ЕПІЗООТОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БОРОТЬБИ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У ГОСПОДАРСТВАХ УКРАЇНИ : Эпизоотологический МОНИТОРИНГ И СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СИСТЕМЫ БОРЬБЫ С ТУБЕРКУЛЕЗОМ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

ГОРЖЕЄВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 619:616.98:579.873.21:636.22/28

ЕПІЗООТОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БОРОТЬБИ
З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
У ГОСПОДАРСТВАХ УКРАЇНИ

16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Наукові керівники:
доктор ветеринарних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Кассіч Ю. Я.

доктор ветеринарних наук Завгородній А. І.

Харків 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень.............................................................................4
Вступ.....................................................................................................................5
Розділ 1 Огляд літератури..............................................................................12
1.1. Властивості мікобактерій туберкульозу.............................................12
1.2. Заходи боротьби з туберкульозом.......................................................13
1.3. Методи діагностики захворювання.....................................................15
1.3.1. Епізоотологічний метод..............................................................15
1.3.2. Клінічний метод...........................................................................16
1.3.3. Алергічний метод.........................................................................17
1.3.4. Серологічний метод.....................................................................19
1.3.5. Патологоанатомічний метод.......................................................20
1.3.6. Бактеріологічний метод...............................................................20
Розділ 2 Матеріали та методи.........................................................................23
Розділ 3 Власні дослідження...........................................................................27
3.1. Стан епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ та заходи боротьби з ним в господарствах України...................................................27
3.2. Вивчення причин повторного спалаху туберкульозу в оздоровлених стадах.............................................................................................................36
3.3. Розробка методу диференціації у ВРХ реакцій на туберкулін, зумовлених патогенними та непатогенними мікобактеріями..................42
3.4. Розробка заходів щодо оздоровлення від туберкульозу стад ВРХ, ураженої збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями....................................................67

3.4.1. Оздоровлення від туберкульозу ВРХ в АТОВ Степове” Луганської області..................................................................................69
3.4.2. Оздоровлення від туберкульозу ВРХ в ПЗ Плосківський” Київської області.....................................................................................75
Розділ 4 Аналіз і узагальнення результатів досліджень...........................87
Висновки............................................................................................................99
Список використаних джерел......................................................................101
Додатки.............................................................................................................119

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КАМ Комплексний алерген з атипових мікобактерій
УНДІЕВ Український науководослідний інститут експериментальної ветеринарії
ІЕКВМ Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини
УААН Українська Академія аграрних наук
РЗК Реакція зв’язування комплементу
ІФА Реакція імуноферментного аналізу
КТА Комплексний туберкульозний антиген
ВРХ Велика рогата худоба
АТЗТ НВП ДіаПрофМед” Акціонерне товариство закритого типу науково-виробниче підприємство ДіаПрофМед”
Мінсільгосппрод Міністерство сільського господарства та продовольства України
АТОВ Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю
ПЗ Племінний завод

ВСТУП

Актуальність теми. Основним завданням галузі тваринництва є забезпечення населення країни високоякісними, дешевими продуктами харчування.
Сучасні тваринницькі підприємства можуть бути рентабельними тільки в тому випадку, якщо вони укомплектовані гуртами здорових і високопродуктивних тварин. Тому однією із важливих задач ветеринарної медицини є підтримка благополуччя та оздоровлення тваринництва від інфекційних хвороб і особливо від туберкульозу, який в значній мірі представляє і на цей час велику загрозу як для тварин, так і для людей.
Реформування агропромислового комплексу, в тому числі і галузі тваринництва, створення закритих і відкритих акціонерних товариств ставлять перед ветеринарною наукою і практикою нові завдання щодо розробки і удосконалення існуючих заходів профілактики та боротьби з інфекційними хворобами, які б відповідали сучасному рівню організації галузі тваринництва, були ефективними, простими і доступними для масового застосування. Завдяки проведеним за останні роки протитуберкульозним заходам епізоотична ситуація щодо туберкульозу значно поліпшилась, а кількість неблагополучних щодо туберкульозу великої рогатої худоби господарств в Україні значно зменшилась.
В системі заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби важливе значення має своєчасна та ефективна його діагностика. З цією метою, як у нашій країні, так і за кордоном, для прижиттєвої діагностики та контролю благополуччя стад з туберкульозу застосовують внутрішньошкірну туберкулінову пробу, за результатами якої визначають епізоотичний стан господарств щодо захворювання, наявність або відсутність хворих тварин.

Однак слід відмітити, що реакції на туберкулін у тварин можуть зумовлювати не тільки збудники туберкульозу, але й атипові мікобактерії. Крім цього, необхідно враховувати, що збудники туберкульозу постійно циркулюють і серед диких тварин та птиці, і те, що існує велика кількість факторів їх передачі, які забезпечують постійну підтримку збудників в природі та створюють загрозу зараження сприйнятливих до туберкульозу тварин, птиці та людей [47,94,121].
Разом із цим, в останні роки в багатьох благополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах України нерідко виявляють реагуючих на туберкулін тварин, у яких при діагностичному забої не знаходять властивих туберкульозу уражень, а бактеріологічним дослідженням біоматеріалу від таких тварин збудника туберкульозу не виділяють.
Дослідженнями багатьох вчених встановлено, що сенсибілізацію до туберкуліну організму великої рогатої худоби можуть обумовлювати не тільки збудники туберкульозу, але і атипові мікобактерії [23,43,94,105,120].
За даними зарубіжних авторів, у благополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах випадки виявлення неспецифічних реакцій на туберкулін у тварин складають у США 10-50%, у Франції 15-30%, у Латвії 35,8%, у Литві 81,8-98,3%, в Естонії 92-95,1%, у Росії 8,9-79,4% господарств [43,60,89,134,135].
Що стосується неспецифічних реакцій на туберкулін у тварин благополучних господарств України, то ці питання залишаються не до кінця вивченими, а методи диференціації специфічних і неспецифічних реакції на туберкулін вимагають подальшого удосконалення.
Крім цього, в окремих господарствах реєструються випадки одночасного перебування в організмі великої рогатої худоби збудника туберкульозу бичачого виду та атипових мікобактерій. В такому випадку неправильне трактування значення неспецифічних реакцій може призводити до невиправданого забою тварин або сприяти поширенню туберкульозу.
Опубліковані дані свідчать про те, що захворювання великої рогатої худоби на туберкульоз є гальмом для збільшення поголів’я та продуктивності тварин, які утримуються в крупних та дрібних селянських господарствах. Причинами розповсюдження цієї хвороби в окремих областях в значній мірі є недостатня вивченість епізоотичної ситуації [12,123], обмеженість знань щодо природи сенсибілізації худоби до туберкуліну мікобактеріями різної біологічної активності та недостатня ефективність існуючих методів їх диференціації [38], невизначеність причин повторного виникнення захворювання на туберкульоз худоби в оздоровлених господарствах [72,105,108,111].
У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є вирішення питання оздоровлення неблагополучних щодо туберкульозу господарств, в яких сенсибілізація організму тварин до туберкуліну одночасно зумовлена як збудником туберкульозу, так і непатогенними для великої рогатої худоби атиповими мікобактеріями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт ІЕКВМ УААН за завданнями: Розробити ефективні методи профілактики та діагностики для створення екологічно безпечної системи боротьби з туберкульозом сільськогосподарських тварин” 1991-1995 рр. (номер державної реєстрації UА01009823Р), Визначити особливості патогенезу туберкульозу у тварин, уражених мікобактеріями різної біологічної активності” 1996-2000 рр. (номер державної реєстрації 0197U000755) та Розробити систему заходів боротьби з туберкульозом сільськогосподарських тварин в умовах реформування тваринництва” 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0101U001615) та в лабораторіях державної ветеринарної медицини і в тваринницьких господарствах України.
Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи було вивчення епізоотичної ситуації щодо туберкульозу тварин та розробка методів і систем діагностики для з’ясування природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби, що утримується в благополучних щодо туберкульозу господарствах та причин повторного виникнення цієї хвороби в оздоровлених господарствах.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- вивчити епізоотичну ситуацію з туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах України;
- встановити причини повторного виникнення захворювання худоби на туберкульоз в оздоровлених господарствах та розробити заходи його запобігання;
- визначити причини сенсибілізації організму тварин до туберкуліну та вдосконалити методи диференціації алергічних реакцій, зумовлених мікобактеріями різних видів;
- виділити культури мікобактерій від реагуючих на туберкулін тварин та визначити їх видову належність;
- вивчити можливість оздоровлення від туберкульозу стад ВРХ, уражених збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованих до туберкуліну атиповими мікобактеріями.
Об’єкт дослідження. Туберкульоз ВРХ.
Предмет дослідження. Епізоотологія туберкульозу, удосконалення діагностики, заходів оздоровлення від туберкульозу тварин в господарствах України.
Методи дослідження. При виконанні роботи використовували метод ретроспективного епізоотологічного аналізу, клінічний, алергічний, серологічний, патологоанатомічний і бактеріологічний методи досліджень.
Вірогідність отриманих результатів визначали статистичним методом дослідження.
Наукова новизна. Епізоотологічним моніторингом визначено, що туберкульозна інфекція серед великої рогатої худоби у післявоєнні роки характеризувалась в різних регіонах України підвищенням або зменшенням напруженості епізоотичного процесу і залежала від біологічних властивостей мікобактерій, розповсюджених серед тварин та в об’єктах зовнішнього середовища, економічних умов, а також якості проведених профілактичних та оздоровчих заходів.
Показано, що до 1973 року від ураженої ВРХ виділяли лише збудники туберкульозу бичачого, людського та пташиного видів, проте у 1974 році із біоматеріалу від худоби, яка реагувала на туберкулін, виділено 17 культур атипових мікобактерій, у 1990 році 1569 культур, у 2003 році 275 культур, які не зумовлювали захворювання на туберкульоз у ВРХ, але викликали сенсибілізацію організму до туберкуліну для ссавців.
Встановлено, що причинами повторного захворювання на туберкульоз худоби в оздоровлених стадах були:
- наявність в оздоровленому стаді анергічних щодо туберкуліну для ссавців хворих тварин;
- присутність в оздоровлених господарствах тварин, уражених збудником туберкульозу, занесення його у стадо хворими тваринами, людьми, незнезараженим молоком, відвійками, а також збереження збудника в об’єктах зовнішнього середовища, внаслідок неякісного проведення заключних оздоровчих заходів.
Визначено доцільність застосування серологічних методів (РЗК) для виявлення анергічних до туберкуліну тварин у господарствах, що оздоровляються від туберкульозу.
Розроблені заходи оздоровлення від туберкульозу стад великої рогатої худоби одночасно ураженої збудником туберкульозу та сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями.
Встановлено, що на заключному етапі оздоровлення гуртів великої рогатої худоби від туберкульозу у реагуючої на туберкулін тварин, при відсутності в органах і тканинах характерних для туберкульозу уражень та негативних результатів бактеріологічних досліджень, для визначення природи реакцій на туберкулін доцільно застосовувати серологічні методи досліджень.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень використано при розробці:
- Заходів щодо оздоровленню стад ВРХ з повторним захворюванням на туберкульоз;
- Методичних рекомендацій з визначення природи реакцій на туберкулін у ВРХ господарств, благополучних щодо туберкульозу, і встановлення видової належності культур мікобактерій;
- Заходів з оздоровлення від туберкульозу ВРХ, ураженої збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями.
Перелічені розробки розглянуті та затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України (1996-2003 рр.).
Одержані дані використані при розробці нової Інструкції щодо заходів з профілактики та боротьби з туберкульозом тварин” (2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Особисто проведено ретроспективний аналіз епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ в Україні та результатів досліджень худоби на туберкульоз у господарствах, де тварини були уражені тільки одним збудником туберкульозу або одночасно збудником туберкульозу і атиповими мікобактеріями, виконано аналітичну обробку та узагальнення отриманих результатів.
Досліди з вивчення причин повторного виникнення захворювання на туберкульоз в оздоровлених господарствах та розробки заходів щодо його запобіганню, визначення природи реакцій на туберкулін у худоби господарств, благополучних щодо захворювання на туберкульоз, а також розробка заходів оздоровлення від туберкульозу ВРХ, одночасно ураженої збудником туберкульозу і сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями, та ідентифікацію культур мікобактерій виконано разом із співробітниками лабораторії вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН, а також практичними спеціалістами ветеринарної медицини України.
Колегам, які допомагали у вирішенні поставлених завдань, висловлюю велику подяку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на засіданнях Вченої Ради ІЕКВМ УААН, на науково практичних конференціях Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (м. Харків, ІЕКВМ УААН, 1999 р.), ІЕКВМ 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки” (м. Харків, ІЕКВМ УААН, 2002 р.), на Парламентських слуханнях на тему Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання” (м. Київ, Верховна Рада України, травень 2003 р.) та міжнародній науково практичній конференції Современные проблемы диагностики и профилактики туберкулеза животных” (г. Москва, Всероссийский научно исследовательский институт экспериментальной ветеринарии, 2003 г.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць у фахових виданнях, із них 1 робота опублікована самостійно здобувачем.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 118 сторінках комп’ютерного друку і складається з вступу та розділів: огляду літератури, матеріалів та методів, власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу ілюстровано 9 таблицями та 7 рисунками. Список використаних джерел включає 191 джерело, у тому числі 47 - закордонних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Проведений епізоотологічний моніторинг дозволив встановити особливості захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби при різних системах оздоровчих заходів впродовж 1951-2003 років. Визначено причини повторних спалахів захворювання худоби на туберкульоз в оздоровлених господарствах, розроблено і впроваджено комплексний метод діагностики, який забезпечує диференціацію параалергічних реакцій на туберкулін, спричинених непатогенними атиповими мікобактеріями, а також запропоновано і впроваджено метод оздоровлення та подальшого контролю стад худоби, ураженої збудником туберкульозу і сенсибілізованої непатогенними атиповими мікобактеріями, що прискорило оздоровлення господарств, скоротило економічні збитки та поліпшило загальну епізоотичну ситуацію з туберкульозу в Україні.
2. Епізоотологічними особливостями туберкульозної інфекції є поширеність в різних природнокліматичних зонах, висока сприйнятливість до M. bovis тварин різновікових та статевих груп і стаціонарність. Найбільша кількість неблагополучних пунктів щодо туберкульозу зареєстрована в період з 1951 по 1976 рік, відповідно 1901 і 978. За період 1977-2003 рр., завдяки впровадженню нових широкомасштабних протиепізоотичних заходів, кількість неблагополучних пунктів зменшилась з 743 до 29, а захворюваність тварин відповідно з 0,56% до 0,1%.
3. За останні 30 років при дослідженні проб матеріалу від реагуючої на туберкулін великої рогатої худоби збільшилась частка культур атипових мікобактерій з 2,0% у 1974 р. до 82,6% у 2003 році від загальної кількості виділених культур мікобактерій. Кількість ізольованих культур M. bovis зменшилась з 94,1% до 15,8%, M. tuberculosis з 2,6% до 0,3%, а M. avium з 1,2% до 1,0%.
4. Виникнення повторних спалахів захворювання на туберкульоз худоби зумовлено в 5,3% господарств хворою худобою, що не реагувала на туберкулін і залишалася у стаді; у 71% внаслідок проведення неякісної дезінфекції; у 15,8% новим занесенням збудника хворими тваринами і в 7,9% хворими на туберкульоз людьми.
5. У неблагополучних щодо туберкульозу господарствах, в яких методом РЗК виявляють 2,8% і більше хворих тварин, анергічних до туберкуліну, оздоровлення необхідно проводити шляхом заміни поголів'я здоровим.
6. У благополучних щодо туберкульозу господарствах параалергічні реакції на туберкулін зумовлюють непатогенні атипові мікобактерії M. smegmatis, M. fortuitum, M. phlei, M. vaccae, M. avium, що ускладнює діагностичні та оздоровчі заходи.
7. Для визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби благополучних господарств запропоновано використовувати комплексний метод діагностики (епізоотологічний, алергічний, патологоанатомічний та бактеріологічний методи досліджень), який дозволяє підтвердити або спростувати діагноз на туберкульоз протягом 60-90 діб.
8. У неблагополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах, де худоба уражена збудником туберкульозу і сенсибілізована непатогенними атиповими мікобактеріями, дослідження тварин після шестимісячного контролю необхідно проводити комплексним методом.
9. Мікобактерії видів M. smegmatis, M. phlei, M. fortuitum, M. vaccae, M. avium є непатогенними для великої рогатої худоби. Стада великої рогатої худоби, де реакції на туберкулін обумовлені непатогенними атиповими мікобактеріями, слід вважати благополучними щодо туберкульозу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербах М.М. Иммунология и иммунопатология туберкулеза. М.: Медицина, 1976. 178 с.
2. Акулов А.В., Тырина В.С. Сенсибилизирующие свойства и патогенетическая роль атипичных микобактерий // Ветеринария. 1969. №10. С. 4345.
3. Александров Н.А. Обоснование и опыт искоренения туберкулеза крупного рогатого скота. Саратов, 1975. 56 с.
4. Александров Н.А. Эпидемиологическое значение кислотоустойчивых сапрофитов, выделенных из полевых водоемов // Пробл. туберкулеза. 1973. № 10. С. 7678.
5. Аликаева А.П., Жерносек Т.П. Упрощенный метод типирования туберкулезных культур // Ветеринария. 1950. № 4. С. 56 58.
6. Аликаева А.П. Типовая специфичность возбудителя туберкулеза животных и рационализация борьбы с ним // Ветеринария. 1950. № 9. С.2228.
7. Аликаева А.П. Упрощенный метод выделения и выращивания туберкулезных бацилл из патологического материала // Советская ветеринария. 1940. № 1112. С.47 49.
8. Антигенна спорідненість видів мікобактерій та її значення для діагностики туберкульоза / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Горжеєв та ін. // Вет. медицини України. 1997. № 10. С. 1617.
9. Ашмарин И.П., Воробьев А.А. Статистические методы в микробиологических исследованиях. М.: Медгиз, 1962. 180 с.
10. Базарбаев М.В. Дифференциация парааллергических реакций на туберкулин у крупного рогатого скота // Тр. ВИЭВ. 1990. Вып. 7374. С.3842.
11. Бойд В. Основы иммунологии . М.: Мир, 1969. 647 с.
12. Бакулов И.А. Законы и категории эпизоотологии // Вестн. РАСХН. 1954. № 11. С. 4446.
13. Бакулов И.А. Новый этап развития эпизоотологии //Ветеринария. 1992. № 3. С. 3 5.
14. Бакулов И.А. Современные проблемы эпизоотологии // Ветеринария. 1991. № 7. С. 3235.
15. Бакулов И.А., Третьяков А.Д. Руководство по общей эпизоотологии. М.: Колос, 1979. 423 с.
16. Башенин В.А. Общая эпидемиология. М.: Медгиз, 1958. 249 с.
17. Боевская Г.И. Современное состояние о серодиагностике туберкулеза // Пробл. туберкулеза. 1938. № 4. С. 121 125.
18. Благодарный А.Я. Туберкулез как антропозооноз. АлмаАта, 1972. 280 с.
19. Бричко В.Ф., Барабанов И.И., Беляев И.Я. Санитарный ремонт на оздоравливаемой от туберкулеза ферме: Рекомендации Госагропрома СССР по внедрению достижений науки и техники в производство. М., 1979. № 2. С.91 97.
20. Буряк Е.И. Гиперчувствительнось замедленного типа и антителообразование при диагностике туберкулеза коров: Дис... д-ра вет. наук. Х., 1994. 487 с.
21. Буряк Є.І. Оздоровлення від туберкульозу великої рогатої худоби господарств Одеської області // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук праць. Одеса, 2001. Вип. 5(16). С. 4758.
22. Вейсфейлер Ю.К. Биология и изменчивость микобакерий. Будапешт, 1975 335 с.
23. Вивчення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби шляхом застосування симультанної алергічної проби /Ю. Кассіч, А.Завгородній, В. Кассіч та ін. // Вет. медицина України. 2001. № 5. С.1415.

24. Вивчення нешкідливості, алергічних та протективних властивостей нового протитуберкульозного комплексного препарату /В.О. Бусол, Г.А.Красніков, А.М. Коваленко, Л.В. Коваленко // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. К., 2000. Вип. 78(1). С. 3442.
25. Вишневський П.П. Туберкулез крупного рогатого скота. М.: Сельхозгиз, 1935. 72 с.
26. Вуль С.М. Исследование атипичного строения микобактерий методом двойной диффузии в агаре // Пробл. туберкулеза. 1964. № 7. С. 7277.
27. Вуль С.М., Смолянская А.З., Степанчонок Г.И. Реакция диффузионной преципитации в агаре при туберкулезе // Лаб. дело. 1961. № 2. С. 4043.
28. Вышелесский С.Н. Борьба с туберкулезом крупного рогатого скота за границей и перспективы этой борьбы в РСФСР // Вестн. современной ветеринарии. 1926. № 7. С. 38.
29. Ганнушкин М.С. Общая эпизоотология. М.: Сельхозгиз, 1961. 363 с.
30. Говоров А.М., Осташко Ф.И. Получение и производственное испытание сухого туберкулопротеина // Научные труды / УИЭВ. К., 1956. Т. 23. С. 101111.
31. Говоров А.М. Реакция Bordet и Gendon для диагностики туберкулеза у крупного рогатого скота // Советская ветеринария. 1933. № 11. С. 1926.
32. Говоров О.М., Задара В.І., Фоміна М.С. Досліди по типізації мікобактерій туберкульозу // Наукові праці УДІЕВ. К., 1961. Т. 27, вип.1. С.8386.
33. Горжеев В.М. Перспективи оздоровлення неблагополучних господарств України від туберкульозу великої рогатої худоби // Вет. медицина України. 2003. № 5. С. 18 19.
34. Громашевский Л.В. Общая эпизоотология. М.: Медгиз, 1949. 320 с.
35. Давыдовский И.В. Философские основы патологии // Архив патологии. 1969. № 6. С. 39.
36. Донченко А.С. Установление парааллергии на туберкулин у крупного рогатого скота в благополучных хозяйствах // Ветеринария. 1987. № 12. С.37 38.
37. Достижения науки и практики в изучении туберкулеза животных / Ю.Я. Кассич, В.Ф. Бабкин, А.И. Завгородний и др. // Ветеринария. 1998. №12. С. 911.
38. Досягнення науки і практики в застосуванні методу алергічної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби /Ю. Кассіч, П. Фукс, А.Завгородній та ін. // Вет. медицина України. 1999. № 9. С. 1820.
39. Дунаєв Г.В. Реакція гемаглютинації та гемолізу в тварин з клінікою туберкульозу // Вісн. с.-г. наук. 1962. № 11. С. 104105.
40. Елкин И.И. Очерки теории эпидемиологии. М.: Медгиз, 1960. 249 с.
41. Епізоотичне значення видів мікобактерій, виділених в господарствах України / Ю.Кассіч, А. Завгородній, П. Тіхонов та ін. // Вет. медицина України. 1996. № 9. С. 24 25.
42. Епізоотичне спостереження засіб прогнозування епізоотичної ситуації, керування нею та вдосконалення заходів боротьби з туберкульозом / Ю.Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч та ін. // Вет. медицина України. 2003. №3. С.1517.
43. Епізоотологічний моніторинг. Туберкульоз / В. Бусол, В. Постой, В.Ситник, А. Коваленко // Вет. медицина України. 2002. № 1. С. 810.
44. Журнакова М.А. Значение реакции длительного связывания комплемента (РДСК) в диагностике туберкулеза крупного рогатого скота // Сб. труд. Ленингр. вет. ин-та Л., 1963. Вып. 10. С.103 105.
45. Завгородній А.І. Вивчення антигенної спорідненості мікобактерій виділених в тваринницьких господарствах України //Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Х., 1996. Вип. 72 . С. 4145.
46. Завгородний А.И., Кассич Ю.Я. Виды атипичных микобактерий, выделенные от сельскохозяйственных животных в хозяйствах Украины // Общая эпизоотология, иммунологические, экологические и методологические проблемы: Материалы междун. науч. конф., 20, 21, 22 сент. 1995. Х., 1995. С.190192.
47. Завгородний А.И. Специфичность аллергии при туберкулезе и возможность использования ее в ветеринарной практике // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. Одеса, 2003. Вип. 21. С. 128132.
48. Завгородній А.І. Туберкульоз: проблеми щодо боротьби з ним та шляхи їх вирішення // Вет. медицина України. 2000. № 9. С. 19 20.
49. Зильбер Л.А. Основы иммунологии. М.: Медгиз, 1958 . 599 с.
50. Здродовский П.Ф. Проблемы инфекции, иммунитета и аллергии. М.: Медгиз,1969. 340 с.
51. Зелінський М. Туберкульоз великої рогатої худоби. Причини виникнення та фактори, що стимулюють оздоровлення неблагополучних господарств // Вет. медицини України. 2000. № 6. С. 1516.
52. Значение проблемы так называемых атипичных или анонимных микобактерий в микробиологии и патологии человека // Труды VП Всесоюз. съезда фтизиатров. М., 1966. С. 521525.
53. Зупинити поширення туберкульозу / Кассіч Ю.Я., Бабкін В.Ф., Завгородній А.І., Горжеєв В.М. // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. К., 1998. Вип. 74. С. 3 9.
54. Ильина Т.Б. Бактериологическая и биохимическая идентификация микобактерий: Метод. рекомендации // Пробл. туберкулеза. 1981. № 7. С.6873.
55. Ильина Т.Б., Данко Ю.Б. Распространение потенциально патогенных и сапрофитных микобактерий в природе и среди домашних животных // Инфекционные и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных в хозяйствах Нечерноземной зоны РСФСР: Сб. науч. тр. Ленингр. вет. ин-та. Л., 1982. Т.72. С. 65 68.
56. Ільченко А. Дрібниць у профілактиці та оздоровленні тварин від туберкульозу немає // Вет. медицина України. 2002. № 3. С. 4647.
57. Иммунизация животных против туберкулеза с применением различных вакцин / Ю.Я.Кассич, И.Л. Дикий, А.Н. Шаров та ін. // Вестн. с.х. науки. 1981. № 3. С. 113 116.
58. Иммуногенные и протективные свойства препарата ПКП3 /В.О.Бусол, Б.Т. Стегній, Л.С. Коваленко та ін. // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини. Х., 2001. Вип.9 (33), ч.1. С. 147153.
59. Каграманов А.И. Об атипичных микобактериях // Пробл. туберкулеза. 1963. № 7. С. 69 74.
60. Кадочник А.М., Ткачев-Кузьмин А.В. Атипичные микобактерии и их роль в сенсибилизации животных к туберкулезу // Бюл. ВИЭВ. М., 1983. Вып. 51. С. 5052.
61. Каркадиновская И.А. О возможности использования РСК для диагностики активных форм туберкулеза крупного рогатого скота // Ветеринария. 1953. № 10. С. 3639.
62. Кассич Ю.Я., Борзяк А.Т. Комплексная диагностика туберкулеза // Ветеринария. 1985. № 4. С. 28 29.
63. Кассіч Ю.Я. Експериментальні основи використання РЗК для діагностики туберкульозу великої рогатої худоби // Ветеринарія: Зб. наук. праць. К.: Урожай, 1973. Вип. 34. С. 6 8.
64. Кассич Ю.Я. Значение РСК при диагностике туберкулеза //Ветеринария. 1982. № 5. С. 24 27.
65. Кассіч Ю.Я. Реакція зв’язування комплементу при виявленні активних форм туберкульозу у великої рогатої худоби // Вісн. с.-г. наук. 1966. № 7. С.102 105.
66. Коваленко А.М. Вивчення протективних властивостей протитуберкульозного вакцинного препарату на біологічній моделі // Наук. вісн. НАУ. К., 2000. № 28. С. 179186.
67. Кокуричев П.И., Добин М.А. Основы судебно-ветеринарной экспертизы. Л.: Колос, 1977. 264 с.
68. Кокуричев П.И. Классификация туберкулезных изменений у домашних животных // Сб. тр. Ленингр. инта усовершенствования врачей. Л., 1953. №8. С. 55 66.
69. Кокуричев П.И. Об опасности изоляторов крупного рогатого скота для птиц // Сб. науч. тр. Ленингр. вет. инта. Л., 1961. Вып. 23. С. 511.
70. Кокуричев П.И. Симультанная проба для диагностики туберкулеза // Ветеринария. 1966. № 4. С. 28 31.
71. Кокуричев П.И. Туберкулез сельскохозяйственных животных. М., 1954. 220 с.
72. Коли ж виникають реакції на туберкулін у великої рогатої худоби щепленої мікобактеріями / Ю.Кассіч, В.Бабкін, А. Завгородній та ін. // Вет. медицина України. 1999. № 8. С. 2627.
73. Колокшанский В.А., Кузяев В.А. Реакция длительного связывания комплемента (РДСК) при диагностике туберкулеза у крупного рогатого скота // Тр. Молдавского НИИЖВ. Кишинев, 1965. № 2. С. 250259.
74. Короленко Л.С. Епізоотологічні особливості туберкульоза великої рогатої худоби в умовах Степу України, удосконалення діагностики та боротьби: Дис... канд. вет. наук. Х., 1999. 147 с.
75. Космодамианский В.Н. Первые итоги испытания реакции агглютинации с некислотоустойчивыми культурами в клиниколабораторной диагностике туберкулеза // Сб. трудов 1 Ленинградского медицинского института им. акад. Павлова И.П. Л., 1958. № 1. С. 108 114.
76. Косолапов Е.А., Павловская Т.Л., Федорова В.М. Иммунологическое состояние крупного рогатого скота, инфицированного микобактериями разных видов // Ветеринария. 1995. № 6. С. 28 29.
77. Красніков Г. Патогенність атипових мікобактерій та мікобактеріози // Вет. медицина України. 1997. № 7. С. 2829.
78. Крошев А.Н. Изучение бацилловыделения у коров в зависимости от физиологического состояния животных и сравнительная оценка методов обнаружения туберкулезных бактерий в молоке: Дис канд. вет. наук. Х., 1954. 219 с.
79. Кузеев В.А. К вопросу заражения крупного рогатого скота атипичными микобактериями // Сб. науч. тр. Молдавского НИИ животноводства и ветеринари. 1970. С. 208214.
80. Лазовская А.Л., Белоусова В.П. Об атипичной структуре производственных штаммов микобактерий // Пробл. туберкулеза. 1973. №1. С. 63 68.
81. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высш. шк., 1990. 352 с.
82. Линникова М.А. Очищенный протеин дереват // Пробл. туберкулеза. 1939. № 12. С. 37.
83. Линникова М.А. Получение и применение сухого очищенного туберкулина // Научные основы производства вакцин и сывороток: Сб. тр. межинститутской науч. конф. М., 1955. С. 288291.
84. Лукашов И.И. К вопросу о парааллергии и ее практическое значение в ветеринарии // Сб.науч. тр. Харьковского ветеринарного института. 1948. С.116139.
85. Лукашов І.І. Туберкульоз сільськогосподарських тварин. К.: Держсільгоспвидав, 1952. 100 с.
86. Луценко Т.А. Смешанные антигены для реакции связывания комплемента при туберкулезе // Ветеринария. 1961. № 12. С.57 60.
87. Льоля В.В. Особливості епізоотичного процесу при туберкульозі великої рогатої худоби // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини. Х., 2001. Вип. 9(33), ч. 1. С. 6973.
88. Мартма О.В. Атипичные микобактерии и их диагностическое и эпизоотологическое значение при туберкулезе крупного рогатого скота: Автореф. дис канд. вет.наук. Тарту, 1971. 43 с.
89. Мартма О.В., Тяхнос К.К. Параллергические реакции при туберкулезе и их дифференциация // Ветеринария. 1978. № 4. С. 3538.
90. Мельник В.М. Туберкулез на Украине: состояние, проблемы и прогноз (медикостатистические исследования) // Пробл. туберкулеза. 2000. №5. С.2831.
91. Методичні рекомендації з визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби господарств благополучних щодо туберкульозу
і встановлення видової належності культур мікобактерій / Ю. Кассіч,
В. Бабкін, А. Завгородній та ін. // Вет. медицина України. 1997. № 12.
С. 3238.
92. Найманов А.Х. Оздоровление неблагополучных по туберкулезу хозяйств со смешанной инфекцией // Ветеринария. 2002. № 2. С. 911.
93. Нарожный Т.А. Реакция гемолиза при туберкулезе крупного рогатого скота: Дис канд. вет. наук. Чернигов, 1971. 156 с.
94. Науково-методичне забезпечення боротьби з туберкульозом тварин в господарствах України /Ю.Я. Кассіч, В.М. Горжеєв, М.С. Павленко, М.Ф.Зелінський // Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Х., 1997. С. 208.
95. Науковометодичне забезпечення тваринництва України в боротьбі з туберкульозом /Ю. Кассіч, В. Бабкін, А. Завгородній та ін. // Вет. медицина України. 1998. № 4. С. 28 29.
96. Научные основы борьбы с туберкулезом сельскохозяйственных животных в Украинской ССР // Эффективность мероприятий по борьбе с туберкулезом животных: Материалы науч. конф. К., 1982. С.1622.
97. Носсел Г. Антитела и иммунитет. М.: Медицина, 1973. 176 с.
98. Нуратинов Р.А. Выявление больного туберкулезом крупного рогатого скота: Дис канд. вет. наук. М., 1987. 165 с.
99. Овдиенко Н.П. Эпизоотология туберкулеза крупного рогатого скота // Ветеринария. 1989. № 9. С. 6569.

100. Оздоровлення великої рогатої худоби ураженої збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями / Ю.Кассіч, А. Завгородній, В. Горжеєв, М. Павленко та ін. // Вет. мед. України. 2004. № 7. С. 11-14.
101. Определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П.Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса Д. В 2х т. М.: Мир, 1997. Т. 2. 799 с.
102. О специфичности туберкулиновой пробы при диагностике туберкулеза / В.П.Урбан, М.М. Широбокова, Н.М. Калинин, А.П. Зубков // Материалы науч. конф. Ленингр. вет. ин-та. Л., 1971. Вып. 5. С. 2829.
103. Павленко М.С. Напрямки вдосконалення діагностичної роботи в лабораторіях ветеринарної медицини України // Вет. медицина України. 2003. № 8. С. 1617.
104. Патологоанатомическая диагностика туберкулеза / В.Е. Щуревский, О.В. Якушева, Н.П. Овдиенко, В.Н. Шаров // Ветеринария. 1980. № 10. С.3133.
105. Повторний спалах туберкульозу в оздоровленої худоби це рецидив чи реінфекція? Які ж причини їх виникнення? / Ю. Кассіч,
А. Завгородній, В. Кассіч та ін. // Вет. медицина України. 2002. № 8.
С. 3334.
106. Полякова О.А. Люминесцентная микроскопия в ветеринарии // Вестн. с.х. наук. 1973. № 3. С. 133134.
107. Поширення мікобактерій різних видів у господарствах України / Ю.Кассіч, А. Завгородній, М. Павленко та ін. // Вет. медицина України. 1996. № 8. С. 26 27.
108. Причини повторного виникнення туберкульозу великої рогатої худоби в оздоровлених господарствах / Ю.Я. Кассіч, І.К. Целларіус, П.М.Тихонов та ін. // Ветеринарія: Зб. наук. праць УНІЕВ. К., 1982. Вип. 55. С. 7 9.

109. Реабілітаційні заходи у господарствах щодо туберкульозу великої рогатої худоби /Ю. Кассіч, А. Завгородній, П. Вербицький та ін. // Вет. медицина України. 2002. № 1. С. 1314.
110. Результаты иммунизации крупного рогатого скота вакцинами против туберкулеза / Ю.Я. Кассич, П.М. Тихонов, В.А. Кочмарский и др. // Тр. ВИЭВ. М., 1984. Т. 61. С. 4549.
111. Рецидивы туберкулеза /Ю.Я. Кассич, И.К. Целлариус, П.М. Тихонов и др. //Ветеринария. 1981. № 4. С. 3839.
112. Ротов В.І. Комплексна діагностика туберкульозу великої рогатої худоби // Тваринництво України. 1967. № 2. С. 3940.
113. Ротов В.І. Серологічні реакції, їх цінність // Тваринництво України. 1972. № 8. С. 4446.
114. Ротов В.И. Туберкулез птиц и меры борьбы с ним. К.: Изд-во Укр. акад. с.-х. наук, 1962. 218 с.
115. Сенсибилизирующие и аллергизирующие свойства атипичных кислотоустойчивых микобактерий // Труды ГНКИ вет. препаратов. М., 1969. Вып.16. С. 153157.
116. Скрябина Е.Л. Способ отличия туберкулезных микобактерий от кислотоустойчивых сапрофитов // Пробл. туберкулеза. 1955. № 4. С.6365.
117. Сомова Н.М. Реакция агглютинации при туберкулезе и ее диагностическое значение // Сборник трудов I Ленинградского мед. ин-та. Л., 1958. С. 6264.
118. Суворов Е.А. О некоторых особенностях эпизоотического процесса при туберкулезе крупного рогатого скота // Профилактика и лечение заболеваний сельскохозяйственных животных в Куйбышевской области. Новочеркасск, 1982. С. 58.
119. Судаченков В.В. К оценке симультанной туберкулиновой пробы у крупного рогатого скота // Ветеринария. 1965. № 11. С. 3536.

120. Ткаченко О.А. Внутришньошкірна туберкулінова проба. Актуальні питання та деякі напрямки їх вирішення // Вет. медицина України. 2002. №1. С. 1112.
121. Ткаченко О.А. Туберкульоз і мікобактеріозна інфекція великої рогатої худоби: Автореф дис. д-ра вет. наук. К., 1999. 36 с.
122. Тогунова А.И. Проблемы микобактериозов, значение «анонимных» микобактерий в микробиологии и патологии человека // ЖМЭИ. 1965. № 11. С. 99102.
123. Туберкулез сельскохозяйственных животных и меры борьбы с ним / Ю.Я.Кассич, А.Т. Борзяк, А.Ф. Кочмарский та ін. К.: Урожай, 1990. 299 с.
124. Тузова Р.В. Патологоанатомические изменения у крупного рогатого скота туберкулезных изоляторов //Материалы науч.производ. конф. Белорусского НИВИ. Минск, 1964. С. 1416.
125. Филимонов А.В. Причины повторного возникновения туберкулеза крупного рогатого скота в оздоровленных хозяйствах: Дис канд. вет. наук. М., 1983 169 с.
126. ХанФимина В.А. Реакция преципитации при туберкулезе легких // Сб. трудов 1 Ленинградского мед. института. Л., 1958. С. 119124.
127. Ходун Л.М., Пунская Н.И. Тестсистема ELISA для диагностики туберкулеза крупного рогатого скота: Сб. науч. тр. // ВАСХНИЛ. Новосибирск, 1990. С. 10 14.
128. Хоменко А.Г. Туберкулез как международная проблема // Пробл. туберкулеза . 1992. № 3. С. 48.
129. Хоменко А.Г. Туберкулез сегодня и завтра проблемы и пути решения // Пробл. туберкулеза. 1995. № 1. С. 48.
130. Целлариус И.К., Шмалий К.В. Эффективность люминесцентной и фазовоконтрастной бактериостатической диагностики туберкулеза // ЖМЭИ. 1962. № 6 С. 103105.

131. Часовников А.А. Категории эпидемиологии // ЖМЭИ. 1966. № 11. С. 109114.
132. Чурбанов Н.К., Бондаренко В.И. О неспецифических туберкулиновых реакциях // Труды Казахского НИВИ. Алма-Ата, 1971. Вып. 14. С. 8486.
133. Шаров А.Н. Парааллергические реакции на туберкулин у крупного рогатого скота // Тр. ГНКИ вет. препаратов. М., 1969. Вып. 16. С. 159161.
134. Шаров А.Н. Применение симультанной аллергической пробы при диагностике туберкулеза крупного рогатого скота в Украинской ССР // Эффективность мероприятий по борьбе с туберкулезом животных. М., 1989. С. 3133.
135. Шкиль Н.А. Эпизоотический процесс туберкулеза крупного рогатого скота: Автореф дис. д-ра вет. наук. Новосибирск, 1995. 33 с.
136. Шляхи поліпшення епізоотичного стану щодо туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах України / Ю.Кассіч, А. Завгородній, В. Горжеєв та ін. // Вет. медицина України. 1997. № 3. С. 2123.
137. Щодо вивчення туберкульозу тварин у господарствах України / Ю.Кассіч, В. Бабкін, А. Завгородній та ін. // Вет. медицина України. 1998. № 1112. С. 1617.
138. Щодо вирішення проблеми атипових мікобактерій у скотарстві України / Ю.Кассіч, А. Завгородній, С. Негіпа та ін. // Вет. медицина України. 1999. № 11. С. 1416.
139. Щуревский В.Е., Плотников Э.С. О научных основах борьбы с туберкулезом // Ветеринария. 1973. № 1. С. 52 53.
140. Юдин Г.А. Дифференциация туберкулиновых реакций // Ветеринария. 1970. № 11. С. 6870.
141. Юдин Г.А. Значение сапрофитных микобактерий в аллергической диагностике туберкулеза // Материалы науч. конф. ВИЭВ. М., 1966. С. 2027.
142. Юдин Г.А. Эпизоотологическое значение непатогенных микобактерий в диагностике туберкулеза крупного рогатого скота// Труды ВИЭВ. М., 1972. Вып. 40. С. 328334.
143. Юсковец М.К. Туберкулез сельскохозяйственных животных и птиц. Минск, 1963. 449 с.
144. Ященко Т.Н. Новая реакция преципитации при туберкулезе // X Всесоюзный съезд фтизиатров. М.: Медгиз, 1950. С. 343344.
145. Николов В., Колев В., Попов К. Проучвание върху атипичните микобактерии, изолировани от заклали говеда с неспецифични туберкулиновы реакции // Вет. мед. науки. 1970. № 7. C. 7376.
146. Шаров А.Н., Плотников Э.С. Комплексен алерген от атипични микобактерии // Ветеринарна сбирка. 1981. № 3. С. 4044.
147. Caвов Н., Павлов Н. Изследования на крови, експерименально заразепи с атипични микобактерии // Вет. мед. науки. 1975. № 10. С. 4757.
148. Besta B. Atipical Mycobacteria. Clinical and Bacteriological Studies //Bull.Union Int.contre Tubercl. 1958. Vol. 29, № 4. P. 308322.
149. Bojalil L.T., Cerdon J. Taxonomia analisis if nonpigmented rapidly growing mycobacteria // J. Bact. 1961. Vol. 81. P. 2427.
150. Bordet J. Sur l’existence de substances sensibility-satrices dane la pluralt des serums antimicrobiens // Ann. Inst. Pasteur. 1901. T. 15. S. 289292.
151. Calmette A., Massol L. Contributin de la reaction de fixation de BordetGengon an cours det L,infection et de L,immunization tuberculeuse // Ann. Inst. Pasteur. 1914. S. 4.
152. Chandraskhar S. Bacteriological and Cultural Studies on Atypical Mycobacteria Isolated from patients with Chronic Nontuberculous Respiratory Distases // Indian. J. Chtst. Dis. 1973. Vol. 15, № 3. P. 189194.
153. Corner J.A., Pearson W. Pathogenity for Cattle of Atypical Mycobacteria Isolated from Feral Pigs of Zesions with Tuberculin Sensiti vity // Australian Veterinary Tuberculin Sensitivity. 1978. Vol.54., № 4. P. 280286.
154. Circulating JgG (7s) Hemaglutinins in Palmonary Tuberculosis / S.O.Freedman, J. Dolovich, R. Furcotte, F. Sault // American Rewicneop Respiratory Disease. 1966. № 6. P. 896903.
155. Denas L. F szarvasmarha gnmokor helisete Magyarorazagon // Alatorvosok Lapia. 1983. № 4. C. 195 201.
156. Geurdt L., Devos A. Nietspecificke tuberculin reakties // Diergtneesk. Tijdschr. 1964. P. 35.
157. Huiteman H. Atypishe mycobacterien hun rolals ziekteverwekker an als storende factor dig de bestrijding van tuberculose // Tijdschr. diergenesk. 1972. Vol. 97, № 13. P. 757767.
158. Jall J.M. Role of saprophytic acidfast organisms in causing non specific sensitivization to tuberculin //Indian J. Anim. Sc. 1969. Vol. 39, № 1. P. 5968.
159. Janowicc M. Atypowe pratki w patologii grusbizi I zwierzat //Medycyna veterynaryjna 1972. № 28(9). S. 513518.
160. Janyi M. Lie Mycobacteriose // Beits. Kein.Tuberk. 1963. Vol. 127, №1. P. 233237.
161. Karlson A.C. Nonspecific or Gross Sencitivity Reactions to tuberculin in Cattle // Adv. Vet. Sci. 1962. № 7. P. 149152.
162. Kauker E., Rhiewald W. Untersuchungen uber das Vorkommen atypischer Mycobacterien der gruppe 3 nach Runyon is Einztren (Sagemell) und Futter von Schweinen in Nordhessen // Berl. Munch. tieraztl. Wschr. 1972. Bd. 85, №