ТОКСИКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЛЬТАМЕТРИНУ У ФОРМІ ДЕЦИС ФОРТЕ : Токсикологическая характеристика дельтаметрина В ФОРМЕ децисом ФОРТЕ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
”ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ”

На правах рукопису

ЯРОШЕНКО МАРГАРИТА ОЛЕГІВНА

УДК 619:615.9:632.95

ТОКСИКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЛЬТАМЕТРИНУ У ФОРМІ ДЕЦИС ФОРТЕ

16.00.04 ветеринарна фармакологія та токсикологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Шуляк В.Д.

Наукові керівники:
,
доктор ветеринарних наук,
Куцан О.Т.,
доктор ветеринарних наук

Харків 2007

ЗМІСТ

С

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1

12

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

12

1.1.

Загальна характеристика піретроїдів, їх структура та фізико-хімічні особливості

12

1.2.

Використання синтетичних піретроїдів у сільському господарстві та їх поширення в об’єктах навколишнього середовища

17

1.3.

Класифікація синтетичних піретроїдів за механізмом токсичної дії

21

1.4.

Параметри токсичності піретроїдів для комах, риб, тварин

23

1.5.

Особливості токсичного впливу синтетичних піретроїдів на організми комах, риб, тварин

26

1.6.

Особливості біотрансформації синтетичних піретроїдів. Методи визначення дельтаметрину в біологічних об’єктах

42

1.7.

Висновки з огляду літератури та визначення напрямків експериментальних досліджень

47

РОЗДІЛ 2

49

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

49

РОЗДІЛ 3

56

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

56

3.1.

Удосконалення методики визначення залишків дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії

56

3.2.

Експериментальне встановлення валідаційних характеристик методики визначення дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії

60

3.3.

Визначення параметрів гострої токсичності децис форте 12,5% к.е. для щурів за умов одноразового перорального введення

68

3.4.

Вивчення цитотоксичного ефекту децис форте в перещеплюваній культурі клітин нирки великої рогатої худоби MDBK

73

3.5.

Вивчення токсикокінетики та токсикодинаміки дельтаметрину у формі децис форте у курей за умов гострого експерименту

80

3.6.

Вивчення токсикокінетики та токсикодинаміки дельтаметрину у формі децис форте у курей за умов хронічного експерименту

93

РОЗДІЛ 4

104

ОБГОВОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

104

ВИСНОВКИ

114

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

118

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

119

ДОДАТКИ

141

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЛТ

аланінамінотрансфераза (КФ 2.6.1.2.)

АМФ

аденозинмонофосфат

АСТ

аспартатамінотрансфераза (КФ 2.6.1.1.)

АТФаза

аденозинтрифосфатаза (КФ 3.6.1.4.)

АХЕ

ацетилхолінестераза (КФ 3.1.1.7)

ВЕРХ

високоефективна рідинна хроматографія

ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров'я

ГАМК

γ (гама)- аміномасляна кислота

ГДК

гранично допустима концентрація

ДДД

допустима добова доза

д.р.

діюча речовина

ЕЕГ

електроенцефалограма

ЕМГ

електроміограма

к.е.

концентрат-емульсія

К.к.

коефіцієнт комуляції

ЛДГ

лактатдегідрогеназа (КФ 1.1.1.27)

ЛД50 (DL50)

летальні дози, що викликають загибель 50% піддослідних тварин

ЛК50

летальні концентрації токсичних речовин у повітрі у мг/м3, що викликають загибель 50% піддослідних тварин за температури 20°С у експозиції 2 години

МАО

моноаміноксидаза (КФ 1.4.3.4)

МОС

монооксигеназна система

М

середнє арифметичне значення

±m

помилка середнього арифметичного значення

n

використана кількість тварин у досліді

ПОЛ

перекисне окиснення ліпідів

Т50

період напіврозкладу

СК50

смертельна концентрація, яка викликає загибель 50% подібних водних організмів

СДГ

сорбітолдегідрогеназа (КФ 1.1.1.14.)

ТБК

тіобарбітурова кислота

ФАО

продовольча і сількогосподарська організація ООН

Ф К

фосфатаза кисла (КФ 3.1.3.2.)

Ф Л

фосфатаза лужна (КФ 3.1.3.1.)

ФОС

фосфорорганічні сполуки

ЦНС

центральна нервова система

ВСТУП
Актуальність теми. У сільському господарстві невід'ємною частиною прогресивної технології вирощування рослин та підвищення продуктивності тваринництва є їх захист від шкідливих членистоногих. Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції не може бути досягнуте без використання різних засобів захисту рослин і тварин, у тому числі хімічних. Це дозволить скоротити витрати праці, підвищити врожайність і продуктивність зі зниженням собівартості. Застосування пестицидів у сільському господарстві економічно ефективне і тому виробництво хімічних засобів захисту рослин, тварин і людини щорічно зростає [1, 2, 3].
Паралельно з позитивною характеристикою пестицидів є й певні негативні наслідки їх застосування. Передусім, це висока біологічна активність пестицидів, їх здатність зберігатися в навколишньому середовищі, накопичуватися в кормах та продуктах харчування. Використання пестицидів на значних територіях призводить до поширення їх у ґрунті, водоймищах, продуктах рослинного й тваринного походження, що створює реальні умови для проникнення цих речовин до організму людини.
Синтетичні піретроїди група достатньо нових інсектицидів третього покоління, які успішно застосовуються як у рослинництві, так і у ветеринарній медицині. З моменту їх появи на ринку у 30-тих роках і до 1991 року минулого століття їх застосування становило 30% від загального обсягу пестицидів. Широке їх використання обумовлене низькою нормою витрат, високою інсектицидною активністю та селективністю дії, яка багаторазово перевищує аналогічні властивості препаратів інших груп [4]. З даних літератури [5, 6] відомо, що синтетичні піретроїди мають низький рівень кумуляції, незначні тератогенні, мутагенні, ембріотоксичні та бластомогенні властивості. У них також не встановлено канцерогенних властивостей. Хоча препарати цієї групи мають порівняно високу вартість, але це не впливає на широке їх застосування, саме це зумовлюється низькими нормами витрат та високою ефективністю. Ці сполуки досить швидко руйнуються і швидко піддаються біотрансформації у навколишньому середовищі, особливо під впливом сонячного проміння, що обумовлює низьку вірогідність забруднення ними довкілля.
Дані щодо накопичення й розподілу піретроїдів у організмі теплокровних тварин свідчать про те, що характерною ознакою для них є висока швидкість біотрансформації та виведення з організму. Це обумовлено наявністю в молекулах піретроїдів хімічних груп, які легко піддаються розкладу в біологічних системах організму.
Установлено, що в рослинах основна кількість метаболітів піретроїдів утворюється в результаті гідролізу ефірної частини молекули, а також гідроксилювання її кислотної й спиртової частин. Метаболіти піретроїдів дають стійкі кон′югати з продуктами життєдіяльності рослин і тварин. У рослинах такі кон′югати утворюються з вуглеводами й амінокислотами, а в організмі тварин з добре розчинними у воді сульфатами і глюкуронатами [7].
Негативний вплив піретроїдів на флору й фауну часто спостерігається в разі невідповідності санітарно-гігієнічних вимог під час їх застосування. Порушення дозувань і кількості обробок, недосконалість техніки, що використовується у обробках, спричиняють неминуче забруднення навколишнього середовища. Надходження залишків різних пестицидів до організму тварин і людини багато в чому залежить від глобального, регіонального та локального розподілу їх у навколишньому середовищі, що й визначає різні ситуативні варіанти накопичування їх сумарних концентрацій. Відомо, що частота виявлення залишкових кількостей пестицидів у продуктах харчування, наприклад, у 40,1% пов'язана з порушенням технології обробки, у 28,6% з їх вмістом у кормах, 10,5% з недотриманням термінів очікування і у 6,7% з їх застосуванням не за призначенням [5, 8].
Удосконалення регламентів використання пестицидів спрямоване, з одного боку, на скорочення витрат діючих речовин, оптимізацію засобів обробки, а з іншого на підвищення методичного рівня розробки гігієнічних нормативів: використання більш чутливих прийомів і критеріїв установлення граничних доз і концентрацій, вивчення можливих наслідків від дії хімічних речовин і їх метаболітів на тварин і людей.
Збільшення виробництва та застосування інсектицидів цієї групи, а також поява на ринку різноманітних форм препаратів на основі синтетичних піретроїдів, обумовлює необхідність глибокого і всебічного вивчення їх токсикологічної та санітарно-гігієнічної характеристик.
Через відсутність даних про параметри гострої токсичності дельтаметрину у формі децис форте, а також суперечливість результатів щодо цитотоксичних властивостей препарату, особливостей його токсикокінетики та токсикодинаміки в гострому та хронічному експериментах, використання недосконалих методик визначення залишкових кількостей інсектициду виникає необхідність проведення досліджень, які б дали відповідь на ці невирішені питання.
За даними іноземної літератури, питання токсикологічної характеристики децис форте маловивчене, а вітчизняної розробляється в Україні вперше, що й становить актуальність досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є окремою частиною досліджень лабораторії токсикологічного моніторингу, які виконувалися згідно з Державними тематичними планами наукових досліджень ІЕКВМ УААН: Завдання 10 „Провести дослідження по створенню нових хіміко-фармацевтичних лікарських засобів, антибіотиків, фітопрепаратів і профілактики токсикозів” (номер державної реєстрації 0197 U 000763), 1996 2000 рр., і Завдання 11 „Розробити методи визначення і засоби профілактики впливу негативних факторів зовнішнього середовища на організм сільськогосподарських тварин з метою одержання екологічно безпечних продуктів тваринництва” (номер державної реєстрації 0101U 001617), 20012005 рр.
Мета і завдання досліджень. Метою нашої роботи було наукове обґрунтування параметрів токсикологічної характеристики дельтаметрину у формі децис форте.
Для досягнення мети необхідним було вирішення наступних завдань:
удосконалити методику визначення дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії;
встановити валідаційні характеристики методики визначення дельтаметрину згідно зі стандартом „ІSO 57251:1994” та „Європейською інструкцією щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЄС 657/2002.”;
визначити параметри гострої токсичності децис форте 12,5% к.е. для білих щурів при пероральному введенні;
вивчити цитотоксичні властивості децис форте у перещеплюваній культурі клітин нирки великої рогатої худоби MDBK;
вивчити особливості токсикокінетики та токсикодинаміки дельтаметрину у формі децис форте 12,5% к.е. у курей за умов гострого та хронічного експериментів.
Об'єкт дослідження: токсикологічна та гігієнічна характеристики децис форте.
Предмет дослідження: визначення залишкових кількостей дельтаметрину способом тонкошарової та газорідинної хроматографії, параметри токсичності децис форте; клінічні, гематологічні, біохімічні, патологоанатомічні показники при отруєнні тварин децис форте.
Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення поставлених завдань використовувалися загальноприйняті токсикологічні, хіміко-аналітичні, клінічні, гематологічні, біохімічні, патологоанатомічні, цитогенетичні та статистичні методи.
Наукова новизна отриманих результатів. Удосконалено методику визначення залишкових кількостей дельтаметрину в молоці. Вперше для ідентифікації залишкових кількостей дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії було використано нову схему визначення препарату із застосуванням як реагента-проявника бензидину, систем рухливих розчинників рухомої фази. Основні елементи методики захищені Патентом України №18381 „Спосіб визначення дельтаметрину в молоці”, від 15 листопада 2006 року. Вперше визначені валідаційні характеристики методики. Встановлено, що отримані результати відповідають стандарту „ІSO57251:1994”. Встановлені параметри гострої токсичності децис форте (12,5% к.е.) за внутрішньошлункового введення білим щурам. Уперше вивчені цитотоксичні властивості піретроїду в культурі клітин нирки великої рогатої худоби MDBK. Науково обґрунтовані параметри токсикокінетики та токсикодинаміки дельтаметрину у формі децис форте 12,5% к.е. у курей за умов гострого та хронічного експериментів.
Сукупність досліджень дозволили вперше обґрунтувати максимально допустимі рівні дельтаметрину в кормах для сільськогосподарських тварин.
Практичне значення отриманих результатів. Результати проведених досліджень були розглянуті на методичній комісії та увійшли окремим розділом у науково-методичні рекомендації «Максимально допустимі рівні (МДР) синтетичних піретроїдів (перметрину, циперметрину, дельтаметрину, цигалотрину, фенвалерату, флувалінату) в кормах для сільськогосподарських тварин», затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (наказ№15-14/92 від 18.04.2000 року).
Розроблені методичні вказівки щодо визначення дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії, розглянуті та ухвалені на засіданні методичної комісії ННЦ „ІЕКВМ” (протокол №3 від 29.03.2007 року) та рекомендовані до впровадження.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи самостійно провів пошук літературних джерел та зробив їх узагальнення, виконав біохімічні й токсикологічні дослідження, проаналізував результати досліджень. Усі експериментальні дослідження виконані здобувачем самостійно і в повному обсязі.
Гістоморфологічні дослідження проведені за участі співробітників відділу патоморфології ННЦ „ІЕКВМ” (зав. відділу доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Красніков Г.А.).
Дослідження щодо визначення цитотоксичних властивостей децис форте у культурі клітин були проведені за участі співробітників лабораторії біотехнології ННЦ „ІЕКВМ” (зав. лабораторії доктор ветеринарних наук, професор БілокіньВ.С.).
Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснювали з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики та комп’ютерної програми Microsoft Office Excel 2003.
Апробація результатів досліджень. Матеріали досліджень були представлені на конференціях різного рівня, обговорювалися та отримали загальне схвалення на річних звітах вченої ради ННЦ „ІЕКВМ”: міжнародній науково-практичній конференції з фармакології і токсикології, присвяченій 100-річчю з дня народження С.В. Баженова (Київ, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю з дня заснування ІЕКВМ УААН (2002 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції „Ветеринарна медицина 2005”, присвяченій 90-річчю з дня народження І.М. Гладенка (30 травня 4 червня 2005 р., м. Ялта), науковопрактичній конференціі „Сучасні проблеми ветеринарної фармакології, токсикології та фармації” (1 3 червня, 2006 р., м. Київ).
Публікації. Результи дисертаційної роботи опубліковані у 5 наукових працях, з яких 3 статті у фахових виданнях відповідно до затвердженого переліку ВАК України, науково-методичні рекомендації, один патент.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На основі експериментальних досліджень на курях, щурах та в перещеплюваній культурі клітин нирки великої рогатої худоби МDВК установлені нові токсикологічні характеристики дельтаметрину у формі препарату децис форте; удосконалено та валідовано методику його визначення в молоці способом тонкошарової хроматографії, науково обґрунтовані максимально допустимі рівні дельтаметрину в кормах для сільськогосподарських тварин.
2. Методика визначення децис форте в молоці базується на його вилученні з матриці ацетоном, очищенні екстрактів методом фільтрації; виморожуванні, перерозподілі між розчинниками, додатковому очищенні колонково-розподільчою хроматографією та визначенні способом тонкошарової хроматографії. Визначені валідаційні характеристики методики, яка згідно з вимогами стандарту „ISO 5725-1:1994” та „Європейської інструкції щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЄС 657/2002” є специфічною (селективною), лінійною, з межею детекції 3мкг та межею визначення 0,1 мг/л.
3. Визначено параметри гострої токсичності децис форте 12,5% к.е. за перорального введення білим щурам. Величина DL50 становить 22,15 мг/кг, DL84 27,7 мг/кг та DL16 16,6 мг/кг, що дозволяє віднести вищезгаданий піретроїд до сильнодіючих токсичних сполук. У щурів клінічні симптоми гострого отруєння децис форте характеризуються на початку сильним пригніченням, з переходом у фазу збудження, частим диханням, некоординованими рухами, клоніко-тонічними судомами, салівацією, що свідчить про виражену нейротоксичну дію пестициду.
4. Інтенсивність цитотоксичної дії децис форте залежить від його концентрації в ростовому середовищі й характеризується збільшенням мітотичної активності культури клітин нирки великої рогатої худоби МDВК. Патологія ділення клітин виявляється в пошкодженні мітотичного апарату Кмітозами та хромосомного апарату клітин хромосомами, що злиплися, утворенням „мікроядер”, що вказує на прояв можливих мутагенних властивостей препарату.
5. Одноразове пероральне введення курям децис форте в токсичних дозах (50 та 100 мг/кг) викликає прояв симптомів, які вказують на його нейротоксичні властивості. За цих умов спостерігаються гіперактивність у поведінці, мотання головою, неадекватна реакція на зовнішні подразники, судоми, підвищення спонтанної активності, некоординованість рухів. Патологоморфологічні дослідження внутрішніх органів і тканин у курей за одноразового введення піретроїду в дозі 50 мг/кг значних структурних і функціональних відхилень не виявила, а 100 мг/кг викликала ознаки десквамаційного гастроентериту, рексису клітин ферментативних фолікулів селезінки та декомпенсацію гепатоцитів печінки.
Тривале надходження пестициду з кормом упродовж 60 діб у курей істотних клінічних проявів не викликало. Водночас, патоморфологічні дослідження виявили ознаки руйнування епітеліальних клітин слизового шару та дезінтеграцію залоз, у кишковику десквамацію епітелію та руйнування залоз, лізис і підвищену плазматизацію клітин у селезінці, декомпенсацію печінкових клітин.
6. За одноразового перорального введення децис форте курям у дозах 50 і 100 мг/кг максимальні залишкові кількості його визначали: на першу добу в м’язовому шлунку (0,25 і 0,37 мг/кг, відповідно до дози) і дванадцятипалій кишці (0,08 і 0,16мг/кг), а також печінці (0,27 у групі з дозою 100 мг/кг), мозку, нирках (по 0,13мг/кг) і легенях (0,021 мг/кг у дозі 50 мг/кг). Через три доби у серці (0,011 і0,38 мг/кг), легенях (0,16 мг/кг у групі з дозою 100мг/кг), селезінці (0,11мг/кг), червоних (0,075 і 0,083 мг/кг) і білих (0,038мг/кг) м’язах, нирках (0,03 і 0,04 мг/кг), а також внутрішньому жирі (0,03 і 0,034 мг/кг). Через чотирнадцять діб у першій групі залишкові кількості визначали тільки у внутрішньому жирі, а в другій групі в мозку, нирках і внутрішньому жирі. У крові залишкових кількостей дельтаметрину не встановлено.
7. Одноразове пероральне введення курям токсичних доз децис форте викликає еритропенію (в середньому на 8 13%), зниження показників обміну вуглеводів (глюкози на 18 21% та піровиноградної кислоти на 30 44%), активності АТФази (на 16 36%), активності ЛФ (на 18 32%) на тлі відносно стабільної активності АЛТ і АСТ. Статистично вірогідні зміни активності ферментів функціонального стану печінки (АЛТ, АСТ, ЛФ) підтверджують ушкодження її клітин унаслідок гепатотоксичних властивостей піретроїду.
8. За тривалого згодовування децис форте в дозах 5 та 20мг/кг корму найбільша концентрація інсектициду на шестидесяту добу визначається у внутрішньому жирі 0,613 і 1,25 мг/кг та нирках 0,165 і 0,29 мг/кг відповідно. В інших зразках тканин і органів у характері розподілу простежується тенденція залежності від дози препарату. Залишкові кількості розподілялися так: м’язовий шлунок (0,029 і 0,226 мг/кг), дванадцятипала кишка (0,029 і 0,225 мг/кг), серце (0,039 і 0,27 мг/кг), печінка (0,02 і 0,214мг/кг) відповідно. Залишки препарату в червоних м’язах (0,197 мг/кг), мозку й селезінці (по 0,07 мг/кг), білих м’язах (0,034мг/кг) визначали тільки в групі з дозою 20 мг/кг корму. У крові дельтаметрин не ідентифікувався.
9. Децис форте в дозах 5 і 20 мг/кг з кормом упродовж 60 діб впливав на гематологічні показники у курей. Зокрема, рівень гемоглобіну в групі, яка отримувала 5 мг/кг, вірогідно знизився (на 16,3%), а в групі, яка отримувала 20 мг/кг, через 60 діб зростав (на 18,1%). Кількість еритроцитів у групі, яка отримувала 5 мг/кг, через шістдесят діб знизилася на 12,5%.. Вірогідно підвищився вміст глюкози (на 1 добу досліджень в обох групах на 23%), а рівні ПВК та молочної кислоти були високими упродовж всього досліду в другій групі.
За відносно стабільних показників активності АЛТ і АСТ у сироватці крові курей активність ЛФ у групі, яка отримувала препарат у дозі 5 мг/кг, знижувалася на 30 добу на 23%, а в групі, яка отримувала препарат у дозі 20мг/кг знижена упродовж усього досліду. Активність АТФ-ази вірогідно пригнічувалася на 30 та 60 доби в групі, яка отримувала 5 мг/кг. При визначенні активності амінотрансфераз у печінці було встановлено зниження показників АЛТ у середньому на 8 11% та підвищення АСТ на 3 7%. Виявлено статистично вірогідне пригнічення активності ЛФ, особливо в нирках та дванадцятипалій кишці.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. „Максимально допустимі рівні (МДР) синтетичних піретроїдів (перметрин, циперметрин, дельтаметрин, цигалотрин, лямбда-цигалотрин, фенвалерат, флувалінат) в кормах для сільськогосподарських тварин”. Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини МАП України, наказ № 15-14/ 92 від 18 квітня 2000 року).
2. „Методичні вказівки щодо визначення дельтаметрину в молоці способом тонкошарової хроматографії”. Розглянуті й ухвалені на засіданні методичної комісії ННЦ „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”(протокол №3 від 29.03.2007 року) та направлені до розгляду в Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.
3. Під час установлення діагнозу отруєння децис форте необхідно враховувати клінічні симптоми, патологоанатомічні зміни. Для проведення діагностичних хіміко-токсикологічних аналізів рекомендується відбирати матеріал, який може містити найбільшу кількість препарату: м'язовий шлунок, проксимальну ділянку дванадцятипалої кишки, внутрішній жир, мозок, печінку, нирки. Терміни відбору проб не для визначення наявності препарату повинні не перевищувати 2 4 діб з моменту передбачуваного контакту з інсектицидом.
4. Отримані результати дисертаційної роботи рекомендуємо включати до дисципліни „Ветеринарна токсикологія” для викладання студентам факультетів ветеринарної медицини навчальних закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ткачев А.В. Пиретроидные инсектициды аналоги природных защитных веществ растений //Соровский образовательный журнал. - 2004. -Т.8, №2. - С.56 - 63.
2. Короткова О.А., Промоненкова В.К. Пестициды и окружающая среда: пиретрины и пиретроиды // Химия в сельском хозяйстве. - 1977. - №6. - С. 39-52
3. Клисенко М.А., Гиренко Д.Б. Синтетические пиретроиды: свойства, метаболизм, методы анализа. - Гигиена применения, токсикология пестицидов и клиника отравлений // Сб. науч. трудов. М., 1981. - Вып. 12. - С.67-70.
4. Децис и окружающая среда: Информационное сообщение. Руссель Уклаф, Франция.-1989.
5. Мельников Н.Н. Пестициды. Химия, технология, применение. - М.: Химия, 1987. - С. 170-191.
6. Пестициды / В.И. Мартыненко, В.К. Промоненков, С.С. Кукаленко и др. - М.: Агропромиздат,1992.-С.24; 76;85-87;93-94;109-111;114;117.
7. Промоненков В.К., Короткова О.А. Зависимость физиологической активности пиретроидов от их строения // Химия в сельском хозяйстве. 1979. - №1. - С. 46-52.
8. Справочник по пестицидам (гигиена применения и токсикология) / Под ред. А.В. Павлова. - К.: Урожай, 1986. - С.283-291
9. Casida J.E. Pyrethrum: the natural insectide //Environmental Health Perspectives. 1980. - Vol. 34. - P. 189-202.
10. Саксена Р.П. Пестициды природного происхождения и их возможности // Химия и обеспечение человечества пищей. М., 1986. - С. 140-141.
11. Синтез и инсектицидные свойства некоторых эфиров d, lцис транс хризантемовой монокарбоновой кислоты и 6замещенных пиперониловых спиртов// Вашков В.В., Волков Ю.П., Г.М. Зубова, Н.Ф.Шугал // ЖМЭИ. - 1966. - № 9. - С. 106-114.
12. Марджанян Г.М. К вопросу о токсикологической характеристике различных видов пиретрума // Доклады ВАСХНИЛ. 1941. - №10. - С. 26-28.
13. Закордонець А.И. Далматська ромашка // Фармацевтичний журнал. - 1941. - №1. - С. 40.
14. Дремова В.П., Волков Ю.П. Пиретрины и синтетические пиретроиды: Обзор // Мед. паразитология и паразитарные болезни. - 1987. - №4. - С. 76-82.
15. Laskowski D.A. Physical and chemical properties of pyrethroids // Rev. Environ. Contam. Toxicol. 2002. - Vol.174. - P.149-170.
16. Deltamethrin. Environmental // Health Criteria - 1997. - Vol. 53. - P.1-170.
17. Poisoning due to Pyrethroids / S.M. Bradberry, S.A. Cage, A.T. Proudfoot, J.A. Vale //Toxicol.Rev. - 2005. - Vol.24. - P.93- 106.
18. Knipp H. Pyrethroide im hygienebereich // Pract. Schadlingsbekampeer. - 1992. - Vol.44, № 9. - P. 190-193.
19. Малинин О.А., Хмельницкий Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология: Учеб. пособие. - Корсунь-Шевченковский: ЧП Майдаченко, 2002. - С. 279.
20. Касида Дж.Е. Миграция и превращение пестицидов в окружающей среде. - М., 1979. - С. 101-109.
21. Клисенко М.А., Демченко В.Ф., Макарчук Т.Л. Современные подходы к эколого-токсикологической оценке экспозиции пестицидами //Современные проблемы токсикологии. - 1999. - №4. - С. 45-49.
22. Волощенко З.И., Иванова Л.Н., Ткаченко Т.Н. Причинно-следственные связи остаточных количеств пестицидов в пищевых продуктах по данным унифицированной системы контроля // Современные вопросы токсикологии и гигиены применения пестицидов и полимерных материалов: Тез. докл. VII Всесоюзной научной конф. - К., 1985. - С. 20.
23. Соколов М.С., Галиулин Р.В. Факторы биоразложения в почве нелетучих пестицидов // Экологические последствия применения ядохимикатов (пестициды): Матер. III Всесоюз. научно-координационного совещ. по междунар.прогр. ЮНЕСКО «Человек и биосфера». - Пущино, 1982. - С.130-132.
24. Дельтаметрин. Deltamethrin //Environ.Health Criteria. - 1990. - № 97. - P. 1-133
25. Dellmotte B., Fonlhoux P., N’Juyen S.N., Fages J., Portos J. Pesticidde risk in agriculture // Arch.Mal. Prof., 1987. V 48. P.467475.
26. Берзин И.Б. Механизм действия: метаболизм и деградация пиретроидов //Агрохимия. - 1985. - №2. - С. 126-134.
27. Мельников Н.Н., Аронова Н.И. Метаболизм новых пестицидов в растениях и животных // Агрохимия., 1991 - №7. - С. 127-138
28. Медведь Л.И., Каган Ю.С., Спыну Е.И. Пестициды и проблема здравоохранения // Журнал Всесоюзного химического общества им. Д.И. Менделеева. - 1968. - Т.XIII, №3. - С.263-271.
29. Шепельская Н.Р. Некоторые аспекты методических подходов и классификации пестицидов по степени опасности по репродуктивной функции: Обзор // Современные проблемы токсикологии. - 1999. - №1. - С. 33-36.
30. Безопасное использование пестицидов в условиях интенсификации сельскохозяйственного производства / Е.А. Антонович, А.В. Болотный, В.С. Бурый и др. - К.: Урожай, 1988. - С. 30-31; 110-235.
31. Luchini L., Lotd K., Flores R. Sorption and desorption of pesticides on Brazilian soils // Ciens. e Cult. - 1981. - Vol.33, №1. - P. 97-101.
32. Антонович Е.А., Седокур Л.К. Качество продуктов питания в условиях химизации сельского хозяйства. - К.: Урожай, 1990. - С. 49-53;156-158;184.
33. Торениязов Е., Турабходжаев А., Степанов Ф. Интегрированные методы защиты хлопчатника и сопутствующих культур от вредителей, болезней растений и сорняков. - Ташкент, 1987. С. 128-130.
34. Chapman R.A., Harris C.R., Cole C. Persistence of five pyrethroid insecticides in sterile and natural, mineral and organic soil //Bull. Environ. Contam. Toxicol. 1995. - Vol.26. - P.513-519.
35. Даурова Е.Г. Характер распределения и персистентность перметрина и циперметрина в плодовых агроценозах //Агрохимия. - 1988. - №8. - С. 111-114.
36. Касымов Р.А., Ашрятова Н.Х. Экспериментальное обоснование предельно допустимой концентрации рипкорда в атмосферном воздухе // Гигиена и санитария. - 1990. - №2. - С. 20-22.
37. Сасинович Л.М., Паньшина Т.Н. Обоснование гигиенических регламентов содержания синтетических пиретроидов в воздухе рабочей зоны // Гигиена труда и профзаболевания. - 1987. - №8. - С. 48-50.
38. Мусамухамедов С.Р. Гигиеническое обоснование предельно допустимой концентрации амбуша в воде водоемов // Гигиена и санитария. - 1988. - №8. - С. 69-70.
39. A comparison of the effect of new and established insecticides on nontarget invertebrates of winter wheat fields /S.J. Moreby, S. Southway, A. Barker, J.M. Holland // Environ Toxicol Chem. 2001. - Vol.20. - P.2243-2254.
40. Amweg E.L., Weston D.P., Ureda N.M. Use and toxicity of pyrethroid pesticides in the Central Valley //Environ.Toxicol.Chem. 2005. - Vol.24. - P.966-972
41. Андреев Л.Н., Перлова Т.Г., Промоненков В.К. Пиретроиды. Химико-технологические аспекты /Под ред. В.К. Промоненкова. - М., 1992. С.36-66.
42. Ратушняк А.А., Андреева М.Г., Махнин В.Г. Эффект действия малых и сверхмалых доз пиретроидов на Daphnia Magna //Токсикологический вестник. - 2000. - №2. - С. 17-23.
43. Чой С.И. Отравление пчел в Южной Корее. - М.: Агропромиздат,1987. - 101 с.
44. Narahashi T. Nerve membrane ionic channels as the primary target of pyrethroids // Neurotoxicology. - 1985. - Vol.2, №6. - P.3-22.
45. Aldridge W.N. Toxicology of pyrethroids // Pestic. Chem. Hum. Welfare and Environ. 1982. - № 3. - P. 486-490. 48
46. A pharmacological study of pyrethroid neurotoxity in mice./ Staats Christina J., Bloom Alan S., Lech Jonh J.// Pestic. Biochem. And Physiol. 1982. Vol.17.-P. 287292
47. Gray A.J., Soderlund D.M. Mammalian toxicology of pyrethroids //Insecticide. 1985. - № 5. - P.207.
48. Aldridge W.N. An assessment of the toxicological properties of pyrethroids and their neurotoxicity //Crit. Rev. Toxicol. - 1990. - Vol. 21, №2. P.89-104.
49. Games G.A. The toxicity of synthetic pyrethroids to mammals // Trends. Vet. Pharmacol. And Toxicol. Proc. 1980. - P. 249-255.
50. Изучение острой токсичности некоторых пиретроидных инсектицидов / М.Б. Предтеченский, Г.В. Шестова, А.И. Терехина и др // Проблемы гигиены и токсикологии пестицидов: Тезисы докл.6-й Всесоюзной науч. конф. - Киев, 1981. - Ч.2. - С.166-167.
51. Паньшина Т.Н., Сасинович Л.М. Токсикология синтетических пиретроидов //Химия в сельском хозяйстве. - 1983. - №12. - С. 51-53.
52. Le Quene P.M., Maxvell J.C. Transient facial symptoms following exposur synthetic pyrethroids: a clinical and electrophysiologic assessment.// Neurotoxicology, 1980. № 2.111.
53. Coats S.F., Coats J.R., Elles C.R. Selective toxicity of three synthetic pyrethroids to eight coccinellid a Eulophid parasitoid and two pest chrysomelids.//Environ.Entomol., 1979.V.8. № 4. P.720722..
54. Cassado J., Bellantuono V., Ardizzone C., Lippe C. Pyrethroid stimulation of iontransport frog skin.// Environ. Tox. Chem, 2003. V. 22.P. 13301334.
55. Перегуда Т.А. Механизмы устойчивости членистоногих к перитроидам //Агрохимия. - 1985. - №8. - C. 122-132.
56. Вradbury S.P., Coats G.R. Comparative toxicology of the pyrethroid insecticides // Rev. Environ. Contam. Toxicol. - 1989. - Vol. 108. - P. 133-177.
57. Elliot M., Ganes N.F. Synthetic pyrethroids- a new class of insecticide // Chem. Soc. Rev. - 1978. - Vol. 7, №4. - P.473-504.
58. Punia G.S., Roy R.K. Neurophysiological alterations following fluvalinate administration in mice // Indian J. Exp. Biol. - 1992. - Vol. 30, № 4. P. 350-351.
59. McClellan D.B. Analytical methods for pesticides plant growth regulators and food additives //Ed. J. Zweig. - 1964. - Vol.2. - P.25-34.
60. Coats Jose R. Mechanisms of toxic action and structure activity relationships for organochlorine and synthetic pyrethroids insecticides.// Environ. Health. Perspect., 1990. V. 87. 255262.
61. Noble R.M., Hamilton D.J. Stability of cypermethrin and cyfluthrin on wheat in storage // Pestic. Sci. - 1985. - Vol. 16, №2. - P.179-185.
62. Паньшина Т.Н., Сасинович Л.М. Новые синтетические пиретроиды: потенциальная опасность и гигиеническая регламентация // 6-я Всесоюзная науч. конф.: Тезисы докл. - Киев, 1981. - Ч.2. - С. 78-83.
63. Gupta P.K. Toxicyty of cypermethrin in mice, rats and rabbits // J. Environ. Biol. - 1990. - Vol.11, №3. - P.331-334
64. Инашвили Б.У. Токсичность пиретроидов для лабораторных животных и мух // Ветеринария. - 1990. - №1. - С.61-63.
65. Babu C.G. Synthetic pyrethroides and its safety limits // Commuh Diseaes. - 1985. - Vol.17, №2. - P. 140-145.
66. Брэдбери С.П., Коупс Дж.Р. Сравнительная токсикология пиретроидных инсектицидов //Проблемы загрязнения окружающей среды и токсикология. - 1993. - С.146-189
67. Сасинович Л.М., Паньшина Т.Н. Токсичность и механизм действия синтетических пиретроидов //Актуальные вопросы проф. инф. заболеваний и охраны внешней среды: Матер. юбил. конф., посвящ. 60-ти летию Тадж. НИИ эпидемиол. и гигиены. - Кн. 2. - Душанбе, 1991. - С. 90-92.
68. Паньшина Т.Н. Возрастная реакция организма на воздействие пестицидов //Гигиена применения, токсикология пестицидов и клиника отравлений: Сб. науч. тр. К., 1981. - Вып.12. - С. 90-93.
69. Sheets L.P., Doherty J.D., Law M.W., Reiter L.W., Crofton K.M. Age-dependent differences in the susceptibility of rats to deltamethrin.// Toxicol.Appl. Pharmacol. 1994 . Vol.126. P.186190.
70. Enan Assam, Matsumura Fumio. Stimulation of protein phosphorylation in intact rat brain synaptosomes by a pyrethroid insecticide, deltamethrin // Pestic. Biochem. and Physiol. - 1991. - Vol.31, №2. P.182-195.
71. Forshaw P.J., Ray D.E. A novel action of deltamethrin on membrane resistence in mammalian skeletae muscle and non-myelinated nerve fibres // Neuropharmacology. - 1990. - Vol.29, №1. - P. 75-81.
72. Изучение влияния растворителей и эмульгаторов на токсичность синтетических пиретроидов / И.В. Лепешкин, И.И. Мосов, С.В. Мурашко, Ю.С. Каган // Врачебное дело. - 1992. - №10. - C. 67-69.
73. Горбачева Н.А., Орлова А.М. Синтетические пиретроиды: номенклатура, свойства, токсикология, метаболизм // Судебно-медицинская экспертиза. - 1999. - № 4. - С. 32-37; №5. - С.28-31.
74. Mohamed J.A., El-Sheamy M.K. Aminotransferases, alkaline phosphatase and cholinesterase of hen tissues administred.A single oral dose of α-cianopyrethroids // Egypt. J. Food Sci. - 1988. Vol. 16, № 1-2. - P. 105-109.
75. Gupta P.K., Kumar Sanjay. Cumulate toxicity of deltamethrin in mice //J. Environ. Biol. - 1991.