ХРОНІЧНИЙ НІТРАТНО-НІТРИТНИЙ ТОКСИКОЗ КУРЕЙ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА : Хронический нитратного-нитритный ТОКСИКОЗ КУР И ЕГО ПРОФИЛАКТИКА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ХРОНІЧНИЙ НІТРАТНО-НІТРИТНИЙ ТОКСИКОЗ КУРЕЙ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА
  • Альтернативное название:
  • Хронический нитратного-нитритный ТОКСИКОЗ КУР И ЕГО ПРОФИЛАКТИКА
  • Кол-во страниц:
  • 387
  • ВУЗ:
  • Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • Львівська національна академія ветеринарної медицини
    імені С.З.Ґжицького


    На правах рукопису

    Гунчак Василь Михайлович

    УДК 619:615.9:636.5

    хронічний нітратно-нітритний токсикоз курей
    та його профілактика

    16.00.04 ветеринарна фармакологія
    та токсикологія

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    доктора ветеринарних наук



    Науковий консультант:
    Гуфрій Дмитро Федорович доктор ветеринарних наук, професор



    Львів-2004











    ЗМІСТ





    Перелік умовних скорочень


    5




    Вступ


    6




    Розділ 1







    Огляд літератури


    16




    1.1. Забруднення навколишнього середовища нітратами та нітритами і токсикологічна оцінка їх небезпеки для тварин і птиці



    16




    1.2. Метаболізм нітратів в організмі тварин і птиці


    24




    1.3. Ембріотоксична і гонадотропна дія нітратів та нітритів


    29




    1.4. Вплив нітратів на метаболізм вітамінів


    33




    1.5. Вплив нітратів на імунну систему


    35




    1.6. Застосування антиоксидантів для підвищення імунітету при
    нітратно-нітритних токсикозах



    45




    1.7. Вплив нітратів на якість продукції тваринництва і птахівництва


    48




    1.8. Спонтанні отруєння тварин і птиці нітратами


    52




    1.9. Діагностика нітратно-нітритних токсикозів


    54




    1.10. Лікування тварин при отруєнні нітратами і нітритами


    57




    1.11. Профілактика нітратно-нітритних токсикозів


    61




    Заключення з огляду літератури


    65




    Розділ 2







    Матеріал і методи досліджень


    70




    2.1. Досліди на лабораторних тваринах


    70




    2.2. Досліди на курчатах


    77




    2.3. Методи досліджень


    80




    Розділ 3







    Результати експериментальних досліджень


    86




    3.1. Досліди на лабораторних тваринах


    86




    3.1.1. Вплив нітратів і нітритів на біохімічні показники крові щурів
    при хронічному токсикозі



    86




    3.1.2. Вплив нітратів на дезінтоксикаційну функцію печінки


    91




    3.1.3. Вивчення мутагенної дії нітратів


    96




    3.1.4. Вплив нітратів на імунну систему щурів


    103




    3.2. Досліди на курчатах


    105




    3.2.1. Вплив нітратів на морфологічні та біохімічні показники крові
    курчат при хронічному токсикозі



    106




    3.2.2. Профілактична дія антиоксидантів при нітратно-нітритному
    токсикозі



    119




    3.2.3. Вплив антиоксидантів на морфологічні і біохімічні показники
    крові інтактних курчат



    130




    3.2.4. Вплив нітратів на рівень електролітів у сироватці крові курчат


    142




    3.2.5. Активність ферментів у крові курчат при наявності в кормі
    нітратів



    145




    3.2.6. Вплив антиоксидантів на активність ферментів крові курчат
    при нітратно-нітритному токсикозі



    154




    3.2.7. Вплив антиоксидантів на активність ферментів крові
    інтактних курчат



    159




    3.2.8. Вплив аскорбінової кислоти, метіоніну та фенарону на
    антиоксидну систему печінки при нітратно-нітритному
    токсикозі




    164




    3.2.9. Гістоморфологічні та електронно-мікроскопічні зміни у
    внутрішніх органах курчат при хронічному нітратно-
    нітритному токсикозі



    174




    3.2.10. Вплив нітратів на систему імунітету


    184




    3.2.11. Вплив нітратів на напруженість поствакцинального імунітету


    188




    3.2.12. Вплив антиоксидантів на імунну систему інтактних курчат


    195




    3.2.13. Вивчення профілактичної дії Метіфену” при нітратно-
    нітритному токсикозі курчат


    204





    Розділ 4







    Аналіз і узагальнення результатів досліджень


    213




    Висновки


    295




    Практичні рекомендації


    298




    Список використаних джерел літератури


    300




    Додатки


    361








    Перелік умовних скорочень

    АлАТ аланін-амінотрансфераза
    АсАТ аспартат-амінотрансфераза
    АсАТ/АлАТ коефіцієнт де Рітіса
    БАСК бактерицидна активність сироватки крові
    ДНДКІВПіКД Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок
    ІgМ, ІgG, ІgА імуноглобуліни класів М, G, А.
    КФ кисла фосфатаза
    КФК креатинфосфокіназа
    ЛФ лужна фосфатаза
    ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові
    ЛНАВМ Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького.
    ЛД летальна доза
    МДР максимально допустимий рівень
    МДД максимально допустима доза
    MtHb метгемоглобін
    НА нормальні антитіла
    NАD нікотинамідаденіндинуклеотид
    NАDP нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат
    РБТЛ реакція бластотрансформації лейкоцитів
    ФАЛ фагоцитарна активність лейкоцитів
    ФГА фітогемоглобуліни
    pрм pars pro mille ‰
    M.m. маса тіла








    Вступ

    Актуальність теми. Одним із головних завдань ветеринарної токсикології було і залишається вивчення біологічної дії антропогенних речовин, що забруднюють навколишнє середовище та є факторами ризику виникнення різної патології. Мета таких досліджень полягає у прогнозуванні вірогідності тих чи інших патологічних станів та у розробленні адекватних заходів щодо їх запобігання.
    Токсичні ураження тварин різними хімічними речовинами стали важливою проблемою в гуманній і ветеринарній медицині. внаслідок хімізації промисловості та сільського господарства, а також застосування біологічних стимуляторів у тваринництві виникла реальна загроза накопичення токсикантів у навколишньому середовищі та отруєння ними сільськогосподарських тварин і птиці. Слід відзначити, що бувають випадки комбінованої дії хімічних речовин на організм, що ускладнює перебіг токсикозів.
    Поміж речовин, що забруднюють довкілля, за обсягом застосування азотні добрива займають перше місце. Виділяють наступні антропогенні джерела нітратів: аграрні (мінеральні та органічні добрива); індустріальні (відходи промислового виробництва і стічні води); комунально-побутові. Негативна роль кожного з цих джерел у різних регіонах країни неоднакова. Це залежить від природних умов, співвідношення розвитку аграрного і промислового секторів та інтенсивності і масштабів виробництва.
    Надмірне накопичення азотовмісних речовин у навколишньому середовищі призводить до підвищення вмісту нітратів у ґрунтах, водах і кормових рослинах і, як наслідок, збільшується надходження їх в організм тварин.
    В Україні виробництво і застосування азотних добрив постійно збільшується, тому зберігається тенденція ускладнення екологічної обстановки та зростає актуальність дослідження питань, пов’язаних з екологічною безпекою. При внесенні у ґрунти великої кількості азотних добрив нітрати накопичуються у рослинах понад максимально допустимий рівень. Згодовування таких кормів тваринам і птиці призводить до отруєнь, зниження продуктивності, погіршення санітарної якості продукції, розладів відтворної здатності тварин, народження нежиттєздатного приплоду та загибелі поголів’я. У птиці, крім того, погіршується несучість та виводимість курчат.
    Забруднення навколишнього середовища нітратами і нітритами та їхній негативний вплив на організм тварин роблять проблему вивчення механізму їх токсичної дії при роздільному та комбінованому застосуванні особливо актуальною, що має велике теоретичне та практичне значення.
    Вивченню проблеми отруєння тварин нітратами присвячена значна кількість наукових робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників. У нашій країні найбільш фундаментальні дослідження проведені Г.О.Хмельницьким [1], З.П.Скородинським [2], Д.Ф.Гуфрієм [3]. Вони є засновниками наукових напрямків із вивчення нітратно-нітритної проблеми. Зібрано значний експериментальний і практичний матеріал та сформульовано основні теоретичні передумови про токсичний вплив нітратів і нітритів на організм сільськогосподарських тварин. На основі фактичного матеріалу розроблені Методичні рекомендації з профілактики, діагностики та лікування тварин при отруєнні нітратами і нітритами” [4].
    Проте, механізм токсичної дії нітратів і нітритів на організм сільськогосподарської птиці досі вивчено недостатньо. Кількість наукових праць, присвячених даній темі, невелика [5-11]. Зауважимо, що вони не дають цілісного уявлення про проблему, не встановлено параметри хронічної токсичності, мало вивчені біохімічні механізми нітратних токсикозів, а також токсикокінетика та токсикодинаміка нітратів і нітритів в організмі птиці. Недостатньо з’ясована мутагенна та канцерогенна дія нітратів, що за останні роки викликає особливу тривогу у гігієністів різних країн світу.
    В реальних умовах, чи то у глобальному, регіональному або локаль-ному масштабах, потенційні токсиканти, в тому числі і нітрати, можуть виявляти комбіновану, поєднану або комплексну дії як на людей, так і тварин. Неврахування цієї важливої обставини спричиняє небезпеку, яка виникає внаслідок необ’єктивної оцінки фактичної дії токсикантів. Це вимагає проведення додаткових досліджень і становить їх актуальність.
    Серед невирішених досі проблем слід відзначити недостатнє вивчення закономірностей поєднаної дії різних токсикантів на організм тварин. Виникає потреба вдосконалення методики гігієнічного нормування забруд-нення з урахуванням нових знань, передусім у галузі дослідження імуносупресивних властивостей токсикантів та вивчення віддаленого їх впливу на організм тварин. Зокрема досі, при гігієнічній регламентації чинників довкілля, враховувалася лише токсична дія антропогенних речовин, що забруднюють навколишнє середовище, у той час як імуносупресивний ефект, як один із аспектів імунотоксичності хімічних речовин, практично не брався до уваги.
    У практиці ветеринарної медицини є нагальна потреба у проведенні додаткових досліджень щодо вивчення патогенезу гострих і хронічних токсикозів у птиці. Адже ядерні еритроцити птиці, на відміну від без’ядерних у тварин, мають свою специфіку реагування на метгемоглобін основний патогенетичний чинник розвитку нітратного токсикозу. Не менш важливим, у патогенетичному аспекті, є вивчення дії нітратів і нітритів на репродуктивну функцію тварин, антитоксичний стан печінки та метаболізм вітамінів.
    Досі недостатньо вивчена токсична дія нітратів при хронічному токсикозі. Як відзначає Г.О.Хмельницький [1], гострі отруєння, хоча із запізненням, діагностуються порівняно легко, а хронічні токсикози, особливо у жуйних тварин, часто проходять під іншими діагнозами. Реальну небезпеку для ветеринарної медицини становлять хронічні токсикози птиці. У кормах для курей часто є високий рівень нітратів, які знижують санітарну та біологічну якість продукції, погіршують інкубаційні властивості яєць, а у великих дозах спричиняють масові отруєння і загибель.
    У літературі є повідомлення, що під впливом токсикантів суттєвих змін зазнають показники імунної системи організму. Згідно з сучасними уявленнями імунна система захисту організму та монооксигеназна система мікросом печінки функціонально тісно пов’язані і перебувають у реципрокних взаємовідносинах стимуляція імунітету супроводжується зниженням рівня окиснення токсикантів, індукція ж печінкових мікрооксигеназ призводить до депресії імунітету [205].
    Нітрити та нітрати не належать до безпосередніх гепатотоксичних отрут, проте вплив продуктів метгемоглобіноутворення на оксидаційні процеси і ферментивну систему печінки встановлено в численних експери-ментальних дослідженнях, а тому не виключається опосередкований вплив нітратів на імунну систему організму. Однак, в літературі є лише окремі повідомлення про вплив нітратів на імунну систему телят [227-228], але відсутні такі дані про птицю.
    Основним патогенетичним аспектом нітратно-нітритного токсикозу є утворення метгемоглобіну крові й виникаюча за цих умов тканинна гіпоксія. Якщо до 60-х років основною небезпекою надмірного рівня нітратів у продуктах рільництва та у воді для людей і в кормах для тварин вважалася метгемоглобінемія, то останнім часом велика кількість гігієністів основною небезпекою вважає утворення канцерогенних речовин нітрозамінів і нітрозамідів. Останні можуть синтезуватися практично із будь-яких азотовмісних продуктів у шлунку та кишечнику і спричиняти виникнення ракових уражень [477].
    У літературі наявні повідомлення, що при високому вмісті нітратів у воді кількість захворювань на рак шлунка і дванадцятипалої кишки у людей значно більша за середні статистичні дані щодо захворювання [12-13].
    Отже, врахувавши викладене вище, стає зрозумілим, що проведення досліджень саме в такому плані є актуальним. Згідно з повідомленнями в іноземній літературі ці питання мало вивчені, а в Україні розробляються так широко вперше і мають важливе теоретичне значення для науки та практичне значення для ветеринарної медицини у плані збереження поголів’я тварин і птиці та отримання від них продукції високої санітарної якості.
    Зв’язок роботи з науковими програмами. Представлена наукова праця це окремий розділ комплексної теми кафедри фармакології та токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Дослідження механізмів патогенезу розладів гідролітично-транспортної функції травної системи у худоби за дії техногенних факторів та розробки ефективних способів зменшення їх негативної дії на продукти і здоров’я тварин” (номер державної реєстрації 0102U001339).
    У дисертації представлено результати експериментальних досліджень, проведених на курчатах, із вивчення впливу нітратів у субтоксичних дозах на морфологічні і біохімічні показники крові, білоксинтезуючу, дезінтокси-каційну і окиснювальну функції печінки та стан імунної системи. Досліджено гепатопротекторну дію антиоксидантів аскорбінової кислоти, метіоніну, фенарону та Метіфену” при наявності в кормі нітратів у субтоксичних дозах.
    Мета і задачі досліджень. Метою проведених досліджень було вивчити отруєння курей нітратами і встановити їх вплив на морфологічні і біохімічні показники крові та імунну систему при хронічному токсикозі, з’ясувати особливості метаболічних порушень у курчат при наявності у кормах і питній воді нітратів та розробити практичні рекомендації щодо застосування антиоксидантів для зниження токсичної дії нітратів на організм птиці.
    Для досягнення поставленої мети у модельних дослідах на щурах та в експериментах на курчатах при хронічному нітратно-нітритному токсикозі необхідно було вирішити наступні завдання:
    - вивчити механізм розвитку нітратно-нітритного токсикозу;
    - дослідити морфологічні і біохімічні зміни у крові та встановити гістологічну та електронно-мікроскопічну структуру внутрішніх органів;
    - встановити мутагенну дію нітратів і нітритів;
    - вивчити білоксинтезуючу, дезінтоксикаційну, антиоксидну функ-ції печінки;
    - провести дослідження стану імунної системи та вивчити вплив нітратів на напруженість поствакцинального імунітету;
    - обґрунтувати можливість використання антиоксидантів як гепатопротекторних засобів;
    - вивчити дезінтоксикаційні засоби при наявності у кормах нітратів у субтоксичних дозах;
    - науково обґрунтувати доцільність використання аскорбінової кислоти, фенарону, метіоніну та Метіфену” для корекції морфологічних і біохімічних показників крові та стану імунної системи при нітратно-нітритному токсикозі.
    Об’єкт досліджень. Хронічний нітратно-нітритний токсикоз курчат, імунний статус організму курчат, дезінтоксикаційні засоби, антиоксиданти.
    Предмет досліджень. Курчата, білі щурі, кров, сироватка крові, внутрішні органи, ферменти, електроліти, антиоксиданти.
    Методи досліджень. Фармакологічні, токсикологічні, біохімічні і серологічні дослідження крові, генетичні, гістологічні, електронно-мікроскопічні та математичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Уперше науково обґрун-товано, розкрито й узагальнено нові аспекти патогенезу нітратно-нітритного токсикозу у курей.
    Сформульовано теоретичні основи токсикодинаміки нітратів в організ-мі курчат при хронічному токсикозі та встановлено гепатопротекторну дію антиоксидантів (аскорбінової кислоти, фенарону і метіоніну). Отримано нові дані стосовно дії нітратів у субтоксичних дозах на морфологічні показники крові, рівень електролітів і активність ферментів у сироватці крові. Вивчено вплив нітратів на білоксинтезуючу, дезінтоксикаційну та антиоксидну функції печінки. За динамікою біохімічних показників крові, активністю ферментів у сироватці крові та оцінкою електронно-мікроскопічної структури тканин печінки встановлено, що у патогенезі нітратно-нітритного токсикозу, поряд із метгемоглобіноутворенням, вирішальну роль, на рівні клітини, відіграють процеси вільнорадикального окиснення фосфоліпідів біологічних мембран клітин із наступним розвитком окиснювального стресу. Висунуто і обґрунтовано положення про участь імунних механізмів у підтриманні хімічного гомеостазу в організмі курчат при нітратно-нітритному токсикозі. Досліджено вплив нітратів на імунну систему встановлено пригнічення клітинного, гуморального імунітетів і ослаблення поствакцинальної імунної відповіді при наявності в кормі нітратів понад максимально допустимий рівень.
    За показниками метафазного аналізу клітин кісткового мозку та за кількістю еритроцитів з мікроядрами, у дослідах на щурах встановлено мутагенну дію нітратів. Представлено схему токсикодинаміки при отруєнні нітратами.
    Запропоновано ефективні методи корекції гомеостазу та встановлено гепатопротекторну дію антиоксидантів аскорбінової кислоти, фенарону та метіоніну при хронічному нітратно-нітритному токсикозі.
    Викладені в дисертації наукові положення розкривають нові аспекти патогенезу нітратно-нітритних отруєнь і визначають передумови теоретич-ного обґрунтування та практичного застосування антиоксидантів для їх профілактики.
    Наукова новизна отриманих результатів підтверджена позитивним рішенням щодо видачі деклараційного патенту на винахід Спосіб профілактики токсичної дії нітратів корму і корекції обміну речовин у курей-бройлерів” (№2004604928 від 22 червня 2004 р.).
    Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дали можливість поглибити уявлення про патогенетичні механізми токсичного ураження курей нітратами та розробити ефективні методи корекції порушень, які виникають при нітратно-нітритній патології. Комплексна оцінка інтенсивності наслідків ендогенної інтоксикації дає змогу всебічно оцінити ступінь ураження організму та вибрати способи профілактики токсикозу.
    На основі проведених досліджень з вивчення хронічної дії нітратів на організм курей визначені теоретичні аспекти та розроблені практичні методи застосування аскорбінової кислоти, фенарону і метіоніну для профілактики розвитку токсикозу при наявності у кормі нітратів у дозах понад МДР.
    Окремі положення дисертаційної роботи увійшли до Методичних рекомендацій з профілактики, діагностики та лікування тварин при отруєнні нітратами і нітритами”, затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (2000 р.). Отримані результати досліджень були основою для розробки та затвердження Технічних умов України (ТУ-У 24.4.-31003546-001-2004) на препарат Метіфен” та Настанови щодо його застосування (2004 р.).
    Спеціалісти ветеринарної медицини західних областей України для запобігання нітратно-нітритних токсикозів у курей застосовують аскорбінову кислоту, фенарон і метіонін за розробленим нами методом та запропо-нований препарат Метіфен”.
    При наявності в кормах для птиці нітратів у кількостях понад максимально допустимий рівень, для профілактики токсикозу до корму додають антиоксиданти з розрахунку на 1 т: аскорбінової кислоти 50 г, метіоніну 80 г, фенарону 200 г або Метіфену” 280 г. антиоксиданти можна включати до мінерально-вітамінних преміксів. Вони захищають жири корму та жиророзчинні вітаміни від окиснення та підвищують несучість курей.
    Особистий внесок здобувача. Полягає у самостійному розробленні методичних підходів до вирішення поставленої задачі. Створено модельні досліди на білих щурах з вивчення мутагенної дії нітратів і нітритів. Вивчено біохімічні і морфологічні зміни крові курчат при хронічному токсикозі. Проведено пошук та аналіз джерел літератури з питань нітратно-нітритних токсикозів. Проведено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, сформульовано висновки та пропозиції для практики. Разом із науковим консультантом визначено тему дисертаційної роботи та визначено головні напрямки досліджень.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведених досліджень доповідалися і отримали схвалення на щорічних наукових звітах і конференціях викладацького складу й аспірантів ЛНАВМ імені С.З.Ґжицького (1995-2004 рр.); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 50-річчю заснування зооінженерного факультету ЛДАВМ (Львів, 1999 р.); Першому національному з’їзді фармакологів України Сучасні проблеми фармакології”, (Київ, 1995 р.); І-ІІ Науково-практичних конференціях Неінфекційна патологія тварин” (Біла Церква, 1995, 1998 рр.); І-ІІ Всеукраїнських науково-методичних конференціях ветеринарних фармакологів і токсикологів (Київ, 1998, 2003 рр.); І, ІІ, ІІІ Міжнародних симпозіумах Україна-Австрія” (Львів, 1996 р.; Відень, 2000 р.; Чернівці, 2002 р.); Міжнародній науковій конференції до 100-річчя ЛДАВМ імені С.З.Ґжицького (Львів, 2000 р.); Науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю заснування Харківського зооветеринарного інституту Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (Харків, 2001 р.); Науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. Склярова Я.п., Медичний університет імені Д.Галицького (Львів, 2001р.); Науково-практичній конференції До 75-річчя зооінженерного факультету Полтавської державної аграрної академії” (Полтава, 2002 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин” (Київ, 2002 р.); VІІІ Українському біохімічному з’їзді (Чернівці, 2002 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Молоді вчені майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (суми, 2004 р.); V Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (Алушта, 2004 р.).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 29 наукових статей, з яких 21 публікація у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; видано методичні рекомендації, навчальний посібник з ветеринарних препаратів, технічні умови і настанову на препарат Метіфен” та отримано позитивне рішення щодо видачі деклараційного патенту на винахід.
  • Список литературы:
  • Висновки

    1. У дисертації представлено науково-теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення поставленого завдання, що полягає у з’ясуванні особливостей токсикодинаміки та стану захисних систем печінки при хронічному нітратно-нітритному токсикозі курей. Підтверджено провідну роль метгемоглобіноутворення та розкрито нові наукові аспекти токсикозу, які проявляються посиленням вільнорадикальних процесів окиснення ліпідів та пригніченням антиоксидної функції печінки, що призводить до окиснювального стресу. розв’язання поставленої проблеми здійснено шляхом вивчення морфологічних і біохімічних показників крові, дослідження гістологічної і електронно-мікроскопічної структури внутрішніх органів, встановлення білоксинтезуючої, дезінтоксикаційної і антиоксидної функцій печінки та визначення стану імунної системи. Вперше встановлено корегуючий вплив аскорбінової кислоти, метіоніну, фенарону та Метіфену” на морфологічні і біохімічні показники крові курей при наявності в кормах високого рівня нітратів. Запропоновано застосування вказаних антиоксидантів для корекції гомеостазу та профілактики нітратно-нітритного токсикозу.
    2. За наявності в кормах курчат допустимої добової дози нітратів (0,4 г/кг маси тіла) впродовж 30 діб вірогідних змін морфологічних і біохімічних показників крові не встановлено. Це вказує на стабільність метаболічних процесів в організмі.
    3. За тривалого експериментального нітратного навантаження (0,8 г/кг маси тіла) в організмі курчат встановлені зміни біохімічних та морфологічних показників крові, збільшення кількості еритроцитів та підвищення рівня гемоглобіну, високу активність ферментів фосфорилювання і переамінування, які вказують на порушення гомеостазу, що виникають на тлі захисної реакції організму на надмірну кількість нітратів та включення компенсаторно-пристосувальних механізмів.
    4. За наявності у кормах нітратів у кількості, вдвічі більшій за добову допустиму дозу, на 9% зменшується кількість еритроцитів та на 13% знижується рівень гемоглобіну, у сироватці крові підвищується активність ферментів окиснення (лактатдегідрогенази на 7-11%), фосфорилювання (лужної фосфатази на 13%; креатинфосфокінази на 33%) і переамінування (АсАТ і АлАТ, відповідно, на 19 % і 30%) та на 9-11% знижується синтез білка в печінці.
    5. За тривалого надходження до організму курчат нітратів у субтоксичній дозі (1,6 г/кг м.т.) настає скритий нітратно-нітритний токсикоз. Він розвивається в два етапи. На першому - відбувається посилене метгемоглобіноуворення. Максимальний рівень метгемоглобіну досягає 29%. На другому етапі продукти метгемоглобіноутворення − агресивні форми кисню (NO2, НО2, НО, О2) спричиняють перекисне окиснення ліпідів. За цих умов утворюється надмірна кількість ендогенних перекисів жирних кислот (75-90%), які знижують антиоксидний захист печінки, що призводить до окиснювального стресу, рівень гідроперекисів ліпідів підвищується на 90%, а швидкість перекисного окиснення ліпідів зменшується на 31%. Вони спричиняють деструкцію біологічних мембран гепатоцитів та еритроцитів, що супроводжується вивільненням у кров АлАТ, АсАТ, ЛФ та на 9-11% знижується білоксинтезуюча функція печінки. Високу активність ферментів на тлі гіпопротеїнемії слід вважати тестом ранньої діагностики нітратно-нітритного токсикозу у курей.
    6. За токсичної дії нітратів порушується інтрацелюлярний гомеостаз, внаслідок чого у сироватці крові на 26 % підвищується концентрація кальцію. Посилений його вихід з ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів через мембрани, деструковані агресивними формами кисню, зумовлює активацію кальцій-залежних фосфатаз. Інтенсивне виведення з організму хлору (26%) та зниження рівня фосфору (45%) свідчить про посилену утилізацію їх у процесах фосфорилювання та тканинного дихання.
    7. За нітратно-нітритного токсикозу встановлено зниження у сироватці крові рівня загального білка на 11% і альбумінів на 20%, що є результатом пригнічення білоксинтезуючої функції печінки (підтверджено електронно-мікроскопічними дослідженнями) та посиленої утилізації альбумінів для пластичних процесів (на що вказує висока активність амінотрансфераз і фосфатаз у сироватці крові).
    8. Нітрити не виявляють прямої гепатотоксичної дії, але опосередковано, внаслідок переокиснення фосфоліпідів біологічних мембран клітин продуктами метгемоглобіноутворення, пригнічують білоксинтезуючу та знижують дезінтоксикаційну функції печінки. При нітратно-нітритному токсикозі у сироватці крові на 75 % збільшується рівень гідроперекисів ліпідів, підвищується активність глутатіонпероксидази і каталази; відповідно, на 17 % і 79 % та на 15 % збільшується швидкість перекисного окиснення ліпідів, що є результатом токсичного ураження печінки та зниження її антиоксидної функції.
    9. При гістологічних дослідженнях у печінці курчат за токсичної дії нітратів встановлено розлади мікроциркуляції крові, білкову дистрофію і вакуолізацію гранулярної ендоплазматичної сітки та деструкцію мітохондрій гепатоцитів. У нирках настає зернисте переродження епітелію видільних канальців.
    10. У дослідах на щурах за кількістю еритроцитів з мікроядрами встановлено, що нітрит натрію в дозі ½ ЛД50 за умови гострого досліду проявляє мутагенну дію. У дозі 1/5 ЛД50 мутагенної дії нітратів не виявлено. У хронічному експерименті нітрат натрію діє мутагенно лише у субтоксичній дозі (1,6 г NО3- /кг м.т.) і сприяє збільшенню кількості хромосомних та хроматидних аберацій у клітинах кісткового мозку на 5-7%.
    11. Нітрати у кількості, вдвічі більшій за МДР у кормах, пригнічують систему імунітету. Вони знижують бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові, відповідно, на 20 % і 8 %, зменшують фагоцитарну активність лейкоцитів на 13 %. При цьому знижується неспецифічна резистентність організму та зменшується напруженість поствакцинального імунітету (титр антигемаглютинінів на 15-18%, титр антитіл на 8-17%). Імуносупресивна дія нітратів і нітритів є наслідком окиснювального стресу, токсичної дії продуктів метгемоглобінутворення та зниження білоксинтезуючої функції печінки.
    12. Антиоксиданти (аскорбінова кислота, метіонін, фенарон і Метіфен”) при нітратно-нітритному токсикозі проявляють гепатопротекторну дію. Вони нормалізують розлади гомеостазу, підвищують неспецифічну резистентність організму, стабілізують цитоплазматичні мембрани та підвищують стан гуморального і клітинного імунітетів, сприяють посиленню активності комплементу та здатності нейтрофілів до фагоцитозу. Гепатопротекторна дія антиоксидантів зумовлена нормалізацією процесів перекисного окиснення ліпідів, сповільненням процесів утворення активних вільнорадикальних сполук, що запобігає розвитку окиснювального стресу.
    13. При наявності в кормі нітратів понад максимально допустимий рівень для профілактики токсикозу необхідно до корму додавати аскорбінову кислоту в дозі 50 мг/кг, метіонін 80 мг/кг, фенарон 200 мг/кг або Метіфен” 280 мг/кг.

    Практичні рекомендації

    1. Методичні рекомендації з профілактики, діагностики та лікування тварин при отруєнні нітратами // Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України 4 грудня 2000р. Харків, 2001. 58 с.
    2. Технічні умови України ТУ У 24.4-31003546-001-2004 Метіфен” // Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України. Термін введення в дію із 2004. 10 с.
    3. Настанова по застосуванню препарату Метіфен” / Затверджена Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок. Львів, 2004. 2 с.
    4. Довідник сучасних лікарських препаратів для практики ветеринарної медицини. Львів, 2002. 239 с.
    5. Розроблені методичні рекомендації та нормативні документи рекомендується включити до курсів ”Ветеринарна фармакологія” і Ветеринарна токсикологія” для студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації за спеціальністю Ветеринарна медицина”.







    СПИСОК використаних джерел літератури

    1. Хмельницкий Г.А. Терапия животных при отравлениях. - К.: Колос, 1990. - С. 202-237.
    2. Скородинский З.П., Олейник З.Г. Нитраты и нитриты в кормлении животных // Сельское хозяйство за рубежом.- 1974.- № 5. - С. 16-18.
    3. Гуфрій Д.Ф. Роль шлунково-кишкового тракту молодняка великої рогатої худоби у патогенезі нітратно-нітритного токсикозу: Автореф. дис д-ра вет. наук: 03.00.13; 16.00.04 / Львівська академія ветери-нарної медицини ім. С.З.Ґжицького. - Львів, 1997. - 27 с.
    4. Методичні рекомендації з профілактики, діагностики та лікування тварин при отруєнні нітратами і нітритами. - Харків, 2001. - 58 с.
    5. Малинин А.А., Волощенко В.В. К вопросу о токсическом действии нитратов на организм кур // Тез. докл. Респ. конф. Проблемы нитратов в животноводстве ветеринарии”. - К., 1990. - С. 27.
    6. Скородинский З.П., Пинчук В.Ф., Ливчак Н.М. Влияние нитрата натрия на биохимические показатели крови кур в условиях промышленного содержания // Сб. научн. тр. УСХА Меры борьбы с болезнями с.-х. животных и птиц в животноводческих комплексах”. - К., 1983. - С. 26-29.
    7. Волощенко В.В. Влияние нитратов на организм сельскохозяйственной птицы: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.04 / Институт экспери-ментальной и клинической ветеринарной медицины. - Харьков, 1992. - 19 с.
    8. Азоркина С.Е. Параметры токсичности нитратов для уток. - М., 1989. - Деп. во ВНИИТЭИ Агропром. 18.12.89. - № 21. - С. - 90.
    9. Czarnowski F., Musielak B. Obserwacja nad тoksycznoscia azotonow i azotynow dla broilerow // Med.weter. - 1973. - Vol. 29, № 10. - P. 617-619.
    10. Atef M., Abo-Norage M.A., Hanafy M.S. Some pharmacotoxicological aspects of nitrate and nitrite in chicks // Egyptian Jornal of Comparative Patology and Clinical Patology. - 1990. - Vol. 3, № 2. - Р. 387-398.
    11. Atef M., Abo-Norage M.A., Hanafy M.S. Pharmacotoxicological aspects of nitrate and nitrite in domestic folws // British Poultry Science. - 1991. - Vol. 32, № 2. - Р. 399-404.
    12. Нитраты / Под общ. ред. Н.Ф.Измерова - М.: Центр международных проектов ГКНТ, 1993. - С. 22-47.
    13. Poulsen E. Use of nitrates and nitrites as food additives in Nordic countries // Oncology. - 1980. - Vol. 37. - P. 299-301.
    14. Bruning C.S., Kaneene J.B., Bloyd J.M. Associations between drinking water nitrate and the productivity and health of farrowing swine // Preventive veterinary medicine. - 1996. - Vol. 26, № 1. - P. 33-46.
    15. Zaghini G., Gzamenzi A., Lambertini L. Quality of drinking water used in animal production // Obieftiri Documenti Veterinari. - 1994. - Vol. 15, № 12. - P. 45-51.
    16. Sorensen M.T., Jensen B.B., Poulsen H.D. Nitrate and pig manure in drinking water to early weaned piglets and growing pig // Livestoc Production Science. - 1994. - Vol. 39, № 2. - P. 223-227.
    17. Yeruham I., Shlosberg A., Hanji V. Nitrate toxicosis in beef and dairy cattle herds due to contamination of drinking water and whey // Veterinary and Human Toxicology. - 1997. - Vol. 39, № 5 - P. 296-302.
    18. Birkbreier E. Evaluation of knowledge concerning the nitrate-nitrite loading of liverstock to derive tolerable concentration in drinking water // Tierartlich Hochsschule. - Hannover, 1991. - 259 p.
    19. Cirizzle J.N., Armbrust T.A., Gryan M.R. Water quality: the effect of water nitrate and bacteria on broiler breeder performance // Journal of Applied Poultry Research. - 1987. - Vol. 6, № 1. - P. 56-63.
    20. Hayford B.L., Sublene J.E., Herrmann S.J. Distribution of chironomids (Diptera: Chironomidae) and ceratopogonids (Diptera: Ceratopogonidae) along a Colorado thermal spring effluent // Biodiversity of aquatic insects and other invertebrales in springs // Journal of the Kansas Entomological Society. - 1995. - Vol. 68, № 2. - P. 77-92.
    21. Massara F., Pagalianiti S., Valentia A.V. Quality of drinking water for cattle. Microbiological aspects // Mondo del Latte. - 1998. - Vol. 52, № 6. - P. 440-446.
    22. Влияние сельскохозяйственных и природных факторов на загрязнение грунтовых и поверхностных вод нитратами, нитритами и аммиаком / И.А.Велдре, А.Р.Итра, С.А.Карлова, Л.О. Зовицкая // Тез. докл. Респ. симп. Минеральные удобрения и качество пищевых продуктов”. - Таллин, 1980. - С. 30-33.
    23. Dasselin O., Kammerer M., Lacourt A. The quality of drinking water for daily cows: a study of the land atille et vilaine // Bull.des G.T.V. - 1999. - Vol. 31. - P. 61-70.
    24. Dagoglu G., Bildik A., Aksoy A. Nitrate and nitrite levels in water in the Van region // Saglik Bilimleri Dergisi. - 1995. - Vol. 9, № 2. - P. 240-244.
    25. Camargo I.F., Ward I.K. Nitrate toxicity to aquatic life a proposal of safe concentrations for two species of Neavctic freshwater in vertebrates // Chemosphere. - 1995. - Vol. 31, № 5. - P. 3211-3216.
    26. Hecnar S.I. Acute and chronic toxicity of ammonium nitrate fertilzer to amphibians from southern Ontario // Environment Toxicology and Chemistry. - 1995. - Vol. 14, № 12. - P. 2131-2132.
    27. Barton T.L. Relevance of water quality to broiler and turkey performance // Poultry science. - 1996. - Vol. 75, № 7. - P. 854-856.
    28. Yavur H., Kaya S., Akar F. Nitrate and nitrite levels in well water used by animal as drinking water // Veteriner. Facultesi Pergisi Ankara Unisersitesi. - 1993. - Vol. 40, № 1. - P. 16-22.
    29. Мусієнко М.Т. До проблеми одержання молока з мінімальним вмістом нітратів // Науковий вісник Національного аграрного університету. - K., 2000. - № 28. - С. 398-401.
    30. Water quality III: the effect of water nitrate and bacteria on broiler breeder performance / J.M.Girizzie, I.A.Armstbrust, M.A.Bryan, A.M.Saxton // Jornal of Applied Poultry Research. - 1997. - Vol. 6, № 1. - P. 56-63.
    31. Yilmaz O., Sonal S., Ceylan S. Nitrate levels in drinking water samples from poultry farms in the Bursa region // Veteriner Fakultesi Uludag Universitesi. - 1993. - Vol. 12, № 3. - P. 20-23.
    32. Duellman W.E., Trueb L. Sensory ans visceral systems in biologie of amphibians // New York: Maceraw. - Hill, 1986. - P. 252-260.
    33. Stormer J., Jensen F.B., Kankin J.C. Uptake of nitrite, nitrate and bromide in rainbow trout, Oncorhynchus mykiss: effects on ionic balance // Canadian Journal of Fisheries and Aquatic Siences. - 1996. - № 53, № 9. - P. 1943-1950.
    34. Шакмуров М.М. Нітрати у водоймах для риб. Економічні і ветеринарні аспекти // Ветеринарія. - 1993. - № 7. - С. 44-48.
    35. Штих В.Е., Грицан Т.И. Нитраты и нитриты в прудах для рыб - разведения левобережной Украины // Тез. докл. Респ. конф. Пробл. нитратов в животноводстве и ветеринарии”. - К., 1990. - С. 22-23.
    36. Yeruham J., Shlosberg A., Hanjiv F. Nitrate toxicosis in beef and dairy cattle herds due contamination of drinking water and whey // Vet. and Human Toxicology. - 1997. - Vol. 39, № 5. - P. 296-301.
    37. Sarathchandra G., Albert A., Muralimanohar B. Borewell water nitrate toxicosis in cattle // Indian Veterinary Journal. - 1997. - Vol. 74, № 9. - P. 750-751.
    38. Gunning R.F. Nitrate poisoning in cattle // Cattle Practice. - 1995. - Vol. 3, № 3. - P. 243-245.
    39. Ellison R.S. Poisoning in ruminants grazing pasture and foodder crops // Survellance Wellington. - 1994. - Vol. 21, № 2. - P. 23-26.
    40. Strand Z., Persin M. Experimentalni intoxikace bazanitich kurat nitrary a nitrity v napajeci vode // Veter. Med. - 1983. - Vol. 28. - P. 541-547.
    41. Reddy M.R., Raiu M.V., Chawak M.M. Importance of water in poultry health // Poultry Adviser. - 1995. - Vol. 28, № 6. - P. 31-37.
    42. Sorensen M.T., Jensen B.B., Poulsen H.D. Nitrate and pig manure in drinking water to early weaned piglets and growing pigs // Livestock Production Sience. - 1994. - Vol. 39, № 2. - P. 223-227.
    43. Bruning C.S., Kaneene J.B., Miller R.A. The used epidemiological concepts and techniques to discern factors associated with the nitrate concentration of well water on swine farms in the USA // Science of the Total Envoronment. - 1994. - Vol. 153, № 1-2. - P. 85-96.
    44. Bruning C.S., Kaneene J.B., Lioyd J.W. Associations between drinking-water nitrate and the productivity and health of farrowing swine // Preventive Veterinary Medicine. - 1996. - Vol. 26, № 1. - P. 33-46.
    45. Roige M.B., Tapina M.O. The effects of plant and fundal toxins or rumen metabolism // Archiv de Med. Vet. - 1996. - Vol. 28, № 1. - P. 1-16.
    46. Тимошенкова Л.П., Перелыгин В.М. Гигиенические аспекты применения удобрений в сельськом хозяйстве // Химия в сельськом хозяйстве. - 1982. - № 3. - С. 14-15.
    47. Воронина Н.П. Гигиеническая оценка нитратов в почве по транслокации их в растениях // Гигиена и санит. - 1988. - № 1. - С. 39-41.
    48. Воронина М.В. Экосистемный подход к оценке токсичности нитратов и нитритов // Тез. докл. науч. конф. Эколог. пробл. фармакол. и токсикологии”. - Казань, 1990. - С. 19.
    49. Биелек П., Кудеяров В.Н. Соотношение нитратов и аммонийного азота в составе его усвояемых форм в почвах различного плодородия // Тез. докл. всесоюзн. конф. Эколог. пробл. накопл. нитратов в окружающей среде”. - Пущино, 1989. - С. 142.
    50. Габович Д.Д., Прикутина Л.С. Гигиенические аспекты применения минеральных удобрений // Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. - К.: Здоров’я, 1987. - С. 136-174.
    51. Санд Д. Образование ядовитых нитратов в кормовых культурах при избытке азотных удобрений в почве // Сел. хоз. за рубежом. - 1991. - № 5. - С. 38-40.
    52. Хмельницкий Г.А., Локтионов В.Н., Полоз Д.Д. // Ветеринарная токсикология. - М.: Агропромиздат, 1987. - С. 202-237.
    53. Guillard K., Pietrzyk S.W., Cassida K.A. Seasonal nitrogen and carbohydrate partitioning in forage brassicas // Agronomy Journal. - 1995. Vol. 87, № 3. - P. 562-569.
    54. Рубенчик Б.Л., Хмельницкий Г.А., Титкин Л.А.Образование канцеро-генных N-нитрозосоединений в кормах и организме крупного рогатого скота // Тез. докл. I Всес. симп. по экол. онкол. Канцерогены и экосистемы”. - К., 1986. - С. 48-50.
    55. LipinskyW. Health problems associated with Nitrites and Nitrosamines // Ambio. - 1976. - Vol. 2. - P. 67-72.
    56. Рубенчик Б.Л. Образование канцерогенов из соединений азота. - К.: Наукова думка, 1990. - 250 с.
    57. Engel R.E. Nitrates, nitrosamines and meat // J. Amer. Veter. Med. Asso. - 1977. - № 11. - P. 1157-1160.
    58. Shirley R.L. Nutritional and physiological effects of nitrates, nitrites and nitrosamines // Biol. Science. - 1975. - Vol. 25, № 12. - P. 789-794.
    59. Державин Л.М. Нитраты в растениеводческой продукции // Химизация сельского хозяйства. - 1988. - № 10. - С. 42-46.
    60. Блинова Л.С. Уровень нитратов и нитритов в крови коров при содержании их на культурных пастбищах // Бюл. ВИЭВ. - М., 1980. - № 38. - С. 70-72.
    61. Щеглов В.В., Пахунова Л.В. Влияние уровня нитратов в кормах на содержание метгемоглобина в крови высокопродуктивных коров // Химия в сельском хозяйстве. - 1981. - № 11. - С. 40-42.
    62. Войтабов В.Н. Влияние нитратов корма на овец // Зоотехния. - 1991. - № 1. - С. 37-38.
    63. Максаков В.Я., Шевцова Г.Н. Нитраты и кормление животных. - К.: Урожай, 1990. - 72 с.
    64. Korenekova B., Kottferova J., Korenek M. Sledovanie obsahu dusicnanov a duisitanov v objemovych krmivach // Veterinarstvi. - 1993. - Vol. 43, № 6. - P. 221-223.
    65. Bilal T., Ozpinar H. Effects of the performance of beef cattle ofttle nitrate level in their rations // Vet. Facult. Dergisi Istambul - 1994. - Vol. 20, № 2-3. - P. - 159-166.
    66. Yavuz H. Investigations into changes in the amounts of nitrates and nitrites in feeds and raw feed material prodused in Turkey and stored under various conditions // Veteriner Fakultesi Dergisi, Universitesi Ankara. - 1992. - Vol. 39, № 1-2. - P. 93-113.
    67. Yavuz H., Akar F., Akkaya R. Studies on the levels of nitrates, tannins and cyanides of importance for animal health and productivity in home-produced and imported feeds and feed components // Veteriner Mikrobiyoloji Dergisi. - 1997. - Vol. 9, № 1. - P. 57-88.
    68. Hrubec T.C., Robertson J.L., Smith S.A. Effects of ammonia and nitrate concertration on hematologic and serum biochemical profiles of hydrid striped bass (Monore chrysops X Monore saxatilis) // American Journal of Veterinary Research. - 1997. - Vol. 58, № 2. - P. 131-135.
    69. Mizukarmi Y., Kanbe M., Inami S. Changes in the nitrate content of millets and Sudan grass // Research Bulletin of the Aichi ken Agricultural Research Center. - 1997. - № 29. - P. 71-76.
    70. Pfister J.A., James L.F., Ralphs M.H. Nitrate intoxication of ruminant livestock // The ecology and economic impact of poisonous plants on livestock production. - 1988. - P. 233-259.
    71. Smith R.A., Suleiman A. Nitrate intoxication from large round bales // Vet. and Human Toxicology. - 1991. - Vol. 33, № 4. - P. 349-350.
    72. Bronicki M., Dembinski A. Poisoning of animal with nitrogen compounds // Zycie Weterynaryjne. - 1993. - Vol. 68, № 12. - P. 292-294.
    73. Janardhan A. Nitrate poisoning in cattle causes and cure // Livestock - Adviser. - 1994. - Vol. 19, № 9. - P. 3-5.
    74. Ellison R.S. Poisonings in ruminants grazing pasture and fodder crops // Survemans Wellington. - 1994. - Vol. 21, № 2. - P. 23-26.
    75. Garrigan M.I., Gardner J.A. Nitrate poisoning in cattle fed sudax // Austral.veter.J. - 1982. - Vol. 59, № 5. - P. 155-157.
    76. Robert W., Sprowls D. Summer nitrate poisoning caused by use of boled forage // Veterinary Outlook. - 1982. - № 69. - P. 44-46.
    77. Murphy S.A., Power E.P. Poisoning of dairy cows by a high nitrate concentration in Italian ryegrass // Irish Veterinary Journal. - 1995. - Vol. 48, № 11-12. - P. 395-397.
    78. Baghel R.P., Parasan G.C. Toxicants in livestock feed // VET-Mhow. - 1993. - Vol. 4, № 1. - P. 34-44.
    79. Brugere-Picoux J. Poisoning other than plant poisoning in sheep // Bulletin-des-G.T.V. 1994. - № 3. - P. 247-248.
    80. Мазуркевич А.Й., Хмельницкий Г.А., Карповский В.И. Особенности распределения ионов нитратов и нитритов в организме крупного рогатого скота при остром экспериментальном отравлении нитратами // Тез. докл. Межресп. научн.-техн. конф. Пробл. азот. метаболизма”. - Волгоград, 1990. - С. 13.
    81. Цыганенко О.И. Метаболизм нитратов в организме человека и животных при поступлении с питьевой водой и пищей // Гигиен. и санит. - 1989. - № 4. - С. 55-59.
    82. Lewicki J., Garwacki S., Wiechetek M. Nitrate and nitrite kinetics after sigle intravenous dosage in scheep // Small Ruminant Research - 1994. - Vol. 13, № 2. - P. 141-146.
    83. Lewicki J., Karlik W. Nitrate pharmacokinetics in goats // Proceeding of the 7th European Association for Veterinary Pharmacology and Toxicology International Congress, Madrid, Spanian, 6-10 July 1997 // Journal of Veterinary Pharmacology and Therapeutics. - 1997. - Vol. 20. - P. 286-287.
    84. Матар И.А. Влияние повышенных доз нитратов на воспроизводительную способность, молочную продуктивность и качество молока коров: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.04 / Московская ветеринарная академия. - М., 1986. - 15 с.
    85. Koudela K., Novakova E., Tomaskova P. Dynamica methemoglobinemie zajice polniho na chebsku // Folia Venatoria. - 1994. - № 22. - P. 113-124.
    86. Calamaкi L., Cappa V., Maianti M.G. Alimentarione della lattifere contieno alto tenore in nitratis: Efetti sullo stato di salute e sulle condizioni metaboliche delli animali // Atti. Soc. Ital. Sc. Veta. Faenza. - 1982. - Vol. 35. - P.539-540.
    87. Хмельницкий Г.А. Патогенез, диагностика, лечение и профилактика отравлений крупного рогатого скота карбамидом и нитратами: Автореф. дисд-ра вет. наук: 16.00.04 / Московская ветеринарная ака-демия. - М., 1987. - 32 с.
    88. Pouliquen H., Kammerer M. Evaluation de
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины