НІТРАТНО-НІТРИТНИЙ ТОКСИКОЗ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І ВПЛИВ ПІРИДОКСИНУ ГІДРОХЛОРИДУ ТА АСКОРБIНОВОЇ КИСЛОТИ НА ЙОГО РОЗВИТОК : Нитратно-нитритный ТОКСИКОЗ молодняка крупного рогатого скота и ВЛИЯНИЕ Пиридоксин И аскорбиновой кислоты на ЕГО РАЗВИТИЕ

Краткое описание

Міністерство аграрної політики України
Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького

На правах рукопису

Васів Ростислав Орестович

УДК 619:615.9.6:636.2

нітратно-нітритний токсикоз молодняку ВЕЛИКОЇ рогатої худоби і вплив ПІРИДОКСИНу гідрохлориду та аскорбiнової кислоти на його розвиток

16.00.04 - ветеринарна фармакологія та токсикологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
ГУФРІЙ Дмитро Федорович
доктор ветеринарних наук,
професор

Львів - 2003 р.

ЗМІСТ

ВСТУП .

5

РОЗДІЛ 1 ..

9

Огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень .

9

1.1. Значення азоту в обміні речовин у рослин і тварин .

9

1.2. Дія нітратів на процеси обміну речовин в організмі тварин

18

1.3. Вплив піридоксину та аскорбінової кислоти на організм тварин....

26

1.4. Підсумок

28

РОЗДІЛ 2 ..

30

МАТЕРІАЛИ І метод досліджень ...

30

2.1. Експериментальні тварини та схеми досліджень

31

2.1.1. Досліди на щурах ..

31

2.1.2. Дослідження дезінтоксикаційної функції у при нітратно-нітритному токсикозі за допомогою гексеналової проби ...

32

2.1.3. Досліди на бичках ....

32

2.2. Методи досліджень ..

35

РОЗДІЛ 3 ..

37

Результати власних досліджень ..

37

3.1. Роль піридоксину гідрохлориду в розвитку нітратно-нітритного токсикозу у щурів..

37

3.2. Корекція обміну речовин у щурів при нітратно-нітритному токсикозі аскорбіновою кислотою ...

51

3.3. Вплив піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти на антитоксичну функцію печінки на ранній стадії нітратно-нітритного токсикозу ..

64

3.4. Нітратно-нітритний токсикоз у бичків та вплив на його розвиток піридоксину гідрохлориду...

70

3.4.1. Рівень біохімічних та гематологічних показників у крові бичків за дії різних доз піридоксину гідрохлориду.

66

3.4.2. Вплив різних доз піридоксину гідрохлориду на активність ферментів у крові бичків.....

82

3.5. Роль аскорбінової кислоти у розвитку нітратно-нітритного токсикозу в бичків ...

97

3.5.1. Корекція обміну речовин у бичків аскорбінової кислотою в різних дозах...

97

3.5.2. Вплив різних доз аскорбінової кислоти активність ферментів у крові бичків ....

109

3.6. Вплив сукупного введення піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти на показники крові бичків при нітратно-нітритному токсикозі...

122

РОЗДІЛ 4 ..

126

Аналіз та узагальнення отриманих результатів ...

126

ВИСНОВКИ .

138

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

140

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

141

ДОДАТКИ

176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АлАТ аланін-амінотрансфераза
АсАТ аспартат-амінотрансфераза
ГДК гранично допустима концентрація
ЛДГ лактатдегідрогеназа
ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького
МДГ малатдегідрогеназа
ННН нітратно-нітритне навантаження
ННТ нітратно-нітритний токсикоз
МСН середній вміст гемоглобіну в еритроциті
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
ПФЛ піридоксаль-5-фосфатний ефір
СДГ сукцинатдегідрогеназа
ССС серцево-судинна система
ЦНС центральна нервова система
ЦХО цитохромоксидаза
А каротин
B6 піридоксину гідрохлорид
С аскорбінова кислота
CAMP циклічний аденозинмонофосфат
cGMP циклічний гуанозинмонфосфат
D ергокальциферол
E токоферол

ВСТУП

Актуальність теми. Отруєння тварин нітратами одна з найбільш складних проблем сучасної практики ветеринарної медицини. Актуальність цього питання зумовлена широким розповсюдженням нітратів у навколишньому середовищі, високим рівнем інтоксикації тварин та загибелі їх від отруєння цими речовинами. Значний вклад у з'ясування нітратно-нітритних токсикозів сільськогосподарських тварин внесли такі вчені, як: Баженов С.В. із співавт., 1964 - 1977; Скородинський З.П. із співавт., 1973 - 1985; Хмельницький Г.О. із співавт., 1977 - 2002; Мазуркевич А.Й. із співавт., 1978 -2002; Пупін І.Г. із співавт., 1980; Запорожець М.Ф., 1981 - 2002; Малінін О.О. із співавт., 1989; Гуфрій Д.Ф., 1997. Цими вченими встановлено, що складність патогенезу нітратно-нітритних токсикозів у тварин обумовлена не лише значними розладами обміну речовин, але й порушеннями фізіологічних функцій організму, які проявлялися змінами психічної активності і поведінки тварин, функціональної активності центральних і периферичних регуляторних систем, морфологічного складу крові, тощо. Запропоновані різні способи корекції даної патології з допомогою таких препаратів, як: метиленовий синій, хромосон, аскорбінова кислота, натрію тіосульфат, глутамінова кислота, унітіол, комагсол - Г, забезпечувало, в основному, зниження загальної інтоксикації організму тварин та стабілізацію обміну речовин на завершальних стадіях патогенезу нітратно-нітритного токсикозу.
Як свідчить аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, досі залишаються недостатньо висвітлені питання патогенезу нітратно-нітритного токсикозу на початкових стадіях, що дозволило б своєчасно попередити розвиток загальної інтоксикації організму тварин та їх загибель. Саме це породжує науково-практичне зацікавлення до глибшого вивчення цієї проблеми, що і становить актуальність досліджень.
Застосування піридоксину гідрохлориду при отруєнні тварин нітратами, за даними зарубіжної літератури, є маловивчене, а в Україні це питання досліджується вперше.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри фармакології та токсикології Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького: Дослідження механізмів патогенезу розладів гідролітично-транспортної функції травної системи у худоби за дії техногенних факторів та розробка ефективних способів зменшення їх негативної дії на продукти і здоров'я тварин” (номер державної реєстрації 0102U001339).
Мета й задачі досліджень. З'ясувати токсикодинаміку у початковій стадії змодельованого нітратно-нітритного токсикозу в щурів та бичків за умов введення різних доз піридоксину гідрохлориду та дати порівняльну оцінку його впливу з аскорбіновою кислотою. Обґрунтувати доцільність сукупного використання терапевтичних доз даних препаратів при нітратно-нітритному токсикозі.
Для вирішення даної проблеми були поставлені наступні завдання:
дослідити окремі показники обміну речовин й активність ферментів у крові щурів та розробити способи його корекції після введення піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти за умов розвитку нітратно-нітритного токсикозу;
вивчити дезінтоксикаційну функцію печінки мишей на тлі дії нітратів і вітамінних препаратів, що досліджувались;
з'ясувати токсикодинаміку нітратно-нітритного токсикозу у бичків на тлі дії різних доз піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти;
дослідити токсикодинаміку нітратно-нітритного токсикозу при сукупному використанні терапевтичних доз піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти.
Об’єкт дослідження: клінічний нітратно-нітритний токсикоз.
Предмет дослідження: активність ферментів і рівень показників крові, що досліджувались при виникненні нітратно-нітритного токсикозу у щурів і бичків та після введення їм різних доз піридоксину гідрохлориду і аскорбінової кислоти.
Методи дослідження: фармакологічні, токсикологічні, клінічні, фізіолого-біохімічні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено зміни окремих показників фізіологічного стану організму, обміну речовин та активності ферментів у крові щурів та бичків після введення різних доз піридоксину гідрохлориду на початкових стадіях нітратно-нітритного токсикозу та встановлено оптимальну його дозу для попередження інтоксикації. При змоделюванні вищезгаданого токсикозу проведено порівняльну оцінку дії різних доз піридоксину гідрохлориду і аскорбінової кислоти та сукупний їх вплив на організм бичків за умов виникнення нітратно-нітритного токсикозу. Отримано патент на винахід Спосіб корекції обміну речовин у молодняку ВРХ при нітратному навантаженні” А61/К31/44 від 15.03.2002 р.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень встановлено оптимальні дози піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти, визначено схему їх сумісного застосування для профілактики та лікування нітратно-нітритного токсикозу у тварин.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно проводив пошук та аналіз даних літератури, опрацював робочі схеми та практичне застосування всіх описаних у роботі методик. Провів експериментальні дослідження, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів. Сформулював основні висновки роботи та підготував до друку публікації за матеріалами дисертації з методичною допомогою наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались й отримали схвалення на щорічних підсумкових вчених радах Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького у 1999-2002 роках і науково-практичних конференціях: міжнародних присвяченій 50-річчю зооінженерного факультету Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999); з фізіології і біохімії тварин, присвяченій 100-річчю від дня народження професора С.З. Ґжицького (Львів, 2000); С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука”, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З. Ґжицького (Львів, 2000, ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького); присвяченій 85-річчю від дня народження академіка ВАСГНІЛ Гладенка І.М. Ветеринарна наука на порозі ХХІ століття” (Харків, 2000); Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин”, присвяченій 25-річному ювілею факультету ветеринарної медицини (Дніпропетровськ, 2001); Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки”, присвяченій 120-річчю від часу заснування ветеринарної школи у Львові (Львів, 2001); Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002); республіканській науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю з дня заснування Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 2001).
Публікації матеріалів досліджень. За темою дисертації опубліковано 10 робіт, із яких 7 - у наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, один інформаційний листок і отримано патент на винахід.
Обсяг і структура роботи. Основна частина дисертації викладена на 141 сторінці комп'ютерного тексту та складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз, узагальнення та обґрунтування одержаних результатів, висновки, список літератури, додатки. Робота ілюстрована 50 таблицями та 28 рисунками й містить 2 додатки. Список використаних джерел літератури включає 338 найменувань, у тому числі українською та російською мовами 232, іншими мовами 106.

Список литературы

Висновки
У дисертації на основі проведених досліджень запропоновано новий науковий підхід, який полягає у дослі­дженні впливу піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти на гематологічні та біохімічні показники та активність ферментів крові бичків на ранніх стадіях нітратно-нітритного токсикозу та комплексному застосуванні цих препаратів для лікування та профілактики цього отруєння.
1. Встановлено, що моделювання нiтратно-нiтритного токсикозу в організмі щурів за введення нітрату натрію у дозі 0,3 г NO3ˉ/кг маси тіла супроводжується підвищенням у крові концентрації нітратів, нітритів, метгемоглобіну та зменшенням гемоглобіну (з 1 по 12 годину).
2. Виявлено кращий стабілізуючий вплив піридоксину гідрохлориду на показники обміну речовин в організмі щурів на початкових етапах нiтратно-нiтритного токсикозу, що супроводжувалось зниженням концентрації нітратів, нітритів і метгемоглобіну та підвищенням гемоглобіну. Разом з цим, через 6 12 годин досліду вплив піридоксину гідрохлориду на нейтралізацію нітратно-нітритного токсикозу в організмі щурів був недостатнім, про що свідчить висока концентрація нітратів, нітритів, метгемоглобіну та низький рівень гемоглобіну.
3. Введення щурам аскорбінової кислоти при нiтратно-нiтритному токсикозі сприяло нормалізації у їх крові концентрації нітратів, нітритів і метгемоглобіну, гемоглобіну, сечовини, загального білка, цукру, загальних ліпідів, триацилгліцеринів, загального та вільного холестерину, кількості еритроцитів та активності АсАТ, АлАТ (з 1 по 12 го­дини після її введення). Однак, дані процеси проходили краще з 6 по 12 годину після введення аскорбінової кислоти.
4. Піридоксину гідрохлорид та аскорбінова кислота ефективно сприяли дезінтоксикацій функції печінки за умов розвитку нітратно-нітритного токсикозу, про що свідчить зменшення тривалості сну.
5. За умов розвитку дванадцятигодинного нітратно-нітритного токсикозу у крові бичків встановлено зростання кількості лейкоцитів, концентрації нітратів, нітритів, метгемоглобіну, загального білка, цу­кру, підвищення активності АсАТ, АлАТ, МДГ, ЛДГ, лужної і кислої фосфа­таз та швидкості утворення ПОЛ. Одночасно встановлено зниження концентрації гемоглобіну, сечовини, кілько­сті еритроцитів та актив­ності каталази, СДГ, ЦХО.
6. Введення піридоксину гідрохлориду в дозах г/кг: 0,0010, 0,00167 0,00233 при змодельованому нiтратно-нiтритному токсикозі із 1 по 3 годину у крові бичків наставало зниження концентрації нітратів, нітритів, метгемоглобіну, загального білка, кількості лейкоцитів, активності АсАТ, АлАТ, МДГ, ЛДГ, лужної та кислої фосфатаз та швидкості утворення ПОЛ, а з 6 по 12 годину показники крові, що досліджувались, незначно зростали. Тим часом після введення піридоксину гідрохлориду з 1 по 12 годину зростав вміст гемоглобіну, сечовини, кількість ери­троцитів, активність каталази, СДГ, ЦХО, а з 6 по 12 годину ці показники знижувались. При нітратно-нітритному токсикозі дія піридоксину гідрохлориду найкраще проявлялась у дозі 0,00167 г/кг з 1 по 3 годину.
7. Введення аскорбі­нової кислоти в дозах: 0,0167, 0,0223, 0,0311 г/кг за нітратно-нітритного токсикозу сприяло зниженню у крові вмісту нітратів, нітри­тів метгемоглобіну, загального білка, цукру, кількості лейкоцитів активності АсАТ, АлАТ, МДГ, ЛДГ, лужної та кислої фосфатаз і швидкості утворення ПОЛ. За цих умов у крові встановлено зростання кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну і сечовини з одночасним підвищенням активності каталази, СДГ, ЦХО. Дія аскорбінової кислоти краще проявлялася у дозі 0,0311 г/кг з 6 по 12 годину експерименту.
8. Сукупне введення піридоксину гідрохлориду в дозі 0,00167 г/кг та аскорбінової кислоти у дозі 0,0311 г/кг за умов виявлення перших клінічних ознак нітратно-нітритного токсикозу сприяло стабілізації показників крові, що позначилось на покращенні функціонального стану організму та швидкому одужанні бичків.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для забезпечення високої ефективності лікування тварин при виникненні ніт­ра­тно-нітритного токсикозу пропонуємо таку комбінацію препаратів.
1. Внутрішньом'язово ввести 5% розчин піридоксину гідрохлориду у дозі 0,00167 г/кг та внутрішньовенно аскорбінову кислоту у дозі 0,0311 г/кг сукупно з 200 мл 5% розчину глю­кози на початку розвитку нітратно-нітритного токсикозу (через 3 години). Крім цього через 6 годин повторити введення аскорбінової кислоти у дозі 0,0311 г/кг сукупно з 200 мл 5% роз­чину глю­кози внутрішньовенно кожній тварині на добу.
2. Теоретичні дані роботи бажано використовувати при вивченні курсів Ветеринарна фармакологія”, Ветеринарна токсикологія”, Патологічна фізіо­логія сільськогосподарських тварин”.

Список використаних джерел

1. Ажипа Я.И., Реутова В.П., Калошин Л.П. Экологические и медико-биологические аспекты проблемы загрязнение окружающей среды нитратами и нитритами // Физиология человека. - 1990. - Т. 16 - №3. - С. 131-149.
2. Андрушайте Р.Я. Биомасса метанового брожжения как источник витамина В12 // В.кн.: Физиологические активные кормпоненты питания животных. Рига, "Зинатне". - 1969. - С. 53-65.
3. Антипина М.П., Головач Л.Г., Разуменко С.С. Аскорбиновая кислота в крови кроликов в онтогенезе // В кн.: Борьба с болезнями сельскохозяйственных животных. ("Труды Харьковского с.-х. института", т. 168). Харьков, 1972. С. 215-218.
4. Аптекарь С.Г., Велинкина Г.Я. // В.кн.: Витамины. М., "Медицина". - 1974. - С. 451-459.
5. Афанасьев Я.И. Содержания аскорбиновой кислоты в органах при гипо- и авитаминозах животных и птиц // - Материал Всесоюз. конф. по биохимии с.-х. животных. Вып. 2, М., - 1961. - С. 8-9.
6. Влияние азотистых удобрений, способ заготовки, хранения и использования кормов на содержание нитратов и нитритов /И.Г.Арис­тов, Н.Г.Золотова, Н.Г.Токач и др.// Тез.докл.Респ.конф."Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии", Киев: Изд-во УСХА, 1990. - 3 с.
7. Бабаскин П.М. Определение сахара крови на фотоэлектроколориметре с антроновым реактивом // Лаб. дело. - 1964.- №6. - С. 343-345.
8. Бабський А.М., Шостаковська І.В. Вплив малих концентрацій нітритів на дихання та окислювальне фосфорилювання у мітохондріях печінки щура //Укр. біохім. журнал. - 1992, Т.64, №6.- С.71-75.
9. Влияние разных концентраций нитратов на энергетические и ферментативные процессы в секреторных органах пищеварительного тракта крыс /А.М.Бабский, Д.И.Бергтраум, М.Я.Грынькив, И.В.Шостаковская //Межресп.науч.-техн.конф. "Проблемы азотистого метаболизма": Тез.докл. - Волгоград, 1990. - С. 14-15.
10. Бабський А.М., Шостаковська І.В. Вплив нітрату натрію на дихання та окисне фосфорилювання в мітохондріях печінки щура //VI Укр. біох. з'їзд: Тез.доп. Київ, УСГА, 1992. Ч.1. С. 158.
11. Базанова Н.У., Ташенов К.Т., Файтельберг Р.О. Закономерности всасывательной деятельности желудочно-кишечного тракта. Алма-Ата, Наука. 1985. 220 с.
12. Изменение обмена углеводов в организме животных при отрав­лении неорганическими нитратами и нитритами / С.В.Баженов, Г.А.Хмель-ницкий, Д.М.Вовк и др.// Науч. тр. УСХА, К. - 1976, Вып. 174, С. 19 - 22.
13. Бауман В.К. Роль связывающих белков в процессах всасывания веществ //Успехи физиол. наук.- 1983.- №4.- С.92-113.
14. Изучение закономерностей превращения азотистых соединений в пищеварительном тракте жвачных животных в зависимости от состава рациона /М.В.Берус, В.В.Цюпко, Г.С.Шевченко и др. // Тез. докл. Всес. совещ., Калуга, 28-30 мая 1986, С.9-10.
15. Блинова Л.С. Уровень нитратов и нитритов в крови коров при содержании их на культурных пастбищах //Бюл.ВИЭВ. -М., 1980. -№38. - С. 70-72.
16. Болдырев А.А. Введение в биохимию мембран. - М.: Высш.шк., 1986. - 112 с.
17. Болдырев А.А., Мельчунов В.И. Транспортные АТФазы //Итоги науки и техники. Сер.биохимия. - 1985. -т.17.
18. Боярчук И.Ф., Лутов В.А. Количественное определение метгемоглобина в крови лабораторных животных фотоэлектроколориметрическим методом //Гигиен. труда и профес.заболев. -1966. -№3. - С. 55-56.
19. Буряков Н.П. Азотистый обмен в организме бычков при разном уровне нитратов в рационе //Проблемы азотистого метаболизма/ Тез.докл. Межресп. науч. - техн. конф. - Волгоград, 1990. - С. 13-14.
20. Буряков Н.П., Бурякова М.А. Отравление животных нитратами (профилактика, лечение) // Ветеринария. - 1995.-№11.- С. 48-50.
21. Справочник по болезням сельскохозяйственных животных /Д.Д.Бутьянов, И.М.Карпуть, М.В.Якубовский и др. - 2е изд. перераб. и доп. - Мн.: Уроджай, 1990. - 352 с.
22. Вальдман А.Р. Биосинтез ивтамина С у животных // - "Успех совр. Биол.". - 1951. Т. 32. - Вып. 1 - С. 63-68.
23. Вальдман А.Р. Роль Витамина В12 в питании с.-х. животных // - В кн.: Витамин В12 и его приминение в животноводстве. М., "Наука". - 1971. - С. 157-169.
24. Варич В.Я., Ванин А.Ф., Овсянникова Л.М. Обнаружение эндогенной окиси азота в печени мышей методом электронного парамагнитного резонанса// Биофизика. 1987. 32, вып 6. —С. 1062—1063.
25. Васів Р.О. Особливості функціонування організму тварин при нітратному навантаженні // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького Львів, 1999. В 3., Ч. 1 С. 14-17.
26. Васів Р.О. Вплив піридоксину на показники крові бичків за нітратного навантаження // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького Львів, 2000. Т.2, Ч.3-4. С. 96-99.
27. Васів Р.О. Вплив аскорбінової кислоти на показники крові бичків за нітратного навантаження // Сільський господар. Львів 2001. № 3-4 С. 2-4.
28. Васів Р.О., Гуфрій Д.Ф., Гунчак В.М., Мусієнко М.Т. Нітратно-нітритний токсикоз у тварин і птиці, шляхи його усунення та отримання якісної продукції від них // Інформ. листок Льв. МТЦНТІ, Львів, 2001. №1. 6 с.
29. Васів Р.О. Фізіолого-біохімічні показники крові бичків при нітратно-нітритному токсикозі та вплив на них піридоксину гідрохлориду і аскорбінової кислоти // Наук. техн. бюл. І-ту біол. тварин. Львів, 2001. Вип. 1-2 С. 195-199.
30. Васів Р.О. Дія аскорбінової кислоти в різних дозах на організм бичків при нітратно-нітритному навантаженні // Наук. вісник Дніпропетровсь-кого держ. аграр. універ. Дніпропетровськ, 2001. Вип. 2. С. 111-112.
31. Пат. 2001064181 Україна, МПК-6 А61К31/44. Спосіб корекції обміну речовин у молодняку ВРХ при нітратному навантаженні: Васів Р.О., Гуфрій Д.Ф. Заявл. 18.06.2001; Опубл. 15.03.2002. Бюл. №3.
32. Васів Р.О. Введення різних доз аскорбінової кислоти бичкам за нітратного навантаження // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. Львів, 2001. Т-3 Ч.2. С. 11-14.
33. Васів Р.О. Нітратно-нітритний токсикоз у щурів та корекція його піридоксином гідрохлоридом і аскорбіновою кислотою // Сільський господар. Львів, 2002. № 3-4 С. 26-27.
34. Васів Р.О. Вплив піридоксину гідрохлориду і аскорбінової кислоти на розвиток декомпенсаторної стадії нітратно-нітритного токсикозу в щурів // Наук. вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. Львів, 2002. Т.4, Ч.2. С. 3-8.
35. Васів Р.О. Порівняльна характеристика впливу піридоксину та аскорбінової кислоти на розвиток нітратно-нітритного токсикозу в початковій стадії у щурів // Вет. мед. міжвід. Темат. наук. збірн. Харків, 2000. Вип. №77. С. 46 51.
36. Васів Р.О., Келлер А.І., Гуфрій Д.Ф., Стояновський В.Г., Гунчак В.М., Хомик Р.І.Функціонування організму бичків за нітратного навантаження та вплив піридоксину в різних дозах на розвиток нітратно-нітритного токсикозу // Вет. мед. міжвід. Темат. наук. збірн. Харків, 2001.Вет. мед. міжвід. Темат. наук. збірн. Вип. 9(33). Ч.1.Вет. мед. міжвід. Темат. наук. збірн. С. 220-224.
37. Васів Р.О. Вплив окремих вітамінних препаратів на розвиток нітратнонітритного токсикозу у щурів // Вет. мед. міжвід. Темат. наук. збірн. Харків, 2000. Вип. №78. С. 35 39.
38. Васів Р.О. Вивчення обміну речовин у щурів за нітратно-нітритного навантаження та корекція його піридоксином // Наук.-техн. бюл. інс-ту землеробства і біол. тварин (серія-фізіологія і біохімія). Львів, 1999. Вип. 1. Ч.3. С. 166-169
39. Вилесов Г.И. Результаты научных исследований по снижению содержания нитратов в кормах и растительной продукции // Использование аммиакосодержащих соединений в сельскохозяйственном производстве. - Ст. науч. тр. Ин-та физиол. растений и генетики. - К.: Наукова думка, 1992.-С.5-12.
40. Владимиров Ю.А. Биологические мембраны и патология клетки // Природа. -1987. -№3. -С.36-47.
41. Особенности коррекции обмена веществ у коров при хронической нагрузке нитратами /Д.М.Вовк, Г.А.Хмельницкий, Н.Ф.Панько, В.Б.Духницкий// Новые фармакологические средства в ветеринарии: Тез. докл. к 1-ой Межвуз. науч.- практ. конф., Ленинград, 1989, 131 с.
42. Волощенко В.В. Влияние нитратов на организм сельскохозяйственной птицы: Автореф.дис. ...канд.вет.наук: 16.00.04 /Ин-т.экспе. и клин.вет.мед. -Харьков. 1992. -16 с.
43. Воробьёв Е.С., Марутян Г.Ш. Нитраты в рационах жвачных // Ветеринария. - 1992. - №4. - С. 44-46.
44. Воробьёв Е.С., Фицев А.М., Марутян Г.Ш. Уровень нитратов в рационах и метоболизм у жвачных // Ветеринария. - 1994. - №2. С. 42-44.
45. Воронина М.В. Токсико-биологическая оценка продуктов жи­вотноводства, содержащих нитраты и нитриты, и фармакологические ас­пекты их действия: Автореф.дис. ...канд.вет.наук: 16.00.04 /С.-Пе­тербург.вет.ин-т. - Санкт-Петербург. 1993. - 19 с.
46. Вороняк В.В. Зоогигиеническая оценка качества воды основных типов источников водоснабжения ферм и ее влияние на организм молодняку крупного рогатого скота: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.08 / Белорусс. НИИ жывотн. - Жодино. 1992. -16 с.
47. Гаврилец Е.С., Демчук М.В. Определение количества эритро­цитов в крови сельскохозяйственных животных фотоэлектроколориметри­ческим методом // 22-я науч. конф. Львовского зоовет. ин-та: Тез.докл. и сообщ. - Львов, 1966. - С. 73-74.
48. Гальцева В.П. Баланс азота 15N удобрений при систематическом внесении разных доз под яровые зерновые культуры. - В кн.: Эко­логические последствия применения агрохимикатов (удобрения). Тез. докл. Всес. совещ. по Междунар. программе ЮНЕСКО "Человек и биосфера", Пущино, 1982. - С. 72-74.
49. Ганин М.Д., Кулачковский А.Р. К изучению мембранного пищеварения у сельскохозяйственных животных //Мембранное пищеварение и всасывание. - Тез. докл. III-го Всес. симп., Юрма­ла, 19-21 марта 1986, Рига: Зинатне, 1986. - С. 34-35.
50. Ганин М.Д., Кулачковский А.Р. Изучение ультраструктурных особенностей и локализации щелочной фосфатазы в тонком кишечнике овец //Сб. науч. тр. "Вопросы физиологии и биохимии питания овец". Науч.тр. ВАСХНИЛ. Изд. "Колос", М., 1981. - С. 73-75.
51. Герасименко В.Г. Биохимия продуктивности и резистентности животных. - К.: Вища школа, 1987. - 222 с.
52. Гжицький С.З., Скорохід В.Й. Резорбція і секреція "малого рубця" у великої рогатої худоби // Доп. УАСГН. - 1959. - т.6. - 31 с.
53. Голованова И.П. Мембранный гидролиз и транспорт углеводов в кишечнике рыб //Изучение, рациональное использование и охрана природных ресурсов. - Рига: Изд.-во АН Латв. СССР, 1987. - С.160 -161.
54. Головащук Ж.Т., Данько З.Ю. Влияние дозы азотных удобрений, сроки их внесения и сорта озимой пшеницы на величину коэфициента использования азота. - В кн.: Экологические последствия агро­химикатов (удобрения). Тез.докл. Всес. совещ. по Международной программе ЮНЕСКО "Человек и биосфера", Пущино, 1982. - С. 72-74.
55. Грибан В.Г. До вікових особливостей енергетичних тканинних процесів у великої рогатої худоби, та вплив на них біологічно-активних речовин //Вісн. сільськогоспод. науки. - К. -1988. -№1.- С. 55-59.
56. Гривул Т.Н., Пупин И.Г. Ассимиляция нитрат-нитратного азо­та и его влияние на использование микроорганизмами аммонийного со­держимого рубца //Науч.-техн.бюл. Укр.НИИ физиол. и биохим. с.-х. животных. Львов. -1984. -вып.6/3. - С. 10-13.
57. Гуменюк Г.Д., Сушко Л.А., Ворошилова Н.М. Динаміка вмісту нітратів, нітритів і денітрифікуючих бактерій у кормах при зберіганні //Вісн. сільськогоспод. науки.- К. -1986. -№12. - С. 44-49.
58. Всасывание нитратов в кишечнике молодняку крупного рогато­го скота в зависимости от сахаро-протеинового соотношения рациона /В.М.Гунчак, Д.Ф.Гуфрий, М.Д.Ганин, М.Н.Кущак //Тез. докл. Молдавс­кого НИИЖ и В, Кишинев, 1987. - С. 108-109.
59. Гунчак В.М. Влияние солей марганца на всасывание нитратов в тонком кишечнике телят //Мат. Всес. конф. "Физиология продуктивных животных - решению продовольственной программы СССР", Таллин. - 1990. -ч.1. - С. 124-125.
60. Гунчак В.М. Всасывание нитратов и нитритов в тонком кишеч­нике молодняку крупного рогатого скота: Автореф. дис. ...канд. би­ол. наук: 03.00.13 / Льв. зоовет. ин-т. Львов. -1989 - 16 с.
61. Гурман Э.Г. Са2+-зависимая регуляция мембранного гидролиза и транспорта пищевых веществ в тонкой кишке: Автореф.дис. ...д-ра биол.наук: 03.00.13 / Льв.зоовет.ин-т. - Львов. 1990. -43 с.
62. Гуфрій Д.Ф. Видiлення нiтратiв з органiзму бичкiв при нiтратно-нiтритному токсикозi // Вiсник аграрної науки, К. -1995. - №7. - С. 49-52.
63. Гуфрій Д.Ф. Вплив нiтратiв на показники обмiну азоту кровi бичкiв // Матер. наук. практ. конф. "Неiнфекцiйна патологiя тварин", Бiл.Церк. 1995. - Ч.1.- С. 193-194.
64. Гуфрій Д.Ф. Зміни активності трансаміназ в крові бичків під впливом нітрату натрію в різних дозах //НТ Бюл.УНДІФіБ, Львів, 1992. -вип.14/1. - С. 18-20.
65. Гуфрій Д.Ф. Концентрацiя ацетилхолiну у тканинах печiнки i тонкої кишки щурiв пiд дiєю нiтрату натрiю // НТБюл. УНДIФiБ с/г тварин, Львiв, 1997, №19 (1), С. 105-106.
66. Гуфрій Д.Ф. Розвиток нiтратно-нiтритного токсикозу залежно вiд рiвня нiтратiв в органах травлення бичкiв // Вет. мед. України 1997, №5, С. 38-39.
67. Гуфрій Д.Ф. Роль шлунково-кишкового тракту молодняку великої рогатої худоби у патогенезі нітратно-нітритного токсикозу: Автореф. дис. доктора вет. наук: 16.00.10 та 16.00.04 / Львівська АВМ. - Львів, 1997. - 41 с.
68. Гуфрій Д.Ф. Накопичення нітратів у вмісті шлунково-кишкового тракту бичків за введення до раціону різних доз нітрату натрію // Вет. мед. мiжвiд. темат. наук. зб. К.: Аграрна наука, 1997. - вип. 71. - С. 27-31.
69. Д.Ф.Гуфрій, В.Й. Скорохід, В.М. Гунчак, Р.І.Хомик Вплив окремих вітамінних препаратів на нагромадження нітратних сполук у крові та сечі бичків // Наук. вісник Льв. держ. кад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького Львів, 2000, том2 (№2) част. 1, С. 47-51
70. Гуфрій Д.Ф. Сучасний стан забруднення навколишнього середовища нітратами і свинцем та вплив їх сукупної дії на організм сільськогосподарських тварин // "Сільський господар", Львів 2001, № 5-6 с. 21-23.
71. Гуфрій Д.Ф., Коцюмбас Г.І., Хомик Р.І. Виникнення нiтратно-нiтритних токсикозiв у худоби залежно вiд сезону року в господарствах Тернопiльської областi // Зб. матер. мiжнар. наук.-практ. конф. "Розвиток вет. науки в Українi: здобутки та проблеми", м.Харкiв. - 1997, С. 219-220.
72. Гуфрій Д.Ф., Скорохiд В.Й., Канюка О.I., Хомик Р.I., Ганин М.Д., Гунчак В.М., Коваленко П.П Роль аскорбiнової кислоти у пригнiченнi розвитку нiтратно-нiтритного токсикозу у бичкiв // Вiсн. Бiлоцеркiвсько­го держ. аграрного унiверси­тету, 1998, вип. 5, ч. 1, С. 251-254.
73. Гуфрій Д.Ф., Скорохiд В.Й., Коваленко П.П., Гунчак В.М., Хомик Р.I., Харiв I.I. Лiкування худоби вiд нiтратно-нiтритної iнтоксикацiї сукупним уведенням тiамiну хлориду з аскорбiновою кислотою // Iнф.бюл.заверш. наук.-техн. розробок Льв. акад. вет. мед. iм. С.З.Гжицького Львiв, 1998, 22 с.
74. Гуфрій Д.Ф., Хомик Р.I., Гунчак В.М. Тiамiну хлорид в лiкуваннi нiтратно-нiтритного отруєння бичкiв // 1 нацiональний з'їзд фармакологiв України "Сучаснi проблеми фармакологiї". Тез. допов., К., 1995. С. 50.
75. Делекторськая Л.Н., Сентебаев Н.А., Салуэнья А.И. Об унификации методов определения общего белка в сыроватке крови // лаб. Дело. - 1971. - №8. - С. 483-487.
76. Державин Л.М. Нитраты в растениеводческой продукции //Хи­мизация с. хозяйства. -1988. -№10. - С. 42-46.
77. Дженкинстон Д., Хайлетт Д., Коллер К. Влияние катехоламинов на ионную проницаемость клеточных мембран. Рецепторы клеточных мембран для лекарств и гормонов: междисциплинарный подход. Перев. с англ. /Под ред. Р.У.Штрауба, Л.Болис, М.: Медицина, 1983. -368 с.
78. Содержание нитратов в отдельных видах продуктов расти­тельного происхождения /А.П.Дискаленко, Н.И.Опополь, Ю.Н.Трофимен­ко, Е.В.Добрянская //В кн.: Минеральные удобрения и качество пище­вых продуктов. Тез. докл. Эстонского Респ. симп., Таллин, 1980. - С .47 -50.
79. Димитров С., Джуров А., Антонов С. Диагностика отравлений животных. -М.: Агропромиздат, 1986. -282 с.
80. Духницкий В.Б. Способы диагностики, терапии и профилактики отравлений крупного рогатого скота: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.04 / С.-Петербург. вет. ин-т. - Л. 1991. -24 с.
81. Духницкий В.Б., Хмельницкий Г.А., Вовк Д.М., Панько Н.Ф. Использование сорбентов (КАУ-2 и БАУ-ФМ) при острых отравлениях жвачных нитратами //Проблемы азотистого метаболизма: Тез. докл. Межресп. Науч.-практич. Конф. Волгоград. - 1990. - с. 20-21.
82. Дюкарев В.В., Ключковский А.Г., Дюкар И.В. Кормовые до­бавки в рационах животных (теория и практика). - М.: Агропромиздат, 1985. -279 с.
83. Загрязнение вод нитратами и нитритами, профилактика интоксикации у с.-х. животных /М.В.Демчук, Д.Ф.Гуфрий, В.В.Вороняк, И.М.Угрын //Инф.листок ЛвМТЦНТИиП, Львов - 1991. -№012-91. - 4 с.
84. Загрязнение природной среды нитратами, нитритами и профи­лактика нитроинтокикаций животных /Ф.И.Мандрык, М.Ф.Кондырева, Г.Г.Якуб, Л.П.Кременяк и др. //Обзор информ. МолдНИИНТИ, Кищинёв, 1990. -64 с.
85. Задорожняя Г.П. Пути снижения содержания нитратов и нит­ритов в продуктах животноводства. - К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР. -1991. -44 с.
86. Зарин Ф.Ф., Тауцинь Э.Я. Роль микроелементов ививтамина В12 в этиологии сухотки телят. - В.кн.: Физиология и биохимия питания с-х животных. Рига , Изд-во АН Латвии, 1959, С. 107-112.
87. Запорожец Н.Ф. Научное обоснование и разработка практических способов разрушения нитратов и нитритов в кормах: Автореф. дис. ...д-ра биол. наук: 06.02.02; 03.00.04 / ВНИИФБиП с.-х. живот. - Боровск. 1992. - 54 с.
88. Запорожец Н.Ф. Обмен макроэлементов (Ca, P, Mg, K, Na, и Cl) у лактирующих коров при выпасе их на пастбищах с высокими дозами внесения минеральных удобрений: Автореф. дис... канд. биол. наук: 03.00.04 / ВНИИФБиП с.-х. живот. - Боровск. 1981. - 22 с.
89. Засєкін А. До питання надходження важких металів в організм тварин // Вісник агр. наук. - 1999. - №12. - С. 50-61.
90. Выделение и характеристика кальмодулин-чувствительного каталитического компонента аденилатциклазной системы /Ф.Б.Зайцев, В.И.Петров, Е.Ю.Елистратова, В.М.Липкин //Биол. мембраны. -1988. -т.5, №11. - С. 1125-1134.
91. Ивашкин В.Т. Метаболическая организация функции желудка. - Л.: Наука, 1981. -212 с.
92. Канюка О.І., Гунчак В.М., Коваленко П.П. та ін. Гемодинамічні зміни при надгострому отруєнні тварин нітритом натрію // Суч. проблеми вет. мед., зооінж. та технологій прод. тваринництва. Зб. мат. міжнар. н.-п. конф. (Львів, 9-11 жовтня, 1997).- Львів, 1997. - С. 53-55.
93. Капентанаки К.Г. К методики определения активновсти трансминаз (аминотрансфераз) в сыроватке кровы // Лаб. дело. - 1962. - №1 - С. 19-23.
94. Кауп Ю.Ю. О потерях азотных удобрений из системы поч­вы-растение при интенсивном земледелии //В кн.: Проблема современ­ной экологии: Экологические аспекты охраны окружающей среды в Эсто­нии. Тез. 2-й экол. конф., Тарту, 1982. - С. 82-83.
95. Кендыш И.Н. Регуляция углеводного обмена. - М.: Медицина, 1985. -271 с.
96. Кетлинский В.А., Михайлова Е.Н. Количество опредиления цитохромоксидазы в форменых элементах крови //Лаб. дело. - 1968. - №1 - С. 7-9.
97. Кииза Д.А., Артюх В.П., Хмельницкий Г.А., Стародуб Н.Ф. Хронические отравление нитратами и его химическая коррекция // Доклады Академии наук Украины. - 1992., №3. С 127-130.
98. Кииза Д.А. Адаптационно-компенсаторные реакции организма крупного рогатого скота при избыточной нитратной нагрузке: Автореф.дис. ... канд.вет.наук: 16.00.04 / Ин-т экспер. и клин.вет.мед. -Харьков. 1992. - 25 с.
99. Коваленко А.П. Влияние различного уровня нитратов в рационе на А витаминную обеспечённость нетелей и их потомства: Авто­реф. дис. ...канд. с.-х. наук: 06.02.02 / ТСХА - М. 1988. -17 с.
100. Коваленко П.П. Взаимосвязь между накоплением нитратов и нитритов в кормах и их действие на организм крупного рогатого скота: Автореф. дис. ...канд. биол. наук: 03.00.13 /Льв. зоовет. ин-т. - Львов. 1983. -20 с.
101. Содержание нитратов в молоке коров в зависимости от их количества в рационах /П.П.Коваленко, Д.Ф.Гуфрий, В.М.Гунчак, М.Д.Ганин //Вклад молодых ученых и специалистов в интенсификацию с.-х. производства (Львов, 1984): Тез. докл. Львов, 1984. - С. 129-130.
102. Котык А., Яначек К. Мембранный транспорт. - М.: Мир, 1980. -341 с.
103. Кошелева Г. Нитраты и нитриты - на контроль //Комбикормовая промышленность. -1989. -№3. -С.43-44.
104. Крыжановская Н.П. Использование цыплятами-бройлерами питательных веществ кормосмесей, содержащих нитраты и разные уровни витамина Е или С: Автореф. дис. ...канд. сельх. наук. - М., 1990. -24 с.
105. Куваева И.В. Всасывание тиамина, пиридоксина, пиридоксаля, пиридоксальфосфата и рибофланина в толстом кишечнике собок и крыс. - Материалы 11 Всесоюзн. Симпозиума по физтологии и патологии всасывания в ЖКТ. Одесса, 1973, С. 67-70.
106. Кудрявцев А.А. Исследование крови в ветеринарной диагнос­тике. - М., 1948. - С. 43-44.
107. Кузина К.И., Мочалова А.Д., Покровская С.Ф. Влияние минеральных удобрений на качество продукции и окружающую среду (Обзор). - М.: ВНИИТЭИСХ, 1985. - 66 с.
108. Кулебякин Ю.И., Кулаков В.А., Балаева О.М. Нитраты и интенсификация кормопроизводства //Достижения науки и техники АПК. - 1989. -№4. - С. 35-36.
109. Курилов Н.В. Достижения в области физиологии и биохимии пищеварения жвачных //Физиолого-биохимические основы высокой продуктивности сельскохозяйственных животных. Л.: Наука, Ленингр. отдел., 1983. - С. 25-35.
110. Кусень С.Й., Пупін І.Г. Деякі показники обміну речовин у тканині рубця великої рогатої худоби //Біохім.с.-г. твар., наук. праці НДІ землеробства і тваринництва зах. р-нів УРСР, 1961. -т.14. -в.4. - 66 с.
111. Кушак Р.И. Пищеварительно-транспортная система энтероцитов. - Рига: Зинатне, 1983. -304 с.
112. Лакин К.М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. - М: Медицина, 1981. - 344 с.
113. Лахарев П.И. Физические механизмы транспорта веществ в мембранах эпителиоцитов. Мембранное пищева