МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНОГО КІСТКОВОГО МОЗКУ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОГО НА ЗАБРУДНЕНІЙ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЇ : Морфофункциональная характеристика красного костного мозга молодняка крупного рогатого скота, выращенного на загрязненных радионуклидами территориях

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНОГО КІСТКОВОГО МОЗКУ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОГО НА ЗАБРУДНЕНІЙ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЇ
  • Альтернативное название:
  • Морфофункциональная характеристика красного костного мозга молодняка крупного рогатого скота, выращенного на загрязненных радионуклидами территориях
  • Кол-во страниц:
  • 146
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ імені С.З. Ґжицького
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
    імені С.З. Ґжицького





    На правах рукопису




    СТРОНСЬКИЙ ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ


    УДК: 631.438:636.09.611



    МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНОГО КІСТКОВОГО МОЗКУ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОГО НА ЗАБРУДНЕНІЙ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЇ



    16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук




    Науковий керівник:
    Урбанович Павло Павлович
    доктор ветеринарних наук, професор



    ЛЬВІВ 2003








    ЗМІСТ
    ВСТУП ............................................................................................................ 4
    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .................................................................................. 11
    1.1.. Загальна характеристика імунної системи великої рогатої худоби .................................................................... 11
    1.2.. Клітини імунної системи................................................................... 16
    1.3.. Морфофункціональна характеристика кісткового мозку................. 18
    1.4.. Вплив радіаційного опромінення на організм ................................. 22
    1.5.. Вплив радіації на кістково-мозкове кровотворення ........................ 29
    1.6.. Заключення по огляду літератури..................................................... 34
    РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ..................................................... 36
    РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................... 44
    3.1.. Радіологічна характеристика господарств, з яких походили дослідні тварини ................................................... 44
    3.2. Результати гематологічних досліджень ........................................... 48
    3.3. Морфологічна характеристика червоного кісткового мозку .......... 60
    ....... 3.3.1. Гістологічна і морфометрична характеристика кісткового
    ....... мозку ...................................................................................... 60
    ....... 3.3.2 Морфологічні показники стернального пунктату ................... 75
    3.4. Результати цитохімічних досліджень кісткового мозку та крові .... 85
    РОЗДІЛ 4
    АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ..................... 93
    ВИСНОВКИ ................................................................................................. 115
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .................................................................. 117
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................... 118
    ДОДАТКИ ................................................................................................... 146







    Вступ

    Актуальність теми. Друга половина XX століття внаслідок розвитку атомної енергетики, створення атомної промисловості, медичної та побутової радіаційної апаратури внесла в середовище існування безперервно наростаючу кількість штучних радіоактивних речовин. Забруднення Землі цими речовинами в результаті випробувань ядерної зброї, аварій на атомних електростанціях і підводних атомних човнах, призвело до виникнення регіонів із підвищеним рівнем радіації [18, 36, 135, 193, 243].
    Після аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивного забруднення зазнали значні площі сільськогосподарських угідь, що призвело до забруднення радіонуклідами рослин і тварин. За оцінками спеціалістів у навколишнє природне середовище було викинуто близько 50 МКі різних радіонуклідів. При охолодженні хмари радіоактивного викиду атоми радіоцезію та інших летких радіонуклідів конденсувались на частинках води, пилу, будівельних матеріалів тощо [104]. Тому одним із негативних наслідків аварії виявилось радіоактивне забруднення природних і напівприродних екосистем, а також сільськогосподарських угідь. За даними наукового звіту Міжнародної програми з досліджень медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, які проводила Всесвітня Організація Охорони Здоров’я, територія України площею 3,7 млн. га має поверхневе забруднення ґрунту цезієм 137 більше як 37 кБк/м2. Утримання тварин на забруднених радіонуклідами територіях, годівля кормами місцевого походження піддає їх організм постійному зовнішньому та внутрішньому опроміненню. Радіонукліди по ланцюгу земля рослини тварини надходять також і в організм людини, впливаючи на його життєдіяльність [28, 123, 152].
    Комплекс радіаційного і технологічних стресів, що постійно нега­тивно впливають як на функціональний стан організму дорослих тварин, так і одержаних від них нащадків, становить загрозу розвитку тваринництва в забруд­нених радіонуклідами регіонах. У зв’язку з цією надзвичайно важливою проблемою ветеринарної медицини є вивчення впливу іонізуючої радіації на організм тварин, які постійно знаходяться на забрудненій території [29, 47, 79, 90].
    Широкомасштабні дослідження біологічної дії іонізуючої радіації почали проводитись у 50-х роках XX ст. внаслідок виникнення та застосування ядерної зброї. Проте, довший час основна увага приділялась експериментальному вивченню впливу високих доз радіації на організм. Актуальність вивчення стану біологічних об’єктів при променевій хворобі підтверджені вітчизняними та зарубіжними дослідниками [42, 53, 58, 60, 80, 202, 223, 226]. В той же час, довготривалий вплив малих доз радіоактивного опромінення на організм тварин, його системи та органи вивчено недостатньо.
    Дослідженнями встановлено, що радіоактивне опромінення суттєво впливає на гістоморфологічну структуру тканин і органів, супроводжується значними альтеративними змінами в тканинах і характеризується різними стадіями пошкодження клітин [10, 29, 40, 50, 132, 135, 137].
    Ступінь і стабільність змін в тканинах і органах прямо залежить від дози опромінення й тривалості дії іонізуючої радіації. Поряд з тим, дані про дію постійного малоінтенсивного випромінювання на організм тварин в природних умовах у літературі зустрічаються рідко. Крім того, більшість цих досліджень проведено на лабораторних тваринах із використанням рентгенівського опромінення, або на основі штучного ентерального введення радіоізотопів. У зв’язку з тим представляє інтерес вивчення морфологічних змін у тканинах і органах тварин, які вирощуються в умовах підвищеного радіаційного фону, спричиненого аварією на ЧАЕС, де окрім зовнішнього діє й внутрішнє опромінення, що викликається споживанням тваринами корму, води, повітря, забруднених радіоактивним пилом. Сумарне опромінення має значно вищий поражаючий ефект ніж окремі його складові [10, 70, 75, 138, 147].
    Клітини гемопоезу вважаються критичними популяціями при дії іонізуючого опромінення. Червоний кістковий мозок належить до найбільш радіочутливих, а зміни в кровотворній та імунній системах можуть служити одним із об’єктивних показників стану опроміненого організму [53, 55, 135, 155]. Проте, дані про вплив на них іонізуючого випромінювання при цьому неоднозначні і часто суперечливі.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової теми ”Вивчення морфологічних змін в органах і тканинах великої рогатої худоби, яка постійно знаходиться на радіоактивно забрудненій місцевості”, яку розробляє колектив кафедри патологічної анатомії та гістології Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора П.П. Урбановича. Державний реєстраційний номер 0101U 008302.
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи було визначення морфофункціонального стану кісткового мозку молодняку великої рогатої худоби, який постійно знаходився в умовах ІІІ зони радіоактивно забрудненої місцевості.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:
    визначити ступінь забрудненості радіонуклідами сільськогоспо­дар­ських угідь, тваринницьких приміщень та кормів у господарствах, з яких відбирались дослідні тварини;
    встановити прижиттєвий рівень радіоактивності дослідних тварин;
    вивчити морфологічні показники червоного кісткового мозку в різних ві­ко­вих групах клінічно здорового молодняку великої рогатої худоби, ви­ро­щеного на радіоактивно забруднених територіях;
    з'ясувати морфологічні показники крові різних вікових груп клінічно здорового молодняку великої рогатої худоби з території, забрудненої радіонуклідами;
    визначити морфологічні показники червоного кісткового мозку та крові клінічно здорового молодняку великої рогатої худоби (за принципом аналогів), вирощеного на екологічно чистих щодо радіоактивного забруднення територіях (контроль).
    Об’єкт дослідження довготривалий вплив малих доз іонізуючого опромінення на кровотворну та імунну системи молодняку великої рогатої худоби.
    Предмет дослідження морфофункціональний стан червоного кісткового мозку та крові молодняку великої рогатої худоби, вирощеного в умовах ІІІ зони радіоактивного забруднення.
    Методи дослідження клініко-анатомічні (визначення загального клінічного стану тварин); гістологічні та цитологічні (оцінка мікроскопічної будови та морфологічних змін клітинних елементів, визначення клітинного складу кісткового мозку); морфометричні (визначення структурно-функціональних одиниць органу та встановлення їх абсолютних показників); цитохімічні (виявлення та якісна оцінка окремих хімічних сполук у певних структурах клітин); гематологічні (визначення морфологічних та імунологічних показників крові); радіологічні (визначення ступеня радіоактивного забруднення об’єкту дослідження, а також факторів, які мали безпосереднє відношення до нього); статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено вивчення морфофункціонального стану червоного кісткового мозку молодняку великої рогатої худоби різного віку, вирощеного на забруднених радіонуклідами територіях, під час якого встановлено абсолютні та відносні морфологічні показники червоного кісткового мозку і крові. З'ясовано деякі показники природної резистентності (кількість Т- і В-лімфоцитів, рівень бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові) у молодняку великої рогатої худоби. Виявлено кореляцію між змінами гематологічних показників і змінами морфофункціонального стану кісткового мозку у тварин на забруднених радіонуклідами територіях.
    Одержано патент України на винахід Спосіб оцінки негативного впливу радіації на організм молодняку великої рогатої худоби” за № 54982 А від 17.03.2003 року.
    Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати морфологічного та морфометричного досліджень червоного кісткового мозку та крові молодняку великої рогатої худоби, який зазнавав постійного впливу низьких доз радіоактивного випромінювання в природних умовах, значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про морфофункціональний стан кровотворної та імунної систем у сільськогосподарських тварин, вирощених на забруднених радіонуклідами територіях.
    Результати досліджень можна рекомендувати використовувати при розробці профілактичних і лікувальних заходів, застосуванні нових технологій утримання та годівлі молодняка великої рогатої худоби, який постійно знаходиться під дією малих доз іонізуючого випромінювання. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути включені до учбових програм і використані при вивченні розділу радіаційної патології сільськогосподарських тварин, а також у науково-дослідних роботах.
    Результати дослідження вже використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі на кафедрах нормальної анатомії, гістології, патологічної анатомії Національного аграрного університету (м. Київ), Державного агроекологічного університету (м. Житомир), Подільської аграрно-технічної академії, Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, у проблемній лабораторії фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, в лабораторії фармакології і токсикології Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, а також у Рівненській та Волинській державних лабораторіях ветеринарної медицини.
    Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно проводив підбір груп тварин, відбір дослідного матеріалу та його гістологічну і гістохімічну обробку, пошук і аналіз даних літератури, а також обробку одержаних результатів досліджень. Був розроблений алгоритм морфометричної оцінки кісткового мозку великої рогатої худоби. Провів морфологічні, морфометричні, гематологічні та окремі радіологічні дослідження (гамма-фон території господарств, прижиттєвий рівень радіоактивності тварин), узагальнив і проаналізував одержані результати досліджень. Весь обсяг роботи виконувався під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора Урбановича П.П.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи допо­відались, обговорювались і отримали схвалення на засіданнях кафедри патологічної анатомії і гістології, методичної ко­місії та Вченої ради Львівської національної ака­демії вете­ри­нарної медицини ім. С.З.Ґжицького (1999-2002), а також на науково-практичних конференціях : Міжнародна наукова конференція С.З. Ґжицький і сучасна аграрна наука” (м. Львів, 4-6 травня 2000 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва” (м. Вінниця, 19-20 жовтня 2000 р.); Міжнародна науково-практична конференція Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки ” (м. Львів, 4-6 жовтня 2001 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція ветеринарних патологів (м. Київ, 21-24 листопада 2001 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26-27 червня 2002 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26-27 червня 2003 р.)
    Публікація результатів дослідження. Результати досліджень викладені у 7 наукових працях, які опубліковані в журналах: „Ветеринарна медицина України” (1), збірниках „Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького” (5), збірнику наукових праць Вінницького державного аграрного університету (1).
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків.
    Дисертація викладена на 146 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 39 рисунками, 12 таблицями. Список використаної літератури включає 278 джерел, з яких 75 іноземних.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. При дослідженні червоного кісткового мозку і крові молодняку великої рогатої худоби, який народився та постійно утримувався на забруднених радіонуклідами територіях (щільність забруднення ґрунтів Cs137 1 15 Кі/км2, гамма фон 16 40 мкР/год, питома радіоактивність згодовуваних кормів: сіно 70-940 Бк/кг, солома 30 310 Бк/кг, концкорми 20 128 Бк/кг) виявлено морфологічні зміни, які краще були виражені у 18-24-місячних тварин.
    2. Під впливом малих доз іонізуючого випромінювання у червоному кістковому мозку молодняку великої рогатої худоби зменшується площа мієлоїдної тканини та щільність заселення її клітинними елементами. Поряд з тим, у тварин 6-7- і, особливо, 18-24-місячного віку з’являються вогнища збіднення мієлоїдної тканини клітинними елементами та розсмоктування кісткової тканини.
    3. У кістковому мозку тварин, які утримувались на забрудненій радіонуклідами території, виявляються ознаки омолодження гранулоцитарного та еритробластичного рядів і затримки дозрівання клітин; змінюється процентне співвідношення між клітинами; знижується кількість плазматичних клітин і зрілих нейтрофільних гранулоцитів; зростає загальна кількість еозинофільних і базофільних гранулоцитів, а також малодиференційованих клітин.
    4. Морфологічні показники крові молодняку великої рогатої худоби із забрудненої радіонуклідами території знаходились у межах фізіологічної норми, але у порівнянні з тваринами контрольних груп в них спостерігалось зниження загальної кількості гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів; у лейкоформулі зростала кількість лімфоцитів, юних і паличкоядерних нейтрофілів, знижувався рівень сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів і моноцитів (особливо у тварин 18 24-місячного віку).
    5. Поряд із кількісними змінами, у червоному кістковому мозку та крові в клітинах виявляли ознаки якісних змін, які свідчать про порушення їх функціональних властивостей. Інтенсивність виявлення нуклеїнових кислот була помітно нижчою у тварин, які утримувались на забруднених радіонуклідами територіях, хоча у 4-6-тижневих телят клітини еритробластичного ряду відзначались підвищеним вмістом нуклеїнових кислот.
    6. Відносна та абсолютна кількість Т- і В- лімфоцитів у тварин усіх вікових груп, які утримувались на забрудненій радіонуклідами території, була достовірно меншою. Бактерицидна активність сироватки крові з віком проявляла тенденцію до зниження, тоді як у контрольних тварин вона зростала (хоча у 4-6-тижневих дослідних телят вона була дещо вищою ніж у контролі). Лізоцимна активність сироватки крові була вищою у дослідних тварин і з віком проявляла тенденцію до зростання.
    7. Встановлено, що між динамікою гемопоезу в червоному кістковому мозку (процентна кількість клітин кісткового мозку на різних стадіях дозрівання) і морфологічними показниками периферійної крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів і рівень гемоглобіну в крові) існує корелятивний зв’язок.

    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    З метою підвищення імунної реактивності організму, а також для оцінки фізіологічного статусу організму молодняку великої рогатої худоби та при розробці лікувально-профілактичних заходів і одержання доброякісної продукції від тварин, які вирощуються на забруднених радіонуклідами територіях, необхідно:
    1. Визначати стан кровотворної та імунної систем використовуючи цитологічні, гістологічні і морфометричні дослідження червоного кісткового мозку.
    2. Результати дисертаційної роботи використовувати у науково-дослідній роботі та включити в програму навчання студентів на факультетах ветеринарної медицини, біологічних і зооінженерних, а також при написанні відповідних розділів підручників, монографій, довідникових посібників з питань морфологічної характеристики імунної та кровотворної систем тварин, які вирощуються в природних умовах підвищеного рівня радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Абдулов Н.Д. Клинико-рентгенологические и морфологические особен­нос­ти заживления переломов и динамика минерального обмена в кост­ной ткани при лучевой болезни : Автореф. дис д-ра мед. наук. Тби­лиси, 1968.- 33 с.
    2. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: Руководство. М.: Меди­ци­на, 1990.- 384 с.
    3. Агеев А.К. Т- и В-лимфоциты. Распределение в организме, функ­цио­наль­но-морфологическая характеристика и значение // Архив патол. 1976.- Т.36.- С. 3-11.
    4. Адамович В.А., Михелев В.П., Романов Г.А. Лейко- и лимфоцитарные реакции как фактор, характеризирующий популяционную резис­тент­ность // Гематол. и трансфузиология. 1998.- № 2.- С. 36-42.
    5. Адаптаційні можливості свиней у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС / Лясота В.П., Нікітенко А.М., Малина В.В. та ін. // Сільський господар. 1999.- № 11-12.- С. 47-49.
    6. Аклеев А.В. Иммунологические и цитогенетические последствия хрони­чес­кого радиационнго воздействия на организм человека: Автореф. дис... докт. мед. наук. М., 1995.- 45 с.
    7. Александровская О.В., Радостина Т.Н., Козлов Н.А. Цитология, гис­то­логия, эмбриология. М.: Агропромиздат, 1987.-448 с.
    8. Алесина М.Ю. Радиобиологические эффекты в различных органах и тка­нях животных в зоне радионуклидного загрязнения в результате аварии на ЧАЭС. К, 1994.
    9. Анализ эффектов действия малых доз ионизирующего излучения / Р.В. Ставицкий, Л.А. Лебедев, А.В. Мехеечев, Т.В. Жанина // Мед. техника. 2002.- № 2.- С. 37-42.
    10. Андреева Л.П. Состояние костномозгового кроветворения при хрони­ческом поступлении Sr90 // Радиоактивные изотопы во внешней среде и организме: Сборн. стат. под ред. Ю.И. Москалева. М.: Атомиздат, 1971. С. 116-119.
    11. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія.К.: Урожай, 1994.-128 с.
    12. Асташева Н.П., Дрозденко В.П. Особенности сезонных изменений со­сто­яния обмена веществ у крупного рогатого скота, содержащегося на территории загрязнённой радионуклидами // Тр. и.-та УНИИ. Киев.- 1993.- Вып. 3.- С. 164-171.
    13. Бабаева Е.В., Кирка К.В. Влияние экологических условий содержания на иммунологическую реактивность сельскохозяйственных животных // Тез. докл. 7 Всес. конф. по экологии и физиологии. Ашхабад, 1999.- С. 39.
    14. Бабак С.В., Самборська О.Я., Забивська О.А. Вплив малих доз радіації на деякі фізіологічні показники тварин // Тез. доп. Міжнар. конф. Навколишнє середовище і здоров’я” .- Чернівці.- 1993.- С. 64.
    15. Бабенко А.Ю., Мельник В.В., Терновой К.С. Состояние систем иммунитета и гомеостаза у жителей г. Киева через 6 лет после Чернобыльской аварии // 2-й Радиобиол. съезд: Тез. докл. Пущино, 1993.- Т.1.- С. 354.
    16. Бабич О.А., Вознюк В.Н. та ін. Чорнобильська катастрофа: проблеми та рішення. К.: Урожай, 1996.- 52 с.
    17. Барабой В.А. Ионизирующая радиация в нашей жизни. М.: Наука, 1991.- 217 с.
    18. Барабой В.А. От Хиросимы до Чернобыля. - К.: Наукова думка, 1991. 125 с.
    19. Барабой В.А. Популярная радиобиология. К.: Наукова думка, 1988. 189 с.
    20. Барабой В.А. Чернобыль: десять лет спустя. Медицинские последствия радиационных катастроф. К.: Чернобыльинтеринформ,- 1996.- 187 с.
    21. Барабой В.А., Орел В.Э., Карнаух И.М. Перекисное окисление и радиа­ция. К.: Наукова думка, 1991.- 256 с.
    22. Барта И. Селезенка.-Будапешт: Изд. АН Венгрия, 1976.-264 с.
    23. Белов А.Д., Киршин В.А. Ветеринарная радиология. М.: Агропром­из­дат, 1987.- 287 с.
    24. Береза В., Судаков М., Пацюк М. Діагностика і профілактика йодної не­достачі с/г тварин в біохімічних зонах України // Вет. мед. України. 2000.- № 1.- С. 30-31.
    25. Білогурова Л.В. Центральна та периферична гемодинаміка при ком­бінованому радіаційно-термічному ураженні та шляхи її корекції: Авто­реф. дис канд. біол. наук. К., 1996. 20с.
    26. Білько Н.М. Кровотворні клітини-попередники при радіаційному опро­міненні: Автореф. дис... д.-ра мед. наук. К., 1998.- 29 с.
    27. Богатых Б.А. Закономерности образования аберраций хромосом в лим­фоцитах у человека при нейтронном облучении в различных стадиях ми­то­тического цикла: Автореф. дисканд. биол. наук. К., 1984.- 19 с.
    28. Богданов Г.О., Бобяк Ю.Ю., Михайлов О.В. Екологоекономічні аспекти виробництва яловичини в забруднених радіонуклідами районах Полісся України // Наук. вісн. Львівської державної академії ветеринарної ме­дицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2000.- Т.2(№ 2), Ч.4.- С. 18-34.
    29. Борисевич Б.В. Етіологія, патогенез і патоморфологія остеодистрофії ве­ликої рогатої худоби: Автореф. дис... докт. вет. наук. Київ, 1999. 35с.
    30. Борисевич В.Б. Борисевич Б.В. Влияние радиации на скелет и костный мозг коров хозяйства третьей зоны // Современные проблемы ветери­нар­ной хирургии: Мат. междунар. научн.-практ. конф. Харьков, 1994. С.23 (тез.).
    31. Борисевич В.Б., Потоцкий Н.К., Борисевич Б.В., Мельникова Н.Н. Радиационная дистрофия, обусловленная аварией на Чернобыльской АЭС // Биол. опорно-двигат. аппарата: Материалы школы (Климентово, 22-26 сент. 1992 г.). Минздрав. Украины, Харьков, 1992. С.26-28.
    32. Борохов Д.З., Петров П.П., Кульмаханов А.В. Методические приемы оценки влияния загрязнения окружающей среды на заболеваемость на­се­ления // Сов. здравоохранения. 1990. №5. С. 23-27.
    33. Борткевич Л.Г., Масловская А.М., Рожкова З.А. и др. Функцио­ни­рование иммунорегуляторных механизмов в условиях облучения животных малыми дозами ионизирующей радиации // Тез. докл. Второго радиобиол. съезда. Пущино, 1993.- Т.ІІ.- С. 138-139.
    34. Булдаков Л.А. Проблемы токсикологии плутония. М.: Атомиздат, 1969.- 368 с.
    35. Булдаков Л.А. Радиобиология и радиационная гигиена // Радиобиология. 1991.- 31.- Вып.4.- С. 526-536.
    36. Булдаков Л.А., Демин С.Н., Косенко В.А. и др. Медицинские последствия радиационной аварии на Южном Урале // Мед. радиол. 1990.- Т. 35.- № 12.- С. 11-15.
    37. Бурлакова Е.Б. Отдаленные результаты интегрального воздействия малых доз и повреждающих факторов окружающей среды на жизнеспособность популяции // Бюл. центра общ. инф. по атомной энергии. 1997.- № 1.- С. 43-44.
    38. Бурлакова Е.Б. Эффект сверхмалых доз // Вестн. РАН. 1994- № 5.- С. 425-431.
    39. Бурлакова Е.Б., Голощанов А.Н., Горбунова Н.В. и др. Особенности биологического действия малых доз облучения // Радиац. биол. Радиоэкол. 1996.- Т. 36.- Вып. 4.- С. 610-631.
    40. Бурыкина Л.М., Власов П.А., Пономарева В.Л. Действие стронция-90 на кость и органы кроветворения у собак в хроническом эксперименте //Отдаленные последствия лучевых поражений / Сб. стат. под ред. Ю.И. Москалева. М.: Атомиздат, 1971.- С. 250-256.
    41. Бутенко З.А. Стволовые кроветворные клетки и лейкоз. К.: Наукова думка,-1978.-182 с.
    42. Бутомо Н.В. Трансплантация костного мозга при лучевых поражениях. Изд. Медицина, Ленинградское отделение, 1970.- 183 с.
    43. Вакай Т.С. Вплив малих доз іонізуючої радіації на показники адренергічної регуляції при фізичному навантаженні: Автореф. дис... канд. біол. наук. К., 1995.- 20 с.
    44. Василенко И.Я. Биологическое действие продуктов ядерного деления. Отдаленные последствия поражений // Радиобиология. Т.33.- Вып.3.- 1993.- С. 442-451.
    45. Вершигора А.Е. Общая иммунология К.: Вища школа, 1990.- 735 с.
    46. Взаимосвязь витаминов с микроэлементами и их роль в профилактике железодефицитных состояний / Насолодин В.В., Русин В.Я., Дворкин В.А. и др. // Гигиена и санитария. 1995.- № 1.- С. 26-29.
    47. Висоцький А.О. Вплив умов утримання на фізіологічний стан серцево-судинної системи і гемопоезу у корів господарств зони радіологічного контролю: Автореф. дис...канд.. вет. наук. Львів, 2000.- 21 с.
    48. Власов П. А., Квачева Ю.Е. Апоптоз клеток гемопоэтической ткани костного мозга при остром радиационном поражении человека и экспериментальных животных // Изв. РАН. (сер. Биол). 1999. - № 2. С.220-224.
    49. Влияние цинк-металлотиомеина на перекисное окисление липидов в клетках костного мозга грызунов / Л.Н. Котеров, З.А. Гребенок, Н.Б. Пушкарева, Н.В. Накольский // Радиационная биология. 1998.- № 3.
    50. Военная ветеринарная радиология и токсикология / Под ред. В.М. Караваева. М.: Военное издательство, 1990.- 374 с.
    51. Воєйкова І.М. Вплив постійного опромінення в Чорнобильській зоні відчуження на імунну систему експериментальних тварин та їх нащадків.: Автореф. дисканд. біол. наук. К.,1997. 26с.
    52. Волчков В.А. Закономерности поражения и восстановления стволовых клеток кроветворной ткани при старении облученных биологических объектов: Автореф. дисдокт. мед. наук. Л, ЦНИРИ МЗ СССР, 1991.- 35с.
    53. Волчков В.А. Неопухолевая отдаленная лучевая патология кроветворения у животных (Обзор лит.)/ Под ред. А.Л. Дударева и Т.И. Станжевской // Центр. науч.-исслед. рентгено-рад. ин.-т Мин. здрав. РФ Санкт-Петербург, 1992. 48с.
    54. Воронцова Т.В., Галицкая Н.Н., Подгородниченко В.К., Поверенный А.М. Антитела к микросомальному антигену щитовидной железы у детей Гомельской области // Экологические проблемы иммунологии и аллергологии. Минск.- 1990.- С. 58.
    55. Вороняк В.В. Оцінка біологічного статусу телят при постійному радіаційному навантаженні // Збірн. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту. Х.: РВВ ХЗВІ.- 2000.- Вип.6.- Ч.2.- С. 24-26.
    56. Вплив рентгенівського опромінення на активність фосфоліпази С, що гідролізує фосфатидилімозитол у лімфоцитах селезінки щурів //Вісн. Київського університету. Біологія. 1998.- № 29.- С. 12-14.
    57. Галицкая Н.Н., Елинов А.В. Состояние гуморального иммунитета у детей, проживающих на загрязнённых радионуклидами территориях // Здравохр. Белоруссии. 1992.- № 6.- С. 7-9.
    58. Геморрагический синдром острой лучевой болезни // Под ред. Т.К. Джаракьяна. Л.: Медицина, 1976.- 168 с.
    59. Гнатишак Р.-Є. А., Ільчишин О.С., Пащенко Н.І., Дворенкова О.М. Клініко-функціональна оцінка стану системи кровообігу в осіб, опромінених малими дозами іонізуючої радіації // Практич. медицина. 1997. №1-2. С. 57-59.
    60. Голубева Л.А. Влияние трансплантации костного мозга на течение острой лучевой болезни у собак: Автореф. дисканд. мед. наук. Л.- 1971.- 17 с.
    61. Грищук Г.П., Високос М.П. Порівняльна оцінка біологічної дії гумату натрію на організм телят залежно від способів його використання в зоні радіаційного забруднення // Вісн. Сумського державного аграрного університету. 1999. Вип. 4. С. 51-53.
    62. Губрий И.Б. Изменения иммунокомпетентных клеток под воздействием ионизирующей радиации // Цитология и генетика. 1994.- Т.28.- № 1.- С. 90-98.
    63. Губский В.И., Митряева Н.А., Шиханова М.А., Бакай Т.С. Характеристика некоторых адаптивных регуляторных систем у ликвидаторов в разные сроки после аварии на ЧАЭС // Тез. докл. науч.-практ. конф. Чернобыль и здоровье людей”, 20-22 апреля 1993г. Ч.2.- Киев.- 1993.- С. 89.
    64. Давыдов Б.И., Ушаков И.Б. Ионизирующие излучения и мозг: поведенческие и структурно-функциональные паттерны. М.: ВИНИТИ (Итоги науки и техники. Сер. Радиац. биол.- Вып. 8), 1988.- 336 с.
    65. Дедов В.И., Норец Т.А., Степаненко В.Ф., Деденков А.Н. Значение состояния нейроэндокринной системы в оценке нестохастических эффектов малых доз внутреннего облучения // Изв. Акад. СССР. Сер. биол. 1987.- 33.- С. 398-412.
    66. Демчук М.В., Висоцький А.О., Никитенко А.М. Вплив препарату КАФІ” на клініко-фізіологічний стан організму телят при вирощуванні в зоні радіоекологічного контролю // Наук. вісн. Національного аграрного університету. 1998.- Вип.12.- С. 144-147.
    67. Деркач М.П. Елементи статистичної обробки результатів біологічного експерименту. Вид.-во Львівського Держ. Університету, 1972.- 102 с.
    68. Десять лет после аварии на Чернобыльской АЭС. Национальный доклад Украины, 1996 год. Минчернобыль.- Киев, 1996.- 200 с.
    69. Деталізована поживність кормів та раціони годівлі корів в зоні радіоактивного забруднення Полісся України / Каранусь М.М., Славов В.П., Прістер Б.С. і ін. Житомир, 1994.- 284 с.
    70. Джикидзе Э.К., Куксова М.И., Косиченко Л.П. Изменения морфологических и цитогенетических показателей кроветворной системы у павианов гамадрилов при хроническом облучении в малых дозах // Радиобиология. 1981.- Т.21.- Вып. 5.- С. 705-711.
    71. Джуринська О.М. Стан антиоксидантних ферментів крові у дітей, які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС: Автореф. дис... канд. мед. наук. К., 1999.- 16 с.
    72. Длусская И.Г., Ушаков И.Б. Информативность показателей функционального состояния эритроцитов в оценке эффектов ионизирующего излучения // Авиокосм. и эколог. Медицина. 1998.- 32.- № 1.- С. 44-49.
    73. Долішняк О.І. Вплив іонізуючого опромінення на властивості і регуляцію активності GMP-та Са2+ кальмодулін-залежних протеїнокіназ лімфоїдних клітин щурів: Автореф. дисканд. біол. наук. К., 1998.- 16 с.
    74. Евец Л.В., Ляликов С.А., Орехов С.Д. Биологический эффект малых доз радиации на морфологический состав периферической крови // Радиобиология. 1992.- Т. 32.- Вып. 5.- 627-631.
    75. Ерофеева Л.М., Сапин М.Р., Григоренко Д.Е. Реакция различных клеточных популяций в тимусе мышей на однократное гамма облучение // Авиокосм. и экол. мед. 1998.- 32.- № 2.- С. 55-60.
    76. Ефимов В.И. Комбинированное воздействие длительного ионизирующего излучения и гипокинезии на систему кроветворения и лимфоидные органы крыс // Авиокосм. и екологич. мед. 1995.- Т.29.- вып.5.- С. 42-46.
    77. Жербин А.Е., Чухловин А.Б. Радиационная гематология. М.: Медицина, 1989.- 176 с.
    78. Жила М. Деякі аспекти радіоекологічної характеристики окремих господарств з ІІІ зони радіоактивного забруднення Рівненської області // Сільський господар. - № 5-6.- 1999.- С. 41-42.
    79. Жила М.І. Морфологічна характеристика органів імунної системи молодняка великої рогатої худоби, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості: Автореф. дис...канд. вет. наук. Київ, 2002.- 19с.
    80. Заволока А.А., Заволока Ан.А. Изучение состояния гемопоэза при лучевой болезни с использованием метода флуоресцентной микроскопии // Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту. Х.: РВВ ХЗВІ.- 2000.- Вип.6.- Ч.2.- С. 84-87.
    81. Загальна імунологічна реактивність корів чорно-рябої породи, які утримувались в зоні, забрудненій радіонуклідами / О.П. Колодинський, О.В. Козенко, Є.С. Гаврилець, М.В. Демчук // Зб. мат. Міжнародної наук. конф. (Харків, 24-26 вересня 1997 р.) Х.- 1997.- С. 210-211.
    82. Зак К.П., Киндзельский Л.П., Бутенко А.К. Большие гранулосодержащие лимфоциты в патологии. К.: Наукова думка, 1992. 164 с.
    83. Звітні матеріали радіологічного відділу Рівненської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини за 1996-2001 роки.
    84. Зедгенидзе Г.А. Радиация, процессы старения и продолжительность жизни // Биология старения. Л.: Наука, 1982. С. 130-140.
    85. Игнатова О.А., Никитина С.А. К вопросу о ранней диагностике нарушений сердечной деятельности у лиц, участвовавших в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Актуальные проблемы ликвидации последствий аварии на ЧАЭС: Тез. докл. Укр. научн.-практ. конф. Киев. 1992. С. 93.
    86. Изменение нейтрофилов у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС / Жиляев Е.Г., Гребенюк А.Н., Антушевич А.Е. и др. // Воен.- мед. журн. 1998.- № 2.- С. 26-30.
    87. Ильин Л.А., Балонов Л.А., Булдаков Л.А. Экологические особенности и медико-биологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС // Мед. радиол. 1989.- № 11.- С. 59-81.
    88. Ильин Л.А., Крючков В.П., Осанов Д.П. и др. Уровни облучения участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии // Радиацион. биол. Радиоэкол. 1995.- Т.35.- № 6.- С. 803-828.
    89. Ильязов Р.Г., Ларфениев Р.И., Михалусев В.И. Клинические, гематологические и биохимические показатели крупного рогатого скота после длительного пребывания в 30-ти километровой зоне после аварии на Чернобыльской АЭС. М., 1990.- 64 с.
    90. Иммунный статус КРС, подверженного длительному воздействию малых доз ионизирующего излучения / Бабкин В.Ф., Касич А.Ю., Нестеренко Е.С. и др. // Тез. докл. конф. Проблемы ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве пять лет спустя: итоги, проблемы и перспективы”. Обнинск, 1991.- Т.2.- С. 82-84.
    91. Иммунодефицитные состояния / В.Р. Гофман, Н.М. Калинина, С.А. Кетлинский и др. / Под ред. В.С. Смирнова и И.С Фрейдлин.- СПб.: Фолиант, 2000.-568 с.
    92. Иммунологические методы: Пер. с нем. / Под ред. Г. Фримеля. М : Медицина, 1987.- 472 с.
    93. Иммунология: Практикум / Е.У. Пастер, В.В. Овод, В.К. Позур, Н.Е. Вихоть / Под ред. Е.У. Пастера.-К.: Вища школа, 1989.-304 с.
    94. Иоффе В.И., Еоннесян-Зверкова Б.И. Общая иммунологическая реактивность организма. Л.: Медицина, 1979.- 184 с.
    95. Карпуть И.М. Гематологический атлас сельскохозяйственных животных. Мн.: Ураджай, 1986.- 183 с.
    96. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка. Минск: Ураджай, 1993.-288 с.
    97. Кириллова Е.Н., Манько В.М., Муксинова К.Н. Восстановление показателей гуморального иммунитета у мышей после длительного действия окиси трития // Иммунология. 1986.- № 2.- С. 38-41.
    98. Кириллова Е.Н., Петров Р.В. Функциональная способность клеточных систем иммунитета в отдаленные сроки после сублетального облучения // Радиобиология. 1986.- 26.- № 4.- С. 488-491.
    99. Киршин В.Н., Бударков В.А. Ветеринарная противорадиационная защита. М.: Агропромиздат, 1990.- 207 с.
    100. Киселева А.Ф. Морфофункциональные методы исследования в норме и при патологии. К.: Здоровье, 1988.- 165 с.
    101. Кичигин А.И. Изменение лимфоцитов крови мышевидных грызунов при хроническом облучении в ранние периоды онтогенеза // Морфология. 1998.- 113.- № 3.- С. 58.
    102. Клименко С.В. Костномозговое кроветворение у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС, перенесших острую лучевую болезнь (по данным миелограмм) // Врачебное дело. 1999.- № 1.- С. 25-27.
    103. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. и др. М.: Агропромиздат, 1985.- 285 с.
    104. Коваленко Л.И. Радиометрический ветеринарно-санитарный контроль кормов, животных и продуктов животноводства. К.: Урожай, 1987.- 89 с.
    105. Когл Дж. Биологические эффекты радиации: Пер. с англ. М.: Энергоатомиздат, 1986.- 184 с.
    106. Коляков Я.Е. Ветеринарная иммунология. М.: Агропромиздат, 1986. 272 с.
    107. Кононский А.И. Гистохимия. К.: Вища школа, 1976.- 280 с.
    108. Коноплянников А.Г. Радиобиология стволовых клеток. М.: Энергоатомиздат, 1984.- 119 с.
    109. Корчан М.І. Виділеня лімфоцитів з периферичної крові великої рогатої худоби // Ветеринарія. К.: Урожай, 1982.- вип.56.- С. 57-64.
    110. Котелевич В., Заїка С. Оцінка та шляхи покращення якості продуктів забою великої рогатої худоби в постчорнобильський у Житомирському регіоні // Ветеринарна медицина України. 2002.- № 6.- С. 32-33.
    111. Котелевич В.А., Олейник А.П., Федотов В.С., Бондарчук В.Н. Влияние разных уровней ионизирующего излучения на природную резис­тент­ность и некоторые показатели гомеостаза телят разных воз­раст­ных групп // Тез. докл. 2 междунар. конф. Проблемы сельскохозяйственной радио­эко­логии 10 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС.” 12-14 июня, 1996 г. Житомир, 1996. С.165­167.
    112. Кохан І. Імунологія: Підручник імунності, серології, імунохімії, імуногенетики. К.: УКСП Кобза, 1994.-444 с.
    113. Кравців Ю.Р. Т- і В-лімфоцити у корів різного віку та їх телят // Матер. Міжнар. конф.- Львів, 1997.- С. 337-339.
    114. Кравців Ю.Р., Маслянко Р.П. Формування імунної системи великої рогатої худоби в онтогенезі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 1999.-Т.1(№4).-С. 67-72.
    115. Назаров А.Г.Кризис в радиационной биологии или новые направления исследований //Вопр. ист. естествозн. и техн. 1997.- № 4.- С. 158-163.
    116. Кузин А.М. Проблема малых доз и идея гермезиса в радиобиологии // Радиобиология. 1991.- № 1.- С. 16-21.
    117. Кузнецов В.А. Динамика иммунных процессов при опухолевом росте. М.: Наука, 1992.- 340.
    118. Кузник Б.И., Васильев Н.В., Цибиков Н.Н. Иммуногенез, гемостаз и неспецифическая резистентность организма. М.: Медицина, 1989.- 320 с.
    119. Кузьмина Е.Г., Пантелеева Е.С., Неприна и др. Иммунологическое обследование населения, проживающего на территории Брянской области, загрязнённой радионуклидами //Проблемы смягчения последствий Чернобыльской катастрофы. Брянск.- 1993.- С. 257-259.
    120. Лабораторные методы исследования в клинике : Справочник / Под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина, 1987.- 368 с.
    121. Лезвинская Е.М. Иммунопатогенез злокачественных лимфом кожи // Вестн. дерматол. 1997.- №3.- С. 21-26.
    122. Мальцев В.Н. Количественные закономерности радиационной иммунологии. М.: Энергоатомиздат, 1983.- 88 с.
    123. Маменко О.М. Екологічні проблеми виробництва, переробки та забезпечення високої якості продуктів тваринництва // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. Вінниця, 2000.- Вип.8.- Т.1.- С. 3-8.
    124. Маслянко Р.П. Основи імунобіології. Львів: Вертикаль, 1999.-472 с.
    125. Маслянко Р.П. Особенности формирования лимфоидной ткани крупного рогатого скота // Мат. Всесоюз. конф. Гистологов.- Омск, 1986.- С. 42-47.
    126. Матишевская О.П., Слатвинская Е.А., Кучеренко Н.Е. Фосфолипаза А2 в биохимических реакциях лимфоцитов селезенки на рентгеновское излучение // Вопросы мед. химии. 1994.- Т.40.- № 2.- С. 28-31.
    127. Матішевська О.П. Закономірності розвитку інтерфазної загибелі лімфоцитів селезінки щурів за участю Са2+-залежних фосфоліпідних сигнальних систем після радіаційного ураження: Автореф. дис... д.-ра біол. наук. К.,1999.- 32 с.
    128. Медицинские последствия Чернобыльской аварии. Научный от
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины