ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У СВИНЕЙ ПРИ КИШКОВОМУ КЛОСТРИДІОЗІ : Патоморфологические изменения в СВИНЕЙ при кишечных клостридиоз



  • Название:
  • ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У СВИНЕЙ ПРИ КИШКОВОМУ КЛОСТРИДІОЗІ
  • Альтернативное название:
  • Патоморфологические изменения в СВИНЕЙ при кишечных клостридиоз
  • Кол-во страниц:
  • 188
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису

    ГАРКУША Станіслав Євгенійович

    УДК 619:611.3:616-091.8:579.852.13:636.4



    ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У СВИНЕЙ ПРИ КИШКОВОМУ КЛОСТРИДІОЗІ



    16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин


    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник
    БОРИСЕВИЧ Борис Володимирович
    доктор ветеринарних наук, професор



    КИЇВ 2006










    ЗМІСТ


    Стор.




    ВСТУП.........................................................................................................


    4




    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..............................................................


    10




    1.1. Кишковий клостридіоз свиней......................................................


    10




    1.2. Характеристика збудника...............................................................


    10




    1.2.1. Морфологія..............................................................................


    11




    1.2.2. Культуральні та біохімічні властивості...............................


    12




    1.2.3 Токсигенність та вірулентність..............................................


    17




    1.3. Епізоотологія...................................................................................


    24




    1.4. Патогенез ........................................................................................


    27




    1.5. Клінічні ознаки................................................................................


    29




    1.6. Патолого-анатомічні зміни............................................................


    31




    1.7. Діагностика......................................................................................


    34




    1.8. Диференційний діагноз..................................................................


    36




    1.9. Заключення з огляду літератури ..................................................


    36




    РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.............................



    38




    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ..........................


    42




    3.1. Гістологічні особливості будови органів контрольних поросят


    42




    3.1.1. Гістологічна будова шлунку..................................................


    42




    3.1.2. Гістологічна будова тонкої кишки........................................


    45




    3.1.3. Гістологічна будова товстої кишки.......................................


    49




    3.1.4. Гістологічна будова імунокомпетентних органів................


    51




    3.1.5. Гістологічна будова інших органів.......................................


    55




    3.2. Кишковий клостридіоз свиней......................................................


    62




    3.2.1. Епізоотологічні дані...............................................................


    62




    3.2.2. Клінічні ознаки........................................................................


    67




    3.2.3. Патолого-анатомічні зміни....................................................


    70




    3.2.3.1. Макроскопічні зміни......................................................


    70




    3.2.3.2. Гістологічні та гістохімічні зміни в шлунку................


    75




    3.2.3.2.1. Гістологічні зміни...................................................


    75




    3.2.3.2.2. Гістохімічні зміни...................................................


    84




    3.2.3.3. Гістологічні та гістохімічні зміни в кишечнику..........


    97




    3.2.3.3.1. Гістологічні зміни...................................................


    97




    3.2.3.3.2. Гістохімічні зміни...................................................


    108




    3.2.3.4. Гістологічні та гістохімічні зміни в імунокомпетент-них органах...................................................................................



    117




    3.2.3.5. Гістологічні та гістохімічні зміни в інших органах....


    124




    РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.............................................................................



    139




    ВИСНОВКИ ................................................................................................


    158




    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ................................................................


    160




    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................


    161




    ДОДАТКИ....................................................................................................


    184










    В С Т У П

    Однією з найважливіших проблем людства є пошук шляхів і мето­дів збільшення виробництва продук­тів харчування. Це зумовлено тим, що за останнє століття чисельність населення у світі зросла майже в чо­тири рази (з 1,55 млрд. чоловік у 1900 р. до 6 млрд. на початок нового тисячоліття). Тобто, населення у світі подвоюється кожні 35-40 років, тоді як останнім часом середньорічне збільшення виробництва продуктів харчування не перевищує 1%.
    Це свідчить про те, що темпи зростання продуктивності тваринництва знач­но нижчі від приросту населення, що спричинює недоїдання близько двох третин його світової кількості [1, 2].
    Надзвичайно гострою є проблема забезпечення білком, особливо тва­ринного походження. У харчуванні сучасної людини занадто мало тваринних про­дуктів, а це викликає білкове голоду­ванна.
    Свинина, у свою чергу, відрізняється високим вмістом повноцінного і легко перетравного білка, а також незамінних амінокислот. Ситуація останніх років, а також здорова логіка, яка базується на економічних законах цивілізованого ведення тваринництва переконливо свідчить про те, що проблему забез­печення населення м'ясом практич­но неможливо вирішити без інтен­сивного розвитку свинарства у всіх господарствах незалежно від їхніх розмірів і форм власності [3, 4].
    Свині порівняно з іншими сіль­ськогосподарськими тваринами відзначаються досить значним, швидким ростом і плодючістю. Внаслідок цього від кожної свиноматки і відгодову­вання її приплоду можна одержати 2,0-2.5 т свинини в рік [5].
    Основним джерелом отримання високоякісної свинини були свинокомплекси. Але в період формування ринкової економіки і встановлення незалежності нашою державою, не було продумано меха­нізму збереження свинокомплексів. Вони першими потрапили в кризу, бо високі ціни на комбікорм, низькі на живих свиней спричини їхню неплатоспроможність і банкрутство, а згодом - часткове чи повне зупинення їхньої роботи [6, 7].
    Три роки тому зупинено спад чисельності поголів'я свиней. Почали відновлювати роботу свинокомплекси. В Україні мало господарств, які утримують по 10 тис і більше голів свиней. Але в деяких областях вони є й успішно працюють. У своїх регіонах свинокомплекси є основними постачальниками сиро­вини м’ясопереробним підприємс­твам, суттєво впливають на підви­щення ефективності ведення галузі .
    На початок нинішнього року поголів'я свиней у господарствах значно збільшилося. Для повного забезпечення потреб населення країни у свинині нині необхідно мати 15 млн. голів свиней. Нарощування їхньої чисельності проходитиме, в основному, в спеціалізованих свинарських господарствах, які мають потужності і після незначної реконструкції зможуть бути використані для виробництва свинини [8, 9, 10].
    В Україні свинарство було і в пер­спективі залишається пріоритет­ною, національною галуззю сіль­ськогосподарського виробництва, але проблема захворювань молодняку сільськогосподарських тварин в останні роки постала особливо гостро. Серед інших хвороб досить часто реєструються анаеробні інфекції, а саме - кишковий клостридіоз, який розповсюджений в усіх країнах, в тому числі і в Україні у свиней і наносить значних економічних збитків всій галузі свинарства[11, 12, 13, 14].
    Актуальність теми. Кишковий клостридіоз токсико-інфекційна хвороба, що характеризується слизово-кровавим проносом і високою загибеллю, переважно молодняку. Особливо часто він виникає у великих господарствах, де нерідко носить характер ензоотій [15, 16, 17, 18, 19].
    Основним місцем локалізації збудника у тварини є шлунково-кишковий тракт. Ця інфекція часто викликає 100% загибель новонароджених поросят, і може викликати загибель 60 80% поросят старших вікових груп, що призводить до значних економічних збитків, які можуть істотно перевищувати такі при особливо небезпечних інфекціях [20, 21, 22].
    На думку багатьох дослідників така загибель, в першу чергу, зумовлена несвоєчасною постановкою діагнозу, в тому числі внаслідок недостатнього вивчення патолого-анатомічних змін та відсутності чітких критеріїв патоморфологічної діагностики [23, 24].
    Успішна боротьба та профілактика кишкового клостридіозу поросят можливі лише за умови комплексного вивчення різних сторін етіології, епізоотології, патогенезу, клінічної та патолого-анатомічної картини.
    Вивченню клініко-морфологічної картини кишкового клостридіозу свиней присвячено роботи ряду дослідників. Проте патолого-анатомічні зміни описано неповно, що утрудняє правильну постановку діагнозу навіть досвідченими фахівцями [25,26, 27].
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з науковою тематикою кафедри патологічної анатомії Національного аграрного університету в рамках завдання "Вивчити патоморфологічні зміни у свиней при кишковому клостридіозі", державний реєстраційний номер 0102U007342.
    Мета і задачі досліджень. Мета роботи виявити макроскопічні, мікроскопічні і гістохімічні зміни у внутрішніх органах свиней при кишковому клостридіозі.
    Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання :
    - встановити особливості мікроскопічної будови різних органів поросят контрольної групи;
    - з’ясувати деякі епізоотологічні особливості кишкового клостридіозу свиней в господарствах промислового типу;
    - вивчити клінічні ознаки при кишковому клостридіозі;
    - встановити макроскопічні зміни у свиней, що загинули від кишкового клостридіозу;
    - з’ясувати гістологічні і гістохімічні зміни у свиней, що загинули від кишкового клостридіозу;
    - розробити критерії патолого-анатомічної діагностики кишкового клостридіозу свиней.
    Об'єкт дослідження: кишковий клостридіоз свиней різних вікових груп.
    Предмет дослідження: особливості мікроскопічної будови різних органів контрольних поросят, епізоотологічний процес, клінічні ознаки, макроскопічні, гістологічні та гістохімічні зміни у різних органах і тканинах при кишковому клостридіозі свиней.
    Методи досліджень: епізоотологічні (вивчення епізоотологічних особливостей перебігу хвороби), клінічні (визначення температури, частоти дихання і серцебиття та загального клінічного стану), патолого-анатомічні (встановлення патолого-анатомічних змін в різних органах і тканинах при проведенні патолого-анатомічного розтину), гістологічні (вивчення загальної мікроскопічної будови органів і тканин при зафарбовуванні гематоксиліном Караці та еозином та методом Ван-Гізон) і гістохімічні (визначення в гістологічних зрізах нуклеїнових кислот, білків, вуглеводневих сполук) та статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведено детальне комплексне вивчення кишкового клостридіозу свиней із застосуванням епізоотологічних, клінічних, патолого-анатомічних, гістологічних і гістохімічних методів. Встановлено, що в господарствах промислового типу епізоотологічними особливостями кишкового клостридіозу є стаціонарність хвороби, швидке поширення серед поголів’я, найбільша кількість хворих і загиблих тварин на початку виникнення інфекції, коли в поросят реєструється надгостра і гостра форми хвороби. Встановлені основні клінічні ознаки кишкового клостридіозу, та патолого-анатомічні зміни, які локалізуються у шлунково-кишковому тракті, в основному, в тонкому відділі кишечнику, а в частині випадків і шлунку.
    Встановлено, що характерними гістологічними змінами є геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, сліпої та ободової кишок, яке супроводжується некрозами слизової оболонки і (місцями) тотальними некрозами кишкової стінки. Виявлено мікровогнища Ценкерівського некрозу в міокарді, мікровогнища некрозу речовини головного мозку, розріджене розташування лімфоцитів у тимусі та світлих центрах лімфоїдних вузликів кишкової стінки і лімфовузлів, а також у лімфоїдних вузликах селезінки та наявність бактерій в клітинах слизової оболонки шлунка і тонкого відділу кишечнику, лімфовузлах, печінці, нирках, міокарді та в судинах різних органів.
    Одержано деклараційний патент на винахід Спосіб визначення кількості ліпідів в біологічних об’єктах при проведенні гістологічних і гістохімічних досліджень”, № 69960 7 GO1N33/48 від 15.09.2004 р.
    Одержані результати суттєво доповнюють існуючі уявлення про кишковий клостридіоз свиней. На їх основі розроблені критерії патолого-анатомічної діагностики цієї хвороби.
    Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати вивчення епізоотологічних, клінічних, патолого-анатомічних, гістологічних і гістохімічних особливостей кишкового клостридіозу свиней дають можливість діагностувати цю хворобу досить простими, дешевими і доступними практичним лікарям ветеринарної медицини методами патологічної анатомії.
    Результати досліджень покладено в основу Методичних рекомендацій з патоморфологічної діагностики кишкового клостридіозу свиней”, затверджених управлінням ветеринарної медицини у Київській області..
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі і науково-дослідній роботі при вивченні кишкового клостридіозу свиней та як теоретичну базу при розробці лікувально-профілактичних заходів. Результати наукових досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні патологічної анатомії у Національному аграрному університеті.
    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано огляд та зроблений аналіз літературних джерел за темою дисертації. Проведено дослідження, аналіз і узагальнення одержаних результатів, написання дисертації та автореферату.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на ІІІ конференції Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів (м. Харків, 21-23 квітня 2004 р.), ІІІ та IV наукових конференція професорсько-викладацького складу і аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК (м. Київ, 3-4 березня 2004 р., та 3-4 березня 2005 р), Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях" (м. Львів, 25-26 листопада 2004 р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць (6 статей та 1 тези доповіді), з них 6 у фахових наукових виданнях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У дисертаційній роботі на основі аналізу макроскопічних, мікроскопічних і гістохімічних змін в різних органах і тканинах наведено теоретичне узагальнення і клінічне обґрунтування особливостей патоморфологічних змін при кишковому клостридіозі свиней, запропоновано критерії патолого-анатомічної діагностики цієї патології на основі простого і доступного для виробничих лабораторій ветеринарної медицини методу гістологічних досліджень. На основі співставлення патоморфологічних змін з епізоотологічними даними, клінічними ознаками хвороби і результатами, одержаними іншими дослідниками, уточнено основні моменти патогенезу кишкового клостридіозу свиней.
    2. У господарствах промислового типу епізоотологічними особливостями кишкового клостридіозу є стаціонарність хвороби, швидке поширення серед поголів’я, найбільша кількість хворих і загиблих тварин на початку виникнення інфекції в березні-квітні та жовтні-листопаді.
    3. Основною клінічною ознакою кишкового клостридіозу є пронос з рідкими, коричнево-жовтого або червонувато-коричневого кольору фекаліями, що містять пухирці газу.
    4. При патолого-анатомічному розтині специфічні зміни локалізуються в шлунково-кишковому тракті, де виявляється геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, сліпої та ободової кишок, а в частині випадків і шлунка.
    5. Встановлено, що характерними гістологічними змінами є геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, сліпої та ободової кишок, яке в тонкому кишечнику супроводжується некрозами слизової оболонки і (місцями) тотальними некрозами кишкової стінки, а в сліпій і ободовій кишках некрозом поверхневої частини слизової оболонки; а також тромбоз частини судин стінки кишкового тракту.

    6. З інших гістологічних змін враховують мікровогнища Ценкерівського некрозу в міокарді, мікровогнища некрозу речовини головного мозку, розріджене розташування лімфоцитів у тимусі та світлих центрах лімфоїдних вузликів кишкової стінки і лімфовузлів, а також у лімфоїдних вузликах селезінки та наявність бактерій в клітинах слизової оболонки шлунка і тонкого відділу кишечнику, лімфовузлах, печінці, нирках, міокарді та в судинах різних органів.
    7. Результати гістологічних і гістохімічних досліджень свідчать про пригнічення функції імунної системи при кишковому клостридіозі.
    8. Результати гістохімічних реакцій свідчать про порушення процесів всмоктування речовин в тонкому відділі кишечнику і пригнічення обміну нуклеїнових кислот, білків і вуглеводневих сполук в життєво важливих органах печінці, нирках, легенях, міокарді, головному мозку.
    9. Основним місцем розмноження збуднику клостридіозу свиней є шлунково-кишковий тракт. У випадку, коли організм тварин не справляється з хворобою, внаслідок безпосереднього бактеріального ураження та загальної інтоксикації порушується діяльність всіх органів та інтегруючих і регулюючих систем (залози внутрішньої секреції, головний мозок). Безпосереднє ураження серцевого м’язу та інтегруючих і регулюючих роботу серця систем викликає венозний застій в малому колі кровообігу, що швидко призводить до набряку легень, який і стає безпосередньою причиною настання смерті.









    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. У комплекс діагностичних заходів при кишковому клостридіозі свиней необхідно обов’язково включати гістологічні дослідження, як простий, доступний і дешевий метод.
    2. При постановці діагнозу на кишковий клостридіоз слід враховувати комплекс гістологічних змін: 1) геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику з некрозами слизової оболонки і (місцями) тотальними некрозами кишкової стінки; 2) геморагічне запалення сліпої та ободової кишок з некрозом поверхневої частини слизової оболонки; 3) тромбоз частини судин стінки кишкового тракту; 4) мікровогнища Ценкерівського некрозу в міокарді; 5) мікровогнища некрозу речовини головного мозку; 6) розріджене розташування лімфоцитів у тимусі та світлих центрах лімфоїдних вузликів кишкової стінки і лімфовузлів, а також у лімфоїдних вузликах селезінки;
    7) наявність бактерій в клітинах слизової оболонки шлунка і тонкого відділу кишечнику, лімфовузлах, печінці, нирках, міокарді та в судинах різних органів.
    3. Результати дисертаційної роботи доцільно використовувати в науково-дослідній роботі, в навчальному процесі з дисципліни Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія”, а також при написанні відповідних розділів підручників, посібників і монографій з патолого-анатомічної діагностики кишкового клостридіозу свиней.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Александров С.Н. Свиньи: Воспроизводство. Кормление. Содержание. Лечение М.:АСТДонецк,Сталкер, 2003 76 с.
    2. Власенко В.М. Присадибне свинарство // Бібліотека ветеринарної медицини. - 2000. - № 4.- 63 с.
    3. Гнатюк С. Першочергові завдання відродження промислового свинарства // Тваринництво України. - 2001. - № 8.- С. 4 - 6.
    4. Данчук В. Шляхи підвищення продуктивності свинарства // Тваринництво України. - 2000. - №7-8. - С. 2-3.
    5. Понд У. Дж., Хаупт К.А. Биология свиньи. М.: Колос, 1983. 334 с.
    6. Скибенко І. Раціонально використати виробничі потужності свинарських господарств // Тваринництво України.- 2001. - № 8. - С. 2 - 4.
    7. Степанов В.И.Актуальные проблемы производства свинины : Материалы десятого заседания межвуз. координац. совета по свиноводству и Респ. науч.-произв. конф., 28-29 мая 2001 г.пос. Персиановский, Рост. обл.:ДонГАУ,2001.- 56 с.
    8. Матюшко В. Покращуйте збереження свиней // Ветери­нарна медицина України. - 1999. - № 11. - С. 35 - 36.
    9. Небилиця М., Самохвал І. Деякі аспекти ефективного використання свиней в умовах сьогодення // Тваринництво України. - 2001. - № 3. - С. 9 - 11.
    10. Топіха В., Волков А., Гнатюк С. Шляхи підвищення інтенсифікації свинарства // Тваринництво України. - 2001. - № 8. - С. 9 - 11.
    11. Урбан В.П., Найманов И.Л. Болезни молодняка в про­мышленном животноводстве. - М.: Колос, 1984. - 207 с.
    12. Урбан В.П., Шнур В.И. Инфекционные болезни в про­мышленном свиноводстве и система профилактических меро­приятий // Вет. проблемы пром. животноводства: Тез. докл. респ. науч.-произв. конф. - Белая Церковь, 1985. - С. 81 - 82.
    13. Гегамян Н., Старков А., Пономарев Н. Развитие отрасли свиноводства на промышленной основе // Свиноводство. - 2003. - № 2. - С. 9 - 11.
    14. Акулов А.В., Шубин В.А. Проблемы инфекционной патологии в промышленном животноводстве / В кн.: Метериалы VI Всесоюз. науч. конф. по патологической анатомии животных. Тарту, 1977. - с. 14 - 20.
    15. Денскевич А.С. Инфекционные болезни свиней. - Алма Ата.: "Кайнар", 1977. - 94 с.
    16. Кириленко А.Н., Крупальник В.Л. Инфекционные болезни молодняка сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 2000. 144 с.
    17. Коваленко Я.Р. Анаэробные инфекции сельскохозяйствен­ных животных. - М.: Колос, 1954.- 138 с
    18. Литвин В.П. Общие сведения об инфекционной патологии новорожденных и молодняка сельскохозяйственных животных / В кн.: Болезни молодняка сельскохозяйственных животных. Справочник / Литвин В.П., Береза В.И., Скибицкий В.Г. и др. - К.: Урожай, 1992. - С. 64 - 66.
    19. Ургуев К.Р. Клостридиозы животных. - М.: Россельхозиздат, 1987.-183 с.
    20. Аликаев В.А., Дульцева В.И. Профилактика и лечение болез­ней молодняка сельскохозяйственных животных— М.: Колос, 1968. - 352 с.
    21. Андреев П. Н. Инфекционные болезни свиней. - М. : Огиз - сельхозгиз, 1984. - 470 с.
    22. Болезни молодняка свиней / В.В. Никольский, В.И Божко, В.А. Бортничук и др. 2-е изд., перераб. И доп. К.: Урожай, 1989.- 192 с.
    23. Воронин Е. С, Шахов А.Г. Современная концепция этио­логии, профилактики и лечения болезней молодняка сельско­хозяйственных животных // Сб. материалов науч. сессии РАСХН: Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. - М., 1999. - Т. 1. - С. 210 - 213.
    24. Малахов Ю.А., Душук Р.В. Специфическая профилактика и диагностика бактериальных болезней животных // Ветеринария. - 2001. - № 1. - С. 35 - 38.
    25. Задорожняя Г.П. Профилактика и лечение респираторно-кишечных инфекций поросят. К., 1984. 52 с.
    26. Бузлама B.C., Тауритис А.К., Рецкий М.И. Механизм раз­вития и профилактики стресса у поросят при отъёме // Вете­ринария. - 1989. - № 7. - С. 57 - 61.
    27. Салимов В.А., Жаров А.В. Особенности проявления и патолого-анатомической диагностики энтеротоксемий, эшерихиозов и пастереллёзов у молодняка животных / Сб. науч. тр.: Материалы Всерос. науч.-метод. конф. патолого-анатомов вет. медицины.- Омск, 2000.-С.134-136.
    28. Бахтин А. Г. Анаэробная дизентерия поросят. // Желудочно- кишечные болезни свиней. - М., Колос, 1967. 199 с.
    29. Литвин В.П., Олійник Л.В., Корнієнко Л.Є. та ін. Факторні хвороби сільськогосподарських тварин. - Київ: Аграрна наука, 2002. - 395 с.
    30. Субботин В.В., Сидоров М.А. Профилактика желудочно-кишечных болезней новорождённых животных с симптомами диареи // Ветеринария. 2001.- №4. - С. 3-7.
    31. Popoff M. Les entérotoxémies. Revue Méd.Vét., 1989.- Р. 479-491
    32. Бусол В., Бойко П., Павленко М. Анаеробна ентеротоксемія тварин. Епізоотологічні аспекти проблеми в Україні протягом останніх десятиріч // Ветеринарна медицина України.-2001.-№5.-С.-16-18.
    33. Львов В.М. Анаэробные инфекции и борьба с ними. -Л.: Колос, 1971. -С. 45-48.
    34. Бублов A.B. Анаэробная энтеротоксемия поросят (этиоло­гия, эпизоотология, специфическая профилактика). БелНИИЭВ. Минск:, 2000. - 21 с.
    35. Бургасов П.Н., Румянцев С.Н. Эволюция клостридиозов.- М.,1974.-186 с.
    36. Емельяненко П.А. Энтеротоксины кишечных бактерий // Ветеринария. 2000.-№7.-С.25-27.
    37. Каган Ф.И. Анаэробная энтеротоксемия // Болезни свиней.-М.,1970.-211 с.
    38. Бакулов И.А., Тарцис М.Г. География болезней животных зарубежных стран. М., Колос, 1971,-200 c.
    39. Бублов А.В. Распространение анаэробной энтеротоксемии свиней в Витебской области Республики Беларусь //Материалы Россий­ской научно-практической конференции "Пути интенсификации про­изводства молока и мяса, профилактика болезней сельскохозяйствен­ных животных в современных условиях", Смоленск, 1992 г. - Смоленск, 1992.-С. 86-87.
    40. Бублов А.В. Анаэробная энтеротоксемия свиней и эпизоотоло­гические особенности ее проявления в хозяйствах Республики Беларусь // Материалы международной научно-практической конференции по­священной 70-летию БелНИИЭВ, М.: "Хата", 2000. С. 183
    41. Каган Ф.И., Кириллов Л.В. Специфическая профилактика клостридиозов животных.- М., 1976.- 154 с.
    42. Dutta G.N., Devriese L.A. Susceptibility of Clostridium perfringens of animal origin to fifteen antimicrobial agents // J. Vet. Pharmacol. Ther. 1980.- №3.- Р. 227236.
    43. Smith L., Williams B. L. The pathogenic anaerobic bacteria. Charles C Thomas, - Springfield, 1984. Р. 284.
    44. Roberts R.S. Clostridial diseases // Diseases due to bacteria, Academic Press, New York. - 1958. vol. 1.- Р 246-453.
    45. Бондаренко В.М. "Острова" патогенности бактерий // Жур­нал микробиол., эпидемиол. и иммунологии. - 2001. - № 4. - С. 67 - 74.
    46. Иерусалимский Н. Д. Основы физиологии микробов. - М., 1963. 150 с.
    47. Каталог штаммов // ГИСК: им. Тарасевича Л. А. Минздрава СССР. - Вып. 5. - Clostridia. - М, 1963.
    48. Краткий определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж. Хоулта. — М.: Мир, 1980. - 496 с.
    49. Barrow G.I. and Feltham R.A. Cowan and Steel’s Manual for the identification of medical bacteria / 3rd edition - University Press, Cambridge, 1993. Р. 146.
    50. Бондаренко В.М. Факторы патогенности бактерий и их роль в развитии инфекционного процесса // Жури, микробиол., эпи­демиол. и иммунологии. - 1999. - № 5. - С. 34 - 39.
    51. Матвеев К.И., Волгин Ю.Б. Анаэробная инфекция // Руководство по микробиологии, клинике и эпидемиологии инфек­ционных болезней. - М., 1966. - Т. 7. С. 153-175.
    52. Мельников В.Н., Мельников Н.I. Анаэробные ин­фекции.-М.,1973. -149 с.
    53. Муромцев С.Н. Микроорганизмы как объекты для изучения не­которых общих вопросов биологии /Сб.: Изменчивость микроорганиз­мов и бактериофагия/Под ред. В. Д. Тимакова. -М.: Медгиз, 1960. - С. 21-35.
    54. Hirsh D.C., Biberstein E.L., Jang S.S. Obligate anaerobes in clinical veterinary practice.// J. Clin. Microbiol., 1979.- №10. Р.188191.
    55. Шлегель Г. Общая микробиология : Пер. с нем. - М.: Мир, 1987.- 567 с.
    56. Finegold S.M., Bartlett J.G., Chow A.W., Flora D.J., Gorbach S.L. Management of anaerobic infections. //Ann. Intern. Med. - 1975.- № 83.- Р.375389.
    57. Smit Т. Blackleg and Clostridial Diseases. College Station, Texas. - 2003.
    Р. 137.
    58. Sterne M. Clostridial Infections // Brit. Vet. J. - 1981.- № 137. - Р. 443-454.
    59. Sutter V.L., Citron, D.M., Finegold, S.M. Wadsworth Anaerobic Bacteriology Manual //4thedition, C.V. Mosby and Co. St. Louis. 1984.- Р 432-583.
    60. Odendal M.W. Clostridium perfringens group // Infectious Diseases of Livestock with special reference to Southern Africa.. Oxford University, Oxford. 1994.- Vol. 2.- Р. 1290-1298
    61. Mc Donel J.L. Toxins of Clostridium perfringens types A, B, C, D and E. F. // In Pharmacology of bacterial toxins. Oxford: Pergamon Press. - 1986.- Р. 477 - 517.
    62. Bryant A.E.,. Awad M.M., Lyristis J.I. Perfringolysin O and phospholipase C from Clostridium perfringens impair host inflammatory cell defense mechanisms, abstr. B6 // International Conference on the Molecular Genetics and Pathogenesis of the Clostridia. - 1995. - Р. 21.
    63. Hatheway C.L. Toxigenic clostridia // Clin. Microbiol. Rev. - 1990.-№3.- Р.66-98.
    64. Niilo L. Toxigenic characteristics of Clostridium perfringens type C in enterotoxemia of domestic animals // Can. J. Vet. Res. - 1987. - №51. Р. 224-228.
    65. Rood J.I. Mc Clane B.A., Songer, J.G., Titball, R.W. The Clostridia: Molecular biology and pathogenesis // Academic Press, London, UK. - 1997.- Р 223-245
    66. Bullen J.J. Role of toxins in host-parasite relationships// In Microbial toxins, vol. 1. Academic Press, New York. - 1970. - Р. 233276.
    67. Matishek, P. H. McGrinley M. Colostral transfer of Clostridium perfringens type C beta anti­toxin in swine // Am. J. Vet. Res. - 1986.- №46.- Р.147-148.
    68. Bartholomew B.A., Stringer M.F., Watson G. N., Gilbert R.J.. Development and application of an enzyme linked immunosorbent assay for Clostridium perfringens type A enterotoxin // J. Clin. Pathol. - 1985.- №38.- Р.222228.
    69. Niilo L. Mechanism of action of the enteropathogenic factor of Clostridium perfringens type A // Infect. Immun. - 1971.-№3.- Р. 100106.
    70. Hunter S.C., Brown, J.E., Oyston, P. F., Sakuraj J. Titball, R.W.. Molecular genetic analysis of beta-toxin of Clostridium perfringens reveals sequence homology with alpha - toxin, gamma-toxin, and leukocidin of Staphylococcus aureus // Infect. Immun. - 1993.- № 61.- Р. 3958 - 3965.
    71. Fach P., Guillou J. P. Detection by in vitro amplification of the alpha-toxin (phospholipase C) gene from Clostridium perfringens // J. Appl. Bacteriol. - 1993.-№74.- Р.6166.
    72. McDonel, J. L. Clostridium perfringens toxins (type A, B, C, D, and E). // Pharmacol. Ther. - 1980.- №10.- Р. 617635.
    73. Sakurai Fujii Y. Matsuura M. Efect of oxidizing agents and sulfhydryl group reagents on beta toxin from Clostridium perfringens type C. // Microbiol. Immunol. - 1980.- №24.- Р. 595 - 601.
    74. Buogo C, Capaul S, Hani H, Frey J, Nicolet J. Diagnosis of Clostridium perfringens type C enteritis in pigs using a DNA amplification technique (PCR). // Zentral. Veterinarmed. B. - 1995.- №42.- Р.51-82.
    75. Masahiro Nagahama, Shinsuke Morimitsu, Atsushi Kihara, Masahiko Akita, Koujun Setsu, Jun Sakurai. Involvement of tachykinin receptors in Clostridium perfringens beta-toxin-induced plasma extravasation // British Journal of Pharmacology. - 2003.- № 138.- Р. 23 30
    76. Leary S.E. Molecular analysis of the beta-toxin of Clostridium perfringens // International Conference on the Molecular Genetics and Pathogenesis of the Clostridia.-1995.- Р. 11-25.
    77. Nagahama M., Kihara A., Miyawaki T., Mukai M., Sakaguchi Y., Ochi S., Sakurai J. Clostridium perfringens beta-toxin is sensitive to thiol-group modi®cation but does not require a thiol group for lethal activity // Biochim. Biophys. Acta. - 1999.-№1454.- Р. 97 - 105.
    78. Sakurai J., Fujii Y., Nagahama M. Efect of hloromercuribenzoate on Clostridium perfringens beta toxin // Toxicon.- 1992.-№30.- Р. 323 - 330.
    79. Waters M., Savoie A., Garmory H., Bueschel D., Popoff M.R., Songer G., Titball R.W., McClane B.A. Genotyping and phenotyping of beta2-toxigenic Clostridium perfringens fecal isolates associated with gastrointestinal diseases in piglets// J Clin. Microbiol.-2003.- №41.- Р.3584-3591.
    80. Duncan C.L., Rokos E.A.,. Christenson C.M, Rood J.I. Multiple plasmids in different toxigenic types of Clostridium perfringens: possible control of beta-toxin production // Microbiology. ASM Press, Washington, D.C.- 1978.- Р. 246248.
    81. Jolivet-Reynaud C., Popoff M.A., Vinit P., Ravisse H. Enteropathogenicity of Clostridium perfringens b-toxin and other clostridial toxins // Zentral. bl. Bakteriol. Mikrobiol. Hyg. Suppl. - 1986.- №15.- Р.145-151.
    82. Sakurai J. Duncan C. Some properties of beta-toxin produced by Clostridium perfringens type C // Infect. Immun. - 1978.- № 21.- Р. 678 - 680.
    83. Sakurai J., Duncan C.L. Purification of beta-toxin from Clostridium perfringens type C // Infect. Immun. -1977. - №18.- Р.741745.
    84. Sakurai J. Toxins of Clostridium perfringens // Rev. Medical. Microbiol. 1995.- № 6.- Р. 175 - 185.
    85. Nagahama M., Sakaguchi Y. Distribution of labeled Clostridium perfringens epsilon toxin in mice // Toxicon.-1991.-№29.- Р 211 -217.
    86. El-Idrissi A.H., Ward G.E. Development of double sandwich ELISA for Clostridium perfringens beta and epsilon toxins // Vet. Microbiol.- 1992.-№31.- Р.89-99.
    87. McDonel, J. L. Toxins of Clostridium perfringens types A, B, C, D and E // Pharmacology of bacterial toxins. Pergamon Press, Oxford.- 1986. Р. 477517.
    88. McClane B.A., Hanna P.C., Wnek A.P. Clostridium perfringens enterotoxin // Microb. Pathog. - 1988. -№4.- Р.317323.
    89. McDonel, J.L. The molecular mode of action of Clostridium perfringens enterotoxin // Am. J. Clin. Nutr. - 1979. -№32.- Р. 210218.
    90. McDonel, J.L. Mechanism of action of Clostridium perfringens enterotoxin // Food Technol. - 1980. -№34.- Р 9195.
    91. Damme-Jongsten M. Haagsma, J. Enterotoxin gene not found in Clos­tridium perfringens isolates from pigs //Vet. Rec. - 1990. -№126. - Р.191-192.
    92. Estrada-Correa, A.E., Taylor D.J. Porcine Clostridium perfringens type A spores, enterotoxin, and antibody to enterotoxin // Vet. Rec. - 1989. - №124.- Р. 606610.
    93. Granum P.E. Structure and mechanism of action of the enterotoxin from Clostridium perfringens // Proceedings of the Second European Workshop on Bacterial Protein Toxins. Gustav Fischer-Verlag, Stuttgart, Germany. - 1986. - Р. 327334.
    94. Granum P.E., Stewart G. Molecular biology of Clostridium perfringens enterotoxin // Genetics and molecular biology of anaerobes. Springer-Verlag, Stuttgart, Germany.- 1993. - p. 177191.
    95. Jestin A., Popoff. M. R. L’enterotoxine de Clostridium perfringens de type A. // Rec. Med. Vet. - 1987. №163.- Р. 3338.
    96. Kadra B., Fach P., Guillou J.P. Utilisation of PCR (polymerase chain reaction) for typing of Clostridium perfringens and for determination of its enterotoxin, abstr. B2. // International Conference on the Molecular Genetics and Pathogenesis of the Clostridia.- 1995. - p. 19- 34.
    97. Van Baelen D., Devriese L. A. Presence of Clostridium perfringens enterotoxin in intestinal samples from farm animals with diarrhoea of unknown origin // Zentralbl. Veterinaermed. - 1987. - №34. Р. 713716.
    98. Van Damme-Jongsten M., Haagsma J., Notermans S. Testing strains of Clostridium perfringens type A isolated from diarrhoeic piglets for the presence of enterotoxin gene // Vet. Rec. - 1990. - №126.- Р. 191-192,
    99. Daube G., China B., Simon K. Typing of Clostridium perfringens by in vitro amplification of toxin genes // J. Appl. Bacteriol.- 1994.- № 77.- Р. 650655.
    100. Dorner F., Drews H. Pharmacology of bacterial toxins // Pergamon Press, Oxford, United Kingdom.- 1986.- Р. 237.
    101. Hanna P.C., Wnek A.P., McClane B. A. Molecular cloning of the 39 half of the Clostridium perfringens enterotoxin gene and demonstration that this region encodes receptor-binding activity // J. Bacteriol. - 1989. - № 171.- Р. 68156820.
    102. McClane B.A. The complex interactions between Clostridium perfringens enterotoxin and epithelial tight junctions // Toxicon.- 2001.- № 39.- Р.1781-1791.
    103. Niilo L. Clostridium perfringens // Pathogenesis of bacterial infections in animals.- Iowa State University Press, Ames.- 1993. Р. 114123.
    104. Cole S.T. Genome structure and location of virulence genes in Clostridium perfringens // International Conference on the Molecular Genetics and Pathogenesis of the Clostridia. - 1995. - Р. 10-25.
    105. Niilo L. Clostridium perfringens in animal disease: a review of current knowledge // Can. Vet. J. - 1980. - №21. Р. 141148.
    106. Акулов А.В. Проблемы изучения инфекционной патологии сельскохозяйственных животных // Труды V Всесоюзн. конф. по патологич. анатомии животных. М., 1973. С.78 82.
    107. Завірюха А. Захист молодняку від хвороб // Ветеринарна газета.-1998.- №15.-С.5-7.
    108. Айшпур О. Роль бактерій в патології відтворення свиней // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 7. - С. 17.
    109. Бессонова С.Н., Виноградов-Волжский Д.В. Механизмы и факторы передачи возбудителей инфекционных болезней // Эпидемиология. - Л., 1973. - С. 46 - 61.
    110. Bergeland, M. E. Clostridial infections// Diseases of swine.- Iowa State University Press, Ames. 1981. - Р. 418431.
    111. Niilo L. Clostridium perfringens type C enterotoxemia // Can. Vet. J.-1988. - №29.-Р. 658664.
    112. Ohnuna Y., Kondo H., Saino H., Taguchi M.. Ohno A., Matsuda T. Necrotic enteritis due to Clostridium perfringens type C in newborn piglets // Japan Vet.Med.Assn. 1992.- Vol.45.-№ 10. - P. 738-741
    113. Niilo L. Clostridium perfringens in animal disease: A review of current knowledge // Can. Vet. J. - 1980. -№ 21.- Р. 141-148.
    114. Okazaki Y., Inage I., Iwabuchi T.. Suzuki N., Okada K. Mass outbreak of necrotic enteritis in newborn piglets caused by Clostridium perfringens type C on a pig farm // Vet. Med. Assoc. - 1993. - № 46.- Р. 214217.
    115. Айшпур О.Є., Курило М.Ф. Особливості перебігу бактеріальних інфекцій поросят // Вісн. Сумського ДАУ. - 1999. -Вип. 4. - С 27 - 30.
    116. Бурлака М. Профілактика загибелі новонароджених поросят // Ветеринарна медицина України. 1997.- №6. С.9.
    117. Полыковский М.Д. Анаэробная дизентерия поросят // Болезни свиней.-М. - 1970. С. 54-58.
    118. Buxton D., Donachie W. Clostridial diseases // 2nd ed. Blackwell Scientific Publications, Oxford. -1991. - Р. 104-114.
    119. Songer J.G. Clostridial enteric diseases of domestic animals // Clin. Microbiol. Rev. - 1996. -№ 9.- Р 216 - 234.
    120. Шахов А.Г. Этиология и профилактика желудочно-кишечных и респираторных болезней телят и поросят (Бактерии, вирусы, простейшие, патогенные грибы) Актуал.пробл.болезней молодняка в соврем.условиях. //Всерос. НИВИ патологии, фармакологии и терапии Воронеж. 2002. - С. 3-8
    121. Тилга В.В. Инфекционные болезни свиней и борьба с ними. Таллин.: Валгус. 1987. - 231 с
    122. Справочник по патолого-анатомической диагностике болезней сельскохозяйственных животных / А.И. Кривутенко, М.С. Жаков, П.П. Урбанович и др.; Под ред. А.И. Кривутенко. К.: Урожай, 1983. - 168 с.
    123. Lewis J.F., Mullins N., Johnson P. Isolation and evaluation of clostridia from clinical sources // South. Med. J. - 1980. -№73.- Р. 427432.
    124. Коромыслов, Г.Ф. Инфекционная патология свиней (Бюл. ВНИИ эксперим. ветеринарии им. Я. Р.Коваленко : / / М: ВАСХНИЛ.- Вып. 46.- 1982.-73 с
    125. Романенко В.Ф. Инфекционные желудочно-кишечные болезни свиней.- М.: Колос, 1984.-158 с.
    126. Нахмансон В. М., Бурба Л. Г. Дифференциальная диагностика болезней сельскохозяйственных животных/Справочник.-М.: Росагропромиздат, 1990. - 255 с.
    127. Сидоров М.А., Субботин В.В. Основы профилактики желудочно-кишечных заболеваний новорождённых животных // Ветеринария. 1998.- №1. - С. 3-7.
    128. Справочник по болезням свиней / А.И. Собко, В.Ф. Романенко, Г.К. Божко и др.; Под ред. А.И. Собко. - 2-е изд. - Киев: Урожай, 1988. - 360 с.
    129. Рахманов А.М., Яременко Н.А. Специфическая профилактика инфекционных болезней свиней в России в современных условиях // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичн. наук. зб. Харків, 2003. С. 480 483.
    130. Taylor, D. J. Causes of enteritis in young piglets // Proc. Pig Vet. Soc. -1984. - №11.- Р. 5666.
    131. Леньков В.И. Анаэробные желудочно-кишечные заболевания молодняка с./х. животных.- Минск.: Ураджай, 1974.- 80с.
    132. Хазенсон Л.Б., Чайка Н.А. Иммунологические основы диагностики и эпидемиологического анализа кишечных инфекций.- Л.: Медицина, 1987.- С. 40-53.
    133. Бузлама B.C., Тауритис А.К., Рецкий М.И. Механизм раз­вития и профилактики стресса у поросят при отъёме // Вете­ринария. - 1989.
    № 7. - С. 57 - 61.
    134. Shane S. M., Gyimah J. E., Harrington K. S., Snider T. G. Etiology and pathogenesis of necrotic enteritis // Vet. Res. Commun. - 1985. -№ 9.- Р. 269287.
    135. Tschirdewahn B., Notermans K. Wernars F. The presence of enterotoxigenic Clostridium perfringens strains in faeces of various animals // Int. J. Food Microbiol. - 1992. - № 14.- Р. 175178.
    136. Taylor D. J., Bergeland M. E. Diseases of swine. / 7th ed. U.S.A., Iowa, Ames: Iowa St. Univ. Press. 1992. Р. 454-459.
    137. Кокуричев П. И. Атлас патологической анатомии сельскохозяй­ственных животных. — Л.: Колос, 1973. — 192 с.
    138. Popoff M.R., Jestin A. Enteropathogenicity of purified Clostridium perfringens enterotoxin in the pig // Am. J. Vet. Res. - 1985. - №46.- Р. 21472148.
    139. Rood J.I., Cole S. T. Molecular genetics and pathogenesis of Clostridium perfringens // Microbiol. Rev. - 1991.-№55.-Р.621648.
    140. Meszaros J., Pesti L. Studies on the pathogenesis of gastroenteritis in swine // Acta Vet. Acad. Sci. Hung. - 1965. - №15.- Р. 465-473.
    141. Gyles C.L. Histotoxic clostridia // Pathogenesis of bacterial infections in animals.- Iowa State University Press. - 1993. - Р. 106113.
    142. Princewill, T. J. Sources of clostridial infections in Nigerian livestock and poultry // Bull. Anim. Health Produc. Africa.- 1985. -№33.- Р.323326.
    143. Walker P.D., Murrell T.G., Nagy L.K. Scanning electronmicroscopy of the jejunum in enteritis necroticans // J. Med. Microbiol. - 1980. - №13.- Р. 445-453.
    144. Справочник по болезням свиней / Гладенко И. Н., Собко А. И., Чумаченко В. Е. К.:Урожай,1981.- С. 55-57.
    145. Притулин Н.И. Инфекционные гастроэнтероколиты свиней М., Колос, 1975, -238 с.
    146. Johnson M.W., Fitzgerald G.R., Welter M.W., Welter C. J. The six most common
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины