіповітамінозу;
4) порівняти ефективність окремих методичних підходів до профілактики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у курей-несучок.
Об’єкт дослідження патологія мінерального і D-вітамінного обмінів у курей-несучок.
Предмет дослідження методи діагностики і профілактики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у курей-несучок.
Методи дослідження клінічні, вивчення біохімічного (загальний, ультрафільтрований, іонізований, нейтральний та білокзв’язаний кальцій, неорганічний фосфор, загальний магній, активність загальної лужної фосфатази та її кісткового і кишкового ізоферментів, імуноферментний (25-гідроксихолекальциферол, естрадіол, прогестерон, кальцитонін, Т3, Т4), гістологічний (кісткова тканина).
Наукова новизна одержаних результатів включає експериментальне й теоретичне обґрунтування методів ранньої діагностики та профілактики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у курей-несучок на підставі вив-чення біохімічних показників сироватки крові та гістологічного дослідження. Уперше в Україні вивчено динаміку вмісту фракційного складу кальцію, 25ОНD3, естрадіолу, прогестерону та перерозподіл активності ізоферментів лужної фосфатази в сироватці крові курей-несучок упродовж продуктивного періоду. На основі вивчення цих показників встановлений найбільш небезпечний період їх росту та розвитку відповідно до накопичення та використання мінеральних речовин в організмі, теоретично і практично обґрунтована необхідність фізіологічної корекції вітамінно-мінерального живлення під час яйцекладки. У ході експериментального D-гіповітамінозу визначені найбільш інформативні діагностичні критерії порушень кальцієвого гомеостазу.
Практичне значення одержаних результатів. Вивчені фізіологічні ліміти окремих фракцій кальцію, кісткового та кишкового ізоферментів лужної (ЛФ) і кислої фосфатаз упродовж 520-добового періоду, які можна використовувати для контролю за дотриманням фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного живлення птиці та як критерій діагностики їх порушення (рахіт, остеодистрофія). Експериментально обґрунтований комплекс діагностичних критеріїв та доцільність використання декількох схем профілактичних заходів із застосуванням полі- та монокомпонентних вітамінних препаратів. Одержані результати використовуються в науково-дослідній роботі та під час викладання предметів Клінічна діагностика хвороб тварин”, Клінічна біохімія”, Внутрішні хвороби птахів”, ”Хіміко-токсикологічне дослідження яєць” у Білоцерківському національному аграрному університеті, ПФ Кримський агротехнологічний університет” НАУ, Житомирському агроекологічному університеті, Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Дніпропетровському державному аграрному університеті.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно виконав увесь обсяг клініко-біохімічних досліджень, узагальнював та аналізував результати експериментальних досліджень. Гістологічні дослідження кісткової тканини проведені разом з кандидатом ветеринарних наук, асистентом кафедри анатомії та гістології Білоцерківського НАУ В.Б. Дудкою, імуноферментний аналіз зі старшим лаборантом лабораторії новітніх методів досліджень О.Ю. Голуб.
Апробація результатів дисертації проводилася на міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми неінфекційної патології” (3−4 листопада 2005 р., 18−19 вересня 2008 р., м. Біла Церква); Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини” (2728 вересня 2006 р., м. Біла Церква); „Актуальні проблеми ветеринарної медицини” (2425 квітня 2007 р., м. Харків); „Десятиріччя факультету ветеринарної медицини” (2628 вересня 2007 р., м. Луганськ); державних: Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (2426 жовтня 2005 р., 2426 жовтня 2006 р., 1415 листопада 2007 р., м. Біла Церква); внутрішньовузівських: Наукові пошуки молоді у ІІІ тисячолітті” (19 травня 2005 р., 17 травня 2006 р., 22 травня 2007 р., 19 травня 2008 р.)
Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 6 статтях, що вийшли у фахових виданнях: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (5), Науковому віснику Луганського національного аграрного університету” (1).

Список литературы

Висновки

1. У роботі експериментально обґрунтована фізіологічна гіперкальціємія в курей-несучок під час яйцекладки. За вмістом активного метаболіту вітаміну D3 25ОНD3 встановлений критичний період яйцекладки у птиці. Вивчена динаміка фракційного складу кальцію та активності кісткового і кишкового ізоферментів ЛФ, що дало змогу встановити їх інформативність для ранньої діагностики порушень обміну кальцію, фосфору та вітаміну D3. На основі проведених досліджень апробовані дві схеми профілактики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у курей-несучок.
2. Вміст загального, ультрафільтрованого, нейтрального і білокзв’язаного кальцію з початком яйцекладки збільшується, порівняно з предкладковим періо-дом (90 діб), відповідно, у 2,53; 2,79; 7,11 та в 1,93 рази і становить 6,25±0.53; 5,24±09,42; 3,77±0,41 і 1,04±0,13 ммоль/л, залишається стабільним до 410-добового віку. Зі зниженням продуктивності вміст загального, ультрафільтрованого і особливо нейтрального кальцію зменшується до 3,93±0,20 2,14±0,15 і 0,96±0,13 ммоль/л у 520-добової птиці. Рівень іонізованого кальцію залишається майже стабільним у птиці з 90 до 480-добового віку.
3. Вміст неорганічного фосфору в сироватці крові курей-несучок більш стабільний, порівняно з кальцієм: з початком продуктивного періоду він зростає на 30,3 % (1,91±0,08 ммоль/л), на піку яйцекладки на 284-у добу вірогідно (р<0,05) зменшується до 1,64±0,05 ммоль/л і в подальшому підтримується на стабільному рівні.
4. Паралельно зі збільшенням вмісту кальцію у сироватці крові курей-несучок зростає концентрація естрадіолу, яка у 150-добової птиці становила 581±45,4 нмоль/л (на 66,4 % більше, ніж у 90-добової), 284-добової − 817±16,5 нмоль/л, що свідчить, напевно, про стимулювальний вплив його на синтез у печінці ліпофосфопротеїнових комплексів, які під час яйцекладки є транспортною формою іонів кальцію. Вплив естрогенів на фізіологічну гіперкальціємію в курей-несучок підтверджується позитивним коефіцієнтом кореляції середнього ступеня, який встановлений між концентрацією естрадіолу, нейтральною та білокзв’язаною формами кальцію (r=0,63 і r=0,72 відповідно).
5. Концентрація кальцитоніну в сироватці крові курей-несучок з 90 до 284-добового віку залишається стабільною (8,23±0,36 − 8,77±0,12 пг/мл) і не корелює зі змінами загального кальцію та його окремих фракцій. Стабільність кальцитоніну, очевидно, є необхідною для формування і підтримання структури кісткової тканини.
6. Динаміка тироксину у курей-несучок характеризується зниженням його концентрації з наростанням продуктивності: 5,84±0,57 − у 90-добовому віці; 3,28±0,65 нмоль/л − у 150- і 0,71±0,07 нмоль/л − у 284-добовому. Вміст трийодтироніну (Т3) зменшувався у 150-добової птиці у 3,8 рази, порівняно з 90-добовою, а потім зростав до 1,3±0,08 нмоль/л (р<0,001) на піку яйцекладки. Очевидно, Т3 є основним йодовмісним гормоном щитоподібної залози у курей.
7. Встановлена добова динаміка показників, що характеризують стан фос-форно-кальцієвого і D-вітамінного обміну в курей-несучок кросу Моріньї.
7.1. Вміст загального та ультрафільтрованого кальцію найвищий з 14- до 21-ї години (7,96±0,37 і 7,0±0,35 ммоль/л, відповідно) з наступним зниженням (р<0,05) до 6,62±0,33 і 5,75±0,28 ммоль/л о 3.00 год.
7.2. У проміжку найвищої кальціємії (о 18.00) встановлена максимальна активність кісткового ізоферменту ЛФ (198,0±16,7 Од/л; р<0,01, порівняно з 165±19,6 Од/л о 14.00), що свідчить про участь кісткової тканини у процесі вивільнення необхідної кількості іонообмінної фракції кальцію для побудови шкаралупи яйця. Активність кишкового ізоферменту найвищою була о 21.00 (129,0±14,9 Од/л), що зумовило максимальне зростання вмісту неорганічного фосфору (2,24±0,05 ммоль/л) опівночі (00.00 год).
8. За експериментально спричиненого D3-гіповітамінозу в курей-несучок на початку продуктивного періоду (130−195-а доби) найбільше діагностичне значення має визначення в сироватці крові вмісту неорганічного фосфору, активності ЛФ та її кісткового і кишкового ізоферментів. Концентрація неорганічного фосфору зменшувалася на 195-у добу в 1,33 раза (р<0,001), порівняно з групою контролю та в 1,5 раза проти початкового рівня. Активність ЛФ та її кісткового ізоферменту збільшувалася відповідно в 1,35 та 1,64 рази, порівняно з початком досліду, і була вірогідно (р<0,05 і р<0,001) вищою, ніж у контролі. Підвищення (+18,4 %; р<0,05) гідролазної дії КФ у курей 280-денного віку та активності кісткового ізоферменту ЛФ вказує на виснаження компенсаторних можливостей медулярної тканини кістки внаслідок порушення рівноваги між процесами її синтезу та остеолізу.
9. 2000 МО вітаміну D3 на 1 кг комбікорму в раціоні недостатньо для синтезу 25ОНD3 у 150-добовому віці, оскільки спричиняє зниження рівня іонного кальцію у курей-несучок 284-денного віку на 15 % (1,25±0,09 ммоль/л; р<0,05), а підвищення концентрації 25ОНD3 до 34,8±1,55 нг/мл на 284-у добу не відновлює показники іонної кальціємії.
10. Додаткове випоювання водорозчинної форми вітамінів А, D3 і Е − Гідровіт упродовж двох тижнів у віці 80 та 110 діб збільшує в 1,08 раза концентрацію ультрафільтрованого кальцію на 130-у добу (р<0,01), а на 195-у − знижує до 4,24±0,09 ммоль/л проти 6,49±0,24 ммоль/л у контролі (р<0,001), що зумовлено динамікою активності кісткового ізоферменту ЛФ, яка у 130 діб була більшою в 1,49 раза (р<0,01) з наступним зменшенням (195-а доба) в 1,33 раза (р<0,01).
11. Використання гранульованого препарату Ровімікс D3-500 упродовж 120 − 133-ї діб у дозі 3800 МО/кг комбікорму спричиняє збільшення вмісту неорганічного фосфору у 133-добової птиці на 14,6 % (1,91±0,09 ммоль/л; р<0,001), 145-добової − на 13,8 % (1,88±0,04; р<0,05), порівняно з показниками у курей контрольної групи, що свідчить про відновлення його транспорту в кишечнику. Підтверджується це зростанням активності кишкового ізоферменту лужної фосфатази до 406±14,8 Од/л (у контролі − 155,0±21,3 Од/л; р<0,001).
12. Концентрація ультрафільтрованого кальцію вірогідно (р<0,001) підвищувалась у групі досліду з 2,4±0,26 (120-а доба) до 4,75±0,20 ммоль/л у 145 діб і по закінченню експерименту (200-а доба) мала тенденцію до підвищення − 6,03±0,3 проти 5,48±0,24 у контролі. Зменшенням активності кісткового ізоферменту ЛФ у птиці 145-денного віку до 527,0±15,1 проти 826,0±23,9 Од/л у контролі (р<0,001) вказує на достатню функцію медулярного компонента кісткової тканини, відновлення кальцієвого гомеостазу в організмі курей-несучок і високу профілактичну активність вітаміну D3 у дозі 3800 МО.

Пропозиції виробництву

1. З метою ранньої діагностики порушень фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у передпродуктивний та продуктивний періоди, проводити визначення фракційного складу кальцію (іонізована, нейтральна, білокзв’язана форми) та активності лужної (кістковий, кишковий ізоферменти) і кислої фосфатаз.
2. З метою профілактики порушень D-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну вводити в комбікорм вітамін D3 із розрахунку 3800 ІО/кг комбікорму, з яких 1800 МО у другу половину дня (після 15.00) упродовж 120−133-ї доби.

список використаних джерел
1. Рихтер Г. Проблемы обеспечения кур-несушек витаминами А и Е / Г.Рихтер, А. Хеннинг // Птицеводство. 1985. № 4. С. 3536.
2. Околелова Т.М. Витаминное питание сельскохозяйственной птицы и инкубационные качества яиц / Т.М. Околелова, А.М. Сергеева. М.: ВНИИТЭИагропром, 1988. 51 с.
3. Кондрахін І.П. Сечокислий діатез захворювання полієтіологічне / І.П. Кондрахін, А.В. Семьонов // Вет. медицина України. 2001. № 1. С. 3132.
4. Білецький Є.М. Сечокислий діатез / Є.М. Білецький // Сучасне птахівництво. 2006. № 3. С. 57.
5. Кожемяка Н.В. Нарушение обмена мочевой кислоты у кур / Н.В. Кожемяка // Ефективне птахівництво. 2007. № 5 (29). С. 3637.
6. Имангулов Ш. Диетотерапия при нарушениях обмена веществ у птицы / Ш. Имангулов // Птицеводство. 2003. № 6. С. 67.
7. Кавтарашвили А.Ш. Пути снижения боя и насечки яиц в промышленном птицеводстве / А.Ш. Кавтарашвили, Т. М. Околелова // Ефективне птахівництво. 2006. №7. С. 1521.
8. Сапрыкин Л., Рябоконь В. Прочность скорлупы яиц кур / Л.Сапрыкин, В.Рябоконь // Птицеводство. 1987. № 10. С. 4144.
9. Селекция линий кросса Ломан ЛСЛ по признакам, характеризующим качество скорлупы / П.П. Царенко, Ю.И. Шишкин, Н.Б. Рыбалова и др. // Конференция по птицеводству: Тезисы докладов. Сергиев Посад, 1995. С. 3334.
10. Рекомендации по нормированному кормлению сельско-хозяйственной птицы / Под ред. В.И. Фисинина, В.И. Ермаковой, И.А. Егорова, Т.М. Околеловой. Сергиев Посад, МНПО Племптица ВНИТИП, 1992. 65 с.
11. Бауман В.К. Биохимия и физиология витамина D / В.К. Бауман. Рига: Зинатне, 1989. 478 с.
12. Братішко Н.І. Інститут птахівництва України [електронний ресурс] / Н.І. Братішко. вільний доступ http://avian.org.ua/ru/lab/fiziol/index.htm
13. Бауман В.К. Кальций и фосфор. Обмен и регуляция у птиц / В.К. Бауман. Рига: Зинатне, 1968. 270 с.
14. Мальцев В. Качество скорлупы проблема комплексная / В. Мальцев, Н. Кашлев // Птицеводство. 1983. № 1. С. 2325.
15. Фисинин В. Нормирование абсолютной суточной потребности кур в питательных веществах / В. Фисинин, В. Агеев, Б. Авдонин // Птицеводство. 1979. № 2. С. 1215.
16. Агеев В. Нормирование кальция по фазам продуктивности кур / В. Агеев, В. Казаков // Птицеводство. 1987. № 10. С. 3032.
17. Езерская А. В. Обмен витамина D у птицы / А. В. Езерская, В. С. Мальцев // Ветеринария. 1995. № 4. С. 1619.
18. Байдевлятов А. Проблема гипокинезии в птицеводстве / А. Байдевлятов // Птицеводство. 1978. № 4. С. 1518.
19. Кузнецов С. Качество скорлупы яиц / С. Кузнецов, Л. Заболотнов // Птицеводство. 2002. № 2. С. 3940.
20. Подобед Л.И. Обмен кальция в организме яйценоской птицы Л.И. Подобед // Ефективне птахівництво. 2006. № 3. С. 3442.
21. Сурай П. Организация витаминного питания птицы и контроль ее обеспеченности / П. Сурай, И. Ионов // Ветеринария с-г животных. 2007. № 4. С. 5159.
22. Подобед Л.И. Нормы кальций-фосфорного питания птицы современных гибридов и кроссов / Л.И. Подобед // Ефективне птахівництво. 2006. №5. С. 3138.
23. Салахутдинов К.Г. Фосфорно-кальциевые соединения в сыворотке крови при гипер- и гипотериозе / К.Г. Салахутдинов // Ветеринария. 1975. № 6. С. 9697.
24. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В.С. Камышников. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 920 с.
25. Іваницька Г.І. Практикум з клінічної біохімії: [навч. посібник для студ. вищих навч. зал. ІІІ рівнів акредитації] / Г.І. Іваницька, Л.В. Люлечко. К.: Здоров’я, 2001. 148 с.
26. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. − Біла Церква, 2002. − С. 120−139.
27. Клиническая биохимия: [учеб. пособие для студ. мед. вузов] / А.Б. Добровольский, В.Л. Доценко, Е.П. Панченко и др.; Под ред. В.А. Ткачук. ГЭОТРЕД, 2002. − 358 с.
28. Фисинин В.И. Эмбриональное развитие птицы / В.И. Фисинин, И.В. Журавлев, Т.Г. Айдинян. М.: Агропромиздат, 1990. 240 с.
29. Ковешников В.Г. Скелетные ткани (Textus skeletales): Хрящевая ткань, костная ткань. Скелетная костная ткань зубов / В.Г. Ковешников, М.Х. Абакаров, В.И. Лузин. Луганск: Изд-во Луган. мед. ун-та, 2000. 154 с.
30. Нъюман У. Минеральный обмен кости / У. Нъюман, М. Нъюман. М.: Изд-во иностр. литературы, 1961. 322 с.
31. Лукьяновский В.А. Болезни костной системы животных / В.А. Лукьяновский, А.Д. Белов, И.М. Беляков. М.: Колос. 1984. 254 с.
32. Доник Н.С. Болезни домашней птицы / Н.С. Доник, А.В. Колганов. К.: Ветинформ, 1997. 152 с.
33. Носовский А.М. Биохимические свойства трубчатых костей скелета кур в постнатальном онтогенезе: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук: спец. 16.00.02 Патология, онкология и морфология животных” / А.М. Носовский. М., 1984. 13 с.
34. Пьещак М. Изучение влияния некоторых факторов рациона на обмен кальция у цыплят разного возраста: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук / М. Пьещак. М., 1963. 18 с.
35. Мхитарян Р.С. Возрастная и половая характеристика и закономерность изменения химического состава костей скелета у кур ереванской породы и леггорн / Р.С. Мхитарян // Эколого-експериментальные аспекты функциональной и возрастной морфологии домашних птиц: Сб. научных трудов. Воронеж, 1998. С. 1417.
36. Алексеева И.В. Нарушения регенерации костной ткани при гиподинамии и применение ксидофона для их коррекции: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. мед. наук: 14.00.16 / И.В. Алексеева. М., 1992. 17 с.
37. Борковський В.В. Морфогенез кісток скелета при фізичних навантаженнях після гіпокінезії та в період реадаптації (анатомо-експериментальне дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 14.03.01 / В.В. Борковський. Тернопіль, 1998. 21 с.
38. Михтарян Р.С. Сравнительные анатомо-гистологические и физико-химические особенности скелета и его мускулатуры у кур пород ереванская и леггорн: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. вет. наук: спец. 16.00.02 Патология, онкология и морфология животных”/ Р.С. Михтарян Тбилиси, 1987. 23 с.
39. Кононський О.І. Біохімія тварин / О.І. Кононський. К.: Вища освіта, 1994. 438 с.
40. Георгиевский В.И. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы / В.И. Георгиевский. М.: Колос, 1970. С. 6093.
41. Білецький Є. М. Живий організм. Макроелементні взаємозв’язки / Є.М. Білецький // Ефективне птахівництво. 2006. №1. С. 914.
42. Селянский В.М. Анатомия и физиология сельскохозяйственной птицы / В.М. Селянский. М.: Колос, 1968. С. 265268.
43. Damron B.L. Calcium of Suplementation of hen drinking water/ B.L. Damron, L.K. Flunker // Poultry science. 1995. Vol. 74, № 5. P. 784787.
44. Шпиц И. О повышении качества скорлупы / И. Шпиц, И. Байковская, Л. Куликов // Птицеводство. 1989. № 3. С. 2731.
45. Мінеральне живлення тварин / Г.Т. Кліценко, М.Ф. Кулик, М.В. Косенко та ін. Біла Церква, 2001. 575 с.
46. Георгиевский В.И. Минеральное питание животных / В.И. Георгиевский, Б.Н. Аненков, В.Т. Самохин. М.: Колос, 1979. 471 с.
47. Щицкова А.П. Метаболизм кальция и его роль в питании детей / А.П. Щицкова. М.: Медицина, 1984. С. 112.
48. Каравашенко В.Ф. Кормление сельскохозяйственной птицы / В.Ф. Каравашенко. Киев, 1986. 304 с.
49. Ликопа М. Уровень аминокислот и кальция в низкопротеиновых кормосмесях для кур / М. Ликопа, И. Витиня, А. Эрте // Птицеводство. 1986. № 2. С. 2223.
50. Ле Хонг Манн. Особенности кальциево-фосфорного обмена у несушек линии Катман ЗН-63 и С, русской белой породы и гибридов АВ и ВА при разном уровне протеновой обеспеченности: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.551 / Ле Хонг Манн. М., 1972. 20 с.
51. Лісна Б.Б. Метаболічні, продуктивні та репродуктивні показники курей-несучок за різного складу раціону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г наук: спец. 03.00.04 Біохімія” / Б.Б. Лісна. Л., 2006. 19 с.
52. Егоров Г. Органоминеральные добавки в рационах несушек / Г. Егоров, В. Терентьєв, В. Єдельман // Комбикорма. 2005. № 5. С. 4445.
53. Рекомендации по кормлению сельскохозяйственной птицы / Ш.А. Имангулов, И.А. Егоров, Т.М. Околелова и др. Сергиев Посад, 2003. 143 с.
54. Имангулов Ш. Диетотерапия при нарушениях обмена веществ у птицы / Ш. Имангулов // Птицеводство. 2003. № 6. С. 68.
55. Альхадж Тахтут Мохаммед Хасан. Уровень кальция и фосфора в комбикормах для яичных кур / Альхадж Тахтут Мохаммед Хасан // Научно-технический бюллетень УНИИП. Харьков, 1989. № 27. С. 2024.
56. Хохлов А. Контролируем минеральное питание кур-несушек / А. Хохлов, А. Кислый // Птицеводство. 1997. № 2. С. 2021.
57. Подобед Л.И. Обмен кальция в организме яйценоской птицы / Л.И. Подобед // Ефективне птахівництво. 2006. №3. С. 3442.
58. Рабинович М. Сроки продуктивного использования несушек / М. Рабинович, С. Лонщаков // Птицеводство. 1975. № 8. С. 89.
59. Хохлов А. Контролируем минеральное питание кур-несушек / А. Хохлов, А. Кислый // Птицеводство. 1997. № 2. С. 2021.
60. Архипов А. Нормирование минеральных веществ для взрослой птицы / А. Архипов, Б. Авдонин // Птицеводство. 1985. № 3. С. 3536.
61. Богацкая М. Использование питательных веществ курами разного возраста / М. Богацкая, Л. Наумова // Птицеводство. 2006. № 4. С. 1415.
62. Агеев В. Научные разработки по кормлению птицы / В. Агеев // Птицеводство. 1984. № 11. С. 48.
63. Комилов Д. Продуктивность кур при разных режимах освещения / Д. Комилов // Птицеводство. 1983. № 3. С. 2526.
64. Механизм биологического действия витамина D3 /Л.И. Апуховская, М.В. Стефанов, Ю.Г. Антипкин [та ін.] // Журнал АМН Украины. 1996. Т. 2, № 1. С. 1533.
65. Bikle D.D. Calmodulin may mediate 1,25-dihydroxyvitamin D-stimulated intestinal calcium transport / D.D. Bikle, S. Munson, F. Chafouleas // FEBS Letters. 1984. 174, № 1. P. 3033.
66. Walters M.R. Vitamin D independens of small calcium-binding proteins in nonclassical targer tissues / M.R. Walters, M.E. Bruns, R.M. Carter [et al.] // Am. J. Physiol. 1991. 260, № 5, Pt 1. E. 794800.
67. Fullmer C.S. Vitamin D-induced intestinal calcium-binding protein from the chick: tentative amino acid sequence / C.S. Fullmer, R.H. Wasserman // Vitamin. D: Chem., Biochem. and Clin. Update. Proc. 6th Workshop, (Merano, 1722 March). Berlin: New York, 1985. P. 323332.
68. Braisitus T.A. Correction by 1,25-dihydrocholecalciferol of abnormal fluidity and lipid composition of enterocyte brush border membranes in vitamin D deprived rath / T.A. Braisitus, P.K. Dudeja, B. Eby [et al.] // J. Biol. Chem. 1986. 261, № 35. P. 1640416408.
69. Дифференцированное скармливание кальция курам-несушкам / Б. Авдонин, И. Байкоская, Ю. Марков [и др.] // Птицеводство. 1980. № 12. С. 2930.
70. Петухова Е.А. Усвоение кальция, фосфора, магния, марганца и меди жвачными и курами-несушками при различных условиях кормления: автореф. дис. на соиск. науч. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.02.02 Кормление животных” / Е.А. Петухова М., 1972. 48 с.
71.Дурухнян С. Возрастные изменения некоорых биохимических показателей у разных пород кур в период постэмбрионального развития: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук: спец. 03.0.93 / С. Дурухнян. Ереван, 1971. 19 с.
72. Ламакин А.И. Технологические карты графики, в промышленном птицеводстве / А.И. Ламакин, М.М. Ламакина. Саратов: Приволж. книж. изд-во: Кооператив Товарищ, 1991. Ч. 1. 116 с.
73. Фисинин В.И. Вопросы совершенствования технологии производства яиц и мяса птицы / В.И. Фисинин // Всесоюз. н.-и. и технолог. ин-т. птицеводства: Сб. науч. тр. Загорськ, 1985. 133 с.
74. Копко І.Є. Фосфорні сполуки у тканинах курей за дії мікробної фітази та аліментарних чинників: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.04 Біохімія”/ І.Є. Копко. Л., 2005. 17 с.
75. Бландова З. Белки и липоиды сыворотки крови кур в связи с возрастом и яйцекладкой: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук: спец. / З. Бландова. М., 1964 16 с.
76. Корявец В. Фосфорные соединения и некоторые ферменты в яйцеводе кур при разном физиологическом состоянии организма: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.13 Физиология человека и животных” / В.Корявец Х., 1969. 26 с.
77. Байковская И. 1 α-оксихолекальциферол новый источник витамина D3 для яичных кур-несушек / И. Байковская // Новое в кормлении и содержании с-х птицы: Сб. науч. Трудов. Загорск, 1984. С. 2833.
78. Фатхн Милиги Абдель Керим. Аминокислоты и белки крови кур в онтогенезе: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук / Фатхн Милиги Абдель Керим. М., 1973. 12 с.
79. Плешанов И. Динамика магния, кальция и их белковых комплексов в сыворотке крови и тканях кур. автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук / И. Плешанов. М., 1996. 16 с.
80. Циновый В. Функциональные изменения белковых комплексов сыворотки крови в онтогенезе кур: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.13 Физиология человека и животных” / В. Циновый. Х., 1967. 20 с.
81. Костиникова З. Динамика некоторых макро-и микроелементов в тканях и органах растущих кур: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. биол. наук: спец. 03.102 / З. Костиникова. Краснодар, 1971. 19 с.
82. Титов В.Н. Неорганический фосфор сыворотки крови: диагностическое значение и методы определения / В.Н. Титов, М.Г. Творогова // Лабораторное дело. 1991. № 12. С. 1016.
83. Царенко П. Актуальные вопросы рационального кормления / П. Царенко // Птицеводство. 1986. № 2. С. 2122.
84. Снопкова Л.В. Активность термостабильной фракции щелочной фосфатазы в крови беременных женщин / Л.В. Снопкова, А.Д. Исаэва, О.Л. Давидсон // Лабораторное дело. 1980. № 10. С. 584586.
85. Урдзик Е.М. Аспекты минерального питания кур / Е.М. Урдзик // Ефективне птахівництво. 2007. № 5 (29). С. 3133.
86. Справочник ветеринарного врача птицеводческого предприятия / [Н.В. Кожемяка, В.С. Кудрявцев, В.А. Грошева и др.]. М.: Колос, 1982. 303 с.
87. Валиниеце М.Ю. Действие витамина D3 и его аналогов на активность щелочной фосфатазы в кишечном эпителии и сыворотке крови цыплят / М.Ю. Валиниеце, В.К. Бауман, В.Х. Калнциема // Транспортные и обменные процессы в кишечнике животных. Рига: Зинатне, 1984. С. 157168.
88. Лушикова А.А. Молекулярная клиническая диагностика. Методы / [пер. с англ. А.А. Лушикова и др.; ред. пер.: Г.И. Козинец, П.А. Сломинский; ред.: С. Херингтон, Д. Макги]. М.:Мир, 1999. 560 с.
89. De Luca H.F. Recent advance in metabolism of vitamin D / De Luca H.F // Ann. Rev. Physiol. 1981. 43, № 1. P. 199209.
90. Genetic contribution to bone metabolism, calcium excretion and vitamin D and parathyroid hormone regulation / D. Hunter, De Lange M., H. Snjeder [et al] // J. Bone Miner. Res. 2001. 16, № 2. P. 371378.
91. Fajtova V.T. Cytosolic calcium channels in parathyroid hormone secretion / V.T. Fajtova, S.J. Quinn, E.M. Brown // Bone. 1995. 16. P. S365S372.
92. Matsui L. Roles of calcitonin and parathyroid hormone on calcium and phosphorus metabolism in sheep / L. Matsui, H. Yano, R. Kawashima // New Strateg. Improv. Anim. Prod. Hum. Welfare. Proc. 5 World Conf. Anim. Prod., Aug. 1419. Free Commun. Pap. Tokyo, 1983. V. 2. P. 321322.
93. Родионова С.С. Использование альфакальцидола для профилактики остеопороза / С.С. Родионова, И.В. Рекина, Ф.И. Колондаев // Остеопороз и остеопатии. 1998. № 3. С. 3638.
94. Боєчко А.О. Основи біохімії вітамінів і гормонів: [навч. посіб.] / А.О. Боєчко. Черкаси: ЧНУ, 2005. 294 с.
95. Зилва Д. Клиническая химия в диагностике и лечении / Д. Зилва; [пер. с англ. В.З. Горкина; Под. ред. Т.Т. Березова]. М.: Медицина, 1998. 527 с.
96. Лукьянова Е.М. О Механизме биологического действия гормона паращитовидных желез при рахите / Е.М. Лукьянова, В.П. Родионов // Педиатрия. − 1977. № 3. С. 8486.
97. Павленко Л.Н. Витамин D и паращитовидный гормон / Л.Н. Павленко // Витамины. Т. VI. К.: Наукова думка, 1971. С. 127135.
98. Braidman J.P. Effect of physiological concentration of parathyroid hormone on acid phosphatase activity in cultured rat bone / J.P. Braidman, J.G. John, D.C. Anderson [et al] // Endocrynology. − Vol 61. − P. 17−26.
99. Kugai N. Inhibitory effects of 1,25-dihydroxycholecalciferol in parathyroid hormone secretion in rats / N. Kugai, Y Koide, S. Kimura [et al] // Endocrynol. Jap. 1981. − Vol. 28, № 9. P. 653−661.
100. Taylor C.W. Calcium regulation in vrtebrates / C.W. Taylor // Comparative Bioc