СТРУКТУРА І ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕРИТРОЦИТІВ ТА ЇХ ЗМІНИ ПРИ ЛІКУВАННІ ТЕЛЯТ, ХВОРИХ НА БРОНХОПНЕВМОНІЮ : СТРУКТУРА И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА ЭРИТРОЦИТОВ И ИХ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ТЕЛЯТ ПРИ бронхопневмония

Краткое описание

Білоцерківський державний аграрний університет

на правах рукопису

розумнюк андрій вікторович

удк: 619:616.233-002:616.155.1/.19:636.2.053

структура і функціональні властивості еритроцитів
та їх зміни при лікуванні телят, хворих на
бронхопневмонію

16.00.01 діагностика і терапія тварин

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник Левченко Володимир Іванович,
доктор ветеринарних наук,
професор, академік УААН

Біла Церква 2002

вступ

Актуальність теми. Бронхопневмонія молодняку сільськогосподарських тварин має широке розповсюдження і в структурі захворюваності займає друге місце після шлунково-кишкових хвороб [18]. Майже кожна друга тварина в ранньому віці хворіє на бронхопневмонію. Захворювання зустрічається в усі періоди року, а в умовах жаркого клімату найчастіше у червні серпні [9]. Бронхопневмонія є причиною зниження росту і призупинення розвитку молодняку, збільшення витрат кормів та загибелі тварин.
Значне розповсюдження бронхопневмонії телят зумовлено не тільки відомими етіологічними факторами першого (антисанітарні умови утримання, підвищена вологість приміщень, різкі коливання добової температури) та другого порядку (патогенна й умовно патогенна мікрофлора) [10], але й імунними дефіцитами, котрі зустрічаються майже у 6070 % новонароджених телят [11].
Найвища захворюваність телят на бронхопневмонію у 1998 році спостерігалась у господарствах сходу України (18%), а найнижча на півдні та заході держави (14%). Показник захворюваності поросят на бронхопневмонію у цьому ж році був вищим на заході (78%), а найнижчим на сході (53%) України. У вівчарстві у 1998 році захворюваність ягнят на бронхопневмонію у господарствах центру України становила 57, а півночі 74 % [12].
В останні роки рівень захворюваності тварин з ураженням органів дихання не знижується, а, навпаки, має тенденцію до зростання [12, 13]. Частіше реєструються, затяжні і рецидивні форми пневмоній, випадки в’ялого перебігу хвороби, що зумовлено зниженою імунологічною реактивністю організму тварин [1416].
При пневмоніях розвивається гіпоксична гіпоксія, яка ускладнюється циркуляторною, тому важливим при цих хворобах є дослідження системи еритрону. Кількісні зміни еритроцитів і вмісту гемоглобіну досить добре вивчені, проте не з’ясованими залишаються питання біохімічної структури та функціональних властивостей еритроцитів у телят, хворих на бронхопневмонію, їх зміни під впливом лікарських речовин, зокрема антибактеріальних препаратів. Тому, не дивлячись на велику кількість виконаних робіт, проблема пневмоній залишається актуальною як у плані подальшого вивчення патогенезу, так і пошуку та експериментального обгрунтування нових ефективних засобів терапії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної угоди №1/16 з Міністерством аграрної політики; номер держреєстрації 0100U001534.
Мета роботи полягає у вивченні біохімічної структури і функціональних властивостей еритроцитів у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, та їх змін при лікуванні з використанням антибактеріальних препаратів.
Для досягнення мети необхідно було розв’язати такі задачі:
а) вивчити структуру та функціональні властивості еритроцитів у клінічно здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телят 1,53-місячного віку;
б) вивчити вплив амоксициліну тригідрату 15 %-ного та енроксилу 5 %-ного на показники гемограми, біохімічну структуру та функціональні властивості еритроцитів у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію;
в) з’ясувати можливість запобігання негативному впливу хіміотерапевтичних засобів за допомогою сирепару і катозалу;
г) на основі одержаних результатів розробити ефективні схеми лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, з урахуванням впливу препаратів на структуру і функціональні властивості еритроцитів.
Наукова новизна роботи. На основі вивчення ліпідного складу мембран еритроцитів венозної та артеріальної крові клінічно здорових телят і вмісту в них 2,3-дифосфогліцерату обгрунтовано більш стійкий зв’язок кисню з гемоглобіном у венозній крові та менш стійкий в артеріальній. Збільшення кількості молодих” еритроцитів у крові хворих на бронхопневмонію телят на початкових стадіях захворювання, порівняно з клінічно здоровими, та інтенсивне зростання популяції старих” клітин при подальшому розвитку патології характеризує виснаження компенсаторних можливостей кісткового мозку у тварин з тяжким ступенем перебігу бронхопневмонії. Зростання концентрації геміглобіну (метгемоглобіну) у крові хворих на бронхопневмонію телят є, очевидно, наслідком зниження активності антиоксидантних процесів як в еритроцитах крові, так і в органах.
У хворих на бронхопневмонію телят виявлено зміни ліпідного складу мембран еритроцитів (зменшення загального вмісту ліпідів) та стехіометричного співвідношення між холестеролом і фосфоліпідами у мембранах, що вказує на порушення білково-ліпідних зв’язків бішару та призводить до зниження стійкості червоних клітин крові. Зростання активності 2,3-дифосфогліцератного шунту гліколізу еритроцитів є компенсаторним механізмом наростаючої гіпоксичної гіпоксії. Встановлено негативний вплив амоксициліну тригідрату на систему еритрону: зменшується вміст ліпідних компонентів і порушується їх співвідношення у мембранах еритроцитів, що відображається на білок-ліпідних зв’язках бішару; розвивається гіпохромна анемія, що спричинює наростання гіпоксії, порушується сечовиноутворювальна функція печінки та знижується функціональна здатність ниркових клубочків.
Практичне значення виконаної роботи полягає у тому, що вперше проведено комплексне вивчення біохімічної структури та функціональних властивостей еритроцитів у клінічно здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію 1,53-місячних телят, що дозволяє більш обгрунтовано застосовувати методи етіотропної та патогенетичної терапії при їх лікуванні. Виявлено негативний вплив амоксициліну тригідрату та енроксилу на систему еритрону (змінюються кількість еритроцитів, ліпідний склад їхніх мембран та обмін речовин у цитоплазмі). Розроблені та експериментально обгрунтовані методики лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, із застосуванням таких засобів: а) амоксициліну тригідрату 15 %-ного в комплексі з гідролізатом печінки (сирепаром), який усуває негативний вплив антибіотика на біохімічну структуру і функціональні властивості еритроцитів крові тварин; б) енроксилу 5 %-ного з катозалом, який запобігає розвитку гіпохромного мікроцитарного еритроцитозу та сприяє відновленню обміну речовин як в мембранах еритроцитів, так і в їхній цитоплазмі. Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, увійшли до Рекомендацій щодо застосування амоксициліну тригідрату 15 %-ного для лікування телят, хворих на бронхопневмонію”, затверджених головою ТК № 132 Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки”, директором ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок, членом-кореспондентом УААН М.В.Косенком (протокол № 4 від 26. 06. 2002 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно вивчав структуру та функціональні властивості еритроцитів у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію телят, проводив експериментальні дослідження щодо вивчення впливу амоксициліну тригідрату 15 %-ного на організм телят і кролів, вивчав вплив різних схем лікування на еритроцитопоез, структуру та функціональні властивості еритроцитів у телят при катаральній бронхопневмонії, узагальнював результати експериментальних досліджень.
Апробація результатів дисертації проводилася на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 34 листопада 2000 р.), Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки” (м. Львів, 45 жовтня 2001 р.), Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” (м. Львів, 2425 січня 2002 р.), Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2627 червня 2002 р.), всеукраїнській науковій конференції докторантів і аспірантів (м. Біла Церква, 1317 травня 2002 р.) та конференціях науково-педагогічних працівників Білоцерківського ДАУ (2000, 2002 рр.).
Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 8 статтях, що вийшли у Віснику Білоцерківського держ. аграр. університету” (6), Науковому віснику Львівської державної академії вет. медицини ім. С.З.Гжицького” (1), Науково-технічному бюлетені інституту біології тварин УААН” (1).

Список литературы

висновки
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення змін біохімічної структури та функціональних властивостей еритроцитів крові хворих на катаральну бронхопневмонію телят і нові підходи щодо їх лікування. Виявлено інтенсивне зростання популяцій старих” еритроцитів, зміни ліпідного складу мембран та зростання активності 2,3-дифосфогліцератного шунту гліколізу еритроцитів у хворих на катаральну бронхопневмонію телят. Досліджено ефективність різних схем лікування телят. Виявлено побічний вплив амоксициліну тригідрату 15 %-ного та енроксилу 5 %-ного на еритроцитопоез у хворих тварин. Розроблені і експериментально обгрунтовані комплексні схеми лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, із застосуванням антибактеріальних, відхаркувальних, імуно- і гемостимулювальних препаратів.
2. Виявлена різниця показників еритрону венозної й артеріальної крові у клінічно здорових телят. Кров яремної вени, порівняно з кров’ю артеріальних судин, має вірогідно вищий вміст гемоглобіну та більшу кількість еритроцитів при однаковому їх середньому об’ємі і нижчий вміст геміглобіну (метгемоглобіну).
3. Мембрани еритроцитів артеріальної крові клінічно здорових телят, порівняно з клітинами червоної крові яремної вени, містять вірогідно більшу кількість загальних ліпідів (на 44,8 %), фосфоліпідів (43,5 %) та холестеролу (на 46,0 %), що істотно впливає на їхні властивості.
4. Більша кількість популяцій старих” (р<0,05) і зрілих” (р<0,05) та менша молодих” (р<0,02) еритроцитів артеріальної крові, а також вища активність у них 2,3-дифосфогліцератного шунту, порівняно з еритроцитами яремної вени, свідчить про зростання функціонального навантаження на еритроцити після проходження їх малим колом кровообігу.
5. У результаті кисневого голодування у кров хворих на бронхо-пневмонію телят інтенсивно надходять популяції молодих”, функціонально не зрілих еритроцитів, що спричиняє розвиток гіпохромного еритроцитозу, проте виснаження компенсаторних властивостей організму при затяжному перебігу хвороби призводить до швидкого старіння” молодих” та зрілих” еритроцитів.
6. У хворих на бронхопневмонію телят порушується біохімічна структура мембранного бішару еритроцитів: вірогідно зменшується вміст загальних ліпідів (на 48,6 % у венозній і 53, 9 % в артеріальній крові); збільшується кількість холестеролу (на 260,0 і 209,6 %) та фосфоліпідів (на 73,9 і 31,0 % відповідно), що спричинює зменшення часу кислотного гемолізу еритроцитів, порівняно з цим показником у здорових телят. Внаслідок зміни конформаційної структури мембран еритроцитів крові телят, хворих на бронхопневмонію, активізується 2,3-дифосфогліцерат-ний шунт у клітинах, що є компенсаторним механізмом при гіпоксії.
7. Амоксициліну тригідрат 15 %-ний має високу антимікробну активність і разом з тривітаміном та натрію гідрокарбонатом сприяє швидкому клінічному видужанню телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Проте, під впливом цього антибіотика у крові телят відбувається інтенсивне старіння” еритроцитів, розвиваються гіпохромний мікроцитоз і гіпергеміглобінемія (вміст метгемоглобіну збільшується у 3,2 рази), поглиблюється стан гіпоксії, порушується структура гепатоцитів та знижується фільтраційна функція ниркових клубочків.
8. Лікування хворих на бронхопневмонію телят за схемою: амоксициліну тригідрат 15 %-ний, сирепар, Прана”, тривітамін та розчин натрію гідрокарбонату виявилося найбільш ефективним. Спостерігалося 100 %-не клінічне видужання тварин протягом шести днів, відновлення бронхолегеневого тесту (1,93 ± 0,14 мл, у здорових 1,89 ± 0,12; р<0,1), показників еритроцитопоезу, ліпідного складу мембран еритроцитів та їх кислотної резистентності, знижувалися ознаки гіпоксії (кількість 2,3-ДФГ зменшилася на 41,6 % у венозній і 25,4 % в артеріальній крові).
9. Енроксил 5 %-ний має виражену антибактеріальну дію, але спричиняє розвиток гіпохромного мікроцитарного еритроцитозу, який супроводжується змінами ліпідного складу мембран (вміст загальних ліпідів після лікування хворих телят з тяжким перебігом бронхопневмонії на 15,2 % вищий, ніж у клінічно здорових, а холестерол-фосфоліпідне відношення на 44,4 % нижче). Внаслідок цього спостерігалося стійке кисневе голодування організму навіть через сім днів після лікування цим препаратом (вміст 2,3-ДФГ був на 56,0 % вищим, порівняно з показниками здорових телят).
10. В результаті застосування при лікуванні хворих на бронхопневмонію телят енроксилу 5 %-ного, катозалу 10 %-ного, тривітаміну і натрію гідрокарбонату клінічне видужання наставало протягом п’яти-шести днів. Відновлюються показники еритроцитопоезу, кислотна стійкість і функціональні властивості еритроцитів, ліпідний склад їхніх мембран (кількість ліпідних компонентів та холестерол-фосфоліпідне відношення після лікування не відрізнялися від цих показників у клінічно здорових телят), зникає стан гіпоксії (рівень 2,3-ДФГ після лікування становив 2,08 ± 0,07 у венозній і 3,21 ± 0,10 мкмоль/мл суспензії еритроцитів в артеріальній крові, проти 2,00 ±0,05 і 3,20 ± 0,07 відповідно у клінічно здорових телят).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, слід застосовувати: амоксициліну тригідрат 15 %-ний, внутрішньом’язово, 150 мг (1 мл) на 10 кг маси тіла, дворазово через добу; сирепар, внутрішньом’язово, 2,5 мл, один раз на добу; Прану”, внутрішньом’язово, 4 мл, три рази на добу; тривітамін, внутрішньом’язово, 3 мл, один раз на три доби; натрію гідрокарбонат 0,5 %-ний розчин, всередину, 1 л, двічі на добу.
2. Для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, можна застосовувати енроксил 5 %-ний, внутрішньом’язово, 1 мл на 20 кг маси тіла, три доби підряд в поєднанні з катозалом, внутрішньом’язово, 8 мл, один раз на добу; тривітаміном і натрію гідрокарбонатом.
3. При застосування амоксициліну тригідрату 15 %-ного до схеми лікування телят потрібно включати гідролізат печінки (сирепар), згідно Рекомендацій щодо застосування амоксициліну тригідрату 15 %-ного для лікування телят”, затвердженими головою ТК № 132 Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки”, директором ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок, членом-кореспондентом УААН М.В.Косенком (протокол № 4 від 26. 06. 2002 р.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Достоєвський П.П., Ільченко А.В. Проблеми неінфекційної патології тварин //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 5, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 36.
2. Бронхопневмония у телят /С.М.Сулейманов, А.И.Золотерёв, И.С.Толкачёв и др. //Ветеринария. 1986. № 6. С. 5558.
3. Бабиев Г.М., Саторов И.Т., Махмудов К. Иммуностимулирующие препараты при бронхопневмонии телят //Ветеринария. 2000. № 10. С. 4143.
4. Абрамов С.С., Арестов И.Г. Профилактика респираторных болезней телят в условиях интенсивного животноводства //Фармакология и токсикология новых лекарственных средств и кормовых добавок в ветеринарии. Л., 1989. С. 78.
5. Абрамов С.С., Пигальцев Э.С., Соловьянов П.И. Физиопрофилактика бронхопневмонии //Ветеринария. 1982. № 12. С. 6667.
6. Данилевский В.М. Бронхопневмония телят: этиология, патогенез, профилактика и лечение //Ветеринария. 1985. № 1. С. 1619.
7. Данилевский В.М. Профилактика незаразных болезней в промышленном животноводстве //Новые методы диагностики незаразных заболеваний с.-х. животных: Сб. науч. тр. Москов. вет. академии. Т. 117. М., 1980. С. 37.
8. Кориков П.Н. Классификация пневмоний молодняка //Ветеринария. 1990. № 1. С. 5456.
9. Кондрахин И.П. Методика диагностики и прогнозирования бронхопневмонии телят по биохимическому тесту //Ветеринария. 1997. № 12. С. 4345.
10. Кондрахін І. Діагностика, терапія і профілактика бронхопневмонії телят //Вет. медицина України. 1998. № 3. С. 2829.
11. Карпуть И.М. Иммунные дефициты и болезни новорождённого молодняка //Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 78 черв. 1995р.). Біла Церква, 1995, Ч. 1. С. 127128.
12. Стан захворюваності новонароджених та молодняку сільсько-господарських тварин та незаразні патології в господарствах України /М.І.Цвіліховський, В.А.Грищенко, О.М.Якимчук та ін. //Науковий вісник НАУ. 2000. № 28. С. 247251.
13. Комплексна терапія телят, хворих на катаральну бронхопневмонію з використанням імуномодулятора БАІ-1 /В.Ю.Чумаченко, Н.І.Руда, Л.Д.Варбанець та ін. //Науковий вісник НАУ. 2000. № 28. С. 251254.
14. Земсков В.М., Земсков А.М. Низкомолекулярная РНК перспективный иммуномодулятор //Иммуномодуляторы. М., 1987. С. 5556.
15. Болдырёва Е. Бронхопневмония телят: новый взгляд //Ветеринарная газета. 1999. № 16. С. 11.
16. Стадник А.М., Терлецький Б.М. Бронхопневмонія телят: розлад обміну глікопротеїнів, діагностика, комплексна терапія //Науковий вісник Національного аграрного університету. 2000. № 28. С. 330334.
17. Домрачев Г.В. Современные данные о профилактике и лечении пневмоний сельскохозяйственных животных //Незаразные болезни с.-х. животных и их лечение. М., 1959. 520 с.
18. Аликаев В.А. Болезни молодняка //Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1985. С. 418435.
19. Асалюк И.К., Бойчак М.П., Стефанюк М.Ф. Применение внутритканевого электрофореза в комплексном лечении острой пневмонии тяжёлого течения у больных молодого возраста //Лік. справа. Врачеб. дело. 1994. № 56. С. 128131.
20. Федюк В.И., Лысухо А.С. Лечение и профилактика респираторных болезней телят //Ветеринария. 1997. № 8. С. 2023.
21. Birkun A.A., Zagorulko A.K. Ultrastructur changes of airbloodbarrier and surfactant in chronic nonspecific lung diseases //Z.Erkrank. Alm. erg. 1990. Bd. 175 № 4. S. 2431.
22. Асаулюк И.К., Бойчак М.П. Пневмонии. Практическое руководство. К.: Варта”, 2000. 488 с.
23. Нейко Є.М., Шпак Б.Ю. Гострі пневмонії. К.: Здоров’я, 1998. 112 с.
24. Ерохин В.В. Функциональная морфология респираторного отдела лёгких. М.: Медицина, 1987. 272 с.
25. Гембицкий Е.В., Клячкин Л.М., Кириллов М.М. Классификация патологических изменений внутренних органов при различных видах травм: Метод. указания. М., 1989. 84 с.
26. Асаулюк И.К. Особенности вторичной пневмонии (клинические, патогенетические и бактериологические аспекты) //Лік. справа. Врачеб. дело. 2000. № 5. С. 8893.
27. Андросик Н.Н. Профилактика пневмоний свиней. Минск: Ураджай, 1989. 160 с.
28. Левченко В.І. Хвороби дихальної системи //Внутрішні хвороби тварин /В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, М.О.Судаков та ін.; За ред. В.І.Левченка. Біла Церква, 1999. ч. 1. С. 170224.
29. Замарин Л.Г. Бронхопневмония телят //Здоровый молодняк основа высокопродуктивного стада. Казань, 1988. С. 120161.
30. Колесов А.М., Тарасов И.И. Болезни молодняка //Внутренние незаразные болезни животных. Л., 1972. С. 429435.
31. Тарасов И.И. К этиологии бронхопневмонии в промышленном комплексе по направленному выращиванию ремонтных телок //Профилактика незаразных болезней сельскохозяйственных животных /Науч. тр. ВАСХНИЛ М., Колос. 1977. С. 128130.
32. Данилевский В.М. Бронхопневмония молодняка: профилактика и лечение //Ветеринария. 1981. № 12. С. 1416.
33. Душук Р.В. Респираторные болезни свиней. М.: Колос, 1982. 415 с.
34. Гогин Е.Е. Проблемы острой пневмонии //Воен.-мед. журн. 1989. № 6. С 7478.
35. Сильвестров В.П., Федотов П.И. Пневмония. М.: Медицина, 1987. 246 с.
36. Чумаченко В.Ю. Резистентність тварин і фактори, що впливають на її стан //Вет. медицина України. № 3. С. 2325.
37. Кобець Т.В. До питання про застосування імунокоректорів у хворих на гостру пневмонію з урахуванням їх фенотипових особливостей //Клінічна медицина. 1994. № 1. С. 2223.
38. Воронин Е.С., Шахов А.Г. Современная концепция этиологии, профилактики и лечения болезней молодняка сельскохозяйственных животных //Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России: Сб. материалов науч. сессии Российской акад. с.-х. наук (г. Москва, 1617 июня 1998 г.). Т. 1. М., 1999. С. 209214.
39. Вишнякова Л.А., Путов Н.В. Этиология острой пневмонии //Терапевт. арх. 1990. № 3. С. 1518.
40. Юрков К.П. Болезни телят и их профилактика //Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России: Сб. материалов науч. сессии Российской акад. с.-х. наук (г. Москва, 1617 июня 1998 г.). Т. 1. М., 1999. С. 214216.
41. Брылин А.П. Микрофлора лёгких у телят //Ветеринария. 1986. № 2. С. 3438.
42. Об этиологии и патогенезе бронхопневмонии поросят /А.Г.Шахов, В.И.Лесных, С.М.Сулейманов и др. //Ветеринария. 1975. № 7. С. 7680.
43. Незаразные болезни молодняка / И.М.Карпуть, Ф.Ф.Порохов, С.С.Абрамов и др.; Пад ред. И.М.Карпутя. Минск: Ураджай, 1989. 240 с.
44. Дворецкий Л.И., Дидковский Н.А. О нарушениях в системе местной защиты лёгких //Клиническая медицина. 1983. № 12. С. 2024.
45. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 127 с.
46. Стадник А.М. Фактори імунітету і глікокон’югати крові у вивченні патогенезу, розробці діагностики і лікування бронхопневмоній телят //Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 78 черв. 1995 р.). Біла Церква, 1995. Ч. 1. С. 167169.
47. Мудрый И.В. Влияние синтетических поверхностно-активных веществ на сурфактантную систему лёгких (обзор) //Гигиена и санитария. М., Медицина. 1995. № 4. С. 3537.
48. Березовский В.А. Сурфактанты лёгкого в норме и патологии. Киев, 1983. С. 519.
49. Сулейманов С.М. Достижения и проблемы в области болезней молодняка сельскохозяйственных животных //Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России: Сб. материалов науч. сессии Российской акад. с.-х. наук (г. Москва, 1617 июня 1998 г.). Т. 1. М., 1999. С. 207209.
50. Сыромятникова Н.В., Гончарова В.А., Котенко Т.В. Метаболическая активность лёгких. М.: Медицина, 1987. 165 с.
51. Казарян П.Я. Обмен и взаимопревращение фосфолипидов, триглицеридов и глюкозы при хроническом воспалительном бронхолегочном процессе: Автореф. дисс. д-ра мед. наук /Ереван, 1986. 32 с.
52. Лутошкин С.Ф., Резников Ю.П. Изменения системы комплемента при острой и затяжной пневмонии //Современные методы диагностики и лечения заболеваний органов дыхания. М.: Медицина, 1983. С. 2427.
53. Байманова А.М. Изменение гемодинамики малого круга кровообращения у больных хронической пневмонией //Врачеб. дело. 1975. № 2. С. 108110.
54. Обмен биогенных аминов при экспериментальном отёке лёгких /И.А.Серебровская, М.Б.Жангелова, Х.М.Байманова и др. //Пат. физиол. 1982. № 4. С. 7275.
55. Нугманова Х.С. Патогенез и морфогенез отёка лёгких. Арх. пат., 1971. №5. С. 38.
56. Нагашян О.З., Манасян А.В. Активность каталазы в крови телят при острой катаральной бронхопневмонии //Ветеринария. 1988. № 4. С. 4950.
57. Логунов О.В., Яковлев В.Н., Корытников К.И. Нарушение бронхиальной проходимости у больных острой пневмонией //Терапевт. арх. 1984. № 3. С. 113115.
58. Красочко П.А., Грибко С.М. Состояние клеточного иммунитета у телят при респираторных заболеваниях в условиях промышленной технологии выращивания //Экологические проблемы патологии, фармакологии и терапии животных. Воронеж, 1997. С. 107108.
59. Шитый А.Г., Тихомирова Л.М., Сотникова Н.Ю. Иммунологическая характеристика пневмоний различного клинического течения //Экологич. пробл. патологии, фармакологии и терапии животных. Воронеж, 1997.С. 181.
60. Сильвестров В.П., Караулов А.В., Ликов В.Ф. Иммуномодулирующая терапия при пневмониях затяжного течения //Сов. медицина. 1983. № 7. С. 1418.
61. Руда Н.І. Показники природної резистентності у телят здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію //Вет. медицина України. 2000. № 4. С. 3839.
62. Пунин А.А., Дьяков М.Ю., Фаращук Н.Ф. Содержание свободной и связанной фракций воды и адгезивные свойства мокроты у больных острыми очаговыми пневмониями //Тер. архив. Т. 63, № 3. 1991. С. 3739.
63. Об этиологии и патогенезе инфекционно-воспалительного процесса в бронхах при хроническом бронхите /Н.В.Путов, Н.И.Александрова, Л.А.Вишнякова, Н.В.Яковлева //Тер. архив. 1991. Т. 63, № 3. С. 4448.
64. Loper-Vidriero M.T., Reid L. Diseases of lungs //Europ. J. Resp. Dis. 1980. Suppl. 110. P. 2126.
65. Чернуха В.К., Юрченко Л.И. Характеристика, профилактика и лечение незаразных болезней телят в условиях промышленных комплексов //Сб. науч. тр. Харьковского СХИ. 1980. Т. 269. С. 2228.
66. Cooper A., White D., Matthay R. Langs and other organs //Amer. Rev. resp. Dis. 1988. Vol. 133. P. 488505.
67. Murray Z. Nadel I. Pneumonia //Respiratori Medicine. New York, 1989. Vol. 51. P. 273275.
68. Колодкина Л.А., Шкляревич Н.А., Довнар Т.Е. Хемотаксис, фагоцитоз и метаболическая активация лейкоцитов у больных острой пневмонией //Тер. архив. 1991. Т. 63, №3. С. 2730.
69. Арбаев К.С. Патоморфология хронической неспецифической пневмонии овец //Патоморфология, патогенез и диагностика болезней с/х животных. М., 1980. С. 7980.
70. Bertoni-Dino F. Patologia respiratoria dei giovani bovini da carne. G. allwat, 1977. an. 27. № 4. P 2731.
71. Стефанюк Н.Ф. Состояние реактивности бронхов у больных первичной и повторной пневмонией //Лік. справа. Врачеб. дело, 1998. № 3. С. 6264.
72. Григорян С.М., Манасян А.В. Изменение внешнего дыхания у телят при бронхопневмонии //Ветеринатия. 1998. № 7. С. 4749.
73. Irons A., Apfelbach G. Aspiration bronchopneumonia with special refe-rence to aspiration of stomach content //LAMA.1990. Vol. 115, № 8. P. 584587.
74. Lowiman B., Wataon G. Pneumonia in young sucided calves //Farm. Build. Progr. 1981. Vol. 63. P. 78.
75. Neffson A.W. Acute laryngotracheo-branchitis. New York, 1989. P. 15.
76. Краснокутский С.В., Снопков Ю.П. Вариабельность сердечного ритма при пневмонии //Вречеб. практика. 2000. № 1. С. 4245.
77. Волынцева В.А., Косицкий Г.И., Куприянов В.С. О регуляции взаимосвязи вентиляции и кровообращения в лёгких //Кардиология. М., Медицина. 1975. № 8. С. 127132.
78. Левченко В.И. Нарушение функций щитовидной железы и минерального обмена при бронхопневмониях у телят: Автореф. дисс. канд. вет. наук: 16.00.01 /Белая Церковь, 1970. 24 с.
79. Костына М.А. Нарушение и восстановление внешнесекреторной функции поджелудочной железы при бронхопневмонии у телят: Автореф. дисс. канд. вет. наук: 16.00.01 /Белая Церковь, 1968. 21 с.
80. Федюк В.И. Почечная недостаточность при бронхопневмонии у телят, патогенез и лечение: Афтореф. дисс. канд. вет. наук: 16.00.01 /Белая Церковь, 1967. 24 с.
81. Нагашян О.З. Динамика белков сыворотки крови телят при различном течении бронхопневмонии //Ветеринария. 1990. № 1. С. 4950.
82. Нагашян О.З., Галоян П.С. Содержание липидов в крови телят при острой бронхопневмонии //Ветеринария. 1988. № 11. С. 5455.
83. Нагашян О.З., Григорян Г.С., Хачикян А.Р. Изучение углеводного обмена при острой бронхопневмонии //Ветеринария. 1987. № 10. С. 4647.
84. Каримова А.Ш. Показатели углеводного и липидного обменов при лечении телят, больных бронхопневмонией: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.01 / Казань, 1991. 22 с.
85. Козій Н.В. Стан деяких показників білкового обміну у телят, хворих на бронхопневмонію //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 13, ч. 2. Біла Церква, 2000. С. 6770.
86. Шугам Н.А., Коробов А.В., Плахотина Л.М. Определение белкового состава, катехоламинов и сахара в крови у здоровых и больных бронхопневмонией животных //Проблемы биологии и патологий с.-х. животных: Сб. науч. тр. /Моск. вет. акад. М., 1987. С. 1214
87. Кременцов Г.В., Мешков В.М. Динамика гуморальных факторов защиты в процессе лечения больных бронхопневмонией овец //Актуал. вопр. ветеринарии. Оренбург, 1997. С. 1415.
88. Регуляция имунного гомеостаза /А.М.Алексеева, О.М.Ефремов, Л.П.Панина и др. Л.,1982. С. 121122.
89. Лазарский Э.Г. Методы определения и метаболизм металлобелковых комплексов //Итоги науки и техники. ВИНИТИ. Биологическая химия, 1990. Т. 41. 198 с.
90. Медников Б.Л. Состояние гемостаза у больных острой пневмонией молодого возраста //Клин. медицина. 1986. № 8. С. 7176.
91. Шик Л.Л. Легочный газообмен. Газы и кислотно-щелочное состояние крови //Руководство по клинической физиологии дыхания Л.: Медицина, 1990. С. 109233.
92. Мукоцилиарный транспорт при хронической пневмонии у детей /Е.В.Климанская, Н.Ю.Выренкова, Е.В.Андрюшенко и др. //Педиатрия. 1994. № 2. С. 2125.
93. Потович Ю.Ю. Перекисне окислення ліпідів, активність антиоксидантної системи і нуклеопротеїдного обміну у хворих на хронічний обструктивний бронхіт та гостру пневмонію вірусної та бактеріальної етіології: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.27 /Ін-т фтізіарії і пульмопології ім. Ф.Г.Яновського АМН України. К., 1997. 20 с.
94. Марусенко А.В., Кочетов А.М., Семенко И.Ф. Ранняя диагностика гемодинамических расстройств малого круга кровообращения у больных с хроническими неспецифическими заболеваниями лёгких //Врачеб. дело.1977. №12. С. 8387.
95. Тыркасова В.М. Некоторые обменные нарушения при острой пневмонии //Врачеб. дело. 1977. № 12. С. 8789.
96. Шпак Б.Ю. Баланс некоторых микроэлементов и активность металлоферментов у больных острой пневмонией //Клин. медицина. 1979. № 4. С. 4143.
97. Куликова М.М., Белова Е.В., Беляков В.А. Обмен железа у детей с заболеваниями бронхолегочной системы //Актуальные вопросы анемий. Тез. докл. Уфа, 1989. С. 4143.
98. Сахацкий И.М. Внутрилегочное введение антибиотиков при бронхопневмонии телят //Ветеринария. 1989. № 5. С. 5960.
99. Дурдыев С.М. Опыт лечения бронхопневмонии у ягнят //Ветери-нария. 1986. № 8. С. 66.
100. Коржуев П.А. Гемоглобин //М.: Наука, 1964. С. 2124 .
101. Bishop C.Surgenor D.M. The Aed Blood Cells //Aead. Press, New York 1964. P. 450452.
102. High resolution of multiple form of red blood cell enzymes using a touapearl DEHE 650S /V Stocche., L Masat., B Biagiarelli. еt al. //Prep. Biochem. 1992. Vol. 22, № 1. P. 1140.
103. Рябов С.И., Шостка Г.Д. Молекулярно-генетические аспекты эритропоэза. М.: Медицина, 1973. 273 с.
104. Симбирцев С.А., Беляков Н.А., Ливчак М.Я. Изолированное лёгкое. Л.: Медицина, 1983. 224 с.
105. Клиорин А.И., Тиунов Л.А. Функциональная неравнозначность эритроцитов //Л.: Наука, 1974. 148 с.
106. Никольская Н.В., Новиков В.Е. Распределение эритроцитов сельскохозяйственных животных по гемолитической стойкости и плотности //Проблемы биологии и патологий с.-х. животных: Сб. науч. тр. /Москов. вет. акад. М., 1987. С. 4044.
107. Федоров Н.А. Нормальное кроветворение и его регуляция //М.: Медицина, 1976. 543 с.
108. De Bruijn E. A., Driessen O. Erythrocytes: the relevancy of an ignored blood compartment: [Abstr] 4th Int. Symp. Prug Anal Liege, 58 May, 1992 //J. Pharm. Belg. 1992. Vol. 47, № 2. P. 234237.
109. Аврамова Т. В., Титова Н. М., Маханько Е. А. Содержание лактата и пирувата при старении эритроцитов как функция интенсивности гликолиза //Биоэнерг. и структур. аспекты гомеостаза в изолир. системах и организме. Красноярск. 1987. C. 4045.
110. Dice J. F. Cellular and molecular mechanism of aging //Physiol. Reviews. 1993. Vol. 73, № 1. P. 149159.
111. Koli K., Keski-Oja J. Cellular senescence //Annals of Medicine, 1992. Vol. 24, № 2. P. 313318.
112. Marikovsky Y., Fichelson Z. Reduced cR1 expression on aged human erythrocytes: Immunoelectron microscopic and functional analysis: Abstr. I st Meet. Eur. Haematol. Assoc., Brussels, 25 June 1994 //J.Brit. Haematol. 1994. Vol. 87. Suppl. № 1. P. 148150.
113. Schmidt W., Böning D., Braumann K. M. Red cell age effects on metabolism and O2-affinity //Resp. Physiol. 1987. Vol. 68. P. 215217.
114. Felipe A., Vinas O., Remesar X. Changes in alanine and glutamine transport during rat red blood cells maturation //Bio sci. Repts. 1993. Vol. 12, № 1. P. 4756.
115. Langdon Robert G., Holman Virginia P. Immunological evidence that band 3 is the major glucose transporter of the human erythrocyte membrane //Biochim. et biophys. acta. M., 1988. Vol. 163, № 1. P. 2332.
116. De Gier J. Permeability barriers formed by membrane lipids //Bio-electrochem. and Bioenerg. 1992. Vol. 27, № 1. P. 110.
117. Lockshin R.A., Beaulation J. Cell death: guestions for histochemists concerning the causes of the various cytological changes //Histochem. J. 1981. Vol. 13. P. 659666.
118. Oxidative lesion to membrane proteins in senescent erythrocytes /A.Brovelli, C.Seppi, A.M.Costellana, M.R.DeRenzis et al. //Biomed. biochim. acta 1990. Vol. 49, № 23. P. 218223.
119. The binding of a poly clonal antibody against human band 3 to in vitro aged erythrocytes /M.Klinger, K-J.Halbhuber, W.Lins, H.Feuerstein //Acta histochem. 1990. Vol. 88, № 1. P. 7176.
120. Suzuki T., Dale G. L. Membrane proteins in senescent erythrocytes //Biochem. J. 1989. Vol. 257, № 1. P. 3741.
121. Burwell E. L., Brickley B. A., Finch C. Erythrocyte life span in small animals. Comparision of two methods employing radioiron //Amer. J. Physiol. 1953. Vol. 172, № 4. P. 718723.
122. Мосягина Е. Н. Эритроцитарное кроветворение в норме и при патологии. М.: Медгиз, 1962. 269 c.
123. Life span of thrombocytes and erythrocytes in normal and thrombocytopenic calve /N.S.Mizuno, V.Perman, F.Bates et al. //Blood. 1959. Vol. 14, № 4. P. 708719.
124. Brown I. W., Eadie G. S. An analytical study of in vivo survival of limited population of animal red blood cells tagged with radioiron //J. Gen. Physiol. 1953. Vol. 36, № 2. P. 327343.
125. Rapoport S., Leubering J. The formation of 2,3-difosphoglycerate in rabbit erythrocytes: The existance of a diphosphoglycerate mutase //J. Biol. Chem. 1950. Vol. 183, № 2 P. 506516.
126. Bunn H.W., Jande J.H. Control of hemoglobin function within the red cell //The New Engl. J. of Med. 1970. Vol. 282, № 25. P. 14141421.
127. Dyce B.J., Bessman S.P. A rapid nonenzymatic assay for 2,3-diphosphoglycerate in multiple specimens of blood //Environmen tal health. 1973. № 2. P. 205207.
128. Стерины, связанные с белками плазмы крови и мембранами эритроцитов при гипокинезии /В.П.Вендт, Л.Г.Кондратьева, Н.Н.Говсеева и др. //Космич. биология и авиакосмич. медицина. 1979. Вып. 2. С. 4347.
129. Baztosz G. Agaig of the erytricyte. IV Spinlafel studies of membrane lipids, proteins and permeability //Biochim. et biophys. acta. 1981. Vol. 644, № 1. P. 6973.
130. Chopenic K.P., Waldman S.A. Membrane lipids and differentiation //Teratogenesis and Reproductive Toxicol. Berlin e.s. 1983. P. 93111.
131. Аматуни В.Г., Сафарян М.Д. Перекисное окисление липидов и некоторые показатели антиоксидантной системы у больных острой пневмонией //Журн. эксперим. и клин. мед. АН АрмССР. 1982. № 5. С. 414418.
132. Перекисное окисление липидов и активность СОД в эритроцитах крови при пневмониях у детей раннего возраста /Б.Я.Резник, В.С.Бирюков, Р.М.Налбандаян и др. //Педиатрия. № 9. С. 1619.
133. Borochov H. The effect of phospholidyleholine to sohingomyeline mole ratio on the dynamic properties of cheer erytrocyte membrane //Biochim. et Biophys. acta. 1977. Vol. 470, № 3. P. 352388.
134. Болдырев А.А. Введение в биохимию мембран. М.: Колос, 1986. 112 с.
135. Влияние спектра липопротеидов плазмы крови на уровень холестерина мембран эритроцитов /Т.И.Торховская, Э.М.Халилов, Е.С.Фортин-ская и др. //Вопр. мед. химии. 1985. Вып. 31, № 4. С. 8387.
136. Masiak S.J., Le Fevte P.G. Effect of membrane Steroid modification on human erythrocyte glucose transport //Arch. Biochem. and Biophys. 1977. Vol. 162, № 2. P. 442446.
137. Deuticke B., Kuska C., Changes of nonelectrolyte permeabiliti in cholesterol loadede erythrocytes //Biochem. et biophys. acta. 1976. Vol. 433, № 3. P. 638653.
138. Kutchai H., Cooper R.A., Firster R.E. Erythrocyte water permeability. The effect of anaesthetic aleonds and alterations in the lewel of membrane сholesterol //Biochem. et biophys. acta. 1980. Vol. 600, № 2. P. 542552.
139. Бланк М. Молекулярные основы эластичности и прочности мембран //Мембраны и болезнь. М.: Медицина, 1980. С. 90100.
140. Gratzer W.B. The red cell membrane and its cytoskeleton //J.Biochim. 1981. Vol. 198, № 1. P. 18.
141. Chasis J.A., Mohandas N., Shohet S.B. Erythrocyte membrane rigidity induced by glycophorin A and skeletel proteins //J.Clin. Invest. 1985. Vol. 75, № 6. P. 19191926.
142. Курбанов Р.З. Иммунологические показатели телят при хронической пневмонии //Иммунодефициты сельскохозяйственных животных: I Всерос. науч. конф. М., 1994. С. 1416.
143. Кориков П.Н. Неспецифическая бронхопневмония телят и этиопатогенетический метод лечения // Ветеринария. 1983. № 7. С. 5861.
144. Кондрахин И.П. Некоторые итоги изучения внутренних болезней животных //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 5, ч. 1. Біла Церква, 1998. С. 1015.
145. Красников Г.А., Цымбал А.М. Эффективность применения иммуномодулирующих препаратов для комплексного лечения бронхопневмоний у телят //Ветеринария: Межведом. науч. сб. К., 1987. Вып 62. С. 69.
146. Крячко О.В., Долгий О.Д. Влияние тимогена на эритропоэз при неспецифической бронхопневмонии поросят //Ветеринария. 1994. № 12. С. 1011.
147. Ковбасенко М.Ф. Патогенез, терапия и профилактика бронхопневмоний телят и поросят: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.01 /М., 1956. 34 с.
148. Ковбасенко М.Ф. Пенициллинотерапия при бронхопневмонии телят //Ветеринария. 1951. № 12. С. 3334.
149. Брылин А.П. Новое поколение препаратов ветеринарной практике //Ветеринария. 2001. № 2. С. 1415.
150. Вечеркин А.С., Орлов А.В. Амоксиклав возрождённая сила пенициллинов //Ветеринария. 2000. № 5. С. 1416.
151. Волинець Г.В., Яремчук М.С., Романенко С.В. Егоцин препарат ефективний і вигідний //Вет. медицина України. 1996. № 7. С. 33.
152. Маленький І.А. Лікувально-профілактична ефективність фармазину 200 при неспецифічній бронхопневмонії телят та його вплив на деякі імунобіологічні показники крові //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 8, ч. 1. Біла Церква, 1999. С. 160163.
153. Гельцер Б.И., Рубалик И.А., Семисотова Е.Ф., Крамар А.В. Макролидный антибиотик ровамицин при лечении пневмоний //Тер. архив. 1996. Т. 68, № 12. С. 2225.
154. Wise R., Labro M. T., Carbon C. Rovamicinum //Drug. Invest. 1993. Vol. 6. Suppl. 6. P. 4951.
155. Соболіна О., Кобиш З. Досвід застосування мікотилу при масовому захворюванні телят на бронхопневмонію //Вет. медицина України. 1996. № 9. С. 26.
156. Чусова Г.Г., Золотарёв А.И., Сулейманов С.М. Влияние хиноксидина на показатели крови при бронхопневмонии телят бактериальной этиологии //Экологические аспекты эпизоотологии и патологии животных: Междунар. науч.-производ. конф. (г. Воронеж, 19-21 мая 1999 г.). Воронеж, 1999. С. 432433.
157. Золотарёв А.И., Чусова Г.Г., Першина С.И. Терапевтическая эффективность фуракона при бронхопневмонии телят бактериальной этиологии //Экологические аспекты эпизоотологии и патологии животных: Междунар. науч.-производ. конф. (г. Воронеж, 19-21 мая 1999 г.). Воронеж, 1999. С. 150151.
158. Романенко С., Башара А. Енроксил антибіотик першого вибору // Вет. медицина України. 1996. № 9 С. 27.
159. Застосування енроксилу та імунокоректора РБС при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію /В.Ю.Чумаченко, В.С.Січкар, А.О.Макарін та ін. //Вет. медицина України. 1999. № 6. С. 31.
160. Дацюк В. Енроксил це дійсно сила //Вет. медицина України. 1999. № 3. С. 41.
161. Aerosol application Natriy citofuri /Sustronck B., Deprez P, Muyle E. et al. Res. in Veter. Sc. 1995. Vol. 59. № 3. P. 267271.
162. Czernowysy-Furowicz D., Furowicz A. Treatment pneumonia //J. Veterinaria. Olsztyn, 1996. № 23. P. 4548.
163 Hyslop D. Lokafarb in pneumonia treatment //Amer. J. Med. 1992. Vol. 92. W6a. P. 655695.
164. The influence of nifedipin (Corinfar) on pulmonare hypertension in chronic obstructive lund disease /J. Schauer, H. Ors