ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЕШЕРИХІОЗУ ПТИЦІ НА ФОНІ ЗЕАРАЛЕНОНТОКСИКОЗУ : ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ эшерихиоз ПТИЦЫ НА ФОНЕ зеараленоном токсикоз



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЕШЕРИХІОЗУ ПТИЦІ НА ФОНІ ЗЕАРАЛЕНОНТОКСИКОЗУ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ эшерихиоз ПТИЦЫ НА ФОНЕ зеараленоном токсикоз
  • Кол-во страниц:
  • 194
  • ВУЗ:
  • Сумський національний аграрний університет
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Міністерство аграрної політики України
    Сумський національний аграрний університет

    на правах рукопису
    УДК: 636.52./58:591.145.3


    ПЕТРОВ РОМАН ВІКТОРОВИЧ

    особливості перебігу ЕШЕРИХІОЗУ птиці на фоні ЗЕАРАЛЕНОНТОКСИКОЗУ


    16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    Фотіна Т.І.
    доктор ветеринарних наук,
    професор


    Суми -2005








    Зміст
    стор.




    Перелік умовних скорочень
    Вступ
    Розділ 1
    Огляд літератури
    1.1.ешерихіоз
    1.1.1. Визначення хвороби
    1.1.2. Економічні збитки
    1.1.3. Історична довідка
    1.1.4. Збудник хвороби
    1.1.5. Епізоотологія хвороби
    1.1.6. Патогенез
    1.1.7. Клінічні ознаки та перебіг хвороби
    1.1.8. Патологоанатомічні зміни
    1.1.9. Діагностика
    1.1.10. Лікування
    1.1.11. Імунітет і специфічна профілактика
    1.1.12. Профілактика та заходи боротьби
    1.2. Мікотоксикози птиці
    1.2.1. Загальне визначення мікотоксикозів, розповсюдження, економічні збитки
    1.2.2. Зеараленонтоксикоз птиці
    1.2.3.Профілактика мікотоксикозів
    1.3. Вплив мікотоксинів на ссавців
    1.4. Перебіг інфекційних хвороб на фоні мікотоксикозів
    Розділ 2
    Матеріали та методи досліджень
    Розділ 3
    Результати досліджень
    3.1.1. Результати епізоотологічного обстеження птахогосподарств північно-східного регіону України
    3.1.2. Морфологічні та культурально-біохімічні властивості виділених штамів
    3.1.3. Визначення патогенних властивостей виділених ешерихій
    3.1.4. Визначення чутливості культур ешерихій до антибактеріальних препаратів
    3.1.5. Вивчення ентеротоксигенних властивостей виділених ешерихій
    3.2. Дослідження прояву ешерихіозу перепелів на фоні зеараленонтоксикозу
    3.2.1. Вплив перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу на збереження, масу та несучість птиці
    3.2.2. Репродуктивні показники перепелів при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу
    3.2.3. Зміни імунного стану та гематологічні зміни перепелів при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу
    3.2.4. Якість та біологічна цінність м’яса птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз
    3.2.5. хімічний та біохімічний склад м’яса птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз
    3.2.6. Визначення залишкових кількостей зеараленону в м’ясі та печинці курей що перехворіли на ешерихіоз на фоні зеараленонтоксикозу
    3.3. Вплив зеараленону та токсинів Е. соlі на організм білих щурів при згодовуванні їм м’яса птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз
    3.3.1. Гематологічні зміни
    3.3.2. Патологоанатомічні та гістологічні зміни
    3.4. Розробка заходів профілактики ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу
    3.5. економічна ефективність застосування препаратів мікосорб”, Біо-Мос” та Кормо-токс” для профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу
    Розділ 4
    Аналіз та узагальнення отриманих результатів
    Висновки
    Практичні пропозиції
    Список використаних джерел
    ДодаткИ



    5
    6
    11
    11
    11
    11
    11
    11
    12
    13
    15
    18
    18
    19
    20
    21
    22
    24

    24
    27
    34
    38
    40
    42
    42
    56
    56

    56

    66
    69

    73

    75

    78

    78

    82

    84

    86

    89

    92


    93
    93
    97

    98


    105
    108
    108
    119
    121
    122
    146








    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    · АТА - аліментарна токсична алейкія
    · ВАС вуглеамонійні солі
    · ВДНКІВП Всеросійський державний науково-контрольний інститут ветеринарних препаратів
    · ДОН - дезоксініваленол
    · ІП УААН Інститут птахівництва Української аграрної академії наук
    · КФБ кількість колі-форм бактерій
    · м.к. мікробні клітин
    · МДР максимально допустимі рівні
    · МОС мананолігосахариди
    · МПА м’ясо пептонний агар
    · МПБ м’ясо пептонний бульйон
    · МТ - мікотоксини.
    · ОЕВС організація та економіка ветеринарної справи
    · ПЗСС загальний санітарний стан приміщення
    · РА реакція аглютинації
    · РОЕ реакція осадження еритроцитів
    · ХДЗВА - Харківська державна зооветеринарна академія
    · Е. соlі - Escherihia coli
    · LD50 летальна доза 50%








    Вступ


    Актуальність теми. Перед птахівництвом України стоїть дуже важливе завдання за короткий час збільшити обсяги виробництва продукції птахівництва: м’яса та яєць. На заваді цьому стоять хвороби птиці інфекційної та незаразної етіології. Актуальними на сьогоднішній день є хвороби викликані умовно-патогенною мікрофлорою, яка при багаторазовому пассажуванні підвищує свою вірулентність. При зниженні резистентності організму особливу небезпеку несуть ешерихії [117, 138, 140, 163, 186, 204, 225, 229]. Встановлено, що у 78,9% випадків ешерихіоз перебігає разом з іншими хворобами бактеріальної, вірусної, незаразної етіології та мікотоксикозами [123, 131].
    Основним кормом для годівлі птиці є зерно, тому дуже актуальною стає проблема захисту птиці від мікотоксинів як в цілому світі, так і на Україні [16, 23, 45, 47, 202].
    Майже 25% світового виробництва зерна уражено токсигенними грибами [47, 80, 139, 146]. Забруднення зерна мікотоксинами призводить до великих збитків. Збитки, що пов’язані з грибами та мікотоксинами, у світі досить великі і досягають 16млрд. доларів США на рік (по оцінці ФАО) [124].
    До найбільш розповсюджених факторів забруднення зерна належить мікотоксин зеараленон [51, 152], властивості якого були вперше описані в 1962році Stob М.et al. [238]. Зеараленону властива естрогенна та анаболічна дія на організм. Також зеараленон в низький концентрації (1,6 мг/кг) має виражену ембріотоксичну дію [43], знижує заплідненість яєць та має імуносупресивну дію на організм птиці [75].
    Проте, в літературі немає повних даних про перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці. Не розроблені методи профілактики цих захворювань у птиці.

    Зв’язок роботи з іншими науковими програмами, планами та темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною комплексних наукових досліджень кафедри вірусології, патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи Сумського національного аграрного університету за тематичним планом науково-дослідної роботи Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування та профілактики заразних хвороб птиці ряду курячих” № державної реєстрації 0198U001290 (реєстр № 41/1).

    Мета та задачі досліджень. Метою роботи було вивчення особливостей епізоотології та патогенезу ешерихіозу у птиці при перебігу на фоні зеараленонтоксикозу та розробка засобів профілактики цих захворювань.
    Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
    1. Провести епізоотологічне обстеження птахогосподарств, де спостерігається перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу і визначити які сероваріанти Е. соlі викликали захворювання.
    2. Вивчити вплив ешерихіозу та зеараленонтоксикозу на збереженість, репродуктивні якості, м’ясну продуктивність птиці та на якість і біологічну цінність м’яса птиці.
    3. Вивчити вплив продукції отриманої від птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз, на ссавців.
    4. Розробити комплекс заходів з профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці.
    5. Вивчити можливість та ефективність застосування Мікосорбу”, Біо-Мосу” та Кормо-токсу” для профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці.
    Об’єкт дослідження ешерихіоз птиці на фоні зеараленонтоксикозу.
    Предмет досліджень хвора птиця (кури та перепела), проби повітря птахівничих приміщень, продукція птахівництва (м’ясо та яйце), культури Escherihia coli, що були виділені від ембріонів-задохликів, курчат, перепелів та з проб повітря.
    Методи досліджень: ретроспективний епізоотологічний аналіз, клінічний, патологоанатомічний, бактеріологічний, серологічний, біохімічний, статистичний методи.

    Наукова новизна роботи. Вперше в Україні проведено епізоотологічний моніторинг та вивчено розповсюдження ешерихіозу птиці при перебігу на фоні зеараленонтоксикозу. Вивчено патогенез експериментального ешерихіозу та зеараленонтоксикозу у птиці. Показаний негативний вплив на репродуктивні властивості, імунний стан, якість та біологічну цінність м’яса птиці під одночасною дією ешерихій та зеараленону. Показані негативні наслідки для ссавців при вживанні продукції, отриманої від птиці хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз. Вперше на Україні вивчено вплив препаратів Мікосорб”, Біо-Мос”, Кормо-токс” на організм птиці при ешерихіозі на фоні зеараленонтоксикозу, розроблені заходи для профілактики цих хвороб.

    Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає у визначенні факту, що ешерихіоз при перебігу на фоні зеараленонтоксикозу негативно впливає на репродуктивні якості та продуктивність птиці, її якість та біологічну цінність м’яса. Одержані дані використовуються в курсі лекцій Епізоотологія та інфекційні хвороби” та Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології та стандартизації продукції тваринництва та рослинництва” для студентів 4 курсу та Якість та безпека продуктів тваринництва” для магістрів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету. Результати досліджень використані при розробці науково-методичних рекомендацій Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів” та Рекомендації з бактеріологічної діагностики змішаної інфекції птиці, що спричинена умовно-патогенними мікроорганізмами”, затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини протокол №4 від 23.12.2004р.
    Особистий внесок здобувача. Основний обсяг експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів і їх статистичну обробку та узагальнення виконано дисертантом особисто. Самостійно опрацьований літературний огляд, освоєні методи та складені схеми досліджень, організовані, проведені лабораторні та виробничі експерименти.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались та отримали схвалення на:
    · щорічних засіданнях ради факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (Суми, 2000 2005р.);
    · щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (Суми, 2000 2005р.);
    · 2-й Міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів (Суми, 2002р.);
    · конференції молодих вчених та аспірантів Вінницького державного аграрного університету (Вінниця, 2002).
    · міжнародній науково-практичній конференції Проблеми промислового та фермерського птахівництва” (Харків, 2002).
    · 4-й Український конференції з питань птахівництва з міжнародною участю (Інститут птахівництва УААН, Харків, Алушта, 2003р.);
    · 3-й Міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів Молоді вчені майбутнє вітчизняної науки України” (Суми, 2004р.);
    · міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 20-річчю факультету ветеринарної медицини СНАУ (Суми, 2005р.).

    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 7 у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 121сторінках комп’ютерного тексту і ілюстрована 39 таблицею, 16 рисунками та складається з: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та 3 додатків. Список літератури включає 250 найменування джерел, із них 138 далекого зарубіжжя.
  • Список литературы:
  • Висновки


    1. В дисертаційній роботі на підставі проведеного ретроспективного аналізу частоти виділення ешерихій в господарствах неблагополучних щодо зеараленонтоксикозу, теоретично і практично обґрунтовано й показано взаємодію токсинів ешерихій та зеараленону in vivo, їх вплив на живу масу, збереженість, несучість та репродуктивні якості птиці. Визначено негативний вплив ешерихіозу, що перебігає на фоні зеараленонтоксикозу на якість та біологічну цінність м’яса птиці, показано негативний вплив на ссавців при вживанні такої продукції в їжу. Розроблено комплекс заходів щодо профілактики ешерихіозу птиці на фоні зеараленонтоксикозу.
    2. При проведенні епізоотологічного обстеження в птахогосподарствах північно-східного регіону України встановлено, що ешерихіоз птиці спричиняють представники сероваріантів ешерихій О1 (9,89%), О2 (12,53%), О4 (15,11%), О8 (10,87%), О78 (9,04%), О86 (12,96%), О157 (8,84%). При цьому 20,76% культур не типувалися ні однією з сироваток набору. Найбільша кількість ешерихій 63,5% виділяється від птиці віком 61-150 діб, менше від курчат віком 1-30 діб (52,3%) та 31-60 діб (37,2%).
    3. Перепела чутливі до зеараленону в кормі в концентрації від 1,6мг/кг і вище у випадку перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. Перебіг ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу впливає на перепелів: збереженість птиці знижується на 20%; продуктивність птиці, а саме несучість на 27,3%, а маса птиці зменшується на 28,6±0,2г за період спостереження (30 діб).
    4. Перехворювання птиці ешерихіозом на фоні зеараленонтоксикозу знижує органолептичні, фізико-хімічні, біохімічні показники м’яса птиці та м’ясні показники тушок: забійний вихід м’яса зменшується на 4,4%, кількість тушок 1 категорії на 10,9%, відношення їстівних частин до неїстівних на 0,1%, маса м’язів до маси кісток на 0,2%, грудних м’язів до всіх м’язів на 0,5%. У м’ясі отриманого від хворих курей збільшується рН на 0,16, збільшується на 4,1-6,3мг/100г вміст летючих жирних кислот, в жировій тканині збільшується кислотне число на 0,15-0,18. Це м’ясо вже через 4 доби зберігання при температурі 0 - 4oС стає непридатним для харчування людини.
    5. Згодовування м’яса курей, що перехворіли ешерихіозом на фоні зеараленонтоксикозу ссавцям (щурам), що містить зеараленон в кількості 0,05±0,013мг/кг ваги, призводить до зміни клінічної картини крові: зменшення кількості еритроцитів до 5,88млн/см3, зменшення кількості лейкоцитів до 10тис/см3, зменшення кількості загального білку до 59,82г/л та викликає крововиливи в печінці, зернисту дистрофію, жирову декомпозицію, розвиток некрозів, в сім’яниках порушення цілісності базальної мембрани та некроз інтерстиціальних клітин.
    6. Згодовування птиці корму, що містить 1,6мг/кг зеараленону при експериментальному зараженні ешерихіозом негативно позначається на репродуктивній здатності птиці, а саме зменшує на 6,7% заплідненість яєць, на 6,9% підвищує ембріональну смертність, на 5,9% збільшується вивід слабких перепелят.
    7. Встановлено, що включення комплексу препаратів Кормо-токс” та Біо-Мос” в дозі 0,1% до складу корму при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу більш ефективні, ніж комплекс препаратів Мікосорб” та Біо-Мос”. При їх застосуванні птиці, яка була експериментально заражена ешерихіозом та в корм якої було внесено зеараленон в кількості 1,6мг/кг корму на 63,6% зростає збереження поголів’я та на 3,56% підвищується жива маса дослідних перепелів, а вплив токсинів бактеріального та грибкового походження зменшується, що проявляється збільшенням вмісту в печінці a-токоферолів на 17,3% та g-токоферолів на 4,56%.
    8. Застосування комплексу препаратів Біо-Мос” та Кормо-токс” є ефективним для профілактики ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. При виробничій перевірці економічна ефективність від застосування цих препаратів склала 415грн. на 1000голів птиці.
    Практичні пропозиції


    Сприйнятливість курей та перепелів до мікотоксикозів та наявність захворювань на ешерихіоз на території України викликає необхідність створення постійно діючої системи моніторингу та прогнозування цих захворювань.
    Матеріали дисертаційної роботи увійшли в методичні рекомендації Профілактика мікотоксикозів сільськогосподарської птиці за допомогою сорбентів” та Рекомендації з бактеріологічної діагностики змішаної інфекції птиці, що спричинена умовно-патогенними мікроорганізмами”, затверджені в Державному департаменті ветеринарної медицини протокол №4 від 23грудня 2004р.
    Матеріали досліджень використовуються в курсі лекцій з дисципліни Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технологій та стандартизації продуктів тваринництва та рослинництва”, Епізоотологія та інфекційні хвороби” для студентів 4 курсу та Якість та безпека продуктів тваринництва” для магістрів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. АлександровМ., КьнчевД. Воздействие на сьдьржащия се вьв фуража фузариотоксин зеараленон иьрху кокошки носачки // Ветеринарна conpкa.-1990. №3. С. 17-18.
    2. АндрейчинМ.А. Застосування ентеросорбентів в лікуванні інфекційних хворих // Антиоксиданти і сорбенти в медицині: Тези наук. конф. (7 травня 1992 р.). Тернопіль, 1992. С. 3-5.
    3. АндрейчинМ.А., ЛуцукА.С., ИвахивО.Л. Углеродные энтеросорбенты в лечении больных острыми кишечными инфекциями // Тез. докл. Пленума правления республ. науч.-мед. общества ифекционистов (Черновцы, 22 мая 1990г.). К., 1990. С. 3.
    4. АнтоновБ.И., БорисовВ.В., ВолковП.М. Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции: Справочник. М.: Агропромиздат, 1986. 352c.
    5. АнтоновБ.И., ЯковлеваТ.Ф., ДерябинаВ.И. и др. Лабораторные исследования в ветеринариии: биохимические и микологические: Справочник. М.: Агропромиздат, 1991. 287с.
    6. АнтоновВ.Я., БлиновП.Н. Лаборатоные исследования в ветеринарии. М.: Колос, 1971. 637с.
    7. АпатенкоВ.М. Ассоциированные инфекции птиц в иммуноморфологическом аспекте // Межвуз. сб. науч. трудов. Харьков, 1991. С. 30 31.
    8. АржаковВ.Н. Чувствительность к антибиотикам патогенных штаммов Е.соli, выделенных из различных птицеводческих хозяйств // Сб. науч. работ Сиб. н.-и. вет. ин.-т. Инфекционные болезни животных. 1989. В. 34. С. 105-110.
    9. Артемьев В., Елисеев О. Птичий двор. СПб: Агропромиздат, 1994. 28с.
    10. АртемьеваС.А. Колибактериоз птиц. Л.: Колос, 1977. 95с.
    11. АртемьеваС.А. Руководство по бактериологическому исследованию мяса. М.: Агропромиздат, 1989. 112с.
    12. АхметовФ.Г., ІвановА.В., ТремасовМ.Я. Профілактика микотоксикозов у животных // Ветеринария. 2001. - №2. С. 47-50.
    13. БаженовС.В. Ветеринарная токсикология: Справочник. Ленинград, отделение издательства Колос”, 1970. 320с.
    14. БайдевлятовА.Б., ФотинаТ.И. Дезинфекция птичников при асоциированых бактериозах // Материалы межгос. конф. по научным и прикладным проблемам паразитоценологии. Киев-Харьков-Луганск. 1992. С. 34.
    15. БакуловИ.А., БуткинЕ.И., ЮрковГ.Г. Эпизоотология с микробиологией. М.: Колос, 1981. 367с.
    16. БилайВ.И., ПидопличкоН.М. Токсинобразующие микроскопические грибы. К.: Наук. думка, 1970. 287с.
    17. Биохимическое исследование крови (методические указания). А.К.Джавадов, А.Б.Байдевлятов, В.Н.Мусиенко // Методические указания. Сумы, 1990. 23с.
    18. БілоусовФ.Ф., ЧулковП.Н. Методика определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий, утверждённая ГУВ МСХ СССР в 1985г. // Ветеринария. 1986. №1. С. 4-8.
    19. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных: Справочник / ЛитвинВ.П., БерезаВ.П., СкибицкийВ.Г. и др. Киев: Урожай, 1992. 168с.
    20. БортнічукВ.А., СкибицькийВ.Г., ІбатулінаФ.Ж.. Ветеринарна мікробіологія: Практикум. Київ: Вид-во УСГА, 1993. 208с.
    21. Вагин Е., Цветкова Р. Кролики, нутрии и птица в приусадебных и крестьянских хозяйствах. М.: Союзбланкиздат, 1991. 190с.
    22. Ветеринария: Большой энциклопедический словарь./ Под ред. В.П.Шишкова. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. 680с.
    23. Всемирная организация здравохранения. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Т.11. Микотоксины. ВОЗ, Женева, 1982. 146с.
    24. ГебешВ.В. Современные методы в лечении больных острыми кишечными инфекциями // Кишечные инфекции. 1991. №22. С. 46-50.
    25. Головко А., Ушкалов В. Епізоотологічний моніторинг. Ешерихіоз (колібактеріоз) тварин // Ветеринарна медицина України. 2004. - №2. С.6-9.
    26. ГрачёваН.М., ЩетининаИ.Н. Клиническая химиотерапия инфекционных болезней. Л.: Медицина, 1991. 256с.
    27. ГрачовС.О., ПогребнякЛ.І. Хронічний зеараленонтоксикоз телят // Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва. Зб. cтатей міжнар. наук.-практ. конф. Львів, 1997. С. 167-168.
    28. ГриценкоВ.А., ШухманМ.Г. Внекишечные ешерихиозы и проблема репродуктивного здоровья человека // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунологии. 2000. - №2. С. 111-115.
    29. ГрошеваГ.А. Колисептицемия птиц и методы её диагностики // Ветеринария. 1989. № 4. С. 65-66.
    30. ГрошеваГ.А. Основные направления работ в области инфекционной патологии птиц // Труды ВИЕВ. 1980. Т. 50. С. 141-147.
    31. Дворська Ю.Є. Вплив сорбентів на прояви аурофузарино- та Т-2 токсикозу у перепелів: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.04 / ІЕКВМ, Харків, 2001. 19с.
    32. Довідник лікаря ветеринарної медицини / П.І.Вербицький, П.П.Достоєвський, В.О.Бусол, та ін.; За ред. П.І.Вербицького, П.П.Достоєвського. К.: Урожай, 2004. 1280с.
    33. ЖаковМ.С., ПрудниковВ.С., АнисимИ.А. Вскрытие животных и дифференциальная патоморфологическая диагностика болезней: Учеб. пособие. Мн.: Ураджай, 1998. 356с.
    34. ІзабеллоЄ.М. Патологічна анатомія інфекційних хвороб тварин. К.: Аграрна наука”, 1997. 176с.
    35. Застосування водних розчинів гіпохлориту натрію при Т-2 токсикозі курей (методичні рекомендації). В.О.Труфанова, А.М.Котик, С.М.Ткаченко, Г.А.Зон // Методичні рекомендації. Харків, «Штрих» - 2003. 8с.
    36. ЗонГ., КотикА., БратишкоН., ТруфановаВ., МарченкоО.,РозлогТ. Дія активного розчину гіпохлориту натрію на курей та курчат, уражених Т-2 токсином // Ветеринарна медицина України. 2001. - №6. С. 22-23.
    37. ИвановК.С., ИвановА.И. Диагностика острых диарейных инфекций // Клин. медицина. 1992. №7-8. С. 64-69.
    38. Извлечение из Методических указаний по диагностике и профилактике зеараленонтоксикоза свиней и птиц (Утверждены ГУВ МСХ СССР 5 декабря 1985г.) // В сб.: Лабораторные исследования в ветеринарии (биохимические и микологические). Под ред. Б.И.Антонова. М., Агропромиздат. 1991. С. 126-127.
    39. КадымовР.А., ДунамалиевГ.Э., АгеевЭ.М., БачировМ.З. Ассоциированное течение некоторых болезней бактериальной этиологии // Материалы межгосуд. конф. Киев-Харьков-Луганск, 1993. С. 49-50.
    40. КаришеваА.Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. К.: Вища освіта, 2002. 703с.
    41. КомаровА.А. Методы оценки качества и безопасности кормов и кормовых добавок // Ветеринария. 2001. - №1. С. 51-56.
    42. КотА.И. О микробной загрязненности воздуха птичников // Ветеринария. 1986. - №4. С. 26-28.
    43. КотикA.M., ТруфановаВ.О., БратішкоH.I., СтепановичО.М. Дія зеараленону на відтворні якості та біохімічні показники курей // Вісник аграрної науки. 1998. №5. С. 33-36.
    44. КотикА., ТруфановаВ. Профілактика мікотоксикозів птиці / Мікотоксикози і токсикоінфекції сільськогосподарських тварин: Тем. добірка інформаційних матеріалів // Інформагропром. Тема 3.10. К.: 2000. С. 11-12.
    45. КотикА.Н., ТруфановаВ.А. Случаи микотоксикозов сельскохозяйственной птицы в Украине 1974-96гг. // Птахівництво (Боркі, Харківська обл.) Міжвідомчий тем. наук. збірник. 1997. В. 47. С. 51-56.
    46. КотикА.Н., ТруфановаВ.А., СтепановичА.Н., БратишкоН.И., ГеллаИ.М. Влияние различных концентраций зеранола на продуктивные качества мясных цыплят// 2 nd Baltic Poultry Conference Proceedings. Vilnius.- 15-16 September 1994. 1994. P. 59-60.
    47. КотикА.Н. Микотоксикозы птиц. Донецк: Издательство «Донеччина», 1999, 267с.
    48. КошемякаН.В., КудрявцевФ.С., ГрошеваГ.А. Справочник ветеринарного врача птицеводческого предприятия. М.: Колос, 1982. 303с.
    49. КурмановИ.А., КостюнинаН.А. Зеараленон и его действие на организм животных // Ветеринария. 1985. №2. С. 70-71.
    50. ЛитвинВ.П., ОлійникЛ.В., КорнієнкоЛ.Є., ЯрчукБ.М., ДомбровськийО.Б., КорнієнкоЛ.М. Факторні хвороби сільськогосподарських тварин / За ред. В.П.Литвина, Л.Є.Корнієнка. К.: Аграрна наука, 2002. 400с.
    51. Максимально допустимий рівень (МДР) зеараленону в кормах для курей (методичні вказівки). А.М.Котик, Г.А.Зон // Методичні вказівки. Боркі, 2002. 14с.
    52. Меркурьева Е.К. Биометрия в животноводстве. М.: Колос, 1964. 376с.
    53. Методика определения экономической эффективности ветеринарних мероприятий / утверджена ГУБ МСХ СССР/. М., 1983. 10с.
    54. Методические рекомендации по диагностке, профилактики и лечению микотоксикозов сельскохозяйственных животных и птиц. А.Н.Котик, В.А.Труфанова, Г.А.Красников, Н.В.Кленина, В.С.Антонов, Н.Г.Колосова, О.Н.Гудкова, Е.П.Руденко // Методические рекомендации. Харьков, 1991. 25с.
    55. Методические указания по эпизоотологическому обследованию. И.А.Бакулов., Г.Т.Юрков, А.В.Песковацков, В.М.Ведерников // Методические рекомендации. М.,-1982. 16с.
    56. Методичні вказівки по санітарно-мікологічній оцінці та поліпшенню якості кормів. А.Ф.Ображай, Л.І.Погрібняк, О.Ф. Корзуненко, О.М.Восянович та ін. // Методичні рекомендації. Київ, 1998. 106с.
    57. Методичні рекомендації з діагностики та профілактики колібактеріозу сільськогосподарської птиці. П.І.Вербицький, Т.І.Фотіна, Г.А.Зон, О.О.Міланко та ін. // Методичні рекомендації. Суми, 2000. 18с.
    58. НастечкоК.О. Мікотоксикози // Українська сільськогосподарська енциклопедія. К.: 1970. - Т. 2. С. 328.
    59. НауменкоВ.В., ДячинськийА.С., ДемченкоВ.Ю., Дерев’янкоТ.Д. Фізиологія сільськогосподарських тварин. Практикум: Навчальний посібник. К.: Агропромвидав України, 1999. 2 видання доповнене і перероблене. 234с.
    60. НикитенкоА.И., ЗаикаА.А. Нитрофурановые препараты при колибактериозе животных // Ветеринария. 1984. №5 С. 14-16.
    61. НовожиловК.В., ЛевитинМ.М. Направление исследований для решения проблемы фузариоза колоса зерновых культур // Вестн. с.-х. науки. 1990. №10. С. 64-67.
    62. ОсколковВ.С. Свойства изолятов кишечной палочки, выделенных от птиц // Ветеринария. 1972. №2. С. 43-44.
    63. ПавловЄ.Г., ПавловаЮ.Г., КогутВ.І. Результати вивчення чутливості Е.соlі та сальмонел до лікувальних засобів // Наук. вісн. НАУ. Вип. 36. 2001. С. 117-120.
    64. ПавловаН.С. Пораженность фузариями и контаминация Т-2 токсином кормов. // Тез. Докл. Межд. Научн. Конф. «Проблемы ветсанитарии, гигиены и экологии». Москва. 1999. С. 148-149.
    65. ПанікарІ.І., Гаркава В.В., ПеданВ.А Особливості бактеріальної флори перепелиних ферм різних областей України // Вісник СДАУ. Суми, 2001. С. 91-93.
    66. ПанікарІ.І., КорявецьВ.П. Байтріл у лікуванні бактеріозів птиці // Тваринництво України. 1995. №2. С. 14-16.
    67. ПанікарІ.І., ПанасенкоО.С., ПанікарІг.Іг., СеменяченкоС.А., УрдзикР.М. Колібактеріоз і сальмонельоз птиці: інфікування курчат і перепелят в виробничих умовах і при штучному зараженні // Вісник СНАУ. Суми, 2002. С. 68-70.
    68. ПогрібнякЛ.І., ГрачовС.О., КорзунекоО.Ф., ОбражайА.Ф. Хронічний експериментальний зеараленонтоксикоз у телят. // Ветеринарна медицина. - 2000. №7. С. 32.
    69. РадчукН.А. Профилактика и лечение бактериозов птиц в условиях птицефабрик // Материалы научно-производственной конференции. Харьков, 1990. С. 37-41.
    70. РадчукН.А., ГрампанисВ.Э. Роль аэрогенного заражения в распространении бактериозов птиц // Ветеринария. 1982. №2. С. 50-52.
    71. Рекомендации по нормированому кормлению с-х птицы / Под ред. ФисининаВ.И.; МНПО «Племптица». ВНИТИП. Сергиев Посад, 1992. 65с.
    72. РухлядаВ.В., КулінічМ.М. Фузаріотоксикоз сільськогосподарських тварин з естрогенним синдромом // Ветеринарна медицина 1998. №6. С.36-37.
    73. СаркисовА.Х. Микотоксикозы. М.: Сельхозгиз., 1954. 263с.
    74. СахацькийІ.М. Вплив зеараленону на репродуктивні якості та показники імунного стану курей-несучок // Вісник Сумського Державного аграрного університету. -1999. Вип.4. С. 166-170.
    75. СахацькийІ.М. Вплив фузаріотоксинів на імунний статус та репродуктивні якості курей: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.04 / ІЕКВМ, Харків, 2001. 19с.
    76. СахацькийІ.М., ТруфановаВ.О. Зеараленон-токсикоз курей: зміни імунного стану, вплив на потомство // Вісник Сумського Державного аграрного університету. 2000. Вип. 5. С. 104-107.
    77. СимецкийМ.А., ПоповН.И. Бактерицидне пены от разработки до внедрения // Ветеринария. 1987. - №8. С. 8-9.
    78. Словарь ветеринарных клинических терминов / Сост. ОрловФ.М. 4е изд., перераб. и доп. М.: Россельхозиздат, 1985 414с.
    79. СмирновА.М., ТалановВ.А., КононенкоГ.П. Загрязнение кормов микотоксинами. // Ветеринария. 1998. №1. С. 45-47.
    80. СмирновВ.В., ЗайченкоA.М., РубежнякИ.Г. Микотоксины: фундаментальные и прикладные аспекты // Совр. пробл. токсикол. 2000. №1. С. 5-12.
    81. СмирноваН.И. Пути повышения эффективного действия хлорамфеникола на возбудителя колибактериоза // Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.03 Тарту. 1983. 21с.
    82. Содержание перепелов / Авт.-сост. БондаренкоС.П. М.: ООО «Издательство АСТ»; Донецк «Сталкер», 2002. 95с.
    83. Справочник по болезням сельскохозяйственной птицы / БайдевлятовА.Б., БессарабокБ.Ф., ОльховикЛ.А.; Под ред. А.Б.Байдевлятова. К.: Урожай, 1992. 200с.
    84. СтешоФ.Ф. Сравнительная оценка методов обнаружения кишечной палочки при контроле качества дезинфекции // Лабораторное дело. 1997. №12. С. 743-745.
    85. ТруфановаВ.А. Влияние Т-2 токсина на продуктивность кур // Ветеринария. 1980. №11. С. 645-646.
    86. ТруфановаВ.А., А.Н.Котик, И.М.Гелла. Влияние зеранола на воспроизводительные качества кур // Птахівництво (Міжвід. тем. наук. зб.) Борки, 2000. С. 92-102.
    87. ТруфановаВ.О., БратишкоН.І., КотикА.М. Оцінка впливу на курей низьких концентрацій зеараленону в кормі. // Матеріали IV Української коференції по птахівництву з міжнародною участю. Вип. 53. Харків, 2003. С. 646-651.
    88. ТруфановаВ.О., КотикА.М., НаливайкоВ.П. Вплив гіпохлориту натрію на збереженість та показники репродуктивності курей // Птахівництво (Міжвідомчий тематичний науковий збірник), вип. 51. Матеріали ІІІ Української конференції по птахівництву. Борки, 2001. С. 363-365.
    89. ТутелянВ.А., КравченкоЛ.В. Микотоксины (медицинские и биологические аспекты). // АМН СССР. М.: Медицина, 1985. С.216-227.
    90. УдалиевД.И. Дезинфекция птицеводческих помещений бактерицидными пенами // Ветеринария. 1989. № 5. С. 29-30.
    91. Федорова З.П. Серологическая характеристика кишечной палочки, выделенной от птицы из воздуха птичников // Передовой научно производственный опыт в производство. 1992. №2. С. 14-16.
    92. ФёдороваЗ.П., ЕщенкоИ.Д., ПогребнякЛ.И., ЛучитА.И. Микрофлора воздуха в птичниках // Ветеринария. 1981. №1. С. 24-25.
    93. ФотінаТ.І. Удосконалення системи заходів по профілактиці ешерихіозу та пулорозу-тифу птиці // Матеріали наук. конф. Сумського СГІ. Суми, 1995. С. 48.
    94. ФроловВ.М., ЗюзинВ.А., ХомутянскаяН.И., ПшеничныйИ.Я. сравнительная характеристика клинического течения шигелёза в зависимости от этиологического фактора. Ворошиловоград: Ворошилогр. мед. ин-т.,1988. 8с.
    95. ХмельницкийГ.А., ЛоктионовВ.Н., ПолозД.Д. Ветеринарная токсикология. М.: Агропромиздат, 1987. 319с.
    96. ХоменкоВ.І. Практикум з ветеринарно-санітарної експертизи з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва та рослинництва. К.: Ветінформ”, 1998. 240с.
    97. ХоменкоВ.І., КовбасенкоВ.М., ОксамитнийМ.К. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва. К.: Видавництво Сільгоспосвіта”, 1995. 712с.
    98. ХоултДж. Краткий оперделитель бактерий Берджи. М.: Мир, 1997. 444с.
    99.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины