РОЗРОБКА ЗАСОБІВ РАННЬОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НЕОНАТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТВАРИН : РАЗРАБОТКА СРЕДСТВ ранней профилактики неонатального ИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ЖИВОТНЫХ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ННЦ «ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ»

На правах рукопису
УДК 619:578.27:616-084:616.98
КОЛЬЧИК
ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

РОЗРОБКА ЗАСОБІВ РАННЬОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НЕОНАТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТВАРИН

16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Головко Анатолій Миколайович,
доктор ветеринарних наук,
професор, член- кореспондент УААН

ХАРКІВ 2006

ЗМІСТ
Сторінка
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ11
1.1 Формування імунної системи тварин в онто- та філогенезі11
1.2. Фактори, які впливають на процес формування імунної системи тварин.16
1.3. Найбільш поширені шлунково-кишкові інфекції новонароджених тварин та їх профілактика...19
1.4. Шляхи створення раннього імунного захисту в тварин......25
1.5. Засоби та способи стимуляції імунної системи тварин...30
1.5.1. Використання інтерферонів та їх індукторів.33
1.5.2. Вплив інтерферону на імунну систему тварин..40
РОЗДІЛ 2.МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.....44
2.1.Штами мікроорганізмів ..44
2.2. Живильні середовища.45
2.3 Матеріали для досліджень...46
2.4. Тварини, які використовувалися в дослідах та схеми дослідів..47
2.5. Епізоотологічні, бактеріологічні, серологічні, імунологічні та біохімічні методи досліджень.48
2.5.1. Епізоотологічне обстеження...48
2.5.2. Ідентифікація бактеріальних культур48
2.5.3. Серологічні реакції...49
2.5.4. Біохімічні методи досліджень.49
2.5.5. Імунологічні методи50
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..52
3.1. Вивчення епізоотичної ситуації у ВСАТ АК «Слобожанський» щодо неонатальних інфекційних захворювань поросят..52
3.2. Розробка способу ранньої профілактики інфекційних захворювань тварин..62
3.2.1. Вивчення строків та механізмів формування імунітету у лабораторних тварин за умов ранньої профілактики.....63
3.2.2. Дослідження механізму формування імунної відповіді у поросят при застосуванні способу ранньої профілактики...73
3.2.3. Вивчення ефективності ранньої профілактики при неонатальних інфекційних захворюваннях поросят...75
3.2.4. Вивчення ефективності способу ранньої профілактики при колібактеріозі телят.....82
3.3. Профілактика неонатальних інфекційних захворювань тварин з використанням індуктора ендогенного інтерферону (Аміксину).88
3.3.1. Дослідження щодо визначення способу введення Аміксину поросятам з метою профілактики неонатальних інфекційних захворювань 88
3.3.2. Вивчення ефективності Аміксину для профілактики неонатальних інфекційних захворювань поросят та його біологічного впливу..90
РОЗДІЛ 4. ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ..103
ВИСНОВКИ..114
ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ116
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ..117
ДОДАТКИ.136

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ-АТ комплекс Антиген-Антитіло;
ГА гетерофільні аглютиніни;
ГКГ головний комплекс гістосумісності;
ІЛ-1 інтерлейкін 1типу;
КЗФ коефіциент завершенності фагоцитозу;
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації;
МПА м’ясо-пептоний агар;
МПБ м’ясо-пептоний бульйон;
ФА фагоцитарна активність;
ФНО фактор некрозу пухлини;
ФДК фолікулярні дендритні клітини;
ФЧ фагоцитарне число;
Ig A імуноглобуліни класу А;
Ig G імуноглобуліни класу G;
SIg A секреторний імуноглобулін;
Тh1 Т - хелпери 1 типу;
Sm серомукоїди.

ВСТУП

Актуальність теми. Створення і відродження тваринницьких комплексів промислового типу, впровадження індустріальних методів виробництва м’яса й інших продуктів тваринництва, супроводжується різкими змінами епізоотичної ситуації з інфекційних захворювань,а також активізацією умовно-патогеної мікрофлори. Важливою умовою збільшення виробництва тваринницької продукції й покращення її якості є збереження молодняка сільськогосподарських тварин і зниження його захворюваності шляхом підвищення природної резистентності [8, 9, 16, 22, 26, 30, 47, 49, 64, 77, 82].
Загибель молодняка знижує прибутки у тваринництві, порушує планомірну племінну роботу і зростання поголів’я тварин. Тому підвищення ефективності боротьби з хворобами молодняка, не зважаючи на значні успіхи, які були досягнуті ветеринарною наукою в цій галузі, продовжують залишатися однією з найактуальніших і найважливіших проблем.
На фоні зниження резистентності й високої продуктивності тварин та несприятливих факторів зовнішнього середовища зростає вірулентність умовно‑патогенних мікробів та вірусів, що і спричиняє виникнення захворювань, які є серйозною перешкодою на шляху інтенсифікації тваринництва. Комплексний підхід до вирішення проблеми інтенсифікації тваринництва, до складу якої входить відтворення стада і збереженість молодняка, обумовив розширення дослідних робіт, спрямованих на подальше вивчення хвороб новонароджених тварин, пошук ефективних засобів їх профілактики [10, 14, 23, 29, 39, 45, 94, 150, 173, 196, 213, 223, 236].
Порушення технології, ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних заходів в господарствах з промисловою технологією, накопичення в тваринницьких приміщеннях умовно-патогенної й патогенної мікрофлори, такої як рота-, корона-, парвовіруси, хламідії, мікоплазми, патогенні штами ешерихій, сальмонели, протей, клебсієли, синьогнійна паличка, що призводять до виникнення інфекційних шлунково-кишкових захворювань новонароджених поросят, телят, ягнят, курчат, цуценят, хутрових звірів, тощо.
Проблема профілактики і ліквідації інфекційних захворювань молодняка полягає у створенні повноцінного імунітету в тварин, стану специфічної несприятливості шляхом активної або пасивної імунізації новонароджених. З цією метою в Україні та за її межами проводяться дослідження з корекції імунної відповіді по створенню нових імунізуючих препаратів та розробки методів та способів імунізації з використанням речовин з імуностимулюючою дією. Регулювання системи імунітету у тварин обумовлює високий економічний ефект в тваринництві [28, 34, 46, 53, 64, 83, 96, 129, 154, 195, 200].
У зв'язку з фізіологічними особливостями організму новонароджених тварин імунітет до збудників інфекційних хвороб забезпечується колостральним шляхом. Але на практиці, в умовах промислового ведення тваринництва, новонароджений організм не одержує достатньої кількості імуноглобулінів. Досить часто в результаті порушень норм утримання вагітних тварин молодняк отримує молозиво невисокої якості, контаміноване патогенною та умовно‑патогенною мікрофлорою [64, 81, 112, 121, 131, 193].
У зв’язку з цим, розробка ефективних засобів ранньої профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин, які базуються на альтернативних підходах та регулюванні імунної відповіді в ранній постнатальний період за рахунок використання імуномодуляторів, є актуальним і перспективним напрямком.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом ІЕКВМ УААН: «Розробити і впровадити ефективні засоби специфічної профілактики ентеробактеріозів молодняка тварин з використанням сучасних біотехнологій 20022005 рр» № державної реєстрації 0101U001616.
Мета і задачі досліджень. Мета роботи розробити засоби та методи ранньої профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин, обумовлених бактеріальними збудниками та вивчити їх ефективність.
Основні задачі досліджень:
● вивчити етіологічну структуру неонатальних інфекційних захворювань поросят та телят у господарстві ВСАТ АК «Слобожанський» Харківської області;
● розробити метод ранньої профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин бактеріальної етіології та вивчити його ефективність;
● розробити спосіб профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин, який базується на застосуванні індуктору ендогенного інтерферону «Аміксин»;
● вивчити терапевтичну і профілактичну ефективність препарату «Аміксин» при неонатальних інфекційних захворюваннях поросят у виробничих умовах.

Об’єкт дослідження: інфекційні захворювання тварин та засоби профілактики інфекційних захворювань.

Предмет дослідження: епізоотологічні особливості неонатальних інфекційних захворювань у новонароджених тварин та засоби їх специфічної профілактики, Аміксин (індуктор ендогенного інтерферону); показники природної резистентності у тварин.

Методи досліджень: епізоотологічний аналіз, біологічний експеримент; бактеріологічні, серологічні, імунологічні, біохімічні та статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Теоретично та експериментально обґрунтовано можливість і доведено ефективність застосування способу ранньої профілактики з метою створення захисту тварин від інфекційних захворювань. Визначено етіологічну структуру неонатальних інфекційних захворювань поросят і телят у комплексах промислового типу на прикладі ВСАТ АК «Слобожанський» Харківської області. Доведено, що застосування Аміксину з метою профілактики неонатальних інфекційних захворювань поросят дозволяє знизити рівень захворюваності тварин на 73,3% порівняно з контролем.
Наукова новизна підтверджена патентами «Спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин» (15.07.2005, № 7890, А61К39/085), «Застосування Аміксину для профілактики неонатальних інфекційних захворювань молодняка тварин» (15.03.2006, № 12954, А61К39/085)

Практичне значення одержаних результатів. Випробувано спосіб ранньої профілактики інфекційних захворювань тварин з використанням комплексу АГ-АТ. Визначено ефективну дозу індуктора ендогенного інтерферону Аміксину та оптимальний спосіб його введення. У виробничих умовах проведено вивчення ефективності застосування Аміксину при неонатальних інфекційних захворюваннях молодняка з терапевтичною та профілактичною метою.
Розроблено та затверджено «Методичні рекомендації по виготовленню та використанню імунної сироватки та імуноглобуліну донорів реконвалесцентів із крові для профілактики і терапії інфекційних хвороб тварин».

Особистий внесок здобувача.
Автором особисто проведено аналіз літературних даних за темою роботи, обґрунтовано методи наукових досліджень; виконано наукові програми, які покладені в основу дисертації, розроблено схеми та методи проведення експериментів у лабораторних та виробничих умовах; виконано експериментальні та аналітичні дослідження, проведено аналіз та узагальнення одержаних результатів; сформульовано висновки й практичні рекомендації, проведено роботу з підготовки до затвердження нормативних документів.
Бактеріологічні, серологічні, імунологічні дослідження виконувались в лабораторії вивчення хвороб молодняка ННЦ «ІЕКВМ» УААН спільно з д.вет.н. Ушкаловим В.О., м.н.с. Горбенко О.В, к.вет.н. Петренчук Е.П., м.н.с. Головащук І.І. Біохімічні дослідження проводилися за участю співробітників лабораторії біохімії ННЦ «ІЕКВМ» УААН (к.біол.н. РоманкоМ.Є., к.вет.н.Руденко О.П., ветлікаря Бойко В.С.). Визначення інтерферону проводили в лабораторії вірусології НАУ спільно з к.біол.наукМартиненкоД.Л.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були повідомлені та обговорені на звітних сесіях вченої ради ННЦ «ІЕКВМ» УААН (м.Харків) в 20022005 рр. та науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва» (АР Крим м.Феодосія, 2003р.), «Сучасні аспекти розробки маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів» (АР Крим м.Феодосія, 2004р), «Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції» (м.Одеса, 2004р.), міжнародній науковій конференції молодих вчених «Сучасні проблеми діагностики інфекційних хвороб тварин» (м.Харків, 2004р.), міжнародній науково‑практичній конференції «Современное состояние и актуальные проблемы обеспечения ветеринарного благополучия животноводства» (АР Крим м.Ялта, 2005р.), міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (м.Львів, 2005р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, із них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, отримано 2 патенти України.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 113 сторінках друкованого тексту й складається з наступних розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів, висновки, список використаної літератури, додатки. Роботу ілюстровано 8 рисунками та 18 таблицями. Список використаних літературних джерел включає 237 найменувань, в тому числі 61 зарубіжного автора.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі представлено матеріали щодо розробки способу ранньої профілактики для захисту новонароджених тварин від інфекційних захворювань; визначено етіологічне значення збудників інфекційних захворювань у розвитку неонатальних патологій тварин; вивчено ефективність індуктора ендогенного інтерферону Аміксину, науково обґрунтовано та практично досліджено доцільність застосування Аміксину для профілактики інфекційних неонатальних захворювань поросят.
2. Збудниками неонатальних інфекційних захворювань молодняку тварин у ВСАТ АК «Слобожанський» були: Escherichia 78,9%, Salmonella 4,4%, Proteus 10,2%, Pseudomonas 2,8%, Clostridium 3,2%. Розвиток бактеріальних інфекцій новонароджених поросят відбувався на фоні циркуляції серед поголів’я вірусів-збудників трансмісивного гастроентериту, хвороби Ауєскі та парвовірусної інфекції.
3. Розроблено спосіб ранньої профілактики інфекційних неонатальних захворювань молодняку з використанням комплексу АГ-АТ.
4. Пероральне введення комплексу АГ-АТ лабораторним тваринам (білим мишам) у 6070 % випадків забезпечувало їх захист при зараженні летальними дозами гомологічного штаму E. coli вже на 2 добу.
5. Пероральне застосування комплексу АГ-АТ проти збудників неонатальних захворювань, що циркулюють в господарстві, знижує рівень захворюваності на 42,7% у поросят і на 70% у телят, порівняно з контролем.
6. Спосіб ранньої профілактики зумовлював стимуляцію специфічних і неспецифічних факторів імунітету, які порівняно з контролем підвищувались вже на другу добу: рівень лізоциму на 67,8% (р<0,001); фагоцитарна активність на 10%, рівень загального білку на 49,3%, рівень специфічних антитіл на 91,0% і секреторних імуноглобулінів на 98,0%.
7. Індуктор ендогенного інтерферону має виражену профілактичну дію при неонатальних інфекційних захворюваннях поросят. Так, дворазове, пероральне введення поросятам Аміксину в дозі 20 мг/кг забезпечувало зниження захворюваності в 3 рази в порівнянні з контролем.
8. Застосування Аміксину позитивно впливало на динаміку показників резистентності поросят. При цьому, фагоцитарна активність підвищувалась на 11,5%; рівень лізоциму на 52,5%, а рівень специфічних антитіл та інтерферону в 2 рази порівняно з контролем.
9. Результати вивчення дії комплексу АГ-АТ і Аміксину дають підставу рекомендувати їх для профілактики неонатальних інфекційних захворювань молодняку.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Препарат Аміксин для профілактики інфекційних захворювань тварин (ТУ-У-24.4-32068709-007-2005);
2. Патент 7890 Україна МПК А61К39/085 Спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин, Заявлено 07.12.2004; Опубл. 15. 07. 2005, Бюл. № 7;
3. Патент 12954 Україна МПК А61К39/085 Застосування Аміксину для профілактики неонатальних інфекційних захворювань молодняку тварин, Заявлено 12.07.2005; Опубл. 15. 03. 2006, Бюл. № 3;
4. «Методичні рекомендації по виготовленню та використанню імунної сироватки та імуноглобуліну донорів-реконвалісцентів із крові для профілактики і терапії інфекційних хвороб тварин» затверджені наук-метод. радою Держдепартаменту ветмедицини України, протокол № 4 від 23.12.2004.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббасов Э.Р., Головкин В.И., Ляпенко Ю.И. Эффективность индуктора интерферона Амиксина при рецидивирующем генитальном герпесе // 7й Росс. конгресс «Человек и лекарство». 2000. С. 324327.
2. Акимов Г.А., Головкин В.И., Чижов Н.П. Влияние индуктора интерферона тилорона на клинические и иммунологические показатели у больных рассеянным склерозом // Антивирусные вещества. Минск, 1984. С. 8586.
3. Алейник Д.Я., Писарев В.М., Певницкий Л.А. О механизме супрессии формирования иммунологической памяти // ЖМЭИ. 1978. № 3. С. 584586.
4. Алексеев К.В., Шалдырван Е.А. Лекарственные формы интерферонов // Антибиотики и химиотерапия. 1990. № 9. С. 5154.
5. Алленов М.Н., Турьянов М.Х., Сапронов Г.В. Влияние амиксина на интерфероновый статус у больных ХВГС // 7-й Росс. конгресс „Человек и лекарство.” 2000. 389 c.
6. Андронати С.А., Литвинова Л.А., Головенко Н.Я. Пероральный индуктор эндогенного интерферона «Амиксин» и его аналоги // Журн. АМН Украины. 1999. Т. 5. № 1. С. 5366.
7. Антипов В.А. Симбионтная микрофлора пищеварительного тракта, их роль и состав // Сел. хоз-во за рубежом. 1980. № 12. С. 4045.
8. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1990. 230 с.
9. Афанасьєв Л.А. Колибактериоз телят (патогенез, лечение и профилактика): Автореф. дис. д-ра вет. наук / ВАСХНИИЛ. М., 1990. 20 с.
10. Ахмедов А.М. Сальмонеллезы молодняка. М.: Колос, 1983. 248 с.
11. Баймуканова Г.К. Скорость развития иммунологической памяти и особенности вторичной имунной реакции у мышей высоко- и низкореагирующих линий // Бюл. экспер. биологии и медицины. 1984. Т. 98. № 11. С. 454457.
12. Баймуканова Г.К., Смирнова Н.Н. Влияние некоторых факторов на формирование иммунологической памяти // ЖМЭИ. 1978. № 9. С. 336339.
13. Бахутошвили В.И., Бахутошвили А.В., Квиташвили Г.И. Лечение острого вирусного гепатита иммуномодулирующими препаратами // Современные аспекты применения интерферонов. М., 1990. С. 1011.
14. Болезни сельскохозяйственных животных в Забайкалье и на Дальнем Востоке. Благовещенск, 1987. С .4247.
15. Борисов Л.Б. Энтеропатогенные кишечные палочки и их фаги. Л.: Медицина, 1976. 192 с.
16. Бурсуков В.В. Профилактика и лечение инфекционных гастроэнтеритов. Автореф. дис. канд. вет. наук / ВИЭВ. М, 1996. 18 с.
17. Бухтилов Ф.Н., Коливая Г.И., Ливанов К.С. Развитие кишечной флоры у новорожденных телят // Ветеринария. 1981. № 4. С.3738.
18. Велихова С.С., Бочаров Е.Ф. Амиксин в комплексном лечении клещевого энцефалита. // Актуальные вопр. инфекцион. патологии: Тез. докл. Науч.-практ. конф. врачей. Новосибирск, 1999. С.36.
19. Верещака Т.Ф. Мікрофлора травного тракту здорових та хворих на колібактеріоз новонароджених поросят // Вісник Сумського ДАУ. Суми, 1999. Вип. 4. С. 3033.
20. Вершигора А.Е. Основы иммунологии. К.: Вища школа, 1990. 315 с.
21. Вирусные пневмоэнтериты телят / Под ред. Н.А. Ковалёва. Минск, 1999. 354 с.
22. Волинець Л.К., Ковальчик Л.М. Колібактеріоз молодняка. К.: Урожай, 1979. 222 с.
23. Волынец Л.К., Балицкий Ю.Т. Колибактериоз в свиноводческих хозяйствах // Ветеринария. 1991. №1. С. 4143.
24. Воронин Е.С., Ставцева Л.Я., Грязнева Т.К. Профилактика и лечение при диарее новорожденных телят // Ветеринария. 1990. №3. С. 3537.
25. Галактионов В.Г. Иммунология: Учебник для студентов вузов. М.: Изд-во Моск. университета, 1990. 256 с.
26. Галаян В.А. Лечение и профилактика желудочно- кишечных заболеваний новорожденных телят (колибактериоз): Автореф. дис. канд. вет. наук / ЕЗВИ. Ереван, 1973. 16 с.
27. Герберт У. Ветеринарная иммунология. М.: Колос, 1974. 425 с.
28. Головко А., Ушкалов В. Епізоотичний моніторинг. Ешерихіоз (колібактеріоз) тварин // Ветеринарна медицина України. 2004. № 2. С.6‑10.
29. Головко А., Ушкалов В. Імунопрофілактика ешерихіозів тварин // Вет. медицина України. 1997. № 2. С. 1819.
30. Головко А.М. Засоби діагностики і специфічної профілактики колібактеріозу телят на основі факторів патогенності збудників: Дис. д-ра вет. наук. Х., 1996. 401 с.
31. Горбарец И.П., Кетиладзе Е.С., Фарбер Н.А. Интерферон при лечении острого вирусного гепатита В // Тер. Архив. 1989. № 8. С. 8991.
32. Григорян С.С., Иванова А.М., Семененко Т.А. Влияние нового отечественного индуктора- амиксина на интерфероновый статус // Тез. докл. XVII съезда Всесоюзного общества эпидемиологов, микробиологов и паразитологов им. Н. И. Мечникова. М, 1989. С. 209210.
33. Губкин С.М. Иммунитет сельскохозяйственных животных: Учебное пособие. Омск, 1977. 216 с.
34. Гутковский А.А., Дворкин Г.Л. Колибактериоз телят и поросят. Минск: Ураджай, 1989. 223 с.
35. Джексенбаев О.Ш., Белобородов В.Б. Интерлейкин-1 и иммуностимуляция // Журн. микробиол. 1992. № 78. С. 6064.
36. Дикий И.Л., Шевелева Н.Е., Великая М.М. Иммунология. Х.: Укр. фарм. академия, 1999. 250 с.
37. Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты. К.: Здоров’я, 1994. 285 с.
38. Дудников А.И., Черняев Ю.А., Гневашев В.М. Экстренная защита клеток от ящурной инфекции путем блокады их рецепторов молекулами антигена // Вопросы вирусологии. 1999. № 4. С. 181183.
39. Еверт В., Мартенс М. Фактори вірулентності E. сoli та боротьба з ентеротоксикозом поросят // Вет. медицина України. 2003. № 7. С.1718.
40. Емельяненко П.А. Иммунология животных в период внутриутробного развития. М.: Агропромиздат, 1987. 145 с.
41. Ершов Ф.И., Новохатский А.С. Интерферон и его индукторы. М.: Медицина, 1980. 176 с.
42. Ершов Ф.И., Чижов Н.П., Тазулахова Э.Б. Противовирусные средства. СПб, 1993. 104 с.
43. Ершов Ф.И. Система интерферона в норме и при патологии. М.:Медицина, 1996. 240 с.
44. Ершов Ф.И., Чижов Н.П. Лечение вирусных инфекций // Клиническая фармакология и терапия. 1995. № 4. С. 7578.
45. Задорожна В., Бондаренко В. Роль ентеровірусів у патології тварин // Тваринництво України. 1998. № 10. С. 2021.
46. Зароза В.Г. Эшерихиоз телят. М.: Агропромиздат, 1991. 239 с.
47. Игнатьев М.И., Бондаренко Р.Т. Особенности формирования колострального иммунитета у телят и ягнят // Ветеринария. 1994. № 10. С. 2122.
48. Ильчевич Н.В., Лисяный Н.И., Янчий Р.И. Антитела и регуляция функций организма. К.: Наукова думка, 1986. 218 с.
49. Иманалиев М.И., Самойленко Б.С. О причинах заболевания и гибели телят в раннем возрасте // Ветеринария. 1985. № 6. С. 111113.
50. Иманалиев М.Ю. Колибактериоз телят и разработка средств специфической профилактики. Автореф. дис. д-ра вет. наук / ВНИИЭВ. М., 1991. 16 с.
51. Иммунологические методы исследования в животноводстве: Метод. рекомендации / Академия сельхоз. наук им. Ленина. Львов, 1987. 47с.
52. Імунологічний контроль ветеринарних лікарських засобів: Методичні рекомендації / ДНКІВПКД. Львів, 2002. 37 с.
53. Карбаннов М.А. Острые желудочно-кишечные заболевания новорожденных телят. Благовещенск, 1983. 115 с.
54. Кармолиев Р.Х. Участие белков крови в процессе иммунологической адаптации организма // Ветеринария. 1988. № 1. С. 3334.
55. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка. Минск: Ураджай, 1993. 286 с.
56. Карпуть И.М. Динамика Т- и В-лимфоцитов у свиней в онтогенезе // Ветеринария. 1977. № 4. С. 5154.
57. Карпуть И.М, Бабин В.Н., Севрюк И.З. Витамин В12 и бифидумкультура в профилактике диареи телят иммунного происхождения // Ветеринарная наука-производству. Минск: Ураджай, 1990. В. 28. С. 167170.
58. Квачев В.Г., Кассич А.Ю. Иммунодефицитные состояния и их коррекция у животных // С/х биология. 1991. № 2. С. 105114.
59. Ковальов О. Вплив факторів довкілля на внутрішньоутробне зараження і захворювання телят на колібактеріоз // Вет. медицина України. 2000. №6. С. 1720.
60. Коляков Я.К. Ветеринарная иммунология. М.: Агропромиздат, 1986. 272с.
61. Колибактериозы молодняка с/х животных и птицы / Е.Г. Павлов, Л.К.Волынец, А.Н. Головко, П.А. Нарожный // ИЭНТИ. К., 1995. 32 с.
62. Комаров В.М. Пероральная иммунизация животных // Ветеринария. 1991. № 7. С. 2628.
63. Кондрахін І., Кунська К. Вплив раціонів сухостійних корів на імунний статус новонароджених телят та їх стійкість до діспепсії // Вет. медицина України. 2005. №5. С. 1415.
64. Корж Б.А., Злонкевич Я.Д. До етіології гострих розладів шлунково- кишкового тракту новонароджених телят. К.: Урожай, 1991. С. 2932.
65. Коромыслов Г.Ф. Профилактика и борьба с инфекционными болезнями молодняка сельскохозяйственных животных / Бюл. ВНИИ экспер. ветеринарии. М., 1982. Вып. 47. С. 38.
66. Коромыслов Г.Ф., Игнатов П.Е. Иммуностимуляция: средства, методы , перспективы // С/х биология. 1983. № 7. С. 99107.
67. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология / Пер. с англ. С.Петербург: Спец. литература, 1998. 565 с.
68. Котенко І. І. Сальмонельоз телят і поросят. К.: Урожай, 1985. 210 с.
69. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н, Кораблева Т.Р. Морфофункциональные особенности иммунной системы животных. Симферополь, 1993. 48 с.
70. Криштофорова Б. Вірогідні шляхи міграції материнських імуноглобулінів та їх вплив на розвиток плодів і життєздатність неонатальних телят // Вет. медицина України. 2000. № 6. С. 1415.
71. Кузнецов В.П. Интерферон как средство иммуномодуляции // Иммунология. 1987. № 4. С. 3034.
72. Кузнецов В.П. Интерфероны в каскаде цитокинов: исторический и современный аспекты /Антибиотики и химиотерапия. 1998. № 5. С. 2840.
73. Куликовский А.В. Иммунизация животных при сальмонеллезах // Ветеринария. 1988. № 4. С.610.
74. Кульберг А.Я. Молекулярная иммунология. М.: Вища школа, 1985. 273 с.
75. Кульберг А.Я. Регуляция иммунного ответа. М.: Медицина, 1986. 222 с.
76. Купер Э. Сравнительная иммунология. М.: Мир, 1980. 422 с.
77. Курашвили Т.К. Средства и способы иммунизации новорожденных телят и поросят против колибактериоза: Автореф. дис. д-ра вет. наук / Рос. акад. с/х наук. М., 1992. 18 с.
78. Лабинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. М.: Медицина, 1978. 155 с.
79. Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции: Справочник / Под ред. Б.И. Антонова. М.: Агропромиздат, 1986. С. 177209.
80. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высшая школа, 1980. 230 с.
81. Лактогенный иммунитет у поросят против трансмиссивного гастроэнтерита, ротавирусной инфекции и колибактериоза // Ветеринария. 1997. № 12. С.2023.
82. Левицький Я.С. Профілактика хвороб новонародженого молодняка у Тернопільскій області // Вет. Медицина України. 2005. № 2. С. 1920.
83. Литвин В.П., Поживил А.И. Инфекционные и инвазионные болезни телят. К.: Урожай, 1991. 215 с.
84. Малахов Ю.А., Душук Р.В. Специфическая профилактика и диагностика бактериальных болезней животных // Ветеринария. 2001. № 1. С. 3538.
85. Маннатов А.Г. Морфологические и функциональные показатели систем организма телят при колибактериозе и его профилактике. Автореф. дис. д-ра вет. наук / Казанский НИВИ. М., 1999. 20 с.
86. Манько В.М., Петров Р.В., Хаитов Р.М. Иммуномодуляция: история, тенденции развития, современное состояние и перспективы // Иммунология. 2002. № 3, Т. 23. С. 132138.
87. Маслянко Р.П. Формирование В-системы иммунитета у животных // С/х биология. 1987. № 9. С. 99103.
88. Маслянко Р.П., Олексик І.І., Надовський А.І. Нові аспекти імунологічної пам’яті // Вет. медицина: Межвід. темат. наук. зб. Х., 2002. Вып. 80. С.412‑414.
89. Мастернак Т.В., Малкина Е.Ю., Ларин А.С. Протективное действие ряда иммуномодуляторов и их влияние на активность макрофагов // Иммунология. 1998. № 1. С. 3336.
90. Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух томах. Т. 2. М.: Медицина, 1993. 567 с.
91. Маянский А.Н., Маянский Д.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. Новосибирск: Наука, 1983. 253 с.
92. Медуницын Н.В. Где находится иммунологическая память? Роль антигена в поддержании иммунологической памяти // Иммунология. 2001. № 6. С.19‑24.
93. Настанова з бактеріологічної диагностики сальмонельозів тварин/ В.О. Ушкалов, Т.Ю. Трускова, П.П. Фукс та ін. // ІЕКВМ. Х., 2002. 67 с.
94. Микитенко К.Н. Иммунизация новорожденных поросят // Ветеринария. 1984. № 6. С. 2930.
95. Митюшин В.Т. Диспепсии новорожденных телят / 2-е изд. перераб. и доп. М.: Росагропромиздат, 1989. 290 с.
96. Михин Н.А. Инфекционные болезни молодняка сельскохозяйственных животных. М.: Сельхозгиз, 1940. 172 с.
97. Мишанин Ю.Ф. Справочник по инфекционным болезням животных. Ростов-на-Дону: Март, 2002. 575 с.
98. Мікрофлора кишечника дорослої великої рогатої худоби і здорових та хворих на кишкові хвороби новонароджених телят / В. Бусол, П. Фукс, К.Конаржевський, О. Цимбал, В. Станіслав, Т. Дідик // Вет.медицина: Міжвід. темат. наук. зб. Київ, 1995. Вип. 70. С. 6368.
99. Мекклер Л.Б. Методы вирусологии и молекулярной биологии. Пер. с англ.. М. 1982. 443 с.
100. Мониторинг бактериальных инфекций в промышленном свиноводстве / В.В.Гусев, С.М. Приходько, С.И. Павлов, М.Г. Теймуразов // Ветеринария. 2004. № 2. С. 78.
101. Передерий Н.Г., Бычкова В.Г. Популярная иммунология. К.: Наукова думка, 1990. 209 с.
102. Печеркина С.А., Малеева Л.И., Щицина И.В. Антибактериальное действие препарата интерферона. Спектр действия.// ЖМЭИ. 1982. №10. С. 7779.
103. Нахмансон В.М., Бурба Л.Г. Дифференциальная диагностика болезней сельскохозяйственных животных. М.: Росагропромиздат, 1990. 255 с.
104. Никитенко А.М. Роль тимуса в формировании иммунологической реактивности организма // С/х биология. 1987. № 10. С.115119.
105. Никитин Е.В., Чабан Т.В., Лапай В.С. Использование индуктора интерферона амиксина в комплексной терапии острых и хронических вирусных гепатитов. Одесса, 2000. 16 с.
106. Никитин Е., Кульчицкая О., Федоренко Т. Противовирусная терапия в клинике инфекционных заболеваний // Информ. бюллетень. Одесса, 2002. С.36.
107. Никитин Є.В., Лапай В.С. Застосування Аміксину в комплексній терапії хронічного гепатиту В / ОДАУ. 2002. С. 1315.
108. Никольский В.В., Божко В.И., Бортничук В.А. Болезни молодняка свиней. К.: Урожай, 1989. 190 с.
109. Новикова Т.К. Об иммунологической реактивности в раннем постнатальном периоде // ЖМЭИ. 1965. № 7. С. 123127.
110. Носик Н.Н. Индукторы интерферона как средства противовирусной защиты: Автореф. дис. д-ра мед. наук. М., 1988. 43 с.
111. Огарков В.И., Лапина Г.Ф. Фармакокинетика интерферонов // Антибиотики и медицинская биотехнология. 1986. № 9. С. 712715.
112. Омаров М.О., Матвиенко Б.А. Профилактика сальмонеллезов важнейшая ветеринарная и медико-биологическая проблема // Вестник с/х науки Казахстана. 1990. № 5. С. 7880.
113. Онипенко М.І., Литвин В.П. Хвороби телят раннього віку. К.: Урожай, 1975. С. 84113
114. Павлов Є.Г., Волинець Л.К. Профілактика колібактеріоза телят і поросят // Тваринництво України. 1980. № 12. С. 5052
115. Ешерихіози свиней / Є.Г. Павлов, Л.К. Волинець, Ф.Ф. Галенко, О.С.Бондарчук. К.: Урожай, 1987. 106 с.
116. Паршин П.А. Клинико-морфологические изменения при гастроэнтеритах у молодняка // Ветеринария. 2004. № 2. С.4244.
117. Петров Р.В. Иммунология. М.: Медицина, 1986. 155 с.
118. Печеркина С.А., Малеева П.О., Щицина И.В. Антибактериальное действие препарата интерферона, спектр действия // ЖМЭИ. 1982. № 10. С. 7679.
119. Плященко С.И. Повышение естественной резистентности организма животных основа профилактики болезней // Ветеринария. 1991. № 6. С.4953.
120. Подобед Л.И., Калинчук В.А., Никитин А.М. Теория и практика кормления молодняка сельскохозяйственных животных раннего возраста. Одесса, 1999. 112 с.
121. Покровский В.И., Онищенко Г.Г., Черкасский Б.Я. Актуальные направления совершенствования профилактики инфекционных болезней // Эпидемиол. и инфекц. болезни. 2000. № 1. С. 48.
122. Полушин Г.В., Старченков С.В. Лечение и профилактика новорожденных телят при диспепсии: Практич. рекомендации. СПб.: ГИОР, 1999. 19 с.
123. Хомяков Ю.Н., Наумов Д.В., Светоч В.А. Принципы терапии сапа у обезьян // ЖМЭИ. 1998. № 1. С. 7074.
124. Прискока В.А. Основи паразитоценолігії вірусів та бактерій. К., 1999. 250 с.
125. Прискока В.А. Смешанные энтеро-, корона- и ротавирусные инфекции // Ветеринария. 1990. № 1. С. 3537.
126. Притулин П.И. Инфекционные гастроэнтероколиты свиней. М.: Колос, 1975. 237 с.
127. Просяний С., Сівацький Й. Особливості взаємовідносин матері й плода // Тваринництво України. 2004. № 12. С. 2627.
128. Профилактика болезней молодняка: Науч. тр. / Ин-т экспер. ветеринарии Сибири и Дальнего Востока. Новосибирск, 1990. С. 1125.
129. Профилактика желудочно-кишечных и респираторных болезней поросят / П. Щербаков, Л. Малявкина, Т. Щербакова, Е. Наговицина // Свиноводство. 2002. № 5. С. 5255.
130. Профилактика и лечебные мероприятия при массовых желудочно‑кишечных болезнях у новорожденных поросят: Метод. рекомендации / ЛСХА. 1990. 25 с.
131. Профилактика и лечение заболеваний молодняка сельскохозяйственных животных: Науч. тр. / ВАСХНИИЛ. М., 1974. С.286290.
132. Прудников С.И. Иммуностимуляторы при профилактике болезней поросят // Ветеринария. 1996. № 11. С. 1317.
133. Рабинович В.И., Ревзина Э.А. Некоторые вопросы клиники, диагностики и лечения сальмонеллезов // ЖМЭИ. 1964. № 8. С.3135.
134. Радчук Н.А., Дунаев Г.В., Колычев Н.М. Ветеринарная микробиология и иммунология. М.: Агропромиздат, 1991. 420 с.
135. Рахманов А.М., Яременко Н.А. Инфекционные болезни поросят и их иммунопрофилактика в современных условиях // Вет. патология. 2003. № 3. С. 1617.
136. Рекомендації з профілактики колібактеріозів тварин і птиці / ІЕКВМ. К., 1998. 22 с.
137. Ройт А., Бростофф Д., Мейл Д. Иммунология. М.: Мир, 2000. 548 с.
138. Садовський В. Профілактика шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят // Тваринництво України. 1997. № 5. С. 2930.
139. Самохин В.Т., Рецкий М.И., Шушлябин В.И. Оптимизация метаболического статуса коров-матерей основа профилактики неонатальных диарей телят // Вет. патология. 2003. № 5. С. 1619.
140. Семенов В.Г. Иммуномодуляция комплекса мать-плод-новорожденный // Ветеринария. 2002. № 5. С. 4144.
141. Серегин И., Логинов И. Профилактика инфекционных болезней у новорожденных животных // Ветеринария. 1982. № 1. С. 3234.
142. Сидоров М.А., Курашвили Т.К. Пероральная иммунизация новорожденных телят и поросят // Ветеринария. 1981. № 10. С. 2425.
143. Сизова А.В. Значение микрофлоры желудочно-кишечного тракта животных и использование бактерий-симбионтов в животноводстве. М., 1974. 90 с.
144. Скибицький В. Етіопатогенетичні аспекти масових шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят і тактика лікувально-профілактичних заходів // Вет. медицина України. 2002. №1. С. 2124.
145. Смирнов А.М., Конопелько Р.П. Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней. М.: ВО «Агропромиздат»,1988. 510 с.
146. Соловьев В.Д., Бектимиров Т.А. Интерферон в теории и практике медицины. М.: Медицина, 1970. 272 с.
147. Соловьев В.Д., Бектимиров Т.А. Лейкоцитарный интерферон показатель реактивности организма в норме и при патологии // Вестник АМН СССР. 1978. № 2. С. 1926.
148. Софронов Б.Н., Карасик О.А. Количественные аспекты иммунологической памяти // Бюл. экспер. биологии и медицины. 1987. Т.84. № 9. С. 239253.
149. Сохин А.А., Чернушенко Е.Ф. Прикладная иммунология. К.: Здоров’я, 1984. 315 с.
150. Специфическая профилактика сальмонеллеза у свиней / М.А. Сидоров, В.В.Субботин, В.В. Кудрявцев, В.Т. Столяренко // Ветеринария. 1992. № 7. С. 3235.
151. Субботин В.В., Сидоров М.А. Основные элементы профилактики желудочно-кишечной патологии новорожденных животных // Ветеринария. 2004. &