гемосорбція в терапії поросят при гострому експериментальному Т-2 токсикозі : гемосорбция в терапии поросят при остром экспериментальном Т-2 токсикозе

Краткое описание

національний аграрний університет

удк 619.616.24-002.153:636.2

На правах рукопису

бойко григорій васильович

гемосорбція в терапії поросят при гострому експериментальному Т-2 токсикозі

16.00.04 ветеринарна фармакологія та токсикологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Хмельницький Григорій Олександрович,
доктор ветеринарних наук, професор,
академік УААН,

Київ 2004

ЗМІСТ
Стор.

Перелік умовних позначень..............................................................................

4

Вступ ..................................................................................................................

5

Розділ 1.

Огляд літератури .........................................................................

10

1.1.

Т-2 токсин та його токсико-біологічна характеристика.........

10

1.2.

Біотрансформація і метаболізм Т-2 токсину в організмі........

12

1.3.

Гемосорбція та застосування її для дезінтоксикації................

17

1.4.

Сорбенти для гемосорбції..........................................................

24

1.5.

Вплив гемосорбції на організм..................................................

28

Розділ 2.

Матеріали і методи дослідження................................................

34

2.1.

Схема дослідів і характеристика дослідних тварин ............

34

2.2.

Методи досліджень ................................................................

39

2.2.1.

Методи дослідження поглинальних властивостей сорбентів...................................................................................

39

2.2.2.

Методи гематологічних, біохімічних та гістологічних досліджень................................................................................

40

Розділ 3.

Результати дослідження...............................................................

42

3.1.

Порівняльна характеристика сорбційної ефективності гемосорбентів СКН-1К та ГСГД-4 в моделях in vitro та in vivo........................................................................................

42

3.2.

Дослідження впливу гемосорбції на клінічно здорових тварин........................................................................................

44

3.3.

Вивчення експериментального гострого отруєння поросят Т-2 токсином у дозі 4 мг/кг маси тіла ..................................

46

3.3.1.

Перебіг отруєння......................................................................

46

3.3.2.

Морфологічні зміни крові ......................................................

46

3.3.3.

Біохімічні зміни крові .............................................................

49

3.3.4.

Патолого-анатомічні та гістологічні зміни............................

53

3.4.

Ефективність застосування гемосорбції при експериментальному гострому отруєнні поросят Т-2 токсином у дозі 4 мг/кг маси тіла...........................................

54

3.4.1.

Перебіг отруєння......................................................................

54

3.4.2.

Морфологічні зміни крові ......................................................

56

3.4.3.

Біохімічні зміни крові.............................................................

57

3.5.

Вивчення експериментального гострого отруєння поросят Т-2 токсином у дозі 6 мг/кг маси тіла ...................................

60

3.5.1.

Перебіг отруєння......................................................................

60

3.5.2.

Морфологічні зміни крові ......................................................

60

3.5.3.

Зміни величин біохімічних показників крові........................

62

3.5.4.

Патолого-анатомічні та гістологічні зміни ..........................

64

3.6.

Ефективність застосування гемосорбції при експериментальному гострому отруєнні поросят Т-2 токсином у дозі 6 мг/кг маси тіла...........................................

65

3.6.1.

Перебіг отруєння......................................................................

65

3.6.2.

Морфологічні зміни крові ......................................................

65

3.6.3.

Зміни величин біохімічних показників крові........................

67

Розділ 4.

Аналіз та узагальнення результатів досліджень.....................

72

Висновки ...........................................................................................................

101

Список використаної літератури

103

Перелік умовних позначень

γ- ГТФ гама-глутамілтрансфераза
АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
ВГЕ середній вміст гемоглобіну в еритроциті
Г гіга
ГСГД-4 гемосорбент гранульований делігандизуючий
СКГ середня концентрація гемоглобіну в еритроциті
СКН-1К сферичний карбоніт
СОЕ середній об’єм еритроциту
Т тера
ТТМТ трихотеценові мікотоксини

вступ
Актуальність теми. Питання охорони навколишнього середовища привертає увагу вчених різних областей знань, державних діячів, різних міжнародних організацій. Ветеринарним аспектом цієї проблеми є охорона тварин від надходження до організму чужорідних хімічних і біологічних агентів, що негативно впливають на якість тваринницької продукції. Найбільшу небезпеку в цьому відношенні являють забруднювачі кормів антропогенного та природного походження. Серед останніх провідне місце належить токсичним метаболітам плісеневих мікроскопічних грибів мікотоксинам.
Запобігання негативної дії мікотоксинів на сільськогосподарських тварин та птицю, на їх продуктивність, репродуктивні якості та попередження надходження забруднених продуктів до їжі людини є основним в мікотоксикології. Майже 25% виробленого в світі зерна уражено токсигенними грибами, тому розробка ефективних методів лікування сільськогосподарських тварин при мікотоксикозах є актуальним напрямком наукових досліджень у ветеринарній медицині [55-59, 87].
На даний час розшифрована хімічна структура мікотоксинів, їх фізико-хімічні властивості, вивчено розповсюдження, розроблено методи виявлення у кормах та біологічних субстратах [30, 33, 34, 42, 87, 109, 110, 134, 135, 138-140].
Потребують вивчення умови виникнення отруєння, визначення чутливості різних видів і вікових груп тварин до мікотоксинів, їх токсикодинаміки і токсикокінетики, розробки методів патогенетичної терапії, встановлення максимально-допустимих рівнів у кормах і продуктах харчування, віддалених наслідків їх дії на організм.
Специфічні і ефективні методи боротьби з мікотоксикозами відсутні. В більшості випадків вони зводяться до заборони згодовування ураженого корму і симптоматичного лікування при виявленні захворювання.
Детоксикація організму процес складний і багатокомпонентний. Використовуючи різноманітні детоксикаційні засоби, що діють на різні патогенетичні ланки інтоксикаційного процесу, можна досягти більшого результативного ефекту у лікуванні [16, 22-27, 51, 52, 137, 141].
Основним в патогенетичному лікуванні токсикозів є виведення отрути з організму. В сучасній практиці інтенсивної терапії та реанімації при лікуванні екзо- та ендогенних інтоксикацій основна роль належить очищенню організму методами гемосорбції, гемодіалізу, ентеросорбції, плазмофорезу, плазмосорбції, лімфосорбції, перитоніального діалізу [16, 81, 118]. Перераховані методи детоксикації це реанімаційні методи в токсикології, які ефективні при комплексній патогенетичній і симптоматичній терапії [16, 22-27, 48, 83].
Гемосорбція являє собою такий вид сорбційної детоксикації, при якому внутрішнє середовище організму кров безпосередньо контактує з поверхнею сорбенту, що дає можливість поглинати з неї речовини самої різної природи. Процедура гемосорбції у хворих з гострими екзотоксикозами є неспецифічним коректором життєвих адаптивних реакцій організму. Вона не тільки зменшує вираженість патологічних синдромів, кількість і характер ускладнень, але і сприяє досягненню такого рівня гомеостазу, при якому відновлюється функціональна активність систем життєзабезпечення [16, 22-27, 82].
Еферентні методи детоксикації до цього часу не використовувались у ветеринарній медицині, зокрема у мікотоксикології.
Метою даної роботи є пошук доступних ефективних методів лікування при мікотоксикозах та вивчення впливу цих методів на організм тварин.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалась у відповідності до розділу наукової теми кафедри фармакології та токсикології факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету Теоретично обґрунтувати застосування антидотів, методів прискореної діагностики та надійної профілактики мікотоксикозів тварин”; номер держреєстрації 0199U004091, яка включена в Галузеву науково-технічну програму на 2001-2005 рр. Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”.
Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчення перебігу гострого експериментального Т-2 токсикозу у поросят, морфо-біохімічних показників крові та застосування гемосорбції для їх лікування.
Для реалізації даної мети перед нами стояли наступні завдання:
1) дослідити динаміку морфологічних та біохімічних показників крові поросят при експериментальному отруєнні Т-2 токсином;
2) порівняти у модельних дослідах поглинальну активність і ефективність гемосорбентів сферичного карбоніту (СКН-1К) та гранульованого делігандизуючого гемосорбенту (ГСГД-4) по відношенню до Т-2 токсину;
3) розробити методику гемосорбції та вивчити її вплив на клінічно здорових поросят;
4) вивчити ефективність гемосорбції при експериментальному отруєнні поросят Т-2 токсином.
Об’єкт дослідження: клінічно здорові та при Т-2 токсикозі поросята, гемосорбенти.
Предмет дослідження: гематологічні та біохімічні показники крові поросят при гострому Т-2 токсикозі, лікувальна ефективність гемосорбції.
Методи досліджень: клінічні, гематологічні, біохімічні, хіміко-токсикологічні, патолого-анатомічні, статистичні.
Наукова новизна. Вперше в експериментах in vitro та in vivo на поросятах визначена висока поглинальна ефективність гемосорбентів СКН-1К (сферичного карбоніту) та ГСГД-4 (гемосорбент гранульований делігандизуючий) по відношенню до Т-2 токсину. Розроблена та впроваджена технологія гемосорбції у поросят (без спеціальної фіксації тварин) з використанням ГСГД-4 дає можливість попереджувати загибель поросят при гострому отруєнні Т-2 токсином в абсолютно смертельних дозах.
Комплекс клінічних, гематологічних, біохімічних та патоморфологічних досліджень доповнює існуючі уявлення щодо патогенезу Т-2 токсикозу тварин.
Практичне значення. Доведено, що гемосорбція є ефективним методом етіотропної та патогенетичної терапії при Т-2 токсикозі тварин. Результати досліджень були використані при розробці Методичних рекомендацій з діагностики, лікування та профілактики Т-2 токсикозу свиней”, затверджених науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 24 грудня 2003 р. (протокол №3).
Особистий внесок здобувача. Розробка методики гемосорбції у поросят без спеціальної фіксації, експериментальні досліджень, огляд літератури, підбір матеріалів і методів, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, висновки і пропозиції виконані особисто автором під керівництвом наукового керівника.
Апробація результатів роботи проводилась на: науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості та безпеки продукції АПК НАУ за 2001, 2002, 2003 рр. (м. Київ, 2001 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції з проблем ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин (м. Київ, 2001 р.), Першому з’їзді токсикологів України (м. Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції Організація токсикологічної допомоги в Україні” (м. Київ, 2002 р.), науково-практичній конференції ветеринарних фармакологів і токсикологів, присвяченій 100-річчю від дня народження професора С.В. Баженова (м. Київ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва” (м. Феодосія, 2003 р.), ІV науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2003 р.).
Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у дев’яти статтях фахових видань Ветеринарна медицина України” (4), Науковий вісник НАУ” (3), Науковий вісник БДАУ” (1), Науковий вісник ІЕКВМ УААН” (1), у семи тезах наукових конференцій, а також у методичних рекомендаціях (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінці машинописного тексту, ілюстрована 23 таблицями, 35 рисунками, включає вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати дослідження, їх аналіз та узагальнення і висновки. Список використаної літератури включає 298 джерел, у тому числі 147 іноземних.

Список литературы

Висновки
1. Визначена висока поглинальна властивість гемосорбентів СКН-1К (сферичний карбоніт) та ГСГД-4 (гемосорбент гранульований делігандизуючий) по відношенню до Т-2 токсину. Гемосорбція у поросят попереджує їх загибель при гострому отруєнні Т-2 токсином у абсолютно смертельних дозах. Комплекс клінічних, гематологічних, біохімічних і патоморфологічних досліджень доповнює існуючі уявлення щодо патогенезу Т-2 токсикозу тварин.
2. Гемосорбент ГСГД-4 має більшу поглинальну активність по відношенню до Т-2 токсину (адсорбуюча ємність 22,1мкг/мг; сорбційна ефективність 73,6%) ніж СКН-1К (адсорбуюча ємність 12,5 мкг/мг; сорбційна ефективність 41,7%). При гострому отруєнні білих мишей Т-2 токсином в абсолютно смертельній дозі (5 мкг/мг) після трьохгодинної сорбції з ГСГД-4, виживають всі тварини.
3. Проведення одного сеансу гемосорбції (об’єм перфузії два об’єми циркулюючої крові) у клінічно здорових поросят не викликає суттєвих змін фізіологічного стану організму, а незначне зниження деяких гематологічних показників (кількість еритроцитів та лейкоцитів на 14,8% та 10,7% відповідно) відбувається за рахунок руйнування їх при проходженні через колонку з гемосорбентом.
4. Однократне пероральне введення Т-2 токсину у дозі 4 та 6 мг/кг маси тіла спричиняє тяжке отруєння поросят, яке закінчується їх загибеллю протягом 24-х годин (20 та 100 % відповідно). Характерними клінічними ознаками є загальна слабкість, залежування, поза сидячої собаки”, поліурія, тахікардія, аритмія на фоні збільшення у крові кількості лейкоцитів, еритроцитів, вмісту гемоглобіну та величини гематокриту за дози 4 мг/кг і збільшення кількості лейкоцитів, величини гематокриту, зменшення кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну за дози 6 мг/кг.
5. Експериментальний гострий Т-2 токсикоз поросят характеризується різким порушенням вуглеводного (зниження рівня глюкози і піровиноградної кислоти у крові), білкового (зниження у плазмі крові рівня білка при низькому показнику білкового коефіцієнта, підвищення активності трансаміназ і γ-глутамілтрансферази, підвищенням рівня сечовини і креатиніну) та мінерального (зниження у плазмі крові вмісту кальцію і фосфору при зростанні кальцій-фосфорного коефіцієнта та зростання вмісту магнію) обмінів.
6. Порушення обміну речовин при гострому Т-2 токсикозі поросят спричиняє суттєві патоморфологічні зміни внутрішніх органів: катарально-геморагічний гастроентероколіт, запалення мезентеріальних лімфовузлів, білкову дистрофію печінки і нирок, загальний венозний застій. У кровотворних органах спостерігаються дистрофічні і некротичні процеси.
7. Сеанс гемосорбції у поросят після появи виражених клінічних ознак гострого Т-2 токсикозу (за абсолютно смертельних доз) попереджує їх загибель як наслідок виведення з організму токсину і його метаболітів. Пригнічення є значно меншим в порівняні з отруєнням без лікування. Загальна слабкість протягом доби поступово зникає до задовільного стану з появою апетиту через 48 годин.
8. Після гемосорбції при отруєнні Т-2 токсином морфологічні показники крові вже з 24-ї години мають стабільну динаміку на противагу отруєнню без лікування, де спостерігається значне пригнічення гемопоетичної системи. Задовільний клінічний стан отруєних тварин після гемосорбції підтверджується поступовою стабілізацією біохімічних показників крові (збільшенням вмісту загального білка, кальцію, фосфору, зниженням вмісту сечовини, магнію і активності трансаміназ), які вирівнюються до контрольних через 48 годин.
9. Висока лікувальна ефективність гемосорбції з використанням гемосорбента ГСГД-4 та відносна простота її виконання у поросят при експериментальному гострому Т-2 токсикозі дають підстави до розширення досліджень на інших видах тварин та при інших мікотоксикозах.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.

Aлександров О. В., Маркин С.С., Степанов М.П. и др. Применение гемосорбции для коррекции реологических свойств крови и микроциркулярного кровообращения у больных с ишемической болезнью сердца // Современные методы детоксикации и иммунокоррекции в хирургии: Тез. докл. II Всесоюз. конф. Ташкент, 1984. С.181-182.

2.

Антонов Б. И. Лабораторные исследования в ветеринарии: биохимические и микологические: Справочник. М.: Агропромиздат, 1991. 287 с.

3.

Аркатов В.А., Межирова И.М., Ткачук З.А. Гемосорбция при кишечных токсикозах у детей: уч. пособие.М.: ЦОЛИУВ, 1986. 44 с.

4.

Астапенко В. Г., Николайчик R.B., Мазур Л.И., Кирковский В.В. Применение экстракорпоральной гемосорбции в лечении гнойно-септических заболеваний: Метод. рекомендации. Минск, 1987. 44с.

5.

Бабаскин П. М. Метод определения пировиноградной кислоты в крови // Лабораторное дело.1976.№ 8. С. 497.

6.

Банин B.R. Роль сосудистого эндотелия в патогенезе синдрома эндогенной интоксикации // Эндогенные интоксикации: Тез. междунар. симпоз. СПб., 1994. С. 1017.

7.

Березев Т.Г., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. М.: Медицина, 1998.704 с.

8.

Береснев А.В., Шалимов С.А., Шуркалин Б.К., Скиба В.В. Сорбционные методы лечения печеночной недостаточности. К.: Здоровье, 1984 136 с.

9.

Благосклонов А.С., Наливайко E.С., Ефимов B.C. и др. Осложнения при сорбционных методах лечения // Актуальные вопросы пересадки органов и тканей: Сб. науч. тр. ІІ МОЛГМИ.М., 1978.Т. 113.С. 116-117.

10.

Блюгер А. Ф., Майоре А. Я. Проблема перекисного окисления липидов в гепатологии // Успехи гепатологии. Рига, 1978. С. 15-18.

11.

Вагнер E.A., Заугольников B.C., Дьяков Н. Г. Гемосорбция в лечении критических состояний в хирургии // Хирургия. 1982. № 1. С.120-123

12.

Вашкинель В. К., Петров M.H. Ультраструктура и функция тромбоцитов человека. Л.: Наука, 1982. 88 с.

13.

Введение в клиническую биохимию / И.И. Иванов, Р.А. Зарембський, Б.Ф. Коровкин и др. / Под ред. И.И. Иванова.Л.: Медицина, 1969. 494 с.

14.

Веремеенко К. П., Голобородько О.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и при патологии. К.: Здоров’я, 1988. 200 с.

15.

Владимиров Г. В., Сергеенко В.И. Острый панкреатит (экспериментальноклинические исследования). М.: Медицина, 1986. 240 с.

16.

Гемосорбция в комплексном лечении острых экзотоксикозов / Бондар В.К., Кизиль И.П., Крауз В.А. / Под ред. Л.В. Усенко.К.: Здоров’я, 1986.256 с.

17.

Глушкина Л.М., Сергиенко Н.Г., Гончаров Н.В. О механизме токсического действия токсина Т2 // Гигиена и санитария.1992.№36. С. 45-47.

18.

Горбовицкий Е.Б., Керопян O.К., Депутович С.А. Осложнения гемосорбции и их профилактика // Сорбционные методы лечения в клинической практике: Сб. науч. тр. I ММИ. М., 1994.С. 23-26.

19.

Гуревич К.Я., Костюченко А.Л. Современные представления и обоснование применения методов экстракорпоральной гемокоррекции // Экстракорпоральная детоксикация и гемокоррекция в клинической практике: Тр. ВМедА. 1993. Т. 233. С. 10-16.

20.

Гуревич К.Я., Костюченко А.Л. Концепция клиники экстракорпоральной гемокоррекции // Эфферентная терапия. 1995.Т.1, №1. С.8-13.

21.

Давыдов В.Й., Стрелко В.В, Гиндбург Ю.Е. Пористая структура, сорбционные й прочностные характеристики азотсодержащих активных углей // Тез.докл. XII Укр. конф. по физ. химии. К.: Наукова думка, 1977. С. 172-173.

22.

Деденко И. К. Обоснование лечебной тактики при панкреатите в условиях хронического внутреннего облучения инкорпорированными радионуклидами с применением гемосорбции и внутривенного лазерного облучения крови: Дисс. докт. мед. наук. К., 1989. 340 с.

23.

Деденко И. К., Захараш М. П., Софиенко Г. И. Способы повышения эффективности гемосорбции при эндотоксическом синдроме // Сорбенты медицинского назначения и механизмы их лечебного действия: Тез. докл. Донецк, 1988. С. 81-82.

24.

Деденко И. К., Стариков А. В., Торбин В. Ф. Аутотрансфузии крови и ее компонентов. К.: Нора-Принт, 1997. 336 с.

25.

Деденко И.К., Стариков А.В., Литвинюк В.А., Торбин В.Ф. Эфферентные методы лечения острых отравлений. К.: Нора-Принт, 1997.333 с.

26.

Деденко И.К., Стариков А.В., Стрелко В.В. Эфферентные методы лечения лучевых повреждений. К: Нора-Принт, 1996. 425 с.

27.

Деденко И.К., Литвинюк В.А., Торбин В.Ф. Эфферентные методы лечение пищевых токсикоинфекций. К.: Нора-Принт, 1998. 360 с.

28.

Дерябин И. И., Шашков Б.В., Трусов А.А. и др. Гемосорбция в комплексном лечении больных с тяжелой механической травмой // Сорбционные методы детоксикации и иммунокоррекции в медицине: Тез. докл. І Всесоюз. конф. Харьков, 1982. С. 3.

29.

Джиордано К. Сорбенты и их клиническое применение: Пер. с англ.. К.: Вища школа, 1989. 399 с.

30.

Доржийн Санжаа. Патогенетические основы профилактики Т-2 токсикоза у свиней. Дис. канд. вет. наук. Харьков, 1993.212 с.

31.

Дубинин М.Н. Адсорбция и пористость, М., 1972.127 с.

32.

Дубинин М.Н. Основные параметры пористой структуры сорбентов и катализаторов и сути их исследований // Методы исслед. катализаторов и каталит. реакций. 1971. №4. С. 37-55.

33.

Духницький В.Б. Біохімічні, гематологічні та імунологічні критерії оцінки хронічного Т-2 токсикозу поросят // Науковий вісник НАУ. 2002. №55. С.21-26.

34.

Духницький В.Б., Іщенко В.Д. Вплив Т-2 токсину на організм тварин // Науковий вісник НАУ. 2001. №34. С. 165-169.

35.

Ерецкая Е.В., Шепельская Н.С., Платонова Т.Н. и др. Тромбообразование при прямом контакте крови с адсорбентами // Эндогенные интоксикации: Тез. междунар. симпоз. СПб., 1994 С. 115116.

36.

Ефимов B.C. Количественное определение гепарина в крови при гемосорбции // Анестезиология и реаниматол. 1982. №6. С. 46-49.

37.

Ефимов B.C. Применение синтетического поликатиона 2,5иомена для титрования гепарина в условиях гемосорбции // Актуальные проблемы гемосорбции: Сб. научи. тр. II МОЛГМИ. М., 1981. Т. 15. С. 128-131.

38.

Зайцев В.Т., Берсенев С.А., Бублик В. В., Витин А.А. Особенности проведении гемосорбции при нарушениях свертывающей системы крови // Современные методы детоксикации и иммунокоррекции: Тез. докл. II Всесоюзной . конф. Ташкент, 1984. С. 63-64.

39.

Златин И.Г., Кислая В.А., Рябова И.Ф. Состояние свертывающей и антисвертывающей системы крови у больных с острыми отравлениями ФОИ и грибными токсинами до и после комплексного лечения с применением гемосорбции // Сорбционные методы детоксикации и иммунокоррекции в медицине: Тез. докл. I Всесоюз. конф. Харьков, 1982. С. 62-63.

40.

Зоткин Е.Г., Блохин М.П., Антонова Т.В. Экстракорпоральная гемокоррекция при некоторых частных формах ревматических болезней // Экстракорпоральная детоксикация и гемокоррекция в клинической практике: Сб. науч. тр. ВМедА. СПб., 1993. Т. 233. C. 115-119.

41.

Иванов Е.П., Кручинский И.Г., Завгородняя И.Л. Влияние многократной гемосорбции донорской крови на показатели гемостазиограммы // Здравоохр. Белоруссии. 1989.№ 4. С. 30-33.

42.

Іщенко В.Д., Духницький В.Б. Зміни активності ферментних систем печінки при хронічному Т-2 токсикозі поросят // Науковий вісник НАУ. 2002. №55. С.70-75.

43.

Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: Вып. 2, Т. 1,2 Мн.: Белорусь, 2000. 495 с.

44.

Карчин В.А., Тонгиев В.А., Кренцель В.А., й др. Полупроводниковые свойства полимерных металлов. // Журнал Всесоюзн. хим. о-ва. им. Д.И. Менделеева. 1960. № 5. С. 507-514.

45.

Кацадзе Ю.Л., Ганапиев А.А. Особенности коррекции агрегатного состояния крови экстракорпоральной гемосорбции у гематологических больных // Тер. арх. 1985.№ 10. С. 80-85.

46.

Ковальчук В. И. Патогенез функциональной недостаточности печени при остром панкреатите // Вестник хир. 1982. №6. С. 26-29.

47.

Козинець Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи и их клиническое значение. М.: Триада-Х, 1998 104 с.

48.

Комаров Б.Д., Шиманко И.И. Современные активные методы детоксикации организма и коррекции гомеостаза. // Тез. докл. 2-го Всерос. съезда анест. и реаним. Красноярск, 1981. Т. 3. С. 52-54.

49.

Комаров Б.Д., Шиманко И.И., Милованов Ю.С. Дренирование грудного лимфатического протока и реинфузия лимфы у больных с деструктивным панкреатитом и разлитым перитонитом // Хирургия.1983. №4. С. 52-58.

50.

Комаров Б.Д., Шиманко И.И., Мусселиус С.Г. Сорбционная детоксикация в клинике неотложной хирургии. // Сорбционные методы детоксикации и иммунокоррекции в хир. Ташкент: Медицина., 1984. С. 7-9.

51.

Комаров Б.Д. Организация специализированной помощи при острых отравлениях: Метод. рекоменд. М., 1975. 30 с.

52.

Комаров Б.Д., Лужников Е.А., Шиманко И.И. Хирургические методы лечения острых отравлений. М.: Медицина, 1981. С. 145-163.

53.

Комаров Ф.И. Биохимические исследования в клинике. М., 1998. 285 с.

54.

Коровин В.Ю., Горчаков В.Д., Меркулов В.А. и др. Специфические полимерные гемосорбенты СП-1 и СП-3 // Эфферентная медицина: Сб. статей. М., 1994. С. 101-105.

55.

Котик А.Н., Труфанова В. И. Подострый Т-2 микотоксикоз у птиц// Ветеринария. 1980. № 4. С. 58-59.

56.

Котик А.Н., Труфанова В.И. // Микотоксины (продуценты, химия, биосинтез, определение, действие на организм). Оренбург: Оренбургский мед. ин-т, 1977. С. 89-90.

57.

Котик А. Н., Труфанова В. И. Спосіб консерваціії та детоксикації фуражного зерна для профілактики мікотоксикозів птиці // Ветеринарна медицина України.1998.№1.С. 19.

58.

Котик А.Н. Микотоксикозы птиц. Донецк.: Донеччина, 1999. С. 267.

59.

Котик А.Н. Этиология, методы диагностики и меры профилактики фузариотоксикозов сельскохозяйственных птиц: Дис. ... д-ра вет. наук: 16.00.03. Борки, 1992. 266 с.

60.

Кравченко Л.В., Авреньева Л.И. Защитное влияние биоактивной добавки Rekicen RD” при пищевом T-2 микотоксикозе крыс // Вопросы питания.2002. № 71. С. 38-41.

61.

Кравченко Л.В., Авреньева Л.И., Тутельян В.А. Эффекты биофлавоноида на токсичность T-2 токсина в крыс. Биохимические аспекты // Вопрос питания.2000. № 69. С. 20-23.

62.

Кравченко Л.В., Кранаускас А.Э., Джапаридзе Л.М., Авреньева Л.И. Эффект витамина E на биохимических изменениях при Т2 микотоксикозе крыс // Вопросы медицинской химии. 1986. № 11-12. С. 99-103.

63.

Кравченко Л.В., Левицкая А.Б., Авреньева Л.И., Кранаускас А.Э., Люкова Г.В. Биохимические, гематологические и иммунологические критерии для оценки хронического T-2 микотокискоза мышей // Вопросы питания. 1985.№ 4. С. 60-64.

64.

Краковский А.И., Магариян Ю.А., Пискунов В.П. Лечение печеночной недостаточности и механической желтухи // Хирургия. 1983. С. 31-36.

65.

Кручинский Н.Г., Завгородняя И.Л., Тепляков А.И. Оценка эффективности сорбционной детоксикации у пациентов с гнойно-септическими заболеваниями с помощью концентрации растворимых комплексов мономеров фибрина // Эфферентная терапия. 1996. Т.2, № 4. С. 50-52.

66.

Кручинский Н.Г., Савельеа В.А. Система гемостаза у пациентов с разлитым гнойным перитонитом при применении гемосорбции // Эфферентная терапия. 1995. Т. 1, № 3 С. 42-45.

67.

Кручинский Н.Г., Савельев В.А. Состояние системы гемостаза у пациентов с сепсисом при курсовом применении гемосорбции // Эфферентная терапия. 1997. Т.3, № 1. С. 29-32.

68.

Кручинский Н.Г., Савельев В.А., Тепляков А.И., Костоусов В.В., Завгородняя И.Л. Влияние гемосорбции на состояние системы гемостаза // Эфферентная терапия. 1999. Т.5, №1. С. 3-7.

69.

Кузнецов С. И., Тюкавин А.И., Буркова И.В., Эйсмонт Ю.А. Реакция органного и тканевого кровотока на гемоперфузию через сорбенты // Эфферентная терапия. 1999. Т.5, №3. С. 23-32.

70.

Кушко О. В., Зверкова А.С., Настенко Е.П. Влияние гемосорбции на морфофункциональное состояние нейтрофильных гранулоцитов у больных с эндогенной интоксикацией // Гематология и переливание крови. К., 1984. Вып. 19.С. 39-41.

71.

Лабораторные методы исследования в клинике / Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П., Андреева З.М., Анкирская А.С., Балаховский И.С., Белокриницкий Д.В., Воропаева С.Д., Гаранина Е.Н., Лукичёва Т.И., Плетнёва Н.Г., Смоляницкий А.Я. М.: Медицина, 1987. 368 с.

72.

Левантовская О.М. Влияние гемосорбции на состояние системы гемостаза у больных с механической желтухой // Гемосорбция в клинике хирургических болезней: Сб. науч. тр. МОНИКИ им. М. В. Владимирского. М., 1981.Т.31. С. 21-24.

73.

Лопаткин Н.А., Лопухин Ю.М. Эфферентные методы в медицине. М.: Медицина, 1989. 352 с.

74.

Лопухин Ю.М., Комаров Б.Д., Лужников Е.А. и др. Детоксикационная сорбция в реанимации и интенсивной терапии при острых экзогенных и эндогенных токсикозах // Всесоюзный съезд анестезиологов и реаниматологов: Труды. Ташкент, 1987. С. 446-448.

75.

Лопухин Ю.М., Молоденков М.И. Гемосорбция. М.: Медицина, 1982.368 с.

76.

Лопухин Ю.М., Молоденков М.И., Шуркалин Б.К. Гемосорбция метод детоксикации организма. Хирургия. 1977. №1. С. 18-22.

77.

Лопухин Ю.М., Молоденков М.Н. Гемосорбция.М.: Медицина, 1989.311 с.

78.

Лопухин Ю.М., Молоденков М.Н. Гемосорбция М.: Медицина. 1985288 с.

79.

Лопухин Ю.М., Молоденков М.Н. Очищение крови при заболеваниях и отравлениях. М.: Знания, 1983. 64 с.

80.

Лопухин Ю.М., Парфенов А.С., Кулаев Д.В. Гемосорбция: к вопросу о механизме лечебного действия гемоперфузии // Эфферентная медицина: Сб. статей. М., 1994. С. 13-22.

81.

Лужников Е.А. Клиническая токсикология. М., 1982. 236 с.

82.

Лужников Е.А. Хирургический метод детоксикации организма при пероральных отравлениях с применением сорбционного очищения крови портальной системы и кишечного лаважа: Метод. рек. М., 1988. 44 с.

83.

Лужников Е.А. Эфферентные методы лечения в клинической токсикологии // Эфферентные методы в медицине: Тез докладов.М., 1992. С.72-74.

84.

Мазур Л.И., Астапенко В.Г., Николайчик В.В. Пути оптимизации экстракорпоральной гемосорбции у больных с печеночной недостаточностью // Здравоохр. Белоруссии. 1983. №10 С. 20-23.

85.

Макинский А.И., Бypoв A.H., Муравицкая О.С. и др. Состояние гемокоагуляции при гемосорбции у больных туберкулезом // Анестезиол. и реаниматол. 1986. № 2. С. 50-53.

86.

Максименко В.А., Белорусов О.С., Горбовицкий Е.Б. и др. О продолжительности гемосорбции у больных хронической почечной недостаточностью // Вестник хирургии. 1988. № 1. C. 134-137.

87.

Малинин О.А., Хмельницький Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология. Корсунь-Шевченковский: Ирена, 2002.660 с.

88.

Марочков А.В., Юрченко А.А., Кравцов Н.Н. Управляемая гепаринизация при гемосорбции // Вестник хирургии. 1985. №5. С. 101-103.

89.

Маянский А.И., Галиуллиин А.Н. Реактивность нейтрофила. Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1984. 160 с.

90.

Методические указания к физико-химическим, морфологическим, биохимическим и иммунологическим исследованиям крови сельскохозяйственных животных / Чумаченко В.Е., Судаков Н.А., Береза В.И., Погурский И.Г., Левицкий А.Э. К.: Изд-во Украинской сельскохозяйственной академии, 1991. 68 с.

91.

Мишарев О.С.. Дмитриев В.В. Антикоагулянтная терапия нарушений гемосаза при гнойно-септических заболеваниях у детей // Вестник хирургии.1982. № 10. С. 130-134.

92.

Мишуков О.Б., Богданова А.В. Поглинання Т-2 токсину адсорбентами // Тез. докл. науч. конф. 7-8 окт. 1999. К.: Ин-т экогигиены и токсикологии им. Л. И. Медведя МОЗ Украины, 1999. С.23-24.

93.

Молоденков M.H., Морейно М.С., Кузнецов В.Н. и др. Гемосорбция в комплексном лечении деструктивных форм острого панкреатита // Хирургия. 1983.№ 7. С. 36-41.

94.

Морфология и цитохимические исследования крови для выявления разных признаков вредного влияния химических веществ на организм: Метод. рек.М.: Минздрав РСФСР, 1982. 53 с.

95.

Мосягина Е.Н., Владимирская Е.В., Торубарова И. А. и др. Кинетика форменных элементов крови. М.: Медицина, 1976. 272с.

96.

Мошаров О.П. Применение метода экстракорпоральной гемосорбции при лечении острых отравлений у детей: Аврореф. дис. канд. мед наук: ІІ Московський ордена Ленина гос. Мед. инст. им. Н.И. Пирогова. М., 1975.25 с.

97.

Николаев В.Г. Метод гемокарбоперфузии в эксперименте и клинике. К.: Наукова думка, 1984. 360 с.

98.

Николаев В.Г. Современные методы сорбционной терапии в клинической практике (практические рекомендации). К., 1998. 50 с.

99.

Николаев В.Г., Стражеско Д.Н., Стрелко В.В. и др. Критерий комплексной оценки углеродных гемосорбентов // Адсорбция и адсорбенты. 1976.№4. С. 24-29.

100.

Николаев В.Г., Стрелко В.В. Гемосорбция на активированных углях.К.: Наукова думка, 1979. 288 с.

101.

Новіцький К.М. Ефективність застосування адсорбентів на основі активованого вугілля при Т-2 токсикозі // Ветеринарна медицина України. 2000. №4. С.39-40.

102.

Новіцький К.М., Бойко Г.В., Хмельницький Г.О. Вплив адсорбентів БАВ-А на перебіг хронічного Т-2 токсикозу у свиней // Науковий вісник НАУ. 2001. №41. С.51-54.

103.

Новіцький К.М., Бойко Г.В., Хмельницький Г.О. Клініко-гематологічні показники поросят при гострому отруєнні Т-2 токсином та застосуванні сорбенту БАВ-А // Тез доповідей І з’їзду Токсикологів України. К.: Ин-т экогигиены и токсикологии им. Л. И. Медведя МОЗ Украины, 2001. С. 31.

104.

Ображей А.Ф. Т2 токсикоз кур // Ветеринария.1997. №12. С. 47-50.

105.

Орлов В.А., Хиштовани А.И. Гемосорбция как метод коррекции гемореологических расстройств у больных ишемической болезнью сердца. М, 1985 13 с.

106.

Панченков Р.Т., Выренков Ю.Е., Ярема И.В. Лимфосорбция. М.: Медицина, 1982. 239 с.

107.

Парфенов А.С., Редчиц Е.Г., Наливайко Е.С. и др. Эфферентные методы коррекции нарушений реологических свойств крови у больных с клиническими проявлениями атеросклероза. М., 1991. 7 с.

108.

Пенин В.А., Емельянов С.И., Рыбаков Г.С. и др. Энтеральная коррекция гомеостаза при остром панкреатите // Хирургия. 1996. № 2. С. 8-11.

109.

Петрович С.В. Микотоксикозы животных. М.: Росагропромиздат, 1991. 238 с.

110.

Погребняк Л.І. Мікотоксикози сільськогосподарських тварин, їх діагностика та профілактика // Актуальні проблеми ветеринарної фармакології і токсикології: Збірник матеріалів першої Всеукраїнської науково-мет