БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЛІСУ ВІД КОМАХ-ХВОЄГРИЗІВ : Биологические основы оптимизации ПРОИЗВОДСТВА вирусных препаратов ДЛЯ ЗАЩИТЫ ЛЕСА ОТ НАСЕКОМЫХ-ХВОЕГРИЗИВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЛІСУ ВІД КОМАХ-ХВОЄГРИЗІВ
  • Альтернативное название:
  • Биологические основы оптимизации ПРОИЗВОДСТВА вирусных препаратов ДЛЯ ЗАЩИТЫ ЛЕСА ОТ НАСЕКОМЫХ-ХВОЕГРИЗИВ
  • Кол-во страниц:
  • 177
  • ВУЗ:
  • УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА «ЗНАК ПОШАНИ» НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ІМ. Г.М. ВИСОЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА «ЗНАК ПОШАНИ»
    НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
    ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ім. Г.М. ВИСОЦЬКОГО

    На правах рукопису

    ДАВИДЕНКО КАТЕРИНА ВАЛЕРІЇВНА

    УДК 630*4:595.7.082

    БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЛІСУ ВІД КОМАХ-ХВОЄГРИЗІВ

    16.00.10 ентомологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата сільськогосподарських наук






    Науковий керівник
    Мєшкова Валентина Львівна,
    доктор сільськогосподарських наук,
    старший науковий співробітник








    Харків 2005








    ЗМІСТ







    стор




    СПИСОК СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    5




    ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    6




    РОЗДІЛ 1. КОМАХИ ЯК БІОМАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    11




    1.1. Культивування та утримання комах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    11




    1.2. Вимоги комах-фітофагів до умов довкілля . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    18




    1.2.1. Діапауза комах та її реактивація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    18




    1.2.2. Корм для вигодівлі комах-фітофагів . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    21




    1.2.3. Особливості живлення комах-хвоєгризів, поширених в Україні


    26




    1.2.4. Щільність утримання комах при розведенні . . . . . . . . . . . .


    27




    1.2.5. Абіотичні умови утримання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    28




    1.3. Вирощування комах для накопичення ентомопатогенних вірусів .


    31




    Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    36




    РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . .


    38




    2.1. Об’єкти досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    39




    2.1.1. Рудий сосновий пильщик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    39




    2.1.2. Звичайний сосновий пильщик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    40




    2.1.3. Сосновий шовкопряд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    42




    2.1.4. Соснова совка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    44




    2.2. Методика досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    45




    2.2.1. Одержання личинок комах-хвоєгризів у різні місяці року . .


    45




    2.2.2. Утримання комах-хвоєгризів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    48




    2.2.3. Оцінка біологічних показників комах-хвоєгризів . . . . . . . . .


    52




    2.2.4. Зараження комах-хвоєгризів ентомопатогенними вірусами .


    53




    2.2.5. Оцінка впливу різних чинників на накопичення інфекційного матеріалу личинками звичайного та рудого соснових пильщиків . . .



    55









    РОЗДІЛ 3. ОДЕРЖАННЯ ЛИЧИНОК КОМАХ-ХВОЄГРИЗІВ У РІЗНІ ПОРИ РОКУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    57




    3.1. Реактивація діапаузи яєць рудого соснового пильщика . . . . . . . . .


    57




    3.2. Тривалість розвитку коконів рудого соснового пильщика залежно від умов утримання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    60




    3.3. Реактивація діапаузи коконів звичайного соснового пильщика . .


    64




    3.4. Реактивація діапаузи гусениць соснового шовкопряда . . . . . . . . . .


    69




    Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    74




    РОЗДІЛ 4. БІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КОМАХ-ХВОЄГРИЗІВ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ УТРИМАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    77




    4.1. Залежність біологічних показників рудого соснового пильщика від умов утримання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    78




    4.1.1. Вплив лісорослинних умов в осередку масового розмноження рудого соснового пильщика на біологічні показники при лабораторному утриманні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    78




    4.1.2. Вплив корму на біологічні показники рудого соснового пильщика



    81




    4.1.3. Вплив температури та фотоперіоду на біологічні показники рудого соснового пильщика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    83




    4.2. Залежність біологічних показників звичайного соснового пильщика від умов утримання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    92




    4.3. Залежність біологічних показників соснового шовкопряда від умов утримання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    96




    4.3.1. Вплив температури на інтенсивність живлення та життєздатність соснового шовкопряда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    96




    4.3.2. Вплив корму на життєздатність соснового шовкопряда . . . . .


    99




    4.3.3. Вплив щільності утримання на життєздатність соснового шовкопряда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    100




    4.4. Залежність біологічних показників соснової совки від умов утримання


    104




    4.4.1. Залежність життєздатності соснової совки від корму . . . . . . .


    104




    4.4.2. Залежність біологічних показників соснової совки від температури


    105




    Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    109




    РОЗДІЛ 5. ОПТИМІЗАЦІЯ ОДЕРЖАННЯ БІОМАТЕРІАЛУ ОСНОВИ ВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЛІСУ ВІД КОМАХ-ХВОЄГРИЗІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .




    111




    5.1. Оптимізація одержання вірусного матеріалу для виробництва препарату Вірін-ЗСП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    115




    5.2. Оптимізація одержання вірусного матеріалу для виробництва препарату Вірін-Діпріон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    119




    5.2.1. Накопичення поліедрів у личинках рудого соснового пильщика залежно від концентрації вірусної суспензії при зараженні . . . . . . . . . . . . .



    119




    5.2.2. Накопичення поліедрів у личинках рудого соснового пильщика залежно від тривалості їх живлення обприсканою ВЯП хвоєю . . . . . . . . . .



    126




    5.2.3. Накопичення поліедрів у личинках рудого соснового пильщика залежно від температури утримання . . . . . . . . . . . . . . . . .



    131




    5.3. Показники впровадження досліджень у технологію виробництва вірусних препаратів Вірін-Діпріон і Вірін-ЗСП . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    137




    Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    139




    ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    142




    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    145




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    147




    ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    177










    СПИСОК СКОРОЧЕНЬ





    ВГ


    вірус гранульозу




    ВЯП


    вірус ядерного поліедрозу




    ДЛГ


    держлісгосп




    ДСЛО „Укрлісозахист”


    Державне спеціалізоване лісогосподарське об’єднання „Укрлісозахист”




    ЗСП


    звичайний сосновий пильщик




    ПнШ


    північна широта




    РСП


    рудий сосновий пильщик




    СС


    соснова совка




    СШ


    сосновий шовкопряд




    УкрНДІЛГА


    Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації
    ім. Г.М. Висоцького




    ШПС


    штучне поживне середовище










    ВСТУП
    У захисті соснових насаджень України від комах-хвоєгризів в останні роки провідне місце посідають препарати Вірін-ЗСП та Вірін-Діпріон, які виробляє ДСЛО „Укрлісозахист” на основі вірусів ядерного поліедрозу, відповідно, звичайного (Diprion pini L.) та рудого (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснових пильщиків (Hymenoptera: Diprionidae) [243]. Виділено також ентомопатогенні віруси соснового шовкопряда Dendrolimus pini L. (Lepidoptera: Lasiocampidae) та соснової совки Panolis flammea Schiff. (Lepidoptera: Noctuidae), на основі яких потенційно можуть бути розроблені препарати для захисту лісу [38, 105, 246].
    Матеріал для виробництва ентомопатогенних вірусних препаратів одержують шляхом зараження специфічними вірусами личинок сприйнятливих видів комах, яких утримують в інсектаріях. Одержання личинок комах-хвоєгризів раніше, ніж вони з’являються у природних умовах, та визначення оптимальних умов їх утримання є необхідним для пасування вірусів із метою запобігання зниженню їх патогенності та для тестування препаратів перед їх використанням у лісі.
    Актуальність теми. Проблема виробництва ентомопатогенних вірусних препаратів для вчасного й ефективного захисту соснових лісів України тісно пов’язана з отриманням личинок відповідних комах та одержанням максимальної кількості вірусного матеріалу при мінімальних витратах часу та праці. Для цього необхідно визначити оптимальні умови отримання личинок комах-хвоєгризів у різні пори року, їх утримання та інфікування ентомопатогенними вірусами. Зазначені питання вивчено значною мірою для комах-шкідників листя сільськогосподарських культур і лісу [55, 56, 76, 108, 149, 157], тоді як комахам-хвоєгризам приділялося менше уваги. Актуальність наших досліджень підтверджує впровадження їх результатів у практику виробництва вірусних препаратів Вірін-ЗСП та Вірін-Діпріон на ДСЛО „Укрлісозахист”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації виконано в Харківському головному спеціалізованому лісозахисному підприємстві Об’єднання «Укрлісозахист» і Українському науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького і є частиною державної науково-дослідної програми за замовленням Державного комітету лісового господарства України за темами: «Розробити систему лiсопатологiчного обстеження та технологiю застосування нових препаратiв для захисту лiсу вiд шкiдникiв та хвороб» (19961998), №13, ДР 0196U018783; «Розробити методику прогнозування спалахiв хвоєгризучих шкiдникiв лiсу» (19992000) №5, ДР 0199U002601; «Дослідити вплив еколого-біологічних факторів на пошкодження комахами соснових культур і розробити заходи щодо їх захисту та підвищення стійкості до ентомошкідників» (20012004), №9, ДР 0101U005116.
    Мета і задачі досліджень. Мета визначити оптимальні умови одержання біоматеріалу основи вірусних препаратів для захисту лісу від комах-хвоєгризів.
    Задачі дослідження:
    визначити оптимальні умови (температура, освітлення) реактивації діапаузи комах-хвоєгризів із різним типом сезонного розвитку (рудий сосновий пильщик, звичайний сосновий пильщик, сосновий шовкопряд) для одержання личинок у різні місяці року;
    встановити оптимальні умови (температура, освітлення, корм, щільність) утримання личинок комах-хвоєгризів із різним типом сезонного розвитку (рудий сосновий пильщик, звичайний сосновий пильщик, сосновий шовкопряд, соснова совка);
    визначити доцільність виробництва препаратів на основі ентомопатогенних вірусів окремих видів комах-хвоєгризів (рудий сосновий пильщик, звичайний сосновий пильщик, сосновий шовкопряд, соснова совка);
    встановити оптимальні умови зараження комах-хвоєгризів ентомопатогенними вірусами (вік личинок, концентрація поліедрів при зараженні, тривалість живлення обприсканою хвоєю, температура) для одержання максимальної кількості вірусного матеріалу.
    Об’єкт дослідження оптимізація отримання у різні місяці року та утримання личинок комах-хвоєгризів із метою одержання біоматеріалу основи виробництва вірусних препаратів для захисту лісу.
    Предмет дослідження біологічні показники комах-хвоєгризів (рудого та звичайного соснових пильщиків, соснового шовкопряда та соснової совки) та інтенсивність накопичення біоматеріалу для виробництва вірусних препаратів за різних умов утримання личинок та їх зараження.
    Методи дослідження. Методи реактивації діапаузи [76] для можливості одержання личинок комах-хвоєгризів у різні терміни, визначення біологічних показників комах [40, 145] для оптимізації утримання комах у лабораторних контрольованих умовах,, зараження ентомопатогенними вірусами та їх діагностика [117] з метою визначення доцільності впровадження ентомопатогенних штамів для виробництва вірусних препаратів, визначення показників LD50 [208] та LT50 [256] та оцінка інтенсивності накопичення поліедрів [138, 149] для удосконалення технології виробництва вже існуючих ентомопатогенних препаратів.
    Наукова новизна результатів досліджень. Вперше визначено умови (температура, фотоперіод) реактивації діапаузи рудого соснового пильщика (на стадії яйця), соснового шовкопряда (на стадії гусениці), звичайного соснового пильщика (на стадії еонімфи) та одержання личинок у різні місяці року. Вперше експериментально доведено, що тривалість розвитку рудого соснового пильщика у коконах зменшується при їх утриманні за менших температури та фотоперіоду. Розраховано рівняння зв’язку тривалості діапаузи гусениць соснового шовкопряда з температурою їх утримання.
    Вперше встановлено оптимальні температуру, фотоперіод, вид корму для утримання рудого та звичайного соснових пильщиків, соснової совки та соснового шовкопряда, для останнього виду встановлено також оптимальну щільність утримання у різних віках.
    Вперше в Україні для рудого соснового пильщика і вперше в світі для звичайного соснового пильщика визначено показники LT50 та LD50, які свідчать, що для першого виду є характерними гострі вірусній епізоотії, а для другого хронічні. Встановлено, що для одержання найбільшої кількості поліедрів слід заражати личинок у IV віці суспензією, що містить 12,8•107 (для звичайного соснового пильщика) та 105 (для рудого соснового пильщика) поліедрів/мл.
    Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано методику одержання личинок рудого та звичайного соснових пильщиків, соснового шовкопряда у різні місяці року. Встановлено оптимальні умови лабораторного утримання комах-хвоєгризів: температури, фотоперіоду, підготування корму, а для соснового шовкопряда щільності утримання. Визначено вік личинок і концентрацію поліедрів при їх зараженні (для рудого та звичайного соснових пильщиків), тривалість і температуру утримання на обробленій вірусом хвої (для рудого соснового пильщика), за яких можна одержати найбільшу кількість вірусного матеріалу для виробництва препаратів.
    Одержані результати впроваджено у практику виробництва вірусних препаратів Вірін-ЗСП та Вірін-Діпріон на ДСЛО „Укрлісозахист”, про що свідчать відповідні додатки. При середніх обсягах виробництва 650 л на рік економічний ефект за рахунок вдосконалення технології одержання вірусного біоматеріалу складає стосовно препарату Вірін-Діпріон 14560 грн. і стосовно препарату Вірін-ЗСП 16640 грн. Розроблені при виконанні дисертаційної роботи методичні підходи використані на ДСЛО „Укрлісозахист” також для тестування хімічних інсектицидів, визначення стану природних популяцій комах-хвоєгризів, зараженості їх паразитами, тощо.
    Особистий внесок здобувача. Обґрунтування напряму досліджень, їх проведення, аналіз одержаних даних, формулювання теоретичних положень і висновків виконані особисто дисертантом. Збирання ентомологічного матеріалу в осередках масового розмноження комах-хвоєгризів та впровадження вдосконаленої технології виробництва вірусних препаратів Вірін-ЗСП та Вірін-Діпріон проведено у межах виробничої діяльності ДСЛО „Укрлісозахист”.
    Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-виробничій конференції у Бердську Новосибирської області (810 квітня 1998 року); на Міжнародному симпозіуму СПС МОББ (Одеса, 28 вересня 2 жовтня 1999 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю БелНДІЗР (Мінськ-Прилуки, 1921 лютого 2001 р.); ХІІ з’їзді Російського ентомологічного товариства (Санкт-Петербург, 1924 серпня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю факультету захисту рослин ХНАУ (Харків, 910 вересня 2002 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Степового філіалу УкрНДІЛГА (Цюрупинськ, 1112 вересня 2002 р.), Міжнародному симпозіумі МОББ (Москва-Звенігород, 811 червня 2003 р.); науково-практичній конференції в УкрНДІЛГА (Харків, 710 жовтня 2003 р.).
    Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 14 друкованих працях, із яких 7 опубліковано у фахових виданнях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Для виробництва безпечних для довкілля препаратів для захисту лісу на основі ентомопатогенних вірусів та їх тестування визначено оптимальні умови одержання личинок комах-хвоєгризів у різні місяці року, виявлено оптимальні умови їх утримання та зараження.
    1. Визначено умови для одержання личинок рудого соснового пильщика за три місяці до їх вилуплення у природі (ІІІ декада січня). Для цього необхідно починати інкубацію яєць при 22°С наприкінці грудня. Тривалість розвитку яєць рудого соснового пильщика за початку їх інкубації 20 грудня становить 31 день, за початку 25 січня 13 днів, за початку 20 березня 6 днів.
    При одержанні личинок рудого соснового пильщика на 12 місяці пізніше від природних дат (найпізніше 24 червня) життєздатність яєць суттєво знижується. За початку інкубації 20 травня вона становила 72,1%, а за початку 20 червня лише 22,4%.
    2. Встановлено, що тривалість розвитку рудого соснового пильщика в коконах зменшується за їх утримання як при меншій температурі, так і меншому світловому дні. При утриманні коконів рудого соснового пильщика в умовах повної темряви при 18°С імаго вилітали 13 вересня, а при 23°С 2225 вересня (P<0,001), за фотоперіоду 16:8 і таких самих температур 57 вересня та 2528 вересня відповідно (P<0,0001).
    3. За постійного утримання гусениць соснового шовкопряда при 14-годинному освітленні близько 40% гусениць розвивається без діапаузи. За одночасного початку діапаузи гусениць соснового шовкопряда (15 жовтня) її тривалість є меншою за вищої температури (при 14°С вона становила 80%, при 20°С 74%, при 23°С 68%). Життєздатність гусениць була нижчою за більшої температури під час діапаузи: при 14°С вона становила 80%, при 20°С 74%, при 23°С 68%. Найбільші життєздатність та інтенсивність живлення гусениць соснового шовкопряда спостерігалися за температури 23°С при годівлі на хвої. Гусениць соснового шовкопряда у першомутретьому віках слід утримувати по десять, у четвертому п’ятому по три, після п’ятого по одній особині.
    4. Доведено можливість одержання личинок звичайного соснового пильщика на 24 місяці раніше від природних термінів шляхом реактивації діапаузи особин у коконах дією змінних температур або постійної температури 24°С при природному освітленні.
    5. Показник перспективного росту чисельності рудого соснового пильщика (590,8 шт.) є максимальним за утримання личинок на хвої при температурі 22°С та фотоперіоді 16:8 годин. Життєздатність личинок звичайного соснового пильщика є найвищою (85%) за температури 20°С та фотоперіоду 16:8 годин.
    6. Визначено, що життєздатність гусениць соснової совки є найбільшою (71,2%) за утримання на хвої при 16°С. Розвиток гусениць тривав на хвої швидше, ніж на штучному поживному середовищі, при 14°С на 1,9 дня, а при 20°С на 5,2 дня. За утримання на хвої при 14 та 20°С різниця за масою лялечок становила 59 мг, а за утримання на штучному поживному середовищі за такої самої температури 73 мг.
    7. Найбільшу життєздатність при лабораторному утриманні комах-хвоєгризів із різним типом сезонного розвитку відмічено за утримання їх на хвої за температури 1623°С та фотоперіоду 16:8 годин. Саме такий фотоперіод є максимальним для широти Харкова (50°ПнШ), а така температура в період живлення гусениць (личинок) цих видів у природі.
    8. Обґрунтовано доцільність виробництва препаратів на основі вірусів ядерного поліедрозу кишкового типу звичайного та рудого соснових пильщиків. Для обох видів пильщиків показник LT50 з віком личинок збільшувався, а LD50 зменшувався.
    Значення LD50 для звичайного соснового пильщика за даними на 12-й день після зараження для личинок ІІ, ІІІ і IV віків становили 1,26•107; 3,16•107 та 7,94•107 поліедрів /мл. Значення LD50 для рудого соснового пильщика за даними щодо його загибелі на 9-й день після зараження для личинок ІІ, ІІІ і IV віків становили 2,2•104; 3,98•104 та 2,68•105 поліедрів /мл. Дані щодо LT50 та LD50 свідчать, що для рудого соснового пильщика є характерними гострі вірусні епізоотії, а для звичайного рудого пильщика хронічні.
    9. Вихід поліедрів із однієї личинки звичайного соснового пильщика є найвищим за зараження личинок IV віку суспензією, що містить 12,8х107 поліедрів/мл. Накопичення поліедрів у личинках рудого соснового пильщика зменшується зі збільшенням концентрації вірусної суспензії при зараженні (r0,880,93). Зараження личинок вірусною суспензією, що містить понад 105 поліедрів/мл, не призводить до суттєвого збільшення виходу поліедрів (Р=0,05).
    10. Умови утримання личинок рудого соснового пильщика, що сприяють наростанню їх маси, є сприятливими також для одержання більшої кількості поліедрів при зараженні (r=0,79; Р=0,05).
    Загибель личинок рудого соснового пильщика прискорюється, а сумарна кількість поліедрів, одержаних із загиблих особин, зменшується з ростом температури (r=0,98; Р=0,05). Збільшення температури понад 18°С (за якої накопичується 5,2•109 поліедрів) не призводить до суттєвого збільшення сумарного виходу поліедрів із личинок.
    11. При впровадженні оптимізованої технології виробництва препарату Вірін-ЗСП витрати на одержання вірусного біоматеріалу зменшилися на 40,9%, а вихід препарату із 1 кг сировини збільшився на 71,2%.
    При впровадженні оптимізованої технології виробництва препарату Вірін-Діпріон витрати на одержання вірусного біоматеріалу зменшилися на 36,8%, а вихід препарату із 1 кг сировини збільшився на 31,9%.








    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    1. Для отримання личинок рудого соснового пильщика за три місяці до їх вилуплення у природі (ІІІ декада січня) рекомендується проводити інкубацію яєць при 22°С, починаючи з кінця грудня. Для одержання личинок у першій декаді лютого інкубацію розпочинають у ІІІ декаді січня, для одержання личинок у ІІІ декаді лютого інкубацію розпочинають у І декаді лютого. Для одержання личинок рудого соснового пильщика пізніше, ніж у природних умовах, потрібно зрізані в лютому гілки з яйцекладками вміщувати у поліетиленові пакети у холодильник та утримувати при 5°С.
    Личинок рудого соснового пильщика потрібно утримувати на хвої за температури 22°С та фотоперіоду 16:8 годин.
    2. Запропоновано рівняння для визначення термінів виходу гусениць соснового шовкопряда з діапаузи в лабораторних умовах, а також вибору режиму температури для одержання гусениць для дослідів у визначену дату з метою вчасного підготування садків і свіжого корму.
    Гусениць соснового шовкопряда доцільно утримувати за температури 23°С при годівлі на хвої: у першомутретьому віках по десять, у четвертому п’ятому по три, після п’ятого по одній особині. При вирощуванні личинок комах-хвоєгризів у зимовий період зрізані гілки сосни слід попередньо витримувати у воді в опалюваному приміщенні.
    3. Імаго звичайного соснового пильщика рекомендується одержувати на 24 місяці раніше від природних термінів шляхом дії на кокони змінними температурами або постійною температурою 24°С при природному освітленні.
    Личинок звичайного соснового пильщика доцільно утримувати на хвої за фотоперіоду 16:8 годин і температури 20°С.
    4. Для отримання максимальної кількості вірусного матеріалу з личинок звичайного та рудого соснових пильщиків їх слід інфікувати у IV віці шляхом обприскування хвої суспензією вірусу ядерного поліедрозу в концентрації 12,8•107 та 105 поліедрів/мл відповідно. Утримувати личинок рудого соснового пильщика на контамінованій вірусом хвої протягом трьох діб (72 годин) при 18°С.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авраменко И.Д. Хвоегрызущие вредители Казанско-Вешенского песчаного массива и меры борьбы с ними: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.09 / ХСХИ. Харьков, 1960. 17 с.
    2. Агроклиматический справочник по Харьковской области. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1957. 179 с.
    3. Алексеницер М.Л. Влияние химических и микробиологических консервантов корма на развитие гусениц и продуктивность дубового шелкопряда (Antheraea pernyi G.-M.): Автореф. дисс. ... канд. биол. наук: 03.00.09 / НАУ. К., 1993. 21 с.
    4. Андреева Е.М. Трофические аспекты экологии непарного шелкопряда (Lymantria dispar L.): Автореф. дисс. ... канд. биол. наук / 03.00.16 экология и 03.00.09 энтомология / Ин-т экологии растений и животных УрО РАН. Екатеринбург, 2002. 23 с.
    5. Андреева Е.М. Особенности питания гусениц зауральской популяции непарного шелкопряда (Lymantria dispar L.) в условиях лабораторного культивирования // Биосфера и человечество: Материалы конф. Екатеринбург, 2000. С.1821.
    6. Андреева Е.М., Пономарев В.И. Связь эффекта группы с состоянием популяции и составом корма на примере непарного шелкопряда (Lymantria dispar L.) // Леса Евразии в третьем тысячелетии: Материалы междунар. конф. М., 2001. Т.2. С.3637.
    7. Аретинская Т.Б., Булавина О.И. Использование лечебных и профилактических средств с целью повышения выживаемости и продуктивности дубового шелкопряда // Шелководство. К.: Урожай, 1986. №16.С.4044.
    8. Атанасов А.Й. Выкармливание гусениц монашенки Lymantria monacha L. на желудях дуба черешчатого // Энтомологическое обозрение. 1980. Т.59. Вып.4. С.764767.
    9 Атанасов А.Й. Изучение вирусных болезней монашенки (Lymantria monacha L.) и ивовой волнянки (Stilpnotia salicis L., Lepidoptera, Orgyidae) в связи с их практическим использованием: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук / 06.01.11 фитопатология и защита растений / ВИЗР. Ленинград, 1979. 19 с.
    10. Бартенева Э.В., Гостюнин И.В., Персидская Л.Т. Влияние температуры на интенсивность питания гусениц непарного шелкопряда // Вопросы защиты леса. М.: МЛТИ, 1986. Вып. 50.С.9396.
    11. Бахвалов С.А., Ильиных А.В., Киров Е.И., Ларионов Г.В., Загуляев Г.Н. Аэрозоли в биологическом подавлении вредителей леса опыт применения // Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность: Тез. докл. (Санкт-Петербург, декабрь 1995 г.) Санкт-Петербург, 1995. С.283.
    12. Бахвалов С.А., Ильиных А.В., Мамонтова С.А., Кайгородцев В.Г. Биологическое подавление очагов массового размножения шелкопряда-монашенки (Ocneria monacha L.) // Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность: Тез. докл. (Санкт-Петербург, декабрь 1995 г.) Санкт-Петербург, 1995. С.283284.
    13. Беднова О.В. Биологическое обоснование способов повышения эффективности вирусного энтомопатогенного препарата ВИРИН-ЭНШ: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. М., 1994. 22 с.
    14. Беднова О.В. Математическая модель для оценки и подбора защитных добавок к вирусным препаратам на примере ВИРИН-ЭНШ // Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность: Тез. докл. (Санкт-Петербург, декабрь 1995 г.) Санкт-Петербург, 1995. С.284285.
    15. Беднова О.В. Непарный шелкопряд и вирус ядерного полиэдроза: некоторые аспекты взаимодействия и эффективность вирусологического контроля // Экология, мониторинг и рациональное природопользование: Науч. тр. МГУЛ. М: МГУЛ, 1998. Вып. 294, №1. С.165175.
    16. Беднова О.В. Репродукция вируса ядерного полиэдроза в зависимости от корма гусениц непарного шелкопряда // Охрана лесных экосистем и рациональное использование лесных ресурсов: Тез. докл. Второй Всесоюзн. науч.-техн. конфер. Ч.1. М., 1991. С.118119.
    17. Бельченко В.М., Станкевич И.А., Вишневецкий Е.Д., Васютинский С.Ю. Совершенствование искусственной питательной среды для промышленного производства насекомых (капустной совки)// Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов: сб. науч. тр. международного симпозиума ВПС МОББ (28 сентября2 октября 1999 года, Одесса). Одесса, 1999. С.5758.
    18. Берзиня И., Жварте А. Возможность разведения гусениц кольчатого шелкопряда на ИПС // Тр. ЛСХА.1977.Т. 118.С.4854.
    19. Берриман А. Защита леса от насекомых-вредителей. М.: ВО Агропромиздат, 1990. 288 с.
    20. Биохимические исследования компонентов ИПС для массового выращивания насекомых / А.С.Коничев, Е.В.Орловская, А.П.Коничева, Ю.А.Масюк // Тез. докл. 1 Всес. конф. по пром. разведению насекомых/ Москва, февраль, 1986/. М., 1986.С.1415.
    21. Білецький Є.М. Екстраполяційний прогноз масового розмноження шкідливих комах // Збірник наукових праць науково-дослідного інституту фітосанітарного моніторингу. Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. Харків, 1999.Т. I, вип. 1. C. 49.
    22. Боженко В.Ф. Некоторые данные о лабораторном разведении хлопковой и люцерновой совок // Тез. 2 Всес. конф. по пром. развед. насекомых (Москва, 2628 дек. 1989 г.). М.: МГУ, 1989. С.77.
    23. Бондаренко Ю.В. Біологічні основи оптимізації життєдіяльності культур комах дією змінних температур на прикладі лускокрилих: Автореф. дис. ... канд. біол. наук / 03.00.09. ХДПУ. Харків, 1999. 19 с.
    24. Бровдій В.М., Гулій В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рослин. Київ: Світ, 2004. 348 с.
    25. Васильєва В.Л. Використання вірусів проти шкідливих комах в Україні // Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений: Тез. докл. Международ. симпозиума (2225 марта 1994 г., Харьков). Харьков, 1994. С.2426.
    26. Васильева В.Л., Лебединец Н.Н. Итоги изучения безопасности вирусных инсектицидов для человека и животных в условиях производства и применения // Защита растений на рубеже ХХІ века: Материалы научно-практической конференции, посвященной 30-летию БелНИИЗР (Минск-Прилуки, 1921 февраля 2001 г.) Минск: Белбизнеспресс, 2001. С.347349.
    27. Вейзер Я. Микробиологические методы борьбы с вредными насекомыми., М.: Колос, 1972. 640 с.
    28. Вишнякова С.В. Характеристика очагов рыжего соснового пилильщика в лесах Брянской области // Рациональное использование и воспроизводство лесных ресурсов М: МЛТИ, 1990.Вып. 223.С. 146151.
    29. Войтенко Ю.В. Искусственное разведение боярышниковой листовертки // Энтомопатогенные вирусы и их роль в защите растений (Материалы Всесоюзн. конфер. по изучению и применению энтомопатогенных вирусов). Новосибирск, 1988. С. 5355.
    30. Войтенко Ю.В., Трусов В.И., Кучерявенко В.И. Новый бакуловирус для защиты леса // Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений: Тез. докл. Международ. симпозиума (2225 марта 1994 г., Харьков). Харьков, 1994. С.2830.
    31. Воронцов А.И. Биологические основы защиты леса. М.: Высшая школа, 1963. 183 с.
    32. Воронцов А.И., Каюкина Н.А. Вспышка массового размножения рыжего соснового пилильщика в Хоперском заповеднике. Тр. Хоперского гос. заповедника. Вып. 4 М.: 1961. С. 91104.
    33. Воронцов А.И., Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С. Технология защиты леса. М.: Экология, 1991. 304 с.
    34. Вшивкова Т.А. Характеристика развития гусениц непарного шелкопряда // Непарный шелкопряд: Итоги и перспективы исследований. Красноярск, 1988. С. 89.
    35. Гаврильчик З.С. Продуктивность китайского дубового шелкопряда (Antheraea pernyi G.) в зависимости от режимов температуры при развитии на березе бородавчатой: Автореф. дис. ... канд. биол. наук /03.00.09 / ВИЗР. Ленинград, 1989. 16 с.
    36. Гамаюнова С.Г., Войтенко Ю.В., Особенности содержания личинок боярышниковой листовертки на ИПС. // Тез. докл. 2 Всес. конф. по пром. разведению насекомых (Москва, 2629 декабря, 1989). М: МГУ, 1989. С.8182.
    37. Гамаюнова С.Г., Новак Л.В., Давиденко К.В., Мєшкова В.Л. Вплив умов утримання соснового шовкопряда в лабораторії на значення основних популяційних показників // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. Харкiв: Оригiнал, 2000. Вип. 97 С. 105111.
    38. Гниненко Ю.И., Сергеева Ю.А. Биологическая защита лесов в России // Экологически безопасная защита растений от вредителей и болезней. Бюлл.№4 ПК по биол. защите леса ВПРС МОББ Пушкино, 2004. С.3042.
    39. Горлушкина В.П. Метод оценки физиологического состояния насекомых. Массовое разведение насекомых, Кишинев.: Штиинца. 1984. С.5660.
    40. Головко В.А., Чепурная Н.П., Злотин А.З. Селекция и контроль качества культур насекомых. Харьков: Оригинал, 1995. 176 с.
    41. Гримальский В.И. Устойчивость сосновых насаждений против хвоегрызущих вредителей. М.: Лесн. пром-сть, 1971. 136 с.
    42. Гринберг Ш.М., Подберезская Л.В., Нестеров В.С. Разработка ускоренных методов оценки качества трихограммы //Массовое разведение насекомых. Кишинев.: Штиинца. 1984.С.4752.
    43. Гулий В.В., Голосова М.А. Вирусы в защите леса от вредных насекомых. М.: Лесн. пром-сть, 1975. 168 с.
    44. Гулий В.В. Рыбина С.Ю. Вирусные болезни насекомых и их диагностика. Кишинев.: Штиинца, 1998. 128 с.
    45. Гурьянова Т.М. Структура популяции рыжего соснового пилильщика // Лесоведение.1984.№ 4.С. 2127.
    46. Гурьянова Т.М. Цикличность размножений рыжего соснового пилильщика // Лесоведение. 1986.№ 4.С. 2330.
    47. Давиденко Е.В. Возможности выращивания рыжего соснового пилильщика Neodiprion sertifer Geoffr. (Hymenoptera, Diprionidae) в лаборатории // ХІІ съезд Русского Энтомологического общества: Тез. докладов (Санкт-Петербург, 19-24 августа 2002 г.) Санкт-Петербург, 2002.С.93.
    48. Давиденко К.В. Вплив тривалості живлення личинок рудого соснового пильщика інфікованою хвоєю на розвиток вірусного захворювання та накопичення поліедрів // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. Вип. 104 Харкiв: Майдан, 2003. С. 5863.
    49. Давиденко К.В., Мєшкова В.Л. Вплив концентрації вірусної суспензії та віку личинок рудого соснового пильщика на накопичення поліедрів // Вісник Харківського національного університету ім. В.В.Докучаєва (серія «Ентомологія та фітопатологія»). Харків, 2002. №3. С.44 50.
    50. Давиденко К.В., Мєшкова В.Л. Залежність життєздатності рудого соснового пильщика від умов утримання // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. Вип. 106. Харкiв, 2004. С. 257263.
    51. Давиденко К.В., Мєшкова В.Л. Популяційні показники звичайного соснового пильщика (Diprion pini L.) при реактивації діапаузи // Біологія та валеологія: Збірник наук. праць / Харків: ХДПУ, 2004. Вип.6. С.7681.
    52. Данилевский А.С. Фотопериодизм и сезонное развитие насекомых. Л.: Изд. ЛГУ. 1961. 243 с.
    53. Даньшина О.В. Розробка прийомів прогнозування і оптимізації життєздатності та продуктивності лускокрилих комах на прикладі шовковичного і непарного шовкопрядів: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / ХДАУ. Харків, 2002. 20 с.
    54. Добровольский Б.В. Фенология насекомых. М: Высшая школа, 1969. 232 с.
    55. Дрозда В.Ф. Біоценотичне обгрунтування інтегрованого захисту плодового саду від шкідників в лісостепу України: Автореф. дис. ... докт. с.-г. наук: 03.00.09 / НАУ. Київ, 2001. 45 с.
    56. Дубко Л.А. Биологические основы культивирования некоторых видов волнянок (Lepidoptera: Orgyidae) // Автореф. дис. ... канд. биол. наук. 03.00.09 / МГУ. М., 1995. 22 с.
    57. Дубко Л.А., Сивцова Л.И., Падутова Н.А., Трапезников В.В. Культивирование лесных насекомых-фитофагов // Охрана лесных экосистем и рациональное использование лесных ресурсов: Тез. докл. Второй Всесоюзн. науч.-техн. конфер. Ч.1. М., 1991. С.121123.
    58. Ермакова Н.И., Штерншис М.В. Выращивание лугового мотылька как субстрата для наполнения бакуловирусов. // Тез. докл. 2 Всес. конф. по пром. разведению насекомых (Москва, 2629 декабря 1989 г.) М: МГУ, 1989. С.85.
    59. Завада Н.М. Сосновые пилильщики (Tenthredinidae: Diprionini) в лесах Украинского Полесья и борьба с ними: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.09 энтомология / УСХА. Киев, 1969. 20 с.
    60. Завада М.М., Лікар Я.О. Біологічні та екологічні особливості масових видів хвоє- та листогризучих шкідників лісу як регулюючі фактори динаміки їх чисельності // Науковий вісник Національного аграрного університету. К.: НАУ, 2002. Вип.53. С.283286.
    61. Закревская М. В. Биологические основы выращивания монашенки (Porthetria monacha L.) на полусинтетических питательных средах: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук / 03.00.09 / МЛТИ. М, 1984. 18 с.
    62. Закревская М.В. Выращивание монашенки на полусинтетических средах с целью биологической оценки энтомопатогенных микробных препаратов // Научн. тр. МЛТИ. 1982. №147. С.3237.
    63. Закревская М.В. Некоторые данные о выращивании шелкопряда монашенки на полусинтетических средах // Патология насекомых и защита леса. М.,1983. С.4548.
    64. Закревская М.В. Особенности развития гусениц монашенки на искусственном и зеленом корме // Вопросы лесовыращивания и рационального лесоиспользования: Науч. тр. МЛТИ. М.: 1983. Вып. 148. С.194198.
    65. Закревская М.В. Разведение лесных насекомых на искусственных средах // Тез. докл. 2 Всес. конф. по пром. разведению насекомых (Москва, 2629 декабря 1989 г.). М.: Изд-во МГУ, 1989. С.86.
    66. Закревская М.В. Технология массового разведения насекомых // Научн. тр. МЛТИ. 1987. С.6773.
    67. Закревская М.В., Масюк Ю.А. Полусинтетические питательные среды различной консистенции для шелкопряда-монашенки // Энтомопатогенные вирусы и их роль в защите растений (Материалы Всесоюзн. конфер. по изучению и применению энтомопатогенных вирусов). Новосибирск, 1988. С.5657.
    68. Зариньш И.А. Влияние солнечного света на активность ВЯП рыжего соснового пилильщика // Тр. ЛСХА. Вып.100, 1976. С.8187.
    69. Зарыньш И.А. Эффект использования вирусных инсектицидов в лесных биоценозах // Успехи энтомологии в СССР: лесная энтомология: Материалы Х съезда Всесоюзного энтомологического общества (1115 сентября 1989 г.). Л., 1990. С.4245.
    70. Зариньш И.А. Изоляты энтомопатогенных вирусов у некоторых важнейших вредителей плодовых и овощных культур и перспективность их практического использования // Защита растений на рубеже ХХІ века: Материалы научно-практической конференции, посвященной 30-летию БелНИИЗР (Минск-Прилуки, 1921 февраля 2001 г.) Минск: Белбизнеспресс, 2001. С.374378.
    71. Земницкая Я. Роль бакуловирусов в регуляции популяций вредителей растений // Информационный бюллетень ВПРС МОББ. Санкт-Петербург, 2002. №33. С.171174.
    72. Злотин А.З. Влияние плотности популяции и химической обработки корма на развитие Ocneria dispar при лабораторном разведении // Зоол. журнал. 1965. Вып. 44. №12. С.18091812.
    73. Злотин А.З. Разработка и биологическое обоснование приемов повышения жизнеспособности и продуктивности насекомых при разведении на примере Bombyx mori L., Ocneria dispar L., Sitotroga cerealella Oliv.: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук: 09.00.03 / Институт зоологии. Л., 1982. 43 с.
    74. Злотин А.З. Селекция насекомых // Генетика и селекция насекомых. Итоги науки и техники. Сер. Энтомология. Т.10. М.: ВИНИТИ, 1990. С.96179.
    75. Злотин А.З. Современное состояние и пути развития технической энтомологии в Украине // Вісник Харківського Національного Аграрного Універсітету ім. В.В.Докучаєва, сер. „Ентомологія та фітопатологія”. №3. ХНАУ, 2002. С.6772.
    76. Злотин А.З. Теоретическое обоснование массового разведения насекомых // Энтомол. обозрение. 1981. Т.60. №3. С.494510.
    77. Злотин А.З. Техническая энтомология. К.: Наук. думка, 1989. 183 с.
    78.Злотин А.З. Экспериментальное обоснование методики круглогодичного разведения непарного шелкопряда и рекомендации по использованию в прикладной энтомологии: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.09 / ХГУ. Харьков, 1966. 22 с.
    79. Злотин А.З., Головко В.А. Экология популяций и культур насекомых. Харьков: Оригинал, 1998. 232 с.
    80. Злотин А.З., Маркина Т.Ю. Комплексная оптимизация культур насекомых при разведении // ХІІ съезд Русского Энтомологического общества: Тез. докладов (Санкт-Петербург, 1924 августа 2002 г.) Санкт-Петербург, 2002. С.129.
    81. Злотин А.З. Тремль А.Т. Лабораторная оценка жизнеспособности непарного шелкопряда // Лесное хозяйство. 1965. №7. С.5758.
    82. Злотин А.З., Тремль А.Т. Развитие непарного шелкопряда в лаборатоных условиях // Зоол. журнал, 1964. Т.42. №2. С.287290.
    83. Злотин А.З. Чепурная Н.П. Общие принципы контроля качества культур насекомых // Энтомол. обозр. 1994. Вып.73. №1. С.195197.
    84. Зотов В.А., Чернышев В.Б., Афонина В.М. О разведении насекомых при постоянной темноте // Тез. докл 2 Всес. конф. по пром. развед. насекомых (Москва, 2628 декабря, 1989). М.: МГУ, 1989. 16 с.
    85. Ижевский С.С. Роль питания соснового шелкопряда в развитии микроспоридиоза // Вопросы защиты леса. М.: МЛТИ, 1969. Вып.26. С.76 82.
    86. Ильиных А.В. Методика культивирования непарного шелкопряда (Ocneria dispar L.) в лабораторных условиях // Биотехнология. 1997. №910. С.2729.
    87. Ильиных А.В. Оптимизированная искусственная питательная среда для культивирования непарного шелкопряда (Ocneria dispar L.) // Биотехнология. 1996. №1. С. 4243.
    88. Ильиных А.В., Бондаренко К.В., Кондрахин Ю.В., Лопаткин А.В. Оптимизация искусственных питательных сред для культивирования шелкопряда-монашенки // Энтомопатогенные вирусы и их роль в защите растений (Материалы Всесоюзн. конфер. по изучению и применению энтомопатогенных вирусов). Новосибирск, 1988. С. 58.
    89. Ильиных А.В., Кузьминов С.В., Петрова И.Д., Петров В.С. Исследование трансгенерационной передачи бакуловируса в системе "растение фитофаг патоген" // Сохранение и защита горных лесов: Материалы междунар. симпоз. (5-10 окт. 1999 г.). Ош, 1999. С. 9698.
    90. Ильиных А.В., Петрова и.Д., Ульянова Е.Г., Кузьминов С.Г. Непарный шелкопряд (Lymantria dispar L.) и шелкопряд-монашенка (Lymantria monacha L.): различия во взаимодействии насекомых с вирусами ядерного полиэдроза // ХІІ съезд Русского Энтомологического общества: Тез. докладов (Санкт-Петербург, 1924 августа 2002 г.) Санкт-Петербург, 2002.С.138139.
    91. Іллінський А.I. Прядка соснова (Dendrolimus pini L.), її життя й заходи боротьби з нею в лiсах.Київ, 1928. 40 с.
    92. Кейсер Л.С., Каплан П.Б., Язловецкий И.Г., Монастырский А.Л., Романова Е.Б. Влияние корма на липидный состав гусениц капустной совки и выход вирусной биомассы // Энтомопатогенные вирусы и их роль в защите растений (Материалы Всесоюзн. конфер. по изучению и применению энтомопатогенных вирусов). Новосибирск, 1988. С. 5960.
    93. Кириченко И.А. Основные инфекционные болезни тутового шелкопряда в Украине и меры борьбы с ними. Харьков: Оригинал, 1995. 208с.
    94. Кожанчиков И.В. Методы исследования экологии насекомых. Ташкент: Учпедгиз УзССР, 1966. 286 с.
    95. Коломиец Н.Г., Стадницкий Г.В., Воронцов А.И. Рыжий сосновый пилильщик. Новосибирск: Наука, 1972. 148 с.
    96. Крамер П., Козловский Т. Физиология древесных растений. М.: Гослесбумиздат, 1963.627 с.
    97. Кривда Л.С. Вплив змін параметрів структури культур шовковичного шовкопряда на біологічні ознаки та продуктивність // Біологія та валеологія: Зб.наук. пр. / ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Харків: ХДПУ, 2000. Вип.3. С.160166.
    98. Кривошеина Г.Г. Биохимия насекомых. М.: Наука, 1988. 126 с.
    99. Кузнецов Н.Я. Основы физиологии насекомых. Т. 1. М.: Изд-во АН СССР, 1948. 402 с.; Т.2. 1953. 530 с.
    100. Кучерявенко В.І., Давиденко К.В. Вплив дослідного штаму вірусу ядерного поліедрозу на популяцію Neodiprion sertifer Geoffr. // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. Вип. 103 Харкiв: Майдан, 2002. С. 5759.
    101. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высш. школа, 1990. 352 стр.
    102. Ликвентов А.В. Влияние режима питания на рост и развитие непарного шелкопряда // Труды ВИЗР. 1954. Вып. 6. С. 6574.
    103. Литвинова А.П. Насекомые сосновых лесов. М., 1985. 230 с.
    104. Лопаткин А.В., Михайловская И.Н., Щербинин А.В. Разработка эффективных питательных сред для культивирования хлопковой совки // Тез. докл. І Всесоюзн. конф. по промышл. развед. насекомых. М., 1986. С.7071.
    105. Лукьянчиков В.П. Вирусы в борьбе с некоторыми хвое- и листогрызущими насекомыми Сибири // Биологические методы борьбы с вредителями сельского, лесного хозяйства и карантинными сорняками. Ташкент: Фан, 1966. С.126130.
    106. Малышев Д.С. О продолжительности генерации соснового шелкопряда Dendrolimus pini L (Lepidoptera, Lasiocampidae) // Энтомологическое обозрение. 1987. Т. 66, № 4.С. 710714.
    107. Маркина Т.Ю. Использование приема оптимизации культур насекомых при разведении диких видов чешуекрылых // Изд-во Харьк. Энтомол. об-ва. Харьков. 1998. Т.6. Вып.1. С.160162.
    108. Маркіна Т.Ю. Теоретичне та експериментальне обгрунтування прийомів комплексної оптиммізації культур комах за життєздатністю та продуктивністю на прикладі лус
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины