ОСОБЛИВОСТІ АСОЦІЙОВАНОГО ПЕРЕБІГУ КОЛІБАКТЕРІОЗУ ТА РЕСПІРАТОРНОГО МІКОПЛАЗМОЗУ КУРЕЙ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА) : ОСОБЕННОСТИ АССОЦИИРОВАННОГО ТЕЧЕНИЯ Колибактериоза и респираторного микоплазмоза КУР (Эпизоотологии, диагностика, профилактика)

Краткое описание

АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УААН

На правах рукопису

КОЛГАНОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

УДК 619:616.981.48:988.74:615.084

ОСОБЛИВОСТІ АСОЦІЙОВАНОГО ПЕРЕБІГУ КОЛІБАКТЕРІОЗУ ТА РЕСПІРАТОРНОГО МІКОПЛАЗМОЗУ КУРЕЙ
(ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА)

Спеціальність: 16.00.08 — епізоотологія та інфекційні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
ветеринарних наук

Науковий керівник —
доктор ветеринарних наук,
старший науковий співробітник
ВОЛИНЕЦЬ ЛЕОНІД КУЗЬМИЧ

Київ — 2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Ешерихії та мікоплазми в інфекційній патології курей
1.2. Асоційований перебіг колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу курей
1.3. Клінічні ознаки та патолого-анатомічні зміни при асоційованому перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу курей
1.4. Бактеріологічна та серологічна діагностика асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу курей
1.4.1. Біологічні властивості ешерихій
1.4.2. Біологічні властивості мікоплазм
1.5. Сучасні ветеринарно-санітарні заходи профілактики та лікування змішаних бактеріальних інфекцій

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
2.2. Матеріал і методи досліджень

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Результати обстеження господарств, неблагополучних щодо колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу курей
3.1.1. Оцінка етіологічних факторів, що спричиняють виникнення хвороби
3.1.2. Характеристика основних інтенсивних епізоотичних показників
3.2. Особливості клінічних ознак та патолого-анатомічних змін при змішаній інфекції колібактеріозу і респіраторного мікоплазмозу
3.2.1. Експериментальне відтворення моно- та асоційованого перебігу хвороби
3.3. Біологічні властивості ізольованих збудників хвороб
3.3.1. Серогрупи та серовари ешерихій
3.3.2. Штами E.coli з адгезивними антигенами
3.3.3. Культуральні, морфологічні та патогенні властивості мікоплазм
3.3.4. Органотропність штамів E.coli з адгезивними антигенами та M.gallisepticum
3.3.5. Чутливість ізольованих штамів E.coli та M.gallisepticum до антибактеріальних препаратів
3.4. Вдосконалення комплексу ветеринарно-технологічних заходів з профілактики та лікування асоційованого перебігу колібактеріозу і респіраторного мікоплазмозу
3.4.1. Вдосконалення системи ветеринарно-технологічних заходів

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВИСНОВКИ
ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

Cтор.
4
5
13
13

16

18

20
21
26

36
36
36

44

51
55

64

67
70
70
77

83

87

90

93

94

104
116
119
120

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ — антиген
АДР — активно діюча речовина
АТ — антитіло
ГДК — гранично допустима концентрація
Дlm — мінімальна смертельна доза
ЗСС — загальний санітарний стан
ІФА — імуноферментний аналіз
КЕ — курячі ембріони
КУО — колонії утворюючі одиниці
КФБ — коліформні бактерії
Мінка” — мінімальна казамінова кислота
МПА — м’ясопептонний агар
МПБ — м’ясопептонний бульйон
МС — манозостійкі
МЧ — манозочутливі
ПСБ — напівавтоматичний лічильник підрахунку колоній
РА — реакція аглютинації
РМГА — реакція манозо-резистентної гемаглютинації
САГ — струминний аерозольний генератор
СКРА — сироватко-краплинна реакція аглютинації
ТЛЕ — термолабільний ентеротоксин
ТСЕ — термостабільний ентеротоксин
УФ — ультрафіолетовий

ВСТУП

В Україні птиця, в основному, вирощується на великих комплексах. У таких господарствах поголів’я курей утримується на обмеженій території, що призводить до виникнення нових взаємовідносин між мікро- та макроорганізмами. Особливо це проявляється при зосередженні на обмеженій території різновікових груп птиці, коли накопичуються і значно активізуються збудники умовно-патогенних мікроорганізмів. В таких умовах протікають інфекційні хвороби у різних формах і стають стаціонарними, оскільки надзвичайно важко розірвати епізоотичний ланцюг лише ветеринарними заходами без повної зупинки виробництва.
У результаті аналізу епізоотичного стану птахофабрик України встановлено, що переважають хвороби Марека, Гамборо, колібактеріоз, респіраторний мікоплазмоз, сальмонельоз, грип. Часто діагностують змішаний прояв інфекцій, зумовлений двома і більше бактеріальними або вірус-бактеріальними агентами. Протікають такі хвороби в атипових формах, які важко діагностувати, а відповідно і лікувати та попереджувати [6; 7; 15; 39; 42; 52; 139; 184; 189; 255; 291].
Серед бактеріальних інфекцій в промисловому птахівництві часто реєструються колібактеріоз та респіраторний мікоплазмоз. Поширенню колібактеріозу сприяють недосконала технологія ведення птахівництва, неповноцінна, не завжди якісна годівля та супутні інфекційні хвороби: сальмонельоз, інфекційний бронхіт, стрептококоз тощо [35; 38; 64; 74; 215].

Актуальність теми
Умови утримання курей в промислових комплексах значно відрізняються від природних. Інтенсивна експлуатація приміщень, птиці часто спричинює стресові ситуації, які обумовлюють підвищену чутливість організму та зниження природної резистентності до багатьох інфекційних хвороб [18—20; 97; 108; 235; 287]. Це сприяє виникненню колібактеріозу, який протікає переважно в асоціації з респіраторним мікоплазмозом.
Сприятливими факторами є також порушення ветеринарно-санітарних вимог утримання, годівлі птиці та вакцинації проти вірусних і бактеріальних хвороб.
За останні 20 років чимало опубліковано даних про збудників хвороби, патогенез, діагностику, проте про заходи профілактики змішаних інфекцій дані майже відсутні і вони недосконалі.
Складність боротьби з інфекційною патологією курей зумовлена тим, що хвороби часто протікають з неяскраво вираженими клінічними ознаками, внаслідок чого важко встановити основний етіологічний фактор. Це ускладнює ранню прижиттєву діагностику, а отже, і своєчасне вжиття заходів щодо лікування та профілактики.
Останнім часом погляди на патогенні властивості ешерихій докорінно переглянуто. Особливого значення почали надавати таким факторам, як інвазивність, адгезивність, ентеротоксигенність та коліциногенність. Дотепер недостатньо конкретних повідомлень про циркуляцію ешерихій із вказаними факторами в організмі курей та виробничих приміщеннях.
Слід зазначити, що деякі працівники лабораторій вважають, що виділені з патологічного матеріалу загиблих курей штами E.coli не мають етіологічного значення, бо потрапляють в кров та внутрішні органи після смерті. Недооцінюється при цьому роль інших бактеріальних та вірусних чинників. А тому спеціалісти птахофабрик, одержуючи негативний результат бактеріологічних досліджень щодо інфекції, діагностують масові захворювання курей як незаразної етіології.
У різних господарствах збудник колібактеріозу характеризується неоднаковими факторами патогенності. Нерідко бактеріологи виділяють по кілька серологічних типів ешерихій із різними адгезинами. Можливо, умови годівлі й утримання позначаються не тільки на реактивності організму, а й на біологічних властивостях збудника, що впливає на перебіг ензоотій. Досліджень та повідомлень з цього приводу в доступній нам літературі є надзвичайно мало [50; 130; 142; 143; 182].
Перебіг колібактеріозу дуже часто ускладнюється респіраторним мікоплазмозом і навпаки. Нерідко в господарствах ця асоціація протікає в хронічній формі, що спричинює недостатню імунну відповідь на вакцини, при цьому зменшується синтез антитіл і у курчат формується слабо напружений імунітет до вірусів хвороби Ньюкасла, Гамборо та ін. У птиці, що перехворіла на колібактеріоз, відбувається пригнічення захисних сил організму і резервів лімфоїдної тканини, особливо селезінки і фабрицієвої сумки. Цим пояснюється загальмоване утворення антитіл до вірусу хвороби Ньюкасла. Одержані повідомлення свідчать про необхідність врахування епізоотичного стану птахівничих господарств щодо колібактеріозів при проведенні вакцинації проти цієї хвороби [197].
Щоб запобігти хворобі, слід на науковій основі здійснювати контроль за забрудненням навколишнього середовища і самих птахівничих приміщень, своєчасно впроваджувати комплекс господарчих та ветеринарно-санітарних заходів [33; 69; 110; 134; 173; 294].
У зв’язку з цим особливо актуальним є вивчення поширення ешерихій та мікоплазм в господарстві, визначення клініки, патолого-анатомічних змін асоційованого перебігу хвороби, впровадження ефективних засобів лікування та профілактики, що грунтуються на використанні сучасних знань про біологічні властивості збудників та особливості промислового птахівництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконувалась ініціативно на базі колишньої Української науково-контрольної лабораторії ВДНКІ ветпрепаратів МСГ СРСР, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Інституту ветеринарної медицини УААН і була фрагментом завдання 04.07 Дослідити поширення й антигенну структуру шиготоксинпродукуючих E.coli, виділених від тварин і з продуктів тваринництва, розробити методи діагностики та заходи профілактики”. Державний реєстраційний номер 0101V000820.
Дослідження проводились згідно з творчими договорами між лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи ІВМ УААН, кафедрами епізоотології та організації ветсправи, вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи Сумського національного аграрного університету.
Мета і задачі досліджень
Метою нашої роботи було:
— проведення епізоотологічного аналізу асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу серед курей, вивчення етіологічних факторів, що сприяють асоційованому перебігу хвороб, виявлення джерел інфекцій, особливостей клінічних ознак та патолого-анатомічних змін;
— аналіз антигенної структури виділених штамів E.coli, визначення етіологічного значення штамів, що продукують адгезини та шиготоксини, органотропності ешерихій і мікоплазм у курей, що загинули; вдосконалення та впровадження науково обгрунтованих заходів щодо діагностики, лікування та профілактики асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу.
Для вирішення згаданих питань перед нами були поставлені такі завдання:
1. Оцінити деякі етіологічні фактори, що спричиняють виникнення хвороби.
2. Провести аналіз епізоотичної ситуації з колібактеріозу птиці, що протікає в асоціації з респіраторним мікоплазмозом у неблагополучних господарствах і дати оцінку основним інтенсивним епізоотичним показникам.
3. Виявити особливості клінічних ознак та патолого-анатомічних змін при асоційованій інфекції під час спалаху хвороби та в експерименті.
4. З’ясувати антигенну структуру та біологічні властивості E.coli M.gallisepticum, виділених від птиці в неблагополучних господарствах, та органотропність збудників.
5. Вдосконалити та впровадити науково обгрунтовані заходи щодо діагностики, лікування та профілактики асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу.

Об’єкт досліджень. Поголів’я курей спеціалізованих господарств, неблагополучних з колібактеріозу, а також асоційований перебіг колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу, збудники хвороб.
Предмет дослідження. Основні епізоотичні показники колібактеріозу й асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу, біологічні властивості ізольованих збудників, клінічні ознаки та патолого-анатомічні зміни, стан ветеринарно-санітарних заходів профілактики.
Методи досліджень. Епізоотологічні (неблагополучні щодо колібактеріозу і респіраторного мікоплазмозу господарства, прояв епізоотичного процесу), клінічні (хворі кури), патолого-анатомічні (трупи загиблих курей), бактеріологічні та серологічні (ідентифікація штамів збудників хвороб), статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в Україні проведено грунтовні дослідження перебігу колібактеріозу в асоціації з респіраторним мікоплазмозом й дано оцінку основним епізоотичним показникам у неблагополучних господарствах; вивчено антигенну структуру штамів E.coli і M.gallisepticum та їх органотропність, виявлено особливості клінічних ознак та патолого-анатомічних змін при асоційованому перебігу хвороби; одержано нові дані про серовари ешерихій та продукування ними адгезинів; проведено моніторинг щодо поширення шиготоксинпродукуючих штамів ешерихій; розроблено живильне середовище для культивування штамів ешерихій серовару О157:Н7, на що одержано рішення про видачу деклараційного патенту на винахід від 16 жовтня 2002 року, заявка №2002042976; отримано нові дані про серовари ешерихій та продукування ними адгезину, які найчастіше зустрічаються; вдосконалено та впроваджено науково обгрунтовані методи діагностики, запропоновано комбінований антибактеріальний препарат з тілозину, тартрату, енрофлоксацину, колістину (ВТ) для лікування, профілактики асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу, які відрізняються від раніше розроблених.
Практичне значення одержаних результатів
Результати епізоотологічного аналізу та експериментальних досліджень використані при підготовці Рекомендацій з профілактики колібактеріозів тварин і птиці” (затверджені на засіданні секції Ветеринарна медицина” МСГіП України 10 квітня 1997 р., протокол №1); Методичних рекомендацій з діагностики та профілактики колібактеріозу сільськогосподарської птиці” (ухвалені науково-методичною радою Державного департаменту ветмедицини МінАПК України 17 грудня 1999 р. (протокол №2).
Визначено значення штамів ешерихій — продуцентів адгезивних антигенів у розвитку патологічного процесу та їх органотропність. Встановлено, що вони відіграють важливу роль у розвитку асоційованого перебігу хвороби.
Випробуваний науково обгрунтований комплекс ветеринарно-санітарних та лікувальних заходів при змішаному перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу курей. Для птахогосподарств, стаціонарно неблагополучних з асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу, запропоновано схему лікувально-оздоровчих заходів, яку з позитивними результатами впроваджено у птахорадгоспі Мирний” Сумської області.
Матеріали дисертації викладені в книзі, наукових статтях та інших публікаціях; використовуються викладачами вузів у навчальному процесі: на лекціях і лабораторних заняттях у Національному аграрному університеті, Сумському національному аграрному університеті, Білоцерківському державному аграрному університеті.
Результати проведених досліджень можуть бути використані при підготовці відповідних монографій, настанов, підручників і атласів, а також при читанні лекцій з хвороб птиці.

Особистий внесок здобувача
Здобувач особисто обгрунтував тему дисертаційної роботи, опрацював джерела літератури за темою дисертації, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, виконав весь обсяг експериментальних робіт, проаналізував отримані результати, провів статистичну обробку і дав їм наукову інтерпретацію, написав дисертацію.
Визначення ефективності дезінфекції проводилось за участю співробітників кафедри патанатомії та ветсанекспертизи Сумського Національного аграрного університету проф. А.Б.Байдевлятова, доц. Г.О.Зона разом з провідним науковим співробітником Т.І.Тарасюк, лікарем ветеринарної медицини Л.В.Зоценко. В ІВМ УААН проводились бактеріологічні та серологічні дослідження, давалась оцінка їх результатів.

Апробація результатів дослідження
Основні положення дисертаційної роботи доповідались на річних звітних наукових конференціях ІВМ УААН (1997—2001 рр.); науковій конференції Проблемы и перспективы паразитоценологии» (Харків—Луганськ, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва” (Львів, 1997 р.); першій ветеринарній науково-методичній конференції фармакологів і токсикологів Актуальні проблеми ветеринарної фармакології і токсикології” (Київ, 1998 р.); конференції Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України” (до 175-річчя від дня народження Луї Пастера) (Рівне, 1998 р.); науково-методичному семінарі Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень” (Рівне, 1998 р.); науково-практичній конференції Прогресивні технології ветеринарної медицини у промисловому птахівництві XXI сторіччя” (Київ, 2000 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, у т.ч. 6 у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, даних аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій для практики, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 119 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 28 таблицями і 12 рисунками. Список літератури включає 301 джерело, у тому числі 100 — далекого зарубіжжя. До додатків увійшли: методичні рекомендації, акти випробовувань, довідки про використання наукових розробок у навчальному процесі вузів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Проведеними епізоотологічними дослідженнями вперше в Україні дана оцінка біологічним властивостям збудників, клінічним ознакам і патолого-анатомічним змінам асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу в спеціалізованих господарствах з вирощування курей; встановлено, що середні інтенсивні епізоотичні показники захворюваності становили 4177 одиниці, смертності — 2289 одиниці, летальності — 53,0%, що відповідно на 2243 та 1050 одиниць та 10,2% більше, ніж при захворюваності птиці на колібактеріоз.
2. Асоційований перебіг колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу спостерігається в спеціалізованих господарствах незалежно від технології утримання, найчастіше в осінньо-зимовий та ранньовесняний період на фоні підвищеного вмісту в повітрі аміаку в пташниках — вище 20 мг/м3. Джерело інфекції — інкубаційні яйця, перехворілі кури та голуби.
Встановлено прямий кореляційний зв’язок між збільшенням загальної бактеріальної забрудненості виробничих приміщень понад 241,5 тис.м.к./м3, з них понад 2 тис. м.к./м3 коліформ бактерій, та підвищенням захворюваності курей.
3. Ешерихії та мікоплазми викликають у хворих птахів широкий спектр клінічних ознак і патолого-анатомічних змін: підвищення температури тіла до 44°С, розлади функції кишечнику, сонливість, синусити, яскраво виражені аеросакуліти, нашарування фібрину на осерді, печінці, серозних оболонках кишечника.
4. Зміни в яєчниках та яйцепроводах, що проявляються розвитком необоротних процесів у вигляді ерозій кіст, гіпоплазії, облітерації їх просвіту, хронічного катарального сальпінгіту з виділенням ентеропатогенних E.coli та M. gallisepticum, слід вважати характерними ознаками асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу.
5. Штами ешерихій виділяли протягом усього періоду перебігу хвороби. За О-антигеном типувалися 39,3% штамів 12-ти серогруп від усіх виділених. Найчастіше зустрічались О8 (12,9%), О55 (17,4%) та О103 (8,1%), що продукували адгезивні антигени К88 — 27,7%; К99 — 18,7%, змішані К88—99 — 16,1 та 987Р — в 7 % від протипованих, що відповідно на 6,7; 5,7; 4,7; 4,0% та 2,2% менше, ніж при моноінфекції — колібактеріозі; серед культур ешерихій, виділених з патологічного матеріалу, жоден штам не належав до серотипу О157:Н7.
6. Мікоплазми (серогруп А) виділяли лише після виявлення у хворих специфічних антитіл за допомогою сироватко-краплинної реакції аглютинації (СКРА) на 4—5-й день хвороби з органів, в яких були патолого-анатомічні зміни, характерні для мікоплазмозу. Найчастіше вони виділялись у птиці віком 60—150 днів (49,9%), на 1,6% менше у віці 30—60 днів і на 16,1% менше у віці 10—30 днів.
7. Експериментально доведено, що ешерихії — продуценти адгезинів К88 створюють основу для патогенної дії мікоплазм і їм належить вирішальна роль у розвитку респіраторної інфекції, прояві клінічних ознак та патолого-анатомічних змін. Зараження в досліді курчат M. gallisepticum та штамом E.coli — продуцентом адгезинів К-88 прояв хвороби зменшував на 2 доби і падіж курчат був на 20% більший з характерною клінікою та патолого-анатомічними змінами.
8. При виникненні колібактеріозу в асоціації з респіраторним мікоплазмозом діагностичні та профілактичні заходи слід проводити із врахуванням циркуляції патогенних штамів збудника у виробничих приміщеннях і результатів СКРА та ІФА щодо наявності специфічних антитіл. Титри з ІФА коливались в межах 1:400 — 1:8000.
9. З апробованих препаратів для лікування 90-денних курчат із симптомами асоційованого перебігу хвороби найкращою виявилась суміш тілозину тартрату + енрофлоксацину + колівету ВТ у співвідношенні 2,5:2,5:1,0 по 15 мг на голову впродовж 4 днів, яка зумовлювала виліковування хворих курчат.
10. Для запобігання виникненню асоційованого перебігу колібактеріозу та респіраторного мікоплазмозу найефективнішим є застосування енрофлоксацину 300—400 мг/м3 у вигляді 10%-ї емульсії аквіталу для аерозольної обробки добових курчат, а також задавання курчатам з питною водою 0,0125% розчину тіамуліну в перші три дні в місячному та 120-денному віці. Санація яєць дезінфектантом ВВ-1 збільшує вилуплювання курчат на 9,2% в порівняно з контролем.