ТОКСИКОДИНАМІКА Т-2 ТОКСИНУ ПІД ДІЄЮ РОЗЧИНУ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ : Токсикодинамика Т-2 токсина под действием РАСТВОРА гипохлорита натрия

Краткое описание

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ КОНТРОЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК

На правах рукопису

БРЕЗВИН ОКСАНА МАРКІВНА

УДК: 619:615.5 + 615.9 (043.3/5)

ТОКСИКОДИНАМІКА Т-2 ТОКСИНУ ПІД ДІЄЮ РОЗЧИНУ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ

16.00.04 ветеринарна фармакологія та токсикологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Коцюмбас Ігор Ярославович,
доктор ветеринарних наук

Львів 2005

ЗМІСТ
Стор.

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Нові аспекти етіології та лікування Т-2 токсикозів
1.1.1. Токсикологічна характеристика, фізикохімічна структура та біологічна дія Т-2 токсину на організм тварин
1.1.2. Біосинтез Т-2 токсину
1.1.3. Біотрансформація Т-2 токсину в організмі тварин
1.1.4. Шляхи процесів дезінтоксикації у організмі тварин
1.1.5. Профілактика та лікування Т-2 токсикозу тварин
1.1.6. Спосіб отримання розчину гіпохлориту натрію (ГХН) та механізм його дії
1.1.7. Застосування розчину ГХН у практиці ветеринарної та гуманної медицини
РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали і методи
2.1.1. Схема дослідів та характеристика дослідних тварин
2.1.2. Методики досліджень
РОЗДІЛ 3
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Вивчення дезінтоксикуючих властивостей розчину ГХН у модельних дослідах на щурах при гострому та хронічному Т-2 токсикозі
3.1.1. Встановлення оптимальних доз ЛД50 Т-2 токсину для лабораторних тварин та птиці
3.1.2. Вивчення дії розчину ГХН на морфологічні, біохімічні показники крові лабораторних тварин при гострому Т-2 токсикозі
3.1.3. Вивчення дії розчину ГХН на морфологічні, біохімічні, гістологічні показники крові лабораторних тварин при хронічному Т-2 токсикозі
3.2. Вивчення дезінтоксикуючих властивостей розчину ГХН при експериментальному хронічному Т-2 токсикозі птиці
3.2.1. Встановлення терапевтичної концентрації розчину ГХН при хронічному Т-2 токсикозі птиці
3.2.2. Вивчення лікувальної дії розчину ГХН при експериментальному хронічному Т-2 токсикозі птиці
РОЗДІЛ 4
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

2
4
5

12

12
16
20
24
26

32

35

42
42
46

49

49

51

57

81

81

81

91
109
112
113
143

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ГХН гіпохлорит натрію
ТТМТ трихотеценові мікотоксини
АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
ЛФ лужна фосфотаза
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
РНК - рибонуклеїнова кислота
ЛД50 летальна доза токсину, при якій гине 50% тварин
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
КФК креатинфосфокіназа
ЛДГ - лактатдегідрогеназа

ВСТУП
Якість кормів є одним з головних ланок забезпечення високої продуктивності і здоров`я тварин. Серед природних забруднювачів сільськогосподарської продукції та продуктів харчування найбільш небезпечними є продукти життєдіяльності мікроскопічних грибів мікотоксини [1, 2, 3].
Мікотоксикози - це кормові отруєння тварин мікотоксинами, що виникають після поїдання кормів, вражених токсиноутворюючими грибами родів Aspergillus, Penicillum, Fusarium тощо [4, 5, 6]. Поживна цінність кормів, що містять мікотоксини, знижується для всіх видів тварин на 20%, а для птиці на 50% [7].
Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених останніх років свідчать про часті випадки виникнення мікотоксикозів у тварин та птиці, які не дозволяють повністю реалізувати генетичний потенціал тварин [1 ,2, 3, 4,].
Мікотоксини забруднюють корми та продукти харчування на всіх етапах виробництва, транспортування, зберігання та реалізації. З причини різних ступенів ураження грибами, вміст мікотоксинів у зразках відібраних із однієї партії корму не завжди співпадає. Крім того, наявність їх в рівнях нижче максимально допустимих не гарантує відсутність негативного впливу цього корму на організм тварин [4, 5, 6].
В останні роки описано ряд випадків коли низькі концентрації різних мікотоксинів, одночасно потрапивши в корм, викликали токсикози з важкими перебігами.
На сьогоднішній день вивчено хімічну структуру, фізико-хімічні властивості, а також розроблені методи виявлення найбільш розповсюджених мікотоксинів. Проте, залишаються недостатньо вивченими особливості біогенезу, метаболізму, механізму дії, лікування та профілактики мікотоксикозів [7, 8].
Тривале надходження до організму тварин малих кількостей мікотоксинів викликає хронічні отруєння, які тяжко діагнозувати та диференціювати від інших інфекційних хвороб та кормових отруєнь. Основними ознаками хронічного токсикозу є втрата маси тіла, зменшення приростів, підвищення чутливості до збудників інфекційних хвороб [8, 9]. Більшість кормових отруєнь тварин і деякі інфекційні хвороби подібні між собою не тільки раптовою появою і масовістю, а й проявом клінічних ознак. Оскільки корми часто забруднюються різними видами токсичних грибів, а штами грибів, у свою чергу, здатні продукувати різні мікотоксини одночасно, не завжди вдається діагнозувати той чи інший вид токсикозу [5, 8, 9, 10, 11].
На сьогоднішній день залишаються не вирішеними питання детоксикації мікотоксинів в кормах. Арсенал антитоксичних препаратів, які використовуються при забрудненні кормів невеликий. Крім цього, заміна токсичного корму на якісний в умовах виробництва вирішується частково і пов`язана з певними труднощами. Тому існує потреба в пошуку ефективних лікарських засобів та методів профілактики і лікування мікотоксикозів. Необхідно постійно вести пошук нових ефективних, екологічно чистих препаратів для нормалізації функціонування органів і систем, нейтралізації та виведення токсичних речовини, посилення природніх механізмів захисних сил організму.
Актуальність теми.
Трихотеценові мікотоксини (ТТМТ) одна з найбільш поширених груп мікотоксинів у природі, яка включає понад 100 метаболітів, що біосинтезуються грибами роду Fusarium. Найпоширенішим серед них є Т-2 токсин. Контамінація цим мікотоксином зерна є причиною тяжких аліментарних токсикозів як у тварин, так і в птиці.
В Україні та країнах, що розташовані в зоні помірного клімату найчастіше реєструється отруєння Т-2 токсином. Цей токсикоз також розповсюджений в країнах Європи та Північної Америки [12, 13, 14]. Проблема Т-2 токсикозу найбільш актуальна для птахівництва, оскільки основу раціону птиці складає зерно, яке є головним джерелом мікотоксинів. Саме у великих птахогосподарствах часто складається ситуація, за якої мікотоксини кормів і патогенні чи умовнопатогенні віруси та мікроорганізми, негативно діючи на стан здоров’я птиці, взаємно посилюють хвороботворний ефект: ослаблена інфекцією птиця стає більш чутливою до токсичних речовин корму, а уражене токсикозом поголів’я втрачає резистентність до збудників інфекційних захворювань [15, 16, 17]. Особливо чутливими до мікотоксинів є молодняк птиці. Наприклад, гостре отруєння бройлерів часто перебігає безсимптомно і закінчується летально.
Досі питання детоксикації кормів не вирішене, хоча цей напрямок досліджень останнім часом активно розвивається. На даний час основними методами дезінтоксикації токсинів в організмі тварин є використання різних сорбентів, здатних запобігати негативному впливу мікотоксинів, таким чином, утворювати комплексні сполуки сорбент-мікотоксин, який виводиться з організму, не завдаючи йому шкоди. Однак, не всі сорбенти ефективні в захисті тварин від впливу мікотоксинів: одні з них негативно діють на слизову оболонку травного каналу, а інші знижують якість корму [16, 17].
Препарати для знешкодження мікотоксинів повинні мати високу дезінтоксикаційну дію, бути нетоксичними для тварин та економічно дешевими [18, 19]. Важливо виділити, що відомі на сьогодні методи лікування тварин від мікотоксикозів не повністю відповідають цим вимогам. Виходячи з викладеного вище та попередніх наших досліджень застосування розчину ГХН при Т-2 токсикозі у курей за даними зарубіжної літератури є маловивчене, а в Україні це питання досліджується вперше. Висвітлення цих питань дозволить вирішити низку теоретичних і, особливо практичних питань для ветеринарної медицини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
При написанні дисертації використані дані, які були одержані у 2000 2004 рр. під час виконання наукової програми лабораторії контролю вітамінів та кормових добавок ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок: №А 0101U006354 „Розробити і модифікувати методи контролю, провести порівняльну оцінку ефективності нових хіміко-фармацевтичних, біологічно активних, рослинних препаратів та кормових добавок”. Дисертаційна робота є окремим розділом вищезгаданої наукової проблеми.
Мета і задачі досліджень.
Метою роботи було дослідити токсикодинаміку Т-2 токсину під дією розчину ГХН та дезінтоксикаційні властивості розчину ГХН на основі вивчення фізіологічного стану організму, токсичних, гематологічних, біохімічних, патоморфологічних досліджень у лабораторних тварин і птиці. Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:
експериментально встановити для Т-2 токсину ЛД50 і змоделювати гострий та хронічний Т-2 токсикоз у білих щурів та птиці;
визначити токсикологічні параметри при гострому та хронічному Т-2 токсикозі в лабораторних тварин та за умов застосування розчину ГХН;
визначити гематологічні, біохімічні та патоморфологічні параметри при гострому та хронічному Т-2 токсикозі у лабораторних тварин та за умови застосування розчину ГХН;
вивчити токсикодинаміку Т-2 токсину та дезінтоксикаційні властивості різних концентрацій розчинів ГХН у змодельованому хронічному Т-2 токсикозі птиці;
встановити лікувальну концентрації розчину ГХН для птиці при Т-2 токсикозі;
розробити нормативну документацію на розчин ГХН та спосіб його застосування при Т-2 токсикозі птиці.
Об`єкт дослідження: гострий та хронічний Т-2 токсикоз у лабораторних тварин і птиці за умов застосування розчину ГХН, токсикодинаміка Т-2 токсину в лабораторних тварин і птиці.
Предмет дослідження: морфо-функціональний стан лабораторних тварин і птиці при гострому та хронічному експериментальному Т-2 токсикозі, дезінтоксикаційні властивості розчину ГХН.
Методи дослідження: клінічні, фармакологічні, токсикологічні, гематологічні, біохімічні, патоморфологічні, гістологічні. Метою роботи було дослідити токсикодинаміку Т-2 токсину під дією розчину ГХН та дезінтоксикаційні властивості розчину ГХН на основі вивчення фізіологічного стану організму, токсичних, гематологічних, біохімічних, патоморфологічних досліджень у лабораторних тварин і птиці. Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:
експериментально встановити для Т-2 токсину ЛД50 і змоделювати гострий та хронічний Т-2 токсикоз у білих щурів та птиці;
визначити токсикологічні параметри при гострому та хронічному Т-2 токсикозі в лабораторних тварин та за умов застосування розчину ГХН;
визначити гематологічні, біохімічні та патоморфологічні параметри при гострому та хронічному Т-2 токсикозі у лабораторних тварин та за умови застосування розчину ГХН;
вивчити токсикодинаміку Т-2 токсину та дезінтоксикаційні властивості різних концентрацій розчинів ГХН у змодельованому хронічному Т-2 токсикозі птиці;
встановити лікувальну концентрації розчину ГХН для птиці при Т-2 токсикозі;
розробити нормативну документацію на розчин ГХН та спосіб його застосування при Т-2 токсикозі птиці.
Об`єкт дослідження: гострий та хронічний Т-2 токсикоз лабораторних тварин і птиці за умов застосування розчину ГХН, токсикодинаміка Т-2 токсину у лабораторних тварин і птиці.
Предмет дослідження: морфо-функціональний стан лабораторних тварин і птиці при гострому та хронічному експериментальному Т-2 токсикозі, дезінтоксикаційні властивості розчину ГХН.
Методи дослідження: клінічні, фармакологічні, токсикологічні, гематологічні, біохімічні, патоморфологічні, гістологічні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні на змодельованих дослідах вивчено токсикодинаміку Т-2 токсину в лабораторних тварин і птиці при застосуванні розчину ГХН. Встановлено дезінтоксикаційний вплив розчину ГХН на морфо-функціональний стан організму щурів і птиці за умов гострого та хронічного Т-2 токсикозу. Вивчено динаміку патологоанатомічних та гістологічних змін та процеси регенерації при застосуванні даного препарату. Встановлено профілактично-лікувальну концентрацію розчину ГХН при Т-2 токсикозі. На основі проведених всесторонніх досліджень науково обгрунтовано застосування розчину ГХН для курей при Т-2 токсикозі і впроваджено у практику ветеринарної медицини. Отриманий патент на винахід та технічні умови України свідчать про наукову новизну цієї роботи.
Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів досліджень отримано патент на винахід № 20040503724 МПК 7СВ11/06 „Спосіб лікування Т-2 токсикозу птиці”. На розчин ГХН розроблено технічні умови України ТУ У 24.4-00485670-047-2004 та настанову щодо його застосування, які затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини від 28. 12. 2004. Результати досліджень використовуються при читанні лекцій з ветеринарної токсикології, мікробіології та патологічної анатомії у Львівській національній академії ветеринарної медицини мені С.З. Ґжицького.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснювала пошук і аналіз даних літератури, підбір груп тварин і птиці, проводила експериментальні та лабораторні дослідження, статистичну обробку та обгрунтування одержаних результатів. Патоморфологічні та гістологічні дослідження проводились разом із співробітниками кафедри патологічної анатомії і гістології Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, які є співавторами окремих публікацій. Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, написання статей і дисертації проведено під керівництвом наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що викладені в дисертації, доповідались і отримали загальне схвалення на засіданнях вчених рад ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок (2000 2004 рр.), а також на міжнародній науково-практичній конференції „ІЕКВМ 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки”, (м. Харків), 2002 р.; VІІ міжнародній науково-практичній конференції „Біотехнологія у ветеринарній медицині”, (м. Київ), 2002 р.; І міжнародній науково-практичній конференції „Стан розвитку агропромислового виробництва в межах єврорегіону „Верхній Прут”, (м. Чернівці), 2003 р.; міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми розвитку тваринництва”, (м. Львів), 2003 р.; ІІІ конференції Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів, (м. Харків), 2003 р.; міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Досягнення молодих вчених у вирішенні проблем тваринництва”, (м. Львів), 2003 р.; ІІ международной межвузовской научно-практической конференции аспирантов и соискателей „Предпосылки и эксперименты в науке”, (г. Санкт-Петербург), 2004 г.; международной научно-практической конференции „Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного ведения животноводства”, (АР Крым, Феодосия), 2004 г.; міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 80річчя П.З. Лагодюка, (м. Львів), 2004 р.; І міжнародній науково-практичній конференції „Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок”, (м. Тернопіль), 2004р.
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 5 статей у виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, технічні умови України, методичні рекомендації, отримано деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації, список використаної літератури, додатки. Дисертація викладена на 142 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 38 таблицями, (що становить 16 сторінок), 12 рисунками та містить 3 додатки. Список використаної літератури містить 300 публікацій, у тому числі 120 закордонних.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації на основі проведених досліджень, відповідно до поставленої мети та завдання, встановлено нові погляди на токсикодинаміку Т-2 токсину саме під дією розчину ГХН у лабораторних тварин і птиці. Встановлено дезінтоксикаційну дію розчину ГХН при Т-2 токсикозі. Застосування ГХН забезпечило вищу збереженість птиці, зменшило період відновлення після хронічного Т-2 токсикозу та підвищило продуктивність птиці.
1. Експериментально підібрано для Т-2 токсину дозу ЛД50: для щурів 6,75 мг/кг та для птиці 5,6 мг/кг маси тіла.
2. При введенні Т-2 токсину для щурів у дозі 6,75 та 1,35 мг/кг маси тіла встановили вірогідне зниження концентрації гемоглобіну на 17% і 29%; загальної кількості еритроцитів на 22% і 26% та лейкоцитів 24% і 47%; лімфоцитів на 20% і 22%; вірогідне зниження рівня холестерину на 69% і 64%; концентрації глюкози на 42% і 36%, загального білка на 64% і 69%; активність ферментів зростала: відповідно АлАТ на 9% і 19%, а АсАТ на 40% і 50% в порівнянні з контрольною групою тварин.
3. При застосуванні для щурів розчину ГХН у концентрації 30мг/л, за умов введення Т-2 токсину в дозі 6,75 та 1,35 мг/кг маси тіла, встановили зростання концентрації гемоглобіну на 15%, загальної кількості еритроцитів на 18%, лейкоцитів на 33%, лімфоцитів на 23%, рівень холестерину на 41%, концентрації глюкози на 20%, вмісту загального білка на 22%, а активності АлАТ та АсАТ знижувалась відповідно на 11% та 4% в порівнянні з групою, що не отримувала даний розчин.
4. Застосування розчину ГХН при експериментальному гострому Т-2 токсикозі у щурів зменшувало загибель дослідних тварин на 50%, покращувало загальний функціональний стан організму, клінічні ознаки токсикозу виражені незначно, щурі були більш рухливі, окремі з них поїдали корм.
5. Довготривале введення щурам Т-2 токсину в дозах 0,67 та 0,34 мг/кг маси тіла призводило до зниження рівня гемоглобіну на 28%, загальної кількості еритроцитів на 24% та лейкоцитів на 30%, зменшення вмісту лімфоцитів на 19%, зниження рівня білка на 40%, зростання активності амінотрансфераз АлАТ на 37% і АсАТ на 45%, збільшення кількості нейтрофілів на 9% у порівнянні з контрольною групою тварин.
6. При застосуванні розчину ГХН у концентрації 30 мг/л за введення щурам Т-2 токсину в дозах 0,67 та 0,34 мг/кг маси тіла встановили вірогідне зростання концентрації гемоглобіну на 19%, збільшення загальної кількості лейкоцитів на 6%, еритроцитів на 24%, рівень холестерину зріс на 41%, концентрації глюкози на 20%, вмісту загального білка на 22%, активності АлАТ та АсАТ відповідно на 11% та 4% в порівнянні з групами тварин, які не отримували препарат.
7. Введення щурам Т-2 токсину в дозах 0,67 та 0,34 мг/кг маси тіла викликало зростання коефіцієнтів відносної маси печінки на 45%, зменшення тимусу на 54% та селезінки на 15% в порівнянні з контрольною групою тварин.
8. Застосування розчину ГХН для щурів при введенні Т-2 токсину в дозах 0,67 та 0,34 мг/кг маси тіла зумовлювало в печінці посилення циркуляції крові, активізувало фагоцитарну функцію клітин Купфера та стимулювало відновлення структури за рахунок зростання числа клітин з гіперхромними та поліплоїдними ядрами.
9. При Т-2 токсикозі застосування розчину ГХН покращувало дезінтоксикаційну функцію печінки щурів, що встановлено зменшенням тривалості тіопенталового сну та збільшенням тривалості утримування на воді щурів за фізичних навантажень.
10. При довготривалому введенні птиці Т-2 токсину в дозах 0,37 мг/кг маси тіла встановлено вірогідне зниження концентрації гемоглобіну на 14%, загальної кількості еритроцитів на 41%, лейкоцитів на 35% та лімфоцитів на 54%, синтезу холестерину на 36%, концентрації глюкози на 30%, пригнічення активності лужної фосфатази на 52%, підвищення активності ферментів АсАТ і АлАТ відповідно на 30% і 25%, збільшення відносних вагових коефіцієнтів маси печінки на 58% та зменшення відносної маса фабрицієвої сумки на 38% і тимусу на 35% у порівнянні з контролем.
11. Після введення птиці Т-2 токсину в дозі 0,37 мг/кг та розчину ГХН в концентрації 30 і 40 мг/л гематологічні, біохімічні, морфологічні та гістологічні показники були в межах норми на рівні контрольної групи, покращувались загальний морфо-функціональний стан та продуктивність птиці. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. На основі результатів досліджень отримано патент № 20040503724 МПК 7СВ11/06 на спосіб лікування Т-2 токсикозу птиці.
2. На розчин ГХН розроблено технічні умови України ТУ У 24.4-00485670-047-2004 та настанову щодо його застосуванню.
3. Видані методичні рекомендації щодо лікування та профілактики Т-2 токсикозу з допомогою розчину ГХН.
Рекомендуємо при Т-2 токсикозі птиці застосовувати розчин ГХН, концентрація якого повинна бути 30 мг/л. Хворій птиці замінюють випоювання води протягом 5-7 діб на розчин ГХН (з розрахунку норми води на одну голову залежно від її добової потреби). Після перерви у 5-6 діб знову повторюють випоювання. Лікують птицю таким способом до повного одужання. Випоювання розчину ГХН слід проводити у комплексі з заходами, що передбачені законодавством ветеринарної медицини України при мікотоксикозах.

СПИCOK BИKOPИCTAHИX ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖEPEЛ
1. Canet C., Boutrif E. Micotoxin prevention and control: FAO programes // Rev. Med. Vet. (Fr.).-1998.-Vol.l49, №6.-P.68l-694.
2. Пoномapeнкo B. A. Микотоксины и их poль в патологии человека и животных: Учебный nocoбник.-Л.: - 1982. -25c.
3. Oldenburg Elisabeth, Breves Gerhard. Aspekte der Mykotoxinproblematik in der Landwirtshaftlichen Produktion // Landbauforsch. Volkenrode. - 1989.-Vol.39, №1. - S. 40-47.
4. Weiβbach F., Kwella M. Schiraelpilzbefall und Futtereidequalitat.Teil I. Bioligische Grundlagen //Tierzucht- 1986.-Vol.40, №l0.- S.457-459.
5. Moнастырный 0.А. Токсины фитопатогенных грибов //3aщита pacтений. - 1996. -№3.-C.12-14
6. Bauer J. Disease and depression of pro ductivity in raising swine caused bymycotoxins// Tierarztl. Prax Suppl.- 1988.-№3.-P.40-47.
7. Бойко Ю., Xacaнoвa Э. Фузариотоксикоз кур // Птицеводство. - 1986.-№l.-C.41.
8. Ивановский A.A. Boзникновение микотоксикозов в yсловиях Кировоградской области и способы их профилактики // Интенсивные технологии в животноводстве.-1988.-C.49-52.
9. Pyдиченко B. Природні харчові сорбенти як чинник здоров’я сучасної людини. - K.: Вища школа, 1997.-367c.
10. Meтальникова H.П Биохимические и физико-химические закономерности детоксицирующего действия углеродных сорбентов медицинского назначения: Автореф. Дисс. д-ра. биол. наук: 03.00.04. / Bcec. гeматoл. науч. центр. - M., 1991. - 34c.
l1. Цибулько H.П., Кривчик А.А. Bлияние ежемесячных курсов энтеросорбции на течение и исход хронического токсического поражения печени // Здравоохранение Беларуси.-l999. - №3. - C.24-27.
12. Beaver R.M., Wilson D.M., James M.A. Distribution of aflatoxin in tissues of growing pigs fed an aflatoxin contaminated diet amended with a hign affinity aluminosilicate sorbent // Veter. hum. Toxicol.-1989.-Vol.32, №1 - P.16-18.
13. Rotter R.G., Frohlich A.A., Marquardt R.R. Infurnce of dietary charcoal on ochratoxin A toxicity in Leghorn chicks // Canad. J. veter. Res.-1989.-Vol.53, №4.-P.449-453.
14. 3oценко B.M., Pyxляда B.B., Cniвак M.Я. Біологічна реактивність організму білих мишей при гострому T-2 токсикозі // Вісник Білоцерківського ДАУ.-1998. - Bиn. 4. Ч. l. - C.38-41.
15. Два випадки Т-2 токсикозу y кypeй / Гpизунова Л., Poзлог T., Гаврикова B., и др. // Beтеринарна медицина України.-l998. - №3. - C. 22.
16. Pyxляда B. B. Фузаріотоксин Т-2 y кормах i його визначення // Вісник Білоцерківського ДАУ -1998.-Bип.4, Ч. l.-C. 107-113.
17. Котик A. H., Tpyфaнова B. A. Cnoci6 консервації тa детоксикації фуражного зерна для профілактики мікотоксикозів птиці // Beтеринарна медицина України.-1998. - № l.- C.19.
18. Capкисов A.X. Микотоксикозы человека и животных //Tp. BИЭВ.-1987.-T. 65.-C. 110-118.
19. Tyтельян B.A., Kpaвченко Л.B. Микотоксины (Мидицинские и биологические аспекты) / AMH CCCP.-M.: Медицина, 1985. - 320 c.
20. Профилактика микотоксикозов у животных / Xмелевский Б.Н., Пилипец З.И., Maлиновская Л.C. и др. M.: Aгpoпpoмиздат, 1985. - 271 c.
21. Mirocha C. J.; Pathre S. V., Cristensen C. M. // In: Advances in Cereal Science and Technology. - 1980. - Vol. 3. Р. 159-225.
22. Toxikological approachts to the metabolites of Fusaria. I. Screening of toxic strains / Ueno Y., Ishikava Y., Nakajiama M. - Exp. Med. - 1971. - № 41. - Р. 257-272.
23. Bamburg J. R, Riggs N. V., Strong F. M. The structure of toxins from two strains of Fusarium tricinctum // Tetrahedron. - 1968. - Vol. 24. - Р.3329-3336.
24. Билай В.Й. Фузарии. К.: Hayк. Дyмка. - 2 изд. - 1977. 360 c.

25. 3axapeнко B.A. Фузариоз колоса в Западной Европе // 3aщ. растений. - 1997. - № 12. - С. 12-13.
26. Pyxляда B.B. Xpонический фузариотоксикоз поросят // Свиноводство. - 1988. - № 3.- С. 41-42.
27. Smaley E. B., Marasas W. F. O., Strong F. M. Mycotoxicosis associated with moldicorn // Toxins microorganisms. - 1970. -Р.163-173.
28. Toxin producing Fungi from Festuce pasture / Yates S. G., Kadis S., Cingler A., Aul S.Microb. // Toxins. - 1971. -VII.-Р. 191-206.
29. Билай B.Й., Tyтeльян В.A., Элланская И.А. Koмпонентный состав трихотеценовых микотоксинов, продуцируемых F. sporotrichiella Bilаі // Микробиологический журнал - 1983. - T.43., Вып. 5. - С. 45-49.
30. Oлифсон Л.E. K вonpocy o биосинтизе токсических стеролов микроскопическими грибами F. sporotrichiella // Тезисы докладов симпозиума по микотоксинам. Киев. 1972. - С. 12-13.
31. Fusarium moniliforme. T-2 toxin produced From a mould - fusarium moniliform / Li Shao-xing, Chen Ming-fang, Liu Bi-wen, Liao Ting-xi.// J. Toxicol. Toxin Rev. - 1990. - Vol. 9.-№ 1. - Р.104.
32. Formacion of trichothecenes and zearalenone by Fusarium isolated from potato tubers / Latus-Zietkiewicz Dorota, Perkowski I., Tanaka T. // Microbiol. Clim., nutr. - 1990. - Vol.84, №2 .-Р.143-147.
33. Tseng T. C., Tu J. G., Soo L. C. Natural occurrence of micotoxins in Fusarium infected beans // Microbiol. -1995. - Vol. 84. - № 338. - Р. 21 - 28.
34. Steyn P.S. The biosynthesis of mycotoxins. A study in secondary metabolism .// New York - London - Toronto, Academ. Press. - 1980.-480p.
35. Makoto Kimura, Isao Kaneko, Masami Komiyama. Trichothecene 3-O-Acetyltransferase рrotects вoth the рroducing оrganism and transformed yeast from related mycotoxins // Journ. of Biol. Chem. - 1998. - Vol. 273. - № 3. - Р. 1654-1661.

36. Билай B.Й., Пидопличко H.M. Toксинообразующие микроскопические грибы и вызываемые заболевания человека и животных // К.: Hayк. Дyмка, - 1970.- 286 c.
37. Kocтюнина H A. Toксинообразование у грибов рода Fusarium (зеараленон и Т-2 токсина) нa зepнe // Tpyды BHИИBC. -1979.-T.63.-С. 123-126.
38. Болтянская Э.B., Kpoякова Е.A. Bлияние температуры на накопление культурой F. sporotrichіella токсина T-2 в пшене // Микол. и фитопатол. - 1988. - T. 22, - Вып. 2 - С. 123 - 126.
39. Болтянская Э.B., Kyвaeвa M.Б., Kpoякова E.A. Изучение распространенности токсигенных штаммов грибов рода Fusarium и факторы, влияющие на их токсинообразование // Cб. нayч.тр. / Ин.-питания AMH CCP. - 1989. - T. 9. - С. 256 - 262.
40. Kотик A.H, Труфанова В.О. Профілактика мікотоксикозів птиці // Тваринництво України. 2001. - №4. - С. 20-21.
41. Kотик A.H, Микотоксикозы птицы Донецк: Донеччина, 1999.- 267c.
42. Левицкая А.Б. Характеристика изменений гематологических показателей при T-2 микотоксикозе // Oкружающая среда и здоровье населения: Teз. докл. Pecп. конф. Taллинн. - 1984.- С. 153.
43. Tpeмacoв M.Я., Cepreйчев A.И., Paвилов A.3. Изучение токсикогенеза F. sporotrichiella npи noвышенной температуре культивирования // Mикология. - 2000. - T. 34, Вып. 4. - C. 59-62.
44. Jleвицкая A.Б., Aвреньева Л.И., Tyтельян B.A. Toксикологическая характеристика острого и подострого T-2 микотоксикозов y мышей. // Bonpосы питания. -1985. - № 3. - C. 59 - 62.
45. Pyxляда B. B. Bлияние факторов внешней среды на биосинтез T-2 токсина грибом Fusarium sporotrichiella Bilai // Микология и фитопатология. -1989.-T.23.-Вып. 2. - 120 с.

46. Bocarov Strancic, Aleksandra Jovanovic Dorde, Muntanola-Cvetkovic Maria. Biosintesa DAS i T-2 toksina kod isolata roda Fusarium sa poljoprivednih kultura iz Jugoslavije.// Poseb. Izd. Akad. Nauka i umjetn. Bin. od. Med. nauka. - 1986. - Vol. 80, № 12. - c. 125 -145.
47. Башмакова Е.В., Фомина Л. М. Toксигенные грибные зоны Северного Кавказа // Предупреждение и ликвидация заболеваний животных на Северном Кавказе и Нижнем Поволжье. - 1988. - С. 131 - 137.
48. Schiefer H. B. Mycotoxicoses of domastic animals and their diagnosis // Can. J. Physiol and Pharmacol. - 1990. - Vol. 68, № 7. - P. 987 - 990.
49. Брюхина И.П. К распостранению Fusarium sporotrichiella wr. Emend Bilai // Микол. и фитопатология.-1973. - T. 7, Вып.l. - С. 53 - 54.
50. Contaminacion of cereals and feed with Fusarium mycotoxis in European countries / Gareis M., Bauer J., Enders C., Geder B. // Fusarium: Mycotoxins, Taxon, Pathogenicity: Semin, Warsawа, Amsterdam etc.-1989.-Р. 441-472.
51. Gallenberg D.J. Fusarium poae and Fusarium crookwellense, fungi responsible for the natural occurrence of nivalenol in Hokkaido // App. environ microbiol.: American Society for Microbiol. - 1993. - Oct 59 (10). - P. 3334 -3338.
52. Соколов М.С., Пикушкова Э.А., Левашова Г.И. Традиционные и новые приемы защиты озимой пшеницы от болезней колоса и зерна // Агрохимия - 1998. - № 3. - C. 67 - 77.
53. Determination of trichotecenes in cereals / Kotal F., Holadova K., Hajslova J., et al. // Journal of Chromatography. - A. 830 (1999). - P. 219-225.
54. Левитин В.В. Защите зерновых от болезней научную стратегию. // Защита растений. - 1997. - № 12. -C. 10 - 11.
55. Львова Л.С., Мальцев В.А. О новом порядке приемки, контроля и использования фузариозной пшеницы // Защита растений. - 1997. - №8. - C. 23-25.
56. Moнастырский О.А. Токсины фитопатогенных грибов //Защита растений. - 1996. - № 3. C. 12 -14.

57. Киреенкова А.Е., Павлова Т.В. Фузариоз колоса: отчего зависит его развитие // Защита растений. - 1988. № 3. - C. 19.
58. Иващенко В.Г., Шипилова Н.П., Левитин М.М. Видовой состав грибов рода Fusarium на злаках в азиатской части России // Микология и фитопатология. - 2000. - T. 34, Вып. 4. - C. 54 - 59.
59. Случай фузариотоксикоза у лошадей / Тремасов М.Я., Итов В.В., Равилов А.З., и др. // Ветеринария. - 1995 - № 3. С. 7.
60. Tpeмacoв М.Я., Сметов П.К. Спонтанные смешанные микотоксикозы животных. // Ветеринария. - 1995. - № 3. - C. 20 - 22.
61. Болтянская Э.B., Kyвaeвa M.B., Kpоякова E.A. Изучение распространенности токсигенных штаммов грибов рода Fusarium и факторов влияющих на их токсинообразование // C6. нayч. тp. Ин-та питания AMH CCP. - 1989. - T. 9. - С. 256 - 262.
62. Йокаускене И. Pacnpocтраненность микотоксинообразующих грибов в сырье и комбикормах. // Лaбopaторные животные. - 1993. - T. 3. - № 3, - C. 145-145.
63. Иванов A.T., Гирис Д.A. Pacnpocтранение токсинообразующих грибов на кормах в условиях Беларуссии. // Beтеринарная наука производству - 1985. Вып. 23.-C. 194-195.
64. Koнтаминация комбинированных кормов грибами на птицефабриках низменной зоны Армении / Xaпбегян P.A., Лугина Ж.A., Xapaтян A.M., Meликян A.Д. // Mикология и фитопатология 1985. - T.19. - Bыn. l. - C. 25-29.
65. Moзгов A.Ф., Ченкин А.Ф., Дьяченко B.Ф. Как снизить вредность фузариоза колоса // Защита растений. - 1989. - № 8. - C. 21-22.
66. Kислых Т.H. Pacnpocтраненность и видовой состав возбудителей фузариоза колоса зерновых культур в лесостепной зоне Украины // Микология и фитопатология. - 2000. - T. 34. - Bыn. 1. - C. 42 - 48.

67. Kотик A.H., Tpyфанова B.A. Cлучаи микотоксикозов сельскохозяйственных птиц в Украине b 19741996 г // Птахівництво. Miжв. тем. наук. збірник. - 1997. - В. 47. -C. 92- 100.
68. Schifer H.B. Dynamics of experimental trichothecene mycotoxicosis // "Trichothecenes and other Mycotoxins Proc. Int. Mycotoxm. Simp., Sydney, Aug., 1984." - Chichester e. a. - 1985. - P. 433 - 439.
69. Excretion and tissue distribution of radioactivity from tritium-labeled T-2 toxin in chicks Chi M.S., Robinson T. S.; Mirocha C. J., an others // Toxicol. Appl. Pharmacol. -1978. - Vol. 45. - P. 391 - 402.
70. Chi M.S. Transmission of radioactivity into eggs from laying hens administered tritium labelled T-2 toxin // Poultry Sci. - 1978. - Vol. 37,№ 5. - P. 1234-1238.
71. Disposition of T-2 toxin, a trichothecene mycotoxin, in intravasculary dosed swine / Corley R.A., Swanson S.P., Jonson L., an others // J. Agr. And Food Chem. - 1986. - Vol. 34, № 5. - P. 868 -875.
72. Metabolic fate of T-2 toxin in a lactating cow / Yoschizawa T., Mirocha C.J., Behrens J.C., an others // Food and Cosmid Toxicol, - 1981. Vol. 19, №1.- P.31-39.
73. Pace J.G., Watts M.R. Hepatic subcellulars distribution of [3H] T-2 toxin // Toxicon. -1989. - Vol. 27, № 12.-P. 1307- 1311.
74. Fate and distribution of 3H-labeled T-2 mycotoxin in guinea pigs / Pace J.G., Watts M.R., Burrows E.P., // Toxicol Appl Pharmacol. - 1985. - Vol. 80, №3. - P. 377 385.
75. Ueno Y. Sistematic distribution of blood flow during T-2 toxin induced shock in swine // Toxicol. and Appl. Pharmacol. - 1986. - Vol. 85, № 2. - P. 207 -214.
76. Bauer J. The metabolism of trichothecenes in swine // Dtsch. Tieraztl
Wochenschr. - 1995. - Vol. 102, № 1.-P.50-52.

77. The role of intestinal rnicroflora in the metabolism of richothecene mycotoxins / Swanson S.P., Helaszek C., Buck W.B. // Food Chem Toxicol. - 1988.- Vol. 26, № 10. - P. 823 - 829.
78. Ueno Y. Ohta M. Microsomal biotransformation оf trichotecene mycotoxins // Acta microbiol. Acad. sci. hung. -1977. - Vol. 24, № 1. - P. 105-106.
79. Ohta M., Ishii K., Ueno Y. Metabolism of trichotecene mycotoxins. I. Microsomal deacetilation of T- 2 toxin in animal tissues // J. Biochem. - 1977. - Vol. 82, № 6. - P. 1591-1598.
80. The cytochrome P-450-dependent hydroxylation of T-2 toxin in various animal species / Kobayashi J., Horikoshi T., Ueno Y., an others // Food Chem. Toxicol. -1987. - Vol.25, № 7. - P. 539-544.
81. Wei R.D., Chu F.S. Modification of in vitro metabolism of T-2 toxin by esterase inhibitors // Appl. Environ Microbiol. - 1985. - Vol. 50, № 1. - P. 115-119.
82. Chi M.S., Robison T.S., Mirocha C.J., Reddy K.R. Acute toxicity of 12-13- epoxyrrichothecenes in one-day-old broiler chiks // Appl. аnd environ Microbiol. -1978. - Vol. 35, № 4. - P. 636 - 340.
83. Richardson K.E., Hamilton P.B. Comparative toxicity of scirpentriol and its acetylated derivatives. //Poult Sci. 1990. - Vol. 69, № 3. - P. 397 - 402.
84. Metabolism of T-2 toxin by rat brain homogenate / Yagen B., Bergman F., Barel S., Sintov A. // Biochem. Pharmacol. - 1991. - Vol. 42, № 4. - P. 949 -951.
85. Frusal L.R. Metabolism of T-2 mycotoxin by cultured cells // Toxicon. -1986. - Vol. 24, № 6. - P. 597 - 603.
86. Maxwell S.A., Brown R.F. R., Upshall D.G. The in vitro penetration and distribution of T-2 toxin through human skin // Toxicology. - 1986. - Vol. 40, № 1. - P. 59-74.
87. Kemppainen B.W., Riley R.T., Joyave J.L. In vitro percutaneous penetration and metabolism of [3H]T-2 toxin: comparison of human, rabbit, guinea pig and rat // Toxicon.-1987. - Vol. 25, № 2.-P. 185-194.

88. Kemppainen B.W., Riley R.T., Joyave J.L. Comparison of in vivo and in vitro percutaneous absorption of T-2 toxin in guinea pigs //Toxicon. - 1987. -Vol. 25, № 11. - Р 1153 - 1162.
89. Bunner B.L., Wannemacher R.W., Dinterman R.E. Cutantous absorbti and decontamination of [3H] T-2 toxin an the rat model // J. Toxicol. and Environ. Health. -1989. - Vol. 26, № 4. - P. 413 - 423.
90. Chung Hua, Yu Fang, Hsueh Tsa Chih. Studies on relationship between toxicity of trichothecene toxin T-2 and its structure // Article in Chinese. -1996. - Vol. 30, № 3. - P. 141 -143.
91. Khachatourians G.G. Metabolic effects of trichothecene T-2 toxin сan // J. Physiol and Pharmacol. -1991. - Vol. 68, № 7. - P. 1004 - 1008.
92. Pace J.G., Wats M.R., Canterburi W.J. NТ-2 mycotoxin inhibits mitochondrial protein synthesis // Toxicon.-1988.-Vol. 26, № 1. - P. 77- 85.
93. Бирюков A.Г. Энергетический обмен в митохондриях и содержание нуклеиновых кислот в печени цыплят при остром Т-2 токсикозе // Bonp. coвp. биолог. животных / Моск. вет. академ. -1989. - C. 55 - 59.
94. Ueno Y. Trichothecenes - Chemical, biological and toxicological aspects // Amsterdam, Elsevier, -1983. - P. 125 -146.
95. Токсинообразование видов и штаммов фузариев, поражающих колос пшеницы / Moнacтырный 0.A., Eвтушенко Л.A., Kyзнецова E. B., и др. // Сообщение 1. Toксиногенность видов и штаммов фузариев, выделенных из колосьев и зерна фузариозной пшеницы - 1997. - № 1. - С. 73-75.
96. Gyongyossy-Issa M.L, Kybanna V., Khachatourians G.G. Changes induced by T-2 toxin in the erythrocyte membrane // Food Chem. Toxicol. - Vol. 24, № 4. - P. 311-317.
97. Bunner D.L., Morris E.R. Alteration of multiple cell membrane functions in L-6 myoblasts by T-2 toxin: An important mechanisms of action // Toxicol. and Appl. Pharmacol. - 1988. -Vol. 92, № 1.-P. 113 -121.

98. Loach J.R., Andrews K., Nagi A. Interation of T-2 toxin with bovine carrier eritrocythes: effects of on cell lysis, permeability and entrapment // Toxicol. and Appl. Pharmacol. - 1987. - Vol. 88, № 1. - P. 113 - 121.
99. Suneja S.K., Wagle D.S., Ram G.C. Liver lipid metabolism in T-2 toxicosis. I. Effects o_f a single dose feeding of toxin to rats // Arch. Toxicol. 1987. -Vol. 60, № 5.-P. 382-387.
100. Ceprиeнко H.P., Гончаров H.B. O мexaнизме токсического действия T-2 токсина // Гигиена и санитария. - 1992. - № 6. - C. 5 - 6.
101. Kpaвченко Л.B., Aвреньева Л.И., Tyтельян B.A. // Bonp. мед. химии. -1983. - № 4. - C. 113-117.
102. Лужников Е.А., Гольдфарб Ю.С., Мусселиус С.Г. Детоксикационная терапия. Руководство для врачей. СПб.: Лань, 2000. 192с.
103. Николаев А.В. Теория и практика химико-токсикологического анализа в ветеринарии. К.: Колос, 1968. 223с.
104. Хмельницкий Г.А., Локтинов В.Н., Полоз Д.Д. Ветеринарная токсикология. М.: Агропромиздат, 1987. 318с.
105. Александров В.Н., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. М.: Военное изд. - 1990. 270с.
106. Малинин О.А., Хмельницкий Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология. Корсунь Шевченковский: ЧП Майдаченко. - 2002. 464с.
107. Ганжар П.С., Новиков А.А. Учебное пособие по клинической токсикологии. - М.: Колос, 1979. 470с.
108. Лужников Е.А., Костомарова Л.Г. Острые отравления. М.: Медицина, 1989. 432с.
109. Лудевиг Р. Острые отравления. Пер. с нем. М.: - 560с.
110. Челмакина В.П. Современные методы искусственной детоксикации. Алма-Ата: Наука, 1965. 136 с.

111. Gorier D.E., Zirpin R.L. Imуnotoxic effects of T-2 toxin on cell-mediated immunity to listeriosis in mice: comparasion with cyclophosphamide // Amer. J. Vet, Rec.-1986. - Vol. 47, № 9.-P.1956-1960.
112. Nenanic A., Mazija H., Bidin Z. Imunosupresivno djelovanje suptorsicne rolicine T-2 toxina // Poseb. izd. od. med nauka / Akad. nauka i umjetn B i H. -1989.-Vol. 89, № 14.-P. 31 -35.
113. Труфанова В.О., Котик А.М. Спосіб зменшення негативної дії Т-2 токсину на курей // Аграрна наука виробництву: наук.-інфор. бюл. - К.:, 2004. № 1. - С. 24.
114. Кравченко Л.В. Токсикологіческая оценка микотоксинов. - М.: 1984. - 97с.
115. Hoerr F.J., Carlton W.W., Yagen B. Mycotoxicosis Caused by a Syngle dose of T-2 toxin or diacetooxiscirpenol in broiler chiуkens // Vet. Pathol. -1981.-Vol. 18, № 5.-P. 652-664.
116. Severe oral lesions in chickens caused by ingestion of dietary fusariotoxin T-2 / Wyatt R.D., Weeks B.A., Hamilton P. B., Burmeister H.R. // Appl. Microbiol. - 1972. - Vol. 24, № 2, P. 251 - 257.
117. Comparison of effects of dietary T-2 toxin on growth, immunogenie organs, antibody formation and pathologic changes in turkeys and chiуkens / Richard J. L., Cysewsky S.1., Pier A.C., Booth G.D. // Am. J. Vet. Rec. -1978. - Vol. 39, № 10. - P. 1674 -1679.
118. Corier D.E., Zirpin R.L., Mollenhauer H.H. Modulation of cell-mediated resistance to listeriosis in mice given T-2 toxin // Toxicol. and Appl. Pharmacol. - 1987, - Vol. 89, № 3. - P. 323 - 331.
119. Sharma R.P. Immunotoxicity of mycotoxins // Dairy Sci. -1993. - Vol. 76, № 3.-P. 892-897.
120. Aziz Nagy H., El-Aziz Aida M. Effects of T-2 mycotoxin on histopathological changes in rabbits // Biomed. Lett. - 1995. -Vol. 51, № 204. - P. 271 -281.

121. Acute toxicity of T-2 toxin in rats, mice, guinea pigs and pigeons Fairhurst S., Marr T.S., Parker H.C., an others // Toxicology. -1987.-Vol. 43, № 1.-P. 31-49.
122. Ito H., Watanabe K., Koyama J. The immunosuppressive effects of trichothecenes and cyclochlorotine on the antibody responses in guinea pigs // J. Pharmacobiodyn. - 1982. - Vol. 5, № 6. - P. 403 - 409.
123. Paucod J.C., Krivobok S., Vidal D. Immunotoxity testing of mycotoxins T-2 and patulin on mice // Acta Microbiol. Hing. - 1990. - Vol. 37, № 4. - P.331-339.
124. Effect of various levels of T-2 toxin in the immune system of growing pigs / Rafai P., Tuboly S., Vanyi A., an others // Vet. Rec. - 1995. -Vol. 136, № 20. -P. 511-514.
125. Pier A.S., Mcloughlin M.E. Mycotoxic suppression of immunity // Trichothecenes and other Mycotoxins. Proc. Int. Mycotoxin Symp., Sydney. Aug. 1984. - Chichester e. a. -1985. - P. 507 - 519.
126. Feifer G.C., Zobal O., Godoy H.M. Furher studies on the hematopoietic damage produced by a single dose of T-2 toxin in mice // Toxicology. - 1992. - Vol. 75, № 2. - P. 169-174.
127. Comparison of toxicity induced by T-2 toxin on human and rat granulomonocytis progenitors with an in vitro model / Lautraite S., Parent-Massin D., Rio B., Hoellinger H., an others // Hum. and Exp. Toxicol. - 1995. - Vol. 14, № 8. - P. 672-678.
128. The role of T-2 toxin in experimental alimentary toxic aleukia: a toxicity study in cats / Lutski I., Mor N., Yagen B., Joffe A.Z. // Toxicol. and Appl. Pharmacol. - 1978. -Vol. 43, № 1. - P. 111-124.
129. Joffe A.Z., Yagen B. Intoxication produced by toxic fungi Fusarium poae and F. sporotrichioides on chicks // Toxicol.-1978.-Vol. 16, № 3.-P.263-273.

130. Administration of ochratoxin A and T-2 toxin to growing swine / Harvey R.B., Kubena L.F., Elissalde M.H. // Am. J. , Vet. Rec. - 1994. - Vol. 55, № 12. - P. 1757- 1761.
131. Stankushev K.H., Duparinova M., Dzhurov A. Clinical, morphological and biochemical changes in pigs caused by the toxic metabolites of Fusarium tricinctum // Vet. Med.-1981.-Vol. 18, № 5. -P. 31-38.
132. Арбер С.А., Файнтельберг-Бланк В.Р. О механизме биологического действия электромагнитного поля на клетку / Электромагнитная обработка материалов.-1980.-№3.-С.67-70.
133. Бардов В.Г., Казарян С.П. Токсико-гигиеническая оценка электролизного кислорода, полученного из воды // Врачебное дело.- 1991 №1.-С.108-119.
134. Изучение влияния электролизной воды, используемой для питья и обработки кормов, на клиническое состояние животных / Васильев М.Ф., Дунен Т.А., Никитина И.В. и др. // Заключит. отчет Ленинград. вет. ин-та. - 1986.-116 с.
135. Девятов В., Петров С. Активированная вода и ее применение в хирургической клинике // Изобретатель и рационализатор.-1988. - №25. - С.45.
136. Дорофеев В.И. Влияние ионизированной кислой и щелочной воды на некоторых возбудителей инфекционных болезней и микробов сапрофитов //Диагностика, лечение, профилактика инф. и паразитарных заболеваний с-х животных.: Сб. Научн. тр. /Ставрополь: СХИ. - 1987.-С.25-29.
137. ГОСТ 18190-72. ССБТ. Методы определения содержания остаточного активного хлора. Введ. 25.10.72.; переиздан 1.01.92. М.: Изд-во стандартов 1992. - 7с.
138. Кульский Л.А. Основы химии и технологии воды. М.: 1991, - 503с.
139. А.Л. Семенов. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши. М.: 1977. - 18с.

140. ГСТУ 46.009-2002 „Препарати ветеринарні. Методи визначення нешкідливості”.
141. Микотоксины // Совмесное издание программы ООН по охране окружающей среды и ВОЗ. - М.: Медицина, 1982. - 148 с.
142. Кирюткин В.Г., Горлов И.Ф. Гипохлориты. Волгоград, 2002. - 484с.
143. Великанов В.В., Абрамов С.С. Натрия гипохлорит и энтеросорбент СВ-1 при токсической гепатодистровии поросят // Ветеринария. 2000. - №11. - С. 45-48.
144. Падейская Е.Н. Новые лекарственные формы. Экспресс-информация. М.: - 1977. - №9. С.14-26.
145. Зубащенко П.А. Изменение показателей электрохимически активированными растворами хлорида натрия в зависимости от времени и условий хранения. //Направление, стабилизация развития и выводы из кризиса АПК в современных условиях. - Воронеж.-1999.-С.126-127.
146. Biological - Hyclroxylation Mechanisms / Boyd G.S., Smellil R.M.S. N.Y. L.; Acta Press, 1972. 240 p.
147. Захаров П.Г. Терапевтическая эфективность гипохлорита натрия // Ветеринария, 2000. - №11. С. 14-15.
148. Ualensi G., Detombe E., Uanleugen // Atlas Deguilibris electrochemigires a 25˚C. Paris. Gaethier viillars and co Editeur. 1963. P.590-601.
149. Ullmans D. Encyklopeidie der techhnischem chemil.1954.№5.S. 508-511.
150. Фурман А.Л. Хлорсодержащие окислительно отбеливающие вещества. -М.: Химия, 1976.-127с.
151. Waters W.A. Mechanisnis of oxidation of organic compound. London. New. Jork: John willy and sons. - 1963. 326 p.
152. Lister M.W., Posenblum P. Chorine dioxide use in plants Niagara Border //Canad J. Chem. 1963, №41. - P. 2727-2731.

153. Kohtaro T. Shlorine derivatives of phenol causung taste and odor // J. Chem. Sol. Perrkin Jrans ll. 1984, № 2. -P. 985-993.
154. Bertha P., Berhard M. Notes on the relation between coloforms and enteric pathogens //Tetra hedron hett. 1984, № 25. - Р.1895-1903.
155. Olga B., Berhara M. Main Disinfection //Chem. Soc. Perkin Jrans// 1984. № 2. Р.985-993.
156. Akhtar M., Barton D.H.R. Enteric viruses in water //Y. Amer. Chem. Sor. 1981.-№ 83.P.2213-2219.
157. Сергиенко С.А., Васильев Ю.Б. Цитохром Р-450 и охрана внутренней среды человека. Науч. центр. биол. исслед. АН СССР. - 1985. С.13.
158. Sergienko V.J., Vasiliev Zu.B. Inactivation of low molecular weight agents of biological origin // Sol. Med. Rev. B. Physicochem. Asp. Med.: Harword Academic Publishers Gmb H, 1989, №2. P.1-54.
159. Марей Л.Н., Зыкова А.С. Методические рекомендации по санитарному контролю за содержанием радиоактивных веществ в объектах внешней среды. М.: 1980. 11с.
160. Шафран М.П. Взаимодействие двуокиси хлора с хлоратом и гипохлоритами // Успехи современ. биологии. 1981. № 92. С.365-379.
161. Исследование процессов разложения гипохлоритов в водных растворах / Васильев Ю.Б., Сергиенко В.И., Гринберг В.А., МартыновА.К. // Электрохимия. 1987. 23, №5. С.601-602.
162. Козлов Ю.Н., Воробьев Т.П., Турмаль А.П. Механизм действия на дезинфицирующих веществ на бактерии // Физ. Химия. 1981. Вып. 55 - №9. С.2279-2284.
163. Berliner E. Water chlorination and hepatitis // J. Chem. Edue. 1966. №43. P.124-137.
164. Бородулин Ф.Р. Лекции по истории медицины. М.: Москва. - 1955.-55с.

165. Матвеева Н. Излечиться от гнойных высыпаний, покрывавших все тело, мужчине помог раствор соли // Факты. 2002. - №5. С.6.
166. Клинико-морфологическая оценка эффективности гипохлорита натрия в комплексной терапии пародонтита / Перова М.Д., Лопунова Г.В., Банченко Г.В., Петросян Э.А. // М.: Медицина, 1990. - №6. - С. 23-25.
167. Inactivation of low molecular weight agents of logical origin / Wohlrab W., Wannemacher R.W., Bunner D.L., Dinterman R.E.In // Procedings for the Symposium on Agents of biological origins. US Army Chemical Research Development and Engineering Center, 1989. Р.47-85.
168. Richard A.B., Evans U.R. The effect of alkalinityon the use of hypochlorites. // J. of the Soc. оf chemical Industry. - 1921, № 40 Р.4
169. Панасенко О.М., Евгина В.И., Сергиенко В.И. Изучение способности гипохлорита проникать в липидную фазу липопротеинов крови человека // Бюллетень экспер. медицины (Москва).-1993.-№ 4.-Т. CXV.-С.358-359.
170. Mink F.L., Faust U., Suhatcsh D. Haud bushes der Biotechnologie // Academ. Verlanger. Wiesbaden, 1982. S.412.
171. Bianchi P.,Hulan H.W., Proudfoot F.G. Effect of sodium hypochlorite on the perfomanse of chicкens // Amer. J. Yet.Res., 2002.-№43. Р. 1804-1806.
172. Дорофеев В.И. Применение электроактивированной кислой и щелочной воды для профилактики и лечения желудочно-кишечных заболеваний у телят и поросят. Рекомендация // Вестник ветеринарии. Ставрополь, 1997.-№5/3/97.-С.71-78.
173. Дорофеев В.И., Ворошилова Л.И. Бактериологический контроль качества дезинфекции животноводческих помещений кислой фракцией ионизированной воды // Диагностика, лечение и профилактика заболеваний с.-х. животных: Сб. научн. тр. Ставроп. ГСХА. - Ставрополь, 1994.-С.55-58.
174. Дорофеев В.И. Влияние кислой и щелочной фракции ионозированной (электроактивированной) воды на вирус болезни Ауески и культуры клеток // Диагностика, лечение и профилактика заболеваний с.-х. животных: Сб. научн. тр. Ставроп. ГСХА. Ставрополь. - 1994.-С.60-61.
175. Дорофеев В.И. Влияние ионизированной воды на организм лабораторных животных при парэнтеральном введении // Диагностика, лечение и профилактика заболеваний с.-х. животных: Сб. научн. тр. Ставроп. ГСХА.-Ставрополь. - 1994.-С. 75-77.
176. Дорофеев В..И. Применение ионизированной воды для лечения собак, больных чумой // Диагностика, лечение, профилактика инвазион. и инфекц. заболеваний с.-х. животных: Сб. научн. тр. Ставроп. СХИ.-Ставрополь. - 1993.-С.61-63.
177. Дорофеев В.И. Ионизированная вода эффективное средство для лечения и профилактики токсической диспепсии телят // Морфофункциональные показатели продуктивности животных: Сб. научн. тр. Ставроп. СХИ.-Ставрополь. - 1993.-С.37-41.
178. Суховерхов А.О., Артемкина И.В., Ахмеджанов Р.Г.. Сравнительная оценка эфективности гемосорбции окислительной детоксикации в лечении эндогенной интоксикации при панкреонекрозе / Тезисы докладов НИИ физ-хим. медицины «Электрохимические методы в медицине» Дагомыс 7-11 октября 1991г.) Москва. - 1991. С.27.
179. Э.А. Петросян, В.А. Петросян. Влияние гипохлорита натрия на проницаемость микробной стенки. /Тезисы докладов НИИ физ-хим. медицины «Электрохимические методы в медицине» Дагомыс (7-11 октября 1991г.) Москва. - 1991. С.17-18.
180. Мурина М.А., Кузницов В.Н., Рощупкин Д.И. Влияние гипохлорита натрия на кислородный баланс / Бюл. экспер. биологии и медицины. 1986. - №12. С.676-678.
181. Зубащенко П.А. Применение католита раствора натрия хлорида //Информ. Листок №117. Воронежский ЦНТИ.-1999. - 4с.
182. Зубащенко П.А. К вопросу о применении электрохимически активированных растворов при лечении и профилактике внутренних незаразных болезней животных // Проблемы и перспективы развития АПК в условиях рыночных отношений. Мичуринск, 1998. - Ч.3. - С.49-50.
182. Захаров П.Г. Терапевтическая эффективность гипохлорита натрия // Ветеринария. - Москва, 2000.- № 11. - С.14-15.
183. Захаров П.Г., Дугин Г.Л., Фогель Л.С. Методические рекомендации по применению физиологического раствора гипохлорита натрия в ветеринарной практике // С-Петербург Практик, - 2000. 18с.
184. Жолнерович М.Л. Антимикробное и детоксицирующее действие гипохлорита натрия при лечении операционных ран у свиней. // Актуал. пробл. вет. хирургии. Воронеж, 1999. С.59-61.
185. Кладь Е.А., Диких И.П., Михеева С.Н., Карамушкина С.В. Эффективность гипохлорита натрия при кишечной форме чумы собак и его влияние на функцию пищеварительных желез // Тезиcы докл. Конгресса по болезням мелких животных. М., 2000. - С. 23.
186. Степаненко М.В. Башкирский ГАУ; Мингазов И.Д.; Фархутдинов Р.Р.; Байматов В.Н. Коррекция гипохлоритом натрия неспецифической резистентности телят при бронхите // Соврем. вопр. вет. медицины и биологии. Уфа, 2000. С.282-283.
187. Морозова Ю.А., Ермаков А.М., Валев Н.О. Гипохлорит натрия при лечении ран у собак // Тезисы докл. Конгресса по болезням мелких животных. М, 2000. - С.19.
188. Падейская Е.Н. Поиски новых химиотерапевтических препаратов в ряду производных хиноксалина и их N-окисей // Сб. трудов ВНИВИХФИ.-М, 1976.-Вып.5.-С.99-102.
189. Лечебные свойства электроактивированных растворов (ЭАР) / Сабиров М.Г., Агаджанян С.И., Симонова Н.Н., Наруллин Р.Г. //Информационный листок №176-91. Татарский ЦНТИ. 1991. 3с.
190. Петросян Э.А., Манувахова М.М., Кроличенко Т.П. Влияние гипохлорита натрия на биологические свойства микроорганизмов / Ред. Журн. «ЖМЭИ». - М., 1988.-8с. Библиогр.:18 назв.- Деп.в ВИНИТИ 6.12.88., №85650-В.
191. Аверихин А.И., Кузичев В.С., Бобов В.Д. Патологоморфологическая картина внутренних органов поросят при дезинфекции помещений аэрозолями гипохлорита натрия // Науч.-техн. бюл. ВНИИ вет. энтомологии и арахнологии. 1986. Т.30. С.65-68.
192. Боченин Ю.И. Аэрозольная дезинфекция животноводческих помещений в присутствии крупного рогатого скота и свиней // Дезинфекция в промышленном животноводстве. М.: Колос, 1980. - С.18-22.
193. С.И. Спирина, Г.В. Вострякова, Е.А. Карасева. Использование электроактивной воды в птицеводстве. Зоотехния. 2001. - №2. - С.8-11.
194. Закомырдин А. Дезинфекции помещений в присутствии птиц в хозяйствах, неблагополучных по респираторным заболеваниям // Болезни птиц. Сб. трудов.Л., 1971.-Вып.7. - 18. - С.84-89.
195. Кожем’якін Ю.М. Лабораторні тварини. Умови утримання і годівлі. - М.: Зоотехния. - 2002. - 190 с.
196. Маркель А.П., Хусаннов Р.А. Метод комплексной регистрации повиденческих и вегетативных реакций у крыс при проведении теста открытое поле. // Журнал вест. врач. деятел. 1976. Т.26, №6. - С.1314-1318.
197. Балынина Е.С., Тимофиевская Л.А. К вопросу применения некоторых поведенческих реакций в токсикологических исследованиях. /Гигиена и санитария. - 1978. - №7. - С.54-58.
198.