ФАРМАКОЛОГІЧНА ДІЯ ВИСОКОЧИСТОГО НАТРІЮ ГІПОХЛОРИТУ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН ЗА ХРОНІЧНОГО Т-2 ТОКСИКОЗУ : Фармакологическое действие чистые гипохлорита натрия на организм животных при хроническом Т-2 токсикоза

Краткое описание

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ КОНТРОЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК

На правах рукопису

КУШНІР ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 619:615.5+615.9(043.3/5)

ФАРМАКОЛОГІЧНА ДІЯ ВИСОКОЧИСТОГО НАТРІЮ ГІПОХЛОРИТУ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН ЗА ХРОНІЧНОГО Т-2 ТОКСИКОЗУ

16.00.04 ветеринарна фармакологія та токсикологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Коцюмбас Ігор Ярославович,
доктор ветеринарних наук,
професор, членкор УААН

Львів 2009

ЗМІСТ
стор.
1. ЗМІСТ.........................................................................................................................2
2. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..............................................................4
3. ВСТУП........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 Огляд літератури......................................................................................11
1.1. Особливості перебігу Т-2 токсикозу сільськогосподарських тварин та птиці...............................................................................................................................11
1.2. Сучасні методи лікування Т-2 токсикозу тварин і птиці та його профілактика...................................................................................................22
1.3. Хімічні та біологічні аспекти дезінтоксикаційної дії розчинів
гіпохлориту натрію.......................................................................................................28
РОЗДІЛ 2 Матеріали та методи досліджень
2.1. Матеріали досліджень...........................................................................................40
2.2. Методи досліджень................................................................................................46
РОЗДІЛ 3 Результати досліджень.........................................................................49
3.1. Визначення стабільності та гострої токсичності розчинів ВНГХ та НГХ.......49
3.2. Визначення впливу різних концентрацій розчинів ВНГХ та НГХ на стан мікрофлори кишок білих мишей.................................................................................50
3.3. Вплив розчину ВНГХ на організм інтактних щурів.......................................55
3.4. Вплив розчину ВНГХ на гематологічні показники крові білих мишей.......58
3.5. Визначення ЛД50 Т-2 токсину для щурів.........................................................61
3.6. Дезінтоксикаційні властивості ВНГХ, за умови експериментального Т-2 токсикозу білих щурів............................................................................................62
3.7. Вагові коефіцієнти маси внутрішніх органів за умови експериментального хронічного Т-2 токсикозу щурів..................................................................................69
3.8. Вивчення активності ферментів сироватки крові та деяких показників
обміну ліпідів і вуглеводів за умови експериментального хронічного
Т-2 токсикозу білих щурів і застосування розчину ВНГХ........................................73
3.9. Застосування розчину ВНГХ при експериментальному хронічному Т-2 токсикозі поросят..........................................................................................................78
3.10. Патоморфологічні та гістологічні зміни при експериментальному Т-2 токсикозі поросят та за впливу розчину ВНГХ..........................................................90
РОЗДІЛ 4 Аналіз та узагальнення результатів досліджень..............................106
ВИСНОВКИ............................................................................................................121
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ............................................................................124
ДОДАТКИ ..................................................................................................................125
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................................126

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АлАТ — аланінамінотрансфераза
АсАТ — аспартатамінотрансфераза
БСКД — біостимулювальна кормова добавка
ВНГХ — високочистий натрій гіпохлорит
ДДХТУ — Дніпропетровський державний хіміко-технологічний університет
КУО — колонієутворюючі одиниці
ЛД50 — середня летальна доза
ЛФ — лужна фосфатаза
НГХ — натрію гіпохлорит
ТТМТ — трихотеценові мікотоксини
ТУ У — технічні умови України

ВСТУП
В Україні розроблено й затверджено "Програму розвитку свинарства України до 2012 року", якою передбачено збільшення чисельності поголів’я свиней до 15 мільйонів та доведення виробництва свинини в забійній масі до 1 млн 420 тис. кг. Процес відновлення роботи крупнотоварних підприємств із виробництва свинини відіграє надзвичайно важливу роль у питанні вирішення продовольчої програми України [1, 2].
Для досягнення поставленого завдання важливе значення відводиться кормам, якість яких на сьогодні не завжди відповідає нормам щодо забруднювачів, зокрема, мікотоксинів [3-10]. Детоксикацію кормів, контамінованих мітоксинами, можна суттєво знизити за рахунок проведення механічного очищення і видалення ураженого грибами зерна, а також використовуючи хімічні речовини [11, 12, 13].
Проте, головне завдання полягає у тому, щоб всі засоби детоксикації після обробки не утворювали шкідливих метаболітів і не знижували поживну цінність кормів [14, 15]. Поряд з цим надзвичайно важливе значення відводиться і проблемі дезінтоксикації макроорганізму після отруєнь фузаріотоксинами, зокрема Т-2 токсином. Саме тому, питання пошуку нових ефективних засобів дезінтоксикації макроорганізму при отруєннях мікотоксинами є одним із важливих у сучасній ветеринарній медицині.
На сьогодні лікування мікотоксикозів тварин не забезпечує достатнього терапевтичного ефекту, у зв’язку з чим виникає необхідність пошуку ефективних, екологічно чистих, дешевих засобів дезінтоксикації організму.
Найбільш перспективним і виправданим, враховуючи вище наведене, є застосування розчину натрію гіпохлориту (НГХ), який здатний проявляти дезінтоксикуючу дію, зокрема, при Т-2 токсикозах [16, 17, 18, 19].
Гіпохлорит натрію одержують шляхом електролізу водного розчину натрію хлориду. На сьогоднішній день є ряд установок російського виробництва для одержання НГХ (СТЕЛ-10Н-120-01, Елма-1, ЕДР-01, ЕДО-4, ДЕО-01-МЕДЕК) [20]. Розчини одержані на цих приладах мають різну активність і різні властивості. Через технологічні особливості проведення електролізу та наявності у питній воді катіонів перехідних металів і органічних речовин в аноліті можуть утворюватися хлорорганічні сполуки. Окрім того наявність у питній воді навіть досить низьких концентрацій домішок органічної та не органічної природи можуть змінювати фізико-хімічні характеристики електродів, що теж сприяє забруденню аноліту та католіту токсичними речовинами. Саме тому аноліт та католіт одержаний у електролізерах СТЕЛ небажано використовувати, як медичний чи ветеринарний препарати для внутрішнього застосування. Розчини НГХ одержані на приладі ЕДО-4 та ДЕО-01-МЕДЕК отримали ширше застосування у клінічній та медичній практиці, але вони мають ряд недоліків. Основним з яких можна назвати їх низьку стабільність та отримання крім натрію гіпохлориту інших кисневих сполук хлору, зокрема, натрію хлорату, вміст якого може бути рівним з вмістом натрію гіпохлориту [21].
Науковцями Дніпропетровського державного хіміко-технологічного університету (ДДХТУ) розроблена нова технологія одержання розчинів на основі натрію гіпохлориту для гуманної та ветеринарної медицини. Електрохімічні пристрої, в яких здійснюється синтез таких розчинів, за своїми техніко-економічними показниками істотно переважають існуючі аналоги. Одержання натрію гіпохлориту у вітчизняних електролізерах відбувається у прямій електрохімічній реакції, минаючи процес утворення молекулярного хлору. Ці розчини характеризуються відсутністю токсичних домішок, високою стабільністю при зберіганні у затемненій пластиковій і скляній тарі, термін зберігання таких розчинів може сягати кількох років без використання спеціальних стабілізаторів, що є важливим моментом для практичної ветеринарної медицини [21, 22].
На відміну від інших дезінтоксикуючих засобів, розчин НГХ взаємодіє з окиснювальним субстратом, і таким чином переводить гідрофобні сполуки у менш токсичні гідрофільні, які виводяться з організму [23, 24].
Актуальність теми. Потреба країни в продукції тваринництва передбачає розвиток такої галузі як свинарство, що, в свою чергу, вимагає забезпечення тварин високоякісними кормами. Відомо, що проблема ураження зерна мікотоксинами досі залишається актуальною, адже 25 % зерна, що виробляється у світі, пошкоджене токсичними грибами [25, 26]. В Україні та інших країнах СНД, що розташовані в зоні помірного клімату, найчастіше реєструють отруєння тварин, викликане мікотоксинами, зокрема фузаріотоксинами [27, 28, 29].
При тривалому надходженні мікотоксинів у малих кількостях у тварин виникають хронічні отруєння, що супроводжуються зниженням резистентності, зменшенням приростів маси тіла, підвищенням чутливості до інфекційних захворювань тощо [30]. Ветеринарні лікарські засоби як заходи боротьби при мікотоксикозах низькоефективні та складні у виконанні, що стримує їх широке використання в практиці ветеринарної медицини. У зв’язку з цим виникає потреба пошуку нових ефективних засобів дезінтоксикації організму для поліпшення стану і продуктивності тварин при кормових отруєннях, особливо при Т-2 токсикозах [31].
В останні роки одним з ефективних, дешевих та простих способів дезінтоксикації Т-2 токсикозів є використання розчину натрію гіпохлориту (НГХ) [16, 17, 18, 19]. На сьогоднішній день для одержання розчинів НГХ існує ряд установок російського виробництва [20]. Однак, розчини НГХ, одержані на таких установках, мають ряд недоліків, зокрема, наявність токсичних домішок, крім того вони є нестабільні [21]. В Україні, у Дніпропетровському державному хіміко-технологічному університеті (ДДХТУ) розроблено нову ефективну технологію виробництва високочистого розчину натрію гіпохлориту (ВНГХ) під комерційною назвою Септокс [32]. Тому вивчення фармакологічної дії вищезгаданого препарату на організм лабораторних тварин та поросят залишається актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була частиною наукової тематики лабораторії контролю преміксів та кормових добавок ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок: "Розробити методи контролю нових хіміотерапевтичних ветеринарних лікарських засобів та кормових добавок, вивчити їх ефективність та залишкові кількості в продуктах тваринного походження" (номер держреєстрації 0105U005119) і "Розробити та впровадити у виробництво препарати на основі гіпохлориту натрію для лікування та профілактики мікотоксикозів сільськогосподарських тварин і птиці" (номер держреєстрації 0108U005386). Робота виконувалась упродовж 2004-2008 років.
Мета і завдання досліджень. З’ясувати фармакологічну дію розчину ВНГХ на організм лабораторних тварин та поросят за розвитку експериментального Т-2 токсикозу та розробити спосіб його дезінтоксикації.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- встановити стабільність та токсичність розчинів ВНГХ та НГХ;
- дослідити вплив різних концентрацій розчинів ВНГХ та НГХ на кількісний склад E. coli кишок лабораторних тварин;
- вивчити вплив ВНГХ на морфологічні показники лабораторних тварин;
- визначити ЛД50 Т-2 токсину для щурів;
- вивчити дезінтоксикаційні властивості розчину ВНГХ на щурах на тлі експериментального Т-2 токсикозу;
- встановити дезінтоксикаційні властивості розчину ВНГХ при експериментальному Т-2 токсикозі поросят, та розробити технічні умови і настанову щодо застосування препарату Септокс.
Об’єкт дослідження: процеси розвитку експериментального Т-2 токсикозу та дезінтоксикаційні властивості розчину ВНГХ.
Предмет досліджень: симптоми, гістологічні, гематологічні та біохімічні показники крові лабораторних тварин і поросят за експериментального Т-2 токсикозу та впливу розчину ВНГХ.
Методи досліджень: фармако-токсикологічні, клінічні, гематологічні, біохімічні, мікробіологічні, гістологічні та математично-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначено параметри стабільності і встановлено фармакологічну дію ВНГХ на організм лабораторних тварин та поросят за експериментального Т-2 токсикозу. У порівняльному аспекті вивчено токсикологічні параметри, особливості біохімічних, гематологічних, гістологічних та мікробіологічних показників організму тварин при застосуванні розчинів ВНГХ та НГХ. На основі одержаних даних розроблено метод дезінтоксикації організму тварин з використанням препарату Септокс для профілактики та лікування поросят при Т-2 токсикозі і встановлено його терапевтичну ефективність. Експериментально апробовано і запропоновано дози та схему застосування ВНГХ при Т-2 токсикозі поросят.
Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів досліджень розроблено нормативну документацію на препарати "Розчин гіпохлориту натрію" ТУ У 24.4-00485670-047:2005 та "Септокс" ТУ У 24.4-33636972-001:2006 і настанови щодо їх застосування. Результати дисертаційних досліджень увійшли до методичних рекомендацій "Мікотоксикози тварин", які затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, наказ № 5 від 19 грудня 2006 року.
Особистий внесок здобувача. Весь обсяг робіт за темою дисертаційної роботи: аналіз літературних джерел, підбір методів та методик, експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих результатів виконано здобувачем особисто. Формування наукових досліджень, аналіз одержаних результатів, написання статей та дисертації проведено під керівництвом наукового керівника. Деякі експерименти проведено спільно із співавторами публікацій, котрі включені до списку друкованих робіт автора. Здобувач брала безпосередню участь у розробленні технічних умов і листівки-вкладки з застосування препарату та написанні методичних рекомендацій. Гістологічні дослідження проводили на кафедрі патологічної анатомії і гістології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького за консультативної допомоги професора Коцюмбас Г. І.
Апробація роботи. Результати досліджень, що викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися і отримали загальне схвалення на засіданнях вченої ради Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, а також доповідалися на I Міжнародній науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин" (м. Львів, 2006 р.); II Міжнародній науковій конференції "Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування" (м. Львів, 2007 р.); ІX Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю "Актуальные проблемы современного птицеводства" (м. Алушта, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми біотехнології, стандартизації та забезпечення контролю якості ветеринарних препаратів, кормів та кормових добавок" (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, з яких 9 у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України (4 одноосібних), видано технічні умови (2) та методичні рекомендації (1).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації, відповідно до поставленої мети, проведено порівняльне вивчення стабільності та токсичності розчинів високочистого натрію гіпохлориту і натрію гіпохлориту, одержаного на установці ДЕО-МЕДЕК-01 та комплексні фармако-токсикологічні, клінічні, гематологічні, біохімічні та гістологічні дослідження для встановлення дезінтоксикуючих властивостей розчину ВНГХ на організм тварин за хронічного Т-2 токсикозу. Узагальнені результати експериментальних досліджень щодо застосування розчину високочистого натрію гіпохлориту (Септоксу) для лікування свиней Т-2 токсином.
1. Оптимальною температурою зберігання розчинів ВНГХ та НГХ є 3-5 ºС. При зберіганні розчинів при температурі 3-5 ºС упродовж 120 діб концентрація розчину НГХ знизилась і становила 42,8 % від початкової величини, а концентрація ВНГХ зменшилась лише на 6,3 %. Встановлено вищу стабільність розчину ВНГХ, ніж розчину НГХ. При вивченні гострої токсичності розчинів ВНГХ та НГХ встановлено, що згадані розчини є малотоксичні і їх можна віднести до ІV класу токсичності.
2. Короткотривале введення щурам розчину ВНГХ у кількості 5 мл на голову в концентрації 100 мг/л на 5 добу сприяло вірогідному збільшенню числа еритроцитів, лейкоцитів та концентрації гемоглобіну, відповідно, на 18,6, 16,7 та 8,6 %. Застосування білим мишам розчину ВНГХ у дозі 0,5 мл на тварину в концентрації 100, 200 та 300 мг/л на 5 добу зумовило вірогідне збільшення рівня гемоглобіну та кількості лейкоцитів, відповідно, на 7,7; 9,7 і 13,5 % та 28,2; 24,6 і 24,6 %, а на 7 добу, відповідно, на 9,0; 10,4 і 14,8 % та 31,1; 25,5 і 21,4 %.
3. Застосування щурам упродовж 10 діб розчину ВНГХ у концентрації 50, 100 мг/л в кількості 5 мл на тварину суттєво не впливало на еритроцитарний індекс інтоксикації, тоді як концентрація 1000 мг/л в аналогічній дозі зумовила зростання еритроцитарного індексу на 5 добу у 1,3 раза, на 10 добу у 2,3 раза, що вказує на підвищення концентрації ендогенних токсинів в організмі тварин.
4. Введення щурам Т-2 токсину в дозі 1/15 ЛД50 упродовж 21 доби викликало розвиток нервових явищ і блідість видимих слизових оболонок та супроводжувалося вірогідним зниженням концентрації гемоглобіну на 21 %, кількості еритроцитів на 16 %, лейкоцитів на 40 %, що вказує на порушення функцій кровотворої та нервової систем. Застосування ВНГХ в концентрації 20мг/л у кількості 0,75 мл/кг на тлі розвитку хронічної форми Т-2 токсикозу у щурів сприяло покращенню загального стану та наближенню гематологічних і біохімічних показників до їх величин у тварин контрольної групи.
5. Застосування Т-2 токсину в дозі 1/15 ЛД50 упродовж 21 доби спричинило вірогідне зниження маси тіла щурів на 13,5 % (р<0,001) та зменшення вагових коефіцієнтів тимуса у 1,4 раза (р<0,001) на тлі збільшення їх величин щодо маси печінки у 1,3 раза (р<0,01), селезінки у 1,1 раза (р<0,001), нирок у 1,1 (р<0,05) та легень у 1,2 раза (р<0,05), що вказує на порушення функції цих органів. Застосування ВНГХ у кількості 0,75 мл/кг в концентрації 20 мг/л на тлі хронічної форми Т-2 токсикозу сприяло наближенню вагових коефіцієнтів органів до величин у тварин контрольної групи.
6. Використання розчину ВНГХ у щурів на тлі Т-2 токсикозу покращувало дезінтоксикаційні властивості організму, про що вказує зменшення тривалості тіопенталевого сну та збільшення часу плавання тварин за умови додаткового 10% навантаження від маси тіла.
7. У поросят ІІ групи на 15 добу Т-2 токсикозу встановлено дерматонекротичні ураження навколо рильця та на заплеснових суглобах, блідість слизових оболонок, синюшність шкіри, порушення координації рухів і тремор скелетних м’язів. На 20 добу дії Т-2 токсину у крові вірогідно знижувалася концентрація гемоглобіну на 15,6 %, кількість еритроцитів на 14,2 %, лейкоцитів на 18,8 %, рівня глюкози на 14,8 % та кальцію на 13,5 %, тоді як концентрація фосфору збільшилась на 60 %, а активність АсАТ підвищилась у 2,2 раза. При випоюванні поросятам ІІІ і ІV груп розчину ВНГХ зникали клінічні симптоми Т-2 токсикозу, а гематологічні та біохімічні показники наближалися до величин контрольної групи.
8. Випоювання поросятам розчину ВНГХ в кількості 7-10 мл/кг двічі на добу в концентрації 100 та 200 мг/л на 15 добу експериментального Т-2 токсикозу сприяло вірогідному збільшенню у крові рівня загального білка, альбумінів та γ-глобулінів, відповідно, на 14,5; 15,8; 15,7 та 19,5; 29,8; 29,8 %, зростанню активності АсАТ у 1,8 та 1,5 раза, а також нормалізації концентрації глюкози, гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів та покращенню загального клінічного стану тварин, що свідчить про зниження активності Т-2 токсину, за умови дезінтоксикуючого впливу розчину.
9. Патоморфологічними дослідженнями встановлено, що у поросят ІІ групи вираженими є інволюція тимуса, атрофія лімфатичних вузликів селезінки та лімфатичних вузлів, що вказує на розвиток набутого імунодефіциту, а також на білково-жирову дистрофію печінки і тубулонефроз. Застосування розчину ВНГХ поросятам ІІІ та ІV дослідних груп на тлі Т-2 токсикозу сприяє морфо-функціональній перебудові органів імунної системи, відновленню гістоструктури печінки і нирок, що забезпечує виражений імунокорегуючий та дезінтоксикаційний ефект.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для зменшення негативного впливу Т-2 токсину на організм поросят рекомендуємо випоювати ВНГХ у концентрації 200 мг/л, з розрахунку 7-10 мл/кг маси тіла за 30 хв. до годівлі, упродовж 5 діб. Застосування виготовленого за ТУУ24.4-33636972-001:2006 розчину Септокс потрібно проводити у комплексі з заходами, що передбачені законодавством ветеринарної медицини України при мікотоксикозах та методичними рекомендаціями "Мікотоксикози тварин".
2. Результати дисертаційних досліджень можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні ветеринарної фармакології та токсикології для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю ІІІ-ІV рівнів акредитації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гнатюк С. Крупнотоварне виробництво свинини надійний шлях поповнення ринку м’ясом / С. Гнатюк // Тваринництво України. ― 2005. ― № 2. ― С. 24.
2. Рыбалко В. П. Состояние, перспективы и научное обеспечение отрасли свиноводства / В. П. Рыбалко, А. А. Гетя // Эксклюзив Агро. ― 2008. ― № 4. ― С. 3942.
3. Широкомасштабное изучение проблемы микотоксинов компанией "Биомин" / В. Лохов, О. Труфанов, И. Родригес, К. Вегляйтнер // Эксклюзив Агро. ― 2008. ― № 6 (12). ― С. 3841.
4. Петрович С. В. Микотоксикозы животных / С. В. Петрович. ― М.: Росагропромиздат, 1991. ― 238 с.
5. Canet C. Micotoxin prevention and control: FAO programes / C. Canet, E. Boutrif // Rev. Med. Vet. (Fr.). ― 1998. ― Vol. 149, № 6. ― P. 681694.
6. Финк-Греммельс Дж. Микотоксины и здоровье животных / Дж. Финк-Греммельс // Ефективні корми та годівля. ― 2005. ― № 5. ― С. 33.
7. Труфанов О. В Проблема трихотеценовых микотоксинов в птицеводстве Украины / О. В. Труфанов, А. Н. Котик, В. А. Труфанова // Эксклюзив Агро. ― 2000. ― № 2. ― С. 2832.
8. Иванов А. Т. Распространение токсинообразующих грибов на кормах в условиях Белоруссии / А. Т. Иванов, Д. А. Гирис // Ветеринарная наука производству. ― 1985. ― Вып. 23 ― С. 194195.
9. Котик А. Н. Случаи микотоксикозов сельськохозяйственных птиц в Украине в 1974-1996 гг. / А. Н. Котик, В. А. Труфанова // Птахівництво: міжвідомчий темат. наук. зб. ― Борки, 1997. ― Вып. 47 ― С. 92100.
10. Bauer J. Disease and deprossion of productivity in raising swine caused by mycotoxins / J. Bauer // Tierarztl. Prax Suppl. ― 1988. ― № 3. ― P. 4047.
11. Хмельницький Г. О. Система контролю якості кормів і продукції тваринництва за показниками вмісту мікотоксинів / Г. О. Хмельницький, Г. В. Бойко, В. Б. Духницький / Науковий вісник НАУ. ― 2007. ― Вип. 108. ― С. 149154.
12. Елькин Н. Инфракрасная обработка зерна / Н. Елькин, В. Стребков, В. Кирдяшкин // Комбикорма. ― 2006. ― № 4. ― С. 2728.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13. Верена Старкл Трихотецены пути нейтрализации неадсорбируемых, но опасных микотоксинов / Верена Старкл // Ефективні корми та годівля. ― 2007.― № 6 (22). ― С. 2225.
14. Богомолов В. Хранение зерна с высоким содержанием влаги / В. Богомолов, Е. Головня // Комбикорма. ― 2006. ― № 4. ― С. 5253.
15. Ахмадышин Р. Эффективность адсорбции микотоксинов / Р. Ахмадышин, З. Канарская, М. Тремасов // Комбикорма. ― 2006. ― № 4. ― С. 6465.
16. Дія активного розчину гіпохлориту натрію на курей та курчат, уражених Т-2 токсином / Г. Зон, А. Котик, Н. Братишко [та ін.] // Ветеринарна медицина України. ― 2001. ― № 6. ― С. 2223.
17. Коцюмбас Г. І. Розчин гіпохлориту натрію, як детоксикаційний препарат при Т-2 токсикозі / Г. І. Коцюмбас, І. Я. Коцюмбас, О. М. Брезвин // Вет. медицина: Міжвід. тема. зб. ― Харків. ― 2005. ― Вип. 85. ― Т. 1. ― С. 581584.
18. Брезвин О. М. Вивчення дезінтоксикаційних властивостей гіпохлориту натрію при Т-2 токсикозі у щурів / О. М. Брезвин // Мат. Міжн. конф. "Актуальні проблеми розвитку тваринництва" (23-24 жовтня 2003 р.). ― Львів. ― 2003. ― Т. 5, № 3, Ч. 1 ― С. 611.
19. Коцюмбас І. Я. Вивчення стабільності та токсичності розчину гіпохлориту натрію / І. Я. Коцюмбас, О. М. Брезвин, Г. Ю Тесляр, Г. В. Кушнір // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. ― 2005. ― Вип. 33. ― С. 97101.

20. Кирюткин Г. В. Гипохлориты / Г. В. Кирюткин, И. Ф. Горлов. — Волгоград, 2002. — 484 с.
21. Химический состав и стабильность растворов гипохлорита натрия медицинского назначения / А. Б. Величенко, Т. В. Лукьяненко, И. Л. Плаксиенко [и др.] // Вопр. химии и хим. технологии. — 2006. — № 6. — С. 156160.
22. Растворы гипохлорита натрия для медицины и ветеринарии / А. Б. Величенко, Д. В. Гиренко, Т. В.Лукьяненко [и др.] // Вопр. химии и хим. технологии. — 2006. — №6. — С. 160164.
23. Захаров П. Г. Терапевтическая еффективность гипохлорита натрия / П. Г. Захаров // Ветеринария. ― 2000. ― № 11. ― С.1415.
24. Горбатенко А. Е. Свойства производных пероксидазы и каталазы, получаемых непрямым електрохимическим окислением / А. Е. Горбатенко, К. В. Науменко, В. И. Сергиенко // Тезисы докладов НИИ физ.-хим. медицыны "Электрохимические методы в медицине" Дагомыс (7-11 октября) ― Москва, 1991 ― С. 56.
25. Pohland A. E. Mycotoxins and Phicotoxins developmens in chemistry, toxicology and food safety / A. E Pohland, M. Miragila, H. P. van Egmond [et al.] // Overview of international mycotoxin and phycotoxin programs. — Alaken Inc., 1998. — P. 1724.
26. Food safety of cereals: a chain-wide approach to reduce Fusarium mycotoxins / O. E. Schоlten, P. Ruckenbauer, A. Viscont [et al.] // Final deliverable of EU FAIR-CT98-4094. — June, 2002. — P. 184.
27. Тутельян В. А. Микотоксины: Медицинские и биологические аспекты / В. А. Тутельян, Л. В. Кравченко ― М.: Медицина, 1985. ― 320 с.
28. Ображей А. Ф. Т-2 токсикоз кур / А. Ф. Ображей // Ветеринария. — 1997. —№ 12. — С. 4750.
29. Котик А. Н. Частота обнаружения Т-2 токсина, НТ-2 токсина, дезоксиниваленола, зеараленона и фумонизинов в различных кормовых субстратах / А. Н. Котик, В. О. Труфанова, О. В. Труфанов // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. УААН. Ін-т птахівництва. ― Харків, 2006. ― Вип. 58. ― С. 556562.
30. Малинин О. А Ветеринарная токсикология / О. А. Малинин, Г. А. Хмельницкий, А. Т. Куцан ― Корсунь-Шевченковский: ЧП Майдаченко, 2002. ― 464 с.
31. Хмельницький Г. О. Лікувально-профілактичні заходи в системі контролю якості кормів та продукції тваринництва за показниками вмісту мікотоксинів / Г. О. Хмельницький, В. Б. Духницький, Г. В. Бойко // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. — 2006. — Вип. 40. — С. 217223.
32. Септокс. Технічні умови: ТУ У 24.4-33636972-001:2006. — [Чинний від 19. 06. 2006]. — К.: Державний департамент ветеринарної медицини України, 2006. — 34 с.
33. Спесивцева Н. А. Микозы и микотоксикозы / Н. А. Спесивцева. ― М.: Колос, 1964. ― 520 с.
34. Зайченко А. М. Макроциклические трихотеценовые микотоксины: продуценты, распределение, определение, физиология токсинообразования, токсигенный потенциал (Обзор литературы) / А. М. Зайченко, И. Т. Рубежняк,О. П. Кобзистая // Современные проблемы токсикологии. ― 2001. ―№ 2. ―С. 5662.
35. Зайченко О. М. Макроциклічні трихотеценові мікотоксини: біологічна активність / О. М. Зайченко, О. В. Андрієнко, К. С. Циганенко // Современные проблемы токсикологии. ― 2006. ―№ 3. ― С. 5966.
36. Котик А. Н. Микотоксикоы птиц / А. Н. Котик. ― Борки, 1999. ― 267 с.
37. Bamburg J. R. The structure of toxins from two strains of Fusarium tricinctum / J. R. Bamburg, N. V. Riggs, F. M. Strong // Tetraherdon. ― 1968. ― Vol. 24. ― Р. 33293336.
38. Фузарии зерна озимых зерновых культур и их токсическое воздействие на человека и животных / С. Ф. Буга, Л. А. Ушкевич, А. А. Радына [и др.] // Актуал. проблемы патологии с.-х. животных. ― Минск, 2000. ― С.440441.
39. Билай В. Й. Фузарии / В. Й. Билай. ― К.: Наук. Думка, 1977. ― 2-е изд. ― 360 с.
40. Toxin producing Fungi from Festuce pasture / S. G Yates, S. Kadis, A. Cingler [et al.] // Microb. Toxins. ― 1971. ― V 11. ― P. 191206.
41. Билай В. Й. Компонентный состав трихотеценовых микотоксинов, продуцируемых F. Sporotrichiella Bil. / В. Й. Билай, В. А. Тутельян, И. А. Элланская // Микробиол. журнал. ― 1983. ― Т. 43, Вып. 5. ― С. 4549.
42. Олифсон Л. Е. К вопросу о биосинтезе токсических стеролов микроскопическими грибами F. sporotrichiella / Л. Е. Олифсон // Тезисы докладов симпозиума по микотоксинам. ― Киев, 1972. ― С. 1213.
43. Tubbs R. C. Handling mycotoxin problems in swine herds / R. C. Tubbs, M. A. Dekich // Veter. Med. (Edwardsville). ― 1989. ― Т. 84, № 9. ― Р. 925930.
44. Kielstein P. Mykotoxikosen beim Schwein als Ursache fur Leistungsdepressionen und Wegbereiter fur Faktorenkrankheiten / P. Kielstein // ― Mh. Veter. Med. ― 1989. ― Т. 44, № 20. ― S. 721725.
45. Микотоксикозы животных (этиология, диагностика, лечение, профилактика) / [А. В. Иванов, М. Я. Тремасов, К. Х. Папуниди, А. К. Чулков]. ― М.: Колос, 2008. ― 140 с.
46. Патоморфологічна діагностика Т-2 токсикозу курей та поросят: методичні рекомендації / [Г. І. Коцюмбас, І. Я. Коцюмбас, О. М. Щебентовська та ін.] ― Львів, 2008. ― 45 с.
47. Диагностика грибных болезней (микозов и микотоксикозов) животных / [А. Х. Саркисов, В. П. Королева, Е. С. Квашина, В. Ф. Грезин]. ― М.:Колос, 1971. ― 143 с.
48. Іваницький М. Є. Паталогоморфологічна діагностика фузаріотоксикозів свиней / М. Є. Іваницький // Ветеринарна медицина України. ― 2001. ― № 11.― С. 4041.

49. Іваницький М. Є. Патоморфологічні зміни серця при мікотоксикозах свиней / М. Є. Іваницький // Науковий вісник НАУ. ― 2002. ― Вип. 55. ― С. 6870.
50. Іваницький М. Є. Гістологічна характеристика мікотоксикозів свиней / М. Є. Іваницький // Вісник аграрної науки. ― 2004. ― № 8. ― С. 3335.
51. Хвыля С. И. Ультраструктура печени при экспериментальных микотоксикозах / С. И. Хвыля, А. А. Белоусов // Диагностика, патоморфология, патогенез и профилактика болезней в промышленном животноводстве. ― Саратов. ― 1990. ― Ч. 2. ― С. 146148.
52. Прокудина Н. А. Эмбриотоксикозы сельськохозяйственной птицы: проблема, этиология, патогенез, диагностика, профилактика / Н. А. Прокудина // Ефективне птахівництво. ― 2008. ― № 3 (39). ― С. 3136.
53. Котик А. М. Мікотоксини і репродукція птиці / А. М. Котик // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. УААН. Ін-т птахівництва. ― Харків, 2003. ― Вип. 53. ― С. 576581.
54. Духницький В. Б. Негативний вплив низьких доз Т-2 токсину на організм тварин / В. Б. Духницький // Вісник аграрної науки. ― 2003. ― № 11. ― С. 3941.
55. Духницький В. Б. Картина крові котів та поросят при хронічному Т-2 токсикозі / В. Б. Духницький, В. Д. Іщенко // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С. З. Ґжицького. ― 2004. ― Т. 61, ч. 2. ― С. 167174.
56. Духницький В. Б. Біохімічні, гематологічні та імунологічні критерії оцінки хронічного Т-2 токсикозу у поросят / В. Д. Духницький // Науковий вісник НАУ. ― 2002. ― Вип. 55. ― С. 4955.
57. Духницький В. Активність ферментів плазми крові поросят при хронічному Т-2 токсикозі / В. Духницький // Ветеринарна медицина України. ― 2003. ― № 12. ― С. 3132.

58. Іщенко В. Д. Зміни активності ферментних систем печінки при хронічному Т-2 токсикозі поросят / В. Д. Іщенко, В. Б. Духницький // Науковий вісник НАУ. ― 2002. ― Вип. 55. ― С. 7074.
59. Сравнительная характеристика методов определения в кормах Т-2 токсина / М. Я. Тремасов, А. И. Сергейчев, П. К. Сметов [та ін.] // Ветеринария. ― 1997. ― № 10. ― С. 4547.
60. Волков М. В. Мікотоксикози: Лабораторна діагностика / М. В. Волков // Науковий вісник НАУ. ― 2007. ― Вип. 108. ― С. 122126.
61. Рухляда В. В. Действие фузариотоксина Т-2 токсина на поросят / В. В. Рухляда // Ветеринария. ― 1985. ― № 8. ― С. 6769.
62. Ильин П. А. Макро­микроморфологические и гистохимические показатели изменений в организме сельскохозяйственных животных и птиц при фузариотоксикозе / П. А Ильин, Г. В. Хонина // Макро-микроморфология и гистохимия с.-х. животных в сравнительном видовом и возрастном аспектах. ― 1987. ― С. 47.
63. Коцюмбас Г. І. Морфологічна характеристика печінки щурів при застосуванні ГХН на тлі хронічного Т-2 токсикозу / Г. І. Коцюмбас, Г. В. Рудик // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. ― 2005. ― Вип. 33. ― С. 101109.
64. Морфологические и биохимические изменения у индюшат, вызванные Т-2 токсином / Л. В. Кравченко, В. А. Тутельян, А. Л. Поздняков [и др.] // Ветеринария. ― 1996. ― № 3 ― С. 3032.
65. Кучевская Е. В. Влияние микотоксикоза на биохимисческие и морфологические показатели крови бройлеров / Е. В. Кучевская // Микотоксины в экосистемах Санкт-Петербурга и Ленинградской обл. ― СПб. ― 2003. ― С. 6062.
66. Сурай П. Как микотоксины работают на молекулярном уровне / П. Сурай // Птицеводство. ― 2004. ― № 8. ― С. 2526.

67. Ображей А. Ф. Скринінг-метод одночасного виявлення в кормах афлатоксину В1 , патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину, зеараленону та дезоксивніваленолу / А. Ф. Ображей, О. Ф. Корзуненко, Л. І Погребняк [та ін.] // Вісник НАУ. ― 2001. ― Вип.36. ― С. 126130
68. Fluorodensitometric determination of trichothecene mycotoxins with nicotinamide and 2-acetylpyridine on a silica gel layer / A. Sano, Y. Asabe, S. Takitani [et al.] // J. Chromatography. — 1982. — V. 235. — P. 257265.
69. Frisvad J. C. Standardized high-performance liquid chromatography of 182 mycotoxins and other fungal metabolites based on alkylphenone retention indices and uv-vis spectra (diode array detection) / J. C. Frisvad, U. Thrane // J. Chromatography. — 1987. — V. 404. — P. 195201.
70. Комаров А. А. Методы оценки качества и безопасности кормов и кормовых добавок / А. А Комаров // Ветеринария. — 2001. — № 1. — С. 5153.
71. Natural occurrence of Fusarium toxins in feedstuff / C. J Mirocha, S. V. Pathre, B. Schauerhamer [et al.] // Appl. Environ. Microbiol. — 1976. — V. 32. — P. 553556.
72. Смирнов В. В. Микотоксины: фундаментальные и прикладные аспекты / В. В. Смирнов, A. М. Зайченко, И. Г. Рубежняк // Совр. пробл. токсикол. — 2000. — № 1. — С. 512.
73. Митникова О. А. Экспрессные методы биотестирования кормов / О. А. Митникова // Ветеринария. — 2003. — № 5. — С. 4446.
74. Кононенко Г. П. Современные методы анализа микотоксинов / Г. П. Кононенко, А. А. Буркин // Состояние, проблемы и перспективы развития вет. науки России. — М., 1999. — Т. 2. — С. 7476.
75. Гогин А. Микотоксины: эффективный контроль эффективное производство / А. Гогин // Комбикорма. — 2005. — № 2. — С. 6869.
76. Bauer J. Krankheit und Leistungsdepression in der Schweinehaltung durch Mykotoxine / J. Bauer // Tierarztl. Praxis. — 1988. — Т. 3. — S. 4047.

77. Harvey R. B. Effects of treatment of growing swine with aflatoxin and T-2 toxin / R. B. Harvey, L. F. Kubena, W. E.Huff // Am. J. Veter. Res. — 1990. — Vol. 51. — N 10. — Р. 16881693.
78. Effect of various levels of T-2 toxin in the immune system of growing pigs / P. Rafai, S Tuboly, A. Bata [et al.] // Veter. Rec. — 1995. — Vol. 136, N 20. — P. 511514.
79. Friend D. W. Mycotoxins in pig nutrition / D. W. Friend, H. L. Trenholm // Pig News Inform. — 1988. — Vol. 9, N 4. — Р. 395401.
80. Coffey M. T. Coping with mycotoxins / M. T. Coffey // Hog Farmer. — 1990. — Vol. 35. — N 12. — Р. 50, 52, 56, 57.
81. Coffey M. T. Influence of nutrition on the response of swine to mycotoxins / M. T. Coffey // Proc. Sl. — 1987. — Р. 144150.
82. Vanyi A. Changes induced in newborn piglets by the trichothecene toxin T-2 / A. Vanyi, R. Glavits, E. Gajdacs // Acta Veter. Hung. — 1991. — Т. 39. N 1/2. — Р. 2937.
83. Fiorentin L. The damage done by mycotoxicosis / L. Fiorentin, I. Wentz // Pigs. — 1988. — Vol 4. — N 2. — Р. 2829.
84. Погребняк Л. И. Диагностика и профилактика микотоксикозов свиней / Л. И. Погребняк, Н. В Волков, О. Ф. Корзуненко // Науч. основы профилактики и борьбы с заболеваниями с.-х. животных. — Киев, 1987. — С. 6267.
85. Jacques K. A. Molds: The hidden killer in feeds / K. A. Jacques // Large anim. Veter. — 1998. — Vol 43. — N 4. — Р. 4347.
86. Мачихина Л. Повреждение зерна на поле и при хранении / Л. Мачихина, Л. Львова, Л. Алексеева // Комбикорма. — 2006. — № 3. — С. 2527.
87. Волков М. Системний мікотоксикологічний контроль кормів гарантія профілактики мікотоксикозів тварин та птиці / М. Волков // Ветеринарна медицина України. — 2005. — № 3. — С. 2022.

88. Скумадор Кейт А. Контроль за наличием микотоксинов в пищевой цепи / Кейт А. Скумадор // Ефективні корми та годівля.