Епізоотологічні особливості та удосконалення профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області : Эпизоотологические особенности и совершенствование профилактики лептоспироза крупного рогатого скота в хозяйствах Житомирской области

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Епізоотологічні особливості та удосконалення профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області
  • Альтернативное название:
  • Эпизоотологические особенности и совершенствование профилактики лептоспироза крупного рогатого скота в хозяйствах Житомирской области
  • Кол-во страниц:
  • 169
  • ВУЗ:
  • Державний агроекологічний університет
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
    Державний агроекологічний університет


    На правах рукопису

    Романюк Жанна Володимирівна

    УДК: 619:616.986.7:636.22/.28(477.42)

    Епізоотологічні особливості та удосконалення профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області

    16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби

    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    ГАЛАТЮК Олександр Євстафійович
    доктор ветеринарних наук, професор


    ЖИТОМИР - 2006








    ЗМІСТ





    ВСТУП


    5




    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


    10







    1.1.


    Етіологія лептоспірозу великої рогатої худоби


    10







    1.2.


    Нозологічний профіль серогруп лептоспір у великої рогатої худоби



    13







    1.3.


    Епізоотологічні особливості лептоспірозу великої рогатої худоби



    18







    1.4.


    Діагностика лептоспірозу великої рогатої худоби


    23







    1.5.


    Профілактика та заходи боротьби


    34







    1.6.


    Заключення з огляду літератури


    37




    РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ



    39







    2.1.


    Вибір напрямків досліджень


    39







    2.2.


    Матеріали для виконання роботи


    39







    2.3.


    Методи досліджень


    40




    РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ










    3.1.


    Природно географічні та екологічні особливості поширення лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області




    46







    3.2.


    Етіологічний спектр і особливості розвитку епізоотичного та інфекційного процесів при лептоспірозі великої рогатої худоби



    62







    3.3.


    Біохімічні показники при лептоспірозі великої рогатої худоби


    79







    3.4.


    Патоморфологічні зміни при лептоспірозі великої рогатої худоби



    91







    3.5.


    Вивчення ефективності препаратів при лікуванні інфікованих тварин



    99







    3.6.


    Особливості формування імунітету при застосуванні моновакцини



    104







    3.4.


    Економічна ефективність оздоровчих заходів


    110




    РОЗДІЛ 4 ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ


    116




    ВИСНОВКИ


    126




    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ


    128




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    129




    ДОДАТКИ


    148






    Перелік умовних позначень

    АЛТ - аланін амінотрансфераза
    АСТ аспартат амінотрансфераза
    ГГТ гамма глутамілтранспептидаза
    РМА реакція мікроаглютинації
    ПЛР полімеразно-ланцюгова реакція
    ВРХ велика рогата худоба
    РА реакція аглютинації
    ІФА імуноферментний аналіз
    РЗК реакція зв’язування комплементу
    М середнє арифметичне
    m похибка середнього арифметичного





    ВСТУП

    Загальна характеристика роботи. Лептоспіроз інфекційна хвороба тварин і людей, викликана інфекційною спірохетою з роду Leptospira [1 3]. Це одне з найпоширеніших в Європі природно-вогнищевих захворювань, яке не втрачає актуальності й дотепер. Патогенні лептоспіри (серогрупи L. interrogans) значно поширені в природі та серед домашніх тварин, де вони формують і стійко зберігають осередки інфекції пульсуючого типу. Природні осередки інфекції найбільш потужні в гирлах річок, озерно-плавневих та болотяних системах [4].
    В даний час лептоспіроз актуальна антропозоонозна інфекція, і не тільки на території України, що має значне поширення і тенденцію до загострення ситуації (Vinetz J.M. and al. [5], Атамась В.Я. та ін. [6], Бусол В.О. та ін. [7], Каньовський А.І. [8], Мандигра М.С. та ін. [9], Короленко Л.І., Шуршина В. [10]).
    За даними Українського центру державного епідеміологічного нагляду, в Україні відмічається неблагополучна епідеміологічна ситуація щодо лептоспірозу. Лептоспіроз реєструється, в основному, в містах. Велика небезпека для здоров’я людини, а також значні економічні збитки, пов’язані із захворюваністю і загибеллю сільськогосподарських тварин, визначають важливість даного зооноза в соціально-економічному плані.
    У великої рогатої худоби захворювання проявляється в гострій формі, призводячи нерідко до летальності. У однієї частини корів хвороба зумовлює аборти, у частини перебігає в безсимптомній формі [11, 12]. Ситуація ускладнюється тим, що лептоспіроз великої рогатої худоби в останні роки перебігає безсимптомно і діагностується частіше на основі позитивних результатів серологічних досліджень. Тварини, які хворіють безсимптомно, тривалий час залишаються лептоспіроносіями і поширюють хворобу як серед сприйнятливих тварин, так і серед людей.
    Високий рівень летальності при важких генералізованих формах цієї інфекції у людини і значні економічні втрати при захворюванні тварин потребують постійного контролю за епізоотичною ситуацією [13]. Таким чином, вивчення етіологічної структури, удосконалення існуючих методів діагностики, створення більш досконалих систем оздоровлення та профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби в різних регіонах України є актуальними питаннями ветеринарної медицини.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри заразних хвороб тварин Державного агроекологічного університету „Крайова епізоотологія, розробка методів діагностики та боротьби з найбільш небезпечними заразними хворобами тварин на Поліссі України”, номер державної реєстрації 0103U008652.
    Мета і задачі досліджень. Основна мета роботи вивчити епізоотологічні особливості лептоспірозу великої рогатої худоби в умовах Житомирщини, удосконалити методи профілактики. Для досягнення даної мети було поставлено такі завдання:
    - провести моніторингові дослідження та вивчити епізоотичну ситуацію щодо лептоспірозу великої рогатої худоби (ВРХ) в господарствах області;
    - вивчити зміни морфофункціональних показників у ВРХ при спонтанному перебігу лептоспірозу;
    - вивчити лікувальну ефективність деяких сучасних антибіотиків при лептоспірозі великої рогатої худоби;
    - з’ясувати формування поствакцинального імунітету у корів при застосуванні моновалентної вакцини;
    - удосконалити заходи профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби.
    Об’єкт дослідження: лептоспіроз великої рогатої худоби.
    Предмет дослідження: розповсюдженість та поширеність лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області; результати клінічних досліджень великої рогатої худоби з ознаками лептоспірозу; проби крові та сироватки крові від здорової і серопозитивної в РМА ВРХ для проведення гематологічних, біохімічних досліджень; терапевтична ефективність лінкоміцину гідрохлориду, кефзолу та 10%-ого розчину байтрилу при лептоспірозі; формування напруженості поствакцинального імунітету у великої рогатої худоби після щеплення моновакциною.
    Методи досліджень: комплексний епізоотологічний (епізоотологічне обстеження господарств і спостереження за ними, порівняльно-географічний опис поширення лептоспірозу, статистичне дослідження та епізоотологічний аналіз); гематологічні (дослідження кількості еритроцитів, лейкоцитів та вмісту гемоглобіну); серологічні (дослідження сироватки крові в РМА); біохімічні (дослідження рівня білку, імуноглобулінів, фракцій білку, активності ферментів, зокрема аспартат-амінотрансферази (АСТ), аланін-амінотрансферази (АЛТ) і гамаглутамілтранспептидази (ГГТ), гістологічні та клінічні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено епізоотологічний моніторинг лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області за останні 8 років. Встановлена доцільність використання таких показників як активність амінотрансфераз (АСТ, АЛТ), ГГТ та вміст каротину в сироватці крові для визначення ступеня ураження печінки за розвитку лептоспірозу великої рогатої худоби. Зміни рівня альбумінів, гамаглобулінів, каротину та активності АСТ, ГГТ у хворих тварин можуть бути використані як додаткові показники при комплексній діагностиці лептоспірозу великої рогатої худоби. Охарактеризовано динаміку титрів гуморальних антитіл при застосуванні моновакцини, обґрунтовано доцільність ревакцинації ВРХ через 6 місяців. Вивчена ефективність та доцільність застосування лінкоміцину гідрохлориду, кефзолу та 10%-ого розчину байтрилу для лікування тварин-лептоспіроносіїв.
    Практичне значення одержаних результатів. Розроблена епізоотична карта поширення лептоспірозу великої рогатої худоби на території Житомирської області, яка використовується практичною службою ветеринарної медицини. Визначена етіологічна структура лептоспірозу та домінування окремих серогруп лептоспір у 1998 2005 роках, що дає змогу корегувати застосування вакцини. Запропоновані методи лікування та способи застосування лінкоміцину гідрохлориду, байтрилу та кефзолу при лептоспірозі великої рогатої худоби. Показано, що застосування моновакцин не забезпечує формування напруженого поствакцинального імунітету протягом року.
    Результати досліджень використовуються у навчальному процесі та науково-дослідницькій роботі на кафедрах: епізоотології та інфекційних хвороб Білоцерківського державного аграрного університету; мікробіології, вірусології та біотехнології Національного аграрного університету; мікробіології, вірусології та епізоотології Державного агроекологічного університету. Розроблені рекомендації „Лікування та профілактика лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області”, які затверджені головним інспектором ветеринарної медицини у Житомирській області та вченою радою факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету.
    Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконала весь обсяг епізоотологічних досліджень та експериментів, провела аналіз, статистичну обробку та інтерпретацію отриманих результатів. Дослідження сироватки крові в РМА на наявність специфічних антитіл до патогенних лептоспір проводила сумісно із серологами Житомирської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини В. П Жеребчук. та Н. А. Прес.
    Апробація роботи. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідалися на щорічних засіданнях вченої ради факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету за звітами аспірантів та пошукачів (2003-2006). Результати досліджень також були обговорені: на Міжнародній науково-практичній конференції з удосконалення якості продукції (м. Одеса, 2004), науково практичній конференції „Новітні методи досліджень біологічних об’єктів” (м. Біла Церква, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції „Ветеринарна медицина 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 2005); Сибірському Міжнародному ветеринарному конгресі (м. Новосибірськ, 2005), науково-практичній конференції „Екологічні проблеми Житомирщини” (м. Житомир, 2005).
    Публікації. Основні положення і результати наукових досліджень опубліковані у 9 наукових працях, серед яких є 6 статей (з них 2 одноосібні) в наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. В результаті проведення епізоотологічного моніторингу та серії експериментальних досліджень вивчена епізоотична ситуація, удосконалено методи лікування та профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби. Доведено, що біохімічні показники, у комплексі з серологічними та клінічними дослідженнями, можуть слугувати як додаткові при діагностиці лептоспірозу.
    2. Показники інцидентності найвищі у Житомирському, Володарськ-Волинському та Червоноармійському районах і становлять відповідно 1%, 1,2% та 2%, а показники неблагополучності відповідно 30% та 80% у Червоноармійському та Житомирському адміністративних районах, що свідчить про значне поширення лептоспірозу в даних районах.
    3. Серологічний спектр лептоспір на території Житомирського регіону періодично змінюється. Так, домінуючими серогрупами у 1998 2000 роках були L. sejroe, L. hebdomadis та L. icterohaemorragiae; у 2001 2002 L. sejroe та L. hebdomadis, L. icterohaemorrgiae та L. grippotiphosae, а у 2003 -2005 - L. sejroe, L. hebdomadis. Кількість тварин, сироватка крові яких реагувала з двома лептоспірозними антигенами, поступово зростала: у 2001 2002 роках зареєстровано 3,4%; 2003 11,5%; 2004 17,7% та 2005 19,5% тварин.
    4. У крові тварин з прихованим перебігом хвороби за титру специфічних антитіл в РМА 1:100 встановлено достовірне (Р<0,001) зниження кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну. Підвищення титру специфічних антитіл від 1:100 до 1:800 свідчить про патологічні зміни функцій печінки, що проявляється у зниженні альбумінсинтезуючої функції (зниження вмісту альбуміну з 35,8±8% до 22,8±5,7%), підвищення синтезу грубодисперсних фракцій білків (гамаглобулінів) з 32,9±0,7% до 49,7±4,8% та порушення засвоєння каротину (зниження його вмісту в сироватці крові з 16,06±0,54 мкмоль/л до 10,99±0,9 мкмоль/л відповідно).
    5. Підвищення титру специфічних антитіл в РМА від 1:200 до 1:400 супроводжується підвищенням активності АСТ з 3675±20,3 до 4575±639 нкат/л, ГГТ з 275,24±18,4 до 332,3±17,8 нкат/л і свідчить про доцільність проведення санації організму антибіотиками.
    6. У тварин, які протягом року були серопозитивними в РМА у титрах 1:400 і вище, виявлено вогнищевий та дифузний лізис ниркових канальців, а у печінці розвиток зернистої дистрофії, що проявлялась лізисом гепатоцитів та розростанням міжчасточкової сполучної тканини.
    7. Ефективними засобами лікування лептоспіроносіїв великої рогатої худоби є 10%-ний розчин байтрилу в дозі 2,5 см3/100 кг маси тіла та кефзол в дозі 1 г/100 кг маси тіла тварини один раз на добу протягом трьох діб.
    8. Імунізація поголів’я великої рогатої худоби інактивованою моновалентною вакциною з антигенами лептоспір сероваріанту Polonica зумовлює формування активного імунітету до 6 місяців.
    9. Економічна ефективність на 1 гривню витрат при лікуванні великої рогатої худоби стрептоміцину сульфатом становить 1,34 грн, байтрилом 2,9 грн, а профілактичних заходів 41,7 грн.





    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. Для практичного використання запропоновано рекомендації „Лікування та профілактика лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області”, затверджені вченою радою факультету ветеринарної медицини ДАУ 6.06.2006 року та Управлінням ветеринарної медицини Житомирської області.
    2. На території Житомирської області необхідно застосовувати для великої рогатої худоби полівалентні вакцини, що містять серогрупи лептоспір Sejroe, Hebdomadis, Icterohaemorragiae та Grippotyphosae.
    3. Результати досліджень необхідно використовувати для подальшого вивчення особливостей патогенезу та удосконалення заходів боротьби з лептоспірозом великої рогатої худоби.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    Малахов Ю.А., Панин А.Н., Соболева Г.Л. Лептоспироз животных. Ярославль: ДИА Пресс. 2001. 248 с.
    Савченко Г.Л. Лептоспіроз сільськогосподарських тварин. К.: Урожай, 1969. 215 с.
    Лептоспирозы людей и животных. Под ред. проф. В. В. Ананьина. М.: Медицина, 1971. 352 с.
    Наконечний І.В., Наконечна Т.В. Епізоотичні особливості перебігу лептоспірозу в осередках різного типу // Ветеринарна медицина України. 2000. - №7. С. 15 16.
    Sporadic urban Leptospirosis / J. M. Vinetz, G. E. Glass, C. E. Flexner et al.// Ann. Intern. Med. 1996. - №125. P. 794 798.
    Атамась В.Я., Довгань В.І., Носуленко О.С. Епізоотична ситуація щодо захворювань тварин на лептоспіроз в Одеській області//Аграрний вісник Причорномор¢я №5/16/Одесса 2001 С. 9 20.
    Епізоотологічний моніторинг лептоспірозу / Бусол В.О., Кучерявенко О.О., Постой В.П та ін. // Ветеринарна медицина України. 2002. - №6. С. 6 9.
    Каньовський А.І. Лептоспіроз коней (епізоотологічний моніторинг, лікування, профілактика): автореф. дис... канд.. вет наук: 16.00.08 / Нац. аграрний ун-т. К., 2004. 20 с.
    Етіологічна структура та поширення лептоспірозу сільськогосподарських тварин у господарствах України / М.С. Мандигра, М.С. Павленко, В.М. Ракович, Л.П. Пухова // В. М. У. К.: 2004. - №6. С. 12 13.
    Короленко Л., Шуршина В. Епізоотична ситуація щодо лептоспірозу в Дніпропетровській області// Ветеринарна медицина України. 2006. №2. С.12 13.
    Пупкевич-Диамант Я.С. Некоторые итоги изучения патогенеза и патофизиологии лептоспирозного инфекционного процесса и его клинических проявлений // ЖМЭИ. - 1996. -№1. С. 100-104.
    Дикий Б.М., Пришляк О.Я., Пюрик В.Ф. Діагностичні помилки при лептоспірозі на догоспітальнму рівні // Інфекційні хвороби. Збірник наукових робіт, Львів, "Ескулап", 1997. - Вип. V. - С. 31-32.
    Практическое пособие по работе с иммуноферментной тест-системой «ИФА-лептоспироз КРС» для обнаружения антител против лептоспир в сыворотках крови крупного рогатого скота. Под ред. проф. Н.Я. Спивака. К.; 2004. 16 с.
    Профілактика інфекційної захворюваності залишається актуальною проблемою системи охорони здоров'я та держави. Бобильова О.О., Бережнов С.П., Мухарська Л.М та ін. // Сучасна інфекція, 2001. №1. С. 4-10.
    Малахов Ю.А. Лептоспироз животных //М.: ВО Агропромиздат, 1992, 268 с.
    Наконечна Т.В. Епізоотологічна та епідеміологічна ситуація з лептоспірозу на півдні України // Ветеринарна медицина України. 2002. - №7. С. 27 29.
    Настанова з лабораторної діагностики лептоспірозу: Затв. Начальник головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України 11.01.98. К.: Гол. Управління вет. мед. з держветінспекцією, 1998. 28 с.
    В. Шмакова http://www.telegazeta.lg.ua
    Богадельников И.В. Справочник по инфекционным болезням у детей. Симферополь: Таврия, 2001. 154 с.
    Цысс Е. Ф. Лептоспироз сельскохозяйственных животных. Минск: Государственное издательство БССР, 1957. 56 с.
    Pierre Godeau, Jean-Charles Piette, Serge Herson. Traite de medecine // Medecine-sciens. Paris.1992. Tom 2. P. 2114 2116.
    Шатров А. П., Кирпичев А. Ф. Лептоспироз сельскохозяйственных животных и меры борьбы с ним. АлмаАта. Изд. «Кайнар», 1971.48 с.
    Земсков М. Водная лихорадка. Воронеж: Кн. Изд., 1960. 31 с.
    Кутузов Г. М., Тропин И. Е. Лептоспироз свиней. М.: ВО «Агропромиздат», 1973. 152 с.
    Inada R., Ido J. The etiology, mode of infection and specific therapy of Weil’s disease (Spirochaetosis Icterohaemorrhagica) // Jour. of exp. Med. 1940. - №2. P. 377 402.
    Любашенко С. Я. Лептоспироз животных. М.: Международная книга, 1948. 179 с.
    Ахмедов М.М. Лептоспироз сельскохозяйственных животных и меры борьбы с ним. Махачкала: Дагестанское книжное издательство, 1972. 150 с.
    Агузарова М. Х. Классификация сельских очагов лептоспирозной инфекции и её значение в эпидемиологии // Лептоспироз. М. 1976. С. 37 38.
    Ахмедов М.М., Амаев К.Г. Роль мелких млекопитающих в эпизоотологии лептоспироза животных // Лептоспироз. М. 1976. С. 51 52.
    Драгомир А.В., Королёв В.М., Матвеев А.А. Эпизоотология лептоспироза животных // Ветеринария. 1969. - №6. С. 41 42.
    Терских В.И. Лептоспирозы людей и животных. М. Медиз., 1945. 200 с.
    Федотов В.С., Галайба А.Б. Епізоотична ситуація щодо лептоспірозу в Житомирській області. 2000. - №7. С. 18 19.
    Етіологічна структура лептоспірозу сільськогосподарських тварин в Одеській області / Атамась В.Я., Довгань В.І., Василевський В.М. та ін. // Ветеринарна медицина України. 1997. - №9. С. 20 21.
    Негода К.В., Литвиненко В.В. Вопросы эпизоотологии лептоспироза // Ветеринария. 1971. - №4. С. 56 57.
    Григорьев И.И. Об устойчивочти лептоспир и их сохраняемости во внешней среде // Ветеринария. 1955. - №9. С. 48 49.
    Глушков А.А. Лептоспироз. Эпизоотология и инфекционные болезни. М. Колос, 1993. 243 с.
    Кирьянов Е.А. Профилактика лептоспироза животных. Уссурийск. 1984. 47 с.
    Iwata A., Tokushimo. J. Exp. Medicine. 1961. - №8. P. 15.
    Sutherland A.K., Simmons G.C., Kenny G.C. Australians Veterinary Journal. 1949. - №25. P. 197.
    Шуляк Б.Ф. http://www.telegazeta.lg.ua
    Щодо епізоотичної ситуації та етіологічних факторів лептоспірозу на Сумщині / Зон Г.М., Часник М., Татарінцева О., Шуршина В. // Ветеринарна медицина України. 2001. - №6. С. 21 22.
    Довгань В., Атамась В., Фужичі І. Резервуар збудника лептоспірозу // Ветеринарна медицина України. 1998. - №7. С. 16 17.
    Лептоспіроз / Є.П. Бернасовська, Б.Л. Угрюмов, А.Д. Вовк та ін. К.: Здоров¢я, 1989. 152 с.

    44. Клочкова Л.С.: О бессимптомном лептоспирозе крупного рогатого скота и иммунизирующей субинфекции.: Автореф. дис... канд. вет. наук: 18.00.03 / Моск. ветеринарная академия им. Константина Скрябина. М., 1974. 16 с.
    45. Сосов Р.Ф., Череватенко Л.Н. О безсимптомном лептоспирозе крупного рогатого скота // Лептоспироз: Тез. Докл. VI Всесоюз. конф. по лептоспирозу 22 - 24 окт. 1975. Баку. М., 1976. С. 182 183.

    Драгомир А.В. Изучение эпизоотологии и этиологической структуры лептоспироза // Ветеринария. 1974. - №6. С. 49.
    Котов В.Т., Зарников В.М., Андреева З.А. Изучение епизоотологии и этиологической структуры лептоспироза // Ветеринария. 1974. - №6. С. 52 53.
    Усольцев В.М. Резервуары и истоки патогенных лептоспир на Забайкальском участке зоны БАМ и сопредельных территориях: Автореф. дис канд. вет. наук. М. 1986. 24 с.
    Болоцкий И.А. Лептоспироз животных в зоне Северного Кавказа // Диссертация в виде научного доклада на соискание учёной степени доктора ветеринарных наук. М. 1998. 55 с.
    Рыбакова Н.А., Сочиев В. В., Авилов В. М. Зооантропонозные болезни на Европейском Севере России (Вологодская область) // Ветеринария. 1998. - №2. С. 18 22.
    Bovine Leptospirosis Adinarayanan N. I., Jain N. C., Chandrizamani N. K.// Hajela S. K. // Veterin J.,1960. Vol. 5. - №37. P. 251.
    Leptospirosis. Jhui S., Iwata A., Hirota E., Watanabe M. //Bull. Nat. Inst. Animal Haelth. 1959. №37. P. 71.
    Winks R.V. Leptospirosis bovina // Australians Veterinary Journal. 1963. №38. P. 189.
    Coggins W.J. Leptospirosis // Journal Medicine America. 1962. - №181. P. 10771079.
    Hachway S.C., Linde T. W. A., Stevens A. E. Serological survey of leptospirae antibodies in sheep from England and Wales // Veter. Rec. 1982. Vol. 110. - №5. P. 99 101.
    Gaumced R. La leptospirose chez le betail in Europe. Rapport de syrchese. Meladie vesiculerrse du porc leptospirose; Identification des proteins d¢orijine animale // Probleme soo-sanitaires d¢actualite. 1983. P. 35 41.
    Ellis W.A. Bovine Leptospirosis // Irish veter. News. 1983.- P. 12 15.
    Ellis W.A. Leptospirosis an update // Irish veter. News. 1985. Vol. 6.- №21. P. 24 26.
    Egan J., Yearsley D. Biological survey of leptospirae antibodies in cattle, sheep and pigs in the Repoblic of Ireland // Am. Veter. J. 1987. Vol. 41.- №1. P. 213 214.
    Gocrye M., Halmos G. La leptospirose animale en Hongne frequence d’apparition, diagnostic et prophylaxie // Problemes zoosanitares d’actualite. 1983. P. 43 50.
    Andress C. Some Leptospira agglutinins detected in domestic animals in British Colambia // Canad. J. comp. Modl, 1976. Vol. 40. - №2. P. 215 217.
    Prescotte J.F., Muller R.B., Nicholson V.M. Seroprevalense and assosiation with abortion of leptospirosis in cattle in Ontario // Canad. J. Veter. Res. 1988. Vol. 52. - №2. P. 210 215.
    Довгань В.І. Лептоспіроз тварин в господарствах Одеської області // Автореф. дис... канд. вет. наук, Одеса. 2003. 16 с.
    Мусаев М.А. Лептоспироз крупного рогатого скота. М. Сельхозиздат. 1959. 378 с.
    Любашенко С.Я. Лептоспироз животных. М. Международная книга. 1948. 179 с.
    Малахов Ю.А., Алёхин Р.М. Лептоспироз свиней. М. Колос. 1976. 143 с.
    Кирьянов Е.А. Вертикальный механизм заражения и болезни животных. Владивосток. 1988. С. 24 50.
    Орлов Ф.М. Лептоспироз // Инфекционные болезни крупного рогатого скота. М.; Колос”, 1974. С. 294 300.
    Конаржевський К.Є. Лептоспіроз хвороба, спільна для людей і тварин // Здоровье животных, г. Харьков, 1997. С. 5.

    70. Малахов Ю.А., Панин А.Н., Соболева Г. Л. Лептоспироз животных. Ярославль: ДИА пресс. 2001. 248 с.
    71. Рудь О. zoofito@i.com.ua

    Газарян В.С. О некоторых биологических и патогенных свойствах лептоспир, выделенных от крупного рогатого скота в Армянской ССР// Труды Армянского научно-исследовательского ветеринарного института. Ереван. 1949. Вып. VI. С. 63 75.

    73. Земсков М.В., Приходько З.Н., Игнатьева С.А. Экспериментальное инфицирование пресноводных патогенными лептоспирами // Ветеринария. 1961. №2. С. 52 54.
    74. Петренко Б.Г. Лептоспироз крупного рогатого скота на Украине // Ветеринария. М. 1955. - №9. С. 46.
    75. Прояв лептоспірозу у лисиць. Ярчук Б.М., Симоненко М., Нищик В. та ін. // Ветеринарна медицина України. 2000. - №7. С. 17.
    76. Дегтярев В.И. Роль хряков в распространении лептоспироза // Ветеринария. М. 1963. - №5. С. 19 28.
    77. Любашенко С.Я., Серегин И.Г., Кострикина Л.Г. Изучение эпизоотологии и этиологическая структура лептоспироза // Ветеринария. 1974. - №6. С. 56.

    Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія з основами медичної паразитології. К.: Здоров’я, 2001. - 147 с.

    79. Ананьина Ю.В., Самсонова А.П. Возможные механизмы гостальной персистенции Leptospira interrogans // Журн. Микроб. 1997. №6. С. 22 25.
    80. Пупкевич-Диамант Я.С. Некоторые спорные вопросы и перемешанные вопросы эпидемиологии, патогенеза, клиники, классификации и номенклатуры лептоспироза // ЖМЭИ, М. 1990, №2. С. 18 21.
    81. Наконечна Т.В., Наконечний І. В. Хронічні та латентні форми лептоспірозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. 1998. - №1. С. 32 33.
    82. Соболева Г.Л., Панин А.Н., Малахов Ю.А. Распространение и этиологическая структура лептоспироза в России // Ветеринария. 2000. - №12. С. 11 14.
    83. Бахтин В.Г. Лептоспироз сельскохозяйственных животных // Ветеринария. 1964. - №7. С. 41 42.
    84. Мандигра М.С., Ракович В.М., Приступа Г.К. Моніторинг епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу в Рівненській області // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Збірник наукових праць, Біла Церква, 2001. Випуск 16. С. 130 135.
    85. Болоцкий И.А. Лептоспироз животных и борьба с ним. Краснодар: Красное знамя, 1970. 47 с.
    86. Любашенко С.Я., Кирьянов Е.А. Этиология и эпизоотология лептоспироза свиней // Земля сибирская и дальневосточная. 1975. - №8. С. 35.
    87. Любашенко С.Я., Малахов Ю.А. Пути ликвидации лептоспироза свиней // Ветеринария. М. 1963. - №5. С. 19 25.
    88. Артюшин С.К. Изучение генетического родства лептоспир: Автореф. дис канд. биол. наук: 09.00.08 / М., 1980, -15 с.

    Ежов Г.И., Березова Т.Т., Киктенко В.С. Содержание нуклеиновых кислот инуклеотидный состав РНК у некоторых штаммов лептоспир // ЖМЭИ, 1974, № 9. С. 70-73.
    Вrendl J.J., Rogul M.A. Deoxyribonucleic acid hybridization among selected leptospiral serotypes // Jnt. j of system.bacteriol. 1974. № 24. P. 205-214.
    Deoxyri-bonucleic acid base composition and homology studies of leptospira /Haapala D.K., Rogul М., Evaus L., Alexander A. // J. bacteriol, 1969, №98. Р. 421 - 428.
    Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals PART 2 SECTION 2.2. www.oie.int

    93. Лептоспироз / Е. П. Бернасовская, Б.Л. Угрюмов, А.Д. Вовк и др. 2-е изд., перераб. и доп. Киев: Здоровье, 1989. 150 с.
    94. Nervig R.M. and Garrett L.A. Use of furosemide to obtain bovine urine samples for leptospiral isolation. // Am. J. Vet. Res.1979. №40. Р.11971200.
    95. Bolin C.A., Zuerner R.L. and Trueba G. Comparison of three techniques to detect Leptospira interrogans serovar hardjo type hardjo-bovis in bovine urine.// Am. J. Vet. Res..1989. №50. Р. 10011003.
    96. Бакулов И.А., Буткин Е.Н., Ведерников В.А. Эпизоотология с микробиологией. М.: Агропромиздат, 1987. 415 с.
    97. Панасюк Д.И. Эколого-паразитарные патогенетические системы // Ветеринария. М. 1986. - №8. С. 48 50.
    98. Уласович П.И. Этиология и эпизоотология лептоспироза сельскохозяйственных животных в Белоруссии // Тр. БНИИЭВ. 1982. - №19. С. 55 58.
    99. Cole J.R., Ellinghausen H.C. and Rubin H.L. Laboratory diagnosis of leptospirosis of domestic animals. // Proc. U.S. Anim. Health Assoc.. 1980. Vol. 83. P. 189199.
    100. Hathaway S.C., Little T.W.A. and Pritchard D.G. Problems associated with the diagnosis of Leptospira interrogans serovar hardjo infection in bovine populations. // Vet. Rec., 1986. Vol.119.P. 8486.
    101. Bovine leptospirosis: Serological findings in aborting cows Ellis W.A., O’Brien J.J., Neill S.D. and Hanna J.// Vet. Rec., 1982. Vol. 110. P.178180.
    102. Ellis W.A. The diagnosis of leptospirosis in farm animals. The Present State of Leptospirosis Diagnosis and Control. // The Netherlands, 1986. P.1331.
    103. Ильясов Б. К. Лептоспироз собак // Первый Международный ветеринарный конгресс, Материалы Алма-Аты, 2002, Ч. 2. С. 34 35.
    104. National Veterinary Services Laboratories Microtitre technique for detection of Leptospira antibodies // Proc. U.S. Anim. Health Assoc., 1987.Vol.91. P. 6573.
    105. Волинець В.О. Новітні методи і пропозиції для діагностики та профілактики лептоспірозної інфекції // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: №29. 2004. С. 47 52.
    106. Нтахоншикіра Ш. Діагностика лептоспірозу методом ІФА // Ветеринарна медицина України. 1999. - №6. С. 33.
    107. Применение прямого иммуноферментного анализа с родоспецифическим пероксидазным коньюгатом при лептоспирозе/ Волина Е.Г., Иванов А.П., Киктенко В.С. и др. // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунобиол. 1986. №12. С. 23-25.
    108. Старчеус А.П., Синицин В.А. Метод иммуноферментного анализа для диагностики болезней животных. // Сб. науч. трудов УкрНИвет. ин-т. Киев. 1987.С.83-89.
    109. Thiermann A. B. and Garrett L. A. Enzime-linked immunosorbent assay for the detection of antibodies to leptospira interrogans serovars hardjo and Pomona in cattie. // Am. J. Vet. Res. 2005.Vol. 44.P.186-190.
    110. Kurstak Edvard. Progress in Enzime immunoassys production of reagents, experimental design, and interpretation. // Bull. Of the WHO.1985.Vol.4, №63.Р. 793 811.
    111. Нтахоншикира Ш. Метод иммуноферментного анализа для диагностики лептоспироза. // Дис. на соиск. уч. ст. канд. вет. наук. Киев: НАУ, 2000. 132 с.
    112. Нтахоншикіра Ш. Адаптація лепто
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины