КОН’ЮНКТИВАЛЬНО-СИНОВІАЛЬНИЙ СИНДРОМ МІКОПЛАЗМОЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ У МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ : Конъюнктивально-синовиальный СИНДРОМ МИКОПЛАЗМОЗНОГО происхождения В Молодняка крупного рогатого скота

Краткое описание

Кабінет міністрів України
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СИМОНЕНКО Наталія Олексієвна

Удк 619:617.7+617.57/.58:579.887:636.2

КОН’ЮНКТИВАЛЬНО-СИНОВІАЛЬНИЙ СИНДРОМ МІКОПЛАЗМОЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ У
МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор ветеринарних наук,
проф. О. Ф. Петренко

К и ї в −2007

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ--------------------------------------------------4
В С Т У П ---------------------------------------------------------------------------------- 5 РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ --------------------------------------------------- 10
1.1. Загальна характеристика складних синдромів, що включають ураження очей, суглобів та інших органів -------------------------------------------10
1.2. Морфофункціональні особливості кон’юнктиви великої
рогатої худоби -----------------------------------------------------------------------------11
1.3. Морфофункціональні особливості синовіальних утворень
кінцівок -------------------------------------------------------------------------------------20
1.3.1. Суглоби -----------------------------------------------------------------------20
1.3.2. Сухожилкові піхви ---------------------------------------------------------24
1.4. Мікоплазми та мікоплазмози -----------------------------------------------25
1.5. Заключення по огляду літератури -----------------------------------------38
РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕНЬ ----------------------------------------------------------------------------40
2.1. Клінічні дослідження ---------------------------------------------------------41
2.2. Цитологічні, гістологічні та гістохімічні дослідження-----------------44
2.3. Дослідження крові -------------------------------------------------------------56
2.4. Серологічні дослідження -----------------------------------------------------65
РОЗДІЛ 3 Клінічні ознаки кон’юнктиво-синовіального синдрому -------------68
РОЗДІЛ 4 Особливості перебігу кон’юнктивокератиту ---------------------------77
РОЗДІЛ 5 Суглобові та тендовагінальні ураження---------------------------------83
РОЗДІЛ 6 Патологічні зміни суглобової капсули та стінки сухожилкової
піхви----------------------------------------------------------------------------------87
РОЗДІЛ 7 Зміни синовіальної рідини ------------------------------------------------91
РОЗДІЛ 8 Стан суглобового хряща---------------------------------------------------94
РОЗДІЛ 9 Периартикулярний та перитендовагінальний фіброзит-----------98
РОЗДІЛ 10 Стан кровотворної і імунологічної функції при хронізації ураження синовіальних утворень----------------------------------------------------------113
РОЗДІЛ11 Порівняльна ефективність лабораторної діагностики кон’юнктивально-синовіального синдрому мікоплазмозної етіо-
логії----------------------------------------------------------------------------------120
РОЗДІЛ 12 Лікування тварин з кон’юнктивально-синовіальним синд-
ромом--------------------------------------------------------------------------------122
РОЗДІЛ 13 Аналіз та узагальнення власних досліджень-------------------------129
ВИСНОВКИ ------------------------------------------------------------------------------141
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ------------------------------------------------------143
СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -------------------------------------------144

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.

АТФ − аднозинтрифосфорна кислота
ВПГ − вірус простого герпеса
ГХГ − галоцианінхромові галуни
ДНК − дезоксирибонуклеїнова кислота
ДМСО − диметилсульфоксид
ЕБ − еритроцити барана
ІЛ − інтерлейкін
КФ − кисла фосфатаза
ЛФ − лужна фосфатаза
ПМЯЛ − поліморфноядерні лейкоцити
РНК − рибонуклеїнова кислота
ЦНС − центральна нервова систем
ФА − фагоцитарна активність
ІФ − інтенсивність фагоцитозу
Е- РОК− Т- лімфоцити які приєднали три і більше еритроціта
ЕАК-РОК− розеткоутворювання з еритроцитами навантаженими антитілами та комплементом
ЗС3- РОК - В − лімфоцити які приєднали три і більше частини зимозану
КЛЕ− коефіцієнт лікувальної ефективністі

В С Т У П

Актуальність теми. Хвороби очей і кінцівок у великої рогатої худоби зустрічаються часто і наносять скотарству значні економічні збитки [1, 2, 79, 14−18, 44].
Ураження очей у великої рогатої худоби, як правило, найчастіше проявляються кон’юнктивітами, кератитами, кон’юнктивокератитами, увеїтами тощо. Вони зумовлені дією різноманітних пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища. До числа останніх найбільш поширених належать інфекційні агенти − рикетсії, хламідії, мікоплазми, стрептококи, мораксели та ін. Інфекційні хвороби очей порівняно швидко поширюються серед поголів’я молодняку (7.14). Дорослі тварини хворіють порівняно рідко, що пояснюється набуттям ними імунного захисту.
У числі хвороб кінцівок звертають на себе увагу ураження їх синовіальних утворень суглобів, сухожилкових піхв. Нерідко причиною артро- і тендосиновітів є інфікування різноманітними мікроорганізмами. Ці захворювання в господарствах можуть уражувати значну кількість поголів’я, переважно молодняку. Подекуди вони супроводжуються накопиченням гнійного ексудату, що може ускладнюватися сепсисом. В той же час відомі випадки інфектартритів і інфекційних тендовагінітів, які проявляються гранулематозною реакцією без ознак нагноєння [44]. Їх причина нерідко полягає в інфікуванні мікоплазмами, продукти життєдіяльності яких порушують хемотаксис нейтрофільних гранулоцитів (гнійних тілець).
Синдром послідовного ураження кон’юнктиви і синовіальної оболонки суглобів і сухожилкових піхв, у доступній літературі не виявлено. Вивченню цього синдрому, що включає захворювання очей (кон’юнктивіт) та синовіальних утворень кінцівок (артро- та тендосиновіт) присвячене наше дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-
ційна робота є складовою частиною програми науково-дослідної роботи кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості й безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб у ділянці голови, тулуба та опорно-рухового апарату”, що виконується за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (номер державної реєстрації 0103U005853).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у вивченні особливостей синдрому кон’юнктивіт-синовіту (артрит, тендовагініт) молодняку великої рогатої худоби в умовах стійлового утримання тварин і розробити лікувально-профілактичні заходи.
Для досягнення цієї мети, в роботі були поставлені такі задачі:
- встановити клінічні особливості кон’юнктивально-синовіального синдрому та його етіологію;
- виявити частоту уражень окремих суглобів і сухожилкових піхв у великої рогатої худоби;
- дослідити гістоморфологічні та гістохімічні показники ураження сполучної оболонки ока;
- дослідити гістоморфологічні та гістохімічні зміни у суглобах, сухожилкових піхвах та в оточуючій сполучній тканині;
- вдосконалити експрес-діагностику мікоплазмозних кон’юнктивітів та синовітів;
- підтвердити дані експрес-діагностики мікоплазмозних кон’юнктивітів та синовітів серологічним дослідженням та порівняти їх ефективність;
- охарактеризувати патогенетичні механізми синдрому кон’юнктивіт-синовіту (артро- та тендосиновіту);
- провести порівняльну оцінку перспективних методів етіотропного лікування синдрому кон’юнктивіт-синовіту (артро- та тендосиновітів).
Об’єкт досліджен − клінічно здоровий та хворий на кон’юнктивіт-синовіт (артро- та тендосиновіт) молодняк великої рогатої худоби,
Предмет досліджен − сполучна оболонка ока, суглоби і сухожилкові піхви грудної та тазової кінцівок.
Методи дослідження. Біопсія кон’юнктиви; цитологічне дослідження препаратів-відбитків і препаратів-зскрібків сполучної оболонки ока, мазки синовії суглобів та сухожилкових піхв; гістологічні (фарбування зрізів гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за Ван Гізон), гістохімічні дослідження (виявлення нуклеїнових кислот, білків, глікопротеїдів і протеогліканів, лужної та кислої фосфатази), морфологічний склад крові (вміст еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, визначення лейкограми), імунологічні (кількісний і якісний склад субпопуляцій лімфоцитів, активність фагоцитарної реакції, лізоцимну та бактерицидну активність сироватки крові), серологічні (реакцію пасивної гемаглютинації); статистична обробка цифрового матеріалу.
Наукова новизна одержаних результатів.
- виявлено ускладнення кон’юнктивіту артро- та тендосиновітом у молодняку великої рогатої худоби;
- встановлено ускладнення артро- і тендосиновіту фіброзитом;
- визначено частоту уражень суглобів та сухожилкових піхв грудної і тазової кінцівок;
- досліджено відозміни макрофагів в ураженій тканині залежно від стадії інфікування;
- за явищами мембранотропності диференційовано мікоплазмозний характер уражень;
- охарактеризовано перебіг хвороби та особливості синдрому кон’юнктивіт-синовіту мікоплазмозного походження;
- вдосконалено метод експрес-діагностики кон’юнктивіт-синовіту мікоплазмозного походження;
- досліджені полого-анатомічні, патогістологічні та патогістохімічні зміни тканин сполучної оболонки ока і рогівки, суглобової та тендовагінальної капсул, суглобового хряща і периартикулярних тканин;
- на підставі результатів досліджень розкриті патогенетичні механізми хвороби;
- виявлено зворотний розвиток перисиновіального фіброзу за використанням антибіотико-ДМСО-новокаїн-лідазного лікування.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано ефективний метод експрес-діагностики кон’юнктиво-синовіального синдрому молодняку великої рогатої худоби. Встановлено, що при лікуванні хвороби необхідно враховувати стадійність перебігу синдрому. Рекомендовано поряд із використанням антибіотиків тетрациклінового ряду, ширше використовувати більш ефективний фармазин-200 та ДМСО. Доведено раціональність комплексного застосування субпальпебрального закладання тетрациклінової мазі з інтрапальпебральним ін’єктуванням розчину фармазин-200 (23 мл стандартного розчину); у випадках синовітів інтрасиновіальне введення фармазину-200, а при периартикулярному фіброзиті щоденне використання ватно-марлевих пов’язок просочених 50 %-м розчином димексиду з лідазою (64 ОД / 15 мл), ін’єктування у фіброзні розрощення суміші фармазин-200, 5 %-го ДМСО (на 0,5 %-му новокаїні) з добавкою лідази (на кожні 20 мл суміші 64 ОД лідази, використовувати щоденно).
Особистий внесок здобувача полягає у вивченні наукової літератури, виконанні всього обсягу експериментальних досліджень, аналізі одержаних результатів, їх узагальненні у висновках та пропозиціях. За участю здобувача проведено клінічну апробацію методів лікування кон’юнктивально-синовіального синдрому молодняку великої рогатої худоби.
Аналіз та обговорення результатів дослідження, підготовку іх до друку та написання дисертаці ї й автореферту здійснено самостійно за допомогою наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були апробовані на науково-виробничих конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету у 2003−2005 рр., а також на Міжнародній науково-практичній конференції з незаразної патології при БЦДАУ (2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 7 наукових працях, 1 матеріали конференції: у збірнику наукових праць Аграрний вісник Причорномор’я” (1), Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (2), журналі Ветеринарна медицина України” (3). Международная научно-практическая конференция Актуальные проблемы ветеринарной хирургии (1), три з них без співавторів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках комп’ютерного тексту і складається з розділів, висновків, рекомендацій виробництву та списку використаних джерел, що включає 231 джерело літератури, з яких 76 іноземні. Дисертація містить 13 таблиць, 8 схем та 21 рисунок.

Список литературы

В И С Н О В К И

1. У дисертаційній роботі наведено нове практичне вирішення і теоретичне узагальнення важливої науково-практичної задачі по розкриттю етіологічних і патогенетичних механізмів, особливостей перебігу та лікування кон’юнктивально-синовіального синдрому у молодняку великої рогатої худоби.
2. Синдром кон’юнктивіт-синовіт у молодняку великої рогатої худоби зумовлений мікоплазмозним інфікуванням у 23% випадків.
3. Методом експрес-діагностики наявного ураження є мікроскопічне дослідження препаратів-відбитків з кон’юнктиви та мазків синовії, пофарбованих за Романовським-Гімза або толуїдиновим синім (1 : 1000, рН 4,2)з додаванням на 20−25мл барвника 3−4 крапель диметилсульфоксиду, при якому особливо характерною ознакою є мембранотропність збудника.
4 Мікоплазми в інфікованих тканинах характеризуються вираженим поліморфізмом; диференціюються у вигляді дрібних гіпохромних інкапсульованих форм (0,5−2,8 мкм), а також гіперхромних дрібних (0,8−2,5 мкм), великих (6−18 мкм), та гігантських (38−75 мкм) форм..
5. Синдром проявляється катаральним кон’юнктивітом, поверхневим інфільтративно-десквамативним кератитом, які у подальшому ускладнюються артро- і тендосиновітом із вираженим периартикулярним і перитендовагінальним фіброзитом та утворенням контрактур
6. Патогенетичні механізми ураження зумовлені судинно-паралітичним ефектом, гальмуванням хемотаксичної активності гранулоцитів при вираженій проліферації макрофагів з порушенням у них перетравлювальної здатності відносно збудника (роз’єднання лізосомної та фагосомної функцій), вираженої епітеліоїдної трансформації макрофагів (за секреторним типом), що призводить до інтенсивної місцевої фібробластичної реакції, та імуносупресії внаслідок порушення імунорегуляторної функції.
7. Ефективним методом лікування початкової форми кон’юнктивально-синовіального синдрому (до винекнення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) є застосування очної тетрациклінової мазі у поєднанні з дом’язовим введенням фармазину-200 що забезпечує виліковування у 89% хворих тварин ( у контролі 23% ).
8. Ефективне лікування периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту полягає у щоденному застосуванні просочених під бинтову пов’язку 50 %-м димексидом з лідазою (64 ОД/15 мл) ватно-марлевих аплікацій на тлі щоденних дом’язових ін’єкцій фармазину-200 (5 мг/кг маси) та ін’єкцій у товщу фіброзних розрощень 5 %-го ДМСО на 0,5 %-му новокаїні з додаванням 64 ОД лідази на кожні 20 мл суміші.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.

Ефективним методом лікування початкової форми кон’юнктивально-синовіального синдрому (до появи симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) є застосування очної тетрациклінової мазі у поєднанні з дом’язовим введенням фармазину-200, 5 мг/кг маси щоденно протягом 12 діб.
Раціональне лікування периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту полягає у щоденному застосуванні просочених 50 %-м димексидом з лідазою (64 ОД/15 мл) ватно-марлевих аплікацій під бинтову пов’язку на тлі щоденних дом’язових ін’єкцій фармазину-200 (5 мг/кг ваги) та ін’єкування в товщу фіброзних розрощень 5 %-го ДМСО на 0,5 %-му новокаїні з додаванням на кожні 20 мл суміші 64 ОД лідази. Додатково, якщо виникає абсцедування рогівки щоденно інтрапальпебрально вводили 23 мл стандартного розчину фармазину-200.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Частная ветеринарная хирургия /К. И. Шакалов, Б. А. Башкиров,
И. Е. Поваженко и др. Л.: Агропромиздат, −1986. С. 480.
2. Белов А. Д., Лукьяновский В. А. Общая ветеринарная хирургия. − М.: Агропромиздат, −1990. С 586.
3. Поваженко И. Е., Братюха С. И., Калиновский Г. Н. Специальная ветеринарная хирургия. − К.: Вища шк. −1991. С. 327.
4. Борисевич В. Б., Панько І. С., Іздепський В. Й. Спеціальна ветеринарна хірургія. К.: Вид-во УСГА, −1993. С. 493.
5. Загальна ветеринарна хірургія /І. С. Панько, В. М. Власенко,
В. Й. Іздепський та ін. Біла Церква, −1999. С. 263.
6. Загальна ветеринарно -медична хірургія./В. Б. Борисевич,
Б. В. Борисевич, О. Ф. Петренко та ін. К.: Науковий світ. 2001. С. 273.
7. Морозов М.Г. Епізоотологія кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби в господарствах півдня України// Ветеринарна медицини України. −1999.−№ 7. −С. 36 −37.
8. Авроров В. Н., Лебедев А. В. Ветеринарная офтальмология. Л.: Агропромиздат, −1985. С 287.
9. Панько И. С. Болезни конечностей у крупного рогатого скота. К.: Вища шк. 1.−982. С. 127.
10. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных. Л.: /
К. И. Шакалов, Б. А. Башкиров, Б. С. Семенов и др.−Л.: Агропромиздат, −1987. С. 257.
11.Борисевич В. Б. Ветеринарна ортопедія та офтальмологія. К: Урожай, −1994. С. 136.
12. Борисевич В. Б. Хвороби кінцівок у тварин. //Вісник БЦДАУ. Біла Церква, −2000. Вип. 13. Ч. І. С. 1419.
13. Борисевич В. Б., Калиновський Б. М. Профілактика хвороб копитець у жуйних і свиней. К.: Урожай, −1982. С. 54.
14. Морозов М.Г.,Атамась В.А. Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон’юнктивитами великої рогатої худоби в господарствах півдня України. − Одеса: КЦ „Акваріум”, −2002 .−C. 20.
15. Wehr J., Blohm H., Schmiedt Vera Untersuchungen zur Bedeutung der chlamydien bei der infektiosen Keratokonjunktivitis des Rindes //Wiss. Zeitschrift d. Humboldt-Univer. Zu Berlin, Math.-Nat. Reihe. 1980. Bd. 1. S. 6165
16. Thalmann R. Neue Untersuchungenzur Atiologie und Therapie der infektiosen Keratokonjunktivitis des Rindes : Diss. Berlin. Humb.-Univ., −1984. 103 s.
17. Voigt A., Dietz O. Weitere Untersuchungen zur Atiologie und Therapie der infektiosen Keratokonjunktivitis des Rindes //Tiearztl. Umschau. 1988. Bd. 17. 224228 s.
18. Stellmacher H., Kehnscherper G. Untersuchungen zur infektiosen bovinen Keratokonyunktivitis beim Jungrind in der DDR //Mh. Vet.-Med. 1988. Jg.43. 340342 s.
19. Больман Р., Келлер В., Мель М. Микоплазмы и микоплазмозы//Сб. науч. тр./НИИЭН им. Н.Ф. Гамалеи. М., 1985. С. 54−60.
20. Борхсениус С.Н., Чернова О.А.// Микоплазмы. Л.: Наука, −1989. C. 156.
21. Васильева В.И., Ефремова И.И., Семенко Т.А. и др. Микоплазмы и микоплазмозы//Сборник НИИЭН им. Н.Ф. Гамелеи. М., −1985. С. 9−12
22. Вульфович Ю.В., Гамова Н.А. Актуальные вопросы микоплазматологии//Сб. научных трудов/Ереванский мед. ин-т. Ереван: Айастан, −1983. С. 3033.
23. Ковалев Ю. Н. Болезнь Рейтера //Заболевания, передающиеся половым путем. 1998. № 1,2,3. С. 2223
24. Хилькевич Н. Л. , Яговдик Н. З. Урогенный микоплазмоз у мужчин (учебно-методическая разработка). МГМИ, Минск, −1997. С.10.
25. International organization for mycoplasmology /Intern. Congres (9, 1992). August 2 7, −1992, Ames, Iova, USA. Ames, 1992. 136 s.
26. Астапов А. А., Мельникова Э. А., Зборовская А. А. Микоплазмоз- ные инфекции //Медицинские новости. 2000. − № 7. С. 2633.
27. Борисевич В. Б. Гистохимическое изучение муцина конъюнктивы крупного рогатого скота //Ветеринария. 1970. − № 9. −С. 5455.
28. Борисевич В. Б. Особенности строения и защитные механизмы конъюнктивы крупного рогатого скота //Материалы Всесоюз. науч. конф. по вопр. вет. хирургии. Харьков, −1970. С. 135 −136.
29. Борисевич В. Б., Поваженко І. О. Особливості будови та захисні механізми кон’юнктиви худоби //Вісник с.-г. науки. 1970. − № 7. С. 5951.
30. Борисевич В. Б. Гистохимия неспецифических фосфомоноэстераз защитного аппарата глаз домашних животных //Науч. тр. УСХА: Исследования в животноводстве. К.: УСХА, −1971. Вып. 41. С. 187189.
31. Борисевич В. Б. Гистохимия конъюнктивы некоторых домашних животных //Науч. тр. УСХА: Исследования в животноводстве. К.: УСХА, −1972. Вып. 60. С. 9799.
32. Борисевич В. Б. Гистохимическое исследование и физиологическое значение муцина конъюнктивы некоторых домашних животных //Науч. тр. УСХА: Вопросы физиологии и биохимии животных. К.: УСХА, −1972. Вып. 63. С. 111114.
33. Борисевич В. Б. Гистохимия лимфоидного аппарата конъюнктивы некоторых домашних животных //Науч. тр. УСХА: Диагностика, терапия и профилактика болезней с.-х. животных. К.: УСХА, −1972. Вып. 67.−С. 120 123
34. Борисевич В.Б. Гистохимическое исследование иммунобиологичес- кого состояния конъюнктивы некоторых домашних животных //Вісник с.-г. науки. 1974. −№ 2. С. 115118.
35. Борисевич В. Б. К вопросу барьерной функции конъюнктивы и течения конъюнктивитов у животных //Научн. труды УСХА: Интенсификация с.-х. производства. К.: УСХА, −1975. С. 129 131
36. Борисевич В. Б. Особенности барьерной функции конъюнктивы зряче- и слепорождающихся животных //Науч. тр. УСХА: Теория и практика повышения продуктивн. животн. К.: УСХА, −1975. вып. 147. С. 201204.
37. Борисевич В. Б. Особенности течения конъюнктивитов у зряче- и слепорождающихся животных //Науч. тр. УСХА: Теория и практика повышения продуктивности животных. К.: УСХА, −1975. Вып. 147. С. 205 208.
38. Борисевич В. Б. Влияние экологических факторов на формирование защитно-приспособительных механизмов конъюнктивы животных //Научн. тр. УСХА: Теория и практика повышения продуктивности животных. К.: УСХА, −1976. Вып. 182. С. 202206.
39. Борисевич В. Б. Гистоморфологические и гистохимические исследования при риккетсиозном кератоконъюнктивите //Науч. тр. УСХА: Теория и практ. повышения продуктивности животных К.: УСХА, −1976. Вып. 182. С. 183185.
40. Борисевич В. Б. К патогенезу конъюнктивитов домашних животных //Науч. тр. УСХА: Теория и практика повышениыя продуктивности животных К.: УСХА, −1978. Вып. 215. С. 107110.
41. Борисевич В.Б. Защитно-приспособительные механизмы конъюн- ктивы // Ветеринария. 1980. −№ 7. С. 5455.
42. Борисевич В. Б. Защитно-приспособительные и патогенетические механизмы конъюнктивы домашних животных (Лекция). К.: Из-во УСХА, −1991. С. 33.
43. Борисевич В. Б., Бродовський О. С., Борисевич Б. В. Кон’юнктивіти у собак //Ветеринарна медицина України. 1996. −№ 8. С. 3233.
44. Борисевич В. Б., Бродовский А. С., Борисевич Б. В. Конъюнктивиты у собак (особенности лечения) //Ветеринария. 1996. −№ 7. С. 5253.
45. Петруня О.М., Соляник Ф.Т.// Офтальмологічний журнал. − 1999. − №5. − С. 277.
46. Лімфоїдний апарат кон’юнктиви свійських тварин /
О. В. Кудрявченко, Б. В. Борисевич, С. М. Ткаченко та ін. //Вісник БЦДАУ. 2000.- Вип. 11. С. 6469.
47. Щодо діагностики інфекційних кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби /В. Борисевич, В. Скибицький, О. Кудрявченко та ін. //Ветеринарна медицина України. 2000. −№ 10. С. 3435.
48. Інтрапальпебральні ін’єкції при лікуванні інфекційного кон’юн- ктивокератиту молодняку великої рогатої худоби / В. Б. Борисевич,
Б. В. Борисевич, С. М. Ткаченко та ін. //Науковий вісник НАУ. −2001. −№ 38. С. 6873.
49. Діагностика, перебіг і лікування інфекційних кон’юнктивокератитів молодняку великої рогатої худоби /В. Б. Борисевич, Б. В. Борисевич,
В. М. Коваленко та ін. // Вісник БЦДАУ. 2001. Вип. 18. С. 813.
50. Інфекційні кератокон’юнктивіти молодняку великої рогатої худоби. /В. Борисевич, Б. Борисевич, В. Коваленко та ін. //Ветеринарна медицина України. 2001. −№ 11. С. 3435.
51. Коваленко В. М. Мікоплазмозний кератокон’юнктивіт молодняку великої рогатої худоби: Автореф. диc. канд. вет наук. К., 2003. C.18.
52. Шарварчук Р. І. Рікетсіозний кон’юнктивокератит молодняку великої
рогатої худоби (Експресдіагностика, тканинні зміни, патогенез та лікування):
Автореф. дис. канд.. вет. наук. К.,−2003. C.18.
53. Szelke M. Raising antibodies to small peptides //Immunocytochemistry, applications in pathology and biology (ed. J. M. Polak and S. Van Noorden). Bristol: John Wright and Sons. 1983. P. 53−68.
54. Петров Р.В. Иммунология. М.: Медицина, −1987. С. 317 337.
55. Tokuyasu K. T. Immunochemistry on ultrathin frozem sections //Histochem. J. 1980. № 12. H. 381403.
56. Кораблева Т. Р., Барсуков Т. Н. Иммунные структуры органов пищеварения. Симферополь: Крымский ГАУ, −1997. C. 75.
57. Барбер Х. Иммуннобиология для практикующих врачей. М.: Медицина, −1980. C. 318.
58. Вейсман И. Л., Худ Л. Е., Вуд У. Б. Введение в иммунологию. М.: Высш. шк., −1983. C. 160.
59. Вершигора А. Е. Общая иммунология. К.: Вища шк., −1990. С. 735.
60. Апатенко В. М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай. 1994. C. 417.
61.Жарикова И. А. Периферические органы системы иммунитета. Минск: Беларусь, −1979. C. 122.
62. Бородин Ю И., Григорьева В. Н., Летягин Н. Ю. Функциональная морфология имунной системы. Новосибиск: Наука, −1987. C. 276.
63. Фримель Х., Брок Й. Основы иммунологии. М.: Мир, −1986. C. 421.
64. Донцов Д. Д. Биомеханика. Рига: Зинатне, −1975. C. 692.
65. Чепой В. М. Диагностика и лечение болезней суставов. М.: Меди -цина, −1990. C. 328.
66. Березкин А. Г. Синовиальная жидкость суставов конечностей млекопитающих. -К.: Наук. думка, −1987. C. 162.
67. Павлова В. Н. Синовиальная среда суставов. М.: Медицина, −1980. C. 243.
68. Павлова В. Н. Некоторые морфо-функциональные аспекты современной артрологии //Архив АГЭ. 1989. −№ 7. С. 511.
69. Структура суставного хряща /Т. Н. Копьева, П. Я. Мульдияров, О. Б. Бельская и др. //Архив АГЭ. 1983. −№ 10. С. 5066.
70. Хмельницкий О. К., Некачалов В. В., Зиновьев А. С. Общая патоморфология костносуставного аппарата. Новосибирск: Наука, −1983. C. 192.
71. Doll K. Untersuchung zur diagnostischen Bedeutung des Letzgehaltes in der Sinovialflussigkeit beim Rind //Wet. Tierarztl. Mschr. 1987. Bd. 74. −№ 1.
S. 914.
72. Вонгсамай Сисувонг Патоморфология и патогенез хламидийного полиартрита ягнят: Автореф. дис. канд. вет. наук. М.,−1992. C. 24.
73. Freeman M. A. R. Adult articular cartilage/ Tunbridge Wells, Pitman Med., −1979. 337 p.
75. Жаров А. В. Илиеш В. Д. Патоморфологические и гистохимические изменения суставов у молочных коров при патологии обмена веществ //Актуал. Пробл. вет. хирурнии: Матерериали Конференции, посвященной Проф. В. Н. Авророву. Воронеж, −1997. С. 1819
76. Серов В. В., Шехтер А. Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). М.: Медицина, −1981. C. 295 .
77. Струков А.И. Патология ревматоидного артрита. М.: Медицина, −1980. С. 3−6.
78. Копьева Т. Н. Патология ревматоидного артрита. М: Медицина, −1980. − C. 207.
79. Pataki A., Rutner I. R. Age related histochemical and hiatological changes in the knee joint cartilage of osteoartrosis //Exptl. Cell Biol.. 1980. Vol. 48. −№ 5 −С. 329348.
80. Лебец И. С. Реактивный артрит у подростков: особенности течения и метаболизм соединительнотканных структур //Ортопед. Травм. И протезирование. 1998. −№ 2. С. 4042.
81. Борисевич В.Б. Ветеринарная ортопедия (болезни копытец и копыт). К.: Кировоградгосиздат, 1996. С. 171175.
82. Акаевский А. И. Анатомия домашних животных. М.: Колос, −1975. C. 590.
83. Рудик С. К., Левчук В. С., Костюк В. В. Анатомія свійських тварин. К.: Вид-во НАУ, ч. І, −1999. C. 229.
84. Анатомія свійських тварин / С. К. Рудик, Ю. О. Павловський,
Б. В. Криштофорова та ін. К.: Аграрна освіта, −2001. C. 575 .
86. Шевченко Ю. Л. Частная хирургия. СПб, −2000. Т. 1. C. 512.
87. Шевченко Ю. Л. Частная хирургия. СПб, −2000. Т. 2. C. 496.
88. Поваженко И. Е., Братюха С. И. Общая ветеринарная хирургия. Е.:
Изд-во УСХА, −1989. C. 310.
89. Синдром СтивенсонаДжокстона как проявление генерализованной микоплазменной инфекции /Г.В.Выставкина, Ф.С. Харламова, Н.Оксамитная и др. //Детские инфекции. 2005. Т. 4. № 2. С. 6771.
90. Микоплазменная инфекция в акушерской и перинатальной патологии /Л.И.Мальцева, Т.П.Зефирова, Л.А.Лобова и др. //Казанский медицинский журнал. 2005. Т. 86. −№ 2. С.131135.
91. Пронин А.В. Титц Х., Келер Л. и др. Микоплазмы и микоплазмозы// Сборник научных трудов//НИИЕМ им. Н.Ф. Гамалеи. М., 1985. С. 66-69.
92. Прозоровский С. В., Раковская И. В., Ю. В. Вульфович Медицинская микоплазмология. М.: Медицина, −1995. − C. 288.
93. Шевченко О.П. Мікоплазмова урогенітальна інфекція у чоловіків етіологічні чинники, клініка, діагностика //Журнал дерматології, венерології, косметології. 2004. −№ 4. С. 6475.
94. Козлова В.И., Пухнев А.Ф. Вирусные, хламидийные и микоплазменные заболевания гениталий. СПб: Ольга, −2000. − C.537.
95. Байжомартов М. С., Прозоровский С. В., Царевский Л. П. Этиопатогенез и ускоренная диагностика микоплазменой пневмонии. Алма-Ата: Казахстан −1988. C. 164.
96. Микоплазмы и микоплазмозы / Васильева В.И., Ефремова И.И., Семенко Т.А. и др. //Сборник НИИЭН им. Н.Ф. Гамелеи. М., −1985. С. 9−12.
97. Вульфович Ю.В., Гамова Н.А. Актуальные вопроcы микоплазматологии//Сб. науч. тр./Ереванский мед. ин-т. Ереван: Айастан, −1983. С. 3033.
98. Jasper D. E. Mycoplasma and mycoplasmal mastitis //J/ Amer. Vet. Ved. Ass. 1987. v. 170. P. 1167 1172
99. Abele Horn M. et al. Association of Ureaplasma urealyticum biovars with clinical outcome for neonates.// J. Clin Microbiol. −1997, May, 35 (5): P. 1199 1202.
100. Alfa M. J., Emdree J.E. et al. Transmission of ureaplasma urealyticum from mothers to full and preterrm infants //Pediatr Infect. Dis. J. −1995, May: 14 (5) − Р.341345.
101. Громов Б.В. Строение бактерий. Л.: Изд-во ЛГУ. 1985. - №10. С. 63−66.
102. Зильфян А. В., Каган Г. Я.,, Ланге А. М. Актуальные вопросы микоплазмологии //Сборник научных трудов /Ереванский мед. ин-тут. Ереван: Айастан, −1983. С. 1117.
103. Blanchard A. Mycoplasmas and h HIV infection, a possidle interaction throuqh immune activation.//Wien Klin Wochenschr. −1997, Aug. 8; 109 (14 15): − Р. 590593.
104. Cassel G. H., Waiter K. B. et al. Ureaplasma urealyticum intrauterine infektion: role in prematurity and biseas in newborn // Cl. Mikrobiol. Rev. −1993; 6 (1): − Р.6987.
105. Charron A., de Berbeyrac B. et al. Mycoplasma genitalium as etioloqical aqent of male uretritis in Southwest France. // 11th Meet. int. Soc. STD Res. New Orleans, Auq. 2730. −1995. − Р.203.
106. Grouse D. T. , Reese J. M. Isolation of ureaplasma urealyticum from lom birth weiqht infants. // J. Pediatr. −1995; 126 (3): − Р. 502 504.
107. Прозоровский С. В., Раковская И. В., Вульфович Ю. В. Медицинская микоплазмология. М.: Медицина, −1995. − C. 288.
108. Бакулов И. А. Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. М.:Колос, −1984. C. 543.
109. . Барышников П. И. Микоплазмозы в патологии крупного рогатого скота //Ветеринария. 1997. - № 10. С. 11−15.
110. Борхсениус С. Н., Чернова О. М. Микоплазмы //Цитология. 1987. Т. 29. − № 4. С. 379−390.
111. Борхсениус С. Н., Чернова О. А. Микоплазмы: молекулярная и клеточная биология, патогенность, диагностика. Л.: Наука, −1989. C. 155.
112. Мавров Г. И. Репродуктивна функція у хворих на сечостатевий хламідіоз і мікоплазмоз: оцінка стану, лікування та профілактика порушень: Автореф. дис д-ра. мед. наук. Харків, −1995. C. 44.
113. Мавров Г. И Реактивные артриты в венерологии: современное состояние проблемы //Дерматология и венерология. Харьков. 1997. −№ 1. С. 1822.
114. Опыт применения различных методов диагностики респираторного микоплазмоза /И. В. Раковская, Л. Г. Горина, Н. А. Зигангирова и др. //ЖМЭИ. 2002. −№ 5. С. 5762.
115. Избирательное ингибирование амплификации ДНК у неадгезивных культур M. pneumoniae /Н. А. Зигангирова, С. В. Соловьева, И. В. Раковская и др. //Генетика. 1995. −№ 8. С. 10591064.
116. Прозоровский С. В., Вульфович Ю. В. Урогенитальный микоплазмоз и микоплазменное носительство во время беременности и воспалительных процессах гениталий //Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунол. 1995.−№ 5. С.93 −98
117. Раковская И. В., Вульфович Ю. В. Микоплазменные инфекции урогенитального тракта //Москва. Ассоциация САНАМ, −1995. C. 66.
118. Руденко А. В. Роль микоплазм в этиологии и патологии нефрологических и урологических заболеваний: Автореф. канд мед. наук. К.,−1995. C. 20.
119. Федорова В. П. Шастина Г. П. Внутриутробный микоплазмоз у поздних выкидышей //Архив патол. 1994. − № 1. С. 6165.
120. Цинзерлинг В. А. Патологическая анатомия и некоторые вопросы патогенеза поражения головного мозга при микоплазмозе: Автореф. дис. канд. мед. наук. Л.,−1980. C. 21.
121. Цинзерлинг В. А., Вуду Г.А. Внутриутробный микоплазмоз. −Кишинёв: Штиинца, −1986. С. 1−189.
122. Эшбаев И. У., Балуянц Э. С. Клинико- лабораторная диагностика и иммунологические особенности урогенитального хламидиоза, уреаплазмоза и их ассоциаций //Актуальные вопросы бесплодного брака. Свердловск. 1989. С. 3940.
123.Морозов М.Г. Клінічний прояв і диференціальна діагностика при масових кератокон’юнктивітах великої рогатої худоби//Аграрний вісних Причорномор’я: Зб. наук. пр. / ОДАУ.−Одеса, −2001. Вип.5(16). −С.21−26.
124. Молекулярно-генетические механизмы циркуляции патогенных микоплазм в организме хозяина / Н. А. Зигангирова, О. И. Бархатова,
О. Ч. Хойкова и др. //Весник РАМН. 2000. - № 1. С. 2934
125. Больман Р., Келлер В., Мель М. Микоплазмы и микоплазмозы // Сб. науч. тр. /НИИЭМ им. Н.Ф. Гамалеи. М., −1985. С . 5460.
126. Blanchard A. Mycoplasmas and h HIV infection, a possidle interaction throuqh immune activation.//Wien Klin Wochenschr. −1997, Aug. 8; 109 (14 15): − Р. 590593.
127. Fumeri P.M.,Bisiqnano G. et al. ln vitro antimycoplasma activity of flurithromycin. //J. Antimicrob. Chemother −1995 Jan; 35 (1): − Р. 61165.
128. Goulet M., Dular R. et al. Isolation of micoplasma pneumoniae from the human uroqenital tract. //J. Clin. Microbiol. −1995 Nov. 33 (1): − Р. 28232825.
129. Васильева В. И., Ефремова И.И., Семененко Т. А. И др. Микоплазмы и микоплазмозы // Сб. НИИЭМ им. Н. Ф. Гамалеи. М., −1985. С. 912.
130. Aymard V., Bouvet C., Basshard S. Diagnostic and epidemiology of acute respiratory infections due to M. pneumoniae //Rev. Inst. Pasteur Lyon. 1982. −№ 1. P. 141148.
131. Baseman J. B., Tully J. G. Micoplasmas: Sophisticated, Reemerging and burdened by Their Notoriety //Emerg. Infect. Diss. 1997. −№ 3(1). P. 2132.
132. Werni R., Mardh P.A. Genitale Mykoplasma infektion .// Z. Haut. n. Qeschi. Kr., 1985, Bd. 60. − P. 14861505.
133. Раковская И.В. Актуальные вопросы микоплазматологии. Ереван: Айастан, 1983.−С. 41−45.
134. Савичева А. М., Башмакова М. А. Микоплазмы и микоплазмозные инфекции гениталий // Заболевания, передающиеся половым путем. 1996.
− № 2 С. 2833.
135. Maher C.F., Haran M. V. Et al. Ureoplasma urealyticum chorioamnionitis. // Aust. N.L.J. Obst. Gyn. −1994; 34 (4). −P. 447449.
136. McCormak W.M., Taylot Robinson D. The genital micoplasmas.//Sexually transmitted diseases. New York, −1984. −P. 408421.
137. Taylor Robinson D., Furr P. M. Genital mycoplacma infections. //Wien Klin.Wochenschr,−1997, Auq. 8; 109 (14 15).− P 578583.
138. Коромыслов Г. Ф., Месарош Я., Штипкович Л. Микоплазмы в патологии животных. М.: Агропромиздат, 1987. C. 255.
139. Chingbingyong M. L., Hughes C. V. Detection of Mycoplasma fermentans in human saliva with a polymerase chain reaction-based assay //Arch. Oral. Biol. 1996. P. 311314.
140. Krause D. C., Taylor-Robinson D. In: J. Maniloff, R. N. NcElhaney, L. R. Finch, J. B. Baseman (ed.): Mycoplasmas: molecular biology and pathogenesis. Washington (DC) //Amer. Soc. Microbiol.. 1992. P. 417 −444.
141. Рональд К.Р. Офальмология домашних животных. М.: Аквариум, 2006. С. 1232.
142. Туманова П.Є. Особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з мікоплазмозною інфекцією //Педіатрія, акушерство гінекологія. 2006. № 3 ;. С. 70 73
143. Айзятулов Р.Ф. Особеннолсти терапии хламидийно-микоплазменой инфекции мочеполовой сферы //Журнал дерматовенерологии и косметологии. 2006. № 1−2 С. 212.
144. 37. Havener W. Ocular Pharmacology. S. Louis, 1983. P. 137148.
145. Лисин В. В., Кореняко И. Е. Респираторный микоплазмоз //Мед. здрав. М., 1988. С. 43.
146. Микоплазменные артриты человека и некоторые механизмы их патогенеза /Л. Г. Горина, Ю. В. Вульфович, А. В. Зильфян и др. //Вестн. АМН СССР. 1989. − № 6. С. 8487.
147. Индикация микоплазм в синовиальной жидкости больных ревматоидным артритом /И. В. Жевержеева, Е. И. Еоптелова, В. В. Неустроева и др. //ЖМЭИ. 1983. −№ 9. С. 6365.
148. Cole B. C., Ward J. R. Human and animal Mycoplasmas. Edt. J. G. Tully, R. F. Whitcomb, New York, 1979. P. 421
149. Горина Л. Г., Пронин А. В. Частичная очистка и некоторые свойства митогенного фактора Mycoplasma arthritidis //ЖМЭИ. 1985. −№ 10. С. 63 68.
150. Brhlin U. N., Novotny A. Immunostimulation by Bacteria and TheirProducts. /Ed. H. Fridman, T. W. Klein, A. Szentivanyi. New York, 1981. P. 165180.
151. Лилли Р. Патологическая техника и практическая гистохимия. М.: Мир,1969. С. 640.
152. Pearse A. Histochemistry. Theoretical аnd applied. London, 1968. Vol. 1. 618 p.
153. Кононский А. И. Гистохимия. К.: Вища шк. 1976. С. 277.
154. Bennett R. H., Jasper D. E. Factors associated with differentiation between cattle resistant and susceptible to in intrammamary chalenge exposure with Mycoplasma bovis //Amer. J. Vet. Res. 1998. Vol. 39. P. 407−409.
155. Charron A., de Berbeurac G. Micoplasma genitalium as etioligical agent of male uretritis //J. Virol.