КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЛІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ПЕЧІНКИ І НИРОК В ПАТОГЕНЕЗІ АЛІМЕНТАРНОЇ ДИСПЕПСІЇ ТЕЛЯТ : Клинико-экспериментальное обоснование РОЛИ функциональным и структурным изменениям печени и почек В ПАТОГЕНЕЗЕ алиментарной диспепсии ТЕЛЯТ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГРИЩУК АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 619:612.357.6+612.466:636.2.053

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЛІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ПЕЧІНКИ І НИРОК В ПАТОГЕНЕЗІ АЛІМЕНТАРНОЇ ДИСПЕПСІЇ ТЕЛЯТ

16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник Мазуркевич Анатолій Йосипович
доктор ветеринарних наук,
професор, член-кореспондент УААН

Київ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...........................................................

3

ВСТУП.................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1 Огляд літератури..........................................................................

9

1.1. Морфофункціональні особливості печінки у

новонароджених телят................................................................

9

1.2. Морфофункціональні особливості нирок у

новонароджених телят ................................................................

17

1.3. Вплив чинників довкілля на функцію печінки і нирок у

неонатальний та постнатальний періоди онтогенезу... ............

20

1.4. Вплив умов внутрішньоутробного розвитку на прояв

порушень функції печінки і нирок .............................................

25

1.5. Вплив порушень шлунково-кишкового тракту на функції

печінки і нирок .............................................................................

31

1.6. Заключення з огляду літератури ................................................

35

РОЗДІЛ 2 Матеріали і методи досліджень ..................................................

37

РОЗДІЛ 3 Результати власних досліджень ..................................................

47

3.1. Роль абіотичних факторів в етіології диспепсії телят...............

47

3.2. Зміни гематологічних показників у телят, хворих на

диспепсію ......................................................................................

58

3.3. Зміни показників вуглеводного обміну .....................................

63

3.4. Динаміка показників білкового та азотного обмінів................

66

3.5. Активність ферментів АсАТ, АлАТ, та ЛФ ..............................

76

3.6. Структурні зміни печінки та нирок при диспепсії

телят............................................................................................

79

РОЗДІЛ 4 Аналіз і узагальнення результатів досліджень

86

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

114

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ....................................................................

116

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................

117

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АсАТ аспартатамінотрансфераза;
АлАТ аланінамінотрансфераза;
ГГТП гамма-глутамилтранспептидаза;
ГЛГД глутаматдегідрогеназа;
ЛФ лужна фосфатаза;
МГД малатдегідрогеназа;

ВСТУП

Молочне скотарство є провідною підгалуззю тваринництва і від використання його виробничого потенціалу залежить економіка господарства. Конкурентноспроможність скотарства закладується в період отримання та вирощування телят, визначається їх життєздатністю, здоров’ям, ростом, розвитком, затратами на годівлю, утриманням і лікуванням [26, 39].
Вирощування повинно бути організовано так, щоб при невеликих затратах праці і оптимальних витратах кормів забезпечити нормальний ріст, розвиток молодняку і закласти основу для прояву генетично закладених продуктивних можливостей тварин [180].
Знання всіх складних взаємовідносин, які відбуваються в зростаючому організмі, дозволяє цілеспрямовано впливати на розвиток, формування тварин певної направленої продуктивності, ефективну трансформацію поживних речовин корму, їх здоров’я, подальшому довголіттю, і прилаштування до певних технологічних умов. Новонароджений організм володіє високою пластичністю. Тому формування його резистентності і адаптаціонних властивостей найбільш доцільно на ранніх стадіях онтогенезу [110].
Але при незадовільних умовах годівлі, догляду і утримання організм тварин вимушений пристосовуватися до цих умов, по-перше, за рахунок підвищення затрат енергії, по-друге, порушенням обміну речовин, по-третє, погіршенням стану їх здоров’я, знижується опірність, що в кінцевому результаті призводить до захворювання, зниження продуктивності і перевитрачання кормів на виробництво продукції [108].
Це особливо характерно для новонароджених телят, які мало пристосовані до захисту від несприятливих факторів зовнішнього середовища. До того ж розвиток на ранніх етапах життя тварини багато в чому визначає подальший успіх вирощування ремонтного і відгодівельного молодняку [159].
Біологічна проблема росту і розвитку тварин є однією з найбільш широких і різносторонніх, яка має велике теоретичне і практичне значення. По різному впливаючи на однакових за якістю і походженню телят, можна виростити зовсім різних по продуктивності корів. Це можливо на основі знань закономірностей індивідуального розвитку тварин і факторів, обумовлюючих цей процес. Індивідуальний розвиток протікає в умовах складної взаємодії спадкової основи з умовами середовища, в якому розвивається організм [26, 108].
Актуальність теми. Однією із проблем вирощування новонароджених телят є хвороби із порушенням функцій шлунка і кишечнику, які є поширеними в господарствах і спричиняють від 20 до 50% загибелі молодняку. Ці хвороби завдають значних економічних збитків, які складаються із зниження приросту маси тіла та негативного впливу на реакцію генетичного потенціалу тварин [148, 163, 207].
Як свідчать дані доступних нам літературних джерел, діагностику ушкоджень паренхіматозних органів у тварин відносять до недостатньо вивчених питань. Хвороби печінки та нирок у тварин на практиці спостерігаються часто, але клінічно діагностуються рідко. Це пов’язано з використанням практикуючими лікарями ветеринарної медицини та працівниками лабораторій застарілих методичних рекомендацій, які потребують оновлення, суттєвого уточнення у відповідності до сучасних вимог. Особливої уваги потребують методики з контролю стану організму тварин та можливих індивідуальних коливань динамічних характеристик діяльності органів [58, 90, 271, 272].
Тому на даний час одним з важливих напрямків сучасної ветеринарної медицини є розробка і вдосконалення засобів і методів ранньої діагностики хвороб новонародженого молодняка і створення надійної системи захисту від хвороб з ознаками розладу функції органів травлення [131, 268].
Ефективність багатьох запропонованих засобів для лікування тварин і профілактики диспепсії недостатньо висока. Однією з причин є застосування симптоматичного методу лікування, в той час як лікування тварин такого віку вимагає знання провідних патогенетичних механізмів, що ведуть до розвитку змін у тканинах окремих органів і систем у різні стадії хвороби [110, 269].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової теми 110/2-ф „Дослідити участь окремих органів і систем організму тварин у формуванні адаптаційно компенсаторних реакцій під впливом чинників довкілля”, яка виконується на кафедрі патофізіології та імунології тварин факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту (ННІ) ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету (НАУ) (номер державної реєстрації 0198 U 004092).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у з’ясуванні характеру метаболічних та структурно-функціональних змін в організмі новонароджених телят, які призводять до порушень функції печінки і нирок при аліментарній диспепсії.
Для досягнення мети вирішувались наступні задачі:
- вивчити динаміку змін біохімічних показників крові, сечі, печінки і нирок у хворих на диспепсію телят на різних етапах розвитку хвороби, а також у клінічно здорових тварин;
- виявити у крові та гомогенатах зміни активності окремих ферментів, які віддзеркалюють характер порушень діяльності печінки і нирок у хворих на диспепсію телят;
- визначити характер гістоструктурних змін у паренхімі печінки і нирок на початкових стадіях диспепсії;
- обгрунтувати роль печінкової та ниркової недостатності в патогенезі диспепсії;
- оволодіти методикою біопсії печінки та нирок у новонароджених телят і, за необхідності, модифікувати її.
Об’єкт дослідження аліментарна диспепсія телят.
Предмет дослідження венозна кров, сеча, пунктати тканини печінки і нирок телят.
Методи досліджень клінічні, гематологічні (визначення вмісту гемоглобіну, гематокритної величини, кількості еритроцитів, лейкоцитів), біохімічні (визначення вмісту глюкози, загального білку та його фракцій, сечовини, активності аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінаміно- трансферази (АлАТ) і лужної фосфатази (ЛФ) крові, сечі та біоптату печінки і нирок), гістологічні і статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі комплексного біохімічного аналізу крові, сечі, гомогенатів печінки і нирок, запропонована схема поетапного розвитку метаболічних та пато фізіологі- чних змін в організмі, що ведуть до виникнення гепато-ренальної недостатності. Вперше для вивчення стану печінки і нирок у телят 7-ми добового віку застосована біопсія цих органів, як додатковий захід для діагностики їх стану, а також для вибору схеми лікування та прогнозу хвороби.
Практичне значення одержаних результатів. Виявлені особливості вуглеводного, білкового, ферментного обміну речовин, на фоні структурних змін тканин печінки та нирок, які характеризуються як прояв функціональної недостатності цих органів і можуть бути використані для ранньої діагностики гепато-ренальних форм недостатності у новонароджених телят при аліментарній диспепсії.
Модифіковані нами методи біопсії печінки і нирок у новонароджених телят можуть бути використані для диференційної діагностики у телят захворювань різної природи з метою визначення рівня ушкоджень паренхіми цих органів („Методичні рекомендації по проведенню біопсії печінки та нирок у новонароджених телят”/ А.В.Грищук, С.В.Аранчій, Г.І.Пікуль Полтава, 2005.− 24 с., розглянуті і схвалені колегією обласного управління ветеринарної медицини протокол № 3 від 5.04.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно формував дослідні і контрольні групи тварин, виконав весь обсяг експериментальних та клінічних досліджень, провів статистичну обробку отриманого цифрового матеріалу, інтерпретацію результатів наукової роботи, сформулював висновки. Гістологічні дослідження біоптату печінки і нирок проведені автором спільно з кандидатом ветеринарних наук, доцентом кафедри патанатомії НАУ М.К.Потоцьким та завідувачем відділу патанатомії Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини Мінагрополітики України О.В.Ложкіною.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції (м. Полтава, 2002р), на ІІ та III науково-практичних конференціях Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів (м. Київ, 2001, м. Харків, 2004 р),
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в трьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі на підставі проведеного зажиттєвого комплексного вивчення змін в організмі хворих на алыментарну диспепсію телят з використанням методів біохімічного аналізу крові, сечі та гомогенатів біоптату тканин печінки і нирок, а також вивчення гістопрепаратів, виготовлених із біопсійного матеріалу, виявлені прояви печінково-ниркової недостатності, які підтверджені характерними змінами показників в досліджуваних середовищах у вигляді метаболічних, функціональних та структурних порушень.
2. В перші дні хвороби відмічені такі характерні зміни кількісного та якісного складу еритроцитів еритроцитоз, гіпохромія з макроцитозом еритроцитів, достовірне зростання на 24 % величини гематокриту, які зумовлюють порушення дихальної функції крові та її реологічних властивостей.
3. Збільшення в крові загального числа лейкоцитів (лейкоцитоз) є проявом адаптаційно-компенсаторної реакції цілісного організму на розвиток патологічного процесу в шлунково-кишковому каналі.
4. Зменшення вмісту глюкози в крові (гіпоглікемія) на 40 % та гомогенатах біоптату печінки і нирок на 57 % і 40 %, а також поява глюкози в сечі (глюкозурія) свідчить про розвиток недостатності нирок і приводить до розвитку енергетичного дефіциту в організмі хворих тварин, який, у свою чергу, призводить до вторинного порушення вуглеводної функції печінки, а також до погіршення реабсорбційної здатності нирок.
5. Зниження рівня загального білка в сироватці крові і гомогенатах печінки та зниження вмісту альбумінів у фракційному складі крові телят, хворих на диспепсію (гіпопротеїнемія), свідчить про зниження активності білоксинтезуючої функції печінки.
6. Підвищення рівня білка в сечі з одночасним збільшенням креатині ну в крові на 30 % та гомогенат ах печінки на 45 % і нирок на 49 % вказує на порушення реабсорбційної та фільтраційної функції нирок, що, в свою чергу, сприяє розвитку гіпопротеїнемії через втрату білків із сечею.
7. Підвищення в сироватці крові хворих телят сечовини на 47 %, і креатиніну на 30 %, на фоні зниження рівня сечовини в сечі на 62 % підтверджують розвиток функціональних змін у нирках.
8. Підвищення активності АсАТ, АлАТ та ЛФ в крові телят, хворих на диспепсію, з одночасним зниженням їх активності у гомогенатах печінки і нирок вказують на ураження органел і структури клітинної мембрани клітин печінки, які зумовлюють елімінацію вказаних ферментів із клітин в кров.
9. Морфологічним проявом синдрому гепаторенальної недостатності в організмі телят при диспепсії є зерниста та жирова дистрофія гепатоцитів, та зерниста дистрофія епітеліальних клітин прямих і звивистих канальців нирок
10. Використання комплексного методу досліджень, який поєднує біохімічний аналіз проб крові, сечі з гістологічними дослідженнями біоптату паренхіматозних органів, дає можливість отримати більш чіткі уявлення про характер змін в організмі новонароджених телят, хворих на аліментарну диспепсію.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для виявлення ранніх змін у печінці та нирках телят молочного періоду при диспепсії, крім клінічних методів досліджень метод біохімічних та гістологічних досліджень біоптатів печінки і нирок пропонується як додатковий з метою уточнення діагнозу та призначення патогенетичного лікування.
2. Одержані результати щодо функціональних і структурних змін у печінці і нирках телят при диспепсії рекомендовано використовувати у навчальному процесі при викладанні дисциплін „Клінічна біохімія”, „Патофізіологія”, „Внутрішні хвороби тварин”, „Патологічна анатомія”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдеенко В.С. Перинатальная патология и методы ее коррекции у крупного рогатого скота: Автореф. дис. д-ра. вет. наук. Воронеж., 1993. 41с.
2. Александровская О.В., Радостина Т.Н., Козлов Н.А. Цитология, гистология и эмбриология. М.: Агропромиздат, 1987. С. 399 409.
3. Алехин Ю.Н. Патология печени у новорожденных телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. Воронеж, 1992. 19 с.
4. Аль-Хаким Амаль Функционально-морфологическая характеристика поражений желудка и двенадцатиперстной кишки у детей с гломерулонефритом: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1995. 21с.
5. Анатомия домашних животных / А.И. Акаевский, Ю.Ф. Юдичев, Н.В.Михайлов, И.С. Хрусталева. М.: Колос, 1984. С. 278 287.
6. Анохин Б.М. Гастроэнтерология телят. Воронеж, 1985. 170 с.
7. Анохин М.Б., Сулейманов С.М. Органы пищеварения при диспепсии новородженных телят // Ветеринария 1977. № 5. С. 82 87.
8. Анрашков В.А. Влияние разных режимов содержания коров на продуктивность и клинико-физиологические показатели: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1960. 19 с.
9. Антонов А.Г., Бадюк Е.Е. Гомеостаз новорожденного. Л.: Медицина, 1984. 184 с.
10. Антонов А.Р. Нарушение углеводного обмена: Курс лекций. Новосибирск, 1995. 20 с.
11. Апросина З.Г. Хронический активный гепатит как системное заболевание. М.: Медицина, 1981. 245 с.
12. Аршавский И.А. Пути преодоления физиологической незрелости сельскохозяйственных животных в связи с задачами повышения их продуктивности // Закономерности индивидуального развития с-х животных. М.: Изд. Академ. наук СССР, 1964. С. 59.
13. Баженов С.В., Хмельницкий Г.А., Вовк Д.М. Изучение обмена углеводов в организме животных при отравлении неорганическими нитратами и нитритами // Токсикозы и методы их устранения: Сборник науч. трудов УСХА. Вып. 174. К., 1976. С. 19 22.
14. Байматов В.Н., Муха С.М. Оценка проб для определения функционального нарушения печени // Ветеринария. 1981. № 6. С. 66 69.
15. Баканов В.Н., Мельник В.К., Буряков Н.П. Азотистый обмен у быков при разном уровне нитратов в рационе // Известие ТСХА. 1982. № 2. С. 139 144.
16. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Энергетический обмен при стрессовых воздействиях (на примере воздействующей радиации), его саморегуляция и корекция // Укр. биохим. журн., 1983. Т. 55 № 1. С. 93 106.
17. Березов Т.Т. Современные взгляды на процессы образования мочевины в организме животных // Успехи современной биологии. 1955. Т. 39, вып. 3. С. 257 273.
18. Береснев А.В. Функциональное состояние почек при острой патологии органов брюшной полости К.: Здорове, 1985. 85 с.
19. Биленко М.В. Роль перекисного окисления липидов клеточных и субклеточных мембран в патогенезе ишемических и постишемических расстройств в органах и перспективы применения антиоксидантной терапии // Острая ишемия в органах и ранние постишемические расстройства. М., 1978. С. 51 52.
20. Блюгер А.Ф. Основы гепатологии Рига: Звайгуше, 1975. 470 с.
21. Бойко А.Т. К вопросу об этиологии, патогенезе, терапии и комплексной профилактике гастроэнтерита у телят после молочного периода: Автореф. дис. канд. вет. наук. Белая Церковь, 1972. 31 с.
22. Болезни молодняка сельськохозяйственных животных / В.П.Литвин, В.И.Береза, В.Г.Скибицький и др. К.: Урожай, 1992 165 с.
23. Бородулина Н.А. Патоморфологические изменения при заболевании телят раннего возраста // Труды Саратовского зооветинститута. Т. 9. Саратов, 1960. 30 с.
24. Бочко О.М., Іскра Р.Я. Роль заліза в життєдіяльності тварин// Біологія тварин. 2000. Т.2., № 1. С. 26 32.
25. Бруверис З.А. Морфология и гистология печени крупного рогатого скота в онтогенезе: Автрореф. дис. д-ра вет. наук. К., 1970. 31 с.
26. Буркат В.П. Деякі аспекти наукового обґрунтування розвитку скотарства в Україні // Вісник Блоцерків. держ. аграрн. ун-ту. Біла Церква, 1998. Вип. 7, ч. 1 С. 153 161.
27. Бурневич Э.З., Лопаткина Т.Н. Поражение почек при первичном билиарном циррозе // Терапевт. Архив. 2000. Т. 72, № 6. С. 69 71.
28. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. Екатеринбург : Уральский рабочий, 1994. 384 с.
29. Вандер А. Физиология почек. С-Пб.: Питер, 2000. 266 с.
30. Вельтищев Ю.Е., Тылькиджи Ю.А. Гомеостаз новорожденного. М., 1984. 289 с.
31. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І.Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. Біла Церква, 2002. 400 с.
32. Взаємодія аміаку з вуглеводами зерна і вплив токсичних речовин на гістоструктуру нирок / М.Ф. Кулик, В.Д. Атаманюк, О.К. Стасюк, Ю.В. Обертах // Сучасні проблеми вет. медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва : Зб. матер. між нар. наук. практ. конф. (м. Львів, 9 11 жовтня 1997 р.) Львів, 1997. С. 341 342.
33. Визнер Э. Кормление и плодовитость сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1976. 159 с.
34. Виклюк Л.Т. Токсичний гепатит у тварин з різною стійкістю до гіпоксії : Дис. ... канд. біол. наук. К., 1993. 212 с.
35. Вилкинсон Д. Принципы и методы диагностической энзимологии. М., 1981. С. 517 527.
36. Владимиров Ю.В., Тиркина Л.Г., Дергунов А.С. Роль митохондриальной фосфолипазы в нарушении функции митохондрий при гипоксии // Острая ишемия и ранние постишемические расстройства. М., 1978. С. 73 − 85.
37. Влизло В.В. Информативность биохимических исследований для диагностики гепатоза у молодняка. : Сборник науч. трудов НЭКВМ Вып. 65. 1990. С. 40 43.
38. Влізло В.В. Діагностика жирової дистрофії печінки у корів // Вет. медицина України. 1996. № 2. С. 28 29.
39. Влізло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів: Автреф. дис. ... д-ра. вет. наук. К., 1998. 31 с.
40. Вовк Д.М. Изменение железосодержащих пигментов и окислительных ферментов в организме жвачных и их роль в патогенезе нитратных токсикозов // Профилактика и лечение болезней крупно рогатого скота: Сборник науч. трудов Укр. с-х. акад. Киев, 1983. С. 45 50.
41. Вовк С.Й., Бродін С.В., Янович В.Г. Вікові особливості енергетичних процесів в м'язовій тканині великої рогатої худоби і деякі фактори її регуляції// Тез. допов. ХІІІ з'їзду Укр. фізіол. товариства ім. І.П.Павлова. Ч.І. К. 1990. С. 43 44.
42. Воскобойник В.Ф. Функционально-морфологическое состояние печени и некоторые показатели обмена у телят при гастроэнтеритах и жомовом откорме: Автроф. дис. канд. вет. наук. М., 1972. 16 с.
43. Гаджиев К.Ш. Интоксикация крупного рогатого скота вредными газами // Ветеринария. 1992. № 1. С. 20 21.
44. Гаспарян Н.Г., Бабкина Э.Я., Атер-Авестисянц И. Активность щелочной фосфатазы и содержание глюкозы в крови коров и больных диспепсией телят // Ереванский зоотехн.-ветер.ин-т. Вып. № 51. Ереван, 1981. С. 17 19.
45. Гемосорбция в комплексном лечении острых екзотоксикозов / В.А.Бондарь, И.П.Кизиль, В.А. Крауз и др. К.: Здоровье, 1986. 256 с.
46. Головаха В.І. Вторинний гепатоз телят: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. К., 1995. 23 с.
47. Головач В.М., Снітинський В.В., Аксьонова Г.В. Стреси сільськогосподарських тварин і птиці. К., 1990. 141с.
48. Голубицький А.П., Казакевич В.К., Сидоров В.Т., Трофимов А.Ф. Выращивание телок. Мн. : Уроджай, 1986. 184 с.
49. Гонський І.Я., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. 736 с.
50. Горн Г.Я. Биохимические показатели крови у здоровых и больных диспепсией телят // Ветеринария, 1968. № 8. С. 68 − 71.
51. Гребеннікова Н.В., Головаха В.І., Сахнюк В.В. Стан екскреторної функції печінки та нирок у високопродуктивних корів // Вет. Медицина: Міжвід. Темат. Наук. Збірник. Вип. 76. Харків, 1999. С. 208 210.
52. Григорян Д.З., Окоев Г.Г., Арутюнян Ж.С. Содержание сульфгидрильных групп в системе мать-плод при беременности и родах // Акуш. и гинек. 1980. − № 8. С. 19 20.
53. Грищенко В.А. Інтенсивність ліпопероксидації і стан антиоксидантної системи захисту в телят, перехворівших на диспепсію // Укр. Біохім. Журн., 2004. Т. 76. − № 5. С. 102 − 106.
54. Грищук А.В. Характер функціонально-структурних змін в печінці і нирках та їх роль в патогенезі диспепсії телят // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. Полтава, 2002. № 2 3. С. 127 128.
55. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. С-Пб., 1999. 128 с.
56. Дегтярев В.П. Состояние органа пищеварения у новорожденных телят // Ветеринария. 1982. № 5. С. 71 73.
57. Дедюк В.И. Диагностика и лечение почечно-печеночного синдрома у телят // Сбор. стат. Профилактика и лечение заболеваний с-х животных в условиях концентр. производства. 1981. Т. 16. Вып. 2.
58. Делекторская Л.Н. Лабораторные методы исследования в клинике М.: Медицина, 1987. 365 с.
59. Демченко М.И. Болезни новорожденных телят (Этиология, классификация, нозологические формы) // Ветеринария, 1989. № 1. С. 51 54.
60. Джабидзе Ц.О. Функциональное состояние печени у телят, больных гастроэнтеритом: Автореф. дис. д-ра. вет. наук. С.Петербург, 1991. 27 с.
61. Джозеф М. Хендерсон. Патофизиология органов пищеварения: Пер.с англ. С.Петербург, 1999. 400 с.
62. Діагностика, профилактика и лечение желудочно-кишечных болезней телят: Рекомендации/ Витебский ветеринарный институт; Сост. И.М.Карпуть, Ю.Г.Зелютков, Г.Ф.Макаревич. Горки, 1993. 48 с.
63. Діагностика, профілактика і терапія шлункового-кишкових хвороб новонароджених телят / В.О. Бусол, В.І. Левченко, П.П. Фукс та ін. // Тваринництво України. 1995. № 3. С. 16 25.
64. Дудар І.О. Вікові морфологічні, структурні та функціональні зміни у нирках здорових людей // Урологія. 1999. − № 3. С. 102 106.
65. Екологія і диспансерне обстеження дітей / О.С.Копилов, М.В.Курик, В.І.Лимар, Л.Р.Овраженко // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 1995. № 4. С. 19 21.
66. Есаян А.М., Каюков И.Г. Патогенетические механизмы прогрессирования хронической почечной недостаточности. // Лечение хронической почечной недостаточности. Фолиант, 1997. С. 26 − 34.
67. Жаров А.В. Функциональная морфология печени высокопродуктивных коров в норме и при патологии обмена веществ: Автреф. дис. д-ра. вет. наук. М., 1975. 37 с.
68. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Основы патохимии. Санкт-Петербург : ЭЛБИ, 2000. Ч. 2. 688 с.
69. Зароза В.Г. Желудочно-кишечные болезни телят и меры борьбы с ними: Обзор. информ. М., 1985. 63 с.
70. Захаренко М.О. Механізми порушень обміну речовин і способи їх корекції у новонароджених телят: Автореф. дис. ... д-ра біол. наук: 03.00.04./ Ін-т фізіології та біохімії тварин УААН. Львів, 1993. 35 с.
71. Звєрєва Г.В., Сергієчко О.І., Чухрай Б.М. Профілактика неплідності корів і телиць К.: Урожай, 1981. 26 с.
72. Зміни з боку сечовидільної системи у дітей з хронічним гастродуоденітом / В.Ф.Лобода, О.Р.Боярчук, О.Р.Ясній та ін. // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. № 6. С. 70 71.
73. Ибадулаев Ф. Патоморфология пищеварительного тракта при так называемой токсической диспепсии телят в условиях Уз. ССР // Труд. 2 Всесоюз. конф. по патол. анат. живот. Т.46. − М., 1964. 83 с.
74. Иглов В.Г., Грегорьев Н.Г. Сено / Технические условия ГОСТ 4808 87. Москва, 1987. 9 с.
75. Иглов В.Г., Тащилин В.А., Усанкин Н.С. и др. Сенаж / Технические условия ГОСТ 23638 90. Москва, 1990. 9 с.
76. Иглов В.Г., Тащилин В.А., Усанкин Н.С. и др. Силос из зеленых растений / Технические условия ГОСТ 23638 90. Москва, 1990. 9 с.
77. Івасенко Б.П. Вплив умов пренатального розвитку і хвороб новонароджених телят на репродуктивну функцію телиць: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Харків, 1998. 17 с.
78. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике. Мн. : Беларусь, 2000. 495 с.
79. Кармен А.В., Соловьев В.А., Мамаев А.Г. Повышение сохранности новорножденных телят // Зоотехния. 1996. № 12. С. 20 22.
80. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка. Мн.: Ураджай, 1993. 288 с.
81. Карпуть И.М., Николадзе Г.М. Рекомендации по диагностике и профилактике алиментарной анемии и иммуной недостаточности поросят. Витебск, 2001. 30 с.
82. Кассович Н.Г., Сиротин Б.З. Изучение щелочной и кислой фосфатаз в крови и моче при некоторых заболеваниях почек // Материалы Всесоюз. Съезда нефрологов. Минск, 1974. − С. 67 69.
83. Квасницкий А.М., Свечин К.Б. Возрастная физиология животных. К. : Колос, 1967. 431 с.
84. Клейманов Н.И., Клейманов В.Н., Клейманов А.Н. Системы выращивания крупного рогатого скота. М.: Росагпромиздат., 1989. 320 с.
85. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов, и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
86. Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи и их клиническое значение. М.: Триада Х., 1998. С. 80 90.
87. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. Минск: Беларусь, 1982. 1982. 366 с.
88. Кондрахин И.П. Диспепсія новорожденных телят успехи, проблемы // Ветеринария 2003. № 1. С. 39 43.
89. Кондрахин И.П. Кетоз, остеодистрофия и ожирение коров в условиях интенсивного животноводства (этиология, диагностика, лечение и профилактика): Автореф. дис. д-ра. вет. наук. М., 1979. 36 с.
90. Кондрахин И.П. Полиморбидность внутренней патологии // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 1998. − Вип. 5, ч. 1 С. 79 83.
91. Кондрахин И.П. Состояние обмена белков, аминокислот и кислотно-щелочного равновесия у коров и больных диспепсией телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1964 20 с.
92. Кононский А.И. Биохимия животных. К., 1980. 432 с.
93. Костин А.П., Мещеряков Ф.А., Сысоев А.А. Физиология сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1983. 479 с.
94. Костына М.А. Гипоиммуноглобулинемия новорожденных телят : Автореф. дис. ... д-ра вет. наук. Воронеж, 1997. 39 с.
95. Кравців Ю.Р. Особливості імунобіохімічного статусу організму корів різного віку та їх телят: Автореф. дис. ... канд. біол. наук: 03.00.04./ ИАНУ Ін-т біохімії ім. О.В.Палладіна. К., 1998. 18 с.
96. Криштофорова Б.В. Саенко И.В. Структурно функциональные особенности фетальной части плаценты коров // Межведом. Тем. Наук зб. „Ветеринарная медицина”. Харків, 2002. Вип..80. С. 341 345.
97. Криштофорова Б.В. Неонатология телят. Симферополь: Таврия, 1999. 196 с.
98. Криштофорова Б.В. Неонатологія телят // Вет. медицина України 1997. − № 2. С. 28 − 30.
99. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н. Пренатальное недоразвитие и жизнеспособность продуктивных животных в неонатальный период // Весник Белоцерков. держ. агр. ун-ту. Вып. 5. ч. 1 Бела Церквов, 1998. С. 85 − 87.
100. Криштофорова Б.В., Хрусталева И.В., Демидчик Л.Г. Морфофункциональные особенности новорожденных телят: Учебное пособие. М., 1990. 88 с.
101. Крячко А.А. Особенности углеводного и липидного обмена у больных с хронической почечной недостаточностью: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1982. 16 с.
102. Кумар Ю.А. Поражении печени у высокопродуктивных коров // Материалы респуб. конф. Теоретические и практические вопросы в ветеринарии. Т.1. Тарту. 1983. С. 56 − 61.
103. Кумар Ю.А., Линг К.П. Активность ферментов в сыворотке крови печени коров при экспериментально вызванной острой и подострой форме гепатита // Докл. ВАСХНИЛ, − 1985. − № 11. С. 32 − 34.
104. Лакатош В.М. Особливості репродуктивної функції корів та фетального і постнатального стану телят при різних умовах годівлі та утримання : Дис. ... канд. вет. наук. К., 1994. 190 с.
105. Лапшин С.А., Кальницкий Б.Д., Кокорев В.А. Новое в минеральном питании с-х животных. М. 1988. 280 с.
106. Левченко В.И., Богатко Л.М., Соломок В.М. Анемия новорожденных телят// Ветеринария. 1990. - № 3. С. 50 52.
107. Левченко В.І., Безух В.М., Сахнюк В.В. Доклінічний перебіг метаболічних хвороб // Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту. Вип. 16, Біла Церква, 2001. С. 115 − 120.
108. Левченко В.І., Влізло В.В. Діагностика, лікування та профілактика хвороб печінки у великої рогатої худоби // Методичні рекомендації. Київ, 1998. 22 с.
109. Левченко В.І., Надточій В.П. Антенатальна гіпотрофія телят // Вет. медицина України, 1998. № 8. С. 38 39.
110. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Поліморбідність патології у високопродуктивних тварин // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 3, ч. 1. Біла Церква, 1997. С. 89 92.
111. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Проблеми патології внутрішніх органів у високопродуктивних корів. // Аграрні вісті. Біла Церква, 2000. - № 1. С. 13 − 15.
112. Лимаренко Н.П. Характеристика клініко-морфофункціональних порушень шлунку, дванадцятипалої кишки та методів їх корекції при первинному гломерулонефриті у дітей : Автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2001. 20 с.
113. Логвинов А.С., Блок Ю.Е. Хронические гепатиты и церозы печени. М.: Медицина, 1987. 268 с.
114. Логинов С.А., Аруин Л.И. Клиническая морфология печени. М.: Медицина, 1985. 95 с.
115. Лудевич Р., Рос К. Острые отравления. М.: Медицина, 1983. 560 с.
116. Лужников Е.А. Клиническая токсикология. М.: Медицина, 1982. 368 с.
117. Любецька Т.В. Особливості метаболічної адаптації телят на ранніх етапах постнатального розвитку та шляхи корекції виявлених порушень: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук : 03.00.04./ Національний аграрний університет. Київ, 2000. 37 с.
118. Любченко П.Н. Интоксикационные заболевания органов пищеварения. Воронеж.: Изд-во. Воронежского ун-та., 1990. 167 с.
119. Мазурин В. Нарушение азотистого метаболизма при некоторых формах острой почечной недостаточности : Автореф. дис. канд. мед. наук. Хабаровск, 1997. 15 с.
120. Мазуркевич А.Й. Повреждающие факторы и адаптационно-компенсаторные реакции в организме крупного рогатого скота при эксперементальном отравлении нитратами и мочевиной : Дис. ... д-ра. Вет. наук. К., 1993. 369 с.
121. Мазуркевич А.Й., Величко С.В., Карповский В.И. Динамика уровня белка и его фракции в крови бычков при остром экспериментальном отравлении нитратами // Проблемы нитратов в животноводстве и ветеринари. : Тезисы док. Респуб. конф. (17 − 20 сент. 1990 года, Києв). − Києв, 1990. С. 51 − 52.
122. Мазуркевич А.Й., Грищук А.В. До порушень обміну глюкози та сечовини в організмі новонароджених телят, хворих на диспепсію // Вісни