УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РИНОПНЕВМОНІЇ КОНЕЙ : СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ДИАГНОСТИКИ И ПРОФИЛАКТИКИ ринопневмонии ЛОШАДЕЙ



  • Название:
  • УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РИНОПНЕВМОНІЇ КОНЕЙ
  • Альтернативное название:
  • СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ДИАГНОСТИКИ И ПРОФИЛАКТИКИ ринопневмонии ЛОШАДЕЙ
  • Кол-во страниц:
  • 157
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”


    НА ПРАВАХ РУКОПИСУ


    БЕГАС ВАСИЛЬ ЛЕОНІДОВИЧ

    УДК:619:616.98:636.1


    УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РИНОПНЕВМОНІЇ КОНЕЙ


    16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук


    НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
    ГАЛАТЮК Олександр Євстафійович,
    доктор ветеринарних наук, професор



    ЖИТОМИР 2007









    ЗМІСТ




    ВСТУП.................


    5




    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..................


    10




    1.1.


    Поширення ринопневмонії коней


    10




    1.2.


    Характеристика збудників ринопневмонії..


    12




    1.3.


    Епізоотичні особливості хвороби


    14




    1.4.


    Клінічний прояв ринопневмонії коней...


    15




    1.5.


    Діагностика ринопневмонії коней...


    18




    1.5.1.


    Ізоляція та ідентифікація вірусу ринопневмонії....


    18




    1.5.2.


    Використання імунобіологічних реакцій для діагностики ринопневмонії коней......


    19




    1.6.


    Методи профілактики ринопневмонії коней...


    22




    1.6.1.


    Специфічна профілактика.....


    22




    1.6.2.


    Неспецифічна профілактика і терапія..


    27




    1.7.


    Заключення з огляду літератури...


    28




    РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ................


    30




    2.1.


    Вибір напрямків досліджень.


    30




    2.1.1.


    Віруси......


    30




    2.1.2.


    Тварини......


    30




    2.1.3.


    Культури клітин............


    31




    2.1.4.


    Сироватки крові


    31




    2.2.


    Постановка реакції гемаглютинації.


    31




    2.3.


    Постановка реакції затримки гемаглютинації.


    32




    2.4.


    Постановка реакції гемадсорбції..


    34




    2.5.


    Гематологічні методи досліджень.


    34




    2.6.


    Біохімічні та імунологічні методи дослідження сироватки крові.


    37




    2.7.


    Статистичні методи досліджень.


    40




    РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ...........


    41

















    3.1.


    Моніторинг поширення ринопневмонії в різних категоріях кінних господарств..


    41




    3.2.


    Показники напруженості інфекційного процесу у лошат, хворих на ринопневмонію.


    52




    3.3.


    Ураження коней різних вікових та породних груп вірусом ринопневмонії..


    58




    3.4.


    Показники імунобіологічної реактивності при ринопневмонії коней.


    63




    3.5.


    Розробка та використання реакції нейтралізації.


    66




    3.5.1.


    Культивування герпесвірусу коней першого типу штамів СВ-69” та Буковина”..


    66




    3.5.2.


    Визначення інфекційної активності вірусу.....


    70




    3.5.3.


    Отримання контрольної позитивної сироватки для постановки РН....


    71




    3.5.4.


    Техніка постановки реакції нейтралізації....


    76




    3.6.


    Розробка та використання реакції дифузійної преципітації.......


    78




    3.7.


    Результати порівняльного дослідження сироватки крові коней в РЗГА, РН, РДП та ІФА до ГВК-1..


    85




    3.8.


    Удосконалення лікувально-профілактичних заходів при ринопневмонії коней..


    87




    3.8.1.


    Застосування комбіферону для лікування лошат, хворих на гострі респіраторні хвороби......


    87




    3.8.2.


    Вплив мікосорбу та біо-мосу на прихований перебіг ринопневмонії в жеребних кобил і на розвиток їх лошат..


    92




    РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...............


    99




    ВИСНОВКИ................


    113




    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.................


    115




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.......


    116




    ДОДАТКИ...............


    139





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    lg логарифм з основою 10;
    log2 логарифм з основою 2;
    Ат антитіло;
    ВГЕ - середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті;
    ВРХ велика рогата худоба;
    ГАО гемаглютинуюча одиниця;
    ГВІ герпесвірусна інфекція;
    ГВК герпесвірус коней;
    ГВК-1 - герпесвірус коней першого типу;
    ГВК-4 - герпесвірус коней четвертого типу;
    ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота;
    МЕБ Міжнародне епізоотичне бюро;
    ПЕГ поліетиленгліколь;
    ПЛР полімеразна ланцюгова реакція;
    РГА реакція гемаглютинації;
    РДП реакція дифузійної преципітації;
    РЗГА реакція затримки гемаглютинації;
    РН реакція нейтралізації;
    РПК ринопневмонія коней;
    ТТ трахея теляти;
    ТЦД50/см3 тканинна цитопатична доза;
    ЦПД цитопатогенна дія.







    ВСТУП
    Актуальність теми. Ринопневмонія коней (РПК) це вірусна інфекція коней, яка може проявлятися ураженням органів дихання, абортами, пневмонією новонароджених лошат чи мієлоенцефалітами [67, 86, 94, 128, 185]. Раніше захворювання було описане за різними назвами: вірусний аборт кобил, статева екзантема коней, катаральна інфлюенца, герпес, ринотрахеїт коней [168, 202, 203].
    РПК завдає значних економічних збитків конярству, які складаються з втрати відтворювальної здатності конематок, вибраковки цінних племінних тварин, затрат на проведення ветеринарно-санітарних заходів [48].
    В природних умовах вірус уражає коней, ослів і мулів незалежно від статі, породи та віку. Чистокровні коні більш сприйнятливі до збудника, ніж напівкровні і місцеві породи [49, 183].
    РПК, виникнувши в конярському господарстві, набуває характеру стаціонарної інфекції. Гострий перебіг інфекції чергується з періодами прихованого атипового прояву хвороби, що значно ускладнює постановку діагнозу [48].
    У системі заходів боротьби з РПК важливе значення має надійна діагностика хвороби. Нині діагностика РПК включає клінічно-епізоотологічне обстеження поголів’я тварин, виділення та ідентифікацію вірусу на культурі клітин, виявлення антитіл серологічними методами [43, 48, 62, 205]. Проте запропоновані раніше серологічні методи діагностики мають суттєві недоліки та вимагають подальшого удосконалення. Це стосується також засобів і методів профілактики хвороби.
    В останні роки на основі досягнень молекулярної біології вчені інтенсивно розробляють нові методи діагностики РПК. Для ідентифікації герпесвірусів тварин широко застосовують високочутливі молекулярно-генетичні методи (полімеразну ланцюгову реакцію, молекулярну гібридизацію та ін.) [12, 168, 183, 203]. Проте вони використовуються лише в спеціалізованих референс-лабораторіях і недоступні для використання в масових дослідженнях. Для більшості діагностичних вірусологічних лабораторій, що досліджують велику кількість матеріалу, основним діагностичним тестом залишається виділення вірусу за допомогою клітинної культури з наступною серологічною ідентифікацією [168].
    В Україні засоби діагностики герпесвірусних інфекцій (ГВІ) не виробляються, моніторинг щодо ринопневмонії не проводиться. У той же час серопозитивність в реакції затримки гемаглютинації (РЗГА) щодо РПК в племінних господарствах України становить 58-100% [5].
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет” Розповсюдження, діагностика і профілактика заразних хвороб коней”, номер державної реєстрації 0103U000360, та Розповсюдження діагностика і профілактика інфекційних хвороб коней”, номер державної реєстрації 0106U002998. Робота є фрагментом досліджень галузевої науково-технічної програми на 2001-2005 роки Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні” Моніторинг епізоотичної ситуації бактеріальних інфекцій та паразитозів у коней”, шифр 07.03.
    Мета та завдання досліджень. Метою роботи було удосконалення методів діагностики та профілактики ринопневмонії коней. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
    - вивчити поширеність ринопневмонії коней та рівень інфікованості різних вікових і породних груп в племінних конефермах Житомирської області;
    - розробити реакцію дифузійної преципітації (РДП) та мікрометод реакції нейтралізації (РН) для ретроспективної діагностики ринопневмонії коней;
    - вивчити показники імунобіологічної реактивності організму коней, інфікованих вірусом ринопневмонії, з метою виявлення додаткових маркерів для діагностики хвороби;
    - удосконалити існуючі методи профілактики ринопневмонії коней.
    Об’єкт досліджень: ринопневмонія коней, методи діагностики та профілактики ринопневмонії коней.
    Предмет досліджень: клінічно здорові та хворі на ринопневмонію коні, герпесвірус коней першого типу.
    Методи досліджень: епізоотологічні (епізоотологічне обстеження господарств), гематологічні (визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів та вмісту гемоглобіну), вірусологічні (культивування вірусів на культурі клітин, визначення їх активності і властивостей, постановка РГА), серологічні (дослідження в РЗГА, РДП, РН), біохімічні (вміст загального білку, фракцій білку, загального кальцію, неорганічного фосфору, каротину в сироватці крові), імунологічні (вміст нормальних та ізоантитіл, імунних комплексів, імуноглобулінів у сироватці крові), статистичний.
    Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено широке розповсюдження ринопневмонії в кінних господарствах, ураженість різних вікових та породних груп коней збудником ринопневмонії. Показано, що інфікованість вірусом ринопневмонії в племінних конефермах Житомирщини та інших племінних господарствах становить 72 - 100%. Виявлено показники імунобіологічної реактивності коней (рівень загального білку, імуноглобулінів, абсолютної кількості лімфоцитів, титрів специфічних антитіл в РЗГА), які можна використовувати під час прижиттєвої діагностики хвороби. Вперше в Україні розроблені реакція нейтралізації та дифузійної преципітації для діагностики ринопневмонії коней. Проведена оцінка діагностичної ефективності РЗГА, РДП та мікрометоду РН в порівнянні з ІФА (тест-система іспанського виробництва) при ринопневмонії коней та встановлена доцільність їх використання. Апробована можливість використання комбіферону в комплексі з енрофлоксом для лікування та профілактики респіраторної форми ринопневмонії у лошат. Вперше вивчено вплив мікосорбу та біо-мосу на прихований перебіг ринопневмонії у жеребних кобил та розвиток отриманих від них лошат.
    Практичне значення отриманих результатів. Розроблені РДП та мікрометод РН, які розширюють спектр методів лабораторної діагностики ринопневмонії коней, дозволяють ширше проводити моніторинг поширеності ринопневмонії коней на території України. Розроблена методика отримання гіперімунної (діагностичної) сироватки проти збудника ринопневмонії коней і доведена доцільність її використання при постановці реакції нейтралізації.
    Апробовані препарати комбіферон, біо-мос і мікосорб впроваджені в комплекс лікувально-профілактичних заходів в Нагірянській філії ЗАТ НВП Райз-Агро” (Ягільницький кінний завод). Матеріали досліджень використані при розробці проекту Інструкції з профілактики та оздоровлення коней від ринопневмонії”.
    Результати досліджень використовуються під час проведення занять зі студентами та на курсах підвищення кваліфікації при вивченні ринопневмонії коней на кафедрі мікробіології, вірусології та епізоотології Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет” (м. Житомир), кафедрі епізоотології та інфекційних хвороб тварин Білоцерківського державного аграрного університету, кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології Національного аграрного університету та також в ДГП Науково-дослідному ветеринарному інституті” республіки Казахстан (м. Алмати).
    Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження, аналіз отриманих даних та їх узагальнення, оформлення роботи автор здійснив самостійно.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались і обговорювались на:
    - щорічних засіданнях вченої ради факультету ветеринарної медицини Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет” зі звітами аспірантів та пошукачів (2003-2006 рр.);
    - міжнародній науково-практичній конференції Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції”, м. Одеса, 2004;
    - міжнародній науково-практичній конференції: Ветеринарна медицина 2005 - сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя”, м. Я
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. На основі комплексних досліджень встановлено широке поширення ринопневмонії в різних категоріях господарств, породних та вікових групах коней. Вивчені імунобіологічні показники організму у здорових та інфікованих вірусом ринопневмонії коней в залежності від рівнів гемаглютинінів. Встановлено, що інфікованість коней вірусом ринопневмонії в кінних господарствах становить 72100%. Розроблені та апробовані нові серологічні методи діагностики, удосконалено способи профілактики та лікування ринопневмонії коней.
    2. У сироватці крові молодняку віком до 3-х років, у кобил 3-5, 13-16 років та жеребців-плідників виявлені найвищі титри антитіл щодо вірусу ринопневмонії. У коней з високими титрами антитіл в РЗГА 7-10 log2 відмічалась тенденція до зниження показників еритроцитів, гематокриту, лейкоцитів, абсолютної кількості лімфоцитів, рівня загального білку, імуноглобулінів, титрів нормальних антитіл. Клінічні ознаки ринопневмонії коней відмічаються у більшості тварин з високими титрами антитіл (9-10 log2 в РЗГА).
    3. Результати серологічних досліджень 578 коней різних порід показали, що інфікованість коней української верхової породи становить 73,45 %, російської рисистої 90,12%, новоолександрівської ваговозної 68,27 %, арабської і тракененської 66,67%.
    4. Культивування герпесвірусу першого типу (штам СВ-69” та Буковина) на перещеплюваній культурі клітин трахеї теляти забезпечує отримання вірусного матеріалу з інфекційним титром 5×104 5×109 ТЦД50/см3та з гемаглютинуючою активністю 4 32 одиниць. Вірусний матеріал з такою активністю придатний для отримання антигенів компонентів РЗГА, РН та РДП.
    5. Розроблено нову методику отримання гіперімунної сироватки, специфічної до ГВК-1. Гіперімунізація кролів герпесвірусом першого типу з інтервалом 2 доби протягом 17 діб та повторне введення матеріалу на 24 і 25 добу дозволяє отримати гіперімунну сироватку з високим вмістом віруснейтралізуючих антитіл (89 log2).
    6. Розроблені мікрометод РН та РДП, дозволяють розширити спектр методів лабораторної діагностики ринопневмонії коней. Результати постановки цих реакцій корелюють з показниками, отриманими при постановці РЗГА та ІФА, що вказує на їх високу чутливість. Для проведення моніторингових досліджень на ринопневмонію коней, крім РЗГА, необхідно застосовувати реакцію віруснейтралізації. При наявності клінічних ознак ринопневмонії у коней для підтвердження діагнозу необхідно використовувати РДП.
    7. Встановлено, що застосування комбіферону в комплексі з енрофлоксом лошатам, хворим гострою респіраторною формою ринопневмонії, сприяє їх швидшому одужанню в порівнянні з тваринами, які даних препаратів не отримували. В крові підданих лікуванню лошат достовірно (p<0,001) зростає вміст гемоглобіну та середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті.
    8. Застосування мікосорбу і біо-мосу жеребним кобилам за місяць до жереблення сприяє зниженню рівня напруженості інфекційного процесу, зумовленого збудником ринопневмонії, підвищенню показників резистентності організму жеребних кобил, покращенню росту та розвитку лошат.







    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. Для розширення спектру доступних методів комплексної лабораторної діагностики ринопневмонії пропонується реакція віруснейтралізації (мікрометодом) та реакція дифузійної преципітації.
    2. Комбіферон в дозі 2 млн. МО на 50 кг маси тіла 1 раз на добу протягом 7 діб в комплексі з 5%-ним енрофлоксом в дозі 0,5 см3 на 10 кг маси тіла 1 раз на добу протягом 3-х діб необхідно застосовувати для лікування лошат з ознаками гострої респіраторної форми ринопневмонії.
    3. З метою підвищення резистентності та зниження напруженості інфекційного процесу, зумовленого ринопневмонією, кобилам за місяць до жереблення, доцільно згодовувати щодоби по 10 г мікосорбу та біо-мосу протягом 20 діб.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Апатенко В.М. Вирусные инфекции сельскохозяйственных животных. Харьков, РВВ ХГЗВА. - 2003. - С. 122-125.
    2. Виноградова Т.В., Копелько М.А., Вельтищев Ю.Е. Взаимосвязь между уровнем циркулирующих иммунных комплексов и функциональным состоянием фагоцитирующей системы // Иммунология. - 1986. - №5. - С.63-65.
    3. Вирусные болезни животных / В.Н. Сюрин, А.Я. Самуйленко, Б.В. Соловьев, Н.В. Фомина. - М.: ВНИТИБП, 1998. - 928 с.
    4. Галатюк О.Є. Заразні хвороби коней. Житомир: в-во „Волинь”, 2003. - 273 с.
    5. Галатюк О.Є. Інфекційна анемія та ринопневмонія коней: Дис док. вет. наук: 16.00.03. - К., 2000.- 520 с.
    6. Галатюк О.Є., Цибульчак Л.М. Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин. Житомир: Видавництво Державний агроекологічний університет”, 2005. С. 202-205.
    7. Гринин А.С., Титов И.Н. Очистка, концентрирование и фракционирование вирусов животных. - М.: Колос. - 1971. - 238 с.
    8. Действие некоторых микотоксинов на лошадей // Feeding Times. 2002.- Vol.7, №3. P. 30-31.
    9. Довідник лікаря ветеринарної медицини / П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський, В.О. Бусол та ін. За ред. П.І. Вербицького, П.П. Достоєвського. К.: Урожай. - 2004. С. 215 218.
    10. Дослідження крові тварин та клінічна інтерпретація отриманих результатів: Методичні рекомендації. / В.І. Левченко, В.М. Соколюк, В.М. Безух та ін. Біла Церква, 2002. 56 с.
    11. Ефективність рекомбінантного інтерферону при терапії та профілактиці вірусних хвороб молодняку великої рогатої худоби / В.І. Стеценко, Н.П. Чечоткіна, Л.І. Кучерявенко, Ю.С. Голуб // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: 36 збірник наук. праць, присвячений 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного інституту. - X., 2001.- Вип. 9 (33), ч. 1.-С. 47-51.
    12. Забегина Е.Ф. Ринопневмония лошадей // Материалы Всесоюзного симпозиума. Киев: УСХА, 1989.- С.36-38.
    13. Забегина Е.Ф. Типирование герпесвирусов лошадей методом рестрикционного анализа ДНК и изыскание вакцинного штамма: Автореф. дис... канд. биол. наук: 16.00.03. М., 1998.24 с.
    14. Игудин Л.И., Орлов С.Д., Шалунова Н.В. Способ очистки сыворотки крови крупного рогатого скота // Вопр. вирусологии. - 1980. - № 5. - С. 640.
    15. Индикация вирусов / В.А. Мищенко, Н.А. Яременко, Т.Е. Никешина и др. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: збірник наукових праць, присвячений 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного інституту. - Х. 2001. Вип.9 (33), Ч.1. С. 5 8.
    16. Инструкция по определению неорганического фосфора в биологических жидкостях: ООО НПП Филисит диагностика”, Днепропетровск. 3 с.
    17. Инструкция по фотометрическому определению общего кальция в биологических жидкостях: ООО НПП Филисит диагностика”, Днепропетровск. 4 с.
    18. Калініна О.С., Панікар І.І., Скибіцький В.Г. Ветеринарна вірусологія. К.: Вища освіта, 2004. 432 с.
    19. Каришева А.Ф. Ринопневмонія коней // Спеціальна епізоотологія:.-К.: Вища освіта, 2002. - С.422-426.
    20. Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
    21. Кривошия П.Ю., Мандигра М.С, Кот Л.Б. Отримання гіперімунних сироваток до штамів вірусів ринопневмонії коней // Ветеринарна медицина України. 2005. - №7.- С. 21-22.
    22. Лабораторные исследования в ветеринарии: Вирусные, риккетсиозные и паразитарные болезни; Справочник / Под ред. Б.И. Антонова. М.: Агропромиздат, 1987. 240 с.
    23. Методические указания по лабораторной диагностике ринопневмонии лошадей / Б.И. Антонов, В.В. Борисова, Л.П. Каменева и др. // Лабораторные исследования в ветеринарии: вирусные, риккетсиозные и паразитарные болезни: Справочник. - М., 1987. - С. 40-44.
    24. Методы лабораторной диагностики вирусных болезней животных / В.Н. Сюрин, Р.В. Белоусова, Б.В. Соловьев, Н.В. Фомина. - М.: Агропромиздат, 1986.- 351 с.
    25. Никитин В. Н. Гематологический атлас сельскохозяйственных и лабораторных животных. М.: 1956. 123 с.
    26. Олейник Н. К., Коваленко С. Е. Энзоотия вирусного аборта у лошадей // Ветеринария. К., 1966. - № 6. -С. 65-71.
    27. Орлянкин Б.Г., Непоклонов Е.А., Алипер Т.И., Классификация и номенклатура вирусов позвоночных // Ветеринария. - 2001. - №10. - С.15-20.
    28. Оцінка імунного статусу коней в нормі і за прихованого перебігу інфекційної анемії: Методичні рекомендації / В.О. Бусол, М.С. Мандигра, О.Є. Галатюк і ін. - Рівне: Інститут епізоотології, 1996. - 25 с.
    29. Потоцький М.К. Герпесвірусні інфекції коней // Ветеринарна медицина України.- 2003. - №7. - С. 24.
    30. Ринопневмония лошадей / В.Н. Сюрин, А.Я. Самуйленко, Б.В. Соловьев, Н.В. Фомина // Вирусные болезни животных. М.: ВНИТИБП. 1998. - С. 648 - 659.
    31. Сайдулдин Т.С. Статистическая обработка результатов серологических исследований // Ветеринария. - 1981. - № 7. - С. 62-64.
    32. Семерджиев Б. Опыты культивирования вируса аборта кобыл в культуре клеток куриных эмбрионов // Научные труды ВНИИВ им. Г. Павлова . 1960. - Т.1.- С. 101-115.
    33. Сергеев В.А., Орлянкин Б.Г. Структура и биология вирусов животных. М., 1983. 335 с.
    34. Сергеев В.А., Собко Ю.А. Культуры клеток в ветеринарии и биотехнологии. К.: Урожай, 1990. 152 С.
    35. Скичко Н.Д. Эффективность вирус-вакцины против ринопневмонии лошадей сухой культуральной СВ-69, изготовленной по усовершенствованной технологии // Научные основы пр-ва вет. преп. М., 1989. С. 9-11.
    36. Спивак Н.Я. Антибактериальная эффективность препаратов интерферона и его индукторов // Микробиол. журн. - 1999. - № 1. - С. 32-46.
    37. Старчеус А. П. Герпесвіруси коней // Тваринництво України. - 1999. - № 3-4. - С. 20-22.
    38. Старчеус А.П. Герпесвіруси коней // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 9. - С. 18-19.
    39. Сюрин В.Н. Фомина Н.В. Частная ветеринарная вирусология. - М.: Колос, 1979.- 472с.
    40. Сюрин В.Н., Белоусова Р.В., Фомина Н.В. Ветеринарная вирусология. - М.: Колос, 1984.-375 с.
    41. Сюрин В.Н., Белоусова Р.В., Фомина Н.В. Диагностика вирусных болезней животных. - М.: Агропромиздат, 1991. - С.197-209.
    42. Тодоров Т., Желев В. Повальные аборты вирусного происхождения у кобыл в Болгарии // Известия експер. вет. мед. София, 1954. - С. 103-117.
    43. Цибанов С.Ж., Цибанова И.Я. Диагностика ринопневмонии в ПЦР // Ветеринария. 2000. - №12. - С.20-23.
    44. Чистяков И.А. Статистические методы в вирусологических исследованиях // Руководство по ветеринарной вирусологии. М.: Колос, 1966. С. 390 398.
    45. Юров К.П. Герпесвирусные инфекции // Инфекционные болезни лошадей. М.: 2000. С. 18-37.
    46. Юров К.П. Герпесвирусные инфекции и грипп лошадей (этиология, распространение, иммунитет, диагностика, меры борьбы): Дис док. вет. наук: 16.00.03. М., 1985. - 477 с.
    47. Юров К.П. Инфекционные аборты у кобыл, их профилактика. - М.: 2003. - 49с.
    48. Юров К.П. Инфекционные болезни лошадей. - М.: 1988. - 210 c.
    49. Юров К.П. Крюков Н.Р. Ринопневмония лошадей // Коневодство и конный спорт. 1969. - №2. С.13-16.
    50. Юров К.П. Профилактика вирусных болезней лошадей. М., 1984. 170с.
    51. Юров К.П. Респираторные болезни лошадей // Ветеринария. 2003. - №6. - С.6-8.
    52. Юров К.П., Амирбеков М.А. Поствакцинальный иммунитет при ринопневмонии у жеребых кобыл // Тр. ВИЭВ. М., 1984. Т.61. С. 72-76.
    53. Юров К.П., Заблоцкий В.Т. Совершенствование и стандартизация методов диагностики, и профилактика массовых болезней лошадей // Ветеринария. 2004. - №9. - С. 3-7.
    54. Юров К.П., Сансызбаев А.Р. Иммуногенность инактивированного вируса ринопневмонии лошадей при интраназальной аппликации жеребятам // Ветеринария. 1986. - №11. С. 24.
    55. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Методичні поради / Л.А. Пономаренко. К.: Редакція Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, Видавництво Толока”, 2005. 80 с.
    56. Як правильно оформити дисертацію та документи атестаційної справи: Зб. нормат. док. з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації / Упорядник Ю.І. Цеков. К.: Редакція Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”: Видавництво Толока”, 2006. - 80с.
    57. A Acyclovir as Treatment for EHV-1 Myeloencephalopathy / P.A. Wilkins, R. Henninger, S.M. Reed, Del F. Piero // 49th Annual Convention of the American Association of Equine Practitioners, New Orleans, Louisiana. 2003. - No. 0665.1103. This manuscript is reproduced in the IVIS website with the permission of the AAEP www.aaep.org.
    58. A comparison between the pathogenicity of EHV-1 isolates of high and low abortigenic potential in the natural host and in the mouse mode / K.C. Smith, J.A. Mumford, D. Hannant, K.E. Whitwell // Equine Infectious Diseases VIII, Eds: U. Wernery, J.F. Wade, J.A. Mumford and O.R. Kaaden, R&W Publications, Newmarket. 1999. - P. 581-582.
    59. A comparison of the polymerase chain reaction with standard laboratory methods for the detection of EHV-1 and EHV-4 in archival tissue samples / J.S. O’Keefe, A. Julian, K. Moriarty et al. // N. Z. Vet. J. 1994. - Vol. 42. - P.9396.
    60. A polymerase chain reaction for detection of equine herpesvirus-1 in routine diagnostic submissions of tissues from aborted foetuses / C.M. Galosi, M.V. Roza, G.A. Oliva et al. // Zentralblatt fur Veterinärmedizin. 2001. - Vol.48. - P. 341-346.
    61. A study of infectious respiratory disease among horses in Great Britain, 1971 to 1976 / D.G. Powell, R. Burrows, P.R. Spooner et al. // In Fourth International Conference on Equine Infectious Diseases. Edited by J. Bryans & H. Gerber. Lyon, France: Veterinary Publications. Princeton, New Jersey. 1976. - P. 451-459.
    62. A type-specific serological test to distinguish antibodies to equine herpesviruses 4 and 1 / B.S. Crabb, C.M. MacPherson, G.H. Reubel et al. // Arch. Virol. 1995. - Vol.140. - P. 245-258.
    63. Abodeely R.A. The proteins of enveloped and deenveloped equine abortion (Herpes) virus and the separated envelope // Virology. - 1971. - Vol.44. P.146-152.
    64. Allen G.P. Epidemic disease caused by Equine herpesvirus-1: recommendations for prevention and control // Equine vet. Educ. 2002. - Vol. 14, №3. P. 136-142.
    65. Allen G.P. Equine rhinopneumonitis // OIE Manual of Standards for Diagnostic Tests and Vaccines. 4th edn., Eds: M. Truszczynski, J.E. Pearson, S. Edwards and B. Schmitt, OIE Press. - Paris. - 2000. P. 565-575.
    66. Allen G.P. Respiratory Infections by Herpesviruses Types 1 and 4 // International Veterinary Information Service (www.ivis.org), Ithaca, New York, USA Department of Veterinary Science, Gluck Equine Research Center, University of Kentucky, Lexington, KY, USA. - 2002. P.67-78.
    67. Allen G.P., Bryans J.T. Molecular epizootiology, pathogenesis, and prophylaxis of equine herpesvirus-1 infections // Prog. Vet. Microbiol. Immunol. 1986. - №2. P. 78-144.
    68. An epizootic of blindness and encephalitis associated with a herpesvirus indistinguishable from equine herpesvirus 1 in a herd of alpacas and llamas / W.C. Rebhun, D.H. Jenkins, R.C. Riis et al. // J. Am. vet. Ass. 1988. - Vol. 192. - P. 953-956.
    69. An equine herpesvirus 1 (EHV 1) abortion storm at a riding school / C. Van Maanen, D.L. Willink, L.A.J. Smeenk et al. // Veterinary Quarterly. 2000. - Vol.22. - P. 83-87.
    70. An outbreak of abortion due to equine rhinopneumonitis virus among mares in the Hidaka district, Hokkaido. I. Epizootiological survey and virus isolation / Y. Kawakami, T. Tokui, K. Nakano et al. // Bull. Nat. Inst. Anim. Hlth. 1970. - Vol.61. - P. 9-16.
    71. Anon N. A Common Code of Practice for the Control of Contagious Equine Metritis and other Equine Reproductive Diseases // Horserace Betting Levy Board (UK), London. - 2000. - P. 43-48.
    72. Anon N. Guidelines for the Control of Equine Herpesvirus Abortion // Australian Equine Veterinary Association, Artarmon, New South Wales, Australia. - 1997. P. 21-28.
    73. Anon N. The Code of Practice for the Control of Equine Herpesvirus-1 Disease in Australia // Victorian Blood Horse Breeders Association, Flemington, Victoria, Australia. - 1994. P. 143 158.
    74. Anоn N. Un nouvean vaccin centre les maladies respiratoires equines: Le resequin // Prat. veter. equine. - 1987. - Vol. 19, №1. - P. 33-40.
    75. Application of an equine herpesvirus 1 (EHV1) type-specific ELISA to the management of an outbreak of EHV1 abortion / H.E. Drummer, A. Reynolds, M.J. Studdert et al. // The Veterinary Record. 1995. - Vol. 136. - P. 579-581.
    76. Ataxia and Paresis with Equine Herpesvirus Type 1 Infektion in a Herd of Riding School Horses / P.A. Friday, W.K. Scarratt, F. Elvinger et al. // Journal of Veterinary Internal Medicine. - 2000. - Vol. 14. - P. 197-201.
    77. Badanie wplywu genov EHV-2 (konski herpeswirus typu 2 ) na produktywne zakazenie EHV-1 (konski herpeswirus typu 1 ) w warunkach in vitro / T. Dzieciatkowski, A. Chmielewska, A. Tucholska, M. Banbura // VI Konferencja Biologia molekularna w diagnostyce chorob zakaznych I biotechnologii”, katedra nauk przedklinicznych, wydzial medycyny weterynaryjnej SGGW, Warzawa, 2003. - P. 66-70.
    78. Bagust T.J., Pascoe R.R. Isolation of equine rhinopneumonitis virus from acute respiratory disease in a horse in Queensland // Australian Veterinary Journal. 1968. - Vol. 44. P. 296-302.
    79. Bagust T.J., Pascoe R.R. Studies on equine herpes viruses: Characterization of a strain of equine rhinopneumonitis virus isolated in Queensland // Australian Veterinary Journal. 1970. - Vol. 46, №4. P. 421-428.
    80. Borchers K., Slater J. A nested PCR for the detection and differentiation of EHV-1 and EHV-4 // J. Virol. Methods. 1993. - Vol.45. P.331336.
    81. Brion A.J. Ia grippe et al rhinopneumonie du cheval en France // Bull. Off. int. Epizoot. - 1968. - Vol. 70. P. 149-169.
    82. Bryans J.T. Application of management procedures and prophylactic immunization to the control of equine rhinopneumonitis. In Proceedings of the 26th Annual Conference of the American Association of Equine Practitioners, Anaheim. - 1981. - Vol. 26. P. 259-272.
    83. Bryans J.T. Herpesviral diseases affecting reproduction in the horse // Vet. Clin. North Am. Large Anim.Pract. 1980. - №2. P. 303-312.
    84. Bryans J.T. Immunization of pregnant mares with an inactivated equine herpesvirus 1 vaccine. In Fourth International Conference on Equine Infectious Diseases. - Lyon, France: Veterinary Publications. Princeton, New Jersey. - 1978. - P. 83-92.
    85. Bryans J.T., Allen G.P. Control of abortigenic herpesviral infections // Curr Ther Theriogenol. 1986. - №2. P. 711-714.
    86. Bryans J.T., Allen G.P. Herpesviral diseases of the horse // Herpesvirus Diseases of Cattle, Horses and Pigs. - Boston. 1989. P.176-229.
    87. Burrows R. Some observations on the viral etiology of upper respiratory disease of British horses, 1965-1967 // Bulletin Office International des Epizootics. - 1968. - Vol. 70. - P. 181-196.
    88. Burrows R., Goodridge D. Studies of persistent and latent equid herpesvirus-1 and herpesvirus-3 infections in the Pirbright pony herd. In: Wittmann G, Gaskell RM, Rziha H-J, eds. Latent herpesvirus infections in veterinary medicine // The Hague. - Martinus Nijhoff. - 1984. - P. 307-319.
    89. Characterization of two equine herpesvirus (EHV) isolates associated with neurological disorders in horses / H. Meyer, P. Thein, P. Hubert et al. // Zentralblatt fur Veterinärmedizin, Reihe. 1987. - Vol.34. - P. 545-548.
    90. Chorioretinopathy associated with neuropathology following infection with equine herpesvirus-1 / J.D. Slater, J.S. Gibson, K.C. Barnett et al. // Vet. Rec. 1992. - Vol.131. - P. 237-239.
    91. Clinical, serological and virological characteristics of an outbreak of paresis and neonatal foal disease due to equine herpesvirus-1 on a stud farm / C.G. McCartan, M.M. Russell, J.L.N. Wood, J.A. Mumford // Vet. Rec. 1995. - Vol.136 - P. 7-12.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины