ВПЛИВ НІТРАТНО-НІТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ БИЧКІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ : Влияние нитратного-нитритного токсикоза НА АКТИВНОСТЬ системы антиоксидантной защиты организма БЫЧКОВ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ



  • Название:
  • ВПЛИВ НІТРАТНО-НІТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ БИЧКІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ
  • Альтернативное название:
  • Влияние нитратного-нитритного токсикоза НА АКТИВНОСТЬ системы антиоксидантной защиты организма БЫЧКОВ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 170
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМ. С.З. ҐЖИЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМ. С.З. ҐЖИЦЬКОГО


    На правах рукопису

    ГУТИЙ БОГДАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

    УДК 636.09: 615.9: 636.2

    ВПЛИВ НІТРАТНО-НІТРИТНОГО ТОКСИКОЗУ НА АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ БИЧКІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ

    16.00.04 ветеринарна фармакологія та токсикологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    ГУФРІЙ Дмитро Федорович
    доктор ветеринарних наук,
    професор



    ЛЬВІВ - 2007







    ЗМІСТ

    Перелік умовних скорочень 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1 10
    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 10
    1.1. Роль азоту в природі 10
    1.2. Причини отруєння тварин нітратами 12
    1.3. Механізм токсичної дії нітратів і нітритів на організм тварин 15
    1.4. Біологічне значення антиоксидантної системи
    захисту організму тварин 18
    1.4.1. Ферментативна система антиоксидантного
    захисту організму тварин 21
    1.4.2. Неферментативна система антиоксидантного
    захисту організму тварин 25
    1.5. Молекулярні основи вільнорадикальних процесів
    в організмі тварин 28
    Розділ 2 37
    ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 37
    2.1. Експериментальні тварини та схеми дослідів 37
    2.2. Методи досліджень 41
    РОЗДІЛ 3 43
    РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 43
    3.1. Хронічний нітратно-нітритний токсикоз бичків 43
    3.1.1 Біохімічні та гематологічні показники крові бичків 43
    3.1.2. Активність антиоксидантної системи захисту організму бичків 57
    3.1.3. Рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів
    у сироватці крові бичків 62
    3.2. Гострий нітратно-нітритний токсикоз бичків 65
    3.2.1. Біохімічні та гематологічні показники крові бичків 65
    3.2.2. Активність антиоксидантної системи захисту організму бичків 85
    3.2.3. Рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів
    у сироватці крові бичків. 93
    3.3. Вплив фенарону та метіфену на рівень біохімічних
    та гематологічних показників крові бичків при
    хронічному нітратно-нітритному токсикозі 97
    3.4. Вплив фенарону та метіфену на систему
    антиоксидантного захисту організму крові бичків
    при хронічному нітратно-нітритному токсикозі 107
    РОЗДІЛ 4 115
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 115
    ВИСНОВКИ 130
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 132
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ 133
    ДОДАТКИ 167








    Перелік умовних скорочень

    АлАТ аланін-амінотрансфераза (К.Ф. 2.6.1.2.)
    АсАТ аспартат-амінотрансфераза (К.Ф. 2.6.1.1.)
    АОС антиоксидантна система
    АОСЗО антиоксидантна система захисту організму
    ГТ глутатіонтрансфераза (К.Ф.2.5.1.18)
    ГП глутатіонпероксидаза (К.Ф.1.11.1.9.)
    ГР глутатіонредуктаза (К.Ф.1.6.4.2.)
    Г-6-ФДГ глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа (К.Ф.1.1.1.49.)
    ДК дієнові кон’югати
    Е - токофероли
    КТ каталаза (К.Ф. 1.11.1.6)
    СДГ сукцинатдегідрогеназа (К.Ф. 1.3.99.3.)
    СОД - супероксиддисмутаза
    ЛНАВМ Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького.
    ЛДГ лактатдегідрогеназа (К.Ф. 1.1.2.3.)
    МДА малоновий діальдегід
    МДГ малатдегідрогеназа (К.Ф. 1.1.1.37.)
    NАD нікотинамідаденіндинуклеотид
    NАDP нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат
    ННН нітратно-нітритне навантаження
    ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
    GSH глутатіон
    ЦНС центральна нервова система
    ЦХО цитохромоксидаза (К.Ф. 1.9.3.1.)








    Вступ



    Одним із головних завдань ветеринарної токсикології було і залишається досі вивчення дії антропогенних забруднювачів навколишнього середовища, що є факторами ризику виникнення патологій у живих організмів і розроблення адекватних заходів щодо їх запобігання.
    Поміж речовин, що забруднюють довкілля, азотні добрива займають перше місце. За недотримання технології їх застосування вони є причиною отруєння тварин і людей.
    Питання нітратно-нітритних токсикозів всебічно вивчається. Проте недостатньо досліджено роль системи антиоксидантного захисту організму за умов нітратного навантаження. Вирішальну роль у цих процесах займають антиоксиданти. Це інгібітори окиснення біологічних мембран молекулярним киснем. В організмі тварин вони являються необхідними компонентами всіх тканин і клітин, захищаючи біологічні субстрати від самовільного окиснення.
    Метою нашої дисертаційної роботи було вивчити стан антиоксидантної системи тварин за умов нітратно-нітритного токсикозу і розробка засобів підвищення її ефективності за умов наявності в кормах надмірного рівня нітратів.
    Актуальність теми. Тваринництво основна галузь агропромислового комплексу, яке виробляє більшу частину харчових продуктів тваринного походження. Вагоме місце у розвитку цієї галузі займає вирощування великої рогатої худоби. Другою важливою складовою частиною агропромислового комплексу є рослинництво. Воно забезпечує людей харчовими продуктами, а тварин кормами. Надмірна інтенсифікація сільського господарства шляхом застосування хімічних засобів захисту та стимуляторів росту і продуктивності рослин та тварин призводить до того, що в кормах для тварин часто буває високий рівень хімічних інгредієнтів, які негативно впливають на організм тварин.
    Поряд із цим слід зазначити, що ксенобіотики, які забруднюють навколишнє середовище, також надходять у корми для тварин і знижують їх продуктивність, а у надмірних кількостях спричиняють розвиток токсикозів різної етіології. Серед них отруєння нітратами і нітритами у жуйних буває досить часто. Саме тому нітратно-нітритні токсикози у тварин одна з найбільш актуальних проблем ветеринарної медицини.
    У з’ясуванні причин, токсикодинаміки та лікування сільськогосподарських тварин і птиці при отруєннях нітратами та нітритами значний вклад внесли: С.В. Баженов (1964-1977), З.П. Скородинський (1973-1985), Г.О. Хмельницький (1977-2006), А.Й. Мазуркевич (1978-2006), М.Ф. Запорожець (1981-2002), М.Ф. Панько (1984-2006), Д.Ф. Гуфрій (1997-2006), В.М. Гунчак (2001-2006).
    Вищезгадані вчені встановили основні ланки патогенезу нітратно-нітритних токсикозів у тварин, зокрема: розлади обміну речовин, порушення фізіологічних функцій організму, вплив на відтворну функцію. На основі проведених досліджень були розроблені Методичні рекомендації з діагностики, лікування і профілактики нітратно-нітритних токсикозів” (2003р.).
    У літературі ще не достатньо висвітлені закономірності змін показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи. Вивчення цих процесів дозволить розкрити досі невідомі особливості процесів метаболізму у великої рогатої худоби за умов розвитку нітратно-нітритного токсикозу. Проведення досліджень саме в такому аспекті є актуальним.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фармакології та токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького: Дослідження механізмів патогенезу розладів гідролітично-транспортної функції травної системи у худоби за дії техногенних факторів та розробка ефективних способів зменшення їх негативної дії на продуктивність і здоров’я тварин” (номер державної реєстрації 0102U001339).
    Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити вплив нітратів у кількостях від 0,1 до 0,5 г NО3ˉ/кг маси тіла тварини на активність ферментів АОС організму за умов підвищення рівнів агресивних продуктів ПОЛ, що утворюються при нітратному отруєнні.
    Для вирішення поставленої мети за умов експериментального нітратно-нітритного токсикозу вивчали активність ферментів АОС крові бичків та рівень продуктів ПОЛ у сироватці крові. Крім цього, необхідно було науково обґрунтувати доцільність використання фенарону та метіфену для корекції АОС крові бичків за умов розвитку хронічного нітратного токсикозу.
    Об’єкт дослідження: експериментальний хронічний субклінічний та гострий нітратно-нітритний токсикози у бичків, АОС, ПОЛ.
    Предмет дослідження: морфологічні, біохімічні показники крові та активність ферментів антиоксидантного захисту при нітратно-нітритному токсикозі у бичків.
    Методи дослідження: фармакологічні, токсикологічні, клінічні, фізіолого-біохімічні, біометричні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Розкрито нові аспекти патогенезу нітратно-нітритного токсикозу у бичків, зокрема, встановлено вплив їх на систему антиоксидантного захисту. Вивчено динаміку показників фізіологічного стану організму, обміну речовин, активності ферментів у крові бичків за розвитку різних форм нітратно-нітритного токсикозу. Досліджено вплив антиоксидантів (фенарону і метіфену) на систему антиоксидантного захисту організму та рівень продуктів ПОЛ при згодовуванні бичкам нітратів у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг. Встановлено, що токсична дія нітратів проявляється у двох взаємообумовлених напрямках. На першому етапі відбувається метгемоглобіноутворення і активація вільних радикалів, які на другому етапі ініціюють процеси ПОЛ і спричиняють дисбаланс у системі ПОЛ↔АОС, що призводить до ураження печінки.
    Доведено, що застосування метіфену у дослідах на бичках має переваги над фенароном у попередженні розвитку субклінічного нітратно-нітритного токсикозу.
    Наукова новизна отриманих результатів підтверджена деклараційним патентом на корисну модель № 7729, Україна, МПК 7 G01N33/48 „Спосіб виявлення і оцінки ступеня негативного впливу нітратів і нітритів на організм молодняку великої рогатої худоби”. Заявл. 24.09.04. Опубл. 15.07.05. Бюл. № 7.
    Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів досліджень розкрито нові аспекти патогенетичних механізмів токсичного ураження печінки нітратами та розроблено ефективні методи корекції дисбалансу у системі ПОЛ↔АОС при нітратно-нітритних отруєннях. Згодовування фенарону і метіфену у складі комбікормів, за рахунок підвищення антиоксидантного статусу печінки, знижує інтенсивність процесів ПОЛ, що відкриває нові можливості для використання його з метою профілактики нітратно-нітритного токсикозу та при оксидативному стресі.
    Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено пошук та аналіз даних літератури з теми, що вивчалась. Проведено експериментальні дослідження та узагальнено отримані результати. З участю наукового керівника визначено тему дисертаційної роботи та напрямки досліджень.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведених досліджень доповідалися і отримали схвалення на щорічних наукових звітах і конференціях викладацького складу й аспірантів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького (2004-2006 рр.); Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти”, присвяченій 220-річчю Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького (Львів, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”, присвяченій 105-річчю від дня народження С.З. Ґжицького (Львів, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції „Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” (Житомир, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (Дніпропетровськ, 2005 р.).
    Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; отримано один деклараційний патент України на корисну модель.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. На основі експериментальних досліджень на бичках розкрито нові аспекти з вивчення активності антиоксидантної системи та інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів при нітратно-нітритному токсикозі, встановлено корегуючий вплив фенарону та метіфену на активність ферментів антиоксидантної системи та рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів.
    2. Згодовування бичкам нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO3-/ кг спричиняє прояв субклінічного нітратно-нітритного токсикозу, що проявляється зростанням у крові рівня нітратів до 1,66 мг/л, нітритів до 0,05 мг/л, метгемоглобіну до 18%. При цьому збільшується кількість лейкоцитів і еритроцитів у крові, підвищується активність лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази, цитохромоксидази у сироватці крові.
    3. При згодовуванні бичкам з кормом нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NО3ˉ/кг встановлено пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи: глутатіонпероксидази на 18%, глутатіонредуктази на 16%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 20%, каталази на 13% та збільшення вмісту проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон’югатів на 30%, малонового діальдегіду на 19%). Це свідчить про зниження антиоксидантного захисту.
    4. Клінічні ознаки гострого нітратно-нітритного токсикозу проявляються при одноразовому згодовуванні бичкам дослідних груп нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NО3ˉ/кг. Тварини відмовлялися від корму, спостерігалися часті позиви до сечовиділення, з ротової і носової порожнини виділялася велика кількість рідини. Видимі слизові оболонки з блідо-рожевого ставали темно-коричневого кольору. Встановлено незначну збудженість і зляканість тварин, підвищену чутливість шкіри. Тварини часто оглядалися на живіт, переступаючи з ноги на ногу, інколи лягали і швидко піднімалися. Температура тіла була в межах норми, частота серцевих скорочень збільшувалась, кількість дихальних рухів також була підвищена.
    5. При гострому нітратно-нітритному токсикозі у крові бичків встановлено зростання рівня нітратів до 4,16 мг/л, нітритів до 0,17 мг/л. Метгемоглобін у крові піддослідних тварин був у межах 20-40%. Також виявлено зростання кількості лейкоцитів, підвищення активності лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази. Натомість активність цитохромоксидази і сукцинатдегідрогенази, вміст гемоглобіну, сечовини та рівень загального білка вірогідно знижується.
    6. При згодовуванні бичкам з комбікормом нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NО3ˉ/кг знижується активність ферментів системи антиоксидантного захисту в крові (глутатіонредуктази на 29%, глутатіонпероксидази на 27%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 36%, каталази на 42%) та зростає рівень проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (малонового діальдегіду на 46%, дієнових кон’югатів на 60%). Це свідчить про порушення рівноваги у комплексі "перекисне окиснення ліпідів↔антиоксидантна система".
    7. За наявності в кормах нітратів 0,1-0,2 г NО3ˉ/кг для профілактики субклінічного нітратно-нітритного токсикозу в корм тваринам додають метіфен у дозі 0,28 г/кг або фенарон - 0,2 г/кг комбікорму.
    8. При хронічному нітратно-нітритному токсикозі бичків застосування антиоксидантів: фенарону і метіфену сприяє сповільненню процесів перекисного окиснення ліпідів та нормалізує активність ферментів системи антиоксидантного захисту організму і на 20-ту добу нормалізує величини показників морфологічного та біохімічного складу крові.
    9. При хронічному нітратному токсикозі кращу профілактичну дію при розладах антиоксидантної системи проявляє метіфен, меншу фенарон.








    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ



    1. Дослідження активності антиоксидантної системи і інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів рекомендовано як прогностичний критерій для оцінки токсичної дії низьких доз нітратів і нітритів (тест ранньої діагностики).
    2. Для корекції активності системи антиоксидантного захисту при хронічному нітратно-нітритному токсикозі рекомендуємо застосовувати антиоксидант метіфен у дозі 0,28 г/кг або фенарон у дозі 0,2 г/кг комбікорму.
    3. Теоретичні дані роботи рекомендуємо використовувати при вивченні курсів „Ветеринарна токсикологія”, „Ветеринарна фармакологія”, „Патологічна фізіологія сільськогосподарських тварин” для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю різних рівнів акредитації.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ



    1. Активність антиоксидантних ферментів та вміст малонового діальдегіду у свиноматок та поросят під впливом метаболічної енергії та селену/ В.В. Данчук, В.В. Снітинський, О.М. Бучко, Р.Я., Іскра // Наук.-техн. Бюлл. Ін-ту землер. і біол. тв. (серія фізіол. і біохім.) Вип. І (3). Львів. 1999. С. 18-21.
    2. Активність супероксиддисмутази в органах і тканинах мишей при згодовуванні мозку жуйних / В.В. Влізло, А.О. Кульбачна, Ю.В. Мартин, Д.Д. Остапів // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2005. Вип. 6, №2. С. 15-19.
    3. Антиоксидантні властивості кластерних комплексів ренію з деякими похідними масляної кислоти у плазмі крові та еритроцитах / Ю.П. Гриневич, С.А. Олійник, Н.І. Штеменко, О.В. Штеменко // Укр. біохім. журн. - 2003. - Т. 75, № 1. - С 65-71.
    4. Антиоксидантна система захисту організму (огляд) І.Ф. Бєленічев, Є.Л. Левицький, Ю.І. Губський, C.I. Коваленко, О.М. Марченко // Совр. пробл. токсикол. -2002.-№3.- С.24-31.
    5. Бабський А.М., Шостаковська І.В. Вплив нітрату натрію на дихання та окисне фосфорилювання в мітохондріях печінки щура // VI Укр. біохім. з’їзд: Тез. доп. Київ. УСГА, 1992. ч.1. С.158.
    6. Барабой В.А., Брехман И.И., Головитин В.Г. Перекисное окисление липидов и стресс. СПб.: Наука, 1992. 268 с.
    7. Барабой В.А., Олійник С.А., Хмєлєвський Ю.В. Прооксидантна ланка окиснюваного гомеостазу за малих доз іонізуючої радіації та низької інтенсивності // Укр. біохім. журн. 1994. Т.66, №3. С.3-16.

    8. Барабой В.А., Олійник С.А., Білоконь Ю.М., Горчакова Н.О., Хмєлєвський Ю.В. Динаміка процесів перекисного окислення ліпідів крові і органах щурів в умовах максимального фізичного навантаження та фракціонованого опромінення в низьких дозах // Доп. НАН України. 1995. - №7. С.127-129.
    9. Біохімічні методи дослідження крові тварин: методичні рекомендації / В.І. Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк та ін. К., 2004. 104 с.
    10. Бітюцький В.С. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту та ефективність застосування нового комплексного антианемічного препарату для поросят-сисунів // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2006. С. 32-37.
    11. Борисюк М.В., Зинчук В.В., Корнейчик В.Н. Кислород и свободные радикалы // Матер. междунар. симп.: Кислород и свободные радикалы. Гродно, 1996. С.4 - 7.
    12. Боярчук И.Ф., Лутов В.А. Количественное определение метгемоглобина в крови лабораторных животных фотоэлектроколориметрическим методом // Гигиен. Труда и профес. заболев. 1966. - №3. С. 55-56.
    13. Бучко О.М. Система антиоксидантного захисту в тканинах свиней в ранній постнатальний період: Автореф. дис канд. біол. наук: 03.00.04 / Нац. аграр. ун-т К., 1999. 19с.
    14. Васів Р.О. Введення різних доз аскорбінової кислоти бичкам за нітратного навантаження // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. Львів, 2001 Т. 1, (№3-4). - С. 96-99.
    15. Васів Р.О.Вплив піридоксину на показники крові бичків за нітратного навантаження // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. Львів, 2000. Т-2, (№3-4). - С. 96-99.

    16. Винярська А.В. Вплив нітратів на біохімічні показники крові на організм телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. Суми, 2004. Вип. 11. С. 150-153.
    17. Винярська А.В. До методики вивчення впливу нітратів на організм телят-молочників // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, 2003. - №2. -С.22-25.
    18. Винярська А.В. Ефективність використання тетравіту при нітратно-нітритних навантаженнях тільних корів // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2006. С. 62-66.
    19. Винярська А.В. Функціональний стан імунної системи телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження // Міжвідомчий тематичний науковий збірник Ветеринарна медицина” Харків, 2005. Т. 1. С. 224-226.
    20. Власова С.Н., Шабунина Е.И., Переслегина И.А. Активность глутатионзависимых ферментов эритроцитов при хронических заболеваниях печени у детей // Лаб. дело. 1990. №8. С.19-21.
    21. Влияние азотистых удобрений, способ заготовки, хранения и использования кормов на содержание нитратов и нитритов / И.Г. Аристов, Н.Г. Золотова, Н.Г. Токач и др. // Тез докл. Респ. Конф. Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии”, Киев: Изд-во УСХА, 1990. С.3.
    22. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, В.В. Влізло та ін.; За ред. В.І. Левченка. Біла Церква, 2001. Ч. 2. 544с.
    23. Волощенко В.В. Влияние нитратов ни организм сельскохозяйственной птицы: Автореф. Дис. канд. вет. наук: 16.0004 / Ин-т эксп. и клин. вет. мед. Харьков, 1992. 16с.
    24. Вовк Д.М., Панько Н.Ф., Духницкий В.Б. Патогенетическая регуляция обменных процессов в организме жвачных при нагрузке рационов нитратами // Респ. конф. 17-20 сент. Пробл. нитратов в животноводстве и ветеринарии. - К., 1990.-С. 45-47.
    25. Волторністий А.В. Вплив мінеральних елементів на антиоксидантну систему захисту і деякі показники життєдіяльності мікроорганізмів рубця // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тв. УААН. -2004. -В. 5, №1-2. -С. 173-178.
    26. Воробець Н.М. Глутатіонпероксидаза активність рослин за дії іонів свинцю // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тв. УААН. -2004. -В. 5, №1-2. -С. 111-114.
    27. Вплив алюмінієвої інтоксикації та g-випромінювання на стан антиоксидантної системи організму та вивчення можливостей його корекції / С.С. Руденко, І.О Озерова, М.М Рибіцька, К.О Волощук // Укр. біохім. ж. 1998. Т. 70, № 2. С. 83-88.
    28. Вплив малих концентрацій нітритів на дихання та окислювальне фосфорилювання у мітохондріях печінки щура // Укр. біохім. журнал. 1992, Т.64, №6. С.71-75.
    29. Вплив неглікозидного кардіотоніку на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз та жирнокислотний спектр ліпідів міокарда та печінки в умовах експериментальної даунорубіцинової інтоксикації / І.В. Ніженковська, І.С. Чекман, С.А. Олійник, Т.С. Брюзгіна, Н.О. Горчакова // Эксперим. онкология. - 2000. - Т. 22, № 4. - С. 236-238.
    30. Вплив препаратів природнього походження на антиоксидантні властивості плазми крові та еритроцитів / Ю.П. Гриневич, С.А. Олійник, Ю.В. Марушко, Д.О. Коршевнюк // Вісник Харківськ. національного університету імені В.Н.Каразіна, 2001, № 528. Сер. Біофізичний вісник. Вип. 2 (9). - Харків: Вид-во Харківськ. нац. ун-ту, 2001. - С. 58-63.
    31. Вплив Se-вмісного препарату SEL-PLEX” на активність антиоксидантних ферментів у еритроцитах крові телят / Є.М. Голубій, Р.С. Федорук, П.Є. Андрійчук, П.І. Головач // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2005. Вип. 6, №2. С. 54-56.

    32. Вплив сполук важких металів на процеси перекисного окиснення ліпідів та функціональну активність ферментів-антиоксидантів в еритроцитах тварин / Г.Л. Антоняк, Н.Є. Панас, О.І. Першин, В.І. Бернадський // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2005. Вип. 6, №2. С. 9-12.
    33. Вплив суфану при різних шляхах введення на процеси перекисного окислення ліпідів в крові кролів в нормі та при гемічній гіпоксії / І.С. Чекман, С.Б. Французова, Н.О. Горчакова, С.А. Олійник, О.П. Ткаченко, Л.І. Антоненко, І.В. І.В. Ніженковська // Актуал. пробл. медицины и биологии: Сб. - № 2. - Київ: Вид-во НМУ, 2001. - С. 70-74.
    34. Вплив фенарону на дезінтоксикаційну функцію печінки при нітратно-нітритному токсикозі у курчат / Гунчак В.М., Гуфрій Д.Ф., Канюка О.І., Хомик Р.І. // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. - Львів, 2004. - Т. 6, № З, Ч. 3. - С 38-41.
    35. Гаврилец Е.С., Демчук М.В. Определение количества эритроцитов в крови сельскохозяйственных животных фотоэлектроколориметрическим методом // Тез. докл. и собщ. 22-й науч. конф. ЛЗВИ. - Львов. - 1966. - С.73-74.
    36. Голубій Є.М., Федорук Р.С. Ферментативна ланка антиоксидантного захисту еритроцитів крові високо тільних корів за умови згодовування Se-вмісного препарату SEL-PLEX” // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2006. С.106-109.
    37. Горбенко Н.І., Полторак В.В. Антиоксидантні властивості низько токсичного похідного янтарної кислоти фенсукциналу // Міжвідомчий тематичний науковий збірник Ветеринарна медицина” Харків, 2005. Т. 1. С. 328-331.
    38. Грибан В.Г., Чумак В.О., Немировський В.І. Клінічна біохімія. Навчальний посібник. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. 160 с.

    39. Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Марушко Ю.В., Коршевнюк Д.О. Вплив препаратів природного походження на антиоксидантні властивості плазми крові та еритроцитів // Вісник Харківськ. національного університету імені В.Н.Каразіна, 2001, № 528. Сер. Біофізичний вісник. Вип. 2 (9). - Харків: Вид-во Харківськ. нац. ун-ту, 2001. - С. 58-63.
    40. Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Французова С.Б., Синицька І.І. Дослідження антиоксидантної дії похідних бурштинової кислоти // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, № 560, 2002. Сер. Біофізичний вісник. Вип. 1 (10). - Харків: Вид-во Харківськ. нац. унту, 2002. - С. 82-87.
    41. Губский Ю.И., Юршенко Н.Н., Шаповая Г.С. Антирадикальная и антиокислительная активность некоторых мембранотропных препаратов синтетического и растительного происхождения // Укр. биохим. ж. - 1998 - 10, №3. -С. 124-128.
    42. Гуляко А.А., Антоненко А.Е. Уровень свободно-радикального окисления липидов в организме КРС, находящегося на загрязненной радионуклидами территории // Ветеринарная наука производству: Сб. науч. тр. Минск, 1996. Вып. 32. С. 223-226.
    43. Гунчак В.М. Вплив нітратів на дезінтоксикаційну функцію печінки // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. - Львів, 2002. - Т. 4, № 1. - С 5-7.
    44. Гунчак В.М. Вплив метіоніну на антиоксидантний статус курчат-бройлерів при нітратно-нітритному токсикозі // Ветеринарна медицина. Міжвід. темат. наук, зб.-Харків, 2003.-В. 81.-С 112-115.
    45. Гунчак В.М., Гуфрій Д.Ф., Канюка О.І. Технічні умови України ТУ У 24.4 - 31003546-001-2004 "Метіфен" // Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України 29 вересня 2004. Термін введення в дію із 2004 р. - 10 с.

    46. Гунчак В.М. До вивчення питання про мутагенну дію нітратів і нітритів в організмі щурів // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ, 2002.-В. 55.-С.46-49.
    47. Гунчак В.М. Застосування метіоніну для зменшення токсичної дії нітратів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. - Львів, 2004. - Т. 6, № З, Ч. 1. - С 84-88.
    48. Гунчак В.М. Застосування фенарону для зменшення токсичної дії нітратів // Вісник Сумського національного аграрного університету - Суми. 2004. - № 2(11). -С 153-154.
    49. Гунчак В.М. Настанова по застосуванню препарату "Метіфен" // Затверджена Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок. - Львів, 2004. - 2 с
    50. Гунчак В.М. Новий антиоксидант "Метіфен" та його застосування для профілактики нітратно-нітритного токсикозу у курей // Сільський господар. - 2004. -№7.-С. 13-15.
    51. Гунчак В.М. Профілактична дія аскорбінової кислоти при наявності нітратів у кормі,// Птахівництво. Міжвід. темат. наук. зб. - Алушта, 2004. - В. 55. -С 232-234.
    52. Гутий Б.В. Активність ферментів глутатіонової системи антиоксидантного захисту за умов впливу максимально токсичної дози нітрату натрію // Державний агроекологічний університет «Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини», Житомир 2005. С. 7-9.
    53. Гутий Б.В. Гуфрій Д.Ф. Система антиоксидантного захисту та перекисне окиснення ліпідів за умов впливу середньо токсичної дози нітрату натрію // Науково-технічний бюлетень Львів 2005 В.6, №3,4. С. 116-120.
    54. Гутий Б.В. Вплив нітрату натрію в токсичній дозі на перекисне окиснення ліпідів // Наук. Вісн. Львів. нац. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького Львів 2005 Т 7 (№2), Ч. 1. С. 16-19.

    55. Гутий Б.В. До методики вивчення впливу нітратів на стан антиоксидантної системи бичків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького Львів 2004 Т.6(№2) частина 2, С 48- 52
    56. Гуфрій А.Д. Активність антиоксидантної системи слизової оболонки тонких кишок бичків за дії модельного стресу // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З Гжицького. Львів, 2002.-Т.4, №2. Ч.2.-С.34-37.
    57. Гуфрій А.Д. Вплив фенарону та аміназину на активність ферментів антиоксидантної системи слизової оболонки тонких кишок бичків за розвитку транспортного стресу // // Наук.-техн. бюлл. Ін-у біол. тв. УААН.- 2004.- Вип.5. №1-2. - С.80-83.
    58. Гуфрий Д.Ф. Активность ферментов желудочно-кишечного тракта у бычков при отравлении нитратами // Ветеринария. 1993. - №1. С.47-50
    59. Гуфрий Д.Ф. Влияние нитрата натрия в разных дозах на активность ферментов содержимого подвздошной кишки // Тез. докл. 4-й межгосуд. науч.-практ. конф. Новые фармакологические средства в ветеринарии”, Санкт-Петербург, 1992. С. 69-70.
    60. Гуфрий Д.Ф. Внутривенные инъекции нитрата натрия и возможность редукции нитратов в нитриты в желудочно-кишечном тракте бычков // Сб. трудов. Моск. вет. акад. Фармакологические и токсикологические аспекты применения лекарственных веществ в животноводстве”. М. 1992. С. 138-139.
    61. Гуфрій Д.Ф. Зміни активності трансаміназ в крові бичків під впливом нітрату натрію в різних дозах // НТ Бюл. УНДІФІВ, Львів, 1992. вип. 14/1. С.18-20
    62. Гуфрий Д.Ф. Коррекция нитратно-нитритных отравлений у молодняка крупного рогатого скота фармакологическими препаратами // Тез. докл. 4-й Межгосуд. науч.-практ. конф. Новые фармакологические средства в ветеринарии”, Санкт-Петербург, 1992. С. 69-70.
    63. Гуфрий Д.Ф. Нитраты и активность ферментов // Тез. докл. науч. конф. Казан. Вет. ин-та. Экологические проблемы фармакологии и токсикологии”, Казань, 1990. С.25.
    64. Гуфрий Д.Ф. Нитратно-нитритный токсикоз у бычков и изменения активности дыхательных ферментов в их крови // Тез. докл. 4-й Межгосуд. науч.-практ. конф. „Новые фармакологические средства в ветеринарии”, Санкт-Петербург, 1992. С.69-70
    65. Данчук В.В. Активність системи антиоксидантного захисту та жирнокислотний склад мембран еритроцитів у свиней раннього віку // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2001. Вип. 43, Ч. ІІ. С.52-58.
    66. Данчук В.В. Вплив інсуліну та кортизолу на активність антиоксидантних ферментів та рівень МДА у тканинах поросят/ / Зб. наук. праць Подільської держ. аграрн.-техн. акад.. Кам’янець-Подільський. 2000. Вип. 8. С. 223-227.
    67. Данчук В.В. Процеси перекисного окиснення ліпідів та гормональні і субстратні механізми регуляції антиоксидантної системи в тканинах поросят: Автореф. дисд-ра с.-г. наук: 03.00.04 / Ін-т біол. тв. УААН.- Львів, 2003.- 27с.
    68. Данчук В.В., Снітинський В.В., Смолянінов К.Б. Активність неферментативної антиоксидантної системи у тканинах поросят залежно від живої ваги поросят при народженні// Аграрний вісник Причорномор’я: Збірник наукових праць Одеського державного сільськогосподарського інституту. Одеса. 2002. Вип.4 (15). С.7-11.
    69. Данчук В.В., Снітинський В.В., Смолянінов К.Б. Інтенсивність синтезу ліпідів та активність антиоксидантних ферментів у легенях поросят під впливом цинку // Зб. наук. праць Одеського держ. с.-г. ін-у Аграрний вісник причорномор’я”. Одеса. 2001. Вип. 4 (14). С. 33-37.

    70. Делекторская Л.Н., Сентебаев Н.А., Салуэнья А.И. О унификации методов определения в сыроватке крови / Лабораторное дело. 1971. - №8. С. 483-487.
    71. Демчук М.В. Повітряне середовище і його зоогігієнічне значення // Гігієна тварин. - К.: Урожай, 1996. -С. 11-52.
    72. Довідник: Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / Відпов. редак. В.В. Влізло. - Львів, 2004. - 399 с.
    73. До механізму антиоксидантної дії уфібрату / С.А. Олійник, CO. Гаврилюк, В.А. Туманов, Н.О. Горчакова, В.М. Бобков // VIII Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських товариств: Тези доп. - Львів-Трускавець: Вид-во Укр. лікарського товариства у Львові, 2000. - С 238-239.
    74. Дрошнев А.Е., Борисова М.Н.. Костромитинов Н.А. Влияние витамина Е на показатели перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у рыб при стрессе // Міжвідомчий тематичний науковий збірник Ветеринарна медицина” Харків, 2005. Т. 1. С. 395-398.
    75. Евстигнеева Р.П., Волков И.М., Чудинова В.В. Витамин Е как универсальный антиоксидант и стабилизатор биологических мембран. // Биологические мембраны. 1998. Т.15, №2. С. 119-135.
    76. Загоруй Л.П., Димань Т.М., Швіцький М.Г. Антиоксиданти біологічного походження у молочному жирі // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. Суми, 2004. Вип. 11. С. 54-57.
    77. Запорожец Н.Ф. Научное обоснование и разработка практических способов разрушения нитратов и нитритов в кормах: Автореф. дис. ...д-ра биол. наук: 06.02.02; 03.00.04 / ВНИИФБиП с.-х. живот. - Боровск. 1992. - 54 с.
    78. Зміни вмісту низькомолекулярних білків і продуктів перекисного окиснення ліпідів у довгастому мозку великої рогатої худоби протягом онтогенезу / І.М. Петрух, А.З. Пилипець, П.І. Вербицький, В.В. Влізло // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2005. Вип. 6, №1. С. 130-133.
    79. Іздепський В.Й., Кирилко Б.П., Панасова Т.Г. Роль перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи в патогенезі запальних процесів у тварин // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2004. - №3. С. 93-98.
    80. Изменение обмена углеводов в организме животных при отрав­лении неорганическими нитратами и нитритами / С.В.Баженов, Г.А.Хмель-ницкий, Д.М.Вовк и др.// Науч. тр. УСХА, К. - 1976, Вып. 174, С. 19 - 22.
    81. Інтенсивність синтезу ліпідів та активність процесів вільнорадикального окиснення за умов оксидаційного стресу у свиней / В.В.Данчук, В.В.Снітинський, О.М.Бучко, Р.Я.Іскра, А.Є.Шах, Н.О.Салига // Тез. ІV междун. симп. Биологические механизмы старения” Харьков, 2000. С. 102.
    82. Іскра Р.Я. Гормонально-субстратні механізми регуляції вуглеводного обміну та антиоксидантної системи в мієлоїдних клітинах і лейкоцитах свиней раннього віку: Автореф. дис канд. с.-г. наук: 03.00.04 / Ін-т землер. і біол. тв. УААН.- Львів, 1999.-19 с.
    83. Капентанаки К.Г. К методики определения активновсти трансминаз (аминотрансфераз) в сыроватке кровы // Лаб. дело. - 1962. - №1 - С. 19-23.
    84. Капралов В.В. Влияние α-токоферола на дыхательный взрыв нейтрофилов, бласттрансформацию и активность натуральных киллеров кровы человека // Укр. біохім. журн. 1998. Т.70, №2. С. 46-53.
    85. Карбашевська Н.Я., Олійник С.А., Білокінь Ю.М., Барабой В.А., Гриневич Ю.П. Окиснювально-антиоксидантний статус щурів за умов гіпергравітації // Фізіол. журн. - 2001. - Т. 47, № 5. - С 77-81.
    86. Кетлинский В.А., Михайлова Е.Н. Количество опредиления цитохромоксидазы в форменых элементах крови //Лаб. дело. - 1968. - №1 - С. 7-9.
    87. Киричко Б.П. Вільно радикальне окислення у динаміці хірургічного лікування актиномікозу у великої рогатої худоби // Зб. наук. праць Луганського нац. аграр. ун-ту. 2004. - №35/47. С. 74-77.
    88. Киричко Б.П. Зміни прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу при руменотомії у бугайців і спосіб його корекції вігозином // Міжвідомчий тематичний науковий збірник Ветеринарна медицина” Харків, 2005. Т. 1. С. 506-509.
    89. Киричко Б.П. Індикація рівня ліпопероксидації та антиоксидантної активності крові свиней при грижерозтині // вісник Сумського нац. аграр. ун-ту . 2004. - №2 (11). С. 79-81.
    90. Киричко Б.П. Показатели липопероксидации и антиоксидантной системы при острых асептических и гнойных воспалительных процессах у крупного рогатого скота // Актуальные проблемы вет. хирургии / Тр. междунар. науч. - пр. конф. посвящ. 75-летию УГАВМ Троицк, 2004 С.63-65.
    91. Кисців В.О. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах японських перепелів за різного рівня ліпідів та вітаміну Е у раціоні // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2006. Вип. 7, №1, 2. С. 270-273.
    92. Кількісне визначення нітратів і нітритів в біологічному матеріалі / З.П. Скородинський, З.Г. Олійник, Д.Ф. Гуфрій і ін. // Вісн. с.-г. науки, К., 1987. - №7. С. 35-36.
    93. Коваленко В.М., Бишовець Т.Ф., Губський Ю.І. Корегуючий вплив коротколанцюгового похідного вітаміну Е на стан процесів ПОЛ та структуру мембран і хроматину клітин печінки щурів за дії емхініну / Укр. біохім. ж. 2000. Т 72, №2. С. 56-60.
    94. Козлова Н.М., Слобожанина Е.И., Черницкий Е.А. Окисление мембранных белков и изменение поверхностных свойств эритроцитов // Биофизика. 1998. Т.43, Вып. 3. С. 480-483.
    95. Коробейникова Е.Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лаб. дело. 1989. - №7. С.8-9.
    96. Кравців Р.Й., Дашковський О.О. Окремі морфохімічні показники крові за дії метіонатів заліза, міді і вітаміну Е на фоні надмірного надходження свинцю в організм // Наук. вісн. Львів. держ. акад вет. медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2000. - Т.2. - № 3-4. - С. 44-50.
    97. Кравців Р.Й., Параняк Р.П., Паславський Р.І. Вплив сезонних факторів на вміст жиророзчинних вітамінів, продукутів перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантного захисту в крові корів // Сільський господар”. 2004. - № 7, 8. С.22-24.
    98. Кулинский В.И., Колесниченко Л.С. Структура, свойства, биологическая роль и регуляция глутатионпероксидазы // Успехи современной биологии. 1993. Т.113. Вып. 1. С. 107-122.
    99. Куртяк Б.М. Сенькусь Г.М. Вплив вітамінів А, D, E і селену на білковий і ліпідний склад крові тільних корів при парентеральному їх введенні // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. Львів, 2005. Вип. 6, №2. С. 115-117.
    100. Куртяк Б.М., Янович В.Г. Вміст вітамінів А і Е та продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові корів при парентеральному введені тривіту і інсолвіту в кінці стійлового періоду // Наук.- техн. бюл. Ін-ту біол. тварин.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины