ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ ХІРУРГІЧНІЙ ІНФЕКЦІЇ У СОБАК : ГЕМОСТАЗ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ИНФЕКЦИИ У СОБАК

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ ХІРУРГІЧНІЙ ІНФЕКЦІЇ У СОБАК
  • Альтернативное название:
  • ГЕМОСТАЗ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ИНФЕКЦИИ У СОБАК
  • Кол-во страниц:
  • 165
  • ВУЗ:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису

    ХАНЄЄВ ВЛАДИСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

    УДК 619:617-002.3:616.151.5:616-089.882:636.7


    ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ
    ХІРУРГІЧНІЙ ІНФЕКЦІЇ У СОБАК

    16.00.05 ветеринарна хірургія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук



    Науковий керівник доктор
    ветеринарних наук, професор
    РУБЛЕНКО Михайло Васильович





    Біла Церква 2004











    ЗМІСТ

    Перелік умовних позначень 4
    Вступ 5
    Розділ 1 Огляд літератури 11
    1.1. Патогенетичні аспекти запальної реакції при рановій інфекції 11
    1.2. Система гемостазу та її місце у запальній реакції 18
    1.3. Лікування ран та хірургічної інфекції у тварин 26
    Розділ 2 Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання
    роботи 37
    Розділ 3 Стан системи гемостазу в здорових собак 46
    Розділ 4 Стан системи гемостазу в собак з хірургічною інфекцією 51
    4.1. Клінічна та бактеріологічна характеристика різних форм
    хірургічної інфекції 51
    4.2. Стан прокоагуляційної ланки системи гемостазу 62
    4.3. Стан фібринолізу та антикоагуляційної активності 68
    4.4. Стан неспецифічної імунологічної реактивності 72
    Розділ 5 Обґрунтування застосування мазей на гідрофільній основі
    при гнійних ранах у собак 76
    5.1. Клінічні та гематологічні дані 76
    5.2. Стан системи гемостазу 86
    5.3. Антикоагуляційний потенціал і активність фібринолізу 91
    5.4. Динаміка активності мієлопероксидази, вмісту в сироватці крові
    циркулюючих імунних комплексів та лізоциму 96
    Розділ 6 Застосування тіотриазоліну та пентоксифіліну в комплексному
    лікуванні хірургічної інфекції у собак 100
    6.1. Характеристика клінічного перебігу та гематологічних
    показників 100
    6.2. Прокоагуляційна активність плазми крові 105
    6.3. Антикоагуляційний потенціал і активність фібринолізу 107
    6.4. Зміни показників неспецифічної імунологічної реактивності 109
    Розділ 7 Аналіз та узагальнення одержаних результатів 112
    Висновки 131
    Практичні рекомендації 135
    Список використаних джерел 136







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АТ-ІІІ антитромбін-ІІІ
    АЧТЧ активований частковий тромбопластиновий час
    ВЗК внутрішньосудинне мікрозгортання крові
    ВІК великі імунні комплекси
    ДЦК диференціюючий цитохімічний коефіцієнт
    МІК малі імунні комплекси
    МПО мієлопероксидаза
    НВ нормалізоване відношення
    ПА плазмінова активність
    ПЕО поліетиленоксид
    ПІ протромбіновий індекс
    Пр. С протеїн С
    ПРФ продукти розщеплення фібрину/фібриногену
    ПЧ протромбіновий час
    РФ розчинний фібрин
    СФА сумарна фібринолітична активність
    СЦК середній цитохімічний коефіцієнт
    ФХІІ ХІІ фактор системи згортання крові, фактор контакту Хагемана
    ФХІІІ ХІІІ фактор системи згортання крові, фібриназа, фібриностабілізувальний фактор
    ЦІК циркулюючі імунні комплекси
    t-PA тканинний активатор плазміногену
    Fg фібриноген









    ВСТУП

    Актуальність теми. За останні роки в містах та інших населених пунктах України істотно зросла чисельність собак, а тому з’явилася необхідність удосконалення ветеринарно-медичної допомоги цим тваринам. Це зумовлено не тільки економічними, а й морально-етичними факторами. У зв’язку з цим розширення і поглиблення науково-методичної бази щодо лікування і профілактики хвороб дрібних домашніх тварин є однією із важливих проблем ветеринарної медицини.
    У структурі хвороб собак хірургічна патологія, за даними В.П. Фасолі [1], займає перше місце (42,1% від загальної кількості). Серед усіх хірургічних захворювань у собак травматизм складає близько 50% [2]. Найчастіше зустрічаються травми, нанесені автомобільним транспортом, укуси інших собак, випадкові травми [3]. При цьому рани складають до 18% хірургічно хворих тварин [4, 5]. Рани здебільшого забруднені мікрофлорою, а тому переходять у гнійні. Особливо тяжкі травми можуть спричинити виникнення шоку (близько 7% травмованих собак) [6]. Смертність від травм, за даними Ю.А. Ватникова [7], ще до надання першої допомоги досягає 924%. За іншими даними [8], травми м’яких тканин є причиною смерті 10% усіх загиблих собак.
    Разом з тим, вивченню питань патогенезу, діагностики та лікування хірургічної інфекції у собак присвячені лише поодинокі роботи [9, 10]. Водночас відомо [11], що патогенетичною основою такої патології є запальна реакція з істотною видоспецифічністю. Остання зумовлена видовими особливостями участі різних систем медіаторів запального процесу (калікреїн-кінінової, гемостазу, комплементарної). Це зумовлює необхідність патогенетичного обґрунтування лікувальних заходів ранової інфекції у тварин різних видів.
    При травмах відбувається порушення цілісності структури тканин, що супроводжується кровотечою. Найпершою реакцією організму при цьому є активація системи гемостазу [12]. Крім того, її компоненти набувають медіаторних властивостей, посилюючи інтенсивність запальної реакції (фактор Хагемана, плазмін, продукти розщеплення фібрину/фібриногену та інші).
    У ветеринарній медицині стан системи гемостазу досліджувався при ранах і хірургічній інфекції у свиней, великої рогатої худоби та коней [1317]. Доведено [18, 19], що при будь-якій травмі розвиваються універсальні зміни неспецифічної імунологічної реактивності, які істотною мірою визначають інтенсивність розвитку запальної реакції та її наслідки.
    Однак, питання розвитку хірургічної інфекції у собак у вітчизняній ветеринарній хірургії вивчено недостатньо, особливо патогенетичне обґрунтування лікувально-профілактичних заходів. Отже, вивчення патогенетичних механізмів участі системи гемостазу та стану неспецифічної імунологічної реактивності при хірургічній інфекції у собак, що дозволить удосконалити лікувальну допомогу при цій патології, є актуальним.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з науковою тематикою кафедри хірургії та проблемної лабораторії з питань ветеринарної хірургії Білоцерківського державного аграрного університету Вивчити видові особливості запальної реакції у тварин при хірургічній патології та розробити на цій основі ефективні діагностичні та лікувально-профілактичні заходи” (номер державної реєстрації 0103U004461), галузевої науково-технічної програми Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, завдання 113.12.02 Розробка діагностичних гемостазіологічних тестів при акушерській та хірургічній патології у тварин”.
    Мета роботи обґрунтувати патогенетичну роль системи гемостазу в розвитку хірургічної інфекції у собак та розробити на цій основі достатньо ефективні методи її корекції.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі задачі:
    1) визначити стан системи гемостазу у клінічно здорових собак;
    2) дати клінічну характеристику різних форм хірургічної інфекції у собак;
    3) вивчити зміни гемостазіологічних параметрів та ряду факторів неспецифічної імунологічної реактивності при різних клінічних формах хірургічної інфекції у собак;
    4) розробити експериментально і патогенетично обґрунтувати схеми лікування хірургічної інфекції у собак.
    Об’єкт досліджень рани та хірургічна інфекція у собак.
    Предмет досліджень стан системи гемостазу та її корекція у собак з ранами та хірургічною інфекцією.
    Методи досліджень клінічні, бактеріологічні, гематологічні (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити), гемостазіологічні (протромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час, фібриноген, розчинний фібрин та продукти розщеплення фібрину/фібриногену, активність фактора ХІІІ, антитромбіну-ІІІ, протеїну С, фібринолізу), імунологічні (лізоцим, циркулюючі імунні комплекси), цитохімічні (мієлопероксидаза).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній ветеринарній хірургії теоретично та клініко-експериментально обґрунтовано патогенетичну роль системи гемостазу в розвитку хірургічної інфекції у собак та розроблено на цій основі достатньо ефективні методи її корекції із застосуванням мазей на гідрофільній основі, тіотриазоліну та пентоксифіліну. Доведено, що у собак із хірургічною інфекцією зміни гемостазіологічних параметрів залежать не лише від характеру та величини травми, а й від видового складу ранової мікрофлори. Встановлено, що при інфікуванні ран анаеробними та грамнегативними мікроорганізмами істотно порушується метаболізм фібриногену (одночасне накопичення в плазмі крові розчинного фібрину та продуктів розщеплення фібрину/фібриногену), знижується активність природних антикоагулянтів та фібринолізу, що зумовлює коагулопатію та ускладнений перебіг гнійно-запального процесу. Водночас, при інфікуванні асоціаціями грампозитивних мікробів розвивається помірна гіперкоагуляція, цілком контрольована антикоагулянтами.
    Доведено діагностичну та прогностичну цінність при хірургічній інфекції у собак фібриногену, розчинного фібрину, фактора ХІІІ, антитромбіну-ІІІ, тканинного активатора плазміногену. У разі сприятливого перебігу кількість метаболітів фібриногену динамічно знижується, а активність фактора ХІІІ і антитромбіну-ІІІ підвищується. Пік активності фактора ХІІІ і тканинного активатора плазміногену припадає на період інтенсивного формування грануляційного бар’єра.
    Новими є дані щодо бактерицидних властивостей нейтрофілів та динаміки циркулюючих імунних комплексів при хірургічній інфекції у собак. Встановлено, що в період інтенсивних деструктивних змін у тканинах знижується бактерицидний потенціал мікрофагів та накопичуються в кровоносному руслі імунні комплекси, що зумовлює неповноцінність біологічних бар’єрів, особливо при анаеробній та грамнегативній рановій інфекції.
    Обґрунтовано й апробовано раціональні та досить ефективні засоби лікування хірургічної інфекції у собак: а) багатокомпонентні мазі на гідрофільній основі, які прискорюють очищення гнійно-запальних вогнищ та формування повноцінного грануляційного бар’єра, за рахунок чого відбувається нормалізація гемостазіологічних показників та неспецифічної імунологічної реактивності; б) тіотриазолін та пентоксифілін, які сприяють швидкій нормалізації метаболізму фібриногену, активності мієлопероксидази, кількості лізоциму та імунних комплексів, зростанню активності фактора ХІІІ і антитромбіну-ІІІ.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні запропонованих гемостазіологічних діагностичних і прогностичних критеріїв, методів лікування хірургічної інфекції у собак в лікувальних закладах ветеринарної медицини різних форм власності. При цьому адаптовано методики дослідження системи гемостазу в собак та визначено їх гемостазіологічний статус у нормі. Інформативними маркерами складності гнійно-запального процесу є вміст у плазмі крові фібриногену та розчинного фібрину, активність фактора ХІІІ, антитромбіну-ІІІ і тканинного активатора плазміногену. Запропоновані методи лікування патогенетично обґрунтовані, технічно прості та забезпечують досить високу лікувальну ефективність при різних формах хірургічної інфекції у собак. При місцевому лікуванні ранової інфекції доведена висока ефективність застосування мазей на гідрофільній основі Левомеколь” та Нітацид”. У комплексному лікуванні собак із гнійно-флегмонозними процесами доведено доцільність застосування тіотриазоліну та пентоксифіліну.
    Отримані результати впроваджені в навчальний процес при вивченні дисципліни Ветеринарна хірургія” та використовуються в наукових дослідженнях (Білоцерківський державний аграрний університет, Національний аграрний університет, Харківська державна зооветеринарна академія, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, Полтавська державна аграрна академія, Одеський державний аграрний університет).
    Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень. Бактеріологічні дослідження проводилися в лабораторії кафедри мікробіології та вірусології Білоцерківського держагроуніверситету (зав. кафедрою професор Рухляда В.В.).
    Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на 6-ти науково-практичних конференціях: міжнародних Актуальные проблемы ветеринарной хирургии” (м. Троїцьк, 2004), Современные проблемы ветеринарной хирургии” (м. Санкт-Петербург, 2004), Сучасні проблеми ветеринарної хірургії” (м. Харків, 2004); на IV-й науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2003) та конференціях Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2003, 2004); на 3-х наукових конференціях докторантів і аспірантів: Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 2002), Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла Церква, 2003, 2004).
    Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових статей, з них 8 у фахових виданнях: Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (3), Вісник Полтавської державної аграрної академії” (1), Вісник Сумського національного аграрного університету” (1), журнали Ветеринарна медицина України” (1) та Сільський господар” (1), збірник наукових праць Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків) (1).
    Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, огляду літератури, розділів результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків та пропозицій, які викладені на 165 сторінках комп’ютерного набору, ілюстрована 30 таблицями та 12 рисунками. Список використаних джерел включає 282 найменування, із них 88 авторів далекого зарубіжжя.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У дисертації запропоноване нове розв’язання наукової задачі щодо вивчення патогенезу хірургічної інфекції у собак. Встановлено, що глибина патогенетичних змін значною мірою зумовлена особливостями функціонування системи гемостазу і нейтрофільних гранулоцитів, залежить від характеру і величини травми та видового складу ранової мікрофлори. У зв’язку з цим, при лікуванні собак із хірургічною інфекцією патогенетично обґрунтованим є застосування мазей на гідрофільній основі, тіотриазоліну та пентоксифіліну.
    2. Бактеріологічне дослідження ексудату різано-розміжчених ран свідчить про інфікування переважно E. сoli в асоціаціях із Cl. perfringens, іноді Str. fecalis; дещо рідше виявляється грампозитивна ранова мікрофлора Str. pyogenes, Str. mesenteroides, Staph. epidermidis та Staph. aureus, зрідка до них приєднувався Cl. sporogenes. Найбільшу антибіотико-резистентність проявили Cl. perfringens, Str. fecalis та Staph. еpidermidis. Найменш стійкими мікроорганізми були до левоміцетину, дещо нижча антибактеріальна активність неоміцину сульфату та тетрацикліну, а найменша бензилпеніциліну натрієвої солі.
    3. Гнійно-запальна реакція у собак з різними формами хірургічної інфекції супроводжується підвищенням температури тіла, пригніченням загального стану, значним набряком, гіперемією та болючістю травмованих тканин, виділенням великої кількості рідкого ексудату від білуватого (при грампозитивній рановій інфекції) до бурого кольору (при інфікуванні ран анаеробними та грамнегативними мікробами), часто з неприємним запахом. При цьому розвиваються нейтрофільний лейкоцитоз, у більшості випадків олігоцитемія та олігохромемія.
    4. У собак з хірургічною інфекцією розвивається стан гіперкоагуляції, який проявляється гіперфібриногенемією, накопиченням у крові розчинного фібрину, а у деяких випадках продуктів розщеплення фібрину/фібриногену. Рі­вень у плазмі крові фібриногену є недостатньо інформативним показником щодо складності запального процесу. Так, при інфікуванні ран грампозитивними мікроорганізмами він досягає 5,18­±0,19 г/л (в нормі 2,2±0,1 г/л), анаеробними та грамнегативними 5,29±0,41 г/л, при рваних ранах 4,93±0,2 г/л, абсцесах 3,83±0,57 г/л, флег­монах 5,74±0,33 г/л, а при кусаних ранах лише 2,51±0,24 г/л. Одночасна циркуляція у крові розчинного фібрину і продуктів розщеплення фіб­рину/фібриногену в собак із різано-розміжченими ранами, інфікованими асоціаціями анаеробної та грамнегативної мікрофлори, рваними, кусаними ранами і підшкірними гнійними флегмонами є свідченням порушення рівноваги між функціонуванням систем згортання крові та фібринолізу.









    132









    5. Одночасно з розвитком гіперкоагуляції виявлено дефіцит природних антикоагулянтів (антитромбіну-ІІІ, а у собак із гнійними флегмонами також протеїну С), зниження активності фібриностабілізувального фактора, а у 33% собак із кусаними ранами гіпофібриногенемію. При цьому дисфункція фібринолізу проявляється зниженням активності тканинного активатора плазміногену. Все це свідчить про розвиток коагулопатії споживання” різного ступеня. Водночас, при інфікуванні ран грампозитивними мікроорганізмами гіперкоагуляція цілком контрольована антикоагулянтами.
    6. Розвиток гнійно-запальної реакції при різано-розміжчених ранах, інфікованих анаеробними та грамнегативними мікроорганізмами, супроводжується підвищенням бактерицидної активності нейтрофілів середній цитохімічний коефіцієнт мієлопероксидази становив 1,18±0,03 (р<0,001), порівняно з 0,9±0,05 у здорових собак. При інфікуванні ран грампозитивною мікрофлорою і при гнійно-флегмонозних процесах цитохімічна активність мієлопероксидази знижується диференціюючий цитохімічний коефіцієнт становить 1,2±0,1 (р<0,001) і 1,69±0,12 (р>0,05) при нормі 2,1±0,19. Крім того, у кровоносному руслі збільшується кількість циркулюючих імунних комплексів (при підшкірних гнійних флегмонах у 2,53 рази).
    7. Застосування мазей на гідрофільній основі Нітацид” і Левомеколь”, порівняно з гідрофобним лініментом стрептоциду, прискорює в середньому в 2,1 рази очищення гнійних ран. При цьому припинення виділення гнійного ексудату у собак з ранами, інфікованими грампозитивними мікроорганізмами та асоціаціями анаеробної та грамнегативної мікрофлори (3,7±0,6 та 3,7±0,3 доба, відповідно), практично збігається у часі з початком росту грануляцій (3,3±0,2 та 3,2±0,2 доба). При застосуванні ж лініменту стрептоциду гнійна ексудація триває і під час росту грануляцій, який починається на 4,5±0,3 та 4 добу, відповідно, а повне очищення ран відбувається на 8±0,7 та 7,3±0,4 добу. У цілому, повне загоєння гнійних ран при лікуванні мазями на гідрофільній основі скорочується у 1,31,7 рази.









    133









    8. При сприятливому перебізі гнійно-запальних процесів динамічно нормалізується концентрація фібриногену (на 4-у чи 7-у добу), елімінуються розчинний фібрин та продукти розщеплення фібрину/фібриногену, зростає активність фібриностабілізувального фактора та антитромбіну-ІІІ, фібриноліз активується переважно по зовнішньому шляху (за рахунок тканинного активатора плазміногену), нормалізується кількість у крові циркулюючих імунних комплексів і лізоциму, на 4-у добу лікування зростає цитохімічна активність мієлопероксидази. При цьому пік активності фібриностабілізувального фактора, антитромбіну-ІІІ та тканинного активатора плазміногену спостерігається у період інтенсивного росту грануляційної тканини на 4-у та 7-у добу лікування.
    9. У комплексній терапії гнійно-флегмонозних процесів у собак, одночасно з хірургічною обробкою та місцевим застосуванням мазей на гідрофільній основі, ефективним є використання тіотриазоліну. Він сприяє видаленню з крові метаболітів фібриногену, підвищенню на 4-у добу лікування активності тканинного активатора плазміногену, цитохімічної активності мієлопероксидази, нормалізації активності антитромбіну-ІІІ, протеїну С і кількості лізоциму.
    10. Ефективним коректором патохімічної фази при хірургічній інфекції у собак є пентоксифілін. Він сприяє швидкій нормалізації метаболізму фібриногену та бактерицидного потенціалу нейтрофілів. На 4-у добу лікування підвищується активність фібриностабілізувального фактора і антитромбіну-ІІІ, відновлюється концентрація у крові лізоциму та нормалізується кількість великих і малих циркулюючих імунних комплексів.










    134





























































    135











    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    1. Результати клініко-експериментального обґрунтування патогенетичної ролі системи гемостазу в розвитку хірургічної інфекції у собак слід використовувати при вивченні особливостей запальної реакції у порівняльному видовому аспекті та при викладанні курсу ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів.
    2. З метою діагностики та контролю за перебігом різних форм хірургічної інфекції у собак, при проведенні наукових і клінічних досліджень рекомендуємо використовувати такі лабораторні тести: визначення в плазмі крові кількості фібриногену, розчинного фібрину, продуктів розщеплення фібрину/фібриногену, активності фібриностабілізувального фактора, фібринолізу, антитромбіну-ІІІ, протеїну С.
    3. Для лікування собак з хірургічною інфекцією, після хірургічної обробки, промивання антисептичними розчинами та забезпечення дренування, ефективним є місцеве застосовування мазей на гідрофільній основі Левомеколь” та Нітацид”, причому останньої при анаеробній та грамнегативній рановій інфекції. Застосовувати мазі слід один раз на добу, вводячи їх через трубчастий дренаж чи безпосередньо у рановий отвір, до зникнення ознак гнійного запалення.
    4. При гнійно-флегмонозних процесах у собак місцеве лікування мазями на гідрофільній основі рекомендуємо доповнювати застосуванням 2,5%-ного розчину тіотриазоліну із розрахунку 24 мг/кг, внутрішньом’язово, двічі на добу протягом 4-х діб.
    5. З метою корекції патохімічної фази запалення при хірургічній інфекції у собак пропонуємо застосовувати 2%-ний розчин пентоксифіліну, який слід вводити внутрішньовенно крапельно в дозі 8 мг/кг, двічі на добу протягом 4-х діб, розчинивши його в ізотонічному розчині натрію хлориду (15 мл/кг).










    136









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Фасоля В.П. Вікова, нозологічна і порідна структура хвороб собак у місті Житомирі // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2004. Вип. 28. С. 256263.
    2. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Авраменко Т.О. Травматична хвороба // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2002. Вип. 21. С. 2732.
    3. Авраменко Т.О., Стецюра Л.Г., Борисевич В.Б. Особливості травматизму собак в умовах великого міста // Наук. вісник Націон. аграрн. ун-ту. Київ, 2001. Вип. 38 С. 6367.
    4. Виденин В.Н., Вощевоз А.Т. О хирургических болезнях у собак и кошек в условиях большого города // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии: Сб. науч. трудов. Санкт-Петербур, 1998. №129. С. 1012.
    5. О хирургической патологии собак и кошек / А.Я. Бахтурин, Г.А. Колганова, А.И. Бледнов, С.М. Коломийцев // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии: Сб. науч. трудов. Санкт-Петербур, 1998. №129. С. 56.
    6. Авраменко Т. Шокові реакції у собак // Ветеринарна медицина України. 2002. №10. С. 3031.
    7. Ватников Ю.А. К вопросу посттравматической патологии // Ветеринария. 2003. №7. С. 1213.
    8. Schoning P., Cowan L.A. Gross and microscopic lesions of 230 Kansas Greyhounds // J. Vet. Diagn. Invest. 1993. Vol. 5 (3). P. 392397.
    9. Карамалак А.И. Влияние поляризованного полихроматического света на показатели естественной резистентности у собак с инфицированными ранами // Исследования молодых ученых в решении проблем животноводства / Сборник статей ІІ Международной научно-практической конференции, г. Витебск, 22 мая 2002 года. Витебск: ВГАВМ, 2002. С. 111112.
    10.









    137









    Case study: Clinical and laboratory findings in dogs with septic joint arthritis / K. Soontornvipart, J. Zatloukal, P. Kohout, M. Dvorak // Online Journal of Veterinary Research. 2003. Vol. 7. P. 4351.
    11. Рубленко М.В., Іздепський В.Й. Сучасні уявлення при патогенез запальної реакції // Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин / І.С. Панько, В.М. Власенко, В.І. Левченко, В.Й. Іздепський, М.В. Рубленко. К.: Урожай”, 1994. С. 418.
    12. Шимкевич Л.Л., Амирасланов Ю.А. Система гемостаза при раневой инфекции // Раны и раневая инфекция / Под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченок. М.: Медицина, 1990. С. 125149.
    13. Семенов Б.С., Вощевоз А.Т. Показатели фибринолитической активности у крупного рогатого скота // Хирургические болезни сельскохозяйственных животных: Сб. науч. трудов. Ленинград, 1990. С. 139141.
    14. Рубленко М.В. Фібриноген у динаміці розвитку гострого запалення у свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. 1997. Вип. 3. Ч.1. С. 134137.
    15. Іздепський В., Кулинич С. Динаміка деяких показників системи гемостазу при асептичному та гнійному запаленні у великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. 2002. №10. С. 2729.
    16. Лазоренко А.Б. Метаболізм фібриногену в динаміці гнійних ран у коней різного віку // Вісник Сумського нац. аграрн. ун-ту. 2003. Вип. 9. С. 6065.
    17. Ермолаев В.А Состояние системы гемостаза при заживлении кожно-мышщечных ран крупного рогатого скота // Труды междунар. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию УГАВМ «Актуальные проблемы ветеринарной хирургии». Троицк, 2004. С. 5758.
    18. Даценко Б.М. Патогенез раневого процесса // Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. проф. Б.М.Даценко. К.: Здоров’я, 1995. С. 3459.
    19.









    138









    Іздепський В.Й. Артрити у свиней: етіологія, імунологія, клініка і патогенетичні методи лікування: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 1993. 41 с.
    20. Хитров Н.К. Медиаторы воспаления // Воспаление: Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. М., 1995. С. 81100.
    21. Звягинцева Т.В. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная активность в очаге кожной раны, вызванной радиационным и механическим воздействием // Экпериментальная и клиническая медицина. 2000. №1. С. 4447.
    22. Особенности изменений некоторых показателей липидного обмена у больных с тяжелой механической травмой / В.В. Мороз, А.А. Бессекеев, Л.В. Молчанова, Л.Н. Щербакова // Анестезология и реаниматология. 2003. №6. С. 47.
    23. Крыжановский Г.Н. Некоторые общебиологические закономерности и базовые механизмы развития патологических процессов // Архив патологии. 2001. №6. 4450.
    24. Maeda H., Akaike T. Nitric oxide and oxygen radicals in infection, inflammation, and cancer // Biochemistry (Moscow). 1998. Vol. 63, №7. P. 854865.
    25. Antioxidant Therapy: A New Pharmacological Approach in Shock, Inflammation, and Ischemia/Reperfusion Injury / S. Cuzzocrea1, D. P. Riley, A. P. Caputi, D. Salvemini // Pharmacological Reviews. 2001. Vol. 53, Is.1. P. 135-159.
    26. Howe L.M., Boothe H.W. Nitric oxide: A review for veterinary surgeons // Veterinary surgery. 2001. Vol. 30, №1. P. 4458.
    27. Клименко Н.А., Козырева Г.Ф. Механизмы регулирующего влияния лейкоцитов на тучные клетки при воспалении. І. Роль лизосомальных протеиназ // Експериментальна і клінічна медицина. 2001. №1. С. 2124.
    28.









    139









    Клименко Н.А., Козырева Г.Ф. Механизмы регулирующего влияния лейкоцитов на тучные клетки при воспалении. ІІ. Роль активных форм кислорода // Експериментальна і клінічна медицина. 2001. №4. С. 1114.
    29. Nawroth P.P., Stern D.M. Endothelial cell procoagulant properties and the host response // Seminars in Thromb. Hemost. 1987. Vol. 13. P. 391397.
    30. Olfert E.D., Godson D.L. Humane endpoints for infectious disease animal models // ILAR Journal. 2000. Vol. 41. №2. P. 99104.
    31. Eckersall P.D. The acute phase response in animals // Textbook of the Japanese Society of veterinary clinical pathology. 1999. P. 1021.
    32. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2000. 36 с.
    33. Acute phase response in the dog following surgical trauma / J.G. Conner, P.D. Eckersall, J. Ferguson, T.A. Douglas // Res. in Veter. Sc. 1988. Vol. 45. №1. P. 107110.
    34. C-Reactive protein concentration in dogs with inflammatory leukograms / S.A. Burton, D.J. Honor, A.L. Mackenzie et al. // Am. J. Vet. Res. 1994. Vol. 55. №5. P. 613618.
    35. C-Reactive protein mediates protection from lipopolysaccharide through interactions with Fc R ¤ C. Mold, W. Rodriguez, B. Rodic-Polic, T. Du Clos // The journal of immunology. 2002. Vol. 169. P. 7019 7025.
    36. Клименко Н.А., Пышнов Г.Ю. Модуляция воспаления биологически активными веществами тучных клеток и их антагонистами // Експериментальна і клінічна медицина. 2001. №3. С. 67.
    37. Yarovaya G.A., Blokhina T.B., Neshkova E.A. Contact system. New concepts on activation mechanisms and bioregulatory functions // Biochemistry (Moscow). 2002. Vol. 67. №1. P. 1325.
    38.









    140









    Замечник Т.В. Компоненты кининовой системы в плазме крови и лимфе из различных регионов у интактных собак // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1997. №4. С. 1011.
    39. Замечник Т.В., Ярошенко И.Ф., Тюренков И.Н. Компоненты кининовой системы в лимфе и крови, оттекающих от печени и кишечника у собак, при эндотоксиновом шоке // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1997. №4. С. 1113.
    40. Lentsch A.B., Ward P.A. Understanding the pathogenesis of inflammation using rodent models // ILAR Journal. 1999. Vol. 40, №4. P. 151156.
    41. Вальков А.Ю., Ходасевич Л.С. Медиаторы воспаления в патогенезе инфекционно-токсического шока менингококковой этиологии // Архив патологии. 2000. №2. С. 5257.
    42. Vaughn D.M., Swaim S.F., Milton J.L. Elevation of thromboxane in pressure wounds // Prostaglandins Leuko. Essen. Fatty Acids. 1989. Vol. 37, №1. P. 4550.
    43. Petrukhina G.N., Makarov V.A. Natural eicosanoids in regulation of blood coagulation // Biochemistry (Moscow). 2002. Vol. 67. №1. P. 93102.
    44. Sala A., Zarini S., Bolla M. Leukotrienes: lipid bioeffectors of inflammatory reactions // Biochemistry (Moscow). 2002. Vol. 67. №1. P. 8493.
    45. Силенко Ю.И. Тромбоцитоактивные свойства тканей пародонта и процессы перекисного окисления в них у различных животных и человека // Автореф. дис. канд. мед. наук. Львов, 1986. 18 с.
    46. Палыцын А.А. Полиморфноядерные лейкоциты // Воспаление: Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. М., 1995. С. 100115.
    47. Жадинский Н.В. Выяснение возможных причин нагноения ран // Травма. 2000. Т. 1, №1. С. 6367.
    48.









    141









    Миграционная активность in vitro нейтрофилов периферической крови человека в норме и при иммунопатологии / И.Г. Козлов, Р.Т. Сайгитов, С.А. Митясова и др. // Журнал микробиологии, єпидемиологии и иммунологии. 2002. №4. С. 4347.
    49. Ковальчук Л.В., Сайгитов Р.Т. Хемокины новое семейство цитокинов, регулирующих миграцию лейкоцитов // Журнал микробиологии. 2000. №1. С. 9094.
    50. Kerry J.L., Secombes C.J. Chemokines // Developmental & Comparative Immunology. 2004. Vol. 28, Is.5. P. 443460.
    51. Tompkins M.B., Tompkins W.A. Immunoregulatory cytokines and their potential in therapy // Current veterinary therapy. Philadelphia, 1992. P. 461465.
    52. Chemoattraction of human T cells by IL-18 / M. Komai-Koma, J.A. Gracie, X. Wei et al. // The journal of immunology. 2003. Vol. 170. P. 10841090.
    53. Lijnen H.R. Matrix metalloproteinases and cellular fibrinolytic activity // Biochemistry (Moscow). 2002. Vol. 67. №1. P. 9299.
    54. Клименко Н.А., Пришева И.А. Роль вегетативной нервной системы в патогенезе воспаления // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2001. Т. 10, №2. С. 163.
    55. Изменение проницаемости гематоэнцефалического и парацеребральных барьеров в норме и при критических состояниях / В.И. Черний, Т.П. Кабанько, А.Н. Колесников, И.А. Андронова // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2001. №2. С. 217.
    56. IL-9 enhances the growth of human mast cell progenitors under stimulation with stem cell factor / S. Matsuzawa, K. Sakashita, T. Kinoshita et al. // The journal of immunology. 2003. Vol. 170. P. 34613467.
    57. Kovacs E.J. Fibrogenic cytokines: the role of immune mediators in the development of scar tissue // Immunol. Today. 1991. Vol. 12. P. 1723.
    58.









    142









    IL-8 directly enhanced endothelial cell survival, proliferation, and matrix metalloproteinases production and regulated angiogenesis / A. Li, S. Dubey, M. Varney et al. // The journal of immunology. 2003. Vol. 170. P. 33693376.
    59. Parfyonova Ye.V., Plekhanova O.S., Tkachuk V.A. Plasminogen activators in vascular remodeling and angiogenesis // Biochemistry (Moscow). 2002. Vol. 67. №1. P. 119135.
    60. Greenhalgh D. The role of growth factors in wound healing // The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 1996. Vol. 41 (1). P. 159167.
    61. Wound healing and expression of antimicrobial peptides/polypeptides in human keratinocytes, a consequence of common growth factors / O.E. Sorensen, J.B. Cowland, K. Theilgaard-Monch et al. // The Journal of Immunology. 2003. Vol. 130. P. 55835589.
    62. Старение и иммунная система ¤ P.R. Heaton, P. Devlin, D.G. Blount, D. Pritchard // WALTHAM Focus. 2002. T. 2, №2. С. 213.
    63. Мірошниченко В.П., Пономаренко Г.Ф., Доценко Н.Я. Інтерферони та їх індуктори: теоретичні та клінічні аспекти застосування // Лабораторна діагностика. 2002. №4. С. 7076.
    64. Титов В.Н. С-Реактивный белок. Активация воспаления путем усиления поглощения жирных кислот клетками рыхлой соединительной ткани // Клиническая лабораторная диагностика. 2003. №7. С. 39.
    65. Куценко Е.В. Системный воспалительный ответ в случаях гнойно-воспалительного процесса и инфекционного воспаления. Сходство и различие // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2001. №2. С. 4654.
    66. Рубленко М.В. Реактивність нейтрофілів при гнійних ранах у свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2002. Вип. 23. С. 150155.
    67. Рубленко М.В., Іздепський В.Й. Ензимолізосомально-ферментативна активність лімфоцитів при гнійно-некротичних процесах у свиней // Неінфекційна патологія у тварин: матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 78 червня 1995 р.). Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 190191.
    68.









    143









    Донник И.М. Иммунограмма животных в клинической практике // Ветеринарная патология. 2003. №2. С. 5658.
    69. Felsburg P.J. Primary immunodeficiencies // Current veterinary therapy. Philadelphia, 1992. P. 448456.
    70. Ивановская Т.Е. Иммунодефицитные состояния и воспаление // Воспаление: Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. М., 1995. С. 250261.
    71. Couto C.G. Patterns of infection associated with immunodeficiency // Current veterinary therapy. Philadelphia, 1992. P. 223227.
    72. Krakowka S. Acquired immunodeficiency diseases // Current veterinary therapy. Philadelphia, 1992. P. 453456.
    73. Gershwin L.J. Immunologic assessment of the small animal patient // Current veterinary therapy. Philadelphia, 1992. P. 441448.
    74. Иванов Е.П. Руководство по гемостазиоло
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины