ПАРААНАЛЬНИЙ АДЕНІТ У СОБАК (ПАТОГЕНЕЗ І ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ) : ПАРААНАЛЬНЫЙ аденит У СОБАК (Патогенез И ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПАРААНАЛЬНИЙ АДЕНІТ У СОБАК (ПАТОГЕНЕЗ І ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ)
  • Альтернативное название:
  • ПАРААНАЛЬНЫЙ аденит У СОБАК (Патогенез И ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ)
  • Кол-во страниц:
  • 154
  • ВУЗ:
  • Полтавська державна аграрна академія
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Полтавська державна аграрна академія


    На правах рукопису

    УДК 636.7:619.616.-018.73


    ПАНАСОВА Тетяна Георгіївна




    ПАРААНАЛЬНИЙ АДЕНІТ У СОБАК
    (ПАТОГЕНЕЗ І ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ)

    Спеціальність 16.00.05 ветеринарна хірургія



    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник доктор
    ветеринарних наук, професор
    В.Й. Іздепський


    Полтава 2002








    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..4
    ВСТУП....5
    РОЗДІЛ 1. Огляд літератури..9
    1.1. Клінічні ознаки параанального аденіту...9
    1.2. Морфологія залоз шкіри.10
    1.3. Патологія залоз шкіри.11
    1.4. Дерматити та токсидермії...17
    1.5. Екземи...19
    1.6. Аутоімунні хвороби шкіри.22
    1.7. Дерматози, пов'язані із порушенням гормонального обміну..24
    1.8. Атопічний дерматит....29
    1.9. Піодермії..29
    1.10. Заключення по огляду літератури.34
    РОЗДІЛ 2. Вибір напрямків дослідження, матеріал та методи виконання роботи...35
    РОЗДІЛ 3. Власні дослідження ...40
    3.1. Розповсюдження параанального аденіту у собак..40
    3.2. Морфологія параанальних залоз у собак..42
    3.3.Особливості перебігу експериментального та спонтанного параанального аденіту у собак. ..52
    3.3.1. Зміни морфологічного складу крові у собак при параанальному
    аденіті.56
    3.3.2. Зміни біохімічного складу крові при параанальному аденіті...59
    3.3.3. Зміни імунологічних показників при параанальному аденіті.61
    3.3.4. Морфологічні зміни параанальних залоз при їх запаленні.64
    3.4. Лікування параанального аденіту у собак.. ...73
    3.4.1. Зміни морфологічного складу крові.77
    3.4.2. Вплив лікування на активність імунологічних показників.81
    РОЗДІЛ 4. Аналіз і узагальнення результатів дослідження..86
    ВИСНОВКИ..119
    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.122
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..123





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    АД атопічний дерматит;
    БАСК бактерицидна активність сироватки крові;
    Г/л - ´109 в одиницях системи CI;
    ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові;
    МЛТ магнітолазеротерапія;
    НБ новокаїнова блокада;
    ПА параанальний аденіт;
    ПЗ параанальна залоза, параанальні залози;
    Т/л - ´1012 в одиницях CI;
    ФАН фагоцитарна активність нейтрофілів.








    ВСТУП



    Актуальність теми. Останнім часом у містах України та країн СНД зросла кількість дрібних домашніх тварин, найчисельнішим видом з яких є собака [1]. Це перша свійська тварина, яку людина приручила за її корисні якості. У процесі еволюції їм приходилося постійно зустрічатися із найрізноманітнішими несприятливими факторами зовнішнього середовища, реагувати на них та перемагати їх. Собаки, у яких відповідні реакції на несприятливі впливи були недостатньо вираженими, виявлялися менш придатними до боротьби за існування, швидко гинули, звільняючи місце більш пристосованим. Але в умовах сьогодення, особливо у великих містах, цей вид тварин поступово втрачає ті функціі, задля чого людина тисячоліттями використовувала їх [2]. Вони зазнають несприятливих факторів урбанізації, таких, як гіподинамія, травматизм тощо. До того ж порушення умов годівлі, утримання та експлуатації цих тварин спричиняють різноманітні відомі і маловивчені захворювання різної етиології. У зв'язку з цим проблема ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин в умовах міста, стала актуальною.
    Значну частину серед усіх хвороб собак, займають незаразні хвороби, серед яких найбільш поширені хірургічні це, в першу чергу, травматизм (переломи кісток, вивихи суглобів, різні ушкодження м’яких тканин), який складає в умовах великого міста до 50% [3]. Друге місце за розповсюдженням займають хвороби шкіри (екземи, дерматити), частка яких складає 30 45% [4, 5]. До однієї з мало вивчених хвороб, що реєструється в кількості 1,5% 2,6% від усіх хвороб незаразної етиології [6, 7] належить параанальний аденіт, що супроводжується ускладненнями у вигляді уражень шкіри, а також захворювань вух та очей. Крім цього при запаленні параанальних залоз у собак спостерігаються негативні явища у поведінці: вони втрачають живу масу за рахунок інтоксикації організму, що може призвести до їх загибелі. Під час перебігу хвороби, собаки, особливо в кімнатних умовах, створюють дискомфорт їх власникам (мають неприємний запах).
    Не дивлячись на значне поширення цієї хвороби та її негативний вплив на організм тварини, на сьогоднішній день це захворювання недостатньо висвітлене у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Тому вивчення етіології, патогенезу та розробка ефективних засобів лікування запалення параанальних залоз у собак є актуальним.
    Зв'язок роботи із науковими програмами. Робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії.
    Мета роботи вивчити клініко-морфологічну характеристику параанального аденіту, висвітлити основні особливості його патогенезу та розробити раціональні методи терапії цього захворювання.
    Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
    a) з'ясувати поширеність параанального аденіту серед собак у віковому та порідному аспекті;
    б) описати морфологію параанальних залоз;
    в) вивчити патогенез гострої та хронічної форми перебігу параанального аденіту;
    г) визначити морфологічні зміни залоз при їх ураженні;
    д) розробити патогенетично обгрунтовані методи лікування параанального аденіту та провести їх порівняльну оцінку.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні описана морфологія параанальних залоз у собак та їх морфологічні зміни при запаленні, теоретично та експериментально обгрунтований патогенез гострого і хронічного перебігу параанального аденіту у собак та, на підставі одержаних результатів, запропоновано патогенетично обгрунтовані методи лікування цього захворювання.
    Практичне значення полягає в тому, що вивчено поширення параанального аденіту серед собак, описані клінічні ознаки як гострої, так і хронічної форм хвороби, вивчені етіопатогенетичні механізми парааденіту, розроблено раціональні методи лікування цього захворювання. Одержані результати використовуються при читанні лекцій, проведенні практичних занять та наукових дослідженнях на кафедрах хірургії Полтавської державної аграрної академії, Національного аграрного університету, Білоцерківського державного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академіі, Кримського державного аграрного університету, Львівської державної аграрної академії ветеринарної медицини, кафедрі анатомії і фізіології тварин Кримського державного аграрного університету.
    Особистий внесок здобувача полягає в тому, що автором самостійно вивчена морфологія параанальних залоз у собак, виявлені патологічні зміни при їх запаленні, визначені найбільш інформативні показники для діагностики параанального аденіту та лікувальна ефективність магнітолазеротерапії при даній патології, їх наукове обгрунтування, детальний аналіз та узагальнення одержаних результатів.
    Апробація результатів дисертації проводилася на Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми неінфекційної патології тварин", присвяченій 90-річчю з дня народження професора А.Ф. Бурденюка (м. Біла Церква, 2000 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції анатомів та морфологів у Харківському зооветеринарному інституті (м. Харків, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарного обслуговування свійських тварин", присвяченій 100-річчю з дня народження професора І.О. Поваженка (м. Киів, 2001 р.); науково-практичній конференції "200 років аграрній науці" (м. Полтава, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної науки", присвяченій 10-річчю факультету ветеринарної медицини Полтавської держаної аграрної академії (м. Полтава, 2002 р.); щорічних науково-практичних конференціях навчально-педагогічних працівників Полтавської державної аграрної академії (1999-2002 рр.), на засіданнях НТТ ім. О.В. Квасницького факультету ветеринарної медицини ПДАА.
    Публікації. Результати експериментальних досліджень викладені у 6 статтях, що опубліковані у фахових наукових виданнях: журналі "Ветеринарна медицина України" 1, "Віснику Білоцерківського державного аграрного університету" 1, "Науковому віснику Національного аграрного універси- тету" 1, "Віснику Полтавської державної аграрної академії" 1, Збірнику наукових праць Харківського зооветеринарного інституту 1 та у Збірнику наукових праць Полтавської державної аграрної академії 1.
    Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 154 сторінках комп'ютерного набору і містять вступ, огляд літератури, власні дослідження, їх аналіз та обговорення, висновки, практичні пропозиції, список використаних джерел. Робота ілюстрована 13 таблицями, та 25 малюнками. Список використаних джерел включає 363 найменувань, у тому числі 66 із далекого зарубіжжя.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1.У дисертації досліджено морфологію параанальних залоз у собак та їхні зміни при запаленні, з'ясовано особливості патогенезу параанального аденіту, розроблено і запропоновано патогенетично обгрунтовані методи його лікування.
    2. Захворювання собак на параанальний аденіт становить 1,53,6 % від загальної патології та 7,513,25 % від хвороб хірургічної етіології. Це захворювання зустрічається переважно у декоративних порід собак (пекінеси, пуделі, кокер-спанієлі) у віці 510 років та в собак службових порід (німецькі вівчарки, ротвейлери, доги) у віці від 2-х місяців до 2-х років. Причому, у дрібних собак парааденіт здебільшого перебігає хронічно із періодичністю захворювання 12 рази на рік.
    3. Параанальні залози в собак це парні органи у вигляді округлих або овальних міхурців, які розташовані в пухкій сполучній тканині на латеральній поверхні каудальної частини прямої кишки в місці переходу її в анус. Кожна залоза має вивідну протоку, яка щілиноподібними отворами відкривається в анус. Основну масу їх складає синус, вистелений зсередини багатошаровим плоским епітелієм, який накопичує і тимчасово утримує секрет специфічних та сальних залоз, які розташовані в його стінці. Накопичений секрет параанальної залози в нормі має специфічний запах, колір від кремового до світло-сірого, не містить домішок і виводиться в анус через загальну вивідну протоку при скороченні анального сфінктера або за рахунок компресії каловими масами.
    4. Параанальний аденіт у собак може мати гострий та хронічний перебіг. Гострий перебіг характеризується загальним пригніченням тварин, відсутністю апетиту та порушенням акту дефекації. Місцево спостерігаються ознаки запалення ділянки залоз та ануса. Секрет залоз має неприємний запах, жовто-зелений колір, густу, сметаноподібну консистенцію, містить домішки у вигляді пластівців та крупинок. При хронічному перебігу хвороба ускладнюється ураженнями шкіри (дерматозом, піодермією), кон'юнктивітом та отитом. Секрет залоз має сірий колір, пастоподібну консистенцію із конгломератами розміром просяного зерна.
    5. Гострий перебіг захворювання характеризується пригніченням еритроцитипоезу, зниженням на 6 % кількості гемоглобіну, збільшенням кількості лейкоцитів із 7,76±0,43 до 10,75±0,42 Г/л (р<0,001), нейтрофілією та регенеративним зрушенням ядра. При хронічному перебігу захворювання спостерігаються лейкоцитоз та еозинофілія.
    6. При гострому перебігу захворювання кількість загального білка крові збільшується на 7,17 г/л (р<0,01) та відбуваються зрушення в його фракційному складі, що проявляється вірогідним збільшенням α- і β-глобулінів та зменшенням кількості альбумінів і γ-глобулінів (р<0,05). У тварин із хронічним перебігом парааденіту кількість загального білка в сироватці крові змінюється залежно від віку, а кількість γ-глобулінів знижується на 33 % (р<0,05).
    7. Гострий перебіг парааденіту відзначається підвищенням фагоцитарної активності та індексу фагоцитозу поліморфноядерних гранулоцитів (на 9 та 4 % відповідно), зниженням бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові (р<0,05). При хронічному перебігу концентрація лізоциму в сироватці крові нижча на 50,0 %, а бактерицидна активність на 21,3 %; знижується також ФІ (р<0,01).
    8. Морфологічні зміни параанальних залоз характеризуються на початку запалення набряком їх, гіперсекрецією специфічних і сальних залоз. Хронічний процес супроводжується глибокими деструктивними змінами в паренхімі параанальної залози та порушенням секреції залоз, концентрацією секрету та неможливістю його виведення із кінцевого відділу залоз.
    9. Застосування постійного магнітного поля та лазерного випромінювання в комплексі з етіотропною терапією (видалення секрету залоз, промивання порожнини синуса, застосування ректальних супозиторіїв) сприяє нормалізації запальних процесів у патологічному вогнищі та одужанню тварин на 45-й день лікування, тоді як після використання новокаїнової блокади, як патогенетичного засобу, на 78-й.
    10. Включення в лікувальний комплекс магнітолазеротерапії сприяє нормалізації морфологічних показників на 5-ту добу; після новокаїнотерапії вона настає на 8-му добу.
    11. Застосування магнітолазеротерапії підвищує активність клітинного і неспецифічного гуморального імунітету, що проявляється підвищенням показників ФАН (р<0,05) та ФІ (р<0,001), рівня лізоциму на 8,4 % і БАСК на 10,0 %, порівняно з показниками хворих тварин.





    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ



    Для лікування параанального аденіту пропонуємо проводити комплексну терапію із застосуванням етіотропних, симптоматичних та патогенетичних методів, яка включає:
    а) видалення секрету із залоз шляхом компресії їх або катетеризації теплими розчинами фурациліну 1 : 5000, етакридину лактату 1 : 1000.
    б) застосування на ділянку ануса та параанальних залоз постійного магнітного поля та лазерного випромінювання з експозицією великим тваринам 5 хвилин, дрібним 3 хвилини; кількість сеансів 5. Щільність потужності 7,7 мВт/см2 , щільність енергії 38,5 Дж/см2;
    в) проведення новокаїнової блокади ділянки залоз та анусу 0,5 %-ним розчином новокаїну в дозі 23 мл дрібним собакам і 67 мл великим;
    г) застосування ректальних супозиторіїв з іхтіолом, анестезином, лікарськими рослинами тощо для зняття запальних процесів у ділянці ануса та прямої кишки;
    д) застосування антигістамінних препаратів для зменшення алергічної реакції організму та профілактики ускладнень (діазолін, тавегіл, піпольфен, супрастин в рекомендованих дозах).








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
    1. Снигирёв С.И., Гуславский И.И. Социально-биологические категории собак и их ареалы // Ветеринария. 2001. № 4. С.48.
    2. Фасоля В.П. Дослідження крові у службових собак // Науковий вісний Національного аграрного університету: Вип. 38 Київ, 2001. С. 89.
    3. Авраменко Т.О., Стецюра Л.Г., Борисевич В.Б. Особливості травматизму собак в умовах великого міста // Науковий вісник Національного аграрного університету: Вип. 38. Київ, 2001. С. 63-67.
    4. Preland Pascal. Allergiczne zapalenia skory u psov i kotow. Warszawa: Sanmedia, 1995. 174 s.
    5. Гладуш Е.Т., Макеева М.В. Лечение кожных заболеваний собак антигомотоксическими препаратами // Ветеринарная практика. 1998. №3 (6). С. 43.
    6. Зачем приходят на консультацию // Ветеринар. 1997. № 0. С. 3.
    7. Головина Н.П., Колодиев Ч.Б. Роль дерматофитозов при дерматитах собак и кошек // Ветеринария. 1999. №1. С.15.
    8. Большая Советская энциклопедия. Изд. 3-е. М.: Советская энциклопе-дия, 1977. т.27. С.309.
    9. Уитни Леон Ф. Психология собаки / Пер. с анг. М.: Центрополиграф, 1999. 308 с.
    10. Масліков С.І., Лисенко О.В. Параанальний аденит у собак // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип. 5. Ч. 2, Біла Церква, 1998. С. 180-182.
    11. Игнатов П.Е. Стафилококковый дерматит у собак // Ветеринария. 1995. - № 5. С. 53-56.
    12. Борисевич В.Б., Галат В.Ф. и др. Хвороби собак і кішок. К.: Урожай, 1996. 432 с.
    13. Фогль Б. Первая помощь собакам: Что делать когда приходит беда. / Пер. с анг. М.: АСТ, 1996. 208 с.
    14. Кадио П.Ж., Бретон Ф. Болезни собак. / Пер. с франц. Москва, 1937. 256 с.
    15. Братюха С.И., Нагорный И.С. и др. Болезни собак и кошек. Справ. Пособие. / 3-е изд. перераб. и доп. К.: Вища школа, 1998. 255 с.
    16. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В. Болезни собак. Киев, 1996. 364 с.
    17. Иванов И.Ф., Ковальский П.А. Цитология, гистология, эмбриология. М.: Колос, 1976. 446 с.
    18. Гистология, цитология, эмбриология / Под. ред. Афанасьева Ю.И., Юри- ной Н.А. М.: Медицина, 1999. 744 с.
    19. Климов А.Ф. Кожный покров сельскохозяйственных животных и его производные. Москва, 1927. 210 с.
    20. Заварзин А.А. Курс гистологии и микроскопической анатомии. Ленинград, 1939, изд. 5-е. 402 с.
    21. Волкова О.В., Елецкий Ю.К. Основы гистологии с гистологической техникой. М.: Медицина, 1971. 272 с.
    22. Александровская О.В., Радостина Т.Н., Козлов Н.А. Цитология, гистология, эмбриология. М.: Агропромиздат, 1987. 448 с.
    23. Кожа (строение, функция, общая патология и терапия ) / Под. ред. А.М. Чернуха, Е.П. Фролова. М.: Медицина, 1982. 336 с.
    24. Montagna W., Parakkal P. The structure and function of scin. N. Y. L.: Acod. Pres., 1974. 598 p.
    25. Jankinson D. McEvan Sweat and Sebaceous gland and their function in domestic animals // Adv. In Veter. Dermatol. 1990. v. 1. P. 127-129.
    26. Лисенко М.В., Бойко В.І., Замазій М.Д. Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин. К.: Лібра, 1999. 448 с.
    27. Guy F., Webster. Scin Microbiology. 1981. P. 298-302.
    28. Королёв Ю.Ю. Себорея и угри. Минск: Беларусь, 1972. 144 с.
    29. Калантаевская К.А. К норме и патологии сальных желез: Автореф. дис. докт. мед. наук / Алма-Ата, 1956. 26 с.
    30. Борисевич В.Б., Медведєв К.С., Борисевич Б.В., Ігнатенко Н.А. Коротка характеристика найбільш поширених хвороб шкіри у собак. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип. 11. Б.Церква, 2000 С. 3-8.
    31. Белов А.Д. Болезни собак. Справочник. М.: Агропромиздат, 1990. 368 с.
    32. Небосько Ю.Ф. Болезни сальных желез / Актуальная дерматология. Под ред. Адаскевича В.П. М.: Мед. книга, 2000. С. 196-216.
    33. Lever W.F., Schaumburg Lever G. Histopatology of the skin, 6 ed. G.B. Lippincott Company; Philadelphia; London, 1983. 848 p.
    34. Ковалёв В.М. Бактериологические исследования при угревой болезни и рациональный выбор антибиотиков в ёё комплексной терапии // Вестник дерматологии и венералогии. 1983. - №1. С. 47-50.
    35. Жаммал Анвар. Некоторые аспекты угревой сыпи // Патогенез и терапия кожных и венерических заболеваний: Сб. науч. труд. Минск. 1986. С. 70-72.
    36. Ковалёв В.М. Угревая сыпь. К.: Здоровье, 1997. 145 с.
    37. Rook A. et al. Textbook of Dermatology, 3 ed. Blackwell Scientific Publication; Oxford; London. 1979. 2366 p.
    38. Цветкова Г.М., Мордовцева Г.Н. Патоморфологическая диагностика заболеваний кожи. М.: Медицина, 1986. 291 с.
    39. Медведев К.С. Болезни кожи собак и кошек. К.: Вима, 1999. 152 с.
    40. Сью Патерсон. Кожные болезни / Пер. с англ. М.: Аквариум, 2000. 176 с.
    41. Савчак В., Галникина С. Практична дерматологія. Навчальний посібник. К.: Укрмедкнига, 1998. 272 с.
    42. Патология кожи. / Под ред. Мордовцева В.Н., Цветковой Г.М. М.: Медицина, 1993. 718 с.
    43. Скрипкин Ю.К. Кожные и венерические болезни. М.: Медицина, 1996. 284 с.
    44. Потоцкий И.И. Справочник дерматовенеролога. К.: Здоров'я, 1983. 224 с.
    45. Сосновский А.Т., Корсун В.Ф. Дерматологичный справочник. Минск: Выш. Шк., 1986. 239 с.
    46. Глухенький Б.Т., Делекторский В.В. и др. Гнойничковые заболевания ко-жи. К.: Здоров'я, 1983. 257 с.
    47. Романенко Ф.Г., Рождественская О.С. Болезни волос, сальных и потовых желез. / Руководство по кожным и венерическим болезням: Под. ред. Скрипкина Ю.К. т. 2. М.: Медицина, 1995. С. 475-526.
    48. Withrow S.J. and McEvan E.S. Clinical Veterinary Oncology. J/B/ Lippincont, Philadelphiа, 1989. 365 р.
    49. Степаняк І. Дерматози м’ясоїдних. Терапія та лікування // Ветеринарна Медицина України. - № 11. 1999. С. 25.
    50. Машкилейсон Л.Н. Частная дерматология. М.: Медицина, 1965. 522 с.
    51. Кузьмин А.А. Советы Айболита или здоровье вашей собаки. Справочник практического врача по болезням собак. Харьков, 1996. 320 с.
    52. Скрипкин Ю.К. Дерматиты. / Кожные и венерические болезни. Руководство. Под ред. Скрипкина Ю.К. т. 2. М.: Медицина, 1995. С. 12 24.
    53. Серов В.В., Шехтер А.Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). М.: Медицина, 1981. 312 с.
    54. Лечение кожных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Машкилейсона Л.Н. М.: Медицина, 1990. 560 с.
    55. Калашник И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. К.: Урожай, 1990. 160 с.
    56. Адо А.Д. Общая аллергология. М.: Медицина, 1973. 464 с.
    57. Бородин Ю.П. Лекарственная аллергология. М.: Медицина, 1973. 606 с.
    58. Скрипкин Ю.К., Сомов Б.А., Бутов Ю.С. Аллергические дерматозы. М.: Медицина, 1975. 265 с.
    59. Машковский М.Д. Лекарственные средства. М.: Медицина, 1977. 560 с.
    60. Родионова В.Г. Случай токсидермии от этазола. // Патогенез и терапия кожных и венерических заболеваний: Сб. науч. тр.: Вып. 27, Минск, 1984. С. 89.
    61. Задорожный Б.Я., Петров Б.Р. Довідник з дерматовенерології. К.: Здоров’я, 1996. 475 с.
    62. Королёв Ю.Ф. Диагностика, лечение и профилактика медикаментозных токсидермий (метод. рекомен.). Минск. 1982. 28 с.
    63. Борисевич В.Б., Медведев К.С. и др. Алергодерматози у собак. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип. 13. Ч. 1, Біла Церква, 2000 С. 27-32.
    64. Герілович П.П., Бурда А.О., Верещагін О.Б. Етіологія, епізоотологія та терапія захворювань шкіри у собак в Сумській області // Вісник Сумського державного аграрного університету, Вип. 4, Суми, 1999. С. 42-44.
    65. Скрипкин Ю.К., Шарапов Г.Я. Гормональные расстройства и аллергические процессы. М.: Медицина, 1969. 39 с.
    66. Кравец Р.Л. О функциональном состоянии поджелудочной железы у больных екземой // Патогенез и терапия дерматозов: Сб. науч. тр.: Вып. 5. Львов, 1967. С. 49-52.
    67. Горобовицкий Е.Е., Троцкая А.Д. и др. К вопросу о значении функционального состояния кожи и системы органов пищеварения в патогенезе некоторых дерматозов // Вестник дерматологии и венерологии. - № 11. 1966. С. 25.
    68. Мадневская Н.Н., Шевченко И.М. Глюко- и минералокортикоидная активность коры надпочечников у больних экземой. // Патогенез и терапия дерматозов: Сб. науч. тр.: Вып. 5. Львов, 1967. С. 245-246.
    69. Мазуров И.И. Роль нервной системы в патогенезе кожных и венерических болезней. Ленинград, 1957. т. 68. С. 75-123.
    70. Петренко О.Ф., Борисевич Б.В., Чомко В.М. Еффективность применения катозала при лечении дерматитов. // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Зб. ст. II між. н-п. конф. Київ, 1998. С. 74.
    71. Болезни собак / Под ред. Лукьяновского В.А. М.: Росагропромиздат, 1988. 383 с.
    72. Новосёл С.И. Исследование функционального состояния кожи и капилляров при экземе // Патология и терапия дерматозов: Сб. науч. тр.: Вып. 5. Львов, 1967. С. 93-99.
    73. Шифрин А.Р., Томашевский Д.И. Кожно-сосудистая реакция и содержание микроелементов в крови у больных экземой // Патогенез и терапия дерматозов: Сб. науч. тр.: Вып. 5. Львов, 1967. С. 149-157.
    74. Потекаев Н.С., Кочергин Н.Г. Экзема / Руководство. Кожные и венерические болезни. Под ред. Скрипкина Ю.К. М.: Медицина, 1995. т. 2. С. 28-44.
    75. Астраханцев В.И., Данилов Е.П. Болезни собак. / Под ред. Любашенко С.Я. М.: Колос, 1978. 367 с.
    76. Шендрик Н.Д., Шендрик Л.И. Лечение собак при екземе // Ветеринария. 1990. - №7. С. 70.
    77. Лукьяновский В.А. Болезни кожи и подкожной клетчатки у собак // Ветеринария. 1995. - №3. С.47-55.
    78. Кузьмин А.А. Глюкокортикоиды при болезнях кожи у собак // Ветери-нария. 1992. - №5. С. 59-61.
    79. Иванов Л., Смолин А., Спыну М. Криохирургия при лечении ограниченных мокнущих экзем у мелких животных // Terele. Conf. Jub. 25 de ani de inv. Super. Med. Vet. In rep. Moldova. Chisinau, 1999. C. 51.
    80. Красная волчанка / Под ред. Комова О.П. Минск, 1967. 144 с.
    81. Насонова В.А. Системная красная волчанка. М.: Медицина, 1972. 247 с.
    82. Левковский Н.М. Хроническая красная волчанка системное заболевание //Патология и терапия дерматозов: Сб. науч. тр. Львов, 1967. С. 308-312.
    83. Ленис И.И. Красная волчанка. Л.: Медицина, 1970. 200 с.
    84. Рахманов В.А., Иванов О.И. Гистологические исследования соединительной ткани кожи при хронической красной волчанке // Вестник дерматологии и венерологии. 1968. - №7. С. 23-28.
    85. Кьяра Ноли. Влияние географических условий на степень проявления кожных патологий. // Waltham Focus. Внимание коже и шерсти. Специальный выпуск. С. 5-10.
    86. Степаняк І. Дерматопатози м’ясоїдних // Ветеринарна медицина України. 1999. - №9. С. 38-39.
    87. Беренбейн Б.А. Пузырные дерматозы / Кожные и венерические болезни. Руководство. / Под. ред. Скрипкина Ю.К. М.: Медицина. 1995. т. 2. С. 247-340.
    88. Кармел Муни. Влияние гормонов на кожу // Waltham Focus. Внимание коже и шерсти. Специальный выпуск. С. 11-17.
    89. Rosychuk R.A. Dermatologic manifestations of canina hypothyroidism and the usefulness of dermatohistopathology in estalishing a diagnosis. Canine Practice. 1997. - 22. P.25-26.
    90. Panciera D.L.Hypothyroidism in dogs: 66 coses // J. Amer. Vet. Med. Ass. 1997. 204. P. 761-767.
    91. Feldman E.S., Nelson R.W. Canine and Feline Endocrinology and Reproduction 2 nd end Philadelphia: Sounders, 1996. 187 p.
    92. Guptill L., Scott Moncrieff J.C. Diagnosis of canine hypoderadrenocorticism // Small Anim. Practic. 1997. P. 27.
    93. Рыженко В.И. Болезни собак. Справочник. Москва, 1997. 142 с.
    94. Кучеренко Ю.Л. Эндокринология и кожа (частный случай) // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашних тварин: Зб. ст. V між. н-п. конферен. Київ, 2000. С. 103-105.
    95. Муни К.Г. Влияние гормонов на кожу // Walthan Focuss Спец. выпуск. 1999. С. 11-16.
    96. Miller M.A., Duston R.W. Seasonal flank alopecia in boxers and airdale terriers: 24 cases (1985-1992) // J. Am. Vet. Med. Ass. 1993. 203. P. 1567.
    97. Мюллер А. Алопеции собак из будущего // Ветеринар. 1999. - №1. С. 26-28.
    98. Curtis C.F., Lloyd D.H., Ewans H. An investigation of the reproduction of the reproductive and growth hormone status of dogs affected by cyclical (seasonal) flank alopecia of both maximum and minimum photoperiod // Proc. 12 th An. Meet. ESVD. 1995. P. 235.
    99. Зон Г.А., Бригадіна О.А. Оцінка ефективності впливу антиалергічної дієтотерапії при лікуванні атопічного дерматиту у собак // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Зб. ст. VI між. н-п конф. Київ, 2001. С. 18-20.
    100. Архипов А.А. Лечение собак с синдромом алопеции // Ветеринария. 1999. - № 7. С. 53-55.
    101. Красников Г.А., Гуреева В.Б., Келеберда Н.И. Опухоль из луковицы волоса у собак (пиломатрикома) // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашних тварин. Зб. ст. II між. н-п конф. Київ, 1998. С. 30.
    102. Moulthon S.E. Tumor in domestic animal. 1990. 365 р.
    103. Nielsen S.W. a Cele C.R. Cutaneus epitelial neoplasms of dog A report of 153 cases // Am. S. Vet. Res. 21. P. 931-948.
    104. Кулага В.В., Романенко И.М. Аллергические заболевания кожи. К.: Здоров'я, 1997. 256 с.
    105. Медведєв К.С. Атопічний дерматит у собак: Автореф. дис. канд. вет. наук / Київ, 2000. 16 с.
    106. Edmonds M. Prelimary Investigation into the Use of Allergy Skin Testing Solutions and Desensitizing Vaccines in the Dog // Small Anim. Pract. 1980. V. 21. 153-167.
    107. Halliwell R. The immune Mechanism in Dermatological Hypersensitivities // The Vet. Animal. 1973. V. 4. P. 191-193.
    108. Sonya Bettenay. Diagnosis and treating feline atopic dermatitis // Vet. Med. 1991. V. 86. - № 5. P. 15.
    109. Прело П. Этиопатогенез атопического дерматита. Современная аллергология (кошки и собаки) // Ветеринар. 1997. - № 0. С. 9-10.
    110. Noli C. Specificite de l’allergia aux acariens de la poussire de maison chez le chien // Pr. Med. Et Chir.: S. 3. 1998 P. 305-314.
    111. Tovey E.R., Champan M.D., Platts Mills, Mite Faeces and majer source of house dust allergens. 1981. Nature. 289. P. 592-593.
    112. Kunkle G.A., Gross T.L. Allergic contact dermatitis to Tradescantia fluminenesis (Wandering Jew) in a dod // The Compend. Of Cont. Educ. 1983. - № 5. P. 925.
    113. Reedly L.M., Miller W.H. et al. Allergic Skin Diseases of Dogs and Cats, 2 nd End. Phil., 1997. P. 32-115.
    114. Loung D. Tharp M. Boguniewiez M. Atopic Dermatitis // Fitzp. Derm. Gen. Med. 5 th End. N. York. 1999. P. 1464-1480.
    115. DeBoer D.J. Advances in Allergic skin Disease // Ad. Veter. Dermat. 1998. V. 3. P. 147-167.
    116. Willemese T., Noordzij A., Van den Brom W.E. Allergen specific IgGd antibodies in dogs with atopic dermatitis as determined by the ELISA. Clin. Exp. of determined In. 1985 59 P. 359-363.
    117. Stephamine A., Chalmers L.M. An update on atopic dermatitis in dog // Vet. Med. 1994. V. 89. - № 4. Р. 288.
    118. Nagata M., Sakai T. Clinical survey of canine dermatosis in Sapan. Jap. S. of Vet. Med. Ass. 1999 52. P. 775-779.
    119. Griffin C.E. Canine atopic disease // Cur. Vet. Derm: The science and of therapy. 1993. P. 99-120.
    120. Nagata M. Диагностика атопического дерматита у собак. // Waltham Focus. 2000. V. 10. - № 3. С. 4-9.
    121. Медведєв К.С., Борисевич В.Б. Атопічний дерматит собак // Ветеринарна медицина України. 2000. - № 2. С. 47-48.
    122. Harvey R., Markwell P. Лечение атопии у собак // Waltham Focus. 2000. V. 10. № 3. P. 10-15.
    123. Paterson S. Additive benefits of Efas in a dogs with atopic dermatitis after partial response to antihistamine therapy // J. Small. Anim. Pract. 1995; 36: P.389-394.
    124. Miller W.H., Scott D.W. Medical management of chronic pruritus // Compendium on Continuing Educ. 1994 16 P. 449-462.
    125. Paradis M., Lemay S. The efficacy of Clemastine (Tavist), a fatty acid containing product (Derm Caps) and the combination of both products in the management of canine prurits // Vet. Derm. 1991. № 2. P. 17-20.
    126. Lloyd D.H., Marsh K.A. Оптимизация состояния шерсти у собак // Waltham Focus. 1999. V. 9. № 3.
    127. Ihrke P.S. An overview of bacterial skin disease in the dog // Brit. Vet. J. 1987 143. P. 112-118.
    128. Mason I.S. Canine pyoderme // J. Of Small. Anim. Pract. 1991 3 P. 381-386.
    129. Акатов А.К., Зуева В.С. Стафилококки. М.: Медицина, 1983. 256 с.
    130. Федоровская Р.Ф., Бухарович А.М., Патрий В.К. Гнойничковые заболевания кожи. М.: Знание, 1989. 64 с.
    131. Ihrke P., Schwartzman R., McGinly K. Microbiology of normal and seborrheic canine skin // Am. J. Vet. Res. 1978. - № 39. Р. 1487-1489.
    132. Dicson D., Love D. Bacteriology of the horizontal ear canal of dogs // S. Small Anim. Pract. 1983. - № 24. Р. 413-421.
    133. White S., Ihrke P., Stannard A. et al. Occurence of Staphylococcus aureus on the clinically normal canine hair coat // Am. S. Vet. Res. 1983 - № 44. Р. 332-334.
    134. Berg J.N. et al. Identefication of the major coagylace-positive Staphylococcus Sp. оf dogs as Staphylococcus intermedius // Am. J. of Vet. Research. 1984. № 45. Р. 1307-1309.
    135. Lloyd D.H. et al. Staphylococcus intermedius on the ventral abdomen of clinically normal dogs and those with pyoderma // Vet. Derm. 1991. V. 2. Р. 161-164.
    136. Заволока А.А. и др. Цитологические аспекты дифференциации дерматитов // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Зб. ст. IV між. н-п конф. Київ, 1998. С. 35.
    137. Mason I.S., Lloyd D.H. Scanning electron microscopical studies of the living epidermis and stratum corneum in dogs // Advans in Vet. Derm. - 1993. V. 2. P. 131-139.
    138. Головко А.Н., Ушкалов А.А. и др. Стафилококковые инфекции у собак // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Зб. ст. II
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины