ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОСОРБЕНТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ РАН У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ : Применение Фитосорбентов ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ РАН В КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА

Краткое описание

Луганський національний аграрний університет

На правах рукопису

Меженський Андрій Олександрович

УДК 619:616-089:616-001.4:615.26:636.2

ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОСОРБЕНТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ РАН У
ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
ветеринарних наук

Наукові керівники:
доктор ветеринарних наук,

професор

І. Г. Мороз

доктор ветеринарних наук,
професор В.Й. Іздепський

Луганськ 2002

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..
ВСТУП .......................................................................................................
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ........................................
1.1 Рани (симптоми та класифікація) ......................
1.2 Морфологія ранового процесу.........................
1.3 Патогенез ранового процесу.
1.4 Мікробіологія ран....................................
1.5 Об'єктивні критерії оцінки перебігу ранового процесу ..
1.6 Лікування ран у тварин...
РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯРОБОТИ ......................................
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..
3.1 Поширеність механічних травм у великої рогатої худоби в базовому господарстві.....
3.2 Вивчення мікробного ценозу випадкових гнійних ран у великої рогатої худоби......
3.2.1 Чутливість мікроорганізмів, виділених з гнійних ран великої рогатої худоби, до антибіотиків і фітосорбенту ехінацеї пурпурової.
3.3 Визначення показників реактивності організму бичків і телиць з випадковими гнійними ранами....
3.4 Експериментальна частина..
3.4.1 Лікувальна ефективність фітосорбенту ехінацеї пурпурової при експериментальних інфікованих ранах у великої рогатої худоби.

4
5
11
11
15
19
23
26
28

34
43

43

47

49

52
56

56

3.4.2 Порівняльна ефективність фітосорбенту ехінацеї пурпурової і аеросилу при лікуванні інфікованих ран....
3.5 Клінічна частина роботи.
3.5.1 Ефективність сорбційної терапії при випадкових гнійних ранах у великої рогатої худоби
3.5.2 Економічна ефективність лікування великої рогатої худоби з випадковими гнійними ранами
РОЗДІЛ 4 ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ..
ВИСНОВКИ..............................................................................................
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ..................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................
ДОДАТКИ..

87
93

93

99
101
114
117
118
151

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Абс. од. абсолютні одиниці
БАСК бактерицидна активність сироватки крові
Г/л одиниці виміру кількості лейкоцитів у системі СІ
ЗЗР зона затримки росту
ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові
МТФ молочно - товарна ферма
ПМС поліметилсилоксан
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
Т/л одиниці виміру кількості еритроцитів у системі СІ
ФА фагоцитарна активність
ФСЕ фітосорбент ехінацеї пурпурової
ФІ фагоцитарний індекс

ВСТУП

Проблема лікування ран і профілактика ранових ускладнень у сільськогосподарських тварин актуальна у ветеринарній медицині [3, 7, 15, 29, 38, 44, 45, 123, 156, 173, 203]. По-перше, це пов'язано з тим, що ця патологія реєструється досить часто і приносить значні матеріальні збитки тваринницьким господарствам, а по-друге, істотно знизилася терапевтична ефективність традиційних лікарських засобів, які застосовують для лікування ран (антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани) у зв'язку із широкомасштабним та неконтрольованим їх використанням у тваринницьких господарствах [5, 9, 12, 23, 26, 37, 43, 49, 85, 90, 91, 101, 234].
З повною відповідальністю можна стверджувати, що лікування ран це проблема ветеринарної хірургії з багатовіковою історією. Запропоновано величезну кількість різноманітних методів і способів їх лікування. Однак потік нових пропозицій не зменшується, що свідчить про недосконалість запропонованих засобів і методів. Невпинний інтерес і постійну увагу до цієї проблеми можна пояснити тим, що уявлення про рановий процес постійно змінюється разом з розвитком ветеринарної медицини, біології і технічних наук.
Актуальність теми. Більшість засобів, запропонованих для лікування ран у тварин, відрізняються вибірковою і вузьконаправленою дією. Як правило, вони містять антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани, дія яких обмежена чутливістю збудників ранової інфекції до них. Засоби етіотропної терапії є домінуючими при лікуванні ран у тварин, патогенетична терапія чомусь стоїть на останньому місці [57, 68, 85, 86, 124, 174, 178].
Прогрес науки відкриває нові можливості в лікуванні ран і ранової інфекції. Так, останні досягнення фізичної хімії дозволяють принципово обновити давно відомий метод вульнеросорбції, особливістю якого є універсальність [16, 86]. Активні сорбенти забезпечують незворотну евакуацію ексудату, мікрофлори і продуктів її життєдіяльності за рахунок капілярного дренування і сорбції мікрофлори в пори сорбенту [85, 86, 89, 93, 191 ].
Для ефективного лікування ран у вогнищі запалення необхідно створити постійну концентрацію антимікробних речовин, що є дуже складним завданням, як при місцевому, так і загальному застосуванні препаратів. Цього можна досягти шляхом іммобілізації лікарських засобів на основі, яка забезпечить пролонговану передачу препарату у вогнище запалення при одноразовому застосуванні. Експериментальні дані свідчать, що перспективною матрицею для іммобілізації лікарських речовин є сорбенти кремнієнеорганічної і кремнієорганічної природи і, зокрема, поліметилсилоксан і аеросил-300 [81, 88, 92, 94, 105, 126, 157, 209, 210, 243]. На ній можна іммобілізувати різні речовини: антибіотики, антисептики, анестетики, ферменти, фітопрепарати, пробіотики. Як вказують ряд дослідників [8, 13, 14, 88, 94, 105, 113, 132, 228], відмічені сорбенти при введенні в рану забезпечують детоксикацію її тканин, знижують ексудацію, сприяють швидкому очищенню ії від фібринно-некротичних мас, нормалізації цитограм ранового ексудату, зсуву pН у лужний бік, зниженню концентрації збудників хірургічної інфекції в тканинах рани за рахунок адгезії патогенних мікроорганізмів з наступною їх деструкцією.
Виходячи з цього, нашу увагу привернув фітосорбент ехінацеї пурпурової (ФСЕ), отриманий шляхом іммобілізації фітопрепарату ехінацеї пурпурової на аеросилі-300 [14, 27, 140].
Оригінальність і перевага фітосорбентів полягає в тому, що вони поєднують у собі властивості фітопрепарату з багатонаправленою дією аеросилу. При цьому дія їх взаємно посилюється, а терапевтичний ефект значно збільшується.
У доступній літературі відсутні повідомлення про застосування ФСЕ для лікування ран у тварин. З огляду на все вищезазначене, вивчення можливостей і ефективності застосування фітосорбентів у ветеринарній хірургії є перспективним напрямом у науці.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з тематикою науково-дослідної роботи кафедри анатомії і хірургії, яка є частиною наукової теми Розробка ефективної системи діагностики, терапії і профілактики хвороб великої рогатої худоби”, номер державної реєстрації 0197U000758.
Мета роботи розробка і вивчення ефективності комплексної схеми лікування гнійних ран у великої рогатої худоби із застосуванням фітосорбенту ехінацеї пурпурової (ФСЕ).
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1) вивчити частоту, причини виникнення, види і місця локалізації травм у великої рогатої худоби в базовому господарстві;
2) дослідити склад мікрофлори випадкових гнійних ран у великої рогатої худоби і визначити чутливість ізольованих збудників ранової інфекції до антибіотиків і ФСЕ;
3) вивчити зміни показників реактивності організму великої рогатої худоби при випадкових гнійних ранах;
4) дослідити терапевтичну ефективність різних засобів (аеросил-300, ФСЕ, трицилін, 10%-ний розчин NaCl) при лікуванні великої рогатої худоби з експериментальними інфікованими ранами;
5) з’ясувати вплив зазначених лікарських засобів на динаміку клініко-фізіологічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних та гістоморфологічних показників;
6) визначити терапевтичну й економічну ефективність застосування фітосорбенту ехінацеї пурпурової у комплексному лікуванні великої рогатої худоби з випадковими гнійними ранами в умовах виробництва.
Об'єкт дослідження велика рогата худоба з гнійними ранами та клінічно здорові тварини.
Предмет дослідження кров, рановий ексудат, ранові мазки-відбитки, м'які тканини тварин, ранова мікрофлора.
Методи досліджень клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (загальний білок, білкові фракції, загальний кальцій, неорганічний фосфор), імунологічні (БАСК, ЛАСК, ФА, ФІ), мікробіологічні (збудники гнійної хірургічної інфекції), цитологічні, планіметричні, гістологічні (гістоструктура тканин стінки рани).
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі експериментального і клінічного досліджень (додаток Б) отримано наукові дані про вплив місцевого застосування фітосорбенту ехінацеї пурпурової на динаміку клініко-фізіологічних, гематологічних, біохімічних, бактеріологічних та гістоморфологічних показників при гнійних ранах м'яких тканин у великої рогатої худоби.
Вивчено вплив комплексного використання фітосорбенту ехінацеї пурпурової на репаративно-відновлювальні процеси при випадкових гнійних ранах у великої рогатої худоби та ефективність різних методів лікування експериментальних інфікованих ран.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано новий напрямок застосування фітосорбенту ехінацеї пурпурової в комплексі лікувальних заходів при гнійних ранах у великої рогатої худоби, що сприяє значному скороченню термінів їх загоєння, профілактує ускладнення, поліпшує показники гемодинаміки, обмін речовин і загальний стан організму тварини.
Матеріали дисертаційної роботи увійшли до Методичних рекомендацій щодо лікування гнійних ран у великої рогатої худоби” для студентів факультету ветеринарної медицини і слухачів факультету післядипломного навчання, затверджених вченою радою факультету ветеринарної медицини Луганського НАУ (додаток Д). Результати досліджень використовуються при читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять на кафедрі анатомії і хірургії Луганського НАУ, кафедрі хірургії і акушерства Полтавської ДАА і кафедрі акушерства і хірургії Сумського НАУ (додатки В, Г, Е).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведені експериментальні і клінічні дослідження, виконана статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Мікробіологічні дослідження проводилися на кафедрі мікробіології і вірусології Луганського НАУ (завідувач кафедри доцент В.О.Доценко). Імунологічні дослідження виконані разом із працівниками імунологічної лабораторії дитячої клінічної лікарні міста Луганська.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і одержали позитивну оцінку на: Міжнародній науково-практичній конференцій Проблеми неінфекційної патології тварин” присвяченій 90-річчю від дня народження професора А.Ф. Бурденюка (м. Біла Церква, 1213 жовтня 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна наука на порозі 21 століття», присвяченій 85-річчю від дня народження академіка ВАСХНІЛ І.М. Гладенка (м. Харків, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження професора І.О. Поваженка (м. Київ, 1921 вересня 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Полтава, 1920 вересня 2002 р.); першій Всеукраїнській конференції молодих ученихаграріїв «Роль молодих вчених у реформуванні аграрного сектору економіки України» (м. Київ, 1516 березня 2001 р.); науково-практичній конференцій присвяченій 80-річчю Луганського НАУ (м. Луганськ, грудень 2001 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Луганського НАУ (19992002).
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 10 наукових статтях: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (2), Науковому віснику Національного аграрного університету” (2), міжвідомчому тематичному науковому збірнику УААН Ветеринарна медицина” (1), Віснику Полтавської державної аграрної академії” (1), Збірнику наукових праць Луганського національного аграрного університету” (3), методичних рекомендаціях (1). З опублікованих праць: особистих 6, у співавторстві 4, у фахових виданнях видано 6 статей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації експериментально і теоретично обґрунтовано новий комплексний метод лікування інфікованих ран у великої рогатої худоби з використанням фітосорбенту ехінацеї пурпурової, який позитивно впливає на перебіг ранового процесу, сприяє швидкому загоюванню ран і нормалізації факторів природної резистентності організму (фагоцитоз, білок, білкові фракції).
2. В умовах навчально-дослідного господарства Луганського НАУ механічні травми у великої рогатої худоби реєструються в 9,7% від обстеженого поголів’я, з них інфіковані рани складають 58,1%. Найчастіше тварини травмуються восени і навесні (30,3%). 32,5% складають травми в ділянці кінцівок.
3. Основними збудниками ранової інфекції у великої рогатої худоби є асоціації мікроорганізмів (68,75%), у яких переважають Staph. aureus (81,25%) і E. coli (56,25%). Значно рідше з гнійних ран виділяли Staph. epidermidis (31,25%), Str. pyogenes (31,25%), P. vulgaris (31,25%), Ps. eruginosa (12,5%). Більшість культур мікроорганізмів (Staph. epidermidis, Str. pyogenes, E. coli, P. vulgaris), за винятком Staph. аureus і Ps. aeruginosa, чутливі до гентаміцину сульфату і байтрилу і резистентні або умовно-чутливі до бензилпеніциліну, ампіциліну, стрептоміцину сульфату, тетрацикліну, левоміцетину та еритроміцину.
4. Фітосорбент ехінацеї пурпурової значно знижує вірулентність мікрофлори гнійних ран, що проявляється відсутністю в них гемолітичних властивостей і загибелі лабораторних тварин.
5. У крові великої рогатої худоби з гнійними ранами виявлено олігохромемію, збільшення кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, підвищення ШОЕ (у 2,4 рази; р<0,001), вірогідне зменшення кількості загального білка, альбумінів і гамма-глобулінів, підвищення кількості альфа-глобулінів. Перебіг ранового процесу супроводжується розвитком імунодефіциту, про що свідчить зниження фагоцитарної активності нейтрофілів на 2,5% (р<0,001) та фагоцитарного індексу на 13,5% (р<0,001). Бактерицидна активність сироватки крові при цьому знижується на 11,84% (р<0,001), а лізоцимна активність на 4,9% (р<0,001).
6. Лікування бичків з інфікованими ранами застосуванням аплікації фітосорбенту ехінацеї пурпурової в першій фазі ранового процесу прискорює регенеративні процеси, що дозволяє скоротити термін лікування в середньому на 7 діб. При цьому швидко зменшуються зона крайового набряку і площа ранової поверхні, підвищується концентрація водневих іонів у рановому середовищі, зменшується кількість збудників ранової інфекції в тканинах, рани швидко очищаються від авіталізованих тканин, про що свідчать результати цитологічних і гістоморфологічних досліджень.
7. Застосування сорбційної терапії, порівняно з традиційними методами лікування, сприяє нормалізації еритро- і лейкоцитопоезу, підвищенню вмісту загального білка, бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові, а також фагоцитарної активності і фагоцитарного індексу, відновленню співвідношення білкових фракцій.
8. Терапевтична ефективність фітосорбенту ехінацеї пурпурової зумовлена комплексною дією аеросилу та ехінацеї пурпурової, про що свідчить скорочення термінів загоєння ран у бичків при застосуванні ФСЕ на 2,3 діб, порівняно з використанням лише аеросилу.
9. Застосування сорбційної терапії випадкових гнійних ран у великої рогатої худоби дозволяє скоротити термін лікування в 1,4 рази, порівняно з традиційним методом. При цьому економічна ефективність на гривню затрат складає 43,1 грн, що на 14,4 грн більше, ніж при традиційному лікуванні.
10. Використання фітосорбенту ехінацеї пурпурової сприяє зниженню мікробної забрудненості випадкових гнійних ран із 3,9±0,5×107 до 2,4±0,4×101 мікробних тіл в 1 г тканин протягом 4 діб, підвищенню бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові, а також фагоцитарної активності нейтрофілів і фагоцитарного індексу в 1,2 рази (р<0,001).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для лікування гнійних ран у великої рогатої худоби після хірургічної обробки ран рекомендуємо місцево застосовувати фітосорбент ехінацеї пурпурової в дозі 0,30,6 г у першій фазі ранового процесу, мазь Вишневського у другій та 10%-ну цинкову мазь у третій (раз на добу).
2. Для об’єктивної оцінки перебігу ранового процесу та ефективності лікування доцільно проводити планіметричні дослідження.
3. Матеріали дисертаційної роботи пропонуємо використовувати в навчальному процесі з ветеринарної хірургії для студентів факультетів ветеринарної медицини України, слухачів інституту і факультетів післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдеева А.В. Использование протеолитических ферментов при лечении гнойных воспалений конечностей с.-х. животных // Материалы XІІІ Междунар. межвуз. конф. «Новые фармакологические средства в ветеринарии». СПб., 2001 С.56.
2. Александер Дж. У., Гуд Р.Р. Иммунология для хирургов: Пер. с англ. М.: Медицина, 1974. 191с.
3. Авраменко Н.В. Нагорний В.В. Нетрадиційні методи лікування ран // Ветеринарна медицина України. 1999. №.7 С.3132.
4. Аничков Н.Н., Волкова К.Г. Гарин В.Г. Морфология заживления ран. М.: Медгиз, 1951. 123с.
5. Анюлис Э., Расимас П., Гайджюнас Р. с соавт. Процель для лечения гнойных ран у крупного рогатого скота // Тез. докл. Всесоюзн. науч.-практич. конф. «Вопросы ветеринарной фармации и фармакотерапии» - Сигулда. 1986. С.203204.
6. Арьев Т. Я. Раны и их лечение // Руководство по хирургии. М.,1962. Т.1 С.647684.
7. Ахалая М.Г., Закарая К.А. и др. Лечение инфекционных ран с применением магнитной жидкости // Тез. докл. ІІ конф. по применению магнитных жидкостей в биологии и медицине, ноябрь, 1985. Сухуми,1985. С.1819.
8. Багний Н.И., Франчук А.Ю. Клиническая эффективность применения энтеросорбента силлард-П и иммуномодулятора эхинацеи пурпурной в комплексном лечении рожениц с гестационным пиелонефритом // Мат. междунар. науч. конф. «Изучение и использование эхинацеи». Полтава,1998. С.100103.
9. Байлов В.В. Внутрикостное введение антибиотиков в комплексном лечении гнойно воспалительных процессов конечностей крупного рогатого скота: Автореф. дис канд. вет. наук. Л.,1989 16 с.
10. Балабанов В. И. Некробактериоз животных. М.: «Колос», 1971.136 с.
11. Балакирев В.П., Клищ Л.И. Лечение коров йодинолом при гнойно-некротических поражениях конечностей // Диагностика и лечебно-профилактические мероприятия при бесплодии и травматизме в промышленном животноводстве: Межвузовский сборник научных трудов. Кишинев, 1986. С.7678.
12. Барсуков Н.А. Лечение инфицированных ран // Ветеринария. 1986. № 8. С. 6869.
13. Бісюк І., Полонський М., Шевченко Ю. та ін. Використання сорбційних препаратів на кремніорганічній основі у ветеринарной практиці // Ветеринарна медицина України. 1999. №6. С.1416.
14. Бегма А.А., Бегма Л.А., Гришина В.С. Ехінацея не панацея, але. Ветеринарна медицина України. 1996. №7. С.3435.
15. Бегунец В.П. Сухой метод лечения ран у животных / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Мат. Междунар. научн.-практ. конф. Воронеж, 1997. С.134.
16. Беляков Н.А., Соломенников А.В. Сорбенты медицинского назначения и механизмы их лечебного действия. Донецьк, 1988. С.67.
17. Бережная Н.М. Нейтрофилы и иммунологический гомеостаз К.: Наукова думка, 1988. 192 с.
18. Бесарабов Б.Ф., Миролюбова А.Н., Лозюк Л.В., Издепский В.Й., Рубленко М.В. Влияние изатизона на естественную резистентность организма животных // Ветеринария. 1994. №5. С.5051.
19. Бігунець В.П. Сухий метод лікуванняі ран у тварин // Ветеринарна медицина України. 1997. №2. С.3738.
20. Білецька Т.В., Зайцева Л.Д. Вплив органічних сполук кремнію на організм тварин / Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини // Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту. Харьків, РВВХЗВІ, 2001. Вип.84.2 С.228231.
21. Білий Д.Д., Спіцина Т.Л. Застосування Гелейдону” для лікування інфікованих ран у собак / Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини // Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту. Харьків, РВВХЗВІ, 2001. Вип.84.2 С.223227.
22. Болгоколов О.Б. Низкоинтенсивная лазеротерапия при лечении ран у собак / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Материали Международной научно-практической конференции Воронеж, 1997. С.109110.
23. Борисевич В.Б. Технологические болезни сельскохозяйственных животных // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С.7475.
24. Борисевич В.Б., Авраменко Т.О., Борисевич Б.В. Рановий процес та загоєння ран // Ветеринарна медицина України. 1999. № 7 С.3437.
25. Борисевич В.Б., Смирнов О.М. Борисевич Б.В. Закономірності загоєння ран // Вісник Білоцерківського ДАУ, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С.125128.
26. Бурденюк А.Ф. Власенко В.М., Панько И.С. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных: Учеб. пособ. для ФПК специалистов сельск. хоз-ва. К.: Урожай, 1988. 168 с.
27. Буркат В.П., Бегма А.А., Бегма Л.А, Иванченко Н.И. Новые препараты, созданные на основе эхинацеи пурпурной и их использование в животноводстве // Материалы международной научнопрактической конференции «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С.105107.
28. Васильева Е.А. Клиническая биохимия с.-х. животных. М.: Россельхозиздат. 1982. 186 с.
29. Веремей Э.И. Искусственные магнитные поля в ветеринарной медицине // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюзной научной конференции. Белая Церковь, 1991. С.2021.
30. Веремей Э.И., Елисеев А.Н., Лукьяновский В.А. Справочник по применению лекарственных средств в ветеринарной хирургии. Минск.: Урожай, 1994. 263 с.
31. Веремей Э.И., Жолнерович М.Л. Совремеменные взгляды на антибиотикотерапию больных животных. Ветеринария. 1999. №1 С.4347.
32. Веремей Э.И., Климович П.А., Рахманов И.В. Продигиозан в комплексном лечении крупного рогатого скота при абсцессах // Ветеринария. 1996 №3 С.3638.
33. ВеремейЭ.И. Лейкоцитарная реакция сельскохозяйственных животных при хирургических болезнях // Методические рекомендации для ветеринарных врачей, студентов, слушателей ФПК. - Витебск, 1991. 43 с.
34. Веселов А.Я. Фагоцитарная активность нейтрофилов у хирургических больных при стафилококковой инфекции // Хирургия. 1987. №10 С. 3032.
35. Ветеринарные препараты в Росии: Справочник/ И.Ф. Кленов, Н.А. Ярёменко М.: Сельхозиздат, 2000. С.294295.
36. Виденин В.Н. О принципах эффективного использования антисептиков в хирургии // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С.2829.
37. Виденин В.Н. Катапол при послеоперационных гнойно воспалительных осложнениях у животных // Ветеринария. 1997 №4 С.4445.
38. Виденин В.Н. Применение поверхностных активных антисептиков в ветеринарной хирургии: Автореферат дис канд. вет. наук. Л., 1986. 24 с.
39. Виденин В.Н. Тимоген для профилактики и лечения послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений (ГВО) у крупного рогатого скота // Информ. лист. С.-Петербургского ЦНТИ., серия 68.41.63.39.29. СПб., 1993.
40. Виденин В.Н. Влияние катапола на течение гнойного раневого процесса у крупного рогатого скота / Современные проблемы профилактики и терапии незаразных болезней сельскохозяйственных животных и птиц в нечерноземной зоне РСФСР // Сборник научних трудов ЛВИ, № 76. Л., 1983. С. 1923.
41. Виденин В.Н., Антонова В.А., Святковский А.В. Использование катапола для лечения гнойных ран у крупного рогатого скота // Информ. листок Лен. ЦНТИ, №6 68. Л., 1986.
42. Виденин В.Н., Столяров С.Г. Иммунотерапия при операциях у животных // Информ. лист. С.-Петербурского ЦНТИ., серия Р. 68.41.47. №194 94. СПб, 1993.
43. Власенко В.М. Використання гелій неонового лазера при гнійно некротичних процесах у тварин // Вісник Білоцерківського державного аграрного університетуту. Біла Церква, 1996. Вип.1. С.2123.
44. Власенко В.М. Сучасний стан та перспективи розвитку ветеринарної хірургії // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип.13.- Ч.1., Біла Церква, 2000. С. 814.
45. Власенко В.М., Іздепський В.Й., Рубленко М.В., Ільницький М.Г. Патогенетичні основи та сучасні методи лікування запальних процесів у тварин // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Вип. 5. Біла Церква, 1998. С.136140.
46. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Хірургія у молочному тваринництві. К.: «Урожай», 1994. 176 с.
47. Воспаление / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. М.: Медицина, 1995. С.6771.
48. Гафуров Д.С. Изменение клинико-гематологических показателей у бычков при лечении ран профезимом / Хирургическая патология животных // Межвуз. сб. научн. труд. МВА. М., 1988. С.7577.
49. Гафуров Д.С. Пролонгированная энзимотерапия гнойно-некротических процессов у животных / Хирургические болезни сельскохозяйственных животных // Сб. научн. трудов Ленинградского вет. института. Л., 1989. С.5359.
50. ГербертДж. Ветеринарная иммунология. - М.: Колос, 1974. С. 2125.
51. Геруш И.В., Мещешин И.Ф. Влияние спиртовой настойки эхинацеи пурпурной на состояние оксидантной системы крови в норме и при экспериментальной патологии // Материалы международной научно-практической конференции «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С.115118.
52. Герцен П.П. Классификация травматизма с.-х. животных. Особенности терапии и профилактики болезней животных в промышленных комплексах. Кишинев, 1978.
53. Герцен П.П. Профилактика и лечение травм в промышленом животноводстве. Кишинев., Картя Молдовянскэ, 1981.
54. Гимранов В.В. Заживление ран под влиянием протеолитических ферментов // Ветеринария. 1981. №10 С.5556.
55. Горбань А.Т. Результаты изучения эхинацеи пурпурной в Институте лекарственных растений УААН // Материалы международной научно-практической конференции «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С.6970.
56. Гостинщев В.К. Оперативная гнойная хирургия: Рук во для врачей. М.: Медицина, 1996. 416 с.
57. Гриценко Б.П., Маминов Л.С. Лечение экспериментальных ран у крупного рогатого скота биоформиновой мазью / Проблемы оптимизации воспроизводства стада и повышения сохранности приплода // Сб. научн. трудов Донского государственного аграрного университета. Персиановка, 1993. С.5961.
58. Грозин В.С., Ефремова Е.А., Опанасюк А.С. Применение оксигеля К при обработке ран // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. Новосибирск, 1997. С.247248.
59. Гудзь И.М. Клинические и иммунологические последствия профилактического применения антибиотиков // Клиническая хирургия. 1988. №1. С.35.
60. Гунько В.Г. Разработка состава и технологии многокомпонентной мази для лечения гнойных ран во второй фазе раневого процесса: Автореф. дисканд. мед. наук. Харьков, 1982. 23 с.
61. Давыдова И.А. Гнойно-некротические процессы в области пальцев / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Мат. Междунар. научн. практ. конф. Воронеж, 1997. С. 7172.
62. Давыдовский И.В. Огнестрельная рана человека. М.: Изд.-во АМН СССР, 1952. Т1. 486 с.
63. Даниленко М.В. О биологической активности препарата димексида // Актуал. пробл. анестезтологии и реаниматологии. Львов, 1969. С.3745.
64. Даценко Б.М., Тамм Т.И. Изучение многокомпонентной мази на водорастворимой основе с диоксидином // Клиническая хирургия. 1981. №1. С.4345.
65. Даценко Б.М., Тамм Т.И., Белов С.Г. Гнойная рана. К.:Здоровье, 1985. 135 с.
66. Диагностика и лечение ранений. Под ред. Ю.Г. Шапошникова. М.: Медицина, 1984. 344 с.
67. Долгушин И.И., Эберт Л.Я., Лифшиц Ф.И. Имунология травмы. Свердловск: изд-во Урал. ун-та, 1989. 187 с.
68. Донник И.М., Барашкин М.И. Влияние аутотрансфузии облученной УФ лучами крови на заживление инфицированных ран у крупного рогатого скота // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С.2425.
69. ДоронинА.А. Белки «острой фазы» при заживлении переломов костей и ожоговых ранах кожи // Казанский медицинский журнал. Казань, 1986. Т. XVII. - № 3. С.208209.
70. Дубинская Г.М., Почерняева В.Ф., Бобырев В.Н. Самородов В.Н., Поспелов С.В. Эроткан средство на основе эхинацеи пурпурной для лечения стоматологических заболеваний // Материалы международной научно-практической конференции «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С.122125.
71. Ермолаев В.А. Гемостазиологические аспекты гнойной хирургической патологи крупного рогатого скота / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Мат. Междунар. научн.-практ. конф. Воронеж, 1997. С.6768.
72. Ермолаев В.А., Семенов Б.С. Гемостазиологические аспекты антикоагулянтной терапии при раневом процессе у крупного рогатого скота // Актуальные проблемы ветеринарной науки: Тез. доклад. М., 1999. С.113115.
73. Ермолаев В.А., Семенов Б.С. Гемостазиологические параллели гнойной хирургической патологии у крупного рогатого скота // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С.145148.
74. Ермолаев В.А., Васильева И.П., Большакова О.Г., Золотухин С.Н., Васильев Ф.А. Микробный пейзаж гнойных ран у крупного рогатого скота и чувствительность микроорганизмов к антибактериальным препаратам / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Мат. Междунар. научн.-практ. конф. Воронеж, 1997. С.6869.
75. ЕршовВ.Д. Изменение белковой картины сыворотки крови животных при гнойной хирургической инфекции // Исследования в области ветеринарии: Сб. науч. тр. Одесса, 1972. С. 220224.
76. Ерюхин И.А., Белый В.Я., Вагнер В.К. Воспаление как общебиологическая реакция. Л.: Наука, 1989. 262 с.
77. ЖурінІ.В. Деякі клінічні, гематологічні, біохімічні та імунологічні показники у телиць із ранами вінчика і міжпальцьового склепіння // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практичної конференції. Біла Церква, 1995. С. 149150.
78. Журин И.В., Байлов В.В., Башкиров А.Б., Даринская В.С., Семенов В.А. Аутотрансфузия крови, облученной ультрафиолетовыми лучами, при лечении ран в области венчика // Ветеринария. 1994. №3. С. 18 19.
79. Загальна ветеринарна хірургія / І.С. Панько, В.М. Власенко, В.Й. Іздепський, М.Г.Ільніцький, М.В. Рубленко, 1999. 264 с.
80. Загальна ветеринарно-медична хірургія / В.Б. Борисевич, Б.В. Борисевич, О.Ф. Петренко, Н.М. Хомин. К.: Науковий світ, 2001. 274 с.
81. Застосування санобіту при запальних процесах у високопродуктивних корів / В.Й.Іздепський, В.Ф.Довгопол, В.П.Плугатирьов та ін. // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. Полтава, 2000. № 6. С. 4851.
82. Земсков В.М. Фагоцитоз: Физиологические и молекулярные аспекты // Успехи современной биологии. 1984. Т. 98, вып. 2. С. 219234.
83. Зузук Б.М., Рыбак О.В., Дячок В.В. Биологически активные вещества эхинацеи пурпурной и проблема стандартизации её сырья и препаратов // Материалы международной научно-практической конференции «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С. 75.
84. Издепский В.Й. Применение изатизона при гнойно-некротических процессах у свиней // Ветеринария. 1991. № 10 С. 5758.
85. Іздепський В.Й. Сорбційна терапія в хірургічній практиці // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Біла Церква, 1998. Вип. 5. С. 154157.
86. Іздепський В.Й., Ільніцький М.Г., Рубленко М.В. Сорбційна терапія при хірургічній інфекції у тварин. Ветеринарна медицина Украіни. 1997. №7. С. 40.
87. Іздепський В.Й., Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Вірутрицид як один із засобів фармакологічної корекції запальних процесів у тварин // Матеріали Іго конгресу світової федерації українських фармацевтичних товариств. Львів, 1994. С. 380381.
88. ІздепськийВ.Й., РубленкоМ.В., ІльніцькийМ.Г. Перспективи сорбційної терапії в хірургічній практиці // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практичної конференції. Біла Церква, 1995. С. 158159.
89. Ильницкий Н.Г. Влияние песила на микрофлору при раневом процессе у свиней // Ветеринария. 1999. №6. С. 5657.
90. Ільницький М.Г. Використання методу ультразвукової діагностики для контролю за перебігом ранового процесу в свиней // Ветеринарна медицина України. 2000. №11. С. 3637.
91. Ільніцький М.Г. Використання сорбційно-антибактеріального препарату песил для лікування гнійних ран у свиней // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С. 171173.
92. Ільніцький М.Г. Доклінічне вивчення загальнотоксичної дії комплексного сорбційного препарату песил // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С. 154157.
93. Ільніцький М.Г. Сучасний метод лікування і профілактики ранової інфекції у свиней // Ветеринарна медицина України. 1997. №5. С.30.
94. ІльніцькийМ.Г., ШевченкоЮ.М. Розробка методів синтезу комплексного препарату Песил” для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип.11. Біла Церква, 2000. С. 4449.
95. Иманбаев А.А. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на морфологические показатели крови у телок при экспериментальных кожномышечных ранах / Хирургические болезни сельскохозяйственных животных // Сборник научных трудов ЛВИ, № 105. Л., 1990. С. 6366.
96. Иткин Б.З., Петраков К.А., Левин Ю.М., Жарова Т.П., Самохин Г.Г. Влияние эндолимфатического введения лимфотропных веществ и иммуномодуляторов на иммунную систему, факторы неспецифической резистентности и клиническое состояние крупного рогатого скота при хирургической и другой неинфекционной патологии // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тезисы докладов Всесоюзной научно-практической конференции Белая Церковь, 1991. С. 2627.
97. Калашник И.А. Заболевания копытец у коров при различных системах их содержания в комплексах по производству молока // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тезисы докладов Всесоюзной научно-практической конференции Белая Церковь, 1991. С. 6768.
98. Калашник И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии К.; «Урожай», 1979. 128 с.
99. Калашник И.А., Папуашвили Т.Ш., Нгареджимти Г. Аутотрансфузия облученной УФ лучами крови у крупного рогатого скота с лечебной целью при хирургической патологии // Проблемы хирургической патологии ссельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 2324.
100. Калиниченко В.Н. Применение левомицетинсодержащих многокомпонентных мазей на гидрофильной основе для лечения гнойных ран: Автореф. дисканд. мед. наук. Харьков, 1983. 26 с.
101. Калиновский Г.М., Ковальчук Ю.В. Загоювання ран (в експерименті) у великої рогатої худоби в умовах тривалого вияву на організм малих доз радіоактивного випромінювання // Ветеринарна медицина України. 1998. №11. С. 4142.
102. Камаев М.В. Инфицированная рана и её лечение. М.: Медицина, 1970. 159 с.
103. Карр Я. Макрофаги: обзор ультраструктуры и функции: Пер. с англ. М.: Медицина, 1986. Т.1. 408 с.
104. КашкинК.П., КараевЗ.О. Иммунная реактивность организма и антибиотическая терапия. - Л.: Медицина, 1984. 199 с.
105. Киричко Б.П. Імуносорбційна терапія при гнійнонекротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Ветеринарна медицина України. 2000. №9. С. 3637.
106. Клешнина Л.Г. Изучение фунгицидного действия эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea Moench) на Fusarium oxysporum // Материалы международной научно-практической конференции «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С. 2022.
107. Климов А.А. Гистогенез и регенерация тканей. Л.: Медицина, 1984. 232 с.
108. Климович П.А. Некоторые показатели сыворотки крови крупного рогатого скота при гнойных хирургических воспалениях // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 3435.
109. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / И.П.Кондрахин, Н.В.Курилов, А.Г.Малахов и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
110. Коган А.С., Куликов Л.К., Морозов С.А. и др. Лечение гнойных ран некроэктомией и иммобилизированными протеолитическими ферментами // Хирургия. 1984. №11. С. 5458.
111. КолбВ.Г., КалашниковВ.С. Клиническая биохимия. - Минск: Ураджай, 1982. 365 с.
112. Колкер Н.Н, Костюченок Б.М., Самыкина Т.Д. Протейная инфекция гнойных ран и её антибактериальная терапия // Современная медицина 1984. №5. С. 118120.
113. Колочун Г.В. Эхинацея пурпурная и силлардП в профилактике гнойно-септических осложнений после операции кесарева сечения // Материалы международной научно-практической конференции «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С.131135.
114. КоляковЯ.Е. Ветеринарная иммунология. - М.: Агропромиздат, 1986. 272с.
115. Корнишин А.Н. Влияние новокаинизации соответствующей зоны симпатической иннервации на течение раневого процесса // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 111112.
116. Костюченок Б.М., Карлов В.А., Медетбеков И.М. Активное лечение гнойной раны. Нукус.: Каракалпакстан, 1981. 207 с.
117. Котельников В.П. Раны и их лечение. М.: Знание, 1991 64 с.
118. Кропачева М.И., Фисенков Н.Н., Ляджин С.А. Фармакокорекция повреждений кожи и глубьлежащих тканей М.: Горветотдел, 2000 С. 2324.
119. Кузин М.И., Костюченок Б.М., Карлов В.А. Актуальные вопро