СТИМУЛЯЦІЯ РЕПАРАТИВНОЇ РЕГЕНЕРАЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ У СОБАК : СТИМУЛЯЦИЯ репаративной регенерации костной ткани ПРИ ПЕРЕЛОМАХ У СОБАК

Краткое описание

Національний аграрний університет

На правах рукопису

ДОРОЩУК ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 619:616-089.8+616-003.9

СТИМУЛЯЦІЯ РЕПАРАТИВНОЇ РЕГЕНЕРАЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ У СОБАК

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
ПЕТРЕНКО Олег Федосійович
доктор ветеринарних наук, доцент

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП....5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ...10
1.1.Анатомо-морфологічна будова кісток..10
1.2.Ультраструктура остеогенних клітин і процеси їх
специфічного функціонування....11
1.3.Кровопостачання та мікроциркуляція кісток...18
1.4.Роль макро- та мікроелементів у процесах мінералізації скелету..20
1.5.Репаративна регенерація кісткової тканини при ушкодженнях.....23
1.6.Роль макро- та мікроелементів у репаративній регенерації кісток26
1.7.Матеріали для заповнення кісткових дефектів....28
1.7.1.Полімери.....28
1.7.2.Види трансплантатів та їх використання для заміщення
кісткових дефектів..29
1.7.3.Кістково-пластичні оперативні втручання..35
1.8.Загальні особливості стимуляції регенерації кісткової тканин..38
1.9.Висновок до огляду літератури.44
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ...46
2.1. Формування дослідних та контрольних груп.46
2.2. Характеристика застосованих стимулюючих засобів....49
2.3.Техніка оперативного втручання..54
2.4.Морфологічні та біохімічні дослідження тканин....57
2.5.Післяопераційний період...58
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ..60
3.1.Статистичні дані щодо травматизму у собак...60
3.2.Клінічні спостереження за загоєнням переломів кісток..61
3.3.Гістологічні зміни під час репаративної регенерації кісткової тканини...72
3.4. Морфологічна та біохімічна характеристики крові під час зрощення кісток.95
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...113
ВИСНОВКИ.....122
РЕКОМЕНДАЦІЇ ....125
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...126

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. ВТК внутрішньосудинний тиск крові
2. ГАГ глюкозаміноглікани
3. ЛФ лужна фосфатаза
4. КТС капілярно-тканинна система
5. МЦР мікроциркуляторне русло
6. ОК остеокальцин
7. TGF трансформуючий фактор росту
8. TNF тумозний некротичний фактор росту

ВСТУП

За останні роки значно зросла частота важких травм і захворювань опорно-рухового апарату у дрібних домашніх тварин. Так, за 2002 рік лише по м. Києву звернення з цього приводу склали 27% загальної кількості хірургічних захворювань. Лікування переломів кісток у тварин нині один з пріорітетних розділів сучасної ветеринарної хірургії, особливо внаслідок великої частоти виникнення їх ускладнень, у тому числі дегенеративно-дистрофічних процесів, що нерідко призводять до каліцтва тварин і є підставою до вибракування [1 14]. Досить гостро постає проблема лікування переломів кісток на тлі пригніченої репаративної регенерації
Внаслідок складних поетапних оперативних втручань за умови недостатнього кровопостачання, дефект може заповнюватися фіброзною сполучною тканиною, що стримує процеси репаративної регенерації. У таких випадках спостерігається остеопороз та склероз кісткових фрагментів, а в післяопераційному періоді рана нерідко нагноюється, рубцеві тканини некротизуються та секвеструються [15 25].
Необхідність стимуляції репаративних процесів підкреслюється багатьма ветеринарними хірургами [ 12, 14, 17, 18, 22 24 ].

Актуальність. Пошук перспективних, більш надійних та ефективніших засобів впливу на процеси репаративної регенерації є важливою проблемою ветеринарної травматології, а розробка нових методик, оптимізуючих перебіг регенерації кісткової тканини, є актуальним завданням ветеринарної хірургії.
Основним заходом під час лікування переломів є створення сприятливих умов для регенерації кісткової тканини та раціональна стимуляція репаративних процесів, яка при застосуванні новітніх препаратів потребує визначення найбільш доцільної їх сумісності та наукового обгрунтування вибору.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є одним з фрагментів програми науково-дослідної роботи кафедри хірургії ім. академіка УАСГН І.О.Поваженка факультету ветеринарної медицини ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб у ділянці голови, тулуба, черевної порожнини та опорно-рухового апарату”, яка виконується за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (державний реєстраційний номер 0103U005853).

Мета роботи. Вивчити ефективні методи стимуляції репаративної регенерації кісткової тканини при переломах у собак.
Для виконання мети необхідно було вирішити такі задачі:
- охарактеризувати особливості залежності між динамікою біохімічних показників та інтенсивністю перебігу репаративного процесу;
- визначити залежність інтенсивності процесів регенерації від застосованої стимуляції та методу остеосинтезу;
- встановити найефективніші для прискорення репаративної регенерації комбінації застосованих при переломах кісток препаратів (Остим-100”, Супрадин”, хімотрипсин, тіотріазолін, ембріональна остеогенна тканина);
- розробити та обгрунтувати оптимальну лікувальну тактику стимулювання препаратами процесів зрощення переломів трубчастих кісток.
Об'єкт дослідження процес репаративної регенерації кісткової тканини при загоєнні переломів кісток периферичного скелета у собак.
Предмет дослідження стимуляція певними препаратами та їх поєднаннями процесу репаративної регенерації тканини трубчатих кісток кінцівок при переломах.
Методи дослідження клінічні, у тому числі визначення морфологічного складу крові (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), морфологічні (рентгенографія), біохімічні (активність лужної фосфатази, вміст кальцію, фосфору, стронцію, марганцю в сироватці крові), гістологічні (морфологічні особливості регенерату на різних стадіях процесу; зрізи фарбували гематоксиліном і еозином) та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Установлено, що загоєння перелому кістки характеризується певною послідовністю у формуванні остеонної системи і відбувається стадійно через періостальну реакцію, формування кісткової мозолі, її осифікацію та перебудову новоутвореного регенерату. Одержані дані стосовно особливостей перебігу репаративної регенерації кісткової тканини розширюють і доповнюють існуючі уявлення щодо процесу загоєння переломів трубчастих кісток.
На підставі комплексного аналізу перебігу процесу репаративної регенерації кісткової тканини у собак експериментально обгрунтовані можливості впливів місцевого та загального характеру на консолідацію переломів, встановлена їх пріоритетність.
Експериментально обґрунтовано можливість прискорення перебігу репаративної регенерації кісткової тканини під впливом препаратів, що стимулюють цей процес, при цьому визначена роль певних клітинних елементів у перебізі остеогенезу. З’ясована динаміка змін біохімічних показників, мікро- та макроелементів крові тварин під час зрощення переломів кісток і її зв’язок з тривалістю стадій остеогенезу.
Для стимуляції репаративного остеогенезу у собак уперше: а) застосовано ембріональну остеогенну тканину; б) експериментально визначені особливості метаболізму та перебігу репаративної регенерації кісткової тканини під впливом тіотріазоліну; в) для стимуляції репаративної регенерації у собак апробовано препарат Супрадин”; г) запропоновано для застосування у клінічній практиці комплекси найбільш відомих нині новітніх препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі клініко-експериментальних досліджень удосконалена та обгрунтована лікувальна тактика, спрямована на прискорення загоєння трубчастих кісток після переломів.
Запропоновано нові, експериментально апробовані і патогенетично обгрунтовані комплекси високоефективних препаратів для стимуляції репаративної регенерації (хімотрипсин + тіотріазолін + Супрадин” і Остим-100” + ембріональна остеогенна тканина + Супрадин”) та лікувальну тактику після хірургічного втручання при переломах трубчастих кісток у собак.
Отримані результати впроваджені в навчальний процес при вивченні дисципліни Ветеринарна хірургія” (Національний аграрний університет, Білоцерківський державний аграрний університет, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Полтавська державна аграрна академія, Харківська державна зооветеринарна академія).
Результати досліджень і рекомендації застосовані у лікувальній роботі клінікою ветеринарної медицини Медисан”.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено весь обсяг експериментальних та клінічних досліджень на тваринах, відбір матеріалу для морфологічних та біохімічних досліджень, вибір критеріїв для оцінки перебігу біохімічних та морфологічних змін, їх визначення, статистичні обрахунки, а також здійснено аналіз та узагальнення отриманих даних, сформульовано висновки.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції ”Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин” (Київ, 2001); на міжнародній науково-практичній конференції Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); на 4-й науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (Біла Церква, 2003); на науково-технічній конференції співробітників факультету ветеринарної медицини ЛНАУ (Луганськ, 2003); на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (Київ, 2001, 2002, 2003);

Публікації. Результати досліджень викладені в 9 наукових працях, 5 з яких опубліковані у фахових виданнях України: ”Науковий вісник НАУ” 1, Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” 1, Наукові праці Полтавської державної аграрної академії” 1, Вісник Луганського національного аграрного університету” 1, журналі Ветеринарна медицина України” 1, у матеріалах міжнародної наукової конференції ”Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин” (Київ, 2001) 1, матеріалах наукових конференцій професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (Київ, 2001, 2002, 2003) 3.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Загоєння перелому кістки характеризується певною послідовністю у формуванні остеонної системи і відбувається стадійно через періостальну реакцію, формування кісткової мозолі, її осифікацію та перебудову новоутвореного регенерату. Використання у собак при переломах кісток для стимуляції відновлення кісткової тканини комплексу речовин, які характеризуються різнотиповим механізмом впливу на обмінні процеси в організмі, одночасно з полівітамінними препаратами є високоефективним методом прискорення остеогенезу.
2. Процес репаративної регенерації кісткової тканини супроводжується проліферацією клітин камбіального шару окістя, ендоосту, малодиференційованих клітин строми кісткового мозку, що забезпечує заповнення дефекту пухкою сполучною тканиною, її дозрівання та розвиток фіброзної, остеоїдної, грубоволокнистої кісткової, а потім зрілої компактної кісткової тканини.
3. Застосування при остеосинтезі трубчастих кісток у собак екстракортикального методу порівняно з інтрамедулярним скорочує тривалість перебігу остеогенетичного циклу в середньому на 5 діб.
4. Динаміка біохімічних показників крові (активність лужної фосфатази, вміст кальцію, фосфору, стронцію, марганцю) свідчить, що відновлювальні процеси розпочинаються відразу після травми у всіх тварин, але відбуваються інтенсивніше за умови стимуляції у них репаративного остеогенезу; особливо характерними змінами відзначається динаміка активності лужної фосфатази.
5. Пошкодження кісток у собак супроводжуються значними змінами гуморального характеру і кількісним перерозподілом біохімічних складових крові, що забезпечує в організмі компенсаторну функцію. Поточний контроль таких показників крові, як активність лужної фосфатази, вмісту кальцію, фосфору, стронцію, марганцю під час лікування у собак переломів трубчастих кісток є необхідною складовою моніторингу репаративного процесу.
6. Репаративна регенерація кісток у собак після застосування препаратів тіотріазоліну, хімотрипсину, Остим-100” та Супрадин” здійснюється інтенсивніше і завершується на 13 16 діб швидше, ніж у тварин контрольної групи, що засвідчує їх високу стимулювальну дію на процес загоєння переломів.
7. Вітамінно-мінеральний препарат Супрадин” стимулює перерозподіл макро- і мікроелементів в організмі. Застосування препарату у собак прискорює формування кісткової мозолі на 1617 діб.
8. Застосування стимулятора репаративного остеогенезу Остим-100” у місці перелому прискорює на 13 діб (35%) інтенсивність остеутворення, що є вирішальним чинником успішного лікування кісткових дефектів.
9. Трансплантація ембріональної остеогенної тканини у комплексі з іншими препаратами підвищує швидкість процесів остеогенезу в порівнянні з контролем, зумовлюючи вже на 14-у добу виникнення зрілих кісткових балок. З 43-ї доби спостерігається заміщення ранового дефекту новоутвореною кістковою тканиною, яка, ще не набувши рис органотиповості, забезпечує фізіологічне функціонування кістки як органа.
10. Використання при переломах кісток препарату тіотріазоліну у комплексі лікувальних заходів з першого дня після остеосинтезу прискорює перебіг остеогенезу, особливо у поєднанні з хімотрипсином та Супрадином”. Внаслідок дії цього комплексу термін загоєння перелому у дослідних тварин був на 19 діб коротшим, ніж у контрольних.
11. Уведення в ділянку перелому під час остеосинтезу суміші Остим-100” + ембріональна остеогенна тканина + Супрадин” прискорює перебіг послідовних стадій регенерації пошкоджених кісток, не порушуючи фізіології процесу. Тривалість заповнення кісткового дефекту і відновлення функції кінцівки у собак, яким застосовували для стимуляції цей комплекс, у порівнянні з контрольною групою коротша на 20 діб.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою стимуляції загоєння переломів кісток у собак як ефективний лікувальний засіб використовувати комплекси препаратів хімотрипсину, тіотріазоліну, Супрадину”, Остим-100” та ембріональної остеогенної тканини.
2. У клінічній практиці лікування переломів трубчастих кісток опорно-рухового апарату у собак використовувати екстрамедулярний метод остеосинтезу як більш ефективний.
3. Перебіг остеогенезу контролювати шляхом визначення в крові рівня лужної фосфатази, кальцію, фосфору, стронцію і марганцю.
4. Контролювати ефективність застосування комплексів препаратів хімотрипсину, тіотріазоліну, Супрадину”, Остим-100” та ембріональної остеогенної тканини шляхом гістологічного дослідження біоптатів, взятих із місця перелому через два тижні після оперативного втручання.
5. Матеріали досліджень процесів репаративної регенерації використовувати при написанні підручників, навчальних посібників, на лекційних, лабораторних і практичних заняттях у процесі підготовки спеціалістів ветеринарної медицини з загальної хірургії в розділі Хвороби кісток”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айвазян В.Н., Чарчян А.Г., Гумян Г.Н. Применение закрытого антероградного интрамедуллярного остеосинтеза при диафизарных переломах бедренной и большеберцовой костей // Ортопед., травматол. и протезирование. 1991. 1. С. 44 46.
2. Послов Г. А., Илларионов В. Ю. Ошибки при остеосинтезе // Ветеринария. 2000. №6. С. 52 54.
3. Ашукина Н.А. Гидроксиапатит как пластический материал для заполнения дефектов костной ткани // Ортопед., травматол. и протезирование. 1994. №4. С. 99.
4. Гуров А. Особливості інтрамедулярного остеосинтезу при переломах кінцівок у собак і котів / Гуров А., Сухонос В. П. // Вет. медицина України. 2000. №8. С. 42 43.
5. Курсанов К. П., Мельников Н. М., Мельнищикова И. А. Аппарат и способы внешней спице-стержневой фиксации таза мелких домашних животных// Ветеринария. 2001. №3. С. 26 28.
6. Бабаева А.Г. Проблемы управления пластической активностью органов с помощью лимфоидной регуляции // Клеточные основы регенерации у млекопитающих. М., 1984. С. 84 112.
7. Барабаш А.П., Гордиенко В.П. Эхоостеометрия в диагнозе минерализации регенерата при дистракционном остеосинтезе // Ортопед., травматол. и протезирование. 1994. №4. С. 42 44.
8. Бурдули М.П. Роль стимуляции репаративного остеогенеза в комплексном лечении хронического периодонтита: Автореф. дис. канд. мед. наук. Тбилиси, 1990. 23 с.
9. Послов Г. А. Осложнения после интрамедулярного остеосинтеза // Ветеринария. 2001. №11. С. 58 59.
10. Бутенко Л.Л. Влияние комбинированной оксигенации на репаративный остеогенез // Ортопед., травматол. и протезирование. 1994. №4. С. 77 78.
11. Бухарин О.В., Усвяцов Б.Я. Экспериментальное изучение антимикробного эффекта лизоцима в комбинации с антибиотиками // Антибиотики. 1978. Т.23. №11. С. 997 1002.
12. Васильев Ю.М., Гельфанд И.М. Взаимодействие нормальных и неопластических клеток со средой. М.; Медиз. 1981. С. 131 166.
13. Гркашарян А.А. Изучение скорости заживления кожных ран и фагоцитарной активности лейкоцитов крови у крыс под воздействием гетерогенного хряща и гомотрансплантата кожи // Журн. экспер. и клин. мед. 1972. Т.12. №3. С. 18 22.
14. Десятиченко К.А., Балдин Ю.П., Шоейнер А.А. Влияние высокомолекулярной фракции неколлагенового белка костной ткани на остеогенез и кровотворение при удлинении конечности в эксперименте // Вопр. мед. химии. 1987. №1. С. 79 84.
15. Дурко Г.Е., Драчук П.С., Зинченко А.Т. Остеосинтез конструкциями из полигликолида // Ортопед., травматол. и протезирование. 1989. №11. С. 13 15.
16. Ковешников В.Г., Пикалюк В.С., Каликин К.Г. Особенности роста, строения, формообразования костей скелета при введении в организм селенита натрия // Труды Крымского мед. института. 1994. Т.120. С. 135 137.
17. Костромин Н.А., Трушинский Л.П., Рожок В.П. К оценке лечения несросшихся переломов и ложных суставов методом внеочагового остеосинтеза // Ортопед., травматол. и протезирование. 1990. №4. С. 50 52.
18. Лаврищева Г.И., Тургунов Н.Т. Влияние гексапептида даларгина на репаративные процессы в посттравматически изменённых тканях костей // Мед. журнал Узбекистана. 1989. №3. С. 70 71.
19. Орностай В.В., Степанюк Г.И. Влияние бензофурокаина, этазина и ксантинола никотината на репаративную регенерацию костей в эксперименте // Ортопед., травматол. и протезирование. 1991. 7. С. 36 38.
20. Свешников А.А., Попков А.В., Смотрова Л.А. Рентгеноденситометрические и радиоизотопные исследования репаративного костеобразования при дистракционном остеосинтезе // Ортопед., травматол. и протезирование. 1987. №5. С. 47 50.
21. Стецула В.И., Девятов А.А. Чрезкостный остеосинтез в травматологии. К., 1987. 198 с.
22. Чайлахян Р.К. Новый биотехнологический метод восстановления дефектов костной ткани // Ортопед., травматол. и протезирование. 1994. №4. С. 100.
23. Козлов Н. А. Эффективность костных препаратов при переломах костей // Ветеринария. 2000. №9. С. 51 53.
24. Шаргородский В.С., Кресный Д.И., Федоренко С.Н. Электростимуляция при замедленной консолидации и ложных суставах костей // Ортопед., травматол. и протезирование. 1994. №4. С. 49 54.
25. Schuz W. Wundheilung sstorung und Osteitis nach Osteosynthesen untes desouderer Beruchsichtigung von Risiko factoren // Unfallheilkunde. 1983. Т.86. №5. S. 236 240.
26. Мажуга П. М., Житников А. Я., Мицевич Т. П. Развитие скелета конечностей у наземных позвоночных К.: Наукова думка, 1993. 184 с.
27. Шакалов К.И. Травматизм животных, его профилактика и лечение. Л.: Колос, 1972. 288 с.
28. Краснов А. Ф., Аршин В. М., Аршин В. В. Травматология. Справочник Ростов-на-Дону: Изд-во ,,Феникс”, 1998. 608 с.
29. Шакалов К.И. Профилактика травматизма с/х животных в промышленных комплексах. Л.: Колос, 1981. 184 с.
30. Рыбакова С.И., Тюрина Т.В. К вопросу о морфофункциональных особенностях длинных трубчатых костей // Структурные и функциональные изменения в клетках и тканях призводных мезенхимы при нормальном развитии и в условиях действия неблагоприятных факторов: Тез. докл. респ. конф . К.: Наукова думка, 1982. Ч.2. С. 75-76.
31. Denny H. R. A Guide tu Canine Orthopaedie Surgery/ - Oxford, London 1986. 290 p.
32. Касавина В.А., Торбенко Н.Г. Функциональная биохимия костной ткани. М.: Наука, 1977. 472с.
33. Ньюман У. , Ньюман М. Минеральный обмен кости: Пер.с англ. М.: Издат.иностр.литер., 1961 . 270с.
34. Минеральная насыщенность трубчастых костей собак и щенков при длительном ограничении двигательной активности / Мурадов И.Ш., Павлова М.Н., Волжин А.И., Имамалиев А. С. // Азейбардж.мед.журн. 1974. - №9 . С. 56-59.
35. Бачу И.С., Лаврищева Г.И., Оноприенко Г.А. Функциональная внутрикостная микроциркуляция . Кишинев: Штиинца, 1984. 167с.
36. Петренко О. Ф. Экстракортикальний остеосинтез стегнової кістки у дрібних свійських тварин // Ветеринарна медицина України. 2000. - №4. С. 34 35.
37. Чемирис А. И., Нерянов Ю.М., Носаченко Р.В. Значение некоторых показателей минерального обмена в развитии защитно-приспособительных процессов при переломах трубчатых костей // Ортопед. травматол. протезирование. 1997. - №3 . С. 53-54.
38. Мажуга П. М. Костная субституция и природа остеокластов // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 156.
39. Клинико-экспериментальное обоснование реабилитации больных с замедленным сращением переломов с помощью комплекса фармакологических препаратов / Тимошенко О. П., Клюева Г. Ф., Леонтьева Ф. С. и др. // Медико-технические, фармакологические и научные аспекты медицинской профилактики, диспансеризации и реабилитации: Тез. докл. обл. конф. Харьков, 1984. С. 192 193.
40. Рабинович М. И. Особенности комбинированного применения ряда химиотерапевтических средств // Ветеринария. 1991. № 7. С. 59 62.
41. О развитии сосудистой сети при имплантации сосудистого пучка в аваскулярные зоны костей / Родионова Н. В., Гришин И.Г., Лаврищева Г.И. и др. // Ортопед. травматол. и протезирование. 1983. № 8. С. 5 10.
42. Бруско А. Т., Рыбачук О. И., Анкин Л. Н. Биологическая концепция заживления переломов при стабильно-функциональном остеосинтезе // Ортопед. травматол. и протезирование. 1997. №1. С. 94 98.
43. Periosteal bone formation elicited by partially purified bone morphogenetic protein / Makaraha H., Takaoka K., Koezuka M., et al. // Clin. Orthopaed. 1989. № 239. P. 299 306.
44. Oikarinen L. Experimental spiral fusion with decalcified bone matrix and deep frozen allogenic bone in rabbis // Orthopaed. 1982. Vol. 162. P. 210 218.
45. Мажуга П.М. Источники остеогенных клеток эндохондрального остеосинтеза. // Цитология и генетика. 1997. Т. 31. - №1. С. 46 53.
46. Родионова Н. В. К вопросу об источниках развития остеобластов периоста. Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тезисы VI Украин. Респ. Науч . конф. Анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 203 204.
47. Черкасова И. Б., Черкасов В.В. О гетерогенности остеоцитов трубчатых костей растущих млекопитающих // Общие закономерности морфогенеза и регенерации:. Тез. VI Украин. респ. науч. конф анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 250 251.
48. Wade O. Brinker, Donald L. Piermattel. Handbooc of Small animal orthopedies and fracture treatment / W.B. Saunders company, 1983. 436 p.
49. John Houlton Jonathan Dyce. Лечение тазовых переломов у собак и кошек WALTHAM FOCUS. № 2. 1994. С. 17 25.
50. Григоровский В. В. К вопросу о морфогенезе и патогенезе травматического инфаркта длинной кости (экспериментальное исследование) // Вестник травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. 1998. №3. С. 18 19.
51. Петренко О. Ф. Коригуючий остеосинтез кісток передпліччя у собак при остеодистрофічних ураженнях // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практ. конференції. Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 177 178.
52. Криштофорова Б. В. Структурно-функциональная адаптация костной системы животных при различной двигательной активности // Реактивность и адаптация животных: Межвуз. сб. науч. тр. М., 1989. С. 14 21.
53. Значение некоторых показателей минерального обмена в развитии защитно-приспособительных процессов при переломах трубчатых костей / Чемирис А. И., Нерянов Ю. М., Носаченко Р. В. и др. // Ортопед. травматол и протезирование. 1997. №3. С. 53 54.
54. Морфологические, гистохимические и физико-химические изменения в костной системе при гиподинамии и повышенной физической нагрузке / В. Г. Ковешников, В. А. Гомон, Л. И. Демченко и др. // Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. VI Укр. Респ. науч. конф. анатомов, гистологов, эмбриологов и топографоанатомов. Тернополь, 1975. С. 127 128.
55. Семенов Б.С. Болезни пальцев у крупного рогатого скота в промышленных комплексах. Л.: Колос, 1981. 95 с.
56. Асфандияров Р. И., Лазько А.Е, Рогаткин А.К. Этапы минерализации в процессе остеогенеза у человека по данным электронной микроскопии // Актуальные проблемы развития человека и млекопитающих / Тр. Крымского Ордена Труд.Красн.Знам.: мед.ин-та. Симферополь, 1983 Т. 101. С. 73-74.
57. Smith L. Ceramic-plastic material as a bone substitute // Arch. Surg. 1963. Vol. 87. P 653-661.
58. Uchida A., Nade S., McCarthey E. et al The use of ceramics for bone replacement. A. comparative study of. three different porous ceramics // J.Bone Jt. Surg. 1984. Vol. 66-B. N2. P.269.
59. Белоус А.М. Количественное содержание некоторых микроэлемантов в костном регенерате в различные сроки его формирования // Ортопед. травматол. протезирование. 1961. - №12. С. 33-39.
60. Калашник И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. К.: Урожай, 1990. 160с.
61. Базарный В.В. Лабораторный мониторинг дистракционного костеобразования // Клин.лабор.диагност. 1999. - №6. С. 16-17.
62. Білий Д. Д. Вплив аутокрові, опроміненої лазером, на перебіг регенеративних процесів при інтрамедулярному остеосинтезі у дрібних тварин: Автореф. дис. канд. вет. наук. Харків, 1998. 17 с.
63. Попов Б.В., Безель В.С., Любашевский Н. М. Анализ кинетики обмена микроэлементов в скелете // Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хоз-ве и медицине: Матер.конф. Ивано-Франковск, 1978 . С. 24-27.
64. Ревелл П.А. Патология кости // Пер. с англ. Н.Н. Раевской. М.: Медицина, 1993. 367с.
65. Чемирис А. И., Нерянов Ю.М., Носаченко Р.В. Значение некоторых показателей минерального обмена в развитии защитно-приспособительных процессов при переломах трубчатых костей // Ортопедия, травматология, протезирование. 1997. - №3 . С. 53-54.
66. Семашко Н.А. Влияние комплексных соединений некоторых микроэлементов в сочетании с СВЧ-облучением на регенерацию костной ткани // науч тр. "Клинико-экспериментальные исследования по физиотерапии".-Ташкент.: Ташкенский мед.институт, 1980.- С.86-90.
67. Швець А.І., Івченко В.К., Фадеєв Г.І. Вплив подрібненого демінералізованого кісткового матріксу на стимуляцію остеогенезу // Журн експер. та клін. медицини.-2000.-№3.- С.53-59.
68. Савельев В. И. Деминерализованная кость как особая разновидность костно-пластического материала // Заготовка и пересадка деминерализованной костной ткани в эксперименте и клинике. Л.: 1983. С. 3 13.
69. Савельев В. И., Сивков С. Н. Наш опыт заготовки деминерализованных костных трансплантантов // Ортопедическая травматология. 1986. № 8. С. 22 25.
70. Переслыцких П.Ф. Развитие костной ткани после нарушения микроциркуляции и предварительного повышения васкуляризации в растущих и сломаных костях // Сборник научных трудов: Микроциркуляция при повреждениях и заболеваниях опорно-двигательной системы.-М.:Минздрав СССР, 1985.-с.107.
71. Драке Р. Б., Муйжулис А. К. Стимуляция репаративного остеогенеза стружкой аллогенного костного матрикса // Вестник хирургии имени И. И. Грекова. 1983. №8. С. 60 63.
72. Осепян И., Козлова В. Надёжный стимулятор // Медицинская газета. 1982. 14 мая. С. 3.
73. Осепян И. А., Айвазян В. П., Гарибян Э. С. Стимуляция репаративного остеогенеза при замедленной консолидации и несросшихся переломах имплантацией костного матрикса / // Ортопед. травматол. и протезирование: К.: Здоров’я, 1983. Вып. 13. С. 54 55.
74. Чобану П. И., Лаврищева Г. И., Козлюк А. С. Стимуляция остеогенеза костномозговыми клетками при осложнённых переломах. Кишенёв: Штиинца, 1989. 180 с.
75. Дибас Б. В. Особливості загоєння кісткової рани при алопластиці ембріональною остеогенною тканиною: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.03 / ЛДМУ. Львів, 1996. 17 с.
76. Высоцкая К. П. Биофакторы, стимулирующие регенерацию костной ткани: Иркутск, 1962. 35 с. автореф. дис. д-ра мед. наук.
77. Осепян И. А. Экспериментально-клиническое обоснование применения костного матрикса в ортопедо-травматологической практике // Пятый съезд травматологов-ортопедов республик Закавказья. Ереван, 1984. С. 177 180.
78. Использование аллогенного костного матрикса для замещения дефектов свода черепа / Ханин А. А., Оганезов Р. И., Мелик-Тангян Д. В. и др. // Журн. эксп. клин. мед. 1979. T. ХХ, № 5. С. 53 59.
79. Linden G. T. Bone induction in implants of Bone and dentine // I. A. Anct. 1975. Vol. 119, № 2. P. 359 387.
80. Ермолаев И.И., Спектров В.В. Получение и использование в ортопедии костной щебенки” из длинных трубчатых костей плода. М.: Медицина. 1968. 25с.
81. Reddi A. H. Cell Biology and biochemistry of endochondral bone development // Collagen Ret. Res. 1981. № 1. P. 209 226.
82. Tuli et Scingh. The osteoinductive property of decalcified bone matrix // I. bone St. Surg. 1978. Vol. 60. P. 116 127.
83. Urist M. P. Bone Formation by Autoinduction // Science. 1965. Vol. 150. P. 833 899.
84. Концевая С. Ю., Дерхо М. А. Оценка способов лечения переломов трубчатых костей у собак // Ветеринария. 2001. №10. С. 51 52.
85. Кодачников Б.Ф. Гипсовая "паста" для заполнения дефектов костей в процессе оперативного остеосинтеза //Вест. хир. им.Грекова. М., 1970. №3. С.34-35.
86. Разработка и исследование в эксперименте клеевой композиции, способствующей регенерации костной ткани / Акимова А. Я., Першин ГГ., Давыдов А.Б., Кирюшина В.И. и др.. // Экспериментальные исследования. М., 1981. С.92.
87. Мандарино, Сальваторе. Применение клея остамера” на основе полиуретана и катализатора полиизоцианата в костной пластике // Материалы международного конгресса ортопедов-травматологов. Москва, 1956 г. С.24.
88. Дубров Я.Г, Шапиро М.С. Клеевой остеосинтез оскольчатых переломов // Актуальные вопросы травматологии и ортопедии: Сб. тр. ЦИТО. М., 1981 Вып.23. С.1170.
89. Дудко Г.Е. Фиксаторы из термопласта полиамида - 12 для интрамедуллярного остеосинтеза // Ортопед. травматол. и протезирование. 1981. - №2.С.8-9.
90. Драчук П.С., Рубленик И.М. Полимерный остеосинтез при лечении переломов. Ижевск: Матер. научно-практической конференции.- 1981.-С.295.
91. Калесинскас Р.З. Применение полимерных материалов для заполнения костных полостей // Проблемы травматологии и ортопедии : Тез. докл. 6-го Съезда травматологов-ортопедов Прибалтийских республик. Таллин. 1990 г. - Т.2., - С.227
92. Миноков С.А. О зависимости регенерации костной ткани при замещении дефектов костей от свойств пластического материала // Материалы 6-й конференции по итогам современных исследований по улучшению процессов регенерации. - М., 1971. - С.67-88.
93. Мовшович И.А. Основные направления научных исследований по применению полимерных материалов в травматологии и ортопедии: Тез. докл.,- М., -1974 г.- С. 169.
94. Мовшович НА, Виленский В. Я. Полимерные материалы в лечении двигательного аппарата. М. - Знание.- 1980.-С.64.
95. Мовшович И.А. Оперативная ортопедия, М. : Медицина. 1983.-С.416.
96. Мудрый С.П. О действии на биологические объекты некоторых материалов, применяемых в костной пластике // Матер. научно-практической конференции.- Тбилиси.,- 1970. - С.22-23.
97. Гудушаури О.Н., Соломенский 5.Л.. Омиадзе Д.А. О материалах для замещения дефектов костей и соединения костей // Ортопед., травматол. и протезирование, 1978г.- №6. -С. 1-6.
98. Гудушаури О.Н. Опыт керамопластики в клинике // Ортопедия, травматология и протезирование, 1999г.- №7 С. 19-23.
99. Руцкий В.В., Ткаченко С.С. Остеосинтез синтетическими адгезивными препаратами в эксперименте. Л.; Медицина.1974. С.15.
100.