АСЕПТИЧНІ ПОДОДЕРМАТИТИ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ) : Асептические пододерматиты у крупного рогатого скота (этиология, патогенез, ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ)

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
імені С. З. ГЖИЦЬКОГО

На правах рукопису

ХОМИН Надія Михайлівна

УДК 619:617.571:632.2

АСЕПТИЧНІ ПОДОДЕРМАТИТИ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук

Науковий консультант:
доктор ветеринарних наук, професор
Борисевич Володимир Борисович

Львів 2006

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ................................................................. 4
В С Т У П .................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ..................................................................... 13
1.1.Структурно-функціональні особливості копитець великої
рогатої худоби ....................................................................................... 13
1.2. Гістологічні та гістохімічні особливості будови копитець ................ 24
1.3. Біофізичні властивості копитцевого рогу у корів ............................... 29
1.4. Вплив умов утримання, годівлі та спадкового фактору на
стан копитець у корів .......................................................................... 33
1.5. Деформація копитець великої рогатої худоби .................................... 39
1.6. Поширеність пододерматитів та їх ускладнень у корів ..................... 43
1.7. Профілактика хвороб копитець у великої рогатої худоби ................ 52
1.8. Лікування хвороб пальця у корів ......................................................... 57
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕНЬ ....................................................................................... 62
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ..................................78
3.1 Загальна характеристика пододерматитів у великої рогатої
худоби ................................................................................................... 78
3.1.1. Поширеність пододерматитів у великої рогатої
худоби у господарствах Західного регіону України ............. 88
3.1.2. Поширеність та причини виникнення асептичного
пододерматиту у великої рогатої худоби ............................... 91
3.1.3. Клінічні форми асептичного пододерматиту ......................... 96
3.1.4. Інтенсивність росту та стирання копитцевого рогу у корів.101
3.2. Етіологічні особливості асептичного пододерматиту
у великої рогатої худоби ................................................................... 105
3.2.1. Вплив умов утримання на стан копитець та
виникнення запалення основи шкіри ................................... 105
3.2.2. Вплив годівлі на виникнення і перебіг асептичного
пододерматиту ......................................................................... 112
3.3. Патогенез асептичного пододерматиту........................................... 127
3.3.1. Гістологічні та гістохімічні дослідження основи
шкіри копитець ....................................................................... 127
3.3.2. Гістологічні та гістохімічні дослідження
копитцевого рогу ................................................. 141
3.3.3. Морфолого-біохімічні показники крові корів, хворих на
асептичний пододерматит....................................... 149
3.3.4. Стан показників імунної системи у корів з ураженнями
основи шкіри копитець ........................................................... 154
3.3.5. Біохімічні показники основи шкіри копитець та
копитцевого рогу корів за асептичного пододерматиту..... 158
3.3.6. Біофізичні властивості копитцевого рогу у великої
рогатої худоби за асептичного пододерматиту..................... 167
3.4. Опрацювання методів профілактики запалення основи шкіри
копитець у великої рогатої худоби .................................................. 169
3.5. Опрацювання методів лікування корів, хворих на асептичний
пододерматит залежно від перебігу захворювання ....................... 190
3.5.1. Лікування корів за гострого перебігу асептичного
пододерматиту ......................................................................... 191
3.5.2. Лікування корів при хронічному перебігу асептичного
пододерматиту ......................................................................... 199
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ .................................................................................. 215
ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 266
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ...................................................................... 270
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 271
ДОДАТКИ ............................................................................................................. 323

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АП асептичний пододерматит
ФА фагоцитарна активність;
БАСК бактерицидна активність;
ЛАСК лізоцимна активність;
IgG імуноглобуліни класу G;
IgM імуноглобуліни класу M;
Тх/Тс імунорегуляторний індекс;
ДМСО диметилсульфоксид.

В С Т У П
Актуальність теми. У ветеринарній ортопедії значна увага приділяється cтану копитець, зокрема, великої рогатої худоби, що у першу чергу зумовлено важливим значенням скотарства у тваринництві. Цьому питанню приділяли велику увагу такі вчені як Борисевич В.Б. (1980, 1983, 2000), Лук’яновський В.А. (1985), Панько І.С., Левченко В.І., Іздепський В.Й. (1990), Рубленко М. В., Іздепський В. Й.(1991), Молоканов В.А. (1993), Панько І.С. (1998), Іздепський В., Киричко Б., Кулинич С. (2000), Козій В.І., Івченко В.М., Стадник П.О (2000) [33, 42, 44, 134, 171, 201, 246, 276, 277, 300].
Як стверджують М.С.Островський (1981), В.Б.Борисович (2000), І.С.Панько (2000), без належного догляду за копитцями, без підтримання їх у оптимальному морфофункціональному стані неможливе підвищення молочної і м’ясної продуктивності та одержання високоякісної тваринницької продукції [44, 271, 275]
У сучасних умовах ведення скотарства копитця нерідко зазнають впливу різних несприятливих факторів, перш за все пов’язаних з похибками у годівлі та утриманні [284, 285]. Відомо, що у країнах Європи, в умовах стійлового утримання худоби, асептичні пододерматити, виникають внаслідок гіподинамії та високобілкової годівлі [285].
В Україні, серед причин, які сприяють виникненню запалення основи шкіри копитець у великої рогатої худоби, насамперед, необхідно відмітити незадовільні умови утримання, зумовлені переважно невідповідністю різних конструкцій підлог морфофункціональним особливостям копитець, як дистального органу опори та недоодержання організмом тварин поживних і мінеральних речовин [35, 42, 69, 332, 333].
За цих умов, особливого значення надається диспансеризації тварин, своєчасному клінічному дослідженню тварин з метою виявлення патології копитець та проведенню профілактично-лікувальних заходів. Світовий досвід свідчить, що профілактика спроможна забезпечити надійне попередження виникнення цілого ряду захво­рювань тварин та уникнути великих економічних втрат від них [208, 397, 436, 442, 446]. Власне порушення функцій опорно-рухового апарату, у тому числі ділянки пальця не тільки зумовлює зниження приростів і надоїв, але й значно скорочує період господарського використання цін­них тварин [223, 376].
Для підтримання високої продуктивності тварин і збереження їх здоров’я, необхідно забезпечити такі умови годівлі та утримання, які б повністю відповідали фізіоло­гічним потребам організму [171, 248, 340].
Встановлено, що збитки, які наносять хвороби копитець, складаються із недоодержання молока, запланованого приплоду, порушення статевих циклів, що часто призводить до безпліддя; ураження копитець нерідко спричиняють передчасну вибраковку цінних у продуктивному та племінному відношенні тварин; лікування корів з ураженнями копитець вимагає значних економічних витрат [157, 280, 329, 334, 463, 498].
Профілактика та раціональне лікування корів з патологією копитець дозволяє у 2 3 рази подовжити їх експлуатацію, що при умові розведення високопродуктивних корів дає можливість зменшити поголів’я, а, отже, і раціональніше використовувати приміщення, робочу силу, кормові ресурси, механізми тощо [434, 536], оскільки корови досягають найвищої продуктивності на 5 6-ій лактації.
Відомо, що хірургічні методи лікування багатьох захворювань у тварин, зокрема асептичного пододерматиту, займають вагоме місце у практичній діяльності лікаря ветеринарної медицини. У зв’язку з цим, актуальним питанням є набуття ґрунтовних знань щодо причин виникнення, особливостей патогенетичних механізмів та проявів основних симптомів асептичного пододерматиту. Тільки глибоке розкриття цих питань дає можливість розробити ефективні заходи профілактики та методи лікування асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби. Отже, вивчення цих питань має важливе теоретичне і практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди­сертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у великої рогатої худоби” (номер державної реєстрації 0104U000346) та кафедри хірургії імені І.О.Поваженка Національного аграрного університету, яка є частиною наукової теми "Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб у ділянці голови, тулуба, черевної порожнини та опорно-рухового апарату", що виконується за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (номер державної реєстрації 0103U005853).
Мета і задачі дослідження. Обґрунтування причин виникнення і особливості розвитку асептичних пододерматитів у корів залежно від перебігу захворювання та на підставі одержаних результатів досліджень розробити ефективні заходи профілактики і методів їх лікування.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- доповнити та розширити деякі питання патогенезу окремих асептичних захворювань пальця у великої рогатої худоби та на підставі цього розробити удосконалені методи лікування;
- з’ясувати частоту виникнення асептичних пододерматитів у корів та місце їх локалізації;
- визначити інтенсивність росту та стирання копитцевого рогу у залежності від пори року;
- на підставі змін біохімічних показників та фізико-механічних параметрів епідермісу встановити вплив умов утримання та рівня годівлі на стан копитцевого рогу у корів;
- вивчити гістологічні та гістохімічні зміни основи шкіри і копитцевого рогу залежно від нозологічної форми та перебігу асептичних пододерматитів;
- встановити залежність між динамікою морфолого-біохімічних, імунологічних показників крові та характером перебігу запалення основи шкіри копитець;
- встановити характерні зміни біохімічних показників основи шкіри та епідермісу копитець за умов гострого та хронічного асептичного пододерматиту;
- визначити біофізичні параметри копитцевого рогу залежно від перебігу запалення основи шкіри копитець;
- розробити ефективні заходи профілактики асептичного пододерматиту;
- розробити і обґрунтувати методи лікування гострого та хронічного асептичного запалення основи шкіри копитець у корів.
Об’єкт дослідження: асептичні пододерматити у великої рогатої худоби
Предмет дослідження: кров, кісткова тканина, основа шкіри і епідерміс копитець, обґрунтування особливостей етіології та патогенезу, а також розробка ефективних методів профілактики і лікування запалення основи шкіри копитець у корів.
Методи дослідження: клінічні огляд, пальпація, перкусія, трепанобіопсія (щільність нативної сирої кістки, сухої знежиреної кістки, органічного матриксу, мінеральних речовин, індекс мінералізації), величина кутів суглобів пальця; морфологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма); біохімічні (загальний білок, гемоглобін, білкові фракції, глюкоза, кетонові тіла, лужна фосфатаза, вітаміни А і Е; кальцій, фосфор, сірка, мідь, цинк, кобальт, волога, зола, жир, білок, кератози, SH-групи, гістамін, амінокислоти), гістологічні, гістохімічні (протеоглікани, глікопротеїди, білкові сполуки), імунологічні (ФА, БАСК, ЛАСК, Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, імунорегуляторний індекс, IgG, IgM) та біофізичні характеристики (щільність, твердість, опір до стирання, інтенсивності росту і стирання).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у вивченні патології копитець проведені комплексні клінічні, морфологічні, гістологічні, гістохімічні, імунологічні, біохімічні та біофізичні дослідження з урахуванням умов утримання, рівня годівлі тварин та особливостей розвитку захворювання у зв’язку з перебігом, що дало змогу вивчити і встановити окремі особливості етіології та патогенезу гострого і хронічного асептичних пододерматитів, які часто зустрічаються в умовах стійлового утримання у великої рогатої худоби.
Асептичні пододерматити в умовах стійлового утримання виникають при похибках в утриманні та годівлі великої рогатої худоби, розшифрування окремих питань патогенезу яких дозволяє пропонувати науково обгрунтовані заходи профілактики та методи лікування.
Вперше з цією метою було:
- проведено визначення амінокислотного складу основи шкіри та
копитцевого рогу;
- визначено вміст кератоз у копитцевому розу корів за різних
форм асептичного пододерматиту;
- проведено визначення вмісту вологи, золи, жиру, білка, а також щільності, твердості, опору до стирання та росту і стирання копитцевого рогу у корів, хворих на гострий та хронічний асептичний пододерматити;
- розроблено методику визначення стану основи шкіри на підставі дослідження копитцевого рогу;
- проведено комплексне вивчення целюлярної, тканинної та органної патології, що є новим напрямом у поглибленому вивченні хвороб копитець;
- розроблено та обгрунтовано профілактичні заходи, які сприяють покращенню обміну речовин в організмі корів, завдяки максимальному засвоєнню поживних речовин корму, а також якості копитцевого рогу, внаслідок стимуляції обмінних процесів у цій ділянці пальця у тварин;
- розроблено раціональний метод лікування гострого асептичного пододерматиту у корів з використанням лікарських речовин, які глибоко проникають у тканини, тривалий час звужують судини, діють протинабряково, сприяють розсмоктуванню ексудату, що сприяє скороченню періоду видужання великої рогатої худоби;
- розроблено лікування хронічного асептичного пододерматиту у корів з використанням лікарських речовин, що знеболюють, викликають покращення циркуляції крові у ділянці пальця, а також, глибоко проникаючи у тканини, діють протизапально та лізуюче; цей метод дає змогу скоротити період лікування тварин.
Практичне значення одержаних результатів. Доповнено та розширено деякі питання патогенезу окремих форм пододерматитів у великої рогатої худоби та розроблено удосконалені методи лікування. Розкрито окремі етіопатогенетичні особливості асептичного пододерматиту, зокрема механізми впливу на стан копитець похибок утримання та годівлі худоби, а також особливості розвитку асептичного запалення основи шкіри копитець у залежності від перебігу захворювання, встановлено діагностичні критерії оцінки стану основи шкіри копитець.
Розроблено профілактичні заходи асептичного пододерматиту у корів, які дають можливість покращити якість копитцевого рогу і, тим самим, попередити виникнення даного захворювання.
Удосконалено і обґрунтовано лікування гострого асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби, яке полягає у скороченні періоду видужання тварин внаслідок використання лікарських речовин, які сприяють швидкому зменшенню запального процесу у ділянці основи шкіри копитець.
Розроблено лікування хронічного асептичного пододерматиту у корів з використанням протизапальної та антисклеротичної терапії, що дає можливість скоротити період лікування тварин.
На підставі аналізу отриманих експериментальних даних, апробації і впровадження результатів дослідження у виробництво розроблено методичні рекомендації Діагностика, профілактика і лікування асептичних пододерматитів та їх ускладнень у великої рогатої худоби” (протокол № 6 від 17 грудня 2002 року) та Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби. Методичні рекомендації з питань етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та методів хірургічного лікування” (протокол № 3 від 23 грудня 2005 року)”, затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України.
Одержані результати щодо профілактики та лікування гострого і хронічного асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби апробовані в господарствах Західного регіону України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області) та рекомендовані до впровадження у виробництво.
Результати досліджень використовуються у навчальному процесі, та у науково-практичній роботі у Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Національному аграрному університеті, Полтавській державній аграрній академії.
Особистий внесок здобувача. Автор особисто обгрунтувала наукову концепцію дисертації, сформулювала мету роботи, визначила науковий напрямок досліджень. Дисертант самостійно опрацювала та доповнила науково обгрунтовану класифікацію хвороб копитець, а також виконала весь обсяг експериментальних та клінічних досліджень на великій рогатій худобі; розробила вибір критеріїв для оцінки перебігу морфолого-біохімічних, імунологічних змін крові, гістопатологічних основи шкіри і копитцевого рогу та біофізичних - епідермісу копитець залежно від умов утримання, годівлі, а також перебігу асептичних пододерматитів у корів; провела статистичне обрахування цифрового матеріалу. Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, формулювання висновків та пропозицій автор провела під керівництвом наукового консультанта доктора ветеринарних наук, професора Борисевича В.Б. Розробила науково обгрунтовані рекомендації щодо профілактики та лікування запалення основи шкіри копитець у великої рогатої худоби в умовах стійлового утримання. Із спільних з співавторами експериментальних досліджень і публікацій використала, за їх згодою, лише ті результати досліджень, які виконані нею особисто. Особистий внесок у наукові праці, опубліковані у співавторстві, визначений у списку друкованих праць.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження було представлено на міжнародних науково-виробничних конференціях: у Національному аграрному університеті (20002003рр.), Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків, 2001, 2002 рр.), Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Полтава, 2002); Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2003 р.); Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (м. Львів, 2004 р.), на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (2002-2004 рр.); на конференції Актуальные проблемы ветеринарной хирургии”, присвяченій 75-річчю Уральської державної академії ветеринарної медицини (г. Троицк, Россия, 2004 р.) та конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження доктора ветеринарних наук, професора, заслуженого діяча науки України І.І.Магди (м. Харків, 2004 р.)
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 27 наукових праць, з них 23 наукові статті у вітчизняних та зарубіжних профільних журналах і фахових збірниках (у тому числі 12 без співавторів) Співавтор підручника Загальна ветеринарно-медична хірургія”.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 322 сторінках комп’ютерного тексту і складається з таких розділів: Вступ”, Огляд літератури”, Вибір напрямків, матеріали і методи досліджень”, Результати власних досліджень”, Аналіз і узагальнення результатів власних досліджень”, Висновки”, Пропозиції виробництву”, Список використаних джерел”, Додатки”. Робота ілюстрована 34 таблицями, 42 рисунками, 5 схемами. Список використаної літератури включає 583 джерело, у тому числі українською і російською мовами 383, іншими мовами - 200.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення завдання, яке полягає у вивченні етіопатогенетичних механізмів асептичного пододерматиту за різних форм його перебігу у тварин, диференціально-діагностичних критеріїв, а також у розробці заходів профілактики асептичного запалення основи шкіри копитець та методів лікування гострого і хронічного асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби.
2. У господарствах Західного регіону України, асептичний пододерматит у корів у 1,5 рази частіше виникає при утриманні їх на залізобетонній щілинній підлозі, ніж на дерев’яній, і у 2,3 рази - при згодовуванні кормів раціону, незбалансованого за поживними та мінеральними речовинами порівняно із згодовуванням кормів раціону, збалансованого згідно встановлених норм.
3. Частота виникнення асептичного пододерматиту залежить від ступеня деформації. При запущеній формі деформації частота виникнення складає 47,5%, при вираженій 30,0%, а при відсутності деформації захворювання виникає у 7,2% випадків.
4. Інтенсивність росту і стирання підошви копитець має сезонний характер: найбільше наростання епідермісу, за рахунок незначного стирання останнього, спостерігається у зимово-весняний період, а найменший приріст епідермісу має місце у літньо-осінній завдяки інтенсивному стиранню.
5. У копитцевому розі грудних і тазових кінцівок тварин, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі мають місце зміни деяких біохімічних та біофізичних показників порівняно з аналогічними у корів, які утримували на дерев’яній підлозі:
- зменшується кількість вологи відповідно на 8,5 та 9,1% (абсолютних) та збільшується до деякої міри вміст SH-груп;
- знижується опір до стирання епідермісу грудних і тазових кінцівок на 16,4 та 18,3% (P<0,05);
- підвищується інтенсивність стирання рогу підошви на грудних і тазових кінцівках відповідно на 10,9 та 16,7% (P<0,05);
6. Згодовування коровам кормів раціонів, дефіцитних за поживними та мінеральними речовинами, енергетична забезпеченість яких складає 82-87% відносно норми, призводить до виникнення остеодистрофічних змін, що проявляються зменшенням величини пальцевих суглобів, мінеральної насиченості кісткової тканини, вірогідним зменшенням вмісту загального білка, глюкози, вітамінів А і Е, кальцію, фосфору, міді, зростанням активності лужної фосфатази та вмісту кетонових тіл і сприяє:
- зниженню концентрації кальцію на 10,4%, сірки 5,3, міді 16,9 та цинку на 10,0%;
- підвищенню вмісту вологи у копитцевому розі корів на 7,7% (абсолютних) та концентрації SH-груп на 39,8%;
- зменшенню вмісту g-кератоз на 2,5% (абсолютних), щільності на 4,1% та твердості на 5,3%;
- зростанню опору до стирання на 22,6%;
- зниженню інтенсивності росту копитцевого рогу на 17,6 та стирання на 55,4%.
7. Патогістологічні та патогістохімічні зміни в основі шкіри при асептичному пододерматиті проявляються запаленням, яке тісно пов’язане із структурно-метаболічними порушеннями у вигляді мукоїдного і фібриноїдного набряку сполучнотканинної основи копитець з вираженою дистрофією опорного фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми. Порушення метаболізму матриксу і фіброзно-опорних структур основи шкіри посилює запалення, створюючи порочне коло”.
8. Асептичний пододерматит призводить до виражених структурно-метаболічних порушень епідермісу копитець, що проявляється збільшенням відкладання глікопротеїдних сполук і зменшенням вмісту кератиноцитів у зміненому роговому шарі копитець у корів.
9. У тварин, хворих на гострий асептичний пододерматит, відзначаються наступні зміни:
а/ у крові - регенеративний зсув ядра, зменшення вмісту міді на 7,0%; зниження кількості Т-хелперів на 3,4% (абсолютних), що сприяє зменшенню величини імунорегуляторного індексу;
б/ в основі шкіри - зростання концентрації гістаміну на 19,5%.
10. Хронічний асептичний пододерматит у корів проявляється змінами:
а/ у крові
- диспротеїнемією (зменшення вмісту альбумінів на 8,2% на тлі зростання концентрації a-глобулінів) та зниженням рівня g-глобулінів на 10,9%, а також зменшенням кількості сегментоядерних лейкоцитів на 2,7% (абсолютних);
- зниженням концентрації міді на 10,4%, вітамінів А і Е відповідно на 34,8 та 28,0%, фагоцитарної та бактерицидної активності відповідно на 3,2 та 3,8% (абсолютних), кількості Т-лімфоцитів на 4,3%, Т-хелперів на 4,5% (абсолютних) та імунорегуляторного індексу на 21,1%;
б/ у копитцевому розі
- зниженням концентрації сірковмісних амінокислот, зменшенням вмісту кальцію на 15,7, сірки 13,6, міді 21,7, цинку 8,9% та g-кератоз 3,6% (абсолютних);
- зростанням концентрації SH-груп на 26,8% та a-кератоз на 3,1% (абсолютних);
- зменшенням твердості копитцевого рогу на 10,0% та інтенсивності стирання епідермісу на 27,0%, що призводить до надмірного відростання рогу підошви копитець.
11. Причиною масової апоптозної загибелі клітин є значне посилення внутрішньотканинного тиску у надмірно відрослому копитцевому розі і може призвести до виникнення асептичного пододерматиту у корів. Це робить корекцію копитець важливим заходом у зниженні інтенсивності апоптозної загибелі епідермоцитів, що сприяє нормалізації внутрішньотканинного тиску на основу шкіри підошви копитець.
12. Проведення профілактичних заходів, які полягають у коректуючій розчистці, моціоні, використанні підстилки соломи з подрібненим сфагновим мохом у співвідношенні 3:1, ультрафіолетового опромінення корів лампою ПРК-2 у дозі 250 мэр/час/м2 тривалістю 25 хв двічі на тиждень протягом двох місяців, внутрішьом’язовому введенні один раз у тиждень протягом двох місяців 5 мл тривіту, нанесенні на ділянку вінчика і волярну поверхню п’ястя та пальмарну плесни 5%-ного водного розчину йоду двічі у тиждень два місяці підряд та нанесенні на вінчик 20%-ного розчину натрію сульфату у поєднанні з 20%-ним розчином ДМСО один раз у тиждень протягом цього ж періоду, стимулюють обмін речовин, сприяють підвищенню резистентності організму та покращенню якості копитцевого рогу.
13. Гострий перебіг асептичного пододерматиту супроводжується вираженими судинними порушеннями, втягненням у запальний процес судин мікроциркуляторного русла, особливо чутливого до дії біогенних амінів, зокрема гістаміну, що вказує на важливу роль останнього у патогенезі ураження.
14. Використання при лікуванні гострого асептичного пододерматиту у корів аплікації на ділянку вінчика фармазолін-димексидного розчину дві доби підряд двічі на добу тривалістю 25-30 хв та забезпечення солом’яною підстилкою сприяє скороченню терміну лікування на дві доби.
15. За умов хронічного перебігу асептичного пододерматиту, на тлі пролонгованого запального процесу, розвиваються явища склерозу з вираженою дезорганізацією фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми, що зумовлює використання протисклерозної терапії, зокрема димексид-лідазних розчинів.
16. При хронічному асептичному пододерматиті внутрішньом’язове введення 5 мл тривіту один раз на тиждень, забезпечення солом’яною підстилкою, проведення моціону, нанесення на ділянку вінчика 5%-ного йод-димексидного розчину двічі на тиждень та аплікації 20%-ного водного розчину ДМСО з лідазою через кожні три доби сприяють покращенню якості копитцевого рогу та скороченню періоду одуження корів на 7 діб.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для профілактики асептичного пододерматиту у корів, яка проводиться протягом двох місяців наприкінці зимово-стійлового утримання, необхідно використовувати у якості підстилки солому з подрібненим сфагновим мохом у співвідношенні 3:1, проводити моціон та ультрафіолетове опромінювання тварин лампою ПРК-2 у дозі 250 мэр/час/м2 тривалістю 25 хв. двічі на таждень, внутрішньом’язово один раз у тиждень вводити 5 мл тривіту, двічі на тиждень на ділянку вінчика та волярну поверхню п’ястя і пальмарну плесни наносити 5%-ний водний розчин йоду та один раз у тиждень аплікувати 20%-ний розчин натрію сульфату у поєднанні з 20,0%-ним розчином диметилсульфоксидом.
2. З метою лікування гострого асептичного пододерматиту необхідно забезпечити тваринам солом’яну підстилку, дві доби підряд аплікувати на ділянку вінчика фармазолін-димексидний розчин двічі на добу тривалістю 25-30 хв.
3. Лікування хронічного асептичного пододерматиту проводити з використанням підстилки соломи, один раз у тиждень внутрішньом’язово вводити 5 мл тривіту, проводити моціон, наносити на ділянку вінчика двічі на тиждень 5%-ний йод-димексидний розчин та аплікувати 20%-ний водний розчин димексиду з лідазою через кожні три доби.
4. Отримані результати досліджень щодо особливостей етіології, патогенезу, профілактики та лікування корів, хворих на гострий і хронічний асептичний пододерматит, рекомендовано використовувати у курсі загальної та спеціальної хірургії для студентів і магістрів вищих навчальних закладів за спеціальністю Ветеринарна медицина”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абагян Р.А. Схема упаковки колагена в фибриллах // Биофизика. 1983. Т. 28, № 3. С. 498 500.
2. Авцын А. П., Струков А. И., Фукс Б. Б. Принципы и методы гистохимического анализа в патологии. Ленинград: Медицина, 1971. 364 с.
3. Акоев И.Г., Алексеева Л.В. Пол, реактивность, резистентность. М.: Знание, 1985. 63 с.
4. Александер Р. Биомеханика. М.: Мир, 1970. 339 с.
5. Александров Н. И., Гимранов В. В. Лечение и профилактика язвенных процессов в области пальцев у крупного рогатого скота // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тез. докл. Всесоюзн. конф. Белая Церков, 1991. С. 80 81.
6. Альбертс Б., Брей Д., Льюис Д. Молекулярная биология клетки. М.: Мир, 1994. 540 с.
7. Анатомія свійських тварин / С. К. Рудик, В. С. Левчук, В. Т. Хомич та ін. К.: Агропромвидав України, 2000. 246 с.
8. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 127 с.
9. Ахмаджанов М. М. Некоторые вопросы этиологии и профилактики болезней копытец у коров в условиях молочных комплексов // Сб. науч. трудов Ленинградского вет. ин-та. Ленинград. 1989. Вып. 102. С. 12 14.
10. Байкенов М.Т. Диагностика, профилактика и лечение заболеваний копытец у коров: Автореф. дисс... канд. вет. наук. Троицк, 2001. 22 с.
11. Баканов П. Н. К вопросу патологии различных участков копытец крупного рогатого скота в условиях откормочных комплексов // Бюлл. научн. работ ВИЖ. Дубровницы, 1978. Вып. 55. С. 8 10.
12. Баканов П.Н., Менькин В.К. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1989. 511 с.
13. Баканов П. Н. Состояние конечностей у быков и кастратов при интенсивном откорме и содержании их на щелевых полах // Бюлл. научн. работ ВИЖ. Дубровницы, 1976. Вып. 49. С. 60 62.
14. Белушкина Н. Н., Северин С. Е. Молекулярные основы патологии апоптоза // Архив патологии. 2001. № 1. С. 51 60.
15. Белушкина Н. Н., Северин С. Е. Молекулярные основы патологии апоптоза. Апоптоз в многоклеточном организме // Биология. 2003. Т. 68. Вып. 2. С. 51 58.
16. Бер Э., Хилтнер А., Фридман Б. Взаимосвязи между ультраструктурой и механическими свойствами в коллагене сухожилий высокоупорядоченном макромолекулярном композите // Механика полимеров. 1975. № 6. С. 1051 1060.
17. Берзинь Я. М., Самохин В. Т. Микроэлементы в животноводстве. М.: Знание, 1968. 32 с.
18. Беренштейн Ф. Я. Микроэлементы в физиологии и патологии животных. Минск: Госиздат БССР, 1966. 196 с.
19. Беркович Е. М., Накс М. А., Павлюк И. М. Влияние цинка на некоторые показатели углеводного обмена в организме жвачных животных. К.: Наукова думка, 1966. С. 140 144.
20. Берман А.Е. Биосинтез коллагена. Характеристика белоксинтезируюцих структур, участвующих в синтезе коллагеновых белков, нарушение биосинтеза в онкотрансформированных клетках. М., 1987. 366 с.
21. Берстон М. Гистохимия ферментов. М.: Мир, 1965. 506 с.
22. Богдан И. В., Богдан Т. В. Рост и стираемость копытцевого рога у коров // Ветеринария. 1976. № 6. С. 85 87.
23. Бойцова Л.Ю., Васильев Ю.В., Потапова Т.В. Высокопроницаемые межклеточные контакты в культурах нормальных и трансформированных фибробластов // Цитология. 1975. Т. 17. С. 279 285.
24. Бойцова Л.Ю., Потапова Т.В. Способность к образованию межклеточных контактов у нормальных мышечных фибробластов и L-клеток, выращенных в смешанной культуре с нормальными фибробластами // Бюлл. экспериментальной биологии и медицины. 1974. № 8. С. 85 87.
25. Бондарь В. А. Диагностика и профилактика гипотиреоза и нарушений обмена веществ у молочных коров в зоне йодной и другой микроэлементной недостаточности: Автореф. дисс канд. вет. наук. Киев, 1988. 16 с.
26. Борисевич В.Б. Багатофакторний мас-об’ємний аналіз кісткової тканини // Вісник аграр. науки. 2000. № 3. С. 35 38.
27. Борисевич В. Б. Ветеринарна ортопедія і офтальмологія. К.: Урожай, 1994. 133 с.
28. Борисевич В. Б. Ветеринарная ортопедия (болезни копытец и копыт). Кировоград: Кировоградгосиздат, 1996. 230 с.
29. Борисевич В. Б. Вплив щілинної залізобетонної підлоги на копитця бичків при відгодівлі // Вісник с.-х. науки. 1981. №7. С. 36 40.
30. Борисевич В. Б. Гістологічні дослідження копитець великої рогатої худоби //Вісник с.-г. науки. 1982. № 7. С. 39 42.
31. Борисевич В. Б. Гистоморологические и гистохимические особенности копытцевого рога крупного рогатого скота в норме и при деформации // Диагностика, терапия и профилактика болезней сельскохозяйственных животных: Науч. труды Укр. с.-х. академии. Киев, 1975. Вып. 118. С. 100 108.
32. Борисевич В. Б. Гистоморфология и гистохимия основы кожи копытец крупного рогатого скота в норме // Диагностика, терапия и профилактика болезней сельскохозяйственных животных: Науч. труды Укр. с.-х. академии. Киев, 1979. Вып. 216. С. 8 11.
33. Борисевич В. Б. Деформация копытец крупного рогатого скота (Анатомическое, гистологическое, гистохимическое, клиническое и патологоанатомическое исследование): Автореф. дисс... д-ра. вет. наук: 16.00.05. Москва, 1983. 39 с.
34. Борисевич В. Б. Изменения копытец крупного рогатого скота при содержании на щелевых железобетонных полах // Теория и практика повышения продуктивности сельскохозяйственных животных: Науч. труды Укр. с.-х. академии. Киев, 1978. Вып. 215. С. 48 51.
35. Борисевич В. Б. Классификация деформированных копытец крупного рогатого скота // Теория и практика повышения продуктивности сельскохозяйственных животных: Науч. труды Укр. с.-х. академии. Киев, 1980. Вып. 259. С. 120 123.
36. Борисевич В. Б. Ламинит крупного рогатого скота и лошадей // Ветеринария. 1987. № 6. С. 53 55.
37. Борисевич В. Б. Лимакс у крупного рогатого скота // Ветеринария. 1985. № 4. С. 52 54.
38. Борисевич В. Б. Некоторые особенности строения рога копытец крупного рогатого скота // Теория и практика повышения продуктивности сельскохозяйственных животных: Науч. труды Укр. с.-х. академии. Киев, 1973. Вып. 85, ч.1 С. 75 82.
39. Борисевич В. Б. Опорно-силовые взаимодействия в структурах копытец и копыт // Ветеринария. 1982. № 6. С. 52 54.
40. Борисевич В. Б. Постановка конечностей и состояние копытец крупного рогатого скота // Ветеринария. 1982. № 10. С. 50 54.
41. Борисевич В. Б. Профилактика деформации копытец крупного рогатого скота // Ветеринария. 1980. № 9. С. 55 56.
42. Борисевич В. Б. Строение, функция, метаболизм копытец крупного рогатого скота. К.: УСХА, 1980. 30 с.
43. Борисевич В. Б. Технологические болезни сельскохозяйственных животных: // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тез. докл. всесоюзн. конф. Белая Церков, 1991. С. 58 59.
44. Борисевич В. Б. Хвороби кінцівок у тварин // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2000. Вип. 13, ч. І. С. 14 19.
45. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Гістологічні дослідження копитцевого рогу в нормі та при пододерматиті у великої рогатої худоби // Проблеми зооінженерії та вет. медицини. Ветеринарні науки: Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. Харків, 2001. Ч. 2, вип. 8 (32). С. 110 115.
46. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Деякі особливості пододерматитів великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2001. Вип. 16. С. 17 23.
47. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Лечение язвы Рустергольца у коров // Ветеринария. 2002. № 8. С. 39 41.
48. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Особенности течения ламинита у лошадей и крупного рогатого скота // Ветеринария. - 2001. № 7. С. 40 42.
49. Борисевич В.Б., Когут Н.В., Хомин Н.М. Поверхневий та глибокий гнійний пододерматит у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2004. Вип. 28. С. 8 14.
50. Борисевич В. Б., Лущик А. А., Башмак Н. И. К патогенезу деформированных копытец крупного рогатого скота с крохким и ломким рогом // Диагностика, терапия и профилактика болезней сельскохозяйственных животных: Науч. труды Укр. с.-х. академии. Киев, 1977. Вып. 190. С. 31 34.
51. Борисевич В. Б., Погурская Н. Г. К гистоморфологии и гистохимии эпидермиса копытец крупного рогатого скота // Диагностика, терапия и профилактика болезней сельскохозяйственных животных: Науч. труды Укр. с.-х. академии. Киев, 1978. Вып. 210. С. 67 70.
52. Борисевич В. Б., Роговский С. Я., Науменко Н. Н. Гистоморфологические и гистохимические исследования основы кожи деформированных копытец крупного рогатого скота // Диагностика, терапия и профилактика болезней сельскохозяйственных животных. Киев, 1979. Вып. 216. С. 12 13.
53. Борисевич Б., Хомин Н. Етіопатогенез уражень копитець у корів в умовах стійлового утримання // Вет. медицина України. 2002. № 12. С. 32 34.
54. Бортников А. М. Зоогигиеническая оценка устройства для обработки копыт сельскохозяйственных животных // Селекция с.-х животных на устойчивость к болезням и повышение естественной резистентности Москва, 1989. С. 173 175.
55. Браун А.А. Гистологическое строение кожи сельскохозяйственных животных. Душанбе: Доник, 1983. 75 с.
56. Бродин С.В. Метаболизм лейцина, триптофана и аланина в тканях крупного рогатого скота.: Автореф. дисс... канд. биол. Наук / 03.00.04. Львов, 1991. 18 с.
57. Бродин С.В., Янович В.Г. Особенности метаболизма лизина в различных органах тканях крупного рогатого скота и лабораторных животных // Сельскохозяйственная биохимия. 1996. № 4. С. 59 63.
58. Бурденюк А. Ф. Болезни копыт. К.: Урожай, 1968. 183 с.
59. Бурденюк А. Ф. Болезни конечностей у продуктивных животных. К.: Урожай, 1976. 129 с.
60. Бурденюк А. Ф., Кузнецов Г. С. Ветеринарная ортопедия. Л.:Колос, 1976. 198 с.
61. Бухарин О.В., Васильев Н.В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине. Томск, 1974. 65 с.
62. Вайсман И.Л. Гистамин в биохимии и физиологии. М.: Медицина, 1981. 274 с.
63. Вайткус В. П. Диагностика ранней стадии тиломы крупного рогатого скота и лечение с помощью жидкого азота // Теоритические и практические вопросы ветеринарной медицины: Тез. докл. науч.- практ. конф. посвященной 50-летию Литовской с.-х. академии. Елгава, 1989. С. 77 79.
64. Вайткус В. П. Тилома у крупного рогатого скота (вопросы этиопатогенеза и сравнительная оценка методов лечения): Автореф. дисс канд. вет. наук: 16.00.05. Л., 1990. 16 с.
65. Валтнерис А.Д., Дзяк Г.В., Яковлева Г.М. Функциональная диагностика механико-прочностных свойств сосудов // Механика композитных материалов. 1983. № 4. С. 728 730.
66. Валуйский П.П., Никольская Н.А., Бондарев А.П. Аминокислотный состав плазмы крови лактирующих коров в зависимости от обеспеченности рациона метионином и лизином: Тез. докл. 5 конф. биохим. Респ. Сред. Азии и Казахстана.- Ташкент, 1991. С. 31.
67. Варданян А. В. Биофизические и биохимические показатели копытцевого рога у коров // Биологические и химиотерапевтические средства профилактики заболеваний животных: Труды Ереванского зоовет ин-та.- Ереван, 1991 Вып. 63. С. 65 67.
68. Варданян А. В. Биофизические показатели копытцевого рога у коров и нетелей // Ветеринария. 1983. № 11. С. 61 62.
69. Варданян А. В. Биофизические и биохимические параметры копытцевого рога у коров // Биологические и химиотерапевтические средства профилактики заболеваний животных: Труды Ереванского зоовет. ин-та.- Ереван, 1991. Вып. 63. С. 63 65.
70. Варданян А. В. Болезни копытец у коров // Ветеринария. 1984. №9. С. 57 58.
71. Варданян А. В. Влияние условий содержания на биохимические показатели копытцевого рога у лактирующих коров черно-пестрой породы // Функциональная морфология органов движения сельскохозяйственных животных: Сб. научн. трудов Московской вет. академии.- Москва, 1984. С. 32 33.
72. Варданян А. В. Влияние условий содержания на качество копытцевого рога и заболеваемость копытец у коров в молочных комплексах: Автореф. дисс канд. вет. наук: 16.00.05. Москва, 1984. 15 с.
73. Варданян А. В. Некоторые биофизические показатели копытцевого рога у коров и нетелей в условиях привязного содержания // Функциональная морфология и патология органов движени с. х. животных: Труды Московской вет. академии. Москва, 1984. С. 31 33.
74. Варданян А. В. Применение минеральных добавок при лечении заболеваний копытец у коров // Биологические и химиотерапевтические средства профилактики заболеваний животных: Труды Ереванского зоовет. ин-та. Єреван, 1991. Вып. 63. С. 59 62.
75. Варданян А. В. Профилактика и лечение заболеваний копытец у коров: Автореф. дисс... д-ра вет. наук: 16.00.05. Ереван, 1998. 36 с.
76. Варданян А. В. Состояние копытцевого рога у крупного рогатого скота в зависимости от условий содержания // Докл. ВАСХНИЛ. 1984. № 7. С. 45 46.
77. Варданян А. В. Состояние копытцевого рога и заболеваемость копытец у коров черно-пестрой породы в молочном комплексе // Тез. докл. молодых ученых Ереванского зоовет. ин-та. Ереван, 1986. Т. 12. С. 15 16.
78. Варданян А. В., Акопян В. Б., Плахотин М. В. Теплопроводимость копытцевого рога у коров и нетелей // Современные методы физико-химических исследований и физико-химического контроля в сельском хозяйстве: Тез. докл. 1-ой межвуз. научн. конф. Тюмень, 1984. С. 76 77.
79. Варданян А. В., Лукьяновский В. А. Повышение прочности копытцевого рога важное звено в снижении ортопедических болезней у коров // Ветеринария. 1986. № 12. С. 65.
80. Варданян А. В., Михайлов В. С. Использование дифференциального микрокалориметра для изучения тепловой денатурации копытцевого рога в норме и патологии // Современные методы физико-химического контроля в сельском хозяйстве: Тез. докл. 1-ой межвузовск. научн. конф. - Тюмень, 1984. С. 58 59.
81. Васильева Е.А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных. М.: Россельхозиздат, 1982. 254 с.
82. Вейсфельд И. Л., Кассиль Г. Н. Гистамин в биохимии и физиологии. М.: Наука, 1981. 276 с.
83. Вершигора А.Е. Основы иммунологии. - К.: Вища школа, 1975. 318 с.
84. Веселовский В. П., Богоявленский Н. Ф., Сергеев В. И. Применение димексида в медицине // Весник хирургии. 1988. № 5. С. 66 87.
85. Ветеринарна мікробіологія і імунологія /А.В.Демченко, В.А.Бортнічук, В.Г.Скибіцький, В.М. Апатенко. К.: Урожай, 1996. 368 с.
86. Визначення факторів неспецифічної резистентності, клітинних і гуморальних механізмів імунітету проти інфекційних захворювань /Р.С.Маслянко, І.І.Олексюк, А.І.Садовський та ін.: Метод. реком. для оцінки та контролю імунного статусу тварин. Львів, 2001. 87 с.
87. Виноградов В. В. Динамика мукополисахаридов в процессе формирования соединительной ткани // Механизмы склеротических процессов и рубцевания. Новосибирск, 1964. С. 102 109.
88. Виноградов В. В. Гистохимия мукополисахаридов кожи в процессе эмбрионального гистогенеза у белых крыс // Архив АГЭ. 1966. Т. 49. Вып. 12. С. 74 78.
89. Виноградов В. В. Дифференцированное гистохимическое выявление мукополисахаридов // Архив АГЭ. 1964. Т. 28. Вып. 2. С. 47 52.
90. Виноградов В. В. Углеводные соединения //Принципы и методы цито-, гистохимического анализа в патологии. М.: Медицина, 1971. С. 79 87.
91. Вислобоков А.И., Копылов А.Г., Бовтюшко В.Г. Кальциевые каналы клеточных мембран // Успехи физиол. наук. 1995. Т. 26. № 1. С. 93 109.
92. Витамины в питании животных /А.Р.Вальдман, П.Ф.Сурай, И.А.Ионов, Н.И.Сахацкий. Харьков: РИП „Оригінал”, 1993. 423 с.
93. Владимирцев В.А., Лебедев Д.А. Современные представления об обмене и генетическом полиморфизме коллагена // Вопросы мед. химии. 1979. Т. 25. № 6. С. 659 672.
94. Внутрішні незаразні хвороби тварин /М.О.Судаков, М.І.Цвіліховський, В.І.Береза та ін. К.: Мета, 2002. 349 с.
95. Внутрішні хвороби тварин / В.І.Левченко, І.П.Кондрахін, В.В.Влізло та ін. - Біла Церква: ВАТ Білоцерківська книжкова фабрика”, 2001. Ч. 2. 543 с.
96. Гаврилин П. М. Структурно-функціональні особливості органів кровотворення телят неонатального і молочного періодів: Автореф. дис д-ра вет. наук. Харків, 2001. 35 с.
97. Гаврилов О.К., Козинец Г.И., Черняк Н.Б. Клетки костного мозга и переферической крови. М.: Медицина, 1985. 285 с.
98. Ганджа И. М., Сахарчук В. М., Свирид Л. М. Системные болезни соединительной ткани. К.: Вища школа, 1988. 270 с.
99. Генетико-селекційний моніторинг у молочному скотарстві /М.В.Зубець, В.П.Буркат, М.Я.Єфименко та ін.; За ред. В.П.Бурката. К.: Аграрна наука, 1999. 88 с.
100. Георгієвський В.І., Анєнков Б.М., Самохін В.Т. Мінеральне живлення тварин. М.: Колос, 1979. 471 с.
101. Герасименко В.Г. Биохимия продуктивності и резистентності животных. К.: Высшая школа, 1987. 224 с.
102. Гігієна тварин / М.В. Демчук, М.В. Чорний, М.П. Високос, Я.С. Павлюк; За ред. М.В.Демчука. К.: Урожай, 1996. 386 с.
103. Гістамін в основі шкіри копитець у корів в нормі, при ревматичному пододерматиті та ламініті / Н.М.Хомин, В.Б.Борисович, Б.В.Борисович, С.П.Долецький // Вет. медицина: Міжвідом. темат. наук. зб. Харків, 2001. Вип. 79 (ІІ). С. 176 181.
104. Глазер Р. Очерк основ биомеханики. М.: Мир, 1988. 128 с.
105. Голиков А.Н. Адаптация сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1985. 240 с.
106. Гуляев Е., Трофимов А. Показатели крови телок в зависимости от состава рациона // Животноводство. 1989. № 9. С. 31 32.
107. Гуменюк В.В., Робак В.Є. Багаті на сірку субодиниці білків кератинів // Український біохім. журнал. 1993. Т. 65, № 6. С. 30 40.
108. Даниленко М. В., Туркевич Н. М. Клиническое применение димексида. К.: Здоровье, 1976. 88 с.
109. Дашламиров Б. Э. Лечение крупного рогатого скота при болезнях копытец // Ветеринария. 1991. № 11. С. 47 49.
110. Даштаньянс Г.А. Клиническая гематология.- К.: Здоровье, 1978. 287 с.
111. Дейтч А. Введение в количественную цитохимию. М.: Мир, 1969. 473 с.
112. Дистрофічний остеотендиніт корів /В. Б. Борисевич, С. М. Ткаченко, Б. В. Борисевич та ін. // Вісник аграр. науки. 1993. № 11. С. 69 73.
113. Довідник основних зоогігієнічних і ветеринарно-санітарних нормативів будівництва та експлуатації тваринницьких приміщень / І.Ф. Храбустовський, І.О.Голубєв та ін.; За ред. І.Ф. Храбустовського. К.: Урожай, 1974. 276 с.
114. Долежал О. Результаты исследования решетчатых полов в коровниках // Междунар. с.-х. журнал. 1971. № 4. С.91 95.
115. Досвід застосування димексиду у ветеринарній хірургії / В.І.Саєвич, В.І.Завірюха, А.А.Гамота та ін. // Наук. вісник Націон. аграр. ун-ту. К., 2001. Вип. 38. С. 57 60.
116. Дутчак І. П. Деякі методи профілактики і лікування при гнійно-некротичних ураженнях дистального відділу кінцівок у корів: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.05 /Націон. аграр.ун-т. К., 1996. 30 с.
117. Дутчак І. П. Застосування модифікованої безпідкладкової глухої гіпсової пов’язки при лікуванні гнійно-некротичних уражень пальців у корів // Матер. 2-го Міжнар. міжкаф. симпозіуму з питань гігієни тварин. Львів, 1996. С. 34 38.
118. Дутчак І. П. Профілактика остеодистрофії у нетелів і корів-первисток // Неінфекційна патологія тварин: Тези доп. наук.- практ. конф. Біла Церква, 1995. С. 33 34.
119. Дюкарев В.В., Ключковский А.Г., Дюкарев И.В. Кормовые добавки в рационах животных. М.: Агропромиздат, 1985. 279.
120. Елисеев А., Рязанский М., Бахтурин А. Лечение болезней конечностей // Сельские зори. 1989. № 3. С. 53 54.
121. Есютин А. В., Молоканов В. А. Влияние добавок серы в рационе бычков на состояние рога копытец // Фармакорегуляция физиологических процессов у высокопродуктивных животных. М., 1983. С. 98 99.
122. Есютин А. В., Молоканов В. А. Димексид при болезнях копытец у бычков // Ветеринария. 1985. № 6. С. 52 53.
123. Заболевания дистального отдела конечностей крупного рогатого скота /И. А. Калашник, Б. Я. Передера, А. Ф. Русинов и др. // Сб. науч. трудов Харьковского с.-х. ин-та. Харьков, 1979. Т. 261. С. 7 12 .
124. Завірюха В. І., Цісінська С. В. Патогенез змін у тканинах дистального відділу кінцівок великої р