ГІСТОМОРФОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ СОБАК В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ В УМОВАХ ПОЛІССЯ ЖИТОМИРЩИНИ : ГИСТОМОРФОЛОГИЯ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СОБАК В ПОСТНАТАЛЬНОМ период онтогенеза в условиях Полесья ЖИТОМИРЩИНЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Житомирський націнальний агроекологічний університет

На правах рукопису

ДУБОВИЙ АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ
УДК 619 : 636. 7 (477. 41 /. 42)
ГІСТОМОРФОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ СОБАК В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ В УМОВАХ ПОЛІССЯ ЖИТОМИРЩИНИ
16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор
ветеринарних наук, професор
Горальський Леонід Петрович

Житомир 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ4
ВСТУП..................................................................................................................... ..5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ................................................................................................................... ..11
1.1. Розвиток щитоподібної залози ..................................................................................................... ...11
1.1.1. Ембріональний розвиток щитоподібної залози .............................................................................................. ...11
1.1.2. Постнатальний період розвитку щитоподібної залози .13

1.2. Морфофункціональна характеристика щитоподібної залози у клінічно здорових тварин ..................................................................................................... 15
1.2.1. Гістологічна характеристика щитоподібної залози.15
1.2.2. Біохімія та біосинтез гормонів щитоподібної залози..............20
1.3. Вплив іонізуючого опромінення на організм тварин.25
1.3.1.Біологічна дія іонізуючого опромінення............................................................................................. ....25
1.3.2. Морфофункціональні зміни органів і тканин під дією іонізуючого випромінювання..31
1.4. Висновок з огляду літератури..........37
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ................................................................................................ 39
РОЗДІЛ З. РАДІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЙ, ДЕ НАРОДИЛИСЬ І УТРИМУВАЛИСЬ КОНТРОЛЬНІ ТА ДОСЛІДНІ СОБАКИ................................................................................................ 44
РОЗДІЛ 4. КЛІНІКО-БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС СОБАК, ВИРОЩЕНИХ В УМОВНО ЧИСТІЙ ТА В 3-Й ЗОНІ ЩОДО ЗАБРУДНЕННЯ РАДІОНУКЛІДАМИ ................................................................................................ ...........48
4.1. Результати клінічного дослідження собак.. ...48
4.2. Морфологічний і біохімічний склад крові собак контрольної групи.............51
4.3. Морфологічний і біохімічний склад крові собак дослідної групи.................................................................................................. .57

РОЗДІЛ 5. ГІСТОМОРФОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ СОБАК КОНТРОЛЬНОЇ ТА ДОСЛІДНОЇ ГРУП.....65
5.1. Гістологічна характеристика та морфометричні показники щитоподібної залози собак контрольної групи.................................................................................................... .90
5.2. Гістологічна характеристика та морфометричні показники щитоподібної залози собак дослідної групи.................................................................................................... .90
РОЗДІЛ 6. ПОКАЗНИКИ КОРЕЛЯЦІЇ..125
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ..128
ВИСНОВКИ............................................................................................................... .142
ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ............................................................................................................... .144
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................................................................... .145
ДОДАТКИ................................................................................................... 171

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АМ - абсолютна маса
Бк - беккерель
Гр - грей
ГЕС гранулярна ендоплазматична сітка
Г/л гіга на літр
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота
Кл/кг - кулон на кілограм
Кі - кюрі
М - середнє арифметичне
мкмоль/л мікромоль на літр
Р - рентген
РНК - рибонуклеїнова кислота
Т/л тера на літр
ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція
ЩЗ щитоподібна залоза
m - похибка середнього арифметичного
r - коефіцієнт кореляції

ВСТУП
Актуальність теми. Людина живе в природному середовищі поряд з численною кількістю видів тварин. Багато з них є для неї незамінними помічниками. Особливе місце займає собака. З давніх давен собака допомагав людині добувати їжу, у господарстві, охороняв майно тощо. До сьогодні виведено понад 400 порід собак, які відрізняються між собою зовнішнім виглядом, вміннями та здібностями.
Людство своєю діяльністю безпосередньо впливає на навколишнє середовище, змінює його, що позначається на здоров’ї тварин, їх чисельності, розміщенні тощо. Це зумовлює зміни природної рівноваги в біосфері [94]. Внаслідок науково-технічного прогресу, який в останні роки набуває значного прискорення, суспільство постійно розвивається, створюючи все, що допомагає людині в існуванні, полегшує діяльність: механізацію, технологізацію, автоматизацію, комп’ютеризацію тощо. Існують і негативні сторони такого прогресу: через неправильне поводження з такими технологіями виникають аварії, катастрофи світового масштабу [189].
Аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року, залишається, без сумніву, найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Внаслідок цієї аварії впродовж тижня в атмосферу потрапила значна кількість радіоактивного матеріалу. Радіаційна хмара, що містила цей матеріал, забруднила не лише територію довкола ЧАЕС, а й рознесла його далі [59]. Аварія призвела до забруднення значної території України [17, 84, 138, 145]. Одна з найбільш забруднених областей є Житомирська. 56,7 % території, що становить 16,1 тис. км2, було забруднено радіонуклідами [157, 188, 189, 190]. Викиди радіаційних речовин негативно вплинули на здоров’я людей та тварин.
Багатьма вченими досліджується вплив іонізуючого випромінювання на організм людини і тварин [13, 25, 139]. Існує думка, що малі дози іонізуючого випромінювання по-різному діють на організм людини і тварини. Деякі науковці вказують, що вони можуть спричинити шкідливий вплив [54, 157], інші вказують на високу біологічну активність [11, 126, 162, 166].
Важливу роль у функціонуванні організму має щитоподібна залоза, основна функція якої синтез кальцитонін, трийодтироніну і тироксину, які в свою чергу мають важливе значення у регуляції обміну речовин та енергії в організмі людини і тварин. Порушення функцій щитоподібної залози у людей та тварин призводить до розладів функціонування органів і систем організму. Внаслідок цього виникають різні захворювання, що згубно впливають на стан організму.
Патології, зумовлені порушенням її морфології і функції, є причинами багатьох хвороб тварин та людей. Тому особливу увагу слід звернути на морфофункціональну, гістохімічну характеристику щитоподібної залози, що дасть змогу з’ясувати багато важливих питань теоретичного і практичного значення. З кожним роком спостерігається зростання уражень щитоподібної залози, патології якої зустрічаються у 8 % дорослого населення земної кулі. Фоном для розвитку її патологій є незадовільна екологічна ситуація. Цей орган чутливо реагує на вплив різного виду несприятливих факторів зовнішнього середовища. Серед багатьох потенційно небезпечних впливів на щитоподібну залозу особливе місце займає радіаційний фактор, зокрема малі дози іонізуючого випромінювання, контакт з якими за останні десятиріччя значно підвищився [76, 132].
Таким чином, враховуючи важливість функціонування щитоподібної залози в постнатальний період онтогенезу, актуальним є вивчення впливу іонізуючого випромінювання на структуру та морфометричні показники.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики факультету ветеринарної медицини Житомирського національного агроекологічного університету: Вплив несприятливих чинників зовнішнього середовища на організм тварин”, номер державної реєстрації 0109U607544. Автор дисертації виконував розділ Встановити вплив іонізуючого випромінювання на організм тварин”.
Мета роботи. З’ясувати вплив іонізуючого випромінювання на гістоморфологію щитоподібної залози собак у постнатальному періоді онтогенезу.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1) визначити забрудненість радіонуклідами кормів, приміщень та території, де народились і постійно утримувались дослідні та контрольні тварини;
2) визначити вміст радіонуклідів у щитоподібній залозі тварин;
3) визначити морфологічний склад і окремі біохімічні показники крові клінічно здорових собак різних вікових груп, вирощених в умовно чистій та забрудненній радіонуклідами зонах;
4) з’ясувати гістоморфологію та провести морфометричні дослідження щитоподібної залози клінічно здорових собак різних вікових груп, вирощених в умовно чистій щодо радіоактивного забруднення зоні;
5) з’ясувати гістоморфологію та провести морфометричні дослідження щитоподібної залози клінічно здорових собак різних вікових груп, вирощених у третій зоні радіоактивного забруднення;
6) встановити корелятивні взаємозв’язки між масою тіла тварин і абсолютною масою щитоподібної залози у собак різних вікових груп.
Об’єкт дослідження тривалий вплив малих доз іонізуючого випро-мінювання на організм собак.
Предмет дослідження гістоморфологія щитоподібної залози у пост-натальному періоді онтогенезу в собак з умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зон.
Методи дослідження клінічні; анатомічні (макроскопічна будова органів); морфологічний склад крові (еритроцити і лейкоцити); біохімічні (гемоглобін, загальний білок, альбуміни, загальний білірубін, сечовина, креатинін); гістологічні (мікроскопічна будова органа на клітинному та тканинному рівнях); морфометричні (абсолютні і відносні показники органів та їх структурно-функціональних одиниць); радіологічні (цезій-137 в об’єктах дослідження); статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено, що іонізуюче випромінювання викликає зміни мікроструктури, абсолютних і відносних величин морфометричних показників щитоподібної залози у собак, зміни морфологічного та біохімічного складу їх крові.
З’ясовано, що в перші тижні постнатального періоду онтогенезу іонізуюче випромінювання спричиняє гіпофункцію щитоподібної залози (ЩЗ), діаметр її фолікулів у цуценят, що народилися і проживають у зоні радіоактивного забруднення, дещо збільшується порівняно з тваринами умовно чистої зони. Вперше виявлено, що у тварин місячного віку внаслідок впливу іонізуючого випромінювання діаметр малих, середніх та великих фолікулів щитоподібної залози зменшується порівняно з показниками у контрольних тварин. Це пояснюється появою ділянок активної проліферації тироцитів і утворенням великої кількості дрібних високоактивних фолікулів.
Тривала дія малих доз іонізуючого випромінювання негативно впли-ває на стан щитоподібної залози, що проявляється змінами її гістоструктури у собак 1, 2, 8-місячного, 1 та 34-річного віку, які характеризуються дегенерацією органа у вигляді інтерфолікулярного зоба.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про вплив малих доз іонізуючих випромінювань на (ЩЗ) тварин. Результати морфологічного, морфометричного дослідження (ЩЗ) рекомендується використовувати як тести під час діагностики її хвороб.
Впровадження наукових досліджень. Результати наукових дослід-жень використовуються в навчальному процесі та науково-дослідній роботі в лабораторії патоморфології Інституту епізоотології УААН; на кафедрах анатомії і фізіології тварин Південного Філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України Кримський агротехнологічний університет”; ветеринарно-санітарної експертизи і патологічної анатомії Білоцерківського національного аграрного університету; анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин та біотехнології Полтавської державної аграрної академії; патологічної анатомії і гістології, анатомії сільсько-господарських тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького; нормальної та патологічної анатомії і в проблемній науково-дослідній лабораторії фізіології та функці-ональної морфології продуктивних тварин Дніпропетровського державного аграрного університету; кафедрах морфології, фізіології та патології, внутрішніх хвороб і гігієни тварин Подільського державного аграрно-технологічного університету; гістології, цитології та ембріології, патологіч-ної анатомії Національного університету біоресурсів і природо-користування України; анатомії і ветеринарного акушерства Луганського національного аграрного університету; анатомії людини Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського; патологічної анатомії і гістології Вітебської академії ветеринарної медицини (Беларусь); патологічної анатомії та гістології ФДОУ ВПО Казанської державної академії ветеринарної медицини ім. М.Е. Баумана (Російська Федерація); гістології, анатомії і патанатомії Інституту ветеринарної медицини Омського ДАУ; анатомії домашніх тварин Державного аграрного університету Молдови.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовані літературні джерела, виконано експериментальні дослідження: клінічні, анатомічні, гістологічні, морфометричні, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів. Гематологічні дослідження виконані за консульта-тивної допомоги доктора ветеринарних наук В.П. Фасолі, радіологічні проводили в радіологічному відділі Житомирської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини та Житомирському обласному центрі радіологічного контролю спільно з кандидатом біологічних наук, старшим викладачем О.Ф. Дунаєвською.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і результати досліджень доповідались та схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми екології ветеринарної меди-цини Житомирщини” (м. Житомир, 2005 р.); Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (м. Дніпро-петровськ, 2005 р.); ІV Національному конгресі АГЕТ України (м. Алушта, 2006 р.); Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2008 р.); Актуальні проблеми сучасної морфології” (м. Житомир, 2008 р.); симпозіумі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України Морфогенез органів і тканин під впливом екогенних факторів” (м. Сімферополь-Алушта, 2008); конференції, присвяченій 80-річчю акаде-міка УАН, Нью-Йоркської АН і Російської АВН О.І. Кононського (м. Біла Церква, 2009 р.); Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2009); щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького колективу факультету ветеринарної медицини Житомир-ського національного агро-екологічного університету (20052009 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації та результати наукових досліджень викладено у 8 друкованих роботах, з них 6 статей опубліковано у фахових наукових виданнях: Вісник Білорцерківського державного аграрного університету” (1), Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького” (2), Вісник державного агроекологічного університету” (2), Вісник Дніпро-петровського державного аграрного університету” (1).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на основі анатомічних, гістологічних та морфометричних досліджень з’ясовано морфологію щитоподібної залози собак у постнатальному періоді онтогенезу. Показано негативний тривалий вплив іонізуючого випромінювання на гематологічні показники та морфологію щитоподібної залози, внаслідок чого виникають зміни (анемія, гіперфункція, гіпофункція, деструкція щитоподібної залози), ступінь вираження яких залежить від терміну перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території.
1. У собак, які утримувалися на забрудненій радіонуклідами території, виявлено порушення еритро- (олігоцитемія і олігохромемія) та лейкоцитопоезу (лейкопенія). Найбільша кількість хворих на анемію тварин виявлена серед 14-добових 1 і 2-місячних, 1 та 34-річних собак.
2. У собак 1-добового, 1-місячного та 1-річного віку, які утримувались на забрудненій радіонуклідами території діагностоване порушення білоксинтезувальної функції печінки (гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія); у 1 і 7-добового, 1 й 8-місячного та 34-річного віку порушення пігментної функції печінки (гіпербілірубінемія).
3. У постнатальному періоді онтогенезу собак дослідної групи абсолютна маса щитоподібної залози збільшується, середній показник відносної маси з добового і до 8-місячного віку зменшується, а в 1 і 34-річного віку зростає. Між масою тіла і абсолютною масою щитоподібної залози собак одно- і семидобового, одно- і двомісячного та однорічного віку встановлені прямі корелятивні зв’зки середнього і високого ступення, а у чотирирічних зворотній зв’язок
4. Мікроскопічна будова щитоподібної залози у собак різновікових груп має подібну гістоархітектоніку, але різниться за деякими морфометричними показниками: з віком тварин діаметр фолікулів (малих, середніх, великих) щитоподібної залози зростає, що свідчить про можливу вікову гіпофункцію органа у собак у постнатальному періоді онтогенезу; частка площі інтерфолікулярної тканини з віком тварин зменшується за рахунок збільшення площі зайнятої фолікулами, як наслідок зниження стану функціональної активності епітеліальної тканини, яка бере участь в утворенні молодих (високофункціональних) фолікулів щитоподібної залози.
5. У собак 7 і 14-добового, 1 та 34-річного віку, вирощених у 3 зоні радіоактивного забруднення, порівняно з тваринами, які перебували в умовно чистій щодо радіаційного забруднення зоні, діаметр середніх та великих фолікулів щитоподібної залози зростає, що свідчить про можливу гіпофункцію органа; у собак 1, 2, 8-місячного віку зменшується, що вказує на гіперфункцію щитоподібної залози, можливо внаслідок кумулятивної дії радіонуклідів.
6. Залозиста частина паренхіми щитоподібної залози у собак, вирощених в 3 зоні радіоактивного забруднення у порівнянні із тваринами контрольної групи, зростає за рахунок збільшення кількості фолікулів, можливо, внаслідок стимулюючої дії іонізуючого випромінювання.
7. Тривала дія малих доз іонізуючого випромінювання негативно впливає на стан щитоподібної залози у собак 1, 2, 8-місячного, 1 та 34-річного віку, що проявляється змінами її гістоструктури у вигляді інтерфолікулярного зоба. Порушення гістоархітектоніки органа характери-зується руйнуванням фолікулів, десквамацією тироцитів, гіперплазією та розростанням інтерфолікулярного епітелію, інтенсивною васкуляризацією, численними мікрокрововиливами в інтерфолікулярній тканині та заміщеням паренхіми проліферуючим епітелієм.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ
1. Матеріал дисертаційної роботи може бути використаний для написання відповідних розділів підручників, монографій, довідникових посібників з питань впливу іонізуючого опромінення на організм тварин, які вирощені в природних умовах.
2. Основні положення наукових досліджень рекомендуємо використовувати у навчальному процесі для підготовки лекційного матеріалу і при проведені лабораторно-практичних занять з гістології, патологічної анатомії на біологічних, технологічних факультетах та факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів.
3. Результати досліджень про тривалий вплив малоінтенсивного іонізуючого опромінення на гематологічні показники та морфологію щитоподібної залози собак необхідно використовувати як тести диференційної діагностики та розробці лікувально-профілактичних засобів патології ендокринних органів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абагян А.А. Информация об аварии на Чернобыльской АЭС и ее последствиях: [подготовлена для МАГАТЕ] / А.А.Абагян, В.П.Асманов, А.К.Гуськова // Атомная энергия. 1986. Т. 61, № 3. С. 301302.
2. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: руководство / Г.Г.Автандилов. М.: Медицина, 1990. 384 с.
3. Алексеев С.Б. Влияние облучения на динамику электро-форетической подвижности тимоцитов мышей / С.Б.Алексеев, Ф.В.Фильча-ков // 1 Всесоюз. радиобиол. съезд. Пущино, 1989. Т. 1. С. 179180.
4. Алешин Б.В. О некоторых спорных вопросах цитофизиологии щитовидной железы / Б.В. Алешин // Успехи современной биологии. 1982. - Т. 93, №1. С. 121138.
5. Амвросьев А.П. Некоторые новые аспекты эмбриотоксического действия ионизирующей радиации в малых дозах / А.П. Амвросьев, Ю.И. Рогов, Р.И. Дорохина // Тезисы докл. 11-го съезда анатомов, гистологов и эмбриологов. Полтава, 1992. С. 910.
6. Анатомія та особливості фізіології собак з основами дресирування / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, Ю.С. Ших [та ін.]. Житомир: Полісся, 2008. 448 с.
7. Анатомія та фізіологія з патологією / за ред. Я.І.Федонюка, Л.С.Білика, Н.Х.Микули. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. 680 с.
8. Андрушкевич В.В. Роль радиационного гормезиза в регуляции ранних реакций клеток на различные воздействия / В.В. Андрушкевич, Г.С. Календо // 1 Всесоюз. радиобиол. съезд: тезисы докл. Пущино, 1989. Т. 5. С. 11341135.
9. Антиоксидантная защита тканей животных при раздельном и сочетанном действии гамма-излучения и кадмия в различной дозе / В.К. Кухта, Т.С. Морозова, Э.И. Олецкий, Ю.В. Силкова // Военно-медицинский журнал. 2000. № 6. С. 21.
10. Архипенко В.И. Некоторые особенности структурной организа-ции щитовидной железы по срезу / В.И. Архипенко, Н.П. Федченко // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1983. Т. 85, Вып. 12. С. 2434.
11. Бабкин В.Ф. Иммунный статус КРС, подверженного длительному воздействию малых доз ионизирующего излучения / В.Ф.Бабкин, А.Ю.Касич // Проблемы ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве пять лет спустя: итоги, проблемы и перспективы: тезисы докл. конф. Обнинск, 1991. Т. 2. С. 8284.
12. Баграмян Э.Р. Становление тиреотропной функции гипофиза и щитовидной железы плода / Э.Р. Баграмян // Акушерство и гинекология. 1982. № 8. С. 1215.
13. Базыка Д.А. Отдаленные эффекты воздействия аварии на ЧАЭС в иммунной системе / Д.А. Базыка, А.А. Чумак // Чернобыль и здоровье людей: тезисы докл. науч.-практ. конф., 2022 апреля 1993 г. К., 1993. Ч. 1. С. 1822.
14. Бак З. Основы радиологии / З. Бак, П. Александр. М.: Агропромиздат, 1963. 500 с.
15. Барклая А.И. Восстановительные процессы при поражении организма ионизирующей радиацией / А.И. Барклая // Материалы конференции. М., 1966. С. 8384.
16. Барков Л.А. Морфофункциональная характериcтика щитовидной железы плодов и новорожденных / Л.А. Барков, А.Н. Плахотин, Ю.Г. Гунько // Морфология. 1984. Вып. 9. С. 3034.
17. Бебешко В.Г. Кровотворная система / В.Г. Бебешко, В.И. Клименко // Чернобыльская катастрофа: тезисы науч.-практ. конф., (Киев, 710 октября 1996 г.). К., 1996. С. 98100.
18. Бебешко В.Г. Причины развития анемий у подростков, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях, после аварии на ЧАЭС / В.Г. Бебешко, Е.М. Бруслова // Укр. журн. гематології та трансфузії. 2001. № 2. С. 2630.
19. Безруков Н.И. Изменения щитовидной железы в постнатальный период развития / Н.И. Безруков, Л.Н. Кожевникова // ДАН СССР. 1970. Т. 193. С. 241244.
20. Белов А.Д. Ветеринарная радиология / А.Д. Белов, В.А. Киршин. М.: Агропромиздат, 1987. 287 с.
21. Березов Т.Т. Биологическая химия: учебник / Т.Т. Березов, Б.Ф.Коровкин. [3-е изд., перераб. и доп.]. М.: Медицина, 2004. 704 с.
22. Богданов Г.О. Екологічні аспекти виробництва яловичини в забруднених радіонуклідами районах Полісся України / Г.О.Богданов, Ю.Ю.Побяк // Наук. вісн. Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. 2000. Т. 2, Ч. 2. С. 1834.
23. Бонд В.П. Радиационная гибель млекопитающих: пер. с англ. / В.П.Бонд, Т.М.Флиндер, Д.О.Ашалебо. М.: Атомиздат, 1971. 223 с.
24. Борисевич Б.В. Зміни губчастої кісткової тканини корів у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС / Б.В.Борисевич // Ветеринарна медицина України. 1997. № 5. С. 3133.
25. Брук Г.Я. Радиактивное загрязнение воздуха в результате аварии на ЧАЭС и его роль в формировании облучения населения / Г.Я.Брук, Н.Г.Кадука, В.И.Пархоменко // Материалы І Всесоюз. радиобиол. съезда, (Москва, 21-27 августа 1989 г.). М., 1989. - Т. 2. С. 415416.
26. Бударков В.А. О видовой радиочувствительности Т- и В- лимфоцитов / В.А.Бударков, Н.М.Лазарев // Радиобиология. 1990. - № 4. С. 532537.
27. Бурлакова Е.Б. Действие ионизирующей радиации на регуляторную функцию биомембран / Е.Б.Бурлакова // Информ. бюл. науч. совета по проблемам радиологии АН СССР. 1979. Вып. 22. С. 36.
28. Бурлакова Е.Б. Особенности действия малых доз облучения / Е.Б.Бурлакова // Энергия. 2000. № 2. С. 3339.
29. Бухман М.П. Исследование реакции клеток костного мозга на действие ионизирующего и ультрафиолетового излучения методами ультрафиолетовой и флуоресцентной микроскопии / М.П.Бухман, Т.Н.Кондратьева // Цитология. 1960. Т. 2, № 3. С. 8990.
30. Быков В.Л. Возрастные изменения щитовидной железы мышей / В.Л. Быков // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1976. Т. 120, № 6. С. 4147.
31. Быков В.Л. Гетерогенность щитовидной железы млекопитающих и возрастные изменения органа / В.Л.Быков // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1979. Т. 127, № 10. С. 6168.
32. Василенко И.Я. Малые дозы ионизирующей радиации / И.Я.Василенко // Медицинская радиология. 1991. № 1. С. 4851.
33. Ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях Житомирської області та їх комплексна реабілітація на 20042010 роки: метод. рекомендації / М.І.Дідух, А.С.Малиновський, В.В.Мойсієнко [та ін.]. Житомир, 2004. 96 с.
34. Влияние ионизирующего излучения на морфофункциональное состояние эндокринных органов и печени / Л.А. Порохняк-Гановская, Л.П. Деревянко, Л.А. Горчакова [и др.] // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: монография: в 3-х кн. К.: Медекол, 1999. Кн. 3. С. 3453.
35. Влияние низких доз ионизирующей радиации и других факторов окружающей среды на организм / под. ред. М.И. Руднева. К.: Наук. думка, 1994. 214 с.
36. Внутрішні незаразні хвороби тварин / М.О.Судаков, М.І.Цвіліховський, В.І.Береза [та ін.]; за ред. М.О. Судакова. К.: Мета, 2002. 352 с.
37. Воккен Г.Г. Ветеринарная радиобиология / Г.Г.Воккен. Л.: Колос, 1973. 240 с.
38. Воробьев Е.И. Облучение населения СССР в 19811982 гг. в результате применения источников ионизирующих излучений в медицинских диагностических целях / Е.И.Воробьев, Р.В.Ставицкий, В.А.Книжников. М., 1984. 296 с.
39. Вплив пренатального опромінення матерів на морфологію щитовидної та надниркових залоз новонароджених білих щурів / В.В.Зажаєва, Г.І.Кокощук, Г.І.Ходоровський, І.Г.Кушнір // Актуальні питання морфології: наук. праці III Нац. конгресу АГЕ і ТА: тези доп. К., 2002. С. 116117.
40. Георгиевский В.И. Минеральное питание животных / В.И.Георгиев- ский, Б.Н.Анненков, В.Т.Самохин. М.: Колос, 1979. 471 с.
41. Георгиевский В.И. Физиология сельськохозяйственных животных: учебник [для студ. высш. учеб. заведений] / В.И.Георгиевский. М.: Агропромиздат, 1990. С. 157161.
42. Гераськин С.А. Универсальный характер закономерностей индукции цитогенетических повреждений низкодозовым облучением и проблема оценки генетического риска / С.А. Гераськин, А.В Севанькаев // Радиационная биология. Радиоэкология. 1999. Т. 39; № 1. С. 3540.
43. Гистология (введение в патологию) / под ред. Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева М.: ГЕОТАР, 1997. 960 с.
44. Гистология / под ред. В.Г.Елисеева и др. [изд. 2-е, исправ. и доп.]. М.: Медицина, 1972. 615 с.
45. Гистология / под ред. В.Г.Елисеева. [изд. 1-е]. М.: Гос. изд-во мед. литературы, 1963. С. 383392.
46. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас: учеб. пособие / О.В.Волкова, Ю.К.Елецкий, Т.К.Дубовая [и др.]; под ред. О.В.Волковой, Ю.К.Елецкого. М.: Медицина, 1996. 544 с.
47. Гістоморфологія та морфометричні показники органів і тканин у статевозрілих собак / Л.П. Горальський, О.Ф. Дунаєвська, Г.О. Назарчук, І.М. Сокульський, А.А. Дубовий, І.М. Дубич, З.В. Хоменко // Вісник Держ. агроекол. ун-ту. Житомир, 2008. Т.2, № 1. С. 2329.
48. Глод Д.Ю. Морфофункциональная характеристика щитовидной железы у мелких домашних животных / Д.Ю.Глод // Матеріали 5ої Міжнар. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин,(79 червня 2006 р.) / Подільський держ. агротех. ун-т. Одеса: Фенікс, 2006. С. 6870.
49. Глумова В.А. Репаративная регенерация щитовидной железы степной черепахи / В.А.Глумова, Ю.В.Погорелов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1978. Т. 75, Вып. 7. С. 6671.
50. Гонський І.Я. Біохімія людини / І.Я.Гонський, Т.П.Максимчук, М.І.Калинська. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. 744 с.
51. Горальський Л.П. Морфологічна характеристика та морфометричні показники щитоподібної залози собак / Л.П. Горальський, А.А. Дубовий, В.П. Фасоля // Таврический медико-биологический вестник: Научно-практ. журнал. Симферополь, 2006. Т. 9, № 3. Ч. 1. С. 5658.
52. Горальський Л.П. Морфологічна характеристика щитоподібної залози собак у постнатальному періоді онтогенезу / Л.П. Горальський, А.А. Дубовий // Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини: Наук. статті міжнар. наук.-виробн. конф. 1011 листопада 2005 р. Житомир: Полісся, 2005. С. 8789.
53. Горальський Л.П. Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи дослідження у нормі та при патології / Л.П.Горальський, В.Т.Хомич, О.І.Кононський. Житомир: Полісся, 2005. 288 с.
54. Горбань Є.М. Ендокринна система в умовах дії низьких доз іонізувального випромінення / Є.М.Горбань // Харківський НДІ медичної радіології. - 1996. №4. С. 96103.
55. Гордиенко В.М. Ультраструктура желез эндокринной системы / В.М.Гордиенко, В.Г.Козырницкий. К.: Здоровье, 1978. 194 с.
56. Горизонтов П.Д. Оценка некоторых критериев радиочувствительности / П.Д.Горизонтов // Медицинская радиология. - 1965. Т.10, Вып. 10. С. 310.
57. Граевская Б.М. Изменение нейрогуморальной регуляции организма в результате действия ионизирующего облучения / Б.М.Граевская, Р.Я.Кейлина // Вопросы радиобиологии. Л., 1956. С. 352356.
58. Гриффин Дж. Физиология эндокринной системы / под ред. Дж. Гриффина и С. Охеды; пер. с англ. А.Н. Смирнова и О.В. Смирновой. М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2008. 496 с.
59. Грицюк І. Аварія на Чорнобильській АЕС та захворювання щитовидної залози: [огляд] / І. Грицюк // Медицина світу. 2000. № 4. С. 200210.
60. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Е.В.Гублер. Л.: Медицина, 1978. 294 с.
61. Губрий И.Б. Изменения иммунокомпетентных клеток под воздействием ионизирующей радиации / И.Б.Губрий // Цитология и генетика. 1994. Т. 28. С. 9098.
62. Гудков І.М. Сільськогосподарська радіобіологія: навч. посіб. / І.М.Гудков, М.М.Віннічук. Житомир: Вид-во ДАУ”, 2003. 472 с.
63. Гулюкин И.В. Сельскохозяйственная радиобиология / И.В.Гулюкин, Е.В.Юдинцева. М.: Колос, 1973. 272 с.
64. Гуцол А.А. Практическая морфометрия органов и тканей / А.А.Гуцол, Б.Ю.Кондратьев. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1998. 134 с.
65. Дановски Я. Гистохимические исследования некоторых ферментов К”-клеток в щитовидной железе морской свинки / Я.Дановски // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1976. Т. 120, №1. С. 2326.
66. Деркач М.П. Елементи статистичної обробки результатів біологічного експерименту / М.П.Деркач. Львів: Вид-во Львівського держ. університету, 1972. 102 с.
67. Дослідження крові тварин та клінічна інтерпретація отриманих результатів: метод. рекомендації [для студ. ф-ту вет. медицини, керівників та слухачів Ін-ту післядипломного навчання] / В.І.Левченко, В.М.Соколюк, В.М.Безух [та ін.]. Біла Церква, 2002. 56 с.
68. Дубовий А.А. Гістоморфологія та морфометричні показники щитоподібної залози собак в постнатальному періоді онтогенезу в умовах радіоактивного забруднення / А.А. Дубовий // Вісник Держ. агроекол. ун-ту. Житомир, 2008. Т.1, № 1. С. 1014.
69. Дубовий А.А. Морфофункціональна характеристика та морфометричні показники щитоподібної залози собак в постнатальному періоді онтогенезу в умовах радіоактивного забруднення / А.А. Дубовий // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. Львів, 2008. Т. 10, № 3. Ч. 2. С. 7782.
70. Дубовий А.А. Морфофункціональна характеристика та морфометричні показники щитоподібної залози собак в умовах радіоактивного забруднення / А.А. Дубовий // Вісник Білоцерків. держ. аграр ун-ту: Зб. наук. праць. Біла Церква, 2009. Вип. 60, ч. 2. С. 3740.
71. Ендемічний зоб новонароджених телят / В.О.Бусол, В.І.Левченко, М.С.Мандигра [та ін.] // Неінфекційна патологія тварин: матеріали наук.-практ. конф., (м. Біла Церква, 78 червня 1995 р.). Біла Церква, 1995. Ч. 1. С. 3234.
72. Ефимов А.С. Эндокринология / А.С.Ефимов, П.Н.Боднар, Б.А.Зелинский ; под ред. А.С. Ефимова. К.: Вища школа., 1983. 328 с.
73. Єріна А.М. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. / А.М.Єріна, В.Б.Захожай, Д.Л.Єрін. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 212 с.
74. Жербин Е.А. Радиационная гематология / Е.А.Жербин, А.Б.Чухловин. М.: Медицина, 1989. 176 с.
75. Жербин Е.А. Утрата специфических мембранных рецепторов в процессе интерфазной гибели клеток тимуса / Е.А.Жербин, А.Б.Чухловин // Цитология. 1984. - № 8. С. 973977.
76. Заболотская Н.В. Ультразвуковое исследование щитовидной железы / Н.В.Заболотская // Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / под ред. В.В.Митькова, М.В.Медведева. М.: Видар, 1996. Т. 2. С. 371395.
77. Заварзин А.А. Синтез ДНК и кинетика клеточных популяций в онтогенезе млекопитающих / А.А.Заварзин. Л.: Наука, 1967. 241 с.
78. Защита животных от поражения ядерным оружием / В.М.Кара-ваев, В.Л.Коляков, Г.Н.Коржевенко, В.Г.Ильин. М.: Колос, 1970. 400 с.
79. Иваницкая А.Ф. Морфологические изменения в органах при действии ионизирующего излучения / А.Ф.Иваницкая, В.В.Мансурова // Тр. Ин-та морфологии животных им. А.И. Северцова. М., 1959. Т. 24. С. 105─114.
80. Идьина Л.И. Белковый обмен и иммунологичесские особенности клеточных органоидов при острой лучевой болезни / Л.И.Идьина, Р.В.Петров // Цитология. 1960. Т. 2, № 3. С. 296303.
81. Изменение соотношения секретируемых тиреоидных гормонов под действием адреналина, пропранолола и тиреотропного грона / Я.Х.Туракулов, Р.Б.Буриханов, Т.П.Ташкоджаева [и др.] // Проблемы эндокринологии. 1989. Т. 35, № 6. С. 76-78.
82. Изучение щитовидной железы овец как важного показателя зобо-генных влияний внешней среды / М.Е.Зельцер, Б.А.Айдарханов, А.Т.Столбовская, И.М.Бережная // Биологическая роль йода. М.: Колос, 1972. С.177183.
83. Ильин Л.А. Возможные последствия воздействия радиоактивного иода на человека / Л.А. Ильин, Г.В. Арангельская // Медицинская радио- логия. 1973. № 8. С. 6680.
84. Ильин Л.А. Реалии и мифы Чернобыля / Л.А.Ильин. М.: ALARA Limited, 1994. 445 с.
85. Иммунодефицитные состояния / С.А.Гофман, Н.М.Калинина, С.А.Кетлинский [и др.]; под ред. В.С.Смирнова, И.С.Фрейдлина. СПб.: Фолиант, 2000. 568 с.
86. Казаева Ф.М. Клинико-гематологические особености течения острой лучевой болезни у ягнят / Ф.М.Казаева. Алма-Ата, 1970. 277 с.
87. Калашникова М.М. Изменения ультраструктур паренхиматозных клеток печени крыс после локального рентгеновского облучения и механического повреждения: автореф. дис. на приобретение учен. степени канд. мед. наук / М.М.Калашникова. М.; 1965. 18 с.
88. Капульцевич Ю.Г. Количественные закономерности лучевого поражения клеток / Ю.Г.Капульцевич. М.: Атомиздат, 1978. 230 с.
89. Качалка О.В. Пространственная организация фоликулов щитовидной железы у новорожденных детей / О.В.Качалка // Архив анатомии, гистологии и эмбриологоии. 1986. Т. XC, № 5. С. 6368.
90. Киршин В.А. Ветеринарная противорадиационная защита / В.А.Киршин, В.А.Бударков. М.: Агропромиздат, 1990. 207 с.
91. Киршин В.А. Ветеринарная радиобиология / В.А.Киршин, А.Д.Белов, В.А.Бударков. М.: Агропромиздат, 1986. 175 с.
92. Кисели Д. Практическая микротехника и гистохимия. Будапешт: Изд-во акад. наук Венгрии, 1962. 399 с.
93. Клемедсон К.И. / К.И.Клемедсон, А.В.Нельсон // Механизмы радиобиологического эффекта: пер. с англ. / под ред. А.В. Лебединского. М.: Госатомиздат, 1962. С.87-187.
94. Клєстова З. Здоров’я продуктивних сил як реалізація їх генетичного статусу / З.Клєстова // Ветеринарна медицина України. 1998. №2. С. 3435.
95. Клиническая биохимия / под ред. В.А.Ткачука. [2-е изд., испр. и доп.]. М.: ГЭОСТАР-Медиа, 2006. С. 326329.
96. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин / В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін [та ін.]; за ред. В.І.Левченка. Біла Церква, 2004. 608 с.
97. Коваленко Л.И. Радиометрический ветеринарно-санитарный контроль кормов, животных и продуктов животноводства / Л.И.Коваленко. К.: Урожай, 1987. 89 с.
98. Ковзов В.В. ДИФ-3 при лечении зобной болезни телят / В.В.Ковзов // Ветеринарные и зооинженерные проблемы животноводства: материалы междунар. науч.-практ. конф., (г. Витебск, 2829 ноября 1996 г.). Минск, 1996. С.42.
99. Коггл Дж. Биологические эффекты радиации / Дж.Коггл. М.: Энергоатомиздат, 1986. 381 с.
100. Коггл Дж. Биологические эффекты радиации / Дж.Коггл. М.: Энергоатомиздат, 1988. 184 с.
101. Козак М. Методика прижиттєвого визначення глибини радіаційного ураження тварин / М.Козак, В.Завірюха // Ветеринарна медицина України. 2001. №3. С. 23.
102. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных / И.П.Кондрахин. М.: Агропромиздат, 1989. 256 с.
103. Кононский А.И. Гистохимия / А.И.Кононский. К.: Вища шк., 1976. 278 с.
104. Кононський О.І. Біохімія тварин / О.І.Кононський. К.: Вища шк., 1994. 439 с.
105. Костиленко Ю.П. Методы работы с полутонкими эпоксидными срезами в гистологической практике / Ю.П.Костиленко, Е.В.Ковалев // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1978. Вып. 12. С. 6872.
106. Котляков В.М. Наука. Общество. Окружающая среда / В.М.Котляков. М.: Наука, 1997. 410 с.
107.