ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СОРБЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГНІЙНИХ РАНАХ У КОНЕЙ : ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ сорбционные ТЕРАПИИ при гнойных ранах у лошадей

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ЛАЗОРЕНКО Андрій Борисович

УДК 619:636.1:616-001.4:002.3:089:615.246.2:276

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СОРБЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГНІЙНИХ РАНАХ У КОНЕЙ

16.00.05 - ветеринарна хірургія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Іздепський Віталій Йосипович
доктор ветеринарних наук, професор

Полтава 2005

ЗМІСТ

ВСТУП.. 5
Розділ 1. Огляд літератури.. 10
1.1. Етіологія та класифікація гнійних ран у тварин. 10
1.2. Патогенез ранового процесу. 13
1.3. Лікування при гнійних ранах. 23
Розділ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.. 29
РОЗДІЛ 3. Розповсюдження хірургічних хвороб у коней.. 40
РОЗДІЛ 4. Зміни ПОКАЗНИКІВ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ КОНЕЙ В ПРОЦЕСІ ОНТОГЕНЕЗУ.. 44
4.1. Зміни умісту загального білку та показників системи гемостазу в плазмі крові 44
Розділ 5. Особливості перебігу ранового процесу у коней різного віку 58
5.1. Клінічні дослідження. 58
5.2. Зміни цитограм при загоєнні ран вторинним натягом. 64
5.3. Зміни морфологічного складу та концентрації гемоглобіну у крові 70
5.4. Зміни умісту загального білку та показників системи гемостазу в плазмі крові 80
Розділ 6. Обґрунтування сорбційної ТА КОРЕГУЮЧОЇ ГЕМОСТАЗ терапії при гнійних ранах у коней.. 105
6.1. Клінічні дослідження. 105
6.2. Зміни цитологічного складу ранових поверхонь. 110
6.3. Зміни морфологічного складу крові 113
6.4. Зміни умісту загального білку та показників системи гемостазу у плазмі крові коней при різних методах лікування. 119
РОЗДІЛ 7. Аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень 135
ВИСНОВКИ.. 172
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.. 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 175
ДОДАТКИ205

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

a1-ІП - a1-інгібітор протеїназ
a2-АП - a2-антиплазмін
a2-М - a2-макроглобулін
АТ-ІІІ - антитромбін-ІІІ
ВМК - високомолекулярний кініноген (фактор Фітцжеральда-Фложе)
ЗФАПК - загальна фібринолітична активність плазми крові
ПДФ - продукти деградації фібриногену / фібрину
ПК - прекалікреїн (фактор Флетчера)
РФМК - розчинні фібрин-мономерні комплекси
СІП - сумарні інгібітори плазміну
СТК - стрептокіназа
СТК-ФА - стрептокіназно-індукований фібриноліз
ФСФ - фібринстабілізуючий фактор, фактор ХІІІ, фібриназа
ХЗФ - Хагеман-залежний фібриноліз

ВСТУП

Конярство, як одна із важливих галузей тваринництва, сьогодні в Україні починає відроджуватись, особливо у фермерських та господарствах, де коней використовують у спорті та відпочинку громадян.
Із зростанням ареалу розповсюдження коней та чисельності племінного ядра, важливого значення набуває розробка і впровадження нових, ефективних методів лікування тварин при хворобах незаразної етіології на конезаводах, племінних конефермах та індивідуальних фермерських господарствах [1-3].
Останнім часом, в результаті інтенсивного ведення конярства, спостерігається тенденція до поширення захворювань незаразної етіології, особливо хірургічного профілю, що зумовлено значним відсотком травматизму серед даного виду тварин, який сягає 86%, від загального числа хірургічних хвороб, з яких 51,5% складають відкриті механічні ушкодження рани [4]. Рани, в наслідок мікробного забруднення, ускладнюються розвитком інфекційно-запальних процесів у травмованих тканинах.
Проблема гнійної хірургічної інфекції продовжує залишатись у центрі уваги ветеринарних хірургів, що обумовлює приорітетну необхідність удосконалення існуючих та розробці нових, патогенетично виправданих методів лікування, які можуть бути ефективними, лише при детальному вивченні патогенезу ранового процесу у окремих видів тварин [5,6,8-10].
Відомо, що запалення, як патогенетична основа ранового процесу, має істотну видову специфічність, яка зумовлена видовими особливостями участі гуморальних медіаторних систем (гемостазу, комплементу і кініногенезу) у запальній реакції [11-27].
Дослідженнями останніх років виявлено складний механізм участі факторів гемокоагуляції і фібринолізу у запальній реакції та загоєнні ран, причому на всіх етапах визначається їх взаємодія з іншими хімічними медіаторами, зокрема із калікреїн-кініновою та імунною системами [5,10-16].
У ветеринарній медицині стан системи протеолізу і гемостазу досліджувався при артритах у свиней [17], великої рогатої худоби [18] і коней [28-31], ранах і хірургічній інфекції у свиней [19], великої рогатої худоби [16,22,32-34] та собак [20,21,35].
Однак, питання ролі системи гемостазу у патогенезі ранового процесу у коней залишилися поза увагою дослідників.
Актуальність теми. Існуючі відомості щодо патогенезу гнійних ран у коней базуються головним чином на змінах морфологічного складу крові, дослідженнях цитологічного складу ранової поверхні та фізико-хімічних змінах у рані, які датуються переважно 40-60-и роками минулого століття, коли даний вид тварин відігравав важливе значення в сільському господарстві та армії.
Слід також зазначити, що останнім часом, вивченню патогенетичних механізмів розвитку ранового процесу у коней науковцями належної уваги не приділялося. Поза увагою дослідників залишились питання ролі систем гемокоагуляції і фібринолізу у патогенезі гнійних ран і, особливо, патогенетичне обгрунтування лікувальних заходів.
Отже, вивчення стану системи гемостазу при гнійних ранах у коней, дозволить обгрунтувати патогенетичний метод лікування. Одним із варіантів вирішення проблеми може бути сорбційна та корегуюча гемостаз терапія, основною перевагою яких є елімінація ранніх продуктів запальної реакції, корегування змін гемостатичних параметрів та створення сприятливих умов для процесів загоєння рани.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є окремим розділом теми наукових досліджень кафедри хірургії і акушерства Полтавської державної аграрної академії „Вивчення патогенезу та розробка патогенетичних методів терапії запальних процесів при хірургічних хворобах тварин” (номер державної реєстрації 0104U010084).
Мета роботи визначення ролі системи гемокоагуляції і фібринолізу в патогенезі ранового процесу у коней та опрацювання на цій основі патогенетично обґрунтованого методу їх лікування при гнійних ранах.
Для досягнення мети досліджень необхідно було розв’язати наступні завдання:
1. визначити активність компонентів гемокоагуляційної і фібринолітичної систем плазми крові клінічно здорових коней в онтогенезі;
2. вивчити стан системи гемокоагуляції і фібринолізу в динаміці перебігу ранового процесу в коней різного віку;
3. дати клінічну оцінку, теоретичне і експериментальне обґрунтування ефективності патогенетичної терапії з урахуванням динамічних зрушень коагуляційно-антикоагулянтного та фібринолітично-інгібіторного потенціалу крові при гнійних ранах у коней.
Об’єкт дослідження гнійні рани у коней.
Предмет дослідження вікові зміни активності компонентів гемо-коагуляційної і фібринолітичної систем плазми крові коней, їх зміни в динаміці ранового процесу та обґрунтування ефективності сорбційної терапії при лікуванні коней з гнійними ранами.
Методи дослідження клінічні, аналіз морфологічного складу крові (еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, загальний білок), гемостазіологічні (фібриноген, розчинні фібрин-мономерні комплекси, фактор ХІІІ, антитромбін ІІІ, загальна фібринолітична активність, Хагеман-залежний фібриноліз, стрептокіназно-індукований фібриноліз, сумарні інгібітори плазміну), цитологічні (клітини ранової поверхні), планіметричні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній ветеринарній хірургії вивчено роль системи гемокоагуляції і фібринолізу у розвитку хірургічної інфекції та перебізі ранового процесу у коней, на основі чого розроблено, теоретично і експериментально обґрунтовано методи його корекції із застосуванням сорбційно-антибактеріального препарату „Песил” та тіотриазоліну. При цьому вперше вивчено стан коагуляційно-антикоагулянтного та фібринолітично-інгібіторного потенціалу плазми крові клінічно здорових коней в онтогенезі. Доведено, що у коней пік розвитку запальної реакції в рані супроводжується гіперкоагуляцією та одночасним зниженням активності природних антикоагулянтів і пригніченням фібринолітичної активності, що зумовлює коагулопатію та ускладнений перебіг ранового процесу. Встановлено, що зміни гемостазіологічного статусу при гнійних ранах, незалежно від віку коней, мають однаково виражену направленість.
Встановлено, що з переходом ранового процесу у фазу регенерації відбувається динамічне зниження кількості фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів, активності фактору ХІІІ, та підвищення активності антитромбіну ІІІ. Поряд із цим, у період утворення грануляційної тканини зростає фібринолітична активність при одночасному зниженні рівня антиплазмінів.
Обґрунтовано раціональний метод лікування коней із застосуванням вульнеросорбенту „Песил” і тіотриазоліну, що прискорює очищення гнійних ран і елімінацію продуктів запальної реакції, за рахунок чого відбувається коригування гемостазіологічних параметрів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні запропонованих гемостазіологічних діагностично-прогностичних критеріїв перебігу репаративних процесів і методів лікування коней з гнійними ранами у господарствах всіх форм власності. При цьому адаптовано методики гемостазіологічних досліджень у коней і визначено нормативні коливання показників системи гемокоагуляції і фібринолізу для коней різного віку. Для контролю за перебігом ранового процесу та ефективністю лікування запропоновано визначення у плазмі крові вмісту фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів, активності фактора ХІІІ, антитромбіну ІІІ, фібринолітичної активності та рівня сумарних антиплазмінів.
Запропонований метод вульнеросорбційної терапії песилом та застосування тіотриазоліну є патогенетично обгрунтованим, простим у застосуванні і має досить високу лікувальну ефективність.
Отримані результати впроваджені у навчальний процес при вивченні дисципліни „Ветеринарна хірургія” у Полтавській державній аграрній академії та Сумському національному аграрному університеті.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг клініко-експериментальних та лабораторних досліджень, проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на 6-ти науково-практичних конференціях: міжнародних „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2003); „Сучасні проблеми ветеринарної хірургії” (м.Харків, 2004); „Молоді вчені майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (м. Суми, 2004); „Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, 2004); на IV-й науково-практичній конференції „Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2003); науковій конференції докторантів і аспірантів „Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м.Біла Церква, 2004) та наукових конференціях професорсько-викладацького складу Сумського національного аграрного університету і Полтавської державної аграрної академії (

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо вивчення патогенезу ранового процесу у коней. Встановлено, що при ранах, ускладнених гнійною інфекцією, розвивається стан гіперкоагуляції та пригнічення фібринолітичної активності крові, чим значною мірою визначається глибина патогенетичних змін і характер перебігу ранового процесу. На підставі цього обгрунтована необхідність застосування при гнійних ранах у коней сорбційної терапії та засобів, що коригують гемостаз. Розроблено, теоретично і клініко-експериментально обгрунтовано метод патогенетичної терапії коней при гнійних ранах із використанням сорбційно-антибактеріального препарату „Песил” та тіотриазоліну.
2. В обстежених господарствах хірургічна патологія реєструється у 20,4% поголів'я коней, із них відкриті механічні ушкодження становлять 55,3% від загальної кількості хірургічних хвороб, при цьому частота виникнення ран у лошат становить 41,3%, молодняку 31,7% та 26,9% у тварин старшого віку.
3. Зміни системи гемокоагуляції характеризуються зростанням вмісту загального білка та фібриногену в плазмі крові у 1,5 і 2,14 рази (р<0,001), зниженням рівня РФМК та активності фактора XIII, відповідно у 1,9 і 1,7 рази (р< 0,001) у коней 1016-річного віку, порівняно з новонародженими.
4. Фібринолітично-інгібіторний потенціал плазми крові з віком тварин має різну спрямованість. Так, якщо активність ХЗФ, показники ЗФАПК та СТК-ФА менші у коней 1016-річного віку, відповідно, в 1,66; 1,6 та 2,86 рази (р<0,001), порівняно з новонародженими лошатами, то активність їх інгібіторного потенціалу (АТ-ІІІ і СІП) зростає у 1,26 і 1,66 рази (р<0,001).
5. Встановлено, що у коней з 12-місячного віку домінує ендогенний (фактор ХІІа-залежний фібриноліз) механізм активації плазміногену у плазмін, тоді як у новонароджених та лошат перших тижнів життя плазміноген є більш чутливим до екзогенних (стрептокіназа) активаторів.
6. Розвиток інфекційно-запального процесу в рані супроводжується лейкоцитозом (р<0,001), олігоцитемією і олігохромемією (р<0,001) та розвитком гіпопротеїнемії (р<0,001), зростанням умісту в плазмі крові фібриногену, РФМК і активності фактора XIII у 1,362,33 рази, 3,34,19 та 2,062,17 рази (р<0,001) відповідно, при зниженні активності АТ-ІІІ у 1,321,82 та підвищенні СІП у 1,72,05 рази (р<0,001).
7. Перебіг ранового процесу у коней характеризується зниженням ХЗФ у 2,963,49 рази, зменшенням рівня ЗФАПК у 1,241,8 рази та зростанням СТК-ФА у 1,411,75 рази (р<0,001).
8. Використання засобів сорбційної терапії та засобів, що коригують гемостаз, сприяє прискоренню очищення гнійних ран у 1,6, росту грануляцій у 2 та епітелізації 1,6 рази, порівняно із застосуванням порошку Житнюка, що скорочує терміни загоєння ран на 68 діб.
9. Застосування вульнеросорбційної терапії препаратом „Песил” та внутрішньовенних ін'єкцій 2,5%-ного розчину тіотриазоліну сприяє нормалізації еритро- і лейкопоезу, зниженню концентрації фібриногену, РФМК та активності фактора XIII у 1,54, 4,12 та 1,87 рази (р<0,001).
10. Комплексна терапія гнійних ран у коней призводить до зростання АТ-ІІІ у 1,76 рази (р<0,001), рівня ХЗФ та ЗФАПК у 3,42 і 2,19 рази (р<0,001), а також до зниження активності СІП та СТК-ФА у 1,3 і 1,33 рази (р<0,001).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для лікування коней з гнійними ранами пропонуємо, після хірургічної обробки рани, місцево застосовувати композиційний сорбційний препарат „Песил” в дозі 0,2-0,7 г у першій фазі ранового процесу та внутрішньовенні ін’єкції 2,5%-го розчину тіотриазоліну в дозі 1 мг/кг з інтервалом 48 годин до одужання.
2. З метою об’єктивної оцінки перебігу ранового процесу та моніторингу ефективності лікування коней з гнійними ранами і своєчасної профілактики ускладнень рекомендуємо визначати в плазмі крові рівень фібриногену, РФМК, активність фактору ХІІІ, антитромбіну-ІІІ та фібринолітичну активність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Новіков О.О. Перспективний план селекційно-племінної роботи з кіньми української верхової породи кінного заводу „Нова Орлівщина” на період до 2010 // НДІ тваринництва. Харків, 2001. С.5.
2. Калашник И.А. Незаразные болезни лошадей. М.: Агропромиздат, 1990. 272 с.
3. Панько І.С. Основні проблеми ветеринарної хірургії на сучасному етапі розвитку тваринництва // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.187-190.
4. Калашник А.И. Болезни лошадей. К.: Урожай, 1992. С.102-116.
5. Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция. М.: Медицина, 1990. 592 с.
6. Рубленко М.В. Клініко-морфологічні критерії ранового процесу у свиней // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1999. Вип.8. Ч.1. С.201-205.
7. Климиашвилли А.Д. Изменения системы свертывания крови у больных с острой гнойной инфекцией мягких тканей. Автореф. дис. ...канд. мед. наук.: 14.00.27. Москва, 1975. 19 с.
8. Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин/ І.С.Панько, В.М.Власенко, В.І. Левченко, В.Й.Іздепський, М.В.Рубленко. К.: Урожай, 1994. 256 с.
9. Тамм Т.І. Удосконалення щляхів місцевого медикаментозного лікування гнійних ран: Автореф.дис. ...д-ра мед. наук: 14.01.03 Харків, 1998. 32 с.
10. Ільніцький М.Г. Патогенетичне обгрунтування засобів детоксикаційної терапії і профілактики ранової інфекції у свиней: Автореф. дис. ... д-ра вет. наук: 16.00.05 Біла Церква, 2002. 40 с.
11. Пчельникова Е.Ф. Особенности течения диссимининорованого внутрисосудистого свертывания крови при остром перитоните: Автореф.дис. ...д-ра мед. наук: 14.01.03 Минск, 1993. 23 с.
12. Рубленко М.В. Динаміка плазміногену при запальних процесах у свиней // Мат. наук. практ. конф. „Вчені Білоцерківського держ. с.г. ін-ту - виробництву” Біла Церква, 1994. С. 100-101.
13. Борисевич В.Б., Смірнов О.М., Борисевич Б.В. Закономірності загоєння ран // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.125-128.
14. Bratchik A.M., Beloglasov V.A., Kilessa V.V., Kuschenkov I.K. Lymphocyte urokinase the important stage in immune fibrinolysis regulation //Fibrinosis. International journal of Fibrinolysis and Thrombolysis Abstrscts of the nineth internetional congres on fibrinolysis:Amsterdam, 1988.Vol.2, Suppl.1.Р.170.
15. Bratchik A.M., Beloglasov V.A. Liver antiactioktivator of fibrinolysis.Abstracts of the XII th Congress of the international Society on thrambosis and haemostasis (Tokyo, August, 1989). Schathaver New York, 1989. P. 369.
16. Ермолаев В.А. Состояние системы гемостаза при хирургической патологии у крупного рогатого скота: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.05 С.Петербург, 1999. 37 с.
17. Іздепський В.Й. Артрити у свиней: патогенез і патогенетичні методи лікування: Автореф. дис. д-ра. вет. наук: 16.00.05 Київ, 1993. - 41с.
18. Рубленко С.В. Стан протеолітичної та фібринолітичної системи у синовіальній рідині молодняка великої рогатої худоби в нормі та при асептичних артритах: Автореф. дис. канд.. вет. наук: 16.00.05. Київ, 1997. -22с.
19. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: Автореф. дис. д-да. вет. наук: 16.00.05 Біла Церква, 2000. 35с.
20. Рубленко М.В., Ханеев В.В. Состояние системы гемостаза у здоровых собак // Тр. междунар. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию УГАВМ "Актуальные проблемы ветеринарной хирургии". Троицк, 2004. С.114-115.
21. Ханєєв В.В. Вміст фібриногену та активність фібринази у плазмі крові собак при інфікованих ранах і переломах кісток // Вісник Білоцерк.держ.аграрн.ун-ту. Біла Церква, 2002. Вип. 23. С. 213-217.
22. Кулинич С.М. Стан фібринолізу при асептичному та гнійному запаленні у великої рогатої худоби: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.05 Біла Церква, 2002. 18 с.
23. Мастыко Г.С. Видовые особенности реактивности сельскохозяйственных животных на травму и их клиническое значение // Тр. Моск. вет. академии. Москва, 1961. т. ХХХYII. С.151-153.
24. Мастыко Г.С. Виды заживления ран у животных // Мат. всесоюзной межвуз. конф. по вопросам вет. хирургии. Ленинград, 1967. С.133-134.
25. Мастыко Г.С. Виды зажевления ран у сельскохозяйственных животных // Уч. записки Витебского вет. института. Витебск, 1969. Т. 21. С.148-156.
26. Мастыко Г.С. Асептические и септические воспаления у сельскохозяйственных животных. Минск: „Ураджай”, 1985. 40с.
27. Плахотин М. В. О стадийности острогнойного воспаления в свете современных представлений // Тр. Моск. вет. академии. Москва, 1961. т.ХХХYII. С.147-151.
28. Стоцький О.Г., Рубленко М.В., Іздепський В.Й. Стан протеїназно- інгібіторного потенціалу синовіальної рідини і плазми крові при різних методах лікування коней, хворих на асептичний артрит // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1999. Вип. 8. Ч.2. С. 238-242.
29. Стоцький О.Г. Зміни вмісту загального білка, ліпідів і протеїнозно- інгібіторного потенціалу синовіальної рідини та плазми крові при асептичних артритах у коней: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 1999. 16 с.
30. Замазій А.А. Фібринолітична активність крові та фактора ХІІІ при асептичних артритах у коней. // Вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького Львів, 2002. №2. Т.4. Ч.1. С. 49-52.
31. Замазій А.А. Вікова динаміка показників неспецифічної резистентності клінічно здорових коней та при асептичних артритах: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.05 Біла Церква, 2003. 17с.
32. Кулинич С.М. Зміна деяких показників системи гемостазу при асептичному запаленні у молодняка великої рогатої худоби // Вісник нац. аграрн. ун-ту: Мат. наук.практ. конф. присвяченої 100-річчю з дня народження проф. Поваженка І.О. Київ, 2001. С.102-105.
33. Кулинич С.М. Стан системи протеолізу та фібринолізу при терпентиновому запаленні у молодняка великої рогатої худоби // Вісник Полтавської держ. аграрн. академії. Полтава, 2002. №4. С. 103-104.
34. Кулинич С.М. Стан деяких факторів неспецифічного захисту організму при запальній реакції у великої рогатої худоби // Наукові праці Полтавської держ. аграрн. академії. Полтава, 2002. Т.2 (21). Сер: (Ветеринарні науки). С. 329-331.
35. Дубова О.А. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові при перебігу вагітності та післяопераційній гінекологічній патології у сук: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.07 Київ, 2003. 22 с.
36. Загальна ветеринарна хірургія / І.С.Панько, М.В.Власенко, В.Й.Іздепський, М.Г.Ільніцький, М.В.Рубленко. Біла Церква, 1999. 264 с.
37. Общая ветеринарная хирургия / Под ред. А.В. Лебедева, В.А.Лукъяновского, Б.С. Семёнова. М.: Колос, 2000. 488с.
38. Диагностика и лечение ранений / Под ред. Ю.Г. Шапошникова. М.: Медицина, 1984.344с.
39. Виденин В.Н. Послеоперацинные гнойно-воспалительные осложнения у животных (профилактика и лечение) // Ветеринарния. 1996. № 2. С.43-46
40. Рубленко М.В., Івченко В.М. Клініко-мікробіологічні аспекти застосування ізатизону при гнійно-запальних процесах у свиней // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1996. Вип.1. С.31-33.
41. Виденин В.Н. Послеоперацинные гнойно-воспалительные осложнения у животных С.Петербург.: „Лань”, 2000. 160 с.
42. Оцінка імунного статусу коней в нормі і за прихованого перебігу інфекційної анемії / Бусол В.О., Мандрига М.С., Галатюк О. Є., Кривошия П.Ю., Самсонюк Л.С. Метод. рекомендації. Інститут епізоотології Рівне, 1996. 26с.
43. Krizek T. Robsan M. Evaluation of guantitatave bacteriology in wand management. Am. I.Surg. 1975. Vol.130.P.574-584.
44. Меженський А.О., Мороз І.Г., Санін О.Г. Мікробіологічна характеристика гнійних ран у великої рогатої худоби і чутливість збудників хірургічної інфекції до антибіотиків // Зб. наук. праць Луганського держ. аграрн. ун-ту: Ветеринарні науки. Луганськ, 2001. С. 51-54.
45. Застосування санобіту при запальних процесах у високопродуктивних корів / В.Й.Іздепський, В.Ф.Довгопол, В.П.Плугатирьов, Б.П.Киричко, С.М.Кулинич // Вісник Полавського держ. с.г. ін-ту Полтава, 2000. № 6. С. 48-51.
46. Васильева Е.А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных . М.: „Россельхозиздат”, 1982.186с.
47. Холод В.М. Белки сыворотки крови в клинической и экспериментальной ветеринарии. Минск: „Ураджай”, 1983. 76с.
48. Ермолаев В.А., Семёнов Б.С. Гемостазиологические паралели гнойной хирургической патологии у крупного рогатого скота // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.145-148.
49. Семёнов Б.С., Ермолаев В.А. Влияние различного состояния системы гемостаза на активность протромбинового комплекса при заживлении ран у крупного рогатого скота// Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.212-216.
50. Дубова О.А. Критерії патоморфологічної діагностики синдрому ДВЗ в патології собак // Зб. мат. міжнародної конференції: „Проблема вет. обслуговування дрібних домашніх тварин” Київ, 2000. С. 82-87.
51. Чернух А.М., Александров П.Н., Алексеев О.В. Микроциркуляция. М.: Медицина, 1975. 456с.
52. Малышев В.В., Васильева Л.С., Кузьменко В.В. Взаимосвязь воспаления и стресса общебиологическая законоерность, определяющая принцип оптимизации воспалительного процесса // Успехи соврем. биологии. 1997. Т. 117. Вып. 4. С. 405-419.
53. Участие тканевых регуляторных пептидов развитии острого экссудативного воспаления / Е.А.Гречко, О.А.Баштовенко, И.П.Кайдышев, Т.Н.Запорожец // Биорегуляция и биоэнергетика. Полтава, 1995. Вып.3. С.65-70.
54. Strobel S., Mowat A. Immune response to dietary antigens: oral tolerance // Immunol Today, 1998. № 19. Р. 173-181.
55. Weiner H.L. Oral tolerance: immune mechanism and treatment of autoimmune diseases // Immunol Today, 1997. № 18. Р. 335-343.
56. Paugburn M.K. Activation of complement via the alternative pathway. Feed. Prac. 1983. Vol.42. №1. P. 139-143.
57. Obermatt E. Berger H., Sano I. Size and shape of human C1-inhibitor. FEBS Lett. 1981. Vol.131.№2. P.283-285.
58. Стоцький О.Г., Чіванов В.Д. Дослідження ліпідів синовіальної рідини коней при експериментальному синовіті методом плазмово-десорбційної мас-спектрометрии // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1997. Вип.2. Ч.1. С. 99-100.
59. Ільніцький М.Г. Ліпідний обмін при вульнеросорбції у свиней //Ветеринарна медицина: Відомчий тематичний нук. зб. Харків, 1999. №76. С.180-182.
60. James M.I., Gibson R.A., Neumann M.A. Effect of dietary supplementation within n-9-eicosatrienoic acid on leukotriene synthesis in raits: a novel appraoch to inhibition of eicosanoid synthesis /I. Exp. Med. 1995. Vol. 178. P. 2261-2265.
61. Vaughn D.M., Keinhart G.A., Swaim S.F. Evaluation of dietary omega-6 to omega-3 fatty acid ration on leucotriene B synthesis in dog skin and neutrophils // Vet. Dermatology. 1994. Vol. 5. P. 163-171.
62. Клінічна біохімія / Ред. С.Ангельські, М.Домінчак, З.Якубовскі: пер. з польск. Coпот, 1998. 451 с.
63. Smith J.A. Neutrophils, host defence and inflammation: a double-edged sward // J. Leuk. Biol. 1994. Vol. 56. P.672-686.
64. Boudreaux M.K., Reinhart G.A., Vaughn D.M. The effects of varyang dietary n-6 to n-3 fatty acid ratios on platelet reactyviti, coagulation screening assays, and atithrombin-III activity in dogs // J. Am. An. Hosp. Assoc. 1997. Vol. 33. P. 235-243.
65. Terano T., Salmon J., Higgs G. Eicosapentaenoic acid (EPA) as a modulator of inflammation: effect on prostaglandin and leukotriene synthesis // Biochem. Pharmacol. 1996. Vol. 35. P. 779-785.
66. Waldron M.K., Bauer J.E. Dietary PUFAs differentially modify canine neutrophil composition and function // Prost. Leuk. and Essential Fatty Acids. 1997. Vol. 57. P. 243.
67. Miller C.C., mC Creedy L.A., Jones A.D. Oxidative metabolism of dihomogammalinolenic acid by guinea pig epidermis: evidence of generation of antiinflammatory products // Prostaglandins. 1999. Vol.35. P. 917.
68. Valueva T.A., Kladnitskaya G.V., Mosolov V.V. A novel human leukocyte elastase inhibitor from duck egg white. // Immunopharmacology. 1996. Vol. 32. № 1-3. Р.108-110.
69. Valueva T.A., Mosolov V.V., Matveev N.L., Penin V.A. Protein proteinase inhibitor therapy in experimental pancreatitis: pharmacological characterization of the inhibitor. In:Recent Progress on Kinins. Part I. Birkhauser Verlag. Basel. 1994. P.203-210.
70. Zherdev A.V., Dzantiev B.B., Valueva T.A., Mosolov V.V. An enzyme immunoassay of catalytically active proteases. // Analytical Letters. 1995, Vol. 25. № 12. Р. 2199-2208.
71. Павленко О.Б.Стан перикисного окислення ліпідів та протеїназно-інгібіторної системи у хворих на хронічний обструктивний бронхит // Медичні перспективи. 2002. Т. VII. № 1. С. 58-61.
72. Valueva T.A., Revina T.A., Mosolov V.V., Mentele R. Primary structure of potato Kunitz-type serine proteinase inhibitor. // Biological Chemistry. 2000, № 12. P.1215-1221.
73. Биць Ю.В., Борисюк М.В., Досенко В.Є. Роль протеолітичних ферментів та їх інгібіторів в патогенезі макроангіопатій // Фізіол. журнал. 2002. № 4. Т. 48. С. 81.
74. Plate N.A., Valueva T.A., Kirkovsky V.V., Antiperovich O.F., Nicolaichik V.V., Sinilo S.B., Moin V.M., Lobacheva G.A. Biospecific haemosorbent based on proteinase inhibitor. II.Efficiency of biospecific antiproteinase haemosorbent "Ovosorb" in complex treatment of experimental generalized purulent peritonitis and acute destructive pancreatitis in dogs. // Biomaterials. 1994. № 4. P. 285-288.
75. Валуев И.Л., Сытов Г.А., Валуев Л.И., Валуева Т.А., Ульянова М.В., Платэ Н.А. Ингибиторы протеолических ферментов в терапии сахарного диабета. // Вопросы медицинской химии. 2001. № 1. С.132-139.
76. Мосолов В.В. Природные ингибиторы протеолитических ферментов. В кн.: Успехи биологической химии. М., 1982. Т.22. С.100-118.
77. Веремеенко К.Н. Ингибиторы протеолиза - защитные белки крови // Врачебное дело. 1987. №5. С.45-48.
78. Веремеенко К.Н.α1- ингибитор протеиназ и его исследование в клинике // Клинич. медицина. 1985. №12. С.21-27.
79. Bergenfeldt M., Ohlsson K. Protease-antiprotease levels and whole-blood chemiluminescence in acute peritonitis // Gastroenterol-Jpn. 1994. Vol. 28 (5). P.687-698.
80. Валуева Т.А., Мосолов В.В., Григорьева Л.И. Ингибиторы протеиназ из растений как полифункциональные белки. // Прикладная биохимия и микробиология. 2001. № 6. С. 643-650.
81. Борисюк М.В. Зміни активності еластази та її інгібіторів в сироватці крові щурів із стрептозотоцинініндукованим цукровим діабетом // Тези 56-наукової конференції студентів та молодих вчених Нац.мед.ун-ту ім. О.О.Богомольця. Київ, 2001. С.107.
82. Трофимова І.М., Досенко В.Є., Биць Ю.В. Активність еластази та її інгібіторів в тканинах аорти та сироватці крові при різних видах ацидозу // Фізіол. журнал. 2001. Т. 47. №6. С. 24-29.
83. α2-макроглобулин: cтруктура, свойства, Физиологическая роль / К.Н. Веремеенко, О.С. Семенюта, А.И. Кизим, К.А. Лобунец. // Укр. біохім. журнал. 1983. № 32. т.55. С.218-233.
84. Веремеенко К.Н., Кизим А.И., Колесник Л.А. α2-макроглобулин и механизмі его взаимодействия с протеиназами // Вестн. АМН СССР. 1984. №8. С. 60-64.
85. Досенко В.Є., Борисюк М.В., Биць Ю.В. Активність тромбіну та альфа-2-макроглобуліну у тканинах аорти при стрептозотоциновому цукровому діабеті // Тези 4-го інтернац. конгр. Патофізіологів. Будапешт, 2002. С. 99.
86. Hall P.K., Roberts R.S. Physical and chemical propecties of human plasma α2-macroglobulin / Biochem. I. 1978. V. 173. N 1. P. 27-38.
87. Borth W. Alpha-2-macroglobulin in connective tissue matrix metabolism // Collagen Ret. Rew. 1984. V. 4. N 1. P. 83-95.
88. Koo P.H. Human α2-macroglobulin: a major serum factor cytotoxic for tumor cells. // Concer Letters. 1983. V. 18. N2. P. 169-177.
89. Проценко А.В., Старосек В.Н. Состояние системы ингибиторов протеолиза при воспалительно-деструктивных процессах в брюшной полости // Хирургия. 1984. №4. С.49-52.
90. Богадельников И.В., Проценко А.В. Возрастные особенности содержания основных ингибиторов ферментов протеолиза и показателей антитриптической ёмкости сыворотки крови // Педиатрия. 1983. №5. С.12-13.
91. Reiner N.E. Altered cell signaling and mononuclear phagocyte deactivation during intracellular infection // Immunol. Today. 1994. Vol. 15. № 8. P.374-379.
92. Зоценко В.М., Співак М.Я., Шарандак В.І. Біологічна активність імуноцитокінів // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1997. Вип.2. Ч.1. С.38-43.
93. Загальна ветеринарно-медична хірургія / Б.В. Борисевич, В.Б. Борисевич, О.Ф. Петренко, Н.М. Хомин. К.: Наук. світ. 2001. С.25-40.
94. Eliasson M., Evrin P., Lundblad D. Fibrinogen and fibrinolytic variables in relation to anthropometry, lipids and blood pressure. The Northen Sweden MONICA study. // J Clin Epidemiol. 1994. Vol. 47. P.513-524.
95. Веремеенко К.Н., Волохонская Л.И., Кизин А.И. Определение каолинактивируемого плазмина в плазме крови человека // Лаб. дело. 1978. №7. С.392-394.
96. Juhan-Vague I., Pyke S., Alessi M., Jespersen J., Haverkate F., Thompson S. Fibrinolytic factors and the risk of myocardial infarction or sudden death in patients with angina pectoris. // Circulation. 1996. Vol. 1. P. 2057-2063.
97. Meade T., Ruddock V., Stirling Y., Chakrabarti R. and Miller G. Fibrinolytic activity, clotting factors, and long-term incidence of ischaemic heart disease in the Northwick Park Heart Study. // Lancet. 1998. Vol. 342. Р.1076-1079.
98. Ильина В.А., Ассур М.В., Логинова М.П. Систояние каликреин-кининовой системы и процессов перекисного окисления липидов у пострадавших в динамике травматической болезни // Травма, шок, травматическая болезнь. С.Петербург, 1995. С.22-32.
99. Гарська Н.О. Вплив нейтрофілів на формування адаптаційних реакцій системи крові за умов змін імунного статусу організму: Автореф. дис. ...канд. біол. Наук: 03.00.13 Київ, 2000. 13 с.
100. Визначення активності тканинного активатору плазміногену і вмісту розчинного фібрину в плазмі хворих за різних патологічних станів / Т.М. Платонова, О.М.Савчук, І.Н.Ровінська та ін.// Лаб. діагностика. 2000. № 2. С. 15-17.
101.АмираслановЮ.А., Титова Н.И. Активность фибринстабилизирую-щего фактора XIII у больных с гнойными ранами в процессе заживления // Актуальные вопросы современной хирургии. М.: Медицина, 1975. С.202-204.
102. Folsom A. Plasma fibrinogen: levels and corelates in young adults. // Am J Epidemiol. 1995. Vol. 138. Р. 1023-1036.
103. Издепский В.Й., Рубленко М.В. Некоторые вопросы этиопатогенеза и лечения гнойных артритов у свиней // Болезни конечностей с.х. животных: Сб. науч., тр. Моск. вет. академии. 1998. С.46-50.
104. Издепский В.Й. Патогенез и патогенетическая терапия при артритах у свиней // Тез. докладов Всесоюзн. научн. конф. Белая Церковь, 1991. С.76-77.
105. Киричко Б.П. Стимулююча і сорбційна терапія при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.05 Біла Церква, 2001. 18 с.
106. Labinjoh C., Newby D., Mattison S. Bradykinin is a potent dose-dependent stimulus for release of tissue plasminogen activator (tPA) in the human forearm circulation // European Heart Journal. 1999. Vol 20. P.1092.
107. Gleerup GVJ, Winther K. Platelet function and fibrinolytic activity duringrest and exercise in borderline hypertensive patients. // Eur J Clin Invest. 1995. Vol. 25. № 4. P. 266-270.
108. Salomaa V., Stinson V., Kark J. Association of fibrinolytic parametrs with early atherosclerosis. The ARIC study. // Circulation. 1995. Vol. 92. Р.284-290.
109. Vaughan D., Rouleau J., Pfeffer M. Role of fibrinolytic system in preventing myocardial infarction. // Eur Heart. 1995. Vol. 16. P. 31-36.
110. Hamsten A. Plasminogen activator inhibitor 1 in plasma: risk factor for recurrent myocardial infarction. // Lancet. 1997. Vol. 412. P. 2815-2821.
111. Masaaki M., Nobuo A. Isolation and characterisation of α2-plasmin inhibitor from human plasma. //I. Biol. Chem. 1976. Vol.251. №19. P. 5956-5965.
112. Wiman B. Human α2-antiplasmin // Meth. Enzymol. 1981. Vol. 80. P.395-408.
113. Wiman B., Collen D. Durification and characterisation of human antyplasmin. // Eur. I. Biochem. 1977. Vol. 78. № 1. P. 19-26.
114. Barraweliffe T.W., Jonson E.A., Thomas D.P. Antithrombin III and heparin. // Brit. Med. Bull. 1978. Vol.34. № 2. P. 143-150.
115. Biggs R., Denson K., Aktan N. et al Antithrombin III antifactor Xa and heparin. // Brit. J. Haematol. 1970. Vol. 19. P. 283-305.
116. Giansante C. Fibrinogen, D-dimer and thrombin-antithrombin complexes in arandom population sample: relationships with other cardiovascular risk factors. // Thromb Haemost. 1994. Vol. 71. P. 581-586.
117. Li E.H., Fentan I.N., Feiman R.D. The rale of heparin in the thrombin-antithrombin III reaction. // Arch. Biochem. 1976. Vol.175. №1. Р. 153-159.
118. Гемостазіолгічні зміни у собак із гнійними ранами залежно від мікробного фактору та методу лікування / М.Рубленко, В.Ханєєв, В.Рухляда, С.Тарануха // Вет. медицина України. 2004. №6. С. 38-40.
119. Міроненко Ю. Лікування ран у собак і котів // Вет. медицина України. 2001. № 3. С. 42-43.
120. Виденин В.Н. Профилактика и лечение гнойно-воспалительных осложнений при некоторых абдоминальных операциях у животных // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.133-135.
121. Ханєєв В.В. Застосування мазей на гідрофільній основі при гнійних ранах у собак // Вісник Сумського нац. аграрн. ун-ту. Суми, 2004. № 2. Вип. 11. С. 140-143.
122. Рубленко М.В. Застосування мазей на гідрофільній основі при лікуванні ран у собак // Неінфекційна патологія тварин. Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 187-188.
123. Путилин А.А., Меншиков В.В. Применение ксенобрюшины, насыщеной лекарственными веществами в лечении гнойных ран // Вестн. хирургии им. И.И.Грекова. 1988. №1. т.140. С.77-80.
124. Патогенетичні основи та сучасні методи лікування запальних процесів у тварин / В.М.Власенко, В.Й.Іздепський, М.В.Рубленко, М.Г.Ільніцький // Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту.Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С.136-140.
125. Рейдла К.А. Эффективность влияния некоторых тканевых препаратов на рост, развитие, резистентность и раневой процесс у поросят подсосного периода: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.05 Москва, 1987. 32 с.
126. Дегтяренко Т.В. Иммуномодулирующие действие тканевых препаратов различного происхождения // Офтальм. журнал. 1995. №2. С.77-83.
127. Потый В.В. Эффективность коррекции иммунных нарушений при помощи Valkion-терапии в сочетании с тимогеном у больных с гнойно-некротическими процессами мягких тканей // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. Київ., Луганськ., Харків, 2000. Вип.2. (41). С. 137-149.
128. Чорна І.О. Застосування пептидних біорегуляторів в комплексному лікуванні місцевих нагнійно-запальних процесів м’яких тканин: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.01.03 Харків, 2001. 18 с.
129. Міщенко М.В. Місцеве застосування низькомолекулярних регуляторних пептидів в лікуванні гнійних ран // Шпитальна хірургія. 2000. № 2. С. 139-143.
130. Бабенков Г.Д., Мищенко М.В., Потый В.В. Эффективност ь применения синтетических аналогов регуляторных пептидов в комплексе лечения гнойной хирургической инфекции // Клін. хірургія. 2003. №4 5. С. 4.
131. Потий В.В. Застосування імуномодуляторів у комплексному лікуванні гнійних ран м’яких тканин // IV міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тез. доп. Тернопіль, 2000. С. 34.
132. Тугушев А.С. Вплив еубіотиків на перебіг та наслідок ранового процесу: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.01.03 Харків, 2002. 18 с.
133. Міщенко М.В. Застосування регіонарної лімфостимуляції в комплексі лікування гнійних ран: Автореф. ди