ФАРМАКО-ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ДІЇ ФЕНАРОНУ : ФАРМАКО-токсикологическая оценка ДЕЙСТВИЯ фенарона

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ФАРМАКО-ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ДІЇ ФЕНАРОНУ
  • Альтернативное название:
  • ФАРМАКО-токсикологическая оценка ДЕЙСТВИЯ фенарона
  • Кол-во страниц:
  • 156
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО ДОСЛІДНИЙ КОНТРОЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО ДОСЛІДНИЙ КОНТРОЛЬНИЙ
    ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК

    На правах рукопису

    УДК 619: 615.5 + 615.9 (043. 3/5)



    Н А З А Р
    Б О Г Д А Н І В А Н О В И Ч

    ФАРМАКО-ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ДІЇ
    ФЕНАРОНУ
    16.00.04 ветеринарна фармакологія та токсикологія

    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття вченого ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    ГУФРІЙ ДМИТРО ФЕДОРОВИЧ
    доктор ветеринарних наук,
    професор




    Львів 2002








    ЗМІСТ





    Вступ


    Актуальність теми


    6







    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами


    8







    Мета і задачі дослідження


    8







    Наукова новизна одержаних результатів


    8







    Практичне значення одержаних результатів


    9







    Особистий внесок здобувача


    9







    Апробація результатів дисертації


    9







    Публікації


    9







    Структура та обсяг дисертації.


    10




    Розділ 1


    Огляд літератури


    11




    1.1


    Особливості, чинники та наслідки окиснення кормів і кормових добавок



    11




    1.2


    Хімічні складники антиоксидантів


    24




    1.3


    Сучасні тлумачення дії антиоксидантів і токсикологічна оцінка деяких синтетичних антиоксидантів



    30




    1.4


    Підсумок.


    35




    Розділ 2


    Власні дослідження


    37




    2.1


    Матеріали і методи дослідження


    37




    2.2


    Результати експериментальних досліджень


    48




    2.2.1


    Розроблення нової форми препарату фенарон на основі фенозан кислоти



    48




    2.2.2


    Вивчення властивостей фенарону як антиоксиданту порівняно з існуючими антиоксидантами



    56




    2.2.3


    Токсичність фенарону в гострому досліді


    66




    2.2.4


    Хронічна токсичність фенарону в дослідах на лабораторних тваринах



    70




    2.2.5


    Результати досліджень хронічної токсичності в дослідах на курчатахбройлерах



    73




    2.2.6


    Результати патологоанатомічних досліджень у хронічному досліді на курчатахбройлерах



    78




    2.2.7


    Токсикогігієнічна оцінка м’яса курчатбройлерів, які отримували фенарон



    81




    2.2.8


    Вивчення віддалених наслідків у хронічному експерименті на білих щурах



    82




    2.2.8.1


    Визначення складу периферичної крові білих щурів при згодовуванні їм м´яса бройлерів



    82




    2.2.8.2


    Визначення показників обміну білків


    83




    2.2.8.3


    Визначення активності окремих ферментів крові білих щурів


    85




    2.2.8.4


    Дослідження активності гістаміну в крові щурів


    86




    2.2.8.5


    Встановлення реакції поведінки тварин у токсикологічних дослідженнях на тлі функціонального навантаження етиловим спиртом




    87




    2.2.8.6


    Вивчення репродуктивних функцій білих щурів за умов уведення фенарону



    88




    2.2.9


    Вплив фенарону на фізіологічний і біохімічний статус організму корів



    92




    2.2.10


    Вивчення впливу фенарону на фізіологічний стан та неспецифічну резистентність телят.



    104




    Розділ 3


    Аналіз і узагальнення результатів досліджень


    110







    Висновки


    123







    Практичні рекомендації


    124







    Список використаної літератури


    126







    Перелік умовних позначень
    1. АлАт аланінамінотрансфераза;
    2. АсАт аспартатамінотрансфераза;
    3. Віт. А вітамін ретинолацетат;
    4. Віт. Д вітамін ергокальциферол;
    5. Віт. Е вітамін токоферол;
    6. Віт. В4 вітамін холінхлорид;
    7. І.О. інтернаціональні одиниці;
    8. кг кілограм;
    9. Co кобальт;
    10. Сu мідь;
    11. ЗЦМ замінник цільного молока;
    12. LD50 середня летальна доза;
    13. LD100 100 % летальна доза;
    14. ЛФ лужна фосфатаза;
    15. мкг / г мікро грам / грам;
    16. Mn марганець;
    17. Mo молібден
    18. Мг макро грам;
    19. Ni нікель;
    20. нм нона метр;
    21. О.Р. основний раціон;
    22. рН показник водневих іонів;
    23. Pb свинець;
    24. СФ спектро-фотометр
    25. СПП сумарно пороговий показний;
    26. Sn олово;
    27. Sr стронцій
    28. ТУ У Технічні Умови України;.
    29. УФ промені ультра-фіолетові промені;
    30. ХЕ холінестераза;
    31. Cr хром;
    32. V ванадій;
    33. Zn цинк;
    34. Zr цирконій;
    35. УНДІЕВ Український науководослідний інститут експериментальної ветеринарії;








    ВСТУП
    Актуальність теми
    В Україні постійна увага приділяється ветеринарно-санітарному контролю, як за здоров’ям тварин і населення, так і за одержанням якісної сільськогосподарської продукції. Однак, складна екологічна ситуація на тлі такої ж економічної кризи призводить до того, що всі заходи, які застосовуються не дають бажаного результату. Як наслідок, на ринок надходять недоброякісні продукти харчування, виникають гострі токсикози у тварин і людей [48, 53, 173, 191].
    Забезпечення тварин біологічно активними кормовими добавками зводиться до оптимального задоволення фізіологічних потреб організму тварин, завдяки чому в них підтримується обмін речовин на високому рівні [106].
    За умов вивчення потреб тварин у комплексі біологічно активних речовин потрібно враховувати не тільки вміст мікро і макроелементів та вітамінів у кормах, але і їх якість [179, 183].
    Найбільш раціональним шляхом забезпечення кормовими ресурсами тварин є виробництво повноцінних кормів комбінованого складу. Підвищення поживності та біологічної повноцінності комбікормів досягається збагаченням їх біологічно активними добавками преміксами, білками, ферментними препаратами, кормовими дріжджами, жирами тощо [105]. Премікси однорідні порошкоподібні суміші вітамінів, амінокислот, мінеральних солей, наповнювачів, які призначені для збагачення комбікормів та кормових добавок і використовуються для годівлі сільськогосподарських тварин та птиці [10,141]. Ефект від застосування преміксів можливий лише тоді, коли є повна відповідність умісту введених інгредієнтів рецептурі. Однак, вступаючи у взаємодію з вітамінами, мікро- та макроелементи у складі преміксів викликають їх окиснення і руйнування [203]. Згідно з цими даними, вміст вітамінів: ретинолу, тіаміну, рибофлавіну, піридоксину, фолієвої кислоти значно зменшувався та їх активність знижується через п’ять місяців зберігання та становить у процентах до норми: вітаміну А 60, вітаміну В4 57-58, вітаміну Д 60-80 [90].
    Зауважимо, що явище синергізму чи антагонізму проявляється більшою, або меншою мірою залежно від співвідношення та взаємодії біологічно активних речовин і наявності антиоксидантів [145].
    Більшість антиоксидантів значно знижують розпадання вітамінів при зберіганні преміксів і позитивно впливають на обмін речовин в організмі тварин і птиці. Саме тому, вони застосовуються як стимулятори м’ясної та молочної продуктивності сільськогосподарських тварин і яйценосної функції у птиці [146].
    З метою забезпечення тварин вітамінами, значне місце відіграє їх стабілізація антиоксидантами у чистій формі, а також у суміші з іншими речовинами. Останнім часом відома відносно велика кількість антиоксидантів, однак, лише окремі із них застосовуються у тваринництві. Прикладом цього є те, що саме в малих дозах вони не проявляють стабілізуючої дії, а у великих призводять до збільшення вартості корму та підвищення токсичності. Крім цього, багато антиоксидантів в’язкі речовини, які погано перемішуються в кормосумішках. На сьогодні синтетичні антиоксиданти повинні мати високу антиокиснювальну дію в кормовій суміші, бути нетоксичними для тварин, не містити залишкових кількостей у тваринницькій продукції та бути дешевими до застосування. [17]. Досі в Україні не має жодного антиоксиданта, який повністю відповідав би цим вимогам. Саме тому даний аспект набуває особливої гостроти і актуальності в сучасних умовах. Властиво з цих міркувань, нами було приділено особливу увагу вивченню фармако-токсикологічної оцінки дії фенарону. Ці питання, за даними літератури, є маловивченими, а в Україні розробляються вперше. Дослідження фенарону має як теоретичне, так і практичне значення.



    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до державного завдання 085. 5 Н, № Держреєстрації UА 01002786 Р. За темою: ”Розробити методи контролю біологічно активних речовин в преміксах і комбікормах.”
    Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було вивчити фармако-токсикологічну дію фенарону на організм тварин та встановити оптимальні параметри антиоксидантної дії, розробити, вивчити дію і властивості, запропонувати для практики тваринництва та ветеринарної медицини новий антиоксидантний препарат Фенарон.
    Для досягнення поставленої мети в задачі дослідження входило вивчення таких питань:
    розробити нову форму антиоксидантного препарату;
    вивчити специфічну дію препарату порівняно з відомими антиоксидантами;
    установити токсичність нового препарату;
    дати токсикогігієнічну оцінку м’яса курчат-бройлерів, вирощених при застосуванні препарату фенарон;
    установити віддалені наслідки на лабораторних тваринах;
    вивчити вплив фенарону на фізіологічний і біохімічний статус організму корів.;
    вивчити вплив фенарону на фізіологічний стан та неспецифічну резистентність телят.

    Наукова новизна одержаних результатів.
    Уперше в Україні розроблено, досліджено специфічні властивості і дана фармакотоксикологічна оцінка дії фенарону на організм тварин. Вивчено стабілізуючі властивасті препарату на вітамін А в олійних розчинах, преміксах та жиру в м’ясо-кістковому борошні. Обгрунтовано дози введення препарату при застосуванні. Встановлено його токсичність і вивчено вплив нового антиоксиданту на організм лабораторних тварин, курей та великої рогатої худоби. Дослідженно дію фенарону на рівень важких металів в організмі дійних корів і підвищення неспецифічної резистентності телят молочників.
    Запропоновано антиоксидантний препарат фенарон для практики тваринництва та ветеринарної медицини.

    Практичне значення одержаних результатів.
    Результати досліджень використані при розробці авторського свідоцтва на винахід, патенту Росії, Технічних умов України та Настанови щодо застосування нового антиоксидантного препарату Фенарон [207, 208], а також при розробці ТУУ Премікси для сільськогосподарських тварин та птиці” № 46 15 135 96 [200] та Методичних вказівок щодо нормування кислотного та перекисного числа жиру в кормах”[193].

    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно. Дисертантом особисто здійснено всі дослідження. Їх аналіз, написання статей і дисертації під керівництвом наукового керівника.

    Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені в дисертації, доповідались і отримали схвалення на вченій раді ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок (1992 2002 р. р.), а також на науково-практичній конференції м. Біла-Церква 1995р., міжнародній науковопрактичній конференції м.Львів 1997р., науково-практичній конференції м.Львів 1999р., міжвідомчій тематичній науковій конференції м.Харків 1999р. та міжвідомчій тематичній науковій конференції м. Харків 2000 р.

    Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 8 наукових статей, ТУУ, патент, авторське свідоцтво, методичні рекомендації. Усі роботи опубліковані в фахових журналах.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: Вступ”, Огляд літератури”, Матеріали і методи досліджень”, Результати досліджень”, Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, Висновки”, Практичні рекомендації”, Список використаної літератури”
    ( 337 найменувавань, з них 116 іноземних), Додатки”.
    Дисертацію викладено на 123 cторінках машинописного тексту, вона ілюстрована 34 таблицями, 5 діаграмами, 13 рисунками та містить 11 додатків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації вперше запропоновано високоефективний антиоксидантний препарат фенарон безпечний для тварин і птиці, який пройшов апробацію і рекомендується нами для широкого використання в тваринництві та практиці ветеринарної медицини. На основі проведеної всебічної фармакологічної та токсикологічної оцінки препарату, встановлені оптимальні дози для тварин і птиці та для введення його в премікси, кісткове і м’ясо-кісткове борошно, які використовуються для годівлі тварин і птиці, що підтверджується наступним:
    1. У модельних дослідах із використанням вітаміну А вивчено антиоксидантні властивості фенозан-кислоти у комплексі із цеолітами різної кількості, отриманих їз трьох родовищ та зроблена оцінка їх дії, порівняно з відомими антиоксидантами (сантохіном, ділудіном, фенозан-кислотою). Встановлено найвищу протиокиснювальну дію препаратів у співвідношенні фенозан кислоти 70% і цеоліту 30%, яка отримала назву фенарон.
    2. Фенарон забезпечував найбільше збереження вітаміну А в олійних розчинах при t= 700 С протягом 15 діб 98,7%, порівняно з фенозаном 1 (метиловий ефір фенозан кислоти) 91,2%; фенозан 1 (фенозан кислота) 84,2%; сантохіну 79,8%; ділудіном 73,8%, контролю без антиоксидантів 43,2%.
    3. Установлено оптимальні кількості щодо антиоксидантної дії фенарону в оліях 0,02%, преміксах 1,2%, м’ясо-кістковому та кістковому борошні відповідно 0,02 і 0,1% (порівняно з різними дозами сантохіну), та виявлено позитивний його вплив на зменшення закиснення м’ясо-кісткового борошна різних гатунків.
    4. Виявлено, що фенарон відноситься до помірно небезпечної групи препаратів (3 клас безпеки), не проявляє здатності щодо кумуляції (коефіцієнт кумуляції 6,2), не впливає на репродуктивні функції тварин, проте в дозі 1/5 ЛД50 (106 мг/кг), порушує функціональний стан нирок і печінки в лабораторних тварин.
    5. За умов тривалого введення (56 діб) в раціон курчат-бройлерів фенарону (85 г/т корму) не виявлено в їх організмі негативних змін з боку показників фармакодинаміки та загибелі тварин. Установлено підвищення приростів живої маси (8-10%) без кумуляції фенозан кислоти в тканинах внутрішніх органів і зниження якісних показників м’яса.
    6. У дослідах на білих щурах не виявлено негативних змін з боку біологшічної оцінки якості м’яса курей-бройлерів (після згодовування їм фенарону), про що свідчать фізіологічні параметри величин гематологічних і біохімічних показників крові щурів, порушення функцій внутрішніх органів, у тому числі за умов навантаження етанолом, а також відсутність загибелі тварин. Фенарон не впливав на тучні клітини печінки щурів, репродуктивну функцію самок, про що свідчить нормальне народження і розвиток молодняку.
    7. Установлено, що додавання фенарону до основного раціону корів знижує у молоці концентрацію свинцю, стронцію, хрому, нікелю, міді, вольфраму, марганцю, кобальту, цезію, порівняно з початком досліду, а у крові підвищує кількість високорезистентних еритроцитів і відбувались зміни в бік покращення закисно-відновних процесів в організмі.
    8. Застосування фенарону молодняку худоби у перші дні після народження викликало в їх організмі підвищення активності гуморальних і клітинних факторів неспецифічної резистентності високого рівня у крові та рідинах організму комплексу білка сироватки, бактерицидних субстанцій лізоциму.

    Практичні рекомендації.
    У результаті проведеної тривалої наукової роботи пропонуємо для використання у практиці ветеринарної медицини новий антиоксидант Фенарон”.
    Препарат застосовувати для стабілізації вітамінів у преміксах, вітаміну А в олійних розчинах для тваринництва і мікровіті А, каротину в трав’яному борошні, а також жирів у м’ясо-кістковому та кістковому борошні, для підвищення неспецифічної резистентності телят, прискорення росту і профілактики вільнорадикальних патологій у сільськогосподарських тварин і птиці, для виведення важких металів з організму тварин у зонах з підвищених їх фоновим вмістом у кормах та воді.
    Рекомендуємо застосовувати фенарон у таких кількостях: вносити у премікси для сільськогосподарських тварин і птиці 12,5 кг/т., в олійні розчини вітаміну А для тваринництва і мікровіту А 0,02%, каротину в трав`яному борошні 0,015 %, а також жирів у м’ясо-кістковому і кістковому борошні 0,02%. Введення в комбікорми для сільськогосподарської птиці в кількості 85 г/т, для свиней 50-60 г/т.
    З метою зменшення негативногої дії важких металів на організм худоби, додавати 370 мг препарату на 1 тону корму, а також для підвищення неспецифічної резистентності, прискорення росту і профілактики вільнорадикальних патологій телятам віком 2145 днів, фенарон випоювати з молоком у дозі 70 мг на тварину в добу.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аббас Д.А., Жуленко В.Н. Соеденения тяжелых металлов в организме овец в промышленном и сельскохозяйственном регионах Ирака // Ветеринария. 1991. № 8 С. 58-61.
    2. Абрамова Ж.И., Оксенгендлер Г.И. Человек и противоокислительные вещества. Л., Наука, 1985.
    3. Азимбаев Т.К. Изучение действия антиоксидантов на активированную хемилюминесценцию в присутствии ионов двухвалентного железа. Автореферат дис. канд. биол. наук. Москва., 1993 23с.
    4. Аракелян Ф.Р. Биологические основы применения бентонита в животноводстве. Автореферат дис. д-ра биол. наук. Ереван. 1991. 46с.
    5. Аристов Б.М., Масловский К.С., Васин А.Д., Козадаева Г.Ф., Тимошкина Л.В. Изучение токсичности хинол ЄДК сернокислой соли сантохина.В кн.: Труды ВГНКИ ветпрепаратов, М., 1980, с.5560.
    6. Аргунов М. Н. Новые кормовые фосфаты, фармакотоксикология и применение: Автореферат дис. д-ра вет. наук. Воронеж 1994. 47с.
    7. Аршинов В. Ю. Исследование влияния некоторых антиоксидантов на метаболизм диалкилнитрозаминов микросомальной системой печени крыс: Автореферат дис. канд. биол. наук. М. 1986. 22с.
    8. Архангельский И.И., Сошенко Л.П. Упрощенный метод определения гематокрита крови. Ветеринария №6. 1993. ст. 56.
    9. Архипов В.И., Архипова Г.В., Федотова И.Б. Влияние синтетического антиоксиданта фенозана-К на эфекты пентабарбитала при диссоциированном обучении. // Журн. высш. нерв. Деятельности им. Павлова. 1990. Т. 40, вып. 6. С.1140-1144.
    10. Балакаев Б. К. Применение витаминов в животноводстве Туркменистана (Учебн. Пособие). Туркм. с. х. институт им. М.И.Калинина Ашхабад, ТСХИ 1990. 44с.
    11. Балакирев Н.А. Фенозан в рационе норок // Кролиководство и звереводство 1989 № 4 С.8-9.
    12. Бакутис Б.П. Влияние добавок антиоксидантов на рост утят, качество их тушек и мяса: Автореферат дис. канд. с.х. наук. Тарту, 1986. 18с.
    13. Байделятов А.Б., Прокудин А. Старение” помещенрий. // Птицеводство. 1983. № 7. С.35-36.
    14. Беленький М.П. Элементы количественной оценки фармакологического эфекта. Л. 1963. 152с.
    15. Бейкер Б.Г. Химия окружающей среды. М.: Химия, 1982. С. 197-237.
    16. Береза И.Г. Сокращение потерь и повышение качества мяса сельсько хозяйственных.животных. К. Урожай, 1986. 256с.
    17. Берштейн Ф.Я. Микроэлементы в физиологии и патологии животных. Минск, 1986. 106с.
    18. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных // Изд. 2-е перераб. И дополн. М.: Агропромиздат. 1990. 623с.
    19. Богуславская Л.В. Полигидроксинафтохиноны новый класс природных антиоксидантов. Автореферат дис. канд. хим. наук. М. 1989. 19с.
    20. Босташвили Р.Г. Токсическая характеристика природного клиноптилолита. Автореф.дис. канд. ветер.наук. М., 1986. 21с.
    21. Брицке М.Є. Атомно-абсорбционній спектрохимический анализ. М., Химия, 1980. 222с.
    22. Бурлакова Е.Б., Сторожок Н.М., Храпова Н.Г., Наумов В.В., Кухтина Е.Н. Изучение аддитивного антиокислительного действия суммы природных антиоксидантов липидов” Вопросы медицинской химии. 1990. Т.36, Выпуск 4.
    23. Биба А.Д., Гончарук В.В., Бурлака В.А. Использование природных цеолитов Сокирницкого месторождения в народном хозяйстве. // Респ. Науч. практ. Конф. г.Виноградово. окт. 1990. г. Черкассы, 1991. С.96100.
    24. Бронникова И.А., Виноградова Л.А., Куренева В.П. Комплексная экспериментальная оценка мяса бройлеров при использовании в их рационе антиоксиданта фенозана К. // Гигиена и санитария. 1989. № 6 С.2123.
    25. Вальдман А.Р. Витамини в животноводстве. Рига: Зинайте. 1977. 245с.
    26. Вальдман А.Р., Лесталь В.О. Влияние некоторых факторов на сохранность витаминов в премиксах. Изв. АН Латв. ССР. 1981, №4, С.100-108
    27. Вальдман А.Р., Двинская Л.М., Дюкар И.В. Биологические аспекты витаминного питания сескохозяйственных животных. Известия АН Латв.ССР.1985. №3. С. 76-82
    28. Веймер С. Клиническая токсикология. Выявление раннего действия токсических веществ на организм. Таллин. 1977. 97 с.
    29. Величковский Б.Т., Коркина Л.Г., Суслова Т.Б., Черемисина З.П., Деева И.Б., Дурнев А.Д. Исследование медикобиологических свойств природных цеолитов. Тез. докл. респ. конф. Теоретические и прикладные проблемы внедрения природных цеолитов в народном хозяйстве РСФСР”. 1988, 90 с.
    30. Высоцкая Т.И. Влияние синтетического водорастворимого антиоксиданта хинола ЭДК сернокислого на обмен веществ и продуктивность овец. Автореферат дис. к.б.н. Воронеж, 1985. 16с.
    31. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва / Хоменко В.І., Ковбасенко В.М.. Оксамитний М.К., Кравців Р.Й. К.: Сільгоспосвіта, 1995. С. 85-95.
    32. Ветеринарые препараты. Справочник / Сост.: Л.П.Маланин и др.; Под. Ред. А.Д.Третьякова. М.: Агропромиздат, 1988. С. 275-277.
    33. Витамины” под редакцией М.И.Смирнова Москва. Медицына, 1974.495с.
    34. Владимиров В.Л., Терещенко А.П., Веротченко М.А. Определение тяжелых металлов и металлоидов в животноводческой продукции // Зоотехния. 1995. N 6. С. 22-25.
    35. Вредные вещества в промышленности / Под. Ред. Н.В.Лазарева и И.Д.Гаданскиной. Л.: Химия, 1977. Т.3. С. 444-467.
    36. Вредные химические вещества / Под. ред. В.А.Филова. Л.: Химия, 1977. 512 с.
    37. Вуїв І.Т. Вплив вітаміну Е і селену на перекисне окислення ліпідів і стан антиоксидантного захисту в організмі поросят. Автореферат дисертації на наук. Ступ. Канд. сільс. Наук. Львів. 1999. 22с.
    38. Вяйзене Г.Н., Савин В.А., Стручков А.А. Ускорение выведения тяжелых металов из организма коров. // Зоотехния. 1995. 9. С.9-13.
    39. Гаврилец Е.С., Демчук М.В. Определение качества эритроцитов в крови сельскохозяйственных животных фотоэлектроколориметрическим методом. // 22-я науч. конф. Львовского зоовет. Ин-та. Тез. докл. и сообщ. Львов., 1966. С. 73-74.
    40. Гадаскина И.Д., Гадаскина Н.Д., Филов В.А. Определение неорганических ядов в организме. Л.: Медицина, 1975. С. 110-132, 245-246.
    41. Герасименко В.Г. Биохимия продуктивности и резистентности животных. К.: Вища школа. 1987. 224 с.
    42. Герасименко В.Г., Битюцкий В.С., Распутный А.И. Использование цеолитовых пород Сокирницкого месторождения для стабилизации биологически активных веществ. // Тез. респ. научн. практ. конф. Виноградово., октябрь 1990г. Черкасы. 1991. С. 4851.
    43. Гигиенические критерии состояния окружающей среди: Совместное издание Програми ООН по окружающей среде и ВОЗ. З.Свинец. М.: 160 с.
    44. Голушко В.М., Василюк О.Я. Использование окисленного жира в кормлении поросят-отьемышей. // Науч. основы развития животноводства в Респ. Беларусь. 1995. Вып.26. с. 170-175.
    45. Голиков С.Н. Гомеостаз и химическое действие // Всесоюзн. учред. Конф. по токсикологии. М. 1980. С.7-9.
    46. Голиков С.Н., Саноцкий В.И., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. Л.: Медицина. 1986. С. 80 -87.
    47. Горгошидзе Л.Ш. Влияние витамина А на перекисное окисление липидов у крыс. Автореферат дис. к.б.н. М., 1987 18с.
    48. Гуфрій Д.Ф., Васів Р.О. Вплив піридоксину та аскорбінової кислоти на корекцію обміну речовин за нітритно-нітратного токсикозу у бичків. Науковий вісник НАУ, 2002. В.55. С.31-35.
    49. Гривул Т.М., Коробов В.М., Телегус Я.В., Юрчук Є.Ф., Назар Б.І. Параметри крові корів при згодовуванні антиоксидантів. Матеріали науково-практичної конференції м. Біла Церква червень 1995р.Частина 1. С.192-193.
    50. Двинская Л.М. Биологическое действие и эфективность использования альфа-токоферола и синтетических антиоксидантов в кормлении кур. Автореф. Дисер. Доктора биол.наук. Боровск. С.49.
    51. Двинская Л.М, Шубин А.А. Использование антиоксидантов в животноводстве. Л.: Агропромиздат. Ленинградское отделение, 1986. 160с.
    52. Делекторская Л.Н., Сентебаев Н.Ф., Салуэнья А.И. Об унификации методов определения общего белка в сыворотке крови // Лаб. Дело. 1971. № 8. С.483-487.
    53. Демчук М.В., Висоцький А.О. Хміляр Д.Д. Характеристика гематологічних показників у корів з господарств зони радіоекологічного контролю. Науковий вісник львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького Випуск 3 (Частина 1) С. 35-38.
    54. Дервиз Г.В., Воробьев А.И. Количественное определение гемоглобина крови посредством апарата ФЕК // Лаб. дело 1959. С.2-8.
    55. Дубинская Н. И. Влияние антиоксидантов ингибиторов окисления на клеточную пролиферацию в тканях животных. Автореф. Дис. канд. биол.наук. М. 1980 25 л.
    56. Дудин В.И. Влияние антиоксидантов на метаболизм и использование витамина Е цыплятами разного возраста. Автореф. Канд.биол.наук Боровск, 1982. 23с.
    57. Дудин В.И., Двинская Л.М. Влияние этоксихина на тканевую специфичность метаболизма альфа-токоферола в организме цыплят-бройлеров. Бюллетень ВНИИФБиП с.-х. Животных. Боровск, 1984, №3, с.59-62.
    58. Джувеликян X.А. Техногенное загрязнение черноземов тяжелыми металлами // Природ, ресурсы Воронеж, обл. их воспр-во, мониторинг и охрана / Воронеж.обл.сов. Воронеж. 1995. С. 174-176.
    59. Добровольский Н.В. Некоторые аспекты загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами: Биологическая роль микроэлементов. М.: Наука, 1983. С. 44-55.
    60. Домбровский В.С. Определение остаточных количеств фенозана 1К в мясе цыплят-бройлеров, получавших его с кормом. // Отчет ВНИТИПА. Черногорловка. 1985. 56с.
    61. Егоров И. Крюков В. Околелова Т. О качестве витаминно-минеральных премиксов. Птицеводство, 1981, 2, с.25-26.
    62. Ерзинкян К.Л., Протасова О.В., Максимова И.А., Пащенко Л.А. Обмен макро- и микроэлементов при хронической свинцовой интоксикации // Журнал экспериментальной и клинической медицины. 1987. Т. 27, № 5. С.501-504.
    63. Ерин А.Н., Скрипин В.И., Прилипко Л.Л., Каган В.Е. Образование комплексов ионола со свободными жирными кислотами. Бюл. эксп. биол. и медицины. М., 1984. т. 97. №5, с. 572-574.
    64. Епанчинцева О.М. Антиокислительные свойства лекарственных веществ и плазмы крови. Автореф. дис.канд. биол.наук 03.00.02. М., 1991 26с.
    65. Ежкова Т. С. Влияние свинца на состояние антиокислительной системы и перекисного окисления липидов крови. Автореф. дис. канд. биол. наук 14.00.07. Алма-Ата, 1990, 24с.
    66. Жамбалова Б.А. Антиоксидантные свойства дигидрокверцетина и ликопина. Автореф. дис.канд. биол. наук. 03.00.02. М. 1997. 21с.
    67. Жебровська І.В. Визначення необхідної кількості проб для оцінки середніх величин забруднення молока радіонуклідами. Вісник аграрної науки. №5. 2000. ст. 71.
    68. Житенко П.В., Боровков М.В., Макаров В.А. Ветеринарносанитарная экспертиза продуктов животноводства. М.: Агропромиздат. 1989. С. 173-179.
    69. Зайцева Н.И. Эффективность введения жиров в рационы сельскохозяйственных животных: (Обзор иностранной литературы.) // С.х.биология сер. Биология животных. 1989. № 6. С. 108-113.
    70. Збірник праць співробітників інституту ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок Львів 1996 р. Фенарон стимулятор неспецифічної резистентності організму”. І.Я.Коцюмбас, Б.І.Назар, Т.М.Гривул, Т.І.Шарій.
    71. Золотухин А.А., Песчаная М.Н. Динамика сохранности новых сыпучих форм витаминов А и Е в премиксах. Труды ВНИИ комбикормовой промысловости 1980. № 16 с.59-62.
    72. Иванов А.В. Применение цеолитов для профилактики растройства пищеварения у новорожденных телят. // Ветеринария 2000. № 4. С.45.
    73. Ильин В.Б., Юданова Л.А. Тяжелые металлы в почвах и растениях // Поведение ртути и других тяжелых металлов в экосистемах. Аналитический обзор. Часть II. Процессы биоаккумуляции и экотоксикология. Новосибирск, 1989. С. 6-47.
    74. Ионов И.А., Карташов Н.И., Сурай П.Ф., Чечеткин А.В., Сахацкий Н.И. Витамины группы К. Структура, свойства, биологические функции.” Харьков, 1997.
    75. Калмыков С.Т. Определение качества кормовых жиров. Москва Колос 1976. 30 с.
    76. Калінін І.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О. Вплив важких металів на метаболічні процеси у тварин. Вісник аграрноі науки.№8. 1988. 38 с.
    77. Каган Ю.С. Общая токсикология пестицидов. Киев: Здоров’я. 1981. С. 22-25, 31-33.
    78. Канюка А.И. Фармакология унитиола и тетацинкальция: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.04. / Ленинградский ветеринарный ин-т. Л., 1991.26с.
    79. Кашкалда Д.А. Изменение гистамин-гистаминазной системы и углеводно-энергетического обмена как критерий токсиколого-гигиенической оценки нитро- и нитрохлорсоединений бензола. Автореф. дис. канд.биол.наук. 14.00.07. Харьков 1991. 21с.
    80. Квиткин Ю., Егоров И., Куренева В. Эффективность использования антиоксидантов. Птицеводство 1982. №5. С. 2627.
    81. Кнтехцян А. А. Влияние антиоксидантов на качество жиров комбикормов при хранении. Автореф. дис. канд. с.-х. наук. Всесоюзный научно исслед. и технолог. инст. птицеводства Загорск 1973..
    82. Кивман Г.Я., Рудзит Э.А., Яковлев В.П. Фармакокинетика химиотерапевтических препаратов. М.: Медицина. 1982. 256с.
    83. Китайгородская В.Я., Агишев М.Х., Войтих Г.В. Аккумуляция тяжелых металлов овощными культурами в зоне техногенного загрязнения // Соврем, пробл. оценки движ. факторов здоровья населения. Алма-Ата. 1991. С. 109-111.
    84. Кокунин В.А. Статистическая обработка данных при малом числе опытов. // Укр. Биохим. журнал. 1975. Т.47. №6 с. 776-791.
    85. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. М.: Агропромиздат, 1989. 256с.
    86. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф.. Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. Л.: Медицина, 1981. С. 23.
    87. Кононський А.И. Біохімія тварин. К.: Вища школа. 1994. 439с.
    88. Коняева В.С. Влияние соединений тяжелых металов на физико-химические и химические свойства оксигемоглобина.: Автореф. дис. канд. хим. наук: 03.00.02. М. 1989. 23с.
    89. Корман Д.Б. Некоторые лекарственные свойства антиоксидантов (на примере дибунола). В нк.: Биоантиокислители в регуляции метаболизма в норме и патологии. М., Наука, 1982, 213-222 с.
    90. Коробейникова І.Є., Оридорога О.В., Оридорога Л.М., Ясницький Б.Г. Антиоксиданти у фармацевтичній та харчовій промисловості./ Вісник фармації №3-4 1994. С. 50-54.
    91. Косенко М.В., Юрчук Є.Ф., Левицький Т.Р., Назар Б.І. Контроль вмісту вітамінів у преміксах і кормових добавках на сучасному етапі. Ветеринарна медицина України. Серпень 1998.
    92. Костюк В.А. Механизмы действия природных и синтетических многоатомных фенолов и хинонов при инициировании свободнорадикальных процесов в биологических системах. Автореферат дис. доктора хим. наук: 03.00.04 Минск 1993. 35с.
    93. Коцюмбас І.Я. Система токсикологічного контролю засобів захисту тварин та кормових добавок. Автореф. дис доктора вет. наук. 16.00.04. Харків 2001. 39с.
    94. Кравцив Р.Й. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроелементного питания. Автореф. дисс. д-ра. биол. наук: 030013., 160006./ Львов 1992. 87с.
    95. Кравців Р.Й., Салата В.З. Зниження рівня свинцю в яловичині та покращення її якісних показників під впливом окремих мікроелементів і вітамінів // Інформаційний листок. Львів.1996. З с.
    96. Кректун Б.В. Метаболічний і антиоксидантний статус організму великої рогатої худоби в раньому постнатальному періоді онтогенезу та фактори його регуляції. 03.00.04. біохімія. Автореферат дисертації на наук.ступ. канд.сільск. наук. Львів 1999.- 67с
    97. Крюков В., Сурай П., Ионов И. Нормирование жирорастворимых витаминов // Птицеводство 1991 № 9 с. 11-14.
    98. Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А. Клиническая гематология животных. М.: Колос, 1974. 256 с.
    99. Кулакова А. В. Изучение мутагенной и антимутагенной активности новых фармакологических препаратов, обладающих мембранотропными свойствами. Автореф. дис. канд. биол. наук: 14.00.25. М., 1998. 23 с.
    100. Кумерова А. О.. Изучение эфективности антиоксидантов на моделях с различной сложностю. Автореф. дис.канд. биол. наук.: 03.00.04;. Рига, 1983 21с.
    101. Курелла Е.Г. Исследование антиоксидантных свойств карнозина: Автореф. дис. канд. биол. наук. 03.00.04. М. 1994. 22с.
    102. Куренева В.П., Егоров И.А., Квиткин Ю.П., Бурлакова Е.Б., Ларичева Е.А., Ершов В.В., Плеханова Л.Г., Булгаков В.А. Способ кормления цыплят-бройлеров. А.с. 1142088, СССР. Опубл. в Б.И., 1985, №8. МКИ А23 КІ/16.
    103. Кучеренко О.Н. Стабилизаия каротина обезвоженнных кормов водными растворами и ємульсиями антиокислителей.. Автореф. дис. канд. биол.наук. Харьков 1975. 24с.
    104. Ларичева Е.А. Сравнительная эффективность действия синтетических и природного антиоксидантов при использовании их в рационах кур-несушек. В кн.: Интенсиф. Пр-ва яиц и мяса птицы. М., 1985, с.96-100.
    105. Лаптева Н.Н. Патофизиология белкового обмена. М.: Медицина, 1978. 334с.
    106. Ларина Г.Е., Обухов А.И. Тяжелые металлы в растительности с газонов вдоль автомагистралей // Вести. МГУ. Сер. 17. 1995. N 3. С. 41-48.
    107. Лебедев Н.И. Использование микродобавок для повышения продуктивности жвачных животных.Л.: Агропромиздат.1990. С.41-43.
    108. Лебедев Н.И. Определение потребности в минеральных веществах у жвачных животных //Зоотехния. 1994. N 12. С.10-12.
    109. Левицкий Е.Л. Антиоксиданты и питание. Медицинские вести. 1998 № 2. С.16-17.
    110. Лекявичус Р.К. Химический мутагенез и загрязнение окружающей среды. Вильнюс, 1983. С. 14-78.
    111. Лемперт М.Д. Биологические методы исследования. Кишенев: Картя молдавеняскэ, 1968. 283 с.
    112. Лесталь В.О., Вальдман А.Р. Влияние некоторых факторов на сохранность витаминов в премиксах. Изв. АН Латв.ССР. 1981 №4 С.100-108.
    113. Локшина Э.А. Антиоксидантная эфективность j-токоферола при модификации его биологической доступности: Автореф. дис. канд. биол. наук. 03.00.04. АлмаАта, 1990.23 с.
    114. Лудевич Р., Лос К. Острые отравления.М.: Медицина, 1983.
    115.&n
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины