РАЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ОСТЕОСИНТЕЗУ ТА СТИМУЛЯЦІЯ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ТВАРИН : Рациональные методы остеосинтеза и СТИМУЛЯЦИЯ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА В ЖИВОТНЫХ



  • Название:
  • РАЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ОСТЕОСИНТЕЗУ ТА СТИМУЛЯЦІЯ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ТВАРИН
  • Альтернативное название:
  • Рациональные методы остеосинтеза и СТИМУЛЯЦИЯ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА В ЖИВОТНЫХ
  • Кол-во страниц:
  • 255
  • ВУЗ:
  • Національний аграрний університет
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Національний аграрний університет


    На правах рукопису


    ПЕТРЕНКО ОЛЕГ ФЕДОСІЙОВИЧ


    УДК 619:616-089.8+616-003.9

    РАЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ОСТЕОСИНТЕЗУ ТА СТИМУЛЯЦІЯ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ТВАРИН

    16.00.05 ветеринарна хірургія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

    Науковий консультант
    БОРИСЕВИЧ Володимир Борисович
    доктор ветеринарних наук, професор






    Київ 2002








    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........4
    ВСТУП .........5
    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ........13
    1.1. Остеогенез в нормі та при пато­логії.....13
    1.2. Анатомо-морфологічна будова кісток.. ..17
    1.3. Іннервація кісткової тканини та особливості рефлекторно-трофічного
    впливу на процеси її мінералізації...21
    1.4. Роль ендокринних залоз у процесах мінералізації кісток..22
    1.5. Роль макро- та мікроелементів у процесах мінералізації скелета.....23
    1.6. Поширення та клінічна характеристика переломів кісток у тварин 27
    1.7. Загальна характеристика методів остеосинтезу...... ...32
    1.8. Фармакологічні препарати і методи стимулювання репарації
    кісткової тканини......49
    1.9. Імунокорекція резистентності при хірургічній травмі..58
    1.10. Застосування патогенетичної терапії у ветеринарній травматології.60
    1.11. Висновок до огляду літератури.................62
    РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА
    МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ....64
    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ.....73
    3.1. Характер переломів трубчастих і пластинчастих кісток у тварин.......73
    3.2. Клінічні ознаки та діагностика переломів кісток у собак..86
    3.3. Опрацювання методів остеосинтезу при переломах кісток голови .93
    3.4. Опрацювання методів остеосинтезу при переломах кісток тазу.103
    3.5. Удосконалення методів остеосинтезу при переломах кісток кінцівок...113
    3.5.1. Остеосинтез стегнової кістки...113
    3.5.2. Остеосинтез кісток гомілки...125
    3.5.3. Остеосинтез плечової кістки..129
    3.5.4. Остеосинтез кісток передпліччя....131
    3.5.5. Остеосинтез кісток п’ястка, плесна і пальців134
    3.6. Висновки.136
    РОЗДІЛ 4. РЕПАРАТИВНА РЕГЕНЕРАЦІЯ ПРИ ОСТЕОСИНТЕЗІ.. ..138
    4.1. Залежність утворення мозоля від методу остеосинтезу
    гребеня великогомілкової кістки ....138
    4.2. Клініко-рентгенологічні та гістологічні зміни при зрощенні
    кісток ..146
    4.3. Динаміка гістологічних та гістохімічних змін при зрощенні кісток.154
    4.4. Висновки..188
    РОЗДІЛ 5. ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ СТИМУЛЯЦІЇ
    РЕПАРАТИВНОЇ РЕГЕНЕРАЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ..................190
    5.1. Ефективність застосування стимулюючих препаратів....190
    5.2. Застосування новокаїнових блокад нервів поперекового, крижового
    та тазового сплетень при переломах кісток.....................195
    5.3. Вплив препарату намациту на репаративні процеси кісток у ВРХ....205
    5.4. Висновки...212
    РОЗДІЛ 6. ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ
    ПЕРЕЛОМАХ КІСТОК......214
    6.1. Профілактика і лікування ускладнень інфекційної та не інфекційної
    етіології....................................................................214
    6.2. Висновки.......225
    РОЗДІЛ 7.АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.227
    ВИСНОВКИ............................237
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.......240
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......242








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    1. ВРХ велика рогата худоба
    2. ДРХ дрібна рогата худоба
    3. ЛФ лужна фосфатаза
    4. ПЧКО позавогнищевий черезкістковий остеосинтез
    5. ПХО первинна хірургічна обробка
    6. ФСО функціонально стабільний остеосинтез






    ВСТУП


    В останній час ветеринарна хірургія в нашій країні набула прискореного розвитку. Він пов’язаний у першу чергу з активізацією роботи у ветеринарних установах по наданню разносторонньої клінічної допомоги дрібним тваринам, а також коням, великій рогатій худобі та іншим тваринам, що утримуються у господарствах приватного сектору.
    Важливою проблемою ветеринарної хірургічної допомоги є вдосконалення методів зрощення переломів кісток осьового та периферичного скелета у тварин. Її успішне вирішення вимагає чіткого уявлення не тільки про техніку з’єднання та фіксацію відламків окремих кісток при остеосинтезі, але й фундаментальних знань щодо динаміки тканинних змін, які відбуваються під час репаративної регенерації, а також володіння методами її стимуляції і засобами попередження ускладнень. Між тим, судячи з публікацій у вітчизняній літературі, наукові розробки у ветеринарній медицині з цих питань поодинокі та мають поверховий характер. Всі ці обставини змушують зосередитись на клініко-експериментальних дослідженнях для з’ясування патогенезу переломів та вдосконалення різних методів їх зрощення [1 2].
    Актуальність теми. Проблема лікування переломів кісток залишається однією з найбільш актуальних у ветеринарній травматології і ортопедії, хоча за останні десятиріччя в цьому напрямі досягнуто значних успіхів у розробці та впровадженні нових, достатньо ефективних методів зрощення трубчастих і пластинчастих кісток опорно-рухового апарату у свійських тварин [3 4].
    Різноманіття особливостей переломів кісток осьового та периферичного скелета, обумовлених у значній мірі їх локалізацією, спонукають до

    диференційованого і детального аналізу, вдосконалення існуючих та розробки нових методик лікування тварин, використання ефективних засобів стимуляції остеосинтезу.
    Переломи кісток реєструють в середньому у 8 25% поголів’я свійських тварин [5, 6], хоча цей показник може бути значно вищим [7, 8]. Їх причиною частіше за все є господарський та транспортний травматизм, а також порушення у тварин вітамінно-мінерального обміну.
    Складними для лікування і тяжкими за характером функціональних наслідків є переломи кісток тазу, біля- і внутрішньосуглобові. Особливе місце у ветеринарній травматології через тяжкість пошкоджень належить переломам діафізів довгих трубчастих кісток, які призводять до тривалої кульгавості і є однією з причин вибраковки тварин. Останнє зумовлює відчутні збитки в племінному тваринництві, службовому собаківництві. Слід підкреслити також моральну сторону травматизму дрібних домашніх тварин.
    Основні труднощі лікування тварин пов’язані з тим, що процеси консолідації і відновлення функції пошкодженої кінцівки перебігають повільно, часто ускладнюються остеомієлітом, дефектами кісток і контрактурами, деформаціями та вкороченням кінцівки, а також утворенням несправжніх суглобів [9 14].
    При переломах кісток відбуваються пошкодження оточуючих їх органів і тканин (м’язів, нервово-судинних пучків, суглобово-зв’язкового апарату та інші), які часто ускладнюються розвитком патогенної мікрофлори. В таких випадках методи лікування набувають специфічності.
    У зв’язку з цим, виникає необхідність детального дослідження особливостей переломів кісток у тварин та поглиблення клінічних та інструментарних методів досліджень. Не менш важливим є удосконалення методів лікування переломів і апробація нових лікувальних та стимулюючих
    фармакологічних засобів, які застосовуються з метою прискорення формування кісткового регенерату.
    Для успішного лікування переломів та профілактики їх ускладнень необхідне чітке розуміння патогенетичних основ регенеративного процесу в кістках.
    Отже, проблема діагностики та лікування переломів кісток у дрібних та великих свійських тварин залишається актуальною, а для її вирішення необхідна подальша розробка відповідних теоретичних і практичних характеристик.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи присвячена дослідженню остеосинтезу у свійських тварин і є одним з основних фрагментів програми науково-дослідної роботи кафедри хірургії ім. академіка УАСГН І.О.Поваженка факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту (ННІ) ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету (НАУ) Розробити теоретичні основи комп’ютерного методу диспансеризації тварин з метою діагностики, терапії та профілактики захворювань”, яка виконана за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (державний реєстраційний номер 0196U013082).
    Мета досліджень. Вивчити етіологію та патогенез переломів трубчастих кісток опорно-рухового апарату свійських тварин та розробити раціональні методи їх лікування. На підставі отриманих результатів сформулювати теоретичні основи і розробити практичні рекомендації з діагностики, лікування переломів кісток осьового та периферичного скелета та їх ускладнення у продуктивних тварин, собак і котів.
    Для досягнення цієї мети необхідно було розв’язати наступні задачі:
    - встановити поширеність і характер переломів трубчастих кісток локомоторного апарату в залежності від віку тварин;
    - визначити статико-динамічну симптоматику переломів кісток при найбільш типових ураженнях;
    - розробити методики оптимального оперативного втручання з мінімальною травматичністю тканин та урахуванням важливості статики і динаміки пошкодженого сегмента осьового та периферичного скелета;
    - користуючись методами біопсії, остеотомії та рентгенометрії, внутрішнього і зовнішнішнього остеосинтезу при переломах, визначити тривалість і характер регенерації кісткової тканини;
    - охарактеризувати залежність між фізіологічним станом організму і процесами регенерації кісткової тканини під впливом біологічних та хімічних стимуляторів;
    - вивчити вплив новокаїнових блокад на репаративні процеси при переломах трубчастих і пластинчастих кісток у свійських тварин;
    - визначити найближчі і віддалені прогностичні показники лікування переломів трубчастих кісток в залежності від методики лікування.
    Об’єкт дослідження: велика рогата худоба, собаки, коти з різними переломами трубчастих і пластинчастих кісток осьового та периферичного скелета.
    Предмет дослідження: переломи та переломо-вивихи кісток опорно-рухового апарату у свійських тварин.
    Методи дослідження: клінічні, морфологічні (макро-мікрорентгенографія, макро- і мікроскопія тотальних гістопрепаратів), біохімічні, гістохімічні і статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у ветеринарній хірургії виконано статистичне дослідження різновидностей переломів трубчастих і пластинчастих кісток та їх характеру у собак та котів.
    Здійснено комплексне клініко-експериментальне вивчення динаміки репаративного остеогенезу при переломах кісток осьового та периферичного скелета тварин в умовах функціонально-стабільного остеосинтезу. Встановлені гістологічні та гістохімічні зміни, які відбуваються під час зрощення переломів кісток, доповнюють відомості щодо цитологічних та молекулярних механізмів утворення кісткового мозоля. Вони стали підгрунтям нових лікувально-профілактичних схем застосування препаратів вітамінно-мінерального походження та імуностимуляторів при переломах трубчастих і пластинчастих кісток у собак і котів.
    За результатами досліджень розроблені, апробовані і впроваджені в практику раціональні методи внутрішнього та зовнішнього остеосинтезу (при лікуванні переломів) кісток опорно-рухового апарату, а також доведена висока ефективність запропонованих прийомів профілактики післяопераційних ускладнень.
    Одержані нові дані щодо взаємозв’язку між особливостями обміну речовин в організмі великої рогатої худоби (ВРХ) і процесами репаративного остеогенезу при проведенні зовнішнього остеосинтезу.
    Вперше встановлено позитивний вплив патогенетичної терапії для стимуляції репаративного остеогенезу трубчастих і пластинчастих кісток у собак та котів.
    Виявлені чіткі метаболічні закономірності у динаміці патогенетичних змін при виконанні остеосинтезу різними методами; на основі комплексних клініко-експериментальних досліджень встановлені раніше невідомі патогенетичні механізми при переломах кісток опорно-рухового апарату; розшифровані мікроструктурні зміни в кістках під час регенерації.
    Встановлено, що в місці перелому різко збільшується видовий спектр умовно патогенних та патогенних мікроорганізмів, що, як правило, спричинює різного роду ускладнення (флегмони, гнійні артрити, травматичний остеомієліт).
    Результати досліджень доповнюють необхідні при проведенні лікувальних та профілактичних заходів наукові дані щодо остеопоезу, значення гомеостазу та ролі умовно патогенної мікрофлори у виникненні запальних процесів у кістковій тканині.
    Практичне значення отриманих результатів. Одержані дані розширюють і доповнюють існуючі уявлення про перебіг регенеративного процесу у кістковій тканині, починаючи від її пошкодження до кінцевої структурної перебудови при застосуванні різних методик остеосинтезу.
    Відомості щодо особливостей репаративної регенерації при загоєнні переломів кісток слугують базою для визначення діагностично-прогностичних критеріїв найближчих та віддалених результатів остеосинтезу у свійських тварин.
    Розроблені нові високоефективні, патогенетично обгрунтовані та відносно прості у виконанні методики лікування переломів кісток і профілактики їх ускладнень. Виявлені патогенетичні закономірності загоювання переломів є теоретичною базою для обгрунтування існуючих і розробки нових методів лікування ускладнень у зв’язку з остеосинтезом. Розроблені методи остеосинтезу трубчастих і пластинчастих кісток у великої рогатої худоби і собак створюють можливість повного відновлення функції органів і збереження повноцінного життя тваринам.
    Ветеринарній медицині запропоновані рекомендації Переломи кісток та раціональні методи їх зрощення”, затверджені на засіданні науково-методичної ради Державного департаменту ветеринарної медицин Мінагрополітики України (протокол № 2 від 19 грудня 2000 р.). Матеріали дисертації знайшли відображення у підручнику для вузів України Загальна ветеринарно-медична хірургія”, Київ, 2001. 274 с., а також можуть бути використані при написанні відповідних розділів підручників, довідників і навчально-методичних посібників з оперативної, загальної та спеціальної хірургії, гістології та фізіології.
    Отримані результати впроваджені в навчальний процес і використовуються у практичній та науковій роботі з пріоритетних напрямків оптимізації як методів лікування переломів кісток, так і профілактики післяопераційних ускладнень (Національний аграрний університет, Білоцерківський державний аграрний університет, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. Гжицького С. З., Державний агроекологічний університет України, Полтавська державна аграрна академія, Сумський національний аграрний університет, Харківська державна зооветеринарна академія, Санкт-Петербурзька державна академія ветеринарної медицини); можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні дисципліни Ветеринарна хірургія” студентам аграрних закладів освіти III IV рівнів акредитації та слухачам курсів підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини.
    Особистий внесок здобувача. Автором виконаний, проаналізований та узагальнений весь обсяг клініко-експериментальних досліджень остеосинтезу. Проведені клінічні, рентгенологічні, бактеріологічні, біохімічні, гістологічні та гістохімічні дослідження, визначена ефективність застосування імуномодуляторів, вітамінно-мінеральних препаратів та антисептичних засобів при переломах кісток у тварин. Розроблені нові методи остеосинтезу трубчастих і пластинчастих кісток у великої рогатої худоби та дрібних домашніх тварин. Внесені суттєві доповнення до даних з етіології та патогенезу репаративних процесів кісткової тканини, розроблені методичні рекомендації з діагностики та профілактики ускладнень при переломах кісток у тварин.
    Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин” (Київ, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001рр.); на конференціях Асоціації практикуючих ветеринарних лікарів Московської Гільдії ветеринарних лікарів, Санкт-Петербурзької ветеринарної асоціації (2001р.); на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (Київ, 1991 2001рр.); на семінарах головних лікарів міст України Державного департаменту ветеринарної медицин Мінагрополітики (1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001рр.).
    Публікації. Результати досліджень представлені в 36 наукових працях (в тому числі 22 без співавторів): статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України Ветеринарна медицина України” 15 і Вісник аграрної науки” 2, у фахових збірниках наукових праць Науковий вісник НАУ” 5, Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” 3, матеріалах міжвузівських наукових конференцій професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів 8; матеріалах Міжнародних науково-практичних конференцій 1, підручнику і методичній рекомендації.
    Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, розділів: Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи”, Результати досліджень та їх аналіз”, Репаративна регенерація при остеосинтезі”, Вивчення ефективності методів стимуляції репаративної регенерації кісткової тканини”, Профілактика і лікування ускладнень при переломах кісток”, Аналіз та узагальнення результатів досліджень”, Висновки”, Пропозиції виробництву” та списку літератури з 438 джерел і 1-го додатку.

    Дисертація викладена на 241 сторінці комп'ютерного тексту, ілюстрована 102 рисунками, з яких 52 у додатку, 13 таблицями і 2 схемами. Список використаної літератури включає 438 джерел, у тому числі 80 на іноземних мовах.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі оптимізації методик раціонального оперативного втручання при переломах кісток у тварин з мінімальною травматичністю тканин та збереженням стато-динамічної функції пошкодженого сегмента; користуючись методами біопсії, гістології, гістохімії, біохімії та рентгенології, визначили особливості регенерації кісткової тканини; представлені ефективні методи її стимуляції (РБС-КИНГ + юнікап, катозал + юнікап, остим-100 + катозал, новокаїнові блокади та намацит); уточнені прогностичні показники ефективності лікування.
    2. У дрібних свійських тварин найчастіше трапляються множинні переломи трубчастих кісток периферичного скелета ділянок плеча, передпліччя, стегна та гомілки, а серед плоских кісток осьового скелета нижньої щелепи та тазу. Основною їх причиною є зіткнення з транспортом, а у котів падіння з висоти.
    3. Консервативний метод лікування доцільно застосувати при нескладних переломах кісток опорно-рухового апарату без зміщення відламків. Всі інші переломи підлягають оперативному лікуванню.
    4. При складних переломах довгих трубчастих кісток у собак і котів оптимальним є застосування екстракортикального остеосинтезу, переважно без додаткової іммобілізації кінцівки. Метод запобігає виникненню контрактур та анкілозу, оскільки дозволяє в найкоротші строки відновити пасивні та активні рухи кінцівок.
    5. Комплексне застосування вітамінних та деяких інших препаратів (катозал + юнікап та остим-100 + катозал) обумовлює прискорення перебігу репаративних процесів після остеосинтезу як пластинчастих, так і трубчастих кісток на 14 17 діб.
    6. Впровадження у практичну ветеринарну медицину розроблених нами методик інтрамедулярного та екстракортикального остеосинтезу і зовнішнього черезкісткового остеосинтезу є підставою для перегляду тактики забезпечення зрощення кісток осьового та периферичного скелета у великих та дрібних свійських тварин. Основою методів є зближення відламків кісток, їх стабільна фіксація, збереження іннервації та живлення тканини в ділянці травми.
    7. При переломах кісток гомілки у великої рогатої худоби доцільно проводити екстракортикальний остеосинтез або черезкістковий остеосинтез апаратом Костюка А.Н., забезпечуючи цим оптимальні умови для утворення міцного періостального, проміжного фіброзного, а надалі і кісткового мозоля.
    8. Застосування новокаїнових блокад окремих нервів і нервових сплетень при лікуванні переломів кісток у свійських тварин скорочує перебіг місцевого післяопераційного запального процесу та прискорює регенерацію у плоских кістках на 3 7 діб, а трубчастих на 7 16 діб.
    9. Рентгенологічне, гістологічне, гістохімічне та біохімічне дослідження кісткових біоптатів дозволяють контролювати динаміку перебігу репаративних процесів при загоєнні переломів кісток. Поточний контроль основних показників крові протягом цього періоду є ефективним прийомом оцінки стану репаративних процесів у кістковій тканині.
    10. Репаративна регенерація переломів трубчастих кісток кінцівок супроводжується гіперплазією преостеобластів і остеобластів, активацією в їх цитоплазмі процесів біосинтезу білків, глікозаміногліканів і вуглеводних сполук та експортом цих продуктів за межі клітини.
    11. У великих продуктивних тварин функціональне навантаження зразу після зовнішнього остеосинтезу значно стимулює регенерацію кісткової тканини.
    12. Регенерація кісткової тканини у тварин відбувається за схемою: розростання пухкої сполучної тканини дозрівання і васкуляризація щільної сполучної тканини з утворенням грануляцій формування грубоволокнистої кісткової тканини формування пластинчастої кісткової тканини.
    13. Репаративний процес в місцях переломів відбувається шляхом послідовних стадій: 1) запалення та порушення оксібіозу; 2) васкуляризація, відновлення оксібіозу та утворення сполучної тканини; 3) осифікація.








    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ


    На підставі проведених досліджень і клінічних спостережень пропонуємо наступні практичні рекомендації:
    1. Результати досліджень широко використовувати у клінічній практиці ветеринарної медицини при діагностиці та лікуванні переломів трубчастих і пластинчастих кісток опорно-рухового апарату у великих і дрібних свійських тварин.
    2. Застосовувати розроблені нами методики оперативних доступів при проведенні екстракортикального і інтрамедулярного остеосинтезу у тварин як такі, що забезпечують мінімальну травматичність параосальних тканин і органів, зберігають статико-динамічну функцію, полегшують догляд за хворими тваринами, прискорюють репаративні процеси та значною мірою запобігають різним ускладненням.
    3. З метою стимуляції загоєння поєднувати оперативні методи лікування переломів кісток у собак і кішок із застосуванням катозалу, юнікапу, остиму-100 з юнікапом.
    4. Після проведення остеосинтезу для прискорення зрощення кісток великій рогатій худобі задавати перорально, один раз на добу, препарат намацит з розрахунку 5,0 на 100 кг живої маси з 5-добовим інтервалом протягом 60 діб.
    5. Застосування черезкісткового остеосинтезу апаратом Костюка А. М. у великих свійських тварин створює оптимальні умови для репаративної регенерації при переломах кісток периферичного скелета.
    6. Отримані результати застосування функціонально-стабільного остеосинтезу при переломах кісток опорно-рухового апарату у тварин використовувати при написанні підручників, навчальних посібників, читанні лекцій і проведенні лабораторних та практичних занять при підготовці лікарів ветеринарної медицини.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Послов Г. А. Ошибки при остеосинтезе / Послов Г. А., Илларионов В. Ю. // Ветеринария. 2000. №6. С. 52 54.
    2. Шакалов К.И. Профилактика травматизма с/х животных в промышленных комплексах. Л.: Колос, 1981. 184 с.
    3. Поваженко І.О. Общая ветеринарная хирургия: Практ.пособие / Под общ. ред. И.Е. Поваженка / Поваженко І.О., Братюха С.І. 4-е изд., и доп. Киев: Изд-во УСХА, 1989. 312 с.
    4. Панько И.С. Болезни конечностей у крупного рогатого скота. К.: Высшая школа, 1982. 128 с.
    5. Хохлов А.Л. К вопросу о клинико-рентгенологической классификации переломов конечностей // Мат. Всесоюз. межвуз. конф. по вопросам вет. хирургии. Харьков, 1970. С. 182 184.
    6. Послов Г. А. Осложнения после интрамедулярного остеосинтеза // Ветеринария. 2001. №11. С. 58 59.
    7. Семенов Б.С. Болезни пальцев у крупного рогатого скота в промышленных комплексах. Л.: Колос, 1981. 95 с.
    8. Курсанов К. П. Аппарат и способы внешней спице-стержневой фиксации таза мелких домашних животных / Курсанов К. П., Мельников Н. М., Мельнищикова И. А. // Ветеринар. 2001. №3. С. 26 28.
    9. Лукьяновский В.А. Болезни костной системы животных / Лукьяновский В.А., Беляков М.Д., Беляков М.Д. М.: Колос, 1984. 254 с.
    10. Особенности травматизма у различных видов животных в промышленных комплексах // Хирургические болезни с.-х. ж-ных / К. И. Шакалов, Б. А. Башкиров, Б. С. Семёнов и др. Л.: Агропромиздат, 1987. С. 14 34.
    11. Іздепський В. Й. Артрити у свиней: патогенез і патогенетичні методи лікування: Автореф. дис. докт. вет. наук: 16.00.05 / Київ, 1993. 41 с.
    12. Козлов Н. А. Эффективность костных препаратов при переломах костей // Ветеринария. 2000. №9. С. 51 53.
    13. Гуров А. Особливості інтрамедулярного остеосинтезу при переломах кінцівок у собак і котів / Гуров А., Сухонос В. П. // Вет. медицина України. 2000. №8. С. 42 43.
    14. Козлов Н. А. Стимуляция остеорепарации у собак // Ветеринария. 2000. №6. С. 54 56.
    15. Самошкин И. Б. Репаративная регенерация костной ткани у собак // Ветеринария. 1996. №11. С. 49 50.
    16. Хрусталёва И. В. Морфофункциональная зависимость апарата движения от различной степени двигательной активности // Функциональная морфология и патология органов движения с/х животных: Сб. науч. труд. М., 1984. С. 6.
    17. Садофьев Л. А. Дифференцировка остеогенных клеток в культуре / Садофьев Л. А., Подгорная О. И. // Цитология. 1999. Т. 41, № 10. С. 876 884.
    18. Крюков В. Н. Механика и морфология переломов. М.: Медицина, 1986. 159 с.
    19. Морфологические, гистохимические и физико-химические изменения в костной системе при гиподинамии и повышенной физической нагрузке / В. Г. Ковешников, В. А. Гомон, Л. И. Демченко и др. // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 127 128.
    20. Криштофорова Б. В. Структурно-функциональная адаптация костной системы животных при различной двигательной активности // Реактивность и адаптация животных: Межвуз. сб. науч. тр. М., 1989. С. 14 21.
    21. Никитюк Б. А. Итоги и перспективы экспериментально-морфологических исследований роли механического фактора в формообразовании скелета // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 183 184.
    22. Слесаренко Н. А. Структурно-биомеханические основы адаптационной пластичности скелета // Реактивность и адаптация животных: Межвуз. сб. науч. тр. М., 1989. С. 10 14.
    23. Внутренние болезни / Под ред. Е. Браунвальда, К. Дж. Иесельбахера, Р. Г. Петерсдорфа, Д. Д. Вилсон, Д. Б. Мартина, А. С. Фауги: Книга 9. Эндокринология. Патология костной ткани. Нарушения минерального обмена. М.: Медицина, 1997. 362 с.
    24. Мажуга П. М. Источники остеогенных клеток эндохондрального остеогенеза // Цитология и генетика. 1997. Т. 31. № 1. С. 46 53.
    25. Мажуга П. М. Кровеносные капилляры и ретикуло-эндотелиальная система костного мозга. К.: Наукова думка, 1978. 190 с.
    26. Mazhuga P. M. Mechanisms of cartilage precursor replacement by bone in the mammalian sceleton // Acta Biol. Hung. 1984. Т. 35. № 2-4. P. 219 226.
    27. Мажуга П. М. Развитие скелета конечностей у наземных позвоночных / Мажуга П. М., Житников А. Я., Мицевич Т. П. К.: Наукова думка, 1993. 184 с.
    28. Касавина Б. С. Мукополисахариды хрящевой и костой ткани в процессе онтогенеза и регенерации / Касавина Б. С., Зенкевич Г. Д. // Биохимия. 1960. Т. 25. Вып. 4. С. 669 674.
    29. Родионова Н. В. К вопросу об источниках развития остеобластов периоста // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 203 204.
    30. Черкасов В. В. Деструкция хондроцитов в зонах оссификации хрящевых закладок в растущих костях млекопитающих // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 249.
    31. Родионова Н. В. Функциональная морфология клеток в остеогенезе. К.: Наукова думка, 1989. 185 с.
    32. Родионова Н. В. Остеогенные клетки предшественники в развивающейся кости // Структурные и функциональные изменения в клетках и тканях под влиянием неблагоприятных факторов: Тез. докл. К., 1982. Ч. 2. С. 68 70.
    33. Мажуга П. М. Костная субституция и природа остеокластов // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 156.
    34. Ромер А. Анатомия позвоночных / Ромер А., Парсонс Т. М.: Мир, 1992. Т. 1. С. 192 195.
    35. Твердынин М. С. Гистоэнзиматическая характеристика суставного хряща в онтогенезе и при деформирующем остеоартрозе / Твердынин М. С., Чернышева Е. С. // Архив патологии. 1985. № 1. С. 19 24.
    36. Голод Б. В. Морфологические и гистохимические изменения в эпифизарной хрящевой пластинке длинных трубчатых костей при нарушении функции вестибулярного аппарата // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 64 65.
    37. Голод Б. В. К морфологической характеристике эпифизарной хрящевой пластинки кроликов / Голод Б. В., Козубская Л. Н., Романыч Л. Г. и др. // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов, Тернополь. 1975. С. 65 66.
    38. Лукьяновский В. А. Болезни костной системы животных / Лукьяновский В. А., Белов А. Д., Беляков И. М. М.: Колос, 1984. 243 с.
    39. Рожинская Л. Я. Остеопороз: диагностика нарушений метаболизма костной ткани и кальций-фосфорного обмена (лекция) // Клин. лаб. диагностика. 1998. № 5. С. 25 32.
    40. Минченко Б. И. Биохимические показатели метаболических нарушений в костной ткани. Часть I. Резорбция кости / Минченко Б. И., Беневоленский Д. С., Тишенина Р. С. // Клин. лаб. диагностика. 1999. № 1. С. 8 15.
    41. Dambacher M. A. Osteoporosis and Active Metabolites of Vitamin D / Dambacher M. A., Schacht E. Basle, 1996. 234 p.
    42. Денисов-Никольский Ю. И. Морфофункциональная характеристика эндоста в связи с проблемой ремоделирования кости / Денисов-Никольский Ю. И., Докторов А. А., Пак Гван Чор // Архив патологии. 1998. № 5. Т. 60. С. 19 23.
    43. Минченко Б. И. Биохимические показатели метаболических нарушений в костной ткани. Часть II. Образование кости / Минченко Б. И., Беневоленский Д. С., Тишенина Р. С. // Клин. лаб. диагностика. 1999. № 4. С. 11 17.
    44. Белоус А. М. Экзогенные нуклеиновые кислоты и восстановительные процессы / Белоус А. М., Годин В. П., Панков Е. Я. М.: Медицина, 1974. 200 с.
    45. Трифтаниди Л. А. Анализ морфофункционального состояния остеокластов на ультраструктурном уровне / Трифтаниди Л. А., Ягодовский В. С. // Центр. ин-т травматологии и ортопедии, М., 1989. С. 114-116.
    46. Никитин В. В. Закрытые переломы и ложные суставы костей: Курс лекций по травматологии и ортопедии // Архив патологии. 1993. №4. С. 17 20.
    47. Заживление переломов костей: экспериментальные и клинические исследования / Под ред. д-ра мед. наук проф. А. С. Крюка / Воронович И. Р., Ролевич И. В., Губко А. А. и др. Минск: Навука і тэхніка, 1994. 291 с.
    48. Лагунова И. Г. Рентгенология скелета. М.: Медицина. 1981. 341 с.
    49. Мельник К. П. Структурные и прогностные особенности трубчатых костей различных млекопитающих // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 168.
    50. Корж А. А. Репаративная регенерация кости / Корж А. А., Белоус А. М., Панков Е. Я. М.: Медицина, 1972. 232 с.
    51. Франке Ю. Остеопороз / Франке Ю., Рунге Г. М.: Медицина. 1995. 168 с.
    52. Утенькин А. А. Особенности разрушения компактного вещества кости // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 243 244.
    53. Партон В. З. Механика упругопластического разрушения / Партон В. З., Морозов Е. М. М.: Наука, 1974. 416 с.
    54. Тимошенко С. П., Гудьер Дж. Теория упругости. 2-е изд. М.: Наука, 1979. 560 с.
    55. Вечерская Т. П. К структуре эндооста // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 42.
    56. Кнетс И. В. Деформирование и разрушение компактной костной ткани человека: Автореф. дисс. д-ра мед. наук. / Рижск. мед. ин-т. Рига, 1977. 30 c.
    57. Мансурова М. У. Возрастные изменения гистоструктуры пястной кости яков Памира / Мансурова М. У., Джумаев М. Д. // Структурные и функциональные изменения в клетках и тканях под влиянием неблагоприятных факторов: Тез. докл. К., 1982. Ч. 2. С. 8 9.
    58. Лаврищева Г. И. Регенерация и кровоснабжение кости / Лаврищева Г. И., Карпов С. П., Бачу И. С. Кишинёв: Штиинца, 1981. 167 с.
    59. Касавина Б. С., Торбенко В. П. Жизнь костной ткани. М.: Наука, 1979. 175 с.
    60. Вечерская Т. П. Соотношение биосинтеза белковых и углеводных макромолекул хондроцитами и остеобластами растущей кости / Вечерская Т. П., Житников А. Я. // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 43.
    61. Торбенко Н. Г. Функциональная биохимия костной ткани / Торбенко Н. Г., Касавина В. А. М.: Наука, 1977. 472 с.
    62. Черкасова И. Б. О гетерогенности остеоцитов трубчатых костей растущих млекопитающих / Черкасова И. Б., Черкасов В. В. // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 250 251.
    63. Троцик А. І. Лікування переломів у хворих з остеопорозом / Троцик А. І., Харітонов О. Д., Ковальчук М. В. // Ортопедия, травматология и протезирование. 1999. № 2. С. 76 78.
    64. Диагностика и консервативное лечение заболеваний и повреждений опорно-двигательной системы / А. А. Корж, Н. В. Дедух, С. Д. Шевченко и др. Харьков; 1995. 48 с.
    65. Нуйэмяэ П. Микроциркуляция костной ткани при переломах / Нуйэмяэ П., Пинтсаар А. // Проблемы травматологии и ортопедии: Тез. Таллин, 1990. Т. 2. С. 161 162.
    66. Гавата Б. В. Особенности кровоснабжения позвонков у некоторых домашних животных // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 54.
    67. Оноприенко Г. А. Васкуляризация костей при переломах и дефектах.- М.: Медицина, 1995. 222 с.
    68. Бачу И. С. Функциональная внутрикостная микроциркуляция / Бачу И. С., Лаврищева Г. И., Оноприенко Г. А. Кишенёв: Штиинца, 1984. 167 с.
    69. Терес М. А. О лимфатической системе трубчатых костей // Диагностика, терапия и профилактика болезней сельскохозяйственных животных: Науч. тр. / УСХА, 1978. Вып. 210. С. 54 57.
    70. Поживил А. И. Лимфатическая система копытцевой кости крупного рогатого скота // Диагностика, терапия и профилактика болезней сельскохозяйственных животных: Науч. тр. / УСХА. К., 1978. Вып. 210. С. 62 66.
    71. Гонгальский В. И. Чрескожная электростимуляция сосудисто-нервных стволов как способ регуляции репаративного процесса при переломах / Гонгальский В. И., Боер В. А., Гонгальский В. В. и др. // Ортопедия, травматология и протезирование. 1987. № 10. С. 73 75.
    72. Скрябина Е. Н. Влияние гормонов поджелудочной железы на ядерномагнитнорезонансную релаксацию протонов тканевой воды костей скелета in vivo // Укр. мед. альманах. 1998. № 1. С. 72 75.
    73. Крупко И. Л. Руководство по травматологии и ортопедии: Ортопедия, книга II. М.: Медицина, 1975. 270 с.
    74. Бауман В. К. Биохимия и физиология витамина D. Рига: АН ЛатвССР. Ин-т биологии. 1989. 93 с.
    75. Ревелл П. А. Патология кости / Пер. с англ. Н. Н. Раевской. М.: Медицина, 1993. 367 с.
    76. Стимуляция заживления переломов анаболическими стероидными препаратами и кальцитонином // Метод. рекоменд. Составили: В. Г. Крючок, И. В. Ролевич. Минск, 1979. 24 с.
    77. Кушлинский Н. Е. Особенности метаболизма андрогенов в различных гистологических вариантах опухолей костей / Кушлинский Н. Е., Дегтярь В. Г., Бабкина Т. В. и др. // Архив патологии. 1999. - Т. 61, № 3. С. 25 30.
    78. Асфандияров Р. И. Этапы минерализации в процессе остеогенеза у человека по данным электронной микроскопии / Асфандияров Р. И., Лазько А. Е., Рогаткин А. К. // Актуальные проблемы развития человека и млекопитающих / Тр. / Крымского Ордена Труд. Красн. Знам. мед. ин-та. Симферополь, 1983. Т. 101. С. 73 74.
    79. Ньюман У., Ньюман М. Минеральный обмен кости: Пер. с англ. М: Изд-во иностран. лит., 1961. 270 с.
    80. Березовская О. П. Особенности локализации остеокластов в костях конечностей гребенчатого тритона PLEURODELES WALTLII // Цитология и генетика. 1999. Т. 33, № 2. С. 11 17.
    81. Мурадов И. Ш. Минеральная насыщенность трубчатых костей собак и щенков при длительном ограничении двигательной активности / Мурадов И. Ш., Павлова М. Н., Воложин А. И. и др. // Азербайджанский медицинский журнал. 1974. №9. С. 56 59.
    82. Нэгулеску М. Динамика фосфорно-кальциевого обмена при переломах трубчатых костей рогатого скота по показателям радиоактивных изотопов фосфора-32 и кальция-45 на фоне стимуляции остеогенеза: Автореф. дисс. канд. вет. наук: / Моск. вет. акад. М., 1965. 23 с.
    83. Ковригин П. В. Особенности минерализации костной ткани в отдалённые периоды после травматических повреждений длинных трубчатых костей // Закономерности морфогенеза опорных структур позвоночника и конечностей на различных этапах онтогенеза: Межвуз. темат. сб. Ярославль, 1981. С. 110 111.
    84. Чемирис А. И. Значение некоторых показателей минерального обмена в развитии защитно-приспособительных процессов при переломах трубчатых костей / Чемирис А. И., Нерянов Ю. М., Носаченко Р. В. и др. // Ортопедия, травматология и протезирование. 1997. №3. С. 53 54.
    85. Рыбакова С. И. К вопросу о морфофункциональных особенностях длинных трубчатых костей / Рыбакова С. И., Тюрина Т. В. // Структурные и функциональные изменения в клетках и тканях производных мезенхимы при нормальном развитии и в условиях действия неблагоприятных факторов: Тез. докл. Респ. конф. К.: Наукова думка, 1982. Ч. 2. С. 75 76.
    86. Смоляр В. И. Некоторые аспекты минерализации скелета при длительном поступлении в организм различных количеств фтора // Гигиена и санитария. 1974. №1. С. 17 20.
    87. Жаворонков А. А. Влияние повышенных концентраций фтора на гистоструктуру скелета крыс // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 85 86.
    88. Попов Б. В. Анализ кинетики обмена микроэлементов в скелете / Попов Б. В., Безель В. С., Любашевский Н. М. // Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине: Мат. конф. Ивано-Франковск, 1978. С. 24 27.
    89. Скоблин А. П. Микроэлементы в костной ткани / Скоблин А. П., Белоус А. М. М.: Медицина, 1968. 232 с.
    90. Белоус А. М. Количественное содержание некоторых микроэлементов в костном регенерате в различные сроки его формирования // Ортопедия, травматология и протезирование. 1961. № 12. С. 33 39.
    91. Белоус А. М. Некоторые итоги исследований по репаративной регенерации кости / Белоус А. М., Панков Е. А. // Механизмы регенерации костной ткани. М., 1972. С. 284 294.
    92. Шевченко С. Д. Содержание меди, марганца, алюминия, ванадия и титана в костных опухолях // Микроэлементы в медицине: Респ. межвед. сб. Вып. 3. К.: Здоров’я, 1972. С. 97 99.
    93. Сендова А. А. К вопросу изменений некоторых минеральных показателей при переломах шейки бедра / Сендова А. А., Степанова А. С., Узиялев А. А. // Тр. Бакин. НИИ травмат. и ортопед. Баку, 1975. Т. 12. С. 103 107.
    94. Irving I. T. Theories of mineralization of bone // Clin. orthop. 1973. Vol. 97. N 1. P. 225 236.
    95. Черненкова М. П. Влияние марганца на минеральный состав костной ткани в условиях обездвиживания конечностей // Микроэлементы в медицине: Респ. межвед. сб. Вып. 3. К.: Здоров’я, 1972. С. 207 210.
    96. Смоляр В. И. Влияние рационов с дефицитом железа на формирование костной ткани // Вопросы питания. 1984. № 5. С. 55 59.
    97. Дубров Я. Г. Пособие по травматологии (для хирургов амбулаторий, поликлиник и травматологических пунктов). М.: Медицина, 1973. 360 с.
    98. Чобану П. И. Течение раневого процесса и состояние иммунитета при клеточной стимуляции остеорепарации в эксперименте / Чобану П. И., Козлюк А. С., Анисимова Л. А. // Здравоохранение. 1984. №1. С. 21 24.
    99. Васильев Д. Б. Черепахи. Болезни и лечение. М.: Аквариум ЛТД, 1999. 424 с.
    100. Абишев Г. Травматизм с.-х. животных. Алма-Ата: Кайнар, 1975. 168 с.
    101. Авроров В. Н. Технологический травматизм животных и его профилактика в специализированных хозяйствах промышленного типа // Профилактика и терапия инфекционных и незаразных болезней животных в хозяйствах Центральной Черноземной зоны. Воронеж, 1984. С. 129 134.
    102. Бурденюк А. Ф., Кузнецов Г. С. Ветеринарная ортопедия. Л.: Колос, 1976. 200 с.
    103. Герцен П. П. Профилактика и лечение травм в промышленном животноводстве. Кишенёв: Картя молдовеняскэ, 1981. 256 с.
    104. Кузнецов Г. С. Хирургические операции у крупного рогатого скота. Л.: Колос, 1973. 296 с.
    105. Кузнецов Г. С. Хирургические болезни животных в хозяйствах промышленного типа. Л.: Колос, 1980. 224 с.
    106. Поляков В. А. Избранные лекции по травматологии. М.: Медицина, 1980. 272 с.
    107. Рубленко М. В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: Автореф. дис. д-ра вет. наук / Білоцерків. держ. аграр. ун-т. Біла Церква, 2000. 35 с.
    108. Петренко О. Ф. Характер переломів трубчастих кісток у собак і їх лікування // Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф. Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 172 174.
    109. Петренко О. Ф. Екстракортикальний остеосинтез стегнової кістки у дрібних свійських тварин // Вет. медицина України. 2000. № 4. С. 34 35.
    110. Даас А. Интрамедуллярный остеосинтез у мелких животных // Хирургические болезни сельскохозяйственных животных / Ленингр. вет. ин-т. Л., 1989. С. 72 75.
    111. Дудчак І. П. Профілактика остеодистрофії у нетелей і корів-первісток // Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конференції. Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 144 146.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины