Застосування тетравіту та метіфену тільним коровам для попередження негативної дії нітратів на організм новонароджених телят : Применение Тетравита и метифену тельным коровам для предупреждения негативного воздействия нитратов на организм новорожденных телят

Краткое описание

Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького

На правах рукопису

ВИНЯРСЬКА АЛЛА ВІКТОРІВНА

УДК 619:615.9:615.3:636.2

Застосування тетравіту та метіфену тільним коровам для попередження негативної дії нітратів на організм новонароджених телят

16.00.04 - ветеринарна фармакологія та токсикологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор
ГУФРІЙ Дмитро Федорович

Львів - 2006

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1

Огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень

1.1. Кругообіг азоту в природі та вплив антропогенних факторів на цей процес

11

1.2. Екологічні аспекти використання азотних добрив

14

1.3. Метаболізм нітратів в організмі тварин

16

1.4. Перебіг тільності у корів за дії нітратів

21

1.5. Негативний вплив нітратів на організм телят у неонатальний період розвитку

26

1.6. Застосування вітамінів для корекції гомеостазу за негативної дії нітратів на організм тварини

31

РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

41

2.1. Досліди на тільних коровах

42

2.2. Досліди на телятах у неонатальний період розвитку

43

2.3. Методи досліджень

44

2.3.1. Дослідження морфологічних і біохімічних показників крові тільних корів та телят у неонатальний період розвитку

44

2.3.2. Визначення фізіологічного розвитку неонатальних телят за допомогою морфофункціонального тесту за Б.В. Криштофоровою

45

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

47

3.1. Експериментальні дослідження на тільних коровах

47

3.1.1. Дослідження впливу нітратів на організм тільних корів.

47

3.1.2. Фармакологічна дія тетравіту в організмі тільних корів за нітратного навантаження.

63

3.1.3. Фармакологічна дія метіфену в організмі тільних корів за нітратного навантаження

77

3.2. Експериментальні дослідження на телятах у неонатальний період розвитку

92

3.2.1. Дослідження впливу нітратів на організм телят у неонатальний період розвитку

93

3.2.2. Фармакологічна дія тетравіту на організм телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження корів

103

3.2.3. Фармакологічна дія метіфену на організм телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження корів

112

3.2.4. Прирости живої маси телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження корів

121

РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

124

ВИСНОВКИ

141

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

143

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

145

ДОДАТКИ

176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТР

аденозинтрифосфорна кислота

АФК

активні форми кисню

БАСК

бактерицидна активність сироватки крові

ДНК

дизоксирибонуклеїнова кислота

КФ

кисла фосфатаза

ЛАСК

лізоцимна активність сироватки крові

MtHb

метгемоглобін

НА

нітрозоаміни

НС

нітрозосполуки

NAD

нікотинамідаденіндинуклеотид

NADF

нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат

РЗБ

ретинол зв’язуючий білок

с.-г.

сільськогосподарський

ФАЛ

фагоцитарна активність лейкоцитів

ФІ

фагоцитарний індекс

ВСТУП
Актуальність теми. За умов інтенсивного ведення тваринництва, одним із надзвичайно важливих питань є одержання життєздатного молодняку та його збереженість.
Відомо, що причиною захворювань і загибелі телят у період неонатального розвитку є незаразні хвороби, з яких 80 90% припадає на розлади травного каналу [1, 5, 9, 10, 13, 20, 29]. 55% випадків загибелі телят припадає на перший тиждень життя та 27% - на другий [37, 38, 98, 105].
Серед причин гострих розладів травлення у новонароджених телят генетичні фактори складають 10%, а фактори навколишнього середовища 90% [50, 51, 72]. Провідну роль поміж них відіграють екологічні й антропогенні забруднювачі навколишнього середовища, і в першу чергу токсиканти та нітрати.
Антропогенні джерела нітратів різні за походженням. Серед них слід відзначити: аграрні (мінеральні та органічні добрива); індустріальні (відходи промислового виробництва і стічні води); комунально-побутові [62, 97, 104]. У різних регіонах країни роль кожного з цих джерел неоднакова і залежить від напряму розвитку сільського господарства чи промисловості. Забруднення довкілля нітратами часто ускладнюється іншими факторами (важкі метали, радіація) [84, 85, 252].
Надмірне накопичення азотовмісних речовин у навколишньому середовищі призводить до підвищення вмісту нітратів у ґрунтах, водах і кормових рослинах і, як наслідок, збільшується надходження їх в організм тварин [94, 103, 104, 259, 261, 265].
В Україні виробництво азотних добрив збільшується при їх нераціональному застосуванні, тому зберігається тенденція ускладнення екологічної ситуації. Після внесення у ґрунти азотних добрив у рослинах накопичуються нітрати. Згодовування таких кормів тваринам призводить до виникнення різних патологічних змін, зниження продуктивності, погіршення санітарної якості продукції, розладів здатності тварин до відтворення, народження нежиттєздатного приплоду, або телят із прогнозовано закладеною низькою життєздатністю. Саме тому дослідження впливу нітратів на організм тварин є актуальні.
Забруднення навколишнього середовища нітратами та їхній негативний вплив на організм тварин - це комплексна проблема, яка потребує ґрунтовного дослідження.
Вивченню отруєнь тварин нітратами присвячена велика кількість наукових робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників. У нашій країні цими дослідженнями займалися: З.П.Скородинський [202], Г.О.Хмельницький [222, 223, 225], А.Й. Мазуркевич [132], Д.Ф.Гуфрій [65, 66], О.О. Малинін [136], Н.Ф. Запорожець [85, 89], В.М. Гунчак [67], М.Ф. Панько [183]. Власне ці науковці є основоположниками наукових напрямків із вивчення нітратно-нітритних токсикозів. На основі експериментального і теоретичного матеріалу про негативний та токсичний вплив нітратів і нітритів на організм сільськогосподарських тварин розроблені Методичні рекомендації з профілактики, діагностики та лікування тварин при отруєнні нітратами і нітритами” [157].
У екологічних умовах, коли прослідковується тенденція до нагромадження в ґрунтах і ґрунтових водах важких металів та їх солей, нітрати і нітрити кумулюються в рослинах, потрапляють в організм тварин, викликають зміни у метаболічному профілі. Актуальність цієї проблеми загострюється ще й тим, що при утриманні тільних корів у стійловий період за незбалансованості раціону за цукрово-протеїновим співвідношенням ускладнюється та посилюється вплив ксенобіотиків на організм тварин.
Предметом наших досліджень були телята-молочники, одержані від корів за експериментального субклінічного нітратно-нітритного токсикозу та використання для їх лікування тетравіту та метіфену. Важливо відзначити, що функціональний стан травного каналу телят-молочників відрізняється від дорослих тварин. Передшлунки телят у підсисний період перебувають у фізіологічно латентному стані, функціонує лише сичуг і кишечник. Саме тому, нітрати та нітрити, потрапляючи в травний канал із першими порціями молозива та молока, спочатку пошкоджують епітелій слизової оболонки травного каналу. Це призводить до пригнічення активності ферменту каротинази, яка здійснює перетворення каротиноїдів у вітамін А. Як результат настає гіповітаміноз А.
Власне тому нітрати є фактором, що сприяє розвитку розладів роботи травного каналу в контексті інших захворювань у період після народження.
Отже, врахувавши викладене вище, проведення досліджень саме в такому плані було актуальним. В іноземній та вітчизняній літературі, ці питання мало висвітлені. Нами детально досліджено перебіг субклінічного нітратно-нітритного токсикозу у тільних корів та його вплив на організм новонароджених телят у неонатальний період розвитку, що має важливе теоретичне та практичне значення для ветеринарної науки і сільськогосподарського виробництва. Вивчення впливу нітратів на організм телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження тільних корів значно розширило інформацію з цієї проблеми, розкрило невідомі її аспекти, дозволило опрацювати методи корекції та стимуляції процесів гомеостазу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена наукова робота - це окремий розділ комплексної теми кафедри фармакології та токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького „Дослідження механізмів патогенезу розладів гідролітично-транспортної функції травної системи у худоби за дії техногенних факторів та розробки ефективних способів зменшення їх негативної дії на продуктивність і здоров’я тварин” (номер державної реєстрації 0102U001339).
У дисертації представлено результати експериментальних досліджень із вивчення впливу нітратів у кількостях, що не перевищують допустимі (200 мг NO3- /кг маси тварини), на морфологічні і біохімічні показники крові, стан імунної системи та показники фізіологічного розвитку новонароджених телят.
Досліджено вплив тетравіту, метіфену на організм тільних корів за тривалого згодовування нітрату натрію у дозі 200 мг NO3- /кг маси тварини (нітратне навантаження).
Мета і завдання досліджень. Метою проведених досліджень було вивчити перебіг експериментального субклінічного нітратно-нітритного токсикозу у тільних корів, та застосування з лікувальною метою тетравіту та метіфену для попередження негативної опосередкованої дії нітратів на організм отриманих телят у неонатальний період розвитку. Для досягнення поставленої мети в дослідах на тільних коровах та отриманих від них телятах, необхідно було вирішити наступні завдання:
- дослідити біохімічні та морфологічні показники крові тільних корів за дії нітратів;
- з’ясувати вплив тетравіту і метіфену на організм тільних корів за нітратного навантаження;
- визначити біохімічні, морфологічні показники крові, формування резистентності та фізіологічний розвиток телят, отриманих від корів за нітратного навантаження;
- з’ясувати вплив тетравіту, метіфену на організм телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження тільних корів.
Об’єкт дослідження: субклінічний нітратно-нітритний токсикоз тільних корів.
Предмет дослідження: біохімічні та морфологічні показники крові корів та отриманих від них телят; загальний білок сироватки крові та його фракції, показники неспецифічної резистентності та фізіологічного розвитку новонароджених телят, отриманих від корів за нітратного навантаження при введенні їм тетравіту, метіфену.
Методи дослідження: фармакологічні, клінічні, біохімічні, біометричні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено вплив тетравіту та метіфену на організм тільних корів на тлі дії нітратів та отриманих від них телят у неонатальний період розвитку. З’ясовано особливості метаболізму азотовмісних сполук в організмі тварин. Встановлені зміни морфологічних та біохімічних показників, обміну білків та неспецифічної резистентності у телят за дії нітратів. У комплексній оцінці шкідливого впливу нітратів встановлена важлива роль окремих біохімічних показників та показників неспецифічної резистентності крові телят у неонатальний період розвитку, що має теоретичне і практичне значення. Доведено, що застосування тетравіту у дослідах на тільних коровах має переваги над метіфеном у попередженні розвитку субклінічного нітратно-нітритного токсикозу. Метіфен, при застосуванні тільним коровам за нітратного навантаження, краще впливає на розвиток телят. Застосування метіфену тільним коровам сприяло кращому формуванню неспецифічної резистентності новонароджених телят. Розкрито нові аспекти впливу нітратів на організм корів і телят.
Наукова новизна підтверджена деклараційним патентом на корисну модель № 7097, Україна, МПК 7 Л61Д7/00, А01К67/02, А61К31/44 „Застосування вітамінного препарату для тварин „ТЕТРАВІТ” як засобу для корекції метаболічного профілю новонароджених телят при нітратному навантаженні”. Заявл. 10.08.04. Опубл. 15.06.05. Бюл. №6.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень встановлено дію тетравіту та метіфену, визначено схему їх застосування для профілактики виникнення субклінічних отруєнь нітратами тільних корів та отриманих від них телят.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провела пошук та аналіз джерел літератури, опрацювала робочі схеми, освоїла методи гематологічних та біохімічних досліджень та описані у роботі методики. Провела експериментальні дослідження, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів. Сформулювала основні висновки роботи з методичною допомогою наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались й отримали загальне схвалення на щорічних засіданнях ради факультету ветеринарної медицини та вченої ради Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького у 2003 - 2006 роках і міжнародних науково-практичних конференціях: молодих учених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26-27 червня 2003р.), „Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (м. Львів, 23-25 жовтня 2003р.), „Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (м. Львів, 10-11 червня 2004р.), „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки та практики” (Львів, 17-18 червня 2004р.), „Молоді вчені майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (м. суми, 27 вересня 1 жовтня 2004р.), „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості та безпеки продукції” (м. Одеса, 27-29 жовтня 2004р.), „Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти” (м. Львів, 25-26 листопада 2004р.), „Ветеринарна медицина 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва”, присвячена до 90-річчя від дня народження академіка І.М. Гладенка (м. Ялта АР Крим, 30 травня 4 червня 2005р.), „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування”(м. Львів, 4-7 жовтня 2005р.), „Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” ( м. Житомир, 10-11 листопада 2005р.).

Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано одноосібно 6 наукових статей у фахових виховання, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; отримано 1 деклараційний патент на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Викладені у дисертації матеріали з вивчення впливу тетравіту та метіфену за нітратного навантаження тільних корів та отриманих від них телят у неонатальний період розвитку показали, що ця дія, хоча і є опосередкованою, але суттєво відображається на морфологічних, біохімічних показниках, формуванні неспецифічної резистентності телят. Встановлено негативний вплив нітратів не лише в організмі тільних корів, але і в організмі отриманих від них телят. Проведені дослідження розширили наявну наукову інформацію щодо дії тетравіту та метіфену, розкрили їх механізм дії за тривалого згодовування тільним коровам нітратів, що дозволило розробити методи корекції гомеостазу та знайшло застосування у практиці ветеринарної медицини.
1. Встановлено, що тривале надходження нітрату натрію в організм тільних корів (К1) у дозі 200 мг NO3-/ кг маси тварини, не спричинило клінічного проявлення токсикозу. При біохімічному дослідженні крові на різних етапах досліду, встановлено вірогідно вищий рівень у крові нітритів, метгемоглобіну (Р<0,001), аміаку (Р<0,01), сечовини (Р<0,01), порівняно з контрольною групою тварин (К).
2. Парентеральне введення тетравіту тільним коровам (Д1) зменшило негативний вплив нітратів, що проявилось зниженням інтенсивності утворення метгемоглобіну (9,1±0,1, 9,3±0,1, 9,1±0,07 г/л), аміаку (1,7±0,09, 1,72±0,07, 1,69±0,01 мг/л), сечовини (4,51±0,01, 4,53±0,01, 4,38±0,01 ммоль/л) відповідно на 10-ту, 30-ту, 60-ту доби досліджень, порівняно з тваринами групи К1.
3. Згодовування метіфену зменшило негативний вплив нітратів на організм тільних корів (Д2), хоча ця дія була слабше виражена, ніж при застосуванні тетравіту. Зокрема, рівень метгемоглобіну становив (9,3±0,8, 9,5±0,07, 9,2±0,07 г/л), аміаку (1,72±0,07, 1,74±0,01, 1,7±0,007 мг/л), сечовини (4,54±0,01, 4,58±0,08, 4,4±0,01 ммоль/л) відповідно на 10-ту, 30-ту, 60-ту доби досліджень, були вищими, порівняно з цими показниками крові тварин групи К1.
4. У крові новонароджених телят до випоювання молозива та на 1-шу добу після народження, отриманих від корів, яким згодовували нітрат натрію (К1), встановлено вірогідно вищий рівень нітратів, нітритів та метгемоглобіну, порівняно з контрольною групою тварин К.
5. При застосуванні тетравіту тільним коровам (Д1) рівень нітратів, нітритів та метгемоглобіну у крові телят був наближеним до величин контрольної групи за нітратами (К1).
6. Згодовування метіфену тільним коровам (Д2) призвело до зниження рівня нітратів, нітритів та метгемоглобіну у крові телят до випоювання молозива та на першу добу після народження, порівняно з показниками тварин контрольної групи за нітратами (К1).
7. За тривалого згодовування нітрату натрію тільним коровам, у новонароджених телят (К1) пригнічувалася формування неспецифічної резистентності. Рівень ЛАСК, БАСК, ФАЛ до випоювання молозива, на першу та десяту доби після народження, був вірогідно нижчим, порівняно з контрольною групою тварин (К). Зокрема, рівень ЛАСК до випоювання молозива, на першу та десяту доби після народження, становив: 15,3±0,06% (Р<0,001), 16,0±0,07% (Р<0,001), 16,5±0,9% (Р<0,001), БАСК - 53,6±1,5% (Р<0,1), 55,3±1,9% (Р<0,01), 56,2±2,2% (Р<0,1), ФАЛ - 33,4±0,1% (Р<0,001), 33,7±0,5% (Р<0,001), 32,5±0,3%, відповідно.
8. Встановлено, що формування неспецифічної резистентності новонароджених телят (Д1), при застосуванні тетравіту тільним коровам, було вірогідно вищим, порівняно з величинами контрольної групи (К1) до випоювання, на першу та десяту доби після народження. Зокрема, рівень ЛАСК становив 16,0±0,1% (Р<0,001), 16,8±0,1% (Р<0,001), 17,7±0,9% (Р<0,001), БАСК 54,3±1,1% (Р<0,001), 55,8±1,4%, 56,0±2,5%, ФАЛ 35,5±0,3% (Р<0,001), 34,9±0,1% (Р<0,001) та 33,6±0,7% (Р<0,001).
9. Згодовування метіфену тільним коровам із кормами основного раціону зменшило негативний вплив нітратів на організм телят у неонатальний період розвитку (Д2). Показники неспецифічної резистентності у цих телят були наближеними до аналогічних показників у телят контрольної групи. Зокрема, рівень ЛАСК до випоювання молозива, на першу та десяту доби після народження, порівняно з тваринами групи К1, становив: 17,0±0,06% (Р<0,001), 17,5±0,1% (Р<0,001), 18,1±0,1% (Р<0,001), БАСК 55,2±1,6% (Р<0,001), 56,2±1,7% (Р<0,001), 57,9±1,9% (Р<0,001), ФАЛ 36,3±0,5% (Р<0,001), 35,7±0,1% (Р<0,001), 34,3±0,4% (Р<0,001), відповідно.
10. На основі морфофункціонального тестування новонароджених телят отримано максимальну кількість балів: у тварин груп К - 94,32±1,34, К1 (ОР + нітрат натрію) - 91,31±1,27, Д1 (ОР + нітрат натрію + тетравіт) - 91,92±1,01, Д2 (ОР + нітрат натрію + метіфен) 92,62±1,08. Така кількість балів за проведення тестової оцінки свідчить, що телята дослідних груп за морфофункціональним статусом є здоровими, хоча у тварин групи Д2, кількість балів - була найвищою. На наш погляд, це обумовлено повною реалізацією генетичних потенціалів внутрішньоутробного розвитку організму. Такі телята мають високу життєздатність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Рекомендуємо, для профілактики та лікування скритого нітратно-нітритного токсикозу тільних корів та попередження негативного впливу нітратів на організм новонароджених телят, повної реалізації генетичних потенціалів внутрішньоутробного розвитку організму, забезпечення високої життєздатності і резистентності телят неонатального періоду розвитку, застосовувати тетравіт у дозі 5см3 двічі на місяць протягом 4-х останніх місяців тільності або метіфен у дозі 0,7 мг/кг маси тварини один раз на добу з комбікормом, протягом останніх 4-ох місяців тільності.
2. Отримані дані щодо попередження негативного впливу нітратів на організм телят у неонатальний період розвитку за тривалого нітратного навантаження тільних корів рекомендуємо використовувати при читанні лекцій з ветеринарної фармакології та токсикології для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю різних рівнів акредитації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамов С.С., Мацинович А.А. Особенности возникновения и развития диспепсии телят, обусловленной пренатальным недоразвитием // Ученые записки Витебской госуд. акад. ветмедицины. Т.Зв. Витебск, 2000. С. 3-6.
2. Алаотс Я.В. Современные понятия о резистентности. Морфология и реактивность животных. / Тр. Эст.СХА. Тартару, 1982. С. 10‑17.
3. Александров В.Я. Реактивность клеток и белки. - Л.: Наука, 1985. -317 с.
4. Апатенко В.М.Ветеринарна імунологія та імунопатологія.- К.:Урожай, 1994. 128 с.
5. Апатенко В.М. Резистентность к заболеванию молодняка в современных условиях животноводства // Матер. междунар. научн.-практ. конф. Зоотехническая наука и современные проблемы зоотехнии и ветеринарной медицины”. ХЗВИ.- Харьков, 1994.- С.38‑39.
6. Апуховська Л.І., Стефанов М.В. Фізіологічна функція вітаміну D-3 // Матер. наук.-практ. конф.: Неінфекційна патологія тварин Біла Церква, 1995. Ч. 1. С. 24-26.
7. Арестов И.Г., Золотова Н.Г., Токая В.П. Нитратно-нитритные токсикозы животных и их профилактика // Пробл. нитратов в животноводстве и ветеринарии. Респ. конф. 17-20 сент. 1990 г. К., 1990. С. 3-4.
8. Арестов И.Г., Золотова Н.Г. Об отрицательном влиянии нитратов на организм животных // Эколог. пробл. фармакол. и токсикол. Тез. докл. науч. конф. Казань, 1990. С. 7.
9. Асламов В. М. Уровень неспецифической резистентности у новорожденных телят // Проблема повышения резистентности животных. Воронеж, 1983. С. 27-30.
10. Баранников В.Д., Волков Г.К., Макавлева Н.С. Действие некоторых стресс-факторов на организм телят // Ветеринария. 1997.-№10.- С. 48 51.
11. Безух В.М., Івченко В.М. Бактеріостатична активність молозива корів і клінічний статус новонароджених телят// Вісник Білоцерків. держ. аграр. універститету.- Вип.2,ч.1.-Біла Церква, 1997.- С. 3-6.
12. Безух В.М., Левченко В.І., Сахнюк В.В. Вміст білка та імуноглобулінів у молозиві корів з господарств, неблагополучних щодо діарей телят //Вісник Білоцерківського ДАУ,. 1998.- В. 5.- Ч.1.-С 47-50.
13. Бекере Р.Я. Зитаре И.К. Имунный статус организма новонарожденных телят и процесс формирования желудочно-кишечной микрофлоры //Сб. Науч. Ст. Латв. Нии 2 СВ. Рига, 1989.-125с.
14. Биелек П., Кудеяров В.Н. Соотношение нитратов и аммонийного азота в составе его усвояемых форм в почвах различного плодородия. Эколог. пробл. накопл. нитратов в окружающей среде. // Тез. докл. всесоюз. конф. 10-13 окт. 1989 г. Пущино, 1989. С. 142.
15. Биохимия всасывания питательных веществ у животных: Монография / А.Р. Вальдман, И.К. Строжа, М.Р. Апеите и др. Рига: Зинантне, 1982. С. 17.
16. Біохімічні методи дослідження крові тварин: методичні рекомендації / В.І. Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк та ін. К., 2004. 104 с.
17. Бондаренко Г.Н. Имуноглобулины молозива коров и овец (колостральный иммунитет) // Сибвестн.с.-х науки. 1993. -№3 С. 83-85.
18. Бондаренко Л.Б. Біологічні функції вітаміну Д3 і його похідних: Автореф. дис... д-ра біол. наук /- Львів, 1996. 44 с.
19. Борзова-Будько В.А. Колостральний імунітет при змішаній ротовірусній та коронавірусній інфекції великої рогатої худоби: Автореф. дис... канд. Вет. наук: 16.00.03 / НАУ. Київ, 1997.- 21 с.
20. Брылов Д.А., Подлинков И.С., Албукатаев. Метгемоглобинемия у телят в связи с поступлением нитратов в организм и заболеваемостью диспепсией и бронхопневмонией // Вестник с.-х. науки. - Алма-Ата, 1985. - № 5. С. 109-110.
21. Буряков Н.П.. Маслов В.В. Биoхимические показатели крови коров получавших рацион с тиосульфатом натрия и нитритом калия // Пробл. нитратов в животновод. и ветеринарии. Респ. конф. К., 1990. С. 44-45.
22. Бучко О.М. Система антиоксидантного захисту в тканинах свиней в ранній постнатальний період. Автореф. дис... д-ра біол. наук. Київ, 1999. 19 с.
23. Вальдман А.Р., Сурай П.Ф., Ионов И.А., Сахацкий Н.И. Витамины в питании животных. / Харьков, 1993. -С.68-107.
24. Васів Р.О. Вплив аскорбінової кислоти на показники крові бичків за нітратного навантаження // Сільський господар Львів, - 2001. - №3-4. - С.2-4.
25. Васів Р.О. Вплив піридоксину на показники крові бичків за нітратного навантаження // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. мед. Львів, 2000. - Т.2. - Ч.3-4. - С.96-99.
26. Васів Р.О. Порівняльна характеристика впливу піридоксину та кислоти аскорбінової на розвиток нітратно-нітритного токсикозу в початковій стадії // Вет. мед. міжвід. тематич. наук. збірник. 2000. - № 77. С. 17-18.
27. Васів Р.О. Фізіолого біохімічні показники крові бичків при нітратно-нітритному токсикозі та вплив на них піридоксину гідрохлориду і аскорбінової кислоти // Наук. техн. біол. і-ту біол. тварин. - Львів, 2001. - В.1-2. - С. 195-199.
28. Винярська А.В. До методики вивчення впливу нітратів на організм телят-молочників // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, 2003. - №2. -С.22-25.
29. Винярська А.В. Одержання телят від корів за нітратного навантаження // Вісник Сумського національного аграрного університет, 2003. - №9. - С.146-151.
30. Винярська А.В. Тетравіт як антиоксидант при нітратному навантаженні // Аграрний вісник Причорномор’я, 2004. - №23. - С.39 43.
31. Винярська А.В. Зміна неспецифічної резистентності телят у неонатальний період розвитку за нітратного навантаження // Вісник Сумського національного аграрного університету, 2004. - №11. С. 30-32.
32. Винярська А.В. Фізіологічний стан тільних корів за нітратного навантаження // Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини. - Житомир, 2005. №4. С. 123-126.
33. Винярська А.В. Ефективність використання тетравіту при нітратно-нітритних навантаженнях тільних корів // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. 2005, - № 3. С.62-67.
34. Венгрин А.В. Вікова динаміка резистентності та її регуляція у телиць різних порід: Автореф. дис... канд. вет. наук.: 03.00.13 Львівськ. держ. академ. ветеринарної медицини / Львів, 2000. 20 с.
35. Вершигора А.Е. Общая имунология. К.: Вища школа, 1990. 737 с.
36. Веселова Т.В., Веселовский В.А., Чернавский Д.С. Стресс у растений. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. - 144 с.
37. Влияние дозированного принудительного движения на рост и развитие новорожденных телят / Б.В. Криштофорова, П.В. Гаврилин, А.К. Вайналович и др. // Тр. респ. конф. „Ветеринарная медицина экономические, социальные и экологические проблемы". Харьков, 1990. 195 с.
38. Влияние нитратов корма на жизнеспособность новорожденных телят и поросят / Хмельницкий Г.А., Вовк Д.М., Панько Н.Ф. и др. // Эколог. пробл.накопл. нитратов в окруж. среде.: Тез.докл.всесоюзн.конф. 10-13 окт. 1989. Пущино, 1990. №8. - С. 136-137.
39. Влияние сельскохозяйственных и природных факторов на загрязнение грунтовых и поверхностных вод нитратами, нитритами и аммиаком / И.А.Велдре, А.Р.Итра, С.А.Карлова, Л.О. Зовицкая Минеральные удобрения и качество пищевых продуктов. // Тез.докл.Респ.симп. - Таллин, 1980. С. 30-33.
40. Вовк Д.М. Изменения железосодержащих пигментов и окислительных ферментов в организме жвачных и их роль в патогенезе нитратных токсмикозов // Сб. научн. тр. к., 1983. с. 4550
41. Вовк Д.М. Изучение токсического влияния нитратов на организм крупного рогатого скота: Автореф. дис. к.вет.н.: 16.00.04. Казань. вет. ин-т. Казань, 1977. 25 с.
42. Вовк Д.М., Панько Н.Ф., Духницкий В.Б. Патогенетическая регуляция обменных процессов в организме жвачных при нагрузке рационов нитратами // Респ. конф. 17-20 сент. Пробл. нитратов в животноводстве и ветеринарии. - К., 1990.-С. 45-47.
43. Вовк І.Н., Красневич А.Я., Вигнан Д.С. Фракційний склад білків крові корів та його взаємозв’язок із резистентністю новонароджених телят //Вісник Білоцерківського ДАУ.- 1998.-В.5.-Ч.1.-С. 160-161.
44. Войтабов В.Н. Влияние нитратов корма на овец // Зоотехния. 1991. - № 1. С. 37-38.
45. Волкова Н.В. Гигиеническое значение нитратов и нитритов в плане отдаленных последствий их действия на организм. М., 1980. -86 с.
46. Вольциферова С.В., Белявцева Е.А., Добромислова Л.Р. Використання селенистокислого натрію у комплексі з вітамінами та молочнокислими продуктами для профілактики діареї новонароджених телят // Укр. конф. молод. вчен. „Сучасні проблеми ветеринарної медицини” К.: УАА. ІВМ, 1994. 51 с.
47. Воробьев Е.С., Фицев А.М., Марутян Г.Ш. Уровень нитратов в рационах и метаболизм у жвачных // Ветеринария. 1994. №2. С. 4244.
48. Воронина М.В. Экосистемный подход к оценке токсичности нитратов и нитритов. Эколог. пробл. фармакол. и токсикол // Тез. докл. научн. конф. Казань, 1990. 19 с.
49. Воронина Н.П. Гигиеническая оценка нитратов в почве по транслокации их в растениях // Гиг. и санит. 1988. - № 1. С. 39-41.
50. Воронин Е.С., Ставцева Л.Я., Грязнева Т.Н. Профилактика и лечение при диарее новорожденных телят // Ветеринария. 1990. №3. 35 с.
51. Воронцов И.М., Фатеева Е.М. Актуальные проблемы естественного вскармливания //Педиатрия.-1997. -№1.-С.38-41.
52. Вплив окремих вітамінних препаратів на нагромадження нітратних сполук у крові та сечі бичків / Р.О. Васів, В.М. Гунчак, Д.Ф. Гуфрій та ін. / Наук. вісн. Льв. держ. акад. вет.мед. ім. С.З.Ґжицького, Львів 2000. Т.2 (№2). Ч.1. - С.4751.
53. Вуїв І.Т. Вплив вітаміну Е та селену на перекисне окислення ліпідів і стан антиоксидантного захисту в організмі поросят: Автореф. дис... канд. с.-г. наук. - Львів, 1999. 18 с.
54. Высокос Н.П. Естественная резистентность молодняка крупного рогатого скота в зависимости от интенсивности роста в эмбриональном периоде // Вестн. с/х наук. 1986. №10. С.105‑106.
55. Гаврилин П.Н. Особенности динамики массы органов гомеостаза у телят неонатального и молочного периодов // Вісник Полтав. с/г ін-ту. -2000. - №2. - С.35-38.
56. Галвановский Ю.Я., Вилиниеце М.Ю., Бауман В.К. // Ассимиляция питательных вещест в организме животных. Рига: Зинатне, 1986. 126 с.
57. Герасимчук А., Вінничук Д., Пабат В. Вікова динаміка показників природної резистентності телят чорно-рябої породи./ Тваринництво України. -К., 1996. - №2. -С.14-15.
58. Гиоргиевский В.И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных: Монография. М., 1989. 540 с.
59. Герасимов И.П. Методические проблеми экологизации современной науки II Общество и природная среда. - М.: Знание. - С. 66-86.
60. Голиков А.Н. Физиологическая адаптация животных // Ветеринария. 1989. №11. 55 с.
61. Голиков А.Н. Адаптация сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1985. 215 с.
62. Голубець М.А. Екосистемологія. -Львів; Поллі, 2000. -316 с.
63. Грибан В.Г., Масюк Д.Н., Седых Н.И. Влияние биологически активных веществ на показатели резистентности у крупного рогатого скота в цепи мать-плод-приплод //Эколог.проблемы патологии, фармакологии и терапии животных. Воронеж, 1997. - С.60-61.
64. Грибан В.Г., Чумак В.О., Немировський В.І. Клінічна біохімія. Навчальний посібник. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. 160 с.
65. Гуфрий Д.Ф. Активность ферментов желудочно-кишечного тракта у бычков при отравлении нитратами. // Ветеринария. -1993. -№1. С.47-50.
66. Гуфрій Д.Ф. Роль шлунково-кишкового тракту молодняка великої рогатої худоби у патогенезі нітратно-нітритного токсикозу: Автореф. дис. д.вет.н.: 16.00.04 / ЛАВМ. Львів, 1997. 27 с.
67. Гунчак В.М., Гуфрій Д.Ф., Канюка О.І. Профілактична дія метіфенупри високому рівні нітратів у кормі курчат // Наук.-тех. бюл. І-ту біології тварин та ДНДКІ. Львів. 2005. В. 6, №. 3-4. - С. 109-112.
68. Гунчак В.М. застосування фенарону для зменшення токсичної дії нітратів // Науковий вісник ЛНАВМ. 2004. Т. 6, Ч. 1. С.84-88.
69. Дацьків О.М., Кравців Ю.Р., Кравців Я.С., Маслянко Р.П. Захисні фактори материнського молока та імунітет новонароджених телят // Біологія тварин. - 2000. - Т.3, - №1. - С.25-31.
70. Дацьків О.М. Концентрація імуноглобулінів у крові телят з різною живою масою при народженні // Вісник аграрної науки. - 2002. - №10. - С. 35-39.
71. Двинская Л.М., Шубин А.А. Использование антиоксидантов в животноводстве: Монография. М.: Агропромиздат, 1986. 160 с.
72. Действие некоторых стесс-факторов на организм телят. / В.Д. Баранников, Г.К. Волков, К.С. Маковлева и др. // Ветеринария. 1997. №10. С. 48-51.
73. Делекторская Л.Н., Сентебаев Н.А., Салуэнья А.И. О унификации методов определения в сыроватке крови / Лабораторное дело. - №8. С. 483-487.
74. Демчук М.В. Повітряне середовище і його зоогігієнічне значення // Гігієна тварин. - К.: Урожай, 1996. -С. 11-52.
75. Державин Л.М. Нитраты в растениеводческой продукции // Химизация с. хозяйства. 1988. -№10. С.42-46.
76. Деякі аспекти взаємозв'язку обміну речовин у вагітних тварин та їх плодів /Тупицька О.М., Захаренко М.О., Мельничук Д.О. та ін.//Укр. Біохімічний журнал. 1997. Т.69. - № 2. С.35-40.
77. Діагностика профілактика і терапія шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят /Бусол В.О., Левченко В.Ы., Фукс П.П. та ін.// Тваринництво України.-1995.-№3 - С.16-25.
78. Довідник сучасних лікарських препаратів для практики ветеринарної медицини ( форми випуску, дозування) / Гуфрій Д.Ф., Гунчак В.М. та ін. Львів, 2003. 238 с.
79. Донков С.А. Сравнительные биохимические показатели неспецифического иммунитета телят и поросят в ранний постнатальный период // Проблемы адаптации с.-х. животных. Новосибирск, 1998. С. 144-145.
80. Донченко Г.В. Проблеми розвитку вітамінології в Україні // Зб. статей міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми біології, вет. мед., зооінженерії та технол. прод.товарів » - Львів, 1997. - С. 11.
81. Душейко А.А. Витамин А. Обмен и функции: Монография. - К.: Наук. думка, 1985. 285 с.
82. Емелина Н.Т. Обмен и функции витамина А и каротина в организме человека и животных, их практическое использование: Материалы 2-й Всесоюзной конференции. Черновци, 1976. С. 54-59.
83. Жученко А.А. Адаптивный потенциал культурних растений (Эколого-генетические основы). - Кишинев: Штиинца, 1988.- С. 12-21.
84. Задорожняя Г.П. Пути снижения содержания нитратов и нитритов в продуктах животноводства. К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР, 1991.-44 с.
85. Запорожец М.Ф. Знешкодження нітратів і нітритів за допомогою сірчанокислого заліза // Тваринництво України. 1987.-№3.-С. 18-19.
86. Запорожец М.Ф. Як позбутися нітратів і нітритів // Агропром. України. 1989. - №9. - С. 41-42.
87. Запорожец Н.Ф. Метод одновременного разрушения нитратов и нитритов в корне- и клубнеплодах // Ветеринария. 1987. - №6. - С. 59-60.
88. Запорожец Н.Ф. Научное обоснование и разроботка практических способов разрушения нитратов и нитритов в кормах: Автореф.дисс. д. б. н. / ВНИИФБиП с.-х. живот.- Боровск, 1992.-54 с.
89. Запорожец Н.Ф. Обезвреживание нитратов и нитритов в зеленых кормах при силосовании // Ветеринария, 1988. - №4. - С. 59-60.
90. Запорожец Н.Ф. Разрушение нитратов в кормах эффективный способ повышения продуктивности крупного рогатого скота // Пробл. нитратов в животноводстве и ветеринарии. Респ. конф. 17-20 сент. 1990 г. - К., 1990.-С. 24-25.
91. Использование жидкого заменителя цельного молока (ЗЦМ) в кормлении телят (методические рекомендации) /Сост. Лагодюк П.З., Янович.В.Г., и др.- Укр. научно-исслед. ин-т физиол. и биохим. с.-х. животных;- Львов, 1987.-23с.
92. Канюка О.І., Ветеринарна фармакологія // Харків: Парітет, 1995. 478с.
93. Кармолиев Р.Х. Сравнительная физико-химичечкая характеристика белков крови крупного рогатого скота в разные периоды онтогенеза стельности и лактации. Московская ветеринарная академия им. К.И. Скрябина.-М., 1989.- 288с.
94. Качество молозива и устойчивость новорожденных телят к желудочно-кишечным заболеваниям / Т.М. Семашко, В.Н. Бабич, И.В. Карпуть и др. // Профилактика незаразных болезней у коров. Тартару, 1988. С.67-69.
95. К вопросу о коррекции иммунодефицитного состояния телят в пренатальный период /Денисенко В.Н., Воронин Е.С., Печников Г.Н. и др.// Сельскох. Біологія, 1992.- №6. - С.122-127.
96. Кількісне визначення нітратів і нітритів в біологічному матеріалі / З.П. Скородинський, З.Г. Олійник, Д.Ф. Гуфрій і ін. // Вісн. с.-г. науки, К., 1987. - №7. С. 35-36.
97. Клеточнные механизмы адаптации растений к неблагоприятным воздействиям экологических факторов в экстремальных условиях / Под ред. Е.Л. Кор-дюм. - К., Наук, думка, 2003. - 277 с.
98. Клініко-біохімічний та імунний статус телят раннього віку / В.І. Левченко, В.І. Головаха, В.П. Надточій та ін. // Ветеринарнарна медицина. 1995. В. 70. С. 75-81.
99. Клос Ю.С. Иммунобиохимическая характеристика белков молока, молочной железы и сыворотки крови сельскохозяйственных животных: Автореф. дисс д-ра биол.наук: 03.00.04 / Укр акад.аграр. нау,. Укр. научно-исслед. ин-т физиол. и биох. с.-х. животных Львов, 1991. 29с.
100. Коваленко А.Г. Влияние различного уровня нитратов в рационе на А-витаминную обеспеченность нетелей и их потомства: Атореф. дисс. к.с.-х.н.: ТСХА, 1980. М.: Москва, 1980. 17 с.
101. Коваленко В.Ф. Нові закономірності і особливості метаболічних процесів в системі мати-плід //Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва, 1997. С.319-321.
102. Коваль М.П., Медвецкий Н.С. Роль микроэлементов и витаминов в формировании резистентности телят // Ветеринарная наука производству. Минск: Урожай, 1985. В. 23. С. 123-133.
103. Ковальчикова М., Ковальчик К. Адаптация и стресс при содержании и разведении сельскохозяйственных животных: Пер. со словацкого. Г.Н. Мирошниченко. М.: Колос, 1978. 106 с.
104. Колупав Ю.Є. Стресові реакції рослин. Молекулярно-клітинний рівень. -Харків: Харків. держ. аграр. ун-т, 2001. -173 с.
105. Кондрахин И.П. Перспективы профилактики и лечения постнатальной диспепсии у телят // Актуальные проблемы болезней молодняка в современных условиях. Воронеж, 2002. С.19-21.
106. Кондрахін І.П., Шевченко В.І. Фізіологічні основи профілактики внутрішніх хвороб тварин // Вісник аграрної науки, 2000. - № 2. С. 33-36.
107. Коппола до Бонилья А.М. К вопросу о естественной резистентности организма новорожденных телят // Уз.НИВИ, Профилактика инфекционных болезней животных в Узбекистане”. Ташкент, 1984. С. 30‑32.