ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСОБІВ ДЕТОКСИКАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ РАНОВОЇ ІНФЕКЦІЇ У СВИНЕЙ : ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ СРЕДСТВ ДЕТОКСИКАЦИОННОЙ ТЕРАПИИ И ПРОФИЛАКТИКИ раневой инфекции у свиней

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ІЛЬНІЦЬКИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ

УДК 619:617.271:616002.3/.092:615.27/.281.9:636.4

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСОБІВ ДЕТОКСИКАЦІЙНОЇ
ТЕРАПІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ РАНОВОЇ ІНФЕКЦІЇ У СВИНЕЙ

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук

Науковий консультант доктор
ветеринарних наук, професор
ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович

Біла Церква 2002

ЗМІСТ
Стор.
Перелік умовних позначень 5
Вступ . 6
Розділ 1 Огляд літератури 15
1.1. Сучасні погляди на патофізіологію ранового процесу у тварин 15
1.2. Лікування інфікованих ран 26
1.3. Профілактика хірургічної інфекції 47
Розділ 2 Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання
роботи . 58
Розділ 3 Патогенетична роль детоксикаційних систем організму у розвитку хірургічної інфекції у свиней 72
3.1. Клінічна характеристика ранового процесу 72
3.2. Стан антиоксидантних систем у свиней з інфікованими
ранами . 77
Розділ 4 Розробка сорбційно-антибактеріального препарату песил
для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції .. 90
4.1. Методи синтезу комплексного препарату песил 90
4.2. Дослідження фізико-хімічних властивостей препарату песил.. 95
4.3. Експериментальні дослідження щодо гострої токсичності
препарату песил .. 102
4.4. Випробування песилу на пірогенність . 103
4.5. Дослідження хронічної токсичності песилу 104
Розділ 5 Вплив препарату песил на перебіг ранового процесу у
свиней з інфікованими ранами ... 115
5.1.Клініко-морфологічні дослідження при лікуванні гнійних ран.115
5.2.Вплив песилу на ранову мікрофлору у свиней .. 130
5.3.Ультрасонографія в динаміці загоєння інфікованих ран
у свиней 134
5.4. Вплив песилу на детоксикаційні системи організму свиней з
гнійними ранами 139
5.4.1. Рівень ендотоксикозу у свиней при лікуванні гнійних
ран песилом 140
5.4.2. Вплив препарату песил на функціональний стан нирок
при лікуванні ран у свиней. 144
5.4.3. Функціональний стан печінки при лікуванні гнійних ран
препаратом песил ... 145
5.4.4. Вплив песилу на стан залізовмістимого білка феритину
і фібронектину. 147
5.4.5. Вплив препарату песил на показники ферментної
антиоксидантної системи при лікуванні гнійних ран
у свиней . 151
5.4.6. Стан обміну Fe,Cu і Zn при лікуванні гнійних ран у
свиней препаратом песил 155
5.4.7. Вплив препарату песил на стан білкового обміну при
лікуванні гнійних ран у свиней. 158
5.4.8. Стан показників ліпідного обміну при лікуванні
гнійних ран у свиней препаратом песил .. 170
Розділ 6 Патогенетичне обґрунтування комплексного застосування ан-
тиок­сидантного препарату вірутрициду з трициліном і песилу
для профілактики хірургічної інфекції у свиней 173
6.1. Клініко-морфологічні дані при застосуванні препаратів
вірутрицид-трициліну і песилу .. 173
6.2. Стан білкового обміну при застосуванні засобів імуности-
мулювальної і сорбційної дії для профілактики ранової
інфекції 182
6.3. Вплив вірутрициду та песилу на вміст креатиніну і сечовини в
сироватці крові кастрованих свиней . .. 202
6.4. Вплив вірутрициду і песилу на вміст мікроелементів Fe, Cu і
Zn в сироватці крові при загоєнні операційних ран у свиней 206
6.5. Стан феритину сироватки крові при профілактиці хірургічної
інфекції у свиней засобами детоксикаційної терапії 211
6.6.Стан фібронектину плазми крові при профілактиці хірургічної
інфекції у свиней засобами детоксикаційної терапії . 214
Розділ 7 Аналіз і узагальнення результатів досліджень .. 217
Висновки 256
Рекомендації виробництву 261
Список використаних джерел .. 262
Додатки 321

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
а.о.м. атомні одиниці маси
АОС антиоксидантна система
ДАУ державний аграрний університет
ЗАТ закрите акціонерне товариство
КМІ квазимолекулярний іон
M/z відношення маси іону до його заряду
МДА малоновий діальдегід
МПА м’ясопептонний агар
МПБ м’ясопептонний бульйон
МСМ молекули середньої маси
Нр гаптоглобін
ПААГ поліакриламідний гель
ПДМС плазмоводесорбційна масспектрометрія
ПМС поліметилсилоксан
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
СЗ сироваткове залізо
СОД супероксиддисмутаза
СФ сироватковий феритин
ТУ У технічні умови України
ТХО трихлороцтова кислота
ФН фібронектин

ВСТУП

Актуальність теми. Серед хвороб неінфекційної патології у свиней важливе місце займають травми та їх різноманітні ускладнення, що супроводжуються розвитком хірургічної інфекції. Цій проблемі присвячені роботи багатьох вчених [1,2,3,4,5,6,7,8,9]. Постійно вона обговорюється і на міжнародних конференціях з питань ветеринарної хірургії [10,11,12,13]. Особлива увага до вирішення цієї проблеми пояснюється не тільки істотним поширенням гнійнозапальних хвороб, але і складністю їх перебігу, нерідко з несприятливим прогнозом. За даними літератури [14] частість післяопераційних ускладнень у вигляді нагноєнь становить від 2 до 28% випадків. Крім того, не менш важливого значення набуває і економічна сторона проблеми хірургічної інфекції у тварин. Так, з цієї причини на санітарні забійні пункти відправляється значна частка молодняку свиней 4,912,5% [ 15,16,17].
Причиною виникнення хірургічної інфекції є зниження імунологічної реактивності у тварин [18], наявність поліінфекції [19], недотримання правил асептики-антисептики тощо. Проведені нами дослідження показують [20], що розвиток хірургічної інфекції у свиней значною мірою залежить від умов їх утримання. На свинофермах і свинокомплексах Вінницької і Київської областей залежно від типу підлоги, найчастіше зустрічаються післякастраційні ускладнення (2,7 21,5%), абсцеси і флегмони (0,2 4,8%),та рани (0,3 3,9%). Найбільше хворих тварин виділено при утриманні їх на бетонних (18,9%) та комбінованих підлогах: бетонних і дерев’яних (29,9%). Враховуючи особливості впливу вищезазначених факторів на виникнення і перебіг гнійної інфекції, є необхідність у розробці нових препаратів і методів лікування відкритих пошкоджень м’яких тканин.
Для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції у практичній ветеринарній медицині використовуються: антибіотики, хімічні антисептики, стимулювальні та інші препарати [3,5,6]. Однак, це не гарантує повного попередження хірургічної інфекції внаслідок односторонньої їх дії: антибактеріальної чи осмотичної, або ж некролітичної [21].
Недостатньо висока лікувально-профілактична ефективність існуючих засобів зумовлена недостатнім вивченням усіх ланцюгів розвитку хірургічної інфекції, недосконалим знанням впливу застосовуваних фармакологічних засобів на функцію різних біологічних систем.
Водночас сучасний патогенетичний підхід до лікування гнійно-запальних процесів передбачає одночасну багатоспрямовану дію в рані: антибактеріальну, детоксикаційну, місцево-анестезувальну, що стимулює репаративні процеси, і дренувальну [22]. На жаль, ні одна із сучасних лікарських форм поки що не відповідає цим вимогам. Лише останнім часом у ветеринарну хірургію почали впроваджуватися багатокомпонентні мазі на гідрофільній основі з багатоспрямованою дією [23].
З позицій загальної патології рановий процес являє собою запалення, що проявляється поєднанням місцевих деструктивно-відновних змін і загальних реакцій [24]. У патогенезі запальної реакції у тварин вивчені її видові клініко-морфологічні особливості [25, 1, 26], деякі аспекти імунологічної реактивності у тварин з травмами [27, 28, 8], стан гемостазу, фібринолізу і калікреїн-кінінової системи [29].
Однак, при цьому не враховувалось, що місцева реакція на травму, її вираженість та спрямованість істотною мірою залежать від виду і кількості мікробів у рані, її патогенності, об’єму пошкоджених тканин та характеру реактивності детоксикаційних систем організму. Тобто невивченою залишилася патогенетична роль місцевого і загального ендотоксикозу в розвитку хірургічної інфекції та перебігу ранового процесу у тварин. З практичної точки зору спрямована дія на тканинні та мікробні токсини може допомогти докорінно вирішити питання профілактики ранової інфекції як у післяопераційний період, так і при відстроченій первинній хірургічній обробці. В цілому це дозволить зупинити розвиток гнійно-запальних процесів на ранніх етапах хвороби.
Одним із варіантів вирішення цієї проблеми може бути аплікаційно-сорбційна та антиоксидантна терапія, основною перевагою якої є комплексна елімінація ранніх продуктів запальної реакції та створення сприятливих умов для процесів регенерації.
Суть поверхневої аплікаційно-сорбційної детоксикації в рані (вульнеросорбції) полягає у видаленні токсичних тканинних метаболітів, мікроорганізмів і їх токсинів із зони ушкодження при прямому контакті сорбента з рановою поверхнею, що сприяє нормалізації біологічних реакцій організму у відповідь на травму.
Проте механізм лікувально-профілактичної дії аплікаційних сорбентів та засобів антиоксидантної терапії при хірургічній інфекції у тварин залишається невивченим, у зв’язку з чим вирішення цього питання представляє значний теоретичний і практичний інтерес.
Таким чином, патогенетична роль місцевої і загальної детоксикаційних систем організму у рановому процесі, обґрунтування засобів детоксикуючої терапії, розробка аплікаційних сорбентів є актуальною проблемою, вирішення якої спрямоване на підвищення лікувально-профілактичної роботи при хірургічній патології у свиней та збільшення економічної ефективності свинарської галузі в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з науковою програмою Пріоритетні напрямки та завдання досліджень учбових закладів та установ, підпорядкованих Мінагрополітики України” за № 0196U007678 Розробити, вивчити і апробувати комплексні сорбційні препарати на основі поліметилсилоксану для лікування і профілактики хірургічної інфекції у тварин”, держбюджетної теми № 02.12 ВТ: Розробка та впровадження препаратів, виготовлених на основі кремнійорганічних сорбентів для лікування і профілактики хвороб сільськогосподарських тварин” (1997 1999 рр.), програми підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через докторантуру при кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету.
Мета роботи полягає в клініко-експериментальному обґрунтуванні сорбційної і детоксикаційної терапії при гнійнозапальних процесах у свиней, розробці на цій основі та впровадженні у ветеринарну медицину сорбційно-антибактеріального препарату песил на кремнійорганічній основі та детоксикаційного засобу вірутрицид для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1) вивчити рівень ендотоксикозу та його патогенетичне значення у свиней з гнійними ранами;
2) вивчити стан детоксикаційних систем організму у свиней з ранами, ускладненими хірургічною інфекцією;
3) створити комплексний сорбційно-антибактеріальний препарат песил на основі кремнійорганічного сорбенту поліметилсилоксану ;
4) дослідити фізико-хімічні властивості препарату песил;
5) провести доклінічне дослідження песилу на лабораторних тваринах;
6) провести клінічні, мікробіологічні і гістологічні дослідження при загоєнні гнійних ран під впливом песилу;
7) провести патогенетичне обґрунтування лікувального ефекту препарату песил при гнійних ранах у свиней;
8) розробити метод ультразвукової діагностики (УЗД) для контролю за перебігом ранового процесу та ранньої діагностики післяопераційних ускладнень у свиней;
9) провести клінікоекспериментальне обґрунтування профілактичної дії препаратів песилу і комбінації вірутрицид-трициліну щодо післяопераційних ускладнень у свиней;
10) розробити технічні умови (ТУ У) на виробництво песилу;
11) розробити настанову щодо застосування препарату песилу у ветеринарній медицині.
Об’єкт дослідження свині, миші, щурі, кролі, собаки.
Предмет дослідження препарат песил і вірутрицид, рановий ексудат, кров, м’які тканини, ранова мікрофлора.
Методи дослідження клінічні, хімічні, біохімічні, електоронно-мікроскопічні, гістоморфологічні, атомно-абсорбційні, мас-спектрометричні, мікробіологічні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарній хірургії теоретично і клініко-експериментально вивчено патогенетичну роль токсикозу, детоксикаційних і антиоксидантної систем організму в розвитку хірургічної інфекції та перебігу ранового процесу у свиней, на основі чого обґрунтована необхідність застосування методів місцевої і загальної детоксикаційної терапії у цього виду тварин при хірургічній патології шляхом застосування новоствореного комплексного препарату песил на основі кремнійорганічного сорбенту поліметилсилоксану і комбінованого використання препарату вірутрицид із порошком трициліну. При цьому:
вперше вивчено рівень ендотоксикозу у свиней з ранами, ускладненими гнійною інфекцією. Встановлено, що з розвитком гнійно-запальних процесів відбувається істотне накопичення в крові продуктів проміжного обміну молекул середньої маси, що негативно впливають на обмінні процеси в організмі і спричиняють гепатопошкоджувальну дію;
вперше проведено комплексне дослідження стану трьох захисних детоксикаційних систем організму у свиней з хірургічною інфекцією функціональний стан печінки, видільної та імунної систем. Встановлено, що у відповідь на травму і розвиток гнійної інфекції у тканинах під впливом ендогенних токсинів різного походження функціональний стан печінки, сечовидільна та імунна системи реагують істотним збільшенням у крові трансаміназ, рівня креатиніну і сечовини та зниженням рівня імуноглобулінів класів G i A. Встановлено пряму залежність їх стану від наявності в організмі гнійно-запального процесу та їх вплив на активність репаративних процесів у ранах;
вперше вивчено механізми участі ферментів (супероксиддисмутази, каталази), білків (фібронектину, феритину) і мікроелементів (Fe, Cu, Zn), системи антиоксидантного захисту у перебігу запального процесу у свиней. У більшості складових цієї системи, за винятком супероксиддисмутази і феритину, встановлено зменшення їх активації і рівня під впливом запальної реакції, що має діагностично-прогностичне значення як при оцінці ступеня ендотоксикозу, так і активності репаративних процесів у пошкоджених тканинах;
вперше вивчено при гнійному запаленні у свиней стан деяких ліпідів, що входять до складу клітинних мембран. Методом мас-спектрометрії встановлено, що на вершині розвитку запальної реакції інтенсивність піків квазимолекулярних іонів залишків виділених ліпідів пальмітинової і олеїнової кислот, стеаринової і олеїнової кислот, двох залишків пальмітинової кислоти і холестеролу, збільшується більше ніж у два рази. Встановлено залежність ступеня активації зазначених залишків ліпідів від рівня середньомолекулярних пептидів у крові, характеру перебігу ранового процесу і методів лікування ран;
вперше проведене комплексне дослідження участі білків гострої фази у розвитку гнійно-запальних процесів у свиней. Доведено, що при гострозапальному процесі збільшується рівень білків гострої” фази церулоплазміну і гаптоглобіну, за винятком трансферину, що може бути використано як індикатор інтенсивності запальної реакції при хірургічній патології в організмі тварин.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні запропонованих діагностично-прогностичних критеріїв перебігу репаративних процесів і стану детоксикаційних та антиоксидантних систем, методів лікування гнійних ран і профілактики хірургічної інфекції у свиней на фермах усіх форм власності. Розроблений метод вульнеросорбції песилом є патогенетично обґрунтованим, принципово новим при лікуванні гнійних ран і профілактиці хірургічної інфекції у свиней, простим у застосуванні і має достатньо високу лікувально-профілактичну дію за рахунок своїх фізико-хімічних характеристик.
Вперше застосовано метод ультразвукової діагностики, як діагностичнопрогностичний тест, для оцінки перебігу ранового процесу у свиней. Встановлено, що ехосонографія тканин ран є об’єктивним, швидким та інформативним інструментальним методом діагностики, що дає можливість візуалізувати поширення запального інфільтрату в тканинах та виявити гнійні ускладнення на ранніх етапах їх розвитку.
На основі кремнійорганічного сорбенту поліметилсилоксану вперше створено методом іммобілізації на його поверхні комплексний аплікаційний, сорбційно-антибактеріальний препарат песил для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції у тварин, досліджені його фізико-хімічні властивості і проведені доклінічні випробування.
Препарат песил апробовано і впроваджено у ветеринарну практику, розроблені і затверджені технічні умови на його виробництво (ТУ У 46.15.544 2000) та настанова щодо його застосування у ветеринарній хірургії (№ 1514/244 від 20.11.2000 р.). Встановлено, що препарат має високу селективну адсорбційну, протизапальну, антимікробну дію щодо ранового вмісту при лікуванні і профілактиці гнійно-запальних процесів у сільськогосподарських тварин.
Розроблено метод профілактики хірургічної інфекції у свиней шляхом комбінованого застосування вірутрициду з порошком трициліну, яке позитивно впливає на стан детоксикаційних і антиоксидантної систем організму, що забезпечує істотне зменшення післяопераційних ускладнень.
Матеріали дисертаційної роботи увійшли до підручника Загальна ветеринарна хірургія (Біла Церква: БДАУ, 1998)”, Довідник з ветеринарної хірургії (Біла Церква: БДАУ, 2001) та Рекомендації щодо використання ентеросгелю та комплексних препаратів на його основі в практиці ветеринарної медицини”, які затверджені науково-технічною радою Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду України 23 грудня 1997 року (протокол № 3) і видані масовим тиражем.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень. Мікробіологічні дослідження проведено на кафедрі лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин Інституту післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті (завідувач кафедри професор В.М.Івченко). Ряд спеціальних досліджень при створенні препарату песил, аналізу його фізико-хімічних властивостей: вивчення процесів сорбції-десорбції, розробки аналітичних методик, визначення сорбційного об’єму пор, а також розробки нормативно-технічної і технологічної документації на промисловий випуск було проведено в лабораторії боровмісних комплексних сполук Інституту фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України і контрольно-аналітичній лабораторії Закритого акціонерного товариства Екологоохоронна фірма КреомаФарм” м.Київ (доктор хімічних наук Ю.М.Шевченко). Фракційний склад ліпідів у сироватці крові свиней при гнійно-запальному процесі методом мас-спектрометрії на біохімічному мас-спектрометрі МСБХ ВАТ SELMI” (Суми, Україна) нами вивчено на кафедрі захисту рослин Сумського національного аграрного університету (кандидат біологічних наук, доцент В.Д.Чіванов).
Апробація результатів дисертації проводилась на міжнародних конференціях: Новые фармакологические средства в ветеринарии” (г. Санкт-Петербург, 1993), Современные проблемы ветеринарной хирургии” (г. Харьков, 1994), Першому конгресі світової федерації українських фармацевтичних товариств (м. Львів, 1994), Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин” (м. Київ, 1997), Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 1995, 1998), Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (м. Харків, 1999), Проблеми неінфекційної патології тварин: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 90 -річчю від дня народження професора А.Ф.Бурденюка” (м. Біла Церква, 2000), Исследования молодых ученых в решении проблем животноводства” (г. Витебск, 2001), Міжнародна науково-практична конференція присвячена 100 -річчю від дня народження академіка І.О. Поваженка” (м. Київ, 2001), Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”(м. Львів, 2002); на науково-практичних конференціях: Збереження молодняка сільськогосподарських тварин запорука розвитку тваринництва України” (м. Харків, 1994), Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту виробництву” (м. Біла Церква, 1994), Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Київ, 1994), Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах” (м. Біла Церква, 1995) та наукових конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського ДАУ (19942000 рр.).
Публікації. Результати досліджень представлені у 45 наукових працях: у підручниках для викладачів і студентів факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних закладів (2); у статтях, опублікованих у вітчизняних (7) і зарубіжних (1) профільних журналах, фахових збірниках наукових праць (17), матеріалах (10) і тезах (5) конференцій, технічних умовах (1), та методичних рекомендаціях (2).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі щодо патогенетичної ролі детоксикуючих систем організму в розвитку ранової інфекції у свиней, на підставі чого принципово по-новому розв’язано проблему лікування і профілактики хірургічної інфекції. Встановлено, що травма тканин, наростаюча мікробна агресія, катаболічний характер обміну речовин в організмі, зумовлюють зниження імунологічної реактивності, підвищення функціонального навантаження на детоксикуючі системи й розвиток компенсованого ендотоксикозу. На основі кремнієорганічного сорбенту поліметилсилоксану створено сорбційно-антибактеріальний препарат Песил”, розроблені методика його використання з лікувально-профілактичною метою та технічні умови на виробництво. Застосування песилу у травмованих свиней дозволяє суттєво знизити рівень ендотоксикозу і таким чином ефективно профілактувати розвиток хірургічної інфекції та скоротити термін лікування в середньому в 1,6 рази.
2. Ранова інфекція у свиней супроводжується порушенням білкового обміну з явищами гіпопротеїнемії. При цьому відбувається зниження рівня загального білка, преальбуміну і альбуміну, IgG, IgA та білків S-фракції з одночасним збільшенням церулоплазміну і гаптоглобіну (білки гострої фази) при відносній стабільності транспортного білка феритину. Поряд з цим у сироватці крові підвищуються активність трансаміназ печінки і рівень продуктів азотистого обміну креатиніну і сечовини, що вказує на істотне збільшення явищ катаболізму і накопичення в організмі свиней токсичних метаболітів.
3. Наростаюча протеолітична реакція та розпад у зв’язку з цим плазмових і тканинних білків у свиней із гнійними ранами призводять до збільшення в крові як загальної кількості токсичних олігопептидів середньої молекулярної маси (МСМ), так і їх пулів МСМ280 та МСМ254. Поряд з цим порушується співвідношення між антиоксидантними ферментами: активність супероксиддисмутази підвищується, а каталази зменшується. Однак при цьому, рівень малонового діальдегіду залишається стабільним. Усе це є свідченням наростаючого компенсованого ендотоксикозу, що спонукає до застосування засобів детоксикуючої терапії.
4. Використання ехографії є об’єктивним, швидким та інформативним методом інструментального контролю перебігу ранового процесу, та дозволяє візуалізувати поширення зони запалення в ранах, діагностувати на ранніх стадіях наявність карманів і мікроабсцесів у навколорановій зоні та обирати раціональну тактику лікування. При цьому ехосонографічно поширення запального інфільтрату м’яких тканин виявляється на екрані монітора у вигляді ділянок з підвищеною ехогенністю, розмитими контурами, а явища абсцедування достатньо окресленими і гетерогенними, з гіпо чи неехогенними ділянками.
5. Сорбційно-антибактеріальний препарат Песил” представляє собою композицію імобілізованого на поліметилсилоксані (98,0 %) антисептика етонію (2,0 %). Він не володіє токсичними і пірогенними властивостями, не впливає на показники системи гемокоагуляції, білкову картину крові та азотистий обмін; після десорбції частково залишається в місці уведення, інкапсулюється, не спричиняючи запаль­ної реакції тканин.
6. При застосуванні песилу істотно підвищується чутливість ранової мікрофлори до антибіотиків. Поряд з цим, кількість мікробних клітин в 1 мл ексудату після дворазової його аплікації зменшується нижче критичного рівня 104.
7. Аплікації песилу в рани принципово змінюють картину запально-репаративного процесу у свиней: сприяють зменшенню інтенсивності запальної реакції та зони інфільтрату і, відповідно, тканинного набряку та зяяння ран, більш ранньому і повному їх очищенню від девіталізованих тканин, що дозволяє накладати ранні вторинні шви, скорочуючи термін загоєння гнійних ран у середньому в 1,6 рази.
8. При вульнеросорбції відбувається достовірне зниження рівня в крові перекисного окиснення ліпідів і загальної кількості середньомолекулярних пептидів, що свідчить про істотне зменшення ендотоксемії. При цьому, протягом усього періоду репаративних процесів, підвищеним є рівень середньомолекулярних пептидів, що з’являються при протеолізі і представлені ароматичними амінокислотами (МСМ280). Кількість середньомолекулярних пептидів МСМ254, до складу яких входять неароматичні амінокислоти, у фазі дегідратації динамічно знижується, що відображає посилення процесів імуногенезу.
9. Рівень у плазмі крові свиней адгезивного білка фібронектину знаходиться в прямій залежності з перебігом ранового процесу: при його ускладненні має місце гіпофібронектинемія (72,8±2,34 нг/мл, при нормі 104,8±
7,1 нг/мл) і, навпаки, при зменшенні інтенсивності запальної реакції, усуненні гнійного запалення і, відповідно, ендотоксикозу його рівень підвищується (110,6±4,91 нг/мл).
10. Стан антиоксидантної системи свиней перебуває в прямій залежності від складності перебігу ранового процесу і, відповідно, ступеня ендотоксикозу в організмі, що підтверджується зростанням під дією вульнеросорбції в сироватці крові активності каталази та нормалізацією супероксиддисмутази.
11. В антиоксидантному захисті та забезпеченні репаративної функції у свиней істотну роль відіграють Fe і Zn. В умовах інфекційно-запального процесу вміст у сироватці крові заліза та цинку істотно знижується. Посилення репаративних процесів в рані супроводжується збільшенням у сироватці крові кількості заліза і нормалізацією цинку, що при застосуванні песилу має більш динамічний характер.
12. Фракційний склад ліпідів плазми крові свиней представлений тригліцеридами холестеролом, залишками пальмітинової та олеїнової кислот, стеаринової та олеїнової, й двома залишками пальмітинових кислот. Внаслідок гнійно-некротичного процесу вони збільшуються вдвічі, що вказує на їх гідролітичну деструкцію в клітинних біомембранах. Під впливом вульнеросорбції відбувається більш швидка нормалізація фракційного складу ліпідів. Причому, протягом усього періоду дослідження у мас-спектрі плазми крові тварин, незалежно від методу лікування, переважають тригліцериди, до складу яких одночасно входять залишки пальмітинової та олеїнової кислот.
13. При лікуванні гнійних і операційних ран у свиней період активації репаративних процесів супроводжується альбумінемією, яка при застосуванні песилу й вірутрициду менш виражена, у порівнянні з традиційним методом лікування, що пов’язано з меншим рівнем ендотоксикозу. Крім того, детоксикуюча та антиоксидантна терапія забезпечує протизапальний ефект, який виражається динамічним зменшенням умісту в крові гострофазних білків церулоплазміну і трансферину. Водночас при використанні гідрофобної мазі виникає гіпертрансферинемія, яка нормалізується лише із завершенням репаративних процесів.
14. Динаміка продукування імуноглобулінів G і А істотно залежить від рівня ендотоксикозу в організмі, а саме: зменшується у фазі гідратації і підвищується в період інтенсивного перебігу процесів регенерації, що свідчить про посилення функціональної активності В-системи імунітету на завершальному етапі ранового процесу.
15. При рановому процесі у свиней спостерігається порушення функціонального стану нирок, що підтверджується стійким збільшенням у крові рівня продуктів метаболізму креатиніну і сечовини, які можуть поглиблювати ендотоксикоз. Однак застосування вірутрициду і песилу, порівняно з традиційним лікуванням, сприяє їх зменшенню в сироватці крові.
16. Аплікація в операційні рани свиней з профілактичною метою песилу в дозі 0,4 г сприяє обмеженню деструктивно-запальних процесів у травмованих тканинах і прискорює їх загоєння (у середньому в 1,6 рази) завдяки місцевій дегідратації і детоксикації травмованих тканин та сорбції факторів патогенності бактерій, токсичних речовин і метаболітів запальної реакції. При комплексному застосуванні вірутрициду (4 мг/кг) і трициліну загоєння операційних ран також прискорюється (у середньому в 1,4 рази), що є наслідком підвищення під впливом вірутрициду активності антиоксидантної системи та факторів імунного захисту організму свиней.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Отримані результати патогенетичного обґрунтування засобів детоксикуючої терапії і профілактики ранової інфекції у свиней необхідно використовувати у науково-дослідній, практичній та у навчальній роботі при вивченні різних нозологічних форм хірургічної патології як у свиней, так і в інших видів тварин.
2. На підставі лабораторних, клінічних і виробничих досліджень нами розроблено технічні умови (ТУ У 46.15.5442000) на виробництво препарату Песил”, а також затверджено настанову щодо його застосування в практиці ветеринарної медицини.
3. З лікувальною метою після хірургічної обробки гнійної рани препарат Песил” доцільно застосовувати в дозі 0,10,4 г не менше 2-х разів з інтервалом 24 год, після чого слід закрити рану кількома провізорними швами. Це дає можливість підготувати останню до накладання ранніх вторинних швів.
4. З метою профілактики хірургічної інфекції у свиней після операції препарат Песил” необхідно застосовувати одноразово місцево у дозі 0,20,5 г або ж внутрішньом’язово вірутрицид (4 мг/кг).
5. У практиці ветеринарної хірургії для об’єктивної оцінки перебігу ранового процесу доцільно використовувати інструментальні та лабораторні тести, які мають діагностично-прогностичне значення, оскільки вони дозволяють визначати поширення зони запального інфільтрату в м’яких тканинах (за допомогою УЗД), загальну кількість молекул середньої маси у крові, кількість фібронектину та гострофазних білків церулоплазміну і гаптоглобіну, а також ферменту супероксиддисмутази.

6. Результати досліджень увійшли в підручники Загальна ветеринарна хірургія” (м.Біла Церква, 1999. С.42, 83, 107, 226) і Довідник з ветеринарної хірургії” (м.Біла Церква, 2001. С.54, 57-58, 62, 88).

Список використаної літератури

1. Бурденюк А.Ф. Хирургия в свиноводстве. К.: Сельхозиздат, 1963. 220 с.
2. Перегуд Н.Л. Лечение загрязненных ран у свиней антибиотиками и наложением глухого шва // Ветеринария, 1966. №6. С. 7880.
3. Перегуд Н.Л. Применение антибиотиков при лечении бактериально зараженных ран у свиней // Зооветеринарная наука производству: Уч. зап./ Витебский вет. ин-т. Т.20. Минск. 1968. С. 170176.
4. Мастыко Г.С. Асептические и септические у с.х. животных. Мн.: Урожай, 1985. 40 с.
5. Плахотин М.В., Лукьяновский В.А. Травмирующие факторы, травмы и травматизм // Общая ветеринарная хирургия / Под ред. А.Д.Белова, В.А.Лукьяновского. М.: Агропромиздат, 1990. С. 19 28.
6. Рейдла К.А. Эффективность влияния некоторых тканевых препаратов на рост, развитие, резистентность и раневой процесс у поросят подсосного периода: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 / Московская Ордена Трудового Красного Знамени вет. академия им. К.И.Скрябина. М., 1987. 32 с.
7. Елисеев А.Н., Дугин А.В. Профилактика и лечение органическим илом гнойнонекротических поражений пальцев у свиней // Материалы второй международной научнопрактической конференции / Ветеринарные и зооинженерные проблемы в животноводстве и научнометодическое обеспечение учебного процесса. Минск, 1997. С. 9192.
8. Власенко В.М. Використання лазерів у ветеринарній хірургії: Дисд-ра вет.наук: 16.00.05. Біла Церква, 1996. 286 с.
9. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: Автореф. дис д-ра вет. наук: 16.00.05 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. Біла Церква, 2000. 35 с.
10. Виденин В.Н. Профилактика и лечение гнойно-воспалительных осложнений при некоторых абдоминальных операциях у животных / Вісник БДАУ. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.133 136.
11. Розробка нового комплексного препарату «Песил» сорбційно-детоксикуючої дії для лікування і профілактики хвороб сільськогосподарських та домашніх тварин / Шевченко Ю.М., Іздепський В.Й., Яшина Н.І., Ільніцький М.Г., Рубленко М.В., Матяш Л.Г. // Вісник БДАУ. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.232 235.
12. Рубленко М.В. Метод лікування свиней при запальних процесах з використанням вірутрициду та ізатизону// Неінфекційна патологія тварин : матеріали наук.пр. конф., 78 червня 1995 р. Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 181.
13. Панько І.С. Основні проблеми ветеринарної хірургії на сучасному етапі розвитку тваринництва / Вісник БДАУ. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.187 190.
14. Авроров В.Н. Технологический травматизм свиней в специализированных хозяйствах // Профилактика и терапия инфекционных и незаразных болезней животных в хозяйствах: Сб. науч. тр. Воронеж, 1984. С. 129 134.
15. Ledesky V., Orsag A., Banyai S. Diseases of the extermities of swine under indusrial breeding conditions // Folia veter. 1982. Vol.26. №1. P. 149158.
16. Бахтурин А.Я., Колганова Г.А., Юрченко Т.И. Влияние аэрозолей на заживление ран у свиней // Хирургич. патология животных. М., 1988. С. 6667.
17. Петухов В.В. Технологический травматизм свиней и его профилактика. Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 / Воронежский государственный аграрный унт им. К.Д. Глинки. Воронеж, 2000. 18 с.
18. Издепский В.И. Использование активированной лазером крови при гнойных артритах // Ветеринария. 1990. №6. С. 5052.
19. Мастыко Г.С., Багриновская Е.М. Особенности хирургической инфекции у парнокопытных животных // Матер. Всесоюзн. межвузовской конференции по вопросам ветеринарной хирургии. Л., 1987. С.18 20.
20. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Структура хірургічної патології у свиней // Тваринництво України. 1998. № 3. С.18.
21. Даценко Б.М., Белов С.Г., Тамм Т.И. Гнойная рана. К.: Здоров’я, 1985. 123 с.
22. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. проф. Б.М.Даценко. К.: Здоров’я, 1995. 384 с.
23. Рубленко М.В. Застосування мазей на гідрофільній основі при лікуванні ран у собак // Неінфекційна патологія тварин / Матеріали наук.-практ. конф., Ч.2. Біла Церква, 7-8 червня 1995. С.187 188.
24. Даценко Б.М. Патогенез раневого процесса // Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. проф. Б.М.Даценко. К.: Здоров’я, 1995. С.34.
25. Мастыко Г.С. Видовые особенности реактивности сельскохозяйственных животных на травму и их клиническое значение // Тр. МВА. М., 1961. Т.37. С. 151 153.
26. Плахотин М.В. О стадийности острогнойного воспаления в свете современных представлений // Тр. МВА. М., 1961. Т.37. С. 147 151.
27. Іздепський В.Й. Артрити у свиней: патогенез і патогенетичні методи лікування: Автореф. дис д-ра вет. наук: 16.00.05 / Білоцерківський с.г. інт ім. П.Л.Погребняка. Київ, 1993. 42 с.
28. Семенов Б.С. Экссудативные артриты у крупного рогатого скота: Автореф. дис д-ра вет. наук: 16.00.05 / Ленингр. вет. ин т. Л.: 1985. 33 с.
29. Рубленко М.В. Стан калікреїн-кінінової системи при терпентиновому запаленні у свиней // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. 1999. Вип. 7. Ч. 1. С.7477.
30. Камаев М.Ф. Инфицированная рана и ее лечение.М.: 1970. 190с.
31. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / Под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченок. 2е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1990. 592 с.
32. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Смирнов А.М. Раневой процесс и закономерности заживления ран // Ветеринария. 1999. №5. С. 4852.
33. Общая хирургия ветеринарной медицины / Веремей Э.И., Лакисов В.М., Лукьяновский В.А., Лебедев А.В., Семенов Б.С. и др.: Под ред. Э.И.Веремея, В.А.Лукьяновского. Мн.: Ураджай, 2000. 525 с.
34. Общая ветеринарная хирургия / М.В.Плахотин, А.Д.Белов, А.В.Есютин и др.: Под ред. М.В.Плахотина. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Колос, 1981. 415 с.
35. Лечение ран у детей / Исаков Ю.Ф., Немсадзе В.П., Кузнечихин Е.П., Гинодман Г.А. М.: Медицина, 1990. 192 с.
36. Костюченок Б.М., Даценко Б.М. Местная лекарственная терапия // Раны и раневая инфекция / Под ред. М.И.Кузина, Б.М.Костюченок. М.: Медицина, 1990. С. 275 297.
37. Борисевич В.Б., Смірнов О.М., Борисевич Б.В. Закономірності загоєння ран // Вісник БДАУ: Зб. наук. праць. Вип.5. Ч.2. Біла Церква: БДАУ, 1998. С. 125128.
38. Панько И.С., Власенко В.М., Издепский В.И. Применение новокаина в ветеринарной практике. К.: Урожай, 1993. 136 с.
39. Ross R. The fibroblast and wound repair // Biol. Rev. (Cambr). 1968. Vol. 43. №1. P. 51-95
40. Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция. М.: Медицина, 1981. 688 с.
41. Жолнерович М.Л. Пупочные грыжи у свиней (Этиопатогенез, иммунология, способы лечения) : Автореф. дис канд. вет.наук : 16.00.05 / Витебская вет. акад. Витебск, 2000. 23с.
42. Коломийцев С.М. Травматизм желудочно-кишечного тракта свиней и его осложнения: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05. СПб., 1995. 19 с.
43. Жолнерович М.Л. Антимикробное и детоксикационное действие гипохлорита натрия при лечении операционных ран у свиней // Матер. международ. науч.-практич. конф., посвященной 70 летию кафедры хирургии. Воронеж, 1999. С.54.
44. Мастыко Г.С. Видовая реактивность организма свиньи на травму // Вопросы теории и практики ветеринарии и зоотехнии. Уч. зап. Витебского вет. ин-та. 1971. Т.24. С.196205.
45. Галанкин В.Н., Боцманов К.В. О путях заживления ран, нанесенных углекислотным лазером // Арх. патологии, 1984. Т.46. Вып.9. С. 4856.
46. Simpson D., Ross R. The neutrophilic leukocytes in wound repair. A study with antineutrophilic serum // J. Clin. Invest. 1972. Vol.51. P. 20092023.
47. Вихоть Н.С. Фагоцитарная активность при стафилококовой инфекции // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии, 1982. №6. С. 8891.
48. Murphy P. The neutrophil // Oxford: Pluum. Med. Press, 1976. 321 p.
49. Коткина Т.И., Волкова Е.И., Титов В.Н. Диагностическое значение исследования альбумина сыворотки крови // Лаб. дело. №7. С. 611.
50. Еринов 1972
51. Горлов И., Кожеров 1984
52. Мажуга 1979
53. Стадник П
54. Молоканов В.А. Этипатогенез, профилактика и лечение заболеваний копытец у крупного рогатого скота в некоторых биогеохимических провинциях южного Урала: Дис д-ра вет. наук. Троицк, 1992. 453 с.
55. Тихонова О. Динамика общего белка и белковых фракций сыворотки крови при экспериментальном гнойном воспалении у свиней // Борьба с инфекционными болезнями с.-х. животных. Ульяновск, 1975. С.31 35.
56. Васильева 82
57. Издепский В.И. Артриты у свиней: Этиология, иммунология, клиника и патогенетические методы лечения: Дис д-ра вет. наук. Белая Церковь, 1992. С.116118.
58. Иностр
59. Даценко Б.М. Патогенез раневого процесса // Теория и практика местного лечения гнойных ран.: Под ред. проф. Б.М.Даценко. К.: Здоров’я, 1995. С. 47.
60. Dammrich K. Procedures in large animals // Fortshr. Veter. med. 1974. P.6980.
61. Іздепський В.Й. Зміни в мінеральному обміні при гнійному запаленні суглобів у свиней // Наукове забезпечення агропромислового комплексу УРСР: Тези доп. респ. науково-практичної конференції. Біла Церква, 1990. С.6869.
62. Менкин В. Динамика воспаления. М.: Медгиз, 1948. 100 с.
63. Поваженко И.Е., Братюха И.С. Общая ветеринарная хирургия. К.: Изд. УСХА, 1989. 312 с.
64. Загальна ветеринарно-медична хірургія / В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, О.Ф.Петренко, Н.М.Хомин : За ред. проф. В.Б.Борисевича. К.: Наук. світ, 2001. 274 с.
65. Кадыков И.И. Общая хирургия. М.: Сельхозгиз, 1935. 495 с.
66. Варфоломеев С.Д., Мевх А.Т. Простагландины молекулярные биорегуляторы. М.: Наука, 1985. 308 с.
67. Хитров Н.К. Физиология и биохимия воспаления // Воспаление. Руководство для врачей /под ред. В.В.Серова, В.С.Паукова. М.: Медицина, 1995. С.39 49.
68. Кузин М.И., Шимкевич Л.Л. Липиды и их производные // Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / Под ред. М.И.Кузина, Б.М.Костюченок. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1990. С.101.
69. Меерсон 81
70. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и при патологии. К.: Здоров’я, 1988. 200 с.
71. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: Дис д-ра вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2000. С.127 138.
72. Чернух А.М. Воспаление (Очерки патологии и экспериментальной терапии). М.: Медицина, 1979. 448 с.
73. Девятьяров Б.Г., Пожар В.Н. Динамика изменения комплементарной активности у больных с местными нагноениями мягких тканей // Факторы клеточного и гуморального иммунитета при различных физиологических и патологических состояниях : Тез. докл. к IХ межинст. науч. конф. Челябинск, 1988. С.3334.
74. Heideman M., Kaiger B., Gelin L.S. Complement activation and hematologic, hemodinamic and respiratory reactions after softtissue injury // J. Trauma. 1978. V.18. №10. P. 696 700.
75. Ильницкий Н.Г. Применение СО2 лазера при лечении ран у свиней : Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 / Харьковский зооветеринарный институт им.Н.М.Борисенко. Харьков, 1990. 18с.
76. Козий В.И. Лазерная рефлексотерапия при артритах у свиней: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05/ Харьковский зоовет. ин-т. Харьков, 1990. 21 с.
77. Панько И.С. Некоторые вопросы коллагеноза у быков // Ветеринария. 1982. №5. С. 5455.
78. Воспаление. Руководство для врачей /Под ред. В.В.Серова, В.С.Паукова. М.: Медицина, 1995. 640 с.
79. Профилактика травматизма крупного рогатого скота / Панько И.С., Издепский В.И., Тыхонюк Л.А., Нагорный В.В., Рубленко М.В. и др. // Ветеринария. 1990. №5. С.58.
80. Издепский В.И. Некроз ахиллового сухожилия у откормочных бычков: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 / Казанск. вет. ин-т. Казань, 1980. 19 с.
81. Каплан А.В., Махсон Н.Е., Мельникова В.Н. Некоторые современные аспекты этиологии и патогенеза раневой инфекции // Патогенез , клиника и лечение раневой инфекции : Тез. докл. науч. конференции. Л., 1985. С. 3032.
82. Стручков В.И. Инфекция в хирургии состояние проблемы и очередные задачи // 30 Всесоюз. съезд хирургов : Тез. докладов, Минск, 26 июля 1981 г. Минск, 1981. С. 78.
83. Гирин В.А. Раневая пупочная инфекция у новорожденных телят // Тез. докл. Всесоюзной научн. конф. Проблемы хирургической патологии с.-х. животных”. Белая Церковь, 1991. С.5859.
84. Колкер И.И., Вульф С.М. Микробиология ран // Раны и раневая инфекция / Под ред. проф. М.И.Кузина, проф. Б.М.Костюченок. М.: Медицина, 1981. С. 185193.
85. Пилипчук О.Р. Эффективность применения кварцетина в комплексной терапии гнойно-воспалительных заболеваний мягких тканей у детей // Біосорбційні методи і препарати в профілактичній та лікувальній практиці / Зб. наук. праць конференції (1314 лютого 1997 року, Київ). Київ, 1997. С. 169 171.
86. Проблемы создания осмотически активных лекарственных систем для наружного применения / В.Г.Гунько, Б.М.Даценко, И.М.Перцев, С.Г.Белов // Фармац. Журнал, 1991. №3. С.62 67.
87. Микрофлора ран у травматологических больных / Г.Я. Янискер, Д.Д. Меньшиков, И.Ф. Бялик, В.Б. Вершинин // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1978. №9. С. 115119.
88. Сажин В.П., Коровин А.Я., Кравцов В.П. Лечение гнойных ран // Казан. мед. журн., 1982. Т.63.№6. С. 3033.
89. Лакисов В.М. Лечение ран у крупного рогатого скота применением глухого шва и антибиотиков : Автореф. дис канд. вет. наук : 16.00.05 / Витебский вет. ин-т им. Октябрьской революции. Витебск, 1967. 20 с.
90. Даценко Б.М., Цыганенко А.Я., Куликовский В.Ф. Микробиология раневой инфекции // Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. Б.М.Даценко. К.: Здоров’я, 1995. С.24.
91. Проценко А.А. Влияние протеолитических ферментов в сочетании с антибиотиками на микрофлору ран и раневой процесс крупного рогатого скота : Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 / Московская Ордена Трудового Красного Знамени вет. академия им. К.И.Скрябина. М., 1985. 20 с.
92. Калашник И.А. Применение с лечебной целью у животных реинфузии облученной ультрафиолетовыми лучами крови // Хирургические болезни с. х. животных : Сб. науч.тр. Ленинград, 1989. С. 98.
93. Ильницкий Н.Г., Козий В.И. Состояние гуморального иммунитета при воспалении у свиней // Тез. докл. Всесоюзной науч. технич. Конф. Современные пробл. Иммунологии, биотехн., генной и клет. инженерии в вет. мед.” (5 9 декабря 1990 г. Нижний Новгород). М., 1990. С.45.
94. Чорнозуб М.П. Зміни білків і білково-вуглеводних сполук у синовіальній рідині та сироватці крові при асептичних артритах у молодняку великої рогатої худоби: Автореф. дис канд. вет. наук : 16.00.05 / Білоцерківський держ. аграрний унт. Біла Церква, 1999. 20 с.
95. Черняк С.В. Зміни синовіоцитограми, функціональної активності нейтрофілів і лімфоцитів при асептичних артритах у телят (клініко-експериментальні дослідження): Автореф. дис канд. вет. наук : 16.00.05 / Білоцерківський держ. аграрний унт. Біла Церква, 1999. 19 с.
96. Аплікаційна вульнеросорбція післяопераційних ран та ентеросорбція у лор-онкології / Р.А.Абизов, В.А.Знаменський, В.Є. Кульчиковський, С.С. Самойленко // Біосорбційні методи і препарати в профілактичній та лікувальній практиці: Зб. наук. праць конференції (1314 лютого 1997 року, Київ). Київ, 1997. С. 132 135.
97. Козлов Ю.П. Структурнофункциональные аспекты перекисного окисления липидов в биологических мембранах // Липиды: структура, биосинтез, превращение и функции / ред.сост.Балашова И.А. М.: Наука, 1977.С. 8083.
98. Качан В.Е., Орлов О.Н., Прилипко Л.Л. Проблема анализа эндогенных продуктов перекисного окисления липидов // Итоги науки и техники. Биофизика. М.: ВИТИТИ, 1986. 115с.
99. Журавлев А.И. Развитие идей Б.Н.Тарусова о роли цепных процессов в биологии // Биоантиокислители в регуляции метаболизма в норме и патологии. М.: Наука, 1982. С. 336.
100. Стоцький О.Г. Зміни вмісту загального білка, ліпідів і протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини та плазми крові при асептичних артритах у коней : Автореф. дис канд. вет. наук : 16.00.05 / Білоцерківський держ. аграрний унт. Біла Церква, 1999. 16 с.
101. Kris et 86
102. Подколзин А.А., Донцов В.И. Иммунитет и микроэлементы. Москва, 1994. 144 с.
103. Соколова 81, метали
104. Чурканбаев Р.С. Применение облученной ультрафиолетовыми лучами сыроватки крови для повышения резистентности организма свиней Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 / Ленингр. вет. ин-т. Ленинград, 1988. 15 с.
105. Фенчин Л.М.Заживление ран. К.: 1979.166 с.
106. Загальна ветеринарно-медична хірургія / В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, О.Ф.Петренко, Н.М.Хомин : За ред. проф. В.Б.Борисевича. К.: Наук. світ, 2001. С.89 90.
107.