ІНФЕКЦІЙНІ КЕРАТОКОН’ЮНКТИВІТИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У ГОСПОДАРСТВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ : ИНФЕКЦИОННЫЕ кератоконъюнктивиты КРУПНОГО РОГАТОГО Скота в хозяйствах ЮГА УКРАИНЫ

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МОРОЗОВ Микола Георгійович

УДК: 619:617.711/.713-002-022.6:636.22/.28 (477.7)

ІНФЕКЦІЙНІ КЕРАТОКОН’ЮНКТИВІТИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ
ХУДОБИ У ГОСПОДАРСТВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
доктор ветеринарних наук, професор
АТАМАСЬ Валентин Якимович

Одеса - 2003

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ....................................................................10
1.1. Розповсюдження масових кератокон’юнктивітів великої ро гатої худоби та економічні збитки, яких вони завдають господарствам ..............10
1.2. Етіологія і клінічні ознаки масових кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби ...............................................................................................12
1.3. Епізоотичний процес при масових кератокон’юнктивітах заразної природи у великої рогатої худоби .................................................................17
1.4. Патогенез кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби .20
1.5. Терапія тварин, хворих на кератокон’юнктивіти ..................26
1.6. Профілактика і заходи боротьби при масових кератокон’юнктивітах великої рогатої худоби ...................................................................34
РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ........................................................................................................................................37
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ ..........................44
3.1. Розповсюдження масових кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби в господарствах адміністративних районів Одеської області ..........44
3.2. Етіологія масових кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби в господарствах півдня України ......................................................................46
3.3. Особливості епізоотичного процесу при масових рикетсіозних кератокон’юнктивітах великої рогатої худоби у господарствах півдня України..................................................................................................................................54
3.4. Клінічний прояв інфекційних кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби у господарствах півдня України .....................................................58
3.5. Ефективність комплексного лікування молодняка великої рогатої худоби при рикетсіозному і хламідійному кератокон'юнктивітах ...........66
3.5.1. Чутливість до антибіотиків мікрофлори, виділеної з кон’юнктивального мішка молодняка великої рогатої худоби при масових кератокон'юнктивітах ........................................................................................................67
3.5.2. Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, з використанням егоцину L.A .........................73
3.5.3. Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт в стадії виразки рогівки з використанням антибіотиків окситетрацикліну 200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів ........................................................................................................................................76
3.5.4. Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератокон'юнктивіт, з використанням егоцину L.A ..........................79
3.5.5. Результати гематологічних та біохімічних досліджень сироватки крові телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії ........................................................................................................................................81
3.5.5.1. Результати гематологічних досліджень телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії ................................................................................................81
3.5.5.2. Результати вивчення показників лейкограми телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії ...................................................................................84
3.5.5.3. Результати біохімічних досліджень сироваток крові телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії .......................................................................89
3.5.6. Динаміка показників імунологічної реактивності організму телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії ..................................................................93
3.6. Система заходів при інфекційних кератокон’юнктивітах великої рогатої худоби .................................................................................................106
УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ................................115
ВИСНОВКИ ....................................................................................................126
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ...................................................................129
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................130
ДОДАТКИ .......................................................................................................154

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

РКК рикетсіозний кератокон'юнктивіт
ІРТ інфекційний ринотрахеїт
ІРТ-ПВВ - інфекційний ринотрахеїт - пустульозний вульвовагініт
РНК рибонуклеїнова кислота
ГОБ гематоофтальмічний бар’єр
ЦНС центральна нервова система
ГНЛ гелій-неоновий лазер
ОЛП очні лікувальні плівки
РІФ реакція імунофлуоресценції
МФС мононуклеарно фагоцитарна система

ВСТУП

Актуальність теми. Ветеринарна наука стверджує, що вчасне попередження та лікування захворювань сільськогосподарських тварин і птиці є одним із дійових факторів підвищення продуктивності тваринництва, надійним засобом збільшення необхідних для життя людини ресурсів ( продуктів харчування ). З цією метою ветеринарна медицина вирішує завдання щодо оздоровлення сільськогосподарських тварин від незаразних та заразних захворювань, створення високопродуктивних видів тварин, стійких до різноманітних захворювань. Відомо, що концентрація поголів’я на обмеженій території, порушення технології годівлі та утримання завжди негативно впливають на природну резистентність організму тварин. Зниження резистентності організму є однією з основних причин виникнення різноманітних захворювань, серед яких значну частину займають захворювання очей. Останнім часом масові захворювання очей у великої рогатої худоби мають тенденцію до все більшого розповсюдження.
За даними авторів [1-13] кератокон'юнктивіти різної етіології у великої рогатої худоби зустрічаються в багатьох країнах світу і спричиняють тваринницьким господарствам значні економічні збитки. Ці збитки складаються із зниження молочної та м’ясної продуктивності тварин, втрати племінної й господарської цінності, а також передчасного вибраковування хворих тварин [13-18].
Незважаючи на великі досягнення ветеринарної науки, деякі захворювання сільськогосподарських тварин залишаються недостатньо вивченими. До цих захворювань відносяться і кератокон'юнктивіти. Етіологія, патогенез, клінічні ознаки кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби потребують нових, більш глибоких методів їх вивчення, бо немає єдиної точки зору щодо головного етіологічного фактора цих захворювань. На даний момент видовий склад збудників кератокон'юнктивітів досить широкий, дослідники називають серед них рикетсії, віруси, хламідії, мікоплазми, моракселу, телязії та авітаміноз А.
Заслуговує на увагу питання терапії тварин, хворих на кератокон'юнктивіти, яке на даний момент є проблематичним. Це пов’язано з біологічною особливістю деяких збудників даного захворювання, які є внутрішньоклітинними паразитами і можуть тривалий час зберігатися в клінічно здоровому організмі й виділятися в навколишнє середовище, тобто ці тварини стають джерелами збудника інфекції протягом тривалого часу, навіть - всього життя.
Складність діагностики, лікування і профілактики масових кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби, різноманітність етіологічних факторів, неоднозначність впливу на організм різних препаратів, які застосовують при цих захворюваннях, роблять, на наш погляд, цю проблему актуальною як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом науково-дослідної роботи кафедр епізоотології та паразитології і акушерства та хірургії факультету ветеринарної медицини Одеського державного аграрного університету з теми Крайова епізоотологія найбільш поширених інфекційних захворювань тварин та птиці півдня України” ( номер державної реєстрації 0101U001736 ).
Мета і задачі дослідження. З’ясувати розповсюдження і вивчити етіологічну структуру збудників, клінічний прояв, особливості епізоотичного процесу та удосконалити існуючі методи терапії і систему профілактичних заходів при масових кератокон’юнктивітах у великої рогатої худоби в умовах півдня України.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі задачі:
- з’ясувати розповсюдження і встановити етіологію масових кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби в умовах півдня України;
- вивчити клінічний прояв і особливості епізоотичного процесу при інфекційних кератокон'юнктивітах у великої рогатої худоби;
- удосконалити існуючі методи терапії хворих тварин з урахуванням комплексного підходу до цієї проблеми та зональних особливостей перебігу захворювання;
- вивчити імунологічну реактивність організму хворих на інфекційні кератокон’юнктивіти телят при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії;
- удосконалити систему заходів при інфекційних кератокон'юнктивітах у великої рогатої худоби.
Об’єкт дослідження велика рогата худоба червоної степової породи, у якої спостерігалися масові захворювання з клінічною картиною кератокон’юнктивітів.
Предмет дослідження статистичні дані районних підприємств державної ветеринарної медицини щодо розповсюдження масових кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби; результати клінічних досліджень великої рогатої худоби різних вікових груп з ознаками кератокон’юнктивітів; мазки-зскрібки з кон’юнктиви повік та рогівки досліджувались на наявність в них мікроорганізмів; зскрібки з кон’юнктиви і рогівки досліджувались з метою ізоляції та визначення мікроорганізмів; проби крові - досліджувались біохімічно, а також на вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, Т- і В-лімфоцитів; терапевтична ефективність тетрацикліну, егоцину L.A., тетрациклінової мазі, новокаїнової блокади, мареполіміелу, біостимулятора ( екстракт алое ) при масових кератокон’юнктивітах.
Методи дослідження. При виконанні роботи використовували епізоотологічний, вірусологічний, бактеріологічний, серологічний, імунологічний, гематологічний, біохімічний, гельмінтологічний, біологічний, клінічний та статистичний методи досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в господарствах півдня України вивчено епізоотичну ситуацію щодо масових захворювань великої рогатої худоби на кератокон’юнктивіти; встановлено їх етіологію, особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву; удосконалено існуючі методи терапії хворих тварин; вивчено динаміку показників неспецифічної імунологічної реактивності організму хворих телят при сполученому застосуванні етіотропних, патогенетичних і стимулюючих засобів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень поглиблюють сучасні знання з етіології, патогенезу, лікування і профілактики інфекційних кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби.
На підставі проведених досліджень розроблені і впроваджені в господарствах Одеської області Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон’юнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України”. Використання цих рекомендацій дає змогу практичним лікарям ветеринарної медицини розібратись в етіології масових захворювань очей великої рогатої худоби і корінним чином покращити ситуацію щодо цих захворювань в неблагополучних господарствах.
Матеріали дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Одеського державного аграрного університету і Державного аграрного університету Молдови.
Особистий внесок здобувача. Автором дисертації самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень.
Діагностичні дослідження патологічного матеріалу від великої рогатої худоби на рикетсіоз, хламідіоз і мораксельоз, виконані в бактеріологічному відділі Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини. Методичну допомогу при виконанні цих досліджень надавав завідувач відділу, лікар ветеринарної медицини Б.Я.Кавецький.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Одеського державного аграрного університету в 1997 - 2002 рр., а також на Міжнародній науково-практичній конференції: Біла Церква, 1998.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових статей у провідних фахових виданнях, а саме: дві статті в журналі „Ветеринарна медицина України”, три - у збірниках наукових праць, одна стаття в матеріалах міжнародної конференції та одні рекомендації виробництву.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично та експериментально обгрунтовано етіологію масових кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби в умовах півдня України, вивчено клінічний прояв та особливості епізоотичного процесу, удосконалено методи терапії хворих тварин і систему протиепізоотичних заходів.
2. На території Одеської області інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби мають широке розповсюдження: вони зареєстровані в 17 з 26 районів області.
3. Масові інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби в господарствах Одеської області спричиняють як самостійно, так і в асоціаціях рикетсії (72,3%), хламідії (33,8%), мораксели (8,0%) і вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4%). Інфекційний процес ускладнюється паличкоподібною і кокоподібною секундарною мікрофлорою (Escherichia coli, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium bovis, Bacillus subtilis, Bacillus brevis, Bacillus larvae, Bacillus megaterium, Bacillus stearothemophilus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus faecium, Streptococcus sp.,гр.N).
4. Перебіг і клінічні ознаки кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, між собою схожі. Для рикетсіозного кератокон'юнктивіту у великої рогатої худоби характерна стадійність розвитку патологічного процесу (серозно катаральна, ерозії рогівки, клітинної інфільтрації, дозрівання абсцесу, виразки рогівки, рубця рогівки). Така стадійність інколи спостерігається і при хламідійному кератокон'юнктивіті. При мораксельозному кератокон'юнктивіті стадійності нами не встановлено. Рикетсіозний кератокон'юнктивіт супроводжується чітко вираженою імуносупресією.
5. На півдні України до інфекційних кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, сприйнятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Джерелом збудника інфекції є дорослі тварини та хворий молодняк. Масові інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби відмічаються в квітні вересні. В інші місяці року захворювання реєструються, але не набувають масового характеру.
6. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить на серозно-катаральній стадії 100,0%; клітинної інфільтрації - 100,0%; дозрівання абсцесу рогівки - 100,0% і виразки рогівки - 86,7%. При традиційному методі лікування з використанням ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М. Авроровим і місцевим застосуванням тетрациклінової очної мазі ефективність становить відповідно 100,0%,100,0%, 100,0%, 80,0% і 66,6%. Запропонований нами метод дає можливість скоротити термін лікування на 1,1-2,7 дня.
7. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт на стадії виразки рогівки, з використанням ін’єкційних антибіотиків окситетрацикліну200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів - екстракту алое і мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі, становить 100,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево тетрациклінову очну мазь, на 33,4% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 1,7-3,3 дня.
8. Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить 92,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево застосовували тетрациклінову очну мазь, на 12,0% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 3,8 дня.
9. Результати проведених досліджень свідчать, що лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт з використанням 1% очної окситетрациклінової мазі два рази на добу, ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів, ін’єкційного розчину енроксилу 5% у дозі 1 мл/20 кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятора мареполіміелу (ін’єкційного розчину) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у п’ять днів, є більш ефективним в клінічному та в імуно-реабілітаційному відношенні і пропонується нами для широкого використання у ветеринарній офтальмології.
10. Використання мареполіміелу при комплексному лікуванні телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, підвищує імунологічну реактивність організму. У хворих тварин збільшується кількість Т- і В лімфоцитів, гамаглобулінів, підвищується фагоцитарна активність нейтрофілів. Це свідчить про доцільність застосування цього препарату у ветеринарній офтальмології.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для експрес-діагностики інфекційних кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і вірусом інфекційного ринотрахеїту, пропонуємо використовувати прямий метод імунофлюоресценції.
2. Для лікування великої рогатої худоби, хворої на інфекційні кератокон'юнктивіти пропонуємо схему лікування яка є найбільш ефективною в клінічному та імуно-реабілітаційному відношенні: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М. Авроровим один раз у п’ять днів, ін’єкційний розчин енроксилу 5% у дозі 1мл/20кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятор мареполіміел ( ін’єкційний розчин ) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у п’ять днів.
3. При виникненні, а також для попередження спалахів масових інфекційних кератокон'юнктивітів у великої рогатої худоби на півдні України пропонуємо використовувати розроблені нами Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон’юнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Городович Н.М. К этиологии телязиоза крупного рогатого скота в Амурской области. Проблемы биологии на Дальнем Востоке // Тез. докл. на годичн. сессии Д.-В. фил. СО АН СССР. Владивосток, 1966. С.69-70.
2. Алахвердиев Р.С. Клинико-морфологические параллели при риккетсиозном кератоконъюнктивите крупного рогатого скота: Автореф. дис. ... канд.вет. наук: 16.00.05. М., 1968. 22 с.
3. Алахвердиев Р.С. Этиология заболевания глаз крупного рогатого скота // Ветеринария. 1978. - №8. С. 51-53.
4. Копенкин Е.П. лечение и профилактика рикктесиозного коньюнктиво-кератита крупного рогатого скота // Матер. науч.конф. по вопросам ветеринарии, зоотехнии и товароведения МВА. М., 1979.- С.35-38.
5. Плахотин М.В., Алахвердиев Р.С., Копенкин Е.П. Риккетсиозный кератоконъюнктивит крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1971.- №11.- С.50-51.
6. Авроров В.Н. Массовые заболевания глаз у крупного рогатого скота и некоторые вопросы их профилактики: матер. в помощь сельскохозяйственному производству // Зоотехния и ветеринария. Воронеж, 1972. Вып. 3, ч III. С.65-68.
7. Бобырь В.Н. Эпизоотология кератоконъюнктивитов крупного рогатого скота в хозяйствах Гомельской области // Достижения ветеринарной науки и передового опыта животноводству.: Межвед.сб. Минск, 1974. Вып. 1. С.48-51.
8. Ивашкин В.М., Хромова Л.А. Телязиозы глаз крупного рогатого скота // Ветеринария. 1984. № 8. С. 67-68.
9. Русинов А.Ф. Дифференциальная диагностика кератоконьюктивитов // Ветеринария.-1984.-№12.-С.30-32.
10. Маминов А.С., Григоращенко Б.П., Ильченко В.И. Клиническая картина кератоконъюнктивитов микоплазмозной этиологии у телят герефордовской породы // Ветеринарно-профилактические мероприятия при незаразных болезнях в условиях інтенсивного ведения молочного скотоводства: Сб. науч. тр./ Донской с.-х. ин-т. Персиановка, 1985. С. 41- 44.
11. Bedford P.G. Infections bovine keratokonjunktivitis // Vet. Res. 1976. V.98, №7. P. 134-135.
12. Shimohira I. Incidence and etiological investigation of infections bovine keratoconjunctivitic on a rearing stoch farm // J. Japan. Vd. Med. Ass. 1982. V. 35, P. 157-162.
13. Плахотин М.В., Захаров В.И., Алахвердиев Р.С. К диагностике, лечению и профилактике риккетсиозного керато-конъюнктивита крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1966.- №9.- С.33-36.
14. Бобырь В.Н. клиническая картина и лечение инфекционного кератоконъюнктивита сельскохозяйственных животных // Болезни сельскохозяйственных животных и птиц, их профилактика и лечение: Сб. науч. тр. Л., 1977. Вып. 89.- С.173-179.
15. Каксулин Т.Е. Инфекционный кератоконъюнктивит в Иркутской области // Профилактика болезней молодняка сельскохозяйственных животных Сибири и Дальнего Востока. Новосибирск, 1982. С. 26-32.
16. Русинов А.Ф. Кератоконъюнктивит у КРС в условиях современных животноводческих комплексов // Ветеринария. 1987. - № 62. С. 51-55.
17. Сотникова Л.Ф., Копенкин Е.П., Денисенко В.Н. Лизоцимная и бактерицидная активность слезы при экспериментальном кератоконьюктивите, вызванном Moraxella bovis / Хирургические болезни с.-х. животных: Сб. науч. тр./ Ленинградский вет. ин-т. - 1990.- С.148-151.
18. Черванев В.А. Риккестиозный конъюнктиво-кератит крупного рогатого скота // Хирургические болезни с.-х. животных: Сб. науч. тр. / Ленингр. вет. ин-т. 1989. С.115-119.
19. Домбрович. Заразный кератит рогатого скота. (Письмо в редакцию) // Архив вет. наук. - 1892.- Т.1.- Кн. 4-5.- Отд.Ш.- С.104.
20. Выржиковский. Повальное воспаление глаз у крупного рогатого скота // Архив вет. наук. 1893. Т.II. Кн. 10. С. 266-268.
21. Coles J. W. A. A Rickettsia-like Organism in the Conjunctival Epithelium of Cattle // K. J. South. African. - 1936. - N 7. - P. 22-25.
22. Donatien A., Lestoquard F. Existense de Rickettsia conjunctivae du boeuf en Algeris // // Bull de la Societe pathologia Exotique. - 1937. - V. XXX, N 6. - P. 451-455.
23. Cernaianu C., Glucnowchi J. Infectiose Keratokonjunktivitis der Rinder in Bessarabien (Rumänier) herforgerufen durch Rickettsia conjunctivae (Coles, 1935) // Deutsche TierÄrztliche Wochenschrift. - 1943. - N 33/34. - S. 329-330.
24. Wagener K., Mitschlich F. Die curoiche Keratokonjunctivitis infectiosa des Rindes-eine Rickettsiose // Berl. und Münch. Tierärztiluche Wochenschrift. - 1943. - S. 291-294.
25. Hoffman A. P. La Querato conjunctivitis infectiosa de los bovinas // Ret. Vet. Milit. - 1956. - N 4. - P. 99-103.
26. Ocular inserts for application of drugs to bovine Eyes - effect of hydrophilic contact lenses // Austral. Vet. J. - 1982. - V. 59. - N 1. - P. 4-6. - / Slatter D. H., Edwards M. E., Wilxoc G. E. et al.
27. Baca O. C., Paretsky D. Q- fever and Coxiella burnettii // Microbiolog. Rev. - 1983. - V. 47. - P. 127-199.
28. Houwers D. J., Richardus J. H. infections with C. burnettii in man and animalsin the Nertherlands // Zbl. Bact. Hyg. - 1987. - V. 267. - P. 30-45.
29. Рево М.В. Риккетсиозы сельскохозяйственных животных // Уч. записки / Казанский зоовет. ин-т. - Казань, 1939.- Т.51.- С.137-155.
30. Панин Г.Ф. К изучению инфекционного ( риккетсиозного) конъюнктиво-кератита овец // Науч. тр./ Туркменский с.-х. ин-т. - 1947.- Т.1.- С.108-121.
31. Авроров В.Н. Состояние гемато-офтальмического барьера в норме и при патологии глаза и этиопатогенетическая терапия риккетсизного кетаро-конъюнктивита у крупного рогатого скота: Автореф. дис. ... доктор. вет. наук: 16.00.05. Воронеж, 1973. 248 с.
32. Черванев В.А. Сканирующая электронная микроскопия в расшифровке патогенеза при риккетсиозе крупного рогатого скота // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. / Белоцерковский с.-х. инт. Белая Церковь, 1991.- С. 42.
33. Русинов А.Ф. О риккетсиозном кератоконъюнктивите крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1965.- №10.- С.29-30.
34. Фарзалиев И.А., Сафаралиев В.Д., Гасанов Г.Г. Риккетсиозный коньюктивит крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1964. - № 6.- С. 25-26.
35. Алахвердиев Р.С., Кадыров Г.М., Хабичов А.А. Клинические признаки инфекционного кетароконъюнктивита крупного рогатого скота // Ветеринария. 1975. - №1. С. 46-47.
36. Иманов Э.Д. Распространение КУ-риккетсиозов в Киргизской ССР // ЖМЭИ.- 1961.- №10.- С.96-100.
37. Васильева Л.Д. Лабораторная диагностика и профилактика КУ-лихорадки. Л., 1964. 62 с.
38. Бобырь В.К. Инфекционный кератоконъюнктивит сельскохозяйственных животных в Белоруссии. Автореф. дис. кандидат вет. наук: 16.00.03. - Минск, БелНИИЭОСХ, 1977. 22 с.
39. Русинов А.Ф. Дифференциальная диагностика массовых кератоконьюктивитов у крупного рогатого скота в животноводческих комплексах// Межвуз. сб. науч. статей / Кишиневский с.-х. ин-т. - Кишинев, 1986. - С. 64-67.
40. Русинов А.Ф. Инфекционный кератоконьюктивит у телят/ Хирургические болезни с-.х. животных: Сб. науч. тр./ Ленинград. вет. ин-т. - 1989.- С. 179-181.
41. Русинов А.Ф. Инфекционный кератоконьюктивит бактериальной этиологии у крупного рогатого скота // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тез.докл. Всесоюзный науч. конф. / Белоцерковский с.-х. ин-т им. П.Л. Погребняка.-1991.- С.41.
42. Ершов В.Д., Лагута З.И. Опыт лечения инфекционного кератоконъюнктивита крупного рогатого скота.// Профилактика и лечение заболеваний с/х животных на юге Украины: Сб. науч. тр./ ОСХИ. - Одесса, 1970. С. 54-56.
43. Інфекційні кератокон'юнктивіти молодняка великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України, - 2001. - №11. С. 34. - / Борисевич В., Коваленко В., Борисевич Б., Мархонь З. та інші.
44. Webber J., Sebly L. Risk factor related to the prevalence of infections bovine keratoconjunctivitis // J. Am. Vet. Med. 1981. V. 179, N 8. P. 823-826.
45. Harris R., Cooper B., Steffert I. A survey of Bovine infections keratitis (Pinkeye) in beef cattle // New Zealand Vet. J. 1980. V. 28, N 4. P. 58-60.
46. Observations on the efficacy of mass treatment by subconjunctival penicillin injection for the control of an outbreak of infections bovine keratoconjunctivitis // N.Z. veter. J.,- 1996.- Vol. 44, № 4.- P. 142-144. - / Sargison N.D., Hunter J.E.B., West D.M., Gwozdz M.J. et al.
47. Ettomfattande utbrott av bovine keratoconjunctivitis pa Öland // Svensk Veterinärtidning. 1980. V. 32, N 9. S. 267-271. - / Winsö S., Carlsson N., Widigs G. et al.
48. Поляков В.А., Гульянц Е.А., Турахсджаев Ш. Комбинированное лечение при массовом конъюнктиво-кератите у телят в учхозе СамСХИ // Науч. тр / Самаркандский с.-х. ин-т.- 1975.- Т.36.- С.35-37.
49. Островский Н.С., Морозов Ю.А., Иванеев А.П. Цитологический метод диагностики заболеваний глаз крупного рогатого скота // Сб. науч. тр. / Донской с.-х. ин-т. - Персиановка, 1978.- Т.13.- В.4.- С.37-41.
50. Що до діагностики інфекційних кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України, - 2000. - №10. С. 34. - / Борисевич В., Скрибицький В., Кудрявченко О., Ткаченко С. та інші.
51. К патогенезу инфекционного кератоконьюнктивита крупного рогатого скота // Хирургические болезни с.-х. животных: Сб. науч. тр. - Ленингр. вет. ин-т.- 1989.- С.122-126. - / Копенкин Е.П., Бахтинов В.А., Сотникова Л.Ф. и др.
52. Копенкин Е.П., Сотникова Л.Ф., Денисенко В.Н. Патогенез инфекционного кератоконьюнктивита крупного рогатого скота // Актуальные пробл. ветерин. и зоотехн. науки и интенсификации животноводства: Матер. конф. посвященной 70-летию МВА.- М., 1990.- С.168-169.
53. Копенкин Е.П., Сотникова Л.Ф., Буюсеф А. Инфекционный кератоконъюнктивит молодняка крупного рогатого скота // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тез. док. Всесоюз. науч. конф. / Белоцерсковский с.-х. ин-т. им. П.Л. Погребняка.- 1991.- С.65-66.
54. Изоляция Moraxella bovis от молодняка крупного рогатого скота при инфекционном кератоконьюнктивите // Ветеринария. - 1992.- №2.- С.26-27. - / Карайченцев В.Н., Дунаев Г.В., Русинов А.Ф. и др.
55. Pugh J. W., Hughes D. E. Infections Bovine keratoconjunctivitis: Moraxella bovis as the sole etiologic agent in winter epizootic // J. Am. Vet. Med. Assos. 1972. V. 161. P. 481-486.
56. Ostle A. G., Rosenbuch R. F. Moraxella bovis // Am. J. Vet. Res. 1984. V. 45. P. 1848-1851.
57. Kagonyera G. M., George W., Munn R. Light and Electrone microscopic changes in of healthy and immunomodulated calves infected with Moraxella bovis // Am. J. Vet. Res. 1988. V. 49, N 3. P. 386-395.
58. Dietz O., Voight A. Untersuchungen zur Aetioligia der Infectiosen Keratokonjunctivitis des Rindes // Berliner und Münchener Tierärztl. Wochenschrift. - 1956. - V. 69, N. 3. - S. 47-50.
59. Андриасян В.Б. Инфекционный кератоконъюнктивит у крупного рогатого скота в Северо-Западной зоне РСФСР // Науч.тр. / Ленинградский вет. ин-т. 1987. С. 14-21.
60. Gallacher C. H. Investigations of the Etiology of Infections Ophthalmia of Cattle // Austr. Vet. 1954. V. 30. P. 61-68.
61. Cantun G. La keratite contagieuse des bovines Dipl. Detet. Ecole // Nat. Veterin. De Alfort. - 1956. - V. 42. - P. 57-61.
62. Єршов В.Д., Лаврова І.Г. Клініко-епізоотологічні дані при масовому захворюванні телят з ураженням очей // Неінфекційна патологія тварин: матеріали наук.- практ. конф./ Білоцерківський ДСГІ. - Біла Церква, 1995.- Ч.2. С.146-148.
63. Шаткин А.А., Дохненко И.И., Церетели Э.К. Фолликулярные коньюктивиты хламидиозной этиологии // Ветеринария. - 1976.- №12. - С. 36-38.
64. Хламидиоз крупного рогатого скота// Ветеринария.-1990.-№2.-С.42-44. - / Хамадиев Р.Х, Равилов А.З., Хусаинов Ф.М. и др.
65. Ориэл Д.Д., Риджуэй Д.Л. Хламидиоз. - М.: Медицина, 1984.- 191 с.
66. Thomas R., davison H. C., Wilsmore A. J. Use of the ELISA to detect Chlamydia psitaci (ovis) in material from aborted fetal membranes and milk from ewes affaected by ovine enzootic abertion // British Veter. J. 1990. V.146, N 4. P.364 -367.
67. Хазипов Н.З., Равилов А.З. Хламидиозы сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1984.- 223 с.
68. Інфекційний ринотрахеїт пустульозний вульвовагініт // Є.В.Андрєєв, В.С.Білокінь, О.О.Кучерявенко. - К.: Урожай, 1975, 136 с.
69. Baker I.A., Mc Entee E., Gillespie I.H. Effects of infectiouns bovine rhinotracheitis infectiouns pustular vulvovaginitis (IBR IPV) virus on newborn calves. Cornel Vet”., 1960. С. 50-156.
70. Abinanti F.R., Plumer G.J. The isolation of infechious bovine rhinotracheitis virus from cattle affected with conjunctivitis: observations on the experimental infection. Am. J. Vet. Res.”, 1961. С. 13-22.
71. Копенкин Е.П. Течение кератоконьюнктивитов у телят при ринотрахеите, лечение и профилактика // Хирургическая патология животных. М., 1988.- С.13-15.
72. Справочник ветеринарного врача / П.П.Достоевский, Н.А.Судаков, В.А.Атамась и др.- К.: Урожай, 1990.- 784 с.
73. Ивашкин В.М., Хромова Л.А. Телязиоз крупного рогатого скота // Ветеринария.-1984.- №3.- С. 52-53.
74. Русинов А.Ф. Профилактика и меры борьбы при массовых кератоконъюнктивитах телят // Незаразные болезни телят / Межвузовский тематический сборник науч. тр. Харьков, 1988. С. 86.
75. Авроров В.Н. Диагностика, лечение и профилактика массовых заболеваний глаз у продуктивных животных в хозяйствах промышленного типа: Лекция.- Воронеж.: ВСХИ, 1987. 26 с.
76. Hybbert W. T., Hermann G. I. A winter epizootic of Infections bovine Keratoconjunctivitis // Amer. J. Vet. Med. 1970. V. 157, N 4. P. 452-454.
77. Economic Impact infections bovine keratoconjunctivitis in beef calves // Vet. Med. Small. Animal. Clinician. 1977. V. 72, N 4. P. 618-620. - / Killinger. A. H., Mansfield M. E., Ricketts G. E., et al.
78. Merlin P. Prevention de la keratoconjunctivito infectiouse bovine dans le Nord-Ouest du Cameroun // Rev. Elev. Med. Vet. Pays Trop. -1987. V. 40, N 3. P. 235-238.
79. Балашов Ю.С. Взаимоотношение кровососущих членистоногих и риккетсий // Паразитология. 1971. Т.5, Вып. 4. С. 347-356.
80. Здродовский П.Ф. КУ-лихорадка. - М.: Медгиз, 1955.- 71 с.
81. Каракулов И.К., Борисов В.Д. Эпидемиология, эпизоотология и лабораторная диагностика лихорадки КУ. Алма-Ата, 1966.- 146 с.
82. Федорова Н.И. Эпидемиология и профилактика КУ-риккетсиоза. - М.: Медицина,1968.- 251 с.
83. Вспышка лихорадки КУ среди людей, профессионально не связанных с источником инфекции // Болезни с природной очаговостью: Сб. науч. тр. - НИИ эпидем., микробиол. им. Пастера.- Л., 1983.- Т.60.- С.56-58. - / Друганова Л.П., Алпатова Т.К., Смирнов В.Н. и др.
84. Лобан К.М. Лихорадка Ку (коксиеллез). М.: Медицина, 1987.- 128 с.
85. Arends J.J., Wright R. E., Barto P. B. Transmission of Moraxella bovis from blood agar cultures to Hereford cattle by face flies (Diptera: Muscidae) // J. Econ. Ent. 1984. V.77. P. 394-398.
86. Копенкин Е.П. Диагностика, лечение и профилактика кератоконьюнктивитов крупного рогатого скота. Метод. реком. утвержденные зам. нач. Глав. упр. ветеринарии Госагропрома СССР.- М.: МВА, 1988.- 16 с.
87. Плященко С.И., Сидоров В.Т. Естественная резистентность организма животных. - Л.: Колос, 1979.- 184 с.
88. Методические указания по тестированию естественной резистентности телят. - М., 1980.- 64 с. - / Емельяненко П.А., Грызлова О.Н., Денисенко В.Н. и др.
89. Состояние некоторых показателей естественного иммунитета у больных миастенией // Иммунология.-1981. - №1.- С.67-70. - / Фомина В.Г., Давыдова Т.А., Шагал Д.И. и др.
90. Иммунодепрессивное, противовоспалительное действие этанола и развитие повышенной чувствительности к нему лейкоцитов крови и тучных клеток крыс // Иммунология. - 1984.- №2.- С.60-63. - / Евсеев В.А., Фомина В.Г., Давыдова Т.В. и др.
91. Григорьева Т.Е. Лечение и профилактика эндометритов у коров. - М.: Росагропромиздат, 1988.- 63 с.
92. Вершигора А.Е. Общая иммунология. Киев: Выща школа,1990.736 с.
93. Войнар А.О. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. М.: Высшая школа, 1960. 544 с.
94. Самохин В.Т. Хронический недостаток микроэлементов // Патология обмена веществ у высокопродуктивного скота. - М.: Колос,1978. - С. 223-234.
95. Москалев Ю.И. Минеральный обмен. - М.: Медицина, 1985.- 287 с.
96. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А. и др. Микроэлементы человека: этиология, классификация, органопаталогия. М.: Медицина, 1991.- 496 с.
97. Panichi C. Contributo allo studio dei rapporti fra alimrementazione e fertilita dei bovine // Zooprofilasii. 1972. V. 27, N 11-12. P. 504-527.
98. Aggett P. G. Physiology and Metabolism of essential trace elements: an Autline // Clin. Endocrinol. Metab. 1985. V. 14, N 3. P. 513-543.
99. Авроров В.Н., Черванев В.А. Некоторые вопросы патогенеза риккетсиозного конъюнктиво-кератита крупного рогатого скота // Актуальные пробл. ветер. и зоотехн. науки и интенсификация животноводства: Матер. конф., посвященной 70-летию МВА. М., 1990. С.171-172.
100. Пири А., ван Гейнинген Р. Биохимия глаза.-М.: Медицина, 1968.-400 с.
101. Черванев В.А., Чусова Г.Г. Аминокислотный состав сыворотки крови телят при риккетсиозном конъюнктиво-кератите и после лечения ультразвуком // Хирургические болезни сельскохозяйственных животных: Сб. науч. тр. / Ленигр. вет. ин-т. Л., 1990. С.169-172.
102. Казаков Х..Ш., Хазипов Н.З. Влияние различных форм соединений биогенных металлов на иммунобиологические свойства животного организма // Матер. докл. Всесоюзн. конф., посвященной 90-летию Казанского вет. ин-т. - Казань, 1963.- С.373-374.
103. Смирнов В.С., Маринин Л.И., Гарин Н.С. и др. Специфические и неспецифические факторы противоинфекционной защиты у свиней при сибирской язве // Иммунология. - 1985.- № 5.- С.80-81.
104. Агарджанян М.А. О мировоззренческих и биологических аспектах адаптации к новой среде обитания // Тез. докл. 2-й Всесоюзной конф. по адаптации человека к различным географическим и производственным условиям. Новосибирск, 1977. Т.I. С. 17-24.
105. Чернух А.Н. Функциональный элемент - орган- организм (особенности адаптации, повреждения и восстановления) // Патологическая физиология. - 1977.- Вып. 4.- С. 3-10.
106. Мороз В.П., Стюнекова Е.А., Нодров Ю.А. Оценка неспецифической резистентности больных разлитым перитонитом с помощью лизосомально-катионного теста и показателей фагоцитарной активности лейкоцитов // Арх. патологии. - 1985.- №10.- С. 31-36.
107. Stanton B. A. Regulation of Ion Transport in Epithelia: Role of Membrane Recruitment from Cytoplasmic vesicles // Lab. Invest. 1984. V. 51, N 3. P. 255-257.
108. Kirchgessner H., Schwartz F., Schnegg A. Interactions of Essential metals in human physiology // Current in nutrition a dissease. N.-Y., 1982. P. 477-512.
109. Riordan J. R., Richards V. Human fatal liver contains both zinc- and copper-rich forms of metallothione in // J. Biol. Chem. 1980. V. 225. P. 5380-5383.
110. Приображенский О.Н. О некоторых связях между кормлением и воспроизводством у жвачных (Сельское хозяйство за рубежом”) // Животноводство. - 1974.- №4.- С. 23-26.
111. Самохин В.Т., Зельнер В.Р. Микроэлементы в кормлении животных// Сельское хозяйство за рубежом.( Животноводство).-1972.-№2.-С.7-15.
112. Sorenson J. R., Kishore V. Antirheumatic activity of copper complexes // trace elements in medicine. New York London. 1984. v. 1. P. 93-102.
113. Nielsen F. H. The Ultratrace Element // Trace Minerals in Foods. N.-Y.: Marsel Dekker, 1988. P. 357-428.
114. Супоницкая В.М. К вопросу о бактерицидных факторах сыворотки крови. Сообщение I. Бактерицидные факторы сыворотки нормальных животных и здоровых людей // ЖНЭИ.-1968.-№11.-С.107-111.
115. Грабик В.А. Влияние нормализации минерального обмена на воспроизводительную функцию коров голштино-фризской породы //Искусств. осеменение и профилактика бесплодия с.-х. животных: Межвузов. сб. науч. тр. / Ставропольский с.-х. ин-т. -1988. -С. 124-130.
116. Никольский В.В. Основы иммунитета животных. - М., 1968.- 223 с.
117. Казаков Х.Ш. Хелаты эндогенных металлов с биогенными соединениями, как стимуляторы иммунодинамических функций живого организма // Профилактика и лечение заболеваний с.-х. животных. - Одесса, 1972.- С.379-383.
118. Влияние металлохелатов на продуктивные, воспроизводительные функции и некоторые биохимические показатели коров // Уч. записки. - Казанский гос. вет. ин-т. - Казань, 1979.- Т.131.- С.55-57. - / Калимулин Ю.Н., Логинов Г.П., Артемьев Г.М. и др.
119. Воронин В.В. Синтетические хелаты микроэкзогенных металлов и другие препараты в терапии и профилактике послеродовых болезней коров: Авторефер. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.07. Ставрополь, 1986. 25 с.
120. Плахотин М.В., Фомин К.А., Копенкин Е.П. Показатели активности лизоцима слезной жидкости у коров и телят в норме и при заболевании глаз // Сб.науч.тр. / МБА им. К.И.Скрябина.- 1973 (1974).- Т.69.- Ч.2.- С.23-24.
121. Голяркин Ф.Е. Использование витаминов А и Д для профилактики эндометритов у коров // Животноводство.-1974.- №1.- С.47-49.
122. Здродовский П.Ф., Голиневич Е.И. Учение о риккетсиях и риккетсиозах. - 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина, 1972.- 495 с.
123. Сохин А.А, Чернушенко Е.Ф. Прикладная иммунология. - Киев: Здоровье, 1984.- 175 с.
124. Шубертий Г.С. О системном подходе в изучении защитных специфических и неспецифических реакций организма// Системный анализ функциональных проявлений защитных специфических и неспецифических реакций организма: Сб. науч. тр. / Центральный ин-т усовершенствований врачей и Запорожский гос. ин-т усовершенствований врачей.-М.,1980.- С. 5-7.
125. Дедуль В.И., Кулаго Г.В., Фадеев Г.И. Бактерицидная активность сыворотки крови при некоторых терапевтических заболеваниях // Неспецифическая резистентность организма и методы ее регуляции: Сб.науч.тр. / Гродненский гос. мед. ин-т. - Гродно, 1981.- С. 99-103.
126. Шварцман Я.С., Хазенсон Л.Б. Местный иммунитет. - Л.: Медицина,1978.- 137 с.
127. Пигаревский В.Е. Роль гранулоцитов и макрофагов в неспецифической резистентности организма ( морфологические аспекты проблемы) // Сб. науч. тр. / Ин-т. экспериментальной медицины АМН СССР. - Л., 1981.- С. 3-17.
128. Кузник Б.И., Васильев Н.В., Цыбиков Н.Н. Иммуногенез, гемостаз и неспецифическая резистентность организма. М.: Медицина, 1989.- 320 с.
129. Сапов И.А., Новиков В.С. Неспецифические механизмы адаптации человека. - Л.: Наука,1984.-145 с.
130. Петров Р.В. Иммунология. - М.: Медицина, 1987.- 416 с.
131. Пинегин Б.В., Петров Р.В. Бактерицидность // Большая медицинская энциклопедия. - М.: Сов. энциклопедия, 1975.- Т.2.- С.1556-1558.
132. Dorn W., Mehlhorm G., Kleme C. Untersuchengen zur Serumbakterizidie beim Kalb // Archiv für Exper. Vet. - 1980. - Bd. 34. - N 5. - S. 536-650.
133. Фримель Х., Брок И. Основы иммунологии.-М.:Мир, 1986.-254 с.
134. Беклемишев Н.Д. Иммунология и иммунорегуляция. М.: Медицина, 1986. 256 с.
135. Бухарин О.В., Васильев Н.В., Усвяцов Б.Я. Лизоцим микроорганизмов. Томск: Из-во Томского университета, 1985. 213 с.
136. Черванев В.А. Активность лизоцима крови как неспецифического показателя реактивности при риккетсиозном конъюнктиво-кератите у телят // Профилактика и лечение болезней молодняка сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз. науч.-технич. конф. М., 1991. С. 157-159.
137. Бухарин О.В., Васильев Н.В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине. Томск: Из-во Томского университета, 1974. 209 с.
138. Богинич Л.Ф. Влияние магнитных полей на иммунобиологическую реактивность организма: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.03.08. Новосибирск, 1970.19 с.
139. Алахвердиев Р.С. Лизоцимотерапия и профилактики кетаро-конъюнктивита // Ветеринария. 1980. - №8. С. 50-51.
140. Борисевич В.Б. Гистохимическое изучение муцина конъюнктивы крупного рогатого скота // Ветеринария. 1970. - №9. С. 96.
141. Борисевич В.Б. Аутоиммунные поражения глаз у животных // Ветеринария. 1971. - № 11. С. 77-78.
142. Борисевич В.Б. К вопросу о барьерной функции конъюнктивы в течении конъюнктивитов у животных // Интенсификация с.-х. производства. Киев, 1974. С. 175-176.
143. Борисевич В.Б. Особенности течения конъюнктивитов у зряче-и слепорождающихся животных // Науч. тр. / Украинская с.-х. академия. 1975. Вып. 147. С. 146-149.
144. Борисевич В.Б. Гистоморфологические и гистохимические исследования слезной секреции некоторых домашних животных в норме, при гипер и гипофункции // Науч. тр. / Украинская с.-х. академия. 1977. Вып. 197. С. 50-53.
145. Борисевич В.Б. К патогенезу конъюнктивитов домашних животных // Науч. тр. / Украинская с.-х. академия. 1978. Вып. 215. С. 84-87.
146. Борисевич В.Б. К патогенезу конъюнктивитов домашних животных // Ветеринария. 1979. - №9. С. 58-60.
147. Маянский А.Н., Маянский Д.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. Новосибирск: Наука, 1983.- 254.
148. Фрейдлин И.С. Система мононуклеарных фагоцитов.-М.:Медицина, 1984.- 272 с.
149. Демчук М.В., Гаврилец Е.С., Петрица В.А. О значении микроклиматических условий содержания крупного рогатого скота в возникновении инфекционного катара дыхательных путей // Материалы VI Всесоюзной науч.-метод. конф. по зоогигиене и основам ветеринарии. - М., 1966.- С. 34-35.
150. Голосов И.В., Кузнецов А.Ф. Влияние высокой влажности и низкой температуры воздуха помещений на физиологическое состояние животных. // Материалы VIII Всесоюзной науч.-метод. конф. по зоогигиене и основам ветеринарии / МВА.- М.,1968.- Ч.I.- С.17-18.
151. Погребняк М.П., Сериков В.А., Глинский О.Б. Микробная обсемененность воздуха в зависимости от воздухообмена // Меры повышения резистентности организма животных. - Новосибирск, 1986.- С. 13-17.
152. Williams J. C., Peacock M. G., Kindmarc C. O. Detection of C-burnetii soluble antigenes by immunoelectrophoresis: demonstration of antigen in the of guinea pigs during experimental Q-fever // Rickettsiae and rickettsial diseases. New York London - Toronto. 1980. P.103-115.
153. Адо А.Д. Общая аллергология. - М.: Медицина, 1978. 463 с.
154. Адо А.Д. Аллергия. - М.: Знание, 1985. 159 с.
155. Майчук Ю.Ф. Антибиотики в офтальмологии. М.: Ме