ВІКОВА ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ КЛІНІЧНО ЗДОРОВИХ КОНЕЙ ТА ПРИ АСЕПТИЧНИХ АРТРИТАХ (за результатами досліджень синовії та крові) : Возрастная динамика показателей НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ клинически здоровых ЛОШАДЕЙ И при асептических артритов (По результатам исследований синовии и крови)

Краткое описание

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ЗАМАЗІЙ Андрій Анатолійович

УДК: 636.1:619:616.72002.2

ВІКОВА ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ КЛІНІЧНО ЗДОРОВИХ КОНЕЙ
ТА ПРИ АСЕПТИЧНИХ АРТРИТАХ
(за результатами досліджень синовії та крові)

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор
ветеринарних наук, професор
ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович

Полтава 2003

ЗМІСТ Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................................4
ВСТУП........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.........................................................................9
1.1. Загальна характеристика суглоба та його властивості..........................9
1.2. Патогенез артритів у тварин ..................................................................16
1.3. Лікування тварин при артритах .............................................................23
РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ..............................................................29
РОЗДІЛ 3 ВІКОВА ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ
РЕЗИСТЕНТНОСТІ КЛІНІЧНО ЗДОРОВИХ КОНЕЙ.................................35
3.1. Морфологічний склад крові і синовіальної рідини..............................35
3.2. Зміни вмісту загального білка та загальних імуноглобулінів...........43
3.3. Зміни фагоцитарної активності нейтрофілів та циркулюючих
імунних комплексів................................................................................45
3.4. Зміни фібринолітичної активності плазми крові та фактора ХІІІ......48
3.5. Зміни активності кислої та лужної фосфатаз........................................50
3.6. Зміни лізоцимної та бактерицидної активності....................................54
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АСЕПТИЧНОГО
АРТРИТУ В КОНЕЙ..............................................................................................58
4.1. Клінічні дослідження..............................................................................58
4.2. Зміни морфологічного складу крові та синовіальної рідини..............61
4.3. Зміни вмісту загального білка................................................................70
4.4. Зміни вмісту загальних імуноглобулінів...............................................73
4.5. Зміни активності кислої та лужної фосфатаз........................................75
4.6. Зміни бактерицидної та лізоцимної активності....................................79
4.7. Зміни активності фактора ХІІІ та фібринолітичної активності плазми
крові.........................................................................................................83
4.8. Зміни вмісту С-реактивного білка.........................................................85
4.9. Зміни вмісту циркулюючих імунних комплексів................................ 87
4.10. Зміни фагоцитарної активності нейтрофілів.....................................90
РОЗДІЛ 5 ОБГРУНТУВАННЯ ПАТОГЕНЕТИЧНИХ МЕТОДІВ
ЛІКУВАННЯ КОНЕЙ, ХВОРИХ НА АСЕПТИЧНИЙ АРТРИТ..................94
5.1. Клінічні дослідження..........................................................................94
5.2. Зміни морфологічного складу крові та синовіальної рідини..........98
5.3. Зміни вмісту загального білка та загальних імуноглобулінів...........109
5.4. Зміни активності лужної фосфатази....................................................114
5.5. Зміни активності кислої фосфатази.....................................................116
5.6. Зміни бактерицидної активності..........................................................119
5.7. Зміни лізоцимної активності................................................................121
5.8. Зміни вмісту циркулюючих імунних комплексів та фагоцитарної
активності нейтрофілів........................................................................124
5.9. Зміни фібринолітичної активності плазми крові та фактора ХІІІ....131
5.10. Зміни вмісту С-реактивного білка.....................................................133
РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ......................................................................................................135
ВИСНОВКИ.......................................................................................................165
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.......................................................................167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................168
ДОДАТКИ .............................................................................................................201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
БАСК бактерицидна активність сироватки крові
БАСР бактерицидна активність синовіальної рідини
Г/л визначення лейкоцитів у системі СІ (109/л)
КФ кисла фосфатаза
ЛФ лужна фосфатаза
ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові
ЛАСР лізоцимна активність синовіальної рідини
мк. кл мікробних клітин
СРБ Среактивний білок
Т/л визначення еритроцитів у системі СІ (1012/л)
ФАН фагоцитарна активність нейтрофілів
ФІ фагоцитарний індекс
ФАПК фібринолітична активність плазми крові
ЦІК циркулюючі імунні комплекси

ВСТУП
Актуальність теми. У сільському господарстві нашої країни проходять значні структурні та економічні зміни, що призводять до реформування колгоспів і радгоспів. Організація фермерських господарств змушує звернути увагу на галузь конярства, яка є важливою складовою агропромислового комплексу України. Вона характеризується багатогранністю господарського використання коней і різноманітністю отриманої продукції для біологічної, легкої та харчової промисловості. Використання коней в умовах фермерських господарств для виконання сільськогосподарських робіт найбільш ефективне. Це призвело до того, що їх поголів’я у населення та фермерів значно зросло. Але в умовах виробництва веденню галузі конярства надається недостатньо уваги: технологія догляду та утримання коней недосконала, внаслідок різноманітного травматизму спостерігаються хірургічні захворювання, особливо кінцівок, які призводять до тривалої непрацездатності коней, знижують їхні спортивні показники і господарську цінність.
Захворювання кінцівок у коней, причинами яких є найрізноманітніші етіологічні фактори, особливо травми, займають значне місце серед хірургічної патології. Із загальної кількості хвороб, що зустрічаються у тварин кінноспортивних шкіл, 86% зумовлені травмами, 37,5% яких є патологією м’язів, сухожилків та суглобів
Найбільш складною патологією кінцівок у коней є захворювання суглобів, через складність їх лікування та економічні збитки. За даними багатьох авторів, артрити складають від 6 до 11 % загальної кількості хірургічних хвороб коней у ділянці кінцівок. Етіологічними чинниками цих захворювань є розтягнення, удари, проникаючі рани та інші травмуючі фактори, які частіше проявляються на фоні зниження імунологічної реактивності організму тварин.
Відомо, що стан синовіального середовища відіграє важливу роль у перебігу захворювання, оскільки синовіальна рідина реагує навіть на незначні порушення гомеостазу. Але в доступній нам літературі міститься недостатньо інформації щодо її змін при запальних процесах у суглобах, особливо у коней різного віку. Тому вивчення вікової динаміки показників неспецифічної резистентності коней за результатами дослідження синовіальної рідини і крові, патогенезу хвороб суглобів і опрацювання та обгрунтування ефективних методів лікування, які б усували не лише симптоми запалення, а й впливали на патогенез захворювання, має істотне наукове і практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з тематикою науководослідної роботи кафедри хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії.
Мета роботи вивчити вікову динаміку показників неспецифічної резистентності у клінічно здорових коней за результатами досліджень синовії та крові, роль цих показників у патогенезі асептичного артриту та опрацювати на цій основі ефективні, патогенетично обгрунтовані методи лікування.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:
за результатами досліджень синовіальної рідини та крові вивчити вікову динаміку показників неспецифічної резистентності клінічно здорових коней;
охарактеризувати динаміку цих показників у коней, хворих на асептич-ний артрит;
опрацювати і провести клінічну оцінку патогенетичних методів ліку-вання коней, хворих на асептичний артрит.
Об’єкт дослідження клінічно здорові коні та з ознаками експеримен-тального асептичного артриту.
Предмет дослідження кров і синовіальна рідина.
Методи дослідження клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма та синовіоцитограма), біохімічні (активність кислої та лужної фосфатаз, загальний і Среактивний білок, ФАПК, активність фактора ХІІІ) та імунологічні (БАСК, ЛАСК, ЦІК, ФАН, імуноглобуліни).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше вивчена вікова динаміка факторів неспецифічної резистентності у клінічно здорових коней від тижневого до 24місячного віку за показниками крові і синовіальної рідини (лейко та синовіоцитограма, ФАН крові та синовіальної рідини, загальний білок, загальні імуноглобуліни, активність КФ та ЛФ, БАСК та ЛАСК крові і синовії, активність фактора ХІІІ та ФАПК, уміст ЦІК) та зміни цих факторів у перебігу експериментального асептичного артриту. На основі одержаних результатів науково обгрунтовані патогенетичні методи лікування експериментального асептичного артриту в коней.
Практичне значення одержаних результатів. Визначені показники неспецифічної резистентності, системи гемокоагуляції, морфологічного складу крові та синовіальної рідини, які глибше розкривають патогенез запальних процесів у суглобах коней, що дозволило розробити й обгрунтувати ефективність застосування патогенетичних методів лікування тварин, хворих на асептичний артрит, шляхом внутрішньосуглобової ін’єкції: а) 2 %-ного розчину тіотриазоліну на 15 %-ному розчині полівінілпіролідону з додаванням 0,5 г левоміцетину; б) розчину дексаметазону з 0,5 %-ним розчином новокаїну з додаванням 0,5 г левоміцетину.
Одержані результати використовуються при читанні лекцій та проведенні лабораторно-практичних занять із хірургії на факультетах ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії, Харківської державної зооветеринарної академії, Білоцерківського державного аграрного університету , Луганського національного аграрного університету [додаток В].
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз літератури з проблеми, виконано весь обсяг клінікоекспериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів, зроблені висновки і пропозиції виробництву.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювалися на міжнародних науковопрактичних конференціях: Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (м. Полтава, 6 9 грудня 1999 р.); Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (м. Дніпропетровськ, 16 17 травня 2001 р.), ” Аграрна наука і практика на рубежі тисячоліть: досягнення, проблеми і задачі" (м. Харків, 26 28 вересня 2001 р.), "Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини" (м. Полтава, 1920 вересня 2002 р.), щорічних науково-практичних конференціях професорськовикладацького складу Полтавської державної аграрної академії (19992002 рр.) та засіданнях науковотехнічної ради ім. О.В. Квасницького факультету ветеринарної медицини ПДАА (20002002 рр.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 статей, що вийшли у фахових виданнях: наукових вісниках Полтавської державної аграрної академії (3), Білоцерківського державного аграрного університету (2), Національного аграрного університету (1), Дніпропетровського державного аграрного університету (1), Харківської державної зооветеринарної академії (1), Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (1), журналі Ветеринария” (1).

Список литературы

165

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на основі вивчення показників неспецифічної резис-тентності крові та синовіальної рідини в коней експериментально і теоретично обґрунтовано окремі ланки патогенезу асептичного артриту та ефективність різних методів його лікування.
2. Динаміка морфологічного складу крові характеризувалася зниженням умісту нейтрофілів в 1,9 рази в лошат від тижневого до 6-місячного віку (р<0,001) і поступовим підвищенням його у 24-місячних коней. Кількість лімфоцитів при цьому відповідно збільшилася в 1,73 рази (р<0,001) і поступово знижувалася до 24-місячного віку. У синовіальній рідині вміст нейтрофілів, навпаки, зростав до 12,5±2,07 %, а кількість лімфоцитів зменшилася до 75,83±0,75 %; кількість синовіоцитів становила 0,9±0,741,38±0,74 %.
3. Уміст загального білка та циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові коней підвищувався з тижневого до 24-місячного віку відповідно в 2,96 і 14,17 рази (р<0,001). У синовії вміст загального білка за цей час збільшився лише в 1,33, а ЦІК в 11,7 рази (р<0,001). При цьому кількість загальних імуно-глобулінів у сироватці крові знизилася в 1,9 рази (р<0,001).
4. Активність кислої фосфатази в сироватці крові тварин з тижневого до 24-місячного віку знижувалася з 15,87±0,38 до 6,2±0,11 нмоль/с.л (р<0,001), а в синовії з 6,08±0,45 до 1,32±0,09 нмоль/с.л. Активність лужної фосфатази сироватки крові коней за цей час знизилася в 3,01 (р<0,001), а в синовії у 2,43 рази (р<0,001). Лізоцимна активність сироватки крові з віком підвищилася в 1,53 рази (р<0,001), а синовії знизилася в 1,44 рази (р<0,05); бактерицидна активність сироватки крові і синовії у тварин з тижневого до 12-місячного віку зросла відповідно в 1,74 і 1,52 рази (p<0,001).
5. Вікова динаміка фагоцитарної активності нейтрофілів крові характери-зувалася зниженням її показників у лошат з місячного до 24-місячного віку в 1,82 рази, а синовії в 1,35 (р<0,001). Фагоцитарний індекс нейтрофілів крові зростав в 1,25 рази з тижневого до 9-місячного віку, після чого починав знижуватися. У синовії до 12-місячного віку він зріс у 2,25 рази (р<0,001).

166

6. Клітинний склад синовії при асептичному артриті відзначався вірогідним зниженням відсотка лімфоцитів в 1,31,44 рази, зростанням відсотка моноцитів в 1,52,65, нейтрофілів у 2,142,8 і гістіоцитів у 6,68,6 рази (р<0,001).
7. Асептичне запалення суглобів супроводжувалося підвищенням вмісту в сироватці крові загального білка в 1,141,18 (р<0,001), а в синовії у 3,543,99 рази (р<0,001). Уміст загальних імуноглобулінів у сироватці крові підвищувався в 1,19 рази (р<0,001), а в синовії в 1,26 рази (р<0,001), циркулюючих імунних комплексів відповідно в 1,28 (р<0,05) і 1,67 (р<0,01) рази.
8. Активність кислої та лужної фосфатаз синовії в динаміці розвитку асептичних артритів на 7-у добу зросла відповідно в 6,0413,2 (р<0,001) та 1,781,93 рази (р<0,001), а в сироватці крові в 1,772,32 (р<0,001) і 1,081,12 рази (р<0,001) з наступним зниженням до 17-ї доби.
9. Внутрішньосуглобові ін’єкції 1 мл дексаметазону в комбінації з 5 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну з додаванням 0,5 г левоміцетину при асептичному артриті до 7-ї доби перебігу захворювання обмежують розвиток запальної реакції, а на 10-у добу забезпечують видужання тварин. Крім того, названі препарати в сироватці крові нормалізують рівень загального білка, фібринолітичну активність плазми крові і фактора ХІІІ, а в синовії бактерицидну та лізоцимну активність.
10. Введення в порожнину суглоба коней, хворих на асептичний артрит, 2 %-ного розчину тіотриазоліну (2 мл) та 15 %-ного розчину полівінілпіролідону (5 мл) з додаванням 0,5 г левоміцетину сприяє видужанню тварин на 13-у добу.

167

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При лікуванні коней, хворих на асептичний артрит, внутрішньосуглобові ін’єкції доцільно проводити за схемами:
а) 1 мл дексаметазону з 5 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну з додаванням 0,5 г левоміцетину дворазово, з інтервалом 72 години;
б) 2 %-ний розчин тіотриазоліну (2 мл) з 15 %-ним розчином полівінілпіролідону (5 мл) з додаванням 0,5 г левоміцетину триразово, з інтервалом 72 години.
2. Враховуючи низький рівень показників неспецифічної резистентності крові та синовіальної рідини в лошат від 3- до 6-місячного віку, особливу увагу в цей період їх вирощування необхідно приділяти умовам годівлі та утримання.

168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Щегольников А.Н. Взаимозависимость интенсивности васкуляризации синовиальной оболочки и локализации синовии в суставе // Адаптивные особенности кровеносной и других систем органов у млекопитающих и птиц. К.: Колос, 1965. C.1725.
2. Павлова В.Н. Синовиальная среда суставов и некоторые практические аспекты ее изучения // Тр. І Всесоюз. съезда ревматологов. М., 1971.C. 150152.
3. Blood D.C., Radostists O.M. A textbook of the diseasis of cattle, sheep, pigs, goats and horses. 6th. Ed. Bailliere Tadall.London, Philadelphia, Toronto. 1985. 256 р.
4. Шакалов К.И. Болезни конечностей лошади. Л.: Сельхозгиз, 1949. 423 с.
5. Мельниченко А.П. Морфоадаптивні властивості синовіального середовища колінного суглоба після односторонньої меніскоектомії: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. К., 1997. 18 с.
6. Беангус Л.М. Морфологія компонентів колінного суглоба та епіфізарного хряща в умовах ішемії кінцівок і дії простогландину F2 : Автореф. дис. канд. ... біол. наук. Харків, 1993. 22с.
7. Игнатович Н.В. Изучение роста, дифференцировки и взаимодействия клеток синовиальной жидкости в норме и патологии : Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Новосибирск, 1977. 19с.
8. Мажуга П.М. О зависимости между строением и функцией коленного сустава и строением его кровеносной системы // Проблемы функциональной морфологии двигательного аппарата. Киев, 1956. С. 73 82.
9. Кожевников С.Н., Манзий С.Ф., Клыков В.И. Особенности работы суставов млекопитающих как природных кинематических пар // Тр. Рижского НИИ травматологии и ортопедии. 1975. Вып.13. С. 110114.
10. Donson D. Medical engineering the multidisciplinari challenge // Prog. Inst. Mech. Eng . 1991. Vol. 205. P. 110.
11. Каплан А.И. Хрящ // В мире науки. 1984. №12. С. 2635.

169

12.Омельяненко Н.П. Ориентационный анализ ультраструктурной архитектоники волокнистой основы суставного хряща человека // Архив анатомии, гистологии, ембриологии. 1989. Т.19, №7. С. 39 47.
13. Павлова В.Н. Синовиальная среда суставов. М.: Медицина, 1980. 295 с.
14.Гнусаев С.Ф. Показатели обмена гликозаминогликанов в оценке эффективности санаторнокурортного лечения детей, больных ревматоидным артритом // Вопр. курортологии, физиотерапиии и лечебной физической культуры.1986. №5. С. 41 43.
15. Серов В.В., Шехтер А.В. Соединительная ткань (функциональная морфоло-гия и общая паталогия). М.: Медицина, 1981. 312 с.
16. Модяев В.П., Анкина М.А. О строении и функции наружной части суставного хряща // Архив анатомии. 1978. Т. 74 ( Вып. 4). С. 57 62.
17. Житников А.Я. Кинетика пролиферации хондроцитов хрящевых закладок и формирования метаэпифизарного хряща скелета конечности млекопитающих // Архив анатомии. 1976. № 2. С. 7481.
18. Подрушняк Е.П., Черкасов В.В. Возрастные особенности гисто- и ультрастроения суставного хряща // Ортопедия и травматология. 1976. №4. С. 12 18.
19. Павлова В.Н. Хрящ. М.: Медицина, 1988. 213 с.
20. Куприянов В.В. Пути микроциркуляции. М.: Медицина, 1969. 158 с.
21. Тупикова Т.М. Изучение проницаемости синовиальных оболочек с помощью меченых атомов: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Одесса, 1955. 21с.
22. Купчинов Б.И., Ермаков С.Ф., Белаенко Е.Д. Биотрибология синовиальных суставов. Минск, 1997. С. 127 140.
23. Купчинов Б.И., Родненков В.Т., Бобрышева С.И. К вопросу о механизме фунционирования сустава, как трущегося органа // Докл. АН БССР. 1985. Т.29, №5. С. 463 465.
24. Сухонос В.П. Суставной хрящ, субхондриальная кость и синовиальные ямки в онтогенезе и при остеодистрофии (на примере запястно-пястного и проксимального межзаплюсневого суставов у крупного рогатого скота): Автореф. дис. канд. вет. наук. К., 1979. 19с.

170

25. Андреев П.П. Особенности трофики костной и хрящевой тканей // Ветери-нария. 1973. №6. С. 84 86.
26. Житников А.Я. Некоторые морфологические показатели развивающегося хряща // Закономерности дифференцировки производных мезенхимы. К.: Медицина, 1968. С. 38 41.
27.Тустановский А.А., Целариус Ю.Г. Соеденительная ткань в норме и патологии. Новосибирск, 1986. 415с.
28. Белоенко Е.Д., Ермаков С.Ф. О взаимосвязи деформационных и антифрик-ционных свойств хряща и искусственных синовиальных жидкостей (ИСЖ), содержащих жидкокристалические соединения холестерина (ЖКСХ) // Мат. II съезда Белорусского общества фитобиологов и биофизиков. М.: Наука, 1996. С. 143 145.
29. Ланни Ф.Ф. Смазка суставов животных // Труды американского общества инженеровмехаников Проблемы трения и смазки”. 1969. №2. С. 141153.
30. Сухонос В.П. Про регенерацію суглобового хряща // Вісник с.-г. науки. 1988. №4. С. 42 44.
31. Соколов Л.П., Романов М.Ф. Деформирующие артрозы крупных суставов. М.: Издво УДИ, 1991. 121с.
32. Семенов Б.С. Характеристика поражения суставов у бычков в условиях промышленного комплекса по выращиванию и откорму молодняка крупного рогатого скота // Незаразные болезни сельскохозяйственных животных : Сб. науч. трудов. Л., 1978. Т. 51. С. 107 111.
33. Okura T. An electron microscopic demonstration of acid mucopolisaccharid in synovial membran of the adult dog // J. Electron. Micr. 1966. Vol. 15, №3. Р. 5159.
34. Щелкунов С.И. Строение синовиальной оболочки // Труды Военной медицинской академии РККА им. Кирова. Л., 1940. Т. ХХI. С. 35 40.

171

35. Павлова В.Н., Лузин В.Н., Зубряков С.В. Синовиальная жидкость суставов, ее происхождение, свойства и потенции // Архив анатомии. 1968. Т. 53, №12. С. 5664.
36. Хем А., Кормак Д. Гистология: Пер. с англ. М.: Мир, 1983. Т. 2. С. 8897.
37. Anlstorm G., Ral G., Berglund B. Hof and leg traits of Swedish dairy cattle // J. Veter.Med. 1986. V.33, №8. Р. 561588.
38. Павлова В.Н., Павлов Г.Г. Суставной хрящ и синовиальная оболочка: специфика взаимодействия в норме и патологии // Локальная терапия при ревматоидных заболеваниях: Тез. докл. Всесоюз. конф. М., 1988. С.110112.
39. Бабак Н.М. Артрозы у телят (морфологические изменения и некоторые вопросы этиологии): Автореф. дис. канд. вет. наук. Белая Церковь., 1966.16с.
40. Jebens E.H., MonkJones M.E. On the viscosity and pH of synovial fluid and the pH of blood // J.Bone and Joint Surg. 1959. Vol. 41, №2. Р. 388400.
41. Дуляпин В.А. Синовиальная жидкость и значение ее исследования в диагно-стике заболеваний суставов // Вопр. ревматизма. 1974. №4. С.7276.
42. Запорожец Н.Ф. Исследование синовии суставов у крупного рогатого скота // Ветеринария. 1969. №5. С. 7476.
43.Березкин А.Г. Синовиальная жидкость суставов конечностей млекопитающих. К.: Наук. думка, 1987. 164с.
44. Van Pelt W. A study on digital disesases // Am. J. Vet. Res.1967. № 28. P. 421.
45. Серов В.В., Шехтер А.Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). М.: Медицина, 1981. 312 с.
46. Деттмер Н. Некоторые аспекты проблемы артрозов // Совр. биохим. и морф. пробл. соед. ткани. Новосибирск, 1971. С.252 257.
47. Касьяненко В.Г. Синовиальные углубления и их роль в работе суставов конечностей // Тр. Ин-та зоологии АН УССР, 1954. №9. С.3543.
48. Щегольников А.Н. К функциональному анализу механизмов перемещения синовии в суставах // Проблемы бионики. М., 1973. С. 501502.

172

49. Майоров С.Н. Исследования некоторых физико-химических свойств и соле-вого состава синовиальной жидкости крупного рогатого скота // Физиологический журнал СССР. 1938. Вып. 6. С. 11451149.
50. Ropes M.W., Bennet G.A., Bauer W. The original and nature of the normal sinovial fluid // J. Clin. Invest. 1987. №2. Р. 351357.
51. Русин В.А. Белки и углевод-белковые комплексы синовиальной жидкости крупного рогатого скота и лошадей в норме и при некоторых патологических состояниях: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1963. 22с.
52. Купчинов Б.Н., Ермаков С.Ф, Родзенков В.Г. Биологическая роль структурно-деформационных свойств хряща и синовиальной жидкости в снижении внутрисуставного трения // Ортопедия, травматология и протезирование.1989. №10. С. 78.
53. Зубряков С.В. Некоторые вопросы (новые данные) к характеристике сино-виальной жидкости суставов // Некоторые вопросы морфологии человека и животных. Воронеж, 1969. С. 215216.
54. Dintenfass L. Lubrication in synovial joints. A theoretical analysis. A theological approach to the problems of joint movements and joint lubrication // J. Bone and Joint Surg. Acad. 1964. Vol. 45, №6. Р. 12411256.
55. Русин В.А. Белки синовиальной жидкости крупного рогатого скота и лошадей в онтогенезе // Тр. МВА. 1963. Т.47. С. 169177.
56. Стоцький О.Г. Зміни вмісту загального білка, ліпідів і протеїназно-інгібі-торного потенціалу синовіальної рідини та плазми крові при асептичних артритах у коней: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Біла Церква, 1999. 16с.
57. Зайцев Е.А. Изменения синовии при артрозе // Ветеринария. 1982. №6. С. 3336.
58. Тыхонюк Л.А. Характеристика синовиальной жидкости суставов конечностей молодняка крупного рогатого скота в норме и при костно-суставной патологии D-гиповитаминоза, происходящего в условиях интенсивного откорма: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Белая Церковь., 1983. 18с.

173

59. Дуляпин В.А. Состав синовиальной жидкости // Вопр. ревматизма. 1969. №2. С. 4951.
60. Смирнова Л.Г. Гиалуроновая кислота и гиалуронидаза и их значение в биологии и медицине // Клин. медицина. 1975. Т.35. №6. С. 2230.
61. Руденко В.Г., Руденко Ю.В. Протеиназы, ингибиторы протеиназ и противо-ревматическая терапия // Ревматология. 1990. №3. С. 3238.
62. Незаразные болезни лошадей / И.А. Калашник, Д.Д. Логвинов, С.И. Смирнов, Г.А. Недосекин. М.: Агропромиздат, 1990. 167с.
63. Русин В.А., Шитов С.Г. Электрофоретическое исследование белков сино-виальной жидкости у крупного рогатого скота и лошадей // Сб. науч. тр. МВА. М. 1962. Т. 43. С. 209214.
64. Рубленко С.В. Стан протеолітичної та фібринолітичної системи у синовіаль-ній рідині молодняку великої рогатої худоби в нормі та при асептичних артритах: Автореф. дис. канд. вет. наук. К., 1997. 21с.
65. Hammertan D., Barland P., Jains R. The strukture and chemistry of sinovial mem-brane in health and diseases // Biol. Basis Med. 1969. №3 Р. 263269.
66. Грицман Н.К., Русакова М.С. Кислые полисахариды (гликозаминогликаны) суставного хряща при ревматоидном артрите // Архив анатомии. 1975. №3. С. 2529.
67. Medicis R., Reboux I., Lussier A. Le fiquide sinovial vewue de la litterature de 1972 1975 // Pathol. et Biol. 1976. Vol. 24, №9. P. 641656.
68. Weisman D. Lisosomes and joint disease // Atr. and Rheum.1966.№9. Р. 834840.
69. Дзюба В.А. Уровень лизосомальных ферментов в сыворотке крови и синовиальной жидкости и его динамика в процесе терапии при ревматоидном артрите и первичном деформирующем остеоартрозе: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 1984. 21 с.
70. Калиновский Г.Н. Внутренняя среда сустава крупного рогатого скота // Тез. докл. Всесоюзн. научн. конф. Проблемы хирургической патологии с.х. животных. Белая Церковь. 1991. С. 7577.

174

71.Bauer W., Ropes M.W., Waine H. The physiology of articular structures // Physiol. Rev., 1940. №20. Р. 272.
72. Борисов М.С. Цитологические исследования синовиальной жидкости у животных в норме и при патологии: Методические разработки МВА. М., 1988. 7с.
73. Шакалов К.И. Артриты у животных, их патогенез и лечение // Сб. науч. тр. Ленингр. вет. ин-та. 1959. Вып. 19. С. 110129.
74. Борисевич В.Б. Технологические болезни с.х. животных // Проблемы хирургической патологии с.х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 6568.
75. Семенов Б.С. Влияние аллергии на этиопатогенез артритов у животных // Сб. науч. тр. Ленингр. вет. ин-та. 1979. Вып.55. С. 101108.
76. Rose R.J. The diagnosis and treatment of arthritis in horses // N.Z. Veter. J.1983.Vol. 31, № 12. Р. 1315.
77. Рубленко С.В., Іздепський В.Й. Щодо патогенезу та лікування артритів у великої рогатої худоби // Вет. медицина України. 1997. №6. С. 3435.
78. Молоканов В.О. Этиопатогенез, профилактика и лечение заболеваний копытец у крупного рогатого скота в некоторых биогеологических провинциях Южного Урала (клинико-экспериментальные исследования) : Автореф. дис. ... д-ра вет.наук.Троицк, 1992. 45с.
79. Пастернак Н.И., Брыжин В.Г. О пыльцевой аллергии у животных // Ветери-нария. 1965. №7. С.6869.
80. Сергеев Ю. В. Лекарственная аллергия // Лечащий врач. 2001. №3. С. 1522.
81. Marthaler A. Allevgien bein Rind mit Todlichen Ausgang im Anschluss an Schutvimpungen gegen Maulund Klausen Seuche im Kanton Zuvich // Sweiz. Arch. Tiekheilk. 1970. Vol. 112. S. 125129.
82. Campbell S. Chlinical allergies in cattle // Cornell. Veter.1971. №2. P.240253.
83. Урбан В.П. Проблемы ветеринарии в промышленном животноводстве // С. х. биология. 1985. №5. С. 6570.

175

84. Guard C.L., Buman K.W., Schwark W.S. Еffect of experimental synovitis disposition of penicillin and oxytetracicline in neonatal calves // Cornell Veter. Vol. 79, №2. Р. 161171.
85. Mates N., Onci S., Cosma C. Reducerea incidentei afectiunilor chirurgicale podale la vaci, prin masuri de profilaxie si tratament adecvat // Lucrarile Seminarul Ameliorarea, tehnologia si rumegatoarelor”. Cluj Napoca. 1986. P. 359365.
86. Зубряков С.В., Прохорова И.М. О способности клеток синовии к активным метаболическим процессам // Адаптация человека и животных к норме и патологии. Ярославль,1974. С. 172174.
87. Панилов Н.А. Остеоартроз у бычков откормочников // Ветеринария. 1973. №4. С. 9495.
88. Луценко А.И., Кремлёв Е.П., Калиниченко П.А. Остеодистрофия у бычков при интенсивном откорме // Ветеринария. 1978. №10. С. 7880.
89. Терес М.А. Комплексные мероприятия по профилактике заболеваний конечностей домашних животных при их специализированном откорме // Проблемы хирургической патологии с.х. животных / Тезисы докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 8485.
90. Хачатрян С.А., Манукян Л.Х. О состоянии сосудов синовиальных оболочек при экспериментальном артрите и синовите // Экспер. хирургия и анастезиология. 1975. №5. С. 3740.
91. Струков А.И., Копьева Т.Н. Гистохимическое изучение особенностей обмена синовиальной оболочки при ревматоидном артрите // Тезисный отчет научной сессии Ин-та ревматологии АМН СССР. М., 1972. С. 1617.
92. ПопескоГуркалова И.П. О роли проницаемости суставного барьера в пато-генезе артрита // Ревматизм. 1974. № 7. С. 172175.
93. Поваженко И.Е. Воспалительные процессы слизистых и синовиальных полостей конечностей // Ветеринария. 1948. №7. С. 2933.
94. Матвеев В.А. Некоторые вопросы патогенеза и терапии синовитов // Ветеринария. 1978. №10. С. 8486.

176

95. Гавелка С. Механизмы деструкции и атрофия хряща и кости с точки зрения ревматолога // Ревматология. 1989. №2. С. 4751.
96. Митрович Д. Возрастная дегенерация суставного хряща и артроз // Ревматология. 1987. №2. С. 5054.
97. Пляцко В.В., Печенова Т.А., Володина Т.Т. К вопросу о патогенезе деформирующего остеоартроза коленного сустава // Ортопедия и травматология. 1990. №3. С. 4549.
98. Чернух А.М. Воспаление (очерки патологии и экспериментальной терапии). М.: Медицина, 1979. 447с.
99. Зазков О.В. Состояние лимфатического русла и лимфотока в нижних конеч-ностях у больных с облитерирующими заболеваниями артерий.: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. М., 1992. 19с.
100. Барбар Л.М. Экзогенные и эндогенные факторы риска при ревматоидном артрите (обзор литературы и собственные данные) // Ревматология. 1990. №2. С. 5154.
101. Bolton P.M., Kirow S.M., Donald K.J. The effects of major and minor trauma on lymphocyte kinetics in mise // Austral. J. Exp. Biol. and Med. Sci. 1979. Vol. 57, №5. Р. 135138.
102. Falchur K.H., Goetze E.I. Rulra J.P. Respiratory gases of sinovial fluids: an approbat to synovial tissue circulatorymetabolic imbafauce in rheumatoid artritis // Am. J. Med . 1970. Vol. 49. Р. 223231.
103. Huth F., Soren A., Klein W. Structure of sinovial membrane in rheumadoid artritis.// Curvent topics in pathology.Berlin: Springer. 1972. Vol.56. P.5578.
104. Струков А.И., Копьева Т.Н., Кактурский Л.В. Иммунопатология коллаге-новых болезней // Клин. медицина. 1974. №1. С. 2030.
105. Дуляпин В.А. Морфологические изменения суставных тканей и синовиаль-ных жидкостей при ревматоидном артрите и деформирующем артрозе // Архив патологии. 1975. №8.С. 3944.
106.Дробышев В.И. Об иннервации суставной капсулы // Сосудистые и нервные связи в организме. Курск,1970. С. 6974.

177

107. Дормидонтов Е.Н., Крылов Ю.А., Латышев О.А. Характеристика фермен-тативних и биохимических свойств синовиальной жидкости при инфекционном неспецифическом полиартрите // Вопр. ревматологии. 1971. №1. С. 8889.
108. Пляцко В.В., Левенец В.И., Ставицкий Ю.А. Изменение синовиальной среды при деформирующем артрозе // Ортопедия и травматология. 1990.№5. С. 2428.
109. Дормидонтов Е.Н., Коршуков Н.И., Фризен Б.Н. Ревматоидный артрит. М.: Медицина, 1981. 176 с.
110. Соколов Л.П, Романов М.Ф. Деформирующие артрозы крупных суставов. М.: Издво УДН, 1991. 121 с.
111. Редин В.А. Роль лизосомальных ферментов в развитии травматических артритов // Ортопедия, травматология, протезирование. 1979. №8. С. 1517.
112. Балаба Т.Я. Значение метаболических нарушений гликозаминогликанов в патогенезе ревматического артрита // Терапевтический архив. 1974. Т. 46, № 11. С. 113118.
113. Меркурьева Р.В., Бухтояров Ф.Г., Балаба Т.Я. Биохимическое исследование гликопротеидов и гликозаминогликанов в суставной сумке больных инфекционным неспецифическим артритом // Терапевтический архив.1968. Т. 40, №8. С. 7681.
114.Борисов М.С. Показатели общего белка и белковых фракций в синовиальной жидкости овец при асептическом синовите на фоне воздействия ультразвука // Важнейшие исследования по изучению заболеваний сельскохозяйственных животных: Сб. науч. тр. МВА. 1972. Т. 62. С. 128130.
115. ЧорнозубМ.П. Зміни білків і білкововуглеводних сполук у синовіальній рідині та сироватці крові при асептичних артритах у молодняку великої рогатої худоби: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Біла. Церква, 1999. 18 с.

178

116. Новоселова Т.М. Гликозаминогликаны синовиальной жидкости в оценке острого синовита при подагре и ревматоидном артрите // Терапевтический архив. 1981. Т. 53, №7. С. 1417.
117. Юсипова И.А. Изучение гликозаминогликанов тканей и сыворотки крови крыс с адьювантным артритом // Вопр. медицинской химии. 1980. Т. 26, (Вып. 2). С. 210214.
118. Карякина Е.В. Клиническое значение, определение гликозаминогликанов в сыворотке крови и в синовиальной жидкости больных ревматоидным артритом // Вопр. ревматизма. 1982. №4. С. 3134.
119. Батуревич Н.И. Функциональное состояние нейтрофилов периферической крови и синовиальной жидкости больных ревматоидных артритом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 1991. 19с.
120. Копьева Т.Н., Родштейн О.А. Морфология адьювантного полиартрита крыс // Вопр. ревматизма. 1973. №4. С. 4953.
121. Лузин В.Н. Материалы к синовиоцитограмме коленных суставов человека и животных в норме и некоторых патологических состояниях : Автореф дис. ... канд. мед. наук. Ярославль, 1968. 18 с.
122. Рахимов С.А. Клиникогенетические аспекты ювениального ревматоидного артрита: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Ташкент, 1984. 19 с.
123. Латышев О.А. Материалы к характеристике суставного воспаления у больных инфекционным неспецифическим полиартритом и первичным деформирующим остеоартрозом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Ярославль, 1971. 21с.
124.Абакулова С.Б. Сужение суставных щелей при инфекционном неспецифическом полиартрите // Сб. науч. тр. ЦНИИ медицинских вузов Узбекистана. Самарканд, 1973. Т. 1 С. 187189.
125.Панавене Д.П., Банджюлене С.Ю. Характерные цитологические, иммуноло-гические и биохимические изменения в синовиальной жидкости при синовитах различной этиологии // Терапевтический архив. 1992. Т. 64, №12