ЛАМІНІТ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ (етіологія, патогенез, лікування і профілактика) : Ламинит у высокопродуктивных коров (Этиология, патогенез, лечение и профилактика)

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОЗІЙ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

УДК 619:617.588:616-02-08-092.9:636.2.03

ЛАМІНІТ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ
(етіологія, патогенез, лікування і профілактика)

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук

Науковий консультант академік УААН,
доктор ветеринарних наук, професор
ВЛАСЕНКО Володимир Максимович

Біла Церква 2007

ЗМІСТ
Стор.
Перелік умовних скорочень 5
Вступ 6
Розділ 1 Огляд літератури 16
1.1. Сучасні погляди на етіологію та патогенез
захворювань кінцівок у корів 16
1.2. Ламініт і його роль у розвитку хвороб кінцівок у корів 30
1.3. Основні принципи лікування і профілактики ламініту
у високопродуктивних корів 51
Розділ 2 Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи
виконання роботи 58
Розділ 3 Удосконалення методів фіксації корів при проведенні
ортопедичних процедур 85
3.1. Станок ортопедичний мобільний 85
3.2. Станок ортопедичний переносний 90
3.3. Модифікований метод повалу великої рогатої худоби 93
Розділ 4 Етіологія ламініту у високопродуктивних корів 98
4.1. Поширення ламініту та його ускладнень у корів
залежно від рівня молочної продуктивності 98
4.2. Поширення ламініту у корів залежно від годівлі
та умов утримання 102
4.3. Зміни параметрів поведінки корів та їх вплив
на захворюваність у ділянці пальців 107
4.4. Поширення захворювань у ділянці пальців в залежності
від зміни морфометричних параметрів рогу ратиць 112
4.5. Папіломатозний пальцевий дерматит і його роль у
розвитку ламініту та його ускладнень 117
4.5.1. Етіологія та перебіг папіломатозного пальцевого дерматиту 118

4.5.2. Поширення папіломатозного пальцевого
дерматиту й ламініту та його ускладнень у корів 125
4.5.3. Лікування і профілактика папіломатозного
пальцевого дерматиту 126
Розділ 5 Патогенез ламініту у високопродуктивних корів 133
5.1. Зміни показників умісту рубця та крові у корів
при використанні раціонів із різним рівнем забезпечення концентрованими кормами 134
5.1.1. Дослідження показників умісту рубця 137
5.1.2. Дослідження морфологічних та
біохімічних показників крові 138
5.1.3. Дослідження показників ендогенної інтоксикації
та антиоксидантного статусу 141
5.1.4. Дослідження показників гормонального обміну 144
5.2. Патоморфологічні зміни основи шкіри ратиці
при ламініті у великої рогатої худоби 147
5.2.1. Патоморфологічні зміни основи шкіри ратиці
при гострому ламініті 148
5.2.2. Патоморфологічні зміни основи шкіри ратиці
при хронічному ламініті 157
5.3. Патоморфологічні зміни сухожилків у корів 165
5.3.1. Результати ультрасонографічних досліджень
сухожилків 166
5.3.2. Результати гістологічних та гістохімічних
досліджень сухожилків 168
5.4. Взаємозв’язок ламініту з розвитком
виразок підошви у корів 177

Розділ 6 Розробка лікувальних та профілактичних заходів
при ламініті у високопродуктивних корів 183
6.1. Лікування корів хворих на гострий ламініт 183
6.2. Ортопедична обробка ратиць 186
6.2.1. Удосконалення методики ультрасонографічного дослідження глибоких структур ратиць 187
6.2.2. Порівняльна ефективність різних методів
ортопедичної обробки ратиць у корів 191
6.3. Лікування виразок підошви 198
6.3.1. Особливості ортопедичної обробки
при лікуванні виразок підошви 199
6.3.2. Порівняльна ефективність різних методів
лікування виразок підошви у корів 203
6.4. Добробут корів і профілактика захворювань кінцівок 207
Розділ 7 Аналіз та узагальнення результатів досліджень 213
Висновки 263
Пропозиції виробництву 269
Список використаних джерел 271

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ДАУ державний аграрний університет
МДА малоновий діальдегід
МСМ молекули середньої маси
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
ППД − папіломатозний пальцевий дерматит

ВСТУП

Актуальність теми. Збільшення молочної продуктивності корів зумов-лює зростання їх схильності до різних захворювань. Найбільш поширеними є захворювання кінцівок, мастит, репродуктивні та метаболічні розлади, гепато- і міокардіодистрофія [1−8]. Особливе місце серед названих уражень займають захворювання кінцівок. Вирішенню цієї проблеми присвячені роботи багатьох учених [920].
Кількість випадків кульгавості на високопродуктивних молочних фермах складає від 20,6 до 111,5% на рік [21−24]. У більшості випадків причиною кульгавості є захворювання у ділянці пальця [25]. Це пов’язано з тим, що високопродуктивні корови сьогодні вищі на 15 см і довші на 30 см за своїх попередниць. Вони дають майже в три рази більше молока, що є еквівалентом майже 50 кг додаткової маси між їхніми тазовими кінцівками за рахунок тканин молочної залози і самого молока [26].
Кульгавість негативно впливає на молочну продуктивність [27]. За даними різних авторів втрати молока у корів із захворюваннями кінцівок становлять 1,5−2,8 кг/день протягом перших двох тижнів після постановки діагнозу [28], 0,3−3,3 кг/день протягом лактації [29]. При вивченні економічних збитків від захворювань кінцівок у корів H. Enting et al. [30] встановили, що вони рівняються 4−5% від річного прибутку ферми.
L.E. Green et al. [31] повідомляють, що у корів із клінічно вираженою кульгавістю молочна продуктивність зменшується починаючи з 4-х міс до початку захворювання і триває до 5-ти міс після проведеного лікування. В середньому кількість недоотриманої продукції на один випадок кульгавості за підрахунками авторів складає 360 кг.
Із підвищенням молочної продуктивності збільшується відносна кількість вимушено вибракуваних тварин [32]. Однією із найбільш важливих причин такого вибракування є захворювання кінцівок [33, 34]. Дослідження проведені на 50 високопродуктивних фермах показали, що в середньому відсоток вибракуваних корів по причині кульгавості складає 27% [35].
Корови з кульгавістю останніми входять в молочний блок, більше тривожаться під час доїння, у них значно зменшується апетит [36, 37]. Як правило у таких тварин порушуються репродуктивні функції [38−41], вони значно частіше хворіють на мастит [42].
F.M. Russel et al. [43] при дослідженні 7526 випадків кульгавості на 182 фермах встановили, що із усіх уражень кінцівок 88,3% стосувалися ділянки пальця. При проведенні подібних досліджень іншими авторами [25] даний показник був вищим за 90,0%. При цьому найбільш часто зустрічалися виразки підошви (28,0%), ерозії рогу м’якуша (23,1%), подвійні підошви (14,5%), захворювання білої лінії (8,2%) та міжпальцеві фіброми (6,2%). Крім названих патологій багато авторів звертають увагу на значне поширення геморагій рогу підошви, папіломатозного пальцевого дерматиту, міжпальцевого дерматиту, некробактеріозу [44−46].
Також слід враховувати той факт, що господарники часто недооцінюють поширення та економічну значимість кульгавості серед корів. Власники високопродуктивних молочних ферм оцінювали поширення захворювань кінцівок серед тварин у 2,5−3,3 рази нижчими показниками за ті, які визначали спеціалісти [47−49].
Навіть лікарі ветеринарної медицини часто не мають змоги точно поставити діагноз у зв’язку з тим, що процедура фіксації корів досить трудомістка і потребує використання спеціального обладнання [50].
Багато авторів наголошують на наявності етіологічного та патогенетичного зв’язку між різними захворюваннями у ділянці пальця [51, 52]. При цьому у високопродуктивних корів найбільш поширеними патологіями вважаються різні форми ламініту та його ускладнень [53−56]. При визначенні мети роботи ми враховували, що ламініт є одним із основних причинних факторів більшості інших захворювань у ділянці пальця [57−60].
В.Б. Борисевич [61, 62] вказував на ламініт, як один із важливих факторів розвитку деформації копитець у великої рогатої худоби. При проведенні патоморфологічних та гістохімічних досліджень автор також констатував погіршення якості рогу ратиць внаслідок асептичного запалення основи шкіри [63].
В.І. Завірюха, С.В. Цісінська [13], Я.Г. Крупник, С.В. Цісінська [64], С.В. Цісінська [65−67] вивчали динаміку окремих органічних та мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок великої рогатої худоби в нормі та при розвитку гострих запальних процесів. На підставі отриманих даних ними запропоновані нові підходи до терапії асептичних та гнійних запальних процесів м’яких тканин ділянки пальця.
Б.В. Борисевич, Н.М. Хомин [68], Н.М. Хомин [69−73] вивчали диференціально-діагностичні критерії асептичного пододерматиту, патогене-тичні механізми розвитку захворювання залежно від умов утримання, рівня годівлі корів. У результаті проведених досліджень авторами були запропоно-вані заходи профілактики асептичного запалення основи шкіри ратиць та методи лікування гострого та хронічного асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби.
Проблема захворювання кінцівок виявляється ще більш масштабною у високопродуктивних корів [74−77], що пов’язано з особливими умовами їх годівлі та утримання. До них слід віднести використання твердих підлог з обмеженою кількістю підстилки, що спричиняє погіршення санітарно-гігієнічних умов утримання тварин [55], використання раціонів зі значним умістом концентрованих кормів, що призводить до розвитку множинної поліморбідної патології [7, 8], масове поширення факторних хвороб [46], у т.ч. папіломатозного пальцевого дерматиту [41]. Як правило, названі фактори відіграють індукуючу та провокаційну роль у розвитку захворювань у ділянці пальців [78].
За таких умов значно посилюється негативна роль ламініту як первинної патології кінцівок у високопродуктивних корів, що завдає значних економічних збитків і є суттєвим стримувальним фактором розвитку молочного тваринництва [56, 68]. Також слід враховувати, що з підвищенням молочної продуктивності зростають вимоги до отримання якісних продуктів харчування, чим значно обмежуються можливості використання багатьох важливих груп лікарських засобів. Тому подальший розвиток молочної галузі в Україні потребує наукового вирішення питань етіології, патогенезу, лікування і профілактики ламініту та його ускладнень у високопродуктивних корів, що є актуальним завданням ветеринарної медицини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була частиною завдання 113.12 Опрацювання лікувально-профілактичних заходів при хворобах кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної реєстрації 0101U003652), яке було складовою частиною галузевої науково-технічної програми УААН Забезпечення ветеринарно-санітарного благо-получчя в Україні на 20012005 роки”. Науковий напрям роботи узгоджений із програмою підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через докторантуру при кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету і є частиною тематики кафедри хірургії, проблемної лабораторії з питань ветеринарної хірургії та науково-дослідної теми Розробка методів діагнос-тики, лікування та профілактики захворювань кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної реєстрації 0106U009890).
Мета роботи клініко-експериментальне обґрунтування етіології та патогенезу ламініту у високопродуктивних корів і розробка на цій основі ефективних заходів його лікування та профілактики.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1) вивчити поширення захворювань кінцівок у корів залежно від рівня молочної продуктивності;
2) визначити вплив годівлі та утримання корів на захворюваність у ділянці пальців;

3) вивчити окремі показники поведінки корів при різних умовах утримання та визначити їх вплив на захворюваність тварин у ділянці пальців;
4) дослідити гістохімічні зміни в основі шкіри стінки ратиць за гострого і хронічного перебігу ламініту та їх роль у розвитку виразок підошви;
5) провести дослідження морфометричних параметрів рогу ратиць і з’ясувати їх взаємозв’язок із захворюваністю корів у ділянці пальців;
6) розробити раціональні методи ортопедичної обробки рогу ратиць у корів;
7) провести патоморфологічні, гістологічні, гістохімічні та сонографічні дослідження сухожилків і визначити роль виявлених змін у розвитку ламініту в корів;
8) вивчити патогенетичну роль ламініту, етологічних та морфометричних факторів у патогенезі виразок підошви у корів;
9) вивчити патогенетичне значення папіломатозного пальцевого дерматиту (ППД) у розвитку ламініту та його ускладнень;
10) розробити ефективні методи діагностики, лікування та профілактики ППД у корів;
11) розробити ефективні заходи профілактики та лікування ламініту й виразок підошви у високопродуктивних корів;
12) розробити методи фіксації корів для забезпечення якісного й безпечного проведення діагностичних, лікувальних і профілактичних процедур при захворюваннях кінцівок.
Об’єкт дослідження − хірургічні захворювання у ділянці третьої фаланги пальців у корів.
Предмет дослідження − етіологія, патогенез, методи лікування і профілактики ламініту в корів.
Методи дослідження. Проводились клінічні та етологічні дослідження у корів; імуноферментний аналіз (інсулін, кортизол, інтерлейкін-4); морфологіч-ні (кількість еритроцитів і лейкоцитів) та біохімічні (гемоглобін, загальний білок та його фракції, сечовина, креатинін, АСТ, АЛТ) дослідження крові; дослідження вмісту рубця (величина рН, кількість інфузорій та загальна кількість летких жирних кислот); морфометричні дослідження ратиць; гістологічні та гістохімічні дослідження основи шкіри ратиць і сухожилків пальців (фарбування гематоксиліном та еозином, за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном, методом пікро-Маллорі III, за Моурі із толуїдиновим синім та Браше); рентгенологічні та ультрасонографічні дослідження анатомічних структур ділянки пальців у корів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі отриманих результатів клініко-експериментальних і теоретичних досліджень набуло подальшого розвитку вчення про патогенетичні особливості ламініту, запропоновані нові підходи до його лікування та профілактики у високопродуктивних корів. При цьому:
− за результатами проведених етологічних досліджень доведена залежність між зміною поведінки та захворюваністю корів у ділянці пальців. Встановлено, що прив’язне утримання корів на твердій підлозі призводить до зменшення часу відпочинку, середньої тривалості одного такого періоду та збільшення кількості періодів відпочинку тварин протягом доби. Вказані зміни поведінки корів є важливими сприятливими факторами розвитку захворювань у ділянці пальців у корів;
− уперше встановлена прогностична значимість змін морфометричних параметрів ратиць при захворюваннях у ділянці пальців у високопродуктивних корів. Доведено, що висота м’якуша, ширина ратиці та довжина стінки є вагомими прогностичними показниками розвитку таких захворювань;
− уперше в Україні проведені комплексні клінічні, морфологічні та біохімічні дослідження, в результаті яких встановлено, що підвищення рівня захворюваності корів у ділянці пальців опосередковується низкою взаємопов’язаних патогенетичних факторів, які розвиваються в такій послідов-ності: порушення годівлі тварин (згодовування великої кількості концентратів за одночасного зменшення відсотка грубих кормів) → порушення рубцевого травлення → ендотоксикоз → порушення детоксикаційної функції організму → захворювання корів у ділянці пальців;
− уперше встановлено, що за прив’язного утримання високопродуктив-них корів на твердій підлозі з обмеженою кількістю підстилки порушується структура загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до дорсальної поверхні сухожилка спостерігається прогресуюче розпушування пучків першого та другого порядків, заміна стінок судин колагеновими волокнами, обтурація тромбами та повна облітерація судин різного діаметра. Названі зміни викликають збільшення периметра та площі поперечного зрізу сухожилка, що зумовлює підвищення механічного тиску на основу шкіри підошви, зміщення та ротацію ратичної кістки, розвиток виразок підошви корів;
− доведено, що результативність ультразвукового дослідження третьої фаланги у корів зростає за опосередкованого контакту трансдуктора і рогу підошви. При цьому можна проводити ідентифікацію глибоких структур ділянки підошви (рогу підошви, дерми та підшкірної клітковини, підошовної поверхні ратичної кістки);
− уперше в Україні вивчені особливості перебігу ППД у високо-продуктивних корів в умовах стійлового утримання. Визначено чотири клінічні форми захворювання − ерозивну, проліферативну, папіломоформну та змішану. Встановлено, що в неблагополучних щодо ППД господарствах зростає схильність корів до клінічного прояву ламініту та його ускладнень;
− для використання в умовах виробництва розроблено і запропоновано заходи лікування і профілактики ламініту в корів, які полягають у забезпеченні комфортних умов утримання та належної годівлі корів, проведенні ортопедичної обробки рогу ратиць оригінальним авторським методом.
Практичне значення роботи полягає в тому, що на підставі отриманих результатів досліджень розроблені та рекомендовані до впровадження методи лікування і профілактики ламініту, виразок підошви та ППД у високо-продуктивних корів; метод функціональної ортопедичної обробки рогу ратиць у високопродуктивних корів; станок ортопедичний мобільний, станок ортопедичний переносний та модифікований метод повалу для фіксації великої рогатої худоби. Удосконалена техніка ультразвукового дослідження внутрішніх структур ратиць у корів, що дало змогу підвищити їх практичність, точність та ефективність. Визначені етологічні показники, які слід використовувати для оцінки умов утримання й моніторингу захворювань корів у ділянці пальців.
Матеріали дисертаційної роботи увійшли до навчального посібника „Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії” (Біла Церква, 2005), затвердженого Міністерством агропромислового комплексу України для студентів факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних аграрних закладів III−IV рівнів акредитації, методичних рекомендацій „Ортопедична обробка ратиць у корів” та „Папіломатозний пальцевий дерматит у корів (перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики)”, затверджених і прийнятих до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 року) та виданих масовим тиражем (додаток А).
Отримано деклараційні патенти на корисні моделі „Станок ортопедичний мобільний (СОМ)” (№6301, А61D3/00) та „Станок ортопедичний переносний (СОП)” (№7635, А61D1/00) (додаток Б).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізо-вано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень.
Гістоморфологічні та гістохімічні дослідження проводилися у Центрі патоморфологічної лабораторної діагностики Інституту екологічної патології людини (м. Київ) і лабораторії патологічної анатомії кафедри патанатомії та ветсанекспертизи факультету ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ за консультативної допомоги докторів медичних наук Л.В. Дегтярьової і В.П. Терещенко та кандидатів ветеринарних наук І.В. Папченка й М.В. Утеченка.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо вивчення патогенетичних особливостей розвитку ламініту у високопродуктивних корів, по-новому розв’язано проблему лікування і профілактики цієї патології. Встановлено, що висококонцентратна годівля та порушення технології згодовування кормів призводять до розвитку ендотоксикозу у корів. Крім того, використання твердих підлог та обмеженої кількості підстилки зумовлюють розвиток патоморфологічних змін в основі шкіри стінки ратиць та сухожилках пальців. Доведена патогенетична роль таких змін у розвитку ламініту та його ускладнень. Теоретично й експериментально обґрунтовано оригінальний метод ортопедичної обробки рогу ратиць, нові підходи до лікування та профілактики захворювань у ділянці пальців у високопродуктивних корів.
2. Найбільш поширеними патологіями у ділянці пальців у високо-продуктивних корів є деформації рогу ратиць (54,2%), хронічний ламініт (23,9%), міжпальцевий дерматит (13,3%), папіломатозний пальцевий дерматит (11,0%), виразки підошви (7,8%) та гострий ламініт (1,47%). Поширеність виразок підошви, гострого та хронічного ламініту в корів збільшується з підвищенням молочної продуктивності.
3. Захворюваність високопродуктивних корів на ламініт зростає за надлишку в раціонах кормових одиниць, перетравного протеїну та вуглеводів (123141%), утримання на твердій підлозі, обмеженої кількості підстилки (тирса, до 1 кг/гол./добу), недостатнього моціону та незадовільного стану вигульних майданчиків, згодовування добової норми концентрованих кормів за один прийом або за короткий проміжок часу (6 і менше годин на добу).
4. Прив’язне утримання корів на бетонній підлозі з обмеженою кількістю підстилки призводить до зменшення часу їх відпочинку (з 12,6±0,4 до 7,6±0,25 год; р<0,001), середньої тривалості одного періоду відпочинку (з 86,0 до 28,8 хв) та збільшення кількості таких періодів протягом доби (від 8,8±0,4 до 15,8±0,51; р<0,001). Вказані зміни поведінки корів спричиняють зростання кількості бурситів у 15,8 раза, гострих ламінітів у 6, виразок підошви у 3, дерматитів у ділянці пальців у 2 і більше разів, порівняно з утриманням тварин на такій же підлозі з великою кількістю соломи (45 кг/гол./добу) як підстилки.
5. Утримання високопродуктивних корів на бетонній підлозі з недостатньою кількістю підстилки призводить до нерівномірного розвитку рогу латеральної та медіальної ратиць на тазових кінцівках, що зумовлює підвищення захворюваності у ділянці пальців. У корів із виразками підошви збільшується висота м’якуша латеральної ратиці на 37,2% (р<0,05), ширина ратиці на 6,9% (р<0,01); у тварин, хворих на міжпальцевий та папіломатозний пальцевий дерматити, вірогідно вираженою є різниця висоти м’якуша і ширини ратиці (р<0,05).
6. Клінічний перебіг папіломатозного пальцевого дерматиту (ППД) характеризується вираженою стадійністю прояву клінічних ознак. У корів досліджуваних господарств діагностували чотири клінічні форми захворювання: ерозивну (тварина стоїть, оберігаючи ушкоджену кінцівку, часто її піднімає, здебільшого на межі рогу ратиці та шкіри спостерігаються чітко обмежені округлі або овальні ерозії діаметром більше 1 см), проліферативну (на місцях ерозій утворюється округла, випукла, болюча на дотик грануляційна маса, яка кровоточить навіть при незначному пошкоджен-ні і за зовнішнім виглядом нагадує полуницю; ушкодження обмежені світло-сірим обідком, на суміжних ділянках шкіри виявляють гіпертрихоз), папіломоформну (на поверхні уражених ділянок, обмежених смугою гіперкератизованої шкіри, утворюються множинні папіломоподібні відростки або хвиляста плівка) та змішану (одночасно спостерігаються ознаки ерозивної, проліферативної та папіломоформної форм захворювання). У господарствах, неблагополучних щодо ППД, зростає кількість корів, хворих на ламініт, збільшується ймовірність розвитку його ускладнень.
7. При лікуванні корів, хворих на ППД, високу ефективність за місцевого застосування мають антибактеріальні препарати групи тетрацикліну тетрацикліну гідрохлорид, тетразол, ауреоміцин, чемі-спрей, а також анти-септики йоддицерин та 20%-ний міді сульфат. Важливою умовою високої ефективності використання протимікробних препаратів є покращання санітарно-гігієнічних умов утримання тварин, проведення ортопедичної обробки рогу ратиць та хірургічної обробки уражених ділянок шкіри.
8. Порушення травлення в рубці при висококонцентратній годівлі є одним із важливих факторів розвитку ламініту у високопродуктивних корів. Так, збільшення відсотка концентратів у структурі раціону з 39,7 до 52,6% підвищує ймовірність розвитку ацидозу рубця, спричиняє зменшення кількос-ті інфузорій у 2 рази та загальної кількості ЛЖК в умісті рубця в 1,3−1,5 раза. При цьому кількість тварин з гострим проявом ламініту збільшується у 2,4−2,9 раза.
9. Інформативним показником розвитку ендогенного токсикозу у високопродуктивних корів є збільшення кількості молекул середньої маси (МСМ) та малонового діальдегіду (МДА) у плазмі крові. Початок лактації супроводжується підвищенням умісту в плазмі крові корів МСМ у 1,7 та МДА у 2,1 раза. Збільшення кількості концентрованих кормів та зменшення грубих у структурі раціону призводить до подальшого збільшення МСМ у плазмі крові в 1,4 та МДА в 1,7 раза. Зростання інтенсивності ПОЛ і концентрації МСМ у плазмі крові супроводжується значним підвищенням рівня захворю-вавності корів у ділянці пальців.
10. Високий уміст концентрованих кормів у раціонах високопродук-тивних корів супроводжується зміною фізіологічного співвідношення інсуліну та глюкози (відносно високий чи відносно низький уміст обох показників в окремо взятих тварин), що свідчить про порушення метаболічної адаптації організму, зокрема про розвиток резистентності до інсуліну. Це може бути однією з важливих ланок патогенезу ламініту в корів.
11. Важливим патогенетичним фактором гострого ламініту у великої рогатої худоби є розвиток ендотоксикозу внаслідок порушення травлення, що супроводжується порушенням гемодинаміки, тромбозом судин, деструктив-ними змінами у сполучній тканині основи шкіри ратиці. Судинна реакція призводить до набряку тканин, особливо периваскулярної зони, супровод-жується розволокненням колагенових волокон та їх гомогенізацією. Навколо кровоносних судин спостерігаються діапедезні крововиливи, у стінках судин і в дермі загалом − незначна інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду. При хронічному ламініті зміни судинного русла в основі шкіри ратиці характери-зуються потовщенням і дистрофією стінок судин різного калібру, вогнищевим венозним повнокров’ям, посиленням проникності судин, плазморагією, еритродіапедезом, флеботромбозом, а також осередковою периваскулярною фібробластичною реакцією та периваскулярним фіброзом. Розвиток названих деструктивно-регенераційних зрушень в основі шкіри третьої фаланги може негативно впливати на функцію підвішувального апарата, міцність дермо-епідермального зв’язку та якість рогу ратиці.
12. Ультрасонографія є об’єктивним методом дослідження загального сухожилка глибокого згинача пальців, який дозволяє проводити визначення їх біометричних параметрів, а саме: периметр та площу поперечного зрізу. Встановлено, що у високопродуктивних корів 46-ої лактацій, які утримуються на бетонних підлогах, площа та периметр поперечного зрізу гілки четвертого пальця загального сухожилка згинача пальців є вірогідно більшими, ніж у гілки третього пальця відповідно 1,8±0,09 та 1,53±0,1 см2 (р<0,05) і 4,8±0,1 та 4,48±0,11 см (р<0,05).
13. За прив’язного утримання високопродуктивних корів на твердій підлозі з обмеженою кількістю підстилки порушується структура гілок 3-го і 4-го пальців загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до дорсальної поверхні сухожилка спостерігається прогресуюче розпушування пучків першого і другого порядку, між ними збільшується кількість сполучнотканинного ендотенону. У видозміненому ендотеноні виявляються дрібні, хаотично розміщені колагенові волокна і клітини фібробластичного ряду. Характерними змінами кров’яного русла в ураженому сухожилку є гіперплазія інтими і звуження просвіту судин, заміна їх стінок колагеновими волокнами, обтурація тромбами та повна облітерація судин різного калібру. Структурні порушення у судинному руслі зумовлюють виражені деструктивно-регенеративні зміни в аморфній і волокнистій структурах сухожилків.
14. При лікуванні корів, хворих на гострий ламініт, забезпечення достатньої кількості підстилки (солома, 45 кг/гол./добу) та обмеження моціону проявляють більшу ефективність, ніж використання димедролу (75,0 мг/100 кг маси тіла) та кальцію глюконату (25 мг/1 кг маси тіла), внутрішньо-м’язово, двічі, з інтервалом 24 год. Максимальне зменшення навантаження на ділянку пальців шляхом використання солом’яної підстилки та обмеження моціону в період гострого перебігу хвороби разом із вільним доступом до сіна та обмеженим згодовуванням кормів основного раціону (50%) є головною складовою патогенетичної терапії ламініту й профілактики розвитку його ускладнень у корів.
15. Ортопедичну обробку ратиць у корів слід проводити у такій послідовності: формування довжини зачепа на медіальній та латеральній ратицях, видалення надлишкового рогу абаксіальної та аксіальної стінок на латеральній і медіальній ратицях, розчищення й формування підошовної поверхні ратиць. Запропонований метод ортопедичної обробки рогу ратиць у корів сприяє зменшенню кількості деформацій, виразок підошви та глибоких гнійно-некротичних уражень більше ніж у 3 рази, інших захворювань у ділянці пальців в 1,21,8 раза.
16. Виконання лікувальної ортопедичної обробки у корів з виразками підошви полягає у забезпеченні максимального стоншення рогового краю дефекту і поступового збільшення товщини рогу підошви у напрямку від центру ураження. Під час розчищення суміжної ратиці слід видаляли лише крихкий і пошкоджений ріг, залишаючи максимально високим ріг стінки і м’якуша. Застосування запропонованого методу лікувальної ортопедичної обробки забезпечило прискорення стадій перебігу виразкового процесу та зменшення терміну загоєння рогового дефекту в 1,3 раза.
17. Важливими складовими терапевтичних заходів при лікуванні виразок підошви у корів є забезпечення утримання тварин на м’якій підлозі, виконання належної ортопедичної обробки та правильний вибір протимікробних засобів місцевої дії. Найбільш ефективними при лікуванні корів з виразками підошви були аерозоль чемі-спрей та йоддицерин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для зменшення захворюваності корів на ламініт та його ускладнення слід дотримуватися оптимальних рівнів забезпеченості раціонів кормовими одиницями, перетравним протеїном і вуглеводами, забезпечувати тварин належними умовами для відпочинку, використовуючи достатню кількість підстилки та утримуючи в задовільному стані вигульні майданчики.
2. Проводити належну діагностику та здійснювати профілактику папіломатозного пальцевого дерматиту в корів згідно з рекомендаціями Папіломатозний пальцевий дерматит у корів (перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики)”, затвердженими і прийнятими до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 р.).
3. При лікуванні корів із виразками підошви слід проводити терапевтичну ортопедичну обробку ратиць, яка полягає у забезпеченні максимального стоншення рогового краю дефекту і поступового збільшення товщини рогу підошви у напрямку від центру ураження. Під час розчистки суміжної ратиці потрібно видаляти лише крихкий і пошкоджений ріг, залишаючи максимально високим ріг стінки і м’якуша. Важливими складовими терапевтичних заходів є забезпечення утримання тварин на м’яких підлогах та місцеве застосування препаратів, які мають широкий спектр протимікробної дії, здатні глибоко проникати в тканини і стимулювати регенеративні процеси (аерозоль чемі-спрей, йоддицерин).
4. Для фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур доцільно використовувати мобільний і переносний ортопедичні станки та модифіко-ваний метод повалу великої рогатої худоби. Це дає можливість проводити якісну ортопедичну обробку рогу ратиць у корів безпосередньо у стійлах, де вони утримуються, підвищує ефективність ветеринарного обслуговування корів, покращує умови та безпеку роботи спеціалістів ветеринарної медицини.
5. При лікуванні корів, хворих на гострий ламініт, необхідно забезпе-чувати комфортні умови їх утримання (солом’яна підстилка, 45 кг/гол./добу) та максимально обмежувати моціон.
6. Функціональну ортопедичну обробку рогу ратиць у корів слід проводити методом, висвітленим у методичних рекомендаціях Ортопедична обробка ратиць у корів”, затверджених і прийнятих до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 р.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Борисевич В.Б. Ветеринарная ортопедия (болезни копытец и копыт). − Кировоград: Кировоградгосиздат, 1996. − 232 с.
2. Поширення захворювань в ділянці пальця у високопродуктивних корів залежно від рівня молочної продуктивності / В. Власенко, М. Рубленко, М. Ільніцький та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. − Вип. 25, ч.1. − Біла Церква, 2003. − С. 45−51.
3. Хомин Н.М. Поширеність асептичних пододерматитів в господарствах з різними умовами годівлі та утримання корів // Наук. вісник Націон. аграр. ун-ту. К., 2001.Вип.38. С.5054.
4. Рубленко М.В., Власенко С.А. Взаимосвязь возникновения гнойно-некротических процессов в области пальцев у коров и их репродуктивного статуса // Современные проблемы ветеринарной хирургии. Мат. междунар. науч.-практ. конф., С.-П. − 2004. − С. 47−49.
5. Панько І., Петрик М. Причини і шляхи профілактики уражень копитець у високопродуктивних корів // Вет. медицини України. − 2005. − №7. − С. 28−30.
6. Власенко С.А. Поширення гнійно-некротичних уражень кінцівок у корів на різних етапах їх репродуктивного циклу / Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. − Вип. 28. − Біла Церква, 2004. − С. 29−34.
7. Кондрахін І. Етіологічний та патогенетичний зв’язок множинної патології, особливості лікування і профілактики // Вет. медицина України, 2006. − №2. − С. 9−10.
8. Левченко В.І., Сахнюк В.В. Поліморбідність патології у високопродуктивних корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. − Вип. 3, ч.1. − Біла Церква, 1997. − С. 89−92.
9. Бурденюк А.Ф. Болезни конечностей у продуктивных животных. − Л.: Колос, 1976. − 198 с.
10. Борисевич В.Б. Ветеринарна ортопедія і офтальмологія. − К.: Урожай, 1994. − 133 с.
11. Панько І.С., Петрик М.В. Лікування пододерматитів у високопродуктивних корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. − Біла Церква, 2005. − Вип. 34. − С. 91−96.
12. Хомин Н.М. Лікування хронічного асептичного пододерматиту у корів // Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. Полтава, 2005. № 2. С. 6466.
13. Завірюха В.І., Цісінська С.В. Патогенез змін у тканинах дистального відділу кінцівки великої рогатої худоби при асептичному запаленні // Наук. вісник Львівської ДАВМ ім. С.З. Гжицького. − Львів, 2000. − Т. 2, ч.1. − С. 54−58.
14. Рубленко М.В., Власенко С.А. Комплексний метод лікування гнійно-некротичних уражень ділянки пальців у корів // Наук. вісник НАУ, К. − 2001. − С. 54−57.
15. Іздепський В., Киричко Б., Кулинич С. Застосування санобіту при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Вет. медицина України, 2000. №12. С. 3743.
16. Stevenson M.A. Disease incidence in dairy herds in the southern highlands district of New South Wales, Australia // Prev. Vet. Med. − 2000. − №5, Vol.43(1). − P.1−11.
17. Особливості діагностики та лікування при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів / І.С. Панько, Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний, П.О. Стадник, В.І. Козій // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. − Вип. 5, ч.2. − Біла Церква, 1998. − С. 190−193.
18. Заболевания дистальных отделов конечности крупного рогатого скота / И.А. Калашник, Б.Я. Передера, А.Ф. Русинов и др. // Сб. науч. тр. Харьковского с/х ин-та. − Харьков, 1979. − Т. 261. − С.7−12.
19. Лукьяновский В.А. Технология ухода за копытцами коров и нетелей в комплексах с различной системой содержания // Ветеринария, 1990. − №3. − С. 52−55.
20. Молоканов В.А. Этиопатогенез, профилактика и лечение заболеваний копытец у крупного рогатого скота в некоторых биогеохимических провинциях южного Урала: Автореф. дисс. д-ра вет. наук. − 16.00.05. − Челябинск, 1993. − 38 с.
21. Logue D.N., Offer J.E., Kempson S.A. Lameness in dairy cattle // Irish. Vet. J., 1993. Vol. 46(2). P. 4758.
22. Offer J.E., McNulty D., Logue D.N. Observations of lameness, hoof conformation and development of lesions in dairy cattle over four lactations // Vet. Rec. − 2000. − №22, Vol.147(4). − P.105−109.
23. Epidemiological investigations of digital dermatitis in Dutch dairy cattle / D. Dopfer, A. Koopmans, F.A. meyjer et al. // Proc. 8th Itern. Symp., Disorders of Ruminant Digits”, Banff., Canada. 1994. P. 180181.
24. A longitudinal field trial of the incidence of and location of specific causes of lameness and the effect of biotin on claw health in dairy cows / V.J. Hedges, R.W. Blowey, A.J. Pickington, L.E. Green // Proc. of the XI Intern. Symp. on Disord. of the Rum. Dig. & III Intern. Conf. on Bov. Lamen., 3-7 September, 2000. - P. 313-316.
25. Petrie L., Ferguson J.G. An evaluation of lameness in a large dairy herd in the state of Sachsen-Anhalt, Germany // Proc. of the 12th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., 9th - 12th January, 2002, Orlando, FL, USA. - P. 343­­­­­345.
26. Subclinical laminitis in dairy cows: use of severity of hoof lesions to rank and evaluate herds / R.H. Smilie, K.H. Hoblet, M.L. Eastridge et al. // Vet. Rec. − 1999. − Vol. 144 (1). − P. 17−21.
27. Hernandes J., Shearer J.K., Webb D.W. Lameness and milk production in dairy cows // Proc. of the 12th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., 9th - 12th January, 2002, Orlando, FL, USA. - P. 333­­­­­335.
28. Rajala-Schultz P.J., Grohn Y.T., McCulloh C.E. Effects of milk fever, ketosis and lameness on milk yield in dairy cows // J. Dairy Sci., 1999. − №82. − P. 288−294.
29. Effect of diseases on milk production in dairy cows: a review / C. Fourichon, H. Seegers, N. Bareille, F. Bedeau // Prev. Vet. Med., 1999. Vol. 41(1). P. 135.
30. Economical losses due to clinical lameness in dairy cattle / H. Enting, D. Kooij, A.A. Dijkhuizen et al. // Livest. Prod. Sci., 1997. Vol. 49(3). P. 259267.
31. The impact of clinical lameness on milk yield of dairy cows / L.E. Green, V.J. Hedges, Y.H. Schukken et al. // J. Dairy Sci., 2002 − №85. − P. 2250−2256.
32. Culling in Quebec Holstein herds 2 Study of phenotypic trends in reason for disposal / J.W. Durr, H.G. Monardes, R.I. Cue, G.C. Filpot // Can. J. Anim. Sci.,1997. − Vol. 77 (4). − P. 601608.
33. Diesel O. Genetic improvement of claw and leg traits // Proc. 8th Itern. Symp., Disorders of Ruminant Digits”, Banff., Canada. 1994. P. 124135.
34. Reasons for culling in French Holstein cows / H. Seegers, F. beaudeau, C. Fourichon, N. Bareille // Prev. Vet. Med., 1998. Vol. 36(4). P. 257271.
35. Rajala-Schultz P.J., Grohn Y.T. Culling of dairy cows. Part III. Effect of diseases, pregnancy status and milk yield on culling in Finnish Ayrshire cows // Prev. Vet. Med., 1999. Vol. 41(4). P. 295309.
36. Esslemont R.J., Kossaibati M.A. Culling in 50 dairy herds in England // Vet. Rec., 1996. Vol. 139(20). P. 486490.
37. Hassall S.A., Ward W.R., Murray R.D. Effects of lameness on the behavior of cows during the summer // Vet. Rec. − 1993. − № 5. − Vol. 132(23). − P. 578−580.
38. Власенко С.А. Перебіг післяродового періоду та ефективність лікування при ендометриті у корів із гнійно-некротичними ураженнями в ділянці пальців // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. − Біла Церква, 2002. − Вип. 23. − С. 12−15.
39. Studer E. A veterinary perspective of on-farm evaluation of nutrition and reproduction // J. Dairy Sci. 1998. Vol. 81(3). P. 872876.
40. A Cox proportional-hazards model with time-dependent covariates to evaluate the relationship between body-condition score and the risks of first insemination and pregnancy in a high-producing dairy herd / W. Suriyasathaporn, M. Nielen, S.J. Dieleman et al. // Prev. Vet. Med. 1998. Vol. 37(1-4). P. 159172.
41. Hernandes J., Shearer J.K., Webb D.W. Effect of pappilomatous digital dermatitis and other lameness disorders on reproductive performance in a Florida dairy herd // Proc. of the XI Intern. Symp. on Disord. of the Rum. Dig. & III Intern. Conf. on Bov. Lamen., 3-7 September, 2000. - P. 354-357.
42. Jureevie A., Pengov A. Environment: lameness and mastitis // Proc. of the 13th Intern. Symp. and 5th Conf. on Lamen. in Rumin., 11−15 February, 2004. - P. 209, 210.
43. Survey of lameness in British dairy cattle / Russell A.M., Rowlands G.J., Shaw S.R., Weaver A.D. // Vet. Rec. − 1982− №21. − Vol.111(8). − P.155−160.
44. Drendel T.R., Hoffman P.C., Socha M.T. Incidence of foot disease in commercially raised Holstein heifers at 12 and 23 month of age // Proc. of the 12th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., 9th - 12th January, 2002, Orlando, FL, USA. - P. 250­­­­­252.
45. Murray R.D. Downham D.Y. Epidemiology of lameness in dairy cattle // Vet. Rec. 1996. Vol. 138. P. 586591.
46. Факторні хвороби сільськогосподарських тварин // В.П. Литвин, Л.В. Олійник, Л.Є. Корнієнко та ін. / За ред.. В.П. Литвина, Л.Є. Корнієнка. − К.: Аграрна наука, 2002. − 400 с.
47. Vermunt J.J., Greenough P.R. Structural characteristics of the bovine claw-horn growth and wear, horn hardness and claw conformation // Brit. Vet. J. 1995. Vol. 151(2). P. 157180.
48. Farmer perception of lameness prevelance / H.R. Whay, D.C. Main, L.E. Green, A.J. Webster // Proc. of the 12th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., 9th - 12th January, 2002, Orlando, FL, USA. - P. 355­­­­­358.
49. Alban L., Agger J.F. Welfare in Danish dairy herds 1. Disease management routines in 1983 and 1994 // Acta Vet. Scand. − 1996. − Vol.37(1). − P.49−63.
50. Fjeldaas T., Forshell K.P., Ostera O. Monitoring claw diseases in the Norwegian cattle population // Proc. of the 12th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., 9th - 12th January, 2002, Orlando, FL, USA. - P. 329­­­­­332.
51. Blowey R.W. Interdigital Causes of lameness // Proc. 8th Intl. Symp., Disorders Ruminant Digit”, Banff., Canada. 1994. P. 142154.
52. Blowey R.W., Done S.H., Cooley W. Observations on the pathogenesis of digital dermatitis in cattle // Vet. Rec. 1994. Vol. 135. P. 115117.
53. Philipot J.M., Pluvinage P., Luquet F. Clinical characterization of a syndrome by ecopathology methods: an example of dairy cow lameness // Vet. Res. − 1994. − Vol.25(2-3). − P.239−243.
54. Subclinical laminitis in dairy cows: use of severity of hoof lesions to rank and evaluate herds / R.H. Smilie, K.H. Hoblet, M.L. Eastridge et al. // Vet. Rec. − 1999. − Vol. 144 (1). − P. 17−21.
55. Occurrence of hoof diseases in dairy cattle in Finland / Kujala M., Schnier C., Niemi J., Soveri T. // Proc. of the 13th Intern. Symp. and 5th Conf. on Lamen. in Rumin., 11−15 February, 2004. - P. 45−47.
56. Lesions of foot horn observed in 13-month old Holstein heifers housed on concrete floors: preliminary report / K.H. Hoblet, W.P. Weiss, D.E. Anderson, M.L. Moeschberger // Proc. of the XI Intern. Symp. on Disord. of the Rum. Dig. & III Intern. Conf. on Bov. Lamen., 3-7 September, 2000. - P. 140-143.
57. Biotin feeding trial to prevent lesions associated with pododermatitis aseptica diffusa in lactating cattle / L.T. Middla, K.H. Hoblet, W.P. Weiss, M.L. Moeschberger // Proc. of the 10th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., 7th - 10th September, 1998, Lucerne, Switzerland. - P. 225227.
58. Epidemiology of lameness in dairy cattle: description and analysis of foot lesions / R.D. Murray, D.Y. Downham, M.J. Clarkson et al. // Vet. Rec. 1996. Vol. 138(24). P. 586591.
59. Vermunt J.J., Greenough P.R. Sole hemorrhages in dairy heifers managed under different underfoot and environmental conditions // Brit. Vet. J. 1996. Vol. 152(1). P. 5773.
60. Козій В.І. Ламініти як головні етіологічні фактори виразок підошви у високопродуктивних корів // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. збірник. − 2005. − Вип. 85, Том 1. − С. 533−538.
61. Борисевич В.Б. Деформация копытец крупного рогатого скота (анатомические, гистологические, гистохимические, клинические и патологоанатомические исследования). − Автореф. дисс. д-ра вет. наук. − 16.00.05. − Москва, 1983. − 39 с.
62. Борисевич В.Б. Профилактика деформации копытец крупного рогатого скота // Ветеринария. − 1980. − №9. − С. 55−56.
63. Борисевич В.Б. Гистологические и гистохимические особенности копытцевого рога крупного рогатого скота в норме и при деформации // Диагностика, терапия и профилактика болезней с/х животных // Науч. тр. Укр. с/х академии. − Киев, 1975. − Вып. 118. − С. 100−108.
64. Крупник Я.Г., Цісінська С.В. Вплив остеохондрозу на поставу кінцівок великої рогатої худоби // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. − Кн.. 3. − Львів, 1997. − С. 133−135.
65. Цісінська С.В. Динаміка патогенетичних показників і терапія запальних процесів дистальної ділянки кінцівок у великої рогатої худоби (клініко-експериментальні дослідження). − Автореф. дис. канд-та вет. наук. − 16.00.05. − Біла Церква, 2004. − 20 с.
66.